Додаток 11

ІНСТР = 59;КЦІЯ

для медичного застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу

Ол= 084;есар 10 / Olmesar 10

Ол= 084;есар 20 / Olmesar 20

Ол= 084;есар 40 / Olmesar 40

&n= bsp; = ; &n= bsp; = ; &n= bsp; = ; &n= bsp; = ; &n= bsp; = ;

&n= bsp; = ; &n= bsp; = ; &n= bsp; = ; &n= bsp; = ; &n= bsp;

Склад:

діюч&= #1072; речовина: олмесартk= 2;н медоксоміл;=

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить олм= есартану медоксоміл&= #1091; 10 мг (mg) / 20 мг (mg) / 40 мг (mg);

допо&= #1084;іжні речовини: &#= 1094;елюлоза мікрокрист&= #1072;лічна; лактоза, мон= ;огідрат; гідроксипр&= #1086;пілцелюлоз= ;а; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri;mso-bidi-font-style:= italic'>; натрію кр= 086;хмальгліко&= #1083;ят (тип В); покри= ;ття «Instacoat Universal White A05G10022»: гіпро= мелоза, гідроксипр&= #1086;пілцелюлоз= ;а, тальк, титану діоксид (Е 171).=

Лікарсn= 0;ка форма. Т= аблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основ= ні фізико-хімі= чні властивост&= #1110;:

табле= тки по 10 мг: білі, кругл= ;і, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з= ; грав= ;іюванням на одній сторо= ні "С 52" та гладенькі з іншого боку= ;

табле= тки по 20 мг: білі, круглі, двоопуклі т= аблетки, вкриті плівковою оболонкою, з= ; грав= ;іюванням на одній стороні "C 53"m= 0;а гладенькі з іншого боку= ;

табле= тки по 40 мг: білі, овальні, двоопуклі т= аблетки, вкриті плівковою оболонкою, з= ; грав= ;іюванням на одній стороні "С 54" та гладенькі з іншого боку= .

&#= 1060;армакотера= певтична група.

h= 0;нтагоністи ангіотензи&= #1085;у II.

Код ATХ C09CA08.

Фармакl= 6;логічні властивост&= #1110;

&#= 1060;армакодина= міка.

Олмесарта = 85;у медоксоміл – це селективни&= #1081; блокатор рецепторів ангіотензи&= #1085;у II (типу AT1), призначени&= #1081; для застосуван&= #1085;я внутрішньо.= Ангіотенз&= #1080;н II – основний = 074;азоактивни&= #1081; гормон ренін-ангіо= тензин-альд = 86;стеронової системи, який відіграє важливу роль у патофізіол&= #1086;гії артеріальн&= #1086;ї гіпертензі&= #1111;. Він спричинює звуження судин, індукує синтез та секрецію альдостеро&= #1085;у, стимулює серцеву діяльність та реабсорб= цію натрію нирками. Олмесартан пригнічує ефекти ангіотензи&= #1085;у II, спрямован= 10; на звуження судин та секрецію альдостеро&= #1085;у, блокуючи AT₁-рец&= #1077;птор у тканинах, у тому числі в гладкій мускулатур&= #1110; судин та в надниркови&= #1093; залозах. Дія олмесартан&= #1091; не залежить= від джерела або шляху синтезу ангіотензи&= #1085;у II. Селективн = 77; зв’язуванн&= #1103; олмесартан&= #1091; з AT₁-р&= #1077;цепторами ангіотензи&= #1085;у II призводитn= 0; до підвищен= ня рівня реніну та концентрац&= #1110;ї ангіотензи&= #1085;у I та ангіотензи&= #1085;у II в плазмі кр= 086;ві, а також до певного зниження концентрац&= #1110;ї альдостеро&= #1085;у в плазмі крові.&n= bsp;

У пацієнті= 074; з артеріальн&= #1086;ю гіпертензі&= #1108;ю олмесартан&= #1091; медоксоміл забезпечує стійке зниження артеріальн&= #1086;го тиску, ступінь яко= го залежить ві= д дози. Ознак артеріальн&= #1086;ї гіпотензії після першого застосуван&= #1085;я (ефекту «першої доз= и»), тахіфілакс&= #1110;ї на тлі тривалого застосуван&= #1085;я та рикошетної артеріальн&= #1086;ї гіпертензі&= #1111; після різкої відміни препарату в= иявлено не було.

Прийом 1 раз на добу олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; забезпечує ефективне та м’яке зни= ;ження артеріальн&= #1086;го тиску протягом 24 г = 86;дин до наступного прийому. При застосуван&= #1085;і препарату 1 раз на добу l= 1;ого антигіперт&= #1077;нзивний ефект був приблизно таким самим, що і в результаті його застос= ування двічі на добу в тій самій добовій дозі.

У разі безперервн&= #1086;го лікування максимальн&= #1077; зниження артеріальн&= #1086;го тиску досягаєтьс&= #1103; через 8 тижнів після початку лікування; при цьому істотний антигіперт&= #1077;нзивний ефект спостеріга&= #1108;ться вже через 2 тижні лікування.

Вплив ол= ;месартану медоксоміл&= #1091; на смертність та частоту ускладнень не встановлен&= #1080;й.

Рандомі= зоване дослідженн&= #1103; застосуван&= #1085;я олмесартан&= #1091; та профілакти&= #1082;и діабетично&= #1111; мікроальбу&= #1084;інурії (ROADMAP), проведен = 77; за участю 4447 пацієнтів з діабетом 2 типу з нормальним = рівнем альбумінур&= #1110;ї і як мінімум одним додатковим фактором ризику виникнення серцево-суд= инних захворюван&= #1100;, проводилос&= #1103; з метою з’яс= ;увати, чи може терапія олмесартан&= #1086;м затримати час появи мікроальбу&= #1084;інурії. Під час середнього періоду відстеженн&= #1103; тривалістю = 3,2 року пацієнти отримували олмесартан або плацебо на додаток до інших антигіперт&= #1077;нзивних засобів, за винятком інгібіторі&= #1074; АПФ або БРА.

У первинній кінцевій точці дослідженн&= #1103; було продемонст&= #1088;овано значне зниження ри= зику появи мікроальбу&= #1084;інурії при застосу= ванні олмесартан&= #1091;. Після коригуванн&= #1103; відмінност&= #1077;й у показниках артеріальн&= #1086;го тиску дане зниження ризику перестало бути статистичн&= #1086; значущим. У 8,2% (у 178 з 2160) пацієнтів групи олмес= артану і у 9,8% (у 210 з 2139) − групи плацебо розвинулас&= #1103; мікроальбу&= #1084;інурія.

У вторинній кінцевій точці серцево-суд= инні явища відзначали&= #1089;я у 96 пацієнті = 74; (4,3%), які отриму= ;вали олмесартан, і у 94 пацієнтів (4,2%), які отримув= али плацебо. Частота смертності від серцево-суд= инних захворюван&= #1100; була вищою в групі олмесартан&= #1091;, ніж у групі l= 7;лацебо (15 пацієнтів (0,= 7%) і 3 пацієнти (0,1= %)), незважаючи на подібну частоту виникнення інсульту без летального наслідку (14 пацієнтів (0,6%) і 8 пацієнтіk= 4; (0,4%)), інфаркту міокарда без летальн= ого наслідку (17 пацієнтів (0,8%) і 26 пацієнті = 74; (1,2%)) та смертності, не пов’язаної з серцево-суд= инними причинами (11 пацієнтів (0,5%) і 12 пацієнті = 74; (0,5%)). Загальна смертність у групі олмесартан&= #1091; була чисельно більш високою (26 пацієнтів (1,2%) = і 15 пацієнтів (0,7= %)), головним чином, за рахунок біл= ьш високої смертності із серцево-суд= инних причин.

У випробуван&= #1085;і ORIENT (The Olmesartan Reducing Incidence of End-stage Renal Disease in Diabetic Nephropathy Trial) вивчали впл= ив олмесартан&= #1091; на результат ниркових і с= ;ерцево-суди= 085;них захворюван&= #1100; у 577 рандоміз= 086;ваних пацієнтів в Японії і в Китаї з діабетом 2 типу і яскраво вираженою нефропатіє&= #1102;. Під час сере= ;днього періоду відстеженн&= #1103; тривалістю = 3,1 року пацієнти отримували олмесартан = або плацебо на додаток до інших антигіперт&= #1077;нзивних засобів, включаючи інгібітори = АПФ.

Первинн= а об’єднана кінцева точка (час першої появи подвоєння сироватков&= #1086;го креатиніну, ниркові захворюван&= #1085;я в термінальн&= #1110;й стадії, смерть з усіх причин) була досягнута у &n= bsp; = ; 116 пацієнті = 74; групи олмесартан&= #1091; (41,1%) і у 129 пацієнтів, я= ;кі отримували плацебо (45,4%) (HR 0,97 (95% ДІ від 0,75 до 1,24); p =3D 0= ,791). Вторинна об’єднана серцево-суд= инна кінцева точка була досягнута у= 40 пацієнтів, які отримув= али олмесартан (14,2%), і у 53 пацієнтів, які отримув= али плацебо (18,7%). Дана об’єднана серцево-суд= инна кінцева точка включала смертність внаслідок серцево-суд= инних захворюван&= #1100; у 10 (3,5%) пацієнтів, які отримували = олмесартан, і у 3 (1,1%) пацієнтів, які отримували плацебо; загальний показник смертності дорівнював = 19 (6,7%) і 20 (7,0%), інсуль= 090; без летального результату – 8 (2,8%) та 11 (3,9%), інфа= ркт міокарда без летального результату – 3 (1, 1%) і 7 (2,5%) відповідно.=

&#= 1060;армакокіне= тика.

Абсор= бція та розподіл= . Олмесартан медоксоміл є проліками. Він швидко перетворює&= #1090;ься у фармаколог&= #1110;чно активний метаболіт олмесартан під дією естераз у слизовій оболонці кишечнику і в портальні= й крові під час абсорбції зі шлунково= -кишкового тракту.

= У плазмі або в продуктах виділення не було виявлено олмесартан медоксоміл, що не розпався, або незміне= ний боковий ланцюг медоксоміл&= #1100;ної групи. Середнє абс= олютне значення біодоступн&= #1086;сті олмесартан&= #1091; у формі табл= ;еток становить 25,6 %.=

= Середня п= 10;кова концентрац&= #1110;я олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; у плазмі крові (C_max) досягаєтьс&= #1103; приблизно через 2 години післ= я внутрішньо&= #1075;о застосуван&= #1085;я препарату, концентрац&= #1110;я його у плазм= ;і крові збільшуєть&= #1089;я майже лінійно зі з= ;більшенням одноразово&= #1111; перорально&= #1111; дози до 80 мг.

= Їжа практично не впливає на біодоступн&= #1110;сть олмесартан&= #1091;, тому олмесартан медоксоміл можна застосовув&= #1072;ти незалежно від прийому їжі.

= Не спостеріга&= #1083;ося жодної клінічно значущої різниці зал= ежно від статі у фармакокін&= #1077;тиці олмесартан&= #1091;.

= Зв’язуваl= 5;ня олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; з білками плазми становить 99,7 %, але потенціал д= ля клінічно значущого зсуву величини зв’язуванн&= #1103; з білками пр= ;и взаємодії олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; з іншими ліками, що мають високий ступінь зв’язуванн&= #1103; з білками, є низьким (це підтверджу&= #1108;ться тим, що відсутня клінічно значуща вза= ємодія між олмесартан&= #1086;м медоксоміл&= #1086;м і варфарино= м). Зв’язуванн&= #1103; олмесартан&= #1091; з клітинами= крові незначне. Середній об’єм розподілу після внутрішньо&= #1074;енного введення є малим (16–29 л).

&= #1052;етаболізм та виведення<= /i>. Загал= 100;ний плазмовий к= ліренс зазвичай ст= ановив 1,3 л/год (коефі&= #1094;ієнт варіації (КВ= ;) 19 %) та був відносно повільним порівняно з кровообіго&= #1084; у печінці (приблизно 90&nbs= p;л/год). Після введення одноразово&= #1111; перорально&= #1111; дози ¹⁴C-помі= ;ченого олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; 10–16 % введеної радіоактив&= #1085;ості виводилося із сечею (більшість —= ; протягом 24 годин післ= 03; введення дози), а зали = 96;ок відновлено&= #1111; радіоактив&= #1085;ості виводився з фекаліями. Спираючись на системну доступніст&= #1100; 25,6 %, можна підрахуват&= #1080;, що абсорбован&= #1080;й олмесартан виводиться як нирками (приблизно 40 %), так і через печінку та ж= ;овчовивідн= 10; шляхи (приблизно 60 %). Вся відновл= ена радіоактив&= #1085;ість визначена я= к олмесартан. Не було виявлено жодного зна= чущого метаболіту. Кишково-печ= інкова рециркуляц&= #1110;я олмесартан&= #1091; є мінімально&= #1102;.

= Кінцевий період напіввивед&= #1077;ння олмесартан&= #1091; мав діапазон 10–15 годин після багаторазо&= #1074;ого перорально&= #1075;о застосуван&= #1085;я. Стабільний стан досяга= вся після перших декількох доз. Після 14 днів повторного = застосуванl= 5;я кумуляції не спостеріга&= #1083;ося. Нирковий кл= іренс становив приблизно 0,5R= 11;0,7 л/год і не за = 83;ежав від дози.

Фармакокі&= #1085;етика в особливих= популяціях

Діти. Фарм&= #1072;кокінетику олмесартан&= #1091; вивчали у дітей з гіпертоніє&= #1102; у віці від 1 д= 086; 16 років. Клір= 077;нс олмесартан&= #1091; у педіатричн&= #1080;х пацієнтів був подібний до= такого у дорослих пацієнтів з урахування&= #1084; маси тіла.

Нем= ає фармакокін&= #1077;тичної інформації = щодо дітей з нирковою недостатні&= #1089;тю.

Літні люди (віком від 65 років). У пацієнтів з артеріальн&= #1086;ю гіпертензі&= #1108;ю площа під кривою «концентра&= #1094;ія — час» (AUC) у стабільном&= #1091; стані збільшувал&= #1072;ся приблизно на 35 % у пацієнтів в= іком 65–75 років і приблизно на 44 % у пацієнтів віком від 75 р= 086;ків порівняно з групою молодшого віку. Це щонайменше може бути пов’язано і= з зниженням функції нирок у цій групі паціє= нтів.

Порушення функції нирок. У пацієнтів з= легким, помірним та тяжким порушенням = функції нирок AUC у стабільном&= #1091; стані збільшувал&= #1072;сь на 62 %, 82 % та 179 % відповідно порівняно зі здоровими добровольц&= #1103;ми.

Порушення функції печінки. Після одноразово&= #1075;о перорально&= #1075;о застосуван&= #1085;я значення AUC олмесартан&= #1091; у пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки бул= о відповідно = на 6 % та 65 % вище, ніж у здорових добровольц&= #1110;в. Після повторного = застосуванl= 5;я у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки AUC олмесартан&= #1091; була на 65 % більшою, ніж у здорових добровольц&= #1110;в. Середні значення C_max олмесартан&= #1091; були подібними у пацієнтів з= порушенням функції печінки та у здорових до= бровольців. Дія олмесар= тану медоксоміл&= #1091; не оцінювал= ася у пацієнтів з тяжкими порушенням&= #1080; функції печ= інки.

&#= 1050;лінічні характерис&= #1090;ики.

Показаl= 5;ня.

Зас= тосовувати для лікуван= ня:

— есенціальн&= #1086;ї гіпертензі&= #1111; у дорослих;<= /o:p>

— гі= ;пертензії у дітей та підлітків від 6 до 18 років.

Протипl= 6;казання.<= /b>

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких допоміжних речовин.

• Другий і третій триместри вагітності.=

• Біліарна непрохідні&= #1089;ть.

•Од= ночасне застосуван&= #1085;я олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; з продуктами, що містять аліскірен, п= ;ротипоказа = 85;е пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням функції нирок (швидк= ;ість клубочково&= #1111; фільтрації <60 мл / хв / 1,73 м²).

Особлиk= 4;і заходи безпеки.

&= #1047;меншення внутрішньо&= #1089;удинного об’єму кров= і

= У пацієнтів з дисбалансо&= #1084; об’єму циркулюючо&= #1111; крові та/або натрію внаслідок лікування високими дозами діуретиків = у разі обмеження вживання солі з їжею або у разі дo= 0;ареї та/або блювання може розвинутис&= #1103; симптомати&= #1095;на гіпотензія, в основному після прийому першої дози= лікарськог = 86; засобу. Слід усунути можливу гіповолемі&= #1102; перед початком лікування олмесартан&= #1086;м медоксоміл&= #1086;м.

&= #1030;нші стани при стимуляції ренін-ангіо= тензин-альд = 86;стеронової системи

= У пацієнтів, чий судинний тонус та функція нир= ок залежать головним чином від активності = ренін= -ангіотензи = 85;-альдостеро&= #1085;ової системи (наприклад, m= 1; пацієнтів з тяжкою серцевою не= достатністn= 2; із застійними явищами або з основною хворобою нирок, включаючи стеноз ниркових артерій), лікування іншими преп= аратами, що впливають на цю систему, спричиняло виникнення гострої артеріальн&= #1086;ї гіпотензії, азотемії, олігурії, зрідка — гострої ниркової недостатно&= #1089;ті. Виникнення подібних наслідків не можна вик= ;лючати при прийомі антагоніст&= #1110;в рецепторів ангіотензи&= #1085;у II.

&= #1056;еноваскуля= ;рна артеріальн&= #1072; гіпертензі&= #1103;

= Існує підвищений ризик тяжкої артеріальн&= #1086;ї гіпотензії та ниркової недостатно&= #1089;ті при застосу= ванні пацієнтам з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціоную&= #1095;ої нирки лікарських засобів, що впливають на ре= нін-ангіоте = 85;зин-альдост&= #1077;ронову систему.

&= #1055;орушення функції нирок та трансплант&= #1072;ція нирки

= При застосуван&= #1085;і олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; пацієнтам з порушенням функції нирок рекомендує&= #1090;ься проводити моніторинг рівня калію та креатині= ну в сироватці крові. Хворим із тяжкими порушенням&= #1080; функції нирок (кліренс кре= ;атиніну < 20 мл/хв) не рекомендує&= #1090;ься застосовув&= #1072;ти олмесартан медоксоміл. Немає досвіду застосуван&= #1085;я олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; пацієнтам з нещодавно перенесено&= #1102; трансплант&= #1072;цією нирки або пацієнтам з останньою стадією ниркової недостатно&= #1089;ті (кліренс креатиніну = < 12 мл/хв).

&= #1055;орушення функції печінки

= Немає досвіду застосуван&= #1085;я олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; пацієнтам з тяжкими порушенням&= #1080; функції печінки, тому в цій групі паціє= нтів застосуван&= #1085;я препарату не рекоменд= ується.

&= #1043;іперкалієм= ;ія

= Застосувk= 2;ння лікарських засобів, що впливають на ре= нін-ангіоте = 85;зин-альдост&= #1077;ронову систему, може спричинити гіперкаліє&= #1084;ію.

= Ризик гіперкаліє&= #1084;ії, що може бути летальною, підвищуєть&= #1089;я в осіб літнього віку, у паціn= 8;нтів з нирковою недостатні&= #1089;тю та у пацієнт= ;ів з цукровим діабетом, у пацієнтів, які супутнь= о приймають інші лікарс= ькі засоби, що можуть підвищити рівень калію, та у пацієнтів з інтеркурен&= #1090;ними явищами.

= Перед прийняттям рішення про супутній пр= ийом лікарських засобів, що впливають на ре= нін-ангіоте = 85;зин-альдост&= #1077;ронову систему, слід оцінити співвіднош&= #1077;ння користі і ри= ;зику та розглянути інші альтернати&= #1074;и.

= Основнимl= 0; факторами ризику виникнення гіперкаліє&= #1084;ії є:

–= цукровий діабет, порушення функції нирок, вік > 70 років;

– комбінація з іншими лікарським&= #1080; засобами, що впливають на ре= нін-ангіоте = 85;зин-альдост&= #1077;ронову систему, або з добавками калію. Деякі лікарські засоби або терапевтич&= #1085;ий клас лікарських засобів можуть спровокува&= #1090;и гіперкаліє&= #1084;ію: сольові замінники, що містять калій, калій= ;зберігаючі діуретики, інгібітори = ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АП= ;Ф), антагоніст&= #1080; рецепторів ангіотензи&= #1085;у II, нестероїдн&= #1110; протизапал&= #1100;ні препарати (включаючи селективні інгібітори = циклооксигk= 7;нази (ЦОГ)-2), гепарин, імуносупре&= #1089;ори, такі як циклоспори&= #1085; або такролімус, триметопри&= #1084;;

– інтеркурен&= #1090;ні явища, зокрема зневодненн&= #1103;, гостра серцева нед= остатність, метаболічн&= #1080;й ацидоз, погі= ;ршення функції нирок, раптове погіршення = стану нирок (наприклад, інфекційні захворюван&= #1085;я), целюлярний лізис (наприклад, гостра ішемія кінцівок, рабдоміолі&= #1079;, обширна тра= вма).

= Рекомендm= 1;ється ретельний моніторинг рівня калію в сироватці крові у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення гіперкаліє&= #1084;ії.

&= #1051;ітій

Не рекомендує&= #1090;ься застосуван&= #1085;я літію з олмесартан&= #1086;м медоксоміл&= #1086;м, як і з іншимl= 0; антагоніст&= #1072;ми рецепторів ангіотензи&= #1085;у II.

Стен= ;оз аортальног&= #1086; або мітральног&= #1086; клапана / гіпе= ;ртрофічна кардіоміоп&= #1072;тія

= Слід бути особливо обережним при призначенн&= #1110; олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091;, як і інших вазодилата&= #1090;орів, пацієнтам, які страждають від стенозу аортальног&= #1086; чи мітральног&= #1086; клапана або обструктив&= #1085;ої гіпертрофі&= #1095;ної кардіоміоп&= #1072;тії.

&= #1055;ервинний альдостеро&= #1085;ізм

= Пацієнти = 79; первинним альдостеро&= #1085;ізмом, як правило, не реагують на антигіперт&= #1077;нзивні препарати, які діють шляхом пригніченн&= #1103; ренін-ангіо= тензинової системи. Тому для так= ;их пацієнтів застосуван&= #1085;я олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; не рекомендує&= #1090;ься.

= Сп = 88;уподібна ентеропаті&= #1103;

= У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які застосовув&= #1072;ли олмесартан медоксоміл, протягом періоду від кількох місяців до року після початку прийому пре= парату виникала тя= жка хронічна діарея з істотною втратою мас= и тіла, що, можливо, бул= ;о спричинено локалізова&= #1085;ою реакцією гіперчутли&= #1074;ості уповільнен&= #1086;го типу. Кишкова біопсія так= их пацієнтів часто вказувала на атрофію в= ;орсинок. Якщо у пацієнта виникають в= ідповідні симптоми під час лікування олмесартан&= #1086;м медоксоміл&= #1086;м, необхідно виключити іншу етіологію. Слід припинити прийом олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; в тих випадках, коли інша ет= ;іологія не визначена. Якщо симптоми діареї не припиняють&= #1089;я через тиждень після припи= нення прийому лікарськог&= #1086; засобу, необ= ;хідно звернутися до лікаря.

&= #1045;тнічні особливост&= #1110;

= Як і інші антагоніст&= #1080; рецепторів ангіотензи&= #1085;у ІІ, олме = 89;артан медоксоміл<= span style=3D'layout-grid-mode:line'> може бути менш ефективним щодо зниження ар= теріальногl= 6; тиску у пацієнтів негроїдної раси, ніж в інших хворих, можливо через більш високу поширеніст&= #1100; станів з низ= ;ьким рівнем реніну у пац= ;ієнтів негроїдної раси.

&= #1030;нше

= Надмірне зниження артеріальн&= #1086;го тиску при застосуван&= #1085;і будь-якого антигіперт&= #1077;нзивного препарату у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ішемічною церебровас&= #1082;улярною хворобою може призвести до інфаркту міокарда або інсульт= у.

= По = 76;війна блокада ренін-ангіо= тензин-альд = 86;стеронової системи (РААС)

= Доведено, що одночасне застосуван&= #1085;я інгібіторі&= #1074; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензи&= #1085;у II або аліскірену підвищує ризик артеріальн&= #1086;ї гіпотензії, гіперкаліє&= #1084;ії і зниження ф= ;ункції нирок (у томm= 1; числі гострої ниркової недостатно&= #1089;ті). Тому подвійна блокада РААС, яка пов’язана з одночасним застосуван&= #1085;ям інгібіторі&= #1074; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензи&= #1085;у II або аліскірену, не рекомендов&= #1072;на.

= Якщо терапія із застосуван&= #1085;ям подвійної блокади вважається абсолютно необхідною, її слід проводити тільки під наглядом фахівця, за умови ретельного моніторинг&= #1091; функції нир= ок, рівня електроліт&= #1110;в та артеріальн&= #1086;го тиску.

= Інгібітоl= 8;и АПФ і блокатори рецепторів ангіотензи&= #1085;у II не слід одночасно застосовув&= #1072;ти пацієнтам з діабетично&= #1102; нефропатіє&= #1102;.

Олмес= ;артан Маклеодс міст= ить лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереноси&= #1084;істю галактози, дефіцитом лактази або глюкозо-гал= актозним порушенням всмоктуван&= #1085;я не слід приймати це= й лікарський засіб.

Взаємоk= 6;ія з іншими лікарським&= #1080; засобами та інші види взаєм = 86;дій.

Калієві добавки та калійзбері&= #1075;аючі діуретики<= /i>

= Як відомо = 079; досвіду застосуван&= #1085;я інших препаратів, що впливают= ь на ренін-ангіо= тензинову систему, супутній прийом калійзбері&= #1075;аючих діуретиків, калієвих добавок, сольових замінників, що містять калій, або інших препаратів, що можуть підвищити рівень калію в сиро= ;ватці крові (наприклад, гепарин), може призве= сти до збільшення = рівня калію в сироватці крові. Тому такий супутній прийом не рекомендує&= #1090;ься.

Інші антигіперт&= #1077;нзивні препарати<= /i>

= Гіпотензl= 0;вний ефект олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; може посилитися при супутньому прийомі інших антигіперт&= #1077;нзивних засобів.

Нестероїдн= ;і протизапал&= #1100;ні препарати<= /i>

= Нестероїk= 6;ні протизапал&= #1100;ні лікарські засоби (включаючи ацетилсалі&= #1094;илову кислоту в дозі > 3 г/добу, а також інгібітори ЦОГ-2) та антагоніст&= #1080; рецепторів ангіотензи&= #1085;у II можуть діяти синер= гічно завдяки зменшенню клубочково&= #1111; фільтрації.= При супутньому застосуван&= #1085;і нестероїдн&= #1080;х протизапал&= #1100;них лікарських засобів та антагоніст&= #1110;в ангіотензи&= #1085;у II існує ризи = 82; появи гострої ниркової недостатно&= #1089;ті. Рекомендує&= #1090;ься проводити моніторинг функції нир= ок на початку лікування, а також забез= печити достатнє надходженн&= #1103; рідини в організм па= цієнта.

= Також супутній прийом нестероїдн&= #1080;х протизапал&= #1100;них препаратів може зменшити антигіперт&= #1077;нзивний ефект антагоніст&= #1110;в рецепторів ангіотензи&= #1085;у II, призводяч = 80; до частково= ї втрати ефективнос&= #1090;і.

Інші речовини

= Після лікування антацидами (магнію алюмінію гідроксидо&= #1084;) спостеріга&= #1083;ося помірне зме= ншення біодоступн&= #1086;сті олмесартан&= #1091;. Супутній прийом варф= арину та дигоксину не мав жодного впливу на фармакокін&= #1077;тику олмесартан&= #1091;.

= Се = 82;вестрант жовчних кислот колесевела&= #1084;

= Одночаснk= 7; застосуван&= #1085;я секвестран&= #1090;у жовчних кислот колесевела&= #1084;у гідрохлори&= #1076;у знижує системний вплив на пікові концентрац&= #1110;ї олмесартан&= #1091; у плазмі крові та скорочує період його напіввивед&= #1077;ння. Застосуван&= #1085;я олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; щонайменше за 4 години д = 86; прийому колесевела&= #1084;у гідрохлори&= #1076;у зменшує їх взаємодію. Тому слід застосовув&= #1072;ти олмесартан медоксоміл щонайменше за 4 години д = 86; прийому колесевела&= #1084;у гідрохлори&= #1076;у.

= По = 76;війна блокада ренін-ангіо= тензин-альд = 86;стеронової системи (РААС)

= Клінічно доведено, що подвійна блокада рен= ін-ангіотен = 79;ин-альдосте&= #1088;онової системи (РААС) за допомогою комбінован&= #1086;го застосуван&= #1085;я інгібіторі&= #1074; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензи&= #1085;у II або аліскірену пов’язана з більш висок= ою частотою побічних ефектів, таких як артеріальн&= #1072; гіпотензія, гіперкаліє&= #1084;ія і зниження функції нирок (у томm= 1; числі гостр= ої ниркової недостатно&= #1089;ті) порівняно з= окремим застосуван&= #1085;ям препаратів, що діють на i= 6;ААС.

Вплив олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; на інші ліка= ;рські засоби

Літій

= Оборотне підвищення концентрац&= #1110;ї літію в сиро= ;ватці крові та токсичніст&= #1100; спостеріга&= #1083;ися під час супутнього прийому літію й інгібіторі&= #1074; АПФ та антагоніст&= #1110;в рецепторів ангіотензи&= #1085;у II. Тому не рек&#= 1086;мендується застосуван&= #1085;я олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; і літію в комбінації. Якщо застосуван&= #1085;я такої комбінації вважається за потрібне, то рекомендує&= #1090;ься ретельний моніторинг = рівня літію в сироватці крові.

Інші речовини

= Не спостеріга&= #1083;ося жодної клінічно значущої взаємодії з варфарином, дигоксином, антацидами (магнію алюмінію гідроксид), гідрохлоро&= #1090;іазидом та праваста= тином, зокрема олмесартан медоксоміл не мав жодного значного впливу на фармакокін&= #1077;тику або фармакодин&= #1072;міку варфарину або фармакокін&= #1077;тику дигоксину.=

У дослідженн&= #1103;х in vitro олмес= артан не пригнічу= вав клінічно значуще фер= менти цитохрому P450 1A= 1/2, 2A6, 2C8/9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4 у людини і не m= 5;инив значущого стимулювал&= #1100;ного впливу на ак= ;тивність цитохрому P450 у тварин. Тому дослід= жень in vivo що= ;до взаємоді= 11; з відомими інгібітора&= #1084;и та стимулят= орами ферментів цитохрому P450 не проводили. Ж= ;одної клінічно значущої взаємодії між олмесар= таном і препаратам&= #1080;, що метаболізу&= #1102;ться з участю вищ= ;евказаних ферментів цитохрому P450, не очікуєть= ся.

Д= іти

Досл= 110;дження взаємодії проводилис&= #1103; лише у дорослих.

Неві= 076;омо, чи взаємодія у дітей відрі= зняється від взаємодії у дорослих.

Особливост= 10; застосуван&= #1085;я.

З = 72;стосування у період вагітності або годуван= ня груддю.

В= агітність. = 47;астосуванн&#= 1103; антагоніст&= #1110;в ангіотензи&= #1085;у II не рекомен = 76;ується протягом першого триместру вагітності. Застосуван&= #1085;я антагоніст&= #1110;в ангіотензи&= #1085;у II протипоказ&= #1072;но у ІІ та ІІІ триместрі вагітності.=

Епід= 077;міологічні докази щодо ризику тератогенн&= #1086;сті внаслідок д= ії інгібіторі&= #1074; АПФ протягом першого триместру вагітності не були переконлив&= #1080;ми; однак деяке збільшення ризику не виключаєть&= #1089;я. Поки немає контрольов&= #1072;них епідеміоло&= #1075;ічних даних щодо т= ;ератогенно = 89;ті антагоніст&= #1110;в ангіотензи&= #1085;у II, подібні ризики не виключені. <= /o:p>

Паці= 108;нткам, які планують вагітність, слід заміни= ти терапію блокаторам&= #1080; рецепторів ангіотензи&= #1085;у на альтерна= тивні антигіперт&= #1077;нзивні методи лікування, які мають встановлен&= #1080;й профіль безпеки для застосуван&= #1085;я при вагітності, якщо тільки продовженн&= #1103; такої терап= ії не вважається необхідним.= У разі якщо діагностов&= #1072;на вагітність, слід негайно припинити лікування антагоніст&= #1072;ми ангіотензи&= #1085;у II і за необхіднос&= #1090;і розпочати альтернати&= #1074;ну терапію.

Відо= 084;о, що терапія антагоніст&= #1072;ми ангіотензи&= #1085;у II у другому т= 072; третьому триместрах викликає фетотоксич&= #1085;ість людини (зниження ниркової фу= нкції, олігогідра&= #1084;ніоз, затримку осифікації черепа) та неонатальн&= #1091; токсичніст&= #1100; (ниркову недостатні&= #1089;ть, гіпотензію, гіперкаліє&= #1084;ію).

Якщо вплив антагоніст&= #1110;в ангіотензи&= #1085;у II відбувся з другого триместру вагітності, рекомендує&= #1090;ься ультразвук&= #1086;ва перевірка ф= ункції нирок та черепа. За нk= 7;мовлятами, матері яких= під час вагітності = приймали антагоніст&= #1080; ангіотензи&= #1085;у II, потрібно р= 077;тельно спостеріга&= #1090;и щодо гіпотонії.

Л= актація. = 54;лмесартан виводиться з молоком щурів, але невідомо, чи виділяєтьс&= #1103; олмесартан з молоком людини. Оскільки немає інформації щодо застос= ування олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; у період годування груддю, ліка= ;рський засіб не рекомендує&= #1090;ься призначати = матерям у цей період= ;. Краще застосовув&= #1072;ти альтернати&= #1074;ні методи лікування з= і встановлен&= #1080;м профілем безпеки під= час грудного вигодовува&= #1085;ня, особливо під час годування новонародж&= #1077;ного чи недоношено&= #1075;о немовляти.

=

З = 76;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотрансп&= #1086;ртом або іншими механізмам&= #1080;.

Олме= 089;артан має незначний або помірний вплив на здатність керувати автомобіле&= #1084; або іншими механізмам&= #1080;. Запамороче&= #1085;ня або втома можуть періодично = виникати у пацієнтів, які приймають антигіперт&= #1077;нзивну терапію, що може погіршити ш= видкість реакції.

Спосіб застосуван&= #1085;я та дози.<= /p>
Р= екомендуєтn= 0;ся приймати таблетки олмесартан медоксоміл приблизно в один і той жk= 7; час щодня, з їжею або без неї, наприклад, під час снід= ;анку. Таблетку слід проковтнут&= #1080; з достатньо= ю кількістю рідини (наприклад, однією скля= нкою води). Таблетку не слід жувати= .

Д= орослі

Реко= 084;ендована початкова доза олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; становить 10 мг один раз на день. Для пацієнтів, у яких артеріальн&= #1080;й тиск недост= атньо контролюєт&= #1100;ся при цій дозі= ;, доза олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; може бути збільшена до оптималь= ної дози 20 мг оди= 085; раз на добу. Якщо потрібно додаткове зниження артеріальн&= #1086;го тиску, дозу олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; можна збільшити до максимум= 40 мг щодня або можна додат= и терапію гідрохлоро&= #1090;іазидом.<= /p>
Анти= 075;іпертензив&= #1085;ий ефект олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091;, як правило, присутній протягом 2 тижнів від початку терапії і є максимальн&= #1080;м приблизно через 8 тижнів після почат= ку терапії. Це слід мати на увазі під час розгляд= у схеми зміни дози для будь-якого п= ;ацієнта.

Л= юди похилого віку (понад 65 років)

Зазв= 080;чай не потрібно коригувати дозування д= ля людей старшого віку. Якщо потрібне пі= двищення до максимальн&= #1086;ї дози 40 мг на добу, слід ретельно контролюва&= #1090;и артеріальн&= #1080;й тиск.

П= орушення функції нирок

Макс= 080;мальна доза для пацієнтів із легким та помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну = 20–60 мл/хв) становить 20 мг олмесарт= ану медоксоміл&= #1091; один раз на добу через обмежений досвід заст= осування вищих доз у цій групі пацієнтів.

Заст= 086;сування олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; пацієнтам із вираженим порушенням функції нирок (кліре= ;нс креатиніну <20 мл/хв) не рекомендує&= #1090;ься, оскільки є лише обмеже= ний досвід щодо= цієї груп&#= 1080; пацієнтів.

П= орушення функції печінки=

Не потрібно коригувати дозування д= ля пацієнтів із легким порушенням функції печінки. Пац= ;ієнтам з помірним порушенням роботи печі= нки рекомендує&= #1090;ься початкова доза 10 мг олм= 077;сартану медоксоміл&= #1091; один раз на день, а максимальн&= #1072; доза не повинна перевищува&= #1090;и 20 мг один раk= 9; на день. Ретельний моніторинг артеріальн&= #1086;го тиску та ниркової функції рек= омендуєтьсn= 3; пацієнтам із гепатитом, які вже отримують діуретики та/або інші антигіперт&= #1077;нзивні засоби. Немає досві= ду лікування о= лмесартаноl= 4; медоксоміл&= #1086;м пацієнтів з вираженим п= орушенням роботи печінки, тому застосуван&= #1085;я лікарськог&= #1086; засобу для цієї групи пацієнтів не рекомендує&= #1090;ься. Олмесартан = медоксоміл не слід застосовув&= #1072;ти пацієнтам з обструкціє&= #1102; жовчовивід&= #1085;их шляхів.

Д= іти

Паці= 108;нти віком від 6 д = 86; 18 років. Р&= #1077;комендован= ;а початкова доза олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; для дітей віком від 6 років становить 10 мг олмесарт= ану медоксоміл&= #1091; один раз на день. У дітеl= 1;, у яких артеріальн&= #1080;й тиск недостатнь&= #1086; контролюєт&= #1100;ся при цій дозі= ;, дозу олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; можна збіль= шити до 20 мг один раз на добу. Якщо потріб= но додаткове зниження артеріальн&= #1086;го тиску, для дітей із вагою ≥ 35 кг доза олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; може бути збільшена до максимум= 40 мг. Для дітеl= 1; із вагою <35 кг добова доза не повинна перевищува&= #1090;и 20 мг.

Інші педіатричн&= #1110; пацієнти. Олмесартан медоксоміл не слід застосовув&= #1072;ти дітям до 6 років через проблеми безпеки та відсутніст&= #1100; даних щодо цієї віково= ї групи.

Передоk= 9;ування.

= Доступна тільки обмежена інформація про передоз= ування у людини. Наl= 1;імовірніши= 084; ефектом при передозува&= #1085;ні є артеріаль= на гіпотензія. У разі передозува&= #1085;ня за пацієнтом слід встановити ретельний нагляд, а терапія повинна бут= и симптомати&= #1095;ною та підтриму= вальною.

= Даних про виведення олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; шляхом діалізу немає.

Побічнo= 0; реакції.

i= 5;обічні реакції, що найчастіше виникають у ході лікування олмесартан&= #1086;м медоксоміл&= #1086;м, — головні болі (7,7 %), грипоподіб&= #1085;і симптоми (4,0 %) і запамороче&= #1085;ня (3,7 %).

i= 9; плацебокон&= #1090;рольованих дослідженн&= #1103;х монотерапі&= #1111; єдиною побічною реакцією, пов’язаною з лікуванням, було запамороче&= #1085;ня (частота 2,5 % при застосуван&= #1085;і олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; і 0,9 % у групі плацебо).

j= 3;астота відхилень лабораторн&= #1080;х параметрів була трохи вищою при застосуван&= #1085;і олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; порівняно з плацебо: гіпертригл&= #1110;церидемія — 2,0 % при застосуван&= #1085;і олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; порівняно з= 1,1 % при застосуван&= #1085;і плацебо, підвищення рівня креатинфос&= #1092;окінази — 1,3 % при застосуван&= #1085;і олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; порівняно з= 0,7 % при застосуван&= #1085;і плацебо.

i= 3;ебажані ефекти за результата&= #1084;и клінічних досліджень = олмесартанm= 1; медоксоміл&= #1091;, постмаркет&= #1080;нгових досліджень безпеки препарату т= а спонтанних повідомлен&= #1100; наведені в таблиці. Побічні реакції розподіля&= #1102;ться за частотою виникнення таким чином: дуже часто (³1/10); часто (³ 1/100, < 1/10); нечаст= ;о (³ 1/1000, < 1/100); рідко (³ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена із наявних джерел).

=

Системи органів

за класифікац= ;ією MedDRA

Побічні реакції

Частота

З боку системи крові та лімфатично= ;ї системи

Тром = 73;оцитопенія

i= 3;ечасто

З бок= 091; імунної системи

Анаф= 10;лактична реакція

i= 3;ечасто

З бок= 091; метаболізм= ;у та травлення

Гіпе = 88;тригліцери&#= 1076;емія

j= 3;асто

Гіпе = 88;холестерин&#= 1077;мія

Неча = 89;то

Гіпе = 88;урикемія

j= 3;асто

Гіпе = 88;каліємія

i= 6;ідко

З бок= 091; нервової системи

Запа = 84;орочення

j= 3;асто

Голо = 74;ний біль

j= 3;асто

З бок= 091; органів слуху

Верт = 80;го

i= 3;ечасто

З бок= 091; серця

Стен = 86;кардія

i= 3;ечасто

Тахі = 82;ардія

Неча = 89;то

З бок= 091; судин

Арте = 88;іальна гіпотензія= ;

i= 6;ідко

Респ= 10;раторні, торакальні і медіастина= ;льні порушення

Брон = 93;іт

j= 3;асто

Фари = 85;гіт

j= 3;асто

Каше = 83;ь

j= 3;асто

Рині = 90;

j= 3;асто

З бок= 091; шлунково-кl= 0;шкового тракту

Гаст = 88;оентерит

j= 3;асто

Діар = 77;я

j= 3;асто

Біль = 074; животі

j= 3;асто

Нудо = 90;а

j= 3;асто

Дисп = 77;псія

j= 3;асто

Блюв = 72;ння

i= 3;ечасто

Спру = 87;одібна ентеропаті= ;я (див. «Особливос= ;ті застосуван= ;ня»)

Дуже рідко

З бок= 091; шкіри та підшкірних тканин

Екза = 85;тема

i= 3;ечасто

Алер = 75;ічний дерматит

i= 3;ечасто

Кроп = 80;в’янка

i= 3;ечасто

Виси = 87;ання

i= 3;ечасто

Свер = 73;іж

i= 3;ечасто

Алоп = 77;ція

i= 3;евідомо

Ангі = 86;невротични&#= 1081; набряк

i= 6;ідко

Пору = 96;ення з боку скелетно-м’я&= #1079;ової системи і сполучної тканини

Артр = 80;т

j= 3;асто

Біль = 091; спині

j= 3;асто

Біль = 091; кістках

j= 3;асто

Міал = 75;ія

i= 3;ечасто

Артр = 72;лгія

i= 3;ечасто

М’яз = 86;ві судоми

i= 6;ідко

Пору = 96;ення з боку ниро = 82; та сечовивідн= ;их шляхів

Гема = 90;урія

j= 3;асто

Інфе = 82;ція сечовивідн= ;их шляхів

j= 3;асто

Гост = 88;а ниркова недостатні= ;сть

i= 6;ідко

Пору = 96;ення функції нирок

i= 6;ідко

Зага = 83;ьні порушення

Біль

j= 3;асто

Біль = 091; грудній клітці

j= 3;асто

Пери = 92;еричний набряк

j= 3;асто

Грип = 86;зні симптоми

j= 3;асто

Підв = 80;щена втомлювані= ;сть

j= 3;асто

Набр= 03;к обличчя

i= 3;ечасто

Асте = 85;ія

i= 3;ечасто

Зага = 83;ьне нездужання= ;

i= 3;ечасто

Лета = 88;гічний стан

i= 6;ідко

Змін = 80; лабораторн= ;их параметрів= ;

Підв = 80;щення рівня ферментів печінки

j= 3;асто

Підв = 80;щення рівня сечовини у крові

j= 3;асто

Підв = 80;щення рівня креатинфос= ;фокінази у крові

j= 3;асто

Підв = 80;щення рівня креатиніну у крові

i= 6;ідко

Повід= ;омлялося про поодинокі випадки рабдоміолі&= #1079;у, пов’<= /span>язані в часі із застосуван&= #1085;ям блокаторів = рецепторів ангіотензи&= #1085;у II.

Особливі групи пацієнтів

&#= 1055;едіатрична популяція

У ходo= 0; двох клінічних досліджень з участю діт= ;ей та підлітків (361 особа) віком від 1 до 17 рокі&= #1074; був проведений моніторинг безпеки олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091;. У той час як природа і тяжкість побічних реакцій бул= и подібними до таких у дорослих пацієнтів, частота нижченавед&= #1077;них побічних реакцій у дітей була вищою, ніж у дорослих:

- носова кровотеча у дітей є поши= ;реною побічною реакцією (ві= ;д ≥ 1/100 до < 1/10), яка не спостері= галася у дорослих пацієнтів;

- протягом 3 тижнів подвійно сліпого дослідженн&= #1103; частота виникнення запамороче&= #1085;ня та головного болю, що вимагали лікування, б= ;ула майже в два рази вищою у дітей віком від 6 до 17 років у групі, що застосовув&= #1072;ла олмесартан&= #1091; медоксоміл у високих дозах.

Загал= ;ом профіль безпеки олмесартан&= #1091; медоксоміл&= #1091; у педіатричн&= #1080;х пацієнтів не відрізня= вся значною мірою від профілю безпеки дорослих пацієнтів.

Пацієнm= 0;и літнього віку (від 65 років)

У пацієнтів літнього віку гіпотензія може спостеріга&= #1090;ися дещо частіше («рі= ;дко» або «нечаст= о»).

Повід= омлення про можливі побічні реакції

i= 5;овідомленн= 103; про можливі побічні реакції є дуже важливими у післяреєст&= #1088;аційний період застосуван&= #1085;я лікарськог&= #1086; засобу. Це дає змогу продовжува&= #1090;и спостереже&= #1085;ня за співвіднош&= #1077;нням користі/риз= ику застосуван&= #1085;я лікарськог&= #1086; засобу. Прац= ;івники охорони здоров’я по= винні повідомлят&= #1080; про будь-які можливі побічні реа= кції.

Термін придатност&= #1110;.

3 роки.

&#= 1059;мови зберігання.=

h= 7;берігати при температур&= #1110; не вище 25 °С в оригінальн&= #1110;й упаковці. Зберіг&#= 1072;ти в недоступно&= #1084;у для дітей місці.

=

&#= 1059;паковка.

По 10 таблеток у блістері, по= ; 3 або 9 блістерів у картонній упаковці.

&#= 1050;атегорія відпуску. За рецептом.

&#= 1042;иробник.

i= 2;аклеодс Фармасьюти&= #1082;алс Лімітед.

&#= 1052;ісцезнаход= ження виробника та його адре= ;са місця провадженн&= #1103; діяльності.=

Віледж Тхеда, ПО Лодхімайра, Техсіл Бадді, Дістр= ;ікт Солан, Хімачал Прадеш, 174101, Індія.

<= span lang=3DUK>