MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D3FD88.AF900FF0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D3FD88.AF900FF0 Content-Location: file:///C:/68135082/UA87920101_E2BB.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
ГІНЕКИТ<=
sup>®
(GYNEKIT®)
Склад:
діюча речовина: azithromycin;
1 таблетка, вкрита плів = 82;овою оболонкою, містить азитроміциl= 5;у дигідрату еквівалентl= 5;о азитроміциl= 5;у 1000 мг;
допоміж=
;ні
речовини: кр=
охмаль
кукурудзянl=
0;й,
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна,
повідон,
магнію
стеарат,
кремнію
діоксид
колоїдний
безводний,
натрію крос
=
82;армелоза,
натрію крох
=
84;альгліколя=
1090;
(тип А),
гіпромелозk=
2;,
тальк, титан=
091;
діоксид (Е 171),
поліетиленk=
5;ліколь
6000, барвник
понсо 4R
(=
Е
124);
діюча речовина: secnidazole;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить секнідазолm= 1; 1000 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, повідон, магнію стеарат, тальк, натрі= 102; крохмальглo= 0;колят (тип А), гіпромелозk= 2;, поліетиленk= 5;ліколь 6000, титану діоl= 2;сид (Е 171);
діюча речовина: fluconazol= ;
1 таблетка містить флуконазолm= 1; 150 мг;
допоміж=
;ні
речовини: кр=
охмаль
кукурудзянl=
0;й,
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна,
повідон, магнію
стеарат,
кремнію
діоксид
колоїдний
безводний,
натрію
крохмальглo=
0;колят
(тип А), натрію
кроскармелl=
6;за.
=
Лікарська
форма.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Таблетки.
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
таблетки
азитроміциl=
5;у: та=
блетки
темно-рожев
=
86;го
кольору,
довгастої
форми,
двоопуклі, з
рискою,
вкриті
плівковою
оболонкою;
таблетки
секнідазолm=
1;: таблетк&=
#1080;
білого
кольору,
довгастої
форми, двооп=
091;клі,
з рискою,
вкриті
плівковою
оболонкою. Н=
072;
поверхні
таблеток
можлива
наявність
вкраплень;
таблетки
флуконазолm=
1;:
таблетки
білого
кольору,
круглої
форми, з плос=
1082;ою
поверхнею, з
рискою.
Фармакотер=
072;певтична
група.
Протимікро=
;бні
та
антисептичl=
5;і
препарати, щ=
086;
застосовуюm=
0;ься
в
гінекологіo=
1;.
Код АТХ G01А.
Фармаколо=
1075;ічні
властивостo=
0;.
Фармакодин= ;аміка. Гінекит= ;® – набір, який складаєтьсn= 3; з 3 лікарських засобів: азитроміциl= 5; – протимікроk= 3;ний засіб для системного застосуванl= 5;я, макролід; се= 082;нідазол – протипротоk= 9;ойний препарат гр = 91;пи нітроімідаk= 9;олів з антибактерo= 0;альною дією; флуконазол R= 11; протигрибкl= 6;вий засіб для си= 089;темного застосуванl= 5;я, похідна триазолу.
Азитроміци= ;н – антибo= 0;отик широкого спектра дії. Чинить бакт = 77;рицидну дію на S. pyogenes, S. pneumoniae = 90;а H. influenzae, бактеріостk= 2;тичну дію щодо стафілококo= 0;в і більшості = 072;еробних грамнегатиk= 4;них бактерій.
Активний відносно таких мікроорганo= 0;змів:
аеробних
грампозитиk=
4;них
бактерій – Staphil=
ococcus
aureus, Streptococcus spp. (у тому
числі Streptococcus pneumoniae, Streptococ=
cus
pyogenes /група А/), Cory=
nebacterium
diphteriae;
аеробних
грамнегатиk=
4;них
бактерій – =
Haemophilus
(influenzae, parainfluenzae, ducreui), Moraxella catarrhalis, Escherichia c=
oli,
Salmonella, Shigella, Aeromonas, Bordetella (pertussis, parapertussis,
burgdorferi), Neisseria gonorrhoeae, Campylobacter spp., Legionella
pneumophila, Pasteurella mutocida;
анаеробних бактерій – Bactero= ides fragilis, Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella sp= p., Porphyromonas spp.;
активний
також щодо Chlamyd=
ia
pneumoniae, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma homini=
s,
Treponema pallidum, Toxoplasma gondi, Borrelia burgdorferi, Helicobacter
pylori, Listeria spp., Mycobacterium avium, Complex, Ureaplasma urelyticum.=
Існує повна перехресна резистентнo= 0;сть між еритроміциl= 5;ом, азитроміциl= 5;ом, іншими макр = 86;лідами і лінкозамідk= 2;ми для Streptococcus pneumoniae, бета-гемолі = 90;ичного стрептококk= 2; групи А, Enterococcus faecalis o= 0; Staphylococcus aureus, включаю= ;чи метицилінрk= 7;зистентний S. aureus (MRSA).
Азитроміци = 85; менш активний порівняно з еритроміциl= 5;ом і кларитроміm= 4;ином відносно ентерококіk= 4;, чутливих до еритроміциl= 5;у.
Секнідазол характе= ;ризується бактерицидl= 5;им (проти грамп= 086;зитивних та грамнегатиk= 4;них анаеробних бактерій) та амебіцидниl= 4; (внутрішньо- та зовнішньокl= 0;шковим) ефектом. Секнідазол = 86;собливо активний щодо Trichomonas vaginalis, = Entamoeba histolytica, Giardia lamblia. Проникаюч= 1080; всередину клітини мікроорганo= 0;зму, секнідазол активуєтьсn= 3; в результат= 10; відновленнn= 3; 5-нітрогрупи, за рахунок чого взаємодіє з клітинною ДНК. Відбуваєтьl= 9;я порушення ї= 11; спіралеподo= 0;бної структури т = 72; руйнування ниток, інгібуваннn= 3; нуклеотиднl= 6;го синтезу та загибель клітини.
Флуконазол є похідl= 5;ою триазолу з фунгістатиm= 5;ним ефектом, яки= 081; специфічно інгібує синтез ергостеролm= 1; у клітинах грибів, пригнічуючl= 0; ферменти си = 89;теми цитохрому Р450. Це призводить, як вважають, до виникнення дефектів у клітинній мембрані. Діапазон його застосуванl= 5;я охоплює ряд патогенів, включаючи Candida albicans, Cryptococcus spp. та дерматофітl= 0;. Candida krusei, Candida glabrata резистентнo= 0; до флуконазолm= 1;. Флуконазол = 85;е ефективний щодо лікування інфекцій, спричинениm= 3; видами Aspergillus.
Фармакокін=
;етика.
Азитроміцl=
0;н.
Швидко абсорбуєтьl= 9;я з травного тракту. Заст= 086;сування разом з їжею знижує абсорбцію а = 79;итроміцину.
Біодоступн= 10;сть становить приблизно 37 %. Максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї у плазмі досягаютьсn= 3; протягом 2–3 годин після прийому препарату.
Швидко розподіляєm= 0;ься в тканинах т= 072; рідинах організму. Добре проникає в дихальні шл= 03;хи, органи й тканини урогеніталn= 0;ного тракту, в шкіру та м’які тканини. Накопичуєтn= 0;ся внутрішньоl= 2;літинно, за рахунок чого концентрацo= 0;ї препарату в тканинах майже в 50 разів перевищуютn= 0; концентрацo= 0;ю в плазмі крові. Азитроміциl= 5; у великій кі= 083;ькості накопичуєтn= 0;ся у фагоцитах = 110; фібробластk= 2;х. Фагоцити транспортуn= 2;ть препарат до місця запалення. Азитроміциl= 5; зберігаєтьl= 9;я в бактерици = 76;них концентрацo= 0;ях у місці запа= 083;ення протягом 5–7 днів після прийому останньої дози.
Зв’язуванн= 03; з білками плазми кров= 10; змінюється залежно від концентрацo= 0;ї: приблизно 50 % при 0,02–0,05 мкг/мл; приблизно 7 % при 1 мкг/мл. Середній обR= 17;єм розподілу п = 88;и досягненні стабільної концентрацo= 0;ї становить 31,1 л/кг.
Приблизно 35 % азитроміциl= 5;у метаболізуn= 8;ться в печінці шляхом деме = 90;илювання.
Понад 59 % виводиться з жовчю та приблизно 4,5 % ̵= 1; із сечею в незміненомm= 1; вигляді.
Період напіввиведk= 7;ння із сироватк = 80; крові становить 11–14 годин при вимірюваннo= 0; в інтервалі від 8 до 24 годиl= 5; після застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози; однак після застосуванl= 5;я декількох д = 86;з період напіввиведk= 7;ння приблизно дорівнює періоду напіввиведk= 7;ння з тканин. Період напіввиведk= 7;ння з тканин – 2–4 дні.
Секнідазоl=
3;.
Після застосуванl= 5;я внутрішньо секнідазол швидко та повністю абсорбуєтьl= 9;я з травного тракту. Біодоступнo= 0;сть становить п = 88;иблизно 80 %. Секнідазол проходить через гемат = 86;енцефалічн= 1080;й бар’єр, проникає в грудне молоко. Період напіввиведk= 7;ння секнідазолm= 1; становить приблизно 25 годин, що доз= 1074;оляє спростити схему прийому препарату, зробивши її більш зручною для пацієнтів.
Флуконазол=
;.
&= #1055;ісля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я флуконазол добре всмоктуєтьl= 9;я. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить приблизно 90 %. Прийом їжі н= 077; впливає на всмоктуванl= 5;я флуконазолm= 1;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я в плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 0,5–1,5 години. Рівноважна концентрацo= 0;я (на рівні 90 %) досягаєтьсn= 3; через 4–5 днів при прийомі один раз на добу.
&= #1055;еріод напіввиведk= 7;ння становить приблизно 30 годин. Концентрацo= 0;я флуконазолm= 1; в плазмі пропорційнk= 2; дозі. Об’єм розподілу наближаєтьl= 9;я до загального вмісту води = 074; організмі. З= 074;’яз= ування з білками плазми є відносно низьким (11–12 %). <= /p>
&= #1060;луконазол добре проникає в усі рідини о= 088;ганізму. Рівні препа = 88;ату в слині та мокротинні такі ж самі, як і концентрацo= 0;я його в плазм= 110; крові. Висок= 110; концентрацo= 0;ї флуконазолm= 1; в шкірі, вищі за сироватк = 86;ві показники, досягаютьсn= 3; в роговому шарі, шарі епідерміс-д = 77;рма і в потових залозах. Флуконазол накопичуєтn= 0;ся в роговому шарі шкіри.
&= #1060;луконазол виводиться, головним чином, нирка= 084;и. Приблизно 80 % введеної дози виводиться із сечею у незміненомm= 1; вигляді. Кліренс флу = 82;оназолу пропорційнl= 0;й кліренсу креатиніну.
&= #1062;иркулюючі метаболіти не встановленo= 0;. Період напіввиведk= 7;ння з плазми становить приблизно 30 годин.
&= #1055;одовжений період напіввиведk= 7;ння з плазми є основою малодозовоo= 1; терапії вагінальниm= 3; кандидозів.
Фармакокін=
1077;тичні
параметри
флуконазолm=
1;
в осіб
літнього
віку.
В осіб віком понад 65 років фармакокінk= 7;тичні параметри дещо вищі, ніж зареєстровk= 2;ні у молодих. Відмінністn= 0; накопиченн= 1103; флуконазолm= 1; в пацієнтів літнього віку пов’язана з= 10; зниженими показникамl= 0; ниркової функції у хворих цієї вікової категорії.
Клінічні
характерисm=
0;ики.
Показання.
Лікування захворюванn= 0;, спричинениm= 3; чутливою до препарату змішаною мікрофлороn= 2;, що передают= 00;ся статевим шляхом (гострий неспецифічl= 5;ий уретрит, цервіцит, кольпіт, вагініт).
Протипокаk=
9;ання.
Підвищена індивідуалn= 0;на чутливість до азитромі = 94;ину, секнідазолm= 1;, флуконазолm= 1; та інших похідних нітроімідаk= 9;олу, азолу, еритроміциl= 5;у, макролідниm= 3; або кетолід = 85;их антибіотикo= 0;в, а також до будь-яких до= 087;оміжних речовин, що входять до складу преп = 72;рату. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; з іншими лікарськимl= 0; засобами, що подовжують інтервал QT та метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; ферменту CYP2<= /span>A4 (наприклад цизаприду, астемізолу, пімозиду, хінідину та еритроміциl= 5;у). Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та терфенадинm= 1; пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь флуконазол багаторазоk= 4;о у дозах 400 мг нk= 2; добу та вище (згідно з результатаl= 4;и досліджень взаємодії багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я).
Одночасне застосуванl= 5;я азитроміциl= 5;у з похідними ріжків (чере= 079; теоретичну можливість виникнення = 77;рготизму).
Патологічн= 10; зміни з боку формули крові (вираж= 077;на лейкопенія), у тому числі в анамнезі. Гострі порушення мозкового кровообігу, паркінсоніk= 9;м, депресія, тяжкі порушення функції печінки, лямбліоз, органічні захворюванl= 5;я центральноo= 1; нервової системи (ЦНС).<= /span>
Взаємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Ази=
090;роміцин
Слід=
з
обережністn=
2;
призначати
азитроміциl=
5;
пацієнтам
разом з
іншими
препаратамl=
0;,
які можуть
подовжуватl=
0;
інтервал QT.
Анта=
циди:
п
=
88;и
вивченні
впливу
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
антацидів н
=
72;
фармакокінk=
7;тику
азитроміциl=
5;у
загалом не
спостерігаl=
3;ося
змін у
біодоступнl=
6;сті,
хоча
плазмові
пікові конц
=
77;нтрації
азитроміциl=
5;у
зменшилися
на 30 %. Азитромo=
0;цин
необхідно
приймати
принаймні з
=
72;
1 годину до
або через 2
години післ=
03;
прийому ант
=
72;циду.
Карб=
амазепін:
у
дослідженнo=
0;
фармакокінk=
7;тичної
взаємодії у
здорових
добровольцo=
0;в
азитроміциl=
5; не
виявив
значного
впливу на
плазмові
рівні
карбамазепo=
0;ну
або на його
активні
метаболіти.
Цикл=
оспорин:
д
=
77;які
зі
споріднениm=
3;
макролідниm=
3;
антибіотикo=
0;в
впливають н
=
72;
метаболізм
циклоспориl=
5;у.
Оскільки не
було
проведено
фармакокінk=
7;тичних
і клінічних
досліджень
можливої
взаємодії
при одночас
=
85;ому
прийомі
азитроміциl=
5;у
і циклоспор
=
80;ну,
слід
ретельно
зважити
терапевтичl=
5;у
ситуацію до
призначеннn=
3;
одночасногl=
6;
прийому цих
ліків. Якщо
комбінованk=
7;
лікування
вважається
виправданиl=
4;,
необхідно п
=
88;оводити
ретельний
моніторинг
рівнів цикл
=
86;спорину
і відповідн
=
86;
регулювати
дозування.
Кума=
ринові
антикоагулn=
3;нти:
п
=
86;відомлялос=
1103;
про
підвищену
тенденцію д
=
86;
кровотеч у
зв’язку з
одночасним
застосуванl=
5;ям
азитроміциl=
5;у
та варфарин
=
91;
або кумарин
=
86;подібних
пероральниm=
3;
антикоагулn=
3;нтів.
Необхідно к
=
86;нтролювати
протромбінl=
6;вий
час.
Диго=
ксин:
п
=
86;відомлялос=
1103;,
що у деяких
пацієнтів
певні
макролідні
антибіотикl=
0;
впливають н
=
72;
метаболізм
дигоксину в
кишечнику.
Відповідно
=
91;
разі
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
азитроміциl=
5;у
і дигоксину
треба
пам’ятати
про можливі
=
89;ть
підвищення
концентрацo=
0;й
дигоксину і
проводити
моніторинг
рівнів диго
=
82;сину.
Мети=
лпреднізолl=
6;н:
у
дослідженнo=
0;
фармакокінk=
7;тичної
взаємодії у
здорових
добровольцo=
0;в
азитроміциl=
5; не
виявив
значного
впливу на
фармакокінk=
7;тику
метилпреднo=
0;золону.
Терф=
енадин:
у
фармакокінk=
7;тичних
дослідженнn=
3;х
не повідомл=
03;лося
про
взаємодію
між
азитроміциl=
5;ом
і
терфенадинl=
6;м.
Як і у
випадку з
іншими
макролідниl=
4;и
антибіотикk=
2;ми,
азитроміциl=
5;
необхідно з
обережністn=
2;
призначати
=
74;
комбінації
=
79;
терфенадинl=
6;м.
Теоф=
ілін:
а
=
79;итроміцин
не впливає н=
072;
фармакокінk=
7;тику
теофіліну
при одночас
=
85;ому
прийомі
азитроміциl=
5;у
і теофіліну
здоровими
добровольцn=
3;ми.
Комбінованk=
7;
застосуванl=
5;я
теофіліну т
=
72;
інших макро
=
83;ідних
антибіотикo=
0;в
іноді
призводило
до підвищен
=
80;х
рівнів
теофіліну в
сироватці к
=
88;ові.
Зидо=
вудин:
о
=
76;норазові
дози 1000 мг та
багаторазоk=
4;і
дози 1200 мг або 600
мг азитромі
=
94;ину
не впливали
на плазмову
фармакокінk=
7;тику
та виділенн=
03;
з сечею
зидовудину
або його
глюкуронідl=
5;их
метаболітіk=
4;. Однак
прийом
азитроміциl=
5;у
підвищував
концентрацo=
0;ї
фосфорильоk=
4;аного
зидовудину,
клінічно
активного
метаболіту
=
74;
мононуклеаl=
8;ах
у
периферичнl=
6;му
кровообігу.
Клінічна
значущість
цих даних не =
1079;’ясована.
Дида=
нозин:
п
=
88;и
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
добових доз 1200
мг
азитроміциl=
5;у
з
диданозиноl=
4;
не було вияв=
083;ено
впливу на
фармакокінk=
7;тику
диданозину
порівняно з
плацебо.
Рифа=
бутин:
о
=
76;ночасне
застосуванl=
5;я
азитроміциl=
5;у
і рифабутин
=
91;
не впливало
на плазмові
концентрацo=
0;ї
цих
препаратів.
Нейтропеніn=
3;
спостерігаl=
3;ася
у пацієнтів,
які приймал
=
80;
одночасно
азитроміциl=
5;
і рифабутин.
Хоча нейтро
=
87;енія
була
пов’язана і
=
79;
застосуванl=
5;ям
рифабутину,
причинний з
=
74;’
Нелф=
інавір:
застосуванl=
5;я
нелфінавірm=
1;
спричиняє
збільшення
концентрацo=
0;й
азитроміциl=
5;у
у сироватці
крові. Хоча
корекція
дози
азитроміциl=
5;у
при його
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з нелфінаві
=
88;ом
не
рекомендуєm=
0;ься,
є
виправданиl=
4;
ретельний
моніторинг
відомих
побічних
ефектів
азитроміциl=
5;у.
Похід=
085;і
ріжків: з
огляду на
теоретичну
можливість
виникнення
ерготизму,
одночасне
застосуванl=
5;я
азитроміциl=
5;у
з похідними
ріжків не
рекомендуєm=
0;ься.
Ефавіренц: одно=
;часне
застосуванl=
5;я
одноразовоo=
1;
дози азитро
=
84;іцину
600 мг і 400 мг
ефавіренцу
щоденно про
=
90;ягом
7 днів не
спричиняло
будь-якої
клінічно
суттєвої
фармакокінk=
7;тичної
взаємодії.
Індинавір: одночасне
застосуванl=
5;я
одноразовоo=
1;
дози
азитроміциl=
5;у
1200 мг не
спричиняє
статистичнl=
6;
достовірноk=
5;о
впливу на
фармакокінk=
7;тику
індинавіру,
який
приймають у
дозі 800 мг 3 раз
=
80; на
добу
протягом 5
днів.
Силденафіl=
3;. У
звичайних
здорових
добровольцo=
0;в
чоловічої
статі не бул=
086;
виявлено
впливу
азитроміциl=
5;у
(500 мг на добу
протягом 3 дн=
1110;в)
на значення AUC
і Cmax
силденафілm=
1;
або його
основного
циркулюючоk=
5;о
метаболіту.
Тр=
иметоприм/с
=
91;льфаметокс=
1072;зол.
О
=
76;ночасне
застосуванl=
5;я
подвійної
концентрацo=
0;ї
триметоприl=
4;у/сульфамет=
1086;ксазолу
(160 мг / 800 мг)
упродовж 7
днів із
азитроміциl=
5;ом
1200 мг на 7-му доб=
1091;
не впливало
суттєво на
максимальнo=
0;
концентрацo=
0;ї,
загальну
експозицію
або
екскрецію і
=
79;
сечею триме
=
90;оприму
або
сульфаметоl=
2;сазолу.
Значення
концентрацo=
0;й
азитроміциl=
5;у
в сироватці
крові
відповідалl=
0;
таким, які
спостерігаl=
3;ися
в інших
дослідженнn=
3;х.
Відо=
мо,
що
макролідні
антибіотикl=
0;
вступають у
реакцію з
астемізолоl=
4;,
триазоламоl=
4;,
мідазоламоl=
4;
і
альфентаніl=
3;ом.
Оскільки
даних про вз=
072;ємодію
між
азитроміциl=
5;ом
і
зазначенимl=
0;
вище
засобами
немає,
рекомендуєm=
0;ься
здійснюватl=
0;
ретельний н
=
72;гляд
за пацієнта
=
84;и,
якщо ці
препарати
застосовуюm=
0;ься
одночасно.
Про
вплив
азитроміциl=
5;у
на рівні
циметидину
=
74;
крові не
повідомлялl=
6;ся.
На
відміну від
більшості
макролідниm=
3;
антибіотикo=
0;в
азитроміциl=
5;
не чинить
впливу на
цитохром Р450, і
на цей час не
надходило
даних про
взаємодію
між
азитроміциl=
5;ом
і
зазначенимl=
0;
вище
препаратамl=
0;.
Секн=
ідазол
Анти=
коагулянти:
с
=
77;кнідазол
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
посилює дію
непрямих
антикоагулn=
3;нтів
(похідних
кумарину та
індандіону),
підвищуєтьl=
9;я
ризик
виникнення
кровотеч.
Дису=
льфірам:
с
=
91;місний
прийом із
секнідазолl=
6;м
може
спричиняти
параноїдалn=
0;ні
реакції та
психози.
Алко=
голь:
п
=
86;єднання
з алкоголем
спричиняє
симптоми
дисульфіраl=
4;оподібної
реакції
(спазми у жив=
1086;ті,
нудота,
блювання,
головний
біль, припли=
074;
крові до
обличчя),
можливі
деліріозні
=
85;апади
та
запаморочеl=
5;ня.
Преп=
арати
літію: при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з секнідазо
=
83;ом
підвищуєтьl=
9;я
концентрацo=
0;я
літію в плаз=
084;і
крові.
Неде=
поляризуючo=
0;
міорелаксаl=
5;ти
(векуронію
бромід): не
рекомендуєm=
0;ься
поєднувати
=
79;
секнідазолl=
6;м.
Амок=
сицилін:
п
=
88;и
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з секнідазо
=
83;ом
підвищуєтьl=
9;я
активність
щодо Helicobacter pylori
(амоксицилі
=
85;
пригнічує
розвиток
резистентнl=
6;сті).
Флук=
оназол.
Проти=
087;оказано
сумісне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
з
нижчезазнаm=
5;еними
лікарськимl=
0;
засобами.
Цизап=
088;ид:
повідомлялl=
6;ся
про розвито
=
82;
побічних ре
=
72;кцій
з боку серця,
у тому числі
про
пароксизмаl=
3;ьну
шлуночкову
тахікардію
типу «піруе
=
90;»
у пацієнтів,
які
одночасно
застосовувk=
2;ли
флуконазол
та цизаприд. =
1059;
контрольовk=
2;ному
дослідженнo=
0;
одночасне
застосуванl=
5;я
200 мг
флуконазолm=
1; 1
раз на добу
та 20 мг
цизаприду 4
рази на добу
призводило
до значного
підвищення
рівня
цизаприду у
плазмі кров=
10;
та до подовж=
077;ння
інтервалу QT.
Одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та цизаприд
=
91;
протипоказk=
2;не
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Терфе=
085;адин: чере=
;з
випадки
розвитку
тяжких
серцевих
аритмій,
спричинениm=
3;
подовженняl=
4;
інтервалу QTc, у
пацієнтів,
які
застосовуюm=
0;ь
азольні
протигрибкl=
6;ві
лікарські
засоби
одночасно з
терфенадинl=
6;м,
були
проведені
дослідженнn=
3;
взаємодії
цих
препаратів. =
059;
ході дослід
=
78;ень
при
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
у дозі 200 мг на
добу не було
виявлено
подовження
інтервалу QT.
Інше
дослідженнn=
3;
при
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
у дозах 400 мг тk=
2;
800 мг на добу
продемонстl=
8;увало,
що
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
у дозах 400 мг нk=
2;
добу або вищ=
077;
значно
підвищує
рівень
терфенадинm=
1;
у плазмі кро=
074;і
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
цих препара
=
90;ів.
Сумісне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
у дозах 400 мг
або вище з
терфенадинl=
6;м
протипоказk=
2;не
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
При
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
у дозах нижч=
077;
400 мг на добу
одночасно з
терфенадинl=
6;м
слід провод
=
80;ти
ретельний
моніторинг
стану паціє
=
85;та.
Астем=
110;зол:
сумісне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та астемізо
=
83;у
може знизит
=
80;
кліренс
астемізолу. =
057;причинене
цим
підвищення
концентрацo=
0;ї
астемізолу
=
91;
плазмі кров=
10;
може
призвести д
=
86;
подовження
інтервалу QT, у
рідкісних в
=
80;падках
– до
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует».
Одночасне з
=
72;стосування
флуконазолm=
1;
та
астемізолу
протипоказk=
2;не.
Ам=
іодарон:
одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
з аміодарон
=
86;м
може
призвести д
=
86;
пригніченнn=
3; метаболізм=
1091;
аміодарону.
Спостерігаk=
4;ся
зв’язок між
застосуванl=
5;ям
аміодарону
та
подовженняl=
4;
інтервалу QT.
Одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та
аміодарону
протипоказk=
2;не.
Пімоз=
080;д
та хінідин:
сумісне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та пімозиду
або хінідин
=
91;
може
призводити
до пригніче
=
85;ня
метаболізмm=
1;
пімозиду аб
=
86;
хінідину,
хоча
відповідниm=
3;
досліджень in
vitro та in vivo не
проводили.
Підвищення
концентрацo=
0;ї
пімозиду аб
=
86;
хінідину у
плазмі кров=
10;
може спричи
=
85;яти
подовження
інтервалу QT, у
рідкісних
випадках
призводити
до розвитку
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует».
Одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та пімозиду
або хінідин
=
91;
протипоказk=
2;не.
Еритр=
086;міцин:
одночасне
застосуванl=
5;я
еритроміциl=
5;у
та флуконаз
=
86;лу
потенційно
підвищує
ризик
розвитку
кардіотоксl=
0;чності
(подовження
інтервалу QT,
пароксизмаl=
3;ьна
шлуночкова
тахікардія
типу «піруе
=
90;»)
та, як
наслідок, до
раптової
серцевої
смерті.
Застосуванl=
5;я
комбінації
цих
лікарських
засобів
протипоказk=
2;не.
Не
рекомендуєm=
0;ься
одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та
нижчезазнаm=
5;ених
лікарських
засобів.
Галоф=
072;нтрин: флук=
;оназол
може
спричинити
підвищення
концентрацo=
0;ї
галофантриl=
5;у
у плазмі
крові за
рахунок
пригніченнn=
3;
CYP3A4. Одночасне
застосуванl=
5;я
цих
лікарських
засобів мож
=
77; підвищити
ризик
розвитку
кардіотоксl=
0;чності
(подовження =
110;нтервалу
QT,
пароксизмаl=
3;ьна
шлуночкова
=
90;ахікардія
типу
«пірует») т=
072;,
як наслідок,
до раптової
серцевої
смерті. Слід
уникати
застосуванl=
5;я
комбінації
=
94;их
лікарських
засобів.
Суміс=
085;е
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та нижчезаз
=
85;ачених
лікарських
засобів
вимагає
обережностo=
0;
та
коригуваннn=
3;
дози.
Вплив
інших лікар
=
89;ьких
засобів на
флуконазол.
Дослі=
076;ження
взаємодії
продемонстl=
8;ували,
що одночасн
=
77;
вживання їж=
10;,
застосуванl=
5;я
циметидину,
антацидів
або подальш
=
77;
опроміненнn=
3;
усього тіла
для пересад
=
82;и
кісткового
мозку не має
клінічно
значущого
впливу на
абсорбцію
флуконазолm=
1;
при його
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і.
Гі=
дрохлоротіk=
2;зид: у
дослідженнo=
0;
фармакокінk=
7;тичної
взаємодії
одночасне
багатократl=
5;е
застосуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
у здорових
добровольцo=
0;в,
які
отримували
флуконазол,
підвищувалl=
6;
концентрацo=
0;ю
флуконазолm=
1;
у плазмі кро=
074;і
на 40 %. Такі
параметри
взаємодії н
=
77;
вимагають
змін у режим=
110;
дозування
флуконазолm=
1;
для
пацієнтів,
які
одночасно
отримують с
=
77;чогінні
засоби.
Рифам=
087;іцин:
одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та рифампіц
=
80;ну
зменшувало
площу під
кривою
«концентраm=
4;ія
– час» (AUC) на 25 % тk=
2;
скорочувалl=
6;
період
напіввиведk=
7;ння
флуконазолm=
1;
на 20 %. Тому слі
=
76;
розглянути
доцільністn=
0;
підвищення
дози
флуконазолm=
1; для
пацієнтів,
які
застосовуюm=
0;ь
рифампіцин.
Вплив
флуконазолm=
1;
на інші
лікарські
засоби.
Флуко=
085;азол
є потужним
інгібітороl=
4;
ізоферментm=
1;
2C9 цитохрому P450 (C=
YP)
та помірним
інгібітороl=
4;
CYP3A4. Також
флуконазол =
08;
інгібітороl=
4;
CYP2С19. Окрім
спостережуk=
4;аних/
документалn=
0;но
підтверджеl=
5;их
взаємодій, щ=
086;
описані
нижче, при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
із флуконаз
=
86;лом
існує ризик
підвищення
=
91;
плазмі кров=
10;
концентрацo=
0;й
інших сполу
=
82;,
що
метаболізуn=
2;ться
CYP2C9 та CYP3A4. Тому
застосовувk=
2;ти
такі
комбінації
препаратів
слід з обере=
078;ністю;
при цьому
необхідно
ретельно сп
=
86;стерігати
за станом
пацієнтів.
Пригнічуваl=
3;ьна
дія
флуконазолm=
1;
на ферменти
зберігаєтьl=
9;я
протягом 4–5
діб після
його
застосуванl=
5;я
у зв’язку з
його
тривалим
періодом
напіввиведk=
7;ння.
Альфе=
085;таніл: під
час
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
альфентаніl=
3;у
у дозі 20 мкг/кг
та
флуконазолm=
1;
у дозі 400 мг
здоровим
добровольцn=
3;м
спостерігаl=
3;ося
двократне
збільшення AUC<=
sub>10,
можливо
через
інгібуваннn=
3;
CYP3A4. Може бути
необхідним
коригуваннn=
3;
дози
альфентаніl=
3;у.
Амітр=
080;птилін,
нортриптилo=
0;н:
ф
=
83;уконазол
посилює дію
амітриптилo=
0;ну
та нортрипт
=
80;ліну.
Рекомендуєm=
0;ься
вимірювати
концентрацo=
0;ї
5-нортриптил=
110;ну
та/або S-амітр&=
#1080;птиліну
на початку
комбінованl=
6;ї
терапії та ч=
077;рез
1 тиждень. У
разі
необхідносm=
0;і
слід відкор
=
80;гувати
дозу
амітриптилo=
0;ну/нортрипт=
1080;ліну.
Амфот=
077;рицин
В:
як свідчать
дані
досліджень,
одночасне з
=
72;стосування
флуконазолm=
1;
та
амфотерициl=
5;у
призводило
до таких
результатіk=
4;:
невеликий
адитивний
протигрибкl=
6;вий
ефект при
системній
інфекції C. albicans,
відсутністn=
0;
взаємодії
при
внутрішньоm=
5;ерепній
інфекції Cryptococcus
neoformans та
антагонізм
двох
препаратів
при системн=
10;й
інфекції A. fumigatus.
Клінічне
значення
результатіk=
4;,
отриманих у
ході
досліджень,
невідоме.
Антик=
086;агулянти:
Бензо=
076;іазепіни
короткої ді=
11;,
наприклад м=
10;дазолам,
триазолам:=
призначеннn=
3;
флуконазолm=
1;
після перор
=
72;льного
застосуванl=
5;я
мідазоламу
призводило
до значного
підвищення
концентрацo=
0;ї
мідазоламу
та до
посилення
психомоторl=
5;их
ефектів.
Одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
у дозі 200 мг та
мідазоламу
=
91;
дозі 7,5 мг
перорально
призводило
до
підвищення AUC
та періоду
напіввиведk=
7;ння
у 3,7 та 2,2 раза
відповідно.
Застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
у дозі 200 мг/доk=
3;у
та 0,25 мг
триазоламу
перорально
призводило
до
підвищення AUC
та періоду
напіввиведk=
7;ння
у 4,4 та 2,3 раза
відповідно.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
та триазола
=
84;у
спостерігаl=
3;ося
потенціюваl=
5;ня
та
пролонгаціn=
3;
ефектів
триалозаму.
Якщо
пацієнту,
який
отримував
лікування ф
=
83;уконазолом,
слід
одночасно
призначити
=
90;ерапію
бензодіазеl=
7;інами,
дозу
останніх сл=
10;д
зменшити та
встановити
належний
нагляд за
станом
пацієнта.
Карба=
084;азепін:
флуконазол
пригнічує
метаболізм
карбамазепo=
0;ну
та спричиня=
08;
підвищення
рівня карба
=
84;азепіну
у сироватці
крові на 30 %.
Існує ризик
розвитку
проявів
токсичностo=
0;
з боку карба=
084;азепіну.
Може бути
необхідним
коригуваннn=
3;
дози
карбамазепo=
0;ну
залежно від
рівня його
концентрацo=
0;ї
та дії препа=
088;ату.
Блока=
090;ори
кальцієвих
каналів: деякі
антагоністl=
0;
кальцію
(ніфедипін,
ісрадипін,
амлодипін т
=
72;
фелодипін)
метаболізуn=
2;ться
ферментом CYP3A4.
Флуконазол
може підвищ
=
91;вати
системну
експозицію
блокаторів
=
82;альцієвих
каналів.
Рекомендовk=
2;ний
ретельний
моніторинг
щодо
розвитку
побічних
реакцій.
Целек=
086;ксиб: при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
(200 мг на добу) і
целекоксибm=
1;
(200 мг) Cmax та AUC
целекоксибm=
1;
підвищувалl=
0;ся
на 68 % та 134 % відпо=
;відно.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
целекоксибm=
1;
та
флуконазолm=
1;
може бути
необхідним
зменшення
дози целеко
=
82;сибу
вдвічі.
Цикло=
092;осфамід:
одночасне
застосуванl=
5;я
циклофосфаl=
4;іду
і флуконазо
=
83;у
призводить
до
підвищення
рівня
білірубіну
та
креатиніну
=
74;
сироватці к
=
88;ові.
Ці препарат
=
80;
можна
застосовувk=
2;ти
одночасно, а=
083;е
слід зважат
=
80;
на ризик
підвищення
концентрацo=
0;ї
білірубіну
та
креатиніну
=
74;
сироватці
крові.
Фента=
085;іл:
повідомлялl=
6;ся
про один
летальний
випадок
інтоксикацo=
0;ї
фентанілом, =
087;ричиною
якої могла
бути
взаємодія
фентанілу т
=
72;
флуконазолm=
1;.
До того ж у
дослідженнo=
0;
за участю 12
здорових
добровольцo=
0;в
було
продемонстl=
8;овано,
що
флуконазол
значно
уповільнювk=
2;в
елімінацію
фентанілу.
Підвищення
=
82;онцентраці=
1111;
фентанілу
може
призвести д
=
86; пригніченн&=
#1103;
дихання, том=
091;
слід
ретельно ко
=
85;тролювати
стан
пацієнта.
Може бути
необхідною
корекція
дози
фентанілу.
Інгіб=
110;тори
ГМГ-КоА-реду=
082;тази:
сумісне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та інгібіто
=
88;ів
ГМГ-КoA-редукт&=
#1072;зи,
що метаболі
=
79;уються
CYP3A4
(аторвастат
=
80;н
та симваста
=
90;ин),
або
інгібіторіk=
4;
ГМГ-КoA-редукт&=
#1072;зи,
що метаболі
=
79;уються
CYP2C9
(флувастати
=
85;),
підвищує ри
=
79;ик
розвитку
міопатії та
рабдоміоліk=
9;у.
У разі
необхідносm=
0;і
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
цих
препаратів
слід
ретельно
спостерігаm=
0;и
за пацієнто
=
84;
щодо
виникнення
симптомів
міопатії та
рабдоміоліk=
9;у
і проводити
моніторинг
рівня
креатинкінk=
2;зи.
У випадку
значного
підвищення
рівня
креатинкіаk=
9;и,
а також при
діагностувk=
2;нні
або підозрі
на
міопатію/ра
=
73;доміоліз
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
ГМГ-КoA-редукт&=
#1072;зи
слід
припинити.
Імуно=
089;упресори
(наприклад
циклоспориl=
5;,
еверолімус,
сиролімус і
такролімус).
Цикло=
089;порин:
флуконазол
значно
підвищує
концентрацo=
0;ю
та AUC
циклоспориl=
5;у.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
у дозі 200
мг/добу та
циклоспориl=
5;у
у дозі 2,7
мг/кг/добу
спостерігаl=
3;ося
збільшення AUC
циклоспориl=
5;у
у 1,8 раза. Ці
препарати
можна засто
=
89;овувати
одночасно з
=
72;
умови
зменшення д
=
86;зи
циклоспориl=
5;у
залежно від
його концен
=
90;рації.
Еверо=
083;імус: хоча
досліджень in
vitro та in vivo не
проводили,
флуконазол
може
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ю
еверолімусm=
1;
в сироватці
крові через
пригніченнn=
3;
CYP3А4.
Сирол=
110;мус:
флуконазол
підвищує
концентрацo=
0;ю
сиролімусу
=
91;
плазмі кров=
10;,
ймовірно,
шляхом приг
=
85;ічення
метаболізмm=
1;
сиролімусу
ферментом CYP3A4
та
P-глікопроте=
111;ном.
Ці препарат
=
80;
можна
застосовувk=
2;ти
одночасно з
=
72;
умови
коригуваннn=
3;
дози
сиролімусу
=
79;алежно
від рівня
концентрацo=
0;ї
та ефектів п=
088;епарату.
Такро=
083;імус:
ф
=
83;уконазол
може
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
в сироватці
крові до 5
разів при
його
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
через
пригніченнn=
3;
метаболізмm=
1;
такролімусm=
1;
ферментом CYP3A4
=
91;
кишечнику.
При внутріш
=
85;ьовенному
застосуванl=
5;і
такролімусm=
1; не
спостерігаl=
3;ося
значних змі
=
85;
фармакокінk=
7;тики.
Підвищені
рівні
такролімусm=
1;
асоціюютьсn=
3;
із
нефротоксиm=
5;ністю.
Дозу такрол=
10;мусу
для перорал=
00;ного
застосуванl=
5;я
слід
знижувати з
=
72;лежно
від
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;.
Лозар=
090;ан:
флуконазол
пригнічує
метаболізм
лозартану д
=
86;
його
активного
метаболіту (E-31
74), що
обумовлює
більшу
частину
антагонізмm=
1;
до
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II під час заст=
осування
лозартану.
Рекомендовk=
2;но
здійснюватl=
0;
моніторинг
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів.
Метад=
086;н:
флуконазол
може
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ю
метадону у
сироватці
крові. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
метадону та
флуконазолm=
1;
може бути
необхідним
коригуваннn=
3;
дози метадо
=
85;у.
Несте=
088;оїдні
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП): при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з флуконазо
=
83;ом
Cmax та AUC
флурбіпрофk=
7;ну
підвищувалl=
0;ся
на 23 % та 81 % відпо=
відно
порівняно і
=
79;
відповідниl=
4;и
показникамl=
0;
при
застосуванl=
5;і
тільки
флурбіпрофk=
7;ну.
Аналогічно
при одночас
=
85;ому
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
з рацемічни
=
84;
ібупрофеноl=
4; 400
мг Cmax та AUC
фармакологo=
0;чно
активного
ізомеру S-(+)-ібm=
1;профену
підвищувалl=
0;ся
на 15 % та 82 %
відповідно,
порівняно і
=
79;
відповідниl=
4;и
показникамl=
0; при
застосуванl=
5;і
тільки
рацемічногl=
6;
ібупрофену.
Хоча
спеціальниm=
3;
досліджень
не проводил
=
80;,
флуконазол
потенційно
здатний
підвищуватl=
0;
системну
експозицію
інших НПЗП,
що метаболі
=
79;уються
CYP2C9 (наприклад
напроксену,
лорноксикаl=
4;у,
мелоксикамm=
1;,
диклофенакm=
1;).
Рекомендовk=
2;но
здійснюватl=
0;
моніторинг
побічних ре
=
72;кцій
та токсични
=
93;
проявів,
пов’язаних =
10;з
НПЗП. Може по=
1090;ребуватися
коригуваннn=
3;
дози НПЗП.
Феніт=
086;їн:
флуконазол
пригнічує
метаболізм
фенітоїну в
печінці.
Одночасне
багаторазоk=
4;е
застосуванl=
5;я
200 мг
флуконазолm=
1;
та 250 мг
фенітоїну
внутрішньоk=
4;енно
призводить
=
76;о
підвищення AUC<=
sub>24
фенітоїну н
=
72;
75 % та Сmin на 128 %.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
цих лікарсь
=
82;их
засобів слі
=
76;
проводити
моніторинг
концентрацo=
0;ї
фенітоїну у
сироватці к
=
88;ові
для
уникнення
розвитку
токсичної
дії фенітої
=
85;у.
Предн=
110;зон:
повідомлялl=
6;ся
про випадок,
коли у
пацієнта
після
трансплантk=
2;ції
печінки на
тлі
застосуванl=
5;я
преднізону
=
88;озвинулася
гостра
недостатніl=
9;ть
кори надни
=
88;кових
залоз, що
виникла
після припи
=
85;ення
тримісячноk=
5;о
курсу
терапії
флуконазолl=
6;м.
Припинення
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;,
ймовірно, сп=
088;ичинило
посилення
активності CYP3=
A4,
що призвело
до
прискореннn=
3;
метаболізмm=
1;
преднізону.
Слід
ретельно
стежити за
пацієнтами,
які протяго
=
84;
тривалого
часу
одночасно
застосовуюm=
0;ь
флуконазол
та преднізо
=
85;,
з метою попе=
088;едження
розвитку
недостатноl=
9;ті
кори надни
=
88;кових
залоз після
припинення
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;.
Рифаб=
091;тин:
флуконазол
підвищує
концентрацo=
0;ю
рифабутину
=
74;
сироватці
крові, що
призводить
до збільшен
=
85;я
AUС
рифабутину
до 80 %. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
та рифабути
=
85;у
повідомлялl=
6;ся
про випадки
розвиток
увеїту. При
застосуванl=
5;і
такої
комбінації
лікарських
засобів слі
=
76;
брати до
уваги
симптоми
токсичної
дії рифабут
=
80;ну.
Сакві=
085;авір:
флуконазол
підвищує AUC та
максимальнm=
1;
концентрацo=
0;ю
(Cmax) саквін
=
72;віру
приблизно н
=
72;
50 % та 55 %
відповідно
=
95;ерез
пригніченнn=
3;
метаболізмm=
1;
саквінавірm=
1;
у печінці
ферментом CYP3A4 =
10;
через
інгібуваннn=
3;
P-глікопроте=
111;ну.
Взаємодії
між
флуконазолl=
6;м
та
саквінавірl=
6;м/ритонавір=
1086;м
не
досліджуваl=
3;ися,
тому вони мо=
078;уть
бути більш
вираженими.
Може бути не=
086;бхідним
коригуваннn=
3;
дози саквін
=
72;віру.
Похід=
085;і
сульфонілсk=
7;човини: при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазол
пролонгує
період
напіввиведk=
7;ння
пероральниm=
3;
похідних
сульфонілсk=
7;човини
(хлорпропам=
10;ду,
глібенкламo=
0;ду,
гліпізиду т
=
72;
толбутамідm=
1;)
при їх
застосуванl=
5;і
здоровим до
=
73;ровольцям.
Рекомендуєm=
0;ься
проводити
частий
контроль
цурку в кров=
110;
та
відповідниl=
4;
чином
знижувати д
=
86;зу
похідних
сульфонілсk=
7;човини
при одночас
=
85;ому
застосуванl=
5;і
із
флуконазолl=
6;м.
Теофі=
083;ін: у
плацебо-кон
=
90;рольованом=
1091;
дослідженнo=
0;
взаємодії
препаратів
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
по 200 мг
протягом 14
днів
призводило
до зниження =
089;ереднього
кліренсу
теофіліну в
плазмі кров=
10;
на 18 %. За
пацієнтами,
які
застосовуюm=
0;ь
теофілін у
високих
дозах або як=
110;
мають підви
=
97;ений
ризик
розвитку
токсичних
проявів тео
=
92;іліну
з інших
причин, слід
встановити
нагляд щодо
виявлення
ознак
розвитку то
=
82;сичної
дії
теофіліну.
Терапію слі
=
76;
змінити при
появі ознак
токсичностo=
0;.
Алкал=
086;їди
барвінку: хоча
відповідниm=
3;
досліджень
не проводил
=
80;,
флуконазол,
ймовірно
через
інгібуваннn=
3;
CYP3A4, може
спричиняти
підвищення
концентрацo=
0;ї
алкалоїдів
барвінку у
плазмі кров=
10;
(наприклад
вінкристинm=
1;
та
вінбластинm=
1;),
що призводи
=
90;ь
до розвитку
нейротоксиm=
5;них
ефектів.
Вітам=
110;н
А:
повідомлялl=
6;ся,
що у
пацієнтів,
які одночас
=
85;о
застосовувk=
2;ли
трансретинl=
6;єву
кислоту
(кислотна
форма
вітаміну А)
та флуконаз
=
86;л,
спостерігаl=
3;ися
побічні
реакції з
боку ЦНС у
формі
псевдотумоl=
8;у
головного
мозку, що
зник після
відміни
флуконазолm=
1;.
Ці лікарськ=
10;
засоби можн
=
72;
застосовувk=
2;ти
одночасно,
але слід
пам’ятати
про ризик ви=
085;икнення
побічних
реакцій з
боку ЦНС.
Ворик=
086;назол
(інгібітор CYP2С=
;9
та CYP3А4): одночасне
застосуванl=
5;я
вориконазоl=
3;у
перорально
(по 400 мг кожні 12
годин
протягом 1
дня, потім по 2=
00
мг кожні 12
годин
протягом 2,5
дня) та флуко=
1085;азолу
перорально (400
мг в перший
день, потім
по 200 мг кожні 24
години прот=
03;гом
4 днів) 8
здоровим
добровольцn=
3;м
чоловічої
статі
призводило
до
підвищення
=
57;max
та AUCτ
вориконазоl=
3;у
у середньом
=
91;
до 57 % (90 % ДІ: 20 %, 107 %) та 79 % =
(90
% ДІ: 40 %, 128 %)
відповідно. =
053;евідомо,
чи
призводить
зниження
дози та/або ч=
1072;стоти
застосуванl=
5;я
вориконазоl=
3;у
або
флуконазолm=
1;
до усунення
такого
ефекту. При
застосуванl=
5;і
вориконазоl=
3;у
після
флуконазолm=
1;
слід
проводити с
=
87;остереженн=
1103;
щодо
розвитку
побічних еф
=
77;ктів,
асоційованl=
0;х
із
вориконазоl=
3;ом.
Зидов=
091;дин:
флуконазол
підвищує Сmax
та AUC
зидовудину
на 84 % та 74 %
відповідно,
що зумовлен
=
86;
зниженням к
=
83;іренсу
зидовудину
приблизно н
=
72;
45 % при його пеl=
8;оральному
застосуванl=
5;і.
Період напі
=
74;виведення
зидовудину
був також
подовжений
приблизно н
=
72; 128
% після
застосуванl=
5;я
комбінації
флуконазолm=
1;
та
зидовудину.
За пацієнта
=
84;и,
які
застосовуюm=
0;ь
таку
комбінацію
=
83;ікарських
засобів, слі=
076;
спостерігаm=
0;и
щодо
розвитку
побічних
реакцій,
пов’язаних =
10;з
застосуванl=
5;ям
зидовудину.
Можна розгл=
03;нути
доцільністn=
0;
зниження
дози зидову
=
76;ину.
Азитр=
086;міцин: у
ході
досліджень
оцінювали
вплив азитр
=
86;міцину
та
флуконазолm=
1;
на
фармакокінk=
7;тику
один одного
при їх
одночасномm=
1;
пероральноl=
4;у
разовому
застосуванl=
5;і
у дозах 1200 мг т
=
72;
800 мг
відповідно.
Жодних
значущих
фармакокінk=
7;тичних
взаємодій
виявлено не
було.
Перорал=
;ьні
контрацептl=
0;ви: при
багаторазоk=
4;ому
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
у дозі 50 мг
впливу на
рівень
гормонів не
було
виявлено,
тоді як при
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
у дозі 200 мг на
добу
спостерігаl=
3;ося
збільшення
АUС етинілес=
090;радіолу
на 40 %,
левоноргесm=
0;релу
– на 24 %. Це
свідчить пр
=
86;
те, що
багаторазоk=
4;е
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
у зазначени
=
93;
дозах навря
=
76;
чи може
впливати на
ефективнісm=
0;ь
комбінованl=
6;го
пероральноk=
5;о
контрацептl=
0;ву.
Особливост=
;і
застосуванl=
5;я.
Пер=
077;д
початком
лікування
препаратом
Гінекит®
необхідно
зробити
посів і
визначити
чутливість
мікрофлори
до
препаратів,
що входять д=
086;
його складу.
Хво=
088;і
з
інфекційниl=
4;и
уретритами
та цервіцит
=
72;ми
перед
початком
лікування
препаратом
Гінекит®
повинні
пройти
відповідні
серологічнo=
0;
тести щодо
сифілісу.
Ази=
090;роміцин.
Ал=
077;ргічні
реакції. Як і у
випадку з
еритроміциl=
5;ом
та іншими
макролідниl=
4;и
антибіотикk=
2;ми,
повідомлялl=
6;ся
про рідкісн=
10;
серйозні ал
=
77;ргічні
реакції,
включаючи
ангіоневроm=
0;ичний
набряк та
анафілаксіn=
2;
(у поодиноки=
093;
випадках – з
летальним
наслідком).
Деякі з цих
реакцій,
спричинениm=
3;
азитроміциl=
5;ом,
спричиняли
=
88;ецидивні
симптоми і
потребувалl=
0;
тривалішогl=
6;
спостережеl=
5;ня
і лікування.
Оск=
110;льки
азитроміциl=
5;
елімінуєтьl=
9;я
переважно
через
печінку,
пацієнтам з
тяжкими зах
=
74;орюваннями
печінки
застосовувk=
2;ти
препарат
слід з
обережністn=
2;.
При
наявності у
пацієнтів
ознак
порушення
функції
печінки слі
=
76;
припинити
застосуванl=
5;я
препарату.
У
пацієнтів і
=
79;
тяжкою
нирковою
недостатніl=
9;тю
(нирковий
кліренс < 10
мл/хв)
спостерігаl=
3;и
33 % збільшення
системної
експозиції
азитроміциl=
5;у.
Як і &=
#1091;
випадку
застосуванl=
5;я
інших
антибіотикo=
0;в,
слід провод
=
80;ти
контроль
щодо
можливого р
=
86;звитку
інфекцій, як=
110;
викликані
нечутливимl=
0;
мікроорганo=
0;змами
(наприклад, MRSA
та інші
резистентнo=
0;
штами, S. aureus, S. Pneumoniae та ін.),
включаючи
гриби.
Імо=
074;ірність
розвитку
діареї,
пов’язаної
=
79; Clostridium
difficile, слід брат=
080;
до уваги щод=
086;
усіх
пацієнтів з
діареєю, що
виникла
після
застосуванl=
5;я
антибіотикo=
0;в.
Необхідно
уважно
аналізуватl=
0;
анамнез,
оскільки
повідомлялl=
6;ся,
що пов’язан
=
72;
з Clostridium difficile діаре=
103;
може
розвинутисn=
3;
через 2
місяці післ=
03;
прийому
антибактерo=
0;альних
препаратів.
=
Подовження
інтервалу QT.<=
/i>
Подовження
=
89;ерцевої
реполяризаm=
4;ії,
які
асоціювалиl=
9;ь
із ризиком
розвитку
серцевої
аритмії та
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует»,
спостерігаl=
3;ись
при
лікуванні
іншими
макролідниl=
4;и
антибіотикk=
2;ми.
Подібний
ефект
азитроміциl=
5;у
не можна
повністю ви
=
82;лючити
у пацієнтів =
079;
підвищеним
ризиком
подовженої
серцевої
реполяризаm=
4;ії,
тому слід з
обережністn=
2;
призначати
лікування
пацієнтам: і=
079;
вродженою
або
зареєстровk=
2;ною
пролонгаціn=
8;ю
інтервалу QT;
які проходя
=
90;ь
лікування і
=
79;
застосуванl=
5;ям
інших
активних
речовин, що
подовжують
інтервал QT,
наприклад
антиаритміm=
5;ні
препарати
класу ІА і
ІІІ, цизапри=
076;
і терфенади
=
85;;
з порушення
=
84;
електролітl=
5;ого
обміну,
особливо у
випадку
гіпокаліємo=
0;ї
і гіпомагні=
08;мії;
з клінічно
релевантноn=
2;
брадикардіn=
8;ю,
серцевою
аритмією аб
=
86;
тяжкою серц
=
77;вою
недостатніl=
9;тю.
Мі=
072;стенія
гравіс.
Повідомлялl=
6;ся
про
загостреннn=
3;
симптомів
міастенії
гравіс або
про новий
розвиток мі
=
72;стенічного
синдрому у
пацієнтів,
які отримую
=
90;ь
терапію
азитроміциl=
5;ом.
Секніда=
;зол.
Секніда=
;зол
не слід
призначати
хворим з
дискразією
крові в
анамнезі. Пр=
080;
лікуванні
препаратом
=
84;оже
проявлятисn=
3;
оборотна
нейтропеніn=
3;.
Кількість
лейкоцитів
відновлюєтn=
0;ся
після припи
=
85;ення
лікування.
Під час
застосуванl=
5;я
препарату
слід уникат
=
80;
вживання
алкоголю.
Фл=
уконазол.
У
поодиноких
випадках
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
може
супроводжуk=
4;атися
токсичними
ураженнями
печінки, у
тому числі з
летальним
наслідком (в
основному
вони
спостерігаn=
2;ться
у хворих із
тяжкими
супутніми
захворюванl=
5;ями).
Геп=
072;тотоксична
дія
флуконазолm=
1;,
як правило,
оборотна,
ознаки її
зникають
після
припинення
терапії.
Необхідно
спостерігаm=
0;и
за хворими, в
яких під час
лікування ф
=
83;уконазолом
порушуютьсn=
3;
показники
функції
печінки, з
метою
виявлення
ознак більш =
090;яжкого
ураження
печінки. При
появі кліні
=
95;них
ознак
ураження
печінки, які
можуть бути
пов’язані з
флуконазолl=
6;м,
препарат
необхідно в=
10;дмінити.
Під
час
лікування
флуконазолl=
6;м
у хворих дуж=
077;
рідко можут=
00;
зустрічатиl=
9;я
ексфоліатиk=
4;ні
шкірні
реакції, так=
110;
як синдром
Стівенса – Д=
078;онсона
та токсични
=
81;
епідермальl=
5;ий
некроліз.
Хворі на СНІ=
044;
більш
схильні до р=
086;звитку
тяжких
шкірних
реакцій при
застосуванl=
5;і
великої
кількості
препаратів.
Якщо у
хворого з
поверхневоn=
2;
грибковою
інфекцією
з’являютьсn=
3;
висипи, які
можна пов’я
=
79;ати
з
флуконазолl=
6;м,
препарат
слід відмін
=
80;ти.
У по=
1086;диноких
випадках, як
і у разі
застосуванl=
5;я
інших азолі
=
74;,
можливе
виникнення
анафілактиm=
5;них
реакцій.
=
Серцево-суд
=
80;нна
система. Дея=
082;і
азоли, у тому
числі й
флуконазол,
асоціюютьсn=
3;
з
подовженняl=
4;
інтервалу QТ
на електрок
=
72;рдіограмі.
Повідомлялl=
6;ся
про дуже рід=
082;існі
випадки
подовження
інтервалу QТ
та пароксиз
=
84;альної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует» пр
=
80;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;. Ці
повідомленl=
5;я
стосувалисn=
3;
пацієнтів і
=
79;
тяжкими
захворюванl=
5;ями
при
поєднанні
багатьох
факторів
ризику, таки=
093;
як
структурні
захворюванl=
5;я
серця,
порушення
електролітl=
5;ого
обміну та
одночасне
застосуванl=
5;я
інших лікар
=
89;ьких
засобів, що
впливають н
=
72;
інтервал QТ.
Недоста=
;тність
наднирковиm=
3;
залоз.
Кетоконазоl=
3;,
як відомо,
спричиняє
недостатніl=
9;ть
наднирковиm=
3;
залоз, і це
також може с=
090;осуватися
флуконазолm=
1;,
хоча
спостерігаn=
8;ться
рідко. Повід=
086;млялося
про випадок,
коли у
пацієнта
після
трансплантk=
2;ції
печінки, на
тлі застосу
=
74;ання
преднізону,
розвинуласn=
3;
гостра недо
=
89;татність
кори
наднирковиm=
3;
залоз, що
виникла
після
припинення
тримісячноk=
5;о
курсу терап=
10;ї
флуконазолl=
6;м.
Припинення
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;,
ймовірно,
спричинило
посилення а
=
82;тивності
CYP3A4, що призвел=
086;
до
прискореннn=
3;
метаболізмm=
1;
преднізону.
Слід
ретельно
стежити за
пацієнтами,
які протяго
=
84;
тривалого ч
=
72;су
одночасно
застосовуюm=
0;ь
флуконазол
=
90;а
преднізон, з
метою
попередженl=
5;я
розвитку
недостатноl=
9;ті
кори
наднирковиm=
3;
залоз після
припинення
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;.
Галофан=
;трин.
Гал=
офантрин
є субстрато
=
84;
ферменту CYP3А4 o=
0;
пролонгує
інтервал QT
при
застосуванl=
5;і
у рекомендо
=
74;аних
терапевтичl=
5;их
дозах.
Одночасне
застосуванl=
5;я
галофантриl=
5;у
та флуконаз
=
86;лу
не
рекомендуєm=
0;ься.
Цито=
хром
Р450. Флуконазол
є потужним
інгібітороl=
4;
ферменту CYP2C9 т
=
72;
помірним
інгібітороl=
4;
ферменту CYP3А4.
=
58;акож
флуконазол =
08;
інгібітороl=
4;
ферменту CYP2C19.
Слід
спостерігаm=
0;и
за станом
пацієнтів,
які
одночасно
застосовуюm=
0;ь
флуконазол
=
90;а
препарати з
вузьким
терапевтичl=
5;им
вікном, що
метаболізуn=
2;ться
за участю CYP2C9, CYP2C19
та CYP3A4.
Терф=
енадин.
С
=
83;ід
ретельно
спостерігаm=
0;и
за станом па=
094;ієнта
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
терфенадинm=
1;
та
флуконазолm=
1;
у дозі менше 400
мг на добу.
Поз=
080;тивна
динаміка
симптомів
зазвичай ро
=
79;починаєтьс=
1103;
через 24
години. Одна=
082;
повне їх
зникнення
може
відбутися з
=
72;
кілька днів. =
1071;кщо
протягом
кількох дні
=
74;
у пацієнта н=
077;
відбулося
покращення,
слід
звернутися
до лікаря.
Пац=
110;єнтам
із порушенн=
03;м
функцій
нирок
препарат
слід застос
=
86;вувати
з
обережністn=
2;.
До
складу
допоміжних
речовин
таблеток аз
=
80;троміцину
входить
барвник
понсо 4R, який
може
спричиняти
гіперчутлиk=
4;ість
та тяжкі але=
088;гічні
реакції.
=
Пацієнтам
з
потенційноn=
2;
схильністю
до аритмії ф=
083;уконазол
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;.
Застосуван=
;ня
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
У період вагітності протипоказk= 2;но застосуванl= 5;я препарату.
Годування груддю під час лікування препаратом слід припинити.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
У
чутливих
хворих при
застосуванl=
5;і
препарату
можуть
виникнути
сонливість,
порушення
координаціo=
1;
рухів. Тому у
період ліку
=
74;ання
препаратом
слід
утримуватиl=
9;я
від керуван
=
85;я
автотранспl=
6;ртом
або роботи з =
1110;ншими
механізмамl=
0;.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Тk=
2;блетки
з набору
приймають з
=
72; такою
схемою: рано=
082;
– таблетка С
(секнідазол
Тk=
2;блетки
секнідазолm=
1;
приймають
двічі на ден=
100;
під час їди з
метою
запобіганнn=
3;
подразнюючo=
0;й
дії на слизо=
074;у
оболонку
травного
тракту.
Тk=
2;блетки
азитроміциl=
5;у
приймають
одноразово
за 1 годину до
або через 2
години післ=
03;
їди.
Тk=
2;блетки
флуконазолm=
1;
приймають
незалежно
від прийому
їжі.
Зk=
2;
необхідносm=
0;і
залежно від
перебігу за
=
93;ворювання
можна
призначити
повторний к
=
91;рс,
але не раніш=
077;
ніж через 7
днів після
завершення
першого
курсу
лікування.
Кo=
0;лькість
курсів
лікування
визначає лі
=
82;ар
індивідуалn=
0;но
для кожного
пацієнта (на=
087;риклад,
по одному
набору на 1, 2, 7, 14, 21
дні або по
одному набо
=
88;у
на 1, 3, 5, 7, 14 дні).
Діти.
Препарат протипоказk= 2;ний дітям (віком до 18 років).
Передозувk=
2;ння.
Азитроміци=
;н.
Сиl=
4;птоми: біль
у животі,
нудота,
блювання,
діарея, інод=
110;
анорексія,
запор. Можли=
074;ий
розвиток
холестатичl=
5;ого
гепатиту з п=
110;двищенням
активності
печінкових
трансамінаk=
9;, жовтяничні&=
#1089;тю
склери та
видимих
слизових
оболонок. З
боку центра
=
83;ьної
нервової
системи
можливі
нездужання,
слабкість,
головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
порушення
слуху.
Лікування:
промива=
;ння
шлунка,
застосуванl=
5;я
активованоk=
5;о
вугілля та
відповідне
симптоматиm=
5;не
лікування
для
підтриманнn=
3;
функцій жит
=
90;єво
важливих
органів і
систем.
Секнідазоl=
3;.
Симптоми:<= span lang=3DUK> можливе посилення побічних ефектів.
Лікування: специфічноk= 5;о антидоту не існує. За необхідносm= 0;і проводять симптоматиm= 5;ну терапію.
Флуконазоl=
3;.
Симптоми:<= span lang=3DUK> галюцинаціo= 1;, нудота, блювання, діарея.
Лікування: промива= ;ння шлунка. Флуконазол виводиться, = 074; основному, і= 079; сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізm= 1; тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолm= 1; в плазмі крові приблизно н = 72; 50 %. Терапія симптоматиm= 5;на.
Побічні
реакції.
Азитроміцl=
0;н.
З бок=
;у
системи
крові: тромбоцитl=
6;пенія,
лейкопенія,
гемолітичнk=
2;
анемія,
можлива
транзиторнk=
2;
слабко вира
=
78;ена
нейтропеніn=
3;.
Псих=
ічні
розлади: а
=
78;итац=
ія,
агресивнісm=
0;ь,
гіперактивl=
5;ість,
тривога та
нервозністn=
0;, делірій,
галюцинаціo=
1;.
&=
#1047;
боку
нервової
системи: запам=
086;рочення/вер=
тиго,
сонливість,
синкопе,
головний
біль, судоми
(було
виявлено, що =
1074;они
також
спричиняютn=
0;ся
іншими
макролідниl=
4;и
антибіотикk=
2;ми),
зміна смаку
та відчуття
запахів,
парестезія,
астенія,
безсоння,
гіпестезія,
психомоторl=
5;а
активність,
міастенія
гравіс.
&=
#1047;
боку органі
=
74;
слуху: погіршеннn=
3;
слуху,
настання
глухоти
та/або дзвін
у вухах.
&=
#1047;
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи:
повідомлялl=
6;ся
про сильне
серцебиття,
аритмію
(включаючи
шлуночкову
тахікардію)
(було
виявлено, що
вони також
спричиняютn=
0;ся
іншими
макролідниl=
4;и
антибіотикk=
2;ми).
Можливе
подовження
інтервалу QT і
тріпотіння/<=
/b>мерехтіння
шлуночків,
аритмія тип
=
91;
«пірует»,
артеріальнk=
2;
гіпотензія, =
087;рипливи.
З боку
респіраторl=
5;ої
системи: диспн=
086;е,
носова
кровотеча.
&=
#1047;
боку
травного
тракту: дисфа=
1075;ія,
сухість у
роті, виразк=
080;
у ротовій по=
088;ожнині,
гіперсалівk=
2;ція,
відрижка, ну=
076;ота,
блювання,
діарея,
неприємні
відчуття в
животі (біль/=
1089;пазми),
рідкі
випорожненl=
5;я,
метеоризм, п=
086;рушення
травлення,
анорексія,
гастрит, зап=
086;р,
зміна
кольору
язика,
можливі
псевдомембl=
8;анозний
коліт,
панкреатит.
&=
#1047;
боку печінк
=
80;:
гепатит та
холестатичl=
5;а
жовтяниця,
включаючи
патологічнo=
0;
показники
функціоналn=
0;ної
проби
печінки;
можливі
випадки
некротичноk=
5;о
гепатиту і
дисфункції
печінки, що
можуть
призводити
до
летального
наслідку;
печінкова
недостатніl=
9;ть,
фульмінантl=
5;ий
гепатит.
&=
#1047;
боку шкіри: =
i>&=
#1089;ухість
шкіри,
гіпергідроk=
9;,
дерматит, ал=
077;ргічні
реакції,
включаючи
свербіж,
висипання,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, кроп=
080;в’янку;
тяжкі шкірн=
10;
реакції, пол=
110;морфну
еритему,
синдром
Стівенса – Д=
078;онсона,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз;
світлочутлl=
0;вість.
&=
#1047;
боку
кістково-м’=
03;зової
системи: артра=
083;гія,
остеоартриm=
0;,
міалгія, біл=
100;
у спині, шиї.
&=
#1047;
боку
сечовидільl=
5;ої
системи: д
=
80;зурія,
біль у
нирках, інтер=
089;тиціальний
нефрит,
гостра
ниркова нед
=
86;статність.
&=
#1030;нфекції
та інвазії: =
i>орал=
ьний
та
вагінальниl=
1; кандидоз,
вагінальні
інфекції,
кандидоз та
інші
грибкові
інфекції,
пневмонія, б=
072;ктеріальні
інфекції,
фарингіт,
гастроентеl=
8;ит,
порушення
функції
дихання,
риніт,
псевдомембl=
8;анозний
коліт.
&=
#1047;агальні
порушення: підв=
ищена
втомлюваніl=
9;ть,
біль у
грудях, слаб=
082;ість,
астенія,
набряк.
&=
#1047;
боку
репродуктиk=
4;ної
системи:
вагініт,
маткова
кровотеча,
тестикулярl=
5;і
порушення.
&=
#1047;
боку органі
=
74;
зору: порушення
зору.
Сист=
емні
порушення: реак=
ції
гіперчутлиk=
4;ості,
включаючи
анафілаксіn=
2;,
анафілактиm=
5;ні
реакції.
Лабор=
072;торні
дослідженнn=
3;: збіл=
ьшення
кількості
тромбоцитіk=
4;,
зниження ге
=
84;атокриту,
кількості
лімфоцитів, =
079;більшення
кількості е
=
86;зинофілів,
базофілів,
моноцитів, н=
077;йтрофілів
зміна
кількості н
=
72;трію,
бікарбонатo=
0;в,
хлоридів,
глюкози у
крові,
підвищення
вмісту
білірубіну,
сечовини,
креатиніну
=
91;
плазмі кров=
10;,
збільшення
активності
=
72;спартатамі=
1085;отрансфера=
зи
(АСТ), аланіна&=
#1084;інотрансфе=
;рази
(АЛТ), лужної
фосфатази,
зміни вміст
=
91;
калію в
крові.
Наведені
зміни мали
оборотний
характер.
С=
екнідазол.=
span>
З
боку
травного
тракту:
порушення
травлення,
нудота, біль
у ділянці
шлунка,
блювання,
біль у
животі, глос=
080;т,
стоматит.
З
боку органі
=
74; чуття:
металевий п
=
88;исмак
у роті.
З
боку шкіри:
кропив’янкk=
2;,
свербіж,
шкірні виси
=
87;и.
З
боку систем
=
80;
крові:
лейкопенія,
оборотна
нейтропеніn=
3;.
З
боку
нервової
системи:
запаморочеl=
5;ня,
порушення
координаціo=
1;
рухів,
атаксія,
парестезії,
полінейропk=
2;тії,
головний
біль.
З
боку імунно=
11;
системи: реакціo=
1;
гіперчутлиk=
4;ості.
Флуконазоl=
3;.
З боку
системи
крові та
лімфатичноo=
1;
системи: анемі=
103;,
агранулоциm=
0;оз,
лейкопенія,
нейтропеніn=
3;,
тромбоцитоl=
7;енія.
З боку
імунної
системи: анафі=
083;аксія.
Метаб=
086;лічні
порушення: зниж=
ення
апетиту,
гіпертриглo=
0;церидемія,
гіперхолесm=
0;еринемія,
гіпокаліємo=
0;я.
З боку
нервової
системи: голов=
085;ий
біль,
безсоння,
сонливість,
судоми,
запаморочеl=
5;ня,
парестезії,
тремор,
порушення
смаку.
З боку
органів
слуху: вертиго.
З бок=
;у
серцево-суд
=
80;нної
системи: парок=
089;измальна
шлуночкова
тахікардія
типу
«пірует»,
подовження
інтервалу QT.
З боку
травного
тракту: біль у
черевній
порожнині,
діарея,
нудота, блюв=
072;ння,
запор,
диспепсія,
метеоризм,
сухість у
роті.
З боку
гепатобіліk=
2;рної
системи: підви=
097;ення
рівня АЛТ,
АСТ, лужної
фосфатази,
холестаз,
жовтяниця,
підвищення
рівня
білірубіну, =
087;ечінкова
недостатніl=
9;ть,
гепатоцелюl=
3;ярний
некроз,
гепатити,
гепатоцелюl=
3;ярне
ураження.
З боку
шкіри та
підшкірної
тканини: висип=
072;ння,
свербіж,
медикаментl=
6;зний
дерматит (вк=
083;ючаючи
фіксований
медикаментl=
6;зний
дерматит),
кропив’янкk=
2;,
підвищене
потовиділеl=
5;ня,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
синдром Сті
=
74;енса
– Джонсона,
гострий
генералізоk=
4;аний
екзантематl=
6;зний
пустульоз,
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
набряк
обличчя,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
алопеція.
З боку
кістково-м=
’язов=
ої
системи: міалг=
110;я.
Загал=
100;ні
розлади: підви=
097;ена
втомлюваніl=
9;ть,
нездужання,
астенія,
гарячка.
Термін
придатностo=
0;. 2 роки.
Умови
зберігання.
Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці у недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 30 °С.
Упаковка.
Ком=
073;і-упаковка
№ 1:
– по 1
таблетці
азитроміциl=
5;у,
2 таблетки
секнідазолm=
1;,
1 таблетці
флуконазолm=
1;
у блістері; п=
1086;
1 блістеру у
картонній
пачці.
Ком=
073;і-упаковка
№ 5:
– по 1
таблетці
азитроміциl=
5;у,
2 таблетки
секнідазолm=
1;,
1 таблетці
флуконазолm=
1;
у блістері;
по 1 блістеру
в картонній
пачці; по 5
пачок у
пачці.
Ком=
073;і-упаковка
№ 1:
– по 1
таблетці
азитроміциl=
5;у,
2 таблетки
секнідазолm=
1;,
1 таблетці
флуконазолm=
1;
у стрипі; по 1
стрипу у
картонній
пачці.
Ком=
073;і-упаковка
№ 5:
=
–
по 1 таблетці
азитроміциl=
5;у,
2 таблетки
секнідазолm=
1;,
1 таблетці
флуконазолm=
1;
у стрипі; по 1
стрипу в
картонній
пачці; по 5
пачок у пачц=
110;.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
<= o:p>
Ви=
088;обник.
= Евертоджен Лайф Саєнси = 79; Лімітед / Evertogen Life Sciences Limited.
Місцезнахо=
;дження
виробника.
П= 1083;от №: Ес-8, Ес-9, Ес-13/Пo= 0; та Ес-14/Пі Ті Еl= 9; Ай Ай Сі, Фарма Ес І Зет, Грін Індастріал Парк, Полепаллі (Ві), Єдчерла (Ем), Махабубн&= #1072;гар, Телангана, ІH - 509 301, Індія/
Plot No: S-8, S-9, S-13/P & S-14/P TS=
IIC,
Pharma SEZ, Green Industrial Park, Polepally (V), Jadcherla (M), Mahabubnag=
ar,
Telangana IN-509 301, India.