ІНСТРУК= ;ЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ТАЛЗЕНН= ;А

(TALZENNA)

Склад:

діюча речовина: талазо&= #1087;аріб;

1 ка= псула по 0,25 мг місти= ть 0,363 мг талазо= парібу тозилату, що еквівалентl= 5;о 0,25 мг талазо&= #1087;арібу;

1 ка= псула по 1 мг містить 1,453 мг= талазопарі = 73;у тозилату, що еквівалентl= 5;о 1 мг талазоп = 72;рібу;

допоміж&#= 1085;і речовини: целюло= за мікрокристk= 2;лічна силікатизоk= 4;ана (Prosolv^® 50)¹, целюлоза мікрокристk= 2;лічна силікатизоk= 4;ана (Prosolv^® 90)¹; обоl= 3;онка капсули: гіп= 088;омелоза, титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; червоний (Е 172) (лише для капсул по 1 мг), заліза окси = 76; жовтий (Е 172); чорнило²: шk= 7;лак, етанол безводний, спирт ізопропілоk= 4;ий, спирт бутиловий, пропіленглo= 0;коль, аміаку розчин концентровk= 2;ний, заліза окси = 76; чорний, калі= 102; гідроксид, вода очищен = 72;.

¹Склада= ється з 98 % целюлози мікрокристk= 2;лічної та 2 % кремнію д= ;іоксину.

²Леткі компоненти чорнила не залишаютьсn= 3; на капсулі після нанесення.

Лікарсь&#= 1082;а форма. Капсули.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

капс= ули по 0,25 мг:

н = 77;прозорі тверді капсули розміру № 4 з к= орпусом білого кольору з чорним написом «TLZ 0.25&raqu= o; та кришкою кольору слонової кістки з чор= 085;им написом «Pfizer»;

капс= ули по 1 мг:

н = 77;прозорі тверді капсули розміру № 4 з корпусом білого кольору з чорним написом «TLZ 1» m= 0;а кришкою світло-рудо = 75;о кольору з чорним написом «Pfizer».

Фармако&#= 1090;ерапевтичн= а група.

Антинеоl= 7;ластичні засоби. Інші антине = 86;пластичні засоби.

Ко&#= 1076; АТХ L01X X60.

Фаl= 8;макологічн= 110; властивостo= 0;.

Механіз= ;м дії

Талазопар&#= 1110;б є інгібітороl= 4; полі(АДФ-риб= 086;за)-полімера= ;з (PARP), включаючи PAR= P1 і PARP2, які відіграють роль у репар= 072;ції ДНК. Дослідженнn= 3; in vitro з лініями ракових клітин, які мали дефект = 80; в генах репарації ДНК, включаючи BRCA 1 = 10; 2, показали, що індукована талазопаріk= 3;ом цитотоксичl= 5;ість може включати пригніченнn= 3; ферментатиk= 4;ної активності PARP і посилення утворення комплексів PARP-ДНК, що призводить до пошкодже = 85;ня ДНК, зниженн= 103; проліферацo= 0;ї клітин і апоптозу. Протипухлиl= 5;ну активність талазопаріk= 3;у спостерігаl= 3;и в моделях з використанl= 5;ям людського ксено= ;трансплант = 72;та пухлини молочної залози з експресією мутованого = 72;бо дикого типу BRC= A 1 і 2.

Фармако= ;динаміка

Клінічн= ;і дослідженнn= 3;

Дослі= ;дження EMBRACA (NCT01945775)

Місц= евопоширенl= 0;й або метастатичl= 5;ий HER2 (рецептор людського епідермальl= 5;ого фактора росту 2-го типу)-негати= 074;ний рак молочно= 11; залози, за наявності патоген = 85;ої або умовно п= 072;тогенної гермінальн&= #1086;ї мутації ген = 72; BRCA (gBRCAm)=

EMBRACA (NCT01945775) — це відкрите дослідженнn= 3;, в якому паці= 108;нти (N =3D 431) з HER2-негативним місцевопошl= 0;реним або метастатичl= 5;им раком молочної залози з мутацією гена gBRCAm були рандомізовk= 2;ні 2 : 1 для отримання препарату Т = 72;лзенна 1 мг або хіміотерапo= 0;ї за вибором лікаря (капе= 094;итабін, ерибулін, гемцитабін або вінорел= 00;бін) до прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я або неприйн= 03;тної токсичностo= 0;. Рандомізацo= 0;я була стратифікоk= 4;ана за кількіст= 02; попередніх хіміотерапo= 0;й для лікування метастатичl= 5;ого захворюванl= 5;я (0 проти 1, 2 або 3), потрійним негативним статусом захворюванl= 5;я (потрійний негативний рак молочно= 11; залози [Triple negative breast cancer - TNBC] або не= -TNBC) та анамнезо = 84; метастазів = 91; центральніl= 1; нервовій системі (ЦНС) (наявні або відсутні).

Пацієнти отримували не більше 3 попередніm= 3; схем цитотоксичl= 5;ої хіміотерапo= 0;ї для лікуван = 85;я метастатичl= 5;ого або місцево = 87;оширеного захворюванl= 5;я. Пацієнти повинні бул = 80; отримувати лікування антрацикліl= 5;ом та/або таксаном (за відсутностo= 0; протипоказk= 2;нь) в рамках неоад’юванm= 0;ної, ад’ювантноo= 1; та/або метастатичl= 5;ої терапії. Допускалос= 103; застосуванl= 5;я талазопаріk= 3;у як лікуванн= 03; першої лінії при поширеному або метаста = 90;ичному захворюванl= 5;і без попередньоo= 1; ад’ювантноo= 1; хіміотерапo= 0;ї, якщо дослідник в = 80;значив, що 1 з 4 варіантів хіміотерапo= 0;ї в контрольніl= 1; групі буде п= 088;ийнятним варіантом лікування для пацієнт = 72;. Пацієнти, які раніше отримували препарати платини для лікування поширених захворюванn= 0;, не повинні були мати доказів прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я під час терапії пре = 87;аратами платини. Попередня терапія інг= 10;бітором PARP не допускаласn= 0;. З 431 пацієнта, рандомізовk= 2;ного у дослідженнo= 0; EMBRACA, 408 (95 %) мали цен= тралізованk= 7; підтверджеl= 5;ня наявності п = 72;тогенної або умовно-пато = 75;енної мутації gBRCAm за результатаl= 4;и клінічного тесту; для 354 (82 %) з них підтверджеl= 5;ня отримали за допомогою тесту BRACAnalysis CDx^®. Статус мутації BRCA (позитивний = 097;одо гена схильності до раку молочної залози 1 [BRCA1] або = позитивний щодо гена схильності до раку молочної залози 2 [BRCA2]) був= подібним для обох гру= 087; лікування.

Медіана віку пацієнтів, які отримували препарат Та = 83;зенна, становила 45 років (діапазон ві= 076; 27 до 84 років), а медіана вік = 91; пацієнтів, які отримували = 93;іміотерапі&#= 1102; − 50 років (діапазон ві= 076; 24 до 88 років). І = 79; усіх пацієнтів, р= 072;ндомізован&= #1080;х у групу препарату Т = 72;лзенна і групу хіміотерапo= 0;ї, відповідно 1&nb= sp;% і 2 % становили чоловіки, 67 % і 75 % − представниl= 2;и європеоїднl= 6;ї раси; 11 % і 11 % − м&#= 1086;нголоїдної раси, 4 % і 1 % − негро= їдної раси або афроаме= ;риканці. Майже всі пацієнти (98 %) в обох групах мали показн = 80;к загального стану за шкалою Східної об’єднаної групи онкологів (Eastern Cooperative Oncology Group − ECOG) 0 або 1. Приблизно 56 % пацієнтів м = 72;ли естроген рецептор-по = 79;итивне та/або проге= 089;терон рецептор-по = 79;итивне захворюванl= 5;я; 44 % пацієнтів мали потрійне негативне захворюванl= 5;я; це розподіленl= 5;я було збалансоваl= 5;е в обох група= 093; лікування. П’ятнадцятn= 0; відсотків (15 %) пацієнтів у групі препарату Т = 72;лзенна та 14 % пацієнтів в групі хіміо= ;терапії мали метастази в ЦНС в анамнезі. Де= 074;’яносто один відсоток (91 %) пацієнтів у групі препарату Т = 72;лзенна отримували попередню терапію таксаном, а 85 %= − попередню антрацикліl= 5;ову терапію в рамках будь-якого лікування. Шістнадцятn= 0; відсотків (16 %) пацієнтів у групі препарату Т = 72;лзенна та 21 % пацієнтів в групі хіміотерапo= 0;ї отримували попередню терапію препаратамl= 0; платини в рамках будь-якого лікування. Медіана кількості попередніх курсів цитотоксичl= 5;ої хіміотерапo= 0;ї у пацієнтів = 079; поширеним раком молочної за = 83;ози становила 1; 38 % пацієнтів н = 77; отримували попередньоo= 1; цитотоксичl= 5;ої терапії для лікування поширеного або метастатичl= 5;ого захворюванl= 5;я, 37 % пацієнтів &= #1086;тримували один курс терапії, 20 % − два курси терапії, а 5 % − три або більше попередні курси цитотоксичl= 5;ої терапії.

Основниl= 4; критерієм ефективносm= 0;і була вижива = 85;ість без прогресуваl= 5;ня (ВБП), оцінена згідно з критеріям= ;и оцінки відп = 86;віді в солідних пухлинах (RECIST) версії 1.1, за оцінкою зас = 83;іпленого незалежногl= 6; центральноk= 5;о огляду (BICR). Статистичнl= 6; значуще покращення ВБП було продемонстl= 8;овано для препарату Т = 72;лзенна порівняно з хіміотерапo= 0;єю. Аналіз чутливості ВБП за оцінкою дослідника відповідав результатаl= 4; ВБП за оцінкою BICR. Збo= 0;жні результати ВБП спостерігаl= 3;ися у підгрупах пацієнтів, визначених за факторам = 80; стратифікаm= 4;ії дослідженнn= 3; (лінія терапії, статус TNBC та метастази в ЦНС в анамнезі). Дані про ефе= 082;тивність, отримані в дослідженнo= 0; EMBRACA, узагальне= 085;о в таблиці 1.

Таблиця 1

&= #1054;гляд результаті= 074; ефективнос= 090;і, дослідженн= 103; EMBRACA^*<= /span>
Показник ефективнос= 090;і	Талзенна	Хіміотерап= ;ія
ВБП з&= #1072; оцінкою BICR<= /p>	N =3D 287=	N =3D 144=
Поді&#= 1111;, кількість (%)<= /o:p>	186 (65)	83 (58)
Меді&#= 1072;на, місяці (95 % ДІ)	8,6 (7,2, 9,3)	5,6 (4,2, 6,7)
Спів&#= 1074;ідношення ризиків (95 % ДІ)^а	0,54 (0,41, 0,71)
p-знач= ення^б	p < 0,0001
Паці&#= 1108;нти з проявами хвороби, які можна виміряти, за оцінкою дослідникав	N =3D 219=	N =3D 114=
ЧОВ, % (95&n= bsp;% ДІ)^г	50,2 (43,4, 57,0)	18,4 (11,8, 26,8)
Меді&#= 1072;на тривалості відповіді^k= 6;, місяці (95 % ДІ)	6,4 (5,4, 9,5)	3,9 (3,0, 7,6)
Зага&#= 1083;ьна виживаніст= 100;^е
Поді&#= 1111;, кількість (%)<= /o:p>	216 (75,3 %)	108 (75,0 %)
Меді&#= 1072;на, місяці (95 % ДІ)	19= ,3 (16,6, 22,5)<= /span>	19= ,5 (17,4, 22,4)<= /span>
Спів&#= 1074;ідношення ризиків (95 % ДІ)^а	0,= 85 (0,67, 1,07)<= /span>
p-знач= ення^б	&#= 1088; =3D 0,1693
Імов&#= 1110;рність 24-місячної виживаност= 110;, % (95% ДІ)	42 (36, 47)	38 (30, 47)
Імов&#= 1110;рність 36-місячної виживаност= 110;, % (95% ДІ)	27 (22, 33)	21 (14, 29)
Скороченнn= 3;: BICR — оцінка <= span style=3D'mso-bookmark:TblFnTxtBkmkID_1712510212'>засліпле= ного незалежног= 086; центрально= 075;о огляду; ДІ — довірчий інтервал, РДЛ — популяція пацієнтів, рандомізов= 072;них для лікування (intent-to-treat, ITT), ЧОВ — частота об’єктивно= 111; відповіді, ЗВ — загальна виживаніст= 100;, PARP — полі(аденоз&#= 1080;ндифосфат [АДФ]-рибоза)-l= 7;олімераза, ВБП — виживаніст= 100; без прогресува= 085;ня. ^*ВБП, ЧОВ т = 72; тривалість відповіді базуються на даних, отриманих на кінцеву дату 15 верес&= #1085;я 2017. ЗВ базується на даних, отриманих н&#= 1072; кінцеву дату 30 вересня 2019, та на медіані подальшого спостереже= 085;ня: 44,9 місяця (95 % ДІ: 37,9, 47,0) у групі Талзенна та 3= 6,8 місяця (95 % ДІ: 34,= 3, 43,0) у групі хіміотерап= 110;ї. ^aСпів&#= 1074;ідношення ризиків оцінюється за допомого&#= 1102; моделі пропорційн= 080;х ризиків Кок&#= 1089;а, стратифіко= 074;аної за кількістю попередніх курсів хіміотерап= 110;ї для лікування метастатич= 085;ого захворюван= 085;я (0 проти 1, 2 або 3), потрійним негативним статусом захворюван= 085;я (потрійний негативний рак молочної залози [TNBC] і не-TNBC) та анамнезом метастазів у центральн&#= 1110;й нервовій системі (наявні або в= ідсутні), та було зіст&= #1072;вним з таким при загальній хіміотерап= 110;ї з < 1 перевагою т&#= 1072;лазопарібу. = ^б P-знач= ення за стратифіко= 074;аним лог-рангови&#= 1084; критерієм (2-стороннім).= ^в^{<= span style=3D'font-size:12.0pt;line-height:95%'>}Пров&#= 1086;дили в популяції пацієнтів РДЛ, із проявами хвороби, які можна виміряти, на початковом= 091; етапі. ^г^{<= span style=3D'font-size:12.0pt;line-height:95%'>}Част&#= 1086;та відповідей на основі підтвердже= 085;их відповідей. ^д^{<= span style=3D'font-size:12.0pt;line-height:95%'>}Оцін&#= 1082;а медіанинk= 2; основі вірогіднос= 090;і Каплана — Мейєра. ^&= #1077;Н = 72; момент остаточног= 086; аналізу ЗВ 46,3&nbs= p;% проти 41,7 % пацієнтів, рандомізов= 072;них відповідно до груп TALZENNA та хіміотерап= 110;ї, отримували після дослі&#= 1076;ження платинову терапію, а 4,5 % проти 32,6 % отримували після дослідженн= 103; інгібітор PARP.

Кардіоеле&#= 1082;трофізіоло= гія

Вплив талазопаріk= 3;у на серцеву р= 077;поляризаці&= #1102; оцінювали у 37 пацієнтів з поширеними солідними пухлинами. Талазопаріk= 3; не спричиня = 74; тривалої пролонгаціo= 1; QTc (> 20 мс) у реком= 077;ндованій дозі.

Фармако= ;кінетика

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я пацієнтам рекомендовk= 2;ної дози 1 мг препарату Т = 72;лзенна один раз на добу середн= 08; геометричнk= 7; значення [% коефіцієнтk= 2; варіації (КВ%)]= AUC та максимальнk= 2; спостережуk= 4;ана концентрацo= 0;я в плазмі (C_max) талазопаріk= 3;у в рівноважноl= 4;у стані становили 208 (37&nbs= p;%) нг × год/мл і 16,4 (32 %) нг/мл відповідно. Фармакокінk= 7;тика (ФК) талазопа&#= 1088;ібу лінійна при застосуванl= 5;і в дозах від 0,025 мг до 2 мг (д = 86;за, в 2 рази більша, ніж р&#= 1077;комендован= а). Медіана коефіцієнтk= 2; накопиченнn= 3; талазопаріk= 3;у після повто = 88;ного пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 1 мг один раз на добу знаходиласn= 0; в діапазоні від 2,3 до 5,2. Концентрацo= 0;я талазопаріk= 3;у в плазмі досягала рівноважноk= 5;о стану протя = 75;ом 2–3 тижнів.

Всмокту&#= 1074;ання

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я талазопаріk= 3;у медіана час = 91; до C_max (T_max) становила, я= 082; правило, від 1 до 2 годин після прийому доз = 80;.

Вз= аємодія з їжею

Після прийому одноразовоo= 1; пероральноo= 1; дози 0,5 мг препарату Т = 72;лзенна разом із висококалоl= 8;ійною їжею з високим вмі = 89;том жирів (приблизно 800–= 1000 калорій, з них 150, 250 і 500–600 калорій за рахунок білків, вуглеводів = 10; жирів відповідно) середня C_max талазопаріk= 3;у зменшилась на 46 %, медіана= T_max збільшиласn= 0; з 1 до 4 годин, а значення AUC_inf не змінилос= 00;.

Розподі&#= 1083;

С= ередній уявний об’є = 84; розподілу талазопаріk= 3;у становить 420 л. In vitro зв’язуваннn= 3; білків з талазопар= ;ібом становить 74 % і не залежит= 100; від концентрацo= 0;ї талазопаріk= 3;у.

Виведен&#= 1085;я

С= ередній термінальнl= 0;й період напіввиведk= 7;ння з плазми (± стандарт = 85;е відхилення) = 090;алазопаріб&= #1091; становить 90 (± 58) годин, а середній уявний перо = 88;альний кліренс (міжіндивід = 91;альна варіабельнo= 0;сть) у пацієнтів із раком ста= 085;овить 6,45 л/год (31,1 %).

Ме= таболізм

Т= алазопаріб піддається мінімальноl= 4;у печінковомm= 1; метаболізмm= 1;. Виявлені шляхи метаболізмm= 1; талазопаріk= 3;у у людини включають моноокислеl= 5;ня, дегідруванl= 5;я, цистеїнову кон’югацію моно-дезфто = 88;-талазопарі&= #1073;у і кон’югаці= 02; глюкуронідm= 1;.

Екскреція

Основний шлях виведення — екскреція талазопаріk= 3;у з сечею. Приблизно 68,7 % (54,6 % у незмінеl= 5;ому виді) загальної дози талазо = 87;арібу з радіоактивl= 5;ою міткою [¹⁴C] було виведено із сечею і 19,7 % (13,6 % у незмінному виді) – із калом.

Ос = 86;бливі популяції

Вік (від 18 до 88 років), стать, раса (361 R= 11; європеоїд= 085;а, 41 – монголої= 076;на, 16 – негроїдн= 072;, 9 – інша та 63 – l= 5;е вказано) і маса тіла (від 36 до 162 кг) не мали клін= 110;чно значущого впливу на фа= 088;макокінети&= #1082;у талазопаріk= 3;у.

Ді= ти

Фармакоl= 2;інетика талазопаріk= 3;у в пацієнтів віком до 18 років не оцінюваласn= 0;.

Па= цієнти з порушення = 84; функції нирок

З= агальна експозиція талазопаріk= 3;у у рівноважн = 86;му стані (AUC_0-24) збільшиласn= 3; на 12 %, 43 % та 163 % у пацієнтів з легким (розрахунко = 74;а швидкість клубочковоo= 1; фільтрації (= 088;ШКФ) 60–89 мл/хв/1,73 м^{2),
помірним (рШ=
050;Ф
30–59 мл/хв/1,73 м^{2)
та тяжким
(рШКФ
15–29 мл/хв/1,73 м^{2)
порушенням
функції
нирок
відповідно, =
091;
порівнянні
=
79;
пацієнтами
=
79;
нормальною
функцією
нирок}}} (рШКФ Ͱ= 5; 90 мл/хв/1,73 м²). Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я талазопаріk= 3;у у рівноважноl= 4;у стані (C_max) збільшиласn= 3; на 11 %, 32 % та 89 % у пацієнтів з легким, помі= 088;ним та тяжким порушенням функції нирок відповідно, = 091; порівнянні = 79; пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок. Фармакокінk= 7;тику талазопаріk= 3;у не вивчали у пацієнтів, які потребують гемодіалізm= 1;. Доказів залежності зв’язуваннn= 3; талазопаріk= 3;у з білками та функцією нирок не виявлено.

Клінічн= ;і характерисm= 0;ики

&= #1055;оказання

Пре= 087;арат Талзенна показаний для лікуван = 85;я дорослих пацієнтів з місцевопошl= 0;реним або метастатичl= 5;им HER2*-негативним раком молочної залози за наявності патогенної або умовно-пато = 75;енної гермінальнl= 6;ї мутації ген = 72; BRCA, яка зумовлює схильність до розвитку раку молочної залози.

*HER2 – рецептор людського епідермальl= 5;ого фактора росту 2-го типу.

Протипо= ;казання

Гіперчуm= 0;ливість до активної речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин препарату.

Годуванl= 5;я груддю (див. розділ «Застосуваl= 5;ня в період вагітності та годуванн= 03; груддю»).

Взаємод= ;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /i>

Вплив інгібіторіk= 4; P-глікопроте= 111;ну

Одночасl= 5;е застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и P-gp може збільшити експозицію талазопаріk= 3;у.

У пацієнтів і = 79; поширеними солідними пухлинами одночасне застосуванl= 5;я інгібітора P-gp (багаторазо = 74;і дози ітраконазоl= 3;у по 100 мг двічі на добу) з одноразовоn= 2; дозою 0,5 мг талазопаріk= 3;у підвищувалl= 6; AUC_inf та C_max талазопаріk= 3;у приблизно н = 72; 56 % та 40 % відповідно. = 059; клінічних дослідженнn= 3;х одночасне застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и Р-gp, включаючи аміодарон, карведилол, кларитроміm= 4;ин, ітраконазоl= 3; і верапаміл, призвело до приблизно 45 % &= #1079;більшення експозиції талазопаріk= 3;у і збільшенн= 03; частоти вип = 72;дків зниження дози препар = 72;ту Талзенна. Якщо не можн= 072; уникнути одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Т = 72;лзенна з такими інгібітораl= 4;и Р-gp, необхідно зменшити дозу препарату Т = 72;лзенна (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»). Після припи = 85;ення застосуванl= 5;я інгібітора P-gp дозу препар = 72;ту Талзенна потрібно збільшити (через 3–5 періодів напіввиведk= 7;ння інгібітора) до дози, яка застосовувk= 2;лася до призначе = 85;ня інгібітора P-gp (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

Одночасl= 5;е застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и P-gp, включаючи азитроміциl= 5;, аторвастатl= 0;н, дилтіазем, фелодипін, флувоксаміl= 5; і кверцетин, у клінічних дослідженнn= 3;х призвело до 8 %= збільшення експозиції талазопаріk= 3;у.

У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Т = 72;лзенна з інгібітораl= 4;и P-gp, які не вказані вищ = 77;, потрібно стежити за с= 090;аном пацієнтів щодо виникнення побічних реакцій, вірогіднісm= 0;ь яких зроста= 08; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Вплив індукторів P-глікопроте= 111;ну

у пацієнтів і = 79; поширеними солідними пухлинами одночасне застосуванl= 5;я індуктора P-gp (k= 3;агаторазов= 110; дози рифампіну п = 86; 600 мг 1 раз на до= 073;у) з одноразовоn= 2; дозою 1 мг талазопаріk= 3;у підвищувалl= 6; C_max талазопариk= 3;у на 37 % без впливу на експозицію талазопарo= 0;бу.

Вплив інгібіторіk= 4; BCRP

Вплив інгібіторіk= 4; BCRP на фармакокінk= 7;тику талазопаріk= 3;у не вивчали. О&#= 1076;ночасне застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и BCRP може збільшити експозицію талазопаріk= 3;у. Якщо не = можна уникнути одночасногl= 6; застосуванl= 5;я, стежити за станом пацієнтів щодо виникн = 77;ння побічних реакцій, вірогіднісm= 0;ь яких зроста= 08;.

Вплив засобів, що знижують кислотністn= 0;

Одночасl= 5;е застосуванl= 5;я із засобами, що знижують кислотністn= 0;, включаючи інгібітори = 87;ротонної помпи (ІПП), антагоністl= 0; H2-гістамінов&#= 1080;х рецепторів (H2RA), або з іншими засобами, що знижують кислотністn= 0;, не впливає на всмоктуванl= 5;я талазопаріk= 3;у.

Досліджен = 85;я in vitro

Талазопk= 2;ріб є субстрато = 84; транспортеl= 8;ів P-gp і BCRP.

Талазопk= 2;ріб не є субстратом поліпептидm= 1; − транспорт = 77;ра органічних аніонів [OATP]1B1, OATP1B3, транспортеl= 8;а органічних катіонів [OCT]1, OCT2, = 90;ранспортер&#= 1072; органічних аніонів [OAT]1, OAT3, е = 82;спортного насоса жовчних кислот [BSEP], білка множинної резистентнl= 6;сті та виведенн= 03; токсинів [MATE]1 і MATE2-K.

Талазопk= 2;ріб не є інгібітороl= 4; цитохрому (CYP) 1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6 або CYP3A4/5= чи індуктором CYP1= A2, CYP2B6 або CYP3A4.

Талазопk= 2;ріб не є інгібітороl= 4; транспортеl= 8;ів, включаючи Р-gp, BCRP, OATP1B1, OATP1B3, OCT1, OCT2, OAT1, OAT3, BSEP, MATE1 і MATE2-K= .

Талазопk= 2;ріб не є інгібітороl= 4; ізоформ уридин-дифо = 89;фату глюкуронозl= 0;лтрансфера= 079;и (УДГ) (1A1, 1A4, 1A6, 1A9, 2B7 і 2B15).

&n= bsp;

Осl= 6;бливості застосуванl= 5;я

Мієлоди= 089;пластичний синдром/ гос= 090;рий мієлоїдний лейкоз

Пові= домлялося про мієлодисплk= 2;стичний синдром/ гос= 090;рий мієлоїдний лейкоз (МДС/ГМЛ) у пацієнтів, які отримували препарат Та = 83;зенна. Загалом, повідомлялl= 6;ся про МДС/ГМЛ у <= span style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;background:yellow'><1 = ;% (3 з 787, 0,4 %) пацієнm= 0;ів із солідним = 80; пухлинами, які отримув = 72;ли препарат Та = 83;зенна у клінічних дослідженнn= 3;х. Тривалість лікування препаратом = 58;алзенна у цих трьох пацієнтів д = 86; виникнення МДС/АМЛ становила 4 місяці, 24 місяці та 60 м&#= 1110;сяців відповідно. = 062;і пацієнти отримували попередню хіміотерапo= 0;ю препаратамl= 0; платини та/або іншим= 080; засобами, що пошкоджуютn= 0; ДНК, включаючи променеву терапію.

Не сл= ;ід починати застосуванl= 5;я препарату Т = 72;лзенна, доки пацієнти належним чином не одужають ві = 76; гематологіm= 5;ної токсичностo= 0;, спричиненоo= 1; попередньоn= 2; хіміотерапo= 0;єю. Потрібно ви = 82;онувати клінічний аналіз кров= 10; на цитопені= 02; на початков = 86;му етапі та щом= 110;сячно після цього. У разі тривалої гематологіm= 5;ної токсичностo= 0; слід припинити застосуванl= 5;я препарату Т = 72;лзенна і контролюв = 72;ти показники крові щотижня до їхнього відновленнn= 3;. Якщо рівень не відновлюєтn= 0;ся через 4 тижн= 10;, потрібно на = 87;равити пацієнта до гематолога для подальш = 80;х досліджень, включаючи аналіз кіст = 82;ового мозку і цитогенетиm= 5;ний аналіз кров= 10;. Застосуванl= 5;я препарату Т = 72;лзенна припиняють, якщо буде підтверджеl= 5;о наявність МДС/ГМЛ.

Мієлосу= 087;ресія

Пові= домлялося про випадки мієлосупреl= 9;ії, що включали анемію, лейкопенію/ = 85;ейтропенію та/або тромбоцитоl= 7;енію, у пацієнтів, які отримували препарат Та = 83;зенна (див. розділ «Побічні реакції»). Випадки анемії, нейтропеніo= 1; та тромбоци = 90;опенії ступеня ≥ 3 були зареєстровk= 2;ні відповідно = 91; 39 %, 21 % і 15 % пацієнтів, які отримували препарат Та = 83;зенна. Застосуванl= 5;я препарату через анемі= 02;, нейтропеніn= 2; та тро&#= 1084;боцитопені= ю припинили відповідно 0,7 %, 0,3 % і 0,3 % паціn= 8;нтів.

Необ= хідно виконувати клінічний аналіз кров= 10; на цитопені= 02; перед початком застосуванl= 5;я та щомісячн = 86; після цього. Не слід почl= 0;нати застосуванl= 5;я препарату Т = 72;лзенна, доки пацієнти належним чином не одужають ві = 76; гематологіm= 5;ної токсичностo= 0;, спричиненоo= 1; попередньоn= 2; терапією. У такому разі рекомендуєm= 0;ься змінити доз = 91; (припинити застосуванl= 5;я зі зниження = 84; дози або без нього) (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

Ембріоф= 077;тотоксичні&= #1089;ть

Зваж= аючи на особливостo= 0; механізму дії та результати = 76;осліджень на тваринах, препарат Та = 83;зенна може спричинити шкідливий вплив на плі= 076; у разі його призначеннn= 3; вагітній жінці. У дослідженнo= 0; впливу на ре= 087;родуктивні функції тварин введення та = 83;азопарібу вагітним щурам протягом періоду органогенеk= 9;у спричиняло вади розвитку плода та структурні зміни скелета, а також ембрі = 86;фетальну летальністn= 0;, якщо експозиція = 89;тановила 0,24 AUC (площа під кривою залежності = 82;онцентраці&#= 1111; від часу) від такої у пацієнтів, які отримув = 72;ли рекомендовk= 2;ну для людини д= 086;зу 1 мг на добу. С&= #1083;ід повідомити вагітним та жінкам репродуктиk= 4;ного віку про потенційні ризики для плода. Необх= 110;дно порадити жінкам репродуктиk= 4;ного віку використовm= 1;вати ефективні засоби контрацепцo= 0;ї під час терапії та протягом щонайменше 7 місяців після прийому останньої дози препар = 72;ту Талзенна (див. розділ «&= #1047;астосуванн= ;я в період вагітності та годуванн= 03; груддю»).

З огляду на результати досліджень генотоксичl= 5;ості та впливу на репродуктиk= 4;ні функції тварин, пацієнтам і = 79; партнеркамl= 0; репродуктиk= 4;ного віку або вагітними партнеркамl= 0; слід використовm= 1;вати ефективні засоби конт = 88;ацепції під час терапії та протягом щонайменше 4 місяців після останньої дози препар = 72;ту Талзенна (ди= 074;. розділ «Застосуваl= 5;ня в період вагітності та годуванн= 03; груддю»).

&n= bsp;

Застосуваl= 5;ня в період вагітності та годуванн= 03; груддю

Зважаючи н= 072; особливостo= 0; механізму дії та результати = 76;осліджень на тваринах, препарат Та = 83;зенна може спричинити шкідливий вплив на плі= 076; у разі його призначеннn= 3; вагітній жінці. Немає доступних даних про за= 089;тосування препарату Т = 72;лзенна вагітним жінкам для в= 089;тановлення ризику, пов’язаногl= 6; із препаратом. = 057;лід повідомити = 74;агітним та жінкам репродуктиk= 4;ного віку про потенційні ризики для плода.

Ф = 86;новий ризик розвитку тяжких вроджених д = 77;фектів і викидня дл= 103; зазначеної популяції невідомий. У загальній популяції в США очікувані фонові ризики розвитку тяжких вроджених дефектів і викидня при клінічно встановленo= 0;й вагітності становлять 2–4 % та 15–20 % відповідно.

Год= ;ування груддю

Відсут&#= 1085;і дані про проникненнn= 3; талазопаріk= 3;у в грудне молоко, впли= 074; препарату н = 72; утворення молока або = 074;плив препарату н = 72; немовлят, яких годуют= 00; грудним молоком. Через можливе виникнення серйозних побічних реакцій у немовлят, як= 080;х годують грудним молоком, жінкам не ре= 082;омендовано годувати груддю протягом курсу лікування препаратом = 58;алзенна та протягом щонайменше 1 місяця після прийому останньої дози.

<= o:p>

Перед початком лікування препаратом = 58;алзенна жінкам репродуктиk= 4;ного віку рекомендуєm= 0;ься провести тест на вагітність.

Преп= арат Талзенна може спричиняти шкідливий вплив на плі= 076; у разі його призначеннn= 3; вагітним жінкам. Жінк= 072;м репродуктиk= 4;ного віку слід використовm= 1;вати ефективні засоби конт = 88;ацепції під час терапії та протягом щонайменше 7 місяців після останньої дози препар = 72;ту Талзенна.

З огляду на результати досліджень генотоксичl= 5;ості та впливу на репродуктиk= 4;ні функції тварин, пацієнтам і = 79; партнеркамl= 0; репродуктиk= 4;ного віку або вагітними партнеркамl= 0; слід використовm= 1;вати ефективні засоби конт = 88;ацепції під час терапії препаратом = 58;алзенна та протягом щонайменше 4 місяців після останньої дози.

З = 72; результатаl= 4;и досліджень на тваринах = 087;репарат Талзенна може впливати на фертильнісm= 0;ь у чоловіків репродуктиk= 4;ного віку.<= /o:p>

Здатніс&#= 1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

Препараm= 0; Талзенна може мати незначний вплив на зда= 090;ність керувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0;. Втома/астен= ія або запаморочеl= 5;ня можуть з’являтися після застосуванl= 5;я талазопаріk= 3;у.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози

Т= ерапія повинна іні = 94;іюватись та проводитисn= 3; під наглядо = 84; лікаря, який має досвід застосуванl= 5;я протипухлиl= 5;них лікарських засобів.

Для відбору пацієнтів, яким буде призначено лікування раку молочної залози препаратом Талзенна, необхідно проводити виявлення патогенної або умовно-пато = 75;енної гермінальнl= 6;ї мутації ген = 72; BRCA у лабораторіo= 1; з відповідниl= 4; досвідом та = 079; використанl= 5;ям валідованоk= 5;о методу.

Р= екомендоваl= 5;а доза препарату Т = 72;лзенна становить 1 мг перорально один раз на добу разом і= 079; їжею або окремо.

Д= ля зменшення дози доступні капсули по 0,25 мг.

Т= ерапію слід продовжуваm= 0;и до прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я або неприйнятнl= 6;ї токсичностo= 0;.

К= апсули слід ковтат = 80; цілими, їх не слід розкри = 74;ати або розчиняти. У разі блювання аб = 86; пропуску дози не слід приймати додаткову дозу. Наступну призначену дозу слід прийняти у звичайний час.

        Таблиця 2

Рів = 85;і зниження дози у разі побічних реакцій

Р&#= 1110;вень дози

Д&#= 1086;за

Рекомен= 076;ована початкова доза

1 мг (одна капсула 1 мг) один раз на добу

Перше зниження дози

0,75 мг (три капсули по 0,25 мг) один ра = 79; на добу

Друге зниження дози

0,5 мг (дві капсули по 0,25 мг) один ра = 79; на добу

Третє зниження дози

0,25 мг (однk= 2; капсула 0,25 мг= ;) один раз на добу

Слід вик = 86;нувати клінічний аналіз кров= 10; щомісяця та за наявност= 10; клінічних показань (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

     &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;           i= 8;аблиця 3

Корекція дози та порядок застосуванl= 5;я

Побічні реакції

Тимчасо= во припинити терапію препаратом &#= 1058;алзенна, поки рівні не відновлять= 089;я до:

Продовж= ення терапії препаратом &#= 1058;алзенна

Гемоk= 5;лобін < 8 г/дл

≥ 9 г/дл

= 055;родовжити терапію препаратом &#= 1058;алзенна у зниженій дозі

Кільl= 2;ість тромбоциті= 074; < 50 000/мкл

≥ 75 000/мкл<= /p>

Кільl= 2;ість нейтрофілі= 074; < 1000/мкл

≥ 1500/мкл

Негеl= 4;атологічні реакції ступеня 3 або 4

£ ступен&= #1103; 1

= 056;озглянути продовженн= 103; терапії препаратом &#= 1058;алзенна у зниженій дозі або припинити терапію

Корекці= 103; дози для застосуванl= 5;я з інгібітор = 72;ми P-глікопроте= 111;ну (P-gp)

&#= 1053;еобхідно зменшити дозу препарату Т = 72;лзенна до 0,75 мг один раз на добу, якщо препарат застосовуєm= 0;ься одночасно з певними інгібітораl= 4;и Р-gp. Додатков= 091; інформацію про взаємодію інгібіторіk= 4; P-gp див. у розді = 83;і «Взаn= 8;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

Післ= я припинення застосуванl= 5;я інгібітора P-gp= потрібно збільшити дозу препарату Т = 72;лзенна (через 3–5 періодів напіввиведk= 7;ння інгібітора P-gp) до дози, яку застосовувk= 2;ли до призначеннn= 3; інгібітора P= 209;gp (див. розділ «Вза= ;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»)= .

= &#= 1054;собливі популяції<= /span>

Пацієнт= 080; літнього віку

i= 9; клінічних випробуванl= 5;ях препарату Т = 72;лзенна за участю 494 пацієнтів із поширеними солідними пухлинами, які отримували монотерапіn= 2; препаратом = 58;алзенна у дозі 1 мг на добу, 85 (17 %) пацієнтів були віком ≥ 65 років, у тому числі 19 (4 = ;%) пацієнтів віком ≥ 75 ро = 82;ів. Також було 5 пацієнтів віком ≥ 85 років. За= 075;альних відмінностk= 7;й у безпеці застосуванl= 5;я або ефективносm= 0;і препарату Т = 72;лзенна не спостерігаl= 3;ося між пацієнтами цієї віково= 11; категорії т = 72; молодшими пацієнтами, але підвищену ч = 91;тливість деяких літніх люде = 81; не можна виключити.

Порушен= 085;я функції нирок

У пацієнтів з помірним аб = 86; тяжким порушенням функції нирок експозиція талазопаріk= 3;у вища у порівнянні = 79; пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок. Реком= 077;ндована доза препарату Т = 72;лзенна для пацієнт= 10;в із помірним порушенням функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну 30–59 мл/хв) стан= ;овить 0,75 мг. Для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15–29 мл/хв) рекомендовk= 2;на доза становить 0,5 мг один раз на добу. Тако&#= 1078; слід стежит = 80; за станом пацієнтів з = 090;яжким порушенням функції нирок щодо виникнення побічних реакцій, вірогіднісm= 0;ь яких зроста= 08;, та відповідно коригувати дозу. Для пацієнтів з легким порушенням функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну 60–89 мл/хв) корекція дози препарату н = 77; потрібна. Не вивчали застосуванl= 5;я препарату Т = 72;лзенна пацієнтам, які потребувалl= 0; гемодіалізm= 1; (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Порушен= 085;я функції печінки

Не рекомендуєm= 0;ься змінювати дозу пацієн = 90;ам з легкою, помірною аб = 86; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (на основі критеріїв NCI).

=

Д= ;іти.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Т = 72;лзенна пацієнтам дитячого віку не були встановленo= 0;.

Передоз= ;ування

Не існує = 089;пецифічног&= #1086; лікування у разі передозуваl= 5;ня препаратом = 58;алзенна, симптоми передозуваl= 5;ня не встановленo= 0;. У разі передозуваl= 5;ня слід припин = 80;ти лікування препаратом = 58;алзенна, розглянути необхіднісm= 0;ь промивання шлунка, дотримуватl= 0;сь загальних п= 10;дтримуваль&#= 1085;их заходів та призначити симптоматиm= 5;не лікування.

Побічні реакції

= 053;аведені нижче клінічно значущі побічні реа = 82;ції описані в інших розділах інструкції для медичного застосуванl= 5;я препарату:

<= span style=3D'letter-spacing:-.1pt'>мієло = 76;испластичн&#= 1080;й синдром/ гоl= 9;трий мієлоїдний лейкоз (див. розділ «Особливос= ті застосуван= ня»);

&= #1084;ієлосупрес= ;ія (див. р&#= 1086;зділ «Особливо= сті застосуван= ня»).

Досвід клінічних досліджень=

Оскількl= 0; клінічні дослідженнn= 3; проводятьсn= 3; за дуже різних умов, частоту виникнення побічних реакцій у клінічних дослідженнn= 3;х одного препарату н = 77; можна безпосередl= 5;ьо порівнюватl= 0; з показнико = 84;, отриманим у = 082;лінічних дослідженнn= 3;х іншого препарату, й очікувати такої ж частоти на практиці.

Лікуван&#= 1085;я HER2-негативног= о місцевопошl= 0;реного або метастатичl= 5;ого раку молочної залози з мутацією гена gBRCAm=

EMBRACA

Безпеку монотерапіo= 1; препаратом = 58;алзенна оцінювали у пацієнтів з HER2-негативним місцевопошl= 0;реним або метастатичl= 5;им раком молоч = 85;ої залози з мутацією гена gBRCAm, які раніше отримували не більше 3 ліній хімі = 86;терапії для лікування місцевопошl= 0;реного/мета&#= 1089;татичного захворюванl= 5;я. EMBRACA — це рандомізовk= 2;не, відкрите, багатоцентl= 8;ове дослідженнn= 3;, в якому 412 пацієнтів отримували або препара = 90; Талзенна у дозі 1 мг один раз на добу (n =3D 286), або хіміотерапk= 7;втичний препарат (капецитабі = 85;, ерибулін, гемцитабін або вінорел= 00;бін) за вибором лікаря (n =3D 126) д= 086; прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я або неприйнятнl= 6;ї токсичностo= 0;. Медіана тривалості лікування препаратом дослідженнn= 3; становила 6,1 місяця для &= #1087;ацієнтів, які отримували препарат Та = 83;зенна, та 3,9 місяця для пацієнтів, які отримув= ;али хіміотерапo= 0;ю. Перериваннn= 3; лікування внаслідок побічної реакції будь-якого ступеня відбулося у 65 % пацієнтів, які отримували = 87;репарат Талзенна, і 50 % пацієнтів, які отримували хіміотерапo= 0;ю; зниження дози через будь-яку причину від = 73;улося у 53 % пацієнті&= #1074;, які отримували препарат Та = 83;зенна, і 40 % пацієнтів, які отримували хіміотерапo= 0;ю. Повністю припинили лікування через побіч = 85;і реакції 5 % пацієнтів, які отримували = 87;репарат Талзенна, і 6 % пацієнтів, які отримували хіміотерапo= 0;ю.

У таблицях 4 і&nbs= p;5 відповідно наведено найбільш поширені побічні реакції та відхилення лабораторнl= 0;х показників від норми у пацієнтів, які отримували препарат Та = 83;зенна, і пацієнтів, які отримували хіміотерапo= 0;ю, в дослідженнo= 0; EMBRACA.

       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;          Таблиця 4

Побічні реакції^a (у > 20&nbs= p;% пацієнтів, які отримували препарат Талзенна) в дослідже = 85;ні EMBRACA

Побічні реакції

Талзенн= ;а

N =3D 286 (%)

Хіміоте= ;рапія

N =3D 126 (%)

Ступінь= ;

1–4

Ступінь= ; 3

Ступінь= ; 4

Ступінь= ; 1–4

Ступінь= ; 3

Ступінь= ; 4

З боку кровоносно= 111; і лімфатично= 111; систем

Ан = 77;мія^б

Не = 81;тропенія^в

Тр = 86;мбоцитопен&#= 1110;я^г

53

35

27

38

18

11

1

3

4

18

43

7

4

20

2

1

16

0

М&= #1077;таболічні та аліментарн= 110; розлади

Зниженн= ;я апетиту

21

< 1

0

22

1

0

З боку нервової системи

Головни= ;й біль

33

2

0

22

1

0

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Нудота

Блюванн= ;я

Діарея

49

25

22

< 1

2

1

0

0

0

47

23

26

2

2

6

0

0

0

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Алопеці= ;я^д

25

0

0

28

0

0

З&= #1072;гальні розлади

Втомлюв= ;аність^е

62

3

0

50

5

0

Ск = 86;рочення: CTCAE — загальнo= 0; термінолог= 110;чні критерії для побічних реакцій; NCI — Національн= 080;й інститут раку; N — кількість пацієнтів.

^aС= ;тупінь за визначення= 084; NCI CTCAE 4.03.

^б= Включає анемію, зниження гематокрит= 091;, зниження гемоглобін= 091; та зменшення кількості еритроциті= 074;.

^в= Включає фебрильну нейтропені= 102;, нейтропені= 102; та зменшення кількості нейтрофілі= 074;.

^г= Включає тромбоцито= 087;енію та зменшення кількості тромбоциті= 074;.

^д= Для препарату Талзенна — ступінь 1 у 23 % і ступінь 2 у 2 % пацієнтів. Для групи хіміотерап= 110;ї — ступінь 1 у 20 % і ступінь 2 у 8 % пацієнтів.=

^е= Включає втомлювані= 089;ть та астенію.

Побічні реакції, виявлені у < 20 % з 286 пацієнтів, які отримували препарат Та = 83;зенна, і, таким чином, не були включені в таблицю 4: біль у живот= 110; (19 %), запаморочеl= 5;ня (17 %), лейкопені= ;я (17 %), дисгевзія (10 %), диспепсія (10 %), стоматит (8&nb= sp;%), лімфопенія (7 %).

       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;    Таблиця 5

Відхиле= 085;ня лабораторн= 080;х показників від норми, зареєстров= 072;ні у ≥ 25 % пацієнтів у дослідже = 85;ні EMBRACA

П&#= 1072;раметр

Талзенна

N^a =3D 286 (%)

Хіміотера= 087;ія

N^a =3D 126 (%)

Ступінь

1–4

Ступінь 3

Ступінь 4

Ступінь <= /span>

1–4

Ступінь 3

Ступінь 4

Зн= ;иження рівня гемоглобін= 091;

90

39

0

77

6

0

Зм= ;еншення кількості лейкоцитів

84

14

0,3

73

22

2

Зм= ;еншення кількості нейтрофілі= 074;

68

17

3

70

21

17

Зм= ;еншення кількості лімфоцитів

76

17

0,7

53

8

0,8

Зм= ;еншення кількості тромбоциті= 074;

55

11

4

29

2

0

Пі= ;двищення рівня глюкози^б

54

2

0

51

2

0

Пі= ;двищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи

37

2

0

48

3

0

Пі= ;двищення рівня лужнl= 6;ї фосфатази

36

2

0

34

2

0

Пі= ;двищення рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080;

33

1

0

37

2

0

Зн= ;иження рівня кальцію

28

1

0

16

0

0

Скороче= 085;ня: N — кількість пацієнтів.

^aРозміl= 8; популяції для оцінки безпеки. Похідні значення в таблиці засновані на загальній к&#= 1110;лькості оцінюваних пацієнтів для кожного лабораторн= 086;го параметра.

^бР&#= 1110;вень глюкози не натще.

Повідомлеl= 5;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

= &#= 1055;овідомленн= я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це забезпечує постійний моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Лікарям слі = 76; звітувати про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції відповідно до вимог законодавсm= 0;ва.

Термін придатностo= 0;. 4 роки.

Ум= ;ови зберігання.=

Зберігаm= 0;и при температурo= 0; від 20 до 25 °С. Допускаєтьl= 9;я відхилення = 74; межах від 15 до 30 °С. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк= ;а.

П&#= 1086; 30 капсул у флаконі; 1 флакон у картонній к = 86;робці.

Категор&#= 1110;я відпуску. За рецептом.=

Ви= 088;обник.

Екселла ГмбХ & Ко. КГ / Excella GmbH & Co. KG.

Місцезн= ;аходження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Нюрнб = 77;ргер Штрассе 12, Фойхт, Баварія, 90537, Німеччина / Nuernberg= er Str. 12, Feucht, Bayern, 90537, Germany.

Рів = 85;і зниження дози у разі побічних реакцій
Р&#= 1110;вень дози	Д&#= 1086;за
Рекомен= 076;ована початкова доза	1 мг (одна капсула 1 мг) один раз на добу
Перше зниження дози	0,75 мг (три капсули по 0,25 мг) один ра = 79; на добу
Друге зниження дози	0,5 мг (дві капсули по 0,25 мг) один ра = 79; на добу
Третє зниження дози	0,25 мг (однk= 2; капсула 0,25 мг= ;) один раз на добу

Побічні реакції	Тимчасо= во припинити терапію препаратом &#= 1058;алзенна, поки рівні не відновлять= 089;я до:	Продовж= ення терапії препаратом &#= 1058;алзенна
Гемоk= 5;лобін < 8 г/дл	≥ 9 г/дл	= 055;родовжити терапію препаратом &#= 1058;алзенна у зниженій дозі
Кільl= 2;ість тромбоциті= 074; < 50 000/мкл	≥ 75 000/мкл<= /p>
Кільl= 2;ість нейтрофілі= 074; < 1000/мкл	≥ 1500/мкл
Негеl= 4;атологічні реакції ступеня 3 або 4	£ ступен&= #1103; 1	= 056;озглянути продовженн= 103; терапії препаратом &#= 1058;алзенна у зниженій дозі або припинити терапію

&nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; Таблиця 4 Побічні реакції^a (у > 20&nbs= p;% пацієнтів, які отримували препарат Талзенна) в дослідже = 85;ні EMBRACA
Побічні реакції	Талзенн= ;а N =3D 286 (%)	Хіміоте= ;рапія N =3D 126 (%)
Ступінь= ; 1–4	Ступінь= ; 3	Ступінь= ; 4	Ступінь= ; 1–4	Ступінь= ; 3	Ступінь= ; 4
З боку кровоносно= 111; і лімфатично= 111; систем
Ан = 77;мія^б Не = 81;тропенія^в Тр = 86;мбоцитопен&#= 1110;я^г	53 35 27	38 18 11	1 3 4	18 43 7	4 20 2	1 16 0
М&= #1077;таболічні та аліментарн= 110; розлади
Зниженн= ;я апетиту	21	< 1	0	22	1	0
З боку нервової системи
Головни= ;й біль	33	2	0	22	1	0
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту
Нудота Блюванн= ;я Діарея	49 25 22	< 1 2 1	0 0 0	47 23 26	2 2 6	0 0 0
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Алопеці= ;я^д	25	0	0	28	0	0
З&= #1072;гальні розлади
Втомлюв= ;аність^е	62	3	0	50	5	0
Ск = 86;рочення: CTCAE — загальнo= 0; термінолог= 110;чні критерії для побічних реакцій; NCI — Національн= 080;й інститут раку; N — кількість пацієнтів. ^aС= ;тупінь за визначення= 084; NCI CTCAE 4.03. ^б= Включає анемію, зниження гематокрит= 091;, зниження гемоглобін= 091; та зменшення кількості еритроциті= 074;. ^в= Включає фебрильну нейтропені= 102;, нейтропені= 102; та зменшення кількості нейтрофілі= 074;. ^г= Включає тромбоцито= 087;енію та зменшення кількості тромбоциті= 074;. ^д= Для препарату Талзенна — ступінь 1 у 23 % і ступінь 2 у 2 % пацієнтів. Для групи хіміотерап= 110;ї — ступінь 1 у 20 % і ступінь 2 у 8 % пацієнтів.= ^е= Включає втомлювані= 089;ть та астенію.

&nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; Таблиця 5 Відхиле= 085;ня лабораторн= 080;х показників від норми, зареєстров= 072;ні у ≥ 25 % пацієнтів у дослідже = 85;ні EMBRACA
П&#= 1072;раметр	Талзенна N^a =3D 286 (%)	Хіміотера= 087;ія N^a =3D 126 (%)
Ступінь 1–4	Ступінь 3	Ступінь 4	Ступінь <= /span> 1–4	Ступінь 3	Ступінь 4
Зн= ;иження рівня гемоглобін= 091;	90	39	0	77	6	0
Зм= ;еншення кількості лейкоцитів	84	14	0,3	73	22	2
Зм= ;еншення кількості нейтрофілі= 074;	68	17	3	70	21	17
Зм= ;еншення кількості лімфоцитів	76	17	0,7	53	8	0,8
Зм= ;еншення кількості тромбоциті= 074;	55	11	4	29	2	0
Пі= ;двищення рівня глюкози^б	54	2	0	51	2	0
Пі= ;двищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи	37	2	0	48	3	0
Пі= ;двищення рівня лужнl= 6;ї фосфатази	36	2	0	34	2	0
Пі= ;двищення рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080;	33	1	0	37	2	0
Зн= ;иження рівня кальцію	28	1	0	16	0	0
Скороче= 085;ня: N — кількість пацієнтів. ^aРозміl= 8; популяції для оцінки безпеки. Похідні значення в таблиці засновані на загальній к&#= 1110;лькості оцінюваних пацієнтів для кожного лабораторн= 086;го параметра.