ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ІНДАПАМІД-ТЕВ= А SR

(INDAPAMID-TEVA SR)

Склад:

діюча речовина:<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> індапамід;

1 таблетка містить індапаміду 1,5 мг;<= /o:p>

допоміжні речовини:<= /i> лактози моногідр= ат, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, маг= нію стеарат, гліцерин, титану діоксид (Е 171).=

Лікарська= форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою.=

Фармакотерапевтична група= . Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю. Індапамід. Код АТХ С03В А11.

=

Фар= макологічні властивості.

Фармакодинаміка<= /span>.

= Механізм дії=

Індапамiд – сульфонамiдний <= span class=3DSpellE>діуретик з інд= оловим кільцем, що фарм= акологiчно споріднений із тiазидними = діуретиками та призначається для лікування артеріальної гіпертензії. Індапамід діє на рівні нирок і судин.

Індапамiд інгібує реабсорбцію натрію у кортикальному сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлор= идів у сечу і меншою мірою – калію та магнію, підвищую= чи таким чином діурез.

Фарм= акодинамічні ефе= кти

Клінічні дослідження II-III фази із застосуванням індапаміду у монотерапії продемонстрували, що антигіпертензивний ефект <= span class=3DSpellE>індапаміду триває протягом 24 годин. Діуретичний ефек= т був помірним. Антигіпертензивна дія індапаміду пов’язана з покращенням еластичності артерій та зменшенням резистентності артеріол і загального периферичного опору судин.

Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.

При перевищенні рекомендованої дози терапевтичний ефект тіазидів та тіазидоподібних діурети= ків не збільшується, тоді як кількість небажаних явищ зростає. Якщо лікування є недостатньо ефективним, підвищувати дозу не рекомендується.

Як було показано у дослідженнях різної тривалості (короткої, середньої = та довгої) з участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією, індапамід:

    ·=   не впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцериди, холестерин л= іпопротеїдів низької щільності та холестерин ліпопротеїдів високої щільності),

    ·=   не впливає на метаболізм вуглеводів, навіть= у хворих на цукровий діабет та з артеріальною гіпертензією.=

Індапамід діє на рівні судин шляхом:

    ·=   зменшення скоротливої здатності гладеньких = м'язів судин, що пов'язано зі змінами трансмембранного обміну іонів (головним чином кальцію);

    ·=   стимуляції синтезу про= стагландину PGE₂ та простацикліну PGI_{2 (вазодилататор та інгібітор агрегації тромбоцитів).}

Фармакокінетика.=

Діюча речовина – 1,= 5 мг індапаміду міститься у таблетці пролонгованої д= ії, створеної на основі матриксу. Розподілення індапаміду в системі матриксу забезпечує його рівномірне вивільнення з таблетки.

= Абсорбція

Вивільнена фракція = індапаміду швидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Прийом їжі дещо підвищує швидкість абсорбції, ал= е не впливає на кількість препарату, що всмокталася.

Максимальна концентрація у плазмі крові після прийому одноразової дози досягається приблизно через 12 годин, подальше застосування препарату зменшує коливання рівня індапаміду у плазмі крові у міждозовому інтервалі. Існують інтраіндивідуальні коливання= .

= Розподіл

Зв'язування з протеїнами плазми крові – 79%.

= Перiод напiввиведення становить в= iд 14 до 24 годин (у середньому 18 годин).

Рівень стабільної концентрації досягається через 7 днів. Регулярне застосування не спричиняє кумуляції.

= Виведення

= Індапамід виводиться із сечею (70% від дози) та фекаліями (22%) у вигляді неактивних метаболітів.

= Пацієнти високого ризику

У пацієнтів із нирковою недостатністю фармакокінетичні параметри не змінюються.

=

Клінічні характеристики.

Показання.

Есенціальна гіпертензія у доросли= х.

=

Про= типоказання.

– Підвищена чутливість= до індапаміду, інших сульфонамідів<= /span> або до будь-яких допоміжних речовин;

– тяжка ниркова недост= атнiсть;

– печінкова енцефалопа= тія або тяжке порушення функції печiнки;=

– гіпокаліємія.=

Вза= ємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Нерекомендовані комбінації

Літій. Можливе підвищення рівня літію у плазмі кро= ві та поява симптомів передозування, як і при безсольовій дієті (зниження екскреції літію з сечею). Якщо потрібне призначення ді= уретика, необхідно провести ретельний моніторинг рівня літію у плазмі крові та адаптувати дозу літію.

Діуретики. Не рекомендується сумісне застосування індапаміду з діуретиками, які можуть спричиняти гіпокаліємію (буметанід, фуросемід, піретанід, тіазиди та ксипамід).

Комбінації, що потребують обережності

Препарати, що можуть спричинити виникнення пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует»:

    ·=   антиаритмічні препарати класу Іа= (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);

    ·  антиаритмічні препарати класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід,= ібутилід);

    ·  деякі антипсихотичні препарати:

– фенотіазини (хлорпромазин, циамемазин<= /span>, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин);

– бензаміди= (амісульприд, сульпірид, <= span class=3DSpellE>сультоприд, тіаприд);

– бутирофенони (дроперидол, галоперидол);=

    ·  інші лікарські засоби: бепридил, цизаприд= , дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенний, галофантрин, мізоластин, = пентамідин, спарфлоксацин= , моксифлоксацин, вінкамін внутрішньовенний.

При застосуванні індапаміду з вищезазначеними лікарськими засобами підвищується ризик виникнення шлуночкових аритм= ій, зокрема torsades de = pointes – пароксизмально= ї шлуночкової тахікардії типу «пірует» (гіпокаліємія є фактором ризику).<= /span>

Перед призначенням так= ої комбінації слід перевірити рівень калію та, у разі необхідності, відкоригув= ати його. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів, електроліти плазми та ЕКГ. При наявності гіпокаліємії рекомендовано призна= чати препарати, що не спричиняють виникнення torsades de pointes.

Нестероїдні протизапальні препарати (для системного призначення), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази= 2, великі дози саліцилатів (≥3 г/добу):

    ·  можуть зменшувати антигіпертензивний ефект індапаміду;

    ·  у= зневоднених пацієнтів підвищується ризик виникнення гострої ниркової недостатності (чер= ез зниження гломерулярної фільтрації). Перед почат= ком лікування необхідно відновити водний баланс та перевірити функцію нирок.

Інгібітори АПФ. Можливе виникнення раптової артеріальної гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності у пацієнтів зі зниженим рівнем натрію (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії).

Артеріальна гіпертензія. Якщо попереднє застосува= ння діуретика спричиняло зниження рівня натрію, необхідно= за 3 доби до початку лікування інгібітором ангіотензинперет= ворювального ферменту (АПФ) припинити прийом діуретика та по= тім при необхідності відновити терапію гіпокаліємічним діуретиком або розпочати прийом інгібітору АПФ з низь= кої початкової дози із наступним поступовим її підвищенням.
При застійній серцевій недостатності застосування інгібітору АПФ слід розпочинати з мінімальної дози, та, можлив= о, після зниження дози попередньо призначеного діуретика<= /span>, що виводить калій.

У будь-якому випадку необхідно проводити контр= оль функції нирок (креатиніну плазми) протягом перших тижнів лікування інгібіто= ром АПФ.

Препарати, що можуть спричинити виникнення гіпо= каліємії: глюко- та мінералокортикої= ди (для системного призначення), амфотерицин В (внутрішньовенний), тетракозактид, проносні препарати, що стимулюють перистальтику, підвищують ризик виникнення гіпокаліємії (адитивний ефект)= . Слід контролювати та при необхідності проводити корекцію калію у плазмі крові, особливу увагу слід приділяти одночасній терапії із серцевими глікозидами. Рекомендується призначати проносні препа= рати, що не стимулюють перистальтику.

Серцеві глікозиди. Наявність гіпокаліємії та/або гіпомагніємії сприяє кардіотоксичності серцевих глікозидів. Рекомендовано проводити моніторинг калію, магнію у плазмі крові, ЕКГ-контро= ль та при необхідності коригувати лікування.

Баклофен= . Посилює антигіпертензивну дію препарату. На поч= атку терапії необхідно відновити водно-електролітний баланс пацієнта та контролю= вати функцію нирок.

Комбінації, що потребують уваги

Калійзберігаючі= діур= етики (амілорид, спіронолактон, триамтерен). Якщо існує доцільність призначення такої комбінації деяким пацієнтам, не виключається можливість виникнення гіпокаліємії або гіперкаліємії (особливо у пацієнтів з цукровим діабетом або із нирковою недостатністю). С= лід проводити моніторинг калію у плазмі крові, контроль ЕКГ та при необхідності коригувати терапію.

Метформін. Підвищується ризик виникнення молочнокислого ацидозу у разі розвитку функціональної ниркової недостатності внаслідок прийому діуретиків, особливо петльових. Не слід призначати метформін, якщо рівень креатиніну у плазмі крові пере= вищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та= 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.<= /p>
Йодоконтрастні<= /span> засоби. У разі дегідратації, спричиненої прийомом діуретиків, збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні великих доз йодоконтрастних засобі= в. Необхідно відновити водний баланс до призначення йодок= онтрастних засобів.

Іміпраміноподібні антидепресанти, нейролепт= ики. Посилення антигіпертензивного ефекту та ризику розвитку ортостатичної гіпотензії за рахунок адитивного ефекту.

Солі кальцію. Можливе виникнення гіперка= льціємії внаслідок зниження елімінації кальцію через нирки.

Циклоспорин, так= ролімус. Ризик підвищення креатиніну у плазмі крові без впливу на рівень циркулюючог= о циклоспорину, навіть у разі відсутності зниження рівня води/натрію.

Кортикостероїди, тетракозактид (системної дії). Зменшення антигіпертензив= ної дії індапаміду внаслідок затримки води та іонів натрію під впливом кортикостероїдів.

Особливості застосування.

Пацієнти з порушенн= ям функції печінки

У пацієнтів із порушенням функції печінки застосування тіазидоподібних діуретиків може спричинити виникнення печінкової енцефалопатії, особливо при порушеннях електролітного балансу. У такому випадку прийом діуретиків слід негайно припинити.<= /p>
Світлочутливість

= Повідомлялося про випадки реакцій світлочутливості у пацієнтів, які приймали тіазидні та тіазидоподібні діуретики (див. розділ «Побічні реакції»). При виникн= енні таких реакцій лікування діуретиками рекомендова= но припинити. Якщо є необхідність у повторному призначенні діуретиків, слід захистити вразливі ділянки від сонця або від джерел штучного ультрафіолету.

Допоміжні речовини

= Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози, недостатністю лактази Лаппа.

Баланс води та електроліті= в

Натрій плазми

= Необхідно контролювати рівень натрію у плазмі крові перед початком лікування та надал= і – регулярно під час лікування. Зниження рівня натрію у плазмі крові може бути спочатку безсимптомним, тому регулярний монітор= инг є необхідним. Моніторинг рівня натрію слід проводити частіше у пацієнтів літн= ього віку та у пацієнтів із цирозом печінки. Будь-який діур= етик може спричинити виникнення гіпонатріємії, що ін= оді має серйозні наслідки.

Гіпонатріємія із гіповолемією може призвести до виникнення дегідратації та ортостатичної гіпотензії; супут= ня втрата іонів хлору може спричинити вторинний компенсаторний метаболічний алкалоз (частота та вираженість цього явища низ= ькі).

Калій плазми

Пацієнти, які мають подовж= ений інтервал QТ, вродженого або ятрогенного генезу,= також належать до групи ризику. Гіпокаліємія, як і брадикардія, можуть сприяти розвитку тяжких порушень серцевого ритму, зокре= ма пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пі= рует», що може призвести до летального наслідку.

В усіх вищезазначених випад= ках необхідний частіший контроль рівня калію у крові. Перший аналіз має бути здійснений протягом 1-го тижня лікування.

У разі виявлення гіпокаліємії слід провести її корекцію. Гіпокаліємія, що поєднується з низьким рівнем магнію у сироватці крові, може бути рефракт= ерною до лікування, якщо не скорегувати рівень магнію в сироватці крові.

Маг= ній плазми

Тіазидні та тіазидоподібні діуретик= и, включаючи індапамід, можуть збільшувати екскрец= ію магнію з сечею та призводити до гіпомагніємії (= див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Побічні реакції»).

Кальцій плазми

= Тіазидні та тіазидоподібні діуретик= и можуть зменшувати екскрецію кальцію із сечею та призводити до незначного і тимчасового підвищення рівня кальцію у плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком попереднього недіагностованого гіперпаратирео= їдизму. У такому разі лікування слід припинити та обстежити функцію паратиреоїдних залоз.

Глюкоза крові

У хворих на цукровий діабет важливо контролювати глюкозу в крові, особливо при наявності гіпокаліємії.

Сечова кислота<= /span>

У пацієнтів із підвищеним рівнем сечової кислоти може спостерігатися тенденці= я до підвищення кількості нападів подагри.

Функція нирок та діуретики

= Тіазидні та тіазидоподібні діуретик= и найбільш ефективні, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення є незначними (креатинін плазми крові <25 мг/л, тобто 220 мкмоль/л у дорослих). У пацієнтів літнього віку креат= инін у плазмі крові має бути на рівні, що відповідає віку, масі тіла та статі. Гіповолемія, пов’язана з втратою води та натрію внасл= ідок застосування діуретиків, на початку лікування спричиняє зниження гломерулярної фільтрації. Це= може призвести до підвищення рівня сечовини та креатиніну у крові. Така транзиторна функціональна ниркова недостатність не має наслідків в осіб із нормальною функцією нирок, але може погіршити існуючу ниркову недостатність.

Хороїдальний випіт, гостра міопія та вторинна закритокутова глаукома

= Сульфонамідні лікарські засоби або похідні сульфонаміду можуть спричинити ідіосинкратичну реакцію, що призводить до х= ороїдального випоту з дефектом поля зору, транзиторної міопі= ї та гострої закритокутової глаукоми. Симптоми включ= ають гострий початок зниження гостроти зору або біль в очах і зазвичай виникають протягом кількох годин або тижнів після початку застосування препарату. Нелікована гостра закритокутова<= /span> глаукома може призвести до необоротної втрати зору. Первинне лікування вклю= чає якнайшвидше припинення прийому лікарського засобу. Якщо внутрішньоочний тиск залишається неконтрольованим, може бути необхідним прийняття рішення п= ро проведення швидкого медичного або хірургічного лікування. До факторів ризику розвитку гострої закритокутової глаукоми можуть належати наявність в анамнезі алергії на сульфонамід або пеніцилін.

У спортсменів індапамід може спричини= ти позитивну реакцію при проведенні допінг-контролю.<= o:p>

=

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосува= ння індапаміду вагітним жінкам відсутні або обмежені (мен= ше 300 випадків). Наслідком тривалого застосування тіазидного діуретика під час ІІІ = триместру вагітності може бути зниження об’єму циркулюючої крові вагітної жінки та матково-плацентарного кровонаповнення, що може спричинити фетоплацентарну ішемію і затримку розвитку плода. Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого токсичного впливу на репродуктивність. Як запобіжний з= ахід бажано уникати застосування індапаміду під час вагітності.

Годування груддю

Дані щодо проникнення = індапаміду/метаболітів у грудне молоко недостатні. Мо= жуть розвинутися гіперчутливість до похідних сульфонамідів та гіпокаліємія. Ризик для новонароджених/немов= лят виключати не можна. Індапамід належить до тіазидоподібних діуретиків, застосування яких під час годування груддю пов’язують зі зменшенням або нав= іть пригніченням лактації. Індапамід протипоказаний= у період годування груддю.

Фертильність

Дослідження репродуктивної токсичності показали відсутність впливу на фертильність самців та самок щурів. Впливу на фертильність людини не очікує= ться= .

Здатність= впливати на швидкість= реакції при керуванні автотранспортом або іншими= механізмами.

= Індапамід чинить незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом а= бо працювати з механізмами. Індапамід не впливає на пильність. Але у разі виникнення небажаних реакцій (ди= в. розділ «Побічні реакції»), у тому числі симптомів, пов’язаних зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або у комбінації з іншим= антигіпертензивним засобом, здатність керувати автомо= білем або працювати з іншими механізмами може бути порушеною.

Спо= сіб застосування та дози.

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

Дозування

1 таблетка на добу, бажано вранці. Таблетку слід ковта= ти цілою, не розжовуючи, запиваючи водою.

Застосування більш високих доз препарату не призводить до збільшення анти= гіпертензивного ефекту, але діуретичний ефект зростає.

Особливі групи пацієнтів

Ниркова недостатність (див. розділи «Особливості застосування» та «Протипоказання»)

У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/х= в) застосування препарату протипоказане. Тіазидні = та тіазидоподібні діуретики = найбільш ефективні, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення є незначними.<= o:p>

Літній вік = (див. розділ «Особливості застосування»)<= o:p>

У пацієнтів літнього віку креатинін у плазмі крові має бути на рівні, що відповідає віку, масі тіла та статі. Пацієнтам літнього віку Індапамід-Тева SR можна призначати, якщо функція ниро= к не порушена або якщо порушення є незначними.

Пацієнти із порушенням фун= кції печінки (див. розділи «Особливості застосування» та «Протипоказання»)

У разі тяжкого порушення функції печінки лікування препаратом протипоказане.

<= o:p>

Діти.

Безпеку та ефективність застосування препарату = Індапамід-Тева SR дітям не встановлено. Дані відсутні.

Пер= едозування.

Індапамід= не проявляє токсичності при застосуванні у дозі до 40 мг, тобто в дозі, що в 2= 7= разів перевищує терапевтичну дозу.

Симптоми передозування перш за все мають прояви водно-електролітних порушень (гіпонатріємія, г= іпокаліємія). Клінічно можливе виникнення нудоти, блювання, артеріальної гіпотензії, судом, сонливості, запаморочення (вертиго), сплутаності свідомості, поліурії або олігурії а= ж до анурії (що спричинена гіповолемією).

Заходи першої допомоги включають швидке виведення препарату шляхом промивання шлун= ка та/або призначенням активованого вугілля із наступним відновленням водно-електролітного балансу в умовах стаціонару.

=

Побічні реакції.

= Найчастіше повідомлялося про виникнення таких побічних реакцій: г= іпокаліємія, реакції гіперчутливості, головним чином дермато= логічні, у пацієнтів, схильних до розвитку алергічних та астматичних реакцій, і макулопапульозні висипання.

Біл= ьшість небажаних ефектів, як клінічних, так і з боку лабораторних показників, є дозозалежними.

Під= час лікування індапамідом спостерігалися наступні п= обічні явища, вказані нижче, з такою частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не може бути визначена згідно з наявною інформацією).

З боку системи крові та лімфатичної системи

Дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоци= тоз, апластична анемія, гемолітична анемія.

З = боку метаболізму та обміну речовин

= Часто – гіпокаліємія (див розділ «Особливості застосування»);

= нечасто – гіпонатріємія (див розділ «Особливості застосування»);

= рідко – гіпохлоремія, гіпомагніє= мія;

дуже рідко – гіперкальціємія.

З боку нервової системи

Рідко – запаморочення (вертиго), втомлюваність, голов= ний біль, парестезія;

частота невідома – непритомність.

З боку органів зору

Частота невідома – міопія, розмитість зору, порушення зору, хо= роїдальний випіт.

З боку серця

Дуже рідко – аритмія;

частота невідома – пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (torsades de poin= tes), що може призвести до летального наслідку (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

З боку судинної системи<= /o:p>

Дуже рідко – артеріальна гіпотензія.

З боку травної системи

Нечасто – блювання;

рідко – нудота, запор, сухість у роті;

дуже рідко – панкреатит.

З боку нирок та сечовидільної системи

Дуже рідко – ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи= та молочних залоз

Нечасто – еректильна дисфункція.

З боку г= епатобіліарної системи

Дуже рідко – порушення функції печінки;

частота невідома – при печінковій недостатності можливе виникнення печінкової енцефалопатії (див. розділи «Особливості застосування= », «Протипоказання»), гепатит.

Розлади з боку шкіри та її похідних

Реакції гіперчутливості, головним чином з боку шкіри, у пацієнтів, які мають схильність до алергічних та астматичних реакцій:<= /o:p>

часто – макулопапульозні висипання;=

нечасто – пурпура;

дуже рідко – ангіоневротичний набряк та/або кропив’я= нка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона;

частота невідома – можливе загострення існуючого гострого системного червоного вовч= ака. Повідомлялося про випадки реакцій фоточутливості (див. розділ «Особливості застосування»).

Дослідження

Частота невідома – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»); збільшення рівня сечової кислоти та глюкози у плазмі крові під час лікування діуретиками, раціональність призначення яких має бути ретельно зважена перед призначенням пацієнтам із подагрою або цукровим діабетом; підвищення рівня печінкових ферментів.=

Опис окремих побічних реакцій

У ІІ та ІІІ фазах досліджень, у яких порівнюва= ли індапамід 1,5 мг та 2,5 мг виявили дозозалежний вплив індапаміду на рівень калію у плазмі крові= :

-&nb= sp;         = індапамід 1,5 мг: калій у плазмі крові <3,4 ммоль/л спостерігали у 10% пацієн= тів та <3,2 ммоль/л у 4% пацієнтів після 4–6 тижнів лікування. Піс= ля 12 тижнів терапії середнє зниження рівня калію у сироватці крові стано= вило 0,23 ммоль/л;

-&nb= sp;         = індапамід 2,5 мг: калій у плазмі крові <3,4 ммоль/л спостерігали у 25% пацієн= тів та <3,2 ммоль/л у 10% пацієнтів після 4–6 тижнів лікування. Пі= сля 12 тижнів терапії середнє зниження рівня калію у сироватці крові стано= вило 0,41 ммоль/л.

Термін придатності.

= 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 = °С у недоступному = для дітей місці.

Упаковка.=

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у коробці.

Категорія= відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Меркле ГмбХ.

=

Місцезнаходження= виробника та адреса м= ісця провадження його діяльності.

Людвіг-Меркле-Штрассе 3, 89143 Блаубойрен, Німеччина.