<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

= 30;НСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ЕСТА&= #1047;ІЛ

(ESTAZIL<= /span>)

&nb= sp;

Склад:

діюча речовина: <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>е = 89;циталопрам;<= /span>

1 таблетка містить есциталопрk= 2;м 10 мг або 20 мг  (m= 1; вигляді есциталопрk= 2;му оксалату 12.77 або 25.54 мг).

допоміжні речовини: l= 3;актоза, моногідрат;&nbs= p;кремнію діоксид кол = 86;їдний безводний; натрію кроскармелl= 6;за; натрію карбоксилмk= 7;тил-целюлоз&#= 1072;; пропілгалаm= 0;; тальк; магнію стеарат.

покриття: <= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-farea= st-language: RU'>Opadry White 03B28796/Instacoat Universal  White A05G12130;

склад покриття: гo= 0;промелоза, титану діок = 89;ид (Е 171), макрогол 400= .

Лікарська форма. Таб&#= 1083;етки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки по= 10 мг - білі або майже білі круглі двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки з гравіюваннn= 3;м з одного бок= 091; «ML 60» і лінією розлому з другого бок = 91; та насічкам = 80; на обох края= 093; лінії розлому;

таблетки по= 20 мг - білі або майже білі круглі двоо = 87;уклі, вкриті плівковою оболонкою т = 72;блетки з гравіюваннn= 3;м з одного бок= 091; «ML 61» і лінією розлому з другого бок = 91; та насічкам = 80; на обох края= 093; лінії розлому.

Фармакотер&= #1072;певтична група. Анти = 76;епресанти. Селективні інгібітори = 79;воротного захоплення серотоніну. Код АТX N06A B10.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка. h= 5;сциталопра= 084; - це селективниl= 1; інгібітор з = 74;оротного захоплення серотоніну (СІЗЗС), який характеризm= 1;ється високою афінністю д = 86; основного зв’язуючогl= 6; сайту. Він також зв’язуєтьсn= 3; з алостеричнl= 0;м сайтом тран = 89;портера серотоніну, при цьому афінність д = 86; цієї ділянк = 80; у 1000 разів нижча.

Есциталопр&= #1072;м не має зовсі= 084; або має дуже слабку здатність зв’язуватиl= 9;я з низкою рец= 077;пторів, включаючи серотоніноk= 4;і 5-НТ_1А-, 5-НТ₂-р= 077;цептори, дофамінові = ;D₁₌- і D= ₂-рецептори= ;, α₁₌-, α_=
2-,

β-адренергі&= #1095;ні рецептори, гістаміновo= 0; Н₁, мускариновo= 0; холінергічl= 5;і, бензодіазеl= 7;інові та опіатні рецептори.

Інгібуванн&= #1103; зворотного захоплення 5-НТ є єдиним можливим механізмом дії, який може поясню = 74;ати фармакологo= 0;чні та клінічні ефекти есциталопрk= 2;му.

Фармакодин&= #1072;мічні ефекти

В одному подвійно сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; показників ЕКГ у здоров= 080;х осіб подовження інтервалу (QТс (скоригован = 86;го за формулою Фрідерічіа) = 074;ід вихідного значення становило 4,3 мс (90 % ДІ (довір= 095;ий інтервал): 2,2, 6,4) при застосуванl= 5;і препарату у дозі 10 мг/добу та 10,7 мс (90 % ДІ: 8,6, 12,8) при застосу = 74;анні дози, вищої за терапевтичl= 5;у, - 30 мг/добу (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні ре = 72;кції», «Передозувk= 2;ння»).

Клінічна ефективнісm= 0;ь=

Великі депресивні епізоди=

Ефективніс&= #1090;ь есциталопрk= 2;му у лікуванні = 074;еликих депресивниm= 3; епізодів у гострий пер= 10;од була показана у 3 з 4 подвійно сліпих, плац= 077;бо-контроль= ованих, короткострl= 6;кових (8-тижневих) досліджень. = 059; довгострокl= 6;вому дослідженнo= 0; профілактиl= 2;и рецидиву 274 пацієнти, як= 110; під час початкової 8-тижневої відкритої фази дослідженнn= 3; відповіли н = 72; лікування есциталопрk= 2;мом у дозі 10 або 20 мг/добу, були рандомізовk= 2;ні для продовженнn= 3; прийому есциталопрk= 2;му у тій самій дозі або пла= 094;ебо протягом періоду до 36 тижнів. У цьому дослі = 76;женні у пацієнтів, які продовжуваl= 3;и отримувати есциталопрk= 2;м, спостерігаk= 4;ся статистичнl= 6; значущо більш тривалий період часу до виникнення рецидиву у межах наступних 36 тижнів у порівнянні = 79; тими пацієнтами, = 103;кі отримували плацебо.

С = 86;ціальний тривожний розлад

Есциталопр&= #1072;м виявився ефективним для лікуван = 85;я соціальногl= 6; тривожного розладу як у трьох короткострl= 6;кових (12-тижневих) до= ;слідженнях, так і у 6-місячному дослідженнo= 0; профілакти&#= 1082;и рецидиву. У 24-тижневому дослідженнo= 0; оптимальноo= 1; дози була продемонстl= 8;ована ефективнісm= 0;ь есциталопрk= 2;му у дозах 5, 10 та 20 мг.

Генералізо&= #1074;аний тривожний розлад

Е = 89;циталопрам у дозах 10 та 20 мг/добу був ефективним = 91; 4 з 4 плацебо-кон = 90;рольованих досліджень. Згідно з об’єднанимl= 0; даними трьо = 93; досліджень = 79; подібним дизайном, в яких у сукуп= 085;ості взяв участь 421 пацієнт, що отримував е = 89;циталопрам, та 419 пацієнтів, щ= 086; отримували = 87;лацебо, на лікуванн= 03; відповіли 47,5 % та 28,9 % пацієнт= 10;в відповідно, = 072; ремісія настала у 37,1 % т= 072; 20,8 % пацієнтів відповідно. Стійкий ефект спост = 77;рігався з першого тижня лікування.=

Підтримуюч&= #1080;й ефект есциталопрk= 2;му у дозі 20 мг/доб= ;у був продемонстl= 8;ований у 24-76-тижневомm= 1; рандомізовk= 2;ному дослідженнo= 0; підтримуючl= 6;го ефекту лікування, в якому взяли участь 373 пацієнти, що відповіли н = 72; препарат пі = 76; час початковогl= 6; 12-тижневого лікування у = 074;ідкритому режимі. Обс&#= 1077;сивно-компу= ;льсивний розлад

У рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому клі = 85;ічному дослідженнo= 0; есциталопрk= 2;м у дозі 20 мг/доб= ;у продемонстl= 8;ував відмінністn= 0; від плацебо за загально= 02; кількістю балів за шка= 083;ою Y-ВОСS ( = 64;кала для оцінки обсесивно-к = 86;мпульсивно&#= 1075;о розладу Йєльського = 10; Браунівськl= 6;го університеm= 0;ів, Yale-Brown Obsessive Compulsive Scale) через = 12 тижнів лікування. Через 24 тижні відмічалисn= 3; переваги за = 89;тосування есциталопрk= 2;му як у дозі 10 мг/добу, так і у дозі 20 мг/добу у порівнянні = 79; плацебо.

Ефективніс&= #1090;ь препарату у профілактиm= 4;і рецидивів була продемонстl= 8;ована для есцитал = 86;праму у дозах 10 і 20 мг/добу у пацієнтів, я= 082;і відповіли н = 72; есциталопрk= 2;м у 16-тижневому відкритому періоді та були включені у 24-тижневий рандомізовk= 2;ний подвійно сліпий плац = 77;бо-контроль&= #1086;ваний період.

Фармакокін&= #1077;тика. h= 0;бсорбція практично повна і не залежить ві = 76; прийому їжі. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі (Т_mа=
093;) досягаєтьсn= 3; через 4 години післ= 03; прийому.

Як і для рацемічногl= 6; циталопрамm= 1;, абсолютна біодоступнo= 0;сть есциталопрk= 2;му очікується на рівні приблизно 80 %.

Розподіл

Уявний об’єм розподілу (V_d<=
/sub>_,_β/F= )  пі= 089;ля пероральноk= 5;о прийому препарату с = 90;ановить приблизно від 12 до 26 л/кг. Біодоступнo= 0;сть есциталопрk= 2;му становить приблизно 80 %. Зв’язуваннn= 3; есциталопрk= 2;му та його осно= 074;них метаболітіk= 4; з білками - нижче 80 %.

Б= 10;отрансформ&#= 1072;ція

Метаболізм відбуваєтьl= 9;я у печінці до метаболітіk= 4;, що деметилюютn= 0;ся та дидеметилюn= 2;ться. Обидва вони = 108; фармакологo= 0;чно активними. Я= 082; альтернатиk= 4;а можливе окислення а = 79;оту з утворення = 84; И- оксидного метаболіту. = 071;к вихідна сполука, так і метаболіт = 80; частково екскретуютn= 0;ся у вигляді глюкуронідo= 0;в. При багатократl= 5;ому прийомі препарату с = 77;редні концентрацo= 0;ї деметильовk= 2;ного та дидемети = 83;ьованого метаболітіk= 4; зазвичай становлять відповідно 28-3= 1 % і < 5 % від концентрацo= 0;ї есциталопрk= 2;му. Біотрансфоl= 8;мація есциталопрk= 2;му до деметиль = 86;ваного метаболіту опосередкоk= 4;ується переважно СYР2С19. Можлива деяка участ= 00; у цьому процесі ферментів СYРЗА4 та СYР2D6.

Елімінація<= /span>

Період напіввиведk= 7;ння (T₁₌/_{2β)
препарату
становить
приблизно 30
год. Кліренс
(Сl_oral) при
пероральноl=
4;у
прийомі
становить
приблизно 0,6
л/хв. В
основних
метаболітіk=
4;
період напі
=
74;виведення
довший.
Есциталопрk=
2;м
та його
основні
метаболіти
виводяться
через печін
=
82;у
(метаболічн
=
80;й
шлях) і
нирками. Біл=
100;ша
частина доз
=
80;
виводиться
=
91;
вигляді мет
=
72;болітів
із сечею.}

Л= 10;нійність=

Кінетика есциталопрk= 2;му лінійна. Рівноважна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; приблизно ч = 77;рез 1 тиждень. Середні рівноважні концентрацo= 0;ї, які становлять 50 нмоль/л (діапазон: 20-125 н&#= 1084;оль/л), досягаютьсn= 3; при застосуванl= 5;і добової доз = 80; 10 мг.

П = 72;цієнти літнього віку

У пацієнтів віком від 65 років есциталопрk= 2;м виводиться повільніше, ніж у молоди= 093; пацієнтів. Системна експозиція (АUС) у здорових до = 73;ровольців літнього віку приблизно н = 72; 50 % вища за такm= 1; у молодих здорових добровольцo= 0;в (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Печінкова недостатніl= 9;ть

У пацієнтів з порушення = 84; функції печінки лег = 82;ого або середнього ступеня тяжкості (кл= 072;си А і В за Чайлдом-П’ю) час напіввиведk= 7;ння був у два рази довшим, а експозиці= 03; на 60 % вища, ніж = 091; осіб з нормальною функцією печінки (див. Розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Ниркова недостатніl= 9;ть=

У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (Сl_cr 10-53 мл/хв) при застосуванl= 5;і рацемічногl= 6; циталопрамm= 1; спостерігаk= 4;ся довший час напіввиведk= 7;ння та дещо більша експозиція. Концентрацo= 0;я метаболітіk= 4; у плазмі не досліджена, але може бут= 080; підвищеною (див. Розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

П = 86;ліморфізм

Пацієнти зі слабкою метаболічнl= 6;ю функцією СYР2С19 мали вдвічі вищу концентрацo= 0;ю есциталопрk= 2;му у плазмі, ніж пацієнти з нормальною функцією СYР2С19. Значних змін експозиції при знижені = 81; функції СYР2D6 не відзначалоl= 9;я (див. Розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Клінічні характерисm= 0;ики.

П = 86;казання.

Л= 10;кування:

Ø  в = 77;ликих депресивниm= 3; епізодів;

Ø  п = 72;нічних розладів із/без агорафобії;

=

Ø  с = 86;ціальних тривожних розладів (соціальна фобія);

Ø  г = 77;нералізова&#= 1085;их тривожних розладів;

Ø  о = 73;сесивно-ком&= #1087;ульсивних розладів.

Протипоказ&= #1072;ння.

Підвищена чутливість до есциталопрk= 2;му або до інших компонентіk= 4; препарату. Одночасне лікування неселективl= 5;ими, необоротниl= 4;и інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (ІМАО) протип&#= 1086;казане у зв’язку з ризиком розвитку серотоніноk= 4;ого синдрому зі збудженням, тремором, гіпертерміn= 8;ю та іншими симптомами (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). Комбінованk= 7; застосуванl= 5;я есциталопрk= 2;му та оборотни = 93; інгібіторіk= 4; МАО типу А (наприклад моклобемідm= 1;) або оборотного неселективl= 5;ого інгібітора МАО лінезол= 10;ду протипоказk= 2;не у зв’язку з ризиком розвитку серотоніноk= 4;ого синдрому (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»),

Есциталопр&= #1072;м протипоказk= 2;ний для застосу = 74;ання пацієнтам з відомим подовженняl= 4; інтервалу QТ або з вродженим синдромом подовженогl= 6; інтервалу QТ.

Есциталопр&= #1072;м протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти одночасно з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; здатні подовжуватl= 0; інтервал QТ (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;чні взаємодії<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

П = 88;отипоказан&#= 1110; комбінації.

Н = 77;селективні необоротні ІМАО

Повідомлял&= #1086;ся про випадки серйозних реакцій у пацієнтів, які приймал = 80; СІЗЗС у комб= 110;нації з неселективl= 5;им необоротниl= 4; ІМАО, та у пацієнтів, які щойно закінчили лікування СІЗЗС і розпочали прийом ІМАО (див. Розділ «Протипокаk= 9;ання»). У деяких випадках ро = 79;винувся серотоніноk= 4;ий синдром (див. Розділ «Побічні реакції»). Комбінація есциталопрk= 2;му з неселективl= 5;ими необоротниl= 4;и ІМАО протипоказk= 2;на. Лікування есциталопрk= 2;мом слід починати через 14 днів після відмі = 85;и необоротноk= 5;о ІМАО. Лікування неселективl= 5;ими необоротниl= 4;и ІМАО слід починати не раніше ніж через 7 днів після припинення прийому есциталопрk= 2;му.

Комбінації, що потребують обережностo= 0;.

Оборотний_с= елективний ІМАО типу А (моклобемід)

Унаслідок ризику розвитку серотоніноk= 4;ого синдрому комбінація есциталопрk= 2;му з ІМАО типу А моклобемідl= 6;м протипоказk= 2;на (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»), Якщо доведено не = 86;бхідність цієї комбінації, спочатку сл= 10;д призначати мінімальні рекомендовk= 2;ні дози з посиленим клінічним моніторингl= 6;м.

Неселектив&= #1085;ий оборотний інгібітор МАО (лінезол= 110;д)

Антибіотик лінезолід є неселективl= 5;им оборотним інгібітороl= 4; МАО та не повинен при = 79;начатися пацієнтам, які отримують есциталопрk= 2;м. Якщо така комбінація = 08; необхідною, слід застосовувk= 2;ти мінімальні дози обох препаратів під ретельним клінічним наглядом (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»), Селе= ;ктивний необоротниl= 1; інгібітор МАО типу Б (селегілін)<= /o:p>

Комбінація з селегіліноl= 4; (необоротни = 81; ІМАО типу Б) потребує обережностo= 0; через ризик розвитку серотоніноk= 4;ого синдрому.

Селегілін у дозах до 10 мг/добу включно без = 87;ечно застосовувk= 2;вся разом із рацемічним = 94;италопрамо&#= 1084;. Подовжен = 85;я інтервалу QT

Фармакокін&= #1077;тичні та фармакодинk= 2;мічні дослідженнn= 3; комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я есциталопрk= 2;му з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; подовжують інтервал QТ, не проводил = 80;ся. При застосуванl= 5;і есциталопрk= 2;му разом із такими препаратамl= 0; не можна виключати виникнення адитивного ефекту. У зв’язку з ци= 084; одночасне застосуванl= 5;я есциталопрk= 2;му з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; подовжують інтервал QТ, такими як протиаритмo= 0;чні препарати класу ІА і III, антипсихотl= 0;ки (наприклад похідні фенотіазинm= 1;, пімозид, галоперидоl= 3;), трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти, деякі протимікроk= 3;ні засоби (наприклад спарфлоксаm= 4;ин, моксифлоксk= 2;цин, еритроміциl= 5; для внутрішньоk= 4;енного введення, пентамідин, протималярo= 0;йні засоби, зокрема галофантриl= 5;), деякі антигістамo= 0;нні препарати (астемізол, гідроксизиl= 5;, мізоластин), протипоказk= 2;не.

Серотоніне&= #1088;гічні медичні препарати<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Одночасне застосуванl= 5;я з серотонінеl= 8;гічними засобами (наприклад з трамадолом, суматриптаl= 5;ом та іншими триптанами) може призве = 89;ти до серотоніноk= 4;ого синдрому.

Медичні препарати, які знижуют= 00; судомний по = 88;іг

СІЗЗС можуть знижувати судомний поріг. Реком= 077;ндується обережністn= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препаратів, які здатні з= 085;ижувати судомний поріг (наприклад антидепресk= 2;нтів (трициклічн= 10;, СІЗЗС), нейролептиl= 2;ів (фенотіазин = 80;, тіоксантенl= 0;, бутирофеноl= 5;и), мефлохіну, бупропіону = 10; трамадолу).

Л= 10;тій, триптофан<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

Оскільки зареєстровk= 2;но випадки посилення дії при спільному застосуванl= 5;і СІЗЗС і літі= 102; або триптофану, рекомендуєm= 0;ься з обережніс = 90;ю призначати ці препарат = 80; одночасно.=

З = 74;іробій

Одночасне застосуванl= 5;я СІЗЗС та рослинних засобів, які містять звіробій, може призве = 89;ти до підвищення частоти побічних ре = 72;кцій.

А = 85;тикоагулян&#= 1090;и

Можлива зміна ефектів антикоагулn= 3;нтів унаслідок одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з есциталоп = 88;амом. Якщо пацієнти приймають пероральні антикоагулn= 3;нти, необхідно провести ретельний моніторинг системи згортання крові перед = 110; після застосуванl= 5;я есциталопрk= 2;му (див. Розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одночасне застосуванl= 5;я нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів (НПЗП) може посилити сх = 80;льність до кровотеч= 10; (див. Розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Алкоголь

Есциталопр&= #1072;м не вступає з алкоголем у фармакодинk= 2;мічну або фармакокінk= 7;тичну взаємодію. Однак, як і у разі застосуванl= 5;я психотропнl= 0;х лікарських засобів, комбінація = 79; алкоголем є небажаною. &#= 1051;ікарські засоби, що викликають гіпокаліємo= 0;ю/гіпомагні&#= 1108;мію

Слід виявляти обережністn= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лікарських засобів, зда= 090;них викликати гіпокаліємo= 0;ю/гіпомагні&#= 1108;мію, оскільки у такому випадку збільшуєтьl= 9;я ризик розвитку злоякісних аритмій (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фармакокін&= #1077;тичні взаємодії<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

Вплив інших засобів на фармакокінk= 7;тику есциталопрk= 2;му=

Метаболізм есциталопрk= 2;му головним чином опосередкоk= 4;аний СYР2С19. Ферменти СYРЗА4 та СYР2D6 також можут= 00; брати деяку участь у йог= 086; метаболізмo= 0;, хоча і меншо= 102; мірою. Метаболізм головного метаболіту S-DСТ (деметильов = 72;ного есциталопрk= 2;му), судячи з усього, частково каталізуєтn= 0;ся СYР2D6.

Сумісне призначеннn= 3; есциталопрk= 2;му та омепразо = 83;у 30 мг 1 раз на добу (СYР2С19 інгібітори) = 087;ризводить до помірног = 86; (приблизно н= 072; 50 %) підвищення концентрацo= 0;ї есциталопрk= 2;му в плазмі крові. Одночасне застосуванl= 5;я есциталопрk= 2;му і циметидин = 91; 400 мг двічі на добу (помірн= 080;й загальний інгібітор ферментів) п= 088;извело до помірног = 86; (приблизно н= 072; 70 %) збільшення концентрацo= 0;ї есциталопрk= 2;му у плазмі крові. Слід виявляти обережністn= 0; при комбіно = 74;аному застосуванl= 5;і есциталопрk= 2;му з циметидиноl= 4;. Може виникнути потреба у ко= 088;игуванні дози (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Таким чином, при сумісному застосуванl= 5;і есциталопрk= 2;му з інгібітораl= 4;и СYР2С19 (наприкл= ;ад омепразолоl= 4;, езомепразоl= 3;ом, флуконазолl= 6;м, флувоксаміl= 5;ом, лансопразоl= 3;ом, тиклопідинl= 6;м) та з циметидиноl= 4; слід бути обережними, призначаючl= 0; верхні граничні дози есцита = 83;опраму. Зниження дози есциталопрk= 2;му може бути необхідним залежно від клінічної оцінки.

Вплив есциталопрk= 2;му на фармакокінk= 7;тику інших засобів

Есциталопр&= #1072;м є інгібітороl= 4; ензиму СYР2D6. Рекомендуєm= 0;ься обережністn= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і есциталопрk= 2;му з лікарськи = 84;и засобами, як= 110; метаболізуn= 2;ться головним чином цим ензимом і мають вузький тер = 72;певтичний індекс, наприклад з флекаїнідоl= 4;, пропафенонl= 6;м і метопрололl= 6;м (при серцеві= 081; недостатноl= 9;ті), або з деяким= 080; засобами, що впливають н = 72; центральну нервову сис = 90;ему та метаболізуn= 2;ться головним чином СYР2D6, наприклад такими антидепресk= 2;нтами, як дезипрам= 10;н, кломіпраміl= 5; і нортриптилo= 0;н, такими антипсихотl= 0;ками, як рисперидон, тіоридазин = 10; галоперидоl= 3;. Можлива корекція дози.

Комбінація з дезипрамінl= 6;м або метопрололl= 6;м призводила до підвищення удвічі рівн= 10;в у плазмі цих двох субстратів = 57;YР2D6.

У дослідженнn= 3;х in vitro було продемонстl= 8;овано, що есциталопрk= 2;м також може обумовлюваm= 0;и невелике інгібуваннn= 3; СYР2С19.

Рекомендує&= #1090;ься обережністn= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; метаболізуn= 2;ться СYР2С19.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Нижчезазна&= #1095;ені особливостo= 0; застосуванl= 5;я стосуються терапевтичl= 5;ого класу селек = 90;ивних інгібіторіk= 4; зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).

Парадоксал&= #1100;на тривога

Деякі пацієнти з панічними розладами н = 72; початку лікування антидепресk= 2;нтами можуть відчувати посилення тривоги. Ця парадоксалn= 0;на реакція звичайно зникає протягом двох тижнів лікування. Для зменшення ймовірностo= 0; анксіогеннl= 6;го ефекту рекомендуєm= 0;ься низька початкова доза (див. Розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози.»).

Судомні напади

Есциталопр&= #1072;м необхідно відмінити, якщо у паціє= 085;та розвинувся судомний напад вперш = 77; або напади частішають (= 091; пацієнтів і = 79; встановленl= 0;м діагнозом епілепсії). Слід уникат = 80; застосуванl= 5;я СІЗЗС пацієнтам з нестабільнl= 6;ю епілепсією, = 072; пацієнтам з контрольовk= 2;ною епілепсією - забезпечитl= 0; пильний нагляд.

Манія

С = 30;ЗЗС слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти для лікування хворих з манією/гіпо = 84;анією в анамнезі. При появі маніакальнl= 6;го стану СІЗЗС слід відмінити.=

Ц = 91;кровий діабет. У пацієнтів і = 79; цукровим діабетом лікування СІЗЗС може змінювати контроль глікемії. Доза інсуліну та/або пероральноk= 5;о гіпоглікемo= 0;чного засобу може потребуватl= 0; корекції.

Суїцид, суїцидальнo= 0; думки або клінічне по = 75;іршення

Депресія пов’язана з ризиком суїцидальнl= 0;х думок, самотравмуk= 4;ання та суїциду. Цей ризик існує аж до досягнення стійкої ремісії. Оскільки покращення стану може н= 077; відбутися протягом перших тижнів лікування а = 73;о більше, слід ретельно спостерігаm= 0;и за хворими д= 086; покращення їхнього стану. Відом= 086;, що ризик суїциду мож = 77; підвищуватl= 0;ся на ранніх стадіях одужання.

Інші стани, при яких застосовуюm= 0;ь есциталопрk= 2;м, також можут= 00; бути пов’язані з ризиком суїцидальнl= 6;ї поведінки. Крім того, такі стани можуть бути коморбідниl= 4;и з великим де= 087;ресивним розладом. Ці застереженl= 5;я стосуються також лікування хворих з іншими псих= 10;чними розладами.

Пацієнти з анамнезом суїцидальнl= 6;ї поведінки щ = 77; до початку лікування мають найви = 97;ий ризик суїцидальнl= 0;х думок або спроб і потр= 077;бують пильного спостережеl= 5;ня протягом лікування. Метааналіз досліджень виявив підвищений ризик суїцидальнl= 6;ї поведінки у пацієнтів віком до 25 років, які приймали антидепресk= 2;нти, порівняно з тими, хто при&#= 1081;мав плацебо. Пильний нагляд за пацієнтами = 79; високим ризиком особливо необхідний = 85;а початку лікування т = 72; при зміні дози.

Пацієнтів та їх оточуючих слід попередити про необхіднісm= 0;ь спостережеl= 5;ня щодо будь-як= 086;го погіршення стану, суїцидальнl= 6;ї поведінки або думок і незвичних змін у повед= 110;нці та про необхіднісm= 0;ь негайної медичної консультацo= 0;ї у разі розвитку ци = 93; симптомів.

А = 82;атизія/псих&= #1086;моторне збудження<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Застосуван&= #1085;я СІЗЗС/СІЗЗС = 53; пов’язане з розвитком акатизїї - стану, який характеризm= 1;ється неприємним виснажливиl= 4; відчуттям н = 77;спокою та потребою рухатися і часто супро = 74;оджується нездатністn= 2; сидіти або стояти на одному місц= 10;. Такий стан найбільш ім = 86;вірний протягом перших кількох тижнів ліку = 74;ання. Збільшення дози може зашкодити п = 72;цієнтам, у яких розвинулисn= 0; такі симпто = 84;и.

Г= 10;понатріємі&#= 1103;=

Гіпонатріє&= #1084;ія, можливо пов’язана з порушенням секреції антидіуретl= 0;чного гормону, на тлі прийому СІЗЗС виникає рідко і звич= 072;йно зникає післ= 03; відміни терапії. СІЗЗС слід призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам г = 88;упи ризику (літній вік, наявність цирозу печі = 85;ки або одночасне лікування препаратамl= 0;, що викликають гіпонатрієl= 4;ію).

К = 88;ововиливи=

П = 88;и прийомй СІЗЗС можливі шкірні кровотечі, екхімоз і пурпура. Необхідно з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти СІЗЗС пацієнтам, які лікують= ;ся одночасно антикоагулn= 3;нтами, лікарськимl= 0; засобами, що впливають н = 72; функцію тромбоцитіk= 4; (наприклад атиповими антипсихотl= 0;чними засобами, фенотіазинk= 2;ми, трициклічнl= 0;ми антидепресk= 2;нтами, ацетилсаліm= 4;иловою кислотою та нестероїднl= 0;ми протизапалn= 0;ними засобами, дипіридамоl= 3;ом і тиклопідинl= 6;м), і пацієнтам зі схильністю до кровотеч.

Е = 83;ектро-судом&= #1085;а терапія (ЕСТ)

Клінічний досвід одночасногl= 6; застосуванl= 5;я СІЗЗС та ЕСТ обмежений, отже, рекомендуєm= 0;ься обережністn= 0;.

Р = 77;версивні, селективні ІМАО типу А

Комбінуват&= #1080; есциталопрk= 2;м та ІМАО типу А не рекомендуєm= 0;ься через ризик виникнення = 89;еротонінов&#= 1086;го синдрому.

С = 77;ротонінови&#= 1081; синдром

Рекомендує&= #1090;ься обережністn= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і есциталопрk= 2;му із засобами серотонінеl= 8;гічної дії, такими як суматрип = 90;ан або інші триптани, трамадол і триптофан.

&= nbsp;

&= nbsp;