УТВЕРЖДЕНi= 4;

ІНС= ;ТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікаl= 8;ського засобу

(Dexmedetomidine-Darnytsia)

Склад:

1 мл кон = 94;ентрату містить деl= 2;смедетомід= 080;ну гідрохлориk= 6;у 118 мкг, що еквіk= 4;алентно 100 мкг дексмедетоl= 4;ідину;

= допом= ;іжні речовини:= натрію хлорид, вода для ін’єкці = 81;.

Лік= ;арська форма. <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>К&= #1086;нцентрат для розчину для інфузій.

О&= #1089;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: прозор= ;ий безбарвний розчин.

Фармакотер&= #1072;певтична група. = 55;сихолептик&#= 1080;. Інші &= #1089;ноk= 6;ійні та седативн= 10; засоби.

Код АТХ N05C M18.

Фармако&= #1083;огічні властивостo= 0;.

Фар&= #1084;акодинамік= ;а.

Дексмедетl= 6;мідин є селективниl= 4; агоністом α_=
2-адренорец = 77;пторів з широким спектром фармакологo= 0;чних властивостk= 7;й. Він чинить симпатолітl= 0;чний ефект завдя = 82;и зниженню вивільненнn= 3; норадреналo= 0;ну із симпатичниm= 3; нервових закінчень. Седативні ефекти зумовлені зниженням з = 73;удження у блакитній плямі (locus coeruleus (L.) – &#= 1103;дрі з переважан = 85;ям норадренерk= 5;ічних нейронів, як= 077; знаходитьсn= 3; у стовбурі головного мозку.

Деl= 2;смедетомід= 080;н чинить аналгетичнm= 1; дію і сприяє зниженню до = 79; використовm= 1;ваних анестетикіk= 4; та аналгетикіk= 4;. Серцево-суд = 80;нні ефекти мают= 00; дозозалежнl= 0;й характер, пр= 080; низькій швидкості і = 85;фузії переважаютn= 0; центральні ефекти, що призводить до зниження частоти серцевих скорочень і артеріальнl= 6;го тиску. При застосуванl= 5;і вищих доз переважаютn= 0; периферичнo= 0; судинозвужm= 1;вальні ефекти, що призводить до підвищення системного судинного о = 87;ору та артеріал= 00;ного тиску, а також подальшого посилення брадикардіo= 1;. Дексмедетоl= 4;ідин практично н = 77; пригнічує дихання при = 081;ого застосуванl= 5;і як монопреп = 72;рату у здорових добровольцo= 0;в.

Сеk= 6;ація дорослих пацієнтів, які перебув = 72;ють у відділенняm= 3; інтенсивноo= 1; терапії (ВІТ).<= o:p>

У п = 83;ацебо-контр&= #1086;льованих дослідженнn= 3;х у пацієнтів, які перебували = 91; відділенні інтенсивноo= 1; терапії після перенесеноk= 5;о оперативноk= 5;о втручання і = 79; проведенняl= 4; інтубації т = 72; седації за допомогою мідазоламу або пропофолу, д= 077;ксмедетомі&= #1076;ин значно знижував потребу як у &#= 1088;езервній седації (мідазоламо = 84; або пропофо = 83;ом), так і опіоїдах протягом се = 76;ації на період до 24 годин. Більшість пацієнтів, які отримув = 72;ли дексмедетоl= 4;ідин, не потребувалl= 0; додаткової седативної терапії. Пацієнти мо = 75;ли бути успішн = 86; екстубованo= 0; без припине = 85;ня інфузії дексмедетоl= 4;ідину. У досліджен = 85;ях, проведених за межами відділення інтенсивноo= 1; терапії, підтвердилl= 0;, що дексмедетоl= 4;ідину гідрохлориk= 6; можна безпечно вводити пацієнтам б = 77;з ендотрахеаl= 3;ьної інтубації з = 72; умови належ = 85;ого моніторингm= 1;.

Деl= 2;смедетомід= 080;н був подібни = 81; до мідазоламу (= 089;піввідноше&= #1085;ня середніх 1,07; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,971, 1,176) і пропофолу (с= 087;іввідношен&= #1085;я середніх 1,00; 95 % ДІ 0,922, 1,075) за часо= 084; перебуваннn= 3; у цільовому = 076;іапазоні седації у переважно терапевтичl= 5;их пацієнтів відділення інтенсивноo= 1; терапії, які потребувалl= 0; тривалої седації від легкої до помірної гл = 80;бини (від 0 до -3 балі = 74; за шкалою збудження-с = 77;дації Річмонда (RASS)) п= 077;ріод до 14 днів; скорочував тривалість штучної вен = 90;иляції легень порівняно з мідазоламоl= 4; і зменшував час до екстубації трахеї порівняно з мідазоламоl= 4; і пропофоло = 84;. Пацієнти, як= 110; отримували дексмедетоl= 4;ідин, легше прокидалисn= 3;, були більш контактні і краще повідомлялl= 0; про наявність болю порівняно з пацієнтами, які отримув = 72;ли мідазолам або пропофо = 83;. У пацієнтів, які отримували дексмедетоl= 4;ідин, частіше розвивалисn= 3; артеріальнk= 2; гіпотензія = 10; брадикардіn= 3;, але рідше – тахікардія порівняно з пацієнтами, які отримували мідазолам. Порівняно з групою, яка отримувала пропофол, частота розвитку тахікардії = 91; пацієнтів, я= 082;і отримували дексмедетоl= 4;ідин, була вищою, а частота розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії R= 11; приблизно однаковою. Оцінка за шкалою CAM-ICU показала, що частота розвитку делірію у па= 094;ієнтів, які отримували дексмедетоl= 4;ідин, була нижчою порівняно з мідазоламоl= 4;, а небажані явища, пов’язані з делірієм, розвивалисn= 3; рідше в груп= 110; дексмедетоl= 4;ідину порівняно з пропофолом. Ті пацієнти, яким припин = 80;ли терапію дексмедетоl= 4;ідином через недос = 90;атню глибину седації, бул= 080; переведені на пропофол або мідазолам. Ризик недос = 90;атнього рівня седації був вищим у пацієнтів, яких було ск= 083;адно седувати стандартниl= 4;и засобами бе = 79;посередньо перед перев = 77;денням на інший зас= 110;б для седації.

Доl= 2;ази ефективносm= 0;і у педіатричнo= 0;й групі були отримані в дозоконтроl= 3;ьованому дослідженнo= 0; у дітей віко= 084; від 1 місяця до ≤ 17 років, які перебували = 91; ВІТ після перенесеноk= 5;о оперативноk= 5;о втручання. Приблизно 50 % пацієнтів, які отримували дексмедетоl= 4;ідин, не потребувалl= 0; вимушеної резервної с = 77;дації мідазоламоl= 4; протягом лікувальноk= 5;о періоду тривалістю = 79; медіаною тривалості 20,3 години, але не більше 24 годин. Дані щодо лікува = 85;ня препаратом дітей понад 24 години відс = 91;тні. Дані для новонароджk= 7;них (28–44 тижнів геl= 9;тації) дуже обмежені і стосуються лише низьки = 93; доз (≤ 0,2 мкг/кг/год) (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»). Новонароджk= 7;ні можуть бути особливо чутливими д = 86; брадикардиm= 5;них ефектів дексмедетоl= 4;ідину при наявнос = 90;і гіпотермії = 10; при станах, коли серцев = 80;й викид залежить ві = 76; частоти серцевих ск = 86;рочень.

У подвійних сліпих контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х у ВІТ частот= 072; пригніченнn= 3; вироблення кортизолу у пацієнтів, які отримували дексмедетоl= 4;ідин (n=3D778), становила 0,5 % порівняно з 0 % у пацієнтів, які отримували мідазолам (n=3D338) &= #1072;бо пропофол (n=3D275). Цей ефект бу= 074; відзначениl= 1; як легкий в 1 випадку і по= 084;ірної тяжкості у 3 випадках.=

Процедурнk= 2; седація / седація зі збереженняl= 4; свідомості.

Безпеку і ефективнісm= 0;ь дексмедетоl= 4;ідину для седації пацієнтів, яким не проводиласn= 3; інтубація, д= 086; та/або під час хірургічниm= 3; і діагностичl= 5;их процедур оцінювали у двох рандом= 10;зованих подвійно сліпих плацебо-кон = 90;рольованих багатоцентl= 8;ових клінічних д = 86;слідженнях. <= /span>

У дослідженнn= 3; 1 рандомізувk= 2;ли пацієнтів, я= 082;им проводили планові хірургічні операції/пр = 86;цедури під контрольовk= 2;ною анестезією = 10; місцевою/ре= гіонарною анестезією, = 087;ісля отримання навантажувk= 2;льної інфузії дек = 89;медетоміди&#= 1085;у в дозі 1 мкг/кг= (n =3D 129) або 0,5 мкг/кг= ; (n =3D 134) або плацебо (фізіологіч = 85;ий розчин; n =3D 63) впродовж 10 хвилин, післ= 103; чого проводиласn= 3; підтримуваl= 3;ьна інфузія, яка починалася = 79; дози 0,6 мкг/кг/год.

Дозу підтримуваl= 3;ьної інфузії досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу титрували від 0,2 мкг/кг/г= од до 1 мкг/кг/год. Частка пацієнтів, я= 082;і досягли цільового рівня седації (≤ 4 за шкалою оцінки активності = 10; седації) без потреби про = 74;едення вимушеної р = 77;зервної седації мід = 72;золамом, становила 54 % у групі застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину у дозі 1 мкг/кг і 40 в % у групі застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину у дозі 0,5 мкг/кk= 5; порівняно з 3&n= bsp;% у групі плацебо. Відмінністn= 0; ризиків для частки пацієнтів, рандомізовk= 2;них до групи застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину в дозах 1 мкг/кг і 0,5 мкг/кг, які не потребувалl= 0; вимушеної резервної седації мід = 72;золамом, становила 48 % (95 % ДІ: 37–57 %) і 40 % (95 % ДІ: 28–48 %) відповідно порівняно з плацебо. Мед= 110;ана (діапазон) дози вимушеної резервної седації мід = 72;золаму становила 1,5 (0,5–7,0) мг у групі дексмедетоl= 4;ідину 1,0 мкг/кг, 2,0 (0,5–8,0) мг у групі дексмедетоl= 4;ідину 0,5 мкг/кг і 4,0 (0,5–14,0) мг у групі плацебо. Різниця середніх значень доз = 80; вимушеної резервної седації мідазоламоl= 4; у групах дексмедетоl= 4;ідину 1 мкг/кг і 0,5 мкг/кг порівняно з плацебо бул = 72; -3,1 мг (95 % ДІ: -3,8 – -2,5) і -2,7 мг (95 % ДІ: -3,3 – -2,1) відповідно на користь дексмедетоl= 4;ідину. Медіана час = 91; до введення першої дози вимушеної резервної седації становила 114 хвилин у групі дексмедетоl= 4;ідину 1,0 мкг/кг, 40 хвилин у групі дексмедетоl= 4;ідину 0,5 мкг/кг і 20 хвилин у групі плацебо.=

У дослідженнn= 3; 2 рандомізувk= 2;ли пацієнтів, я= 082;им проводили фіброоптичl= 5;у інтубацію т = 88;ахеї у свідомост= 10; під місцевою анестезією, для отримуваннn= 3; навантажувk= 2;льної інфузії дексмедетоl= 4;ідину у дозі 1 мкг/кг= (n =3D 55) або плацеб= 086; (фізіологіч = 85;ий розчин) (n =3D 50) впродовж 10 хв&= #1080;лин з подальшою фіксованою підтримуваl= 3;ьною інфузією у дозі 0,7 мкг/кг/= год. Для підтриманнn= 3; рівня > 2 балі= ;в за шкалою седації Рамсея 53 % пацієнтів, я= 082;им вводили дексмедетоl= 4;ідин, не була потрібна ви = 84;ушена резервна седація мідазоламоl= 4; порівняно з 14 % пацієнтів у групі плацебо. Відмінністn= 0; ризиків для частки пацієнтів, рандомізовk= 2;них до групи дексмедетоl= 4;ідину, які не потребувалl= 0; вимушеної резервної седації мід = 72;золамом, становила 43 % (95 % ДІ: 23–57 %) порівняно з плацебо. Середня доз = 72; мідазоламу = 76;ля вимушеної резервної седації ста = 85;овила 1,1 мг у групі дексмедетоl= 4;ідину і 2,8 мг у групі плацебо. Різниця середніх значень доз = 80; вимушеної резервної седації мідазоламоl= 4; становила -1,8 мг (95 % ДІ: -2,7 – -0,86) на корист= 100; дексмедетоl= 4;ідину.

Докl= 3;інічні дані з безпеки

Докl= 3;інічні дані, отримані у стандартниm= 3; дослідженнn= 3;х фармакологo= 0;ї безпеки, токсичностo= 0; при одноразовоl= 4;у та повторни = 93; введеннях т = 72; генотоксичl= 5;ості свідчать пр = 86; відсутністn= 0; особливої небезпеки д = 83;я людини.

У дослідженнn= 3;х репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; дексмедетоl= 4;ідин не впливав н= 072; фертильнісm= 0;ь самців або самок щурів, а тератоген = 85;их ефектів у щурів або кроликів не спостерігаl= 3;ося. У дослідженнo= 0; на кроликах = 091; разі внутрі = 96;ньовенного введення у максимальнo= 0;й дозі

96 мкг/кг/добу досягалася експозиція, подібна до тих, що спостерігаl= 3;ися клінічно. У щурів при підшкірномm= 1; введенні у максимальнo= 0;й дозі 200 мкг/кг/добу спричиняло збільшення = 77;мбріофетал&#= 1100;ної летальностo= 0; та зниження маси тіла плода. Ці ефекти були пов'язані з явною материнськl= 6;ю токсичністn= 2;. Зниження маси тіла плода виявлено також у досл= 110;дженні фертильносm= 0;і у щурів при дозі 18 мкг/кг/&= #1076;обу і супроводжуk= 4;алося затримкою т = 77;рмінів окостеніннn= 3; при дозі 54 мкг/кг/добу. В&= #1080;явлені у щурів концентрацo= 0;ї були нижчим = 80; за діапазон клінічної експозиції.

Фармако&= #1082;інетика.<= /i>

Фармакокіl= 5;етику дексмедетоl= 4;ідину вивчали у здорових добровольцo= 0;в при короткострl= 6;ковому внутрішньоk= 4;енному введенні і у &#= 1087;ацієнтів відділення інтенсивноo= 1; терапії при = 090;ривалому інфузійномm= 1; введенні препарату.=

Розподіл.= =

Фармакокіl= 5;етика дексмедетоl= 4;ідину описується двокамерноn= 2; моделлю розподілу. У здорових добровольцo= 0;в лі= ;карський засіб має шв = 80;дку фазу розподілу з = 094;ентральним значенням п = 77;ріоду напіввиведk= 7;ння на фазі розподілу (t<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk200379235'>_1/2α) приблизно 6 хвилин. Середній період напіввиведk= 7;ння у термінальнo= 0;й фазі (t_1/2) становить приблизно 1,9–2,5 години (мінімальне значення 1,35 години, максимальнk= 7; – 3,68 години), а середній рівноважниl= 1; об’єм розподілу (Vss) ̵= 1; приблизно 1,16–2,16 л/кг (90–151 л). Середній плазмовий кліренс (Cl= ) становить 0,46–0,73 л/год/кг (35,7–51,1 л/год). Середня мас = 72; тіла пацієнтів, д= 083;я розрахунку показників Vss і Cl, становила 69 кг.

Плазмова фармакокінk= 7;тика дексмедетоl= 4;ідину у пацієнтів ВІТ при інфу= 079;ійному введенні тривалістю понад 24 години була подібною. Розрахункоk= 4;і фармакокінk= 7;тичні параметри становили: t<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk200379235'>_1/2 – приблизно 1,5 години, Vss – приблизно 93 = 083; і Cl – приблизн= 086; 43 л/годину. В діапазоні доз від 0,2 до 1,4 мкг/кг/годи&= #1085;у фармакокінk= 7;тика дексмедетоl= 4;ідину є лінійною, він не кумулює при = 079;астосуванн&= #1110; тривалістю до 14 днів. 94 % дексмедетоl= 4;ідину зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;. Ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; незмінний у діапазоні концентрацo= 0;й від 0,85 до 85 нг/мл. Дексм&= #1077;детомідин зв’язуєтьсn= 3; як із сироватковl= 0;м альбуміном людини, так і з α₁-кислим глікопротеo= 1;ном, при цьому сироватковl= 0;й альбумін є основним білком, з яким дексмедетоl= 4;ідин зв’язуєтьсn= 3; у плазмі кров= 10;.

Біотрансфl= 6;рмація і виведення.

Дексмедетl= 6;мідин виводиться = 79; організму шляхом інтенсивноk= 5;о метаболізмm= 1; в печінці. Існує три типи початкових метаболічнl= 0;х реакцій: безпосередl= 5;є N-глюкуронув= 072;ння, безпосередl= 5;є N‑метилюван = 85;я і каталізоваl= 5;е цитохромом Р450 окиснення.=

Найбільш поширеними = 84;етаболітам&#= 1080; дексмедетоl= 4;ідину у крові є два ізомерних
N-глюкуронід= 080;. Метаболіт H<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk200379235'>-1 (N-метил-3-гідро= ;ксиметилде = 82;смедетомід&#= 1080;ну О-глюкуроні = 76;) також є важливим продуктом б= 10;отрансформ&#= 1072;ції дексмедетоl= 4;ідину. Ферменти системи цитохрому Р450 каталізуютn= 0; утворення двох другорядниm= 3; циркулюючиm= 3; метаболітіk= 4;:
3-гідроксим= 077;тилдексмед&= #1077;томідину (утворюєтьс= 03; шляхом гідр = 86;ксилювання 3-метильної групи дексмедетоl= 4;ідину) і Н-3 (утворюєтьс= 03; шляхом окиснення і = 84;ідазольног&#= 1086; кільця). Наявні дані свідчать, що утворення окиснених метаболітіk= 4; відбуваєтьl= 9;я з участю ряд= 091; ізоферментo= 0;в цитохрому Р450 (CYP2A6, CYP1A2, CYP2E1, CYP2D6 і CYP2C19). Вка = 79;ані метаболіти не мають суттєвої фармакологo= 0;чної активності.

Через 9 днів після внутрішньоk= 4;енного введення міченого радіоактивl= 5;им ізотопом де = 82;смедетомід&#= 1080;ну приблизно 95 % радіоактивl= 5;ості було виявлено у сечі і 4 % – у фекаліях. Головними метаболітаl= 4;и у сечі є два ізомерних N-глюкуронід= 080;, на які разом &#= 1087;рипадає приблизно 34 % введеної дози, і N-метил-3-гідро= ксиметилдеl= 2;смедетомід= 080;ну О-глюкуроні = 76;, на який припадає 14,51 % дози. Другорядні метаболіти дексмедетоl= 4;ідин-карбон&#= 1086;ва кислота, 3‑гі&#= 1076;роксиметил= дексмедетоl= 4;ідин і його О-глюк&#= 1091;ронід, кожен окрем = 86;, становлять
1,11–7,66 % дози. Менше 1 % дексмедетоl= 4;ідину виявляєтьсn= 3; у сечі у незміненомm= 1; вигляді. Близько 28 % метаболітіk= 4; у сечі є неідентифіl= 2;ованими другорядниl= 4;и метаболітаl= 4;и.

Особли= ;ві групи пацієнтів.=

Не відмічено суттєвих фармакокінk= 7;тичних відмінностk= 7;й залежно від статі чи віку. Зв’язу= 074;ання дексмедетоl= 4;ідину з білками пл= 072;зми крові є зниженим в осіб з печін= 082;овою недстатнісm= 0;ю порівняно з= 10; здоровими добровольцn= 3;ми. Середня частка незв’язаноk= 5;о дексмедетоl= 4;ідину у плазмі крові варіювала від 8,5 % у здоро= ;вих добровольцo= 0;в до 17,9 % у хвориm= 3; із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю. У пацієнтів = 079; різним ступенем пе = 95;інкової недостатноl= 9;ті (класів A<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk200379235'>, B<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk200379235'> аб = 86; C<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk200379235'> за шкалою Чайлда= –П̵= 7;ю) печінковий кліренс дексмедетоl= 4;ідину був знижени = 81;, а період напіввиведk= 7;ння з плазми кро= 074;і (t_1/2) – триваліший. Середні значення плазмового кліренсу незв’язаноk= 5;о дексмедетоl= 4;ідину у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю легкого, помірного т = 72; тяжкого ступеня ста = 85;овили відповідно 59 %, 51 % і 32 % від показників = 91; здорових добровольцo= 0;в. Середній період напі = 74;виведення з плазми крові (t_1/2) у пацієнтів з = 087;ечінковою недостатніl= 9;тю легкого, помірного т = 72; тяжкого ступеня под = 86;вжувався відповідно до 3,9, 5,4 і 7,4 годин = 80;. Незважаючи на те, що підбір дози дексмедетоl= 4;ідину здійснюєтьl= 9;я за ступенем = 076;осягнення ефекту, слід розглянути доцільністn= 0; зниження початкової або підтримуваl= 3;ьної дози препарату для пацієнтів з = 087;ечінковою недостатніl= 9;тю залежн= 086; від ступеня неk= 6;остатності та вираженостo= 0; клінічної відповіді н = 72; терапію.=

Фармакокіl= 5;етика дексмедетоl= 4;ідину у пацієнтів = 079; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) не змінюється = 87;орівняно зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми.

Дані щодо застосуванl= 5;я у новонароджk= 7;них (28–44 тижнів геl= 9;тації) і дітей віко= 084; до 17 років обмежені. Період напіввиведk= 7;ння дексмедетоl= 4;ідину у дітей (віком від 1 місяця до 17 років) подіб= 085;ий відповідноl= 4;у показнику у дорослих, ал= 077; у новонароджk= 7;них (віком до 1 міс= яця) він дещо довший. <= /span>

У вікових групах від 1 місяця до 6 років плазмовий кліренс з поправкою н = 72; масу тіла бу= 074; вищим, але у дітей старшого віку знижувався. Внаслідок незрілості = 91; новонароджk= 7;них дітей (віком до 1 місяця) плазмовий кліренс з поправкою н = 72; масу тіла є нижчим (0,9 л/год/кг), ніж у старших вікових групах. Доступ = 85;і дані узагальненl= 6; в таблиці нижче.

Середн= 108; значення (95 % ДІ)

Вік

N

Cl (л/год/к = 75;)

t_1/2(год)<= o:p>

до 1 місяця

28

0,93

(0,76, 1,14)

4,47

(3,81, 5,25)

від 1 до < 6 місяців

14

1,21

(0,99, 1,48)

2,05

(1,59, 2,65)

від 6 до < 12 місяців

15

1,11

(0,94, 1,31)

2,01

(1,81, 2,22)

від 12 до < = 24 місяців

13

1,06

(0,87, 1,29)

1,97

(1,62, 2,39)

від 2 до < 6 років

26

1,11

(1,00, 1,23)

1,75

(1,57, 1,96)

від 6 до < 17 років

28

0,80

(0,69, 0,92)

2,03

(1,78, 2,31)

Клінічні характерисm= 0;ики.

Пок&= #1072;зання.

Сеk= 6;ація дорослих пацієнтів, які перебув = 72;ють у відділенняm= 3; інтенсивноo= 1; терапії і по= 090;ребують рівня седації не глибше, ніж пробудженнn= 3; у відповідь на голосову стимуляцію (відповідає діапазону від 0 до -3 баліk= 4; за шкалою зб= ;удження-сед= 072;ції Річмонда (RASS)).

Сеk= 6;ація неінтубоваl= 5;их дорослих пацієнтів п = 77;ред та/або під час діагностичl= 5;их або хірургі = 95;них процедур, як= 110; потребують = 89;едації, тобто процедурна седація (сед= 072;ція зі збереженняl= 4; свідомості).

Протипо&= #1082;азання.=

Підвищена чутливість до дексмедетоl= 4;ідину або до будь-я&#= 1082;ої з допоміжни = 93; речовин препарату.=

Атріовентl= 8;икулярна блокада II–III ступеня (при відсутностo= 0; штучного водія ритму).

Неконтролn= 0;ована артеріальнk= 2; гіпотензія.

Гостра церебровасl= 2;улярна патологія.=

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

= 044;ослідження взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами проводили тільки у дорослих.=

= 057;умісне застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину з анестетикаl= 4;и, седативнимl= 0;, снодійними = 79;асобами та опіоїдам = 80; скl= 6;ріш за все призведе до посилення ї = 93; дії, включаю= 095;и седативну, анестезуючm= 1; та кардіореспo= 0;раторну дію. В окреми&#= 1093; дослідженнn= 3;х підтверджеl= 5;о посилення ефекту ізофлурану, пропофолу, альфентаніl= 3;у та мідазоламу.

= 060;армакокіне&= #1090;ичних взаємодій між дексмед = 77;томідином та ізофлураноl= 4;, пропофолом, = 072;льфентаніл&= #1086;м і мідазоламоl= 4; не спостері = 75;алося. Проте через можливі фармакодинk= 2;мічні взаємодії при одночасномm= 1; заl= 9;тосуванні таких засобів з дексмедетоl= 4;ідином може бути необхідним зниження дози дексмедетоl= 4;ідину або супутнь = 86;го анестетика, седативногl= 6;, снодійного засобу або опіоїду.=

У дослідженнn= 3;х на інl= 2;убованих мі= ;кросомах печінки людини досліджено властивістn= 0; дексмедетоl= 4;ідину інгібувати цитохром P450 включно з ізоферментl= 6;м CYP2B6. Зг= ;ідно з результатаl= 4;и дослідженнn= 3; in vitro існує потенційна можливість взаємодії in vivo між дексмедетоl= 4;ідином і субстрата = 84;и, що переважн = 86; метаболізуn= 2;ться ізоферментl= 6;м CYP2B6.

In vitro= спостерігаl= 3;ася індукція дексмедетоl= 4;ідином ізоферментo= 0;в CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9 і CYP3A4, тому не виключена ймовірністn= 0; такої індукц&#= 1110;ї in vi= vo. Клінічне значення вказаної індукції не = 74;ідоме.

= 057;лід враховуватl= 0; можливість посилення г= 10;потензивни&#= 1093; та брадикардиm= 5;них ефектів у пацієнтів, які отримують інші лікарські з = 72;соби, що спричиня= 02;ть вказані ефекти (наприк = 83;ад β-адреноблоl= 2;атори), хоча додаткові ефекти у дослідженнo= 0; взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям есмололу були помірними.=

Осо&= #1073;ливості застосуванl= 5;я.

Дексме&#= 1076;етомідин-Да= ;рниця призначениl= 1; для застосуванl= 5;я у відділенняm= 3; інтенсивноo= 1; терапії, операційниm= 3; та під час діагностичl= 5;их процедур. Застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину в інших умовах не рекомендуєm= 0;ься. Під час інфузії дексмедетоl= 4;ідину у всіх паціє= 085;тів слід безперервнl= 6; контролюваm= 0;и функцію серця.

Через ризик пригніченнn= 3; дихання та окремі випадки апное у неінтубоваl= 5;их пацієнтів слід контролюваm= 0;и дихальну функцію (див. &= #1088;озділ «Побічні реакції»).

За наявними да = 85;ими, час відновленнn= 3; після застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину становить приблизно 1 годину. При застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу в амбулаторнl= 0;х умовах = ретельний моніторинг стану паці= 08;нта має зді= йснюватися щонайменшk= 7; протягом 1 години (або довше залеж = 85;о від стану пацієнта), після чого, для забезпеченl= 5;я безпеки пацієнта, ві= 085; має перебувати під медични = 84; наглядом ще принаймні 1 годину.

Загаль = 85;і застереженl= 5;я

Лікарс= 100;кий засіб не слі= 076; вводити болюсно. У відділенняm= 3; інтенсивноo= 1; терапії застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози не рекомендуєm= 0;ься. Тому медичн= ;ий персонал ма= 08; бути готови = 81; до використ = 72;ння альтернатиk= 4;них седативних засобів для негайного контролю збудження або протягом процедур, особливо протягом пе = 88;ших годин застосуванl= 5;я препарату.=

Під час процедурноo= 1; седації, якщ= 086; потрібно швидко підвищити рівень седа = 94;ії, дозволяєтn= 0;ся застосуванl= 5;я невеликого = 73;олюса іншого седативногl= 6; засоб= ;у.

У деяки= 093; пацієнтів, які отримують дексмедетоl= 4;ідин, спостерігаl= 3;ося легке пробудженнn= 3; і поверненн= 03; притомностo= 0; у відповідь = 085;а стимуляцію.

При від= 089;утності інших клінічних проявів ця о= 079;нака окремо не повинна розглядатиl= 9;я як свідченн= 03; неефективнl= 6;сті препарату.=

Зазвичай дексмедетоl= 4;ідин не спричиня= 08; глибоку седацію і пацієнти легко просинаютьl= 9;я. Через це дексмедетоl= 4;ідин не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам, я= 082;им не підходит= 00; такий профіль ефектів, нап= 088;иклад тим, хто вимагає тривалої глибокої седації.=

Дексмедет= 086;мідин-Дарни= ця не слід застосовувk= 2;ти як засіб індукції загальної анестезії при інтубації або для забезпеченl= 5;я седації при застосуванl= 5;і міорелаксаl= 5;тів.

Дексмедет= 086;мідин не має протисудомl= 5;ої дії, характе= 088;ної для деяких інших седативних = 79;асобів, тому не пригнічуваm= 0;име наявну судо = 84;ну активність.

Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину з лікарськимl= 0; засобами, що мають седативний ефект або впливають н = 72; серцево-суд = 80;нну систему, у зв’язку &#= 1079; можливим адитивним ефектом.=

Дексме = 76;етомідин не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти для сеk= 6;ації, контро = 83;ьованої пацієнтом. Достатні дані відсутні.

Прl= 0; застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу &#= 1074; амбулаторнl= 0;х умовах пацієнтів зазвичай слід передавати під нагляд відповіднl= 6;ї третьо= 11; сторони. = 055;ацієнтам слід порадити утримуватиl= 9;я від керування автотрансl= 7;ортом або виконання інших небезпечниm= 3; робіт &#= 1110;, за можливості, уникати застосуваl= 5;ня інших засобів із седативним ефектом (наприклад, бензодіазеl= 7;інів, опіоїдів, алкоголю) протягом відповідноk= 5;о періоду час = 91;, залежно від ефектів дексмедетоl= 4;ідину, що спl= 6;стерігалис= 103;, процедури, супутніх лікарських засобів, вік= 091; та стану пацієнта.=

Слід бути обережним при застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину пацієнтам літнього віку. Пацієнти віком від 65 років можут= 00; бути більш схильні до розвитку гіпотензії при застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину при проведенні процедур, у тому числі при введенн= 10; навантажувk= 2;льної дози. Слід розглянути можливість зниження до = 79;и (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Смертн= 10;сть пацієнтів віком ≤ 65 років у відділенні інтенсивноo= 1; терапії.=

У прагматичнl= 6;му рандомізовk= 2;ному контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0; SPICE III з участю
3 904 важкохвор&= #1080;х дорослих пацієнтів у відділенні інтенсивноo= 1; терапії дексмедетоl= 4;ідин застосовувk= 2;ли як основний седативний засіб і порі= 074;нювали зі звичайни = 84; лікуванням. Не було вияв= 083;ено відмінностk= 7;й у 90-денній смертності = 74; цілому між групою дексмедетоl= 4;ідину та групою звичайного лікування (смертність 29,= 1 % в обох групах), але спостерігаl= 3;ася неl= 6;днорідніст= 100; впливу віку на смертність.

Дексме = 76;етомідин асоціювавсn= 3; з підвищено= 02; смертністю = 91; віковій групі ≤ 65 років (відношення шансів 1,26; 95% байєсівськl= 0;й довірчий інтервал ві = 76; 1,02 до 1,56) порівняно з альтернатиk= 4;ними седативнимl= 0; засобами. Хоча механі = 79;м незрозумілl= 0;й, неодноріднo= 0;сть впливу на смертність залежно від віку була найбільш помітною у пацієнтів, госпіталізl= 6;ваних з інших причин, ніж післяопераm= 4;ійний догляд, і збільшуваl= 3;ася зі зрl= 6;станням балів за шкалою APACHE II та зі знl= 0;женням віку. Ці дані слід зважувати з очікуваною клінічною користю дексмедетоl= 4;ідину порівняно з альтернатиk= 4;ними седативнимl= 0; засобами у пацієнтів молодшого віку.

Серцев = 86;-судинні ефекти та застереженl= 5;я

Дексме = 76;етомідин знижує частоту серцевих скорочень і артеріальнl= 0;й тиск (за рахунок = 094;ентральної симпатолітl= 0;чної дії), але в біл= ьш високих концентрацo= 0;ях спричиняє периферичнm= 1; вазоконстрl= 0;кцію, що призводи = 90;ь до підвищення артеріальнl= 6;го тиску. Тому лікарський засіб не підходить пацієнтам і = 79; тяжкими серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями.

При введенні дексмедетоl= 4;ідину пацієнтам і = 79; супутньою брадикардіn= 8;ю слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0;. Дані щодо впливу лікарськогl= 6; засобу на па= 094;ієнтів з частотою серцевих скорочень < 60&nbs= p;уд/хв обмежені, тому таким пацієнтам потрібен особливий догляд. Брадикардіn= 3;, як правило, не потребує лікування, а= 083;е зазвичай добре купіруєтьсn= 3; введенням антихолінk= 7;ргічних засобів або зниженням дози лікарськогl= 6; засобу за необхідносm= 0;і. &#= 1055;ацієнти, які займаються спортом і мають низьк = 91; частоту серцевих скорочень у стані спокою, можуть бути особливо чутливі до брадикардиm= 0;ичного ефекту агоністів альфа-2-адрен&#= 1086;рецепторів; були описані випадки транзиторнl= 6;ї зупинки синусового вузла. Тако= 078; повідомлялl= 6;ся про випадки зупинки сер = 94;я, яким часто передувала брадикардіn= 3; або атріовентрl= 0;кулярна блокада (див. розділ «Побічні реакції»). <= /p>
У пацієнтів і = 79; супутньою артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2; (особливо рефрактернl= 6;ю до вазоконс = 90;рикторів), гіповолеміn= 8;ю хронічною а = 88;теріальною гіпотензієn= 2; або знижени = 84; функціоналn= 0;ним резервом, як-&#= 1090;о пацієнти з тяжкою шлуночковоn= 2; дисфункцієn= 2; і пацієнти літнього віку, гіпоте= 085;зивний ефект дексмедетоl= 4;ідину може бути більш вираженим, щ= 086; вимагає особливого догляду за такими пацієнтами. Зниження ар = 90;еріального тиску, як правило, не вимагає лікування, але при необхідносm= 0;і слід бути готовим до зниження дози, введення засобів для поповненнn= 3; об’єму циркулюючоo= 1; крові та/або вазоконстрl= 0;кторів.

У пацієнтів з ураженням периферичнl= 6;ї автономної нервової системи (наприклад, внаслідок травми спинного мо = 79;ку) гемодинаміm= 5;ні ефекти післ= 03; початку введення дексмедетоl= 4;ідину можуть бути більш вираженими = 10; вимагати особливого догляду за пацієнтом.

При введенні навантажувk= 2;льної дози дексме = 76;етомідину спостерігаl= 3;ося транзиторнk= 7; підвищення артеріальнl= 6;го тиску з одно= 095;асною периферичнl= 6;ю вазоконстрl= 0;кцією, тому введення на = 74;антажуваль&#= 1085;ої дози для седації в госпітальнl= 0;х умовах (у відділенняm= 3; інтенсивноo= 1; терапії, анестезіолl= 6;гії та реанімації) не рекоменд = 91;ється. <= /span>

Лікува = 85;ня артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;, як правило, не потрібне, однак слід розглянути можливість зниження швидкості в = 74;едення лікарськогl= 6; засобу.=

Міl= 9;цева вазоконстрl= 0;кція при підвищеній концентрацo= 0;ї лікарськогl= 6; засобу може бути більш з= 085;ачущою у пацієнтів = 079; ішемічною хворобою серця або тяжкими церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями; за станом таких пацієнтів слід ретельно наглядати.

Прl= 0; розвитку у пацієнтів з ознаками ішемії міокарда аб = 86; головного мозку слід р= 086;зглянути можливість зниження дози лікарс= 00;кого засобу або його відмін = 80;.

Слід бути обережним при введенн= 10; дексмедетоl= 4;ідину разом зі спі= 085;альною або епідуральнl= 6;ю анестезією через можливий пі = 76;вищений ризик гіпотензії = 10; брадикардіo= 1;.

Пацієн = 90;и з порушення = 84; функції печінки

Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0;, оскільки в результат= 10; зниженого кліренсу де = 82;смедетомід&#= 1080;ну пеl= 8;евищення дози лікарськогl= 6; засобу може призвести д = 86; підвищення ризику побічних реакцій і надмірної седації або подовження ефекту.

Пацієн = 90;и з неврологічl= 5;ими розладами<= /span>

Досвід застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу при таких важки = 93; неврологічl= 5;их станах як черепно-мо = 79;кова травма = 110; післяопераm= 4;ійний період післ= 03; нейрохірурk= 5;ічних операцій обмежений, тому його слід застосовувk= 2;ти при таких станах з обережністn= 2;, особливо у разі необхідносm= 0;і глибокої седації. При виборі терапії слі = 76; враховуватl= 0;, що дексмеде = 90;омідин моk= 8;е знижувати церебральнl= 0;й кровообіг і внутрішньоm= 5;ерепний тиск.

Інші застереженl= 5;я

При різкій відміні агоністів альфа-2-адрен&#= 1086;рецепторів після їх тривалого застосуванl= 5;я в рідкісних випадках виникав синдром відміни. При розвитку збудження та підвищен = 85;і артеріальнl= 6;го тиску одраз = 91; після відміни дексмедетоl= 4;ідину слід враховуватl= 0; можливість виникнення такого стан = 91;.

Дексме = 76;етомідин може спричиняти гіпертерміn= 2;, яка може бут= 080; стійкою до традиційниm= 3; методів охолодженнn= 3;. Слід припинити застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину при розвитк = 91; стійкої гарячки незR= 17;ясованої етіології. Дексмедетоl= 4;ідин не рекоменд = 91;ється застосовувk= 2;ти пацієнтам, с= 093;ильним до злоякісної гіпертерміo= 1;.

Невикорис= 090;аний лікарський засіб та/або відходи використанl= 6;го лікарськогl= 6; засобу слід утилізуватl= 0; відповідно до місцевих вимог.

В&= #1072;жлива інформація про допоміжні речовини<= /span>

Л&= #1110;карський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в 1 мл, тобто практично вільний від = 085;атрію. Повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; нецукровогl= 6; діабету у зв’язку із застосуванl= 5;ям дексмедетоl= 4;ідину. При виникненні поліурії рекомендуєm= 0;ься припинити прийом дексмедетоl= 4;ідину та перевіри = 90;и рівень натрію в сироватці крові та осмоляльніl= 9;ть сечі.

Застосуван&= #1085;я у період ваг= 110;тності або годування груддю.

Да= ;ні про застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину у вагітних жінок відсутні аб = 86; обмежені. У дослідженнn= 3;х на тваринах виявлено репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;. Лікар= ;ський засіб нk= 7; слід застосовувk= 2;ти у період вагітності, якщо клінічний стан жінки н= 077; вимагає застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину.

= 055;еріод годування груддю. Дексмедетоl= 4;ідин проникає у грудне молоко людини, прот= 077; його рівні знаходятьсn= 3; нижче межі виявлення через 24 годин&= #1080; після припинення введення лікарськогl= 6; засобу. Ризи= 082; для немовляти н = 77; може бути ви= 082;лючений. Рішення про припинення грудного го = 76;ування або припинення терапії дек = 89;медетоміди&#= 1085;ом має бути прийнято з урахуванняl= 4; користі грудного вигодовуваl= 5;ня для немовляти і користі застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину для матері.

= 060;ертильніст&= #1100;. &#= 1059; дослідженнn= 3;х фертильносm= 0;і на щурах не в&#= 1080;явлено впливу дексмедетоl= 4;ідину на фертильн= 10;сть самців або самок. Дані щодо впливу на фертильнісm= 0;ь людини відсутні.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Пацієнтам рекомендуєm= 0;ься утриматися від керування транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; виконання інших небезпечниm= 3; робіт протягом певного час = 91; після введе = 85;ня дексмедетоl= 4;ідину для процедурноo= 1; седації.

Спо&= #1089;іб застосуванl= 5;я та дози.

= 044;ля седації доl= 8;ослих пацієнтів = у відділенняm= 3; інтенсивноo= 1; терапії, анестезіолl= 6;гії та реанімації, які потребують рівня седації, не глибшого, ні= 078; пробудженнn= 3; у відповідь на голосову = 089;тимуляцію<= /u> (відповідає діапазону від 0 до -3 баліk= 4; за шкалою збудження-с = 77;дації Річмонда (RASS)).

= 058;ільки для госпітальнl= 6;го застосуванl= 5;я. Лікарський засіб повинен вводитися медичними працівникаl= 4;и, які мають досвід веде = 85;ня пацієнтів, щ= 086; потребують інтенсивноo= 1; терапії.=

= 044;озування для доросли = 93;

= 055;ацієнтів, яким вже проведена інтубація т = 72; які знаходятьсn= 3; у стані седації, можна переводити на дексмеде = 90;омідин із початковою швидкістю інфузії 0,7 мкг/кг/год, яку в подальшому можна поступово корегувати = 79; огляду на кл= 110;нічну відповідь пацієнта в діk= 2;пазоні доз 0,2–1,4 мкг/кг/год для досягнення бажаного рівня седації. <= /span>

= 044;ля ослаблених пацієнтів слід розглянути доцільністn= 0; застосуванl= 5;я більш низької початкової швидкості інфузії. Слі= 076; зазначити, щ= 086; дексмедетоl= 4;ідин є дуже сильн= 086;діючим, отже, швидкість інфузії вказується на одну годину. = 055;ісля корекції дози новий стабільний рівень седації може бути доl= 9;ягнутий не раніше ні= 078; через 1 годину.

Максимальl= 5;а доза

= 053;е можна перевищуваm= 0;и максимальнm= 1; дозу 1,4 мкг/кг/год. Па&= #1094;ієнтів, у яких не вдk= 2;ється досягнути належного рівня седації при максимальнo= 0;й дозі дексмедетоl= 4;ідину, необхідно перевести н = 72; альтернатиk= 4;ний седативний засіб.

= 042;икористанн&= #1103; навантажувk= 2;льної дози дексме = 76;етомідину для седації = 074; умовах ВІТ н= 077; рекомендуєm= 0;ься, оскільки це пов’язано з підвищеним рівнем побічних ефектів. За необхідносm= 0;і можна застосовувk= 2;ти пропофол аб = 86; мідазолам до досягнення клінічного ефекту дексмедетоl= 4;ідину.

= 058;ривалість<= /u><= /span>

= 053;емає досвіду застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину протягом пе = 88;іоду більше 14 днів.= При застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину довше 14 днів н= еобхідно регулярно оцo= 0;нювати доцільністn= 0; продовженнn= 3; введення цього лікарськогl= 6; засобу.

&#= 1044;ля седації неінтубоваl= 5;их пацієнтів = перед та/аб= 086; пo= 0;д час діагностичl= 5;их або хірургічниm= 3; процедур, дл= 103; яких потрібна процедурна седаці= 03;/се = 76;ація зі збереженняl= 4; свідомості.

&#= 1051;ікарський засіб повинні вводити лиш = 77; медичні працівники, які володіють необхідною кваліфікацo= 0;єю у проведенн= 10; анестезії п = 72;цієнтам в операційниm= 3; або під час діагностичl= 5;их процедур. Як= 097;о лікарський засіб вводи = 90;и для седації зі збереженняl= 4; свідомості, пацієнти повинні постійно знаходитисn= 3; під контрол = 77;м осіб, не задіяних у виконанні д= 10;агностично&#= 1111; або хірургічноo= 1; процедури. Необхідно здійснюватl= 0; постійний нагляд за пацієнтами для виявлення ранніх озна = 82; артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіпертензіo= 1;, брадикардіo= 1;, пригніченнn= 3; дихання, обструкції дихальних шляхів, апное, задиш= 082;и та/або зниження сатурації киснем (див. розділ «Побічні реакції»).

Сисm= 0;ема забезпеченl= 5;я киснем повинна бути <= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk187054237'>доступна і готова для негайного використанl= 5;я за наявності показань. Сатурацію киснем потр= 10;бно контролюваm= 0;и за допомого= 02; пульсової оксиметрії.

&#= 1051;ікарський засіб слід в= 074;одити у вигляді навантажувk= 2;льної інфузії, за якою слідує підтримуваl= 3;ьна інфузія. Залежно від процедури може знадоб = 80;тися супутня місцева анестезія а = 73;о аналгезія для досягнення бажаного клінічного ефекту.

&#= 1056;екомендуєт= ься застосовувk= 2;ти додаткову аналгезію або седативні засоби (наприклад, опіоїди, мідазолам або пропофо = 83;) у разі прове= 076;ення болісних процедур аб = 86; за необхідн = 86;сті збільш&#= 1077;ння глибини седації. Фармакокінk= 7;тичний період напіввиведk= 7;ння де= ;ксмедетомі = 76;ину у фазі розподілу становить приблизно 6 хвилин, що необхідно враховуватl= 0; разом з ефектами інших застосованl= 0;х лікарських засобів для оцінки відповідноk= 5;о часу, необхі= 076;ного для титрування до бажаного клінічного ефекту дексме = 76;етомідину.

Ініцію= 074;ання процедурноo= 1; седації.

&#= 1053;авантажува= льна інфузія 1,0 мкг/кг впродовж 10 хвилин. У разі менш інвазивних процедур, таких як офтальмолоk= 5;ічні хірургічні втручання, можна застосовувk= 2;ти навантажувk= 2;льну інфузію 0,5 мкг/кг впродовж 10 хвилин.

Підтри= 084;ання процедурноo= 1; седації.

&#= 1055;ідтримувал= ьну інфузію загалом слі = 76; розпочинатl= 0; з 0,6–0,7 мкг/кг/год і титрувати д = 83;я досягнення бажаного клінічного ефекту у діапазоні доз від 0,2 до 1 мкг/кг/год. Шв&= #1080;дкість підтримуваl= 3;ьної інфузії пот = 88;ібно коригувати до досягнення цільового р= 10;вня седації.

Пацієн = 90;и літнього віку. Для пацієнтів л= 10;тнього віку зазвич = 72;й коригуваннn= 3; дози не потрібне (ди= 074;. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). У пацієнтів = 083;ітнього віку можливий підвищений ризик розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), однак наявн= 10; обмежені дані щодо результатіk= 4; процедурноo= 1; седації свідчать пр = 86; відсутністn= 0; чіткої залежності від дози.

Поруше = 85;ня функції нирок. Пацієнтам з порушенням функції нирок корегуваннn= 3; дози зазвичай не = 087;отрібне.

Поруше = 85;ня функції печінки. Дексмедетоl= 4;ідин метаболізуn= 8;ться в печінці, тому його слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам з порушенням функції печ= 10;нки. Слід розглянути доцільністn= 0; застосуванl= 5;я зниженої пі = 76;тримувальн&#= 1086;ї дози (&#= 1076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фарма = 82;окінетика»).=

Спосіб застосуванl= 5;я

= 044;ексмедетом&= #1110;дин повинні вводити особи, які мають досві = 76; лікування пацієнтів, щ= 086; потребують інтенсивноo= 1; терапії. Лікарський засіб слід застосовувk= 2;ти лише у вигляді розведеної внутрішньоk= 4;енної інфузії із застосуванl= 5;ям контрольовk= 2;ного інфузійногl= 6; пристрою.

= 040;мпули та флакони призначені тільки для і= 085;дивідуальн&= #1086;го застосуванl= 5;я одному паці= 08;нту.

Пригот = 91;вання розчину

= 055;еред застосуванl= 5;ям лікарський засіб можна розбавляти = 91; 5 % (50 мг/мл) розчині глюкози, розчині Рінгера, ман= 110;толі або 0,9 % (9 мг/мл) розчині натрію хлориду для досягнення бажаної концентрацo= 0;ї 4 мкг/мл або 8 мкг/мл. У таблиці нижче наведено об’єми, необхідні для приготуванl= 5;я інфузії.=

Для отримання необхідної концентрацo= 0;ї 4 мкг/мл:

О = 73;’єм лікарськог= 086; засобу Дексмедето= 084;ідин-Дарниц= я, 100 мкг/мл, = &= #1082;онцентрат для розчину для інфузій, мл

О = 73;’єм розчинника, мл

З = 72;гальний об’єм
інфузії, мл

2

48

50

4

96

100

10

240

250

20

480

500

Для отримання необхідної концентрацo= 0;ї 8 мкг/мл:

О = 73;’єм лікарськог= 086; засобу Дексмедето= 084;ідин-Дарниц= я, 100 мкг/мл, = &= #1082;онцентрат для розчину для інфузій, мл

О = 73;’єм розчинника, мл

З = 72;гальний об’єм
інфузії, мл

4

46

50

8

92

100

20

230

250

40

460

500

Обереж = 85;о струсити, що= 073; добре перемішати розчин.

Перед введенням лікарськогl= 6; засобу його слід візуально перевірити на наявніст= 00; сторонніх часток та зміни кольору.

= 051;ікарський засіб Дексмедето&= #1084;ідин-Дарниm= 4;я сумісний з такими внутрішньоk= 4;енними рідинами та лікарськимl= 0; засобами: лактатний р = 86;зчин Рінгера, 5 % розчин глюкози, 0,9 %
(9 мг/мл) розчин натрію хлориду, 20 % (200 мг/мл) манітол, тіопентал натрію, етомідат, векуронію бромід, панкуронію бромід, сукц= 080;нілхолін, атракурію бесилат, мівакурію х = 83;орид, рокуронію бромід, глікопіролk= 2;ту бромід, фенілефринm= 1; гідрохлориk= 6;, атропіну сульфат, допамін, нор= 072;дреналін, добутамін, мідазолам, морфіну сульфат, фентанілу цитрат і замінник пл = 72;зми (Haemaccel^®).

Діти.

= 041;езпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Дексмедетоl= 4;ідин-Дарниц&#= 1103; дітям (віком від 0 до 18 рокі= в) не встановленo= 0;. Дані щодо застосуванl= 5;я дітям наведено у розділах «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;» та «Побічні реакції», але рекомендацo= 0;ї щодо дозування н = 77; можуть бути надані.

Передоз&= #1091;вання.

= 059; клінічних т = 72; у постмаркетl= 0;нгових дослідженнn= 3;х повідомлялl= 6;ся про кілька випадків передозуваl= 5;ня дексмедетоl= 4;ідину. Швидкість інфузій дексмедетоl= 4;ідину, про яку повідомлялl= 6;ся в цих випадк= 072;х, сягала 60 мкг/кг/год протягом 36 хвилин та 30 мкг/кг/год протягом 15 хвилин у 20-місячної дитини та у дорослого відповідно. Найчастіші побічні реакції, про які повідомлялl= 6;ся у зв’язку з передозуваl= 5;ням, включають б = 88;адикардію, артеріальнm= 1; гіпотензію, артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2;, надмірну седацію, при= 075;нічення дихання та зупинку серця.

= 059; разі передозуваl= 5;ня з клінічним = 80; симптомами інфузію лік = 72;рського засобу Дексмедетоl= 4;ідин-Дарниц&#= 1103; слід сповільнитl= 0; або припинити. Переважно очікуються серцево-суд = 80;нні ефекти, які слід коригувати за клінічними показаннямl= 0;. При високій концентрацo= 0;ї артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; може бути більш вираженою, н= 110;ж артеріальнk= 2; гіпотензія. = 059; клінічних дослідженнn= 3;х випадки зупинки синусового вузла минал = 80; самостійно або відповідалl= 0; на лікуванн= 03; атропіном або глікопіролk= 2;том. Реанімаціl= 1;ні заходи були потрібні у поодиноких випадках тяk= 8;кого передозуваl= 5;ня, що призвел = 86; до зупинки серця.

Побічні реакції.

Сk= 7;дація дорослих пацієнтів у відділенні = 10;нтенсивної терапії.

Побічн = 80;ми реакціями, про які найчастіше = 87;овідомляло&#= 1089;я при застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину &= #1074; умовах відділення інтенсивноo= 1; терапії, &= #1108; артеріальнk= 2; гіпотензія, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; та брадикардіn= 3;, які виникал = 80; приблизно у 25%= , 15 % та 13 % пацієнтів відповідно. Артеріальнk= 2; гіпотензія та брадикардіn= 3; також були найчастішиl= 4;и серйозними побічними реакціями, пов’язанимl= 0; із заl= 9;тосуванням дексмедетоl= 4;ідину, що виникали відповідно = 74; 1,7 % та 0,9 % рандомізовk= 2;них пацієнтів відділень інтенсивноo= 1; терапії відповідно.

Процед= 091;рна седація<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk187054389'>/сед = 72;ція зі збереженняl= 4; свідомості.

Побічн= 110; реакції, про які найчастіше повідомлялl= 6;ся при застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину при процедурніl= 1; седації, перераховаl= 5;о нижче (у протоколах дослідженнn= 3; III фази містил= ись попередньо визначені граничні рівні змін артеріальнl= 6;го тиску, частоти дихання і частоти серцевих скорочень, щ= 086; належать до побічних явиm= 7;):=

-      =    гіпоте= 085;зія (55 % у групі дексмедетоl= 4;ідину порівняно з 30 % у групі плац= 077;бо, які отримували вимушену резервну се = 76;ацію мідазоламоl= 4; і фентанілом);

-      =    пригні= 095;ення дихання (38 % у групі дексмедетоl= 4;ідину порівняно з 35 % у групі плацебо, які отримували вимушену резервну седацію мід = 72;золамом і фентанілом);

-      =    брадик= 072;рдія (14 % у групі дек = 89;медетоміди&#= 1085;у порівняно з 4 % у групі плац= 077;бо, які отримували вимушену резервну седацію мідазоламоl= 4; і фентанілом).

Частота виникнення побічних реакцій має = 090;аку класифікацo= 0;ю: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/10= 0, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000).<= /span>

З бокm= 1; респіраторl= 5;ої системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я: = дуже часто: пригніченнn= 3; дихання^2,3; нечасто: зад= 080;шка, апное.

З бокm= 1; шлунково-ки = 96;кового тракту: = часто: нудота², блювання, сухість у роті²; нечаl= 9;то: здуття живота.

З боку обміну речовин, метаболізмm= 1;: часто: гіперглікеl= 4;ія, гіпоглікемo= 0;я; нечасто: метаболічнl= 0;й ацидоз, гіпоальбумo= 0;немія; частота невідома: не= 094;укровий діабет.

З боку психіки: часто: = 79;будження; нечасто: галюцинаціo= 1;.

З бокm= 1; серцево-суд = 80;нної системи: = 076;уже часто: брадикардіn= 3;^1,2; артеріальнk= 2; гіпотензія^=
1,2, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;¹^,²; часто: ішемія або інфаркт міокарда, тахікардія; = 085;ечасто: атріовентрl= 0;кулярна блокада¹, зl= 4;еншення серцевого викиду, зупи= 085;ка серця¹.

Загал= ;ьні розлади та реакції у місці введення: часто:= синдро = 84; відміни, гіпертерміn= 3;; нечасто: відсутністn= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу, спрага.=

¹Опис окремих побічних реакцій.=

²Побічн&#= 1072; реакція, що спостерігаl= 3;ася також у дослідженнn= 3;х процедурноo= 1; седації.

³Частот&#= 1072; «часто» у дослідженнn= 3;х в умовах відділення інтенсивноo= 1; терапії.=

Оп = 80;с окремих побічних реакцій

Клініч = 85;о значущу артеріальнm= 1; гіпотензію або брадикардіn= 2; необхідно купірувати = 79;гідно з рекомендацo= 0;ями у розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

У відносно здорових осіб, які не перебували = 91; ВІТ і отримували дексмедетоl= 4;ідин, брадикардіn= 3; іноді супроводжуk= 4;алася зупинкою або паузою активності = 089;инусового вузла.

Симпто = 84;и усувалися шляхом підйому ніг та застосув = 72;ння антихолінеl= 8;гічних засобів, таких як атропін або глікопіролk= 2;т. У поодиноки = 93; випадках у пацієнтів з наявною брадикардіn= 8;ю вона прогресуваl= 3;а до епізодів асистолії. Т= 072;кож повідомлялl= 6;ся про випадки зупинки сер = 94;я, яким часто передувала брадикардіn= 3; або атріовентрl= 0;кулярна блокада.

При введенні навантажувk= 2;льної дози дексме = 76;етомідину відзначалаl= 9;я артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;. Для зниженн= 03; частоти ціє= 11; побічної реакції слі = 76; уникати навантажувk= 2;льної дози, зменшувати швидкість інфузії або знижувати навантажувk= 2;льну дозу лікарськогl= 6; засобу.=

Побічн= 10; реакції у дітей

Профіл= 00; безпеки дексмедетоl= 4;ідину за введення впродовж до 24 годин дітям віком від
1 місяця, які перебували = 91; ВІТ переважно після перенесеноk= 5;о оперативноk= 5;о втручання, б= 091;в подібний до профілю безпеки у дорослих. Да= 085;і для новонароджk= 7;них (28–44 тижнів гестації) дуже обмежені і стосуються лише підтри = 84;увальних доз (<= &nb= sp;0,2 мкг/кг/год). У літературнl= 0;х джерелах описаний один випадо = 82; розвитку гіпотермічl= 5;ої брадикардіo= 1; у новонароджk= 7;ного.

Пов= ;ідомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідомлеl= 5;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу мают= 00; важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікар = 89;ького засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випа= 076;ки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та/а= 073;о відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.= ua.=

<= /span>

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Проk= 6;емонстрова= 085;а фізична та хімічна ста = 73;ільність під час застосуванl= 5;я впродовж 24 го&= #1076;ин при температурo= 0; 25 °C.

З мікробіолоk= 5;ічної точки зору цей препара = 90; слід застосуватl= 0; негайно. Якщ= 086; не застосув = 72;ти його негайн = 86;, термін зберігання та умови зберігання під час застосуванl= 5;я є відповідалn= 0;ністю медичного персоналу т = 72; зазвичай не перевищуютn= 0; 24 годин при температурo= 0; від 2 °C до 8= °C, за винятком випадків, коли розведення відбуваєтьl= 9;я в контрольовk= 2;них та валідова = 85;их асептичних умовах.=

Умови зберігання.

h= 7;берігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Нес&= #1091;місність.

Препарат не слід змішувати з іншими ліка = 88;ськими засобами, окрім зазначених = 91; розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

= 044;ослідження сумісності = 74;иявили потенційно можливу адсорбцію дексмедетоl= 4;ідину деякими видами натуральноo= 1; гуми. Незважаючи на те, що доза дексмедетоl= 4;ідину підбираєтьl= 9;я з огляду на ви= 088;аженість<= /span> ефекту, рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати інфузійні системи з компонентаl= 4;и із синтетич = 85;ої гуми або натуральноo= 1; гуми з покриттям.

Упаковк&= #1072;.

По 2 мл в ампулі; <= /a>по 5 ампулй= чарунковій= упаковці= в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Вир= ;обник. Пр= 040;Т «Фармацевтl= 0;чна фірма «Дарниця».

Місцез&#= 1085;аходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Україн&#= 1072;, 02093, м= ;. Київ, вул. Бориспiльсь = 82;а, 13.      &nbs= p;

Зая= ;вник.

ПрАТ «Фармацевтl= 0;чна фірма «Дарниця».=

Місцез&#= 1085;аходження заявника.=

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільсn= 0;ка, 13.

		Середн= 108; значення (95 % ДІ)
Вік	N	Cl (л/год/к = 75;)	t_1/2(год)<= o:p>
до 1 місяця	28	0,93 (0,76, 1,14)	4,47 (3,81, 5,25)
від 1 до < 6 місяців	14	1,21 (0,99, 1,48)	2,05 (1,59, 2,65)
від 6 до < 12 місяців	15	1,11 (0,94, 1,31)	2,01 (1,81, 2,22)
від 12 до < = 24 місяців	13	1,06 (0,87, 1,29)	1,97 (1,62, 2,39)
від 2 до < 6 років	26	1,11 (1,00, 1,23)	1,75 (1,57, 1,96)
від 6 до < 17 років	28	0,80 (0,69, 0,92)	2,03 (1,78, 2,31)

О = 73;’єм лікарськог= 086; засобу Дексмедето= 084;ідин-Дарниц= я, 100 мкг/мл, = &= #1082;онцентрат для розчину для інфузій, мл	О = 73;’єм розчинника, мл	З = 72;гальний об’єм інфузії, мл
2	48	50
4	96	100
10	240	250
20	480	500