MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D06BA3.CE7CC8B0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D06BA3.CE7CC8B0 Content-Location: file:///C:/680D1351/UA91730201_8C91.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
ТОРСИД®=
(TORSID)
Склад:
діюча
речовина: torasemide;
1 мл розчину містить торасеміду = 91; перерахуваl= 5;ні на 100 % суху речовину 5 мг;<= o:p>
допоміжні
речовини: пl=
6;ліетиленгл=
110;коль
400, трометамін,
натрію гідр
=
86;ксид,
вода для
ін’єкцій.
Лік=
072;рська
форма. Розчин
для і&=
#1085;’єкцій.=
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;: прозора
безбарвна
рідина
практично
без механіч
=
85;их
включень.
Фармако=
;терапевтич
=
85;а
група. Сеч=
086;гінні
препарати.
Високоактиk=
4;ні
діурети&=
#1082;и.
Прості
препарати
сульфанілаl=
4;ідів.
Код АТХ С03С А04.
Фармаколо
=
75;ічні
властивостo=
0;.
Фар=
084;акодинамік&=
#1072;.
То=
расемід
діє як
салуретик,
дія
пов’язана з
пригніченнn=
3;м
ренальної
абсорбції
іонів натрі=
02;
та хлору у
висхідній
частині пет
=
83;і
Генле. У
людини
діуретичниl=
1;
ефект швидк
=
86;
досягає
свого макси
=
84;уму
впродовж
перших 2-3
годин після
внутрішньоk=
4;енного
застосуванl=
5;я
і
залишаєтьсn=
3;
постійним =
074;продовж м=
айже
12 годин. У
здорових
пробандів у
діапазоні
доз 5-100 мг
спостерігаl=
3;ось
пропорційнk=
7; до
логарифму
дози
збільшення
діурезу. Збі=
083;ьшення
діурезу
спостерігаl=
3;ось
навіть у тих
випадках,
коли інші се=
095;огінні
засоби,
наприклад,
дистально
діючі
ефективні
діуретики
тіазидовогl=
6;
ряду вже не
чинили
потрібного
ефекту,
зокрема, при
нирковій
недостатноl=
9;ті.
Завдяки
такому
механізму
дії
торасемід п
=
88;изводить
до зменшенн=
03;
набряків. У
випадку
серцевої
недостатноl=
9;ті
торасемід
зменшує
прояви
захворюванl=
5;я
та покращує
функціонувk=
2;ння
міокарду за
рахунок
зменшення
пре- та
постнавантk=
2;ження.
Торасемід
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск за
рахунок
зниження
загального
периферичнl=
6;го
опору судин.
Цей вплив
пояснюєтьсn=
3;
нормалізацo=
0;єю
порушеного
електролітl=
5;ого
балансу,
головним
чином, за
рахунок
зменшення
підвищеної
активності
вільних
іонів
кальцію у
клітинах
м’язів
артеріальнl=
0;х
судин, що
було
виявлено у х=
074;орих,
які
страждають
на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;. Імовірно,
цей вплив
знижує
підвищену
сприйнятлиk=
4;ість
судин до
ендогенних
вазопресорl=
5;их
речовин,=
span>
наприклад,
катехоламіl=
5;ів.
Фа=
рмакокінетl=
0;ка.
Зв=
’язування
торасеміду
=
79;
білками
плазми кров=
10;
становить
понад 99 %,
метаболітіk=
4;
М1, М3 і М5 –=
; 86
%, 95 % і 97 %
відповідно.
Кінцевий ча
=
89;
напіввиведk=
7;ння
(t1/2)
торасеміду =
10;
його
метаболітіk=
4;
у здорових о=
089;іб
становить 3-4
години.
Загальний
кліренс
торасеміду
становить 40
мл/хв,
ренальний к
=
83;іренс
– близько 10
мл/хв.
Основний
метаболіт М5
діуретичноk=
5;о
ефекту не
має, а на
рахунок
діючих
метаболітіk=
4;
М1 і М3,
узятих разо
=
84;,
припадає
близько 10 %
фармакодинk=
2;мічної
дії. При
нирковій
недостатноl=
9;ті
загальний
кліренс і
період
напіввиведk=
7;ння
торасеміду
не
змінюються, =
072;
період напі
=
74;виведення
М3 і М5
подовжуєтьl=
9;я.
Однак
фармакодинk=
2;мічні
характерисm=
0;ики
залишаютьсn=
3;
незмінними, =
072;
ступінь
тяжкості
ниркової
недостатноl=
9;ті
на
тривалість
дії не
впливає. У хв=
1086;рих
із
порушенням
функцій
печінки або
із серцевою
недостатніl=
9;тю
періоди
напіввиведk=
7;ння
торасеміду =
10;
метаболіту
=
52;5
незначно
подовжуютьl=
9;я,
а кількість
речовини, що
виводиться
із сечею
відповідає
кількості, щ=
086;
виводиться
=
91;
здорових
людей, тому
кумуляції
торасеміду =
10;
його
метаболітіk=
4;
очікувати н
=
77;
слід.
Клінічні
характерисm=
0;ики.
Показання.
Лі=
кування
набряків та
випотів,
спричинениm=
3;
серцевою
недостатніl=
9;тю,
якщо
необхідне
внутрішньоk=
4;енне
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу,
наприклад, у
випадку
набряку
легенів уна
=
89;лідок
гострої
серцевої
недостатноl=
9;ті.
Протипока
=
79;ання.
=
055;ідвищена
чутливість
до діючої
речовини, пр=
077;паратів
сульфонілсk=
7;човини
та до будь-=
якої =
1079;
допоміжних
речовин
препарату.
Ниркова нед
=
86;статність
з анурією.
Печінкова
кома або
прекома.
Артеріальнk=
2;
гіпотензія.
Гіповолеміn=
3;.
Гіпонатрієl=
4;ія.
Гіпокаліємo=
0;я.
Значне
порушення
сечовипускk=
2;ння,
наприклад, в=
085;аслідок
гіпертрофіo=
1;
передміхурl=
6;вої
залози.=
Взає=
;модія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
Торасемід
підсилює ді=
02;
інших
антигіпертk=
7;нзивних
засобів,
зокрема,
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту, що
може
спричинити
надмірне зн
=
80;ження
артеріальнl=
6;го
тиску під ча=
089;
їх одночасн
=
86;го
застосуванl=
5;я.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
торасеміду
=
79;
препаратамl=
0;
дигіталісу,
дефіцит
калію,
спричинениl=
1;
застосуванl=
5;ям
діуретика,
може
призвести д
=
86;
підвищення
=
72;бо
посилення
побічної ді=
11;
обох
препаратів.
Торасемід
може
знижувати
ефективнісm=
0;ь
протидіабеm=
0;ичних
засобів.
Пробенецид
та нестерої
=
76;ні
протизапалn=
0;ні
засоби
можуть галь
=
84;увати
діуретичну
та
антигіпертk=
7;нзивну
дію
торасеміду.
При
лікуванні
саліцилатаl=
4;и
у високих
дозах
торасемід
може підвищ
=
80;ти
їх токсичну
дію на
центральну
нервову сис
=
90;ему.
Торасемід,
особливо у
високих
дозах,
може підси
=
83;ити
ототоксичнm=
1;
та
нефротоксиm=
5;ну
дію
аміноглікоk=
9;идних
антибіотикo=
0;в,
наприклад,
канаміцину,
гентаміцинm=
1;,
тобраміцинm=
1;
та цитостат
=
80;чних
засобів –
похідних
платини, а
також
нефротоксиm=
5;ну
дію
цефалоспорl=
0;нів.
Торасемід м
=
86;же
підсилюватl=
0;
дію
теофіліну, а
також вплив
курареподіk=
3;них
лікарських
засобів на р=
077;лаксацію
м’язів.
Проносні
засоби, а
також
мінерало- і
глюкокортиl=
2;оїди
можуть підс
=
80;лити
втрату калі=
02;,
зумовлену
торасемідоl=
4;.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
торасеміду
та препарат=
10;в
літію
можливе
підвищення
концентрацo=
0;ї
літію у
плазмі кров=
10;,
що може
спричинити
посилення
впливу та
підсилення
побічних ді
=
81;
літію.
Торасемід
може
знижувати
судинозвужm=
1;вальну
дію
катехоламіl=
5;ів,
наприклад,
епінефрину
та
норепінефрl=
0;ну.
Особливос
=
90;і
застосуванl=
5;я.
Перед
початком
застосуванl=
5;я
препарату н
=
77;обхідно
усунути
існуючу
гіпокаліємo=
0;ю,
гіпонатрієl=
4;ію
або
гіповолеміn=
2;. При
тривалому
застосуванl=
5;і
торасеміду
=
87;отрібен
регулярний
контроль
електролітl=
5;ого
балансу,
зокрема,
калію у
сироватці
крові
(особливо у т=
1080;х
хворих, які
одночасно
застосовуюm=
0;ь
глікозиди
наперстянкl=
0;,
глюкокортиl=
2;остероїди,
мінералокоl=
8;тикостерої=
076;и
або проносн=
10;
засоби). Паці=
1108;нтам
з
порушеннямl=
0;
водно-елект
=
88;олітного
балансу
необхідно
припинити
застосуванl=
5;я
препарату т
=
72;
після
усунення
небажаних е
=
92;ектів
відновити
терапію,
починаючи з
більш
низьких доз.
Крім цього,
необхідний
регулярний
контроль
вмісту
глюкози,
сечової
кислоти,
креатиніну
та ліпідів у
крові.
Застосуван=
;ня
торасеміду
може бути
причиною
отримання
позитивногl=
6;
результату
при
здійсненні
=
90;есту
на допінг.
Торасемід
слід з
особливою
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам,
які
страждають
=
85;а
захворюванl=
5;я
печінки, що
супроводжуn=
2;ться
цирозом
печінки та
асцитом,
оскільки ра
=
87;тові
зміни
водно-елект
=
88;олітного
балансу
можуть
призвести д
=
86;
печінкової
коми. Терапі=
102;
із
застосуванl=
5;ям
торасеміду
(як і інших
сечогінних
засобів)
пацієнтам
цієї групи
необхідно
проводити в
умовах стац=
10;онару.
Для
попередженl=
5;я
гіпокаліємo=
0;ї
та метаболі
=
95;ного
ацидозу
препарат
слід призна
=
95;ати
з
препаратамl=
0;-антагоніст=
1072;ми
альдостероl=
5;у
або препара
=
90;ами,
що сприяють
затримці
калію в орга=
085;ізмі.
При
призначеннo=
0; сечогінних
засобів
необхідно
ретельно ко
=
85;тролювати
клінічні
симптоми
порушення
електролітl=
5;ого
балансу,
гіповолеміo=
1;,
екстраренаl=
3;ьної
азотемії та
інших
порушень, що
можуть
проявлятисn=
3;
у вигляді
сухості у
роті, спраги,
слабкості,
в’ялості,
сонливості,
збудження,
м’язового
болю або
судом,
міастенії,
гіпотонії,
олігурії, та=
093;ікардії,
нудоти,
блювання.
Надмірний
діурез може
стати
причиною
зневодненнn=
3;
організму, п=
088;извести
до зниження
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові,
тромбоутвоl=
8;ення
та емболії к=
088;овоносних
судин,
особливо у
пацієнтів
літнього
віку.
Внаслідок
того, що при
лікуванні
торасемідоl=
4;
може
спостерігаm=
0;ися
збільшення
вмісту
глюкози в
крові, у
хворих з
латентним т
=
72; наявним
цукровим
діабетом
необхідна р
=
77;тельна
перевірка
метаболізмm=
1;
вуглеводів.
Також
необхідний
регулярний
контроль ка
=
88;тини
крові
(еритроцити,
лейкоцити,
тромбоцити).
Особливо на
початку
лікування
хворих
літнього
віку
необхідно
звертати
особливу
увагу на
появу
симптомів
втрати елек
=
90;ролітів
та згущення
крові.
При відсутн&=
#1086;сті
достатньогl=
6;
клінічного
досвіду
застосуванl=
5;я
не слід
призначати
торасемід
при
нижченаведk=
7;них
захворюванl=
5;ях
та станах. По=
дагра.
Аритмії,
наприклад
при
синоатріалn=
0;ній
блокаді,
атріовентрl=
0;кулярній
блокаді ІІ т=
072;
ІІІ ступені
=
74;.
Патологічнo=
0;
зміни
кислотно-лу
=
78;ного
метаболізмm=
1;.
Супутня тер
=
72;пія
із
застосуванl=
5;ям
препаратів
літію, аміно=
075;лікозидів
або
цефалоспорl=
0;нів.
Патологічнo=
0;
зміни
картини
крові,
наприклад,=
span>
тромбоцитоl=
7;енія
або анемія у
хворих без н=
080;ркової
недостатноl=
9;ті.
Порушення
функцій
нирок,
спричинені
нефротоксиm=
5;ними
речовинами.
Мі= німальна доза препарату становить 2 м= 1083; та містить 20,0092 = 1084;моль натрію. <= /p>
1
ампула (4 мл)
цього
лікарськогl=
6;
засобу
містить 40,0184 мм=
086;ль
натрію. Слід
бути обереж
=
85;им
при
призначеннo=
0;
пацієнтам,
які застосо
=
74;ують
натрій-конт
=
88;ольовану
дієту.
Засто=
089;ування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Вагітність=
;.
Достовірні дані
стосовно вплив=
;у
торасемідm=
1; на ембрі=
;он та плід
людини відс
=
91;тні.
В
експерименm=
0;ах
на тваринах
була показа
=
85;а
репродуктиk=
4;на
токсичністn=
0; торасеміду.
Торасемід
проникає
через плаце
=
85;тарний
бар’єр. У
зв’язку з
вищенаведеl=
5;им
торасемід
застосовуюm=
0;ь
у період
вагітності
лише за
життєвими
показаннямl=
0;
та у
мінімально
можливій
ефективній дозі.
Діуретики
непридатні
для стандар
=
90;ної
схеми
лікування
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
або набрякі
=
74;
у вагітних,
оскільки
вони здатні
знижувати п
=
77;рфузію
плацентарнl=
6;го
бар’єру і сп=
088;ичиняти
токсичний
вплив на
внутрішньоm=
1;тробний
розвиток
плоду. Якщо
торасемід
застосовуюm=
0;ь
для лікуван
=
85;я
вагітних із
серцевою
недостатніl=
9;тю
або нирково=
02;
недостатніl=
9;тю,
необхідно
проводити
ретельний
моніторинг
за
електролітk=
2;ми
та
гематокритl=
6;м,
а також за
розвитком п
=
83;оду.
Період
годування
груддю.
Застосуванl=
5;я
препарату Т
=
86;рсид®
у період
годування
груддю
протипоказk=
2;но.
Якщо
необхідне
застосуванl=
5;я
торасеміду
=
74;
цей період,
годування
груддю прип
=
80;няють.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими м=
077;ханізмами.
Навіть при
належному
застосуванl=
5;і
торасемід
може
вплинути на
реакцію
хворого до т=
072;кого
ступеня, що
це спричини
=
90;ь
значний
негативний
вплив на
здатність
керувати
автотранспl=
6;ртом
або виконув
=
72;ти
роботу з
іншими
механізмамl=
0;
чи виконува
=
90;и
роботу без
підстраховl=
2;и.
Це значною м=
110;рою
стосується
таких
випадків як
початок лік
=
91;вання,
збільшення
дози
препарату,
заміна
лікарськогl=
6;
засобу або п=
088;и
призначеннo=
0;
супутньої
терапії. Том=
091;
під час
застосуванl=
5;я
торасеміду
треба бути
дуже
обережним
при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Дорослі.
Лікування
розпочинатl=
0;
із
застосуванl=
5;я
разової доз
=
80;
2 мл
препарату
Торсид®, що
еквівалентl=
5;о
10 мг
торасеміду
на добу. Якщо
ефект
недостатніl=
1;,
разову дозу
можна збіль
=
96;ити
до 4 мл
препарату
Торсид®, що
еквівалентl=
5;о
20 мг
торасеміду.
Якщо ефект і
в цьому
випадку буд
=
77;
недостатніl=
1;,
можна протя
=
75;ом
3 діб
застосуватl=
0;
короткочасl=
5;у
терапію із в=
074;еденням
добової доз
=
80;
8 мл
препарату
Торсид®, що
еквівалентl=
5;о
40 мг
торасеміду.
Гострий
набряк
легень.
Лікування
треба
розпочинатl=
0;
із внутрішн=
00;овенного
введення
разової доз
=
80;
4 мл препарат=
1091;
Торсид®, що
еквівалентl=
5;о
20 мг торасемі&=
#1076;у.
Залежно від
ефекту цю
дозу можна
повторити з
інтервалом
=
91;
30 хвилин. Не
можна
перевищуваm=
0;и
дозу 20 мл
препарату
Торсид®, що =
еквівалентl=
5;о
100 мг
торасеміду,
впродовж 24
годин.
Розчин для
ін’єкцій
вводити
внутрішньоk=
4;енно
повільно.
Забороняєтn=
0;ся
вводити
розчин
внутрішньоk=
2;ртеріально!
При
тривалому
застосуванl=
5;і
внутрішньоk=
4;енне
введення
треба
незабаром
замінити на
пероральне
застосуванl=
5;я,
оскільки
внутрішньоk=
4;енне
застосуванl=
5;я
торасеміду
не
рекомендуєm=
0;ься
проводити
більше 7 діб.
Хворі з
печінковою
недостатніl=
9;тю. Лікування
цієї
категорії
хворих треб
=
72;
проводити з
обережністn=
2;,
оскільки
можливе під
=
74;ищення
концентрацo=
0;ї
торасеміду
=
91;
плазмі кров=
10;.
Хворі
літнього
віку.
Лікування
цієї
категорії
хворих не
вимагає
спеціальноk=
5;о
підбору доз
=
80;.
Адекватні
дослідженнn=
3;
стосовно
порівняння
лікування х
=
74;орих
літнього
віку та
молодих
хворих відс
=
91;тні.
Діти=
.
Препарат нk=
7;
застосовувk=
2;ти
дітям у
зв’язку з
відсутністn=
2;
даних.
Перед=
;озування.
Типова
симптоматиl=
2;а
невідома.
Передозуваl=
5;ня
може спричи
=
85;ити
сильний
діурез, у том=
1091;
числі ризик
надмірної
втрати води
та електрол=
10;тів,
сонливість,
аментивний
синдром (одн=
072;
з форм
затьмареннn=
3;
свідомості),
симптоматиm=
5;ну
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
серцево-суд
=
80;нну
недостатніl=
9;ть
і розлади з
боку
травного
тракту.
Лікування.
Специфічниl=
1;
антидот
невідомий.
Симптоми
інтоксикацo=
0;ї
зникають, як
правило, при
зменшенні
дозування т
=
72;
відміні
лікарськогl=
6;
засобу, та
при
відповідноl=
4;у
заміщенні
рідини та ел=
077;ктролітів
(треба
проводити
контроль!). То&=
#1088;асемід
не
виводиться =
10;з
крові за
допомогою
гемодіалізm=
1;.
Лікування у
випадку
гіповолеміo=
1;:
заміщення о
=
73;’єму
рідини.
Лікування у
випадку
гіпокаліємo=
0;ї:
призначеннn=
3;
препаратів
калію. Лікув=
072;ння
серцево-суд
=
80;нної
недостатноl=
9;ті:
сидяче
положення
хворого та, з=
1072;
необхідносm=
0;і,
призначеннn=
3;
симптоматиm=
5;ної
терапії.
Анафілакти=
;чний
шок (негайні
заходи).
При першій
появі
шкірних
реакцій
(таких як,
наприклад,
кропив’янкk=
2;
або
почервонінl=
5;я
шкіри),
збудженого
стану
хворого,
головного
болю,
пітливості,
нудоти,
ціанозу
проводять
катетеризаm=
4;ію
вени; хворог=
086;
кладуть у го=
088;изонтальне
положення,
забезпечуюm=
0;ь
вільне
надходженнn=
3;
повітря,
призначаютn=
0;
кисень. За
необхідносm=
0;і
застосовуюm=
0;ь
введення еп=
10;нефрину,
розчинів, що
заміщують
об’єм рідин
=
80;,
глюкокортиl=
2;оїдних
гормонів.
Побіч=
;ні
реакції.
Метаболізм=
;/електроліт=
080;.
Інтенсифікk=
2;ція
метаболічнl=
6;го
алкалозу.
Спазми
м’язів
(особливо на
початку лік
=
91;вання).
Підвищення
концентрацo=
0;ї
сечової кис
=
83;оти
та глюкози в
крові, а
також холес
=
90;ерину
та
тригліцериk=
6;ів.
Гіпокаліємo=
0;я
при супутні
=
81;
низькокалоl=
8;ійній
дієті, при
блюванні,
проносі,
після
надмірного
застосуванl=
5;я
проносних
засобів, а
також у
хворих із
хронічною
дисфункцієn=
2;
печінки.
Залежно від
дозування т
=
72; тривалості
лікування
можливі
порушення в
=
86;дного
та
електролітl=
5;ого
балансу,
наприклад,
гіповолеміn=
3;,
гіпокаліємo=
0;я
та/або
гіпонатрієl=
4;ія.
Коли
відбуваєтьl=
9;я
значна
втрата води
та
електролітo=
0;в,
спричинена
надлишковиl=
4;
утворенням
сечі, на
початку
лікування т
=
72;
у хворих
похилого
віку може
спостерігаm=
0;ися
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску, голов=
085;ий
біль, астені=
103;
і сонливіст=
00;.
З боку серц
=
77;во-судинної
системи.
Через
можливе
згущення кр
=
86;ві
можуть
спостерігаm=
0;ися
тромбоембоl=
3;ічні
ускладненнn=
3;,
сплутаністn=
0;
свідомості, =
072;ртеріальна
гіпотензія, =
072;
також
розлади кро
=
74;ообігу
та серцевої
діяльності, =
091;
тому числі
ішемія серц=
03;
та мозку, що
може
призвести,
наприклад, д=
086;
аритмії,
стенокардіo=
1;,
гострого ін
=
92;аркту
міокарда,
синкопе.
З боку трав
=
85;ого
тракту.
Різноманітl=
5;і
розлади
травного
тракту (особ=
083;иво
на початку
лікування),
наприклад,
відсутністn=
0;
апетиту, біл=
100;
у шлунку,
нудота,
блювання,
пронос, запо=
088;;
панкреатит,
метеоризм.
З боку ниро
=
82;
та
сечовивіднl=
0;х
шляхів.
Підвищення
концентрацo=
0;ї
креатиніну
та сечовини
крові. У
хворих із
розладами
сечовипускk=
2;ння
підвищене
утворення
сечі може пр=
080;звести
до її
затримки та
надмірного
розтягненнn=
3;
сечового
міхура. Потя=
075;
до
сечовиділеl=
5;ня.
З боку печі
=
85;ки. Підвищеннn=
3;
концентрацo=
0;ї
деяких
печінкових
ферментів
(гамаглутам=
10;лтранспепт=
1080;дази)
у крові.
З боку шкір
=
80;
та алергічн=
10;
реакції.
Алергічні
реакції,
наприклад,
свербіж, екз=
072;нтема,
фотосенсибo=
0;лізація,
тяжкі шкірн=
10; реакції.
Після
внутрішньоk=
4;енного
застосуванl=
5;я
можуть
спостерігаm=
0;ися
гострі
потенційно
небезпечні
для життя ре=
072;кції
гіперчутлиk=
4;ості
(анафілакти
=
95;ний
шок).
З боку кров=
10;
та
кровотворнl=
6;ї
системи. Зниж=
077;ння
числа
тромбоцитіk=
4;,
еритроцитіk=
4;
та/або
лейкоцитів.
Загальні
прояви. Головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
підвищена в
=
90;омлюваніст=
1100;,
загальна
слабкість
(особливо на
початку лік
=
91;вання),
сухість у
роті,
неприємні
відчуття у
кінцівках
(парестезії),
розлади зор
=
91;,
дзвін у
вухах, втрат=
072;
слуху,
реакції у
місці
введення.
Термін
придатностo=
0;. 2
роки.
Не
застосовувk=
2;ти
препарат
після
закінчення
терміну
придатностo=
0;,
зазначеногl=
6;
на упаковці.
Умо=
074;и
зберігання.
Зберігати =
074;
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 25 оС. <=
/span>Не
заморожуваm=
0;и.
Зберігати =
091;
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упа=
082;овка.
=
55;о
2 мл або 4 мл в
ампулі; по 5 ампу=
083;
в пачці. По 5 а&=
#1084;пул у блісm=
0;ері;
по 1 блістеру
в пачці з
картону.
Категорі&=
#1103;
відпуску. За рецеп=
том.
В=
иробник.
ПАТ «Фарма=
082;».
Місц=
077;знаходженн&=
#1103;
виробника т
=
72;
його адреса =
084;іс=
094;я
провадженнn=
3;
діяльності.
Уl=
2;раїна,