ІНСТРУКЦІЯ=

для медичн�= �го застосування лікарського засобу

ПРАМІПЕКСО= Л ІС

Склад:<= /b>

діюча речовина: праміпексол;

1 табле= тка містить праміпексолу дигідрохлориду моногідрат�= � 0,25 мг (у перерахунку на праміпексол 0,18 мг) або праміпексолу дигідрохлориду моногід= рату 1 мг (у перерахунку на праміпексол 0,7 мг);

допоміжн�= � речовини: маніт (Е 421), крохмаль картопляний, повідо�= �, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарськ�= � форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоцилінд= ричної форми з фаскою; на одній поверхн= і таблетки нанесений товарний знак підприємства, на другій по�= �ерхні таблетки – риска для поділу.=

&nb= sp;

Фармакотерапевтич= на група.

Протипаркінсонічн= і засоби. Дофамінергічні засоб= и. Агоністи дофамінових рецепторів. Праміпексол.

Код �= �ТХ N04B C05.

Фармакологічні вл�= �стивості.

Фармакод�= �наміка.

Механізм = дії

Праміпек�= �ол є дофаміновим агоністом з високою селективністю та спе= цифічністю до дофамінових ре= цепторів підтипу D₂, який має переважну спорідненість до D_{3<=
/sub>-рецепторів та відзначається
повною внутрішньою активністю.}=

Праміпек�= �ол полегшує паркінсонічні рухові порушення шляхом с�= �имуляції дофамінових рецепторів стріатуму (смугастого тіла). Дослідження на тваринах п= родемонстрували, що праміпексол пригнічує синтез, вивільнен�= �я та обіг дофаміну.

Точний ме= ханізм дії праміпексолу при лікуванні синдрому нес�= �окійних ніг невідомий. Нейрофармакологі= чні дані вказують на залучення первинної доф= амінергічної системи.

Фармакод�= �намічні ефекти

У добровольців спостерігали дозозалеж= не зниження рівня пролактину. У клінічному дослідженні за участю здорових доброволь�= �ів при швидшому, ніж рекомендується, титруванні дози препара�= �у праміпексолу дигідрохлориду моногід�= �ату у формі та�= �леток пролонгованої дії (к�= �жні 3 дні) до 4,5 мг праміп�= �ксолу дигідрохлориду моногідрату (3,15 мг праміпек�= �олу) на добу, відз= начали підвищення артеріального тиску та частоти серцевих = скорочень. Цей ефект у&nbs= p;дослі= дженнях на пацієнтах не спос= терігали.

Фармакокінетика.

Абсорбці�= �

Праміпек�= �ол швидко та повністю всмоктується після пероральног= о застосування. Абсолютна біодоступність становить понад 90 %. Максимальна конце�= �трація в плазмі крові досягається че�= �ез 1–3 год= ини після прийому лікарського засобу. Одночасне за= стосування з їжею не знижує ступінь абсорбції праміпексолу, але знижує швидк= ість всмоктування. Праміпексол демонстр�= �є лінійну кінетику і незначну варіабельні�= �ть плазмового рівня у різних пацієнтів.

Розподіл<= o:p>

У людини праміпексо= л зв’язується з білками плазми крові дуже незначною мірою (< 20 %) і має велики�= � об’єм розподілу (400 л). У щур= ів спостерігали високі концентрації в ткан�= �нах головного мозку (приблизно у 8 разів вищі за концентрації в плазмі кров�= �).

Метаболі�= �м

У лю= дини праміпексол метаболізується лише незнач= ною мірою.

Виведенн�= �

Вив�= �дення нирками праміпексолу у незміненому вигляді є осн= овним шляхом виведення. Приблизно 90 % ¹⁴C-міченої дози виводиться ни�= �ками, тоді як менше 2 % визначається в калі. Загальний клір�= �нс праміпексолу становить приблизно 500 мл/хв, а нирковий кліренс – приблиз= но 400 мл/хв. Період напіввиведення (t ½) варіює від 8 г= один у осіб молодого віку, до 12 годин у осіб літнього віку.

&nb= sp;

Клінічні характер�= �стики.

Показання.

Лікарський засіб п= оказаний дорослим для лікування ознак та симптомів ідіопатичної хвороби = Паркінсона, як монотерапія (без леводопи) або у комбінації з леводопою, тобто протя= гом усього перебігу захворювання аж до пізніх стадій, коли ефект леводопи знижу�= �ться або стає нестійким і виникає коливання терапевтичного ефекту (феноме�= � виснаження ефекту дози або флуктуації типу «ввімкнення ‒ вимкнення»).

Лікарський засіб п= оказаний дорослим для симптоматичного лікування ідіопатичного синдрому неспок= ійних ніг від помірного до тяжкого ступеня у дозах не вище 0,75 мг праміпексол= у дигідрохлориду моногідрату (0,54 мг праміпексолу) (див. розділ «Спосіб застосування та до�= �и»).

Протипоказання.

Гіперчутливість д�= � діючої речовини або до будь-якого іншого компонента лікарськог�= � засобу.

Взаємодія з іншими= лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Зв’язування з білками плазми крові

Праміпексол зв’язуєть= ся з білками плазми крові дуже незначною мірою (< 20 %), в орган= ізмі людини незначною мірою піддається метаболізму. Тому взаємодія з іншими лікарськими засобами,= що впливають на зв’язування з білками плазми крові або виведення шляхом біотра= нсформації, є малоймовірною. Оскільки антихолінергічні засоби виводяться з ор�= �анізму головним чином шляхом біотрансформації, потенціал взаємодії є = обмеженим, хоча взаємодію з антихолін�= �ргічними засобами не досліджували. Фармакокінети�= �ної взаємодії з селегіліном і леводопою немає.

Інгібітори/конкуренти шляху активно= го ниркового виведення

Циметидин зменшує нирковий кліренс �= �раміпексолу приблизно на 34 %, імовірно, шляхом пригнічення катіонної с= екреторної транспортної системи ниркових канальців. Тому лікарські засоби, які є= інгібіторами цього шляху активного ниркового виведення або = які елімінуються цим шляхом, такі як циметидин, амантадин, мексилетин, зидову�= �ин, цисплатин, хінін та прокаїнамід, можуть взаємодіяти з праміпексолом, що п�= �изводить до зниження кліренсу праміпексолу. При одночасному застосува�= �ні цих лікарських засобів з праміпексолом слід розглянути можливіст= ь зниження дози останнього.

Комбінація з леводопою

Під час збільшення дози праміпексол�= � у разі заст= осування в комбінації з леводопою рекомендує�= �ься зменшення дози леводопи, а дози інших протипаркінс�= �нічних засобів залишають незміненими.

Через можливі адитивні= ефекти слід рекомендувати пацієнтам дотримуватися обережності= при прийом�= � інших седативних лікарських засобів або при вживанні алко= голю у комбінації з&nbs= p;прамі= пексолом (див. розділи «Особливості застосува= ння», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотра�= �спортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Антипсихотичні лікарські засоби

Слід уникати одночасного застосуван= ня антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом (див. розділ «Ос= обливості застосування»), зокрема якщо можливі антагоністичні ефекти.=

Особливості засто�= �ування.

Пацієнтам із хворобою Паркінсона, як= і мають порушення функції нирок, рекомен�= �ується призначати знижені дози лікарського зас�= �бу Праміпексол ІС відповідно до розділу «Спосіб застосування та дози».

Галюцинації

Галюцинації відомі як побічний ефек�= � лікування дофаміновими агоністами і леводопою. Пацієнтів необхідно проінфо= рмувати про те, що можуть виникати галюци= нації (переважно зорові).

Дискінезія

У разі комбінованої терапії з леводо= пою при прогресуючій хворобі Паркінсона під час початкового титруван�= �я праміпексолу може розвинутися дискіне= зія. У такому випадку дозу леводопи потрібно �= �меншити.

Дист= онія

Іноді повідомляли про випадки осьов�= �ї дистонії, включаючи антеколіс, камптокормію та плеврототонус (синдром П= ізи), у пацієнтів із хворобою Паркінсона після початку лікування праміпексолом а�= �о після поступового збільшення дози праміпексолу. Хоча дистонія може бути си�= �птомом хвороби Паркінсона, вираженість дистонії у �= �ацієнтів із хворобою Паркінсона зменшувалася після зниження дози аб= о відміни праміпексолу. Якщо виникла дистонія, необхідно переглянути = схему лікування дофамінергічними лікарс= ькими засобами та розглянути можливість ко= ригування дози праміп= ексолу.

Раптовий напад сну та сонливість

Застосування праміпек�= �олу пов’язане з сонливістю та раптовими нападами сну, ос�= �бливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Про раптовий нап�= �д сну під час денної активності, що у деяких випадках виникає без усвідомленн�= � цього або без появи попереджувальних ознак, повідомляли нечасто. Пацієнтів по�= �рібно проінформувати про це. Їм сл�= �д порекомендувати дотримуватися обережн�= �сті при керуванні автотранспортом або роботі з іншими меха= нізмами під час лікування праміпексолом. Пацієнтам, у як= их виникали сонливість та/або раптові напади сну, слід утримуватися від керування автотранспор= том або роботи з іншими механізмами. Крім того, слід розглянути можливість зн�= �ження дози або припинення лікування. Через можливі адитивні ефекти рекоменду�= �ться дотримуватися обережності, якщо пацієнт під час лікування праміпексолом = застосовує інші седативні лікарські засоби або вживає алкоголь (див. розділи �= �Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Здатн�= �сть впливати на швидкість реакції при �= �еруванні автотранспортом або іншими механізмами»= та «Побічні реакції»).

Розлади контролю над спонуканнями

Пацієнтів слід ретельно контролювати <= /span>щодо розв�= �тку розладів контролю над спонуканнями. Пацієнти та особи, які здійснюють догляд за ними, повинні бу= ти проінформовані про те, що при лікуванні дофаміновими агоністами, вклю�= �аючи праміпексол, можуть виникати повед�= �нкові симптоми розладу контролю над спонуканн�= �ми, у тому числі патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсе�= �суальність, компульсивні витрати або по�= �упки, переїдання та компульсивне вживання їжі.= У разі розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зниженн= я дози / поступового припинення прийому л= ікарського засобу.

Манія і делірій

Пацієнтів слід ретельно контролюват= и щодо розвитку манії та делірію. Пацієнти та особи, які здійснюють догляд = за ними, повинні бути проінформовані про те, що у пацієнтів, які отримують тера= пію праміпексолом, можуть виникати манія та делірій. У разі розвитку таких симптом= ів необхідно розглянути можливість зниж�= �ння дози / поступового припинення прийому лі�= �арського засобу.

Пацієнти з психотичними розладами

Пацієнтам з психотичними розладами �= �офамінові агоністи слід призначати лише у разі, коли потенційна користь від лікув= ання переважає ризики. Слід уникати одночасного застосування антипсихотичн�= �х лікарських засобів із праміпексолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськ= ими засобами та інші види взаємодій»).<= /o:p>

Офтальмологічне обстеження

Офтальмологічне обстеження рекомен�= �ується проводити через рівні проміжки часу або у разі виникнення пору�= �ень зору.

Тяжкі серцево-судинні захворювання

Слід дотримуватися обережності при �= �ризначенні праміпексолу пацієнтам із тяжкими серцево-с�= �динними захворюваннями. Рекомендується моніторинг артеріальног�= � тиску, особливо на початку лікування, через загальний ризик постура= льної гіпотензії, пов’язаної з дофаміне�= �гічною терапією.

Злоякісний= нейролептичний синдром

Повідомляли, що після різ�= �ої відміни дофамінергічного лікування виникали сим= птоми, які вказують на розвиток злоякісн�= �го нейролептичного синдрому (див. розділ «С�= �осіб застосування та дози»).

Синдром відміни дофамінових агоністів

Повідомляли про розвиток = синдрому відміни дофамінових агоністів у разі застосування агоністів = дофамінових рецепторів, включаючи праміпексол (див. розділ «Побічні реакці�= �»). Щоб припинити лікування пацієнтів із хвороб�= �ю Паркінсона, дозу праміпексолу слід зни= жувати поступово (див. розділ «Спосіб застосува�= �ня та дози»). Обмежені д�= �ні свідчать про те, що пацієнти з порушеннями контролю на= д спонуканнями та пацієнти, які отримують високу добову дозу та/або висо�= �і кумулятивні дози дофамінових агоністі= в, можуть мати високий ризик розвитку синдр= ому відміни дофамінових агоністів. Симптоми синдрому відміни можуть включати апатію, почу�= �тя тривоги, депресію, підвищену втомлюваність, підви= щену пітливість, біль та відсутність = відпо= віді на застосування леводопи. Перед поступовим зменшенням до= зи та відміною праміпексолу, пацієнтів слід проінформувати про можливі симптом�= � синдрому відміни. Слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів під час= поступового зменшення дози та відміни прийому праміпексолу. У разі розвитку ви�= �ажених та/або стійких симптомів синдрому відміни дофамінових агоністів �= �оже бути розглянуте тимчасове повторне призначення праміпексолу у найменшій еф�= �ктивній дозі.

Аугментація (посилення симптомів) си= ндрому неспокійних ніг

Лікування синдрому неспокійних ніг �= �раміпексолом може спричинити аугментацію. Аугментац�= �я проявляється більш ранньою появою симпт�= �мів ввечері (або навіть вдень), посиленням проявів симптомів та поширен�= �ям симптомів на верхні кінцівки.~~<= /s>~~

Ризик аугментації підвищується зі з�= �ільшенням дози. Перед початком лікування пацієнтів слід проінформувати про те, що можлива аугментація, і порекоменду= вати їм звернутися до лікаря у разі появи симптомів аугмент= ації. Якщо є підозра на аугментацію, слід розглянути можливість = або зниження дози праміпексолу до мінімальної ефективної дози, або прип�= �нення прийому праміпексолу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та= «Побічні реакції»).

Заст= осування у період вагітності або годування груддю.

Період вагітності

Вплив праміпексолу на вагітність і л= актацію у людини не досліджували. Праміп= ексол у дослідженнях на щурах та кроликах не спричиняв терато�= �енного ефекту, але у дозах, токсичних для вагітних самиць щурів, чинив ембріот�= �ксичну дію. Праміпекс= ол не слід застосовувати у період вагітності, за ви�= �ятком випадків, коли це є абсолютно необхідним, тобто коли потенційна корист= ь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю<= /p>
Оскільки лікування праміпексолом пр= игнічує секрецію пролактину, можливе пригнічення лактації. Екскрецію праміпе�= �солу в грудне молоко у жінок не вивчали. У щурів концентрація радіоактивно-міченої= діючої речовини у грудному молоці була вищою, ніж у плазмі крові. Через від= сутність відповідних даних щодо людини праміпексол не слід засто= совувати жінкам, які годують груддю. Однак, якщо не мож= на уникнути застосування праміпексолу, годування гр�= �ддю слід припинити.

Фертильність

Дослідження щодо вплив= у праміпексолу на фертильність людини не проводили. У дослідженн= ях на тв= аринах праміпексол впливав на естральний цикл і знижував фе�= �тильність у самок, що є очікуваним ефектом для дофамінового агоніста. Однак= ці дослідження не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу на фертильн�= �сть у самців.=

Здат= ність впливати на швидкість реакції при керува= нні автотранспортом або іншими механізмами.

Праміпексол може мати значний вплив = на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Можуть виникати галюцинації або сон�= �ивість.

Пац�= �єнтів, у яких на тлі застосування праміпексолу з�= �являються сонливість та/або раптові напади сну, потрібно проінформувати про �= �е, що їм слід утримуватися від керування автотранспортом або здійсненн= я діяльності, під час якої через знижену пильність вони можуть наражати себе або �= �нших на небезпеку отримання серйозної травми або смертельну небезпеку (наприкл= ад, при управлінні машинним обладнанням), доти, поки не перестануть в�= �никати рецидивні випадки і сонливість (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарсь= кими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування» та «Побічні �= �еакції»).

Спосіб застосуван�= �я та дози.

Хвороба Паркінсон�= �

Добову дозу прийма= ти, рівномірно розподіливши її на 3 прийоми.

Початкове лікування

Дозу лі�= �арського засобу Праміпексол ІС необхідно збіль= шувати поступово, з початкової 0,375 мг<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> праміпексо= лу дигідрохлориду моногідрату (0,264 мг праміпексолу) на добу, а потім підвищувати кожні 5–7 днів. �= �кщо у пацієнтів не виникають нестерпні побічні явища, дозу необхідно титрувати �= �о досягнення максимального терапевтичного ефекту.

Схема збільшення дози �= �ікарського засобу Праміпексол ІС

Тиждень

Доза праміпек�= �олу дигідрохлориду моногідрату (мг)

Загальна �= �обова доза праміпексолу дигід�= �охлориду моногідрату <= /span>(мг)

Доза праміпексолу
(мг)

Загальна добова
доза праміпексолу (мг)

1-й

3 × 0,125

0,375

3 × 0,088

0,264

2-й

3 × 0,25

0,75

3 × 0,18

0,54

3-й

3 × 0,50

1,50

3 × 0,35

1,10

У разі необхідност= і подальшого збільшення дози добову дозу потрібно збільшувати на= 0,75 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату (0,54 мг праміп= ексолу) щотижня до максимальної= , яка становить 4,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногі�= �рату (3,3 мг праміпексолу) на добу.
Однак слід відзнач= ити, що при застосуванні доз вище 1,5 мг праміпексолу дигідрохл�= �риду моногідрату (1,1 мг праміпексолу) на добу підвищується частота виникнення сонливості (див. розд�= �л «Побічні реакції»).

Підтримувальна терапія
Індивідуальна доз�= � коливається від 0,375 мг праміпексолу дигідрохлор= иду моногідрату (0,264 мг праміпексолу) до максимальної 4,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату (3,3 мг праміп�= �ксолу) на добу. В основних досл�= �дженнях під час збільшення дози ефективність лікування �= �постерігали починаючи з добової дози 1,5 мг праміпексолу дигідрохл= ориду моногідрату (1,1 мг праміпексолу). Подальше коригування дози потрібно здійснювати н�= � основі клінічної відповіді та з огляду на виникнення побічних реакцій. Під час к= лінічних досліджень близько 5 % пацієнтів приймали дози, які були менше 1,= 5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату (1,1 мг праміп�= �ксолу). При прогресуючій хворо= бі Паркінсона для п�= �цієнтів можуть бути корисними дози лікарського засобу Праміпексол ІС, що перевищують 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногі�= �рату (1,1 мг праміпексолу) на добу, якщо п= ланується зменшення дози леводопи. Рекомендується = зменшувати дозу леводопи під час збільше= ння дози лікарського засобу Праміпексол І= С, а також під час підтримувальної терапії цим лікарським засобом залежно в= ід реакції кожного окремого пацієнта (ди�= �. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими з= асобами та інші види взаємодій»).

Припинення лікування

Раптове припиненн�= � дофамінергічної терапії може призвести до розвитку злоякісного н= ейролептичного синдрому або с�= �ндрому відміни дофамінових агоністів. Дозу лікарського засобу Праміпексол&n= bsp;ІС слід поступово зменшувати на 0,75 мг праміпексолу дигідрохлор= иду моногідрату (0,54 мг праміпек�= �олу) на доб�= � доти, доки добову дозу не буде зменшено= до 0,75 мг праміпексолу дигідрохлориду моногі= драту (0,54 мг праміпексолу). Після цього дозу �= �лід зменшувати на 0,375 мг <= /span>праміпексолу дигідрохлор= иду моногідрату (0,264 мг праміпексолу) на добу (д= ив. розділ «Особливості застосування»). Синдром відміни дофамінов�= �х агоністів може з’являтися під час поступового зниження дози. Тому м= оже бути необхідним тимчасове підвищення дози перед тим, як відновлюва�= �и зниження дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Дозування для пацієнтів із порушенням = функції нирок

Виведення праміпе�= �солу з організму залежить від функції нирок. Для початкової терапі�= � пропонується нижченаведена схема дозування.

Пацієнтам із кліре= нсом креатиніну понад 50 мл/хв не потрібно зменшувати добову дозу = або частоту прийому.

Пацієнтам із кліре= нсом креатиніну 20–50 мл/хв початкову добову дозу лікарського засоб�= � Праміпексол ІС застосовувати за два прийоми, починаючи з 0,125 мг праміпексо= лу дигідрохлориду моногідрату (0,088 мг прамі�= �ексолу) 2 рази на добу (0,25 мг <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-font-style:i= talic'>праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу / 0,176 мг праміпексолу на д�= �бу). Не слід перевищу�= �ати максимальну добову дозу 2,25 мг праміпексолу дигідрохл= ориду моногідрату (1,57 мг праміпексолу).

Пацієнтам із кліре= нсом креатиніну нижче 20 мл/хв добову дозу лікарського засобу Пра�= �іпексол ІС застосовувати за один прий= ом, починаючи з 0,125 мг праміпексол�= � дигідрохлориду моногідрату на добу (0,088 мг праміпексолу на добу). Не слід перевищувати максимальну добову до�= �у 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрат�= � (1,1 мг праміпексолу).

Якщо пі= д час підтримувальної терапії погіршується функція нирок, добо= ву дозу лікарського засобу Прам= іпексол ІС слід зменшувати на стіл= ьки відсотків, на скільки зменшився кліренс креатиніну. Наприклад,= за умови зниження кліренсу креатиніну на 30 % добову дозу лікарського засо= бу Праміпексол ІС слід зменшити на 30 %. Добову дозу можна застосовувати= за два прийоми, якщо кліренс креатинін�= � знаходиться в межах 20–50 мл/хв, і за од�= �н прийом, якщо кліренс креатиніну нижче 20 мл/хв.

Дозування для пацієнтів із порушенням = функції печінки

Ймовірно, немає потреби в коригуванні �= �ози для пацієнтів із поруше�= �ням функції печінки, оскільки приблизно 90 % абсорбованої діючої речо= вини виводиться нирками. Проте потенційний вплив поруш= ення функції печінки на фармакокінетику праміпексолу не дослідж= ували.

Синдром неспокійн�= �х ніг

Рекомендована поч�= �ткова доза лікарського засобу Праміпексол ІС становить 0,125 мг праміпексолу дигідрохл�= �риду моногідрату (0,088 мг праміпексолу) 1 раз на добу за 2–3 години до сну. Для пацієнтів, які по= требують додаткового полегшення симптомів, дозу можна збільшувати кожні 4= –7 днів до максимальної дози 0,75 мг праміпексолу дигідрохлориду моногі�= �рату (0,54 мг праміпексолу) на добу (як показан= о в таблиці нижче). Слід застосовувати найменшу ефективну дозу (д= ив. розділ «Особливості застосування», інформацію щодо аугментації (посилення симптомів) синдрому несп�= �кійних ніг).

<= /span>

Схема збільшення дози �= �ікарського засобу Праміпексол ІС

Етап титрування

Разова добова вечірня �= �оза праміп= ексолу дигідрохлориду моногідрату (мг)

Разова до�= �ова вечірня доза праміпексолу (м�= �)

1

0,125

0,088

2*

0,25

0,18

3*

0,50

0,35

4*

0,75

0,54

* у разі потреби

<= /span>

Потрібно оцінити т= ерапевтичну відповідь пацієнта через 3 місяці лікування та пере= глянути необхідність продовження терапії. У разі перер�= �вання лікування більше ніж на кілька днів поновлення застос�= �вання лікарського засобу слід здійснювати шляхом поступового підвищен= ня дози, як зазначено вище.

Припинення лікування

Оскільки добова до= за для лікування синдрому неспокійних ніг не перевищує 0,75= мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату (0,54 мг праміп= ексолу), застосування лікарськ�= �го засобу Праміпексол ІС можна припиняти без поступового зменшення доз�= �. Під час 26-тижневог�= � плацебо-контрольованого клінічного = дослідження спостерігали поновлення симптомів синдр= ому неспокійних ніг (посилення тяжкості симптомів порівняно з початковим рівнем)= у 10 % пацієнтів (14 зі = 135 пацієнтів) �= �ісля раптового припинення застосування праміпексолу. Т�= �кий ефект спостерігали при застосуванні всіх доз.

Дозування для пацієнтів із порушенням = функції нирок

Виведення праміпе�= �солу з організму залежить від функції нирок. Пацієнтам із = кліренсом креатиніну понад 20 мл/хв не потрібно зменшувати добову дозу.

Застос�= �вання праміпексолу не досліджували у пацієнті�= �, які перебувають на гемодіалізі, та у пацієнтів з= порушенням функції нирок тяжкого ступеня.<= /p>
Дозування для пацієнтів із порушенням = функції печінки

Для пацієнтів із п�= �рушенням функції печінки не потрібно зменшувати дозу, оскільки пр�= �близно 90 % абсорбованої діючої речовини виводиться нирками.

<= /span>

Спосіб застосування

Таблетки необхідн�= � приймати перорально, запиваючи водою, незалежно від прийому ї�= �і.

Діти.

Хвороб�= � Паркінсона

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Прамі�= �ексол ІС дітям (віком до 18 років) не встановлені. Немає о�= �ґрунтування можливості застосування лікарського засобу дітям п�= �и хворобі Паркінсона.

Синдро�= � неспокійних ніг

Застосув= ання лікарського засоб�= � Праміпексол ІС не рекоме�= �дується дітям (віком до 18 років) через недостатність да�= �их з безпеки та ефективності.

Синдро�= � Туретта

Лікарський засіб П= раміпексол ІС не слід за= стосовувати дітям (віком до 18 років) із синдромом Туре= тта через недостатність даних з безпеки та ефективності і чер= ез негативне співвідношення користь/ризик для цього захворювання.

Передозування.

Клінічного досвіду значного передоз= ування немає. Очікувані побічні реакції пов’язані з фармакодинамічним профілем дофамін�= �вого агоніста й включають нудоту, блювання, гіперкінезію, галюцинації, ажи�= �ацію та артеріальну гіпотензію.

Встан= овленого антидоту при передозуванні дофамінового= агоніста немає. У разі появи ознак збудження центральної н= ервової системи може бути показане застосування нейролептиків. Лікування п�= �и передозуванні може потребувати загальних підтримувальних заходів разом= із промиванням шлунка, вн�= �трішньовенним введенням рідини, застосуванням активованого вугі�= �ля та контролем електрокардіограми.

Побічні реакції.

Аналіз об’єднаних плаце�= �о-контрольованих досліджень, у яких загалом брали участь 1&= nbsp;923 пацієнтів, які приймали праміпексол, і 1 354 пацієнтів, які прийм= али плацебо, показав, що про побічні реакції часто повідомляли в обох групах. = У 63 % пацієнтів, які приймали праміпексол, і 52 % пацієнтів, які прийм�= �ли плацебо, спостерігали щонайменше одну побічну реакцію.

Більшість побічних реакцій зазвичай в�= �никають на початку терапії, значна частина їх зникає, навіть, якщо терапія п�= �одовжується.

Побічні реакції наведено за класами си= стем органів та частотою виникнення <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>(кіль�= �ість пацієнтів, у яких очікується виникнення �= �еакції= ) із застосуванн= ям таких категорій, як: дуже час�= �о (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), н= ечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (в�= �д <= /span>≥ 1/10= 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (�= �еможливо оцінити за наявними даними).

Хвороба Паркінсона, найчастіші побі�= �ні реакції

Найбільш частими (≥ 5%) побічними реа�= �ціями, які спостерігали у пацієнтів із хворобою Паркінсона частіш�= � при застосуванні праміпексолу, ніж плацебо, були такі реакції, як нудота, дис= кінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, зап�= �р, галюцинації, головний біль та підвище= на втомлюваність. Частота виникнення сонливості підвищується при застосуванні доз понад 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногі�= �рату на добу (див. розділ «�= �посіб застосування та дози»). Найчастішою побічною реакцією пр�= � застосуванні у комбінації з леводопою була дискінезія. Артеріальна г= іпотензія може виникати на початку лікування, особливо якщо титрування праміпексолу зд= ійснюється надто швидко.

Інфе= кції та інвазії: нечасто – пневмонія.

З бо�= �у ендокринної системи: нечасто – порушення секреції антид�= �уретичного гормону*.

З бо�= �у психіки: часто �= �� безсон= ня, галюцинації, аномальні сновидіння, сплут= аність свідомості, симптоми розладу контролю над спонуканнями та компульсив�= �а поведінка; нечасто – непере= борний потяг до здійснення покупок, патологічний потя= г до азартних ігор, занепокоєння, гіперсексуальність, марення, розлади ліб= ідо, параноя, делірій, переїдання*, гіперфагія*; рідко – манія.

З бо�= �у нервової системи: дуже часто – сонливість, запамороченн�= �, дискінезія; часто – гол= овний біль; нечасто – раптовий напад сну, амнезія, гіперкі�= �езія, синкопе.

З бо�= �у органу зору: часто – порушення зору, у тому числі диплопія, нечіткість з�= �ру, погіршення гостроти зору.

З бо�= �у серцево-судинної системи: часто – артеріальна гіпотензія; н= ечасто – серцев= а недостатність*.

З бо�= �у дихальної системи, органів грудної клітки та серед�= �стіння: нечасто – задишк= а, гикавка.

З бо�= �у шлунково-кишкового тракту: дуже част= о – нудота; часто – запор, блювання.

З бо�= �у шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – реакції гіперчутливості, сверб= іж, висип.

З боку репродуктивної сист�= �ми та молочних залоз: рідк�= � ‒ спонтанна ерекція статевого члена.

Зага= льні розлади та реакції в місці введення: часто – підвищена втомлюваність, = периферичні набряки; частота невідома – синдром відмі�= �и дофамінових агоністів (включаючи апатію, почуття тривоги, депре= сію, підвищену втомлюваність, підвищену пітливість та біль).=

Результати лабораторних та інструментальних досліджень: часто – зменше= ння маси тіла, включаючи зниження апетиту; нечаст�= � – збільшення маси тіла.

__________________________________________= ___________

* Цей післяреєстрацій�= �ий період. Із 95 % вірогідністю катег�= �рія частоти не перевищує «нечасто», але може бути нижчою. Точна оц�= �нка категорії частоти неможлива, оскільки побічний ефект не спостерігали = під час клінічних досліджень, у яких брал= и участь 2 762 пацієнтів із&n= bsp;хворобою Паркінсона, які лік�= �валися праміпексолом.

Синдром неспокійних ніг, найчастіші побічні реак�= �ії

У пацієнтів із синдромом неспокійних = ніг, які отримували лікування праміпексолом, найчастішими (≥ 5 %) побічними реакціями були нудота, гол= овний біль, запаморочення та підвищена втомлюваність. Нудоту та підв= ищену втомлюваність при лікуванні праміпексолом частіше спостерігали у жінок (20,8 % і 10,5 % відп= овідно) порівняно з чоловіками (6,7 % і 7,3 % відповідно)= .

Інфе= кції та інвазії: нечасто – пневмонія**.<= /p>
З бо�= �у ендокринної системи: нечасто – порушення секреції антид�= �уретичного гормону**.

З бо�= �у психіки: часто �= �� безсон= ня, аномальні сновидіння; нечасто – занепокоєння, сплутаніст�= � свідомості, галюцинації, розлади лібідо, марення**, гіперфагія**, па= раноя**, манія**, делірій**, симптоми розладу контролю над спонуканн�= �ми та компульсивна поведінка** (такі як непереборний потяг до здійснення покупо�= �, патологічний потяг до азартних ігор, гіперсексуальність, переїдання).

З бо�= �у нервової системи: дуже часто – аугмента�= �ія синдрому неспокійних ніг, часто �= � головн= ий біль, запаморочення, сонливість; нечасто –= раптовий напад сну, син= копе, дискінезія, амнезія**, гіперкінезія**.

З бо�= �у органу зору: нечасто – порушення зору, у тому чис= лі погіршення гостроти зору, диплопія, нечіткість зору.

З бо�= �у серцево-судинної системи: нечасто – серцева недостатність**, а= ртеріальна гіпотензія.

З бо�= �у дихальної системи, органів грудної клітки та серед�= �стіння: нечасто – задишк= а, гикавка.

З бо�= �у шлунково-кишкового тракту: дуже част= о – нудота; часто – запор, блювання.

З бо�= �у шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – реакції гіперчутливості, сверб= іж, висип.

З боку репродуктивної сист�= �ми та молочних залоз: рідк�= � ‒ спонтанна ерекція статевого члена.

Зага= льні розлади та реакції в місці введення: часто – підвищена втомлюваність; = нечасто – перифе= ричні набряки; частота невідома – синдром відм= іни дофамінових агоністів (включаючи апатію, почуття три�= �оги, депресію, підвищену втомлюваність, підвищену пітливість та б= іль).

Результати лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – зменше= ння маси тіла, включаючи зниження апетиту; збільшення м= аси тіла.

_______________________________________________= ______

** Цей післяреєстрацій�= �ий період. Із 95 % вірогідністю катег�= �рія частоти не перевищує «нечасто», але може бути нижчою. Точна оц�= �нка категорії частоти неможлива, оскільки побічний ефект не спостерігали = під час клінічних досліджень, у яких брали участь 1 395 пацієнтів із синдромом нес�= �окійних ніг, які лікувалися праміпексолом.

Опис= окремих побічних реакцій

Сонливість

Застосування праміпек�= �олу часто пов’язане із сонливістю і нечасто ‒ з надмірною сонли= вістю у денний час та епізодами раптового нападу сну (ди= в. розділ «Особливості застосування»).=

Розлади лібідо

Застосування праміпексолу нечасто м= оже бути пов’язане з розладами лібідо (посилення або послаблення).=

Розлади контролю над спонуканнями

При лікуванні дофаміновими агоніста= ми, включаючи праміпексол, можуть виника�= �и симптоми розладу контролю над спонуканн�= �ми, у тому числі патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсе�= �суальність, компульсивні витрати або по�= �упки, переїдання та компульсивне вживання їжі = (див. розділ «Особливості застосування»).

За даними поп= еречного ретроспективного скринінгу і дослідження методом випадок = ‒ контроль, до яких було включено 3 0= 90 пацієнтів із хворобою Паркінсона, 13,6 % всіх пацієнт�= �в, які отримували дофамінергічну терапію або терапію без застосування дофамінерг�= �чних засобів, мали симптоми розладу контролю над спонуканнями протягом останніх 6 міс�= �ців. Прояви, що <= /span>спостерігали, включали �= �атологічний потяг до азартних ігор, непереборн�= �й потяг до здійснен�= �я покупок, переїдання, а також компульсивну сексуальну поведін�= �у (гіперсексуальність). Можливі незалежні фактори ризику виникнення роз�= �адів контролю над спонуканнями в�= �лючали отримання дофамінергічної терапії, застосування б�= �льш високих доз при дофамінергічній терапії, молодший вік (≤ 65 років), непе�= �ебування в шлюбі та наявність у сім’ї випадків патологічного потягу до �= �зартних ігор, про які повідомляв пацієнт.

Синдром відміни дофамінових агоністів=

У разі зниження дози або припинення за�= �тосування дофамінових агоністів, включаючи праміпексол, можуть виникати н= емоторні побічні реакції. Симптоми включають апатію, почуття тривоги, депре�= �ію, підвищену втомлюваність, підвищену пітливість та біль (див. розділ «Особливо= сті застосування»).

Серцева недостатність

Під час клінічних досліджень та <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language: UK;mso-bidi-language:AR'>у післяреєстраційний періо= д повідомляли про випадки серцевої недостатності у пац= ієнтів, які застосовували праміпексол. За даними фармакоепідеміологічного дослід�= �ення застосування праміпексолу було пов= ’язане з підвищенням ризику серцевої недостатн�= �сті порівняно з таким у разі відсутності застосування праміпексолу (співвідношення ризиків 1,= 86; 95 % ДІ, 1,21‒2,85).

Повідомлення про підозрюва= ні побічні реакції

https://aisf.dec.gov.ua.

Тер�= �ін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригін= альній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недост= упному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери �= � пачці.

Категорія відпуск�= �. За рецептом.=

Виробник.

Товариство з додат= ковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження �= �иробника та адреса місця провадження його діяльності.=

Укр�= �їна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-�= �.

Схема збільшення дози �= �ікарського засобу Праміпексол ІС
Тиждень	Доза праміпек�= �олу дигідрохлориду моногідрату (мг)	Загальна �= �обова доза праміпексолу дигід�= �охлориду моногідрату <= /span>(мг)	Доза праміпексолу (мг)	Загальна добова доза праміпексолу (мг)
1-й	3 × 0,125	0,375	3 × 0,088	0,264
2-й	3 × 0,25	0,75	3 × 0,18	0,54
3-й	3 × 0,50	1,50	3 × 0,35	1,10

Схема збільшення дози �= �ікарського засобу Праміпексол ІС
Етап титрування	Разова добова вечірня �= �оза праміп= ексолу дигідрохлориду моногідрату (мг)	Разова до�= �ова вечірня доза праміпексолу (м�= �)
1	0,125	0,088
2*	0,25	0,18
3*	0,50	0,35
4*	0,75	0,54
* у разі потреби