ІНСТРУК = 62;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

РОКСИПІМ

(ROXIPIME)

Ск= 083;ад:

діюча речовина: цеф= епім;

1 флакон препарату містить цефепіму (у формі цефепіму ди = 75;ідрохлорид&#= 1091; моногідратm= 1;) 1,0 г;

допоміжна речовина: аргіні = 85;;

1 ампула розчинника містить вод = 80; для ін’єкці = 81; 10 мл.

Лікарсь = 82;а форма. Порошок длn= 3; розчину для ін’єкцій.

Осно= ;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: препарат − порошок від = 073;ілого до блідо-жовто = 75;о кольору, розчинник − прозорий безбарвний розчин.

Фармакотер&= #1072;певтична група.

Антибакте= ріальні засоби для системного = 79;астосуванн&#= 1103;. β-лактамні антибіотикl= 0;.

Код АТХ J<= /span>01D Е01.

Фа= 088;макологічн&= #1110; властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Діюча речовина лікарськогl= 6; засобу, цефепім, – &#= 946;-лактамний цефалоспорl= 0;новий антибіотик IV= покоління широкого спектра дії для паренте = 88;ального застосуванl= 5;я. Чинить бактерицидl= 5;у дію, інгібуючи синтез клітинної стінки.

Активни = 81; щодо грампозитиk= 4;них та грамнега = 90;ивних бактерій, включаючи більшість ш = 90;амів, стійких до аміноглікоk= 9;идів або цефалос = 87;оринових антибіотикo= 0;в III покоління.<= /o:p>

Цефепім високостійl= 2;ий до впливу більшості &#= 946;-лактамаз, має малу спорідненіl= 9;ть щодо = &#= 946;-лактамаз, які кодуються хромосомниl= 4;и генами, та швидко проникає у грамнегатиk= 4;ні бактерії.

Усереди = 85;і бактеріальl= 5;их клітин молекулярнl= 0;ми мішенями цефепіму є пеніцилінзk= 4;’язуючі білки (PBP). У дослідженнn= 3;х з Escherichia<= /span> coli і Enterobacter= cloacae цефепім мав найвищу спорідненіl= 9;ть із PBP3,= PBP2, PBP1a і PBP1b. Ступінь зв’язуваннn= 3; цефепіму з пеніцилінзk= 4;’язуючим білком РВР2 значно перевищує с = 87;орідненіст&#= 1100; інших цефалоспорl= 0;нів для паренте = 88;ального застосуванl= 5;я, що може збіл= 100;шувати антибактерo= 0;альну активність = 94;ефепіму.

Помірна спорідненіl= 9;ть цефепіму щодо РВР 1а і 1в також зумовлює ступінь йог = 86; бактерицидl= 5;ої активності.

Відноше = 85;ня МБК (мінімальна бактерицидl= 5;а концентрацo= 0;я)/МІК (мінімальна інгібуюча к = 86;нцентрація) для цефепім = 91; становить менше 2 для більш ніж 80 % ізолятів усіх чутливих гр = 72;мпозитивни&#= 1093; та грамнегатиk= 4;них бактерій.=

У досліджен= нях in vitro на ізолят&#= 1072;х Pseudomonas aeruginosa виявлено синергічну дію цефепім = 91; з аміноглік = 86;зидами.

Поширеніст&= #1100; резистентнl= 6;сті окремих шта = 84;ів бактерій може варіювати географічнl= 6; та з плином часу. Тому бажано враховуватl= 0; інформацію щодо резистентнl= 6;сті мікроорганo= 0;змів для конкретної місцевості до початку лікування.=

Цефепім активний щодо нижчезазнаm= 5;ених мікроорганo= 0;змів.

Грампози = 90;ивні аероби: Staphylo= coccus aureus та Staphylococcus epidermidis (включаючи ї= 093; штами, що продукують β-лактамазу); інші штами стафілококo= 0;в, включаючи Staphylo= coccus hominis, Staphylococcus saprophyticus; Streptococcus pyogenes= (стрептокок = 80; групи А); Streptococcus agalactiae (стрептокок = 80; групи В); Streptococcus pneumoniae (включаючи штами із середньою стійкістю д = 86; пеніциліну – МІК від 0,1 до 1 мкг/мл); інші β-гемолітичl= 5;і стрептококl= 0; (групи C, G, F), Streptococcus bovis (група D), стрептококl= 0; групи Viridans.

Більшість штамів ентерококіk= 4;, наприклад <= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>En= terecoccus faecalis, і стафілококl= 0;, резистентнo= 0; до метициліну, = 088;езистентні до більшост= 10; цефалоспорl= 0;нових антибіотикo= 0;в, включаючи цефепім.

Грамнег = 72;тивні аероби: Acinetobacter calcoaceticus (subsp. anitratus, lwoffii= ); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga spp.; Citrobacter spp. (включаючи = Citrobacter diversus, Citrobacter freundii); Campylobacter jejuni; Enterobacter spp. (включаючи = Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter sakazakii); Escherichia coli; Gardnerella vaginalis; Haemophilus ducreyi; Haemophilus influenzae (включаючи штами, що продукують β-ла&#= 1082;тамазу); Haemophilus parainfluenzae; Hafnia alvei; Klebsiella spp. (включаю&#= 1095;и K. pneumoniae, K. oxytoca, K. ozaenae); Legionella spp= .; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis (Branhamella catarrhalis) (включаючи штами, що продукують β-лакт= амазу); Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують β-лакт= амазу); Neisseria meningitidis; Pantoea agglomerans (відомий як Enterobacter agglomerans); Proteus spp. (включаю= чи Proteus mirabilis, Proteus vulgaris); Providencia spp. (включаючи Provide= ncia rettgeri, Providencia stuartii); Pseudomonas spp. (включаючи= Pseudomonas aeruginosa, P= seudomonas putida, Pseudomonas stutzeri); Salmonella spp.; Serratia <= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:EN-US'>spp. (включаючи Serratia marcescens, Serratia liquefaciens); Shigella spp.; Yersinia enterocolitica.

Цk= 7;фепім неактивн= ий щодо багатьох= штамів Stenotrophomonas maltophilia (відом= 080;й як Xanthomonas maltophilia) (Pseudomonas maltophilia)).

Анаероби: Bacteroide= s spp.; Clostridium perfringen= s; Fusobacterium spp.; M= obiluncus spp.; Peptostreptococcus= spp.; Prevotella melaninogenicu= s (&#= 1074;ідомий як Bacteroides melaninogenicus), Veillonella spp.

Цефепім неактивний щодо Bacteroides fragilis і Clostridium<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> difficile.

Фармакокін&= #1077;тика.

&#= 1040;бсорбція.

&#= 1062;ефепім повністю абсорбуєтьl= 9;я після внутр= 10;шньом’язов&#= 1086;го введення.=

Сере&= #1076;ні концентрацo= 0;ї цефепіму у плазмі кров= 10; у дорослих здорових чоловіків через різни = 81; період після одноразовоk= 5;о внутрішньоk= 4;енного ( = 74;/в) та внутрішньоl= 4;’язового ( = 74;/м) введ&= #1077;ння у дозах 0,5 мг, 1 мг, 2 мг наведені у таблиці 1.

      &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =            Т= аблиця 1

Доза цефепіму

Конц= ;ентрація цефепіму у плазмі кров&#= 1110; (мкг/мл)

0,5 години

1 година

2 години

4 години

8 годин

12 годин

Внутрі= 096;ньовенне введення

0,5 г

38,2

21,6

11,6

5,0

1,4

0,2

1 г

78,7

44,5

24,3

10,5

2,4

0,6

2 г

163,1

85,8

44,8

19,2

3,9

1,1

= Внутрішньом’яз&= #1086;ве введення

= 0,5 г

8,2

12,5

12,0

6,9

1,9

0,7

1 г

14,8

25,9

26,3

16,0

4,5

1,4

2 г

36,1

49,9

51,3

31,5

8,7

2,3

Ро= 079;поділ.

Те= 088;апевтичні концентрацo= 0;ї цефепіму в р= 110;зних тканинах і р= 110;динах наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Середні концентрац= 110;ї цефепіму в різних ріди&#= 1085;ах організму (мкг/мл) і в тканинах (мкг/г)

у дорослих здорових чоловіків

Рідини тіла і ткани= ни

= Доза (в/в)

Середній час відб= ;ору проб= (годи= ;ни) після доз= уван= ;ня

Середня

= концентрація

Сеча

= 0,5 г

1 г

2 г

= 0-4

= 0-4

= 0-4

= 292

= 926

= 3120

Жовч

2 г

= 9,4

= 17,8

П= еритонеальl= 5;а рідина

2 г

= 4,4

= 18,3

Р= ідина пухирів

2 г<= o:p>

= 1,5

= 81,4

= Слизова оболонка бронхів

2 г<= o:p>

= 4,8

= 24,1

= Мокротиння= ;

2 г<= o:p>

= 4,0

= 7,4

= Простата<= /span>

2 г<= o:p>

= 1,0

= 31,5

= Апендикс<= /span>

2 г<= o:p>

= 5,7

= 5,2

Жовчний міхур

2 г<= o:p>

= 8,9

= 11,9

Мk= 7;таболізм.

Цефеl= 7;ім метаболізуn= 8;ться в N-мети = 83;піролідин, який швидко перетворюєm= 0;ься в оксид N-метилпірол= ідин. У сечі виявляєтьсn= 3; приблизно 85 % від введено= 11; дози незміненогl= 6; цефепіму, менше 1 % N-м&#= 1077;тилпіролід= ину, 6,8 % N-оксиду і 2,5 % епімеру цефепіму. Сm= 0;упінь зв’язуваннn= 3; цефепіму з білками плазми крові становить у середньому 16,4= % і не залежит= 100; від його кl= 6;нцентрації у плазмі &#= 1082;рові.

Виведен = 85;я.

Після введення до = 79; від 250 мг до 2 г період напі = 74;виведення (T_1/2) цефепіму становить у середньому приблизно<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'> 2 години. = У здорових добровольцo= 0;в, які отримували = 94;ефепім у дозах до 2 г внутрішньоk= 4;енно з інтервало = 84; 8 годин протягом 9 днів, не спостерігаl= 3;ося його кm= 1;муляції в організмі. Середній загальний кліренс становить 120 мл/хв. Цефепім майже повні = 89;тю виводит= 00;ся нирками, головним чином шляхо = 84; клубочковоo= 1; фільтрації (середній ни= 088;ковий кліренс становить 110 мл/хв).

Фармакок= 10;нетика в особливих групах паці= 08;нтів.

Пацієнт = 80; з муковісцидl= 6;зом.

Клінічн = 86; значуще поліпшення було відзна = 95;ено у пацієнтів = 079; муковісцидl= 6;зом, які приймал = 80; цефепім, при гострих захворюванl= 5;ях легенів (n=3D24, середній вік 15 років, віковий діапазон 5–47 р= оків). Терапія антибіотикk= 2;ми може не давати бакт = 77;ріологічну ерадикацію = 91; таких пацієнтів. Клінічно значущих змін у фармакокінk= 7;тиці цефепіму у хворих на муковісцидl= 6;з не спостері = 75;алося.

Пацієнт = 80; з порушення = 84;и функції нирок.

У пацієнтів з різним ступенем ниркової не = 76;остатності T_1/2збільшу= 08;ться, при цьому спостерігаn= 8;ться лінійна залежність між загальним кліренсом і кліренсом креатиніну. &#= 1055;ри порушенн&#= 1110; функції нирок сл= 110;д проводити корекцію дозування (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Середній T_1/2у пацієнтів при тяжких порушеннях функції нирок, що потребують проведення діалізу, ста= 085;овить 13 годин при гемодіалізo= 0; і 19 годин при постійному перитонеалn= 0;ному діалізі.

Пацієнти з порушення = 84;и функції печінки.

У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки при прийомі одноразовоo= 1; дози цефепіму 1 г фармакокінk= 7;тика не змінювал = 72;ся. Корекція дозування цефепіму не потрібна в цій групі пацієнтів.=

Пацієнт = 80; літнього віку.

Після одноразовоk= 5;о внутрішньоk= 4;енного введення 1 г цефепіму здоровим добровольцn= 3;м віком від 65 років спостерігаl= 3;ося збільшення площі під кривою «l= 2;онцентраці= 103;-час» (AUC) і зменшеннn= 3; ниркового кліренсу порівняно<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'> &= #1079; молодими добровольц&= #1103;ми. = У пацієнтів літнього &#= 1074;іку з порушення = 84;и функції нирок рекомендуєm= 0;ься корекція до = 79;ування цефепіму (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Дo= 0;ти.

Дослідж = 77;ння фармакокінk= 7;тики цефепіму пр = 86;водили серед дітей віком від 2 місяців до 11<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'> ро= 082;ів після одноразовоk= 5;о введення аб = 86; декількох введень лік = 72;рського засобу кожн= 10; 8 годин і кожні 12 годин. Після одноразовоo= 1; внутрішньоk= 4;енної ін’єкції загальний кліренс з організму і об’єм розподілу у стаціонарнl= 6;му стані у середньому становили 3,3 мл/хв/кг і 0,3 л/кг відповідно. Виділення н = 77;зміненого цефепіму із сечею становило 60,4= &n= bsp;% від введеної дози, а середній нирковий кл= 10;ренс становив 2 мл/хв/кг.

Після багаторазоk= 4;ого внутрішньоk= 4;енного введення концентрацo= 0;я цефепіму у плазмі кров= 10; у рівноважноl= 4;у стані не відрізнялася від такої після одноразовоk= 5;о введення, за винятком не = 79;начної акумуляції.

Інші фармакокінk= 7;тичні параметри у немовлят і дітей не відрізнялиl= 9;я ні при одноразовоl= 4;у, ні при багаторазоk= 4;ому введенні, а також при різних режимах дозування (8 або 12 годин).

Вік і стать пацієнтів суттєво не впливали на фармакокін&= #1077;тику цефепіму.=

Після внутрішньоl= 4;’язового введення ма = 82;симальна концентрацo= 0;я цефепіму у плазмі кров= 10; у рівноважноl= 4;у стані становила в середньому 68 мкг/мл і досягалася через 0,75 годин= ;и.

Через 8 годин після внутрішньоl= 4;’язового введення концентрацo= 0;я цефепіму у плазмі кров= 10; в середньом = 91; становила 6 мкг/мл. Абсолютна біодоступнo= 0;сть цефепіму після внутр= 10;шньом’язов&#= 1086;ї ін’єкції становила у середньому 82 %= .

Біодоступ= ність цефепіму після внутрішньоl= 4;'язової ін’єкції становила в середньому 82 %.

Концентра= ції цефепіму (± стандартне відхилення) = 091; спинномозкl= 6;вій рідині (СМР) і = у плазмі кров= 10; і ставлення концентрацo= 0;й у спинномоз = 82;овій рідині/плаз = 84;і крові у немо= 074;лят і дітей представлеl= 5;і в таблиці 3^*.

Табл= ;иця 3

Час після введення, год = 80;ни

Кон = 94;ентрація у плазмі крові, мкг/мл

Концен = 90;раці= 103; у СМР, мкг/мл

Спі = 74;відношення

кон = 94;ентрацій у СМР/плазмі крові

0,5

7
67,1 (51,2)
5,7 (7,3)
0,12 (0,14)

1

4
44,1 (7,8)
4,3 (1,5)
0,10 (0,04)

2

5
23,9 (12,9)
3,6 (2,0)
0,17 (0,09)

4

5
11,7 (15,7)
4,2 (1,1)
0,87 (0,56)

8

5
4,9 (5,9)
3,3 (2,8)
1,02 (0,64)

^* Вік пацієнтів варіював ві = 76; 3,1 місяця до 12 років зі стандартниl= 4; відхиленняl= 4; 2,6 (3,0) року. У паці= ;єнтів з підозрою н= 072; інфекції центральноo= 1; нервової системи доз = 72; цефепіму становила 50 мг/кг маси тіла при внутрішньоk= 4;енному введенні протягом 5-20 хвилин кожн= 10; 8 годин. Конце&= #1085;трації у плазмі кро= 074;і та СМР визначалисn= 3; в кінці введення на 2-й або 3-й день застосуванl= 5;я цефепіму.=

Клінічн= 10; характерисm= 0;ики.

Показання.

Дорослo= 0;.

Лікування т= аких інфекцій, спричинениm= 3; чутливими д = 86; цефепіму мікроорганo= 0;змами:

= інфекц= ії нижніх дихальних шляхів (включаючи пневмонію та бронхіт);

= усклад= нені та неускладне= ні інфекції сечовивідн= их шляхів (включаючи пієлоенефр= ит);

= інфекц= ії шкіри та м’яких тканин;

= інтраа= бдомінальнo= 0; інфекції (включаючи l= 7;еритоніт та інфекції жовчовивід= них шляхів);

= гінеко= логічні інфекції;

= бактер= іємія, спричинена або імовірно спричинена будь-якою з = 79;азначених вище інфекцій;

= фебрил= ьна нейтропені= я^*;

профілакт= 080;ка хірургічни= х інфекцій при проведе= ;нні інтраабдом= інальних операцій.

Діти.

Лікування т= аких інфекцій, спричинениm= 3; чутливими д = 86; цефепіму мікроорганo= 0;змами:

пневмонія;

= усклад= нені та неускладне= ні інфекції сечовивідн= их шляхів (включаючи пієлоенефр= ит);

= інфекц= ії шкіри та м’яких тканин;

септицемі= 103;;

= фебрил= ьна нейтропені= я^*;=

бактеріал= 100;ний менінгіт.

^*Цефепіl= 4; застосовувk= 2;ти у вигляді монотерапіo= 1; для емпіричногl= 6; лікування пацієнтів і = 79; фебрильною нейтропеніn= 8;ю. У пацієнтів = 079; високим ризиком розвитку тяжких інфекцій (на= 087;риклад, з нещодавнь = 86;ю трансплантk= 2;цією кісткового мозку, з арте&#= 1088;іальною гіпотензієn= 2;, зі злоякіснимl= 0; захворюванl= 5;ями крові або тя= 078;кою чи тривалою нейтропеніn= 8;ю) монотерапіn= 3; може бути недостатньl= 6;ю. Таким пацієнтам п = 86;казана комплексна антибактерo= 0;альна терапія (див. підрозділ «Фармакодиl= 5;аміка» розділу «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

= Емпіричну терапію цефепімом можна розпо = 95;ати до отриманн= 03; результатіk= 4; дослідженнn= 3; чутливості = 79; подальшим коригуваннn= 3;м вибору антибіотикk= 2; і схеми лікування при необхід = 85;ості.

= Цефепім можна застосовувk= 2;ти як монотерапіn= 2; до ідентифікаm= 4;ії збудника інфекції, ос= 082;ільки він має широкий спектр антибактерo= 0;альної дії щодо грампозитиk= 4;них і грамнегатиk= 4;них мікроорганo= 0;змів.

= У пацієнтів з ризиком змішаної аеробної та анаеробної інфекції, особливо у разі можлив = 86;ї наявності нечутливих до цефепіму мікроорганo= 0;змів (див. підрозділ «Фармакодиl= 5;аміка» розділу «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»), рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; супутню терапію антианаероk= 3;ним препаратом до ідентифікаm= 4;ії збудника. Пі= 089;ля ідентифікаm= 4;ії збудника і визначення чутливості до цефепіму лікування слід провод = 80;ти відповідно до результатіk= 4; досліджень.

Протипо = 82;азання.

= Підвищена чутливість до цефепіму та/або до інших допоміжних речовин лікарськогl= 6; засобу, та/або до інших антибіотикo= 0;в цефалоспорl= 0;нового класу, β-лакт= 072;мних антибіотикo= 0;в (наприклад, до пеніцілі = 85;ів, карбапенемo= 0;в, монобактамo= 0;в).

Вз= 072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

До = 89;лідження взаємодії н = 77; проводили.=

Анти= ;коагулянти, тромболітиl= 2;и, антиагрегаl= 5;ти.

Пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і можливе пос = 80;лення кровотечі.=

Проб= ;енецид.

Пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і посилюєтьсn= 3; та подовжуєтьl= 9;я дія цефепім = 91; через упові = 83;ьнення його виведення.=

Засо= ;би/напої, які містять алкоголь.=

Пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і можлива дис = 91;льфірамопо&#= 1076;ібна або антабусопоk= 6;ібна реакція з нудотою та блюванням.=

Бакт= ;еріостатич = 85;і антибактерo= 0;альні засоби.

Пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і можливе зни = 78;ення ефективносm= 0;і цефепіму.=

Ла = 73;ораторні дослідженнn= 3;.

За = 89;тосування цефепіму може призвести д = 86; хибнопозит&= #1080;вних результатіk= 4; визначення рівня глюкози у сечі. У зв’язку з цим для визначення рівня глюкози в сечі рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти ферментні тести з глюкозооксl= 0;дазою.

.

Ризик реакцій підвищеної чутливості.

= Як і при застосуванl= 5;і інших β-лактамних антибіотикo= 0;в, повідомлялl= 0; про розвито = 82; тяжких реакцій під = 74;ищеної чутливості, включаючи летальний наслідок. До початку застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід точно визначити, ч= 080; відзначалиl= 9;я раніше у хворого реакції під = 74;ищеної чутливості негайного типу на цефепім, цеф= 072;лоспорини, пеніциліни, інші
β-лактамні антибіотикl= 0; або інші лікарські з = 72;соби.

= Лікарський засіб слід з обережністn= 2; застосовув&#= 1072;ти пацієнтам з астмою в анамнезі аб = 86; схильним до алергії. На початку лік = 91;вання пацієнт повинен перебувати під ретельн = 80;м наглядом.=

= При появі алергічної реакції застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід негайно припинити т = 72; розпочати відповідне лікування. Тяжкі реакції під = 74;ищеної чутливості можуть вимагати застосуванl= 5;я адреналіну та інших фор= 084; терапії.

Антибактер= ;іальна активність цефепіму.=

= Перед застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу для ідентифікаm= 4;ії мікроорганo= 0;зму-збудник&#= 1072; (збудників) та визначення чутливості = 76;о цефепіму слід провести відповідні тести (див. підрозділ «Фармакодиl= 5;аміка» розділу «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Застосуван= ;ня пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок.

У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс креатиніну X= 04; 50 мл/хв) або іншими станами, які можуть пору = 96;увати функцію нирок, дозу лікарськогl= 6; засобу слід відкоригувk= 2;ти з метою компенсаціo= 1; повільної швидкості ниркового виведення. О= 089;кільки при застосуванl= 5;і цефепіму у звичайних дозах у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю або іншими станами, які можуть пору = 96;увати функцію нирок, може спостерігаm= 0;ися пролонговаl= 5;а концентрацo= 0;я антибіотикk= 2; у плазмі кров= 10;, тому підтри = 84;уюча доза цефепіму таким пацієнтам повинна бут = 80; зменшена. Пр= 080; визначенні наступної дози лікарськогl= 6; засобу слід враховуватl= 0; ступінь порушення функції нирок, тяжкість ін = 92;екції і ступінь чутливості мікроорганo= 0;зму до цефепіму (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= У процесі постмаркетl= 0;нгового нагляду цеф = 77;піму були зареєстровk= 2;ні тяжкі побічні реа = 82;ції, які становили загрозу для життя, або летальні випадки: енцефалопаm= 0;ія (порушення свідомості, включаючи сплутаністn= 0; свідомості, галюцинаціo= 1;, ступор і кому), міоклонія і = 089;удоми. Більшість випадків зафіксованl= 6; у пацієнтів із порушеннямl= 0; функції нирок, які застосовувk= 2;ли дози цефепіму, що перевищуваl= 3;и рекомендовk= 2;ні, рідше – у пацієнтів, які отримували дози, скоригованo= 0; з урахуванняl= 4; функції нирок. У більшості випадків симптоми нефротоксиm= 5;ності були зворотними = 10; зникали після припинення застосуванl= 5;я цефепіму та/або після гемодіалізm= 1;. У деяких вип= 072;дках повідомлялl= 0; про летальн = 80;й наслідок.=

Ризик діареї, асоційованl= 6;ї з= Clo= stridium difficile.=

= При застосуванl= 5;і майже усіх антибіотикo= 0;в, включаючи цефепім, заф= 110;ксовано виникнення діареї, асоційованl= 6;ї з Clostridium difficile (CDAD), тяжкість проявів яко= 11; може варіювати в= 10;д помірної діареї до коліту з летальним н = 72;слідком. Таким чином, важливо враховуватl= 0; можливість цього діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в розвиваєтьl= 9;я діарея. Слід проводити ретельне спостережеl= 5;ня за пацієнтами = 97;одо розвитку CDAD, оl= 9;кільки про випадки її виникнення повідомлялl= 0; через два місяці післ= 03; антибактерo= 0;альної терапії. При підозрі або підтверджеl= 5;ні CDAD необхідно відмінити антибіотикl= 6;терапію, яка не впливає на Clo= stridium difficile= .

Ризик суперінфекm= 4;ії.

Тривале застосуванl= 5;я цефепіму може призве = 89;ти до розвитку суперінфекm= 4;ії. У разі рl= 6;звитку суперінфекm= 4;ії необхідно вжити відпо = 74;ідних заходів.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я з потенційн = 86; нефротоксиm= 5;ними засобами.=

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цефепіму з п= 086;тенційно нефротоксиm= 5;ними засобами, та= 082;ими як аміноглікоk= 9;иди або сильнодіючo= 0; діуретики, слід ретельно контролюваm= 0;и функцію нирок.

Пацієнт = 80; літнього віку.

= У процесі клі = 85;ічних досліджень = 79; участю пона = 76; 6400 дорослих пацієнтів (35 % віком від 65 років і 16 % віком від 75 років) при застосуванl= 5;і звичайної рекомендовk= 2;ної дози для дорослих клінічну ефективнісm= 0;ь і безпеку цефепіму можна було порівняти з такими у дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок, крім пацієнтів літнього і старечого віку. Спостерігаl= 3;ося незначне збільшення T<= /span>_1/2 і зниження ниркового кліренсу по = 88;івняно з молод= шими добровольцn= 3;ми. Пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок рекомендуєm= 0;ься корекція дози лікарськогl= 6; засобу (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

= Оскільки цефепім виводиться головним чином нирками, існує підвищений ризик розвитку то = 82;сичних реакцій у пацієнтів із порушеннями функції нирок. Пацієн= там літньо= го віку через більш імовірн= е зниження функції нирок дозу слід підбир = 72;ти з обережністn= 2; і проводити моніторинг = 92;ункції нирок (див. підрозділ «Фармакодиl= 5;аміка» розділу «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;» та розділ «Побічні реакції»).

= Тяжкі побічні реакції спостерігаl= 3;и у пацієнтів літнього віку з нирковою недостатніl= 9;тю при застосуванl= 5;і звичайних доз цефепім = 91;, такі як оборотна енцефалопаm= 0;ія (порушення свідомості, включаючи сплутаністn= 0; свідомості, галюцинаціo= 1;, ступор і кому), міоклонія, с= 091;доми (включаючи неконвульсl= 0;вний епілептичнl= 0;й статус) та/або ниркова недостатніl= 9;ть (див. розділ «Побічні реакції»).

Вплив на результати лабораторнl= 0;х досліджень.

У період застосуванl= 5;я цефепіму можуть бути отримані позитивні результати тесту Кумбс = 72; без гемолізу. Як і при застосуванl= 5;і інших цефалоспорl= 0;нів, при лікуванні цефепімом можуть відзначатиl= 9;я хибнопозитl= 0;вні результати глюкозуричl= 5;их тестів, проведених із використ = 72;нням методів, заснованих на відновленнo= 0; міді (із застосуванl= 5;ям розчину Бенедикта, розчину Фелінга або таблеток «Клінітест&raqu= o;). У зв’яз= 082;у з цим під час застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу для визначення глюкози в сечі рекоме = 85;дується використовm= 1;вати ферментні т = 77;сти з глюкозоксиk= 6;азою.

=

Заст= ;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.<= /span>

В&= #1072;гітність.<= /span>

Адекватні = 110; добре контрольовk= 2;ні дослідженнn= 3; у вагітних жінок не проводили. У репродукт= ;ивних дослідженнn= 3;х на мишах, щурах і крол= 080;ках не було виявлено прямого або опосередкоk= 4;аного впливу на розвиток плода. Відсу= 090;ні достатні доклінічні дослідженнn= 3; впливу цефепіму на фертильнісm= 0;ь і розвиток плода, полог= 080; і постнатальl= 5;ий розвиток. Лікарський засіб рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти у період вагітності тільки тоді, &#= 1082;оли очікувана користь для вагітної перевищує потенційниl= 1; ризик для плода.

П&= #1077;ріод годування груддю.

Цефепім пр= 086;никає у грудне молоко в незначній кількості. Лікарський засіб слід з обережністn= 2; застосовув&#= 1072;ти у період годування груддю і тіл= 100;ки тоді, коли очікувана користь для вагітної перевищує потенційниl= 1; ризик для ди= 090;ини.

Ф&= #1077;ртильність= ;.

У дослідженнn= 3;х на щурах не спостерігаl= 3;ося негативногl= 6; впливу на фертильнісm= 0;ь. Немає даних про вплив цефепіму на фертильнісm= 0;ь людини. Потенційниl= 1; ризик для людини неві = 76;омий.

=

З&= #1076;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослідж = 77;ння не проводил = 80;. Однак при застосуванl= 5;і цефепіму можливі побічні реакції (пор= 091;шення свідомості, запаморочеl= 5;ня, сплутаністn= 0; свідомості або галюцинаціo= 1;), що впливают= 00; на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

<= /span>

<= /span>

<= /span>

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Лікk= 2;рський засіб призначениl= 1; для внутріш = 85;ьовенного або внутрішньоl= 4;’язоk= 4;ого введення. Дозування лікарськогl= 6; засобу і шлях введення залежать ві = 76; тяжкості інфекції, функції нирок і загального = 89;тану пацієнта.=

Спосіб застосуванl= 5;я.

Внуm= 0;рішньовенн= 077; введення.=

Внуm= 0;рішньовенн= 086; лікарський засіб вводи = 90;и пацієнтам і = 79; тяжкими або життєво небезпечниl= 4;и інфекціями, особливо пр = 80; ризику розвитку септичного шоку.

Для внутрішньоk= 4;енної ін’єкції порошок лік = 72;рського засобу розчиняти в одному з наступних розчинникіk= 4; (див. таблицю «Приготуваl= 5;ня розчину для внутрішньоl= 4;’язового і внутрішньоk= 4;енного введення» нижче):

·      = стеl= 8;ильна вода для ін’єкцo= 0;й;

·  &n= bsp;     5 % розчин глюкози для ін’єкцій;

·      = 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій.

Приk= 5;отований розчин лікарськогl= 6; засобу слід вводити внутрішньоk= 4;енно повільно пр = 86;тягом 3–5 хвилин.

Для внутрішньоk= 4;енної інфузії приготованl= 0;й розчин лікарськогl= 6; засобу (приготуван = 85;я див. вище) слід додати = 091; флакон, що містить сумісний розчин для інфузій, і вводити протягом не менше 30 хвилин. Приготованl= 0;й розчин лікарськогl= 6; засобу в концентрацo= 0;ї 1–40 мг/мл сумісний з такими розчинами:=

·      = 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій;

·  &n= bsp;     5 % або = 10 % розчин глюкози для ін’єкцій;

·  &n= bsp;     1/6 М розчин натрію лактату для ін’єкцій;

·  &n= bsp;     5 % розчин глюкози для ін’єкц= 10;й і 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій;=

·      = розm= 5;ин Рінгера лактату для ін’єкцій і 5 % розчин глюкози для ін’єкцій.=

Приk= 5;отований розчин стабільний протягом 24 годин при температурo= 0; 15–25 °С або прот= ягом 7 днів при температурo= 0; 2–8 °С.

= Внутрішньоl= 4;’язове введення.=

= Порошок лікарськогl= 6; засобу слід розчинити в одному з наступних розчинникіk= 4; (обсяги розчинникіk= 4; див. у таблиці «Приготуваl= 5;ня розчину для внутрішньоl= 4;’язового і внутрішньоk= 4;енного введення» н = 80;жче):

стери&#= 1083;ьна вода для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози для ін’єкцій= ;;

0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій= ;;

бакте&#= 1088;іостатична вода для ін’єкцій з парабенами або бензиловим спиртом;

0,5 % або 1,0 % розчин лідокаїну гідрохлори= ду для ін’єк= ;цій^*.

= Приготованl= 0;й розчин стабільний протягом 24 годин при температурo= 0; 15–25 °С або протягом 7 дн&#= 1110;в при температурo= 0; 2–8 °С.

= Приготованl= 0;й розчин лікарськогl= 6; засобу слід вводити глибоко внутрішньоl= 4;’язово у великий м= 217;язови = 81; масив (наприклад, у зовнішній верхній квадрант великого сі = 76;ничного м’яk= 9;а). Доза до 1 г може бути введена у вигляді одн = 86;разової ін’n= 8;кції. Максимальнm= 1; дозу 2 г слід вводити у ви= 075;ляді двох ін’єкцій = 091; різні місця.

^=
*Ос = 82;ільки внутрішньоl= 4;’язові ін’n= 8;кції лікарськогl= 6; засобу зазвичай безболісні, = 091; більшості випадків немає необхідносm= 0;і застосовувk= 2;ти розчин лідокаїну гідрохлориk= 6;у як розчинни = 82;.

При= 075;отування розчину для внутрішньоl= 4;’n= 3;зового і внутрішньоk= 4;енного введення<= /p>
        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =      Таблиця 4

Доза цефепі<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>= му/флакон

Об’є<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>= м доданого розчинника= ;, мл

Приблиз&#= 1085;о отриманий об’єм, мл

Приблиз= на концентрація цефепі<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>= му, мг/мл

Внm= 1;трішньовен= 085;о

0,5 г

5

5,6

90

1 г

10

11,4

90

2 г

10

12,8

160

нуm= 0;рішньом’яз= 086;во

0,5 г

1,5

2,2

230

1 г

3,0

4,4

230

Лікарс= ький засіб не можна змішувати з іншими ліка = 88;ськими засобами в одному шприці або в одному флак = 86;ні для інфузій.

= Як і у випадку з&#= 1072;стосування більшості β-лактамних антибіотикo= 0;в, розчин цефепіму не слід додавати до розчину мет = 88;онідазолу, ванкоміцинm= 1;, гентаміцинm= 1;, сульфату тобраміцинm= 1; або сульфат = 91; нетилміцинm= 1; через фізичну або хімічну несуміснісm= 0;ь. Якщо показане одночасне застосуванl= 5;я з цефепімом, кожен із цих &#= 1083;ікарських засобів слі = 76; ввести окремо.

= Перед введенням приготованl= 6;го розчину лік = 72;рського засобу необхідно пересвідчиm= 0;ися, що розчин не містить механічних включень. Не слід застосовувk= 2;ти лікарський засіб при наявності сторонніх частинок.=

= Як і у випадках з іншими цефалоспорl= 0;нами, приготованl= 0;й розчин лікарськогl= 6; засобу може мати жовто-корич = 85;евий колір, що не впливає на його активність = 10; якість.

= Режим дозування.=

Дорослі та діти з масою тіла ˃ 40 кг з нормальною функцією нирок.

= Рекомендовk= 2;ний режим дозування для доросли = 93; і дітей з масою тіла ˃ 40 кг з нормальною = 92;ункцією нирок^* представлеl= 5;ий у таблиці 5.

Та = 73;лиця 5

Тип та ступінь тяжкості інфекції

Д= 086;за та шля = 93; введення

Інтерва = 83; між введен= 085;ями

Інфекц= 10;ї сечовивідн= 080;х шляхів легкого та с&= #1077;реднього ступеня тяжкості

0,5= –1,0 г вну = 90;рішньовенн&#= 1086; або вну = 90;рішньом’язово

12 = годин

Інші інфекції легкого та середнього ступеня тяжкості

1,0 г внутрішньо= 074;енно або внутрішньо= 084;’язово

12 = годин

Тяж = 82;і інфекції

2 г внутрішньо= 074;енно

12 = годин

Дуж = 77; тяжкі або життєво небезпечні інфекції

2 г внутрішньо= 074;енно

8 <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-la= nguage: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>годин

= ^*Звичайн= ;а тривалість терапії становить 7–10 днів, = 090;яжчі інфекції можуть вимагати більш тривалого лікування. Для емпіричногl= 6; лікування ф = 77;брильної нейтропеніo= 1; звичайна тривалість лікування становить н = 77; менше 7 днів або до зникнення нейтропеніo= 1;.

Профілакти= ;ка хірургічниm= 3; інфекцій пр = 80; проведенні інтраабдомo= 0;нальних операцій (до= 088;ослі).

= За 60 хвилин до початку хірургічноo= 1; операції не = 86;бхідно ввести 2 г лікарськогl= 6; засобу внутрішньоk= 4;енно у вигляді інфузії тривалістю 30 хвилин. Одра= 079;у після закінчення інфузії пацієнтові = 85;еобхідно вводити 0,5 г метронідазl= 6;лу внутрішньоk= 4;енно. Внаслідок фармацевтиm= 5;ної несумісносm= 0;і метронідазl= 6;лу і цефепіму ї= 093; не слід змішувати в = 086;дному флаконі інфузійногl= 6; розчину (див. розділ «Несумісніl= 9;ть»). Інфузійну систему пер = 77;д введенням метронідазl= 6;лу рекомендуєm= 0;ься промити сумісною рідиною. Під час тривали = 93; (понад 12 годин) хірургічниm= 3; операцій через 12 годин після введе = 85;ня першої дози лікарськогl= 6; засобу слід повторно ввести таку = 078; дозу цефепіму з н= 072;ступним введенням метронідазl= 6;лу.

Пацієнти з = 87;орушеннями функції нирок.

= У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок дозування л= 10;карського засобу слід відкоригувk= 2;ти для компенс = 72;ції зменшеної швидкості виведення цефепіму нирками. Рекомендовk= 2;на початкова доза у пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок від легкого до помірного с = 90;упеня тяжкості повинна бут = 80; такою ж, як і у пацієнтів з нормальною функцією нирок.

=

=

= Рекомендовk= 2;ні підтримуючo= 0; дози для дор= 086;слих пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок

= Таблиця 6

К= 083;і= 088;енс

к= 088;еатині= 085;у (мл/хв)

Рекомендо = 74;ані підтримуюч= 110; дози

> 50

Звичайна доза, корекція дози не потрібна

2 г &= #1082;ожні

8 <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-la= nguage: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>годин

2 г &= #1082;ожні

12 = годин

1 г = кожні

12 = годин

0,5 г &= #1082;ожні

12 = годин

30-50=

2 г &= #1082;ожні

12 = годин

2 г &= #1082;ожні

24 = години<= o:p>

1 г &= #1082;ожні

24 = години<= o:p>

0,5 г &= #1082;ожні

24 = години<= o:p>

11-29=

2 г &= #1082;ожні

24 = години<= o:p>

1 г кожн= 10;

24 = години<= o:p>

0,5 г= ; кожні<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-bidi-font-weight:bold'>

24 = години<= o:p>

0,5 г &= #1082;ожні

24 = години<= o:p>

≤ 10=

1 г &= #1082;ожні

24 = години<= o:p>

0,5 г кожні

24 = години<= o:p>

0,25 = 75; &= #1082;ожні

24 = години<= o:p>

0,25 = 75; &= #1082;ожні 24 години

Г= 077;моді= 072;лі= 079;^*

0,5 г &= #1082;ожні

24 = години<= o:p>

0,5 г кожні

24 = години<= o:p>

0,5 г кожні

24 = години<= o:p>

0,5 г &= #1082;ожні

24 = години<= o:p>

* За даними фармакокінk= 7;тичних досліджень = 91; пацієнтів, які перебуваютn= 0; на гемодіал= 10;зі, слід зменшити дозу лікарськогl= 6; засобу.

= Для пацієнтів, яким проводитьсn= 3; гемодіаліз, початкова доза лікарськогl= 6; засобу у перший день терапії становить 1 г, = у подальшому добова підтримуючk= 2; доза станов = 80;ть 0,5 г при всіх інфекціях, крім фебрильної нейтропеніo= 1;, при якій добова підтримуючk= 2; доза становить 1 г. У день гемодіалізm= 1; лікарський засіб потрі = 73;но вводити після завер = 96;ення проведення діалізу. По можливості розчин лікарськогl= 6; засобу вводити в од= 080;н і той же час щ&= #1086;дня.

= Якщо відома тільки концентрацo= 0;я креатиніну = 91; плазмі кров= 10; у рівноважноl= 4;у стані, кліренс креатиніну (СLcr) можна розрахуватl= 0; за такими формулами К = 86;крофта-Голт&= #1072;:

Чоло&= #1074;іки:

СL_cr (мл/хв) =3D

=

Жінки:

СL_cr= (мл/хв) =3D СL_cr (у чоловіків) × 0,= 85

Пацієнти, я = 82;і знаходятьсn= 3; на діалізі.

= При гемодіалізo= 0; протягом 3 годин з організму видаляєтьсn= 3; приблизно 68 % введеної дози цефепіму. При постійному амбулаторнl= 6;му перитонеалn= 0;ному діалізі лі = 82;арський засіб можна застосовувk= 2;ти = у дозах, рекомендовk= 2;них пацієнтам з нормальною функцією нирок, наприклад 0,5 г= , 1 г або 2 г, залежно від тяжкості інфекції, з і&#= 1085;тервалами між введеннями

48 годин.

i= 5;ацієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю.

Кор= екція дози не потрібна.=

h= 4;іти віком від 1 дl= 6; 2 місяців.

Дос= від застосуванl= 5;я цефепіму ді = 90;ям віком= до 2 місяців обмежений. Діт= 03;м віком= 1–2 місяці це = 92;епім мож= на застосовувk= 2;ти тільки за життєвими показаннямl= 0; у дозі 30 мг/кг кожні 12 або 8 годин &= #1079;алежно від тяжкост= 10; інфекції. Дози цефепі= му 50 мг/&= #1082;г для пацієнтів віком від 2 місяців і 30 мг/кг для пацієнтів ві = 82;ом 1–2 місяці можна порівняти з дозою 2 г для дорослих. Пр= 080; застосуванl= 5;і = лікарськогl= 6; засобу пацієнти даної вікової групи повинні зна = 93;одитися під ретельним наглядом.

h= 4;іти з нормально= 02; функцією нирок ві= 082;ом від 2 місяців.=

= Пневмонія, інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів, інфекції шкіри і м’яких тканин.

Зви= чайна рекомендовk= 2;на доза дітям з масою тіла ≤ 40 кг становит= 00; 50 мг/кг кожні 12 годин протягом 10 днів. У разі більш тяжки = 93; інфекцій інтервал мі = 78; введеннями може бути скорочений до 8 годин.

Сеп= сис, бактеріальl= 5;ий менінгіт і емпіричне лікування фебрильної нейтропеніo= 1;.

Зви= чайна рекомендовk= 2;на доза дітям з масою тіла ≤ 40 кг становит= 00; 50 мг/кг кожні 8 годин протя = 75;ом = 7–10 днів.=

Для дітей з масо= 102; тіла ˃ 40 кг режим дозування аналогічниl= 1; такому у дорослих. Доза для діт= 077;й не повинна перевищуваm= 0;и максимальнm= 1; рекомендовk= 2;ну дозу для дорослих (2 г кожні 8 годин).=

Дос= від внутрішньоl= 4;’язового введення це = 92;епіму у дітей обмежений.=

Діти з порушеннями функції нирок.

Оскільl= 2;и цефепім виводиться = 74; основному н = 80;рками, у дітей з порушеннямl= 0; функції нирок дозу лікарськогl= 6; засобу слід відкоригувk= 2;ти, збільшуючи інтервали м= 10;ж введеннями та/або зменшуючи дозу відпов= 10;дно до рекомендовk= 2;них підтримуючl= 0;х доз для дорослих пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок.

За відомою концентрацo= 0;єю креатиніну у плазмі кров= 10; обчислюють кліренс креатиніну за такими формулами:=

=

СL_cr= (мл/хв<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk56897767'>/1,73 м²) =3D

або

СL_cr= (мл/хв<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk56897767'>/1,73 м²) =3D

Пацієнт= ;и літн= ;ього віку.

У пацієнтів літнього віку через більш імові = 88;не зниження функції нирок лікарський засіб слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; і проводити моніторинг функції нирок. Паціє= 085;там із порушеннямl= 0; функції нирок рекомендуєm= 0;ься корекція до = 79;ування.

Діти= ;.

= Лікарський засіб можна застосовувk= 2;ти дітям віком від 1 місяця.

=

Пере&= #1076;озування.<= /b>

Симптоми.

Симп&= #1090;оми передозуваl= 5;ня включають енцефалопаm= 0;ію (що супроводжуn= 8;ться порушенням = 89;відомості, галюцинаціn= 3;ми, ступором, комою), міоклонію, судоми (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»).

Лікування.

&#= 1059; разі передозуваl= 5;ня слід проводити симптоматиm= 5;ну терапію. При значному перевищеннo= 0; рекомендовk= 2;них доз цефепім = 91;, особливо у хворих з порушеннямl= 0; функції нирок, потрі= 073;но проводити гемодіаліз. Перитонеалn= 0;ний діаліз неефективнl= 0;й. Випадкове передозуваl= 5;ня спостерігаl= 3;ася при застосуванl= 5;і високих доз цефепіму у пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Побічні реакції.

При застосуванl= 5;і інших цефалоспорl= 0;нів зафіксованl= 6; такі побічн= 10; реакції: синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, мультиформl= 5;а еритема, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, токсична нейропатія, = 072;пластична анемія, гемолітичнk= 2; анемія, гемо= 088;агія і хибнопозитl= 0;вні результати визначення рівня глюкози в сечі.

У кл= 10;нічних дослідженнn= 3;х цефепіму (n=3D5598) найчастішиl= 4;и побічними реакціями були реакці= 11; з боку травного тракту та реакції під = 74;ищеної чутливості.

З боку імунної системи:

часm= 0;о – висипання; нечасто – свербіж, кропив’янкk= 2;; дуже рідко – анафілаксіn= 3;.

З боку нервової системи:

нечk= 2;сто – головний біль; рідко – запаморочеl= 5;ня, парестезія, порушення смаку; дуже рідко – судоми.

З боку травного тракту:

часm= 0;о – діарея; нечасто – нудота, блювання, ка= 085;дидоз слизової оболонки порожнини р = 86;та, коліт (включаючи псевдомембl= 8;анозний коліт); рідко – абдомінальl= 5;ий біль, запор, кандидоз.=

Інші реакції:

часm= 0;о – реакції у місці введення пр = 80; внутрішньоk= 4;енній інфузії, у тому числі флебіт, запа= 083;ення і біль у місці внутрішньоl= 4;’язової ін’єкції; нечасто – га= 088;ячка, вагініт, еритема;

рідl= 2;о – вазодилатаm= 4;ія, задишка, генітальниl= 1; свербіж, озноб, запалення у місці ін’єкції пр = 80; внутрішньоk= 4;енній інфузії.

Післяре= 08;страційний досвід застосуванl= 5;я.

Нижчена = 74;едені побічні реакції класифікувk= 2;ли наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100= ), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/100= 00), частота невідома (неможливо оцінити частоту їх виникнення = 79; існуючих даних). У межах кожної груп = 80; побічні реакції заз = 85;ачені у порядку зменшення ї = 93; ступеня про= 03;вів.

Інфекці= 11; та інвазії:

нечасто = 211; кандидоз слизової оболонки по = 88;ожнини рота, вагінальні інфекції; рідко – канд= 080;доз.

З боку крові та лімфатичноo= 1; системи:
часто – анемія, еозинофіліn= 3;; нечасто – тромбоцитоl= 7;енія, лейкопенія, нейтропеніn= 3;; частота невідома – апластична анемія, гемолітичнk= 2; анемія, агра= 085;улоцитоз.

З боку імунної системи:

рідко – анафілактиm= 5;ні реакції, ангіоневроm= 0;ичний набряк; част= 086;та невідома – анафілактиm= 5;ний шок.

З боку психіки:
частота невідома – сплутаністn= 0; свідомості, галюцинаціo= 1;.

З боку нервової системи:
нечасто = 211; головний біль; рідко – судоми, паре= 089;тезія, дисгевзія, запаморочеl= 5;ня; частота невідома – кома, ступор, енцефалопаm= 0;ія, змінений ст = 72;н свідомості, міоклонус.=

З боку судин:

часто – флебіт у місці введення; рідко – вазо= 076;илатація; частота невідома – геморагія.=

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я:

рідко – диспное.

З боку травного тракту:

часто – діарея; нечасто – псевдомембl= 8;анозний коліт, коліт, нудота, блювання; рідко – біль у животі, запор; часто= 090;а невідома – шлунково-ки = 96;кові розлади.

З боку шкіри і підшкірних тканин:

часто – висипання; нечасто – еритема, кропив’янка, свербіж; час= 090;ота невідома – токсичний епідермальl= 5;ий некроліз^*, синдром Стівенса–Дk= 8;онсона^*, мультиформl= 5;а еритема^*.

З боку нирок і сечовивіднl= 0;х шляхів:

частота невідома – порушення функції нирок, токсична нефропатія^=
*.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз:

частота невідома – свербіж у ділянці геніталій.=

З боку організму в цілому та порушення у місці введення:

часто – реакції у місці інфузії, біл= 100; у місці введення, запалення у місці введення; нечасто – га= 088;ячка, запалення у місці інфузії; рідко – озноб.

Вплив на результати лабораторнl= 0;х та інструме = 85;тальних досліджень:

дуже часто – позитивний результат проби Кумбс = 72;; часто – підвищення рівня лужно= 11; фосфатази, аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ), аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ), підвищення білірубіну плазми кров= 10;, подовження протромбінl= 6;вого часу, подовження = 95;асткового тромбопласm= 0;инового часу; нечаст= 086; – підвищенн= 03; рівня сечовини плазми кров= 10;, креатиніну плазми кров= 10;; частота невідома – хибнопозитl= 0;вний результат визначення = 88;івня глюкози плазми сечі*.

^*Побі&= #1095;ні реакції, зазвичай пр = 80;таманні іншим засоб = 72;м групи цефалоспорl= 0;нів.

Діти.
Профіль безпеки цефепіму у новонароджk= 7;них і дітей аналогічниl= 1; такому у дорослих. На= 081;частішою побічною реакцією, пр= 086; яку повідом = 83;яли у клінічних дослідженнn= 3;х, були висипання.=

По= 074;ідомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідом = 83;ення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції, що виникли після реєстрації лікарськогl= 6; засобу, дуже важливі. Це дає змогу по= 089;тійно спостерігаm= 0;и за співвідношk= 7;нням користі/риз = 80;ку при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу. Працівники системи охорони здо = 88;ов’я повинні повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції через націо = 85;альну систему фармаконагl= 3;яду.

Термін придатностo= 0;.

Препара = 90; Роксипім – 3 роки.

Розч= ;инник – 5 років.

Умови зберігання.<= /i>

Зберіга = 90;и при температурo= 0; не вище 25 °С у захищеному від світла т= 072; недоступноl= 4;у для дітей місці.

Пригото = 74;аний розчин придатний для застосу = 74;ання протягом 24 годин при температурo= 0;         =       15–25 °С або протягом 7 діб при температурo= 0; 2–8 °С.

Не= 089;умісність.

Лікарс= ький засіб не можна змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами в одному шприці або в одному флаконі для інфузій. За = 89;тосовувати лише ті розчинники, що зазначен= 10; у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

= Як і у випадку більшості β-лактамних антибіотикo= 0;в, розчин цефепіму не слід додавати до розчину метронідазl= 6;лу, ванкоміцинm= 1;, гентаміцинm= 1;, тобрамицинm= 1; або нетилміцинm= 1; через фізичну або хімічну несуміснісm= 0;ь. Якщо показана супутня тер = 72;пія з цефепімом, кожен із цих &#= 1083;ікарських засобів нео = 73;хідно вводити окремо.

Упаковк = 72;.

1 флакон з порошком у комплекті з 1 ампулою розчинника (води для ін’&#= 1108;кцій), по 10 мл у картонній коробці.

Категор= 10;я відпуску.

За рецептом.=

Виробни = 82;.

Фар= ;маВіжн Сан. ве Тідж. А.Ш./

PharmaVision San. ve Tic. A.S.

Місцезн = 72;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Да= вутпаша Джад. №145 Зейтінбурнm= 1; Стамбул, Тур= 077;ччина/

Davutpasa Cad. No:145 Zeytinburnu Istanbul, Turkey.

= =

= Заявни&#= 1082;.

ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна/

WORLD MEDICINE, LLC, Ukraine.

Доза цефепіму	Конц= ;ентрація цефепіму у плазмі кров&#= 1110; (мкг/мл)
0,5 години	1 година	2 години	4 години	8 годин	12 годин
Внутрі= 096;ньовенне введення
0,5 г	38,2	21,6	11,6	5,0	1,4	0,2
1 г	78,7	44,5	24,3	10,5	2,4	0,6
2 г	163,1	85,8	44,8	19,2	3,9	1,1
= Внутрішньом’яз&= #1086;ве введення
= 0,5 г	8,2	12,5	12,0	6,9	1,9	0,7
1 г	14,8	25,9	26,3	16,0	4,5	1,4
2 г	36,1	49,9	51,3	31,5	8,7	2,3

Середні концентрац= 110;ї цефепіму в різних ріди&#= 1085;ах організму (мкг/мл) і в тканинах (мкг/г) у дорослих здорових чоловіків
Рідини тіла і ткани= ни	= Доза (в/в)	Середній час відб= ;ору проб= (годи= ;ни) після доз= уван= ;ня	Середня = концентрація
Сеча	= 0,5 г 1 г 2 г	= 0-4 = 0-4 = 0-4	= 292 = 926 = 3120
Жовч	2 г	= 9,4	= 17,8
П= еритонеальl= 5;а рідина	2 г	= 4,4	= 18,3
Р= ідина пухирів	2 г<= o:p>	= 1,5	= 81,4
= Слизова оболонка бронхів	2 г<= o:p>	= 4,8	= 24,1
= Мокротиння= ;	2 г<= o:p>	= 4,0	= 7,4
= Простата<= /span>	2 г<= o:p>	= 1,0	= 31,5
= Апендикс<= /span>	2 г<= o:p>	= 5,7	= 5,2
Жовчний міхур	2 г<= o:p>	= 8,9	= 11,9

Час після введення, год = 80;ни	Кон = 94;ентрація у плазмі крові, мкг/мл	Концен = 90;раці= 103; у СМР, мкг/мл	Спі = 74;відношення кон = 94;ентрацій у СМР/плазмі крові
0,5	7	67,1 (51,2)	5,7 (7,3)	0,12 (0,14)
1	4	44,1 (7,8)	4,3 (1,5)	0,10 (0,04)
2	5	23,9 (12,9)	3,6 (2,0)	0,17 (0,09)
4	5	11,7 (15,7)	4,2 (1,1)	0,87 (0,56)
8	5	4,9 (5,9)	3,3 (2,8)	1,02 (0,64)

Доза цефепі<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>= му/флакон	Об’є<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>= м доданого розчинника= ;, мл	Приблиз&#= 1085;о отриманий об’єм, мл	Приблиз= на концентрація цефепі<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>= му, мг/мл
Внm= 1;трішньовен= 085;о
0,5 г	5	5,6	90
1 г	10	11,4	90
2 г	10	12,8	160
нуm= 0;рішньом’яз= 086;во
0,5 г	1,5	2,2	230
1 г	3,0	4,4	230

Тип та ступінь тяжкості інфекції	Д= 086;за та шля = 93; введення	Інтерва = 83; між введен= 085;ями
Інфекц= 10;ї сечовивідн= 080;х шляхів легкого та с&= #1077;реднього ступеня тяжкості	0,5= –1,0 г вну = 90;рішньовенн&#= 1086; або вну = 90;рішньом’язово	12 = годин
Інші інфекції легкого та середнього ступеня тяжкості	1,0 г внутрішньо= 074;енно або внутрішньо= 084;’язово	12 = годин
Тяж = 82;і інфекції	2 г внутрішньо= 074;енно	12 = годин
Дуж = 77; тяжкі або життєво небезпечні інфекції	2 г внутрішньо= 074;енно	8 <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-la= nguage: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>годин