ІНСТРУК= ЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= ЛЕКАДОЛ ЛОНГ

(LEKADOL LONG)

Ск= 083;ад:

діючі речовини: ібупро= фен, парацетамоl= 3;;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, м= 110;стить 200,00 мг ібупрофену та 500,00 мг парацетамоl= 3;у;

д= 086;поміжні речовини: крохмаль кукурудзянl= 0;й, кросповідоl= 5; (Е 1202), кремнію діоксид колоїдний б = 77;зводний (Е 551), повідон (Е 1201), крохмаль прежелатинo= 0;зований, тальк (Е 553б), кислота стеаринова;

о= 073;олонка: поліk= 4;ініловий спирт (Е 1203), тальк (Е 553б), макрогол 3350 (Е 1521= ), титану діоксид

(Е 1= 71).

Лікарс&#= 1100;ка форма. Табл= етки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білого = або майже білог = 86; кольору, овальної форми таблетка, вкрита плів = 82;овою оболонкою.=

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група. Нестерl= 6;їдні протизапалn= 0;ні та протирев = 84;атичні засоби. Похідні пропіоновоo= 1; кислоти. Ком= 073;інації з ібупрофеноl= 4;.

Код АТХ М= ;01А Е51.

<= /span>

&= #1060;армакологі= ;чні властивостo= 0;

Фармак&#= 1086;динаміка

Фармако&= #1083;огічна дія ібупрофену = 10; парацетамоl= 3;у відрізняєтn= 0;ся за місцем і способом ді= 11;, але є синергічноn= 2;, що посилює аналгетичнo= 0; та жарознижувk= 2;льні властивостo= 0; порівняно з такими при застосуванl= 5;і кожної з речовин окремо.

Ібупроф = 77;н ― це нестероїднl= 0;й протизапалn= 0;ний засіб (НПЗЗ), похідна речовина пропіоновоo= 1; кислоти, яки= 081; продемонстl= 8;ував свою ефективнісm= 0;ь у пригнічуваl= 5;ні синтезу простагланk= 6;инів ― медіаторі = 74; болю та запалення. Проста&#= 1075;ландини підвищують чутливість = 85;оцицептивн&#= 1080;х аферентних нервових закінчень до таких медіаторів як брадикінін. Таким чином, ібупрофен чинить знеболювалn= 0;ний ефект через периферичнk= 7; інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; циклоксигеl= 5;ази-2 (ЦОГ-2) з подаль= ;шим зниженням сенсибілізk= 2;ції кінцевих но = 94;ицептивних нервових за = 82;інчень. Показано також, що ібупрофен інгібує індуковану лейкоцитамl= 0; міграцію в д= 110;лянці запалення. Ібупрофен має виражен = 91; дію у спинному мозку, частково через інгібуваннn= 3; ЦОГ. Жарознижувk= 2;льний ефект ібупрофену = 79;умовлений центральниl= 4; інгібуваннn= 3;м простагланk= 6;инів у гіпоталамуl= 9;і. Таким чином, ібупрофе = 85; чинить анальгезивl= 5;у, жарознижувk= 2;льну та протизапалn= 0;ну дії. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує а = 75;регацію тромбоцитіk= 4;. У людин&= #1080; ібупрофен з = 84;еншує біль при запаленні, набряки та пропасницю.

Експ&= #1077;риментальн= ;і дані свідчать, що ібупрофен може конкурентнl= 6; пригнічуваm= 0;и ефект низької доз = 80; ацетилсаліm= 4;илової кислоти на агрегацію тромбоцитіk= 4; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препаратів. Деякі дослі = 76;ження фармакодинk= 2;міки показують, щ= 086; при застосуванl= 5;і разових доз ібупрофену = 87;о 400 мг у межах 8 годин до або в межах 30 хвилин післ= 03; застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти негайного вивільненнn= 3; (81мг) спостерігаl= 3;ося зниження впливу аспірину (ац= 077;тилсаліцил&= #1086;вої кислоти) на утворення тромбоксанm= 1; або агрегацію т = 88;омбоцитів. Хоча немає впевненостo= 0;, що ці дані можна екстраполюk= 4;ати на клінічну ситуацію, не виключено, щ= 086; регулярне довготриваl= 3;е застосуванl= 5;я ібупрофену може зменшити кардіопротk= 7;кторний ефект низьких доз ацетилсаліm= 4;илової кислоти. При несистематl= 0;чному застосуванl= 5;і ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірl= 5;им.

Механізм дії парацетамоl= 3;у досі не повністю визначений; проте існують переконливo= 0; дані про анальге = 90;ичний вплив на центральну нервову систему. Біохімічні дослідженнn= 3; свідчать пр = 86; пригніченн&= #1103; активності ЦОГ-2 у центральніl= 1; нервовій системі. Парацетамоl= 3; також може стимулюватl= 0; низхідні провідні шляхи актив = 72;ції 5-гідр&#= 1086;кситриптам= іну (серотоніну), що пригнічу= 08; передачу больових сигналів у спинному мозку. Дока= зи свідчать пр = 86; те, що парацетамоl= 3; є дуже слабким інгібітороl= 4; ізоферментo= 0;в ЦОГ-1 та -2 на периферичнl= 6;му рівні.=

Клініч&#= 1085;а ефективнісm= 0;ь ібупрофену та парацета = 84;олу була продемонстl= 8;ована при головно = 84;у болю, зубном= 091; болю, дисменореї та пропасни = 94;і; крім того, ефективнісm= 0;ь була показана у п= 072;цієнтів з болем та га&#= 1088;ячкою, пов’язанимl= 0; із застудою та грипом, та на моделях болю, таких як біль у горлі, м’язо= 074;ий біль або ураження м’= 03;ких тканин та болі в спині.

Лікарсь&= #1082;ий засіб є особливо придатним для лікування болю, що вимагає сильнішої знеболювалn= 0;ної дії, ніж в ібупрофену 400 мг або парацетамоl= 3;у 1000 мг окремо.<= /span>

Проведе&= #1085;і дослідженнn= 3; із застосуванl= 5;ям цієї комбінації на моделі гострого болю (післяо= 087;ераційний зубний біль) та хронічог = 86; болю в колінному суглобі пок = 72;зали високу ефективнісm= 0;ь цієї комбін = 72;ції при гостром = 91; болю (93,2 %) та хронічному болю (60,2 %). Цей лі= карський засіб має швидкий початок дії = 079; підтверджеl= 5;им відчутним зменшенням болю, яке в середньому відзначаєтn= 0;ся через 18,3 хвили= ;ни. Суттєве зменшення болю відзначаєтn= 0;ся в середньом = 91; через 44,6 хвили= ;ни. Знеболювалn= 0;на дія цього препарату значно довш = 72; (9,1 години), ніж у парацетамоl= 3;у 500 мг (4 години) або 1000 мг (5 годин).

Фа = 88;макокінети&#= 1082;а

Ібупрофен швидко всмоктуєть&= #1089;я зі шлунково-ки = 96;кового тракту та значною мірою зв’яз = 91;ється з протеїнам = 80; плазми кров= 10;. Ібупрофен затримуєтьl= 9;я у синовіальнo= 0;й рідині. Ібупроф&= #1077;н визначаєтьl= 9;я у плазмі кро= 074;і вже через 5 хвилин, досягаючи максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї через 1–2 годи&= #1085;и після прийому натще. При застосуванl= 5;і препарату з їжею пікові концентрацo= 0;ї ібупрофену = 91; плазмі кров= 10; знижувалисn= 0; та відтермі = 85;овувались у середньом = 91; на 25 хвилин, але загальний о = 73;’єм абсорбції був еквівалентl= 5;им.

Ібупрофен метаболізуn= 8;ться у печінці до двох основних метаболітіk= 4;, що майже повністю виводяться нирками у незміненомm= 1; вигляді або = 091; вигляді складних сполук з незначною кількістю незміненогl= 6; ібупрофену. Виведення препарату нирками відбуваєтьl= 9;я повністю і швидко. Період напіввиведk= 7;ння становить приблизно 2 години.

В деяких дослідженнn= 3;х ібупрофен було виявлено в грудному молоці у дуж= 077; низькій концентрацo= 0;ї.

Парацетамо&= #1083; швидко всмоктуєтьl= 9;я зі шлунково-= 082;ишкового тракту. У терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях рівень зв’я = 79;ування з протеїнам = 80; плазми низький, хоч= 072; залежить ві = 76; дози. Парацетамоl= 3; у плазмі кров= 10; визначаєтьl= 9;я через 5 хвилин, дося= 075;аючи максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї через 0,5–0,67 год= 080;ни після прийому натще. При застосуванl= 5;і препарату пікові конц = 77;нтрації парацетамоl= 3;у у плазмі крові знижувалисn= 0; та відтермі = 85;овувались у середньом = 91; на 25 хвилин, але загальний о = 73;’єм абсорбції був еквівалентl= 5;им.

Парацетамо&= #1083; метаболізуn= 8;ться у печінці і в&#= 1080;водиться з сечею головним чином у вигляді глюкуро = 85;іду та кон’югат= ів сульфату, близько 10 % – у вигляді конR= 17;югатів глутат&#= 1110;ону. Менше 5 % парацетамоl= 3;у виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді. Гідроксильl= 6;ваний метаболіт, щ= 086; утворюєтьсn= 3; в дуже невеликих кількостях = 91; печінці під впливом змішаних оксидаз і де= 090;оксикуєтьс&= #1103; шляхом зв’я = 79;ування з печінкови = 84; глютатіоноl= 4;, може накопи = 95;уватись при передозуваl= 5;ні парацетамоl= 3;у і спричинят = 80; ушкодження тканин печінки.

Період напіввиведk= 7;ння становить приблизно 3 години.=

Значущої різниці у фармакокінk= 7;тичному профілі пар = 72;цетамолу та ібупрофену = 91; пацієнтів л= 10;тнього віку не виявлено. Біодоступнo= 0;сть і фармакокінk= 7;тичний профіль ібупрофену = 90;а парацетамоl= 3;у у складі цього препа = 88;ату не змінюються при прийомі разової або повторної дози такої комбінації.

Склад цьог = 86; лікарськог&= #1086; засобу розроблено із застосуванl= 5;ям технології, = 103;ка забезпечує одночасне вивільненнn= 3; ібупрофену та парацетамоl= 3;у таким чином, щоб потенці= 02;вати ефекти кожної з діючих речо = 74;ин.

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики

Показа&#= 1085;ня

Засто= совувати для симптом = 72;тичного лікування бол= ;ю у спині та м’&#= 1103;зах, ревматичноk= 5;о болю, болю при легких формах артритів, головного болю, в тому числі при мігрені, зубного бол= 02;, дисменореї, = 086;знак застуди, грипу та про= 087;асниці. Цей лікарсь = 82;ий засіб є особливо придатним для лікування болю, що вимагає сильнішої знеболювалn= 0;ної дії, ніж дія ібупрофену або парацетамоl= 3;у, застосованl= 0;х окремо.=

Протип&#= 1086;казання

Цей лікарсn= 0;кий засіб протипоказk= 2;ний:

-па= 094;ієнтам з індивідуалn= 0;ною підвищеною = 95;утливістю до ібупрофену, парацетамоl= 3;у або до інших компонентіk= 4; лікарськог&= #1086; засобу;

-па= 094;ієнтам з наявністю = 074; анамнезі реакцій під = 74;ищеної чутливості (наприклад, бронхоспазl= 4;у, ангіоневроm= 0;ичного набряку, бронхіальнl= 6;ї астми, риніт= 091; або кропив’= 03;нки) після прийому ібупрофену, аспірину аб = 86; інших нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів (НПЗЗ); =

-пр= 080; виразковій хворобі шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки / крово&#= 1090;ечі в активній формі або пр= 080; рецидивах в анамнезі (дв= 072; і більше виражених епізоди вир = 72;зкової хвороби чи кровотечі);

-= 087;ацієнтам, які мають в анамнезі шлунково-ки = 96;кову кровотечу або перфорацію, = 087;ов’язану із застосув = 72;нням НПЗЗ;

-= 087;ацієнтам з порушення = 84; згортання крові;=

-= 087;ацієнтам з тяжкою печінковою, тяжкою нирк = 86;вою або тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю (клас= ;

IV за класифікацo= 0;єю Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації (NYHA));

-= 087;ри одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з іншими пре= 087;аратами, які містять парацетамоl= 3;;

-при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інших НПЗЗ, включаючи специфічні інгібітори циклооксигk= 7;нази-2 (ЦОГ-2), та аспірин у дозах, що перевищуютn= 0; 75 мг один раз на добу;=

-протягом ІІ= ;І триместру вагітності.

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /span>

Данl= 0;й лікарський засіб, як і інші парацетамоl= 3;вмісні лікарські засоби, протипоказk= 2;ний при застосуванl= 5;і з іншими лікарськимl= 0; засобами, що містять парацетамоl= 3; внаслідок підвищення ризику серйозних побічних ре = 72;кцій.

Цей лікарський засіб, як і інші НПЗЗ, не слід застосовувk= 2;ти в комбінаці= 11; з нижченаведk= 7;ними препаратамl= 0;:

Аспі&= #1088;ин (ацетилс= 072;ліцилова кислота). Збільше= ння ризику виникнення побічних реакцій, крі= 084; випадків, коли аспіри = 85; (доза не вище 75 мг на добу) бу&= #1074; призначениl= 1; лікарем.

Експеримен&= #1090;альні дані свідчать, що при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і ібупрофен може пригні = 95;увати вплив низьких доз ацетилсаліm= 4;илової кислоти (асп= 110;рину) на агрегаці= 02; тромбоцитіk= 4;. Не виключено, щ= 086; регулярне довготриваl= 3;е застосуванl= 5;я ібупрофену може зменшити кардіопротk= 7;кторний ефект низьких доз ацетилсаліm= 4;илової кислоти. При несистематl= 0;чному застосуванl= 5;і ібупрофену такі клінічно значущі ефе = 82;ти вважаються малоймовірl= 5;ими.

Інші НПЗ= З (включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2). Підвищ= 077;ння частоти виникнення побічних ефектів.<= span style=3D'mso-ansi-font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-fo= nt-family: PMingLiU;color:windowtext;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:AR-SA;font-weight:normal'>

Цей лікарський засіб, як і інші НПЗЗ, сл= 10;д застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; у комбінації = 79; нижчезазнаm= 5;еними лікарськимl= 0; засобами:

Анти&= #1082;оагулянти. НПЗЗ можуть збільшити лікувальниl= 1; ефект таких антикоагулn= 3;нтів як варфарин. Антикоагулn= 3;нтний ефект варфарину т = 72; інших кумар = 80;нів може бути посилений тривалим регулярним щоденним вживанням парацетамоl= 3;у з підвищенн= 03;м ризику кровотечі.=

Антигіп&= #1077;ртензивні (інгі= ;бітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АП= 060;) та антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II) і діуретичні засоби. НПЗЗ можуть пригнічуваm= 0;и дію цих засобів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к (наприклад, у пацієнтів з= 10; зневодненнn= 3;м або у пацієнтів літнього віку з ослабленою функцією нирок) одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ або антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II та препаратів, що пригнічуютn= 0; синтез цикл = 86;ксигенази, може призводити до подальшого погіршення функції нир = 86;к, включаючи можливу гостру ниркову нед = 86;статність, що зазвичай має оборотний характер. Ці взаємодії слід враховуватl= 0;, якщо пацієнтам застосовуюm= 0;ь коксиб одночасно з інгібітораl= 4;и АПФ або антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II. Тому такі комбінації слід призначати = 79; обережністn= 2;, особливо па = 94;ієнтам літнього віку. Слід провести ад = 77;кватну гідратацію пацієнта та розглянути питання про проведення моніторингm= 1; функції нирок на початку лікування, а також з певн= 086;ю періодичніl= 9;тю надалі. Діуретики п= 10;двищують ризик розви = 90;ку нефротоксиm= 5;ності при одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і НПЗЗ.

Антитро&= #1084;боцитарні та селективні інгібітори серотоніну. Пі= 076;вищується ризик виникнення шлунково-ки = 96;кової кровотечі.

Серцевo= 0; глікозиди.= НПЗЗ підвищують рівень глікозидів = 91; плазмі крові, можут= ь посилювати = 87;орушення серцевої функції, знижувати ф = 91;нкцію клубочковоo= 1; фільтрації нирок.

Циклосп&= #1086;рин. Підвищення нефротоксиm= 5;ності.

Кортико&= #1089;тероїди = 84;ожуть сприяти утв = 86;ренню виразок або кровотечі у шлунково-ки = 96;ковому тракті.=

Літій та метотрексаm= 0;. Мо= 078;ливе підвищення рівня літію та метотрексаm= 0;у у плазмі крові.=

Міфепри&= #1089;тон. = 53;ПЗЗ не слід застосовувk= 2;ти раніше ніж через 8–12 діб після застосуванl= 5;я міфепристоl= 5;у, оскільки вони знижують його ефективнісm= 0;ь.

Хінолон&= #1086;ві антибіотикl= 0;. Одночасне застосуванl= 5;я НПЗЗ та хінолоновиm= 3; антибіотикo= 0;в підвищує ризик виникнення судом.=

Такролі&= #1084;ус. Пі= 076;вищується ризик нефротоксиm= 5;ності при одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і НПЗЗ та такролімусm= 1;.

Зидо&= #1074;удин. П= ;ідвищений ризик гематологіm= 5;ної токсичностo= 0; при сумісному застосуванl= 5;і зидовудину та НПЗЗ. Існують докази підвищення ризику появ = 80; гемартрозу та гематоми = 091; ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з гемофілією, що застосовуюm= 0;ь супутнє лікування зидовудиноl= 4; та ібупрофеноl= 4;.

Цей лікарський засіб, як і інші лікарські засоби, що містять пар = 72;цетамол, слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; в комбінаці= 11; з нижчезазнаm= 5;еними лікарськимl= 0; засобами:=

Холести&= #1088;амін. = 40;бсорбція парацетамоl= 3;у може знижуватисn= 0; за рахунок холестирамo= 0;ну. Таким чином, холестирамo= 0;н не слід застосовувk= 2;ти протягом однієї години післ= 03; прийому парацетамоl= 3;у для досягнення максимальнl= 6;го знеболювалn= 0;ного ефекту.

Прот&= #1080;блювальні засоби. Ш = 74;идкість абсорбції парацетамоl= 3;у може підвищ = 91;ватись за рахунок метоклопамo= 0;ду або домперидонm= 1;.

Варф&= #1072;рин. i= 5;ри регулярномm= 1; тривалому застосуванl= 5;і парацетамоl= 3;у може посилюватиl= 9;я антикоагулn= 3;ційний ефект варфарину т = 72; інших кумар = 80;нів зі збільшенняl= 4; ризику виникнення = 82;ровотечі; періодичне застосуванl= 5;я препарату н = 77; виявляє істотного впливу.

Флукло&#= 1082;сацилін. Слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти парацетамоl= 3; одночасно з флуклоксацl= 0;ліном, оскільки одночасний прийом асоціювавсn= 3; з метаболіч = 85;им ацидозом з високим аніонним пр = 86;міжком як наслідок піроглутамo= 0;нового ацидозу, осо= 073;ливо у пацієнтів = 079; факторами ризику (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я

Парацет&= #1072;мол слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам з тяжкою нирковою та печінковою недостатніl= 9;тю. Ризик передозуваl= 5;ня парацетамоl= 3;у вищий у пацієнтів з нецирозним алкогольниl= 4; захворюванl= 5;ям печінки. У разі передо = 79;ування слід негайн = 86; звернутися = 76;о лікаря, навіть якщо пацієнт почуває себе добре, через ризик відтерміноk= 4;аного серйозного ураження печінки.

Не слід застосовувk= 2;ти з іншими лікарськимl= 0; засобами, що містять парацетамоl= 3;. У цьому разі слід негайн = 86; звернутися до лікаря, на&#= 1074;іть якщо пацієн = 90; почуває себ = 77; добре, оскіл= 100;ки це може призвести д = 86; передозуваl= 5;ня.

Не&#= 1073;ажані ефекти можн = 72; мінімізуваm= 0;и, приймаючи найнижчу еф = 77;ктивну дозу, потріб= 085;у для полегшення симптомів, протягом найкоротшоk= 5;о періоду час = 91;, необхідногl= 6; для усуненн= 03; симптомів, пі = 76; час вживанн= 03; їжі.

= Вп = 83;ив на органи дихання. У пацієнтів, які страждають на бронхіальнm= 1; астму або алергічні захворюванl= 5;я після засто = 89;ування нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів або мають ці захворюванl= 5;я в анамнезі, може виникати бронхоспазl= 4;.

Впли&= #1074; на нирки. Ризик виникнення ниркової недостатноl= 9;ті у зв’язку з погіршенняl= 4; функції нирок. Висо&= #1082;ий ризик цієї реакції мають пацієнти з порушеннямl= 0; функції нирок, серцевими п = 86;рушеннями, порушеннямl= 0; функції печінки, пац= 110;єнти, які приймають діуретики, і пацієнти літнього віку. У таких пацієнтів необхідно контролюваm= 0;и ниркову функцію.

Впли&= #1074; на печінку. &#= 1051;ікарський засіб може порушувати функції печінки.

Вплив на серцево-суд = 80;нну та церебровасl= 2;улярну систему. Па = 94;ієнтам з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та/або серцевою недостатніl= 9;тю в анамнезі с= 083;ід з обережністn= 2; починати лікування (н= 077;обхідна консультацo= 0;я лікаря), оскільки пр = 80; терапії ібупрофеноl= 4;, як і іншими НПЗЗ, повідо= 084;лялося про випадки затримки рідини, гіпе= 088;тензії та набряків.

Д = 72;ні клінічного дослідженнn= 3; свідчать пр = 86; те, що застосуванl= 5;я ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу), підвищ&#= 1091;є ризик артеріальнl= 0;х тромботичнl= 0;х ускладнень (наприклад інфаркту міокарда аб = 86; інсульту). Загалом в еп= 110;деміологіч&= #1085;их дослідженнn= 3;х не виявлено зв’язку низької доз = 80; ібупрофену (наприклад ≤1200 мг на добу) з підвищеним ризиком артеріальнl= 0;х тромботичнl= 0;х ускладнень.

Пацієнт = 72;м з неконтрольl= 6;ваною артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, застійною серцевою не = 76;остатністю (клас ІІ–ІІІ за класифікацo= 0;ю NYHA), ішемічною хворобою се = 88;ця, захворюванl= 5;ям периферичнl= 0;х артерій та/або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями призначати = 10;бупрофен потрібно тільки післ= 03; ретельної оцінки клінічної к = 72;ртини. Слід уникат = 80; високих доз (24= 00 мг на добу).

Тако&= #1078; слід ретельно оцінювати клінічну ка = 88;тину перед початком довготриваl= 3;ого лікування пацієнтів з факторами ризику серц = 77;во-судинних ускладнень (наприклад артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, гіперліпідk= 7;мія, цукровий діабет, паління), особливо якщо необхі = 76;ні високі дози ібупрофену

(2400 мг на добу).

Пові&= #1076;омлялося про випадки синдрому Коуніса у пацієнтів, які отримували лікування Л = 77;кадол Лонг. Синдро= 084; Коуніса визначаєтьl= 9;я як серцево-с= 091;динні симптоми, спричинені алергічною = 88;еакцією або реакціє= 02; гіперчутлиk= 4;ості, пов’язаною зі звуження = 84; коронарних артерій, що потенційно може призвести д = 86; інфаркту міокарда.

Вплив на шлунково-ки = 96;кову систему. Є повідомленl= 5;я про випадки шлунково-ки = 96;кової кровотечі, перфорації, виразки, що можуть бути = 083;етальними, які виникал = 80; на будь-яком= 091; етапі лікування Н = 55;ЗЗ, незалежно в= 10;д наявності п = 86;переджувал&#= 1100;них симптомів або наявності тяжких розладів з боку шлунково-ки = 96;кового тракту в анамнезі.

Ризик виникнення шлунково-ки = 96;кової кровотечі, виразки чи перфорації підвищуєтьl= 9;я при збільше = 85;ні дози НПЗЗ, при наявності в анамнезі виразки, особливо виразки з такими ускл = 72;дненнями як кровотеч = 72; чи перфорація, та у пацієнтів л= 10;тнього віку. Таким пацієнтам слід розпочинатl= 0; лікування з мінімальноo= 1; ефективної дози. Для циm= 3; пацієнтів, а також пацієнтів, які потребують супутнього застосуванl= 5;я низьких доз ацетилсаліm= 4;илової кислоти або інших лікарських засобів, що збільшують ризик для шлунково-ки = 96;кового тракту, ліка= 088; повинен розглянути призначеннn= 3; комбінован&#= 1086;ї терапії про = 90;екторними засобами (наприклад, мізопростоl= 3;ом або інгібітораl= 4;и протонної помпи).=

Пацієнтам із наявніст= 02; шлунково-ки = 96;кових розладів в анамнезі, передусім пацієнтам літнього віку, слід повідомлятl= 0; про будь-які небажані симптоми з боку травного тр = 72;кту (насамперед кровотечу), особливо на початку лікування.

Лікарський засіб слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам, щ= 086; супутньо от = 88;имують препарати, які підвищу= 02;ть ризик утворення виразки або кровотечі, т= 072;кі як пероральні кортикостеl= 8;оїди, антикоагулn= 3;нти, наприклад варфарин, селективні = 10;нгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) або антитромбоm= 4;итарні препарати, такі як аспі= 088;ин.

Виникнення шлунково-ки = 96;кової кровотечі а = 73;о виразки у па= 094;ієнтів, які отримують препарати, щ= 086; містять ібупрофен, вимагає негайного припинення лікування цим препаратом.

Нестероїдн&= #1110; протизапалn= 0;ні засоби приз = 85;ачати з обережністn= 2; пацієнтам з= 10; шлунково-ки = 96;ковими розладами в анамнезі (виразковим колітом і хворобою Крона), оскіл&#= 1100;ки ці стани можуть загострюваm= 0;ися.

Системн&= #1080;й червоний вовчак і змішане зах = 74;орювання сполучної тканини. Пр = 80; застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу у пацієнтів і = 79; системним червоним вовчаком і змішаним захворюванl= 5;ям сполучної тканини збільшуєтьl= 9;я ризик розвитку асептичногl= 6; менінгіту.

= 058;яжкі шкірні побічні реакції (ТШПР)

Тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР), включаючи ексфоліатиk= 4;ний дерматит, мультиформl= 5;а еритема, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона (ССД), токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (ТЕН), ін= дуковану лікарськимl= 0; засобами еозинофіліn= 2; з системним = 80; симптомами (DRESS–синдром) та гостри= 081; генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП), &= #1103;кі можуть становити загрозу для життя або призвести д = 86; летального наслідку, були зареєстровk= 2;ні при застосу = 74;анні ібупрофену (див. розділ «Побічні реакції»). Більш= 10;сть таких реакцій виникали впрод = 86;вж першого місяця.

При появі ознак та симптомі = 74;, що вказують = 085;а ці реакції, ібупрофен слід негайн = 86; відмінити та розглянути можливість альтернатиk= 4;ного лікування (у разі необхідносm= 0;і).

Вплив на= фертильніс = 90;ь у жінок. За деякими даними, лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; синтез циклооксигk= 7;нази/проста&#= 1075;ландину, можуть впли = 74;ати на процес овуляції і тому не рекомендуюm= 0;ься жінкам, які намагаютьсn= 3; завагітнітl= 0;. Цей процес є оборотним після припинення = 83;ікування. Жінкам, які мають труднощі з настанням вагітності або проходять обстеження = 79; причини безпліддя, цей препара = 90; необхідно відмінити.

Маскування симптомів основних інфекцій. ЛЕКАДО&#= 1051; ЛОНГ може замаскуватl= 0; симптоми ін = 92;екційного захворюванl= 5;я, що може призвести д = 86; затримки початку відповідноk= 5;о лікування і тим самим ускладнити перебіг зах = 74;орювання. Це спостерігаl= 3;ось при бактеріальl= 5;ій позагоспітk= 2;льній пневмонії т = 72; бактеріальl= 5;их ускладненнn= 3;х вітряної віспи. Якщо необхідно застосовувk= 2;ти ібупрофен при підвищенні температурl= 0; тіла або для полегшення болю при інфекції, ре= 082;омендуєтьс&= #1103; проводити моніторинг інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я. В умовах лікування п = 86;за медичним закладом пацієнт повинен зве = 88;нутися до лікаря, якщо симптоми зберігаютьl= 9;я або посилюютьсn= 3;.

Пацієнт&= #1080; літнього віку. У пацієнтів літнього віку підвищуєтьl= 9;я частота побічних реакцій, спричинениm= 3; застосуванl= 5;ям НПЗЗ, особливо шлунково-ки = 96;кових кровотеч аб = 86; перфорацій, які можуть бути летальними. Якщо застосуванl= 5;я нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів є необхідним, слід приймати на = 81;меншу ефективну дозу протягом мінімальноk= 5;о терміну.

Слід регулярно спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнта щодо виникнення шлунк= 086;во-кишко= 074;их кровотеч н = 72; тлі терапії НПЗЗ.

Цей лікарський засіб містить натрій, слід &#= 1073;ути обережним при застосуванl= 5;і пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь натрійконтl= 8;ольовану дієту.

Повідо&#= 1084;лялося про випадки метаболічнl= 6;го ацидозу з високим аніонним проміжком (HAGMA) я = 82; наслідок піроглутамo= 0;нового ацидозу у па= 094;ієнтів з тяжкими захворюванl= 5;ями, такими як тя= 078;ка ниркова недостатніl= 9;ть та сепсис, аб&#= 1086; у пацієнтів = 079; недостатніl= 4; харчуванняl= 4; чи іншими джерелами дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм), &#= 1103;кі лікувалися парацетамоl= 3;ом у терапевти = 95;ній дозі протягом тривалого періоду або комбінацієn= 2; парацетамоl= 3;у та флуклокс = 72;циліну. Якщо є підозра на HAGMA яl= 2; наслідок піроглутамo= 0;нового ацидозу, рек= 086;мендується негайно припинити застосуванl= 5;я парацетамоl= 3;у та проводит = 80; ретельний моніторинг. Вимірюваннn= 3; рівня 5-оксопролін= 091; в сечі може бути корисн = 80;м для ідентифікаm= 4;ії піроглутамo= 0;нового ацидозу як основної причини HAGMA у пацієнтів з множинними факторами ризику.

Застос&#= 1091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю=

В&= #1072;гітність

В&= #1110;дсутній досвід застосуванl= 5;я препарату вагітним жінкам.

Велика кількість даних про вагітних не вказує ні на мальформатl= 0;вну, ні на фето / не= онатальну токсичністn= 0;. Епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; розвитку нервової системи у дітей, які піддавалисn= 3; внутрішньоm= 1;тробному впливу парацетамоl= 3;у, не дають переконливl= 0;х результатіk= 4;. Якщо це клінічно не = 86;бхідно, парацетамоl= 3; можна використовm= 1;вати під час вагітності, однак його слід застос = 86;вувати у найнижчій ефективній дозі протяг = 86;м найкоротшоk= 5;о часу і з найменшою м = 86;жливою частотою.

Застос&#= 1091;вання ібупрофену = 79; 20-го тижня вагітності може спричинити олігогідраl= 4;ніон внаслідок дисфункції нирок плода. Це може стат= 080;ся невдовзі після початку лікування і зазвичай є оборотним п= 10;сля припинення = 79;астосуванн&#= 1103; препарату. Крім того, повідомлялl= 6;ся про випадки звуження артеріальнl= 6;ї протоки після лікув = 72;ння у ІІ триместрі вагітності, більшість з яких пройшл = 80; після припинення лікування. Тому протяг = 86;м І та ІІ триместрів вагітності ібупрофен н = 77; слід призначати, = 103;кщо в цьому нема= 108; потреби. Якщ= 086; ібупрофен застосовує жінка, яка намагаєтьсn= 3; завагітнітl= 0;, або протяго = 84; І і ІІ тримест= 088;ів вагітності, доза повинн = 72; бути якомог = 72; нижчою, а тривалість лікування – якомога кор = 86;тшою. Допологовиl= 1; моніторинг = 97;одо олігогідраl= 4;ніону та звуження артеріальнl= 6;ї протоки слі = 76; розглянути = 91; разі впливу ібупрофену протягом декількох днів, починаючи з 20-го гестацій&= #1085;ого тижня. Застосуванl= 5;я ібупрофену слід припинити, якщо виявлено олігогідраl= 4;ніон або звуженн= 03; артеріальнl= 6;ї протоки.

У разі застосуванl= 5;я прот= 103;гом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагланk= 6;инів можуть спричинити нижчез&#= 1072;значені ризики.

Ризики для плода:

– серцево-лег = 77;нева токсичністn= 0; (передчасне = 079;вуження / закриття артеріальнl= 6;ї протоки та легенева гіпертензіn= 3;);

– ниркова дисфункція.

Ри = 79;ики для жінки наприкінці вагітності та для новонароджk= 7;ного:

– можливе подовження часу кровотечі, антиагрегаm= 4;ійний ефект, який може виникати на = 74;іть при застосу = 74;анні дуже низьки = 93; доз;

– пригніченнn= 3; скорочень матки, що призводить до затримки чи подовження пологів.

От = 78;е, ЛЕКАДОЛ ЛОН = 43; протипоказk= 2;ний протягом ІІ = 30; триместру вагітності (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пе = 88;іод годування груддю

Іб = 91;профен та його метаболіти можуть прон = 80;кати в грудне молоко у дуж= 077; низьких концентрацo= 0;ях (0,0008 % від материнськl= 6;ї дози). Шкідлива ді= 03; на немовлят невідома.=

Па = 88;ацетамол проникає у грудне молоко, але у клінічно незначних к= 10;лькостях. Наявні опубліковаl= 5;і дані не запе= 088;ечують можливості прийому препарату у період годування груддю.

То = 84;у немає необхідносm= 0;і у припиненн= 10; грудного годування під час короткострl= 6;кової терапії цим препаратом = 91; рекомендовk= 2;них дозах.

<= /span>

= Здатні&#= 1089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

Лікар&= #1089;ький засіб має незначний вплив на зда= 090;ність керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими механізмамl= 0;. Після прийому НПЗ = 47; можуть виникати такі побічн= 10; реакції як запаморочеl= 5;ня, сонливість, стомлюваніl= 9;ть та порушенн= 03; зору. Пацієнтам, які відзнач = 72;ють у себе такі реакції, слі= 076; утримуватиl= 9;ь від керування автотранспl= 6;ртом або роботи з іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози

Тільки для пероральноk= 5;о короткотриk= 4;алого застосуванl= 5;я.

Слід використовm= 1;вати найменшу ефективну дозу протягом мінімальноk= 5;о терміну, нео= 073;хідного для усуненн= 03; симптомів.=

Доросл= 080;м застосовувk= 2;ти по 1 таблетці д = 86; 3 разів на добу з інтервалом між прийомами н = 77; менше =

6 годин. Таблетки запивати водою.=

Якщо 1 таблетка не усуває симптоми захворюванl= 5;я, слід застосовувk= 2;ти по 2 таблетки на прийом, але не більш= 077; 3 разів на добу. Інтерв= 072;л між прийомами повинен бут = 80; не менше 6 год&= #1080;н. Не слід приймати більше 6 таблеток (3000 мk= 5; парацетамоl= 3;у, 1200 мг ібупрофену) на добу. Щоб мінімізуваm= 0;и небажані ефекти, пацієнтам рекомендуєm= 0;ься приймати це = 81; лікарський засіб з їжею.

Якщо симптоми захворюванl= 5;я зберігаютьl= 9;я більше 3 днів, необхідно звернутися до лікаря дл= 103; уточнення діагнозу та коригуваннn= 3; схеми лікування. Трива = 83;ість лікування визначає лікар індив= 10;дуально, залежно від перебігу захворюванl= 5;я та стану хворого.=

Нема&= #1108; необхідносm= 0;і коригувати дозу для пац= 110;єнтів літнього віку.

Пац= ієнти літнього віку мають п= 110;двищений ризик серйозних наслідків побічних реакцій. Якщ= 086; застосуванl= 5;я НПЗЗ вважається необхідним, слід по можливості = 79;астосовува&#= 1090;и найменшу ефективну дозу протяг = 86;м мінімальноk= 5;о терміну. Пацієнту по = 90;рібен регулярний контроль ризику шлун = 82;ово- кишкових кровотеч пі = 76; час терапії НПЗЗ.

Діти<= i>=

Не слід застосовувk= 2;ти дітям віком до 18 років.

Передо&#= 1079;ування
Парацетамо&= #1083;. Ураження печінки можливе у дорослих, як= 110; застосувалl= 0; 10 г (що еквівалентl= 5;о

20 таблеткам) або більше парацетамоl= 3;у. Застосуванl= 5;я 5 г (що еквівалентl= 5;о 10 таблеткам) або більше п= 072;рацетамолу може призвести д = 86; ураження пе = 95;інки, якщо:

- пацієнт тривалий ча = 89; отримує лікування к = 72;рбамазепін&#= 1086;м, фенобарбітl= 6;ном, фенітоїном, примідоном, рифампіцинl= 6;м, звіробоєм а = 73;о препаратамl= 0;, що індукуют= 00; ферменти печінки;
- паці= ;єнт регулярно вживає алкоголь у кількостях, що перевищу= ють рекомендовk= 2;ні;
- є імовірністn= 0; нестачі глутатіону = 91; пацієнта, наприклад п = 88;и фіброзно-кі = 89;тозній дегенераціo= 1;, м= уковісцидоk= 9;і, ВІЛ-інф = 77;кції, кахексії аб = 86; голодуваннo= 0;.
Симптоl= 4;ами передозуваl= 5;ня парацетамоl= 3;у протягом перших 24 годин є блідість, нудота, блюв= 072;ння, відраза до їжі та біль у животі. Ураж= 077;ння печінки мож = 77; проявлятисn= 3; через

12–48 годин після перед = 86;зування, що виражаєтьсn= 3; у відхиленн= 10; функціоналn= 0;них проб печінк = 80;. Можуть виникати порушення м = 77;таболізму глюкози та метаболічнl= 0;й ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатніl= 9;ть може прогресуваm= 0;и в енцефалопаm= 0;ію, крововиливl= 0;, гіпоглікемo= 0;ю, кому та мати &#= 1083;етальний наслідок. Гостра ниркова недостатніl= 9;ть з гострим некрозом канальців м = 86;же проявлятисn= 3; сильним поперековиl= 4; болем, гематурією, протеїнуріn= 8;ю та розвинутисn= 3; навіть при відсутностo= 0; тяжкого ураження печінки. Відзначалиl= 9;я також серце = 74;а аритмія та панкреатит.
Лікування. При передозуваl= 5;ні парацетамоl= 3;у необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайн = 86; доставити у лікарню для = 084;едичного огляду, навіть якщо відсутні ра = 85;ні симптоми передозуваl= 5;ня. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням і можуть не відображатl= 0; тяжкості передозуваl= 5;ня чи ризику ураження органів. Лікування слід проводити відповідно до встановл = 77;них рекомендацo= 0;й.

Слід розглянути лікування активованиl= 4; вугіллям у межах 1 години післ= 03; прийому над = 84;ірної дози парацетамоl= 3;y. Концентрацo= 0;ю парацетамоl= 3;у у плазмі крові слід вимірювати = 95;ерез 4 години або пізніше після прийому (біл= 100;ш ранні концентрацo= 0;ї є недостовірl= 5;ими).
Лікуваl= 5;ня N-ацетилцист= 077;їном можна прово = 76;ити протягом 24 годин після прийому парацетамоl= 3;у, але максимальнl= 0;й захисний ефект отримують при його застосуванl= 5;і протягом 8 годин після прийому над = 84;ірної дози препарату. Ефективнісm= 0;ь антидоту різко знижується після цього часу.

При необхідносm= 0;і пацієнту внутрішньоk= 4;енно слід вводит = 80; N-ацетилцист= 077;їн згідно з чинними рекомендацo= 0;ями. При відсутностo= 0; блювання можна застосуватl= 0; метіонін перорально як відповідну альтернатиk= 4;у у віддалени = 93; районах поз = 72; лікарнею.
Лікуваl= 5;ня пацієнтів, у яких відзначаєтn= 0;ся тяжке порушення функції печінки протягом 24 годин після прийому парацетамоl= 3;у, слід проводити відповідно до чинних настанов.
Ібупро= 092;ен. Застос= 091;вання ібупрофену = 91; дозі більше 400 мг/кг у дітей може спричинити симптоми передозуваl= 5;ня. У дорослих дозозалежнl= 0;й ефект є менш вираженим. Період напіввиведk= 7;ння при передозуваl= 5;ні становить 1,5<= span style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-language:UK;mso-fare= ast-language: UK'>–3 год= ;ини.

Симптом= ;и. У більшості пацієнтів, які застосовувk= 2;ли клінічно значущу кількість нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів, мож= 077; виникнути л = 80;ше нудота, блювання, біль в епігастралn= 0;ній ділянці або дуже рідко ― діарея. Може також виникати шу = 84; у вухах, голо&#= 1074;ний біль та шлунково-ки = 96;кова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можуть вини = 82;ати токсичні ураження центральноo= 1; нервової системи у вигляді сонливості, інколи нервового збудження т = 72; дезорієнтаm= 4;ії або коми. Іно&#= 1076;і у пацієнтів спостерігаn= 2;ться судоми. При т&#= 1103;жкому отруєнні може виникати метаболічнl= 0;й ацидоз; прот= 088;омбіновий індекс / міжн&#= 1072;родне нормалізовk= 2;не відношення (= 052;НВ) може бути підвищеним, ймовірно, внаслідок в = 87;ливу на фактори згортання крові. Може виникати гостра ниркова недостатніl= 9;ть та ураження печінки при наявності зневодненнn= 3;. У хворих на бронхіальнm= 1; астму може спостерігаm= 0;ися загостреннn= 3; перебігу захворюванl= 5;я.

Лікуван&= #1085;я. Лікування повинно бут = 80; симптоматиm= 5;ним та підтриму = 74;альним, а також включати забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів і спо= 089;тереження за серцевим = 80; симптомами = 90;а показникамl= 0; життєво важливих функцій до нормалізацo= 0;ї стану. Рекомендуєm= 0;ься пероральне застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля впродовж 1 години післ= 03; застосуванl= 5;я потенційно токсичної кількості препарату. При частих або тривали = 93; судомах слі = 76; приймати діазепам аб = 86; лоразепам внутрішньоk= 4;енно. Для лікування бронхіальнl= 6;ї астми слід застосовувk= 2;ти бронходилаm= 0;атори.

Трив&= #1072;ле застосуванl= 5;я у дозах, вищих за рек= 086;мендовані, або передозуваl= 5;ня може призве = 89;ти до нирковог = 86; тубу&= #1083;ярного ацид&= #1086;зу та гіпо&= #1082;аліємії.<= /p>

Побічн&#= 1110; реакції=

Під час клінічних досліджень лікарськогl= 6; засобу не бу= 083;о виявлено жодних інши = 93; побічних реакцій, окрім тих, що спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і ібупрофену = 72;бо парацетамоl= 3;у окремо.

Нижче наведені побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли ібупрофен або парацет = 72;мол окремо протягом короткочасl= 5;ого та тривалог = 86; застосуванl= 5;я.

Для оцінки част = 86;ти побічних реакцій використанl= 6; таку класифікацo= 0;ю: дуже часті (≥ 1/10), часті

(≥ 1/100 – < 1/10), нечасті (≥ 1/1 = 000 – < 1/100), поод&#= 1080;нокі (≥ 1/10 000 – < 1/1 000), = 88;ідкісні

(< 1/10 000), част= ;ота невідома (частоту неможливо оцінити за наявними даними).

= 047; боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи. Рідкісн&= #1110;: розлади системи кровотвореl= 5;ня (агранулоци = 90;оз, анемія, апластична анемія, гемолітичнk= 2; анемія, лейкопенія, нейтропеніn= 3;, панцитопенo= 0;я та тромбоцитоl= 7;енія). Першl= 0;ми ознаками є: пропасниця, біль у горлі, виразки у ротовій порожнині, грипоподібl= 5;і симптоми, тяжка форма виснаження, нез’ясованk= 2; кровотеча, синці та носова кровотеча.=

З боку імунно= 11; системи. Нечасті: реакції гіперчутлиk= 4;ості, що включают= 00; кропив’янкm= 1; та свербіж; рідкісні: тяжкі реакції гіперчутлиk= 4;ості. Симптоми мо = 78;уть включати набряк обличчя, язика та гор= 090;ані, задишку, тахікардію та гіпотензію (= 072;нафілаксія, ангіоневроm= 0;ичний набряк або тяжкий шок). Р&= #1077;акціями гіперчутлиk= 4;ості можуть бути: неспецифічl= 5;і алергічні реакції та анафілаксіn= 3;, реактивніс&= #1090;ь дихальних шляхів, включаючи астму, загостреннn= 3; астми, бронхоспазl= 4; та задишку, різні форми шкірних реакцій, включаючи с = 74;ербіж, кропив’янкm= 1;, пурпуру, ангіоневроm= 0;ичний набряк, і рід&#= 1096;е –= ексф&= #1086;ліативні та бульозні дерматози, включаючи токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Стівенса – Джон&= #1089;она та мультиформl= 5;у еритему.=

З боку психіки. Рі = 76;кісні: сплутаністn= 0; свідомості, депресія і галюцинаціo= 1;.

З боку нервової системи. Не = 95;асті: головний біль, запаморочеl= 5;ня; рідкісні: парестезії, неврит зорового нерва та сон= 083;ивість, асептичний менінгіт, окремі симп = 90;оми якого ( можуть виникати у пацієнтів з аутоімунниl= 4;и захворюванl= 5;ями, такими як системний червоний вовчак, зміш= 072;не захворюванl= 5;я сполучної тканини.

З боку органів зор = 91;. = 56;ідкісні: порушення зору.

З боку органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату. Рідкісні: шу= 084; у вухах і запаморочеl= 5;ня.

З боку серцевої системи. Рі = 76;кісні: серцева недостатніl= 9;ть, набряк.=

Д = 72;ні клінічних досліджень та епідеміолоk= 5;ічні дані свідчать, що застосуванl= 5;я ібупрофену, особливо у високих дозах (по 2400 мг на добу) та пр&= #1086;тягом тривалого часу може бути пов’яз = 72;не з підвищено= 02; частотою розвитку ар = 90;еріальних тромботичнl= 0;х ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда аб = 86; інсульту). Частота невідома: синдром Коуніса.

З боку судинної системи. Рідкісн&= #1110;: артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я. Рідкісн&= #1110;: реактивнісm= 0;ь дихальних ш = 83;яхів включає: бронхіальнm= 1; астму, її загостреннn= 3;, бронхоспаз&= #1084; та диспное. Див. також про п= обічні реакції з боку імунно= 11; системи вище.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Побічні реакції з боку шлунково-ки = 96;кового тракту спостерігаl= 3;ися найчастіше. = 063;асті: біль у живот= 110;, блювання, діарея, нудо= 090;а, диспепсія, дискомфорт = 91; шлунку; неча= 089;ті: пептична виразка, шлунково-ки = 96;ковa перфорація або шлунково-ки = 96;ковa кровотеча, мелена, криваве блювання(і= ;ноді летальне, особливо у п= 072;цієнтів літнього віку), виразковий стоматит, загостреннn= 3; коліту і хвороби Крона, гастр= 080;т, панкреатит, метеоризм, запор.=

З боку печінк = 80; та жовчовивідl= 5;их шляхів. Рідкісн&= #1110;: порушення функції печінки, гепатит, жовтяниця. У разі передозуваl= 5;ня парацетамоl= 3; може спричи = 85;ити гостру печінкову недостатніl= 9;ть, печінкову недостатніl= 9;ть, некроз печінки та ураження печінки.

= 047; боку шкіри і підшкірної клітковини. Час= 090;і: гіпергідроk= 9;; нечасті: в= исипання на шкірі (ди&#= 1074;. також про по= 073;ічні реакції з боку імунно= 11; системи вищ = 77;); рідк&#= 1110;сні: тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР) (включа&= #1102;чи мультиформl= 5;у еритему, ексфоліатиk= 4;ний дерматит, синдром Стівенса–Дk= 8;онсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз) (див. також про побічні реакції з боку імунно= 11; системи вищ = 77;), фоточутливo= 0;сть; частота невідома: інд= 091;кована лікарськимl= 0; засобами еозинофіліn= 3; з системним = 80; симптомами (DRESS–синдром), гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП), реакції світлочутлl= 0;вості.

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи. Рі = 76;кісні: нефр= отоксичнісm= 0;ь у різних формах, включаючи інтерстиціk= 2;льний нефрит, нефротичниl= 1; синдром та гостру і хронічну ниркову нед = 86;статність,<= span style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";color:black;mso-color-al= t: windowtext;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-font-weigh= t: bold'> гостре порушення функції нирок, особлив&= #1086; при тривалому застосуванl= 5;і НПЗЗ, у поєднанні з підвищенняl= 4; рівня сечовини в сироватці крові та появою набряків. Па= 087;ілонекроз.=

Пор&= #1091;шення загального стану. Рідкісні: стомлюваніl= 9;ть та нездужання.

Порушення метаболізмm= 1; та харчування. = 53;евідомо: метаболічнl= 0;й ацидоз з високим ані = 86;нним проміжком.

Лабl= 6;раторні дослідженнn= 3;. Часті: підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080;, підвищення рівня гамма-глута = 84;ілтранфера&#= 1079;и та погіршення функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, підвищення рівня креатиніну = 74; крові, підвищення рівня сечовини в крові; нечас= 090;і: підвищення рівня аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази в = 082;рові, підвищення рівня креатинфосm= 2;окінази в крові, зниж&#= 1077;ння рівня гемоглобінm= 1; та підвищен = 85;я рівня тромбоцитіk= 4;.

Опис окремих побічних реакцій<= /p>
Метабоl= 3;ічний ацидоз з високим аніонним пр = 86;міжком.=

Випадкl= 0; метаболічнl= 6;го ацидозу з високим ані = 86;нним проміжком я = 82; наслідок піроглутамo= 0;нового ацидозу спостерігаl= 3;ися у пацієнтів = 079; факторами ризику, які застосовувk= 2;ли парацетамоl= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Піроглутамo= 0;новий ацидоз може виникати як наслідок низького рівня глута = 90;іону у цих пацієнтів.

По&#= 1074;ідомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідомлен&= #1085;я про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь / риз&#= 1080;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.

Терl= 4;ін придатностo= 0;. 3 роки.

<= /span>

Умови зберігання=

Спеці&= #1072;льні температурl= 5;і умови зберігання не вимагаютьсn= 3;. Зберігати в оригінальнo= 0;й коробці для захисту від світла. Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

<= /span>

Уп= аковка <= o:p>

По 6, 8 або по 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру по 6 таблеток аб = 86; по 2 блістери по 8 таблеток &= #1072;бо по 1 чи 2 блістери по 10 таблеток у картонній коробці.

Катего&#= 1088;ія відпуску. Бе = 79; рецепта.

Виробн&#= 1080;к

Ле = 82; Фармацевтиm= 5;на компанія д.д.

Ро = 85;тіс Хеллас Медікал енд Фармасьютіl= 2;ал Продактс С.А.

<= /span>

Місцез&#= 1085;аходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності=

Ве = 88;овшкова 57, Любляна 1526, Словенія.=

П.О. Бокс 3012 Ларіcсk= 2; Індастріал ареа, Ларіcса, 41500, Греція.