для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу<= /p>

ГЛЮКО= 060;АЖ XR

(GLUCOPHAGE^®XR)

&#= 1057;клад: <= o:p>

&#= 1076;іюча речовина: metformin;

1 таблетка, вкрита оболонкою, м= 110;стить: метформіну гідрохлориk= 6;у 500 мг;

д= опоміжні речовини:= натрію кармелоза, гіпромелозk= 2; 100 000 сР, магнію стеарат.=

&#= 1051;ікарська форма. Таблетки пролонговаl= 5;ої дії.

Основ= 085;і фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білого або майже білого кольору, круглі, двоо= 087;уклі таблетки з гравіруванl= 5;ям «500» з одного боку.

&#= 1060;армакотера= певтична група. Пероральl= 5;і гіпоглікемo= 0;чні засоби, за винятком інсулінів. Бігуаніди. Код АТХ А10В А02.

<= /o:p>

Фарма= 082;ологічні властивостo= 0;.

Фарма= 082;одинаміка.

Мk= 7;тформін – бігуанід з антигіпергl= 3;ікемічним ефектом. Знижує рівень глюкози у плазмі кров= 10; як натще, так і після прийому їжі. Не стимулює секрецію інсуліну і н= 077; спричиняє гіпоглікемo= 0;чного ефекту, <= /span>опосере&= #1076;кованого цим механізмом.

Мk= 7;тформін діє трьома шляхами:=

&#= 8211; призводить до зниження продукуванl= 5;я глюкози у печінці за рахунок інгібуваннn= 3; глюконеогеl= 5;езу та глікогенолo= 0;зу;

&#= 8211; покращує чутливість до інсуліну = 091; мʼязах, що призводить до поліпшення периферичнl= 6;го захоплення та утилізації глюкози;=

&#= 8211; затримує всмоктуванl= 5;я глюкози у кишечнику.

Мk= 7;тформіну гідрохлориk= 6; стимулює внутрішньоl= 2;літинний синтез глікогену, впливаючи н = 72; глікогенсиl= 5;тетазу. Збільшує транспортнm= 1; здібність усіх відоми = 93; типів мембр = 72;нних переносникo= 0;в глюкози (GLUT).

&#= 1060;армакодина= мічні ефекти.

Кl= 3;інічні дослідженнn= 3; показали, що основною дією метформіну, окрім гіпоглікемo= 0;чної, є стабілізацo= 0;я або незначн = 72; втрата маси = 090;іла.

Нk= 7;залежно від своєї ді= 111; на глікемію, таблетки метформіну = 79; негайним вивільненнn= 3;м проявляють = 87;озитивний ефект на мет= 072;болізм ліпідів. Цей ефект був доведений п = 88;и застосуванl= 5;і терапевтичl= 5;их дозувань у контрольовk= 2;них середньо- аб= 086; довготриваl= 3;их клінічних дослідженнn= 3;х: таблетки ме = 90;форміну з негайним вивільненнn= 3;м знижують вміст загального холестеринm= 1;, ліпопротеїl= 5;ів низької щільності т = 72; тригліцериk= 6;ів. Подібний ефект не спостерігаk= 4;ся при застосуванl= 5;і таблеток пролонговаl= 5;ої дії, імовірно, у зв’язку з застосуванl= 5;ям препарату ввечері.

Чk= 7;рез це також мож= 077; спостерігаm= 0;ися підвищення вмісту тригліцериk= 6;ів.

&#= 1050;лінічна ефективнісm= 0;ь.

&#= 1047;ниження ризику або затримка початку цук = 88;ового діабету 2 типу.

Пр= 086;грама профілактиl= 2;и діабету (DPP) у дорослих була багатоцентl= 8;овим, рандомізовk= 2;ним, контрольовk= 2;ним клінічним дослідженнn= 3;х, в якому оцін= 102;вали ефективнісm= 0;ь впровадженl= 5;я активного способу життя або за= 089;тосування метформіну для попередженl= 5;я або затримк = 80; розвитку цукрового діабету 2 типу. Критер= 110;ями включення були вік ≥ 25 років, ІМТ ≥24 кг/м² (≥22 кг/м^{2<=
/sup>
для америка
=
85;ців
азійського
походження)
та порушенн=
03;
толерантноl=
9;ті
до глюкози п=
083;юс
рівень
глюкози
натще 95–125 мг/д
=
83; (або
≤125 мг/дл для
американсьl=
2;их
індіанців).
Пацієнтам
було
призначено
активний
спосіб житт=
03;,
2}×850 мг метформіну плюс стандартні зміни спосо = 73;у життя або плацебо плю = 89; стандартні зміни спосо = 73;у життя.<= o:p>

Се= 088;едні вихідні зна = 95;ення для учасників DPP (n=3D3,= 234 протягом 2,8 років) були наступними – вік 50,6±10,7 років, рівень глюкози в плазмі кров= 10; натще 106,5±8,3 мг/дл, рівень глюкози в плазмі кров= 10; через дві години післ= 03; прийому глюкози перорально 164,6±17,0 мг/дл та 34,0±= 6,7 кг/м² ІМТ. Впровадженl= 5;я активного способу жит = 90;я разом із застосуванl= 5;ям метформіну = 79;датні значно змен = 96;ити ризик розвитку цу = 82;рового діабету в порівнянні = 79; плацебо, 58% (95% ДІ = 48–66%) та 31% (95% ДІ 17–43%), відповідно.

Пе= 088;евага впровадженl= 5;я змін способ = 91; життя над застосуванl= 5;ям метформіну була більшо= 02; у літніх пацієнтів.

Па= 094;ієнти, що отримали найбільшу користь від лікування метформіноl= 4;, були віком від 45 років із ІМ= 058; ≥ 35 кг/м², у яких базови = 81; рівень глюкози через 2 годин&#= 1080; становив 9,6–11,0 ммоль/л, базовий HbA1C ≥ 6,0%, або пацієнт = 80; з гестаційниl= 4; діабетом. Дл= 103; запобіганнn= 3; розвитку цукрового діабету протягом трьох років = 110;з учасників DPP –= 6,9 пацієнтів були у групі активного способу життя та 13,9 – у групі метформіну. Точка досягнення кумулятивнl= 6;ї частоти виникнення цукрового діабету, яка дорівнює 50%, була відстроченk= 2; приблизно н = 72; три роки в групі метформіну = 87;орівняно з плацебо.

Дослідженl= 5;я оцінки результатіk= 4; програми профілактиl= 2;и діабету (DPPOS) – ц= ;е довготриваl= 3;е спостережеl= 5;ня DPP, що включає k= 4; себе більш ніж 87% початкових DPP = пацієнтів для подальшого довготриваl= 3;ого спостережеl= 5;ня.

Се= 088;ед учасників DPPOS (n =3D 2776), кумулятивнk= 2; частота вин = 80;кнення цукрового діабету на 15–&= #1084;у році становить 62% у групі плацебо, 56% в групі метформіну та 55% у групі впровадженl= 5;я активного способу життя. Загальні коефіцієнтl= 0; становлять 7,0, 5,7 та 5,2 випадків діабету на 100 пацієнто-рокі= ;в у групах плацебо, метформіну та активног = 86; способу жит = 90;я відповідно. = 059; порівнянні із групою пл= 072;цебо у групі метформіну ризик діабету був зменшений н = 72; 18% (коефіцієнт ризику (КР) 0,82, 95% ДІ 0,72–0,93; р=3D0,001) та н = 72; 27% (КР 0,73, 95% ДІ 0,65–0,83; p<0,0001) у групі активного способу життя. Щодо с&#= 1091;купної мікроциркуl= 3;яторної кінцевої то = 95;ки нефропатії, ретинопатіo= 1; та нейропат= 10;ї результати не відрізнялиl= 9;ь значно між групами, але для учасників, у яких не розвинувся цукровий діабет протягом DPP/DPPOS, п= оширеність мікросудинl= 5;их ускладнень була на 28% нижчою, ніж у тих, у кого розвинувся = 76;іабет (коефіцієнт ризику 0,72, 95% ДІ 0,63= 211;0,83; р<0,0001). Немає жодних порі = 74;няльних даних щодо впливу метформіну на макросудинl= 5;і ускладненнn= 3; у пацієнтів і = 79; ПТГ та/або ПГН, та/або пі&= #1076;вищеним HbA1c.

Фа= 082;тори ризику діабету 2 типу, про які відомо з публікацій, включають: м= 086;нголоїдне чи негроїдн = 77; походження, вік понад 40 років, дислі= 087;ідемія, гіпертензіn= 3;, ожиріння чи надмірна ма = 89;а тіла, вік, родинний анамнез (1 ступінь сімейної спорідненоl= 9;ті із хворим на &#= 1094;укровий діабет), гестаційниl= 1; цукровий ді = 72;бет в анамнезі т= 072; синдром полікістозl= 5;их яєчників (СПКЯ).

Лікування цукрового діабету 2 тип&#= 1091;.

Проспектиk= 4;не рандомізовk= 2;не (UKPDS) досліджен = 85;я встановило перевагу поглибленоk= 5;о контролю рівня глюкози в крові у хворих на цу= 082;ровий діабет 2 типу з надмірною масою тіла, що отримува = 83;и метформіну гідрохлориk= 6; негайного вивільненнn= 3; як терапію першої ліні= 11; після того, як дієта виявилась недієвою. Ан= 072;ліз результатіk= 4; хворих з надмірною масою тіла, які отримували метформіну гідрохлориk= 6; після того, як дієта виявилась недієвою, показав:=

· &nbs= p; знаm= 5;не зниження абсолютногl= 6; ризику будь-якого ускладненнn= 3;, пов’язаногl= 6; з цукровим д= 110;абетом, в групі метформіну гідрохлориk= 6;у (29,8 випадку/1000 пацієнто-ро = 82;ів) порівняно з групою паці= 08;нтів на дієті (43,3 випадку/1000 пацієнто-ро = 82;ів), p=3D0,0023, та порівняно з групами ком = 73;інованої терапії із сульфонілсk= 7;човиною та монотера = 87;ії інсуліном (40,1 випадку/1000 пацієнто-ро = 82;ів), p=3D0,0034.

· &nbs= p; &= nbsp; знаm= 5;не зниження абсолютногl= 6; ризику пов’= 03;заної з цукровим д= 110;абетом смертності: метформіну гідрохлориk= 6; – 7,5 випадку/1000 пацієнто-ро = 82;ів, лише дієта – 12= ,7 випадку/1000 пацієнто-ро = 82;ів, p=3D0,017;

· &nbs= p; &= nbsp; знаm= 5;не зниження аб = 89;олютного ризику загальної смертності: = 091; групі метфо = 88;міну гідрохлориk= 6;у 13,5 випадку/1000 пацієнто-ро = 82;ів у порівняннo= 0; з 20,6 випадку/1000 пацієнто-ро = 82;ів (p=3D0,011), у групі па = 94;ієнтів на дієті, та порівняно у групі комбінованl= 6;ї терапії із сульфонілсk= 7;човиною та монотерапіo= 1; інсуліном; 18,9 випадку/1000 пацієнто-ро = 82;ів (p=3D0,021);

· &nbs= p; &= nbsp; знаm= 5;не зниження абсолютногl= 6; ризику інфаркту міокарда: метформіну гідрохлориk= 6; 11 в&= #1080;падків/1000 пацієнто-ро = 82;ів, лише дієта – 18 випадків/1000 пацієнто-ро = 82;ів (p=3D0,01)

Дл= 103; метформіну гідрохлориk= 6;у, що застосов = 91;ється як терапія другої ліні= 11;, у комбінаці= 11; з сульфонілсk= 7;човиною, перевага щодо клінічних результатіk= 4; не була пока= 079;ана.

Пр= 080; цукровому діабеті 1 типу комбінацію метформіну гідрохлориk= 6;у та інсуліну застосовувk= 2;ли окремим пацієнтам, але клінічн = 72; перевага цієї комбінації не була офіц= 110;йно встановленk= 2;.

Фарма= 082;окінетика<= /i>.

Всмок= 090;ування.

Пo= 0;сля пероральноk= 5;о прийому препарату Глюко= 092;аж XR із пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м, абсорбція метформіну значно уповільнюєm= 0;ься порівняно з таблетками метформіну із негайним вивільненнn= 3;м. Час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Т_max) становить 7 &#= 1075;один (Т_max для таблеток із негайним вивільненнn= 3;м становить 2,5 години).

Пl= 8;и рівноважноl= 4;у стані, як і при застосуванl= 5;і таблеток із негайним вивільненнn= 3;м, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (С_max) та площа під кривою AUC збільшуютьl= 9;я непропорціl= 1;но до введеної внутрішньо дози. AUC після одноразовоk= 5;о прийому внутрішньо 2000 мг метформі = 85;у гідрохлориk= 6;у у вигляді таблеток із пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м аналогічне AUC, що спостерігаn= 8;ться після прийому 1000 мг метформіну гідрохлориk= 6;у у вигляді таблеток із негайним вивільненнn= 3;м два рази на добу.

Кl= 6;ливання С_max та AUC в окремих субR= 17;єктів у випадку прийому таблеток метформіну гідрохлориk= 6;у з пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м порівнянні = 79; коливаннямl= 0;, які спостер= 10;гаються у випадку прийому таблеток метформіну гідрохлориk= 6;у із негайним = 074;ивільнення&= #1084;.

Пo= 0;сля прийому таблеток із пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м натще спостерігаl= 3;ося зниження AUC на= 30 % (С_max і Т_maxзk= 2;лишалися незмінними).

Вl= 9;моктування метформіну = 79; таблеток із пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м не змінюєть = 89;я залежно від = 089;кладу їжі. Не спостерігаn= 8;ться кумуляції при багатор = 72;зовому прийомі до 2000 &#= 1084;г метформіну гідрохлориk= 6;у у вигляді та= 073;леток із пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м.

Розпо= 076;іл.

Зk= 4;ʼязування з білками плазми кров= 10; незначне. Метформін проникає в еритроцити. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у крові нижч= 072;, ніж максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові, і досягаєтьсn= 3; приблизно через той самий час. Еритроцити, імовірніше за все, представляn= 2;ть другу камер = 91; розподілу. С= 077;редній об’єм розподілу (Vd) коливаєтьсn= 3; у діапазоні 63<= /span>–276 л.

Метаб= 086;лізм.

Мk= 7;тформін виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді з сечею. Метаболітіk= 4; у людини не виявлено.

Вивед= 077;ння.

Нl= 0;рковий кліренс метформіну становить > 400 мл/хв. Це вказує на те, що метформі = 85; виводиться за рахунок клубочковоo= 1; фільтрації та канальцевоo= 1; секреції. Після пероральноk= 5;о прийому доз = 80; період напіввиведk= 7;ння становить близько 6,5 години.

Пl= 8;и порушенні функції нирок нирковий кл= 10;ренс знижується пропорційнl= 6; до кліренсу = 082;реатиніну і тому періо= 076; напіввиведk= 7;ння збільшуєтьl= 9;я, що призводи = 90;ь до збільшення рівня метформіну = 91; плазмі кров= 10;.

Особл= 080;ві групи пацієнтів.=

Нирко= 074;а недостатніl= 9;ть.

Нk= 2;явні обмежені дані щодо пацієнтів і = 79; помірним ступенем ниркової недостатноl= 9;ті, тому неможливо точно оцінити системну експозицію метформіну = 74; цій групі пацієнтів порівняно з пацієнтами = 79; нормальною = 92;ункцією нирок. Тому необхідне коригуваннn= 3; дози згідно = 079; клінічною ефективнісm= 0;ю/переносим&#= 1110;стю (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

<= /o:p>

&#= 1050;лінічні характерисm= 0;ики.

По= казання.

·          &= nbsp; Зниж&= #1077;ння ризику або затримка початку цук = 88;ового діабету 2 типу у дорос= 083;их пацієнтів з надмірною масою тіла т= 072; з ПТГ* та/або ПГН*, та/або підвищеним рівнем HbA1C, які мають:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;             висо&= #1082;ий ризик розвитку явного (маніфестно = 75;о) цукрового діабету 2 типу (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»);

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;             прог&= #1088;есуючі порушення вуглеводноk= 5;о обміну незважаючи на модифіка = 94;ію активного способу життя протягом ві = 76; 3 до 6 місяців.<= /o:p>

Лікуваl= 5;ня препаратом Глюкофаж ХR повинно бут = 80; засноване н = 72; оцінці ризику, що включає відповідні заходи контролю гл= 10;кемії та свідченн= 03; високого ризику з бок= 091; серцево-суд = 80;нної системи.=

Паралеl= 3;ьно з початком застосуванl= 5;я метформіну потрібно продовжуваm= 0;и зміни способу життя, за вин&#= 1103;тком тих випадкі = 74;, коли пацієн = 90; неспроможнl= 0;й до таких змі= 085; з медичних причин.

*ПТГ: Порушена толерантніl= 9;ть до глюкози; ПГН: Порушен= 072; глікемія натще.

·          &= nbsp; Ліку&= #1074;ання цукрового діабету 2 типу у дорос= 083;их, особливо у хворих з надмірною масою тіла, коли лише дієтотерапo= 0;я та фізичні навантаженl= 5;я не забезпечуюm= 0;ь адекватний глікемічниl= 1; контроль. Глюкофаж ХR м&#= 1086;жна застосовувk= 2;ти як монотерапіn= 2; або у комбінації = 79; іншими пероральниl= 4;и протидіабеm= 0;ичними засобами, аб= 086; сумісно з ін= 089;уліном.

&#= 1055;ротипоказа= ння.

&#= 8211; Підвищена чутливість до метформіну або до будь-якого іншого компонента препарату;=

&#= 8211; будь-який ти= 087; гострого ме = 90;аболічного ацидозу (наприклад, лактоацидоk= 9;, діабетичниl= 1; кетоацидоз);

= - діабетична прекома;=

&#= 8211; ниркова недостатніl= 9;ть тяжкого сту = 87;еня (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації (= 064;КФ) &l= t; 30= &#= 1084;л/хв);

&#= 8211; гострі стан = 80;, що протікають = 79; ризиком роз = 74;итку порушень функції нир = 86;к, такі як: зневодненнn= 3; організму, тяжкі інфек = 94;ійні захворюванl= 5;я, шок;

– захворюванl= 5;я, що можуть призводити до розвитку гіпоксії тканин (особливо гострі захв = 86;рювання або загостреннn= 3; хронічної х = 74;ороби): декомпенсоk= 4;ана серцева недостатніl= 9;ть, дихальна недостатніl= 9;ть, нещодавно перенесениl= 1; інфаркт міо = 82;арда, шок;

– печінкова недостатніl= 9;ть, гостре отруєння алкоголем, алкоголізм.

Взає= 084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Комбі= 085;ації, що не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти.

Алког= 086;ль.

Аl= 3;когольна інтоксикацo= 0;я асоціюєтьсn= 3; з підвищени = 84; ризиком лактоацидоk= 9;у, особливо у випадках го = 83;одування або дотримання низькокалоl= 8;ійної дієти, а також при печінковій недостатноl= 9;ті.

Йодов= 084;існі рентгенокоl= 5;трастні речовини.=

Пk= 2;цієнтам слід припинити застосуванl= 5;я метформіну до або під час проведення дослідженнn= 3; і поновити не раніше ніж через 48 годин після дослідженнn= 3; за умов отримання нормальногl= 6; результату функції нирок (див. розділи «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози» і «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Комбі= 085;ації, що слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю.

Дk= 7;які лікарські засоби, наприклад нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати (НПЗП), включа&= #1102;чи селективні інгібітори циклооксигk= 7;нази (ЦОГ) II, інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ), антагон&= #1110;сти рецепторів ангіотензиl= 5;у II і діуретики, особливо петльові діуретики, можуть негативно вплинути на функцію нирок, що мож&#= 1077; збільшити ризик виникнення лактоацидоk= 9;у. На початку лікування вищезазначk= 7;ними лікарськимl= 0; засобами аб = 86; їх застосув = 72;ння в комбінаці= 11; з метформіноl= 4; необхідно здійснюватl= 0; ретельний контроль функції нирок.

Лікар= 089;ькі засоби, що чинять гіперглікеl= 4;ічну дію (глюкокорти = 82;остероїди системної т = 72; місцевої ді= 11;, симпатомімk= 7;тики).

Нk= 7;обхідно частіше контролюваm= 0;и рівень глюк = 86;зи у крові, особливо на початку лікування. Під час і після припи = 85;ення такої сумісної терапії необхідно к = 86;ригувати дозу препарату Глюкофаж XR.

= Транс= 087;ортери органічних катіонів (OCT)

= Метформ&= #1110;н є субстрато = 84; обох транспортеl= 8;ів OCT1 і OCT2.

= Супутнє застосуванl= 5;я метформіну = 79;:

= - інгібіт= ;орами OCT1 (такими як верапаміл) може зменши = 90;и ефективнісm= 0;ь метформіну;

= - індукторамl= 0; OCT1 (такими як рифампіцин) може збільш = 80;ти шлунково-ки = 96;кове всмоктуванl= 5;я та ефективнісm= 0;ь метформіну;

= - і<= /span>нгібіто&= #1088;ами OCT2 (такими як циметидин, долутегравo= 0;р, ранолазин, триметоприl= 4;, вандетаніб, ізавуконазl= 6;л) може знизит = 80; ниркове виведення метформіну = 79; наступним збільшенняl= 4; концентрацo= 0;ї метформіну = 74; плазмі кров= 10;;

= - інгібітораl= 4;и обох OCT1 і OCT2 (такими як кризотиніб, олапа = 88;иб) може вплинути на ефективнісm= 0;ь та ниркове в= 080;ведення метформіну.

= Тому рекомендуєm= 0;ься виявляти особливу об = 77;режність при супутньому застосуванl= 5;і цих препаратів = 79; метформіноl= 4;, особливо у п= 072;цієнтів з порушення = 84; функції нирок, оскіл= 100;ки концентрацo= 0;ї метформіну = 74; плазмі кров= 10; можуть зрости. При необхідносm= 0;і слід зважит = 80; можливість коригуваннn= 3; дози метформіну, оскільки інгібітори/= 10;ндуктори OCT можуть вплинути на ефективнісm= 0;ь метформіну.

Особл= 080;вості застосуванl= 5;я.

Лактоацидо&= #1079;.

Лакm= 0;оацидоз є дуже рідкісним, але тяжким метаболічнl= 0;м ускладненнn= 3;м, що нk= 2;йчастіше вин = 80;кає при гостром = 91; погіршенні функції нир = 86;к, серцево-лег = 77;невому захворюванl= 5;і або <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>&#= 1089;епсисі. При гостром = 91; погіршенні функції нир = 86;к відбуваєтьl= 9;я накопиченнn= 3; метформіну, що збільшує ризик розвитку лактоацидоk= 9;у.

= У разі зневодненнn= 3; (сильної діареї або блювання, гарячки або зменшення вживання рі = 76;ини) рекомендуєm= 0;ься тимчасово припинити з = 72;стосування метформіну = 10; звернутися за медичною допомогою.

= Якщо пацієнт отримує метформін, слід з обере= 078;ністю розпочинатl= 0; лікування засобами, що можуть гостро погіршити функцію нирок (наприклад, гіпотензивl= 5;ими препаратамl= 0;, сечогіннимl= 0; засобами та НПЗП). Інші фактори ризику виникнення лактоацидоk= 9;у включають надмірне вживання алкоголю, печінкову недостатніl= 9;ть, недостатньl= 6; контрольов&#= 1072;ний цукровий діабет, кетоз, тривале голодуваннn= 3; і будь-які стани, пов’язані з гіпоксією, а також супутнє застосуванl= 5;я лікарських = 79;асобів, що можуть призвести д = 86; лактоацидоk= 9;у (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

= Пацієнт&= #1080; та/або особи, що здійснюють догляд за ними, мають бути поінформовk= 2;ні про ризик розвитку лактоацидоk= 9;у.

= Характе&= #1088;ними ознаками лактоацидоk= 9;у є аци = 76;отична задишка, біл= 100; у животі, м’язові судоми, астенія та гіпотермія = 79; можливим подальшим розвитком коми. У разі появи будь-якого с= 080;мптому виникнення лактоацидоk= 9;у пацієнт повинен припинити застосуванl= 5;я метформіну = 10; негайно звернутися до лікаря.

= Діагнос&= #1090;ичні результати лабораторнl= 0;х досліджень R= 11; зниження pH крові (< 7,35), підвищення рівня лакта = 90;у в сироватці крові (> 5 ммоль/л) і збільшення аніонного проміжку та співвідношk= 7;ння лактат/піру = 74;ат.

Ни= ркова недостатніl= 9;ть.

Шi= 0;Ф слід оцінювати д = 86; початку лікування і = 088;егулярно після його завершення (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Застосуванl= 5;я метформіну протипоказk= 2;не пацієнтам з ШКФ < 30 мл/хв і має бути тимчасово припинене з = 72; наявності захворюванn= 0;, що змінюють ниркову фун = 82;цію (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Се= рцева функція.

Пацієнти із серцевою недостатніl= 9;тю мають більш високий ризик розви = 90;ку гіпоксії та ниркової недостатноl= 9;ті. Пацієнтам з= 10; стабільною хронічною серцевою недостатніl= 9;тю метформін можна засто = 89;овувати при регулярномm= 1; моніторингm= 1; серцевої та ниркової функції. Метформін п = 88;отипоказан&#= 1080;й пацієнтам і = 79; гострою та н= 077;стабільною серцевою недостатніl= 9;тю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Па= цієнти літнього віку.

Через обмеженні дані щодо терапевтичl= 5;ої ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я для зменшен = 85;я ризику вини = 82;нення цукрового діабету 2 типу або зат= 088;имки його початк = 91; у пацієнтів = 074;іком від 75 років, та= ;ким пацієнтам призначеннn= 3; метформіну не рекоменд = 86;ване.

Йодо&= #1074;місні рентгенокоl= 5;трастні засоби.
Внутрішньо&= #1089;удинне введення йодовмісниm= 3; контрастниm= 3; речовин мож = 77; викликати контраст‑іl= 5;дуковану нефропатію, що призводить до накопиче = 85;ня метформіну = 10; збільшення ризику розвитку лактоацидоk= 9;у. Пацієнтам слід припинити застосуванl= 5;я метформіну до або під час проведення дослідженнn= 3; і поновити н= 077; раніше ніж через 48 годин після дослі = 76;ження за умов отримання нормальногl= 6; результату функції нирок (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Хі= рургічні втручання<= /span>.

Необхідно припинити застосуванl= 5;я метформіну під час хірургічноk= 5;о втручання з застосуванl= 5;ям загальної, спінальної або епідура = 83;ьної анестезії, і поновлюватl= 0; не раніше ні= 078; через 48 годин після прове = 76;ення операції аб = 86; відновленнn= 3; пероральноk= 5;о харчування за умов отримання нормальногl= 6; результату функції нирок.

Інші запобіжні заходи.

Пk= 2;цієнтам необхідно дотримуватl= 0;ся дієти, рівномірноk= 5;о прийому вуглеводів протягом доби. Пацієнтам і = 79; надмірною масою тіла слід продовжуваm= 0;и дотримуватl= 0;ся низькокалоl= 8;ійної дієти. Необхідно регулярно контролюваm= 0;и лабораторнo= 0; показники р= 10;вня глюкози в крові.

Метформін може знижувати рівень вітаміну В_{12
у сироватці
крові. Ризик
низького
рівня
вітаміну B₁₂
зростає зі
збільшенняl=
4;
дози
метформіну, =
090;ривалості
лікування
та/або у разі
наявності у
пацієнта
факторів
ризику, які,
як відомо,
спричиняютn=
0;
дефіцит
вітаміну B₁₂.
У разі
підозри на
дефіцит
вітаміну В_{12 (наприклад,
анемія або
нейропатія)
слід
контролюваm=
0;и
рівень
вітаміну В_{12 у
сироватці
крові.
Пацієнтам з
факторами р
=
80;зику
дефіциту
вітаміну В_{12
може бути
потрібний
моніторинг
рівня вітам=
10;ну
В₁₂. Терапію
метформіноl=
4;
слід
продовжуваm=
0;и
до тих пір,
поки вона
переноситьl=
9;я
і не є протип&#=
1086;казана,
а відповідн
=
77;
корекційне
лікування
дефіциту
вітаміну B₁₂
надається
відповідно
до поточних
клінічних
рекомендацo=
0;й.}}}}

Мl= 6;нотерапія метформіноl= 4; не спричиня= 08; гіпоглікемo= 0;ї, однак слід бути обережним при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і метформіну = 79; інсуліном або іншими п= 077;роральними гіпоглікемo= 0;чними засобами (на= 087;риклад, похідними сульфонілсk= 7;човини або меглітинідk= 2;ми). Можлива наявність фрагментів оболонки таблеток у фекаліях. Це є нормальни = 84; явищем і не має клінічного значення.=

Цk= 7;й лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; одиницю дозування, тобто вважається таким, що «не містить натрію».=

=

&#= 1047;астосуванн= я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.
Вагітність= ;.= Неконтроль = 86;вана гіперглікеl= 4;ія у преконцеп = 94;ійний період та пі= 076; час вагітності пов’язана з підвищеним ризиком вроджених аномалій, втрати вагітності, = 075;іпертонії, спричиненоo= 1; вагітністю, прееклампсo= 0;ї та перинатальl= 5;ої смертності. Важливо підтримуваm= 0;и рівень глюкози в крові якомо = 75;а ближче до нормальногl= 6; протягом вс= 10;єї вагітності, щоб знизити ризик неспр = 80;ятливих наслідків гіперглікеl= 4;ії для матері т= 072; її дитини.

Метфор= 084;ін проникає через плаценту у кількостях, які можуть бути такими = 078; високими, як концентрацo= 0;ї у матері.

Велика кількість даних про вагітних жінок (більш= 077; 1000 результатіk= 4; впливу) з когортного дослідженнn= 3; на основі реєстрів та опубліковаl= 5;их результатіk= 4; метааналіз&#= 1110;в і клінічних досліджень = 74;казує на відсутністn= 0; підвищеногl= 6; ризику врод = 78;ених аномалій аб = 86; токсичностo= 0; для плода/но= 074;онароджено&= #1075;о внаслідок в = 87;ливу метформіну = 91; периконцеп&= #1094;ійний період та/аб= 086; під час вагі= 090;ності.

Є деякі непідтвердk= 8;ені дані про дов= 075;остроковий вплив метформіну на вагу дітей, які зазнали внутрішньоm= 1;тробного впливу. Схоже, що метформін н = 77; впливає на руховий та соціальний розвиток дітей віком = 076;о 4 років, які зазнали вну = 90;рішньоутро&#= 1073;ного впливу, хоча дані щодо довгострокl= 6;вих наслідків о = 73;межені.

У разі клінічної необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я метформіну під час вагітності та у преконц= 077;пційний період можливе як доповнення або як альте= 088;натива інсуліну.

Годування груддю. М= ;етформін екскретуєтn= 0;ся у грудне мол= 086;ко, але <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-language: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>у новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090;, які знаходилисn= 3; на грудному годуванні, п= 086;бічні ефекти не спостерігаl= 3;ися. Однак, оскіл= 100;ки недостатнь&= #1086; даних щодо безпеки застосуванl= 5;я препарату, годування груддю не рекомендуєm= 0;ься протягом терапії метформіноl= 4;. Рішенн= 103; щодо припинення годування груддю необхідно приймати з урахуванняl= 4; переваг грудного годування т = 72; потенційноk= 5;о ризику побі = 95;них ефектів для дитини.

Фе= ртильність. Метформін н = 77; впливав на фертильнісm= 0;ь тварин при застосуванl= 5;і у дозах 600 мг/кг/на добу, що майже у 3 рази перевищуваl= 3;и максимальнm= 1; рекомендовk= 2;ну добову дозу для людини з розрахунку = 85;а площу поверхні тіла.

Здатн= 110;сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Глюкофаж XR не впливає н= 072; швидкість реакцій при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботу з іншими меха = 85;ізмами, оскільки монотерапіn= 3; препаратом не спричиня= 08; гіпоглікемo= 0;ї.

Однак, слід = 079; обережністn= 2; застосовувk= 2;ти метформін у комбінації = 79; іншими гіпоглікемo= 0;чними засобами (похідні сульфонілсk= 7;човини, інсулін, меглітинідl= 0;) у зв’язку з ризиком розвитку гіпоглікемo= 0;ї.

Спосі= 073; застосуванl= 5;я та дози. <= o:p>

&#= 1044;орослі пацієнти з нормальною функцією ни = 88;ок (ШКФ ≥ 90 мл/хв).

&#= 1047;ниження ризику або затримка початку цук = 88;ового діабету 2 типу.

Мk= 7;тформін слід призначати лише тоді, коли зміни в &#= 1089;пособі життя на протягом 3–6 місяців не забезпечуюm= 0;ь адекватногl= 6; глікемічноk= 5;о контролю.=

Лікуван&= #1085;я слід починати з однієї таблетки пр = 77;парату Глюкофаж ХR 500 мг 1 раз на добу під час прийому їжі ввечері.=

Через 10–15 днів проведеногl= 6; лікування дозу необхі = 76;но відкоригувk= 2;ти відповідно до результатіk= 4; вимірювань рівня глюкози в крові (значе= 085;ня ОГТТ (оральний глюкозотолk= 7;рантний тест) і/або вмісту глюкози в плазмі кров= 10; натще і/або HbA1c повинні бут = 80; в нормі). Повільне збільшення дози може покращити переносиміl= 9;ть з боку травного тракту. Максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза становить 4 таблетки (2000 мk= 5;) 1 раз на добу під час прийому їжі ввечері.=

Рекомен&= #1076;ується регулярно контролюваm= 0;и (кожні 3–6 місяців) глікемічниl= 1; статус (значення ОГТТ (оральний глюкозотолk= 7;рантний тест) і/або вмісту глюкози в плазмі кров= 10; натще, і/або HbA1c), а також фактори ризику для прийняття р= 10;шення щодо необхідносm= 0;і продовженнn= 3;, зміни чи припинення лікування.=

Також необхідно проводити повторну оцінку лікування, якщо пацієн = 90; згодом впроваджує покращення харчування та/або фізичні навантаженl= 5;я або якщо зміни стану здоров’я пацієнта дозволяють змінити спосіб житт= 03;.

Монот= 077;рапія або комбінованk= 2; терапія у по= 108;днанні з іншими пероральниl= 4;и гіпоглікемo= 0;чними засобами.=

Рk= 7;комендован= 072; початкова доза – 1 таблетка на = 076;обу.

&#= 1063;ерез 10-15 днів проведеногl= 6; лікування дозу необхі = 76;но відкоригувk= 2;ти відповідно до результа = 90;ів вимірювань рівня глюкози в кр= 086;ві. Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту. Максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза станов = 80;ть 4 тk= 2;блетки на добу.

&#= 1044;озу препарату приймати 1 раз на добу під час прийому їжі ввечері, збільшуючи на 500 мг кожні 10-15 днів до 2000 мг.

&#= 1071;кщо необхідногl= 6; рівня глікемії не можна досяг = 85;ути при застуванні Глюкофажу XR у дозі 2000 мг, яку пацієнт приймає 1 раз на добу, пацієнту слід застосовувk= 2;ти Глюкофаж XR у дозі 1000 мг 2 раз= 080; на добу під час прийому їжі.

&#= 1071;кщо необхідногl= 6; рівня глікемії не досягнуто, можна застосовувk= 2;ти Глюкофаж, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, у максимальнo= 0;й рекомендовk= 2;ній дозі 3000 мг на добу.

&#= 1044;ля пацієнтів, які вже лікувалися метформіноl= 4;, початкова доза препарату Глюкофаж XR, та= блеток з пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м, має бути еквівалентl= 5;а добовій доз= 10; таблеток із негайним вивільненнn= 3;м. Пацієнтам, я= 082;і отримують терапію метформіноl= 4; у дозі вище 2000 = ;мг на добу, не рекомендуєm= 0;ься переходити = 85;а терапію препаратом Глюкофаж XR.

У випадку переходу на препарат Глюкофаж XR, та= блетки з пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м, 500 мk= 5;, необхідно припинити прийом іншого прот = 80;діабетично&#= 1075;о препарату для перорал= 00;ного застосуванl= 5;я.

Комбі= 085;ована терапія з інсуліном<= /span>.

Дl= 3;я досягнення кращого контролю за рівнем глюкози в крові метформін т = 72; інсулін мож = 85;а застосовувk= 2;ти у вигляді комбінованl= 6;ї терапії. Зазвичай початкова доза Глюкоф = 72;жу ХR становить 1 таблетку на добу під час прийому їжі ввечері, тод= 110; дозу інсуліну не = 86;бхідно підбирати відповідно до результа = 90;ів вимірюваннn= 3; рівня глюкози в крові.

У пацієнтів літнього віку можливе погіршення функції нирок, тому дозу метформіну необхідно підбирати н = 72; основі оцінки функції нирок, яку слід проводити регулярно (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пе= 088;евага зменшення ризику виникнення цукрового діабету 2 типу або затримки його початк = 91; не була встановленk= 2; у пацієнтів віком від 75 років (див. розділ «Фа = 88;макодинамі&#= 1082;а»), тому таким п= 072;цієнтам не рекомендовk= 2;не призначеннn= 3; метформіну (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ниркова недостатніl= 9;ть.

Шi= 0;Ф слід оцінювати д = 86; початку лікування л= 10;карськими засобами, що містять метформін, т= 072; після початку лікування принаймні щ = 86;річно. У пацієнтів = 079; підвищеним ризиком подальшого прогресуваl= 5;ня ниркової недостатноl= 9;ті та у пацієнт= 110;в літнього віку слід проводити ретельний контроль функції нирок якомога час = 90;іше, наприклад кожні 3-6 місяців.=

ШКФ

(мл/хв)= =

Загаль= 085;а максимальн= 072;

добова доза=

Додат&= #1082;ові рекомендац= 110;ї

60-89

2000 мг=

У разі зниження функції нирок рекомендує= 090;ься розглянути можливість зменшення дози.

45-59

2000 мг=

Слід проаналізу= 074;ати фактори, які можуть збіл&#= 1100;шити ризик розвитку лактоацидо= 079;у (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), до початку лікування метформіно= 084;.

Почат&= #1082;ова доза становить не більше половини максимальн= 086;ї дози.

30-44<= /span>= <= /i>

1000 мг

<30= = <= /i>

-= <= /i>

Заl= 9;тосування метформіну протипоказ= 072;не.

=             &nb= sp;            =

&#= 1044;іти.

Препара&= #1090; не застосовувk= 2;ти дітям, оскільки немає клінічних даних стосовно цієї віково= 11; групи пацієнтів.

Перед= 086;зування.

При застосуванl= 5;і препарату у дозі 85 г розви= тку гіпоглікемo= 0;ї не спостерігаl= 3;ося. Однак у цьом= 091; випадку спостерігаk= 4;ся розвиток ла = 82;тоацидозу. Значне перевищеннn= 3; дози метфор = 84;іну або супутні фактори ризику можу = 90;ь спричиняти виникнення лактоацидоk= 9;у. Лактоацидоk= 9; є невідкладнl= 0;м станом. У випадку розвитку лактоацидоk= 9;у лікування п = 88;епаратом Глюкофаж XR необхідно припинити і терміново госпіталізm= 1;вати хворого. Найефективl= 5;ішим заходом для виведення з організму лактату і метформіну = 08; гемодіаліз.

&#= 1055;обічні реакції. <= o:p>

&#= 1047;гідно з даними постмаркетl= 0;нгових та контроль = 86;ваних клінічних досліджень побічні реакції у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли препарат Глюкофаж XR, були подібними з = 72; природою та ступенем тяжкості до таких у паці= 108;нтів, які застосовувk= 2;ли препарат Глюкофаж (із негайним вивільненнn= 3;м активної ре = 95;овини).

&#= 1053;айчастішим= и небажаними реакціями н = 72; початку лікування є нудоm= 0;а, блювання, діарея, біль у животі, від&#= 1089;утність апетиту. Ці симптоми у більшості в = 80;падків минають самостійно.

Нk= 7;бажані ефекти за частотою виникнення класифікуюm= 0;ь за такими категоріямl= 0;:

дm= 1;же часто (> 1/10), часто (> 1/100 і < 1/10), нечасто (> 1/1000 o= 0; < 1/100), рідко (> 1/10000 o= 0; < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

Поруш= 077;ння обміну речовин.

Часто: зниження рівня/дефіц = 80;т вітаміну В_{12
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»).}

Дm= 1;же рідко: лактоацидоk= 9; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку нервової системи.

Чk= 2;сто: порушення смаку.

З боку травного тракту.

Дm= 1;же часто: розлади з боку травно= 11; системи, так= 110; як: нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутністn= 0; апетиту. Найчастіше ці побічні явища виникають н = 72; початку лікування т = 72; у більшості випадків спонтанно зникають. Дл= 103; попередженl= 5;я виникнення побічних явищ з боку травного тракту рекомендуєm= 0;ься повільне збільшення дози препарату.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи.

Дm= 1;же рідко: окрем= 110; повідомленl= 5;я щодо поруше = 85;ня показників функції печінки або гепатитів, щ= 086; повністю зникають після відміни метформіну.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дm= 1;же рідко: шкірн= 110; алергічні реакції, вкл= 102;чаючи висипи, ерит= 077;му, свербіж, кропив’янкm= 1;.

Повід= 086;млення про небажан= 10; побічні реакції.

Пl= 6;відомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікар = 89;ького засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх закон= 085;им представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.

Терм= 110;н придатностo= 0;.

3 роки.=

=

Умови зберігання.

Збер= 110;гати при температурo= 0; не вище 25 ^ºС. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

=

Упаковка.

По 15 таблеток у блістері. По 2 або 4 блістери у к= 072;ртонній коробці.

=

Категорія відпуску.=

h= 7;а рецептом.

= ;

Виробник.

Мерк Санте, Франція/Merck Sante, France.=

Місцезнах= одження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

2 рю дю Прессуар Ве = 88;, 45400 Семуа, Франція/2 rue du Pressoir Vert, 4= 5400 Semoy, France.

ШКФ (мл/хв)= =	Загаль= 085;а максимальн= 072; добова доза=	Додат&= #1082;ові рекомендац= 110;ї
60-89	2000 мг=	У разі зниження функції нирок рекомендує= 090;ься розглянути можливість зменшення дози.
45-59	2000 мг=	Слід проаналізу= 074;ати фактори, які можуть збіл&#= 1100;шити ризик розвитку лактоацидо= 079;у (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), до початку лікування метформіно= 084;. Почат&= #1082;ова доза становить не більше половини максимальн= 086;ї дози.
30-44<= /span>= <= /i>	1000 мг
<30= = <= /i>	-= <= /i>	Заl= 9;тосування метформіну протипоказ= 072;не.