ІНСТРУКЦІk= 1;

ІНi= 7;ТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Есцитам 10

(ESCITAM 10)

Есцитам 20

(ESCITAM 20)

Склад:

діюча речовина: есциталопрk= 2;м;

1 таблетка містить есциталопрk= 2;му гідроген ок = 89;алату 12,775 мг або 25,550 мг у перерахуваl= 5;ні на 10 мг або 20 мг есциталопрk= 2;му;

доп&#= 1086;міжні речовини: целюл= ;оза мікрокристk= 2;лічна, натрію кроскармелl= 6;за, тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний;=

сум= ;іш для плівкового покриття: гіпромелозk= 2;, титану діоксид (E 171), п = 86;ліетиленгл&#= 1110;коль 400 (макрогол 400).<= o:p>

Лікарська форма. Т= 072;блетки, вкриті плівковою о = 73;олонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки овальної форми, покриті плі = 74;ковою оболонкою білого кольору, з гравіюваннn= 3;м «Е9СМ» з одного боку, рискою і гравіюваннn= 3;м «10» з іншого боку (цифра з обох боків від риски);

таблетки овальної форми, покри= 090;і плівковою оболонкою білого кольору, з гравіюваннn= 3;м «Е9СМ» з одного боку, рискою і гравіюваннn= 3;м «20» з іншого боку (цифра з обох боків від риски).

Фармакотер&= #1072;певтична група. А= 085;тидепресан&= #1090;и. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Код АТХ N06A B10.

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фа= 088;макодинамі&= #1082;а.

Есциталопр&= #1072;м – це селективниl= 1; інгібітор зворотного захоплення серотоніну (= 057;ІЗЗС), що характеризm= 1;ється високою афінністю д = 86; основного зв’язуючогl= 6; сайту. Він також зв’яз = 91;ється з алостеричнl= 0;м сайтом транспортеl= 8;а серотоніну, при цьому аф= 110;нність до цієї ділянки у 1000 разів нижча.

Есцитал&= #1086;прам не має зовсі= 084; або має дуже слабку здатність зв’язуватиl= 9;я з низкою рец= 077;пторів, включаю = 95;и серотоніноk= 4;і 5‑HT_1А-, 5‑HT₂-рец= ;ептори, дофамінові D1- іD₂-рецепт= ори, α₁‑, α₂‑, β‑адренер= гічні рецептори, гістаміновo= 0; H₁, М-холінорец = 77;птори, бензодіазеl= 7;інові та опіатні рецептори.

Інгібуванн&= #1103; зворотного захоплення 5-HT є єдиним можливим механізмом дії, що може пояснювати фармакологo= 0;чні та клінічні ефекти есциталопрk= 2;му.

Фармак&#= 1086;динамічні ефекти

В одному подвійно сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; показників ЕКГ у здоров= 080;х осіб подовження інтервалу QTc (скоригован = 86;го за формулою Фрідеріка) від вихідного значення становило 4,3 мс (90 % ДІ (довірчий інтервал): 2,2, 6,4) при застосуванl= 5;і препарату у дозі 10 мг/добу та 10,7 мс (90 % ДІ: 8,6, 12,8) при застосуванl= 5;і дози, вищої з&#= 1072; терапевтичl= 5;у, – 30 мг/добу (диk= 4;. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозувk= 2;ння»).

Клініч&#= 1085;а ефективнісm= 0;ь

Великі депресивні епізоди

Ефективніс&= #1090;ь есциталопрk= 2;му у лікуванні = 074;еликих депресивниm= 3; епізодів у гострий пер= 10;од була показана у 3 з 4 подвійно сліпих, плац= 077;бо-контроль= ованих, короткострl= 6;кових (8-тижневих) досліджень. = 059; довгострокl= 6;вому дослідженнo= 0; профілактиl= 2;и рецидиву 274 пацієнти, як= 110; під час початкової 8-тижневої відкритої фази дослідженнn= 3; відповіли н = 72; лікування есциталопрk= 2;мом у дозі 10 або 20 мг/добу, були рандомізовk= 2;ні для продовженнn= 3; прийому есциталопрk= 2;му у тій самій дозі або пла= 094;ебо протягом періоду до 36 тижнів. У цьому дослі = 76;женні у пацієнтів, які продовжуваl= 3;и отримувати есциталопрk= 2;м, спостерігаk= 4;ся статистичнl= 6; значущо більш тривалий пе = 88;іод часу до виникнення рецидиву у межах насту = 87;них 36 тижнів у порівнянні = 79; тими пацієнтами, які отримували плацебо.

Соціал&#= 1100;ний тривожний розлад

Есциталопр&= #1072;м виявився ефективним для лікуван = 85;я соціальногl= 6; тривожного розладу як у трьох короткострl= 6;кових (12-тижневих) до= ;слідженнях, так і у 6-місячному дослідженнo= 0; профілактl= 0;ки рецидиву. У 24-тижневому дослідженнo= 0; оптимальноo= 1; дози була пр= 086;демонстров&= #1072;на ефективнісm= 0;ь есциталопрk= 2;му у дозах 5, 10 та 20 мг.

Генера&#= 1083;ізований тривожний розлад

Есциталопр&= #1072;м у дозах 10 та 20 мг/добу був ефективним = 91; 4 з 4 плацебо-кон = 90;рольованих досліджень.

Згідно з об’єднанимl= 0; даними трьо = 93; досліджень = 79; подібним дизайном, в яких у сукупності взяв участь 421 пацієнт, що отримував есциталопрk= 2;м, та 419 пацієнтів, щ= 086; отримували плацебо, на лікування відповіли 47,5 % та 28,9 % пацієнт= ;ів відповідно, = 072; ремісія настала у 37,1 % та 20,8 % пацієнтів відповідно. Стійкий ефект спостерігаk= 4;ся з першого тижня лікування.=

Підтримуюч&= #1080;й ефект есциталопрk= 2;му у дозі 20 мг/доб= ;у був продемонстl= 8;ований у 24–76-тижневом= ;у рандомізовk= 2;ному дослідженнo= 0; підтримуючl= 6;го ефекту лікування, в якому взяли участь 373 пацієнти, що відповіли н = 72; препарат пі = 76; час початко = 74;ого 12-тижневого лікування у відкритому режимі.

Обсеси&#= 1074;но-компульс= ;ивний розлад

У рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому клі = 85;ічному дослідженнo= 0; есциталопрk= 2;м у дозі 20 мг/до&= #1073;у продемонстl= 8;ував відмінністn= 0; від плацебо за загально= 02; кількістю балів за шкалою Y-BOCS (Шка= 083;а для оцінки обсесивно-к = 86;мпульсивно&#= 1075;о розладу Йєльського = 10; Браунівськl= 6;го університеm= 0;ів, Yale-Brown Obsessive Compulsive Scale) через = 12 тижнів лікування. Через 24 тижні відмічалисn= 3; переваги застосуванl= 5;я есциталопрk= 2;му як у дозі 10 мг/добу, так і у дозі 20 мг/добу у порівнянні = 79; плацебо.

Ефективніс&= #1090;ь препарату у профілактиm= 4;і рецидивів була продемонстl= 8;ована для есцитал = 86;праму у дозах 10 і 20 мг/добу у пацієнтів, я= 082;і відповіли н = 72; есциталопрk= 2;м у 16-тижневому відкритому періоді та були включені у 24-тижневий ра&= #1085;домізовани= ;й подвійно сліпий плацебо-кон = 90;рольований період.

Фа= 088;макокінети&= #1082;а.

Абсорбція практично повна і не залежить ві = 76; прийому їжі. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі кро= 074;і (T_max) досягаєт&= #1100;ся через 4 години післ= 03; прийому. Як і для рацемічногl= 6; циталопрамm= 1;, абсолютна б= 10;одоступніс&#= 1090;ь есциталопрk= 2;му очікується рівні на при= 073;лизно 80 %.

Розпод&#= 1110;л

Уявний об’є= м розподілу (V_d,&#=
946;/F) після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я становить в= 10;д 12 до 26 л/кг. Біод&#= 1086;ступність есциталопрk= 2;му становить приблизно 80 %. h= 7;в’язування есциталопрk= 2;му та його осно= 074;них метаболітіk= 4; з білками крові не нижче 80 %.

Біотра&#= 1085;сформація

Метаболізм відбуваєтьl= 9;я у печінці до утворення метаболітіk= 4;, що деметилю= 02;ться та дидемети = 83;юються. І ті й інші фармакологo= 0;чно активні. Азо= 090; також може окислюватиl= 9;я до N-оксидног&#= 1086; метаболіту. Як метаболіти, так і вихідн= 072; сполука частково виводяться = 91; формі глюкуронідo= 0;в. Після багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я середня концентрацo= 0;я деметил- та дидеметилмk= 7;таболітів зазвичай становить відповідно 28–31 % та < 5 % від концентрацo= 0;ї есциталопрk= 2;му. Біотрансфоl= 8;мація есциталопрk= 2;му до деметиль = 86;ваного метаболіту проходить з = 72; допомогою цитохрому CYP2C19. М= 086;жлива незначна участь у процесі ферментів CYP3A4 та CYP2D6.

Елімін&#= 1072;ція

Період напіввиведk= 7;ння (T_½β) препарату становить приблизно 30 годин. Кліре= 085;с (Cl_oral) при пероральноl= 4;у прийомі становить приблизно 0,6 л/хв. В основних метаболітіk= 4; період напі = 74;виведення довший. Есциталопрk= 2;м та його осно= 074;ні метаболіти виводяться через печінку (метаболічн = 80;й шлях) і нирками. Більша частина доз = 80; виводиться = 91; вигляді метаболітіk= 4; із сечею.

Лінійн&#= 1110;сть

Кінетика есциталопрk= 2;му лінійна. <= /span>Рівно= ;важна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; приблизно через 1 тиждень. Сер= 077;дня рівноважна концентрацo= 0;я 50 нмоль/л (від 20 до 125 нмоль/л) досягаєтьсn= 3; при добовій = 076;озі 10 мг.

Пацієн&#= 1090;и літнього віку

У пацієнтів літнього віку (від 65 років) есцит= 072;лопрам виводиться повільніше, ніж у молоди= 093; пацієнтів. Систем&#= 1085;а експозиція (AUC) у осіб літнього віку на 50 % вищk= 2;, ніж у молодих здорових добровольцo= 0;в (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Печінк&#= 1086;ва недостатніl= 9;ть

У пацієнтів з порушення = 84; функції печінки лег = 82;ого або середнього ступеня тяжкості (класи А і В за Чайлдом–П’ю) пе= ріод напів= 074;иведення був у два рази довшим, а експозиці= 03; на 60 % більшою, ніж у осіб з нормальною функцією печінки (ди= 074;. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Нирков&#= 1072; недостатніl= 9;ть

У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (CL_cr 10-53 мл/хв) при застосуванl= 5;і рацемічногl= 6; циталопрамm= 1; спостерігаk= 4;ся довший пері = 86;д напіввиведk= 7;ння та дещо більша експозиція.

Концентрац&= #1110;я метаболітіk= 4; у плазмі не досліджена, але може бут= 080; підвищеною (= 076;ив. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Полімо&#= 1088;фізм

Пацієнти зі слабкою метаболічнl= 6;ю функцією CYP2C19 мали вдвічі вищі концентрацo= 0;ї есциталопрk= 2;му в плазмі, ніж пацієнти з нормальною функцією CYP2C19. З&#= 1085;ачних змін експозиції при знижені = 81; функції CYP2D6 не відзначалоl= 9;я (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня.

Лікування великих депресивниm= 3; епізодів, панічних розладів з а= 075;орафобією або без тако= 111;, соціальних тривожних розладів (соціальна фобія), генералізоk= 4;аних тривожних розладів, обсеси = 74;но-компульс&= #1080;вних розладів.

Протипоказ&= #1072;ння.

Підвищена чутливість до есциталопрk= 2;му або до інших компонентіk= 4; препарату; о= 076;ночасне лікування н = 77;селективни&#= 1084;и, необоротниl= 4;и інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (інгібітора = 84;и МАО) протипоказk= 2;не через ризик розвитку серотоніноk= 4;ого синдрому зі збудженням, тремором, гіпертерміn= 8;ю тощо (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»); комбінація есциталопрk= 2;му з оборотним = 80; інгібітора&= #1084;и МАО-А (наприклад, моклобемідl= 6;м) або оборотним неселективl= 5;им інгібітороl= 4; МАО лінезолідоl= 4; протипоказk= 2;на через ризик виникнення серотоніноk= 4;ого синдрому (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

Есциталопр&= #1072;м протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; відомим подовженняl= 4; інтервалу QT або вроджен = 80;м синдромом подовженогl= 6; інтервалу QT; е= сциталопраl= 4; протипоказk= 2;ний разом із лік= 072;рськими засобами, які, як відомо, подо= 074;жують інтервал QT (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

Вза= ;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємоді= ;й.

Фа= 088;макодинамі&= #1095;ні взаємодії.=

Протипоказ&= #1072;ні комбінації.

Не= 089;елективні необ = 86;ротні інгібітори = 52;АО.

Повідомлял&= #1086;ся про випадки серйозних реакцій у пацієнтів, які приймал = 80; СІЗЗС у комб= 110;нації з неселективl= 5;им необоротниl= 4; інгібіторо&#= 1084; МАО, та у пацієнтів, які щойно закінчили лікування СІЗЗС і розпочали прийом інгі = 73;іторів МАО (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У деяких випадках ро = 79;винувся серотоніноk= 4;ий синдром (див. розділ «Побічні реакції). Комбінація есциталопрk= 2;му з неселективl= 5;ими необоротниl= 4;и інгібітораl= 4;и МАО протипоказk= 2;на. Лікування есциталопрk= 2;мом слід починати через 14 днів після відмі = 85;и необоротноk= 5;о інгібітора = 52;АО. Лікування н = 77;селективни&#= 1084;и необоротниl= 4;и інгібітораl= 4;и МАО повинно починатися не раніше як через 7 днів після припинення прийому есц = 80;талопраму.

Комбін&#= 1072;ції, що потребують обережностo= 0;.

Обо= ;ротний селективниl= 1; інгібітор МАО типу А (моклобемід).

Через ризик розвитку серотоніноk= 4;ого синдрому ко = 84;бінація есциталопрk= 2;му з інгібітороl= 4; МАО типу А моклобемідl= 6;м протипоказk= 2;на (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Якщо доведена необхіднісm= 0;ь цієї комбін = 72;ції, спочатку слід призначати мінімальні = 88;екомендова&#= 1085;і дози з ретельним к = 83;інічним моніторингl= 6;м.

Обо= ;ротний неселективl= 5;ий інгібітор МАО (лінезол= 110;д).

Антибіотик лінезолід є оборотним неселективl= 5;им інгібітороl= 4; МАО, тому йог&#= 1086; не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам, які отримую = 90;ь есциталопрk= 2;м. Якщо комбінація = 74;иявляється необхідною, застосуванl= 5;я слід розпочинатl= 0; мінімальниl= 4;и дозами та пі= 076; ретельним клінічним контролем (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Не= 086;боротний селективниl= 1; інгібітор МАО типу Б (се&= #1083;егілін).

Комбінація із селегіліноl= 4; (необоротни = 81; інгібітор МАО типу Б) вимагає обережностo= 0; через ризик розвитку серотоніноk= 4;ого синдрому.

Селегілін у дозах до 10 мг/добу включно без = 87;ечно застосовувk= 2;вся разом із рацемічним = 94;италопрамо&#= 1084;.

По= 076;овження інтервалу = QT.

Фармакокін&= #1077;тичні та фармакодинk= 2;мічні дослідженнn= 3; есциталопрk= 2;му в комбінаці= 11; з іншими лік= 072;рськими засобами, як= 110; подовжують інтервал QT, не проводилисn= 0;. При застосуванl= 5;і есциталопрk= 2;му разом із так= 080;ми препаратамl= 0; не можна виключати в = 80;никнення адитивного ефекту. Тому одночасне застосуванl= 5;я есциталопрk= 2;му з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; подовжують інтервал QT, такими як антиаритміm= 5;ні препарати к = 83;асу ІА і ІІІ, антипсихотl= 0;ки (наприклад похідні фенотіазинm= 1;, пімозид, галоперидоl= 3;), трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти, деякі протимікроk= 3;ні препарати (наприклад спарфлоксаm= 4;ин, моксифлоксk= 2;цин, еритроміциl= 5; для внутрішньоk= 4;енного введення, пентамідин, протималярo= 0;йні засоби, зокр= 077;ма галофантриl= 5;), певні антигістамo= 0;нні препарати (астемізол, гідроксизиl= 5;, мізоластин), протипоказk= 2;не.

Серотон= 10;нергічні засоби.

Одночасне застосуванl= 5;я із серотонінеl= 8;гічними лікарськимl= 0; засобами (наприклад, з трамадолом, суматриптаl= 5;ом та іншими триптанами) може призве = 89;ти до розвитку серотоніноk= 4;ого синдрому.

Засоби, які знижують судомний поріг.

СІЗЗС можуть знижувати судомний поріг. Реком= 077;ндується обережністn= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препаратів, які спр&= #1080;чиняють зниження судомного порогу, напр= 080;клад антидепресk= 2;нти (трициклічн= 10;, СІЗЗС), нейролептиl= 2;и (фенотіазин = 80;, тіоксантенl= 0;, бутирофеноl= 5;и), мефлохін, бупропіон і трамадол.

Літій, триптофан.=

Оскільки зареєстровk= 2;но випадки підсилення дії при сумісному застосуванl= 5;і СІЗЗС і літі= 102; або триптофану, рекомендуєm= 0;ься з обережністn= 2; одночасно п = 88;изначати ці препарат = 80;.

Зві= ;робій.

Одночасне застосуванl= 5;я СІЗЗС та рослинних засобів, що містять звіробій, може призве = 89;ти до підвищення частоти побічних реакцій.

Антикоа = 75;улянти.

Можлива зміна ефектів пер = 86;ральних антикоагулn= 3;нтів унаслідок одночасногl= 6; застосуван&#= 1085;я з есциталопрk= 2;мом. У пацієнтів, які приймають пероральні антикоагулn= 3;нти, необхідно провести ре = 90;ельний моніторинг системи згортання крові перед = 110; після застосуванl= 5;я есциталопрk= 2;му (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Одночасне застосуванl= 5;я нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів мож = 77; посилити схильність до кровотеч= 10; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ал= 082;оголь.

Есциталопр&= #1072;м не вступає у фармакодинk= 2;мічну або фармакокінk= 7;тичну взаємодію з алкоголем. О= 076;нак комбінація = 79; алкоголем, я= 082; і з іншими психотропнl= 0;ми лікарськимl= 0; засобами, є небажаною.=

Лі= 082;арські засоби, що викликають гіпокаліємo= 0;ю/гіпомагні&#= 1108;мію.

Необхід = 85;а обережністn= 0; при супутньому застосуванl= 5;і лікарських засобів, що викликають гіпокаліємo= 0;ю/гіпомагні&#= 1108;мію, оскільки це підвищує ризик злоякісних аритмій (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фа= 088;макокінети&= #1095;ні взаємодії.=

Впл= ;ив інших лікар = 89;ьких засобів на фармакокінk= 7;тику есциталопрk= 2;му.

Метаболізм есциталопрk= 2;му головним чином опосе = 88;едкований CYP2C19, але в метаболізмo= 0; також задіяні CY= P3A4 і C= YP2D6, хоча &#= 1081; меншою міро= 02;. Частковим каталізатоl= 8;ом метаболізмm= 1; основного метаболіту S-DCT (деметильов = 72;ного есциталопрk= 2;му) вважається ізофермент CYP2= D6.

Сумісне призначеннn= 3; есциталопрk= 2;му та омепразо = 83;у 30 мг 1 раз на добу (CYP2C19 інгібітора) = 087;ризводить до помірног = 86; (приблизно н= 072; 50 %) підвищення концентрацo= 0;ї есциталопрk= 2;му в плазмі крові.

Сумісне призначеннn= 3; есциталопрk= 2;му та циметиди = 85;у 400 мг 2 рази на добу (помірн= 080;й загальний інгібітор ферментів) приблизно н = 72; 70 % підвищує концентрацo= 0;ю есциталопрk= 2;му в плазмі крові. Рекомендуєm= 0;ься бути обережним при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і ециталопраl= 4;у із циметидиноl= 4;. Можливо вин = 80;кнення потреби в ко= 088;екції дози (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Таким чином= , при сумісному застосуванl= 5;і есциталопрk= 2;му з інгібітор = 72;ми CYP2C19 (наприклад, омепразолоl= 4;, езомеп&#= 1088;азолом, флуконазолl= 6;м, флувоксаміl= 5;ом, лансопразоl= 3;ом, тиклопідинl= 6;м) або із циметидиноl= 4; слід бути обережними, = 087;ризначаючи верхні граничні дози есцита = 83;опраму. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з вищезазна = 95;еними препаратамl= 0; може виникнути потреба у зменшенні дози есциталопрk= 2;му.

Вплив есциталопрk= 2;му на фармакокінk= 7;тику інших засобів.

Есцита= 083;опрам є інгібітороl= 4; ензиму CYP2D6. Рекоме= 085;дується обережністn= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і есциталопрk= 2;му з лікарськимl= 0; засобами, що метаболізуn= 2;ться головним чи = 85;ом цим ензимом = 110; мають вузький терапевтичl= 5;ий індекс, наприклад з флекаїнідоl= 4;, пропафенонl= 6;м і метопрололl= 6;м (при серцеві= 081; недостатноl= 9;ті), або з деяким= 080; засобами, що впливають н = 72; центральну нервову систему та метаболізуn= 2;ться головним чином CYP2D6, наприклад такими анти = 76;епресантам&#= 1080;, як дезипрамін, кломіпраміl= 5; і нортриптилo= 0;н, такими антипсихотl= 0;ками, як рисперидон, тіоридазин = 10; галоперидоl= 3;. Може потреб = 91;ватися корекція дози.

Комбін= 072;ція з дезипрамінl= 6;м або метопрололl= 6;м призводила до підвищення = 91;двічі рівнів в плазмі цих двох субстратів = CYP2= D6.

У дослідженнn= 3;х in vitro було продемонстl= 8;овано, що есциталопра = 84; спричиняє слабке пригніченнn= 3; CYP2= C19. Реком = 77;ндується обережністn= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з лікарськимl= 0; засобами, що метаболізуn= 2;ться CYP2C19.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Нижчез&#= 1072;значені особливостo= 0; застосуванl= 5;я стосуються терапевтичl= 5;ої групи селективни&= #1093; інгібіторіk= 4; зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).<= o:p>

Па= 088;адоксальна тривога.

У деяких пацієнтів з панічними розладами н = 72; початку лікування а = 85;тидепресан&#= 1090;ами може спостерігаm= 0;ися посилення тривоги. Ця п&#= 1072;радоксальн= а реакція звичайно зникає прот= 03;гом двох тижнів лікування. Щоб зменшит = 80; ймовірністn= 0; виникнення анксіогеннl= 6;го ефекту, рекомендуюm= 0;ься низькі початкові дози (див розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Су= 076;омні напади.

Необхідно в= ідмінити препарат у разі, якщо у пацієнта ро = 79;винувся судомний напад вперш = 77; або якщо напади част= 10;шають (у пацієнтів із встановленl= 0;м діагнозом епілепсії). Слід уникат = 80; застосуванl= 5;я СІЗЗС пацієнтам з нестабільнl= 6;ю епілепсією, = 072; пацієнтам з контрольовk= 2;ною епілепсією R= 11; забезпечитl= 0; пильний нагляд.

Ма= 085;ії.

СІЗЗС слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти для лікування хворих з манією/гіпо = 84;анією в анамнезі. При появі манікальноk= 5;о стану СІЗЗС слід відмінити.=

Цу= 082;ровий діабет.

У пацієнтів= із цукровим діабетом лікування СІЗЗС може з= 084;інювати глікемічниl= 1; контроль (гіпоглікем= 10;я або гіперглікеl= 4;ія). Дозування інсуліну та/або пероральноk= 5;о гіпоглікемo= 0;чного засобу може потребуватl= 0; корекції.=

Су= 111;цид, суїц = 80;дальні думки або клінічне погіршення.

Депресія пов’язана з ризиком суїцидальнl= 0;х думок, самотравмуk= 4;ання та суїциду. Ц&#= 1077;й ризик існує аж до досягнення стійкої рем= 10;сії. Оскільки покращення стану може б= 091;ти не досягнут = 77; протягом перших тижнів ліку = 74;ання або більше, слід ретельно спостерігаm= 0;и за пацієнта = 84;и до покращення їхнього стану. Відом= 086;, що ризик суїциду мож = 77; підвищуватl= 0;ся на ранніх стадіях одужання.=

Інші стани, при яких застосовуюm= 0;ь есциталопрk= 2;м, також можут= 00; бути пов’язані з ризиком суїцидальнl= 6;ї поведінки. Крім того, такі стани можуть бути коморбідниl= 4;и з великим депресивниl= 4; розладом. Ці застереженl= 5;я стосуються також лікув = 72;ння хворих з іншими психічними розладами.

Пацієнти з анамнезом суїцидальнl= 6;ї поведінки щ = 77; до початку лікування мають найви = 97;ий ризик суїцидальнl= 0;х думок або суїцидальнl= 0;х спроб і потребують пильного спостережеl= 5;ня протягом лікування. Метааналіз досліджень виявив підвищений ризик суїцидальнl= 6;ї поведінки серед пацієнтів віком до 25 років, які приймали антидепресk= 2;нти, порівняно з = 090;ими, які приймал = 80; плацебо.

Пильний нагляд за пацієнтами = 79; високим риз = 80;ком особливо необхідний на початку лікування т = 72; при зміні дози.

Пацієнтів та осіб, які за ними доглядають, = 089;лід попередити про необхіднісm= 0;ь спостережеl= 5;ня щодо будь-якого погіршення стану, суїци= 076;альної поведінки або думок і незвичних змін у поведінці, а також про необхіднісm= 0;ь негайного з = 74;ернення до лікаря у разі розвитку ци = 93; симптомів.=

Ака= ;тизія/психо&#= 1084;оторне збудження.=

Застосуван&= #1085;я СІЗЗС/СІЗЗС = 53; пов’язане з розвитком акатизії – стану, який характеризm= 1;ється неприємним виснажливиl= 4; відчуттям неспокою та потребою рухатися і часто супро = 74;оджується нездатністn= 2; сидіти або с= 090;ояти на одному місці. Такий стан найчас = 90;іше виникає протягом перших кількох тижнів лікування. Збільшення дози може зашкодити пацієнтам, у яких розвинулисn= 0; такі симптоми.=

Гі= 087;онатріємія.=

Гіпонатріє&= #1084;ія, можлив&#= 1086;, пов’язана з порушенням секреції ан = 90;идіуретичн&#= 1086;го гормону (АДГ), на фоні прийому СІЗЗС виникає рідко і звич= 072;йно зникає післ= 03; відміни терапії. СІЗЗС слід призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам групи ризик = 91; (літній вік, наявність цирозу печінки або одночасне л= 10;кування препаратамl= 0;, які спричиняютn= 0; гіпонатрієl= 4;ію).

Кр= 086;вовиливи.

Під час прийому СІЗЗС можливий розвиток кр = 86;вовиливів (екхімоз і пурпура). СІЗЗС/С= ;ІЗЗСН можуть збільшити ризик після = 87;ологових кровотеч (див. розділи «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю», «Побічні реакції»). Н&#= 1077;обхідно з обережністn= 2; призначати СІЗЗС паціє = 85;там, які приймають одночасно антикоагулn= 3;нти і лікарські засоби, що впливають н = 72; функцію тромбоцитіk= 4; (наприклад атипові антипсихотl= 0;чні засоби, фено= 090;іазини, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти, ацетилсаліm= 4;илова кислота та нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби, = дипіридамоl= 3; і тиклопідин), а також пацієнтам з= 10; схильністю до кровотеч.

ЕС= 058; (електросуд = 86;мна терапія).

Клінічний досвід одночасногl= 6; застосуванl= 5;я СІЗЗС та ЕСТ обмежений, тому рекомендуєm= 0;ься обережністn= 0;.

Об= 086;ротні селективні інгібітори МАО типу А.

Комбінуват&= #1080; есциталопрk= 2;м та інгібітори = 52;АО типу А не рекомендуєm= 0;ься через ризик = 074;иникнення серотоніноk= 4;ого синдрому. <= /span>

Се= 088;отоніновий синдром.

Рекомендує&= #1090;ься обережністn= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і есциталопрk= 2;му з препарата = 84;и, що чинять серотонінеl= 8;гічну дію, такими як суматриптаl= 5; або інші триптани, тр= 072;мадол і триптофан. У хворих, які приймають СІЗЗС одночасно і = 79; серотонінеl= 8;гічними препаратамl= 0;, у поодиноких випадках по = 74;ідомлялося про розвито = 82; серотоніноk= 4;ого синдрому.

Необхідно з обережністn= 2; застосовув&#= 1072;ти есциталопрk= 2;м одночасно з = 083;ікарськими засобами, що мають серотонінеl= 8;гічну дію. Комбінація таких симптомів, як ажитація, тремор, міоклонус, гіпертерміn= 3;, може вказувати н = 72; розвиток серотоніноk= 4;ого синдрому. <= /span>

Якщо виникла так = 72; ситуація, то СІЗЗС і серотонінеl= 8;гічні препарати необхідно т = 77;рміново відмінити і призначити симптоматиm= 5;не лікування.=

Зв= 110;робій.

Одночасне застосуванl= 5;я СІЗЗС та рослинних засобів, які містять звіробій, може призвести д = 86; підвищення частоти поб= 10;чних реакцій (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Сим= ;птоми відміни.

Симптоми відміни при закінченні лікування, особливо різкому, є поширеними.

Відомо, що у дослідженнn= 3;х при припиненні = 83;ікування побічні ефекти виникали пр = 80;близно у 25 % пацієнтів= ;, які приймал = 80; есциталопрk= 2;м, та у 15 % пацієнтів, я= 082;і приймали плацебо.

Ризик симптомів відміни мож = 77; залежати ві = 76; кількох факторів, у т. = ч. від тривалості та дози, швидкості зниження дози.

Запамороче&= #1085;ня, сенсорні порушення (у т. ч. парестезії, відчуття удару струмом), розлади сну (у т. ч. безсоння, яскраві сновидіння), збудження а = 73;о тривога, нудота та/аб= 086; блювання, тремор, сплутаністn= 0; свідомості, підвищене потовиділеl= 5;ня, головний біль, діарея, посилене серцебиття, емоційна нестабільнo= 0;сть, дратівливіl= 9;ть і порушення зору є найчастішиl= 4;и реакціями. З= 074;ичайно ці симптоми = 108; легкими або середніми з = 72; тяжкістю, ал= 077; у деяких пацієнтів можуть бути = 090;яжчими. Вони зазвичай виникають протягом пе = 88;ших кількох діб після припинення лікування, але були дуж= 077; рідкісні повідомленl= 5;я про подібні симптоми у пацієнтів, які випадко = 74;о пропустили = 87;рийом дози. Як правило, симптоми відміни минають про = 90;ягом 2 тижнів, одна&= #1082; у деяких пацієнтів можуть тривати більше (2-3 місяці або більше). Таким чином, рекомендуєm= 0;ься поступове припинення лікування е = 89;циталопрам&#= 1086;м шляхом зниження дози протяг = 86;м кількох тижнів або місяців, залежно від стану пацієнта (ди= 074;. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Секс= ;уальна дисфункція.

= СІЗЗС/СІЗЗС = 53; можуть викликати симптоми се = 82;суальної дисфункції (див. розділ «Побічні реакції»). У деяких випадках ці симптоми продовжуваl= 3;ися після припинення лікування С = 30;ЗЗС / ІЗЗСН.

Ішеміч= 085;а хвороба серця.

Ре = 82;омендуєтьс&#= 1103; з обережністn= 2; призначати = 83;ікарський засіб паціє = 85;там з ішемічною хворобою серця через обмежений клінічний досвід.

По= 076;овження інтервалу = QT.

Виявлено, що есциталопрk= 2;м спричиняє дозозалежнk= 7; подовження = 10;нтервалу QT. Упродовж постмаркетl= 0;нгового періоду пов= 10;домлялось про випадки подовження = 10;нтервалу QT та шл= уночкових аритмій, у тому числі поліморфноo= 1; шлуночковоo= 1; тахікардії (= torsade de pointes), переважно у пацієнтів жіночої статі з гіпо= 082;аліємією або раніше існуючим подовженняl= 4; інтервалу QT, або з іншими сер= 094;евими захворюванl= 5;ями (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозувk= 2;ння» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Рекомен = 76;ується з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам з= 10; значною брадикардіn= 8;ю або пацієнтам і = 79; нещодавно перенесениl= 4; гострим інфарктом міокарда, аб= 086; декомпенсоk= 4;аною серцевою недостатніl= 9;тю.

Електроліт&= #1085;і розлади, так= 110; як гіпокаліємo= 0;я та гіпомагнієl= 4;ія, підвищують ризик виник = 85;ення злоякісних аритмій, том= 091; їх слід коригувати до початку лікування есциталопрk= 2;мом.

У пацієнтів зі стабільним серцевим захворюванl= 5;ям до початку л= 110;кування слід переглянутl= 0; ЕКГ.

Якщо під час лікування есциталопрk= 2;мом виникають ознаки серцевої аритмії, слі= 076; припинити лікування і зробити ЕКГ.

За= 082;ритокутова глаукома.

СІЗЗС, у тому числі есциталопрk= 2;м, можуть впли = 74;ати на розмір зіниці, що пр&#= 1080;зводить до мідріазу. &#= 1047;і свого боку, розширення зіниці може зумовлюватl= 0; звуження кута ока і, як наслідок, підвищуватl= 0; внутрішньоl= 6;чний тиск та провокуватl= 0; закритокутl= 6;ву глаукому, особливо у схильних пацієнтів. Тому есцита = 83;опрам слід з обережністn= 2; застосовув&#= 1072;ти пацієнтам і = 79; закритокутl= 6;вою глаукомою а = 73;о глаукомою, в тому числі в анамнезі.=

Допомі= 078;ні речовини. Цей ліка = 88;ський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг), тобто практично вільний від натрію= ;.

Застос= 091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Ва= 075;ітність.

Клінічні дані щодо застосуванl= 5;я есциталопрk= 2;му у лікуванні вагітних обмежені.=

Дослідженн&= #1103; на тваринах показали репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;.

Есциталопр&= #1072;м протипоказk= 2;ний вагітним. Винятком є випадки, коли після ретельного розгляду всіх ризикі = 74; і переваг бул = 72; чітко доведена необхіднісm= 0;ь призначеннn= 3; препарату.

Рекомендує&= #1090;ься ретельне обстеження новонароджk= 7;них, матері яких приймали ес = 94;италопрам протягом періоду вагітності, особли&#= 1074;о в третьому триместрі. Необхідно у = 85;икати раптового припинення застосуванl= 5;я препарату в період вагітності. = 059; новонароджk= 7;них, матері яких приймали СІЗЗС/СІЗЗС = 53; на пізніх стадіях вагітності, можлив&#= 1077; виникнення = 90;аких симптомів: респіраторl= 5;ий дистрес, ціаноз, апное, судоми, коливання температурl= 0; тіла, труднощі пі = 76; час годування, блювання, гіпоглікемo= 0;я, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; або гіпотензія, гіперрефлеl= 2;сія, тремор, нервов&#= 1077; збудження, дратівливіl= 9;ть, апатія, постійний плач, сонливість = 10; порушення сну. Ці симпт&#= 1086;ми можуть розвинутисn= 3; як внаслідок серотонінеl= 8;гічних ефектів, так і бути ознаками синдрому відміни.

У більшості випадків прояви ускладнень виникають в= 10;дразу або через незначний час (< 24 годин) після пологів.

Згідно з епідеміолоk= 5;ічними даними застосуванl= 5;я СІЗЗС вагітним може підвищуватl= 0; ризик стійкої легеневої гіпертензіo= 1; у новонарод = 78;ених до 5 випадків на 1000 вагітних= ;. У загальній популяції виникає від 1 до 2 випадків &= #1085;а 1000 вагітних.

Дані спостережеl= 5;ь вказують на підвищений ризик (менш ніж у 2 рази) післяпологl= 6;вої кровотечі після вплив = 91; СІЗЗС/СІЗЗС = 53; протягом місяця до народження (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Пер= ;іод годування груддю.

Оскільки есциталопрk= 2;м проникає у грудне моло = 82;о, жінкам, які годують груддю, не рекоменд = 91;ється застосовувk= 2;ти препарат.

Фер= ;тильність.

Дані досліджень на тваринах показали, що есциталопрk= 2;м може вплива = 90;и на якість сперми. Повідомленl= 5;я про застосуванl= 5;я деяких СІЗЗ = 57; показали, що &#= 1074;плив на якість сперми у людини є оборотним. Вплив на фертильнісm= 0;ь у людини дос= 110; не спостерігаk= 4;ся.

Зд = 72;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Загалом есциталопрk= 2;м не впливає н= 072; інтелектуаl= 3;ьні функції або психомоторl= 5;і реакції, але слід враховуватl= 0;, що будь-який психоактивl= 5;ий засіб може порушувати навички або здатність розсудливо мислити. Слі= 076; попередити пацієнтів про потенційниl= 1; ризик вплив = 91; на керуванн= 03; автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

<= /span>

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Безпека застосуванl= 5;я доз понад 20 мг на добу не бу&#= 1083;а встановленk= 2;.

Есциталопр&= #1072;м застосовуюm= 0;ь дорослим вн = 91;трішньо 1 раз на добу незалежно від прийому = 111;жі.

Ве= 083;икий депресивниl= 1; епізод.

Звичайно призначаютn= 0; 10 мг 1 раз на добу. Залежн= 086; від індивідуалn= 0;ної чутливості пацієнта добова доза може бути збільшена д = 86; максимальн&= #1086;ї – 20 мг.

Антидепрес&= #1080;вний ефект звичайно настає чере = 79; 2–4 тижні. Після зникнення симптомів л= 10;кування необхідно продовжуваm= 0;и протягом 6 місяців з метою зміцнення ефекту.

Па= 085;ічні розлади з агорафобієn= 2; або без неї.

Протягом першого тижня реком = 77;ндується початкова доза 5 мг на добу, після чого дозу можна збільшити д = 86; 10 мг на добу. Доза може бути в подальшому збільшена д = 86; максимальн&= #1086;ї – 20 мг на добу ̵= 1; залежно від індивідуалn= 0;ної чутливості пацієнта.=

Максимальн&= #1080;й ефект при лікуванні панічних розладів досягаєтьсn= 3; через 3 місяці. Термін ліку = 74;ання становить декілька місяців і залежить ві = 76; тяжкості захворюванl= 5;я.

Со= 094;іальні тривожні розлади (соціальна ф= 086;бія).

Звичайно призначаютn= 0; 10 мг 1 раз на добу. Полегш= 077;ння симптомів, як правило, відбуваєтьl= 9;я через 2–4 тижні лікування. З= 072;лежно від індивідуалn= 0;ної чутливості = 87;ацієнта дозу в подальшому можна зменшити до 5 мг/добу або підвищити д = 86; максимальнl= 6;ї – 20 мг/добу. <= /p>
Оскільки соціальний тривожний розлад є зах= 074;орюванням хронічного перебігу, ре= 082;омендуєтьс&= #1103; продовжити лікування протягом 12 тижнів для закріпленнn= 3; досягнутогl= 6; ефекту.

Доведено, що тривале лік = 91;вання протягом 6 місяців призначаютn= 0; з метою запобіганнn= 3; рецидиву, враховуючи індивідуалn= 0;ні прояви захворюванl= 5;я; регулярно оцінюють ефективнісm= 0;ь лікування.=

Соціальний тривожний розлад – це чітко визначений = 76;іагностичн&#= 1080;й термін для позначення специфічноk= 5;о розладу, яки= 081; не слід плутати з на= 076;мірною сором’язлиk= 4;істю. Медикаментl= 6;зна терапія показана лише у тому разі, якщо це&#= 1081; розлад значно заважає професійніl= 1; діяльності та соціальній активності.

Значення такого лікування порівняно з когнітивно- = 87;оведінково&#= 1102; терапією не оцінювалосn= 3;. Медикаментl= 6;зна терапія є однією зі складових загальної стратегії лікування пацієнта.=

Ге= 085;ералізован&= #1110; тривожні розлади.

Звичайно призначаютn= 0; 10 мг 1 раз на добу. Залежн= 086; від індивідуалn= 0;ної чутливості доза може бути збільшена максимум до 20 мг на добу.

Тривале лікування в = 80;вчалося протягом 6 місяців у пацієнтів, які отримували дозу 20 мг на добу; слід ре&#= 1075;улярно оцінювати ефективнісm= 0;ь лікування.=

Обсесиk= 4;но-компульс&#= 1080;вні розлади (ОКР).<= o:p>

Звичай&#= 1085;о початково п = 88;изначають 10 мг 1 раз на добу. Залежн= 086; від індивід = 91;альної чутливості доза може бути збільш = 77;на до 20 мг на добу= ;. ОКР – хронічне захворюванl= 5;я, лікування має тривати достатній період для забезпеченl= 5;я повного зникнення симптомів, який може становити к= 10;лька місяців або навіть більше. Корист&#= 1100; лікування т = 72; дозу препарату необхідно оцінювати через регулярні проміжки часу (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Па= 094;ієнти літнього віку (понад 65 років).

Початкова доза станов = 80;ть 5 мг. Залежно від індивідуалn= 0;ної чутливості та тяжкості депресії добова доза може бути збільшена д = 86; 10 мг на добу (дl= 0;в. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Ефективнісm= 0;ь есциталопрk= 2;му при соціаль = 85;ому тривожному розладі у пацієнтів літнього віку не оцінюваласn= 3;.

Педіат&#= 1088;ична популяція<= /span>

Препарат Есцитам не слід застосовувk= 2;ти для лікування дітей та підлітків (віком до 18 рок= ;ів) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Нир= ;кова недостатніl= 9;ть

У разі наявності ниркової недостатноl= 9;ті легкого та помірного ступеня обм = 77;жень немає. З обережністn= 2; необхідно застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Зн= 080;ження функції печінки.
Для пацієнтів і = 79; помірною та слабкою печ= 10;нковою недостатніl= 9;тю рекомендовk= 2;на початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуалn= 0;ної реакції пацієнта до = 79;а може бути збільшена д = 86; 10 мг на добу. Пl= 8;и тяжкій печі = 85;ковій недостатноl= 9;ті рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти препарат з о= 073;ережністю і ретельно титрувати дозу (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Зн= 080;жена активність ізоферментm= 1; CYP2C19.

Для пацієнтів з= 10; слабкою активністю ізоферментm= 1; CYP2C19 рекомендовk= 2;на початкова доза протяг = 86;м перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуалn= 0;ної реакції пацієнта до = 79;а може бути збільшена д = 86; 10 мг на добу (дl= 0;в. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Си= 084;птоми відміни, які з’являютьсn= 3; при припине = 85;ні лікування.=

Слід уникати різкого припинення лікування. П= 088;и припиненні лікування препаратом Есцитам доз = 91; слід знижувати поступово протягом 1–2 тижнів, щоб уникнут = 80; виникнення = 84;ожливих симптомів відміни (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»). Я= кщо після зменшення дози або відміни препарату в = 80;никають неприйнятнo= 0; симптоми, можна відно = 74;ити прийом у попередній призначеніl= 1; дозі. У подальшому лікар може продовжити зменшувати дозу, але більш поступово.

Діти.<= /span>

Антидепрес&= #1072;нти не слід застосовувk= 2;ти для лікування дітей та підлітків (віком до 18 років). Суїцидальнm= 1; поведінку (суїцидальн= 10; спроби та суїцидальнo= 0; думки) і ворожість (переважно агресію, опозиційну поведінку т = 72; гнів) частіш= 077; спостерігаl= 3;и у дітей та підлітків, які приймали антидепресk= 2;нти, порівняно з тими, які приймал = 80; плацебо. Якщ= 086;, з клінічних міркувань, рішення про призначеннn= 3; антидепресk= 2;нтів все ж таки прийнято, потрібно забезпечитl= 0; ретельний нагляд за пацієнтом н = 72; предмет поя = 74;и с= 091;їцидальних<= /span> с= 080;мптомів у пацієнта.

Передо&#= 1079;ування.<= /p>
Токсичніст&= #1100;.

Дані про передозуваl= 5;ня есциталопрk= 2;му обмежені. Більшість випадків спричинені одночасним = 87;ередозуван&#= 1085;ям інших лікарських засобів. В основному спостерігаl= 3;ись легкі симпт = 86;ми або безсимптомl= 5;ість передозуваl= 5;ня. Повідомленl= 5;я про летальн= 10; наслідки передозуваl= 5;ня есциталопрk= 2;му є винятковимl= 0;, більшість з них включаю = 90;ь одночасне передозуваl= 5;ня іншими ліка = 88;ськими засобами. Прийом доз у межах 400–800 мг е= 089;циталопрам&= #1091; не спричиня = 74; будь-яких тяжких симптомів.

Симптоми.

Передозува&= #1085;ня есциталопрk= 2;му проявляєтьl= 9;я головним чином симптомами = 79; боку центра = 83;ьної нервової системи (від запаморочеl= 5;ня, тремор&#= 1091; та ажитації до рідкісни = 93; випадків серотоніноk= 4;ого синдрому, судом і коми), травного тракту (нудота/блюв= 072;ння), серцево-суд = 80;нної системи (артеріальн = 72; гіпотензія, тахікардія, подовження інтервалу QT, аритмі&#= 1103;) та порушенням електролітl= 5;ого балансу (гіпокалієм= 10;я, гіпонатрієl= 4;ія).

Лікування.=

Специфічно&= #1075;о антидоту не існує. Слід п&#= 1110;дтримувати належне функціонувk= 2;ння дихальної системи, заб= 077;зпечити адекватну оксигенаціn= 2;. Можливе застосуванl= 5;я гастральноk= 5;о лаважу та активоване вугілля. Пот= 088;ібен постійний моніторинг = 89;ерцевих та життєво важливих функцій разом із симптоматиm= 5;ним підтримуючl= 0;м лікуванням.

У разі передозуваl= 5;ня рекомендуєm= 0;ься ЕКГ-монітор = 80;нг у пацієнтів із застійно= 02; серцевою недостатніl= 9;тю/брадиари&#= 1090;мією, у пацієнтів, &#= 1103;кі одночасно приймають препарати, щ= 086; подовжують інтервал QT, або у пацієнтів і = 79; порушенням метаболізмm= 1;, наприклад, при печінковій недостатноl= 9;ті.

Побічн&#= 1110; реакції.

Побічн&#= 1110; реакції найчастіше спостеріга&= #1102;ться протягом першого або другого тижня лікування, т= 072; зазвичай їх частота й інтенсивніl= 9;ть поступово зменшуютьсn= 3; при подальшому лікуванні.=

Побічні реакції, характерні для всіх препаратів класу СІЗЗС та есциталопрk= 2;му, які спостерігаl= 3;ись у плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х та при медичному застосуванl= 5;і, перелічені за системам = 80; органів і частотою: ду= 078;е часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, < 1/100), рідкісні (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідкісні (< 1/10000) або частота невідома (неможливо встановити).

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: частот&#= 1072; невідома – тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунно= 11; системи: рідкісні – ана = 92;ілактичні реакції.

З боку ендокринноo= 1; системи: частота невідома –<= /span> порушення секреції антидіуретl= 0;чного гормону.

З боку метаболізмm= 1; та обміну речовин: часті – зниження або посилення апетиту, збільшення маси тіла; нечасті – зменшення маси тіла; частота невідома – гіпонатрієl= 4;ія, анорексія²= .

З боку психік = 80;: ча= 089;ті – тривога, неспокій, аномальні сни, зниженн= 103; лібідо у чоловіків і жінок, аноргазмія = 91; жінок; нечасті – скреготіннn= 3; зубами, збуд= 078;ення, нервозністn= 0;, панічні напади, сплу= 090;аність свідомості; рідкісні – агресія, деперсоналo= 0;зація, галюцинаціo= 1;; частота невідома – манія, суїци= 076;альні думки, суїцидальнk= 2; поведінка¹= .

З боку нервової системи: дуже часті – головний біль; часті – безсоння, сонливість, запаморочеl= 5;ня, парестезія, = 090;ремор; нечасті – по= 088;ушення смаку, порушення сну, непритомніl= 9;ть; рідкісні – серотоніноk= 4;ий синдром; час= 090;ота невідома – дискінезія, рухові розлади, судоми, психомоторl= 5;ий неспокій/ак = 72;тизія².

З боку органі = 74; зору: нечасті – розширення зіниці, затуманеннn= 3; зору.

З боку органі = 74; слуху: нечасті – дзвін у вухах.

З боку серцев = 86; системи: нечаст&#= 1110; – тахікарді= 03;; рідкісні – брадикардіn= 3;; частота невідома – подовження інтервалу QT на електрокарk= 6;іограмі, шлуночкова аритмія, включаючи torsade de pointes.

З боку судинної системи: частот&= #1072; невідома – ортостатичl= 5;а гіпотензія.

Рес= ;піраторні розлади: часті – синусити, позіхання; нечасті – носова кровотеча.=

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: дуже часті – нудота; част= 110; – діарея, запор, блюва= 085;ня, сухість у роті; нечаст= 110; – шлунково-к= 080;шкові кровотечі (у т. ч. ректальні).

З боку печінк = 80; та жовчовивідl= 5;их шляхів: частот&#= 1072; невідома – гепатит, зміни функціоналn= 0;них печінкових тестів.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: частo= 0; – посилене потовиділеl= 5;ня; нечасті – ви= 089;ипи, облисіння, кропив’янкk= 2;, свербіж; час= 090;ота невідома – синці, набряки.

Ске= ;летно-м’язо= 074;і порушення: часті – артралгія, міалгія.

З боку нирок т= 072; сечовивіднl= 0;х шляхів: частот&#= 1072; невіk= 6;ома – затримка сечовипускk= 2;ння.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: часті – у чоловіків: розлади еякуляції, імпотенція; нечасті – у жінок: метрорагія, менорагія; частота невідома – у чоловіків пріапізм, у жінок: галак= 090;орея, післяпологl= 6;ва кровотеча (стосу= 108;ться терапевтичl= 5;ої групи СІЗЗ = 57;/СІЗЗСН (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосуваl= 5;ня в період ваг= 110;тності або годування груддю»)).

Загаль&#= 1085;і розлади: часті – втома, пірексія; нечасті – набряк.

¹ Про випадки суїцидальнl= 0;х думок та поведінки повідомлялl= 6;ся протягом лікування е = 89;циталопрам&#= 1086;м або незабаром після його п= 088;ипинення.

² Такo= 0; випадки відомі для засобів усього клас = 91; СІЗЗС.

Под= ;овження інтервалу = QT.

У післяреєстl= 8;аційний період повідомлялl= 6;ся про випадки пролонгаціo= 1; інтервалу QT та шлуночковиm= 3; аритмій, у тому числі поліморфноo= 1; шлуночковоo= 1; тахікардії (torsade de pointes), переважно у жінок, у пацієнтів з гіпокаліємo= 0;єю та у пацієнтів з = 088;аніше існуючим по = 76;овженим інтервалом QT чи іншими захворюванl= 5;ями серця (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особли&= #1074;ості застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Передозувk= 2;ння» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Кла= ;с-специфічн= 110; ефекти. Повідомлялl= 6;сь, що епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3;, проведені переважно у пацієнтів віком від 50 років, проде= 084;онстрували підвищений ризик перел = 86;мів кісток при застосуванl= 5;і СІЗЗС та трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів. Механізм цього явища невідомий.=

Симптоми відміни.

Припинення лікування СІЗЗС (особливо ра= 087;тове) звичайно призводить до симптомі = 74; відміни. Запаморочеl= 5;ня, сенсорні розлади (у т. ч. парестезія та відчуття удару струмом), роз&#= 1083;ади сну (у т. ч. безсоння та яскраві сновидіння), збудження або тривога, нудота та/аб= 086; блювання, тремор, сплутаністn= 0; свідомості, підвищене потовиділеl= 5;ня, головний біль, діарея, посилене серцебиття, емоційна нестабільнo= 0;сть, дратівливіl= 9;ть і порушення зору є найчастішиl= 4;и реакціями. Звичайно ці симптоми є легкими або середніми з = 72; тяжкістю та минущими, однак у деяких пацієнтів можуть бути тяжкими та/а= 073;о тривалими. Таким чином, рекомендуєm= 0;ься поступове припинення лікування есциталопрk= 2;мом шляхом зниження дози (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Термін придатностo= 0;.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці, в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С.

Упаков&#= 1082;а.

По 10 таблеток у блістері; по 3 = або 6 блістерів у картонній пачці.

Катего&#= 1088;ія відпуску.

За рецептом= .

Виробн&#= 1080;к. <= /o:p>

ТОВ «Фарма Старт» (фасування т= 072; пакування з форми in bulk фірми Сінтон Хіспанія, С.Л., Іспанія).

Місцезнахl= 6;дження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Україна, 03124,= м. Київ, бульва&#= 1088; Вацлава Гавела, 8.

К/Кастелло, ͏= 0;1, Пол. Лас Салінас, Сан= 090; Боі де Ллобр= 077;гат, Барселона, 08830, Іспанія.=

<= /span>

У разі виникнення побічних ефектів та запитань щодо безпек = 80; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу просимо звертатися до відділу фармаконагl= 3;яду ТОВ «АСІНО УКРАЇНА» за = 072;дресою: бульвар Вацлава Гавела, 8, м. Київ, 03124, тел/факс:+38 044 281 23= 33.