УТВЕРЖДЕНi= 4;

ІНС= ;ТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікаl= 8;ського засобу

(Сefuroxime-Darnitsa)

Склад:

дію= ;ча речовина: cefuroxime;

1 флакон містить цефуроксимm= 1; натрієвої с = 86;лі стерильної = 91; перерахуваl= 5;ні на цефурокс = 80;м 0,75 г або 1,5 г.

Лік= ;арська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.=

Основні= ; фізико-хімі&#= 1095;ні властивостo= 0;: п&= #1086;рошок білого або майже білог = 86; з жовтувати = 84; або кремуватим відтінком кольору, мал= 086; гігроскопіm= 5;ний.

Фармакотер&= #1072;певтична група. Ан = 90;ибактеріал&#= 1100;ні засоби для системного = 79;астосуванн&#= 1103;. Інші = 46;-лактамні антибіотикl= 0;. Цефалоспорl= 0;ни другого покоління. Цефуроксим.

К&= #1086;д АТХ J01D C02.

Фармако&= #1083;огічні властивостo= 0;.

Фар&= #1084;акодинамік= ;а.

Цефало&#= 1089;пориновий антибіотик II покоління д = 83;я парентералn= 0;ного застосуванl= 5;я. Діє бактери = 94;идно, порушує синтез клітинної стінки мікроорганo= 0;змів. Має широкий спектр дії. Стійкий до дії більшості β-лактамаз, отже, відпов= 110;дно проявляє активність відносно багатьох ампіцилін- або амоксициліl= 5;резистентн= 080;х штамів.

Високо&#= 1072;ктивний відносно:=

– грам&= #1085;егативних аеробів (Еscherichia col= i, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Proteus rettgeri, Providencia spp., Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінрk= 7;зистентні штами), Haemophilus parainfluenzae (включаючи ампіцилінрk= 7;зистентні штами), Moraxella (Branhamella) catarrhali= s, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніцилінаk= 9;у), Neisseria meningitidis, Salmonella spp.;

– грам&= #1087;озитивних аеробів (Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують пеніцилінаk= 9;у, але виключаючи метицилінрk= 7;зистентні штами), Streptococcus pyogenеs (а також інші <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>β-гем = 86;літичні стрептококl= 0;), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus груп = 80; В (Streptococcus agalactiae), Streptococcus mitis (група viridans), Bordetella pertussis);<= o:p>

– анае&= #1088;обів;

– грам&= #1087;озитивних та грамнегатиk= 4;них коків (включ= 072;ючи Peptococcus і Peptostreptococcus species);

– грам&= #1087;озитивних бактерій (включаючи більшість Clostrid= ium spр.) і грамнегатиk= 4;них бактерій (включаючи Bactero= ides spp. і Fusobacterium spp.), Propionibacterium spp.;

– інши&= #1093; мікроорганo= 0;змів: Вorrelia burgdorferi.

Мікроо&#= 1088;ганізми, нечутливі д = 86; цефуроксимm= 1;: Clostridium difficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobacter calcoaceticu= s, Listeria monocytogenes, метицилінрk= 7;зистентні штами Staphylococcus aureus, метицилінрk= 7;зистентні штами Staphylococcus epidermidis, Legionella = spp.

Деякі штами мікроорганo= 0;змів, нечутливих до цефурокс = 80;му: Enterococcus (Streptococcus) faecalis, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Bacteroides fragilis.

Фармак&#= 1086;кінетика.

Після внутрішньоl= 4;’язового введення у д= 086;зі 0,75 г час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї в сироватці крові майже 30&= #8211;45 хвилин і становить приблизно 27 мкг/мл. При вн&= #1091;трішньовен= ;ному введенні 0,75 г &= #1110; 1,5 г під кінець інфузії максимальнk= 2; концентрацo= 0;я становить відповідно 50 мкг/мл і 100 мкг/мл.

Зв’язу&#= 1108;ться з білками плазми кров= 10; від 33 % до 50 %. Тера= ;певтичні концентрацo= 0;ї реєструютьl= 9;я у плевральніl= 1; і синовіальнo= 0;й рідинах, жов= 095;і, мокротинні, кістковій тканині, спинномозкl= 6;вій рідині (при запаленні мозкових об = 86;лонок), міокарді, шкірі і м’як= 080;х тканинах. Проходить крізь плаценту, ек= 089;кретується у грудне молоко, проникає крізь гемат = 86;енцефалічн&#= 1080;й бар’єр при запаленні мозкових оболонок.=

Прибли&#= 1079;но 85–90 % дози виводиться нирками у незмінному стані через 24 години (50 % екcкретуєть = 89;я у ниркових канальцях, 50 % фільтруєтьl= 9;я у клубочках). <= o:p>

Період напіввиведk= 7;ння при внутрішньоk= 4;енному та внутрішньоl= 4;’язовому введеннях с = 90;ановить приблизно 70 хвилин (у новонароджk= 7;них може бути в 3-5 разів довше).

Клінічні характерисm= 0;ики.

Пок&= #1072;зання.

Лі = 82;ування інфекцій, спричинениm= 3; чутливими д = 86; цефуроксимm= 1; мікроорганo= 0;змами, або лікування інфекцій до визначення збудника інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я.

Ін = 92;екційні захворювннn= 3; дихальних шляхів: гострі та хронічні бронхіти, інфіковані = 73;ронхоектаз&#= 1080;, бактеріальl= 5;а пневмонія, абсцес легенів, післяопераm= 4;ійні інфекції органів грудної клітки;

ін = 92;екційні захворюванl= 5;я горла, носа: синусити, тонзиліти, фарингіти;=

ін = 92;екційні захворюванl= 5;я сечовивіднl= 0;х шляхів: гострий та хронічний пієлонефриm= 0;и, цистити, асимптоматl= 0;чні бактеріуріo= 1;;

ін = 92;екційні захворюванl= 5;я м’яких тканин: целюліти, еризипелоїk= 6;, ранові інфекції;=

ін = 92;екційні захворюванl= 5;я кісток і суглобів: остеомієліm= 0;и, септичні артрити;

ін = 92;екції в акушерств= 10; та гінекологіo= 1;: інфекційно- = 79;апальні захворюванl= 5;я тазових органів;

го = 85;орея, особливо у випадках, коли протип = 86;казаний пеніцилін;

ін = 96;і інфекційні захворюванl= 5;я, включаючи септицемії та менінгіт = 80;.

Пр = 86;філактика виникнення інфекційниm= 3; ускладнень після операцій на грудній клітці та у черевній порожнині, н= 072; тазових органах, при васкулярниm= 3;, серцево-суд = 80;нних та ортопеди = 95;них операціях.=

У більшості випадків монотерапіn= 3; цефуроксимl= 6;м є ефективно= 02;, але при необхідносm= 0;і лікарський засіб можна застосовувk= 2;ти в комбінаці= 11; з аміноглік = 86;зидними антибіотикk= 2;ми або з метрон= 110;дазолом (перорально, у супозиторіn= 3;х або ін’єкці = 81;но).

У разі наявно= 11; або очікуваної змішаної аеробної та = 072;наеробної інфекції (наприклад перитоніту, аспіраційнl= 6;ї пневмонії, абсцесу легенів, органів таз = 72; та мозку) та високої вірогідносm= 0;і такої інфекції (наприклад при операці= 03;х на товстому кишечнику т = 72; у гінеколог= 10;чній хірургії) прийнятним = 08; застосуванl= 5;я цефуроксимm= 1; у комбінаці= 11; з метронідазl= 6;лом.

Пр = 80; лікуванні пневмонії т = 72; загостреннn= 3; хронічного бронхіту лі = 82;арський засіб можна призначати перед пероральниl= 4; застосуванl= 5;ям цефуроксимm= 1; аксетилу, коли це необ= 093;ідно.

Протипо&= #1082;азання.=

Пі = 76;вищена чутливість до цефуроксимm= 1; або до інших компонентіk= 4; лікарськог&#= 1086; засобу.

Пі = 76;вищена чутливість до цефалоспорl= 0;нових антибіотикo= 0;в.

На= 03;вність в анамнезі тяжкої гіперчутлиk= 4;ості (анафілакти = 95;ні реакції) до інших β-лакт = 72;мних антибіотикo= 0;в (пеніциліни, монобактамl= 0; та карбапенемl= 0;).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Л&= #1110;карські засоби, що знижують агрегацію тромбоцитіk= 4; (нестероїдн= 10; протизапалn= 0;ні лікарські засоби, саліцилати, сульфінпірk= 2;зон) – цефуроксим, пригнічуючl= 0; кишкову флору, перешкоджаn= 8; синтезу вітаміну К, як результа = 90; – збільшуєтьl= 9;я ризик розвитку кровотеч.=

Ант= ;икоагулянт = 80; – посилення антикоагулn= 3;нтної дії, як результат – збільшуєтьl= 9;я ризик розви = 90;ку кровотеч. О= 076;ночасне застосуванl= 5;я з пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами може призве = 89;ти до підвищення показника міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ).

Діу= ;ретики і потенційн = 86; нефротоксиm= 5;ні антибіотикl= 0; (наприклад, аміноглікоk= 9;иди) – зростає ризик розвитку нефротоксиm= 5;ної дії. Цефалос= 087;оринові антибіотикl= 0; у високих до= 079;ах слід з обережністn= 2; призначати хворим, які отримують лікування сильнодіючl= 0;ми діуретикамl= 0; (такими як фуросемід) або потенційниl= 4;и нефротоксиm= 5;ними препаратамl= 0; (такими як аміноглікоk= 9;идні антибіотикl= 0;), оскільки випадки порушення функції нирок не можна виключити при такому поєднанні ліків. У поєднанні з аміноглікоk= 9;идними антібіотикk= 2;ми спостерігаn= 8;ться адитивний ефект, у деяких випадках проявляєтьl= 9;я синергізм.=

Пробенеци= 076;. Це= 092;уроксим виводиться шляхом клубочковоo= 1; фільтрації та канальцевоo= 1; секреції. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я пробеніцидm= 1; не рекомендовk= 2;но, оскільки ві = 85; знижує канальцеву секрецію і зменшує нир = 82;овий кліренс цефуроксимm= 1;, що призводить = 76;о підвищення його концентрацo= 0;ї у сироватці крові.

П&= #1077;роральні контрацептl= 0;ви – цефуроксим пригнічує мікрофлору кишечника, тим самим зменшує реа = 73;сорбцію естрогену з кишечника, в результаті чого знижується е= фективністn= 0; комбінованl= 0;х пероральниm= 3; контр= ;ацептивних засобів.

Інтерфе&= #1088;енція з діагностичl= 5;ими тестами.

При лікуванні цефуроксимl= 6;м рівень глюк = 86;зи в крові та плазмі кров= 10; рекомендуєm= 0;ься визначати з = 72; допомогою глюкозооксl= 0;дазної або гексозо = 82;іназної методики, ос&= #1082;ільки в тесті ферроцианиk= 6;а може виникн = 91;ти хибний негативний результат (див. розділ «<= /span>Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я»)= .

Цефурокси= 084; не впливає н= 072; результати ензимних методів визначення глюкозурії.

Цефурокси= 084; незначною мірою може впливати на використанl= 5;я методик, що базуються н = 72; відновленнo= 0; міді (Benedict’s, Fehling’s, Clinitest= ), але це не призводить до псевдопозиm= 0;ивних результатіk= 4;, як і у випадках із деякими іншими цефалоспорl= 0;нами.

Цефурокси= 084; не впливає н= 072; результат досліджень рівня креатиніну лужним пікратом.=

Розви= ;ток позитивногl= 6; тесту Кумбс = 72; при лі = 82;уванні цефуроксим&= #1086;м може вп = 83;ивати на визначення групи крові внаслідок властивостo= 0; цефалоспорl= 0;нів абсорбуватl= 0;ся на поверхні мембрани червоних кров’яних к = 83;ітин і їх взаємодії з антитілами (д= ;ив. розділ «Побіч= 085;і реакції»).=

Осо&= #1073;ливості застосуванl= 5;я.

Об = 77;режно призначати лікарсь= кий засіб новона= родженим, недоношениl= 4; дітям, паціє= 085;там з вираженим = 80; порушеннямl= 0; функції нир = 86;к, при коліті, зниженому згортанні крові, вираз= 094;і шлунка і дванадцятиl= 7;алої кишки, хвори= 084; літнього віку, пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю.

Реакції гіперчутлиk= 4;ості.

Як = 110; при застосуванl= 5;і інших β-лакт = 72;мних антибіотикo= 0;в, повідомлялl= 0; про тяжкі та часом летальні реакції гіперчутлиk= 4;ості. Повідомлялl= 6;ся про реакції гіперчутлиk= 4;ості, які прогресуваl= 3;и до синдрому Куніса – гострий алергічний коронарний артеріоспаk= 9;м, який може призвести д = 86; інфаркту міокарда (див. розділ «Побічні реакції»). У разі виникнення тяжких реакцій гіперчутлиk= 4;ості лікування цефуроксимl= 6;м слід негайн = 86; припинити т = 72; вжити відповідниm= 3; невідкладн&#= 1080;х заходів.

Пе = 88;ед початком лікування слід визначити у пацієнта наявність в анамнезі тяжких реак = 94;ій гіперчутлиk= 4;ості до цефуроксимm= 1;, цефалоспорl= 0;нових антибіотикo= 0;в або інших β-л= 072;ктамних антибіотикo= 0;в. З обережніс = 90;ю слід призначати лікарсь= кий засіб пацієн= там, у яких в анамнезі були реакції гіперчутлиk= 4;ості на інші β-лак= 090;амні антибіотикl= 0;.

Тя&= #1078;кі шкірні побічні реакції (ТШПР)

Тя&= #1078;кі шкірні побічні реакції, включаючи: с= 080;ндром Стівенса-Дж = 86;нсона (ССД), токсичний е = 87;ідермальни&#= 1081; некроліз (ТЕН) та DRESS-сид= 088;ом, які можуть бути небезпечниl= 4;и для життя аб= 086; мати летальний наслідок, були зареєс = 90;ровані у зв’язку з лікуванням цефуроксимl= 6;м (див. розділ «Побічні реакції»).<= b>

Під ча= с призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу паці= 08;нтам слід проінф = 86;рмувати про ознаки т= 072; симптоми і ретельно сп = 86;стерігати за шкірними реакціями. Якщо з’явля= 02;ться ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, цефуроксим слід негайн = 86; відмінити т = 72; розглянути альтернатиk= 4;не лікування. Якщо у пацієнта пр = 80; застосуванl= 5;і цефуроксимm= 1; розвинуласn= 3; серйозна реакція, так= 072; як ССД, ТЕН або DRESS-синдроl= 4;, лікування цефуроксимl= 6;м не можна поновлюватl= 0; у цього пацієнта в жодному раз= 10;.

Одночас = 85;е лікування сильнодіючl= 0;ми діуретикамl= 0; або аміноглікоk= 9;идами.

Пр = 80; тривалому застосуванl= 5;і рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и функцію нирок в осіб л&#= 1110;тнього віку та осіб з відомим раніше існуючим по = 88;ушенням функції нирок (ос&#= 1086;бливо при застосуванl= 5;і високих доз) і здійснюва = 90;и профілактиl= 2;у дисбактеріl= 6;зу. Цефалоспорl= 0;нові антибіотикl= 0; у високих до= 079;ах слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які одночаl= 9;но отримуn= 2;ть лікування сильнодіючl= 0;ми діуретикамl= 0;, такими як фуросемід, або аміногл= 10;козидними антибіотикk= 2;ми, оскільки є повідомленl= 5;я про випадки небажаного впливу на функцію нир = 86;к при такому поєднанні. У пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок доза має бути знижена з ур= 072;хуванням вираженостo= 0; ниркової недостатноl= 9;ті і чутливост= 10; збудника. Фу= 085;кцію нирок необхідно моніторити = 91; цих пацієнт= 10;в так само, як і = у пацієнтів л= 10;тнього віку, а також у пацієнтів = 079; існуючою нирковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Спосі= 073; застосуаннn= 3; та дози»).

Рі = 89;т нечутл= ивих мікроорган&= #1110;змів.

Як = 110; при застосуванl= 5;і інших антибіотикo= 0;в, тривале застосуванl= 5;я цефуроксимm= 1; може призве = 89;ти до надмірного росту нечутливих = 84;ікрооргані&#= 1079;мів (наприклад, Candid= a, Enterococci, Clostridium difficile), що може потребуватl= 0; припинення лікування (д= ;ив. розділ «Побічні реакції»).

Пр = 80; застосуванl= 5;і антибіотикo= 0;в повідомлялl= 6;ся про випадки псевдомембl= 8;анозного коліту різн = 86;го ступеня тяжкості: ві= 076; легкого до т= 072;кого, що загрожує життю. Тому важливо зважити на встановленl= 5;я цього діагнозу у п= 072;цієнтів, у яких виникла діарея під час або післ= 103; застосуванl= 5;я антибіотикk= 2; (д= ;ив. розділ «Побічні реакції»). У разі тривалої та значної діареї або якщо у пацієнта виникають абдомінальl= 5;і спазми, лікування слід негайн = 86; припинити, провести подальше обстеження пацієнта та розглянути необхіднісm= 0;ь застосуван= ;ня специфічноk= 5;о лікування п = 88;оти збудника Clostridium difficile. Н&= #1077; слід призначати лікарські засоби, які п&#= 1088;игнічують перистальтl= 0;ку.

Інтрааб = 76;омінальні інфекції.=

Через с= 087;ектр активності цефуроксим не підходит= 00; для лікування інфекцій, сп= 088;ичинених грамнегатиk= 4;ними неферментуn= 2;чими бактеріями.

Вн = 91;трішньокам&#= 1077;рне застосуванl= 5;я та очні порушення.=

Цефуро = 82;сим не призначениl= 1; для внутрішньоl= 2;амерного застосуванl= 5;я. Індивідуалn= 0;ні випадки серйозних очних побічних реакцій бул = 80; зареєстровk= 2;ні після нерац= 10;онального внутрішньоl= 2;амерного застосуванl= 5;я цефуроксимm= 1; натрію, схваленого для внутрішньоk= 4;енного/внут&#= 1088;ішньом’язо= вого введення. Ці реакції включали ма = 82;улярний набряк, набряк сітківки, відшаруванl= 5;я сітківки, токсичністn= 0; сітківки, порушення зору, зниження гостроти зору, нечітк= 110;сть зору, помутніння рогівки і набряк рогівки.

Інша важлива інформація.

Пі = 89;ля усунення симптомів захворюванl= 5;я лікування слід продовжуваm= 0;и ще протягом 48-= 72 годин.

Як = 110; при інших схемах лікування менінгіту, у кількох хворих діте = 81;, які лікувалися цефуроксимl= 6;м, були зареєстровk= 2;ні випадки втрати слух = 91; від середнього до тяжкого ступеня.

Як = 110; при лікуванні іншими антибіотикk= 2;ми, через 18-36 годиl= 5; після ін’єкції цефуроксимm= 1; у спинномоз = 82;овій рідині виявляєтьсn= 3; культура Haemophilus influenzae. Проте клінічне значення цього явища невідоме.=

Пр = 80; застосуванl= 5;і цефуроксимm= 1; в режимі пос= 083;ідовної терапії час переходу на пероральне застосуванl= 5;я цефуроксимm= 1; визначаєтьl= 9;я тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю мікроорганo= 0;зму. Перехід на пероральниl= 1; прийом дозволяєтьl= 9;я при покращанні загального стану паціє = 85;та. При відсутностo= 0; клінічного покращання = 87;ротягом 72 годин слід продовжити парентералn= 0;не введення лікарсьl= 2;ого засобу. Перед засто = 89;уванням пероральноk= 5;о ліl= 2;арського засобу сl= 3;ід ознайомитиl= 9;я з інструкцієn= 2; для його мед= 080;чного застосуванl= 5;я.

Під час лікування н = 77; можна вживати алкоголь, оскільки можливі ефекти, схож= 110; з дією дисул= 100;фіраму (гіперемія обличчя, спазм у живо= 090;і і ділянці шлунка, нудота, блювання, головний біль, зниження ар = 90;еріального тиску, тахікардія, утруднення дихання).

В&= #1072;жлива інформація про допоміжні речовини<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>.=

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>У= флаконі 0,75 г цефуроксимm= 1; міститься 42 мг (1,8 мекв) натрію на флакон.

У флаконі 1,5 г цефуроксимm= 1; міститься 84 мг= ; (3,6 мекв) натрію на флакон.

Це слід мати на уваз= 110; пацієнтам, які дотриму= 02;ться дієти з контрольов&= #1072;ним вмістом натрію.

Застосуван&= #1085;я у період ваг= 110;тності або годування груддю.

Вагітність= ;.

Існуют&#= 1100; обмежені дані щодо застосуванl= 5;я цефуроксимm= 1; у вагітних. У &= #1076;ослідження= ;х на тваринах не виявлено репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;. Цефур= ;оксим-Дарни= 094;я слід призначати вагітним тільки у випадках, коли корист= 00; від застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу пере = 74;ажає можливі ризики.

Цефуро&#= 1082;сим проникає крізь плаценту й д= 086;сягає терапевтичl= 5;их рівнів у амніотичніl= 1; рідині та пуповинній крові після внутрішньоl= 4;’язової або внутрішньоk= 4;енної дози для матері.

Годування груддю.

Цефуро&#= 1082;сим проникає в грудне молоко в нез= 085;ачній кількості. При застосуванl= 5;і терапевтичl= 5;их доз лікарськогl= 6; засобу не очікується розвиток побічних ре = 72;кцій, але не можна виключити ризик появи = 076;іареї чи грибково= 11; інфекції слизових об = 86;лонок у дитини. Том&#= 1091; у зв’язку із цими реакціями необхідно прийняти рішення про припинення годування груддю або про припинення/ = 91;тримання від терапії цефуроксимl= 6;м, беручи до ув= 072;ги користь від годування груддю для дитини та користь від терапії для жінки.

Фе = 88;тильність.

Відсут&#= 1085;і дані щодо впливу цефуроксимm= 1; натрію на фертильнісm= 0;ь у людей. У дослідженнn= 3;х репродуктиk= 4;ної функції на тваринах не зафіксованl= 6; впливу цьог = 86; лікарськогl= 6; засобу на фертильнісm= 0;ь.

Здатніс&= #1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Не проводили жодних досліджень щодо впливу цефуроксимm= 1; на здатніст= 00; керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими механізмамl= 0;. Проте, з урахуванняl= 4; відомих побічних реакцій, можна зробити висновок, що цефуроксим навряд чи буде впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

Спо&= #1089;іб застосуванl= 5;я та дози.

Чутливіст= 00; до цефуроксимm= 1; відрізняєтn= 0;ся у різних регіонах та може змінюватисn= 3; з часом. У ра= 079;і необхідносm= 0;і слід звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіот = 80;ка.

Лікарський засіб ввод = 80;ти лише внутрішньоl= 4;’язово і внутрішнь = 86;венно.

Ос = 82;ільки цефуроксим існує також = 091; формі для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я, можна з парентералn= 0;ної терапії послідовно перейти на пероральну терапію у випадках, коли це клінічно до = 94;ільно.

Роз= ;чинники для порошку цефуроксимm= 1;: 5 % розчин глюкози для ін’єкцій, 10 % розчин глюк = 86;зи для ін’єкці = 81;, 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій, 5 % розчин глюкози з 0,9 % або 0,45 %, або 0,225 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій, розчини Рінгера, Рінгера-лак = 90;ату, Хартмана, вода для ін’єкцій.=

Вну= ;трішньом’я = 79;ово: додати 3 мл води для ін’= 108;кцій до = 0,75 г лікарсьl= 2;ого засобу, обережно струсити флакон до утворення о = 76;норідної суспензії.=

Вну= ;трішньовен = 85;о: розчинити 0,75 г &= #1083;іl= 2;арського засобу не менш ніж у 6 мл води для ін’єкцій, 1,5 г = 211; у 15 мл розчинника = 91; шприці об’ємом 20 мл, обережно струсити до повного розчинення.

Для нетривалих внутрішньоk= 4;енних інфузій (&#= 1076;о 30 хвилин): 0,75 г &= #1083;іl= 2;арського засобу роз = 95;инити не менш ніж у 25 мл розчинника (вода для ін’&#= 1108;кцій, 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюк = 86;зи), 1,5 г – у 50-100 мл розчинника.

Роз= ;чинники для внутрішньоk= 4;енного введення: 5 % розчин глюкози для ін’єкцій, 5 % розчин глюкози та розчин Рінгера лактатний для ін’єкці = 81;, 5 % розчин глюкози і 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій, 10 % розчин глюкози для ін’єкцій, розчин Рінгера лак = 90;атний для ін’єкці = 81;, 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій. Одержані розчини можуть бути введені без = 87;осередньо у вену або у трубку крапельницo= 0; при інфузійній терапії. Під час зберіга = 85;ня вже готових розчинів можуть відбутися зміни насиченостo= 0; кольору.

Дор= ;ослим внутl= 8;ішньом’язо= 074;о або внутрішньоk= 4;енно призначати по = 0,75 г лікарсьl= 2;ого засобу 3 рази на добу, при більш тяжких інфекціях – = 087;о 1,5 г 3 рази на добу внутрішньоk= 4;енно. При необхід = 85;ості інтервал мі = 78; ін’єкціями може бути скорочений до 6 годин. Добова доза = 083;іl= 2;арського засобу – 3-6 г. П&= #1088;и необхідносm= 0;і деякі інфекції можна лікув = 72;ти за такою схемою: 750 мг або 1,5 г двічі на добу (внутрішньо = 74;енно або внутрішньоl= 4;’язово) з подальшим пероральниl= 4; застосуванl= 5;ям цефуроксимm= 1;.

Нем= ;овлятам і дітям призначати = 91; дозі 30-100 мг/кг на добу за 3-4 введення. Дл= 103; більшості інфекцій оп = 90;имальна добова доза становить 60 мг/кг на добу.<= o:p>

Нов= ;онароджени = 84; пр= 080;значати по 30-100 мг/кг на добу за 2-3 введення. Не= 086;бхідно враховуватl= 0;, що період напіввиведk= 7;ння цефуроксимm= 1; в перші тижн= 110; життя може бути в        3-5 разів більшим, ніж у дорослих.

При г&#= 1086;нореї лікарський засіб приз = 85;ачати у дозі 1,5 г одноразово = 91; вигляді однієї або двох ін’єкц= 10;й по = 0,75 г, які вводити в обидві сідниці.

При менінгіті: з&= #1072;стосовуват= ;и як монотерапіn= 2; при бактері = 72;льному менінгіті, якщо він спричинениl= 1; чутливими штамами. Доросли&#= 1084; призначати по 3 &= #1075; внутрішньоk= 4;енно кожні 8 годи = 85;; немов= лятам, дітям призначати 200-= 240 мг/кг на добу внутрішньоk= 4;енно за         =             &nb= sp;  3-4 введен&#= 1085;я. Таке дозування може бути зменшеним д = 86; 100 мг/кг на добm= 1; внутрішньоk= 4;енно після 3 днів застосуванl= 5;я або при клінічному покращанні. Ново= ;народженим пр= 080;значати лікарський засіб у доз= 110; 100 мг/кг на добm= 1; внутрішньоk= 4;енно. Можливе зменшення дози до 50 мг/к&= #1075; на добу у разі клінічного покращання.

Про= ;філактика.

Для профіла= ктики інфекцій при абдомінальl= 5;их, тазових і ортопедичнl= 0;х операціях л= іl= 2;арський засіб ввод = 80;ти внутрішньоk= 4;енно у середній дозі 1,5 г під час наркозу. При необхідносm= 0;і можливі дод = 72;ткові введення ліl= 2;арського засобу вну = 90;рішньом’яз&#= 1086;во у дозі 0,75 г 3 разl= 0; на добу протягом наступних 24-48 годин.

При о&#= 1087;ераціях на серці, легенях, стравоході та судинах звичайна доза становить 1,5 г внутрішньоk= 4;енно, лікарський засіб ввод = 80;ти на стадії індукції анестезії, потім доповнити внутрішньоl= 4;’язовим введенням в дозі 0,75 г 3 разl= 0; на добу протягом наступних                 =    24-48 годин.

При повній заміні суглоба 1,5 г лікарсь= кого засобу змі = 96;ати з одним пакетом метилметакl= 8;илатного цементу-пол= 10;меру перед додаванням = 88;ідкого мономеру.=

Пос= ;лідовна терапія.

Пне= ;вмонія: 1,5 г лікарсь= кого засобу 2-3 рази на добу (внутрішньо = 84;’язово або внутрішньоk= 4;енно) протягом 48-72 годин з подальшим переходом н = 72; пероральну форму цефуроксим&= #1091; п= о 500 мг 2 рази на добу протягом 7-10 днів.

Заг= ;острення хронічного бронхіту: 0,75 г лікарсь= кого засобу 2-3 раз= и на добу (внутрішньо = 84;’язово або внутрішньоk= 4;енно) протягом 48-72 годин з подальшим переходом н = 72; пероральну форму цефуроксим&= #1091; п= о 500 мг 2 рази на добу протягом 7 днів.

Тривалість як парентералn= 0;ної, так і перора= 083;ьної терапії визначаєтьl= 9;я тяжкістю ін = 92;екції та клінічни = 84; станом пацієнта.=

Пор= ;ушення функції нирок.

Цефуроксим виводиться нирками. Тому, як і при застосуванl= 5;і інших подібних антибіотикo= 0;в, пацієнтам і = 79; порушеною функцією ни = 88;ок рекомендуєm= 0;ься зменшувати дозу цефуро = 82;симу для компенсаціo= 1; більш повільної е = 82;скреції лікарського засобу. Немає необхідносm= 0;і зменшувати стандартну дозу (750 мг – 1,5 г 3 рази на добу), якщо рівень кліренсу креатиніну більше 20 мл/х&#= 1074;. Дорослим із вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 10-2= 0 мл/хв) рекомендуєm= 0;ься доза 750 мг 2 раз = 80; на добу, у більш тяжких вип = 72;дках (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) ̵= 1; 750 мг 1 раз на добу.

При гемодіалізo= 0; потрібно вводити 750 мг внутрішньоk= 4;енно або внутрішньоl= 4;’язово наприкінцo= 0; кожного сеансу діалізу. Додатково д = 86; парентералn= 0;ного введення цефуроксим можна додавати до перитонеалn= 0;ної діалізної рідини (зазвичай 250 мг на кожні 2 літри діалізної рідини). Для пацієнтів, які перебув = 72;ють на програмномm= 1; гемодіалізo= 0; або високоп = 86;точній гемофільтрk= 2;ції у відділенн= 03;х інтенсивноo= 1; терапії, рекомендовk= 2;на доза   <= /span>становить 750 мг двічі на добу. Пацієнтам, які перебув = 72;ють на низькопотоm= 5;ній гемофільтрk= 2;ції, потрібно дотримуватl= 0;сь схеми дозув = 72;ння як для лікування при порушеній функції нирок.

Діти.

За = 89;тосовувати дітям з перших днів життя. Профіл&#= 1100; безпеки зас = 90;осування цефуроксимm= 1; в дітей відповідає = 72;налогічном&#= 1091; профілю в дорослих пацієнтів.

Передоз&= #1091;вання.

Передозув = 72;ння цефалоспорl= 0;нів може призве = 89;ти до розвитку симптомів подразненнn= 3; головного мозку, внаслідок чого можуть виникнути судоми, енцефалопаm= 0;ія і кома.

Симпто = 84;и передозуваl= 5;ня можуть виникати, як= 097;о доза не зменшуєтьсn= 3; належним чином у паці= 108;нтів з порушення = 84; функції нирок (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «&#= 1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Л&= #1110;кування. Застосуванl= 5;я протисудомl= 5;их засобів, зах= 080;ст дихальних шляхів, забезпеченl= 5;я вентиляції = 10; перфузії, контроль і підтримка н = 72; необхідномm= 1; рівні життєво важливих показників, газів і електролітo= 0;в крові, гемо- і перитонеалn= 0;ний діаліз.

Побічні реакції.

Найбіл&#= 1100;ш поширеними побічними реакціями є нейтропеніn= 3;, еозинофіліn= 3;, транзиторнk= 7; підвищення рівня печін = 82;ових ферментів або білірубіну, особливо у пацієнтів з існуючим захворюванl= 5;ям печінки, але даних про шкідливий вплив на печінку та реакції у місці введення немає.=

Частот&#= 1072; виникнення побічних реакцій, нав= 077;дена нижче, є приблизною, оскільки дл= 03; більшості реакцій немає достатніх даних для такого підр = 72;хунку. Крім того, частота випадків побічних реакцій, пов’язаних із застосуванl= 5;ям цефуроксимm= 1;, варіюється залежно від показань.

Дл= 103; класифікацo= 0;ї побічних ефектів від дуже частих до поодиноких було використанl= 6; дані клінічних досліджень. Побічні реакції переважно поодинокі (менше 1/10000) і загалом легкі та оборотні за своїм харак = 90;ером та наведені, головним чином, за даними післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я і відобража= 02;ть частоту надходженнn= 3; даних про побічну дію більше, ніж частоту їх виникнення. Крім того, частота випадків побічних реакцій варіює залежно від показань та наведена нижче за класами систем органів, частотою ви = 85;икнення і ступенем тяжкості згідно з класифікацo= 0;єю MedDRA.

Критерії оцінки частоти побічних ефектів: дуж= 077; часто (³ 1/10); часто (³ 1/100 та < 1/10); нечасто (³<= /span> 1/1000 та < 1/100); рідко (³ 1/10000 та < 1/1000); дуже рідк = 86; (< 1/10000)             =       і частота невідома (неможливо оцінити з на= 103;вних даних).

З боку органі = 74; слуху та вестибулярl= 5;ого апарату: дуже рідко –= ; при лікуванні менінгіту у дітей спостерігаl= 3;ася втрата слух = 91; середнього та слабкого ступеня тяжкості.=

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: нечасто = 211; дискомфор= 090; у травному тракті, біль у животі, нудота, блювання, діарея; неві= 076;омо – оп = 80;сані випадки псевдомембl= 8;анозного коліту (ди&#= 1074;. розділ «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я»).

З боку печінк = 80; і жовчовивідl= 5;их шляхів: часто – транзитор = 85;е підвищення активності печінкових ферментів (головним чином у пацієнтів з існуючою патологією печінки, ал= 077; даних про шкідливий вплив на печінку нем = 72;є); нечасто – транзитор = 85;е підвищення рівня білірубіну, холестаз. Транзиторнk= 7; підвищення рівня печінкових ферментів або білірубіну = 74; сироватці к = 88;ові було оборотним з = 72; своїм характером.

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи: невідомо – пі = 76;вищення рівня креатиніну = 74; сироватці к = 88;ові, азоту сечовини крові, зменшення рівня кліренсу креатиніну.

З боку нервової системи: рідко – го = 83;овний біль, запаморочеl= 5;ня, судоми.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: н= евідомо – = С= индром Куніса.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: част&= #1086; – еозино= ;філія, нейтропеніn= 3;, зниження гематокритm= 1;, зниження гемоглобінm= 1;; нечасто – лейкопені= 103;, позитивний тест Кумбса; невідомо – тромбоцит= 086;пенія, анемія, гемолітичнk= 2; анемія. Цефа= 083;оспорини мають властивістn= 0; абсорбуватl= 0;ся на поверхні мембрани червоних кров’яних к = 83;ітин і взаємодіятl= 0; з антитілам = 80;, спричиняючl= 0; позитивний тест Кумбса, що може впли= 074;ати на визначення групи крові та гемоліти = 95;ної анемії.

З боку імунно= 11; системи: нечасто – реакції гіперчутлиk= 4;ості, в тому числі шкірні виси = 87;ання, макулопапуl= 3;ьозні висипання, с= 074;ербіж, кропив’янкk= 2;; невідомо – медикамен= 090;озна пропасниця, = 110;нтерстиціа&= #1083;ьний нефрит, васкуліт судин шкіри, анафілаксіn= 3;, ангіоневроm= 0;ичний набряк, анафілактиm= 5;ний шок.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: невідомо – по = 83;іморфна еритема, ССД, &= #1058;ЕН та індуков= 072;на лікарськимl= 0; засобами еозинофіліn= 3; з системним = 80; симптомами (DRESS-синдром).

По = 88;ушення у місці введення: часто – реакції у місці введення, що можуть включати болісні відчуття, пр= 080; внутрішньоk= 4;енному введенні – відчуття печіння у місці введення, тромбофлебo= 0;т. Імовірн&= #1110;сть виникнення болю у місці внутрішньоl= 4;’язового введення більша при застосуванl= 5;і вищих доз, однак це навряд чи бу= 076;е причиною припинення лікування.=

Ін = 92;екції та інвазії: невідомо – пр= 080; довготриваl= 3;ому застосуванl= 5;і можливий надмірний ріст нечутливих мікроорганo= 0;змів, наприклад Candida, Enterococci, Clostridium difficile.

<= /span>

Повідомлен= ;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідомлеl= 5;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжуваm= 0;и моніторинг співвідношk= 7;ння «користь/ри = 79;ик» для відповідноk= 5;о лікарськогl= 6; засобу. Медичним працівникаl= 4; необхідно повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції через національнm= 1; систему пов= 10;домлень.

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання.

Збері= ;гати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Несумі&#= 1089;ність.

Це = 92;уроксим не слід змішувати в одному шпри = 94;і з аміноглікоk= 9;идними антибіотикk= 2;ми.

pH 2,74 % розчину бікарбонатm= 1; натрію для ін’єкцій істотно впливає на колір розчину, том= 091; цей розчин н= 077; рекомендуєm= 0;ься для розведення лікарсь= кого засобу. Одна= 082; у разі необхідносm= 0;і, якщо пацієн = 90; отримує розчин бікарбонатm= 1; натрію внут = 88;ішньовенно шляхом інфу = 79;ії, цефуроксим можна ввест = 80; безпосередl= 5;ьо в трубку крапельницo= 0;.

1,5 г цефуроксимm= 1;, розчиненогl= 6; у 15 мл води для ін’єкцій, можна використовm= 1;вати разом з ін’є= 082;цією метронідазl= 6;лу (500 мг/100 мл), обидва лікарсьl= 2;і засоби збер= 10;гають свою активність протягом 24 годин при температурo= 0; нижче 25 °С.

1,5 г цефуроксимm= 1; сумісні з 1 г азлоциліну (= 091; 15 мл розчинника) або з 5 г (у 50 мл розчинника) протягом 24 годин при температурo= 0; 4 °С та 6 годин при температурo= 0; до 25 °С.

Це = 92;уроксим (5 мг/мл) можна зберігати протягом 24 годин при температурo= 0; 25 °С у 5 % або 10 % розчині кси = 83;ітолу для ін’єкці = 81;.

Лі = 82;арський засіб суміс = 85;ий з розчинами, що містять д= 086; 1 % лідокаїну гідрохлориk= 6;у.

Це = 92;уроксим сумісний з більшістю загальновжl= 0;ваних розчинів дл= 03; внутрішньоk= 4;енних ін’єкцій. Ві= 085; зберігає свої властивостo= 0; протягом 24 годин при кі= 084;натній температурo= 0; в таких розчинах: 0,9 % р = 86;зчин хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози для ін’єкцій; 0,18 % розчин хлориду натрію з 4 % розчином глюкози для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози з 0,9 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин глюк = 86;зи з 0,45 % розчином хлориду натрію для і= 085;’єкцій; 5 % розчин глюкози з 0,225 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій; 10 % розчин глюкози для ін’єкцій; 10 % розчин інве = 88;тованої глюкози у воді для ін’єкцій; ро= 079;чин Рінгера; розчин Рінгера-лак = 90;ату; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана.=

Ст = 72;більність ліl= 2;арського засобу в 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій з 5 % р= ;озчином глюкози не змінюється при наявнос = 90;і гідрокортиk= 9;ону натрію фосфату.=

Лі = 82;арський засіб також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурo= 0; при розведенні = 91; розчині для інфузій:

– з гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0= ,9 % розчині хло = 88;иду натрію для ін’єкцій;

– з розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9 % роз&#= 1095;ині хлориду нат = 88;ію для ін’єкці = 81;.

Упаковк&= #1072;.

По 1 флакону в пачці; по 5 флаконів у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці.

Категор&= #1110;я відпуску. За рецептом.=

Вир= ;обник. Пр= 040;Т «Фармацевтl= 0;чна фірма «Дарниця».

Місцез&#= 1085;аходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльсь = 82;а, 13.