ІНСТРУКЦ = 30;Я

= 076;ля медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ІМУРАН=

(IMURAN)

= 057;клад:

діюч= ;а речовина: азатіоприн;

1 таблетка містить азатіопринm= 1; 50 мг;

= 076;опоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзянl= 0;й; крохмаль прежелатинo= 0;зований; магнію стеарат; кислота стеаринова; гіпромелозk= 2;; макрогол 400.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;text-decoration:none;text-underline:non= e'>Лікарська форма. Табl= 3;етки, вкриті плівковою оболонкою.=

Осно= ;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: круглі двоопуклі таблетки жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою, з рискою та маркуванняl= 4; «ІМ 5».

Фа&= #1088;макотерапе= ;втична група. Антинеопл = 72;стичні та імуномодулn= 2;ючі засоби. Імуносупре&= #1089;анти, азатіоприн. Код АТХ L04A X01.

Фарма= ;кологічні властивостo= 0;.

Фарма= ;кодинаміка.

Азатіо = 87;рин є проліками 6&#= 8209;меркаптопу= рину (6‑МП). 6‑МП – неактивний, але він діє як антагоніст = 87;урину і для імуносупреl= 9;ії потребує клітинного поглинання та внутрішньоl= 2;літинного анаболізму до нуклеотидіk= 4; тіогуаніну (НТГ). НТГ та інші метаболіти (наприклад рибонуклеоm= 0;иди 6‑метил-мерк= 072;птопурину) пригнічуютn= 0; de novo синтез пурину та взаємопереm= 0;ворення нуклеотидіk= 4; пурину. НТГ також інкорпоровk= 2;ні до нуклеїновиm= 3; кислот, і це сприяє імуносупреl= 9;ивним ефектам препарату.=

Інші потенційні механізми дії включають п = 88;игнічення багатьох шляхів біосинтезу нуклеїновиm= 3; кислот, внаслідок цього – затримку проліферацo= 0;ї клітин, що бе&#= 1088;уть участь у процесі детермінацo= 0;ї та ампліфікацo= 0;ї імунної відповіді.=

З огляд= 091; на такий механізм ді= 11; терапевтичl= 5;ий ефект Імурану настає чере = 79; декілька ти = 78;нів або місяців.

Дія метилнітроo= 0;мідазолу, метаболіту азатіопринm= 1;, але не 6‑МП, до кінця не з’ясована. Однак у деяких сист = 77;мах він впливає на активність азатіопринm= 1;, якщо порівнюватl= 0; його з 6‑МП.

Фарма= ;кокінетика.

Рівні азатіопринm= 1; та 6-меркапто&#= 1087;урину у плазмі крові не мають чіткого співвідношk= 7;ння з терапевтичl= 5;ою ефективнісm= 0;ю або токсичністn= 2; Імурану.

= 042;смоктуванн&= #1103;.

Азатіо = 87;рин добре всмоктуєтьl= 9;я після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Середня абсолютна біодоступнo= 0;сть (діапазон) 6‑М&= #1055; після прийому азатіопринm= 1; 50 мг станови= 090;ь 47 % (27–80 %). Обсяг всмоктуванl= 5;я азатіопринm= 1; аналогічниl= 1; по всьому шлунково-ки = 96;ковому тракті, включаючи шлунок, тонк= 091; та сліпу киш= 082;и. Однак обсяг всмоктуванl= 5;я 6‑МП після прийому азатіопринm= 1; варіабельнl= 0;й і може бути відмінним у різних місцях всмо = 82;тування, при цьому найвищий обсяг всмок = 90;ування спостерігаn= 8;ться в тонкій кишці, нижчи= 081; обсяг – у шлунку, і ще нижчий – у сліпій кишц= 10;.

Хоча досліджень щодо впливу прийому їжі при лікуван = 85;і азатіопринl= 6;м не проводил = 80;, були провед = 77;ні дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики 6‑МП, що є актуальнимl= 0; для азатіопринm= 1;. Середня відносна біодоступнo= 0;сть 6‑МП була приблизно н = 72; 27 % нижча після прийому їжі або молока п= 086;рівняно з утримання = 84; від їжі на ніч. 6‑МП нестабільнl= 0;й у молоці через наявність к = 89;антиноксид&#= 1072;зи (розпад на 30 % протягом 30 х= 074;илин) (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика: Метаболізм&raqu= o; і «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Аза&= #1090;іоприн можна прийм = 72;ти разом з їжею або натще, але пацієнтам слід стандартизm= 1;вати спосіб застосуванl= 5;я. Препарат не слід прийма = 90;и разом із молоком або молочними продуктами (= 076;ив. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Після пероральноk= 5;о прийому [³⁵S]-а&= #1079;атіоприну максимальнk= 2; радіоактивl= 5;ість у плазмі кро= 074;і спостерігаn= 8;ться через 1–2 години, післ= 103; чого зменшуєтьсn= 3; з періодом напіввиведk= 7;ння 4–6 годин. Це не є оцінкою періоду напіввиведk= 7;ння самого азатіопринm= 1;, а відобража= 08; виведення з плазми кров= 10; азатіопринm= 1; та [³⁵S]-вмісни&= #1093; метаболітіk= 4; препарату. Я= 082; наслідок швидкого та екстенсивнl= 6;го метаболізмm= 1; азатіопринm= 1; лише частка радіоактивl= 5;ості, виміряна у плазмі кров= 10;, відноситьсn= 3; до неметаболіk= 9;ованого препарату. У дослідженнn= 3;х, в яких концентрацo= 0;ю азатіопринm= 1; та 6-меркапто&#= 1087;урину в плазмі крові визначали після внутр= 10;шньовенног&#= 1086; введення азатіопринm= 1;, було встановленl= 6;, що середній показник T_1/2&#= 1074; плазмі кров= 10; для азатіопринm= 1; знаходитьсn= 3; в діапазоні 6–28 хвилин, а середній показник T_1/2&#= 1074; плазмі кров= 10; для 6-меркапт&#= 1086;пурину — в діапазон= 110; 38–114 хвилин після внутрішньоk= 4;енного введення препарату.=

Розподі&#= 1083;.

Об’єм розподілу у стані рівноваги азатіопринm= 1; невідомий. Середній показник розподілу у = 089;тані рівноваги (± станд. відхилення), що спостері = 75;ається, для 6‑МП становить 0,9 (± 0,8) л/кг, хоча це може бути заниже = 85;е значення, ос= 082;ільки 6‑МП виводиться по всьому організму (а не лише у печінці).

Після внутрішньоk= 4;енного або пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 6‑МП його кон&#= 1094;ентрації у спинномозкl= 6;вій рідині низь = 82;і або незначн= 10;.

Метабол&#= 1110;зм.

Азатіо = 87;рин in vivo швидко розпадаєтьl= 9;я на 6‑МП та метилнітроo= 0;мідазол під впливом глютатіон-S‑= 090;рансферази. 6‑МП швидко проходить крізь мембрану клітини і в результаті проходженнn= 3; багаторівнk= 7;вих шляхів екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться до активних та неактивних метаболітіk= 4;, при цьому жоден із ферментів н = 77; є переважни = 84;. Через складний метаболізм пригніченнn= 3; одного ферменту не може пояснювати усі випадки недостатньl= 6;ї ефективносm= 0;і лікування т = 72;/або тяжкої мієлосупреl= 9;ії. Переважнимl= 0; ферментами, відповідалn= 0;ними за метаболі = 79;м 6‑МП або його подальших метаболітіk= 4;, є поліморфн = 80;й фермент тіопурин = S-метилт= рансфераза (ТПМТ) (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами тk= 2; інші види взаємодій: = 040;міносаліци&= #1083;ати»), ксантиноксl= 0;даза (див. «Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами тk= 2; інші види взаємодій: Алопуринол/ = 86;ксипуринол/&= #1090;іопуринол» та «Фармако = 82;інетика: Всмоктуванl= 5;я»), інозинмоноm= 2;осфатдегід= 088;огеназа (ІМФДГ) (див. «В= ;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами тk= 2; інші види взаємодій: Рибавірин») та гіпоксантиl= 5;гуанінфосф= 086;рибозилтра&= #1085;сфераза (ГФРТ). Інші ферменти, що беруть участь у формуванні активних та неактивних метаболітіk= 4;: гуанозинмоl= 5;офосфатсин= 090;етаза (ГМФС, що утворює НТГ) та інозинтрифl= 6;сфатпірофо= 089;фатаза (ІТФ-аза). Сам азатіоприн також метаболізуn= 8;ться альдегідокl= 9;идазою, утворюючи 8‑= 075;ідроксиаза&= #1090;іоприн, що може бути активним. Також існують численні неактивні метаболіти, що утворюютьсn= 3; іншими шляхами.

Існує доказ того, що поліморфізl= 4; у генах, що кодують різні системи ферментів, задіяних у метаболізмo= 0; азатіопринm= 1;, може прогно = 79;увати побічні дії лікування а = 79;атіоприном.<= o:p>

Тіоп= ;урин S-метилтранс= 092;ераза (ТПМТ).

Активн= 10;сть ТПМТ оберне = 85;о пропорційнk= 2; до еритроцитаl= 8;ної концентрацo= 0;ї похідних ві = 76; 6‑МП нуклеотидіk= 4; тіогуаніну, при цьому чи= 084; вищі концентрацo= 0;ї нуклеотидіk= 4; тіогуаніну, тим значніш = 77; зниження рівня лейкоцитів = 90;а нейтрофіліk= 4;. У пацієнтів із дефіцито = 84; ТПМТ виникають дуже високі концентрацo= 0;ї цитотоксичl= 5;их нуклеотидіk= 4; тіогуаніну.

Дослід = 78;ення генотипу можуть визначити а = 83;ельний профіль пацієнта. На даний час 3 а= 083;елі – TПMT*2, TПMT*3A та TПMT*3C – відповідалn= 0;ні за зниження активності ТПМТ у 95 % пацієнтів. Приблизно 0,3 % (1:30= 0) пацієнтів мають дві нефункціонk= 2;льні алелі (гомозиготн = 80;й дефіцит) ген= 072; ТПМТ і мають слабку ферментну активність або таку, що зовсім неможливо визначити. Приблизно 10 % пацієнтів мають одну нефункціонk= 2;льну алель (гетерозиго = 90;ний дефіцит), що призводить до низької або посередньоo= 1; активності ТПМТ, і 90 % пацієнтів мають нормальну активність ТПМТ із двом= 072; функціоналn= 0;ними алелями. Також існує група пацієнтів (п= 088;иблизно 2 %), що мають дуже високу активність ТПМТ. Фенотипічнk= 7; дослідженнn= 3; визначає рівень нуклеотидіk= 4; тіопурину або активні = 89;ть ТПМТ в еритроцитаm= 3; і також може бути інформативl= 5;им (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

= 042;иведення.

Через 24 години піс= 083;я пероральноk= 5;о прийому 100 мг <= sup>35S‑азатіопр= ;ину 50 % радіоактивl= 5;ості виводилися із сечею і 12 % – з калом. Азаті= 086;прин головним чином виводиться із сечею у вигляді неа = 82;тивного окисненого метаболіту 6-&#= 1090;іосечової кислоти. Мен= 096;е 2 % виводилися із сечею у вигляді азатіопринm= 1; або 6‑МП. Азатіоприн має високий показник виведення і = 79; загальним кліренсом, щ= 086; перевищує 3 л/хв у здорових до = 73;ровольців. Стосовно ниркового кліренсу аб = 86; періоду напіврозпаk= 6;у азатіопринm= 1; дані відсутні. Нирковий кліренс 6‑МП та його пері= 086;д напіврозпаk= 6;у становлять 191 мл/хв/м²та 0,9 години відповідно.

Тако&= #1078; у сечі виявляєтьсn= 3; 1-метил-4-нітро= -5-тіоімідазо&#= 1083; як менш значний продукт екскреції. Ц= 077;, ймовірно, свідчить пр = 86; те, що азатіоприн ексклюзивнl= 6; розщеплюєтn= 0;ся шляхом нуклеофільl= 5;ої атаки у 5-позиції кільця нітроімідаk= 9;олу з утворення = 84; 6-меркаптопу= 088;ину та 1-метил-4-нітро= -5-(S-глутатіоні= ;л)імідазолу. Невелика частка препарату може розщеп = 83;юватися між атомом S та пуринови = 84; кільцем. Лиш= 077; невелика кількість введеного а = 79;атіоприну виводиться = 91; неметаболіk= 9;ованій формі із сечею.

Особлив= 110; групи пацієнтів.=

= 055;ацієнти літнього віку.

Для пацієнтів літнього віку дослідженнn= 3; не проводили (див. «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= 044;іти з надмірною масою тіла.

Під час клінічного дослідженнn= 3; в США 18 дітей (віком від 3 до 14 років) були порівну поділені на дві групи, в я&= #1082;их співвідношk= 7;ння маси тіла та зросту пере = 74;ищувало або було нижче 75 перцентил= 00;. Кожна дитин = 72; отримувала підтримуваl= 3;ьне лікування 6‑= 052;П, і дозування розраховувk= 2;лося на основі пл= 086;щі поверхні ті = 83;а дитини. Середній показник AUC (0‑¥) 6‑MП у групі, де співвідношk= 7;ння перевищуваl= 3;о 75 перцентил= 00;, був у 2,4 рази менший, ніж у групі, де співвідношk= 7;ння було нижче 75 перцентил= 00;. Таким чином, для дітей із надмірною масою тіла можуть бути потрібні ви = 97;і допустимі дози азатіопринm= 1;, рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; контроль за = 074;ідповіддю на лікуванн= 03; у таких пацієнтів (д= 080;в. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

= 053;иркова недостатніl= 9;ть.

Дослід = 78;ення азатіопринm= 1; не показали відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тиці 6‑МП у пацієнтів з уремією порівняно з пацієнтами = 79; нирковим трансплантk= 2;том. Через брак даних щодо активних метаболітіk= 4; азатіопринm= 1; при ниркові = 81; недостатноl= 9;ті необхідно враховуватl= 0; можливість зниження дози для пацієнтів і = 79; порушенням ниркової функції (див. &= #1088;озділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Азатіо = 87;рин та/або його метаболіти виводяться під час гемодіалізm= 1;, при цьому пр= 080;близно 45 % радіоактивl= 5;их метаболітіk= 4; виводяться = 87;ротягом 8 годин діалізу.

= 055;ечінкова недостатніl= 9;ть.

Дослід = 78;ення азатіопринm= 1; проводилосn= 3; за участю трьох груп пацієнтів і = 79; нирковими трансплантk= 2;тами: пацієнти бе = 79; печінкової недостатноl= 9;ті, пацієнти з печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю (але без цирозу) та пацієнти з п= 077;чінковою недостатніl= 9;тю та цирозом. Дослідженнn= 3; показало, що вплив 6‑мерк= 072;птопурину був у 1,6 разу вищим у пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю (але без цирозу) та у 6 разів вищи = 84; у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю та цирозом порівняно з пацієнтами без печінко = 74;ої недостатноl= 9;ті. Таким чином, для пацієнт= 10;в із порушенням печінкової функції нео = 73;хідно враховуватl= 0; можливість зниження дозування (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

Кл&= #1110;нічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Як імуносупреl= 9;ивний антиметабоl= 3;іт окремо або частіше з іншими препаратамl= 0; (зазвичай кортикостеl= 8;оїдами) та процедурамl= 0;, що впливают= 00; на імунну відповідь. Терапевтичl= 5;ий ефект може ставати очевидним лише через декілька тижнів чи місяців і може включа = 90;и стероїдзбеl= 8;ігаючий ефект, що зни&#= 1078;ує токсичністn= 0;, пов’язану з високими дозами та тривалим застосуванl= 5;ям кортикостеl= 8;оїдів.

У комбінації = 79; кортикостеl= 8;оїдами та/або іншим= 080; імуносупреl= 9;ивними препаратамl= 0; та процедурамl= 0; для профілактиl= 2;и реакції відторгненl= 5;я органів при трансплантk= 2;ції нирок, серця, печінки, а також для зменшення потреби у кортикостеl= 8;оїдах при трансплантk= 2;ції нирок.

Для лікування з = 72;пального захворюванl= 5;я кишечнику (ЗЗК) (хвороби Крона чи виразковогl= 6; коліту) помірного або тяжкого ступеня у пацієнтів, які потребують лікування кортикостеl= 8;оїдами, у пацієнтів, які не переносять кортикостеl= 8;оїди, або у пацієнтів, захворюванl= 5;я яких є рефрактернl= 0;м до інших варіантів с = 90;андартного лікування першої ліні= 11;.

Як монотерапіn= 3; або частіше = 091; комбінації = 79; кортикостеl= 8;оїдами та/або іншим= 080; препаратамl= 0; та процедурамl= 0; для клінічного покращення (= 097;о може включати зменшення дози або відміну кортикостеl= 8;оїдів) у частки пацієнтів п = 88;и таких хворобах:=

- &nb= sp; тяжкий ревматоїднl= 0;й артрит;

- &nb= sp; системн = 80;й червоний вовчак;=

- &nb= sp; дермато = 84;іозит і поліміози = 90;;

- &nb= sp; аутоіму = 85;ний хронічний активний гепатит;

- &nb= sp; вульгар = 85;а пухирчатка;

- &nb= sp; вузлико = 74;ий поліартеріo= 1;т;

- &nb= sp; аутоіму = 85;на гемолітичнk= 2; анемія;

- &nb= sp; хронічн = 72; рефрактернk= 2; ідіопатичнk= 2; тромбоцитоl= 7;енічна пурпура.

- &nb= sp; рецидив = 85;ий переміжний розсіяний с = 82;лероз.

= 055;ротипоказа&= #1085;ня.

Імуран протипоказk= 2;ний хворим з відомою гіп = 77;рчутливіст&#= 1102; до азатіопринm= 1; та інших ком= 087;онентів препарату. Гіперчутлиk= 4;ість до 6-меркапто&#= 1087;урину.

Особли = 74;і заходи безпеки.

Меди= ;чні працівники, які мають справу з таб= 083;етками, не покритим = 80; плівковою оболонкою, повинні дот = 88;имуватися інструкції щодо поводж = 77;ння з цитотоксичl= 5;ими препаратамl= 0; згідно з місцевими рекомендацo= 0;ями та/або вимогами.=

Якщо плівкова оболонка не пошкоджена, ризику при поводженні = 79; Імураном, таблетками, = 074;критими плівковою оболонкою, немає. Імуран, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід застосовувk= 2;ти нерозділенl= 0;ми, отже, при збереженні = 94;ілісності оболонки не потрібно вж = 80;вати додаткових запобіжних заходів при поводженні = 79; препаратом.

= 059;тилізація.= Таблетки Імурану слі = 76; утилізуват&= #1080; згідно з існуючими місцевими нормативниl= 4;и вимогами до утилізації небезпечниm= 3; речовин.

Взає= ;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Їжа, молоко та молочні продукти.=

Прийом азатіопринm= 1; з їжею може дещо зменши = 90;и системну експозицію, = 086;днак малоймовірl= 5;о, що це є клінічно значущим (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). Отже, азатіоприн можна прийм = 72;ти разом з їжею або натще, але пацієнтам слід стандартизm= 1;вати спосіб застосуванl= 5;я. Препарат не слід прийма = 90;и разом з молоком або молочними продуктами, оскільки вони містят= 00; ксантиноксl= 0;дазу (фермент, який метаболізуn= 8; 6-меркаптопу= 088;ин), що може призвести д = 86; зниження концентрацo= 0;ї 6-меркаптопу= 088;ину в плазмі крові (див. ро&= #1079;діли «Фармакокіl= 5;етика» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Вакцини.

Імунос = 91;пресивна активність Імурану мож = 77; мати атиповий та потенційно негативний вплив на дію живих вакци = 85;, тому застосуванl= 5;я живих вакци = 85; хворим не рекомендуєm= 0;ься щонайменше = 97;е 3 місяці після закінчення лікування азатіопринl= 6;м (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Можлив = 72; послаблена відповідь н = 72; неживі вакцини; под= 110;бна реакція спостерігаl= 3;ася на вакцину в= 110;д гепатиту В при введенн= 10; її хворим, які лікувал = 80;ся комбінацієn= 2; азатіопринm= 1; та кортикостеl= 8;оїдів.

За даними невеликого клінічного = 76;ослідження було встановленl= 6;, що стандартні = 90;ерапевтичн&#= 1110; дози азатіопринm= 1; не порушуют= 00; реакцію на введення полівалентl= 5;ої пневмококоk= 4;ої вакцини, якщ= 086; оцінювати ц = 77; на основі середньої концентрацo= 0;ї антикапсулn= 3;рних специфічниm= 3; антитіл.

Впли= ;в одночасно застосованl= 0;х лікарських засобів на азатіоприн.

Риба= ;вірин.

Рибаві = 88;ин пригнічує фермент інозинмоноm= 2;осфатдегід= 088;огеназу (ІМФДГ), що призводить до зниження = 087;родукуванн&= #1103; активних нуклеотидіk= 4; 6‑тіогуанін&= #1091;. При одночасномm= 1; прийомі аза = 90;іоприну та рибавірину повідомлялl= 6;ся про тяжку мієлосупреl= 9;ію; отже, їх одночасний = 87;рийом не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика: Метаболізм&raqu= o; та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Цитостатик&#= 1080;/мієлосупре= ;сори (див. розд&#= 1110;л «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У разі можливості слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з цитостатикk= 2;ми та препаратамl= 0; з мієлосупреl= 9;ивним ефектом, такими як пе= 085;іциламін. Є повідомленl= 5;я про виникнення = 89;ерйозних гематологіm= 5;них змін при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і Імурану та т= 088;иметоприму/= сульфаметоl= 2;сазолу ко-тримокса = 79;олу.

Є також повідомленl= 5;я про можливи = 81; розвиток гематологіm= 5;них відхилень при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і азатіопринm= 1; та інгібіторіk= 4; АПФ.

Імовір = 85;о також, що циметидин т = 72; індометациl= 5; можуть мати мієлосупреl= 9;ивний ефект, що буд&#= 1077; посилюватиl= 9;ь одночасним застосуванl= 5;ям азатіопринm= 1;.

Алопуринол/&= #1086;ксипуринол= ;/тіопуринол та інші інгі= 073;ітори ксантиноксl= 0;дази.

Дія ксантиноксl= 0;дази пригнічуєтn= 0;ся алопуринолl= 6;м, оксипуриноl= 3;ом та тіопуринолl= 6;м, що призводить до зниження перетворенl= 5;я біологічно активної 6‑т= 110;оінозиново&= #1111; кислоти до біологічно неактивної 6= 209;тіосечової кислоти. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і алопуринолm= 1;, оксипуриноl= 3;у та/або тіопуринолm= 1; із 6‑меркапт= 086;пурином або азатіопринl= 6;м дози останніх слід зменшу = 74;ати до 25 % від звичайних (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози», «Вз&#= 1072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами тk= 2; інші види взаємодій&raqu= o;).

З огляд= 091; на дані докл= 110;нічних досліджень, = 110;нші інгібітори ксантиноксl= 0;дази, такі як фебу= 082;состат, можуть подо = 74;жувати дію азатіопринm= 1;, що, можливо, при= 079;водить до підсилення супресії кісткового мозку. Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься, оскільки недостатньl= 6; даних для визначення адекватногl= 6; зниження дози азатіо = 87;рину.

= 040;міносаліци&= #1083;ати.

Існуют= 00; свідоцтва, щ= 086; in vitro та in vivo похідні аміносаліцl= 0;латів (наприклад о= 083;салазин, месалазин або сульфосалаk= 9;ин) пригнічуютn= 0; фермент ТПМ = 58;. Тому при одночасномm= 1; прийомі з по= 093;ідними аміносаліцl= 0;латів необхідно розглядати можливість зниження дозувань азатіопринm= 1; (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Мето= ;трексат.
Метотр = 77;ксат (20 мг/м² перорально) підвищував AUC = 6‑меркаптоп = 91;рину приблизно н = 72; 31 % і метотрексаm= 0; (2 або 5 г/м² внутрішньоk= 4;енно) підвищував AUC = 6‑меркаптоп = 91;рину на 69 та 93 % відповідно. Отже, у разі прийому азатіопринm= 1; разом із високими дозами метотрексаm= 0;у необхідно регулювати дозування для підтримки належного рівня лейко = 94;итів у крові.

= 030;нфліксимаб.=

Спосте = 88;ігалася взаємодія між азатіопринl= 6;м та інфліксимаk= 3;ом. У пацієнтів, які отримують азатіоприн, спостерігаn= 8;ться тимчасове підвищення рівнів нуклеотиду 6-тіогуаніну (активного метаболіту азатіопринm= 1;) та зниження середньої к= 10;лькості лейкоцитів = 91; перші тижні після інфуз= 10;ї інфліксимаk= 3;у, що повертаю = 90;ься до попередніх значень через 3 місяці.

= 055;репарати, що блокують нервово-м’я = 79;ову передачу.=

Існуют= 00; клінічні докази того, що азатіопр = 80;н є антагоністl= 6;м недеполяриk= 9;уючих міорелаксаl= 5;тів, таких як кураре, d-тубокурари= 085; та панкуроній. Експерименm= 0;альні дані підтверджуn= 2;ть, що азатіопр = 80;н проявляє зворотний ефект на нервово-м’я = 79;ову блокаду, спр= 080;чинену недеполяриk= 9;уючими агентами, такими як d-ту&= #1073;окурарин, і демонструюm= 0;ь, що азатіопр = 80;н посилює нервово-м’я = 79;ову блокаду, спричинену деполяризуn= 2;чими агентами, такими як сукцинілхоl= 3;ін (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Вплив азатіопринm= 1; на інші лікарські засоби.

= 040;нтикоагуля&= #1085;ти.

Повідо&#= 1084;лялося про пригніченнn= 3; антикоагулn= 3;нтного ефекту варфарину т = 72; аценокумарl= 6;лу у разі їх прийому разом з азатіопринl= 6;м; тому можуть бути потрібні вищі дози антикоагулn= 3;нтів. Отже, під час одночасногl= 6; прийому антикоагулn= 3;нтів з азатіопринl= 6;м рекомендуєm= 0;ься ретельно пр = 86;водити коагуляційl= 5;і проби.

Особли = 74;ості застосуванl= 5;я.

Імуніз = 72;ція із використанl= 5;ям живої вакци = 85;и може потенційно призвести д = 86; інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я у пацієнта з пригнічениl= 4; імунітетом. Тому не рекомендуєm= 0;ься проводити імунізацію = 78;ивими вакцинами щ = 86;найменше 3 місяці після закінчення лікування азатіопринl= 6;м (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

Не рекомендуєm= 0;ься одночасний прийом риба = 74;ірину та азатіопринm= 1;. Рибавірин може знижув = 72;ти ефективнісm= 0;ь та підвищуватl= 0; токсичністn= 0; азатіопринm= 1; (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Моні= ;торинг.

Застос = 91;вання Імурану є потенційно небезпечниl= 4;. Тому його слід призначати тільки у том= 091; разі, коли існує можливість адекватногl= 6; контролю за хворим з метою виявлення токсичних ефектів протягом всього періоду лік = 91;вання.

Необхі = 76;но ретельно контролюваm= 0;и гематологіm= 5;ну відповідь т = 72; зменшити підтримуваl= 3;ьне дозування д = 86; мінімальноk= 5;о, достатньогl= 6; для отримання клінічної відповіді.=

Рекоме = 85;дується протягом перших 8 тижнів ліку = 74;ання Імураном щотижня або частіше (при застосуванl= 5;і високих доз або при наявності тяжкої ниркової та/= 072;бо печінкової недостатноl= 9;ті) проводити повний аналіз кров= 10;, включаючи підрахунок тромбоцитіk= 4;. У подальшом = 91; частоту аналізу кро = 74;і можна зменшити, ал= 077; не менш ніж до 1 разу на місяць, у крайньому випадку – не менш ніж 1 аналіз у 3 місяці.

При перших озна = 82;ах патологічнl= 6;го погіршення картини крові необхідно негайно перервати лікування, оскільки рівень лейкоцитів та тромбоци = 90;ів може падати після припинення лікування.=

Пацієн = 90;и, які отримують Імуран, повинні негайно повідомлятl= 0; свого лікар= 03; про появу у них інфекці = 81;, раптових синців або кровотеч та = 110;нших проявів пригніченнn= 3; кісткового мозку. Супресія кісткового мозку оборо = 90;на, якщо припинити прийом азатіопринm= 1; швидко.

Азатіоприн – гепатотоксl= 0;чний препарат, і п&#= 1110;д час лікування необхідно періодично = 87;роводити дослідженнn= 3; печінкової функції. Для пацієнтів і = 79; попереднім захворюванl= 5;ям печінки або тих, хто отримує інш = 91; потенційно гепатотоксl= 0;чну терапію, рек= 086;мендується більш части = 81; контроль. Не= 086;бхідно попередити пацієнта, що він має нега= 081;но припинити прийом азатіопринm= 1; при виникненні вираженої жовтяниці.=

Дуже рідко у деяких пацієнтів з дефіцитом ферменту ті = 86;пуринметил&#= 1090;рансферази (ТПМТ) може бути незвич = 85;о збільшена чутливість до мієлосуп = 88;есивного ефекту азатіопринm= 1;, що може приз= 074;одити до швидкого пригніченнn= 3; кісткового мозку після початку лік = 91;вання Імураном. Ці явища можут= 00; загострюваm= 0;ися при одночасномm= 1; призначеннo= 0; препаратів, що пригнічуютn= 0; ТПМТ, наприклад о = 83;салазину, месалазину = 72;бо сульфасалаk= 9;ину. Також повідомлялl= 6;ся про можливи = 81; взаємозв’яk= 9;ок між зменшенням активності = 58;ПМТ та виникненняl= 4; вторинної лейкемії та мієлодисплk= 2;зії у деяких хворих, які лікуються 6-меркаптопу= 088;ином (активним метаболітоl= 4; азатіоприн&#= 1091;) у комбінаці= 11; з іншими цитотоксичl= 5;ими препаратамl= 0; (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). Хоча в деяки= 093; лабораторіn= 3;х проводять тести на визначення дефіциту ТПМТ, такі тести не виявляють всіх пацієнтів і = 79; ризиком виникнення тяжкої токсичностo= 0;. Тому слід проводити ретельний контроль ан = 72;лізу крові пацієнта.=

Можлив = 86;, виникне потреба у зниженні дозування азатіопринm= 1; при його при= 081;омі одночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами, первинна аб = 86; вторинна токсичністn= 0; яких включа= 08; мієлосупреl= 9;ію (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій: Цитостатикl= 0;/мієлосупре&#= 1089;ори»).

Паці= ;єнти з варіантом NUD= T15.

Пацієн = 90;и зі спадково= 02; мутацією гена NUDT15 мають підвищений ризик розвитку тяжких токсичних ефектів азатіопринm= 1;, таких як рання лейкопенія = 90;а алопеція, пр= 080; застосуванl= 5;і звичайних д = 86;з тіопуринів. Зазвичай такі пацієнти по = 90;ребують зниження дози, особливо пацієнти з гомозиготнl= 0;м варіантом NUDT15 (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»). Частота NUDT15 c.415C>T має етнічну варіабельнo= 0;сть і дорівнює п= 088;иблизно 10 % у мешканців Східної Азі= 11;, 4 % — Латинськ&#= 1086;ї Америки, 0,2 % — Європи та 0 % — Африки. У буд&#= 1100;-якому випадку нео = 73;хідно проводити ретельний моніторинг = 87;оказників крові.

Гіпе= ;рчутливіст= 00;.

Пацієн = 90;ам із підозрою на реакцію підвищеної чутливості до 6-меркаптопу= 088;ину в анамнезі н= 077; слід застосовувk= 2;ти його пролік = 80; азатіоприн = 10; навпаки, якщ= 086; тільки у пацієнта не підтверджеl= 5;а гіперчутлиk= 4;ість до певного препарату, щ= 086; спричинив таку реакці= 02;, і виключена підвищена чутливість до інших пре= 087;аратів шляхом проведення алергологіm= 5;них тестів.

Лакт= ;оза.

Імуран містить лактозу, том= 091; пацієнти з р= 110;дкісними спадковими формами непереносиl= 4;ості галактози, недостатніl= 9;тю лактози Лаппа або си= 085;дромом глюкозо-гал = 72;ктозної мальабсорбm= 4;ії не повинні застосовувk= 2;ти цей препара = 90;.

Ниркова та/або печінкова недостатніl= 9;ть.

Необхі = 76;но бути обережними = 91; разі прийом = 91; азатіопринm= 1; пацієнтами = 79; нирковою та/або печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю. Необхідно розглядати можливість зниження по = 95;аткового дозування для таких пацієнтів т = 72; ретельно слідкувати за гематологіm= 5;ною відповіддю (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Синдром Леша − Найха= 085;а.

Обмеже = 85;а кількість даних свідчить, що Імуран не є корисним дл= 03; пацієнтів з дефіцитом гіпоксантиl= 5;гуанінфосф= 086;рибозилтра&= #1085;сферази (синдромом Л= 077;ша − Найхана). Таким чином, враховуючи порушення м = 77;таболізму у таких пацієнтів, н= 077; рекомендуєm= 0;ься призначати їм Імуран.

Мутагенніс = 90;ь.

Хромос = 86;мні порушення спостерігаl= 3;ись як у чоловіків, так і у жінок, які лікувались = 30;мураном, однак важко оцінити рол= 00; Імурану у розвитку ци = 93; порушень. Хромосомні порушення, щ= 086; зникали з часом, спостерігаl= 3;ись у лімфоцита = 93; нащадків пацієнтів, які лікувал = 80;сь Імураном. За винятком дуже рідкісних випадків, ніяких наявних ознак фізичних порушень у нащадків пацієнтів, які лікувались = 30;мураном, виявлено не було (див. роз&= #1076;іл «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»). При лікуванні ряду захворюванn= 0; азатіопринl= 6;м та УФ-хвилям= 080; спостерігаk= 4;ся синергічниl= 1; кластогеннl= 0;й ефект.

Канц= ;ерогенніст= 00; (див. «Побічні реакції»).

Підвищ = 77;ний ризик виникнення = 83;імфопроліф&#= 1077;ративних розладів та інших злоякісних пухлин, переважно раку шкіри (меланома та інші види), саркоми (Кап= 086;ші та інші види) та раку шийк= 080; матки in situ, збільшуєт&#= 1100;ся у хворих, які лікуються імуносупреl= 9;ивними препаратамl= 0;, включаючи азатіоприн. Цей ризик більше пов’язаний = 79; інтенсивніl= 9;тю та тривалістю імуносупреl= 9;ивної терапії, ніж з конкретни = 84; препаратом, що признача= 08;ться. Є повідомле = 85;ня про те, що відміна імуносупреl= 9;ивного лікування призводила до часткового регресу лім = 92;опроліфера&#= 1090;ивного розладу.

Таким чином, схему лікування, щ= 086; поєднує дек= 10;лька імуносупреl= 9;антів (включаючи тіопурини), слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, оскільки це може призвести д = 86; лімфопроліm= 2;еративних захворюванn= 0;, іноді з летальним н = 72;слідком. Комбінація декількох імуносупреl= 9;антів, які застосовуюm= 0;ь одночасно, збільшує ризик розви = 90;ку лімфопроліm= 2;еративних захворюванn= 0;, пов’язаних із вірусом Епштейна – = Барр (ВЕБ).

Пацієн = 90;и, які отримують декілька імуносупреl= 9;ивних препаратів, мають великий риз = 80;к надто великого пригніченнn= 3; імунної сис = 90;еми, тому терапі= 02; Імураном по = 90;рібно проводити в мінімальниm= 3; ефективних дозах. Як і для всіх пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення раку шкіри, слід обмежити вплив сонячного проміння та УФ-опроміне = 85;ня, носити відповідниl= 1; одяг та застосовувk= 2;ти сонцезахисl= 5;і креми з високим коефіцієнтl= 6;м захисту.

Пацієн = 90;и з ревматоїднl= 0;м артритом, як= 110; раніше лікувалися алкілуючимl= 0; сполуками (ц= 080;клофосфамі&= #1076;ом, хлорамбуциl= 3;ом, мелфаланом = 10; т. д.), можуть мати надмірно високий ризик неопл = 72;зії у разі лікування азатіопринl= 6;м.

Надход = 80;ли повідомленl= 5;я про печінково-с = 77;лезінкову Т-клітинну лімфому, кол= 080; азатіоприн застосовувk= 2;ли окремо або в комбінації = 79; інгібітораl= 4;и фактора некрозу пухлини чи іншими імуносупреl= 9;антами. Хоча більші = 89;ть зареєстровk= 2;них випадків спостерігаl= 3;ася у пацієнтів із запальни = 84; захворюванl= 5;ям кишечнику, були також зареєстровk= 2;ні випадки за межами цієї популяції хворих (див. р&= #1086;зділ «Побічні реакції»).

Синд= ;ром активації макрофагів.

Синдро = 84; активації макрофагів (САМ) є відоми&= #1084; розладом, що загрожує життю і може розвинутисn= 3; у пацієнтів = 079; аутоімунниl= 4;и станами, зокрема із запальним захворюванl= 5;ям кишечнику, тому існує потенційна ймовірністn= 0; підвищеної схильності до розвитку такого стан = 91; при застосуванl= 5;і азатіопринm= 1;. Якщо САМ діа= 075;ностується або підозрюєтьl= 9;я, то якомога раніше слід оцінити ста = 85; пацієнта та розпочати лікування, а застосуванl= 5;я азатіопринm= 1; слід припинити. Л= 110;карі повинні слідкувати за симптомами = 10;нфекцій, таких як ВЕБ та цитомегалоk= 4;ірусна інфекція, оскільки вони є відомими чи = 85;никами розвитку СА = 52;.

Інфе= ;кції, спричинені вірусом varicella zoster (див. роз&= #1076;іл «Побічні реакції»).

Інфекц= 10;ї, спричинені = 74;ірусом varicella zoster (вітряна віспа або herpes zoster), можуть ставати тяжчими під час лікування і = 84;уносупреса&#= 1085;тами. Слід бути обережними = 90;а перед призн = 72;ченням імуносупреl= 9;антів необхідно перевірити, чи мав пацієнт захворюванl= 5;я, спричинені вірусом varicella zoster. Для цього буде корисним серологічнk= 7; тестування перед початком лікування. У разі відсутностo= 0; в анамнезі впливу цьог = 86; вірусу слід уникати контакту з хворими на вітряну віспу або herpes zoster. У разі присутностo= 0; впливу вірусу необ = 93;ідно вжити застережниm= 3; заходів для того, щоб уникнути розвитку вітряної ві = 89;пи або оперізу = 74;ального герпесу у пацієнта, та вирішити питання про пасивну імунізацію varicella zoster імуноглобуl= 3;іном. При інфікув = 72;нні вірусом varicella zoster слід вжити необхідних заходів, що включають антивіруснm= 1; та підтриму = 74;альну терапію.

Прог= ;ресуюча мультифокаl= 3;ьна лейкоенцефk= 2;лопатія.<= /span>

У хворих, які лікувались азатіопринl= 6;м разом з іншими імуносупреl= 9;ивними препаратамl= 0;, повідомлялl= 6;ся про випадки виникнення прогресуючl= 6;ї мультифокаl= 3;ьної лейкоенцефk= 2;лопатії – опортуніс = 90;ичної інфекції, спричиненоo= 1; JC (John Cunningham) вірусом. Застосуванl= 5;я імуносупреl= 9;ивної терапії слі = 76; припинити при перших ознаках або симптомах, щ= 086; могли б дати можливість запідозритl= 0; прогресуючm= 1; мультифокаl= 3;ьну лейкоенцефk= 2;лопатію та провести відповідне дослідженнn= 3; для встановленl= 5;я діагнозу (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Гепа= ;тит В (див. розділ = «Побічні реакції»).

Носії гепатиту В ( = 74;изначені як пацієнти, позитивні н = 72; поверхневиl= 1; антиген гепатиту В (HBsA= g) більше шест = 80; місяців) або пацієнти з документалn= 0;но підтверджеl= 5;ою інфекцією ВГВ в анамнезі, як= 110; отримують імуносупреl= 9;анти, мають ризик реактиваціo= 1; реплікації ВГВ із безсимптомl= 5;им підвищенняl= 4; рівнів ДНК В= 043;В та АЛТ у сироватці крові. Слід розглянути місцеві рекомендацo= 0;ї, включаючи профілактиm= 5;не лікування пероральниl= 4;и препаратамl= 0; проти ВГВ.

Преп= ;арати, що блокують нервово-м’я = 79;ову передачу.=

Необхі = 76;на особлива обережністn= 0;, коли азатіо = 87;рин застосовуюm= 0;ь одночасно з препаратамl= 0;, що блокують нервово-м’я = 79;ову передачу, такими як ат= 088;акуріум, рокуроніум, цизатракурo= 0;ум або суксаметонo= 0;ум (також відомий як сукцинілхоl= 3;ін) (див. «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтів с = 83;ід попередити, що перед операцією в = 86;ни мають повідомити анестезіолl= 6;гу про лікуван = 85;я азатіопринl= 6;м.

= 047;астосуванн&= #1103; у період вагітності або годування груддю.

Ферт= ;ильність.

Специф= 10;чний вплив лікування азатіопринl= 6;м на фертильнісm= 0;ь людини невідомий.=

Вагі= ;тність.

Була продемонстl= 8;ована значна трансплацеl= 5;тарна та трансамніоm= 0;ична передача аз = 72;тіоприну та його метаболітіk= 4; від матері д= 086; плода.

Імуран не слід призначати = 74;агітним або жінкам, які можуть завагітнітl= 0; у найближчо = 84;у майбутньомm= 1;, без ретельної оцінки переваги очікуваної користі над можливим ризиком застосуванl= 5;я препарату.=

Свідоц = 90;ва про тератогеннo= 0;сть Імурану для = 083;юдини є неоднозначl= 5;ими. Дослідженнn= 3; на тваринах свідчать, що застосуванl= 5;я препарату в період органогенеk= 9;у призводить до вро= ;джених дефектів різного ступеня тяжкості. Як і при застосуванl= 5;і інших цитотоксичl= 5;их препаратів, слід корист = 91;ватися адекватнимl= 0; засобами контрацепцo= 0;ї обом партнерам, якщо хоча б один з них лікується Імураном.=

= 052;утагенніст&= #1100;

Хром= ;осомні аномалії, що зникали з часом, спост= 077;рігались у лімфоцита = 93; нащадків пацієнтів, які отримув = 72;ли препарат Імуран. За винятком дуже рідкіс = 85;их випадків, ніяких наявних ознак фізич = 85;их порушень у нащадків пацієнтів, які отримув = 72;ли препарат Імуран, виявлено не було. При лікуванні ряду захворюванn= 0; азатіопринl= 6;м та довгохвильl= 6;вим ультрафіолk= 7;товим світлом спо = 89;терігався синергічниl= 1; кластогеннl= 0;й ефект (див. ро&= #1079;діл «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Є повідомленl= 5;я про передчасні пологи та на= 088;одження дітей з низькою масою тіла при застосу = 74;анні Імурану жінкам у період вагі = 90;ності, особливо у комбінації = 79; кортикостеl= 8;оїдами. Також є повідомленl= 5;я про випадки спонтанних абортів після лікування Імураном ма = 90;ері або батька.

У деяко= 111; кількості немовлят, матері яких = 083;ікувались азатіопринl= 6;м у період ваг= 110;тності, спостерігаl= 3;ися лейкопенія та/або тромбоцитоl= 7;енія. Тому надзвичайнm= 1; увагу слід п= 088;иділяти контролю за станом кров= 10; у жінок у період вагі = 90;ності.

Наскіл= 00;ки можливо, слі= 076; уникати застосуванl= 5;я препарату у період вагі = 90;ності. Препарат може зашкодити плоду. Препарат не слід застосовувk= 2;ти вагітним пацієнткам із ревматоїднl= 0;м артритом. Якщо препарат застосовуюm= 0;ь вагітній аб = 86; пацієнтка завагітнілk= 2; під час лікування, ї= 111; слід попере = 76;ити про потенційні ризики для плода.

Году= ;вання груддю.

У жінок, які годують груддю під час лікування азатіопринl= 6;м, у молозиві т= 072; грудному молоці виявляєтьсn= 3; 6-меркаптопу= рин. Згідно з наявними даними, рівень екскреції в грудне молоко є низьким. Зважаючи на обмежені наявні дані, ризик для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; вважається малоймовірl= 5;им, але не може бути виключ = 77;ний.

Жінк= ;ам, які приймають азатіоприн, рекомендуєm= 0;ься утримуватиl= 9;я від годування груддю, якщо тільки користь не перевищує потенційні ризики.

Якщо прийнято рішення годувати груддю, то, оскільки 6-меркаптопу= 088;ин є сильним імуносупреl= 9;антом, слід ретельно контролюваm= 0;и стан немовл= 03;ти, яке отримує = 075;рудне молоко, щодо &#= 1074;иникнення ознак імуносупреl= 9;ії, лейкопенії, тромбоцитоl= 7;енії, гепатотоксl= 0;чності, панкреатитm= 1; або інших симптомів впливу 6-меркаптопу= 088;ину.

&= #1047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Даних щодо впливу = 072;затіоприну на здатніст= 00; керувати автомобілеl= 4; та іншими механізмамl= 0; немає, і він не може бути &#= 1087;ередбачени= м з огляду на фармакологo= 0;чні особливостo= 0; препарату.=

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Зага= ;льне зауваження.

Якщо відсутня можливість пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я, то парентералn= 0;но азатіоприн можна вводи = 90;и лише шляхом внутрішньоk= 4;енних ін’єкцій, однак введення таким шляхо = 84; необхідно п = 88;ипинити відразу після відновленнn= 3; можливості пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Фахівцям слід звернутися до спеціалізоk= 4;аної медичної літератури для отримання інструкцій щодо клініч = 85;ого застосуванl= 5;я в окремих випадках.=

Застосуван = 85;я дорослим.=

Дози при трансплантk= 2;ції.

Залежн = 86; від режиму імуносупреl= 9;ії в перший ден= 100; можна застосовувk= 2;ти дозу до 5 мг/кг маси тіла на добу за 2–3 прийоми пер = 86;рально або внутрішньоk= 4;енно. Підтримуваl= 3;ьна доза становить 1–4 мг/кг маси тіла на добу, і її слід вст&#= 1072;новлювати залежно від клінічного стану та гематологіm= 5;ної толерантноl= 9;ті.

Дані досліджень свідчать, що терапію аза = 90;іоприном слід провод = 80;ти невизначенl= 6; довго, навіт= 100; при застосуванl= 5;і низьких доз, через ризик відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та.

= 044;ози для лікування розсіяного склерозу.

Рекоме = 85;дованою дозою для лікування рецидивногl= 6; переміжногl= 6; розсіяного склерозу є = 2–3 мг/кг маси тіла на добу за 2–3 прийоми. Для досягне = 85;ня ефективносm= 0;і лікування може бути потрібно більше року. Контроль за прогресуваl= 5;ням хвороби мож = 77; бути встановленl= 0;й після двох р= 086;ків лікування.=

Дози при інших захворюванl= 5;ях.

Початк = 86;ва доза становить 1–3 мг/кг маси тіла на добу, і її слід кор&#= 1080;гувати у цих межах залежно від клінічної відповіді (яка може не п&= #1088;оявлятися протягом ти = 78;нів або місяців лікування) т= 072; гематологіm= 5;ної толерантноl= 9;ті.

При появі терапевтичl= 5;ого ефекту підтримуваl= 3;ьна доза зменшуєтьсn= 3; до рівня, при якому цей те= 088;апевтичний ефект підтримуєтn= 0;ся. При відсутностo= 0; терапевтичl= 5;ого ефекту чере = 79; 3 місяці лікування слід переглянутl= 0; доцільністn= 0; призначеннn= 3; Імурану. Одн= 072;к для пацієнтів і = 79; запальним захворюванl= 5;ям кишечнику можна розглядати тривалість лікування протягом щонайменше 12 місяців, а відповідь н = 72; лікування може не бути клінічно видимою від трьох до чотирьох місяців після почат = 82;у лікування.=

Підтри = 84;увальна доза може бути у межах від менше 1 мг/кг маси тіла до 3 мг/кг маси тіла на добу залежн = 86; від клінічного стану та індивідуалn= 0;ної відповіді пацієнта, включаючи гематологіm= 5;ну толерантніl= 9;ть.

Діти= ;.

Дози при трансплантk= 2;ції.

Для профілактиl= 2;и у дітей реакцій відторгненl= 5;я при трансплантk= 2;ції спосіб застосуванl= 5;я і дози такі, як для дорослих.=

Дози при інших захворюванl= 5;ях.

Спосіб застосуванl= 5;я і дози такі, як для дорос= 083;их.

= Діти з надмірною масою тіла.

Дітям з надмірною масою тіла можуть бути потрібні вищі допустимі дози, тому сл&#= 1110;д ретельно спостерігаm= 0;и за їхньою відповіддю на таке лікування (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика: Особливі групи пацієнтів. Діти з надмірною м = 72;сою тіла»).

Застосуван = 85;я пацієнтам л= 10;тнього віку.

Досвід застосуванl= 5;я Імурану пац= 10;єнтам літнього віку обмежений. Хоча доступні да = 85;і свідчать, що частота побічної ді= 11; у хворих літнього віку, які лікуються Імураном, не відрізняєтn= 0;ся від такої в інших паціє = 85;тів, рекомендуєm= 0;ься спостерігаm= 0;и за нирковою та печінковою функцією та знижувати дозування у разі виникнення недостатноl= 9;ті (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози: Застосуванl= 5;я пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю. Застосуванl= 5;я пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю»).

Заст= ;осування пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю.

Оскіль = 82;и фармакокінk= 7;тика азатіопринm= 1; офіційно не вивчалася при порушенні функції нирок, немає можливості надати конкретні рекомендацo= 0;ї щодо дозування. Оскільки по = 88;ушення функції нирок може призвести д = 86; уповільненl= 5;я елімінації азатіопринm= 1; та його метаболітіk= 4;, слід розглянути = 76;оцільність зниження початкової дози для пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок. Стан пацієнтів слід контролюваm= 0;и щодо виникн = 77;ння дозозалежнl= 0;х побічних реакцій (див. &= #1088;озділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Заст= ;осування пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю.

Оскіль = 82;и фармакокінk= 7;тика азатіопринm= 1; офіційно не вивчалася при порушенні функції печінки, немає можливості надати конк = 88;етні рекомендацo= 0;ї щодо дозування. Оскільки порушення функції печінки мож = 77; призвести д = 86; зменшення елімінації азатіопринm= 1; та його метаболітіk= 4;, слід розглянути доцільністn= 0; зниження початкової дози для пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки. Ста= 085; пацієнтів слід контролюваm= 0;и щодо виникн = 77;ння дозозалежнl= 0;х побічних реакцій (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Взає= ;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

При одночасномm= 1; прийомі інгібіторіk= 4; ксантиноксl= 0;дази, наприклад алопуринолm= 1; та азатіопр = 80;ну, необхідно застосовувk= 2;ти лише 25 % звичай= ;ної дози, оскільки алопуринол знижує швид = 82;ість катаболізмm= 1; азатіопринm= 1; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Паці= ;єнти з дефіцитом тіопурин S‑м= 077;тилтрансфе&= #1088;ази (ТПМТ).

Пацієн = 90;и з частковим або повним с= 087;адковим дефіцитом ТПМТ мають підвищений ризик тяжко= 11; токсичностo= 0; азатіопринm= 1; при прийомі його в нормальних дозуваннях = 10; в цілому потребують значного зниження до = 79;и. Оптимальноo= 1; початкової дози для пац= 110;єнтів із гомозиготнl= 0;м дефіцитом н = 77; було визнач = 77;но (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Більші = 89;ть пацієнтів і = 79; гетерозигоm= 0;ним дефіцитом ТПМТ можуть переносити рекомендовk= 2;ні дози азатіопринm= 1;, але деякі з них можуть потребуватl= 0; зниження дозування. Існують генотипові та фенотипові тести ТПМТ (д&#= 1080;в. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Паці= ;єнти з варіантом NUD= T15.

Пацієн = 90;и зі спадково= 02; мутацією гена NUDT15 мають підвищений ризик розвитку тяжких токс = 80;чних ефектів азатіопринm= 1; (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Зазвичай та = 82;і пацієнти потребують зниження дози, особли= 074;о пацієнти з гомозиготнl= 0;м варіантом NUDT15 (= 076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Перед початком лікування азатіопринl= 6;м можна розглянути доцільністn= 0; проведення = 75;енотиповог&#= 1086; тестування на варіанти NUD= T15. У будь-якому випадку необхідно проводити ретельний моніторинг показників крові.

Спос= ;іб застосуванl= 5;я.

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Азатіо = 87;рин можна прийм = 72;ти разом з їжею або натще, але пацієнтам слід стандартизm= 1;вати спосіб застосуванl= 5;я. На початку застосуванl= 5;я азатіопринm= 1; деякі пацієнти відчувають нудоту. При п&#= 1077;роральному застосуванl= 5;і нудоту можн = 72; полегшити шляхом прийому таблеток після їди. Однак прийо = 84; азатіопринm= 1; у таблетках після їди може зменшити пероральну абсорбцію, тому слід розглянути необхіднісm= 0;ь моніторингm= 1; ефективносm= 0;і лікування після таког = 86; прийому (див. розділ «Побічні реакції»).

Препар = 72;т не слід приймати з молоком або молочними продуктами (див. «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Азатіоприн слід приймати щонайменше за 1 годину д= 086; або через 2 години після вживання молока або молочних продуктів (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).

= 044;іти.

Препар = 72;т можна застосовувk= 2;ти для лікування дітей, за винятком лікування розсіяного склерозу, пр= 080; якому застосовувk= 2;ти Імуран для лікування дітей не рекомендуєm= 0;ься.

Передоз = 91;вання.

Симп= ;томи

Інфекції невстановлk= 7;ної етіології, поява виразок у горлі, синці= 074; та кровотеч = 108; основними симптомами передозуваl= 5;ня Імурану, що є результатоl= 4; пригніченнn= 3; кісткового мозку, максимум якого наста= 08; через 9–14 днів= . Ці симптоми бі = 83;ьш характерні для хронічного передозуваl= 5;ня, ніж для гост= 088;ого. Є повідомленl= 5;я про хворого, &#= 1103;кий прийняв разову дозу 7,5= г азатіопринm= 1;, що негайно с= 087;ричинило нудоту, блювання та = 076;іарею з подальшим розвитком помірної лейкопенії та порушенн= 03; функції печінки. Одужання не супроводжуk= 4;алося ускладненнn= 3;ми.

Ліку= ;вання

Оскільки специфічноk= 5;о антидоту немає, необхідно ретельно контролюваm= 0;и картину крові та проводити загальні підтримуваl= 3;ьні заходи разо = 84; із переливаннn= 3;м крові за пот= 088;еби. Активні заходи (напр= 080;клад застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля) можуть бути неефективнo= 0; при передозуваl= 5;ні азатіопринl= 6;м, якщо вони не будуть вжит= 10; протягом 60 хвилин піс= 083;я його прийом = 91;.

Проводитьс&= #1103; підтримуваl= 3;ьна терапія згідно з клі= 085;ічним станом та відповідно до націонал= 00;них рекомендацo= 0;й з лікування отруєнь.

Терапевтич&= #1085;а цінність діалізу для пацієнтів, я= 082;і прийняли надмірну дозу Імуран = 91;, невідома, хо= 095;а азатіоприн частково діалізуєтьl= 9;я.

Побічн= 10; реакції.

Найваж = 83;ивіші побічні реакції включають п = 88;игнічення кісткового мозку, що най&#= 1095;астіше проявляєтьl= 9;я у вигляді лейкопенії, тромбоцитоl= 7;енії або анемії; вірусні, грибкові та бактеріальl= 5;і інфекції; небезпечне для життя ураження пе = 95;інки, гіперчутлиk= 4;ість, синдром Стівенса – Джонсона та токсичний епідермальl= 5;ий некроліз.=

За частотою виникнення побічні реакції класифікуюm= 0;ься таким чином: дуже часто (> 1/10), часто (= > 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (= >1/10 000, = < 1/1000), дуже рідко (<1/10 000), не&#= 1074;ідомо (не можна оцінити за наявними даними).

= 030;нфекції та інвазії

Дуже часто: вірус= 085;і, грибкові та бактеріальl= 5;і інфекції у пацієнтів після трансплантk= 2;ції, які отримую = 90;ь лікування азатіопринl= 6;м у комбінаці= 11; з іншими імуносупреl= 9;орами.

Нечаст = 86;: вірусні, грибкові та бактеріальl= 5;і інфекції в інших попул= 03;ціях пацієнтів.=

Дуже рідко: повідомлялl= 6;ся про випадки прогресуючl= 6;ї мультифокаl= 3;ьної лейкоенцефk= 2;лопатії, асоційованl= 6;ї з JC (John Cunningham) вірусо = 84;, після застосуванl= 5;я азатіопринm= 1; у комбінаці= 11; з іншими імуносупреl= 9;антами (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

У пацієнтів, які отримую = 90;ь Імуран як монотерапіn= 2; або у комбінаці= 11; з іншими імуносупреl= 9;орами, особливо кортикостеl= 8;оїдами, підвищуєтьl= 9;я чутливість до вірусної, грибкової т = 72; бактеріаль&= #1085;ої інфекції, включаючи тяжкі або атипові інфекції, що спричиняютn= 0;ся вірусами varicella= zoster, herpes zoster, гепатиту В т= 072; іншими інфекційниl= 4;и агентами (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

= 053;овоутворен&= #1085;я доброякіснo= 0;, злоякісні т = 72; нез’ясованl= 6;ї етіології (в= 082;лючаючи кісти та поліпи)

Рідко: новоутвореl= 5;ня, включаючи л= 10;мфопроліфе&#= 1088;ативні розлади, рак шкіри (мелан= 086;ма та інші види), саркоми (Капоші та інші види), рак шийки матки in situ, гострий мієлолейкоk= 9; та мієлодисплk= 2;зія (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Невідо = 84;о: печінково-с = 77;лезінкова Т-клітинна лімфома (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ризик в= 080;никнення неходжкінсn= 0;кої лімфоми та і= 085;ших злоякісних пухлин, переважно р = 72;ку шкіри (меланома та інші види), саркоми (Кап= 086;ші та інші види) та раку шийк= 080; матки= in situ збільшуєт= 100;ся у хворих, які лікуються імуносупреl= 9;ивними препаратамl= 0;, особливо у х= 074;орих після трансплантk= 2;ції, які отримують інтенсивне лікування. Тому терапі= 03; Імураном по = 74;инна підтримуваm= 0;ись мінімальниl= 4;и ефективнимl= 0; дозами. Збільшення ризику розвитку неходжкінсn= 0;кої лімфоми у хворих на ревматоїднl= 0;й артрит, які лікуються імуносупреl= 9;ивними препаратамl= 0;, порівняно з загальною групою хворих, найі= 084;овірніше, пов’язано і = 79; самим захворюванl= 5;ям. Є поодинокі повідомленl= 5;я про випадки гострого мі= 08;лоїдного лейкозу та мієлодисплk= 2;зії (інколи асоційованo= 0; з хромосомниl= 4;и абераціями).

= 050;ров та лімфатична система =

Дуже ча= 089;то: пригніченнn= 3; функції кісткового мозку, лейкопенія.

Часто: тромбоцитоl= 7;енія.

Нечаст = 86;: анемія.

Рідко: агранулоциm= 0;оз, панцитопенo= 0;я, апластична анемія, мегалобласm= 0;ична анемія, ерит= 088;оїдна гіпоплазія.

Застос = 91;вання Імурану мож = 77; бути пов’язане з дозозалежнl= 0;м і загалом оборотним пригніченнn= 3;м кісткового мозку, що проявляєтьl= 9;я частіше всього як лейкопенія, інколи – як анемія та тромбоцитоl= 7;енія, рідко – як агранулоциm= 0;оз, панцитопенo= 0;я та апластична анемія. Особливо це = 093;арактерно для пацієнтів, схильних до мієлотоксиm= 5;ності, наприклад для тих, у кого спостерігаn= 8;ться дефіцит тіопуринмеm= 0;илтрансфер= 072;зи (ТПМТ), ниркова або печінкова н = 77;достатніст&#= 1100;. Також це стосується пацієнтів, яким не була знижена доз = 72; Імурану при = 086;дночасному призначеннo= 0; алопуринолm= 1;.

При терапії Імураном ві = 76;значалось оборотне дозозалежнk= 7; збільшення об’єму еритроцитіk= 4; та вмісту в них гемогло = 73;іну. Також спостерігаl= 3;ися мегалобласm= 0;ичні зміни кісткового мозку, але тя&#= 1078;ка мегалобласm= 0;ична анемія та еритроїдна гіпоплазія зустрічаютn= 0;ся рідко.

= 030;мунна система

Нечаст = 86;: реакції гіперчутлиk= 4;ості.

Дуже рідко: синдром Стівенса – Д= 078;онсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз.=

Ряд різних клінічних синдромів, щ= 086; є проявами підвищеної чутливості, = 089;постерігал&= #1080;ся періодично після застосуванl= 5;я азатіопринm= 1; у вигляді таблеток та ін’єкцій. Клінічні симптоми включали загальне не = 79;дужання, запаморочеl= 5;ня, нудоту, блювання, ді= 072;рею, гарячку, озноб, екзантему, висипання, в= 091;злувату еритему, вас= 082;уліт, міалгію, артралгію, артеріальнm= 1; гіпотензію, порушення функції нирок, поруш= 077;ння функції печінки та холестаз (див. «Гепато&#= 1073;іліарна система» нижче).

У багатьох випадках пр = 80; повторному призначеннo= 0; Імурану побічні явища виникали зн = 86;ву.

У більшості випадків негайна від = 84;іна препарату т = 72; призначеннn= 3; у разі необхідносm= 0;і підтримуваl= 3;ьної терапії заб = 77;зпечує одужання.=

У разі інших значних патологічнl= 0;х змін в організмі були поодинокі повідомленl= 5;я про летальн= 10; наслідки.

Після перенесеноo= 1; реакції гіперчутлиk= 4;ості необхіднісm= 0;ь продовженнn= 3; терапії Імураном потрібно ретельно ви = 74;ажити на індивідуалn= 0;ній основі.

Легені та органи гр= 091;дної клітки

Дуже рідко: оборотний пневмоніт.=

Травний тракт

Часто: нудота.

Нечаст = 86;: панкреатит.

Дуже рідко: коліт, дивертикулo= 0;т та перфорац= 10;я кишечнику у хворих післ= 03; трансплантk= 2;ції, тяжка діаре= 03; у хворих на запальні захворюванl= 5;я кишечнику.=

У деяки= 093; пацієнтів після першого прийому Іму = 88;ану може з’явитися нудота, якої можна уникнути, приймаючи таблетки після їди. Однак прийо = 84; азатіопринm= 1; у таблетках після їди може зменшити пероральну абсорбцію, тому слід розглянути необхіднісm= 0;ь моніторингm= 1; ефективносm= 0;і лікування після таког = 86; прийому (див. &= #1088;озділи «Фармакокіl= 5;етика», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Серйоз = 85;і ускладненнn= 3;, такі як коліт, дивер= 090;икуліт та перфорація кишечнику, описані у хв= 086;рих після трансплантk= 2;ції органів, які знаходилисn= 0; на імуносупреl= 9;ивній терапії. Одн= 072;к етіологія встановленk= 2; не була і однією з причин може бути застосуванl= 5;я високих доз кортикостеl= 8;оїдів. Тяжка діаре= 03;, що відновлюваl= 3;ася при повторн = 86;му призначеннo= 0; Імурану, спо= 089;терігалася при лікуванні Імураном пацієнтів і = 79; запаленням кишечнику. Й= 084;овірність того, що загостреннn= 3; симптомів може бути по= 074;’язане із лікарським засобом, має бути враховано при лікуванні таких паціє = 85;тів.

При лікуванні азатіопринl= 6;м повідомлялl= 6;ся про випадки панкреатитm= 1; у невеликої кількості п = 72;цієнтів, особливо у хворих післ= 03; трансплантk= 2;ції нирок та пацієнтів і = 79; запаленням = 82;ишечнику. Точно встановити зв’язок панкреатитm= 1; з призначеннn= 3;м одного конкретногl= 6; препарату важко, хоча у деяких випадках пр = 80; повторному призначеннo= 0; Імурану симптоми відновлюваl= 3;ися.

= 043;епатобіліа&= #1088;на система

Нечаст = 86;: холестаз та порушення функції печ= 10;нки.

Рідко: небезпечне для життя ур= 072;ження печінки.

На тлі лікування Імураном інколи повідомлялl= 6;ся про випадки холестазу т = 72; порушення функції печ= 10;нки, зазвичай оборотні після відміни препарату. Ц= 077; може бути пов’язано і = 79; симптомами реакції гіперчутлиk= 4;ості (див. «Імунна система» вище).

Дуже рі= 076;ко на тлі хронічного застосуванl= 5;я азатіопринm= 1;, особливо у пацієнтів після транс = 87;лантації органів, мож= 077; виникнути небезпечне для життя ураження печінки. Гістологічl= 5;і дані включа= 02;ть розширення синусоїд, пурпуру печінки, венооклюзиk= 4;ний стан та нодулярну регенератиk= 4;ну гіперплазіn= 2;. У деяких випадках ві = 76;міна азатіопринm= 1; призводила до тимчасов = 86;го або стабільногl= 6; покращення гістологічl= 5;их явищ та симптомів з боку печінк = 80;.

Гепато = 90;оксичність може виявлятися підвищенняl= 4; рівнів лужної фосфатази, білірубіну, трансамінаk= 9; сироватки крові.

Шкіра та підшкірн= 10; тканини

Рідкl= 6;: алопеція.=

Невідомо: синдром Світа (гострий фебрильний нейтрофільl= 5;ий дерматоз), світлочутлl= 0;вість.

Втрата волосся спо = 89;терігаєтьс&#= 1103; у деяких пацієнтів, які отримую = 90;ь азатіоприн та іншу імуносупреl= 9;ивну терапію. У багатьох випадках це = 81; стан проход = 80;в сам по собі, незважаючи на продовже = 85;ня терапії. Чіткого взаємозв’яk= 9;ку між прийомо = 84; азатіопринm= 1; та алопеціє= 02; не встановленl= 6;.

= 044;ослідження<= o:p>

Нечаст = 86;: відхилення від норми функціоналn= 0;них тестів печінки.

= 030;нші побічні реакції, зокрема: голо= ;вний біль, аритмія, ураження рота та губ, менінгіт, парестезія, погіршення перебігу міастенії гравіс, погіршення перебігу дерматоміоk= 9;иту, зміна смакових відчуттів т = 72; нюху. =

Діти= ;

Очікує = 90;ься, що частота, тип та тяжкість по = 73;ічних реакцій у дітей будут= 00; такими сами = 84;и, як і у дорослих.=

= 047;вітність про підозрюванo= 0; побічні реакції

Звітні = 89;ть про підозрюванo= 0; побічні реакції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливою. Це дає змогу проводити постійний моніторинг співвідношk= 7;ння користі/риз = 80;ку застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Медичних працівникіk= 4; просять повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції чер = 77;з національнm= 1; систему звітності.=

Термін придатностo= 0;. 5 років.

= 059;мови зберігання. Зб= 077;рігати при температурo= 0; не вище 25 °С в оригінальнo= 0;й упаковці та недоступноl= 4;у для дітей місці.

= 059;паковка. = По 25 таблеток у блістері. По 4 блістери в картонній коробці.

Ка&= #1090;егорія відпуску. За рецептом.

= 042;иробник. = Екселла ГмбХ і Ко. КГ.

Місц= ;езнаходжен = 85;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Нюрнбе = 88;гер Штр. 12, 90537 Фойхт, Німеччина.

або

= 042;иробник. Аспен Бад-Ольдесл = 86; ГмбХ.

Місц= ;езнаходжен = 85;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльн = 86;сті.

Індустl= 8;іштрассе 32 - 36, 23843 Бад-Ольдесл = 86;, Німеччина.

ІНСТРУКЦ = 30;Я

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;text-decoration:none;text-underline:non= e'>Лікарська форма. Табl= 3;етки, вкриті плівковою оболонкою.=

Цитостатик&#= 1080;/мієлосупре= ;сори (див. розд&#= 1110;л «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Алопуринол/&= #1086;ксипуринол= ;/тіопуринол та інші інгі= 073;ітори ксантиноксl= 0;дази.

Ниркова та/або печінкова недостатніl= 9;ть.

Мутагенніс = 90;ь.

Застосуван = 85;я дорослим.=

Дози при трансплантk= 2;ції.

Дози при інших захворюванl= 5;ях.

Дози при трансплантk= 2;ції.

Дози при інших захворюванl= 5;ях.

Застосуван = 85;я пацієнтам л = 10;тнього віку.

Легені та органи гр= 091;дної клітки

Травний тракт

Шкіра та підшкірн = 10; тканини

Рідкl= 6;: алопеція.=

Застосуван = 85;я пацієнтам л= 10;тнього віку.

Шкіра та підшкірн= 10; тканини