MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D1FED6.3D665C70" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D1FED6.3D665C70 Content-Location: file:///C:/680C1E54/UA117180101_6F14.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засоб=
у
ВАП 20
(VAP 20)
Склад:
діюча речовина: алпростадил;
1 ампула містить алпростадилу 20 мкг;
допоміжна речовина: етанол 788 мг.
Лікарська форма. Концентрат
для приготування розчину для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості=
: прозора безбарвна рідина з характе=
рним
запахом етанолу.
Фармакотерапевтична група.
Простагландини. Код АТХ С01Е А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Ал=
простадил,
активна речовина препарату ВАП 20, є вазодилататором. Він посилює
кровотік шляхом дилатації артеріол та передкапілярних сфінктерів. Препарат
поліпшує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові. Після
внутрішньовенного застосування спостерігається підвищення еластичності
еритроцитів і пригнічення їхньої агрегації ex
vivo. Алпростадил ефективно при=
гнічує
активацію тромбоцитів in vitro.=
Цей
ефект поширюється також на параметри зміни форми тромбоцитів, агрегації,
секреції речовин, що містяться у гранулах, та вивільнення тромбоксану –
речовини, що сприяє агрегації. Препарат призводить до зменшення утворення
артеріальних тромбів in=
vivo у дослідженнях на тваринах.
За=
стосування
препарату стимулює фібриноліз та підвищення певних показників ендогенного
фібринолізу (плазміногену, плазміну, активності активатора тканинного
плазміногену).
Фармакокінетика.
Ал=
простадил
– синтетичний аналог природного простагландину Е1 з коротким періодом
напіввиведення Т1/2. Після внутрішньовенного застосування
алпростадилу в дозі 60 мкг/2 години максимальна концентрація у плазмі крові
здорових добровольців на
6 пкг/мл перевищувала
максимальну концентрацію у фазі плацебо (2,4 пкг/мл). Період
напіввиведення під час альфа-фази становить приблизно 0,2 хвилини (розрахун=
кове
значення), а під час бета-фази – приблизно 8 хвилин. Таким чином, рівноважна
концентрація досягається невдовзі після початку інфузії.
Ал=
простадил
метаболізується головним чином у легенях – приблизно 80-90 % під час першого
проходження. Первинні метаболіти, що формуються під час першого проходження=
–
15-кето-ПГЕ1, ПГЕ0 (13,14-дигідро-ПГЕ1) та
15-кето-ПГЕ0 (13,14-дигідро-15-кето-ПГЕ1), у свою чер=
гу,
зазнають подальшого розпаду, зокрема
шляхом бета-окиснення та
омега-окиснення.
Ме=
таболіти виводяться
із сечею (88 %) і калом (12=
%).
Повне виведення здійснюється за 72 години. З первинних метаболітів тільки
15-кето-ПГЕ0 може бути виявленим in
vitro з використанням гомогенатів легенів.
Пі=
сля
застосування алпростадилу 60 мкг/2 год здоровим добровольцям ПГЕ0
досягає максимальної концентрації у плазмі крові 11,8 пкг/мл після фази пла=
цебо
(1,7 пкг/мл), при цьому період напіввиведення становить приблизно 2 хвилини=
під
час альфа-фази і приблизно 33 хвилини під час бета-фази. Tmax
досягається після 119 хв. Відповідні значення для 15-кето-ПГЕ0 т=
акі:
Cmax 151 пкг/мл (плацебо 8 мкг/мл), t½α
приблизно 2 хвилини, t½ß 20=
хвилин
і Tmax 106 хвилин.
Алпростадил на 93 % зв’язується з
макромолекулярними компонентами плазми крові.
Клінічні
характеристики.
Показання.
= Лікування хроні= чних облітеруючих захворювань артерій III та IV стадії у дорослих пацієнтів (за класифікацією Фонтейна), які не підлягають реваскуляризації або у яких реваскуляризація не мала успіху.<= o:p>
Внутрішньовенне введення не рекомендоване
для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії.
Протипоказання.
– Гіперчутливість до алпростадилу або до інших компонентів препарату;
–
пацієнтам з такими порушеннями функції серця:
– декомпенсована серцева недостатність III та IV класу за класифікацією
Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA);
–
неадекватне лікування серцевої недостатності;
– аритмії різної етіології, включаючи аритмію,=
що
спричиняє гемодинамічні порушення;
–
неадекватне лікування
серцевої аритмії;
–
недостатність та/або =
стеноз
аортального та/або мітрального клапанів;
–
неадекватно контрольо=
вані
коронарні захворювання серця;
–
ішемічна хвороба серц=
я;
–
нещодавно перенесений=
інфаркт
міокарда (впродовж останніх 6 місяців);
– підозра на гострий/хронічний набр=
як
легенів, за результатами клінічного або рентгенологічного дослідження, набр=
як
легенів в анамнезі або інфільтрація легенів;
– тяжкі хронічні обструктивні захво=
рювання
легенів, венооклюзивні захворювання легенів;
–
пацієнтам із
задокументованими захворюваннями печінки, включаючи пацієнтів з ознаками го=
строї
печінкової недостатності (підвищений рівень трансаміназ або гамма-ГТ) або із
задокументованою недостатністю печінки тяжкого ступеня (включаючи в анамнез=
і);
– ниркова дисфункція (олігоанурія);
– схильність до кровотечі (гостра е=
розивна
чи кровоточива виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, політравми);
– інсульт в анамнезі впродовж останніх 6 місяців;
– артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня;
– загальні протипоказання проти інфузійної терапії (наприклад застійна
серцева недостатність, набряк легенів або мозку та гіпергідратація);
– період вагітності або годування груддю;
–
дитячий вік.
Взаємодія з іншими лікарськими зас=
обами та
інші види взаємодій.
При лікуванні препарат=
ом може
посилюватися ефект гіпотензивних препаратів, вазодилататорів, а також антиа=
нгінальних
препаратів. При одночасному застосуванні цих препаратів разом з алпростадил=
ом
та при застосуванні інших вазодилататорів необхідний ретельний контроль ста=
ну
серцево-судинної системи, включаючи моніторинг артеріального тиску.
Симпатоміметики, адрен=
алін,
норадреналін знижують вазодилататорну дію препарату.
Одночасне застосування
препарату та антитромботичних засобів (антикоагулянтів, інгібіторів агрегац=
ії
тромбоцитів, тромболітичних засобів) може збільшити схильність до кровотеч.
Враховуючи слабку інгібуючу дію алпростадилу на агрегацію тромбоцитів in vitro, слід з обережністю застосовувати пацієнтам=
, які
одночасно приймають антикоагулянти.
Одночасне застосування=
з
цефамандолом, цефаперазоном, цефатетаном, знижує ефект алпростадилу.
Особливості застосування.
Пацієнтам із групи риз=
ику
терапію препаратом слід проводити з обережністю, пильно наглядаючи
за пацієнтом упродовж введення =
кожної
дози.
Пацієнтам, схильним до
серцевої недостатності за своїм віком і пацієнтам з ішемічною хворобою серц=
я слід
перебувати під наглядом у стаціонарі під час і протягом одного дня після
припинення лікування препаратом. З обережністю призначати препарат і
при легкій або помірній артеріальній гіпотензії.
Для запобігання виникн=
енню
симптомів гіпергідратації інфузійні об’єми не мають перевищувати 50-100 мл =
на
добу (введення за допомогою пристрою для інфузій). Також слід дотримуватись рекомендацій щодо
тривалості інфузії. Необхідними є моніторинг параметрів серцево-судинної си=
стеми
пацієнта (артеріального тиску та частоти серцевих скорочень), контроль маси
тіла, балансу рідини, центрального
венозного тиску та ехокардіографія, біохімічних показників крові, згортання
крові (при порушенні згортання або при одночасному застосуванні з лікарськи=
ми
засобами, які впливають на систему згортання крові). Пацієнта можна виписат=
и зі
стаціонару тільки у разі встановлення стабільних показників з боку
серцево-судинної системи.
Такий же самий ретельн=
ий
нагляд (контроль балансу рідини та показників ниркової функції) потрібний
пацієнтам з периферичними набряками або нирковою дисфункцією (рівень креатиніну в сироватці крові > 1,5 м=
г/дл,
або швидкість гломерулярної фільтрації 90 мл/хв).
Препарат з обережністю
призначати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі (лікування проводити у=
післядіалізний
період), хворим на цукровий діабет I типу, особливо при вираженому ураженні
судин.
Алпростадил слід вводи=
ти
тільки лікарям, які мають досвід лікування облітеруючих захворювань
периферичних артерій, знайомі із сучасними методами постійного контролю
показників серцево-судинної системи та мають для цього відповідне обладнанн=
я.
Не слід застосовувати внутрішньовенне струминне (болюсне) введення для
застосування алпростадилу.
Флебіт (проксимальніше місця введе=
ння), як
правило, не є причиною для припинення лікування, ознаки запалення зникають
через декілька годин після припинення інфузії або зміни місця введення,
специфічного лікування у подібних випадках не потрібно. Катетеризація центр=
альної
вени дає змогу зменшити частоту проявів даної побічної реакції.
У разі
одночасного застосування з гіпотензивними препаратами, вазодилататорами та
антиангінальними препаратами слід проводити ретельний моніторинг показників
серцево-судинної системи (див. розділ «Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування препарату можливе лише під ретел=
ьним
лікарським наглядом у випадках:
тромбоцитоз (кількість тромбоцитів менш 4х10<=
sup>6/мл),
периферична нейропатія, жовчокам’яна хвороба в анамнезі, виразки шлунка або
трофічні виразки в анамнезі; глаукома, епілепсія.
Не можна додавати інші лікарські засоби в
інфузійний розчин. Якщо пацієнту призначені ще інші препарати, їх слід ввод=
ити
в іншу вену, а якщо це неможливо, необхідно
встановити інший шлях застосування.
Препарат містить 788 мг етанолу в 1 мл. Це сл=
ід
враховувати при призначенні препарату пацієнтам, хворим на алкоголізм та
пацієнтам з групи підвищеного ризику (захворювання печінки, епілепсія).
Зас=
тосування
у період вагітності або годування груддю.
Протипоказаний препарат жінкам у період
вагітності. При необхідності застосування препарату годування груддю слід
припинити.
Жінкам репродуктивного=
віку
слід застосовувати ефективні контрацептивні засоби для запобігання вагітнос=
ті
під час застосування препарату.
Дані доклінічних досліджень фертильності не свідчать про вплив препарат=
у на
фертильність при застосуванні клінічних доз лікарського засобу.
Здатність впливати на швидкість ре=
акції
при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Як
і всі препарати, що діють на серцево-судинну систему (можуть спричинити
зниження систолічного артеріального тиску), препарат може негативно впливат=
и на
здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, особливо на
початку лікування, при підвищенні дози, припиненні прийому препарату, вжива=
нні
алкоголю, може спричинити зниження систолічного артеріального тиску. Слід повід=
омити
пацієнтів про необхідність дотримання обережності під час керування
транспортними засобами та іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Препарат вводиться тільки внутрішньовенно або внутрішньоартеріально за
умови, що лікар має досвід роботи в
ангіології, знайомий із сучасними методами постійного контролю показників
серцево-судинної системи та має для цього відповідне обладнання. Не =
слід
вводити препарат внутрішньовенно струминно (болюсно).
Внутрішньовенне введення =
не
рекомендоване для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних
артерій IV стадії.
Внутрішньовенна терапія III стадії.
Внутрішньовенну терапію з=
дійснювати
за нижченаведеною схемою.
Вміст 2 ампул (40 мкг
алпростадилу) препарату розчинити у 50-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
Одержаний розчин вводити внутрішньовенно протягом 2 годин. Цю дозу
застосовувати двічі на добу. Альтернативно: 1 раз на добу внутрішньовенна
інфузія протягом 3 годин 3 ампул (60 мкг алпростадилу), вміст яких слід
розчинити у 50-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
У пацієнтів з порушеною ф= ункцією нирок (ниркова недостатність при значеннях креатиніну > 1,5 мг/дл внутрішньовенне застосування препарату треба розпочинати з
1 ампули 2 рази на добу (2 х 20 мкг алпростадилу=
),
кожна інфузія триває 2 години. Залежно від загальної клінічної картини дозу
можна збільшити до вищенаведеної нормальної дози протягом 2-3 днів.
Пацієнтам з нирковою недостатністю та пацієнтам з групи ризику порушення
функції серця об’єм інфузії слід обмежити 50-100 мл на добу та обов’язково
вводити за допомогою пристрою для інфузій.
Внутрішньоартеріальна терапія III та IV стадії.
Внутрішньоартеріальну тер=
апію проводити
за нижченаведеною схемою.
Вміст 1 ампули (20 мкг
алпростадилу) розчинити у 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
Об’єм отриманого розчину, що відповідає вмісту половини ампули препарату (25 мл розчину містять 10 мкг алпростадилу), вводити внутрішньоартеріально протягом <= o:p>
60-120 хвилин за допомогою
пристрою для інфузій. При задовільній переносимості дозу можна збільшити до=
1
ампули (20 мкг алпростадилу), особливо при наявності некрозів. Зазвичай
застосовується 1 інфузія на добу.
Якщо внутрішньоартеріальна інфузія проводиться через введений катетер, то залежно від переносимості препарату та тяжкості захворювання рекомендується доза 0,1-0,6 нг/кг маси тіла/хв (відповідає вмісту ¼-1½ ампули препарату); інфузія із застосуванням пристрою для інфузій триває 12 годин.
Після тритижневого курсу
лікування треба розглянути питання про доцільність подальшого застосування
препарату. У разі відсутності у пацієнта терапевтичного ефекту лікування сл=
ід
припинити. Курс лікування не має перевищувати 4 тижнів.
Діти.
Доступних
клінічних даних щодо лікування дітей немає. Цій
категорії пацієнтів препарат протипоказаний.
Передозування.
Симптоми. =
i>Передозування препарату може призв=
ести до
зниження артеріального тиску та рефлекторної тахікардії внаслідок ефекту ва=
зодилатації.
Інші можливі симптоми: вазовагусне синкопе з блідістю, підвищене потовиділе=
ння,
нудота, блювання, ішемія міокарда, серцева недостатність. Можливі місцеві
реакції: біль, набряк та почервоніння кінцівки, в яку проводиться інфузія,
прояви гіперчутливості.
Лікування
симптоматичне. Специфічного антидоту немає. У випадках передозування (сильн=
ий
біль, зниження артеріального тиску) слід зменшити або негайно припинити
введення інфузії. При зниженні артеріального тиску насамперед потрібно покл=
асти
пацієнта на спину, припіднявши нижні кінцівки. Якщо симптоми не зникають, с=
лід
перевірити/контролювати параметри серцево-судинної системи. У разі необхідн=
ості
можна застосовувати симпатоміметики.
=
=
Побічні реакції.
Побічні явища класифік=
овано за
частотою таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто
(≥ 1/100, <
1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко
(≥ 1/10000, <
1/1000), дуже рідко
(< 1/10000), невідо=
ма
частота (не може бути оцінена за наявними даними).
З
боку нервової системи: =
span>часто – головний біль, парестезія
кінцівки, на якій проводилася маніпуляція; рідко – сплутаність
свідомості, церебральні судоми; невідома частота – інсульт, запаморочення,
психоз.
З боку травного тракту: нечасто
З
боку серцево-судинної системи: <=
/span>нечасто=
– зниження артеріального тиску,
тахікардія, стенокардія; рідко – аритмії, серцева недостатність з випадками
гострого набряку легенів, що може призвести до загальної серцевої
недостатності; невідома частота – інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блок=
ада.
З боку гепатобіліарної системи: рідко – порушення рівня печінкових ферм=
ентів.
З боку дихальної систе=
ми: рідко − набряк легенів; невідома частота – диспное.
З боку системи кров=
і: рідко – лейкопенія, лейкоцитоз,
тромбоцитопенія, анемія.
Дослідження: нечасто=
– підвищення функціональних показ=
ників
печінки (трансаміназ); підвищення температури; зміни
показника СРБ (С-реактивного білка), після завершення лікування
відбувається швидка нормалізація.
З боку шкіри
і підшкірної клітковини: часто – почервоніння, набряк, припливи.
Загальні порушення і реакції у місці введення препарату:
З боку імунної сист=
еми: нечасто – алергічні реакції (шкірні
реакції гіперчутливості включаючи висипання на шкірі, відчуття набряку,
дискомфорту у суглобах, фебрильну реакцію, пітливість, озноб); дуже рідко –
анафілактичні або анафілактоїдні реакції; невідомо – анафілактичний шок.=
З боку кістково-м’я=
зової
системи: нечасто – сим=
птоми з
боку суглобів, включаючи біль; дуже рідко – оборотний гіперостоз довгих
трубчастих кісток після застосування препарату
більше 4 тижнів.
Інше: невідома
частота – ортостатична гіпотензія, підвищена втомлюваність, загальна слабкі=
сть,
ниркова недостатність, анурія, вазалгія.
Термін придатност=
і.
3 роки.
Умови зберігання. =
Зберігати при температурі від 2 до=
Зберігати в недоступному для дітей=
місці.
Несумісність.
Не слід змішувати препарат з іншими лікарськ=
ими
засобами в одній ємкості, окрім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».
Упаковка.
По 1 мл в ампулах із коричневого
нейтрального скла (тип I Рh. Еur.) з кільцем білого кольору.
По 5 або 10 ампул в картонній упак=
овці зі
спеціальним тримачем для ампул.
Категорія відпуску.
За реце=
птом.
Виро=
бник. Дрем Фарма ГмбХ
(виробник, відповідальний за випуск серії).
Місц=
езнаходження
виробника та його адреса місця провадження діяльності. =
Хіетзінгер Хауптштрасе, 37/2, 1130=
Відень,
Австрія.