= для медичного застосуванl= 5;я л= 110;карського засобу

КАПОН&= #1050;О

(CAPONKO<= /b><= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-fam= ily: "Times New Roman";color:windowtext;mso-ansi-language:UK'>)<= span lang=3DRU style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-fam= ily: "Times New Roman";color:windowtext;mso-ansi-language:RU'>=

Склад:<= /i>

дію= ча речовина<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>: кk= 2;пецитабін;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить кап = 77;цитабіну 500 мг;

допоміж= ;ні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, натрію кроскармелl= 6;за, гіпромелозk= 2;, магнію стеарат, Опадрі рожевий 04F<= /span>540005 (гіпромелоз = 72;, титану діоксид (Е 171), макрогол, та= 083;ьк, оксид заліз = 72; червоний (Е 172), оксид заліз = 72; жовтий (Е 172)).

Лікарс&#= 1100;ка форма.

Та = 73;летки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основн&#= 1110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: двоопуклі довгасті таблетки персиково = 75;о кольору, вкриті пл= ;івковою оболонкою, з гладенькою поверхнею.

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група.

Аl= 5;тинеопласт= 080;чні засоби. Антиметабоl= 3;іти. Структурні аналоги піримідину.
Код АТХ L01B С06.<= b>

= Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

= 060;армакодина&= #1084;іка.

Кk= 2;пецитабін – речовина, що є нецитотоксl= 0;чною похідною фторпіриміk= 6;ину карбамату, п= 077;роральним попередникl= 6;м цитотоксичl= 5;ої сполуки 5-фторурацил= 091; (5-ФУ). Капецитабіl= 5; активуєтьсn= 3; в декілька ферментних етапів. Фіна= 083;ьне перетворенl= 5;я до 5-ФУ відбуваєтьl= 9;я під дією тимідинфос= ;форилази у тканині пухлини, а також у з&= #1076;орових тканинах організму, проте, як пра&#= 1074;ило, на низькому рівні. На моделях ракових ксе = 85;отрансплан&#= 1090;атів людини капецитабіl= 5; продемонстl= 8;ував синергічниl= 1; ефект у комб= 110;нації з доцетакселl= 6;м, що може бути пов’язано з підвищенняl= 4; активності тимід = 80;нфосфорила&#= 1079;и доцетакселl= 6;м.

Дl= 6;кази свідчать, що метаболізм 5-ФУ анаболіч&#= 1085;им шляхом блокує реакцію метилюваннn= 3; дезоксіуриk= 6;илової кислоти до тимідиловоo= 1; кислоти, таким чином перешкоджаn= 2;чи синтезу дезоксирибl= 6;нуклеїново= 111; кислоти (ДНК). Вбудовуванl= 5;я 5-ФУ також при&= #1075;нічує синтез РНК т= 072; протеїнів. Оскільки ДН = 50; та РНК необхідні для ділення та росту клі= 090;ин, 5-ФУ може спричиняти дефіцит тимідину, що сприяє незбалансоk= 4;аному росту та заг= 080;белі клітин. Впливи на ДН= 050; та РНК більш виражені у клітинах з більш інтенсивноn= 2; проліферацo= 0;єю і з вищим рівнем метаболізмm= 1; 5-ФУ.

<= /o:p>

Фармакl= 6;кінетика.

Фармакокі = 85;етика капецитабіl= 5;у була визнач = 77;на в діапазоні доз 502–3514 мг/м²/= 076;обу. Параметри капецитабіl= 5;у, 5'-дезокси-5-фт= орцитидину (5'-ДФЦТ) та 5'-деk= 9;окси-5-фторур= идину (5'-ДФУР) на день 1 і 14 були подібними. Н= 072; день 14 показн&= #1080;к AUC 5-ФУ був на 30–35 % вищим. Зниження дози капеци = 90;абіну призводило до зниження експозиції 5-ФУ більше ніж пропорційнl= 6; дозі внаслі = 76;ок нелінійної фармакокінk= 7;тики активного м = 77;таболіту.<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>

Всм= ;октування=

Піс= ;ля пероральноk= 5;о прийому капецитабіl= 5; швидко та повністю всмоктуєтьl= 9;я, після чого проходить його біотрансфоl= 8;мація в метаболіт = 80; 5’-дезокси-5-фт= орцитидин (5’-ДФЦТ) і 5’-ДФУР. Вжива&= #1085;ня їжі зменшує швидкість всмоктуванl= 5;я капецитабіl= 5;у, проте не має значного впливу на величину пл = 86;щі під кривою «концентраm= 4;ія – час» (AUC) 5’-ДФУР і наступного метаболіту 5-ФУ. При призн= аченні препарату після вжива = 85;ня їжі у дозі 1250 мг/м² на 14-й день максимальнk= 2; концентрац&#= 1110;я (С_max) капецитабіl= 5;у, 5’-ДФЦР, 5’-ДФУР= ;, 5-ФУ і ФБАЛ (альфа-фтор-б&#= 1077;та-аланіну) становила відповідно 4,67, 3,05, 12,1, 0,95 і 5,46 мкг/мл. Час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Т_m_ах=) дорівнює 1,50, 2,00, 2,00, = 2,00 і 3,34 години, a AUC – 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 і 36,3 мкг х год/мл відпо= 074;ідно.

Роз= поділ

Дос= лідження плазми людини in vitro продемонстl= 8;ували, що для капецитабіl= 5;у, 5’-ДФЦТ, 5’-ДФУР і 5-ФУ зв’язок = з білками (головним чином з альбуміном) становить відповідно 54 %= , 10 %, 62 % і 10 %.

Метабоl= 3;ізм

= 052;етаболізує&= #1090;ься у печінці пі= 076; дією карбок = 89;илестерази до метаболіту 5’-ДФЦТ, який потім трансформуn= 8;ться в 5’-ДФУР під дією цитиди = 85;дезамінази, що знаходитьсn= 3;, в основному, у печінці та пухлинних тканинах.

Подаль= 096;а каталітичнk= 2; активація 5'-ДФУР відбув&= #1072;ється за рахунок тимідинфосm= 2;орилази. Ферменти, залучені у каталітичнm= 1; активацію, знаходятьсn= 3; як у пухлинних тканинах, та= 082; і в нормальн= 080;х тканинах, ал= 077; зазвичай на нижчому рів = 85;і. Подальша ферментна біотрасфорl= 4;ація капецитабіl= 5;у до 5-ФУ призводить до вищих кон= 094;ентрацій у пухлинних тканинах. У випадку кол = 86;ректальних пухлин значна частина 5-ФУ л&= #1086;калізуєтьс= ;я в стромальниm= 3; клітинах пу = 93;лини. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у пацієнтами = 79; колоректалn= 0;ним раком відношення концентрацo= 0;ї 5-ФУ у колорек&= #1090;альних пухлинах до концентрацo= 0;ї у прилеглих тканинах становила 3,2 (діапазон ві= 076; 0,9 до 8,0). Відношення концентрацo= 0;ї 5-ФУ у пухлині до концентрацo= 0;ї у плазмі крові становило 21,4 (діапазон ві= 076; 3,9 до 59,9, N=3D8), тоді як відношення концентрацo= 0;ї у здорових тканинах до концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і становило 8,9 (діапазон ві= 076; 3,0 до 25,8, N=3D8). При вимірюваннo= 0; активність тимідинфосm= 2;орилази була у 4 рази вища у первинній колоректалn= 0;ній пухлині пор= 10;вняно з прилеглим = 80; нормальнимl= 0; тканинами. З= 072; даними імуногістоm= 3;імічних досліджень більша частина тимідинфосm= 2;орилази локалізуєтn= 0;ся у стромальниm= 3; клітинах пу = 93;лини.

Потім 5-ФУ катаболізуn= 8;ться дигідропірl= 0;мідиндегід= 088;огеназою (ДПД) з утворенням менш токсич = 85;ого дигідро-5-фто&#= 1088;урацилу (ФУН₂). Дигідропірl= 0;мідиназа розщеплює піримідиноk= 4;е кільце з утворенням 5-фторуреїдо= 087;ропіонової кислоти (ФУПК). Кінцевою реакцією є розщепленнn= 3; β-уреїдопроl= 7;іоназою ФУПК до α-фтор-β-алан= 10;ну (ФБАЛ), що виявляєтьсn= 3; в сечі. Активність дигідропірl= 0;мідиндегід= 088;огенази обмежує швидкість реакції. Дефіцит ДПД може призве = 89;ти до зростанн= 03; токсичностo= 0; капецитабіl= 5;у.

= 042;иведення

= 055;еріод напіввиведk= 7;ння (Т_1/2) капецитабіl= 5;у, 5’-ДФЦР, 5’-ДФУР= ;, 5-ФУ і ФБАЛ становить відповідно 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 і 3,23 години. &= #1050;апецитабін та метаболіти капецитабіl= 5;у в основному виводяться із сечею. Екскреція і = 79; сечею – 95,5 %, з ка&= #1083;ом – 2,6 %. Основним метаболітоl= 4; у сечі є ФБАЛ, який станов = 80;ть 57 % від прийнятої дози. Приблизно 3 % п= рийнятої дози виводиться із сечею у незміненомm= 1; стані.

Ко = 84;бінована терапія

У дослідженнn= 3;х фази І не було виявлено впливу капе = 94;итабіну на фармакокінk= 7;тику доцетакселm= 1; та паклітаксеl= 3;у (C_max та AUC) та впливу доцетакселm= 1; та паклітак = 89;елу на фармакокінk= 7;тику капецитабіl= 5;у та 5'-ДФУР.

Фармакокін&= #1077;тика в особливих клінічних г = 88;упах

Популяцій = 85;ий фармакокінk= 7;тичний аналіз був виконаний після лікування капецитабіl= 5;ом у дозі 1250 мг/м² двічі на добу 505 пацієнтів з колоректалn= 0;ним раком. Стать, наявність ч = 80; відсутністn= 0; метастазів = 91; печінку до початку лікування, індекс зага = 83;ьного стану пацієнта за Карновськи, = 082;онцентраці&= #1103; загального білірубіну, сироватковl= 6;го альбуміну, активність АЛТ і= ACT не мали достовірноk= 5;о впливу на фармакокінk= 7;тику 5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБАЛ.

Хво= рі з метастатичl= 5;им ураженням печінки. Згідно з даними фармакокінk= 7;тичних досліджень = 91; хворих із легким і помірним ступенем порушення функції печінки, обумовлениl= 4; метастазамl= 0;, біодоступнo= 0;сть капецитабіl= 5;у та експозиц= 10;я 5-ФУ можуть підвищуватl= 0;ся порівняно з такою у пацієнтів без порушен= 00; функції печ= 10;нки. Дані з фармакокінk= 7;тики щодо хворих = 079; тяжким порушенням функції печінки відсутні.=

Хворі з порушенням функції нирок. При різному сту = 87;ені (від легкого до тяжкого) ниркової не = 76;остатності в онкохвори = 93; фармакокінk= 7;тика незміненогl= 6; препарату і 5-ФУ не залежить ві = 76; кліренсу креатиніну (КК). КК впливає на в= 077;личину AUC 5'-ДФУР (збільшення AUC на 35 % при зниженні КК на 50 %) і ФБАЛ (збільшення AUC на 114 % при зниженні КК на 50 %). ФБАЛ – метаболіт, щ= 086; не має антипроліфk= 7;ративної активності.

Літ= ній вік. За даними популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу, що включав пацієнтів широкого вікового діапазону (27–86 років), з яких = 234 пацієнти (46 %) б = 91;ли віком від 65 років, вік не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику 5’-ДФУР і 5-ФУ. AUC ФБАЛ збільшуєтьl= 9;я з віком (збільшення = 074;іку на 20 % супроводжуk= 4;алося збільшенняl= 4; AUC ФБАЛ на 15 %), що, імовірно, зумовлено зміною функ = 94;ії нирок.

Етн= ічні фактори. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 825 мг/м²капец&= #1080;табіну двічі на доб= 091; протягом 14 днів у пацієнтів японської національнl= 6;сті (N=3D18) C_max капецитабіl= 5;у була нижчою на 36 %, а AUC – на 24 % порівняно з такою у пацієнтів європеоїднl= 6;ї раси (N=3D22). А також для ФБАЛ, пацієнти японської національнl= 6;сті мали C_max капецитабіl= 5;у, нижчу на 25 %, і AUC, нижчу на 34 %, порівняно і = 79; пацієнтами європеоїднl= 6;ї раси. Клініч= 085;а значимість цієї різниц= 10; невідома. Не спостерігаn= 8;ться суттєвої різниці в ек= 089;позиції інших метаболітіk= 4; (5'-ДФЦТ, 5’-ДФУР = 110; 5-ФУ).

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня.

Рак ободової кишки, колоректалn= 0;ний рак:

-      =    рак ободової кишки, в ад’ювантніl= 1; терапії піс = 83;я хірургічноk= 5;о лікування раку ІІІ ста= 076;ії (стадія С за Дьюком);

-      =    мет= ;астатичний колоректалn= 0;ний рак.

Рак шлунка:<= /o:p>

-      =    пре= ;парат для першої лінії лікування розповсюджk= 7;ного раку шлунка, у комбінаці= 11; з препаратамl= 0; на основі платини.=

Рак молочної залози:

-      =    міс= ;цевий розповсюджk= 7;ний чи метастат = 80;чний рак молочно= 11; залози у поєднанні з доцетакселl= 6;м після неефективнl= 6;ї хіміотерапo= 0;ї, що включає препарати антрацикліl= 5;ового ряду;

-      =    міс= ;цевий розповсюджk= 7;ний чи метастатичl= 5;ий рак молочно= 11; залози, як монотерапіn= 3; після неефективнl= 6;ї хіміотерапo= 0;ї, що включає т= 072;ксани і препарати антрацикліl= 5;ового ряду, або при наявності протипоказk= 2;ння до терапії антрацикліl= 5;ами.

Протипоказ&#= 1072;ння.

Т= 103;жкі, у тому числі неочікуванo= 0;, реакції на л= 110;кування фторпіриміk= 6;ином в анамнезі. Г= 110;перчутливі&= #1089;ть до капецитабіl= 5;у або до будь-якого компонента препарату, або до фтору= 088;ацилу. Відома повн = 72; відстуністn= 0; активності дигідропірl= 0;мідиндегід= 088;огенази (ДПД) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

В= 072;гітність та годуванн= 03; груддю.

Т= 103;жка лейкопенія, нейтропеніn= 3;, тромбоцитоl= 7;енія.

Т= 103;жкі порушення функції печінки.=

Т= 103;жка ниркова недостатніl= 9;ть (кліренс кре= 072;тиніну < 30 мл/хв).

Н= 077;щодавне або супутнє лікування бривудином (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я» з приводу взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами).

П= 088;отипоказан&= #1085;я для застосуванl= 5;я будь-якого лікарськогl= 6; засобу, що застосовуюm= 0;ь у комбінаці= 11;.

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Дl= 6;слідження взаємодії були виконані ли = 96;е у дорослих пацієнтів.=

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами<= /u>

Бривудин

Опи= ;сана клінічно значима взаємодія між бривуди = 85;ом та фторпіриміk= 6;инами (наприклад, к&#= 1072;пецитабіно= м, 5-фторурацил= 086;м, тегафуром) у &#= 1088;езультаті пригніченнn= 3; дигідропірl= 0;мідин- дегідрогенk= 2;зи бривудином. Ця взаємоді= 03;, що спричиня= 08; підвищення токсичностo= 0; фторпіриміk= 6;ину, потенційно може призвести д = 86; летального наслідку. Таким чином, бривудин протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти одночасно з капецитабіl= 5;ом (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Повинен бут = 80; період очікування щонайменше 4 тижні між закінченняl= 4; лікування бривудином та початком терапії капецитабіl= 5;ом. Лікування бривудином = 84;ожна розпочати через 24 години післ= 03; прийому останньої дози капецитабіl= 5;у.

Субстрати цитохрому Р450 2С9<= /span>

Досл&= #1110;дження щодо взаємодії капецитабіl= 5;у та інших препаратів, що метаболізуn= 2;ться ізоферментl= 6;м 2С9 системи цитохрому Р450,= за винятком варфарину, н= 077; проводилисn= 0;. Необхідно з обережністn= 2; призначати капецитабіl= 5; із цими препаратамl= 0; (наприклад з фенітоїном).

Антикоагул&= #1103;нти кумариновоk= 5;о ряду

Капециm= 0;абін посилює ефекти непрямих ан = 90;икоагулянт&#= 1110;в (варфарин і фенпрокумоl= 5;), що може призвести д = 86; порушення показників згортання і виникнення кровотеч через декіл= 00;ка днів або місяців від початку терапії кап = 77;цитабіном, а в окремих випадках – протягом одного місяця післ= 03; закінчення лікування. У клінічному дослідженнo= 0; після однор = 72;зового введення        =             &nb= sp; S-варфар = 80;ну в дозі 20 мг лікування капецитабіl= 5;ом призводило до збільшення AUC варфарину н = 72; 57 % і MHO - на 91 %. Оскіл= ьки метаболізм R-в = 72;рфарину не порушувавсn= 3;, вказане свідчить, що капецитабіl= 5; пригнічує ізофермент 2С9 та не впливає на ізоферментl= 0; 1А2 та 3А4. У хвор= 080;х, які одночасно приймають капецитабіl= 5; і пероральн= 10; антикоагулn= 3;нти – похідні ку= 084;арину, необхідно проводити детальний моніторинг показників згортання крові (міжна= 088;одне нормалізовk= 2;не відношення (МНВ) чи протр&= #1086;мбіновий час) і підбирати дозу антико = 72;гулянту.

Фенітоїн

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і капецитабіl= 5;у та фенітоїн = 91; спостерігаl= 3;ися окремі випа = 76;ки підвищення концентрацo= 0;ї фенітоїну у плазмі кров= 10;, що супроводжуk= 4;алися виникненняl= 4; симптомів інтоксикацo= 0;ї фенітоїном. = 059; хворих, які приймають капецитабіl= 5; одночасно з фенітоїном, рекомендуєm= 0;ься регулярно к = 86;нтролювати концентрацo= 0;ю фенітоїну у = 087;лазмі крові.

Фолінова кислота/фол= 10;єва кислота.

Фолі&= #1085;ова кислота суттєво не впливає на фармакокінk= 7;тику капецитабіl= 5;у та його метаболітіk= 4;. Однак фолін = 86;ва кислота впл = 80;ває на фармакод = 80;наміку капецитабіl= 5;у, що може призвести д = 86; збільшення його токсичностo= 0;: максимальн&= #1072; рекомендовk= 2;на доза капецитабіl= 5;у в режимі монотерапіo= 1; при переривчасm= 0;ій схемі дозування становить 3000 мг/м² на доб = 91;, а при комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і з фоліновою кислотою (30 мг перорально 2 рази на добу) – лише 2000 мг/м² на добу.

Підвищена токсичністn= 0; можлива при переході з 5-FU/LV на схему лікування капецитабіl= 5;ом. Це також мож= 077; спостерігаm= 0;ися при застосу = 74;анні фолієвої кислоти з метою усунення де = 92;іциту фолієвої кислоти чер = 77;з схожість мі = 78; фоліновою т = 72; фолієвою ки = 89;лотами.

Антациди

Впли&= #1074; антацидів, щ= 086; містять алюмінію та магнію гідроксид, н= 072; фармакокінk= 7;тику капецитабіl= 5;у вивчався у пацієнтів і = 79; пухлинами. Антациди, що містять алюмінію та магнію гідроксид, незначно підвищують = 82;онцентраці&#= 1111; капецитабіl= 5;у та одного метаболіту (5’-ДФЦ= 056;) в плазмі; на три основни = 93; метаболіти (5’-ДФУ= 056;, 5-ФУ і ФБА) капецитабіl= 5;у вони не впливають.=

Алопуринол<= /span>

Спостеl= 8;ігалася взаємодія між алопуринолl= 6;м та 5-ФУ з можливим зниженням ефективносm= 0;і 5-ФУ. У зв’язку з ци= 084; слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у та алопуринолm= 1;.

Інтерферон альфа

Максимk= 2;льна рекомендовk= 2;на доза капеци = 90;абіну становить 2000 мг/м² на доб = 91; при комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і з інтерферо = 85;ом альфа-2а (3 млн МО/м² на доб = 91;) порівняно з 3000 мг/м² на доб = 91; при застосуванl= 5;і Капонко в режимі моно = 90;ерапії.

Променева терапія

Максимk= 2;льна переносима доза Капонк = 86; в режимі монотерапіo= 1; при переривчасm= 0;ій схемі дозування становить 3000 мг/м² на доб = 91;, при комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і з променево= 02; терапією раку прямої кишки – 2000 мг/м2 на добу при безперервнl= 6;му курсі променевої терапії чи щоденному 6-тижневому курсі проме = 85;евої терапії у період з понеділка п = 86; п’ятницю.

Оксаліплат&= #1080;н

При комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і капецитабіl= 5;у та оксаліплатl= 0;ну з бевацизум = 72;бом чи без не відзначено клінічно значимої різниці в експозиції капецитабіl= 5;у чи його метаболітіk= 4;, вільної платини і сумарної платини.

Бевацизума&= #1073;

Не відзначено клінічно значущої ді= 11; бевацизумаk= 3;у на фармакокінk= 7;тичні параметри к = 72;пецитабіну і його метаболітіk= 4;.

Взаємодія з їжею

У клінічних дослідженнn= 3;х пацієнти були проінс = 90;руктовані про прийом Капонко про = 90;ягом 30 хв після вживання їж= 10;. Оскільки наявні дані щодо безпек = 80; та ефективносm= 0;і базуються н = 72; застосуванl= 5;і Капонко з їжею, рекоме= 085;дується приймати препарат з їжею. Прийом Капонко з їжею призводить до сповільненl= 5;я швидкості всмоктуванl= 5;я капецитабіl= 5;у.

Особливост&#= 1110; застосуванl= 5;я.

Терапіn= 2; капецитабіl= 5;ом проводять під пильним контролем лікаря. Не можна проводити л= 10;кування Капонко в комбінації = 79; іншим лікар = 89;ьким засобом, якщ= 086; такий протипоказk= 2;ний.

Токсична дія, що залежить ві = 76; дози

Токсичl= 5;а дія, що залежить ві = 76; дози, виража= 108;ться у діареї, бол&#= 1102; у животі, нудоті, стоматиті, долонно-під = 86;шовному синдромі (до= 083;онно-підошо= вні шкірні реакції, долонно-під = 86;шовна еритродизеl= 9;тезія). Більшість п = 86;бічних реакцій обо = 88;отні і не потребують повної відміни пре = 87;арату, хоча може виникнути необхіднісm= 0;ь в корекції дози або тимчасовій відміні пре = 87;арату.

Діарея. За хворими з тяжкою діареєю слі = 76; ретельно сп = 86;стерігати, проводячи ї = 84; регідратацo= 0;ю і відновленнn= 3; втрати електролітo= 0;в при дегідра = 90;ації. За показанням якомога раніше рекомендуєm= 0;ься призначати стандартні = 87;ротидіарей&#= 1085;і препарати (наприклад, лоперамід). Діарея ІІ ступеня за критеріями Національнl= 6;го онкологічнl= 6;го інституту Канади (NCIC СТС, вер= сія 2) визначаєтьl= 9;я як збільшення кількості дефекацій д = 86; 4-6 разів на добу чи дефекації вночі; діаре= 103; ІІІ ступеня = 211; як збільшен = 85;я кількості дефекацій д = 86; 7-9 разів на добу чи нетримання калу і мальабсорбm= 4;ія. Діарея ІV ступеня визначаєтьl= 9;я як збільшення = 82;ількості дефекацій ≥ 10/добу або масивна діа = 88;ея з домішками крові, або необхіднісm= 0;ь призначеннn= 3; парентералn= 0;них вливань. При необхідносm= 0;і дозу препарату слід зменши = 90;и (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Дегідратац&= #1110;я. Нk= 7;обхідно попереджувk= 2;ти розвиток дегідратацo= 0;ї та здійснюватl= 0; корекцію де = 75;ідратації у разі її виникнення. Дегідратацo= 0;я може швидко розвинутисn= 0; у хворих з ан&#= 1086;рексією, астенією, нудотою, блюванням ч = 80; діареєю. Дk= 7;гідратація може спричинити гостру нирк = 86;ву недостатніl= 9;ть, особливо у пацієнтів з уже існуючи = 84; порушенням функції нирок або у разі застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у одночасно з лікарськимl= 0; засобами з відомою неф = 88;отоксичною дією. Гостра ниркова недостатніl= 9;ть у результат= 10; дегідратацo= 0;ї може бути потенційно летальною. При появі дегідратацo= 0;ї ІІ ступеня (або вище) лікування Капонко необхідно негайно припинити т = 72; провести корекцію дегідратацo= 0;ї. Відновленнn= 3; лікування м = 86;жливе при адекватній корекції дегідратацo= 0;ї та корекції/ко = 85;тролі причин преципітацo= 0;ї (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Корекція дози у разі виникнення преципітувk= 2;льних побічних явищ проводитьсn= 3; у разі необх= 110;дності.

Долонно-під= ошовний синдром<= /i>

Долоннl= 6;-підошовний синдром також відом = 80;й як долонно-під = 86;шовні шкірні реакції або = 076;олонно-підо= шовна еритродизеl= 9;тезія, або перифер = 80;чна еритема, спричинена хіміотерапo= 0;єю.

Долоннl= 6;-підошовний синдром І ступеня не п= 086;рушує щоденної активності хворого і пр= 086;являється онімінням, парестезіяl= 4;и, дизестезіяl= 4;и, поколюваннn= 3;м або почервонінl= 5;ям долонь і/або підошов, дискомфортl= 6;м.

Долоннl= 6;-підошовний синдром ІІ ступеня проявляєтьl= 9;я болісним почервонінl= 5;ям і набряками кисті рук і/або підошо= 074;, викликаний цими проявами дискомфорт порушує щоденну активність хворого.

Долоннl= 6;-підошовний синдром ІІІ ступеня виз = 85;ачається як волога десквамаціn= 3;, утворення виразок, поява пухирів і гострий біл= 00; долонь та/аб= 086; підошов та/або тяжки= 081; дискомфорт, що не дає можливості пацієнтам пересуватиl= 9;я або займатися повсякденнl= 6;ю діяльністю. = 055;ерсистуючи&= #1081; або тяжкий долонно-під = 86;шовний синдром (ступеня ІІ або вище) може зрешто= 02; призвести д = 86; втрати відбитків пальців, що може вплинути на ідентифікаm= 4;ію пацієнта.=

У випадках появи долонно-під = 86;шовного синдрому ІІ або ІІІ ступеня прийом капецитабіl= 5;у слід припинити д = 86; зникнення симптомів або їх зменшення д = 86; І ступеня; при наступн= 10;й появі синдрому ІІ = 30; ступеня доз = 91; капецитабіl= 5;у потрібно зменшити (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Хворим, які одночасно отримують Капонко і цисплатин, застосуванl= 5;я вітаміну B₆(= 087;іридоксин) з метою симптоматиm= 5;ного чи вторинно = 75;о профілактиm= 5;ного лікування долонно-під = 86;шовного синдрому не рекомендуєm= 0;ься, оскільки це може призвести д = 86; зниження ефективносm= 0;і цисплатину. Деякі дані свідчать пр = 86; те, що декспантенl= 6;л ефективний для профілактиl= 2;и долонно-під = 86;шовного синдрому у пацієнтів, які отримув = 72;ли капецитабіl= 5;.

Кардіотокс&= #1080;чність.

Спектр кардіотоксl= 0;чності при лікуванні к = 72;пецитабіно&#= 1084; аналогічниl= 1; такому при з= 072;стосуванні інших фторпіриміk= 6;инів і включає інфаркт міокарда, стенокардіn= 2;, аритмії, кардіогеннl= 0;й шок, раптову смерть, зупинку серця, серцеву недостатніl= 9;ть і зміни ЕКГ (включаючи дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QT). Ці побічні ефекти частіше характерні для хворих н= 072; ішемічну хворобу серця. При застосуванl= 5;і Капонко спостерігаn= 2;ться випадки серцевих аритмій (включаючи фібриляцію шлуночків, піруетну шлуночкову тахікардію, брадикардіn= 2;), стенокардіo= 1;, інфаркту міокарда, серцевої не = 76;остатності, кардіоміопk= 2;тії. При признач = 77;нні Капонко пацієнтам і = 79; клінічно зн = 72;чущим захворюванl= 5;ям серця, аритміями і стенокардіn= 8;ю необхідно виявляти обережністn= 0;.

Гіпо- чи гіперкальцo= 0;ємія.

Під час лікування капецитабіl= 5;ом повідомлялl= 6;ся про гіпо- чи гіперкальцo= 0;ємію.

Захворюван&= #1085;я центральноo= 1; або периферичнl= 6;ї нервової системи.

При призначеннo= 0; Капонко пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ям центральноo= 1; чи периферичнl= 6;ї нервової системи, наприклад метастазамl= 0; в головний мозок чи невропатієn= 2;, необхідно виявляти обережністn= 0;.

Цукровий діабет або порушення рівня елект = 88;олітів.

При призначеннo= 0; Капонко пацієнтам і = 79; цукровим діабетом аб = 86; порушенням рівня елект = 88;олітів необхідно виявляти обережністn= 0;, оскільки застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у може призводити до погіршання = 11;х перебігу.

Антикоагул&= #1103;нти – похідні кумарину<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>.

У дослідженнo= 0; взаємодії спостерігаl= 3;ося суттєве збільшення середньої величини AUC = S-в = 72;рфарину (на 57 %), що свідчить пр = 86; наявність в = 79;аємодії, ймовірно, в результаті пригніченнn= 3; капецитабіl= 5;ом цитохрому Р450 2С9 ізофермен&#= 1090;у. У хворих, які одночасно приймають капецитабіl= 5; і пероральн= 10; антикоагулn= 3;нти – похідні кумарину, необхідно проводити детальний моніторинг показників згортання крові (МНВ чи протромбінl= 6;вий час) і підбирати дозу антикоагулn= 3;нту.

Бривудl= 0;н.

Бривудl= 0;н протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти одночасно з капецитабіl= 5;ом. Після такої лікарської взаємодії повідомлялl= 6;ся про летальн= 10; випадки. Повинен бут = 80; період очікування щонайменше 4 тижні між за= 082;інченням лікування бривудином та початком терапії капецитабіl= 5;ом. Лікування бривудином можна розпочати через 24 годин&= #1080; після прийому останньої дози капецитабіl= 5;у (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).=

У разі випадковогl= 6; прийому бри = 74;удину пацієнтами, які отримують лікування капецитабіl= 5;ом, слід вжити ефективних заходів з метою зменшення токсичностo= 0; капецитабі&#= 1085;у. Рекомендуєm= 0;ься негайна гос = 87;італізація. Слід розпочати усі необхід = 85;і заходи з метою попередженl= 5;я системних і = 85;фекцій та дегідрат = 72;ції.

Порушення функції печінки.

У зв’язку з відсутністn= 2; даних з безпеки та е= 092;ективності для хворих і= 079; порушеннямl= 0; функції печінки при застосуванl= 5;і препарату К = 72;понко пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості необхідно контролюваm= 0;и стан пацієнтів незалежно від наявності ч = 80; відсутностo= 0; метастазів = 91; печінку. Якщ= 086; в результат= 10; лікування капецитабіl= 5;ом спостерігаn= 8;ться гіпербілірm= 1;бінемія, що перевищу= 08; верхню межу норми (ВМН) більше ніж у 3 рази або підвищуєтьl= 9;я активність печінкових амінотрансm= 2;ераз (АЛТ, ACT) більше = 085;іж у 2,5 раза порівняно з ВМН, застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у слід зупини = 90;и. Лікування капецитабіl= 5;ом можна відновити при зниженн= 10; рівня білірубіну = 10; активності печінкових трансамінаk= 9; нижче за вка= 079;ані межі.

Порушення функції нирок.

Част&= #1086;та виникнення побічних реакцій ІІІ = 090;а ІV ступен= 03; у хворих із порушеннямl= 0; функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну R= 11; 30-50 мл/хв) підвищена п = 86;рівняно із загально= 02; групою пацієнтів.=

Дефіцит дигідропірl= 0;мідиндегід= 088;огенази (ДПД).

Акти&= #1074;ність ДПД є фактором, який обмежу= 08; катаболізм 5-фторурацил= 091; (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Тому пацієнти з д= 077;фіцитом ДПД мають підвищений ризик виник = 85;ення пов’язаної = 79; фторпіриміk= 6;инами токсичностo= 0;, що проявляєтьl= 9;я, зокрема, стоматитом, діареєю, запаленням слизових об = 86;лонок, нейтропеніn= 8;ю та нейротоксиm= 5;ністю.

Пов’&= #1103;зана з дефіцитом ДПД токсичністn= 0; зазвичай виникає під час першого курсу лікув = 72;ння або після підвищення дози.

Повн&= #1080;й дефіцит ДПД

Повн&= #1080;й дефіцит ДПД = 108; рідкісним станом (0,01–0,5 % осіб європеоїднl= 6;ї раси). Пацієнти з п= 086;вним дефіцитом ДПД мають високий ризик небез = 87;ечної для життя, у т. ч. летальної, токсичностo= 0; та не повинн= 110; отримувати лікування препаратом = 50;апонко (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Част&= #1082;овий дефіцит ДПД

За ро= зрахунками, частковий дефіцит ДПД спостерігаn= 8;ться у 3–9 % європеоїднl= 6;ї популяції. П= 072;цієнти з частковим дефіцитом ДПД мають пі= 076;вищений ризик виникнення тяжкої та по= 090;енційно небезпечноo= 1; для життя токсичностo= 0;. Для обмеження цієї токсичностo= 0; слід розгля = 85;ути питання про зниження початкової дози. Дефіци= 090; ДПД слід вважати фактором, який потріб = 85;о враховуватl= 0; в поєднанні = 079; іншими рути = 85;ними показникамl= 0; при вирішенні питання про зниження дози. Зниження початкової дози може вплинути на ефективнісm= 0;ь лікування. У разі відсут = 85;ості серйозної токсичностo= 0; подальші дози можуть бути збільшені з = 72; умови ретел= 00;ного моніторингm= 1;.

Тест&= #1091;вання на дефіцит ДПД

Перш ніж розпочати лікування препаратом = 50;апонко, рекомендуєm= 0;ься провести визначення фенотипу та/або генотипу, незважаючи на невизнач = 77;ність щодо оптимальниm= 3; методів тес = 90;ування перед лікуванням. Слід враховуватl= 0; відповідні клінічні рекомендацo= 0;ї.

Гено&= #1090;ипічна характерисm= 0;ика дефіциту ДП = 44;

Тест&= #1091;вання на рідкісні мутації ген = 72; DPYD перед лікуванням може ідентифікуk= 4;ати пацієнтів з дефіцитом Д = 55;Д.

Чоти&= #1088;и варіації DPYD – c.1905+1G>A [також відомий як DPYD*2A], c.1679T>G [DPYD*13], c.2846A>T та c.1236G>A/HapB3 R= 11; можуть спричинити повну відсу = 90;ність або зниженн= 03; ферментатиk= 4;ної активності ДПД. Інші рідкісні варіації також можут= 00; бути пов’язані з підвищеним ризиком тяжкої, у т. ч. небезпечноo= 1; для життя, токсичностo= 0;.

Відо&= #1084;о, що певні гомозиготнo= 0; або комбіно = 74;ані гетерозигоm= 0;ні мутації у локусі гена DPY= D (наприклад комбінації 4 варіацій зі щонайменше одним алеле = 84; c.1905+1G>A або c.1679T>G) спричиняютn= 0; повну або майже повну відсутністn= 0; ферментатиk= 4;ної активності ДПД.

Паці&= #1108;нти з певними гетерозигоm= 0;ними варіаціями DPYD (зокрема, варіації c.1905+1G>A, c.1679T>G, c.2846A>T і c.1236G>A/HapB3) маю= ;ть підвищений ризик тяжко= 11; токсичностo= 0; під час лікування фторпіриміk= 6;инами.

У пацієнтів європеоїднl= 6;ї раси частот = 72; гетерозигоm= 0;ного генотипу c.1905+1G>A = 074; гені DPYD станов= ;ить приблизно 1 %, c.2846A>T – 1,1 %, варіацій c.1236G>A/HapB3 – 2,6–6,3 % та c.1679T>G – від 0,07 до 0,1 %.

Дані щодо частот = 80; чотирьох варіацій DPYD в інших популяціях, крім європеоїднl= 6;ї раси, обмеже= 085;і. На цей час чотири варіації DPYD (c.1905 + 1G&= gt; A, c.1679T> G, c.2846A> T і c.1236G>A/HapB3) вважаються практично відсутніми = 91; пацієнтів африканськl= 6;го (американсь = 82;ого) або азійського походження.

Фено&= #1090;ипічна характерисm= 0;ика дефіциту ДП = 44;

Для фенотипічнl= 6;ї характерисm= 0;ики дефіциту ДП = 44; рекомендуєm= 0;ься перед лікуванням = 74;изначити рівень ендогенногl= 6; субстрату Д = 55;Д урацилу в плазмі кров= 10;.

Висо&= #1082;і концентрацo= 0;ї урацилу перед лікув = 72;нням пов’язані з підвищеним ризиком ток = 89;ичності. Незважаючи на невизначенo= 0;сть порогових значень урацилу, що вказують на повний чи частковий дефіцит ДПД, слід вважат = 80;, що рівень урацилу в плазмі кров= 10; ≥ 16 нг/мл та < 150 нг/мл свідчить пр = 86; частковий дефіцит ДПД = 110; пов’язаний = 79; підвищеним ризиком токсичностo= 0; фторпіриміk= 6;ину. Рівень урацилу у кр= 086;ві ≥ 150 нг/мл слід вважат = 80; ознакою повного деф= 10;циту ДПД та пов’язуватl= 0; з ризиком не= 073;езпечної для життя, у т. ч. летальної, токсичностo= 0; фторпіриміk= 6;ину.

= Офтальмоло&= #1075;ічні ускладненнn= 3;.

= Стан пацієнтів слід ретельно ко = 85;тролювати щодо офтальмолоk= 5;ічних ускладнень, таких як кератит або порушення з боку рогово= 11; оболонки, особливо пр = 80; наявності п = 86;рушень з боку органів зор = 91; в анамнезі. При клінічній необхідносm= 0;і слід розпочати л= 10;кування порушень зору.

Тяжкі шкірні реакції. Л

= 110;кування кk= 2;пецитабіно= 084; може спричинити тяжкі шкірн= 10; реакції, так= 110; як синдром Стівенса-Дж = 86;нсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз. Слід остаточно припинити застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;упацієнтам, у яких розвинулисn= 3; тяжкі шкірн= 10; реакції протягом застосуванl= 5;я препарату.=

Лактоза=

Оскі&= #1083;ьки препарат містить лактозу як допоміжну речовину, пацієнтам і = 79; вродженою н = 77;переносимі&#= 1089;тю галактози, дефіцитом лактази Лаппа, порушенням всмоктуванl= 5;я глюкози-гал = 72;ктози не слід застосовувk= 2;ти Капонко.=

Натрій=

Цей лікарський засіб місти = 90;ь менше 1 ммоль (менше ніж 23 мг= ;) натрію в одній табле = 90;ці, тобто практично вільний від натрію.

Табл&= #1077;тки препарату Капонко не слід подріб = 85;ювати або розламуватl= 0;. При контакт= 10; пацієнта аб = 86; доглядача з подрібнениl= 4;и чи розламан = 80;ми таблетками препарату Капонко мож = 91;ть виникати побічні реакції (див. розділ «Побічні реакції»).

Утилізація невикористk= 2;ного препарату т = 72; препарату і = 79; простроченl= 0;м терміном пр = 80;датності. Потрапляннn= 3; препарату у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у с= 090;ічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовm= 1;вати так звану «с= 080;стему збору відходів».=
&nb= sp;

= Застосуванl= 5;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінк&= #1080; репродуктиk= 4;ного віку/контра = 94;епція у чоловіків та жінок

Жінк&= #1072;м репродуктиk= 4;ного віку слід порадити запобігати вагітності протягом лікування капецитабіl= 5;ом. При настанн= 10; вагітності протягом лікування слід роз’яс = 85;ити пацієнтці потенційниl= 1; негативний вплив на плід. Слід застосовувk= 2;ти ефективні методи контрацепцo= 0;ї протягом лікування т = 72; протягом 6 мі&#= 1089;яців після прийому останньої дози капеци = 90;абіну.

З огляду на результати досліджень на генотокс = 80;чність, пацієнтам чоловічої статі із партнеркамl= 0; репродуктиk= 4;ного віку слід за= 089;тосовувати ефективні методи контрацепцo= 0;ї протягом лікування т = 72; протягом 3 місяців після прийому останньої дози капецитабіl= 5;у.

Вагі&= #1090;ність

Заст&= #1086;сування капецитабіl= 5;у вагітним не = 074;ивчалося, однак можна припустити, що застосув = 72;ння препарату може бути шкідливим д = 83;я плода при застосуванl= 5;і вагітним. У дослідженнn= 3;х репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; у тварин капецитабіl= 5; спричиняв ембріолетаl= 3;ьність та тератогеннo= 0;сть, які є очікуванимl= 0; ефектами похідних фторпіриміk= 6;ину. У період вагітності не слід застосовувk= 2;ти капецитабіl= 5;.

Году&= #1074;ання груддю

Неві&= #1076;омо, чи проникає капецитабіl= 5; у грудне молоко людини. Досл= 110;дження щодо впливу капецитабіl= 5;у на вироблен = 85;я грудного молока або н= 072;явності капецитабіl= 5;у в грудному молоці людини не пр= 086;водились. У грудному молоці лактуючих мишей були в= 080;явлені значні кількості капецитабіl= 5;у та його метаболітіk= 4;. Оскільки потенційна шкода для не= 084;овлят, які знаходя = 90;ься на грудному вигодовуваl= 5;ні, невідома, слід припинити годування груддю під час лікування капецитабіl= 5;ом та протягом 2 тижнів післ= 03; прийому останньої дози.

Ферт&= #1080;льність

Від= ;сутні дані про вплив капецитабіl= 5;уна фертильнісm= 0;ь. У базові дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я капецитабo= 0;нубул&#= 1080; включені тільки ті жінки репродуктиk= 4;ного віку та чоловіки, як= 110; погоджувалl= 0;ся застосовувk= 2;ти прийнятні методи контролю народжуванl= 6;сті для запобіганнn= 3; вагітності протягом дослідженнn= 3; та відповід = 85;ий термін потому. У дослідженнn= 3;х на тваринах спостерігаk= 4;ся вплив на фертильнісm= 0;ь.

= Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Препа&= #1088;ат має незначний або помірни = 81; вплив на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з= 10; складними м = 77;ханізмами. Капоl= 5;ко може спричинити запаморочеl= 5;ня, слабкість і нудоту.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Препарk= 2;т Капонко може призначати лише кваліфіковk= 2;ний лікар, який має досвід застосуванl= 5;я антинеоплаl= 9;тичних лікарських засобів. Для всіх пацієнтів рекомендовk= 2;ний ретельний моніторинг протягом першого циклу лікування.=

Лікування слід відмінити при прогресуваl= 5;ні захворюванl= 5;я або розвитк = 91; неприйнятнl= 6;ї токсичностo= 0;.

Препарат Ка= понко в таблетках = 087;риймають перорально не пізніше ніж через 30 хвилин післ= 03; вживання їж= 10;, ковтаючи цілими та за= 087;иваючи водою. Таблетки препарату Капонко не слід подріб = 85;ювати або розламуватl= 0;.

Особливі запобіжні заходи при утилізації та інші особливостo= 0; поводження із препарат = 86;м

Слід дотримуватl= 0;ся процедур бе = 79;печного поводження = 79; цитотоксичl= 5;ими лікарськимl= 0; засобами.=

Мон= отерапія

Рак ободової кишки, колоректалn= 0;ний рак та рак молочної залози: рекомендова&= #1085;а добова доза = 087;репарату Капонко становить 2500 мг/м² поверхні тіла і застосовуєm= 0;ься у вигляді тр= 080;тижневих циклів: приймають щодня протягом 2 тижнів, післ= 103; чого роблят= 00; тижневу перерву. Сумарну доб = 86;ву дозу Капонк = 86; розподіляюm= 0;ь на два прийо= 084;и (по 1250 мг/м² поверхні тіла вранці = 110; ввечері). Рk= 7;комендован= 072; загальна тривалість ад’ювантноo= 1; терапії у пацієнтів з раком ободо = 74;ої кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.=

Ком= бінована терапія

Рак молочної залози: у комбінації = 79; доцетакселl= 6;м по 1250 мг/м² 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною т = 80;жневою перервою у поєднанні з доцетакселl= 6;м (75 мг/м²1 раз у 3 тижні). Премедикацo= 0;я проводитьсn= 3; перед введенням доцетакселm= 1; відповідно до інструкції для застосу = 74;ання доцетакселm= 1;. Премедикац= ;ію пероральниl= 4;и кортикостеl= 8;оїдами, такими як дексаметазl= 6;н, проводять п = 77;ред введенням доцетакселm= 1; відповідно = 76;о інструкції для застосуванl= 5;я доцетакселm= 1; пацієнтам, які отримують комбінацію = 82;апецитабін плюс доцетаксел.<= o:p>

Рак ободової кишки, колоректалn= 0;ний рак, рак шлунка та стравоходу: у режим= 110; комбінованl= 6;го лікування початкову дозу препар = 72;ту Капонко необхідно зменшити до 800-1000 мг/м² 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою чи до 625 мг/м² 2 рази на добу при безперервнl= 6;му застосуванl= 5;і. Включення б = 77;вацизумабу у схему комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я не вплинуло на початков = 91; дозу Капонк = 86;. Загальна рекомендовk= 2;на тривалість ад’ювантноo= 1; терапії у пацієнтів = 079; раком ободової кишки ІІІ ст= 072;дії становить 6 місяців.

Протиб= 083;ювальні засоби та премедикацo= 0;ю для забезпеченl= 5;я адекватної гідратації призначаютn= 0; пацієнтам, які отримують Капонко у комбінації = 79; цисплатиноl= 4; чи оксаліплатl= 0;ном перед введе = 85;ням цисплатину відповідно до інструкції для застосу = 74;ання цисплатину та оксаліплатl= 0;ну. Загальна рекомендовk= 2;на тривалість ад’ювантноo= 1; терапії у пацієнтів з раком ободо = 74;ої кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.=

Дозу Капонко розраховуюm= 0;ь за площею поверхні тіла.

У таблицях 1, 2 наведені розрахунки стандартноo= 1; та зниженої дози (див. «Корекція дози у проце= 089;і лікування») для початкової дози Капонк = 86; 1250 мг/м² або 1000 мг/м².

Таблиця 1

Розрах= 091;нки стандартноo= 1; та зниженої початкової дози Капонк = 86; 1250 мг/м²

залеж= но від площі поверхні тіла=

Доза 1250 мг/м² = (2 рази на добу)=

Повна доза=

1250 мг/м²

Кількість таблеток 150 мk= 5; і/або 500 мг на кожен прийо&#= 1084;

(вранці і ввечері)<= /span>

Знижена доза

(75 %)

950 мг/м²

Знижена доза

(50 %)

625 мг/м²

Площа поверхні тіла, м²

Доза на прийом, мг

150 мг

500 мг

Доза на прийом, мг

Доза на прийом, мг

≤1,26

1500

-

3

1150

800

1,27-1,38

1650

1

3

1300

800

1,39-1,52

1800

2

3

1450

950

1,53-1,66

2000

-

4

1500

1000

1,67-1,78

2150

1

4

1650

1000

1,79-1,92

2300

2

4

1800

1150

1,93-2,06

2500

-

5

1950

1300

2,07-2,18

2650

1

5

2000

1300

≥2,19

2800

2

5

2150

1450

Таблиця 2=

Розрах= 091;нки стандартноo= 1; та зниженої початкової дози Капонк = 86; 1000 мг/м²

залежно від площі поверхні тіла

Доза 1000 мг/м² = (2 рази на добу)=

Повна доза=

1000 мг/м²

Кількість таблеток 150 мk= 5; і/або 500 мг на кожен прийом

(вранці і ввечері)<= /span>

Знижена доза

(75 %)

750 мг/м²

Знижена доза

(50 %)

500 мг/м²

Площа поверхні тіла, м²

Доза на прийом, мг

150 мг

500 мг

Доза на прийом, мг

Доза на прийом, мг

≤1,26

1150

1

2

800

600

1,27-1,38

1300

2

2

1000

600

1,39-1,52

1450

3

3

1100

750

1,53-1,66

1600

4

4

1200

800

1,67-1,78

1750

5

5

1300

800

1,79-1,92

1800

2

2

1400

900

1,93-2,06

2000

-

-

1500

1000

2,07-2,18

2150

1

1

1600

1050

≥2,19

2300

2

2

1750

1100

Корекцo= 0;я дози у процесі лікування<= /span>

Загальні рекомендацo= 0;ї

Явища токсичностo= 0; при лікуванні п = 88;епаратом Капонко можна усунути симптоматиm= 5;ною терапією чи зміною дози Капонко (перервавши = 083;ікування або зменшивши дозу препарату). Я&#= 1082;що дозу довелося зменшити, надалі її не збільшують.

При явищах токсичностo= 0;, які, на думку лікаря, малоймовірl= 5;о стануть сер = 81;озними чи будуть загрожуватl= 0; життю, &#= 1085;априклад, алопеція, зміна смакових відчуттів, зміни нігті = 74;, за = 89;тосування препарату можна продовжуваm= 0;и в тій самій дозі, не перериваючl= 0; лікування т = 72; не зменшуюч = 80; дозу препарату.=

Пацієнm= 0;ів, які отримують лікування Капонко, необхідно попередити, що лікуванн= 03; потрібно припинити у разі розвитку помірних аб = 86; тяжких токсичних реакцій. Якщ= 086; через токси = 95;ні явища було пропущено кілька прий = 86;мів капецитабіl= 5;у, то пропущен= 10; дози не потр= 110;бно застосовувk= 2;ти додатково.
Гематоl= 3;огічна токсичністn= 0;

Хворим із вихідним рівнем нейтрофіліk= 4; <1,5 х 10⁹/л та/або з тромбоцитіk= 4; <100 х 10⁹/л не можна призначати терапію капецитабіl= 5;ом. Тер= апію слід призупинитl= 0;, якщо у ході лікування під час позаплановl= 0;х лабораторнl= 0;х досліджень виявлено зниження рівня нейтр = 86;філів < 1,0 × 10⁹/л або тромбоцитіk= 4; < 75 × 10⁹/л.

Нижче наводяться рекомендацo= 0;ї для зміни до= 079;и у випадку токсичних явищ відповідно = 76;о критеріїв ознак токсичностo= 0;, що часто зус= 090;річаються у клініці. Критерії розроблені Національнl= 0;м онкологічнl= 0;м інститутом Канади (NCIC СТС, версія 1).

Таблиця 3

Схема зниження дози Капонк = 86;

Ступінь токсичност= 110; за даними <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>NCIC*<= /o:p>

Зміни дози протягом курсу терапії

Корег= ;ування дози для наступного циклу

(% початкової дози)

= Ступінь І

Дозу не змінюють

Дозу не змінюють

= Ступінь <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= II

– з першою появою ознак токсичност= 110;

припин= 080;ти терапію, доки ознаки токсичност= 110; не зменшаться до ступеня 0-1 <= o:p>

100 %

– з другою появою ознак токсичност= 110;

75 %

– з третьою появою ознак токсичност= 110;

50 %

– з четвертою появою ознак токсичност= 110;

відмін= 080;ти препарат

&= #1085;е застосовує= 090;ься

Ступінь <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= III

– з першою появою ознак токсичност= 110;

припинити терапію, доки ознаки токсичност= 110; не зменшаться до ступеня 0-1

75 %

– з другою появою ознак токсичност= 110;

50 %

– з трет&= #1100;ою появою ознак токсичност= 110;

відм= ;інити препарат

&= #1085;е застосовує= 090;ься

= Ступінь <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= IV

– з першою появою ознак токсичност= 110;

відмін= 080;ти препарат або, я= ;кщо в інтересах хворого лікування необхідно продовжити, припинити терапію, доки ознаки токсичност= 110; не зменшать&#= 1089;я до ступеня 0-1. =

50 %

– з другою появою ознак токсичност= 110;

відмін= 080;ти препарат

&= #1085;е застосовує= 090;ься

*Відпо= 074;ідно до загальни = 93; критеріїв токсичностo= 0; (версія 1) групи спеціалістo= 0;в з клінічних досліджень Національнl= 6;го інституту раку Канади (NC= IC CTG) або загальн= ;их критеріїв оцінки ступеня тяжкості по = 73;ічних реакцій (CTCAE) програми оцінки тера = 87;ії раку Національнl= 6;го інституту раку США, вер&#= 1089;ія 4.0. Інформацію щодо долонно-під = 86;шовного синдрому і гіпербілірm= 1;бінемії див. у розділ&#= 1110; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

~~= ;~~

Зміна дози у разі виникнення явищ токсичностo= 0; при застосуванl= 5;і капецитабіl= 5;у протягом        3-тижневого циклу у комбінації = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами<= /i>

Змі= ;ну дози при виникненні явищ токсичностo= 0; при застосуванl= 5;і Капонко про = 90;ягом 3-тижневого циклу у комбінації = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами необхідно п = 88;оводити відповідно до таблиці 3 для капецит = 72;біну та відповідно до інструкцій для медично = 75;о застосуванl= 5;я інших лікарських = 79;асобів.

На початку курсу лікування при необхідносm= 0;і відстроченl= 5;я терапії Капонко чи іншим лікар = 89;ьким засобом слі = 76; відстрочитl= 0; також призн = 72;чення інших препаратів до періоду м= 086;жливості призначеннn= 3; всіх компонентіk= 4; схеми.

При виникненні токсичних явищ під час лікування, які, на думку лікаря, не пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям капецитабіl= 5;у, терапію Кап = 86;нко необхідно продовжуваm= 0;и та провести корекцію дози інших лікарських засобів – ко= 084;понентів схеми відповідно до інструкц= 10;й для медичного застосуванl= 5;я.

У разі необхідносm= 0;і відміни інших лікар = 89;ьких засобів – компонентіk= 4; схеми лікування Капонко можна продовжити при досягненні необхідних умов для пов= 090;орного призначеннn= 3; Капонко.

Ука= ;зані рекомендацo= 0;ї стосуються всіх показа = 85;ь для застосуванl= 5;я та всіх груп пацієнтів.

Зміна дози при виникненні явищ токсичностo= 0; при безперервнl= 6;му режимі застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у у комбінаці= 11; з іншими лікарськимl= 0; засобами<= /i>

Зміну дози при виникненні явищ токсичностo= 0; при безперервнl= 6;му режимі застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у у комбінаці= 11; з іншими лік= 072;рськими засобами необхідно проводити в= 10;дповідно до таблиці 3 для капецитабіl= 5;у та відповід = 85;о до інструкц= 10;й для медичного застосуванl= 5;я інших лікарських засобів.=

Корекцo= 0;я дози в особливих випадках<= /span>

Хk= 4;орі з порушеннямl= 0; функції печінки<= /i>

Даних з безпеки та ефективносm= 0;і для пацієнт= 10;в з порушення = 84; функції печінки недостатньl= 6; для надання рекомендацo= 0;й щодо корекц= 10;ї дози. Немає інформації про порушення ф = 91;нкції печінки внаслідок цирозу або гепатиту.=

Хворі з порушеннямl= 0; функції нирок

Капециm= 0;абін протипоказk= 2;ний хворим з пор= 091;шенням функції нирок тяжкого ступеня (клі= 088;енс креатиніну нижче 30 мл/хв за Кокрофто = 84; – Голтом на початковомm= 1; рівні). Частота виникнення = 87;обічних реакцій ІІІ або ІV ступенів у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв на початковомm= 1; рівні) підвищуєтьl= 9;я порівняно з таким у загальній популяції<= /span>

Для хворих з вихідною по = 84;ірною нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) рекомендовk= 2;но зменшити початкову дозу до 75 % від стандартноo= 1; (1250 мг/м²). Для хворих з вихідною помірною нирковою не = 76;остатністю зниження початкової дози 1000 мг/м² не потрібне. &#= 1055;ацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня тяж = 82;ості (кліренс креатиніну 51-80 мл/хв) корекц&#= 1110;я початкової дози не потрібна.

Рекомеl= 5;дується ретельний моніторинг та негайне перериваннn= 3; лікування при виникне = 85;ні побічних явищ ІІ, ІІІ або ІV ступенів, а також подал= 00;ше коригуваннn= 3; дози відповідно до таблиці 3. При зниженн= 10; рівня креатиніну до менше 30 мл/хв лікування Капонко необхідно п = 88;ипинити. Рекомендацo= 0;ї щодо корекції до = 79;и при помірні = 81; нирковій недостатноl= 9;ті однакові як при монотерапіo= 1; капецитабіl= 5;ом, так і при ком&#= 1073;інованій терапії. Рекомендацo= 0;ї щодо розрах = 91;нку дози наведені в таблицях 1 та 2= .

Хворі літнього віку

Коригуk= 4;ання початкової дози при монотерапіo= 1; капецитабіl= 5;ом не потрібне. Проте у хвор= 080;х віком від 60 років побіч = 85;і реакції ІІІ та І= V ступенів ро = 79;вивалися частіше, ніж у молодших пацієнтів.

Пl= 8;и застосуванl= 5;і Капонко в комбінації = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами у хворих літн= 00;ого віку (≥ 65 років) відзначалаl= 9;я більша частота поб= 10;чних реакцій ІІІ та І= V ступ&#= 1077;нів токсичностo= 0;, які призвел = 80; до відміни лікування, порівняно з хворими мол = 86;дшого віку. Реко&= #1084;ендується ретельний моніторинг стану хвори = 93; віком від 60 років.

Пl= 8;и лікуванні Капонко у комбінації = 79; доцетакселl= 6;м у хвори= 093; віком від 60 років відзначалоl= 9;я збільшення частоти неб = 72;жаних ефектів ІІІ та І= V ступ&#= 1077;нів токсичностo= 0;. Пацієнтам цієї віково= 11; категорії при комбіно = 74;аному лікуванні Капонко та доцетакселl= 6;м рекомендуєm= 0;ься зменшити початкову дозу Капонк = 86; до 75 % (950 мг/м² 2 рази на добу). Розрахунки наведені у таблиці 2. <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>У разі відсутностo= 0; явищ токсичностo= 0; при лікуван = 85;і пацієнтів віком від 60 років зниженою початковою дозою капецитабіl= 5;у у комбінаці= 11; з доцетаксе = 83;ом дозу капецитабіl= 5;у можна посту = 87;ово збільшити д = 86; 1250 мг/м²двічі на добу.

При лікуванні Капонко у комбінації = 79; іринотеканl= 6;м у хворих віком від 65 років рекомендуєm= 0;ься зменшити початкову дозу Капонк = 86; до 800 мг/м² 2 рази на добу.

Діти.

Безпекk= 2; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату К = 72;понко для дітей не вивчалися.=

Передозув&#= 1072;ння.= <= /span>

= Симптоми гострого передозуваl= 5;ня: нудота, блюв= 072;ння, діарея, мукозит, подразненнn= 3; шлунково-ки = 96;кового тракту та кровотечі, а також пригн= 10;чення кісткового мозку. Лікув= 072;ння повинно включати стандартні = 90;ерапевтичн&#= 1110; та підтримуючo= 0; заходи з мет= 086;ю корекції клінічних проявів та запобіганнn= 3; можливих ускладнень.

Побіч= ;ні реакції.

Рез= юме профілю безпеки

= Загаль= 085;ий профіль безпеки капецитабіl= 5;у базується н = 72; основі дани = 93; досліджень за участю більше 3000 пацієнтів, які отримували лікування капецитабіl= 5;ом у режимі монотерапіo= 1; чи в комбінації = 79; різними схемами хіміотерапo= 0;ї за різними показаннямl= 0;. Профіль безпеки мон = 86;терапії капецитабіl= 5;ом при метастатичl= 5;ому раку молочної залози, метастатичl= 5;ому колоректалn= 0;ному раку та раку ободової ки = 96;ки в ад’ювантніl= 1; терапії є порівнянниl= 4;.

= Найбіл= 100;ш частими та/або клінічно значущими побічними реакціями, пов’язанимl= 0; з лікування = 84;, були реакці= 11; з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (діарея, нудота, блювання, біль у животі, стом= 072;тит), долонно-під = 86;шовний синдром (долонно-під= 086;шовна еритродизеl= 9;тезія), слабкість, астенія, анорексія, кардіотоксl= 0;чніть, прогресуваl= 5;ня порушення ниркової функції у па= 094;ієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю, тромбоз/емб = 86;лія.

= Побічн= 110; реакції, які, на думку дослідника, розглядалиl= 9;ь як можливо, імовірно чи віддалено пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям капецитабіl= 5;у, спостерігаl= 3;ися у клінічних дослідженнn= 3;х монотерапіo= 1; капецитабіl= 5;ом та в клінічн= 080;х дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у у комбінаці= 11; з різними схемами хім= 10;отерапії при різних показаннях для застосуванl= 5;я.

Для опису частоти побічних реакцій використовm= 1;ються такі категорії: дуже часті (≥ 1/10), часті (від ≥ 5= /100 до <1/10), нечасті (від ≥ 1/1000 до <1/100),= рідкі (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідкі (<1/100= 00).= У кожній груп= 10; за частотою побічні реакції представлеl= 5;о в порядку зменшення тяжкості.

Мон= отерапія капецитабіl= 5;ом

Нижче наведено побічні реакції, пов’язані з монотерапіn= 8;ю капецитабіl= 5;ом, на основі об’єднаногl= 6; аналізу даних безпеки, одержаних в ході трьох основних досліджень за участю 1900 пацієнтів (М660= 01, SO14695 та SO14796). Побічні реакції внесені у відповідну групу за частотою згідно із загальною ч = 72;стотою в об’єднаномm= 1; аналізі.=

= Інф= екції та інвазії: = часті = – герпес (вірусна інфекція), назофарингo= 0;т, інфекції нижніх дихальних шляхів; нечасті – сепси= 089;, інфекції сечових шляхів, целюліт (зап= 072;лення підшкірної клітковини), тонзиліт, фарингіт, кандидоз ротової порожнини, г= 088;ип, гастроентеl= 8;ит, грибкова інфекція, інфекція, абсцес зубі = 74;.

= Доб= роякісні, злоякісні т = 72; неуточнені новоутвореl= 5;ня= : нечасті = – ліпома.

= З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= : часті = = – анемія, нейропенія; нечасті – фебрильна нейтропеніn= 3;, панцитопенo= 0;я, гранулоцитl= 6;пенія, тромбоцитоl= 7;енія, лейкопенія, гемолітичнk= 2; анемія, збіл= 100;шення міжнародно= ;го нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНО)/под= ;овження протромбінl= 6;вого часу.

= З боку імунно= 11; системи: = нечаст= 110; – реакції підвищеної чутливості, = рід= ко – ангіоневроm= 0;ичний набряк= .

= З боку обміну речовин, метаболізмm= 1;:= дуже часті = – анорексія, часті – дегідратацo= 0;я, зменшення маси тіла; нечасті – цукровий діабет, гіпокаліємo= 0;я, розлади апе = 90;иту, знижене харчування, гіпертриглo= 0;церидемія.

= Пси= хічні розлади:= = часті <= /span>= – безсоння, депресія; нечасті – сплут= 072;ність свідомості, гострий тривожний стан з реакцією паніки, депресивниl= 1; настрій, зни= 078;ення лібідо.

= Нев= рологічні розлади:= = часті <= /span>= – головний біль, загальмоваl= 5;ість, запаморочеl= 5;ня, парестезії, спотвореннn= 3; смаку; нечас= 090;і – афазія, порушення пам’яті, атаксія, син= 082;опе, розлади балансу, чутливі розлади, пер= 080;ферична невропатія; дуже рідко – токсична лейкоенцефk= 2;лопатія.

= З боку органі = 74; зору: часті = – сльозоточиk= 4;ість, кон’юнктивo= 0;т, подразненнn= 3; очей; нечаст= 110; – зниження гостроти зору, диплопія, = р= = ідко – сте= 085;оз слізної про = 90;оки, розлади рогівки, кератит, точковий ке = 88;атит= .

= З боку органі = 74; слуху та лабіринту вуха: нечасті = – запаморочеl= 5;ня, біль у вухах.

= Кар= діальні порушення:= = нечаст&#= 1110; – нестабіль = 85;а стенокардіn= 3;, стенокардіn= 3;, ішемія/інфа = 88;кт міокарда, фібриляція передсердь, аритмія, тах= 110;кардія, синусова тахікардія, відчуття серцебиття; рідко – фібриляція шлуночків, подовження = 10;нтервалу QT, піруетна шлуночкова тахікардія, брадикардіn= 3;, вазоспазм.

= Суд= инні розлади:= = часті – тромбофлібo= 0;т, нечасті – = тромбо= 079; глибоких ве = 85;, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, петехії, артеріальнk= 2; гіпотензія, периферичнk= 7; відчуття холоду, прип= 083;иви.

= З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я:= часті <= /span>= – задишка, носові кровотечі, кашель, ринорея; нечасті – легенева емболія, пневмотораl= 2;с, кровохаркаl= 5;ня, астма, задишка при фізичному навантаженl= 5;і.

= З боку шлунково-ки = 96;кового тракту:= дуже часті = – діарея, блювання, нудота, стоматит, біль у живот= 110;; часті – шлунково-ки = 96;кові кровотечі, запори, біл= 100; у верхніх відділах живота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті; нечаст= 110; – кишкова непрохідніl= 9;ть, асцит, ентерит, гас= 090;рит, дисфагія, біль у нижні= 093; відділах живота; езофагіт, абдомінальl= 5;ий дискомфорт, гастроезофk= 2;геальна рефлюксна хвороба, кол= 110;т, кров у фекаліях.=

= З боку гепатобіліk= 2;рної системи: = часті = – гіпербілірm= 1;бінемія, відхилення рівня функціоналn= 0;них печінкових тестів; нечасті – жовтяниця; рідко – печінкова недостатніl= 9;ть та холестат = 80;чний гепатит.=

= З боку шкіри і підшкірної клітковини: = дуже часті – синдром долонно-під = 86;шовної еритродизеl= 9;тезії (на основі постмаркетl= 0;нгового досвіду, персистуючl= 0;й або тяжкий синдром дол = 86;нно-підошов&= #1085;ої еритродизеl= 9;тезії може зрешто= 02; призвести д = 86; втрати відбитків пальців (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)= ; часті – висипання, алопеція, еритема, сух= 110;сть шкіри, свербіж, гіперпігмеl= 5;тація шкіри, макул= 103;рне висипання, злущування шкіри, дерма= 090;ит, порушення пігментаціo= 1;, порушення з боку нігтів; нечасті – утворення п = 91;хирів та виразок н= 072; шкірі, висипання, кропив’янкk= 2;, реакції фоточутливl= 6;сті, еl= 8;итема долонь= , набряк обличчя, пурпура, оборотний променевий синдром; рідко – шкірний червоний вовчак; дуже рідко – тяжк= 110; шкірні реакції, так= 110; як синдром С= 090;івенса-Джон= сона і токсичний епідермальl= 5;ий некроліз.

= З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини:= = часті <= /span>= – біль у кінцівках, біль у спині, артралгія; н= 077;часті – набряк суглобів, біль у кістках, біл= 100; обличчя, ригідність опорно-рухо = 74;ої системи, сла= 073;ість у м’язах.

= З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи: = нечаст= 110; – гідронефроk= 9;, нетримання сечі, гематурія, н= 110;ктурія, підвищення рівня креатиніну = 82;рові.

= З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз:= нечасті = – вагінальні кровотечі.=

= Заг= альні розлади: = дуже часті = – слабкість, астенія; часті – гіпертермo= 0;я, периферичнo= 0; набряки, нездужання, біль у грудн= 110;й клітці; нечасті – набря= 082;, = лих= оманка,= грипоподібl= 5;і симптоми, оз= 085;об, підвищення температурl= 0; тіла.

У контексті «часті побічні реакції» у підрозділі «Монотерапo= 0;я» вказані тяжкі побіч = 85;і реакції і/аб= 086; побічні реакції, що загрожують життю (= III= –= IV= ступеня), або медично значущі побічні реа = 82;ції.

Комбін= 086;вана терапія

Ниж= че наведено побічні реакції, зареєстровk= 2;ні при застосуванl= 5;і препарk= 2;ту Капонкоу комбінації = 79; різними схемами хіміотерапo= 0;ї при різних показаннях до застосуванl= 5;я на основі даних з безпеки від більш ніж 3000 пk= 2;цієнтів додатково д = 86; вже зареєстровk= 2;них при монотерапіo= 1; і/або спосте= 088;ігалися з вищою частотою у будь-якому з основних клінічних досліджень.

Дея= кі побічні реакції часто спостерігаn= 2;ться при хіміотерапo= 0;ї (наприклад, периферичнk= 2; чутлива невропатія при застосуванl= 5;і доцетакселm= 1; чи оксаліплатl= 0;ну, реакції під = 74;ищеної чутливості = 87;ри застосуванl= 5;і бевацизумаk= 3;у). Однак не мож= 085;а виключити посилення вказаних побічних реакцій при застосуванl= 5;і препарk= 2;ту Капонко.

Інфекц= 110;ї та інвазії: = часті = – оперізувалn= 0;ний лишай, інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів, кандидоз ротової порожнини, і= 085;фекції верхніх дих = 72;льних шляхів, риніт, грип, інфекції*, герпес ротової порожнини.=

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= : дуже часті = – нейтропеніn= 3;*, лейкопенія*, нейтропеніm= 5;на гарячка*, тромбоцитоl= 7;енія*, анемія*; часті – пригніченнn= 3; кісткового мозку, фебрильна н = 77;йтропенія*.

З боку імунної системи<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= : часті = = – реакції підвищеної чутливості.

З боку обміну речовин, метаболізмm= 1;= : дуже часті = – зниження апетиту; часті – гіпокаліємo= 0;я, гіпонатрієl= 4;ія, гіпомагнієl= 4;ія, гіпокальціn= 8;мія, гіперглікеl= 4;ія.

Психіч= 085;і розлади<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= : часті – розлади сну, неспокій.=

З боку нервової системи<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= : дуже часті = – пар= естезії та дизестезії, периферичнk= 2; нейропатія, периферичнk= 2; чутлива нейропатія, спотвореннn= 3; смаку, головний біль; часті – нейротоксиm= 5;ність, тремор, невралгія, реакції підвищеної чутливості, гіпестезія.

З боку органів зор = 91;= : дуже часті – сльозоточиk= 4;ість; часті – пору= 096;ення зору, сухіст= 100; очей, біль в очах, знижен= 085;я гостроти зору, розпливчатo= 0;сть зору.

З боку органів слуху та лабіринту вуха: часті – дзвін у вухах, зниження слуху.

Кардіа= 083;ьні порушення<= /span>= : часті –= фібриляція передсердь, ішемія/інфа = 88;кт міокарда.

Судинн= 110; розлади<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= : дуже часті – набряки нижніх кінцівок, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, тромбоз/емб = 86;лія*; часті – припливи, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіпертензиk= 4;ний криз, гіперемія, флебіт.=

З боку дихальної системи, орг= 072;нів грудної клітки та середостінl= 5;я:= дуже часті – ангіна, дизестезія глотки; част= 110; – гикавка, фаринголарl= 0;нгеальний біль, дисфон= 110;я.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту= : дуже часті – запор, диспепсія; часті – кров= 086;течі з верхніх відділів шлунково-ки = 96;кового тракту, виразки слизової оболонки ротової пор = 86;жнини, гастрит, здуття живота, гастроезофk= 2;геальна рефлюксна хвороба, біл= 100; у роті, дисфа&#= 1075;ія, ректальна кровотеча, біль у нижні= 093; відділах живота, дизестезії ротової пор = 86;жнини, парестезії ротової порожнини, г= 110;пестезія ротової порожнини, дискомфорт = 91; животі.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= : часті – відхилення рівня функціоналn= 0;них печінкових тестів.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:= дуже часті – алопеція, порушення з боку нігтів; часті – гіпергідроk= 9;, еритематозl= 5;і висипання, кропив’янкk= 2;, нічна підвищена п= 10;тливість.

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= : дуже часті – артралгії, міалгії, біл= 100; у кінцівках; часті – біль у щелепах, м’язові спа = 79;ми, тризм, слабкість у м’язах.=

З боку нирок та сечовидільl= 5;ої системи: = часті – гематурія, протеїнуріn= 3;, зниження кл= 10;ренсу креатиніну нирками, дизурія; рід= 082;о – гостра ниркова недостатніl= 9;ть внаслідок зневодненнn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Загаль= 085;і розлади<= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= : дуже часті – підвищення температурl= 0; тіла, слабкі= 089;ть, загальмоваl= 5;ість*, чутливість до підвищен = 86;ї температурl= 0;; часті – запалення слизових оболонок, біль у кінцівках, больові відчуття, озноб, біль у грудній клітці, грипоподібl= 5;і симптоми, гарячка*, інфузійні реакції, реа= 082;ції у місці введення, біль у місці інфузії, біл= 100; у місці ін’єкції.

Пошкод= 078;ення (травми, рани), отруєння<= /span>= : часті – забій.

*Час= ;тота включає всі ступені тяжкості, за винятком побічних реакцій, відзначениm= 3; знаком «*», що включали лише побічн= 10; реакції = III= –= IV= ступеня.=

= Окремі побічні реакції

= Дол= онно-підошо = 74;ний синдром

= При застосуванl= 5;і капецитабіl= 5;у у дозі 1250 мг/м^{2 2
рази на добу
протягом 2
тижнів з
наступною
тижневою
перервою д
=
86;лонно-підош&=
#1086;вний
синдром усі
=
93;
ступенів
тяжкості в
дослідженнn=
3;х
монотерапіo=
1;
(ад’ювантно=
11;
терапії рак
=
91;
ободової
кишки, лікув=
072;ння
метастазуюm=
5;ого
колоректалn=
0;ного
раку, лікува=
085;ня
раку
молочної
залози)
реєструвавl=
9;я
у 53-60 % пацієнті=
074;
та у 63 % хворих
із
метастазуюm=
5;им
раком
молочної
залози у
групі
лікування
капецитабіl=
5;ом/доцетакс&#=
1077;лом.
При застосу
=
74;анні
капецитабіl=
5;у
в дозі 1000 мг/м^{2 2
рази на добу
протягом 2
тижнів з
наступною
тижневою
перервою
долонно-під
=
86;шовний
синдром усі
=
93;
ступенів
тяжкості
спостерігаk=
4;ся
у 22-30 % хворих,
які
отримували
комбінованk=
7;
лікування з
капецитабіl=
5;ом.}}

= Метаан= 072;ліз даних, отриманих від більш ні= 078; 4700 пацієнтів у= ; ході 14 клінічних досліджень, продемонстl= 8;ував, що, долонно-п&#= 1110;дошовний синдром усі = 93; ступенів тя = 78;кості при застосуванl= 5;і капецитабіl= 5;у в режимі монотерапіo= 1; або комбінованl= 6;го лікування з різними схемами хіміотерапo= 0;ї при різних показаннях для застосуванl= 5;я (рак ободово= 111; кишки, колоректалn= 0;ний рак, рак шлун&#= 1082;а, рак молочно= 11; залози) виникав у 43% (2066) х= ;ворих, у середньом = 91; через 239 днів після почат = 82;у лікування капецитабіl= 5;ом (95 % ДІ 201–288). З підвищеним ризиком розвитку долонно-під = 86;шовного синдрому пр = 80; всіх дослід = 78;ених комбінаціяm= 3; статистичн&#= 1086; достовірно були пов’язані т = 72;кі фактори: збільшення початкової дози капецитабіl= 5;у (у грамах), зменшення кумулятивнl= 6;ї дози капеци = 90;абіну, збільшення відносної інтенсивноl= 9;ті дози у перші 6 тижнів лікування, збільшення тривалості лікування (тижні), збільшення віку пацієнта (пр= 080;ріст на 10 років), жіноча стат= 00;, хороший поч = 72;тковий загальний стан пацієнта за шкалою = ECOG= (0 проти Ͱ= 5; 1).

= Діа= рея

= Виникн= 077;ння діареї під час лікування капецитабіl= 5;ом спостерігаl= 3;ося у 50 % хворих. За результатаl= 4;и мета-аналіз = 91; 14 клінічних досліджень, = 079; підвищеним ризиком розвитку діареї статистичнl= 6; достовірно були пов’язані такі фактор = 80;: збільшення початкової дози капецитабіl= 5;у (у грамах), збільшення тривалості лікування (т= 080;жні), збільшення віку пацієнта (приріст на 10 років), жіноча стат= 00;. Зі зниження = 84; ризику розв = 80;тку діареї статистичнl= 6; достовірно = 73;ули пов’язані такі фактор = 80;: зростання кумулятивнl= 6;ї дози капецитабіl= 5;у (0,1*кг) та відносної інтенсивноl= 9;ті дози у перші 6 тижнів лікування.

= Кар= діотоксичнo= 0;сть

= Окрім вказаних кардіальниm= 3; побічних реакцій, бул= 080; зареєстровk= 2;ні такі побічн= 10; реакції з частотою ме = 85;ше 0,1% при монотерапіo= 1; капецитабіl= 5;ом на основі об= 217;єднаного аналізу даних з безпеки, отр= 080;маних від 949 пацієнтів – учасників 7 клінічних досліджень (2 – фази ІІІ і 5 – фази ІІ при метастатичl= 5;ому колоректалn= 0;ному раку та метастатичl= 5;ому раку молочної за = 83;ози): кардіоміопk= 2;тія, серцева недостатніl= 9;ть, шлуночкові екстрасистl= 6;ли, раптова смерть.=

= Енц= ефалопатія=

= Окрім указаних побічних реакцій, монотерапіn= 3; Капонко на основі об’єднаногl= 6; аналізу даних з безпеки, отриманих у ході 7 клініч&#= 1085;их досліджень, асоціювалаl= 9;ь із виникненняl= 4; енцефалопаm= 0;ії з частотою менше 0,1 %.<= /p>
= Контак= 090; з подрібнениl= 4;и чи розламанимl= 0; таблетками капецитабіl= 5;у

= У разі контакту з подрібнениl= 4;и чи розламан = 80;ми таблетками капецитабіl= 5;у повідомлялl= 6;ся про такі побічні реа = 82;ції: подразненнn= 3; очей, набряк очей, висип на шкірі, головний біль, парестезія, діарея, нудота, подразненнn= 3; шлунка та блювання.=

= Поб= ічні реакції в особливих групах паці= 08;нтів

= Хворі літнього віку: у пацієнті = 74; віком від 60 років, які отримували монотерапіn= 2; капецитабіl= 5;ом або комбінованk= 7; лікування капецитабіl= 5;ом і доцетакселl= 6;м, спостерігаk= 4;ся підвищений ризик частоти виникнення побічних реакцій ІІІ та ІV ступеня та серйозних побічних реакцій, пов= 217;язаних із лікуванням, порівняно з пацієнтами віком до 60 років. У більшої кількості пацієнтів віком від 60 років, які отримували комбінованk= 7; лікування Капонко та доцетакселl= 6;м, спостерігаl= 3;ося більш раннє припинення лікування у результаті побічних реакцій порівняно з пацієнтами віком до 60 років.

= Метаан= 072;ліз даних від більш ніж 4700 пацієнтів – учасників 14 клінічних досліджень продемонстl= 8;ував, що у дослідженнn= 3;х усіх комбін = 72;цій з віком (збіл&#= 1100;шення віку на 10 років) спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; достовірне збільшення ризику розвитку = долонно-під= ошовного синдрому та діареї, а також зниження ризику розвитку нейтропеніo= 1;.

= Стать

= Метаан= 072;ліз даних від більш ніж 4700 пацієнтів, учасників 14 клінічних досліджень, при об’єдна = 85;ні даних усіх досліджень продемонстl= 8;ував, що жіноча стать статистичнl= 6; достовірно = 87;ов’язана з підвищени = 84; ризиком розвитку = долонно-під= ошовного синдрому та діареї, а також зниженим ризиком розвитку нейтропеніo= 1;.

= Хворі з порушеннямl= 0; функції нирок

= У хворих із порушеннямl= 0; функції нирок до початку лікування, які отримув = 72;ли монотерапіn= 2; Капонко (з приводу колоректалn= 0;ного раку), спосте&#= 1088;ігалося підвищення частоти побічних реакцій ІІІ = 110; ІV ступеня, пов’язаних із лікуванням, порівняно з хворими з нормальною функцією нирок (36 % – у хворих без порушення функції нирок (= N= =3D268), 41 % – у хворих з нир= 082;овою недостатніl= 9;тю легкого ступеня (= N= =3D257) та 54 % – у хворих з помірною нирковою недостатніl= 9;тю (N=3D59)). У хворих з помірною нирковою недостатніl= 9;тю частіше виникала необхіднісm= 0;ь у зниженні дози (44 %) порівняно з 33 % і 32 % хворих беk= 9; ниркової недостатноl= 9;ті та нирковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня відповідно, = 072; також частіше спо = 89;терігалася передчасна відміна лікування (у 21= % хворих під час перших двох курсів) порівняно з 5 % та 8 % у хворих k= 9; відсутністn= 2; порушення функції нирок та нирковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня.

Термін придатностo= 0;.

2 роки.

= Умови зберігання.

Збері&= #1075;ати у захищеном = 91; від світла місці при температурo= 0; не вище 30 °С.
Збері&= #1075;ати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

= Упаковка.=

По 10 таблеток у блістері. По 1 блістеру в картонній коробці.=

По 10 таблеток у блістері. По 1 блістеру в картонній коробці. По 10 картонних коробок запаковані = 74; одну загаль = 85;у картонну коробку.

По 10 таблеток у блістері. По 1 блістеру в картонній коробці. По 12 картонних коробок запаковані = 74; одну загаль = 85;у картонну ко = 88;обку.

= Категорія відпуску.=

За рецептом.=

Виробн&#= 1080;к.

Релайе&#= 1085;с Лайф Сайнсе = 89; Пвт. Лтд./ Re= liance Life Sciences Pvt. Ltd.

Місцез&#= 1085;аходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Завод 6, Дхірубхаї Амбані Лайф Сайнс Сентр (&#= 1044;АЛС), Тхане Белапур Роу = 76;, Рабале, Наві Мумбаї, ІН–400701, Індія.

Plant 6, Dhirubhai Ambani Life Science Centre (DALC), Thane Belapur Road, Raba= le, Navi Mumbai, IN-400701, India.

	Доза 1250 мг/м² = (2 рази на добу)=
Повна доза= 1250 мг/м²	Кількість таблеток 150 мk= 5; і/або 500 мг на кожен прийо&#= 1084; (вранці і ввечері)<= /span>	Знижена доза (75 %) 950 мг/м²	Знижена доза (50 %) 625 мг/м²
Площа поверхні тіла, м²	Доза на прийом, мг	150 мг	500 мг	Доза на прийом, мг	Доза на прийом, мг
≤1,26	1500	-	3	1150	800
1,27-1,38	1650	1	3	1300	800
1,39-1,52	1800	2	3	1450	950
1,53-1,66	2000	-	4	1500	1000
1,67-1,78	2150	1	4	1650	1000
1,79-1,92	2300	2	4	1800	1150
1,93-2,06	2500	-	5	1950	1300
2,07-2,18	2650	1	5	2000	1300
≥2,19	2800	2	5	2150	1450

	Доза 1000 мг/м² = (2 рази на добу)=
Повна доза= 1000 мг/м²	Кількість таблеток 150 мk= 5; і/або 500 мг на кожен прийом (вранці і ввечері)<= /span>	Знижена доза (75 %) 750 мг/м²	Знижена доза (50 %) 500 мг/м²
Площа поверхні тіла, м²	Доза на прийом, мг	150 мг	500 мг	Доза на прийом, мг	Доза на прийом, мг
≤1,26	1150	1	2	800	600
1,27-1,38	1300	2	2	1000	600
1,39-1,52	1450	3	3	1100	750
1,53-1,66	1600	4	4	1200	800
1,67-1,78	1750	5	5	1300	800
1,79-1,92	1800	2	2	1400	900
1,93-2,06	2000	-	-	1500	1000
2,07-2,18	2150	1	1	1600	1050
≥2,19	2300	2	2	1750	1100

Ступінь токсичност= 110; за даними <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>NCIC*<= /o:p>	Зміни дози протягом курсу терапії	Корег= ;ування дози для наступного циклу (% початкової дози)
= Ступінь І	Дозу не змінюють	Дозу не змінюють
= Ступінь <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= II
– з першою появою ознак токсичност= 110;	припин= 080;ти терапію, доки ознаки токсичност= 110; не зменшаться до ступеня 0-1 <= o:p>	100 %
– з другою появою ознак токсичност= 110;	75 %
– з третьою появою ознак токсичност= 110;	50 %
– з четвертою появою ознак токсичност= 110;	відмін= 080;ти препарат	&= #1085;е застосовує= 090;ься
Ступінь <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= III
– з першою появою ознак токсичност= 110;	припинити терапію, доки ознаки токсичност= 110; не зменшаться до ступеня 0-1	75 %
– з другою появою ознак токсичност= 110;	50 %
– з трет&= #1100;ою появою ознак токсичност= 110;	відм= ;інити препарат	&= #1085;е застосовує= 090;ься
= Ступінь <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>= IV
– з першою появою ознак токсичност= 110;	відмін= 080;ти препарат або, я= ;кщо в інтересах хворого лікування необхідно продовжити, припинити терапію, доки ознаки токсичност= 110; не зменшать&#= 1089;я до ступеня 0-1. =	50 %
– з другою появою ознак токсичност= 110;	відмін= 080;ти препарат	&= #1085;е застосовує= 090;ься