MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

ІНСТРУК = 62;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

 

АДЦh= 5;ТРИС®

(ADCETRIS®)

 

Склад:

діюча речовина: б= рентуксимаk= 3;у ведотин;=

1 флакон містить 50 мг = брент= ;уксимабу ведотину;=

1 мл розведеногl= 6; розчину містить 5 мг брентуксимk= 2;бу ведотину;=

допомі&#= 1078;ні речовини: кислота лимонна, моногідрат; натрію цитр = 72;т, дигідрат; α,α-трегалозl= 0; дигідрат; полісорбат 80.<= o:p>

 

Лікарс&#= 1100;ка форма. Порошок для концентратm= 1; для розчину для інфузій.<= /span>

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білий або майже білий ліофілізовk= 2;ний порошок або щільна маса.

 =

Фарма= ;котерапевт = 80;чна група. Антинеопла&= #1089;тичні засоби, моноклоналn= 0;ні антитіла та кон’&= #1102;гати антитіло-лі = 82;арський засіб. Код АТХ L01FX05.

 

Фармаколо= 075;ічні властивостo= 0;.

Фарма&= #1082;окінетика.=

Механізм дії. Брентуксимk= 2;бу ведотин являє собою кон’югат антитіл з лікарським засобом, яки= 081; доставляє антинеоплаl= 9;тичного агента до CD30-поз= итивних пухлинних клітин, що призводить до їх апопто= 090;ичної загибелі. Ре = 79;ультати доклінічниm= 3; досліджень свідчать, що біологічна активність брентуксимk= 2;бу ведотину є результатоl= 4; багатоступo= 0;нчастого процесу. Зв’язу= вання кон’югата з рецептором CD30 на оболонці клітини призводить до інтернал = 10;зації комплексу кон’югат–білl= 6;к CD30 (ADC-CD30), який переміщуєтn= 0;ся у лізосомни = 81; відділ клітини. Вс= 077;редині клітини у процесі протеолітиm= 5;ного розщепленнn= 3; виділяєтьсn= 3; монометил а = 91;ристатин Е (ММАЕ) – єдина активна сполука. Зв’язуваннn= 3; MMAE з тубуліном призводить до розриву мікротубулn= 3;рної сітки всере = 76;ині клітини, індукує зупинку клітинного циклу та спричинює апоптоз (загибель) CD30-п = 86;зитивної пухлинної клітини.

При класичній лімфомі Ходжкіна (ЛХ), системній анапластичl= 5;ій вел= ;икоклітинн = 10;й лімфомі та підтипах шкірної Т-клітинної = 083;імфоми (включаючи грибоподібl= 5;ий мікоз та пер= 074;инну анапластичl= 5;у великоклітl= 0;нну лімфому шкіри) на поверхні пухлинних клітин експресуєтn= 0;ся антиген CD30. Експресія н = 77; залежить ві = 76; стадії хвороби, лін= 110;ї терапії або трансплантk= 2;ційного статусу. Внаслідок цього CD30 є мішенню для терапевтичl= 5;ого втручання. Через направлениl= 1; на CD30 механізм дії брентуксимk= 2;бу ведотин зда = 90;ний долати резистентнo= 0;сть до хіміотер = 72;пії, оскільки CD30 постійно експресуєтn= 0;ся у пацієнтів, рефрактернl= 0;х до багатокомпl= 6;нентної хіміотерапo= 0;ї, незалежно від поперед = 85;ього трансплантk= 2;ційного статусу. Направлениl= 1; на CD30 механізм дії брентуксимk= 2;бу ведотину, постійна експресія CD30 при класичн = 10;й ЛХ, системні= 081; анапластичl= 5;ій великоклітl= 0;нній лімфомі та CD30-позитивній шкірній Т-клітинній лімфомі, терапевтичl= 5;і характерисm= 0;ики та клінічні дані щодо CD30-позитивних злоякісних = 79;ахворювань після застосуванl= 5;я кількох лін = 10;й терапії забезпечуюm= 0;ь біологічне = 87;ідґрунтя для застосуванl= 5;я даного лікарськогl= 6; засобу пацієнтам з рецидивною та рефрактернl= 6;ю формою класичної Л = 61; та системно = 11; анапластичl= 5;ої великоклітl= 0;нної лімфоми, з попередньоn= 2; аутологічнl= 6;ю трансплантk= 2;цією стовбуровиm= 3; клітин або без такої.

Не виключаєтьl= 9;я і роль інших функцій, асо= 094;ійованих з антитілом, &#= 1074; механізмі дії.

Фарма= ;кодинаміка.

К= ардіоелектl= 8;офізіологі= 103;. У рамках першої фази непорівнялn= 0;ного відкритого багатоцентl= 8;ового дослідженнn= 3; кардіологіm= 5;ної безпечностo= 0; проаналізоk= 4;ано дані щодо 46 пацієнтів і = 79; 52 з        =         CD30-п&= #1086;зитивними злоякіснимl= 0; гематологіm= 5;ними пухлинами, які отримували = 73;рентуксима&#= 1073;у ведотин (1,8 мг/кг) кожні 3 тижні. Голо= 074;ною метою дослідженнn= 3; було оцінит = 80; вплив брентуксимk= 2;бу ведотину на кардіо-вент = 88;икулярну реполяризаm= 4;ію та проаналі = 79;увати відхилення інтервалу QTc від базових значень у різні моменти час = 91; у 1 циклі.

Верхн= ;я межа 90 % довірчого інтервалу для середнь = 86;го впливу на інтервал QTc становила < 10 мс у кожній часовій точці 1 та 3 цик= ;лів після початковогl= 6; рівня. Ці дані свідчать пр = 86; відсутністn= 0; клінічно значущого подовження інтервалу QT у зв’язку з призначеннn= 3;м пацієнтам з CD30-позитивним= и злоякіснимl= 0; утвореннямl= 0; брентуксимk= 2;бу ведотину в дозі 1,8 мг/кг кожні 3 тижні.

Фарма&= #1082;окінетика.

Монотерапі= я.

Фармакокін= етичні характерисm= 0;ики бре= нтуксимабу ведотину досl= 3;іджували та оцінювал = 80; у ході 1-ї фази та шляхом проведення популяційнl= 6;го аналізу фармакокінk= 7;тики за участю 314 па= ;цієнтів. Під час клінічних досліджень бреl= 5;туксимабу ведотин вводили внутрішньоk= 4;енно.

Макси= ;мальні концентрацo= 0;ї брентуксимk= 2;бу ведотину споl= 9;терігались в основному = 074; кінці введення інфузії або = 091; вибіркові часові точк = 80; ближче до закінчення введення інфузії. Шв= 080;дке зменшення концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і спостерігаl= 3;ось під час кінцевого п = 77;ріоду напіввиведk= 7;ння, який становить близько 4–6 днів. Концентрацo= 0;я препарату прямо пропо = 88;ційно залежала ві = 76; дози. Мінімаль = 85;е накопиченнn= 3; або його відсутністn= 0; було характерниl= 4; при введенн = 10; багаторазоk= 4;их доз з інтервалом = 91; три тижні, що збігалося з кінцевим періодом напіввиведk= 7;ння. Ти = 87;ова максимальнk= 2; концентрацo= 0;я та AUC препарат= у після одноразовоk= 5;о введення 1,8 мг/кг у 1-й фазі дослідженнn= 3; становили близько 31,98 мкг/мл та 79,41 мкг/мл на день відповідно.

MMAE є головним метаболітоl= 4; брентуксимk= 2;бу ведотину. Середня максимальнk= 2; концентрацo= 0;я, AUC та досягнен= ня максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Tmax) MMAE після одноразовоk= 5;о введення дози препа = 88;ату 1,8 мг/кг у 1-й фазі дослідженнn= 3; становили близько 4,97 нг/мл, 37,03 нг/мл на день та 2,09 дня відповідно. Концентрац&= #1110;я MMAE зменшилась після введ = 77;ння багаторазоk= 4;их доз брентуксимk= 2;бу ведотину до 50&#= 8211;80 % концентрацo= 0;ї першої дози та спостерігаl= 3;ась на тому ж рів&#= 1085;і при введенн = 10; наступних доз. MMAE надалі головним чином метаболізуn= 8;ться до в однаковій мірі потужного метаболіту, = 087;роте його експозиція на порядок нижча, ніж у MMAE. Тому наявність суттєвого впливу на си= 089;темну дію MMAE малоймовірl= 5;а. У першому циклі вища концентрацo= 0;я MMAE корелювала = 79; абсолютним зменшенням кількості нейтрофіліk= 4;.

Комбінован= а терапія.

Фармак = 86;кінетичні характерисm= 0;ики препарату Адцетрис®&nb= sp;при застосуванl= 5;і в комбінаці = 11; з AVD оцінювали в одному дослідженнo= 0; фази 3 за даними 661 пацієнта. Популяційнl= 0;й фармакокінk= 7;тичний аналіз показав, що фармакокінk= 7;тичні характерисm= 0;ики препарату Адцетрис®&nb= sp; при введенні в комбінації = 79; AVD відповідалl= 0; таким при ізольованоl= 4;у застосуванl= 5;і.

Після багаторазоk= 4;их внутрішньоk= 4;енних інфузій брентуксимk= 2;бу ведотину у дозі 1,2 мг/кг з інтервалом два тижні максимальнm= 1; концентрацo= 0;ю кон’югату в сироватці крові спостерігаl= 3;и ближче до завершення інфузії, а виведення відбувалосn= 0; з мультиекспl= 6;ненційним зниженням значення t1/2z протягом пр= ;иблизно  4–5 дні= 074;. Максимальнm= 1; концентрацo= 0;ю MMAE в плазмі крl= 6;ві спостерігаl= 3;и приблизно через 2 дні пі&= #1089;ля завершення інфузії, виявлено моноекспонk= 7;нційне зниження значення t1/2z &= nbsp;протягом приблизно 3–4 днів.

Після багаторазоk= 4;их внутрішньоk= 4;енних інфузій брентуксимk= 2;бу ведотину у дозі 1,2 мг/кг з інтервалом два тижні мінімальна концентрацo= 0;я кон’югату т = 72; ММАЕ в стані динамічної рівноваги б = 91;ла досягнута в третьому циклі. Після досягнення стану динамічної рівноваги Ф = 50; характерисm= 0;ики кон’югату, вірогідно, н= 077; змінюються. Вміст кон’югату внаслідок накопиченнn= 3; (за результатаl= 4;и оцінки значення AUC14D =  в період проведення циклів 1 та 3) збільшувавl= 9;я в 1,27 раза. Показники експозиції ММАЕ (за результатаl= 4;и оцінки значення AUC14D<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>  в період проведення циклів 1 та 3) знижувалисn= 0; з часом приблизно н = 72; 50 %.

Фармак = 86;кінетичні характерисm= 0;ики препарату Адцетрис® при застосуванl= 5;і в комбінаці = 11; з СНР оцінюв= 072;ли в одному дослідженнo= 0; фази 3 за даними 223 пацієнтів (SGN35-014). Після багаторазоk= 4;их внутрішньоk= 4;енних інфузій препарату А = 76;цетрис® у дозі 1,8 мг/кг кожні три тижні фармакокінk= 7;тичні характерисm= 0;ики кон’югату т = 72; ММАЕ були подібними таким при монотерапіo= 1;.

Розподіл. У ход = 10; досліджень in vitro зв’язув&= #1072;ння MMAE з білками плазми кров = 10; становило 68–82 %. Дуже малоймовірl= 5;о, що MMAE буде витісняти препарати з високим ступенем зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров = 10; або буде витіснятисn= 3; такими препаратамl= 0;. У ході досліджень in vitro MMAE виступа= 074; як субстрат та не інгібував глікопротеo= 1;н P-gp при концентрацo= 0;ях, близьких до клінічних.

У пацієнтів середній обR= 17;єм розподілу в стабільномm= 1; стані стано = 74;ив близько 6–10 л для кон’югата антитіл з лі= 082;арським засобом. За результатаl= 4;и поп= ;уляційного аналізу фармакокінk= 7;тики типовий передбачувk= 2;ний об’єм розподілу (об’єм розподілу та максимальнl= 0;й об’єм розподілу) MMAE становив 7,37 л та 36,4 л відповідно.

Метаб= ;олізм. Очікується, що брентуксимk= 2;бу ведотин під = 76;ається катаболізмm= 1; як білок до окремих амі = 85;окислот, які виводяться = 79; організму а = 73;о використовm= 1;ються для нових білків. Досл= 110;дження       in vivo на тваринах та за участю добровольцo= 0;в підтвердилl= 0;, що лише незначна частина MMAE, вивільнена = 79; брентуксимk= 2;бу ведотину, піддається метаболізмm= 1;. Рівень метаболітіk= 4; MMAE не вимірювавсn= 3; у плазмі крові. За результатаl= 4;и in vitro принаймні один метаболіт MMAE є активним.=

MMAE являється с = 91;бстратом ферменту CYP3A4 і, можливо, CYP2D6. За даними in vitro, метаболізм MMAE здійснюєтьl= 9;я головним чином шляхо = 84; окиснення ферментом CYP3A4/5. Дослідженl= 5;я in vitro мікросом печінки показало, що MMAE інгібує лиш = 77; CYP3A4/5 при значно вищих концентрацo= 0;ях, ніж ті, що досягають у разі клінічного застосуванl= 5;я. MMAE не інгібує інших ізоферментo= 0;в.

MMAE не стимулював = 75;оловні ізоензими CYP450 = 91; первинних культурах гепатоцитіk= 4;.

Виведення. Кон’югат антитіл з лікарським засобом під = 76;ається катаболізмm= 1; і виводитьс = 03; з організму. При цьому типовий кліренс ста = 85;овить близько 1,5 л/добу, період напіввиведk= 7;ння становить 4= 211;6 дні= 074;. Вив= ;едення MMAE з організму обмежувалоl= 9;ь швидкістю вивільненнn= 3; MMAE з кон’югата= ;. При цьому ти= 087;овий кліренс MMAE становив близько 19,99 л/добу, а пері&= #1086;д напіввиведk= 7;ння становить 3= 211;4 дні. Вивk= 7;дення препарату з організму досліджуваl= 3;и за участю пацієнтів, які отримували = 73;рентуксима&#= 1073;у ведотин у дозі 1,8 мг/кг. = 41;лизько 24 % загальної кількості MMAE, введеного у складі кон’ = 02;гата під час інфузії брентуксимk= 2;бу ведотину, було виявлено у сечі та калі через тиждень після введення. П= 088;и цьому близько 72 % MMAE виявлено в калі. В сечі виявлено меншу кільк = 10;сть MMAE (28 %).

Фарма= ;кокінетика в окремих групах хворих.

Попул= ;яційний фармакокінk= 7;тичний аналіз пока = 79;ав, що базова концентрацo= 0;я альбуміну у плазмі кров = 10; значно впливає на кліренс MMAE. Аналіз встановив, щ= 086; кліренс MMAE в два рази ниж= 095;ий у пацієнтів = 079; низькою концентрацo= 0;єю альбуміну у плазмі кров = 10; (< 3,0 г/дл) порівняно з таким у пацієнтів, у яких концен = 90;рація альбуміну у плазмі кров = 10; знаходитьсn= 3; у межах норм= 080;.

Печінкова недостатніl= 9;ть. Прове= ;дені дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики брентуксимk= 2;бу ведотину та ММАЕ після застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Адцетрис® у дозі 1,2 мг/кг = 91; пацієнтів з легким (клас А за шкалою Чайлда-П’ю; 1 пацієнт), помірним (клас B за шкалою Чайлда-П’ю; 5 пацієнтів) т= 072; тяжким (клас C за шкалою Чайлда-П’ю; 1 пацієнт) ступенем печінкової недостатноl= 9;ті. Експозиція MMAE збільшиласn= 3; приблизно в 2,3 рази у пацієнтів з порушенням функцій печ = 10;нки порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією печінки.=

Ниркова недостатніl= 9;ть. Прове= ;дені дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики брентуксимk= 2;бу ведотину та ММАЕ після застосуванl= 5;я препарату Адцетрис® у дозі 1,2 мг/кг = 91; пацієнтів з легким (4 пацієнти), помірним (3 пацієнти) та тяжким (3 паці&= #1108;нти) ступенем ниркової недостатноl= 9;ті. Експозиція MMAE збільшиласn= 3; приблизно в 1,9 раза у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок.

Вказа= ;ний вплив на пацієнтів з легкою або помірною ни = 88;ковою недостатніl= 9;тю не спостерігаk= 4;ся.

Паціє= ;нти літнього віку. Популяційн&= #1091; фармакокінk= 7;тику брентуксимk= 2;бу ведотину вивчали в декількох дослідженнn= 3;х, включаючи дані 380 пацієнтів віком до 87 рок= ів (34 пацієнти у віці від 65 до 75 років та 17 пацієнтів віком понад 75 років). Досліджениl= 1; вплив віку н= 072; фармакокінk= 7;тику не був значу= 097;ою коваріатою (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).

Діти.

Монотеl= 8;апія

C25002

У фазі 1/2 клінічного дослідженнn= 3; за участю 36 пе= діатричних пацієнтів (7–17 років) з рецидивною або рефрактернl= 6;ю формою ЛХ та системною анапластичl= 5;ою великоклітl= 0;нною лімфомою (діти віком 7–11 років, n =3D 12 та підлітки віком від 12 до= 17 років, n =3D 24), вивчали фармакокінk= 7;тику кон’югата антитіла з лікарським = 79;асобом та монометилу ауристатинm= 1; Е (брентуксим = 72;бу ведотину) після 30-хвили&= #1085;ної внутрішньоk= 4;енної інфузії в дозі 1,4 мг/кг або 1,8 мг/кг кожні 3 тижні (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я в плазмі (Cmax) кон’югата антитіла з лікарським засобом, як правило, спостерігаl= 3;ась наприкінці інфузії або = 087;ід час відбору проб, найближчих до кінця інф= 091;зії. Було показано багатоекспl= 6;ненціальне зниження концентрацo= 0;ї кон’югата а = 85;титіла з лікарськи = 84; засобом в сироватці к = 88;ові в кінцевий період напіввиведk= 7;ння, приблизно від 4 до 5 днів. Експозиція була приблизно дозозалежнl= 6;ю з тенденціє = 02;, яка спостерігаl= 3;ась при нижчих рівнях=   кон’югата антитіла з лікарським засобом у пацієнтів молодшого віку з меншо= 102; масою тіла. Медіана AUC кон= ’югата антитіла з лікарським засобом у ді= 090;ей та підліткі = 74; у даному дослідженнo= 0; була прибли = 79;но на 14% і 3% нижчою відповідно, ніж у доросл= 080;х пацієнтів, тоді як експозиція монометилу ауристатинm= 1; Е була на 53% нижчою та на 13% вищою відповідно, ніж у дорослих пацієнтів. Медіана максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї в плазмі (Cmax) та площа під фармакокінk= 7;тичною кривою (AUC) кон̵= 7;югата антитіла з лікарським засобом піс = 83;я одноразовоo= 1; дози 1,8 мг/кг становили 29,8 мкг/мл та 67,9 мкг*добу/мл відповідно = 91; пацієнтів в = 10;ком < 12 років і 34,4 мкг/мл та 77,8 мкг*добу/мл, відповідно, = 091; хворих ≥ 12-річного віку. Медіан= 072; максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї в плазмі (Cmax), площа під фармакокінk= 7;тичною кривою (AUC) та ч = 72;с досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Тmax) монометилу ауристатинm= 1; Е після одноразовоo= 1; дози 1,8 мг/кг становили 3,73 нг/мл, 17,3 нг*добу/мл та 1= ,92 доби, відповідно, = 091; хворих віко = 84; < 12 років і 6,33 нг/мл, 42,3 нг*добу/мл і 1,82 доби, відпов= 110;дно, у пацієнтів = 805; 12-річного віку. Спосте= 088;ігалася тенденція д = 86; збільшення кліренсу брентуксимk= 2;бу ведотину у пацієнтів д = 80;тячого віку, підтве= 088;джена позитивнимl= 0; результатаl= 4;и дослідженнn= 3; антитіл до лікарськогl= 6; засобу. У жод&#= 1085;ого пацієнта у віці < 12 років (0 із 11) не спостерігаl= 3;ась, а у 2 пацієнтів у віці ≥ 12 років= (2 з 23) спостеріг= алась стійка позитивна реакція на а= 085;титіла до лікарськогl= 6; засобу.

Ком= ;бінована терапія

C25004

Фармакокін&= #1077;тику ADC брентуксимk= 2;бу ведотину та MMAE після 30-хвилинної внутрішньоk= 4;енної інфузії препарату брентуксимk= 2;бу ведотину у дозі 48 мг/м2 кожні 2 тижні в комбінаці = 11; з доксорубіцl= 0;ном, вінбластинl= 6;м та дакарбазинl= 6;м (AVD), оцінювали = 74; клінічних дослідженнn= 3;х фази 1/2 у 59 дітей (віком 6–17 років) із вперше діагностовk= 2;ною CD30+ класичною лімфомою Ходжкіна (діти віком 6–11 років, n =3D 11, та підлітки віком 12–17 років, n =3D 48). Cmax ADC була зафіксованk= 2; у сироватці крові прибл = 80;зно наприкінці інфузії та знижуваласn= 3; мультиекспl= 6;ненційно з кінцевим періодом на = 87;іввиведенн&#= 1103; приблизно 4 д&#= 1086;би. Cmax MMAE була зафіксованk= 2; у плазмі приблизно через 2 доби після введення препарату брентуксимk= 2;бу ведотину з періодом напіввиведk= 7;ння приблизно 2 д&#= 1086;би. Середнє геометричнk= 7; значення Cmax та AUC для ADC після одноразовоo= 1; дози 48 мг/м2 становило 22,5 мкг/мл та 46,7 мкг*добу/мл відповідно. С= ереднє геометричнk= 7; значення Cmax та AUC для MMAE після одноразовоo= 1; дози 48 мг/м2 становило 4,9 н= г/мл та 27,2 нг*добу/м = 83; відповідно. Подібні експозиції ADC були досягн = 91;ті після дозування брент= ;уксимабу ведотину, проведеногl= 6; н= ;а основі площ = 10; поверхні тіла, 48 мг/м2 в комбінації = 79; AVD у дитячих вікових групах (< 12 років, 12–16 років та > 16 років).

 

Кліні= ;чні характерисm= 0;ики.

Показ= ;ання.

Адцет= ;рис® показаний для лікування дорослих пацієнтів з раніше нелікованоn= 2; CD30-позитивною лімфомою Ходжкіна IV стадії у комбінації = 79; доксорубіцl= 0;ном, вінбластинl= 6;м і дакарбазинl= 6;м (AVD) (див. розділ= 080; «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Адцет= ;рис®  показаний для лікування дорослих па = 94;ієнтів з CD30-позитивною лімфомою Ходжкіна за наявності підвищеногl= 6; ризику рецидиву аб = 86; прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я після аутол = 86;гічної трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; клітин (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Адцет= ;рис®  показаний для лікування дорослих па = 94;ієнтів з рецидивно = 02; або рефрактернl= 6;ю формою CD30-позитив= 085;ої лімфоми Ходжкіна:

- післ = 03; аутологічнl= 6;ї трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; клітин;

- післ = 03; принаймні двох попередніх ліній терап = 10;ї, якщо аутологічнk= 2; трансплантk= 2;ція стовбуровиm= 3; клітин або поліхіміотk= 7;рапія не розглядаєтn= 0;ся як лікувальна = 86;пція.

Адцет= ;рис® в комбінаці = 11; з циклофосфаl= 4;ідом, доксорубіцl= 0;ном та преднізоноl= 4; (СНР) показаний для лікуван = 85;я дорослих пацієнтів з раніше не лі= 082;ованою системною анапластичl= 5;ою великоклітl= 0;нною лімфомою (sALCL) (д&#= 1080;в. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Адцет= ;рис®  показаний для лікування дорослих па = 94;ієнтів з рецидивно = 02; або рефрактернl= 6;ю системною анапластичl= 5;ою великоклітl= 0;нною лімфомою (sALCL).

Адцет= ;рис®  показаний для лікування дорослих па = 94;ієнтів з CD30-позитивною Т-клітинною лімфомою шк = 10;ри після щонайменше 1 курсу попередньоo= 1; системної терапії (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

 

Протипока= 079;ання.

Гіпер= ;чутливість до активної речовини аб = 86; інших компонентіk= 4; препарату.=

Одноч= ;асне застосуванl= 5;я брентуксимk= 2;бу ведотину з блеоміциноl= 4; призводить = 76;о розвитку легеневої токсичностo= 0; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

 

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємоді= ;й.

Взаєм&= #1086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; метаболізуn= 2;ться за допомого = 02; ферменту CYP3A4 (взаємодія з інгібітораl= 4;и / індукторам= 080; CYP3A4 ).

Одноч= ;асне застосуванl= 5;я брентуксимk= 2;бу ведотину з кетоконазоl= 3;ом, потужним інгібітороl= 4; CYP3A4 та глікопротеo= 1;ну P-gp, призвело дl= 6; посилення дії антимікротm= 1;бульного агента MMAE прибли= 079;но на 73 % = і не вплинуло на концентрацo= 0;ю брентуксимk= 2;бу ведотину у плазмі кров = 10;. Та = 82;им чином, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і брентуксимk= 2;бу ведотину з потужними інгібітораl= 4;и CYP3A4 та P-gp зростає ризик виникнення = 85;ейтропенії.<= span style=3D'letter-spacing:-.25pt;background:white'> У разі розвитку нейтропеніo= 1; див. табл. 1 та 2 (розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Засто= ;сування брентуксимk= 2;бу ведотину у к= 086;мбінації з рифампіцинl= 6;м, потужним ін = 76;уктором CYP3A4, l= 5;е вплинуло на концентрацo= 0;ю брентуксимk= 2;бу ведотину у плазмі кров = 10;. Незважаючи на обмежену кількість фармакокінk= 7;тичних даних, сумісне застосуванl= 5;я препарату з рифампіцинl= 6;м призводить до зниження концентрацo= 0;ї метаболітіk= 4; MMAE, які можна дослідити, у &#= 1087;лазмі крові.

Одночасне застосуванl= 5;я мідазоламу (субстрат CYP3A4) та б= ;рентуксима = 73;у ведотину не вплинуло на метаболізм мідазоламу. Тому не очікується, що брентуксимk= 2;бу ведотин буд = 77; впливати на дію лікарських засобів, які метаболізуn= 2;ться за участю ізоферментo= 0;в CYP3A4.

Доксо= ;рубіцин, вінбластин = 10; дакарбазин (AVD= )

Фармак = 86;кінетичні характерисm= 0;ики кон’югат антитіл (ADС) та MMAE в сироватці та плазмі відповідно = 87;ісля введення брентуксимk= 2;бу ведотину в к= 086;мбінації з AVD були подібні до таких при монотерапіo= 1;.

Одноча = 89;не застосуванl= 5;я брентуксимk= 2;бу ведотину не впливає на показники експозиції AVD в плазмі крові.

= Ци= 082;лофосфамід, доксорубіцl= 0;н та преднізо = 85; (СНР)

Фармак = 86;кінетичні характерисm= 0;ики ADС та MMAE в сироватці т = 72; плазмі кров = 10; відповідно після застосуванl= 5;я брентуксимk= 2;бу ведотину в комбінації = 79; СНР були подібними д = 86; таких при монотерапіo= 1;.

Одноча = 89;не застосуванl= 5;я брентуксимk= 2;бу ведотину не впливає на показники експозиції CHP в плазмі крові.

Блео= ;міцин

Офіцій = 85;их досліджень взаємодії брентуксимk= 2;бу ведотину та блеоміцину (Б) не проводили. У фазі І дослі= 076;жень підбору доз = 80; та оцінки безпеки (SGN35–009) неприйнятнk= 2; легенева токсичністn= 0; (у тому числі 2 летальні випадки) спостерігаl= 3;ась у 11 з 25 пацієнт = 10;в (44 %), які отримували брентуксимk= 2;бу ведотин плю = 89; ABVD. Не повідомлялl= 6;сь про легенев = 91; токсичністn= 0; або  летальні випадки при застосуванl= 5;і брентуксимk= 2;бу ведотину + AVD. Тому одночасне застосуванl= 5;я препарату Адцетрис®&nb= sp;та блеоміцину протипоказk= 2;не (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

 

Особл= ;ивості застосуванl= 5;я.

Прогресую= 095;а мультифокаl= 3;ьна лейкоенцефk= 2;лопатія.<= /p>

Лікув= ;ання брентуксимk= 2;бом ведотином може спричинити реактиваціn= 2; вірусу JC (віру= с Джона Канінгема), який спричиняє розвиток прогресуючl= 6;ї мультифокаl= 3;ьної лейкоенцефk= 2;лопатії (ПМЛ) та може призвести д = 86; летальних наслідків. Ви = 85;икнення ПМЛ спостерігаl= 3;ося у пацієнтів, які отримували цей препара = 90; після багат = 86;разового проходженнn= 3; попередньо курсів хіміотерапo= 0;ї. ПМ = 51; – це рідкісн= 077; демієлінізm= 1;юче захворюванl= 5;я центральноo= 1; нервової системи, яке виникає в результаті реактиваціo= 1; латентного вірусу JC та часто має летальний наслідок.

За пацієнтами необхідно уважно спостерігаm= 0;и з метою виявлення будь-яких нових чи загостреннn= 3; вже наявних неврологічl= 5;их, когнітивниm= 3; або поведінковl= 0;х проявів або симптомів, щ= 086; можуть свідчити пр = 86; ПМЛ. Лікування брентуксимk= 2;бом ведотином слід призупинитl= 0; у разі підозри на ПМЛ. Для підтверджеl= 5;ня діагнозу ПМ = 51; необхідна консультацo= 0;я невролога, проведення магнітно-ре = 79;онансної томографії мозку з введенням г = 72;долінію та аналіз спинномозкl= 6;вої рідини на ДН= 050; вірусу JC методом полімеразнl= 6;ї ланцюгової реакції або = 086;тримання підтверджеl= 5;ня наявності вірусу JC в матеріалі після біопс = 10;ї мозку. Негатив= на результат п = 86;лімеразної ланцюгової реакції щод = 86; вірусу JC не виключає можливості захворюванl= 5;я на ПМЛ. Слід провести додаткове обстеження, якщо неможл = 80;во встановити альтернатиk= 4;ний діагноз. У разі підтверджеl= 5;ня діагнозу ПМ = 51; слід остато = 95;но припинити лікування брентуксимk= 2;бом ведотином.=

Лікар повинен приділити особливу увагу симпт = 86;мам, що вказують на ПМЛ, на які пацієнт мож = 77; не звертати уваги (напри= 082;лад, неврологічl= 5;і, когнітивні або психіат = 88;ичні симптоми).

Панкреати= 090;.

Спост= ;ерігався розвиток гострого па = 85;креатиту у пацієнтів при застосуванl= 5;і бре= ;нтуксимабу ведотину. Повідомлялl= 6;ся про летальн = 10; випадки.

Упрод= ;овж лікування пацієнти повинні пер = 77;бувати під пильним наглядом лікаря на ви= 087;адок виникнення болю в животі, який щойно з’яви = 74;ся або посилився - що може бути ознакою розвитку гострого панкреатитm= 1;.

Оцінк= ;а стану пацієнта може включати фізикальне обстеження, лабораторнk= 7; визначення рівнів амілази і ліпази у сироватці крові, візуа= 083;ізацію органів черевної порожнини, н= 072;приклад, за допомого = 02; ультразвукm= 1; та інші відп= 086;відні діагностичl= 5;і дослідженнn= 3;. Лікування брентуксимk= 2;бом ведотином слід призупинитl= 0; у разі будь-якої підозри на г= 086;стрий панкреатит. = 055;ри підтверджеl= 5;ні діагнозу гострого па = 85;креатиту застосуванl= 5;я брентуксимk= 2;бу ведотину слід припинити. 

Легенева токсичністn= 0;.

При застосуванl= 5;і брентуксимk= 2;бу ведотину повідомлялl= 6;сь про випадки розвитку ле = 75;еневої токсичностo= 0;, включаючи пневмоніт, і= 085;терстиціал&= #1100;ні захворюванl= 5;я легень та го= 089;трий респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром (ГРДС), з летальними наслідками = 91; деяких випа = 76;ках. Незважаючи на те, що не було встановленl= 6; причинно-на = 89;лідкового зв’язку із застосуванl= 5;ям препарату, н= 077; можна виключати ризик розви = 90;ку легеневої токсичностo= 0;. У разі виник= 085;ення нових або посилення наявних легеневих симптомів (наприклад, кашель, задишка), нео&#= 1073;хідно провести негайну діагностичl= 5;у оцінку та лікування пацієнтів. Слід розглянути можливість призупиненl= 5;я застосуванl= 5;я брентуксимk= 2;бу ведотину пі = 76; час діагностикl= 0; та до симптоматиm= 5;ного покращення.

Тяжкі та опортуністl= 0;чні інфекції.=

У пацієнтів, яким вводил = 80; брентуксимk= 2;бу ведотин, зафіксованl= 6; випадки тяжких інфекцій, таких як пневмонія, стафілококl= 6;ва бактерієміn= 3;, сепсис/септ = 80;чний шок (включаючи летальні випадки), оперізувалn= 0;ний лишай, реактиваціn= 3; цитомегалоk= 4;ірусної інфекції та випадки опортуністl= 0;чних інфекцій, та= 082;их як пневмоцистl= 5;а пневмонія т = 72; кандидоз ротової порожнини. Упродовж лікування п = 72;цієнти повинні перебувати під пильним = 085;аглядом лікаря на випадок виникнення тяжких та опортуністl= 0;чних інфекцій.

Реакції на інфузію.

Спост= ;ерігалися реакції як під час проведення інфузії, так і після її завершення, = 074; тому числі випадки анафілаксіo= 1;.

Під час проведення та після завершення інфузії пацієнти повинні перебувати під пильним наглядом лікаря. У разі вl= 0;никнення анафілаксіo= 1; введення брентуксимk= 2;бу ведотину слід негайн = 86; припинити т = 72; призначити = 85;еобхідний курс медикаментl= 6;зного лікування.=

У разo= 0; виникнення реакції на інфузію вве = 76;ення препарату слід призупинитl= 0; та провести відповідні медичні процедури. Пі = 89;ля зникнення симптомів інфузію можна відно = 74;ити, вводячи препарат повільніше. Як = 97;о у пацієнтів раніше спостерігаl= 3;ись реакції на інфузії, перед наступним введенням препарату необхідно провести премедикацo= 0;ю, яка передбачає застосуванl= 5;я парацетамоl= 3;у, антигістамo= 0;нних засобів та кортикостеl= 8;оїдів.

Реакц= ;ії на інфузію проявляютьl= 9;я частіше та сильніше у пацієнтів, які мають антитіла до брентуксимk= 2;бу ведотину (див. розділ «Побічні реакції»).

Синдром лізису пухлини.

При застосуванl= 5;і брентуксимk= 2;бу ведотину повідомлялl= 6;сь про випадки синдрому лі = 79;ису пухлини (СЛП).<= span style=3D'letter-spacing:-.25pt;background:white'> У зоні ризику виникнення синдрому лізису пухлини пацієнти з високим пухлинним навантаженl= 5;ям, пухлини яки = 93; швидко збільшуютьl= 9;я. Та = 82;і пацієнти повинні перебувати під пильним наглядом лікаря та отримувати лікування з використанl= 5;ям провідних медичних пр = 72;ктик. Лі = 82;ування СЛП може передбачатl= 0; проведення інтенсивноo= 1; гідратації, спостережеl= 5;ня за функцією нирок, корекцією електролітl= 5;их порушень, лікуванням гіперурикеl= 4;ії та застосуванl= 5;ям підтримуючl= 6;ї терапії.

Периф&= #1077;рична нейропатія.

Лікув= ;ання брентуксимk= 2;бом ведотином може спричинити периферичнm= 1; нейропатію (сенсорну та моторну). Перифе= рична нейропатія, зазвичай спричинена кумулятивнl= 6;ю дією препарату, є оборотною в більшості випадків. =

У клінічних випробуванl= 5;ях у більшості пацієнтів спостерігаl= 3;ось поліпшення або зникнен = 85;я симптомів (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти повинні перебувати під наглядо = 84; лікаря з метою своєчасногl= 6; виявлення симптомів нейропатії, таких як гіпестезія, гіперестезo= 0;я, парестезія, = 076;искомфорт, печіння, нейропатичl= 5;ий біль або слабкість. У разі виникнення або загостреннn= 3; периферичнl= 6;ї нейропатії необхідно призупинитl= 0; лікування т = 72; зменшити дозу або повністю припинити лікування (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Гематоток= 089;ичність.

Брент= ;уксимабу ведотин мож = 77; спричинити = 72;немію 3 або 4 ступеня тяжкості, тромбоцитоl= 7;енію та тривалу нейтропеніn= 2; (більше 1 тижня) 3 або 4 сm= 0;упеня тяжкості. Перед кожни = 84; введенням д = 86;зи препарату необхідно проводити розгорнутиl= 1; аналіз кров = 10;. При виникненні нейтропеніo= 1; 3 або 4 ступеня див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

Фебрильна нейтропеніn= 3;.

Лікув= ;ання брентуксимk= 2;бом ведотином може супроводжуk= 4;атися фебрильною нейтропеніn= 8;ю (пропасниця невідомого походження = 73;ез клінічного або мікробіолоk= 5;ічного підтверджеl= 5;ня інфекції, абсолютна кількість нейтрофіліk= 4; < 1,0 × 109<= /sup>/л, температурk= 2; ≥ 38,5 °C). Перед ко= 078;ним введенням дози препарату необхідно п = 88;оводити розгорнутиl= 1; аналіз кров = 10;. У разі виникнення фебрильної нейтропеніo= 1; пацієнти повинні перебувати під пильним наглядом лікаря на випадок розвитку пр = 86;пасниці та отримувати лікування з використанl= 5;ям провідних м = 77;дичних практик.

При проведенні комбінованl= 6;ї терапії з AVD чи CHP літній вік є фактором ризику розвитку фебрильної = 85;ейтропенії. При застосуванl= 5;і брентуксимk= 2;бу ведотину в комбінації = 79; AVD чи CHP рекомендовk= 2;но проводити первинну профілактиl= 2;у гранулоцитk= 2;рним колонієстиl= 4;улюючим фактором росту (Г-КСФ) всім доросл = 80;м пацієнтам незалежно від віку, починаючи з першої дози.

Тяжкі побічні реакції з боку шкіри (SCARs).

При застосуванl= 5;і препарату Адцетрис® повідомлялl= 6;ся про випадки тяжких побічних реакцій з боку шкіри, в&#= 1082;лючно із синдромо = 84; Стівенса — = Джонсона (SJS), токсичним епідермальl= 5;им некролізом (TEN) та реакцією на лікарський засіб з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS).  Пов= ;ідомлялося про летальн = 10; випадки у пацієнтів і = 79; SJS та TEN. У разі виникнення SJS,= TEN або DRESS застосm= 1;вання лікарськогl= 6; засобу Адцетрис® слід припин = 80;ти та призначити відповідне лікування.=

Ускладнен= 085;я з боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

У пацієнтів, яким застосовувk= 2;ли брентуксимk= 2;бу ведотин, спостерігаl= 3;ися ускладненнn= 3; з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, включаючи непрохідніl= 9;ть кишечника, ілеус, ентероколіm= 0;, нейтропеніm= 5;ний коліт, ерозію, виразку, перфорацію та кровотеч = 91;, з летальним = 80; наслідками = 91; деяких випа = 76;ках. У разі появи ускладнень = 79; боку шлунко = 74;о-кишкового тракту або погіршення симптомів н = 77;обхідно негайно провести діагностичl= 5;е дослідженнn= 3; та призначити відповідне = 83;ікування.

Гепатоток= 089;ичність.

Повідомлял= ося про розвито = 82; гепатотоксl= 0;чності, яка проявляєтьl= 9;я підвищенняl= 4; рівнів аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ) та аспар&= #1090;атамінотра= ;нсферази (АСТ).

Також повідомлялl= 6;сь про тяжкі випадки геп = 72;тотоксично&#= 1089;ті, включаючи летальні наслідки. Наявні захворюванl= 5;я печінки, супутні зах = 74;орювання та сумісне застосуванl= 5;я лікарських засобів також підвищують ризик розви = 90;ку гепатотоксl= 0;чності. Слід проводити м = 86;ніторинг функції печінки до початку лікування препаратом, = 072; також під ча= 089; лікування брентуксимk= 2;бом ведотином. У разі розвитку гепатотоксl= 0;чності слід відтермінуk= 4;ати лікування, змінити дозування або припинити застосуванl= 5;я брентуксимk= 2;бу ведотину.<= /p>

Гіперглік= 077;мія.

Відом= ;і випадки розвитку гіперглікеl= 4;ії під час пров= 077;дення клінічних досліджень за участю пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла, з цукровим діабетом в анамнезі аб = 86; без такого. Од = 85;ак необхідно уважно слідкувати за рівнем глюкози в сироватці крові, якщо пацієнт стр = 72;ждає на гіперглікеl= 4;ію. Сл = 10;д призначити відповідні антидіабетl= 0;чні препарати.=

Екстраваз= 072;ція у місці інфузії.

Були випадки екстравазаm= 4;ії під час внут= 088;ішньовенно&= #1111; інфузії препарату. З огляду на можливість екстравазаm= 4;ії рекомендуєm= 0;ься уважно спостерігаm= 0;и за місцем інфузії сто = 89;овно можливої появи інфільтрацo= 0;ї під час введення препарату.

Ниркова та печінков = 72; недостатніl= 9;ть.

Недос= ;татньо інформації про лікування п = 88;епаратом пацієнтів з нирковою аб = 86; печінковою недостатніl= 9;тю. Зг = 10;дно з наявними даними, на кліренс MMAE може впливати ниркова недостатніl= 9;ть тяжкого ступеня, печінкова недостатніl= 9;ть, а також низька концентрацo= 0;я альбуміну у плазмі кров = 10;.

CD30-позитивнk= 2; Т-клітинна лімфома шкіри.

Ступі= ;нь ефекту лікування підтипів CD30-позитивної Т-клітинної лімфоми шкіри (ТКЛШ), окрім грибоподібl= 5;ого мікозу та первинної анапластичl= 5;ої великоклітl= 0;нної лімфоми шкіри, невизначенk= 2; через брак доказів вис = 86;кого рівня. У двох порівняльнl= 0;х дослідженнn= 3;х 2-ї фази було продемонстl= 8;овано активність брентуксимk= 2;бу ведотину пр = 80; таких підти = 87;ах, як синдром Сезарі, лімфоматоїk= 6;ний папульоз та ТКЛШ змішаної гістології. Це дозволяє = 087;рипустити, що дані з ефективносm= 0;і та безпеки можна екстраполюk= 4;ати на інші підтипи CD30+ ТКi= 1;Ш.

Тим нk= 7; менше, препарат бр = 77;нтуксимабу ведотин слі = 76; з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти іншим пацієнтам і = 79; CD30+ ТКЛШ та тільки післ = 03; ретельної оцінки потенційноk= 5;о ризику та користі від терапії препаратом, беручи до уваги індивідуалn= 0;ні особливостo= 0;.

Вміст натрію в допоміжних речовинах.

Кожен флакон препарату містить приблизно 13,2 мг натрію, що необхідно враховуватl= 0; при лікуванні п = 72;цієнтів, які дотримуютьl= 9;я дієти з низьким вмістом сол = 10;.

 

Застосува= 085;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку.

Жінка= ;м репродуктиk= 4;ного віку слід застосовувk= 2;ти два незалежні ефективні з = 72;соби контрацепцo= 0;ї у період лікування і протягом 6 місяців після завершення лікування.

Вагіт= ;ність.

Даних стосовно застосуванl= 5;я брентуксимk= 2;бу ведотину вагітним немає. Дослідженнn= 3; на тваринах показали репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;.

Брентуксим&= #1072;бу ведотин не слід застос = 86;вувати в період вагітності, окрім випад = 82;ів, коли очікувана користь для матері перевищує потенційниl= 1; ризик для плода. У разі необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я препарату у період вагітності пацієнтку слід проінф = 86;рмувати про потенційниl= 1; ризик для пл= 086;да.

Див. р= ;озділ «Фертильніl= 9;ть» нижче щодо застереженn= 0; для жінок, партнери чоловіки яких лікуються брентуксимk= 2;бом ведотином.=

Періо= ;д годування груддю.

Даних стосовно проникненнn= 3; брентуксимk= 2;бу ведотину аб = 86; його метаболітіk= 4; у грудне мол= 086;ко людини нема = 08;.

Тому не можна виключати ризик для немовлят, як= 110; знаходятьсn= 3; на грудному годуванні.=

Рішен= ;ня про припинення годування груддю або припинення/ = 91;тримання від лікування д = 72;ним препаратом приймають з урахуванняl= 4; потенційно&#= 1075;о ризику годування груддю для дитини та користі від терапії препаратом для жінки.

Ферти= ;льність.

За даними доклінічниm= 3; досліджень, лікування бреl= 5;туксимабом ведотином спричиняє токсичне ураження яєчок і може призвести д = 86; порушення = 92;ертильност&#= 1110; чоловіків. Дослідженнn= 3; також показали, що MM= AE має анеуген = 85;і властивостo= 0;. Перед початком лікування даним препаратом чоловікам рекомендуєm= 0;ься заморозити = 79;разки сперми для ї= 093; зберігання. Чоловікам н = 77; рекомендуєm= 0;ься зачинати ди = 90;ину під час лікування даним препаратом = 90;а протягом 6 місяців після введення останньої дози.

 

Здатніс= ;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Брентуксим= абу ведотин мож = 77; мати незнач = 85;ий вплив на здатність керувати ав = 90;отранспорт&#= 1086;м або працювати з механізмамl= 0; (див. розділ «Побічні реакції»).

 

Спосі= ;б застосуванl= 5;я та дози.

Брент= ;уксимабу ведотин слі = 76; застосовувk= 2;ти лише під наглядом кваліфіковk= 2;ного лікаря, який має досвід проведення протипухлиl= 5;ної терапії.

Дозування<= /u>

Раніше нелікована ЛХ

Рекоме = 85;дована доза в комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю (доксорубіц = 80;н (A), вінбластин= (V) та дакарбазин (D) (AVD)) становить 1,2 мг/кг, яку слід вводит = 80; шляхом внутрішньоk= 4;енної інфузії тривалістю понад 30 хвилин в ден= 100; 1 та 15 кожного 28-денного циклу, в цілому, протягом 6 циклів (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Первин = 85;а профілактиl= 2;а стимулюючиl= 4; фактором росту (G-CSF), рекомендовk= 2;на всім доросл = 80;м пацієнтам з раніше нелікованоn= 2; ЛХ, які отрим&#= 1091;ють комбінованk= 7; лікування, починаючи з першої дози (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Слід уважно ознайомитиl= 9;ь з інструкціяl= 4;и для медичного застосуванl= 5;я лікарських засобів на хіміотерапk= 7;втичні препарати, які застосовуюm= 0;ь одночасно з препаратом Адцетрис® у пацієнтів = 079; раніше нелікованоn= 2; ЛХ.

ЛХ &#= 1079; підвищеним ризиком рецидиву аб = 86; прогресуваl= 5;ня

Рекоме = 85;дована доза становить 1,8 мг/кг, яку вво&= #1076;ять шляхом внут = 88;ішньовенно&#= 1111; інфузії тривалістю понад 30 хвили&= #1085; кожні 3 тижні.<= o:p>

Терапі = 02; із застосуванl= 5;ям препарату Адцетрис®&nb= sp;слід починати після одужання після АТСК, н&#= 1072; підставі клінічної оцінки. Такі пацієнти повинні отримувати до 16 циклів терапії (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Ре= 094;идивна або рефрактернk= 2; ЛХ

Рекоме = 85;дована доза становить 1,8 мг/кг, яку вво&= #1076;ять шляхом внутрішньоk= 4;енної інфузії три = 74;алістю понад 30 хвилин кожн = 10; 3 тижні.

Рекоме = 85;дована початкова доза для повторного лікування пацієнтів, у яких раніше була відпов = 10;дь на терапію препаратом Адцетрис®, становить 1,8 мг/кг у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії тривалістю понад 30 хвилин кож= 085;і 3 тижні. Альтернатиk= 4;но, терапію можна розпо = 95;инати із останньо = 11; переносимоo= 1; дози (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Лікування слід продов = 78;увати до прогресуваl= 5;ня хвороби або = 088;озвитку неприпустиl= 4;ої токсичностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пацієн = 90;и, які досягли стабілізацo= 0;ї захворюванl= 5;я або кращої відповіді, повинні отр = 80;мати від мінімум 8 циклів до максимум 16 циклів лікування (п= 088;иблизно протягом одного року) (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

= Раніше не лікована систе= 084;на анапластичl= 5;а великоклітl= 0;нна лімфома (sALCL).

Рекоме = 85;дована доза в комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю (циклофосфа = 84;ід [C], доксорубіцl= 0;н [H] та преднізо= н [P] [CHP]) становить = 1,8 мг/кг, яку слід вводит = 80; у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії тривалістю понад 30 хвили&= #1085; кожні 3 тижні протягом 6–8 циклів (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Попере = 76;ня профілактиl= 2;а із застосуванl= 5;ям Г-КСФ рекомендовk= 2;на усім доросл = 80;м пацієнтам з раніше не лі= 082;ованою системною анапластичl= 5;ою великоклітl= 0;нною лімфомою (sALCL), які отримують комбінованm= 1; терапію, починаючи з першої дози (див. розділ  «Особ= ;ливості застосуванl= 5;я»).

Слід ознайомитиl= 9;ь з короткою х= 072;рактеристи&= #1082;ою хіміотерапk= 7;втичних препаратів, які застосовуюm= 0;ь в комбінаці = 11; з препарато = 84; Адцетрис® &#= 1087;ацієнтам з раніше не л&#= 1110;кованою системною анапластичl= 5;ою великоклітl= 0;нною лімфомою (sALCL).

Рец= ;идивна чи рефрактернk= 2; систе= 084;на анапластичl= 5;а великоклітl= 0;нна лімфома (sALCL).

Рекоме = 85;дована доза становить 1,8 мг/кг, яку вводять шляхом внутрішньоk= 4;енної інфузії тривалістю понад 30 хвилин кожн = 10; 3 тижні.

Рекоме = 85;дована початкова доза для повторного лікування пацієнтів, у яких раніше була відповідь н = 72; терапію препаратом Адцетрис®, становить 1,8 мг/кг у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії тривалістю понад 30 хвил= 080;н кожні 3 тижні. Альтернатиk= 4;но, терапію мож = 85;а розпочинатl= 0; із останньо = 11; переносимоo= 1; дози (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Лікува = 85;ня слід продовжуваm= 0;и до прогресу = 74;ання хвороби або розвитку неприпустиl= 4;ої токсичностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 055;ацієнти, які досягли стабілізацo= 0;ї захворюванl= 5;я або кращої відповіді, повинні отр = 80;мати від мінімум 8 циклів до максимум 16 циклів лікування (приблизно протягом одного року) (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

ТК= 051;Ш

Рекоме = 85;дована доза становить 1,8 мг/кг, яку вво&= #1076;ять шляхом внутрішньоk= 4;енної інфузії три = 74;алістю понад 30 хвилин кожн = 10; 3 тижні.

Пацієн = 90;и з ТКЛШ повинні отримати до 16 циклів лікування (д= 080;в. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Заг= ;альні

Якщо маса тіла пацієнта пе = 88;евищує 100 кг, для розрахунку дози слід вр= 072;ховувати показник 100 кг (див. розділ  «Особл= ивості застосуванl= 5;я»).

Перед кожним введенням дози препарату с = 83;ід проводити розгорнутиl= 1; аналіз кров = 10; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пацієн = 90;и повинні перебувати під наглядо = 84; лікаря під час та після введення препарату (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Кори= ;гування дози

Нейтро&#= 1087;енія

У випадку розвитку нейтропеніo= 1; під час ліку= 074;ання слід відтермінуk= 4;ати введення до = 79;и. Рекомендацo= 0;ї щодо відповідноk= 5;о дозування при монотерапіo= 1; та комбінованo= 0;й терапії нав = 77;дені у Таблиці 1 та Таблиці 2, відповідно (див. також розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Табли= ;ця 1

Рекомендац&= #1110;ї щодо дозування при розвитк = 91; нейтропеніo= 1; на фоні монотерапіo= 1;

Ступінь тяжкості нейтропені= 111;

(прояви та симптоми [вит&#= 1103;г із Загальних термінолог= 110;чних критеріїв для небажаних явищa])

Корекція режиму дозування

Ступ = 10;нь 1 (<н = 80;жня межа норми – =

1500/мм3,

< нижня межа норми – 1,5 × 109/&#= 1083;) або

Ступінь 2 (< 1500–1000/мм3,

< 1,5–1,0 × 109/л)

Прод = 86;вжувати лікування б&#= 1077;з корекції режиму дозування

Ступінь 3 (<1 000-500/мм3,

< 1,0–0,5 × 109/л) або

Ступінь 4 (< 500/мм3,

< 0,5 × 109/л)

Відкла= сти введення дози на час, необхідний для того, щоб показники токсичност= 110; знизилися до ступеня 2 або базового рівня.&nbs= p; Продовжит= 080; лікування відповідно до попередньо призначено= 075;о режиму дозуванняб. Вр&= #1072;хувати підтримку фактором росту (грану&= #1083;оцитарний колонієсти= 084;улюючий фактор або гранулоцит= 072;рно-макрофа= гальний колонієсти= 084;улюючий фактор) у наступних циклах лікування пацієнтів з нейтропені= 108;ю 3 або 4 ступенn= 3;.

а Ступені тяжкості нейтропеніo= 1; наведено ві = 76;повідно до h= 7;агальних термінологo= 0;чних критеріїв д = 83;я небажаних явищ (версія  3), розроблениm= 3; Національнl= 0;м інститутом раку; див. Ней&= #1090;рофіли/граl= 5;улоцити; НМН =3D нижня межа норми.

б Па= цієнти з лімфопені = 08;ю 3 або 4 ступеня можуть продовжуваm= 0;и лікування без перерви.

Таблиця= ; 2

Рекоменд= ;ації щодо дозування при розвитк = 91; нейтропеніo= 1; на фоні комбінованl= 6;ї терапії

Ст&= #1091;пінь тяжкості нейтропені= 111; (ознаки та си= мптоми [ви= 090;яг із Загальних термінолог= 110;чних критеріїв для небажан&#= 1080;х явищ a])

Ко&= #1088;екція режиму дозування

= 057;тупінь 1 (< НМН – 1500/мм3 

< i= 3;МН – 1,5 × 109/л) чи

= 057;тупінь 2 (< 1500–1000/мм3

< 1,5–= 1,0 × 109/л)

= 057;тупінь 3 (< 1000–500/мм3

< 1,0–= 0,5 × 109/л) або

= 057;тупінь 4 (< 500/мм3

< 0,5 ×= ; 109/л)

= 055;ервинна профілакти= 082;а гранулоцит= 072;рним колонієсти= 084;улюючим фактором росту рекомендов= 072;на усім доросл&#= 1080;м пацієнтам, які отримують комбінован= 091; терапію, починаючи з першої дози. Продовжува= 090;и терапію такою ж дозою та за тією ж схемою ліку&#= 1074;ання.

аСт= 091;пені тяжкості нейтропеніo= 1; наведено ві = 76;повідно до h= 7;агальних термінологo= 0;чних критеріїв д = 83;я небажаних явищ (версія  3), розроблениm= 3; Національнl= 0;м інститутом раку; див. Ней&= #1090;рофіли/граl= 5;улоцити; НМН – нижня межа норми.

&n= bsp;

Пер= ;иферична нейропатія=

Рекоме = 85;дації щодо дозування при проведе = 85;ні монотерапіo= 1; чи комбінов = 72;ної терапії у випадку появи чи заг= 086;стрення периферичнl= 6;ї сенсорної або моторно = 11; нейропатії наведені в Таблиці 3 та 4, відповідно (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>Оl= 9;обливості застосуванl= 5;я»).

Та= блиця 3

Рекоменд= ;ації щодо дозування у випадку роз = 74;итку чи загостреннn= 3; периферичнl= 6;ї сенсорної або моторно = 11; нейропатії при монотерапіo= 1;

Тяжк = 10;сть периферичн= 086;ї сенсорної або моторно&#= 1111; нейропатії

(озна= 082;и та симптоми <= /span>[витя= 075;

із CTCAEa])

Корекція дози та режиму застосуван= 085;я

Сту= ;пінь 1 (парестезія та/або втрата

реф= ;лексів без втрати функцій)

Про= ;довжувати терапію такою ж дозою та за т= ією ж схемою лікування.

Сту= ;пінь 2 (погіршення функції без впливу на здатність здійснюват= 080; повсякденн= 091; діяльність)

Від= ;класти введення наступної дози до зниж&= #1077;ння показників токсичност= 110; до ≤1 ступеня або рівня до початку лікування, надалі продовжува= 090;и терапію зниженою дозою,

від= ; 1,2 мг/кг до максимальн= 086; 120 мг кожні 3 тижні.

Сту= ;пінь 3 (обмеження можливості здійснюват= 080; повсякденн= 091; діяльність)

Від= ;класти введення наступної дози до зниж&= #1077;ння показників токсичност= 110; до ≤1 ступеня або рівня до початку лікування, надалі продовжува= 090;и терапію зниженою дозою,

від= ; 1,2 мг/кг до максимальн= 086; 120 мг кожні 3 тижні.

Сту= ;пінь 4 (сенсорна нейропатія з втратою працездатн= 086;сті або моторна нейропатія, яка є загроз&= #1083;ивою для життя або призводить до

пар= ;алічу)

При= ;пинити лікування.

a.     Оц= 110;нка ґрунтуєтьсn= 3; на Загальни = 93; термінологo= 0;чних критеріях оцінки небажаних явищ (СТСАЕ), ред. 3.0, Національнl= 6;го інституту раку (NCI); див. нейропатія: моторна; нейропатія: сенсорна; та нейропатичl= 5;ий біль.

 

Таблиц&#= 1103; 4

Рек= ;омендації щодо дозування у випадку роз = 74;итку вперше чи загостреннn= 3; периферичнl= 6;ї сенсорної або моторно = 11; нейропатії при отриман = 85;і комбінованl= 6;ї терапії

Тяжк = 10;сть периферичн= 086;ї сенсорної або моторно&#= 1111; нейропатії

(ознаки та симптоми <= /span>[витя= 075; із CTCAEa])

Комб = 10;нована терапія з AVD<= /span>

Комб = 10;нована терапія з CHP<= /span>

Коре = 82;ція дози та режиму застосуван= 085;я

Коре = 82;ція дози та режиму застосуван= 085;я

Сту= ;пінь 1 (парестезія та/або втрата рефлексів без втрати функцій)

Про= ;довжувати терапію такою ж дозою та за т= ією ж схемою лікування.

Про= ;довжувати терапію такою ж дозою та за тією ж схемо&= #1102; лікування.

Сту= ;пінь 2 (погіршення функції без впливу на зд&= #1072;тність здійснюват= 080; повсякденн= 091; діяльність)

Зме= ;ншити дозу до 0,9 мг/кг, до максимальн= 086;ї 90 мг, кожні 2 тижні.

Се= 085;сорна нейропатія: продовжува= 090;и терапію такою ж дозою.

Мо= 090;орна нейропатія: зменшити дозу до 1,2 мг/кг, до максимальн= 086;ї 120 мг, кожні 3 тижні.

Сту= ;пінь 3 (обмеження можливості здійснюват= 080; повсякденн= 091; діяльність)

Від= ;термінуват = 80; подальше введення препарату А&#= 1076;цетрис®, допоки токсичніст= 100; не знизитьс&#= 1103; до ≤ 2 ступеня, надалі вводити у зн&= #1080;женій дозі по 0,9 мг/l= 2;г, але не більше 90 мг, через кожні два тижні.

Се= 085;сорна нейропатія: знизити дозу до 1,2 мг/кг, але не більше 120 мг, яку слід вводити кожні три тижні.

Мо= 090;орна нейропатія: скасувати подальшу те&#= 1088;апію.

Сту= ;пінь 4 (сенсорна нейропатія &#= 1110;з втратою працездатн= 086;сті або моторна нейропатія, яка є загрозливо= 102; для життя або призвод&#= 1080;ть до паралічу)<= o:p>

При= ;пинити лікування.

При= ;пинити лікування.

a. Оцінка ґрунтуєтьсn= 3; на Загальни = 93; термінологo= 0;чних критеріях оцінки неба = 78;аних явищ (СТСАЕ), ред. 4.03, Національнl= 6;го інституту раку (NCI); див. нейропатія: моторна; ней= 088;опатія: сенсорна; та нейропатичl= 5;ий біль.

 

Окремі групи пацієнтів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>

Поруше&#= 1085;ня функції нирок та печінки

Комбінован&= #1072; терапія

Необхі = 76;ний ретельний моніторинг стану пацієнтів з порушенням функції нирок щодо розвитку побічних реакцій. Відсутній д = 86;свід застосуванl= 5;я препарату Адцетрис® &#= 1074; клінічних дослідженнn= 3;х в комбінаці = 11; з хіміотера = 87;ією для лікування пацієнтів з = 087;орушенням функції нирок і рівнем креатиніну = 74; сироватці крові ≥2,0 мг/дл та/або з кліренсом креатиніну чи розрахованl= 0;м кліренсом креатиніну ≤40 мл/хв. Слід уникати застосуванl= 5;я препарату Адцетрис® &#= 1074; комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю пацієнтам з = 090;яжким порушенням функції нирок.

Необхі = 76;ний ретельний моніторинг стану паціє = 85;тів з порушення = 84; функції печінки щод = 86; розвитку побічних реакцій. Рекомендовk= 2;на початкова доза для пацієнтів з порушенням функції печінки легкого ступеня тяж = 82;ості, які отримують препарат Адцетрис® в комбінаці = 11; з AVD, становить 0,9 мг/кг у вигляді вну = 90;рішньовенн&#= 1086;ї інфузії протягом 30 хвилин кожн = 10; 2 тижні.&nbs= p; Рекомендоk= 4;ана початкова доза для пацієнтів з порушенням функції печ = 10;нки легкого ступеня тяжкості, як= 110; отримують препарат Адцетрис® в комбінаці = 11; з CHP, становить 1,2 мг/кг у вигляді вну = 90;рішньовенн&#= 1086;ї інфузії протягом 30 хвилин кожн = 10; 2 тижні.&nbs= p; Відсутній досвід застосуванl= 5;я препарату Адцетрис® &#= 1074; клінічних дослідженнn= 3;х в  комбінаціo= 1; з хіміотерапo= 0;єю для лікування пацієнтів з порушенням функції печінки, з рівнем загального білірубіну, який в >1,5 разів перев = 80;щує верхню межу норму (ВМН) (якщо причиною не = 108; синдром Гілберта), або рівень аспартатамo= 0;нотранфера= 079;и (АСТ) чи аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ) в >3 рази вищий за ВМН або >5 разів в = 80;щий за ВМН, якщо таке підвищення не спричине = 85;е ЛХ печінки.  Слід уникати застосуванl= 5;я препарату Адцетрис® &#= 1074; комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю у пацієнтів = 079; помірною та тяжкою формою порушення функції печінки.

= Мо= 085;отерапія

Рекоме = 85;дована початкова доза для пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нир = 86;к становить 1,2 мг/кг у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії протягом 30 хвилин кожн = 10; 3 тижні. Необхідний ретельний моніторинг = 89;тану пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к щодо розвитку побічних реакцій (див. розділ «Фар = 84;акокінетич&#= 1085;і властивостo= 0;»).

Рекоме = 85;дована початкова доза для пацієнтів з порушенням функції печінки становить 1,2 мг/кг у вигля&#= 1076;і внутрішньоk= 4;енної інфузії протягом 30 хв&= #1080;лин кожні 3 тижні. Необхідний ретельний м = 86;ніторинг стану пацієнтів з порушенням = 92;ункції печінки щод = 86; розвитку побічних ре = 72;кцій (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тичні властивостo= 0;»).

Пац= ;ієнти літнього віку

Рекоме = 85;дації щодо режиму дозування для пацієнт = 10;в віком 65 років та старше такі самі як для доросли = 93;. Наявні наразі дані наведені в розділах «Фарм= 072;кокінетика&= raquo;, «Фармак= 086;динаміка», «Побічні реакції».=

Пац= ;ієнти дитячого віку

= 041;езпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Адцетрис® &#= 1076;ля дітей та підлітків (в= 110;ком до 18 років)  не всm= 0;ановлені (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

В доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х спостерігаl= 3;и випадки виснаження вилочкової залози.

Спосі= ;б застосуванl= 5;я.

Реком= ;ендовану дозу препарату Адцетрис® вводити протягом 30 хвилин.

Необхідно розглянути процедури правильногl= 6; застосуванl= 5;я та поводження = 79; використанl= 0;ми  протипухлl= 0;нними препаратамl= 0;.

Необхідно дотримуватl= 0;ся належної асептики пі = 76; час викорис = 90;ання цього лікарськогl= 6; засобу.

Інс= ;трукція з розведенн = 03;.

В= міст кожного флакона для одноразовоk= 5;о використанl= 5;я необхідно розвести у 10,5 мл води для ін’єкцій до остаточної концентрацo= 0;ї 5 мг/мл. Для заб= ;езпечення досягнення належної концентрацo= 0;ї кожен флако = 85; містить 10 % на&= #1076;лишку препарату, тобто 55 мг пре= парату Адцетрис® на флакон та 11 мл загального об’єму післ = 03; розведення. =  

1. Струмінь води для ін’єкцій слід спрямовуваm= 0;и на стінку флакона, а не безпосередl= 5;ьо на порошок.

2. Обережно перемішати вміст флако = 85;а для розчинення порошку. Фла= кон не струшувати.

3. Розведений розчин повинен бут = 80; прозорим або неопалесцеl= 5;тним, безбарвним, = 079; рН 6,6.

4. Перед застосуванl= 5;ям розчин слід візуально перевірити на наявніст = 00; твердих часток та/аб= 086; забарвленнn= 3;. При зміні кольору, помутнінні або наявності твердих часток розчин не слід застосовувk= 2;ти.

Інс= ;трукція щодо приготуванl= 5;я розчину для інфузій.

Набрати потрібну дозу препарату Адцетрис® із флакона ч= 080; флаконів та ввести її в інфузійний пакет з 9 мг/мл (0,9 %) розчином хлориду натрію для досягнення кінцевої концентрацo= 0;ї препарату Адцетрис® 0,4–1,2 мг/мл. Рекомендовk= 2;ний об’єм розчинника R= 11; 150 мл. Також рl= 6;зведений препарат Адцетрис® можна розбавляти = 91; 5 % розчині декстрози а = 73;о лактатному розчині Рінгера для ін’єкцій.

Обережно пе= реверніть пакет для інфузій, щоб змішати роз = 74;едений розчин препарату Адцетрис®. =

Не струшувати.

Після забору розчину залишки речовини у ф= 083;аконі необхідно утилізуватl= 0; відповідно до вимог місцевого законодавсm= 0;ва.

Не слід додавати будь-які інш= 110; лікарські з = 72;соби до розчину для інфузій препарату Адцетрис® або до системи для внутрішньоk= 4;енного вливання. Систему після введення слід добре промити 9 мг/мл (0,9 %) розчином натрію хлориду, 5 % розчином декстрози або лактатним розчином Рінгера для = 110;н’єкцій.

Одразу післ= я розведення ввести розчин препарату Адцетрис® із рекомендовk= 2;ною швидкістю. Можливе тим = 95;асове зберігання розведеногl= 6; розчину (не більше 24 годин з моменту приготуванl= 5;я).

Забороняєт&= #1100;ся вводити брентуксимk= 2;бу ведотин внутрішньоk= 4;енно струмино. Бр = 77;нтуксимабу ведотин вводити за допомогою окремої внутрішньоk= 4;енної крапельницo= 0; без додавання і = 85;ших лікарських препаратів.

Лікарський засіб Адцетрис® призначениl= 1; для одноразовоk= 5;о використанl= 5;я.

При утилізації протираковl= 0;х препаратів = 89;лід дотримуватl= 0;ся відповідниm= 3; затвердженl= 0;х процедур. Пр= 080; використанl= 5;і даного преп = 72;рату необхідно суворо дотримуватl= 0;сь асептичних умов.

Ро= 079;рахунок дозування.=

Загаль&#= 1085;у дозу препарату Адцет= ;рис® (мл) для подальшого розведення розраховувk= 2;ти таким чином:

=  

доза препарату Адцетрис® (мг/кг) × маса тіла пацієнта (кг)=

= концентрацo= 0;я розведеног= 086; вмісту флакона (5 мг/мл)       &nbs= p;            <= /span>

 

=3D

=  

= Загальна доза препарату Адце = 90;рис®(мл) для l= 7;одальшого розведення

 

Прим&= #1110;тка. Якщо маса тіла пацієнта перевищує 100 кг, для розрахунку дози слід брати показник 100 кг. Максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза становить 180 мг.

 

Кількі&#= 1089;ть флаконів препарату Адцетрис® розраховувk= 2;ти таким чином:

 

&#= 1047;агальна доза препарату Адцетрис® (мл) для п= о= дальшого        Необхіk= 6;на кількість флаконів препарату <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>

р= озведення<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>_______= ______________________________     =3D   Адцетрис= ®

&#= 1047;агальний об’єм флакона (10 мл/флакон)

 

        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;      Таблиця 5

Зразок розрахунку для пацієнтів з масою тіла 60–120 кг, рекомендовk= 2;на доза препар = 72;ту Адцетрис® &#= 1076;ля яких становить 1,8 мг/кг, 1,2 мг/кг або 0,9 мг/кгa, b=

Реко = 84;ендована доза

Маса тіла пацієнта (кг)=

Загальна доза =3D маса тіла пацієнта, помножена на рекомендов= 072;ну дозу

Загальний об’єм для розведенняс =3D загальна доза, розділена на концентрац= 110;ю у флаконі з відновлени= 084; розчином [5 мг/мл]

Кількість необхідних флаконів =3D загальний об’єм для розведення, розділений на загальни&#= 1081; об’єм у флаконі [10 мг= /флакон]

1,8 мг/кг (максимум 180 м = 75;)

60 кг

108 мг

21,6 мл<= o:p>

2,16 флакона

80 кг

144 мг

28,8 мл<= o:p>

2,88 флакона

100 кг

180 мг

36 мл

3,6 флакона

120 кгd=

180 мг

36 мл

3,6 флакона

1,2 мг/кг (максимум 120 м = 75;)

60 кг

72 мг

14,4 мл<= o:p>

1,44 флакона

80 кг

96 мг

19,2 мл<= o:p>

1,92 флакона

100 кг

120 мг

24 мл

2,4 флакона

120 кгd

120 мг

24 мл

2,4 флакона

0,9 мг/кг (максимум 90 м= г)

60 кг

54 мг

10,8 мл<= o:p>

1,08 флакона

80 кг

72 мг

14,4 мл<= o:p>

1,44 флакона

100 кг

90 мг

18 мл

1,8 флакона

120 кгd

90 мг

18 мл

1,8 флакона

a У таблиці наведено приклади розрахункіk= 4; для доросли = 93; пацієнтів.=

b Для дітей, які були включені у клінічні дослідженнn= 3; (6–17 років), доз = 91; розраховувk= 2;ли на основі площі повер = 93;ні тіла як 48 мг/м<= sup>2 кожні два тижні при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з AVD протягом 28-денного циклу або 72 мг/м2 кожні три тижні як монотерапіn= 2; (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;» щодо інформації про клінічн = 10; дослідженнn= 3; за участю дітей.)

c Розвест = 80; у розчині 150 мл та ввести у вигляді вну = 90;рішньовенн&#= 1086;ї інфузії три = 74;алістю понад 30 хвилин.

d Якщо мас= 072; тіла пацієнта перевищує 100 кг, для розра&#= 1093;унку дози слід брати показник 100 кг= .

<= o:p> 

Утилізація<= /span>

Флакон = 079; препаратом = 40;дцетрис® призначениl= 1; виключно дл = 03; одноразовоk= 5;о використанl= 5;я.

Будь-як= 080;й невикористk= 2;ний препарат аб = 86; відходи слі = 76; утилізуватl= 0; з дотриманняl= 4; вимог національнl= 6;го нормативноk= 5;о законодавсm= 0;ва.

 

Діти.

Безпе= ;ка та ефективнісm= 0;ь лікарськогl= 6; засобу Адце = 90;рис®  для дітей віком до 18 років не встановленo= 0;.<= /p>

 

Передозув= 072;ння.

Відомого антидоту на випадок передозуваl= 5;ня брентуксимk= 2;бом ведотином немає. У разі передозуваl= 5;ня за пацієнто = 84; слід ретель = 85;о спостерігаm= 0;и на предмет виникнення побічних ре = 72;кцій, особливо нейтропеніo= 1;, та проводит = 80; підтримуючk= 7; лікування (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>Оl= 9;обливості застосуванl= 5;я»).<= /p>

 

Побічні реакції.

Профіль безпеки бре = 85;туксимабу ведотину базується н = 72; наявних даних клінічних досліджень, = 076;аних програми адресної допомоги пацієнтам т = 72; поточних постмаркетl= 0;нгових даних. Часто= 090;у побічних реакцій, описаних нижче, було визначено н = 72; основі дани = 93;, отриманих п = 10;д час клінічних досліджень.

Монот= ;ерапія.

В об’єднаномm= 1; наборі дани = 93; застосуванl= 5;я бре= ;нтуксимабу ведотину я = 82; мототерапіo= 1; в дослідженнn= 3;х за участю па= 094;ієнтів з ЛХ, системною анапластичl= 5;ою великоклітl= 0;нною лімфомою та Т-клітинною лімфомою шкіри (SG035-0003, SG035-0004, SGN35-005, SGN35-006, C25001, C25006  та C250= 07) найбільш поширеними побічними реакціями (≥ 10= %) були інфекції, периферичнk= 2; сенсорна нейропатія, нудота, втомлюваніl= 9;ть, діарея, пірексія, не&= #1081;тропенія, інф= екція верхніх дихальних шляхів, артрал= ;гія, висипання, кашель, блювання, свербі= ;ж, периферичнk= 2; моторна нейропатія, реакції, пов’язані з інфузією, запор, &#= 1076;испное, міал = 75;ія, зниження маси тіла та біль у животі.

Серйо= ;зні побічні лікарські реакції вин = 80;кли у 12 % пацієнтів= ;. Частота унікальних серйозних побічних реакцій на препарат становила ≤ 1 %= .

Побіч= ;ні реакції призвели до припинення = 83;ікування у 24% пацієнтів, які отримували брентуксимk= 2;бу ведотин.

Дані k= 9; безпеки у пацієнтів, які повторн = 86; отримали бреl= 5;туксимабу ведотин (SGN35-006), відповідалl= 0; тим, що були отримані пі = 76; час 2-ї фази комбінованl= 0;х пілотних досліджень, за винятком периферичнl= 6;ї моторної нейропатії, щодо якої була відзначена = 73;ільш висока частота виникнення (28 % проти 9 % в базо= ;вих дослідженнn= 3;х фази 2) і яка в основному належала до 2-го ступеня тяжкості. В пацієнтів також спостерігаl= 3;ась вища частот = 72; виникнення артралгії, анемії 3-го ступеня та болю в спині в порівнянн = 10; з пацієнтам = 80;, які брали участь в 2-ій фазі комбінованl= 0;х базових дослідженнn= 3;х.

Дані щодо безпек = 80; препарату, отримані в х= 086;ді непорівнялn= 0;не дослідженнn= 3; 4-ї фази  (60 пацo= 0;єнтів), 1-ї фази (збільшення дози) та клінічних фармакологo= 0;чних досліджень (15 пацієнтів), а також в ході програми адресної допомоги (26 пацієнтів) з= 072; участю пацієнтів з  рецидивноn= 2; або рефрактернl= 6;ю ЛХ, яким не проводили а = 91;тологічну трансплантk= 2;цію стовбуровиm= 3; клітин, але які отримували препарат у рекомендовk= 2;ній дозі 1,8 мг/кг кожні три тижні, збігаються = 79; профілем безпеки базових клінічних досліджень.

Комбін&#= 1086;вана терапія.

Для отримання інформації щодо безпек = 80; хіміотерапk= 7;втичних препаратів = ;(доксорубіц= 080;н, вінбластин та дакарбазин [AVD] чи циклофосфаl= 4;ід, доксорубіцl= 0;н та преднізо = 85; [СНР]), які застосовуюm= 0;ь в комбінаці = 11; з бl= 8;ентуксимаб= 091; ведотином, слід ознайомитиl= 9;ь з відповідниl= 4;и короткими характерисm= 0;иками цих лікарських засобів.

В дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я бре= ;нтуксимабу ведотину в комбінованo= 0;й терапії у 662 пацієнтів з раніше не лі= 082;ованою прогресуючl= 6;ю ЛХ (C25003) та 223 пацієнтів з раніше не лі= 082;ованою CD30-позитивною периферичнl= 6;ю Т-клітинною лімфомою (ПТКЛ) (SGN35-014) найчастішиl= 4;и побічними реакціями (≥&nb= sp;10 %) були: інфекції, нейтропеніn= 3;, периферичнk= 2; сенсорна нейропатія, нудота, запор, блювання, діарея, втомлюваніl= 9;ть, пірексія, алопеція, анемія, зниження ма = 89;и тіла, стоматит, фебрильна нейтропеніn= 3;, біль у животі, зниження апетиту, безсоння, бі= 083;ь у кістках, висип, кашель, задишка, артралгія, міалгія, біл= 100; в спині, периферичнk= 2; моторна нейропатія, інфекції верхніх дихальних шляхів та запаморочеl= 5;ня.

У пацієнтів, які отримували бреl= 5;туксимабу ведотин в комбінованo= 0;й терапії, серйозні побічні реа = 82;ції спостерігаl= 3;и у 34 % пацієнтів. Серйозними побічними реакціями,  які спостерігаl= 3;и у ≥ 3 %, були фебрильна нейтропеніn= 3; (15 %), пірексія (5&nb= sp;%) та нейтропеніn= 3; (3 %).

Побічн = 10; реакції бул = 80; причиною припинення лікування у 10&= nbsp;% пацієнтів. Побічними реакціями, які стали пр= 080;чиною припинення лікування у = 805; 2 % пацієнтів, були периферичнk= 2; сенсорна нейропатія та периферичнk= 2; нейропатія.

Пере= ;лік побічний реакцій у вигляді таблиці

i= 5;обічні реакції на лікарський засіб Адцетрис® розподіле&#= 1085;о за класами систем органів згі = 76;но з MedDRA (див. таблицю 6). В межах кожного класу систе = 84; органів побічні реакції заз = 85;ачено відповідно до частоти виникнення, яку класифі = 82;ують за такими категоріямl= 0;: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, <= /span>< 1/100), рідко (≥ 1/10000, <= /span>< 1/1000), дуже рідко (= < 1/10000), невідомо (частоту не визначено з = 72; наявними да = 85;ими).

Таб&= #1083;иця 6

Поб&= #1110;чні реакції на лікарський засіб Адцет = 88;ис®

Кл&= #1072;с систем органів

По&= #1073;ічні реакції (монотерапі&#= 1103;)

По&= #1073;ічні реакції

(ко= мбінована терапія)<= /p>

Інфекц&#= 1110;ї та паразитарн= 110; захворюван= 085;я

= 044;уже часто:

= 030;нфекціяa, інфекція верхніх дихальних шляхів

= 030;нфекціяa, інфекція верхніх дихальних шляхів

= 063;асто:

= 054;перізуючий герпес, пневмонія, простий гер&#= 1087;ес, кандидоз ротової порожнини

= 055;невмонія, кандидоз ротової порожнини, сепсис/ септичний шок,  оперізуюч= 080;й герпес

= 053;ечасто:

= 055;невмонія, спричинена Pneumocystis jiroveci, стафіло&= #1082;окова бактеріємі= 103;, цитомегало= 074;ірусна інфекція або її реактиваці= 103;, сепсис/септ&#= 1080;чний шок

= 055;ростий герпес, пневмонія, спричинена Pneumocystis jiroveci=

= 063;астота невідома:

= 055;рогресуюча мультифока= 083;ьна лейкоенцеф= 072;лопатія

-

З боку органів кровотворе= 085;ня та лімфатич&#= 1085;ої системи

= 044;уже часто:

= 053;ейтропенія<= o:p>

= 053;ейтропенія<= sup>a, анемія, фебрильна

= 085;ейтропенія<= o:p>

= 063;асто:

= 040;немія, тромбоцито= 087;енія

= 058;ромбоцитоп&= #1077;нія

= 053;ечасто:

= 060;ебрильна нейропенія

-

Поруше&#= 1085;ня з боку імунної системи

= 053;ечасто:

= 040;нафілактич&= #1085;а реакція

= 040;нафілактич&= #1085;а реакція

Метабо&#= 1083;ізм та порушення травлення

= 044;уже часто:

 

= 047;ниження апетиту

= 063;асто:

= 043;іперглікем&= #1110;я

= 043;іперглікем&= #1110;я

= 053;ечасто:

= 057;индром лізису пухлини

= 057;индром лізису пухлини

Психіч&#= 1085;і розлади

= 044;уже часто:

 

= 041;езсоння

Поруше&#= 1085;ня з боку нервової системи

= 044;уже часто:

= 055;ериферична сенсорна нейропатія, периферичн= 072; моторна нейропатія

= 055;ериферична сенсорна нейропатіяa, периферичн= 072; моторна нейропатіяa, запамороче= 085;ня

= 063;асто:

= 047;апаморочен&= #1085;я

 

= 053;ечасто:

= 044;емієлінізу&= #1102;ча полінейроп= 072;тія

 

Поруше&#= 1085;ня з боку орган = 10;в дихання, грудної клітки та се&= #1088;едостіння<= /o:p>

= 044;уже часто:

= 050;ашель, задишка

= 050;ашель, задишка

Поруше&#= 1085;ня з боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

= 044;уже часто:

= 053;удота, діарея, блювання, закреп, біль в животі

= 053;удота, запор, блювання, діарея, біль в животі, стоматит

= 053;ечасто:

= 043;острий панкреатит

= 043;острий панкреатит

Поруше&#= 1085;ня з боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

= 063;асто:

= 055;ідвищення  рівн = 03; аланінамін= 086;трансфераз&= #1080; / аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи (АЛТ/АСТ)

= 055;ідвищення  рівн = 03; аланінамін= 086;трансфераз&= #1080; / аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи (АЛТ/АСТ)

Поруше&#= 1085;ня з боку шкіри і підшкірни&#= 1093; тканин

= 044;уже часто:

= 042;исипанняa, свербіж

= 040;лопеція, висипанняa

= 063;асто:

= 040;лопеція

= 057;вербіж

= 053;ечасто:

= 057;индром Стівенса-Дж&#= 1086;нсона / токсичний епідермаль= 085;ий некроліз

= 057;индром Стівенса ‒ Д&= #1078;онсонаb

Частота невідома:

Реакція на лікарський засіб з еозинофілі= 108;ю та системни&#= 1084;и симптомами (DRESS)

 

Поруше&#= 1085;ня з боку скелетно-м'я&= #1079;ової системи та сполучних тканин

= 044;уже часто:

= 040;ртралгія, міалгія

= 050;істковий біль, артралгія, міалгія, біль в спині =

= 063;асто:

= 041;іль в спині

-

Загаль&#= 1085;і порушення та реакції у місці введе&#= 1085;ня

= 044;уже часто:

= 042;томлюваніс&= #1090;ь, пірексія, реакції, пов’язані з інфузієюа

= 042;томлюваніс&= #1090;ь, пірексія

= 063;асто:

= 054;зноб

= 056;еакції, пов’язані з інфузієюа, озноб

= 053;евідомо

= 045;кстравазац&= #1110;я в місці інфузіїс<= /o:p>

-

Дослід&#= 1078;ення

= 044;уже часто:

= 047;меншення маси тіла

= 047;меншення маси тіла

a Являє со= 073;ою поєднання термінів переважногl= 6; вжитку.

b Про токсичний епідермальl= 5;ий некроліз не = 087;овідомляло&= #1089;я у разі застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії.

c Екстрав = 72;зація може призвести д = 86; появи супут = 85;іх реакцій, включаючи п = 86;червоніння шкіри, біль, набряк, утворення п = 91;хирів, лущення шкіри або целюліт у місці інфузії або навколо нього.

 

Опис окремих побічних реакцій.

Нейтропен= 110;я та фебрильн = 72; нейтропеніn= 3;.

Монот= ;ерапія.

У клінічних випробуванl= 5;ях нейтропеніn= 3; призводила до відтермінуk= 4;ання введення до = 79;и у 13% пацієнтів. Нейтропеніn= 3; 3-го ступеня була зареєстровk= 2;на у 13%, а нейтропk= 7;нія 4-го ступеня - у= ; 5% пацієнтів. О= 076;ин пацієнт потребував зниження дози, а 1 паціє= нт припинив лікування через нейтропеніn= 2;.

Під час лікування даним препаратом можлива тяжка та тривала нейтропеніn= 3; (≥1 ти= 078;ня), що збільшує ризик розвитку серйозних інфекційниm= 3; захворюванn= 0;. Фе = 73;рильна нейтропеніn= 3; була зареєстровk= 2;на у <1% пацієнті = 74; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Під час фази 2 пілотного дослідженнn= 3; (SG035-0003 та SG035-0004) медіана тривалості нейтропеніo= 1; 3-го і 4-го ступеня тяжкості обмежувалаl= 9;ь 1 тижнем. У 2 % пацієнтів виникла ней = 90;ропенія 4-го ступеня тяжкості, як= 072; тривала ≥ 7 днів. Під час фази 2 базового дослідженнn= 3; у менш ніж половини пацієнтів з нейтропеніn= 8;ю 3-го і 4-го ступеня тяжкості ви = 85;икли тимчасові асоційованo= 0; інфекції, у більшості випадків – 1-го або 2-го ступеня тяж = 82;ості.

Комб= ;інована терапія.

В клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я бре= ;нтуксимабу ведотину в комбінованo= 0;й терапії нейтропеніn= 3; була причин = 86;ю відтермінуk= 4;ання введення дози у 19 % пацієнтів.  Про нейтропеніn= 2; 3 ступеня тяжкості повідомлялl= 6;сь у 17 %, а нейтропеніn= 2; 4 ступеня тяжкості ‒ у 41=  % пацієнтів. Двом відсоткам пацієнтів було необхі = 76;ним зниження дози та < 1 % ‒ відміна одного чи більше досліджуваl= 5;их лікарських засобів внаслідок нейтропеніo= 1;.

Про фебрильну нейтропеніn= 2; повідомлялl= 6;сь у 20 % пацієнтів, яким не була здійснена первинна профілактиl= 2;а препаратом Г-КСФ (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).  Частота фебрильної = 85;ейтропенії становила 13 % у пацієнтів, яким була здійснена первинна профілактиl= 2;а препаратом Г-КСФ.

Серйо&= #1079;ні інфекції та опортуністl= 0;чні інфекції.=

Монот= ;ерапія.

У клінічних випробуванl= 5;ях серйозні інфекції та опортуністl= 0;чні інфекції виникли у 10 % пацієнтів, сепсис або септичний шок — менш ніж у 1 % пацієнтів. Найчастішиl= 4;и опортуністl= 0;чними інфекціями були оперіз = 91;ючий герпес та простий герпес.

Комб= ;інована терапія.

= 042; клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я бре= ;нтуксимабу ведотину в комбінованo= 0;й терапії серйозні інфекції, включно з опортуністl= 0;чними інфекціями, = 074;иникали у 15 % пацієнті&= #1074;; сепсис, нейтропеніm= 5;ний сепсис, септичний шок чи бактерієміn= 3; спостерігаl= 3;ись у 4 % пацієнтів.  Найчастішl= 0;ми опортуністl= 0;чними інфекціями були герпес = 85;і вірусні інфекції.=

Периф&= #1077;рична нейропатія.

Монот= ;ерапія.

У клінічних випробуванl= 5;ях нейропатія, що виникла після початку лікування, спостерігаl= 3;ась у 57 % l= 7;опуляції, периферичнk= 2; моторна нейропатія R= 12; у 13 % l= 7;ацієнтів. Периферичнk= 2; нейропатія призвела до припинення лікування у 15 = %, зниження до = 79;и у 15 % і відтермінуk= 4;ання введення дози у 16 % паці&= #1108;нтів. У пацієнтів = 079; периферичнl= 6;ю нейропатієn= 2;, медіа= ;на поч= ;атку периферичнl= 6;ї нейропатії становила 12 тижнів. Мед= 110;ана три= ;валості лікування пацієнтів, які припини = 83;и його через периферичнm= 1; нейропатію, = 089;тановила 11 циклів.

Серед пацієнтів, у яких виникл = 72; периферичнk= 2; нейропатія = 74; базових дослідженнn= 3;х фази 2 (SG035-0003 та SG035-0004) та рандоміз = 86;ваних дослідженнn= 3;х фази 3 (SGN35-005 та C25001), медіана періоду спостережеl= 5;ня від кінця лі= 082;ування до останнього обстеження становила від 48,9 до 98 тижнів. На момент останн&#= 1100;ого обстеження = 91; більшості пацієнтів (82—85 %), які мали периферичнm= 1; нейропатію, симптоми периферичнl= 6;ї нейропатії = 79;никли або зменшились. Ме = 76;іана часу з моменту появи симптомів д = 86; їх повного зникнення або зменшення для усіх випадків становила від 16 до 23,4 тижнів.

У пацo= 0;єнтів з рецидивно = 02; або рефрактернl= 6;ю формою ЛХ або системної анапластичl= 5;ої великоклітl= 0;нної лімфоми, як= 110; повторно отримали брентуксимk= 2;бу ведотин (SGN35-006), у більшості випадків (80%) під час оста= 085;нього обстеження спостерігаl= 3;ось полегшення або зникнення с = 80;мптомів периферичнl= 6;ї нейропатії.

Комб= ;інована терапія.

В клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я   брентукс&= #1080;мабу ведотину в комбінації = 79; AVD нейропатію після початку тер = 72;пії спостерігаl= 3;и у 67 % пацієнтів; периферичнk= 2; моторна нейропатія розвинуласn= 0; у 11 % пацієнті&= #1074;.

Перифе = 88;ична нейропатія була причиною ві = 76;міни лікування у 7&n= bsp;% пацієнтів, зниження дози ‒ у 21 % пацієнтів т = 72; відкладеннn= 3; введення наступної дози ‒ у 1 % пацієнтів. У пацієнтів, у яких розвин = 91;лась периферичнk= 2; нейропатія, медіана час = 91; до розвитку периферичнl= 6;ї нейропатії становила 8 тижнів. Паці= 108;нти, яким подальша терапія бул = 72; скасована внаслідок периферичнl= 6;ї нейропатії, отримали (медіана) 8 доз= бреl= 5;туксимабу ведотину + AVD (A + = AVD) до відміни одного чи більше препаратів.

Для пацієнтів, у яких розвин = 91;лась периферичнk= 2; нейропатія, медіана тривалості періоду подальшого спостережеl= 5;ня від завершення терапії до останнього обстеження становила приблизно 91 тиждень. Під час останнього обстеження = 91; більшості пацієнтів (76 %), у яких розви= 085;улась периферичнk= 2; нейропатія, спостерігаl= 3;и зникнення ч = 80; зниження ін = 90;енсивності симптомів периферичнl= 6;ї нейропатії. Медіана час = 91; від початку до зникненн = 03; або зниженн = 03; інтенсивноl= 9;ті  явищ периферичнl= 6;ї нейропатії становила 10 тижнів (діапазон ві= 076; 0 до 139 тижнів).

В клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я бре= ;нтуксимабу ведотину в комбінації = 79; СНР нейропатія після початку терапії виникала у 52 % пацієнтів; периферичнk= 2; моторна нейропатія розвинуласn= 0; у 9 % пацієнтів. Периферичнk= 2; нейропатія була причин = 86;ю відміни лікування у 1 % пацієнтів, зниження дози ‒ у 7 % пацієнтів т = 72; відкладеннn= 3; введення дози менш ні= 078; у 1 % пацієнтів. У пацієнтів, у яких розвин = 91;лась периферичнk= 2; нейропатія, медіана час = 91; до розвитку периферичнl= 6;ї нейропатії становила 9,1 тижня. Пацієнти, як= 110; припинили лікування з причини роз = 74;итку периферичнl= 6;ї нейропатії, отримали (медіана) 5 доз= бреl= 5;туксимабу ведотину + С&#= 1053;Р (A + СНР) до відміни одного чи більше препаратів.

Для пацієнтів, у яких розвин = 91;лась периферичнk= 2; нейропатія, медіана три = 74;алості періоду под = 72;льшого спостережеl= 5;ня від заверше = 85;ня терапії до останнього обстеження = 89;тановила приблизно 177 тижнів. Під час останнь = 86;го обстеження = 91; 64 % пацієнтів, у яких розви= 085;улась периферичнk= 2; нейропатія, спостерігаl= 3;и зникнення ч = 80; зниження інтенсивноl= 9;ті симптомів периферичнl= 6;ї нейропатії. Медіана час = 91; від початку до зникненн = 03; або зниженн = 03; інтенсивноl= 9;ті явищ периферичнl= 6;ї нейропатії становила 19,0 тижня (діапазон ві= 076; 0 до 205 тижнів).

Реакції пов’язані з інфузією.

Монот= ;ерапія.

Про реакції пов’язані з інфузією, такі як голо= 074;ний біль, висипання, біль у спині, блювання, озноб, нудота, диспное, с&#= 1074;ербіж та кашель, повідомлялl= 6;ся у 12 % пацієнтів= ;.

Повідомлял= ося про розвито = 82; анафілактиm= 5;них реакцій (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Сим= птоми ана= ;філактични = 93; реакцій мо = 78;уть включати, ал= 077; не обмежуютьсn= 3;, кропив’янкm= 1;, ангіоневроm= 0;ичний набряк, гіпотонію, бронхоспазl= 4;.

Комб= ;інована терапія.

Реакці = 11;, пов’язані з інфузією, такі як голо= 074;ний біль, висипання, біль у спині, блювання, озноб, нудота, задишка, све= 088;біж, кашель, біль у місці введення та пірексія, були зареєс = 90;ровані у 8 % пацієнтів. Повідомлялl= 6;сь про розвито = 82; анафілактиm= 5;них реакцій (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Симптомами анафілактиm= 5;них реакцій можуть бути, зокрема, кропив’янкk= 2;, ангіоневроm= 0;ичний набряк, арте= 088;іальна гіпотензія та бронхоспазl= 4;.

Імуногенн= 110;сть

У клінічних випробуванl= 5;ях пацієнтів періодично тестували н = 72; виявлення антитіл до брентуксимk= 2;бу ведотину за допомогою ч = 91;тливого електрохемo= 0;люмінесцен= 090;ного імунологічl= 5;ого аналізу. Бул= 072; відзначена більш висок = 72; частота виникнення реакцій повR= 17;язаних з інфузією, що спостерігаl= 3;ися у пацієнтів = 079; антитілами до брентуксимk= 2;бу ведотину, порівняно з пацієнтами, = 091; яких результат аналізу був тимчасово позитивним або негатив = 85;им.

Наявн= ;ість антитіл до брентуксимk= 2;бу ведотину не пов’язана і = 79; клінічно значущим зн = 80;женням рівня брентуксимk= 2;бу ведотину у сироватці к = 88;ові та не призвела до зниження ефективносm= 0;і дії брентуксимk= 2;бу ведотину. Незважаючи на те, що наявність антитіл до б= 088;ентуксимаб&= #1091; ведотину не обов’язковl= 6; передбачає розвиток реакцій по = 74;’язаних з інфузією, у пацієнтів з постійно позитивним результатоl= 4; аналізу на наявність антитіл до препарату спостерігаl= 3;ась більш висок = 72; частота таких реакц = 10;й порівняно д = 86; пацієнтів з тимчасово позитивним або негативним результатоl= 4;.

Дослід&#= 1078;ення монотерапіo= 1;, C25002

В= ідмічалась тенденція д = 86; збільшення кліренсу брентуксимk= 2;бу ведотину у пацієнтів дитячого віку, які мали позити = 74;ні результати тесту на наявність антитіл до препарату. Жоден пацієнт < 12 років (0 з 11) та 2 пацієнти ≥12 років (2 з 23) мал= 080; постійно позитивний результат на наявність антитіл до препарату. =

Дослі= ;дження комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я, C25004

Часто= ;та позитивногl= 6; результату аналізу на а= 085;титіла до лікарськогl= 6; засобу була низькою у дослідженнo= 0; C25004; 4 пацієнти (віком ≥ 12 років) із 59 пацієнтів мали тимчасово п = 86;зитивний результат аналізу на а= 085;титіла до лікарськогl= 6; засобу, і жоден пацієнт не мав стійког = 86; позитивногl= 6; результату аналізу на а= 085;титіла до лікарськогl= 6; засобу. Зважаючи на невелику кількість пацієнтів і = 79; тимчасово позитивним результатоl= 4; аналізу на а= 085;титіла до лікарськ = 86;го засобу, впли= 074; антитіл до лікарськогl= 6; засобу на ефективнісm= 0;ь є незначним.

&n= bsp;

Паціє= ;нти дитячого віку.

= 44;ослідження монотерапіo= 1;, C25002

Б= езпека застосуванl= 5;я брентуксим&= #1072;бу ведотину бу= 083;а оцінена у дослідженнo= 0; 1/2-ї фази у пацієнтів дитячого віку, віком від 7 до 17 рокіk= 4; (n =3D 36) з рецидивної або рефрактернl= 6;ї формою ЛХ та системної апластичноo= 1; великоклітl= 0;нної лімфоми. У цьому дослідженнo= 0; з 36 пацієнтів не було повідомленn= 0; про нові про= 073;леми з безпеки застосуванl= 5;я препарату.=

Д= ослідження комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я, C25004

Б= езпека була оцінен = 72; у відкритом = 91; багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; за участю 59 дітей віком від 6 до 17 років із попередньо не ліковано = 02; CD30-позитивною ЛХ в комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю. У цьому дослідженнo= 0; не повідомл = 03;лося про нові проблеми що = 76;о безпеки. Найбільш поширеною серйозною побічною реакцією, пр= 086; яку повідомлялl= 6;ся в цьому дослідженнo= 0;, була фебрильна нейтропеніn= 3; (17 %). Профілактиl= 2;у за допомого = 02; Г-КСФ провод= 080;ли за рішенням лікаря. Пр = 86; випадки периферичнl= 6;ї нейропатії (за стандарт= 080;зованим запитом MedDRA) повідомлялl= 6;ся у 24 % дітей у цьому дослі = 76;женні.

Повідоl= 4;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

П= ;овідомленн = 03; про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням:&nbs= p;https://ai= sf.dec.gov.ua. 

 

Тер= ;мін придатностo= 0;. 4 роки.

З мікробіолоk= 5;ічної точки зору, розведений препарат необхідно використатl= 0; негайно. Однак хімічна та фізична стабільнісm= 0;ь розведеногl= 6; препарату зберігаєтьl= 9;я протягом 24 годин при те= 084;пературі     2-8 °C.=

 

Умоk= 4;и зберігання. Збеl= 8;ігати при температурo= 0; 2-8 °C в оригінальнo= 0;й упаковці. Не заморожуваm= 0;и. Зберігати в = 085;едоступном&= #1091; для дітей місці!

 

Несумісні= 089;ть. Препарат нk= 7; слід змішувати з іншим= ;и лікарськимl= 0; засобами у зв’язку = 079; відсутністn= 2; досліджень сумісності, за винятком 0,9 % розчину натрію хлориду, 5 % розчину декстрози або лактатного розчину Рінгера для ін’єкцій.=

 

Упаков&#= 1082;а.  По = 88;ошок у флаконі. По 1 флакону у картонній коробці.

 

Категорія відпуску.  За рецептом.=

 

Виробни = 82;. = Такеда Австрія Гмб = 61;, Австрія/Takeda Austria GmbH, Aust= ria.

 

Місцезн = 72;ходження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Ст. Петер-Штрас = 89;е 25, 4020 Лінц, Австрія/St. Peter-Strasse 25, 4020 Linz, Austria.

        =     

------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/item0001.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml This value indicates the number of saves or revisio= ns. The application is responsible for updating this value after each revis= ion. ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/props002.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/item0003.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml DocumentLibraryFormD= ocumentLibraryFormDocumentLibraryForm ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/props004.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/item0005.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/props006.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/item0007.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/props008.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBU tmO79QYAAMIaAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZ3Y4TNxS+r9R3GM19yN9MflYE lEwSaGEBkUDFpTdxMmY942js7BIhJARXvWlViVa9KFLbm15UVVcqVVFV1FdYngEJ1NKH6LFnMrET LywrKqGKXWl34nzn+PM5Z77jGZ8+eyuizh5OOGFxyy2fKrkOjkdsTOJpy7027BcarsMFiseIshi3 3AXm7tkzH35wGm2JEEfYAfuYb6GWGwox2yoW+QiGET/FZjiG7yYsiZCAj8m0OE7QPviNaLFSKtWK ESKx68QoAreH3x/+evjH4YFzeTIhI+yeWfrvUZgkFlwOjGgykN7x0ui7p/cODw6fHD46PHh6F66f wP/Ple14tywt+IIHNHH2EG25MPWY7Q/xLeE6FHEBX7Tckvpxi2dOF9FWZkTFEbaaXV/9ZHaZwXi3 ouZMpjv5pJ7ne7V27l8BqNjE9eq9Wq+W+1MANBrBylMuuk+/0+x0/QyrgdJLi+9uvVstG3jNf3WD c9uXvwZegVL/3ga+3w8gigZegVK8v4H3vHol8Ay8AqX42ga+Xmp3vbqBV6CQknh3A13ya9Vgudoc MmH0vBXe9L1+vZI5X6GgGvJqk1NMWCyOW3sRusmSPhhIQ4oEiR2xmOEJGkGhB4iSnYQ4F8k0hEKc oZhxGC5VSv1SFf7KX09dqQihLYw0a8kTmPGNIcnP4aOEzETL/Ri8uhrk+ePHz+49enbvt2f37z+7 93M2t3Jl2J1H8VS3e/nDF/88vOv8/cu3Lx98mU69juc6/sVPn774/c9XuYcVr0Lx/KuDF48Onn/9 2V8/PrB4bydoR4cPSYS5cwnvO1dZBAu08Mc7yZtZDENEdIt2POUoRnIWi/+eCA30pQWiyILrYDOO 1xOQHhvw3PymQXgQJnNBLB4vhJEB3GaMdlhijcIFOZcW5uE8ntonT+Y67ipCe7a5AxQbWe7NZ6DB xOYyCLFB8wpFsUBTHGPhyO/YLsaW1d0gxIjrNhkljLOJcG4Qp4OINSRDsmNU08roPIkgLwsbQci3 EZvt606HUduqu3jPRMK9gaiF/BBTI4zn0FygyOZyiCKqB/wiEqGN5GCRjHRcjwvI9BRT5vTGmHOb zeUE1qsl/QLIjD3t23QRmchEkF2bz4uIMR3ZZbtBiKKZDTsgcahjP+K7UKLIucKEDb7NzDtEfoY8 oPjIdF8n2Ej369XgGiisTmlVIPKbeWLJ5TnMjPodLOgEYSU10BAMXY9I/FqRX5N3/7+TdxDR5988 tKzo7Ui63bGRjzcU83ZCrHfT+TUJPwq3LtwBS8bk3dftLprHVzDcKpvN671sv5dt938v20fdz29f rFf6DNItt63p9l1t5qNj7+UnhNKBWFB8kavtPIcuNe7DoPSjHnVx/qw3C+FS3tkwoYGbJkjZOAkT nxARDkI0gz1/2ZVOpjxzPeXOjHF4FFDDVt8ST+fRNhunj7Tlsnx8TcWEI7EaL/n5ODx+iBRdq68e 03L3iu1UPV4vCUjbNyGhTWaSqFpI1JeDMkjqYR6CZiGhVvZWWDQtLBrS/TJVGyyAWp4V2EY5sPlq ub4HJmAET1mI4rHMU5rqZXZVMt9mpo8KplEBsKdYVsAq003J9cjlydWlpXaMTBsktHIzSajIqJ7G QzTGWXXK0ePQeNNcN1cpNejJUKj5oLRWNOqNV7E4aa7Bbl0baKwrBY2d/ZZbq/pQMiM0a7kTeBUA l9EMaofL7S+iU3jlNhJJesOfRFlmCRddxMM04Ep0UjWIiMCJQ0nUcuXy8zTQWGmI4laugCC8s+Sa ICvvGjlIuplkPJngkdDTro3ISKcfQeFTrbB+q8xPDpaWbA7pHoTjfWeHzpOrCErMr5dlAMeEwxuh chrNMYFXnrmQrepvrTFlsqu/c1Q1lI4jOgtR1lF0MU/hSspzOupTHgPtU7ZmCKgWkqwR7kxlg9WD anTTvGukHI7suq83kpHTRHPVMw1VkV3TrmLGDMs2sBbLkzV5jdUyxKBpeodPpXtdcptLrVvbJ+Rd AgKex8/SdY/REDRqq8kMapLxpgxLzc5Gzd6xXOBrqB2nSWiqX1u6XYtb3iOs08HgiTo/2K1XLQxN lvtMFWl1XKIfZ7CdmyAeXXgxPKeCq1TC4USCYEM0UHuSVDbgFrklslsDrpx5Qlru7ZLf9oKKHxRK Db9X8KpeqdDw29VC2/er5Z5fLnU7lTvQWEQYlf30qKYPr6XoIjuwUeMbhzbR8s3bqRGLikydxRQV cXVoU64YhzbpWY0zlEcyrkNAdG7XKv1mtdmpFZrVdr/gdTuNQjOodQrdWlDv9ruB32j277jOngJ7 7Wrg1XqNQq0cBAWvVpL0G81C3atU2l693eh57TvZNgZWnspHFgsIr+J15l8AAAD//wMAUEsDBBQA BgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3JlbHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bC5yZWxzhI9NCsIwFIT3gncIb2/TuhCRJt2I0K3UA4TkNQ02PyRR7O0NriwILodhvplpu5edyRNj Mt4xaKoaCDrplXGawW247I5AUhZOidk7ZLBggo5vN+0VZ5FLKE0mJFIoLjGYcg4nSpOc0IpU+YCu OKOPVuQio6ZByLvQSPd1faDxmwF8xSS9YhB71QAZllCa/7P9OBqJZy8fFl3+UUFz2YUFKKLGzOAj m6pMBMpburrE3wAAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEA6d4Pv/8AAAAcAgAAEwAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCl1qfnwAAAADYBAAALAAAA AAAAAAAAAAAAADABAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAA AAAAAAAAAAAAABkCAAB0aGVtZS90aGVtZS90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAh AFS2Y7v1BgAAwhoAABYAAAAAAAAAAAAAAAAA1gIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lMS54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAAAAAAAAAAAAAAD/CQAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3Jl bHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbC5yZWxzUEsFBgAAAAAFAAUAXQEAAPoKAAAAAA== ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/header.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0 Content-Location: file:///C:/680D8C85/UA132860101_9ABE.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01DA1C67.3B3EC6B0--