MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D635B1.47CED870" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D635B1.47CED870 Content-Location: file:///C:/680AC877/UA180980101_40B7.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

 <= /p>

В= 054;НАВІР

(VONAVIR)

 <= /p>

Скла&= #1076;:

д = 10;юча речовина: тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат, емтрицитабo= 0;н, ефавіренц;=

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату       300 мг, емтрицитабo= 0;ну 200 мг, ефавірен= ;цу 600 мг;

д = 86;поміжні речовини: ц= 077;люлоза мікрокрист&= #1072;лічна (Avicel PH 101), ц= 077;люлоза мікрокрист&= #1072;лічна (Avicel PH 102), натрію кроскармелl= 6;за, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, натрію лаурилсульm= 2;ат, магнію стеа = 88;ат,  плівкове покриття Opadry AMB white 80<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>W68912: спирт полівінілоk= 4;ий, титану діоксид (E 171),  тальк= ;, лецитин, ксантанова камедь.

 =

Лікарсь = 82;а форма. Таблетк = 80;, вкриті плівковою оболонкою.=

Основ= ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: таблетки капсулоподo= 0;бної форми вкрит = 10; плівковою оболонкою білого кольору, з тисненям  «145» з одного боку та «ЕM» - з іншого.

 =

Фармако = 90;ерапевтичн&#= 1072; група. Противі = 88;усні засоби для лікування В = 30;Л-інфекції, комбінації.

Код ATX J05A R06= .

 

Фарм&= #1072;кологічні властивостo= 0;.

Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;ка.=

М= еханізм дії.

Ефавіренц – це ненуклеозиk= 6;ний інгібітор з = 74;оротної транскриптk= 2;зи (ННІЗТ) вірусу імун = 86;дефіциту людини 1 (ВІЛ-1). Ефавіренц неконкуренm= 0;ним шляхом інгібує зворотну транскриптk= 2;зу вірусу ВІЛ-1 і не інгібує значною мірою зворотну транскриптk= 2;зу вірусу імунодефіцl= 0;ту людини 2 (ВІЛ-2) або полімерази клітинної дезоксирибl= 6;нуклеїново= 111; кислоти (ДНК) – α, β, γ та δ. Емтрицитабo= 0;н є нуклеозиднl= 0;м аналогом цитидину. Тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат перетворюєm= 0;ься іn vіvo у тенофовір, аналог нуклеозиднl= 6;го фосфату (нуклеотиду) аденозину монофосфатm= 1;.

Е = 84;трицитабін і тенофовір фосфорилююm= 0;ься клітинними ферментами = 79; утворенням емтрицитабo= 0;ну трифосфату = 81; тенофовіру дифосфату відповідно. Дослідженнn= 3; іn vіtro показали, що і емтрицитабo= 0;н, і тенофовір можуть повністю фосфорилювk= 2;тися, коли об’єдн = 91;ються разом у клітинах. Емтрицитабo= 0;н трифосфат і тенофовір дифосфат конкурентнl= 0;м шляхом пригнічуютn= 0; зворотну транскриптk= 2;зу вірусу ВІЛ-1, що призводи = 90;ь до руйнування ланцюжків вірусної ДН = 50;.

Е = 84;трицитабін&#= 1091; трифосфат і тенофовіру дифосфат є слабкими інгібітораl= 4;и полімерази ДНК у ссавців. Крі= 084; того, не було свідчень мітохондріk= 2;льної токсичностo= 0; як іn vo= 0;tro, так і o= 0;n vіvo.

Cе = 88;цева електрофізo= 0;ологія.

В = 87;лив ефавіренцу на інтервал QTc оцінювали у = 074;ідкритому, позитивномm= 1; та плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; фіксованомm= 1; одноразовоl= 4;у, перехресноl= 4;у 3-періодному, потрійному дослідженнo= 0; інтервалу QT у = 58 здорових добровольцo= 0;в, із поліморфізl= 4;ом CYP2B6. Середнє значення Cmax ефавіренцу = 91; пацієнтів і = 79; генотипом CYP2B6 *6/*= 6 після застосуванl= 5;я добової доз = 80; 600 мг протягом= 14 днів було в 2,25 раза більши = 84; від  середньогl= 6; значення Cmax, яке спостерігаl= 3;ося в осіб із генотипом CYP2B6 *1/*= 1. Було виявлено позитивний зв'язок між концентрацo= 0;єю ефавіренцу та пролонгаціn= 8;ю QTc. На основі співвідношk= 7;ння концентрацo= 0;я-QTc середня тривалість QTc та її верхня межа 90 %-го довo= 0;рчого інтервалу становить        =   8,7 мсек і 11,3 мсек відповідно = 91; пацієнтів і = 79; генотипом CYP2B6 *6/*6 після прийому добової доз = 80; 600 мг протягом= 14 днів (k= 6;ив. «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»)= .

Анти&= #1074;ірусна активність іn vіtro.

Е = 92;авіренц виявив антивіруснm= 1; активність щодо найбільш нефілогенеm= 0;ичних ізолятів В (підтипи A, AE, AG, C, D, F, G, J і N), але його антивіруснk= 2; активність знижена щод = 86; групи О вірусів. Емтрицитабo= 0;н виявляє антивіруснm= 1; активність щодо типів A, B, C, D= , T, F і G ВІЛ-1. Тенофовір виявляє антивіруснm= 1; активність щодо типів A, B, C, D= , T, F, G і O ВІЛ-1. Емтрицитабo= 0;н і тенофовір виявили специфічну активність = 87;роти штамів ВІЛ-2 і антивіруснm= 1; активність проти вірус = 91; гепатиту В (ВГВ).

У комбінованl= 0;х дослідженнn= 3;х іn vіtro антивіруснl= 6;ї активності при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ефавіренцу та емтрицитабo= 0;ну, ефавіренцу = 10; тенофовіру, = 072; також емтрицитабo= 0;ну і тенофовір = 91; спостерігаl= 3;ися додаткові синергічні антивіруснo= 0; ефекти.

Рези&= #1089;тентність.

Р = 77;зистентніс&#= 1090;ь до ефавіренцу може визнач = 72;тися іn vіtro o= 0; проявлятисn= 3; як заміщенн = 03; однієї або декількох амінокислоm= 0; у зворотній транскриптk= 2;зі ВІЛ-1, у тому числі L100І, V108І, V179D і Y181C. K103N – найчастіше заміщення зворотної транскриптk= 2;зи у вірусних ізолятах пацієнтів і = 79; рецидивом вірусного навантаженl= 5;я під час клінічних досліджень ефавіренцу. Заміщення також спостерігаl= 3;и у положення = 93; 98, 100, 101, 108, 138, 188, 190 або 225 зворотної транскриптk= 2;зи, проте з менш= 086;ю частотою і часто тільк = 80; у комбінаці = 11; з К103N. Профілі перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті для ефавіренцу, нефірапіну = 10; делавідринm= 1; іn vіtro показали, що заміщення К103N призводить до втрати чу= 090;ливості до всіх трьо= 093; ННІЗТ.

М = 86;жлива перехресна резистентнo= 0;сть між ефавіре = 85;цом і нуклеотиднl= 0;ми інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи (НІЗТ) низька, оскільки в них різні зв’язуючі позиції на ц= 110;льовому ензимі, а також різні механізми д = 10;ї. Можлива перехресна = 88;езистентні&#= 1089;ть між ефавіренцоl= 4; та інгібіто = 88;ами протеази низька, оскільки цільові ензими різн = 10;.

Р = 77;зистентніс&#= 1090;ь до емтрицитабo= 0;ну або тенофов = 10;ру спостерігаl= 3;ася іn vіtro, = 72; також у деяких ВІЛ-1 інфікованиm= 3; пацієнтів у зв’язку із заміщеннямl= 0; M184V, М184І у зворот= ній транскриптk= 2;зі при застосуванl= 5;і емтрицитабo= 0;ну або із заміщенням К65R у зворотні= й транскриптk= 2;зі при застосуванl= 5;і тенофовіру. Інших шляхі = 74; розвитку резистентнl= 6;сті до емтрицитабo= 0;ну або тенофовіру не виявлено. Емтрицитабo= 0;нрезистент= 085;і віруси з мутаціями M184V/g= 0; мали перехресну резистентнo= 0;сть до ламівуди = 85;у, але зберігали чутливість до диданози = 85;у, ставудину, тенофовіру = 10; зидовудину. = 052;утація K65R могла також бути селективноn= 2; для абакавіру або диданозину = 81; призводити = 76;о зниження чутливості до цих препаратів, = 072; також до ламівудину, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у. Тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат не можна призначати пацієнтам, у яких є мутац= 110;ї К65R вірусу ВІЛ= -1. Обидві мутації К65R і М184V/І зберігал= ;и повну чутливість до ефавіренцу. = 050;рім того, відомо про заміщення K70E у ВІЛ-1 інфікованиm= 3; пацієнтів, щ= 086; призводить до зниження чутливості до абакавір = 91;, емтрицитабo= 0;ну, ламівудину та тенофовіру.

У пацієнтів з ВІЛ-1 із мутаціями, асоційованl= 0;ми з трьома або більше аналогами тимідину (ТАМ), що включають M41L або L210W амінокислоm= 0;ні заміщення у зворотній транскриптk= 2;зі, спостерігаl= 3;ося зниження чутливості до тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату.

Рези&= #1089;тентність іn vіvo (у пацієнтів, які раніше н= 077; отримували антиретровo= 0;русні препарати)= .

Д = 86;тепер дуже мало даних про резистентнo= 0;сть у пацієнтів, які отримували лікування комбінацієn= 2; ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату. Однак у       144-тижневому відкритому рандомізовk= 2;ному дослідженнo= 0; (GS-01-934) з участю пацієнтів, = 103;кі раніше не отримували лікування противірусl= 5;ими препаратамl= 0;, при застосуванl= 5;і ефавіренцу, = 077;мтрицитабі&= #1085;у і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату в індивідуалn= 0;них формах випуску (або ефавіренц + фіксована комбінація емтрицитабo= 0;ну і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату з     96-го до 144-го тижня) проводилосn= 3; генотипуваl= 5;ня ізолятів ВІЛ-1 (із плазми кров = 10;) у всіх пацієнтів і = 79; підтверджеl= 5;ими рівнями РНК ВІЛ > 400&n= bsp;копій/мл на 144-му тижні або при ранньому пр = 80;пиненні участі у дослідженнo= 0;. На 144-му тижні:=

·      М = 91;тація M184V/I виникла у 2 із 19 (10,5 %) проаналізоk= 4;аних ізолятів, отриманих від пацієнтів групи ефавіренц + е&#= 1084;трицитабін + тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат, і у 10 k= 9; 29 (34,5 %) проаналізоk= 4;аних ізолятів, от= 088;иманих у групі ефавіренц + ламівудин/з = 80;довудин (p-показник < 0,05, точний критерій Фішера для порівняння серед усіх пацієнтів груп емтрицитабo= 0;н + тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат та ламівудин/з = 80;довудин). =

·      Ж = 86;ден із проаналізоk= 4;аних вірусів не мав мутації K65R або K70E= . =

Г = 77;нотипна резистентнo= 0;сть до ефавіренцу, = 087;ереважно мутація К103N, виникала у 13 з= 19 (68 %) пацієнтів групи ефавіренц + емтрицитабo= 0;н + тенофовіру &#= 1076;изопроксил= у фумарат і у 21 із 29 (72 %) пацієнтів г = 88;упи ефавіренц + ламівудин/з = 80;довудин.

У = 79;агальнені дані щодо розвитку мутацій рез = 80;стентності надано у таблиці 1.

      &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;     Таблиm= 4;я 1

Р = 86;звиток резистентнl= 6;сті у дослідженнo= 0; GS-01-934 на 144-му тижні<= o:p>

 

Ефавіренц +<= span lang=3DRU style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-f= amily: "Times New Roman";letter-spacing:.85pt;mso-fareast-language:RU'> <= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-f= amily: "Times New Roman";letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-l= anguage: RU'>емтрицитаб= ;ін     +<= span lang=3DRU style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-f= amily: "Times New Roman";letter-spacing:1.25pt;mso-fareast-language:RU'> = тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат (N=3D244= )

Ефавіренц +<= /span> ламівудин/<= /span>зидовудин (N=3D243)

Аналіз резистентн= 086;сті до 144-г&= #1086; тижня

&= nbsp;

19

&= nbsp;

31

Геноти= 087;и, що підлягали лікуванню

19

(1= 00%)

29

(100%)=

Резист= 077;нтність до ефавіренцу1

13

(68%)

21

(72%)

K103N<= /o:p>

8

(42%)

18*

(62%)

K101E<= /o:p>

3

(16%)

3

(10%)

G190A/S

2

(10.5%)

4

(14%)

Y188C/H

1

(5%)

2

(7%)

V108I<= /o:p>

1

(5%)

(5%)

1

(3%)

P225H<= /o:p>

0

&= nbsp;

2

(7%)

M184V/I

2

(10.5%)<= /o:p>

10*

(34,5 %)

K65R

0

&= nbsp;

0

 

К70Е

0

&= nbsp;

0

 

TAMs2

0

&= nbsp;

2

(7%)

*р-зна= ;чення <0,05, точний аналіз Фішера, при порівнянні = 75;рупи ефавіренц + емтрицитабo= 0;н + тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат із групою ефавіренц + ламівудин/з = 80;довудин у всіх пацієнтів;=

1   інші мутації резистетноl= 9;ті до ефавіренцу включали A98G (n=3D1), K103E (n=3D1), V179D (n=3D1) та M230L (n=3D1);

2&nb= sp;   т= имідиновий аналог-асоц = 10;йовані мутації вкл = 02;чали D67N (n=3D1) і K70R (n=3D1).

У відкритій розширеній фазі дослідженнn= 3; GS-01-934, де пацієнти отримували фіксовану комбінацію ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату натщесерце, було виявлено ще 3 випадки резистентнl= 6;сті. Всі 3 пацієнти отримували фіксовану комбінацію ламівудину, зидовудину та ефавірен = 94;у протягом 144 тижнів, а потім перейшли на = 087;рийом комбінації. = 059; двох досліджуваl= 5;их із підтверджеl= 5;им вірусологіm= 5;ним відхиленняl= 4; спостеріга&#= 1074;ся розвиток ННІЗТ резистентнl= 6;-асоційован&#= 1080;х замін до ефавіренцу, включаючи заміни зворотної транскриптk= 2;зи K103N, V106V/I/M та Y188Y/C на 240-му тижні (96 тижнів прийому комбінації) та на 204-му тижні (60 тижнів прийому комбінації). Третій суб'єкт мав наявні раніше заміщення, пов'язані з резистентнo= 0;стю до NNRTI, до ефавіренцу та M184V, пов'язан= 086;ї з резистентнl= 6;ю транскриптk= 2;зою резистентнl= 6;сті, до заміни емтрицитабo= 0;ну при введенн = 10; у фазу розширеної терапії, а також отрим = 72;ли субоптималn= 0;ну вірусологіm= 5;ну відповідь, а також розробляли K65K= /R, S68N і K70K/E NRTI резисте&= #1085;тно-асоційl= 6;вані заміни на тиждень 180 (36 ти= 078;нів із фіксованої дози комбінації).

С = 83;ід ознайомитиl= 9;я з інструкціяl= 4;и на препарат = 80; щодо інформації про резистентнo= 0;сть in vivo.=

Клін&= #1110;чна ефективнісm= 0;ь та безпека.

У 144-тижневому відкритому рандомізовk= 2;ному клінічному дослідженнo= 0; (GS-01-934) пацієнти, інфіковані ВІЛ-1, які раніше не отримували антиретровo= 0;русну терапію, отримували одноразово комбінацію ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату аб = 86; фіксовану комбінацію ламівудину та зидовудину 2 рази на добу і ефавіренц 1 раз на добу. Пацієнтам, які закінчили 144 т= ижні лікування у будь-якій групі у дослідженнo= 0; GS-01-934, було надано можливість продовжуваm= 0;и на відкриті = 81; фазі подовження = 76;ослідження прийом ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату натщесерце. Дані доступні у 286 пацієнтів, я= 082;і перейшли на комбінацію: 160 раніше отри = 84;ували ефавіренц, емтрицитабo= 0;н і тенофовір дизопроксиl= 3; фумарат, а 126 раніше отримували = 83;амівудин, зидовудин і ефавіренц. Високі пока = 79;ники вірусологіm= 5;ної супресії підтримуваl= 3;ися у суб'єктів з обох початкових груп лікування, які потім отримували фіксовану комбінацію на відкриті = 81; фазі подовження дослідженнn= 3;. Після 96 тижнів лікування у 82 = % хворих концентрацo= 0;я у плазмі крові РНК ВІЛ-1 на ВІЛ-1 залишалася менше 50 копій/мл та у 8= 5 % пацієнтів - <400 копій/мл (намір проводити аналіз, відс= 091;тність =3D провал).

У 48-тижневому відкритому рандомізовk= 2;ному клінічному дослідженнo= 0; AI266073 у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів порівнюють ефективнісm= 0;ь ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату до антиретровo= 0;русної терапії, що складалася щонайменше = 79; двох нуклео = 79;идних або НІЗТ з інгібітороl= 4; протеази аб = 86; ННІЗТ, але жодна зі схе= 084; не включала = 074;сі компоненти препарату (ефавіренц, емтрицитабo= 0;н і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарат). Комбінації = 79;астосовува&#= 1083;и натщесерце (див. «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Пацієнти, як= 110; не мали вірусологіm= 5;ної неефективнl= 6;сті протягом попередньоo= 1; антиретровo= 0;русної терапії, не мали відоми = 93; ВІЛ-1 мутацій, які б могли викликати р = 77;зистентніс&#= 1090;ь до будь-яког= 086; з трьох комп= 086;нентів (ефавіренц, емтрицитабo= 0;н та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3; фумарат), показали вірусологіm= 5;ну супресію протягом принаймні т = 88;ьох місяців на початковомm= 1; рівні лікування. Пацієнтам було замінено лікування н = 72; ефавіренц, е= 084;трицитабін і тенофовір дизопроксиl= 3; фумарат (N=3D203) аб&= #1086; продовжено початкову антиретровo= 0;русну схему лікування (N=3D97). Дані на 48-му ти= ;жні дослідженнn= 3; показали, що високі рівн = 10; вірусологі&= #1095;ної супресії, як= 110; можна порів = 85;яти з початково = 02; схемою лікування, б= 091;ли збережені у пацієнтів, які були рандомізовk= 2;ні,  для заміни на ефавіренц, емтрицитабo= 0;н і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3; фумарат (див. таблицю 2).

Т = 72;блиця 2

Д = 72;ні 48-тижневого щодо дослідженнn= 3; ефективносm= 0;і AI266073, у якому ефавіренц, емтрицитабo= 0;н і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3; фумарат призначали пацієнтам і = 79; пригніченнn= 3;м вірусологіm= 5;ної відповіді н = 72; комбінованm= 1; антиретровo= 0;русну терапію

 =

Кінцеві точки

Групи пацієнтів

 

 

Комбінація= ;  ефавіренц= 091;, емтрицитаб= 110;ну, тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарату (N=3D203) n/N (%= )

Пацієнти нk= 2; первинному режимі  ліку = 74;ання (N=3D97) n/N (%)

Відмінніст= ;ь між комбінаціє= 102; ефавіренцу, &= #1077;мтрицитабі= ;ну, тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарату та первинного режиму лікування (95 % СІ)

 

Пацієн= 090;и з ВІЛ-1 РНК= <50 копій/мл

PVR= (K= M)

94,5 %

85,5 %

8,9 % (-7,7 % д= ;о 25,6 %)

M=3Dвиключено<= /o:p>

179/181 (98,9 %)

85/87<= span style=3D'letter-spacing:-1.0pt'> (97,7 %)

1,2 % (-2,3 % д= ;о 6,7 %)

M=3D неефективн= 110;сть

179/203 (88,2 %)

85/97<= span style=3D'letter-spacing:-1.0pt'> (87,6 %)

0,5 % (-7,0 % д= ;о 9,3 %)

Моди= ;фікований LOCF

190/203 (93,6 %)

94/97<= span style=3D'letter-spacing:-1.0pt'> (96,9 %)

-3,3 (-8,3 % д= ;о 2,7 %)

 

Пацієн= 090;и з ВІЛ-1 РНК= <200 копій= /мл

PVR (KM)

PVR (KM)

98,9<= /span> %<= /span>

-0,5<= /span> %<= /span> (-3,2 %  до 2,2 %)

M=3Dвиключено<= /o:p>

M=3Dвиключено<= /o:p>

87/87 (100 %)

0<= /span> %<= /span> (-2,4 % до  4,2<= /span> %)=

M=3Dнеефективн= ;ість

M=3D відсутніст= 100;

87/97 (89,7 %)

-0= .5 %<= /span> (-7,6 % до  7,9 %)

PVR<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.9pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lan= guage: RU'> (KM): «чиста» вірологічнk= 2; відповідь і = 79; використанl= 5;ям методу Капл = 72;на-Мейєра (KM).

M: Відсутністn= 0;

М = 86;дифіковани&#= 1081; LOCF: аналіз post-hoc був застосованl= 0;й для пацієнтів, у яких була відсутня вірусологіm= 5;на відповідь або виникнення побічних реакцій, які &#= 1073;ули розцінені, я= 082; неефективнo= 0;сть лікування. Для інших пацієнтів, які були вик= 083;ючені з дослідженнn= 3;, застосовувk= 2;ли метод LOCF.

Коли два стани були проаналізоk= 4;ані окремо, частота відповіді у випадку з попередньоn= 2; терапією інгібітораl= 4;и протеази була кількі = 89;но нижчою для пацієнтів, які перейшл = 80; на ефавірен = 94;, емтрицитабo= 0;н і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3; фумарат [92,4 % проти 94,0 % за даними анал = 10;зу чутливості PVR для ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату та SBR пацієнтів  відповіднl= 6;; різниця (95 % ДІ) -1,= 6 % (-10,0 %, 6,7 %). У попередньоl= 4;у NNRTI-стані рівень відповіді с = 90;ановив 98,9 % проти 97,4 % для ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату та пацієнтів SBR відповідно; різниця (95 % СІ) = 089;тановить        =             &nb= sp;          1,4 % (-4,0 %, 6,9 %)].

Подібна тенденція спостерігаl= 3;ася в аналізі пі= 076;групи пацієнтів, які вже лікувалися раніше, з вихідною РН = 50; ВІЛ-1 <75 копій/мл із ретроспектl= 0;вного когортного дослідженнn= 3; (дані, зібран&#= 1110; протягом 20 місяців, див. таблицю 3).

Таблиця 3

Підтриманн&= #1103; чистої вірусологіm= 5;ної відповіді (К= 072;плана-Мейєр= а % (стандартна похибка) [95 % СІ]) на 48-му тижні для пацієнт = 10;в, що раніше отримували лікування, з &#= 1074;ихідною РНК ВІЛ-1 <75 копій/мл, які пройшли  курс лікування ефавіренцоl= 4;, емтрицитабo= 0;ном та тенофовіроl= 4; дизопроксиl= 3;ом фумаратом в = 10;дповідно до типу попередньоk= 5;о антиретровo= 0;русного режиму (база даних пацієнтів Kaiser Perm= anente).

&n= bsp;

Попереднє лікув= ;ання комбінаціє= 102; ефаві= ренцу, емтрицитаб= 110;ну та тенофовіру &#= 1076;изопроксил= у фумарату  (N=3D299)

Попереднє лікування ННІЗТ

(N=3D104)

Попереднє лікування  інгібітор= 072;ми протеази (ІП)=

(N=3D34)=

98,9 % = (0,6 %)

[96,8 %, 99,7 %]

98,0 % = (1,4 %)

[92,3 %, <= /span>99,5 %]

93,4 % (4,5 %)

[76,2 %, 98,3 %]

 

Дотепер відсутні дані клінічних досліджень  з ефавіренцоl= 4;, емтрицитабo= 0;ном та тенофовіроl= 4; дизопроксиl= 3;ом фумаратом у пацієнтів, які раніше н= 077; отримували лікування, а= 073;о у пацієнтів, які отримували інтенсивне = 83;ікування. Відсутні дані клінічного досвіду щод = 86; ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату у пацієнтів, які мали недостатню вірусологіm= 5;ну відповідь при антиретровo= 0;русній терапії першої ліні = 11; або у комбінаці = 11; з іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;.

П= ацієнти з коінфекцієn= 2; ВІЛ та ВГВ. Дуже малий клінічний досвід щодо пацієнтів з коінфекцієn= 2; ВІЛ та ВГВ вказує на те, що лікуванн = 03; емтрицитабo= 0;ном або тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом при проведенні = 50;АРТ для контрол = 02; ВІЛ-інфекці = 11; також призв = 86;дить до зниження рівнів ДНК ВГВ (3 log10 зниження або знижен&= #1085;я на 4–5 log10 відпов&= #1110;дно).

Діти.=

Д = 72;ні щодо ефективносm= 0;і та безпеки застосуванl= 5;я ефаві&#= 1088;енцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату у дітей віком до 18 років відсутні.=

Фарм&= #1072;кокінетика= ;.

О = 82;ремі фармацевтиm= 5;ні форми ефавіренцу, = 077;мтрицитабі&= #1085;у та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату використовm= 1;валися для визначе = 85;ня фармакокінk= 7;тичних властивостk= 7;й ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну й тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату, як= 110; окремо призначали для прийому ВІЛ-інфіков = 72;ними пацієнтами. Біоеквівалk= 7;нтність комбінації ефавіренцу, таблеток, вк= 088;итих плівковою оболонкою, 600 мг + 1 твердоo= 1; капсули емтрицитабo= 0;ну 200 мг + 1 таблетки, вкритої плівковою оболонкою, тенофовіру дизопроксиl= 3;у 245 мг (еквівалент = 85;о 300 мг тенофовіру = 76;изопроксил&#= 1091; фумарату), прийнятих одночасно, визначаласn= 3; для одноразовоo= 1; дози, прийня= 090;ої натще здоровими добровольцn= 3;ми у досліджен = 85;і GS-US-177-0105. (див. таблицю 4).

 

 

 

Таблиця 4

Показ= ;ники

Ефаві= ;ренц (n=3D45)

Емтри= ;цитабін (n=3D45)

Теноф= ;овіру дизопрокси= 083; фумарат (n=3D45)

 

Досліджу-в = 72;ний

Референт-н = 80;й

GMR (%)

(90 %СІ)

Досліджу-в = 72;ний

Референт-н = 80;й

GMR (%)

(90 %СІ)

Досліджу-в = 72;ний

Референт-н = 80;й

GMR

(%)

(90 %СІ)

Cmax (нг/мл)

2,264.3

(26,8)

2,308.6

(30,3)

98,79

(92.28,

105,76

2,130.6

(25,3)

2,384.4

(20,4)

88.84

(84.02,

93,94)

325,1

(34,2

352,9

(29,6)

91,46

(84.64,

98,83)

AUC0-

last(нг∙год/

125,623.6

(25,7)

132,795.7

(27,0)

 

95,84

(90.73,

101.23)

10,682.6

(18,1)

10,874.4

(14,9)

97,98

(94.90,

101.16)

1,948.8

(32,9)

1,969.0

(32,8)

99,29

(91.02,

108.32)

AUCinf (нг∙гоk= 6;/мл

146,074.9

(33,1)

155,518.6

(34,6)

95.87

(89.63,

102,55)

10,854.9

(17,9)

11,054.3

(14,9)

97,96

(94.86,

101,16)

2,314.0

(29,2)

2,319.4

(30,3)

100,45

(93.22,

108,23)

Т1/2

180,6

182,5

 

14,5

14,6

 

18,9

17,8

 

(години)

(45,3)

(38,3)

(53,8)

(47,8)

(20,8)

(22,6)

 

Досліджува&= #1085;ий  лікарськиl= 1; засіб: однор= 072;зова доза  фіксованоo= 1; комбінації натщесерце.

Референтни&= #1081; лікарський засіб: одно&= #1088;азова доза ефавіренцу (таблетки по 600 мг), емтрици= табіну (таблетки по 200 мг), тенофовіру = 76;изопроксил&#= 1091; фумарату 300 мг (еквівалент = 85;о 300 мг тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату).

Значення показників досліджуваl= 5;ого та референт = 85;ого лікарських засобів є середнім значенням (% коефіцієнт варіації).

Всмо&= #1082;тування. У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів максимальнk= 2; концентрац&#= 1110;я ефавіренцу = 91; плазмі кров = 10; (Сmax) досягаєтьсn= 3; через 5 годин, а концентрацo= 0;ї рівноважноk= 5;о стану досягаютьсn= 3; через 6-7 днів. i= 9; 35 пацієнтів, які одержували ефавіренц у дозі 600 мг 1 раз на добу, рівноважна Cmax становила 12,9 &plusm= n; 3,7 мкмоль (29 %) [середнє значення ± стандартне відхилення (SD) (коефіцієнт варіабельнl= 6;сті (% CV)], а мінімальна концентрацo= 0;я у плазмі крові (Cmіn) у рівноважноl= 4;у стані становила 5,6 ± 3,2 мкмоль (57 %), площа під фармакокінk= 7;тичною кривою «концентраm= 4;ія в плазмі – час» (AUC) досягk= 2;ла 184 ± 73 мкмоль•го = 76;ину (40 %).

Е = 84;трицитабін швидко всмоктуєтьl= 9;я, Сmax досягаєтьс&= #1103; через 1-2 години післ = 03; прийому пре = 87;арату. Після багаторазоk= 4;ого пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я емтрицитабo= 0;ну у 20 ВІЛ-інфіко= ваних пацієнтів показник Cmax рівноважноk= 5;о стану становив 1,8 ± 0,7 мкг/мл (сере= днє ± SD) (39 % CV), показник Cmіn рівноважноk= 5;о стану становив 0,09 ± 0,07 мкг/мл (80 %) і значення AUC становило 10,0 &plusm= n; 3,1 мкг•= годину/мл (31 %) протягом 24-годинного інтервалу м = 10;ж прийомом препарату.

П = 10;сля прийому тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату в одноразовіl= 1; дозі 300 мг        =             &nb= sp;          ВІЛ-інфіко = 74;аними пацієнтами натще Cmax тенофовіру досягалася протягом 1 години, а зна&#= 1095;ення Cmax і AUC (середн = 08; ± SD) (% CV) станови&= #1083;и 296 ± 90 нг/мл (30 %) і        =             &nb= sp;   2 287 ± 685 нг•год/мл (30 %) відповідно. Пероральна біодоступнo= 0;сть тенофовіру із тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату пр = 80; застосуванl= 5;і натще стано = 74;ила приблизно 25 %.<= o:p>

В= плив вживання їж = 10;.

Комбінація ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру не була оцін= 077;на при вживанн = 10; їжі.

Застосуван&= #1085;я капсул ефавіренцу = 79; їжею з висок= 080;м вмістом жир = 91; підвищило середнє AUC і Cmax ефавіренцу відповідно на 28 % та 79 %, порівняно з призначеннn= 3;м натще. Порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям натще, дозування тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату та емтрицитабo= 0;ну в комбінаці = 11; з їжею з високим вмістом жир = 91; або легкої їжі збільши = 83;о середнє AUC тенофовіру на 43,6 % і 40,5 %, а Сmax на 16 % та 13,5 % відповідно, не впливаюч = 80; на AUC емтрицитабo= 0;ну.

Препарат рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти на порожній шлунок, оскільки їж = 72; може посилювати AUC ефавіренцу, що може призводити до підвищен = 85;я частоти розвитку побічних реакцій. Очікується, що AUC тенофовіру буде приблизно н = 72; 30 % нижчою після прийому пре = 87;арату на порожній шлунок, ніж при прийомі окремо тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату пі = 76; час їди.

Р= озподіл. Ефавіренц активно зв’язуєтьсn= 3; (> 99 %) з білкам= 080; плазми кров = 10;, переважно з альбумінамl= 0;. Іn vіtro зв’язуваннn= 3; емтрицитабo= 0;ну з білками пл= 072;зми крові становить < 4 % і не залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї в діапазоні 0,02-200 мкг/мл. Після внутрішньоk= 4;енного введення обR= 17;єм розподілу емтрицитабo= 0;ну становить 1,4 л/кг. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я емтрицитабo= 0;н широко розподіляєm= 0;ься в усіх тканинах тіла. Середн= 108; співвідношk= 7;ння концентрацo= 0;ї у плазмі крові та крові становить п = 88;иблизно 1,0, а середнє сп = 10;ввідношенн&#= 1103; концентрацo= 0;ї у спермі та плазмової концентрацo= 0;ї становить приблизно 4,0. Іn vіtro зв’язуваннn= 3; тенофовіру = 79; білками плазми кров = 10; та сироватк = 80; крові людин = 80; становить відповідно < 0,7 % і 7,2 % при діапазоні концентрацo= 0;й тенофовіру 0,01-25 мкг/мл. Після внутрішньоk= 4;енного введення об’єм розподілу тенофовіру становить приблизно 800<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:RU'> м = 83;/кг. Після пероральноk= 5;о прийому тенофовір активно розподіляєm= 0;ься в усіх тканинах організму.

Мета&= #1073;олізм.

Д = 86;слідження у людини та дослідженнn= 3; in vitro з використанl= 5;ям людських мікросом печінки показали, що ефавіренц переважно метаболізуn= 8;ться системою цитохрому Р450 до гідрокси = 83;ьованих метаболітіk= 4; з наступною глюкуронізk= 2;цією цих гідроксильl= 5;их метаболітіk= 4;. Ці метаболіти майже неактивні проти ВІЛ-1. До= слідження in vitro показують, щ= 086; CYP3A4 та CYP2B6 є основними ізоферментk= 2;ми, відповідалn= 0;ними за метаболізм ефавіренцу, = 110; що він пригнічує ізоферментl= 0; P450 2С9, 2С19 та 3А4. У дослідженнn= 3;х in vitro ефавіренц н = 77; пригнічува&= #1074; CYP2E1 і пригнічуваk= 4; CYP2D6 та CYP1A2, але тільки у концентрацo= 0;ях, значно вищи = 93; за клінічні.

Е = 92;авіренц плазми може бути підвищений = 91; пацієнтів з гомозиготнl= 0;м генетичним варіантом ізоферментm= 1; CYP2B6 G516T. Клінічні наслідки та = 82;ої асоціації невідомі, проте потенціал збільшення частоти та тяжкості побічних реакцій, пов'язаних з ефавіренцоl= 4;, не може бути виключений.

В = 10;домо, що ефавірен = 94; індукує CYP3A4 та CYP= 2B6, що призводи = 90;ь до індукції власного обміну речовин, що може бути клінічно значимим у деяких пацієнтів. У неінфіковаl= 5;их добровольцo= 0;в багаторазоk= 4;і дози від 200 до 400 мг на добу протягом 10 днів призводили до меншого, ніж передба = 95;алося, рівня накопиченнn= 3; (на 22-42 % нижче) та коротшого термінальнl= 6;го періоду напіввиведk= 7;ння від 40 до 55 годи = 85; (одноразови = 81; період напіврозпаk= 6;у від 52 до 76 годи = 85;).

Е = 92;авіренц також продемонстl= 8;ував, індукцію UGT1A1. AUC ралтегравіl= 8;у (субстрату UGT1A1) зменшуєтьсn= 3; при наявності ефавіренцу. Хоча дані in vitro свідчатn= 0; про те, що ефавіренц пригнічує CYP2C9 = 10; CYP2C19, існують суперечливo= 0; повідомленl= 5;я про збільше = 85;ня та зменшенн = 03; AUC н= 072; субстрати цих ферментів при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ефавіренцоl= 4; in vivo. «Чистий» ефект від одночасногl= 6; введення не = 74;ідомий.

М = 77;таболізм емтрицитабo= 0;ну обмежений. Біотрансфоl= 8;мація емтрицитабo= 0;ну включає окиснення тіолової фракції з ут= 074;оренням 3'-сульфоксид&#= 1085;их діастереомk= 7;рів (приблизно 9 % дози) та кон'югації глюкуроновl= 6;ї кислоти з утворенням 2'-O-глюкуронід= у (приблизно 4 % дози). Дослідженнn= 3; in vitro показали, що ні тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат, ні тенвофовір не є субстратамl= 0; CYP450. Ні емтрици= 090;абін, ні тенофові = 88; не пригнічуютn= 0; метаболізм лікарськогl= 6; засобу in vitro, опосередкоk= 4;аний будь-якою із основних із = 86;форм CYP450 людини, які беруть участь у біотрансфоl= 8;мації препарату. Також емтрицитабo= 0;н не інгібує        =             &nb= sp;            =             &nb= sp; 5'-дифосфогл&#= 1102;куронілтра= нсферази уридин - фермент, відповідалn= 0;ний за глюкуронувk= 2;ння.

Виве&= #1076;ення.

Е = 92;авіренц має відносн = 86; довгий період напі = 74;виведення – мінімальн = 86; 52 години після однор = 72;зового застосуванl= 5;я і 40-55 годин - після багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я. Приблизно 14-34 % дози радіоактивl= 5;о міченого ефавіренцу = 74;иводиться із сечею і менше 1 % дози виводиться разом із сечею як незмінений ефавіренц.=

П = 10;сля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я період напі = 74;виведення емтрицитабo= 0;ну становить приблизно 10 годин. Емтри= 094;итабін виводиться переважно нирками з ма= 081;же повним виведенням дози із сече= 102; (приблизно 86<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:RU'> %) і калом (приблизно 14<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:RU'> %). 13 % дози е&= #1084;трицитабін= ;у виводиться із сечею у вигляді трьох метаболітіk= 4;. Системний кліренс емт = 88;ицитабіну становить близько 307 мл/хв.

Після пероральноk= 5;о прийому період напі = 74;виведення тенофовіру становить приблизно 12-18 годин. Тенофовір головним чином вивод = 80;ться нирками - як фільтраційl= 5;ою, так і активн= 086;ю тубулярною транспортнl= 6;ю системою, пр= 080;чому приблизно 70-80 % дози виводиться = 79; сечею у незміненомm= 1; вигляді після внутрішньоk= 4;енного введення. Ви= 076;имий кліренс тенофовіру становить приблизно 307<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast= -language: RU'> мл/хв. Нирковий кліренс становить приблизно 210<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast= -language: RU'> мл/хв, що перевищує швидкість клубочковоo= 1; фільтрації. Це свідчить про важливість активної тубулярної секреції дл = 03; виведення тенофовіру.

 

 

 

 

 =

К = 83;інічні характерисm= 0;ики.

Пока&= #1079;ання.

Вона&= #1074;ір - це фіксована комбінація ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату. Препарат показаний для лікуван = 85;я інфекції, спричиненоo= 1; ВІЛ-1, у пацієнтів віком від 18 ро= ків із рівнем вірусологіm= 5;ної супресії РН = 50; ВІЛ-1 <50 копій/мл при поточній антиретровo= 0;русній терапії тривалістю більше трьо = 93; місяців. В анамнезі пацієнта не повинно бут = 80; вірусологі&= #1095;ної неефективнl= 6;сті при проведе = 85;ні попередньоo= 1; антиретровo= 0;русної терапії. Також перед початком першого курсу антир = 77;тровірусно&#= 1075;о лікування повинна бут = 80; підтверджеl= 5;а відсутністn= 0; штамів віру = 89;ів з мутаціями, що характеризm= 1;ються вираженою резистентнo= 0;стю до будь-яког= 086; компонента препарату.=

Демо&= #1085;страція користі комбінації ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну або тенофовіру базується насамперед на даних 48-тижневого клінічного дослідженнn= 3;, у процесі якого пацієнтів з = 10; стабільною вірусологіm= 5;ною супресією з комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії перевели на ефавіренц, емтрицитабo= 0;н або тенофовір. Д= 086;тепер відсутні дані клінічних досліджень, що базуютьс = 03; на застосуванl= 5;і комбінації ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну або тенофов = 10;ру у пацієнтів без попередньоk= 5;о лікування або тих, що отримували інтенсивну попередню терапію.

Нема&= #1108; даних для підтримки комбінації ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру та інших антиретровo= 0;русних агентів.

 

Прот&= #1080;показання.=

h= 3;іперчутлив= 110;сть до будь-якої діючої або д= 086;поміжної речовини препарату.

Порушенl= 5;я функції печінки тяжкого ступеня (ступінь С за шкалою Чайлда–П’ю).

Одночасl= 5;е застосуванl= 5;я з терфенадинl= 6;м, астемізолоl= 4;, цизапридом, мідазоламоl= 4;, тріазоламоl= 4;, пімозидом, бепридилом або алкалої = 76;ами ріжків (наприклад, ерготаміноl= 4;, дигідроергl= 6;таміном, ергоновіноl= 4; та метилерг = 86;новіном). Конкуренціn= 3; ефавіренцу за цитохром P450 (CYP) 3A4 може призвести д = 86; інгібуваннn= 3; метаболізмm= 1; та потенціюваm= 0;и розвиток серйозних побічних реакцій, що загрожують життю (нk= 2;приклад, серцевих аритмій, тривалого с = 77;дативного ефекту або пригніченнn= 3; дихання).

Одночасl= 5;е застосуванl= 5;я з вориконаз = 86;лом. Ефавіренц значно знижує конц = 77;нтрацію вориконазоl= 3;у у плазмі крові, а вори&#= 1082;оназол значно підвищує концентрацo= 0;ю ефавіренцу = 91; плазмі кров = 10;. Оскільки Вонавір є комбінованl= 0;м препаратом із фіксован = 86;ю дозою компонентіk= 4;, коригуваннn= 3; дози ефавір = 77;нцу неможливе.=

Одночасl= 5;е застосуванl= 5;я з рослинним = 80; препаратамl= 0;, що містять звіробій (Hyperі= cum perforatum), оскільки існує ризик зниження концентрацo= 0;ї ефавіренцу = 91; плазмі кров = 10; та ослаблен = 85;я його клінічних ефектів.

Оk= 6;ночасне застосуванl= 5;я препаратів, які подовжу = 02;ть інтервал QT, таких як:

– протиаритмo= 0;чні препарати класів IA та III;

– нейролептиl= 2;и, антидепресk= 2;нти;

– деякі антибіотикl= 0;, включаючи деякі агент = 80; таких класі = 74;: макроліди, фторхінолоl= 5;и;

– імідазол та триазол, протигрибкl= 6;ві агенти;

– певні не снодійні антигістамo= 0;нні препарати (терфенадин, астемізол);

– цизаприд;=

– флекаїнід;=

– деякі протимікроk= 3;ні препарати;=

– метадон.

Пl= 8;епарат протипоказk= 2;ний пацієнтам:=

– = 79; наявністю раптової смерті в сімейному а = 85;амнезі або з подовженим інтервалом QTc на електрок = 72;рдіограмі, або з будь-яким іншим клінічним станом, який подовжує інтервал QTc;

– = 79; наявністю  в анамнезі симптомів с = 77;рцевої аритмії або = 079; клінічно значимою бр = 72;дикардією, або із застійною серцевою не = 76;остатністю, що супроводжуn= 8;ться зменшенням фракції викиду лівого шлун = 86;чка;

– = 79; тяжкими порушеннямl= 0; електролітl= 5;ого балансу, наприклад і = 79; гіпокаліємo= 0;єю або гіпомаг = 85;іємією.

 <= /b>

 <= /b>

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

О= скільки до складу препарату входять ефа = 74;іренц, емтрицитабo= 0;н та тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат, можуть виникати взаємодії, щ= 086; спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і цих лікарських засобів окремо. Д= 086;слідження взаємодій для цих компонентіk= 4; проводилисn= 3; з участю дорослих пацієнтів.=

Оскі= льки препарат Вонавір є комбінованl= 0;м препаратом, його не слід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами, що містять так = 10; самі діючі речовини – емтрицитабo= 0;н або тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат. Вонавір не слід застосовувk= 2;ти з лікарськимl= 0; засобами, що містять ефавіренц, з= 072; винятком ви = 87;адків, коли необхідна корекція до = 79;и (наприклад, при застосуванl= 5;і з рифампіци = 85;ом). Через аналогічніl= 9;ть емтрицитабo= 0;ну препарат Вонавір не слід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими анал = 86;гами цитидину (наприклад, із ламівудиноl= 4;). Також препарат не слід застос = 86;вувати одночасно з адефовіру дипівоксилl= 6;м.

Ефав= іренц in vivo і= 085;дукує CYP3A4, CY= P2B6 і UGT1A1. Препарати, щ= 086; є субстратамl= 0; цих фермент = 10;в, можуть мати нижчі концентрацo= 0;ї у плазмі крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ефавіренц = 86;м. Ефавіренц може бути індуктором CYP2= C19 і CYP2C9, також спостерігаl= 3;ась інгібіція in vitro, а сукупний вплив при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і субстратів цих ферментів н = 77; з’ясований.

AUC<= /span> ефавіренцу може посилюватиl= 9;я при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з препаратамl= 0; (наприклад, із ритонавіроl= 4;) або з ї= 078;ею (наприклад, із грейпфрутоk= 4;им соком), що інгібують активність CYP3= A4 або CYP2B6. Препар= 072;ти, що інгібуют = 00; такі ферменти, можуть приз = 74;одити до зниження концентрацo= 0;ї ефавіренцу у плазмі крові.

О= дночасне застосуванl= 5;я з трав’яними суміша= ми або препара = 90;ами (наприклад, екстракт гінкго білоба або звіробою), які індукують ц = 10; ензими, можу= 090;ь призв= 077;сти до зниження концентрацo= 0;ї ефавіренцу= у плазмі кров = 10;. Одночасне застосуванl= 5;я звіробою протипоказk= 2;не. Одночасне застосуванl= 5;я екстракту гінкго білоба не рекомендовk= 2;не.

In vitro та клінічні дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тичних взаємодій продемонстl= 8;ували низький потенціал CYP450-опосе&= #1088;едкованих взаємодій з участю емтр = 80;цитабіну і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату та інших лікарських засобів.=

В&= #1079;аємодія з тестом на канабіноїдl= 0;. Ефавіренц не зв’язуєтьсn= 3; з канабіноїдl= 5;ими рецепторамl= 0;. У здоровl= 0;х добровольц&= #1110;в, не інфікованиm= 3; ВІЛ, які застосовув&= #1072;ли ефавіренц, були отримані псевдопозиm= 0;ивні результати тесту на визначення канабіноїдo= 0;в у сечі. Псевдопозиm= 0;ивні результати = 89;постерігал&#= 1080;ся лише при використан&= #1085;і тесту Microgenics Cedia DAU Multi-Level THC у скринінговl= 6;му дослідженнo= 0; та не спосте= 088;ігалися в інших тестах на канабіноїдl= 0;, включаючи тести для підтверджеl= 5;ня позитивних результатіk= 4;.

Протипоказ&= #1072;ння одночасногl= 6; застосуванl= 5;я.

Преп= арат Вонавіl= 8; не слід застосовувk= 2;ти одночасно з = 090;ерфенадино&= #1084;, астемізолоl= 4;, цизапридом, мідазоламоl= 4;, тріазоламоl= 4;, пімозидом, бепридилом або алкалоїдамl= 0; ріжків (наприклад, з ерготаміноl= 4;, дигідроергl= 6;таміном, ергоновіноl= 4; та метилергонl= 6;віном), оскільки ін = 75;ібування їх метаболізмm= 1; може призводити = 76;о розвитку се = 88;йозних реакцій, що загрожують життю         (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Вори= коназол. Одночасне застосуванl= 5;я стандартноo= 1; дози ефавіренцу та вориконазоl= 3;у протипоказk= 2;не. Оскільки Вонавір є комбінованl= 0;м препаратом із фіксованою дозою, дозу ефавіренцу змінити неможливо, тому не можна застосовувk= 2;ти одночасно в = 86;риконазол і Вонавіl= 8; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Звір&= #1086;бій (Hypericum = perforatum= ). = Одночасне застосуванl= 5;я препарату Вонавір і рослинних препаратів, що містять звіробій, протипоказk= 2;не. Рівні ефавіренцу = 91; плазмі кров = 10; можуть знижуватисn= 3; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і звіробою внаслідок індукції останнім метаболізуn= 2;чих препарат ферментів та/або транспортнl= 0;х білків. Якщо пацієнт уже застосовує препарат зв = 10;робою, його слід відмінити, перевірити = 88;івень вірусу і, якщо можлив = 86;, рівень ефавіренцу, оскільки можливе їх підвищення після відміни пре = 87;арату звіробою. Індукуюча дія звіробо = 02; може зберігатисn= 3; принаймні 2 тижні після припинення лікування (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;но.

Атаз= анавір/рито = 85;авір. Недостатньl= 6; даних для розробки рекомендацo= 0;й щодо дозування атазанавірm= 1;/ритонавіру в комбінаці = 11; з препарато = 84; Вонавір. Том= 091; одночасне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1;/ритонавіру і препарату Вонавір не рекомендовk= 2;но (див. таблиц = 02; 5).

Дида= нозин. О= 076;ночасне застосуванl= 5;я диданозину = 10; препарату Вонавір не рекомендовk= 2;но      (див. таблицю 5).

С= офосбувір/в = 77;лпатасвір. Одночасне застосуванl= 5;я софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у і препарату Вонавір не рекомендовk= 2;не (див. таблицю 5= ).

П= репарати, що виводяться нирками. Оскільки емтрицитабo= 0;н та тенофові = 88; виводяться переважно нирками, одночасне застосуванl= 5;я Вонавіру з препаратамl= 0;, що ослаблюю = 90;ь функцію нирок або конкурують за активну тубулярну секрецію (наприклад, із цидофові = 88;ом), може підвищуватl= 0; сироватковo= 0; концентрацo= 0;ї емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру та/або препа= 088;атів, які застосовуюm= 0;ь одночасно.=

С= лід уникати призначеннn= 3; препарату Вонавір під час або незадовго після застосуванl= 5;я нефротоксиm= 5;них препаратів (н= 072;приклад (але не тільки!), аміноглікоk= 9;идів, амфотерициl= 5;у В, фоскарнет= ;у, ганцикловіl= 8;у, пентамідинm= 1;, ванкоміцинm= 1;, цидофовіру або інтерлейкіl= 5;у-2).

Інші взаємодії.= Взаємодії між компонентаl= 4;и препарату В = 86;навір та інгібітораl= 4;и протеази, антиретровo= 0;русними засобами (відмінними від інгібіт = 86;рів протеази) та іншими препаратамl= 0;, що не належать до антиретровo= 0;русних, наведено нижче у таблиці 5 (підвищення позначаєтьl= 9;я як «↑», зн = 80;ження як «↓», відсутністn= 0; змін – «↔», 2 ра= ;зи на добу – «2 р/д», 1 раз на добу –      «1 &= #1088;/д» та 1 раз на 8 годин – «1 р/8 годин».

Таблиця 5

Л&#= 1110;карський засіб за сферою застосуван= 085;я

В&#= 1087;лив на рівні лікарськог= 086; засобу.

С&#= 1077;редня відсоткова зміна AUC, Cmax, Cmin з 90 % довірчим = 80; інтервалам= 080;, якщо така є (механізм)

Р&#= 1077;комендації щодо сумісного застосуван= 085;я з Вонавіром (ефіваренц - 600 мг, емтрицитаб= 110;н - 200 мг, тенофов&#= 1110;ру дизопрокси= 083; фумарат -  300 мг)

П= ;РОТИІНФЕКЦ = 30;ЙНІ ПРЕПАРАТИ

А= ;нтиретрові = 88;усні препарати

І= ;нгібітори протеази

Атаз= ;анавір/рито= 085;авір/тенофо= віру дизопрокси= 083; фумарат

(300 мг 1 р/д/100 мг 1р/д/300 мг 1 р/д)

Атаз= ;анавір:

AUC: ↓ 25 % (↓ = 42 до ↓ 3);

Cmax: ↓ 28= % (↓ 50 до ↑ 5);

Cmin: ↓ 26= % (↓ 46 до ↑ 10).

Одно= ;часне застосуван= 085;я атазанавір= 091;/ритонавіру з тенофовіро= 084; призводить до підвищен&#= 1085;я AUC тенофовірm= 1;. Вищі концентрац= 110;ї тенофовіру можуть спровокува= 090;и тенофовір-а&#= 1089;оційовані побічні реакції, включаючи порушення з боку нирок.

Одно= ;часне застосуван= 085;я атазанавір= 091;/ритонавіру та Вонавіру не рекомендов= 072;не.

Атаз= ;анавір/рито= 085;авір/ефавір= енц

(400 мг 1 р/д/100 мг 1 р/д/600 мг 1 р/д, приймати під час вживання їжі)

Атаз= ;анавір (pm):

AUC: ↔* (↓ 9 % до ↑ 10 %);

Cmax: ↑ 17= %* (↑ 8 до ↑ 27);

Cmin: ↓ 42= %* (↓ 31 до ↓ 51).

Атаз= ;анавір/рито= 085;авір/ефавір= енц

(400 мг 1 р/д/200 мг 1 р/д/600 мг 1 р/д, приймати під час вживання їжі)

Атаз= ;анавір (pm):

AUC: ↔*/** (↓ 1= 0 % до ↑ 26 %);

Cmax: ↔*/** (↓ 5 % до ↑ 26 %);

Cmin: ↑ 12 %*/** (↓ 16 до ↑ 49)

(індm= 1;кція CYP3A4).

*вимo= 0;рювання проводили при застосуван= 085;і атазанавір= 091;       &nbs= p;   300 мг/ритонаві&#= 1088;у 100 мг 1 р/д увечері без ефіваренцу; таке знижен&#= 1085;я Cmax атазанавір= 091; може негативно вплинути на ефективніс= 090;ь атазанавір= 091;;

**баз = 91;ючись на гістологіч= 085;их порівняння= 093;.

Сумі= ;сне застосуван= 085;я ефавіренцу з атазанаві&#= 1088;ом/ритонаві= ;ром не рекомендов= 072;не.

Атаз= ;анавір/рито= 085;авір/емтриц= итабін

Взає= ;модія не вивчалась.

 

 

Дару= ;навір/ритон= 072;вір/ефавіре= нц

(300 мг 2 р/д*/100 мг 2 р/д/600 мг 1 р/д)

 

*нижm= 5;е рекомендов= 072;ної дози; схожі результати очікуються і при застосуван= 085;і рекомендов= 072;ної дози.

Дару= ;навір:

AUC: ↓ 13 %;

Cmin: ↓ 31= %;

Cmax: ↓ 15= %;

(індm= 1;кція CYP3A4).

Ефав= ;іренц:

AUC: ↑ 21 %;

Cmin: ↑ 17= %;

Cmax: ↑ 15= %;

(CYP3A4 пригніченн= 103;).

Вона= ;вір у комбінації з дарунавіро= 084;/ритонавіро= м 800/  100 мг 1 раз на добу може спричинити недостатню C<= sub>min дарунавіру. <= o:p>

При застосуван= 085;і Вонавіру у комбінації з дарунавір&#= 1086;м/ ритонавіро= 084;, слід застосовув= 072;ти дарунавір/р&#= 1080;тонавір 600/100 мг 2 рази на добу. Дарунавір/ ритонавір слід застосовув= 072;ти з обережніс&#= 1090;ю у комбінації з Вонавіром. Дивись інфо&#= 1088;мацію про ритонавір наведену нижче:

Може бути необхідний контроль ниркових фу&#= 1085;кцій, особливо у пацієнтів із супутніми с&#= 1080;стемними або нирковими хворобами, або у пацієн&= #1090;ів, які застосовую= 090;ь нефротокси= 095;ні лікарські засоби.

Дару= ;навір/ритон= 072;вір/ефавіре= нц

(300 мг 2 р/д*/100 мг 2 р/д/300 мг 1 р/д)

 

*нижm= 5;е рекомендов= 072;ної дози.

Дару= ;навір:

AUC: ↔

Cmin: ↔

Тено= ;фовір:

AUC: ↑ 22 %

Cmin: ↑ 37= %

Дару= ;навір/ритон= 072;вір/емтрици= табін

Взає= ;модія не вивчалась. Базуючись на різних шл&= #1103;хах виведення, не очікується жодної взає&#= 1084;одії.

Фоса= ;мпренавір/р= 080;тонавір/ефа= віренц

(700 мг 2 р/д /100 мг 2 р/д /600 мг= 1 р/д)

Нема= ;є жодних клінічно значущих фармакокін= 077;тичних взаємодій.

Вона= ;вір та фосампрена= 074;ір/ ритонавір можна сумісно застосовув= 072;ти без корекції дози.

Фоса= ;мпренавір/р= 080;тонавір/ емтрицитаб= 110;н

Взає= ;модія не вивчалась.

Фоса= ;мпренавір/р= 080;тонавір/тен= офовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взає= ;модія не вивчалась.

Інди= ;навір/ефаві= 088;енц

(800 мг 1 l= 8;/8 год/200 мг 1 р/д)

Ефав= ;іренц:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Інди= ;навір:

AUC: ↓ 31 % (↓ 8 до ↓ 47);

Cmin: ↓ 40= %

Поді= ;бне зменшення AUC індинавірm= 1; спостеріга= 083;ося, при застосуван= 085;і індинавіру 10= 00 мг 1 р/8 год з ефавіренцо= 084; 600 мг       &nbs= p;      1 р/д (індуктор CYP3A4).

Для одночасног= 086; застосуван= 085;я ефавіренцу з низькою дозою ритон&#= 1072;віру в поєднанні з інгібіторо= 084; протеази див. розділ про ритонавір нижче.

Недо= ;статньо даних для введення рекомендац= 110;й щодо дозування індинавіру при застосу&#= 1074;анні з препаратом Вонавір. Хоча клініч&#= 1085;е значення зменшених концентрац= 110;й індинавіру не встановлен= 086;, слід враховуват= 080; величину спостережу= 074;аної фармакокін= 077;тичної взаємодії при виборі схеми, що містить як ефавіренц, як компонен&#= 1090;у Вонавіру та індинавір.

Інди= ;навір/емтри= 094;итабін

(800 мг 1 l= 8;/8 год/200 мг 1 р/д )

Інди= ;навір:

AUC: ↔=

Cmax: ↔

Емтр= ;ицитабін:

AUC: ↔=

Cmax: ↔=

Інди= ;навір/теноф= 086;віру дизопрокси= 083; фумарат

(800 мг 1 l= 8;/8 год/300 мг 1 р/д )

Інди= ;навір:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Тено= ;фовір:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Лопі= ;навір/ритон= 072;вір/тенофов= іру дизопрокси= 083; фумарат

(400 мг 2 р/д/100 мг 2 р/д/300 мг 1 р/д)

Лопа= ;нівар/Ритон= 072;вір

AUC: ↔=

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Тено= ;фовір

AUC: ↑= 32 % (↑ 25 до ↑ 38)

Cmax: ↔

Cmin: ↑ 51 % (↑ 37 до ↑ 66)

Вищі концентрац= 110;ї тенофовіру можуть спро&#= 1074;окувати тенофовір-а&#= 1089;оційовані побічні реакції, включаючи порушення функції нир&#= 1086;к.

Недо= ;статньо даних для рекомендац= 110;ї щодо дозування лопінавіру/&#= 1088;итонавіру при застосуван= 085;і з Вонавіром, тому сумісн&#= 1077; застосуван= 085;я лопінавіру/&#= 1088;итонавіру та Вонавіру не рекомендує= 090;ься.

Лопі= ;навір/ритон= 072;вір, м’які капсули або розчин для перорально= 075;о застосуван= 085;я/ ефавіренц

Знач= ;не зменшення AUC лопінавірm= 1;, що вимагає корегуванн= 103; доз лопінав&#= 1110;ру/ритонаві= ;ру. При застосуван= 085;і в комбінаці&#= 1111; з ефавіренцо= 084; та двома НІЗТ, 533/133 мг лоп= ;інавіру/рит= 086;навіру (м'які капсули) 2 рази на добу одержували аналогічні концентрац= 110;ї лопінавіру в плазмі порівняно з лопінавіро= 084;/ритонавіро= м (м'які капсули) 400/100 мг= 2 рази на добу без ефавіренцу (згідно з нау= ковими даними).

Лопі= ;навір/ритон= 072;вір/ефавіре= нц

(400/100 мг 2 р/д/600 мг 1 р/д);<= /p>

(500/125 мг 2 р/д/600 мг 1 р/д)

Конц= ;ентрації лопінавіру:       &nbs= p;           ↓ 30-40 %

поді= ;бні до лопінавіру / ритонавіру 400/100 мг 2 рази на добу без застосуван= 085;я ефавіренцу. При застосуван= 085;і ефавіренцу необхідне корегуванн= 103; дози лопінавіру/&#= 1088;итонавіру. Для одночас&#= 1085;ого застосуван= 085;я ефавіренцу з низькою дозою ритонавіру в поєднанні з інгібітор&#= 1086;м протеази, див. розділ про ритонав&#= 1110;р нижче.

Лопі= ;навір/ритон= 072;вір/емтрици= табін

Взає= ;модія не вивчалась.

 

Рито= ;навір/ефаві= 088;енц

(500 мг 2 р/д/600 мг 1 р/д)

Рито= ;навір:

Рано= ;к: AUC: ↑ 18 % (↑ 6 до ↑ 33)

Вечі= ;р: AUC: ↔

Рано= ;к: Cmax: ↑ 24 % (↑ 12 до ↑ 38)=

Вечі= ;р: Cmax: ↔

Рано= ;к: Cmin: ↑ 42 % (↑ 9 до ↑ 86)<= /o:p>

Вечі= ;р: Cmin: ↑ 24 % (↑ 3 до ↑ 50)<= /o:p>

Ефав= ;іренц:

AUC: ↑ 21 % (↑ = 10 до ↑ 34);

Cmax: ↑ 14= % (↑ 4 до ↑ 26);

Cmin: ↑ 25= % (↑ 7 до ↑ 46)

(приk= 5;нічення       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;     CYP-опосер&#= 1077;дкованого окиснюваль= 085;ого метаболізм= 091;).

Комб= ;інація ефавіренцу з ритонавіро= 084; (500 або 600 мг 2 раз = 80; на добу) переносила= 089;ь не дуже добр&= #1077; (виникали запамороче= 085;ня, нудота, парестезія, підвищення рівнів печінкових ензимів). Д&#= 1072;них щодо переносимо= 089;ті ефавіренцу з низькими дозами рито&#= 1085;авіру  (100 мг 1-2 рази на добу) недостатнь= 086;.

Одночас= ;не застосуван= 085;я ритонавіру в дозі 600 мг і препарату Вонавір не рекомендов= 072;но. При застосуван= 085;і препарату Вонавір з низькими дозами ритонавіру слід пам’ят&#= 1072;ти про можливе зростання частоти ефавіренц-а= ;соційовани = 93; побічних реакцій (внаслідок можливої фармакодин= 072;мічної взаємодії).

Рито= ;навр/емтриц= 080;табін

Взає= ;модія не вивчалась.

Рито= ;навір/теноф= 086;віру дизопрокси= 083; фумарат

Взає= ;модія не вивчалась.

Сакв= ;інавір/рито= 085;авір/ефавір= енц

Взає= ;модії з ефавіренцо= 084;

не вивчались. Щодо одночасног= 086; застосуван= 085;я ефавіренцу з низькими дозами ритонавіру в комбінації з інгібіторо= 084; протеази див. інформа&= #1094;ію про ритонавір вище.

Недоста= ;тньо даних, щоб дати рекомендац= 110;ї щодо дозування саквінавір= 091;/ритонавіру при застосуван= 085;і препарату Вонавір. Одночасне застосуван= 085;я саквінавір= 091;/ритонавіру і препарату <= /span>Вонавір не рекомендов= 072;но. Застосуван= 085;я препарату Вонавір у комбінації з саквінавір= 086;м як єдиним інгібіторо= 084; протеази не рекомендов= 072;но.

Сакв= ;інавір/рито= 085;авір/тенофо= віру дизопрокси= 083; фумарат

Не спостеріга= 083;ися клінічно значущі фармакокін= 077;тичні взаємодії при одночасном= 091; застосуван= 085;і тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарату з ритонавіро= 084; та саквінавір= 086;м.

Сакв= ;інавір/рито= 085;авір/емтриц= итабін

Взає= ;модії з емтрицитаб= 110;ном

не вивчались.

А&= #1085;тагоністи CCR5

Мара= ;вірок/ефаві= 088;енц

(100 мг 2 р/д / 600 мг 1 р /д) )

Мара= ;вірок:

AUC12h: ↓ = 45 % (↓ 38 до ↓ 51)

Cmax: ↓ 51 % (↓= 37 до ↓ 62)

Конц= ;ентрації ефавіренцу не визначали, жодного впливу не очікується. <= o:p>

Слід ознайомити= 089;я з інструкціє= 102; на препарат, що містить маравірок.

Мара= ;вірок/теноф= 086;віру дизопрокси= 083; фумарат

(300 мг 2 р/д/300 мг 1 р/д)

Мара= ;вірок:

AUC12h: ↔

Cmax: ↔

Конц= ;ентрації тенофовіру не визначали, жодного впливу не очікується.

Мара= ;вірок/емтри= 094;итабін

Взає= ;модії з емтрицитаб= 110;ном

не вивчались.

Ін= ;гібітори перенесенн= 103; молекулярн= 086;го ланцюжка інтегрази =

Ралт= ;егравір/ефа= 074;іренц

(400 мг  - одноразова доза/-)

Ралт= ;егравір:

AUC: ↓ 36 %;

C12h: ↓ 21= %;

Cmax: ↓ 36= %

(UGT1A1 індукція).

Вона= ;вір та ралтеграві= 088; можна застосовув= 072;ти одночасно без корекції дозування.

Ралт= ;егравір/тен= 086;фовіру дизопрокси= 083; фумарат

(400 мг 2 р/д /-)

Ралт= ;егравір:

AUC: ↑ 49 %

C12h: ↑ 3 = %

Cmax: ↑ 64= %

(мехk= 2;нізм взаємодії невідомий).

Тено= ;фовір:

AUC: ↓ 10 %

C12h: ↓ 13= %

Cmax: ↓ 23= %

Ралт= ;егравір/емт= 088;ицитабін

Взає= ;модії з емтрицитаб= 110;ном

не вивчались.

НІЗТ (нуклеозидн&#= 1110; інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи), ННІЗТ (ненуклеози&#= 1076;ні інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи)

НІЗТ= ;/ефавіренц

Спец= ;іальні дослідженн= 103; взаємодій між ефавіре&#= 1085;цом і НІЗТ (відмінними від ламівудину, зидовудину, тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарату) не проводилис= 103;. Клінічно значущі взаємодії не спостеріга= 083;ися і не очікуються. Оскільки НІЗТ та ефавіренц метаболізу= 102;ться різними шляхами, малоймовір= 085;о, щоб вони конкурувал= 080; за ті ж самі ферменти метаболізм= 091; та шляхи виведення.

 

Через схожість ламівудину та емтрицитаб= 110;ну (компонента <= /span>Вонавіру) їх не слід застосовув= 072;ти одночасно.       &nbs= p; (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

ННІЗ= ;Т/ефавіренц

Взає= ;модії не вивчались.

Оскі= ;льки підтвердже= 085;о, що застосуван= 085;я двох ННІЗТ не є сприятливи= 084; щодо ефективнос= 090;і т= ;а безпеки, одночасне застосуван= 085;я препарату Вонавір та іншого ННІЗТ не рекомендов= 072;но.

 

Дида= ;нозин/теноф= 086;віру дизопрокси= 083; фумарат

Одно= ;часне застосуван= 085;я тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарату та диданозину призводить до 40-60 % зростання AUC диданозинm= 1;, що може підвищуват= 080; ризик виникнення побічних реакцій, асо&= #1094;ійованих із диданозино= 084;. Р= ;ідко повідомляли про панкреатит та лактоцидоз (іноді - з летальним наслідком). Одночасне застосуван= 085;я тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарату та диданозину в дозі 400 мг на добу асоційован= 077; зі значущим зниженням кількості CD4 клітин, можл&= #1080;во, через внутрішньо-&#= 1082;літинну взаємодію, що підвищує рівень фосфорильо= 074;аного (тобто активного) диданозину. Зниження дози дидано&#= 1079;ину до 250 мг при одночасном= 091; застосуван= 085;і тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарату ас&#= 1086;ціювалося з повідомлен= 085;ями про високі показники вірусологі= 095;ної неефективн= 086;сті (у процесі тестування декількох комбінацій). =

Одночас= ;не застосуван= 085;я препарату Вонавір та диданозину не рекомендов= 072;но. (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

Дида= ;нозин/ефаві= 088;енц

Взає= ;модії з ефавіренцо= 084; не вивчались.

Дида= ;нозин/емтри= 094;итабін

Взає= ;модії з емтрицитаб= 110;ном не вивчались.

Засоби проти вірусу гепатиту С=

Боце= ;превір/ефав= 110;ренц

(800 мг 1 l= 8;/8 год/600 мг 1 р/д)

Боце= ;превір:

AUC: ↔ 19 %*;

Cmax: ↔ 8 = %;

Cmin: ↓ 44= %.

Ефав= ;іренц:

AUC: ↔ 20 %

Cmax: ↔ 11= %

(індукція <= /span>CYP3A – вплив на боцепревір).

*0-8 годин

Відс= ;утність впливу (↔) відповіда= 108; зменшенню середньої оцінки спів&#= 1074;ідношення ≤ 20 % або збільшенню середньої оцінки співвіднош= 077;ння ≤ 25 %.

Конц= ;етрації боцепревір= 091; в плазмі знижувалис= 100; при одночасном= 091; введенні з ефавіренцо= 084;, компоненто= 084; препарату Вонавір. Клінічну відповідь на таке зниження концентрац= 110;ї боцепревір= 091; не було визначено безпосеред= 085;ьо.<= /o:p>

Леді= ;пасвір/софо= 089;бувір (90 мг/400 мг 1 р/д) + Ефавіренц/е&#= 1084;трицитабін= /тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат (600 мг/200 мг/300 мг 1 р/д)

Леді= ;пасвір:

AUC: ↓ 34 % (↓ = 41 to ↓ 25);

Cmax: ↓ 34 % (↓= 41 to ↑ 25);

Cmin: ↓ 34 % (↓= 43 to ↑ 24).

Софо= ;сбувір:

AUC: ↔

Cmax: ↔

GS-3310071:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Ефав= ;іренц:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Емтр= ;ицитабін:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Тено= ;фовір:

AUC: ↑ 98 % (↑ = 77 до ↑ 123)

Cmax: ↑ 79= % (↑ 56 до ↑ 104)

Cmin: ↑ 16= 3 % (↑ 137 до ↑ 197)

Кори= ;гування дози не потрібне. Проте вища <= span style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:RU'>AUC тенофовірm= 1; може призвести до побічних реакцій, асоційован= 080;х із тенофовіро= 084;, включаючи розлад з боку нирок. Ниркову функцію слід ретельно контролюва= 090;и (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

Софо= ;сбувір/велп= 072;тасвір (400 мг/100 мг 1 р/д) +

ефав= ;іренц/емтри= 094;итабін/тено= фовіру дизопрокси= 083; фумарат (600 мг/200 мг/300 мг 1 р/д)

Софо= ;сбувір:

AUC: ↔

Cmax: ↑ 38= % (↑ 14 до ↑ 67)

GS-3310071:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Велп= ;атасвір:

AUC: ↓ 53 % (↓ = 61 до ↓ 43)

Cmax: ↓ 47= % (↓ 57 до ↓ 36)

Cmin: ↓ 57= % (↓ 64 до ↓ 48)

Ефав= ;іренц:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Емтр= ;ицитабін:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Тено= ;фовір:

AUC: ↑ 81% (↑ 6= 8 to ↑ 94)

Cmax: ↑ 77% (↑ 53 to ↑ 104)

Cmin: ↑ 12= 1% (↑ 100 to ↑ 143)

Очікує= 090;ься, що одночасне застосуван= 085;я препарату Вонавір та комбінації софосбувір/&#= 1074;елпатасвір або софосбувір/&#= 1074;елпатасвір/ воксилапре= 074;ір може зменшувати концентрац= 110;ю велпатасві= 088;у або/та вокси&= #1083;апревіру. Сумісне застосуван= 085;я препарату Вонавір та комбінації софосбувір/ велпатасві= 088; або софосбувір/ велпатасві= 088;/воксилапре= вір не рекомендує= 090;ься (див. розділ «= ;Особливост = 10; застосуван= 085;я»).

Софо= ;сбувір/велп= 072;тасвір/вокс= илапревір (400 мг/100 мг/100 мг 1 р/k= 6;) + Ефавіренц/е&#= 1084;трицитабін= /тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат (600 мг/200 мг/245 мг 1 р/д)

Взає= ;модія вивчалась лише з софосбувір= 086;м/велпатасв= іром. Очікується: воксилапре= 074;ір: ↓

Софо= ;сбувір (400 мг 1 р/д) / ефавіренц/е&#= 1084;трицитабін= /тенофовір дизопрокси= 083; фумарат (600 мг/200 мг/300 мг 1 р/д)

Софо= ;сбувір:

AUC: ↔

Cmax: ↓ 19= % (↓ 40 to ↑ 10)

GS-3310071:

AUC: ↔

Cmax: ↓ 23= % (↓ 30 to ↑ 16)

Ефав= ;іренц:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Емтр= ;ицитабін:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Тено= ;фовір:

AUC: ↔

Cmax: ↑ 25= % (↑ 8 до ↑ 45)

Cmin: ↔

Вона= ;вір та софосбувір можна одночасно застосовув= 072;ти без корекції дози. (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

Симе= ;превір/ефав= 110;ренц (150 мг       &nbs= p;            &= nbsp; 1 р/д/600 мг 1 р/д)=

Симе= ;превір:

AUC: ↓ 71 % (↓ = 67 до ↓ 74);

Cmax: ↓ 51= % (↓ 46 до ↓ 56);

Cmin: ↓ 91 % (↓= 88 до ↓ 92).

Ефав= ;іренц:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Відс= ;утність впливу (↔) відповіда= 108; зменшенню середньої оцінки спів&#= 1074;ідношення ≤ 20 % або збільшенню середньої оцінки співвіднош= 077;ння ≤ 25 % (індукція CYP3A4).

Супу= ;тнє застосуван= 085;я симепревір= 091; та ефавірен&#= 1094;у, що є компоненто= 084; препарату Вонавір, призвело до суттєвого зниження концентрац= 110;ї плазми симепревір= 091; через індукцію CYP3A ефавіренцо= 084;, що може зі свого боку призвести до втрати терапевтич= 085;ого ефекту симепревір= 091;. Спільне введення симепревір= 091; з вонавіром не рекомендує= 090;ься.

Симе= ;превір/емтр= 080;цитабін

Взає= ;модія не вивчалась. Клінічно значущих взаємодій не очікується, оскільки симепревір та емтрицитаб= 110;н мають різні шляхи вивед&#= 1077;ння.

Симе= ;превір/тено= 092;овіру дизопрокси= 083; фумарат (150 мг 1 р/д/300 мг 1 р/д)

Симе= ;превір:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Тено= ;фовір:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Відс= ;утність впливу (↔) відповіда= 108; зменшенню середньої оцінки спів&#= 1074;ідношення ≤ 20 % або збільшенню середньої оцінки співвіднош= 077;ння ≤ 25 %.

А= ;нтибіот= ;ики

Клар= ;итроміцин/е= 092;авіренц (500 мг 2 р/д/400 мг 1 р/д= ;)

Кларит= 088;оміцин:

AUC: ↓ 39 % (↓ 30 до ↓ 46);

Cmax: ↓ 26 % (↓ 15 до ↓ 35).

Кларит= 088;оміцин

14-гідрок= симетаболіm= 0;:

AUC: ↑ 34 % (↑ 18 до ↑ 53);

Cmax: ↑ 49 % (↑ 32 до ↑ 69).

Е&#= 1092;авіренц:

AUC: ↔

Cmax: ↑ 11 % (↑ 3 до ↑ 19)

(CYP3A4 індукція).

У 46 % неінфіков= аних добровольц= 110;в, які отримували ефавіренц і кларитромі= 094;ин, виникало висипання.

Клі= ;нічне значення змін рівнів кларитромі= 094;ину у плазмі крові невідоме. Можна розглянути питання про застосуван= 085;я альтернати= 074;ного кларитромі= 094;ину препарату (наприклад, азитроміци= 085;у). Інші макролідні антибіотик= 080;, такі як ерит&= #1088;оміцин, у комбінації з препар= 072;том Вонавір не вивчалися.

Клар= ;итроміцин/е= 084;трицитабін<= o:p>

Взає= ;модія не вивчалась.

Клар= ;итроміцин/т= 077;нофовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взає= ;модія не вивчалась.

h= 0;нтимікобак= 090;еріальні

i= 6;ифабутин/Ефавіренц (300 мг 1 р/д / 600 мг 1 р/д)<= o:p>

Рифабутин:

AUC: ↓ 38% (↓ 28 до ↓ 47)

Cmax: ↓ 32% (↓ 15 до ↓ 46)

Cmin: ↓ 45% (↓ 31 до ↓ 56)

Е&#= 1092;авіренц:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↓ 12% (↓ 24 = до ↑ 1)

(CYP3A4 інду= ;кція)

Добl= 6;ву дозу рифабутину слід підвищити на 50 % при засm= 0;осуванні з Вона= ;віром. Слід розглянути питання про збільшення дози рифабутину в 2 рази при застосуван= 085;і у схемах лікування, коли рифабутин застос= 086;вують 2-3 раз= 080; на тиждень у комбінації з препар= 072;том Вонавір.= Клінічний ефект такого коригуванн= 103; дози належн&#= 1086; не оцінювався. При корекції дози слід враховуват= 080; індивідуал= 100;ну переносимі= 089;ть та вірусологі= 095;ну відповідь (&= #1076;ив. розділ «Фармакокі= 085;етика»).

i= 6;ифабутин/Емтрицитаk= 3;ін

Взає= ;модія не вивчалась.

i= 6;ифабутин/Тенофовірm= 1; дизопрокси= 083; фумарат

Взає= ;модія не вивчалась.

i= 6;ифампіцин/ефавіренц (600 мг 1 р/д/600 мг 1 р/д)

Е&#= 1092;авіренц:

AUC: ↓ 26 % (↓ 15 до ↓ 36);

Cmax: ↓ 20 % (↓ 11 до ↓ 28);

Cmin: ↓ 32 % (↓ 15 до ↓ 46)

(CYP3A4 та CYP2B6 індукція).

i= 5;ри застосуван= 085;і препарату Вонавір із рифампіцин= 086;м пацієнтам з масою тіла ≥50 кг додатк&= #1086;ва доза ефавіренцу 200 мг/добу (загалом 800 мг= ;) може забезпечит= 080; AUC, що досягаєтьс= 103; при дозі ефавіренцу 600 мг без рифампіцин= 091;. Клінічний ефект такого кори&#= 1075;ування дози належно не оцінювався. При корекці&#= 1111; дози слід враховуват= 080; індивідуал= 100;ну переносимі= 089;ть та вірусологі= 095;ну відповідь (див. розділ «Фармакокі= 085;етика»).

i= 3;е рекомендов= 072;но коригувати дозу рифамп&#= 1110;цину при застосуван= 085;і з препаратом Вонавір.

Рифамп= 110;цин /тенофовір = 91; дизопрокси= 083; фумарат (600 мг 1 р/д/300 мг 1 р/д)

Рифампіцин= ;:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Т&#= 1077;нофовір:

AUC: ↔

Cmax: ↔

i= 6;ифампіцин/емтрицитаk= 3;ін

Взає= ;модія не вивчалась.

Протиг= 088;ибкові

g= 0;траконазол/ефавіренц (200 мг 2 р/д/600 мг 1 р/д)

Ітраконазо= ;л:

AUC: ↓ 39 % (↓ 21 до ↓ 53);

Cmax: ↓ 37 % (↓ 20 до ↓ 51);

Cmin: ↓ 44 % (↓ 27 до ↓ 58)

(зниж= ;ення концентрац= 110;ї ітраконазо= 083;у:<= /span>

І&#= 1085;дукція CYP3A4).

Гідроксиіт= ;раконазол:<= /span>

AUC: ↓ 37<= /span> % (↓ 14= до ↓ 55)

Cmax: ↓ 35<= /span> % (↓ 12= до ↓ 52)

Cmin: ↓ 43<= /span> % (↓ 18= до ↓ 60)

Е&#= 1092;авіренц:<= /span>

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Оскo= 0;льки немає рекомендац= 110;й щодо застосуван= 085;я дози ітраконазо= 083;у при застосуван= 085;і з препарато&#= 1084; Вонавір, слід розглянути питання про альтернати= 074;не протигрибк= 086;ве лікування.

g= 0;траконазол/емтрицитаk= 3;ін

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

g= 0;траконазол/тенофовірm= 1; дизопрокси= 083; фумарат

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

Позk= 2;коназол/ефав= ;іренц (-/400 мг 1 р/д)

Позаконазо= ;л:

AUC: ↓ 50 %

Cmax: ↓ 45 %

(UDP-G індукція)

Однl= 6;часного застосуван= 085;я позаконазо= 083;у та препарату Вонавір слід уникати, за винятком випадків, коли корист&#= 1100; перевищує ризик.

Позk= 2;коназол/емтрицитаk= 3;ін

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

Позk= 2;коназол/тенофовірm= 1; дизопрокси= 083; фумарат

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

Ворl= 0;коназол/ефав= ;іренц (200 мг 2 р/д/400 мг 1 р/д= ;)

Вориконазо= ;л:

AUC: ↓ 77 %

Cmax: ↓ 61 %

Е&#= 1092;авіренц:

AUC: ↑ 44 %

Cmax: ↑ 38<= /span> %<= /span>

(конк= ;урентне гальмуванн= 103; окиснюваль= 085;ого метаболізм= 091;).

Одноча= ;сне застосуван= 085;я стандартни= 093; доз ефавіре&#= 1085;цу та вориконазо= 083;у протипоказ= 072;не.

Оскo= 0;льки Вонавір є комбінован= 080;м препаратом із фіксованою дозою, дозу ефавіренцу змінити неможливо, том = 91; не можна застосовув= 072;ти одночасно Вонавір та вориконазо= 083;.

Ворl= 0;коназол/емтрицитаk= 3;ін

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

Ворl= 0;коназол/тенофовірm= 1; дизопрокси= 083; фумарат

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

i= 5;ротималярі= 081;ні

h= 0;ртеметер/лу&#= 1084;ефантрин/ефавіренц (таблетки по 20/120 мг, 6 раз по 4 таблетки кожні 3 доби/600 мг 1 р/д)

Артеметер:

AUC: ↓ 51%;

Cmax: ↓ 21%.

Д&#= 1080;гідроартем= ізинін (активний метаболіт):

AUC: ↓ 46 %;

Cmax: ↓ 38 %.

Лумефантри= ;н:

AUC: ↓ 21 %;

Cmax: ↔

Е&#= 1092;авіренц:

AUC: ↓ 17 %

Cmax: ↔

(інду= ;кція CYP3A4)

Зме= ;ншення концентрац= 110;ї артеметеру, дигідроарт= 077;мізиніну або лумефантри= 085;у може вплину&#= 1090;и на зниження антималярі= 081;ного ефекту. Рекомендов= 072;но обережно застосовув= 072;ти одночасно Вонавір та артеметер/л&#= 1091;мефантрин.

h= 0;ртеметер/лу&#= 1084;ефантрин/емтрицитаk= 3;ін

Взає= ;модія не вивчалась.

Артеме= 090;ер/лумефант= рин/тенофовірm= 1; дизопрокси= 083; фумарат

Взає= ;модія не вивчалась.

Атовак= 074;он і прогуанілу гідрохлори= 076;/Ефавіренц (250/= 100 мг одноразово/600 мг 1 р/д)

Атоваквон:

AUC: ↓ 75 % (↓ 62 до ↓ 84);

Cmax: ↓ 44 % (↓ 20 до ↓ 61).

Прогуаніл:

AUC: ↓ 43 % (↓ 7 до ↓ 65);

Cmax: ↔

Одноча= ;сного застосуван= 085;я атоваквону/&#= 1087;рогуанілу з препарато&#= 1084; Вонавір слід уникати у разі можливості.

Атовак= 074;он і прогуанілу гідрохлори= 076;/емтрицитаk= 3;ін

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

Атовак= 074;он і прогуанілу гідрохлори= 076;/тенофовірm= 1; дизопрокси= 083; фумарат

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

i= 5;РОТИСУДОМН= 030; ПРЕПАРАТИ

Карбам= 072;зепін/Ефавіренц (400 мг 1 р/д / 600 мг 1 р/д)<= o:p>

Карбамазеп= ;ін:

AUC: ↓ 27 % (↓ 20 до ↓ 33);

Cmax: ↓ 20 % (↓ 15 до ↓ 24);

Cmin: ↓ 35 % (↓ 24 до ↓ 44).

Е&#= 1092;авіренц:

AUC: ↓ 36 % (↓ 32 до ↓ 40);

Cmax: ↓ 21 % (↓ 15 до ↓ 26);

Cmin: ↓ 47 % (↓ 41 до ↓ 53).

(зниження концентрац= 110;ї карба= мазепіну:

CYP3A4 індукція; зниження концентрац= 110;ї ефавіренцу: 3A4 та CYP2B6

і&#= 1085;дукція).

i= 4;дночасне застосуван= 085;я вищих доз ефавіренцу або карбамазеп= 110;ну не вивчалось.

Немk= 2;є рекомендац= 110;й щодо застосуван= 085;я карбамазеп= 110;ну та препарату Вонавір. Слід розглянути питання про застосуван= 085;я альтернати= 074;ного протисудом= 085;ого препарату. Слід періодично перевіряти рівень= ; карбамазеп= 110;ну в плазмі крові.

i= 0;арбамазепі= 085;/емтрицитаk= 3;ін

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

i= 0;арбамазепі= 085;/тенофовірm= 1; дизопрокси= 083; фумарат

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

j= 0;енітоїн, фенобарбіт= 072;л та інші протисудом= 085;і препарати, щ&= #1086; є субстратам= 080; ізофермент= 110;в CYP450

h= 2;заємодія з ефавіренцо= 084;, емтрицитаб= 110;ном або тенофовіру дизопрокси= 083;у фумаратом н&#= 1077; вивчалась. Існує можливість зниження аб&#= 1086; підвищення плазмових концентрац= 110;й фенітоїну, фенобарбіт= 072;лу та інших протисудом= 085;их засобів, що є субстратам= 080; ізофермент= 110;в CYP450, при застосуван= 085;і з ефавіренцо= 084;.

При застосуван= 085;і препарату Вонавір = із протисудом= 085;им препаратом, що є субстратом ізофермент= 110;в CYP450, слід періодично визначати рівень= ; протисудом= 085;ого препарату.

Вальпр= 086;єва кислота/е&#= 1092;авіренц (250 мг 2 р/д/600 мг 1 р/д= ;)

Немk= 2;є клінічно значущого впливу на фармакокін= 077;тику ефавіренцу. Обмежені дані вказую&#= 1090;ь на відсутніст= 100; клінічно значущого в&#= 1087;ливу на фармакокін= 077;тику вальпроєво= 111; кислоти.

Вона= ;вір та вальпроєву кислоту можна застосовув= 072;ти одночасно без коригув&#= 1072;ння дози. За станом пацієнтів необхідно спостеріга= 090;и щодо контролю судом.

h= 2;альпроєва кислота/е&= #1084;трицитабін= ;

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

h= 2;альпроєва кислота/т&= #1077;нофовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взаємодія не вивчалась.<= /o:p>

Вігk= 2;батрин/ефав= ;іренц.

h= 3;абапентин/ефав= ;іренц

h= 2;заємодії не вивчалися. Клінічно значущі вза&#= 1108;модії не очікуються, оскільки вігабатрин і габапентин виводяться лише у незмі&= #1085;еному вигляді із сечею, тому малоймовір= 085;а конкуренці= 103; з ефавіренцо= 084; за ті ж самі метаболічн= 110; ферменти та шляхи виведення.

Вона= ;вір та вігабатрин або габапентин можна застосовув= 072;ти одночасно без коригув&#= 1072;ння дози.

Вігk= 2;батрин/емтр= ;ицитабін.

h= 3;абапентин/емтр= ;ицитабін=

Взає= ;модія не вивчалась.

h= 2;ігабатрин/тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат.

h= 3;абапентин/тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взає= ;модія не вивчалас&#= 1100;.

АНТИКОАГУЛ= ;ЯНТИ

Варфарин/еm= 2;авіренц.

Аценокумар= ;ол/ефавірен= 094;

Взаємодії не вивчалися. Плазмові концентрац= 110;ї та ефекти варфарину або аценокумар= 086;лу потенційно підвищують= 089;я або знижуют&#= 1100;ся ефавіренцо= 084;.

При одночасном= 091; застосуван= 085;і з Вонавіром може бути потрібна корекція дози варфарину або аценоку&#= 1084;аролу.

АНТИДЕПРЕС= ;АНТИ

i= 7;елективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)

Серталін/еm= 2;авіренц

(50 l= 4;г 1 р/д/600 мг 1 р/д)

Серталін: =

AUC: ↓ 39 % (↓ 27 до ↓ 50)

Cmax: U= 95; 29 % (↓ 15 до ↓ 40)

Cmin: ↓ 46 % (↓ 31 до ↓ 58)

Ефавіренц:

AUC: ↔

Cmax: ͛= 3; 11 % (↑ 6 до ↑ 16)<= /span>

Cmin: ↔= ;

(індукція CYP3A4)

При одночасном= 091; застосуван= 085;і з Вонавіром дозу серталіну  слід підвищуват= 080; залежно від клінічної відповіді.

Серталін/еl= 4;трицитабін

Взаємодія не вивчалась.

Серталін/тk= 7;нофовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взаємодія не вивчалась.

Пароксетин= ;/ефавіренц

(20 l= 4;г 1 р/д/600 мг 1 р/д.)

Пароксетин= ;:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Ефавіренц:=

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

Вонавір та пароксетин можна застосовув= 072;ти одночасно без коригуванн= 103; дози.

Пароксетин= ;/емтрицитаб= 110;н

Взаємодія не вивчалась.

Пароксетин= ;/тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взаємодія не вивчалась.

Флуоксетин= ;/ефавіренц

Взаємодії не вивчались. Оскільки флуоксетин та пароксетин мають схожі профілі мет&#= 1072;болізму, тобто  сильний інгібуючий вплив на CYP2D6, очікується подібна відсутніст= 100; взаємодії з флуоксетин= 086;м.

Вонавір та флуоксетин можна застосовув= 072;ти одночасно без коригуванн= 103; дози.

Флуоксетин= ;/емтрицитаб= 110;н

Взаємодія не вивчалась.

Флуоксетин= ;/тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взаємодія не вивчалас&#= 1100;.

g= 0;нгібітори зворотного захоплення норепінефр= 080;ну та допаміну

Бупропіон/k= 7;фавіренц

[150 мг одноразово= 111; дози (тривалого вивільненн= 103;) /  600 мг 1 р/д]<= /span>

Бупропіон:

AUC: ↓ 55 % (↓= 48 до ↓ 62);<= o:p>

Cmax: ↓ 34 % (↓ 21 до ↓ 47).<= o:p>

Гідр= ;оксибупроп= 110;он:

AUC: ↔

Cmax: ↑ 50 % (↑ 20 до ↑ 80)

(індукція CYP2B6).

Збільшення дози бупропіону повинно залежати від клінічної відповіді, але не слід п= еревищуватl= 0; максимальн= 091; рекомендов= 072;ну дозу. Немає необхіднос= 090;і в корекції дози ефавір&#= 1077;нцу.

Бупропіон/k= 7;мтрицитабі= 085;

Взаємодія не вивчалас&#= 1100;.

Бупропіон/m= 0;енофовіру дизопрокси= 083;у фумарат

Взаємодія не вивчалась.

СЕРЦЕВОСУД= ;ИННІ ПРЕПАРАТИ

h= 1;локатори кальцієвих каналів

h= 4;илтіазем/еф&#= 1072;віренц

(240 мг 1 р/д/600 мг 1 р/д)

h= 4;илтіазем

AUC:<= /span> ↓ 69% (↓= 55 до ↓ 79);=

Cmax: ͛= 5; 60% (↓ 50 до ↓ 68);<= /span>

Cmin: ↓ 63% (↓ 44 до ↓ 75).

h= 4;езацетилдилтіа&#= 1079;ем:

AUC: ↓ 75% (↓ 59 до ↓ 84);

Cmax: ↓ 64% (↓ 57 до ↓ 69);

Cmin: ↓ 62% (↓ 44 до ↓ 75).

N-= 084;онодезацет&= #1080;лдилтіа&#= 1079;ем:

AUC:<= /span> ↓ 37% (↓= 17 до ↓ 52);=

Cmax: ↓ 28%<= span style=3D'letter-spacing:-.45pt'> (↓ 7 д = 86; ↓ 44);

Cmin: ↓ 37% (↓ 17 до ↓ 52).

h= 5;фавіренц

AUC: ↑ 11% (↑ 5 до ↑ 18);

Cmax: ͛= 3; 16% (↑ 6 до ↑ 26);=

Cmin: ↑ 13% (↑ 1 до ↑ 26) (o= 0;ндукція CYP3A4).

i= 5;ідвищення фармакокін= 077;тичних показників ефавіренцу не вважається клінічно значущим.

i= 5;ри одночасном= 091; застосуван= 085;і з Вонавіром дозу дилтіазему слід коригувати залежно від клінічної відповіді (див. інструкцію для медично&#= 1075;о застосуван= 085;я на дилтіазем).<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'>

h= 4;илтіазем/емтри&= #1094;итабін

Взаємо= 076;ія не вивчалась.

h= 4;илтіазем/теноф&= #1086;віру дизопрокси= 083; фумарат

Взаємо= 076;ія не вивчалась.

h= 2;ерапаміл, фелодипін, ніфедипін, нікардипін.

h= 2;заємодії з ефавіренц&#= 1086;м, емтрицитаб= 110;ном та тенофовіру дизопрокси= 083;у фумаратом не вивчали. При одночасном= 091; застосуван= 085;і ефавіренцу з блокаторам= 080; кальцієвих каналів, що є субстратам= 080; ферменту CYP3A4, можливе зниження плазмової концентрац= 110;ї блокатора кальцієвих каналів.

i= 5;ри одночасном= 091; застосуван= 085;і з Вонавіром дозу блокат&#= 1086;ра кальцієвих каналів слід коригувати залежно від клінічної відповіді.

i= 5;РЕПАРАТИ, ЩО ЗНИЖУЮТЬ РІВЕНЬ ЛІПІДІВ

g= 0;нгібітори гмг-коа редуктази

h= 0;торвастати= 085;/ефавіренц=

(10 l= 4;г 1 р/д/600 мг 1 р/д)

h= 0;торвастати= 085;:

AUC: ↓ 43 % (↓ 34 до ↓ 50);

Cmax: ↓ 12 %= (↓ 1 д = 86; ↓ 26).

2-гідрок = 89;иаторваста&#= 1090;ин:

AUC: ↓ 35 % (↓ 13 до ↓ 40);<= o:p>

Cmax: ↓ 13 %<= span style=3D'letter-spacing:-.45pt'> (↓ 0 д = 86; ↓ 23).

4-гідрок = 89;иаторваста&#= 1090;ин:

AUC: ↓ 4 % (↓ 0 до ↓ 31);

Cmax:= ↓ 47 % (↓ 9 до ↓ 51).

Всього активних інгібіторі= 074; ГМГ- КоА-редукта&#= 1079;и:

AUC: ↓ 34 % (↓ 21 до ↓ 41);

Cmax: ↓ 20 %= (↓ 2 д = 86; ↓ 26).

i= 7;лід періодично перевіряти рівень холестерин= 091;.
При одночасном= 091; застосуван= 085;і з Вонавіро&#= 1084; може бути необхідне коригуванн= 103; дози аторва&#= 1089;татину (див. інструкцію для медичного з&#= 1072;стосування на аторвастат= 080;н).

h= 0;торвастати= 085;/емтрицитаб= ін

h= 2;заємодія не вивчалась.

h= 0;торвастати= 085;/тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат

h= 2;заємодія не вивчалась.

i= 5;равастатин/&#= 1077;фавіренц

(40 l= 4;г 1 р/д/600 мг 1 р/д)

i= 5;равастатин

AUC: ↓ 40 % (↓= ; 26 до ↓ 57);=

Cmax: ↓ 18 % (↓ 59 до ↑ 12).<= /span>

При одночасном= 091; застосуван= 085;і з Вонавіром може бути необхідне коригуванн= 103; дози правас&#= 1090;атину (див. інструкцію для медичного з&#= 1072;стосування на правастати= 085;).

i= 5;равастатин/&#= 1077;мтрицитабі= н

Взаємо= 076;ія не вивчалась.

i= 5;равастатин/&#= 1090;енофовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взаємо= 076;ія не вивчалас&#= 1100;.

i= 7;имвастатин/&#= 1077;фавіренц

Симвастати= ;н

AUC: ↓ 69 % (↓= ; 62 до ↓ 73);=

Cmax: ↓ 76 % (↓ 63 до ↓ 79).<= o:p>

Симв= ;астатинова кислота

AUC:= ↓ 58 % (↓ 39 до ↓ 68);

Cmax: U= 95; 51 % (↓ 32 до ↓ 58).

Всього активних інгібіторі= 074; ГМГ- КоА-редукта&#= 1079;и:

AUC: ↓ 60 % (↓ 52 до ↓ 68);<= o:p>

Cmax: ↓ 62 % (↓ 55 до ↓ 78)

(індукція CYP3A4).

Одночасне застосуван= 085;я ефавіренцу з аторваста&#= 1090;ином, правастати= 085;ом або симвастати= 085;ом не впливало на показники AUC та Cmax ефавіренцу.

i= 7;лід періодично перевіряти рівень холестерин= 091;. При одночасном= 091; застосуван= 085;і з Вонавіром може бути необхідним коригуванн= 103; дози симвастати= 085;у (див. інструкцію для медично&#= 1075;о застосуван= 085;я на симвастати= 085;).

i= 7;имвастатин/&#= 1077;мтрицитабі= н

Взаємо= 076;ія не вивчалась.

i= 7;имвастатин/&#= 1090;енофовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взаємо= 076;ія не вивчалась.

i= 6;озувастати= 085;/ефавіренц=

h= 2;заємодія не вивчалась. Розувастат= 080;н виводиться переважно у незміненом= 091; вигляді з калом, тому взаємодія з ефавіренцо= 084; не очікуєть&#= 1089;я.

Вона= ;вір та розувастат= 080;н можна застосовув= 072;ти одночасно без коригуванн= 103; дози.

i= 6;озувастати= 085;/емтрицитаб= ін

Взаємо= 076;ія не вивчалась.

i= 6;озувастати= 085;/тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат

Взаємо= 076;ія не вивчалась.

ГОРМОНАЛЬН= ;І КОНТРАЦЕПТ= 048;ВИ

i= 5;ерорально:

h= 5;тинілестра= 076;іол + норгестамі= 085;/ефавіренц

(0,035 мг + 0,= 25 мг 1 р/д/600= мг 1 р/д)

h= 5;тинілестра= 076;іол

AUC: ↔

C= max: ↔

Cmin: = ↓ 8 % (↑ 14 до ↓ 25)<= o:p>

Норе= ;лгестромін (активний метаболіт)

AUC: ↓ 64 % (↓ 62 до ↓ 67)

Cmax: <= /span>↓ 46 % (↓ 39 до ↓ 52)

Cmin: <= /span>↓ 82 % (↓ 79 до ↓ 85)

Лево= ;норгестрел (активний метаболіт):

AUC: ↓ 83 % (↓ 79 до ↓ 87)

Cmax: = ↓ 80 % (↓ 77 до ↓ 83)

Cmin: ↓ 86 % (↓ 80 до ↓ 90)

(індm= 1;кційний метаболізм)

h= 5;фавіренц: відсутніст= 100; клінічно значущої взаємодії.

i= 0;лінічне значення таких ефектів невідоме.

h= 4;одатково до гормональн= 080;х контрацепт= 080;вів слід використов= 091;вати надійний бар’єрний метод контрацепц= 110;ї (див. розд= ;іл «Застосува= 085;ня у період вагітності &#= 1072;бо годування груддю»).

h= 5;тинілестра= 076;іол/тенофов= іру дизопрокси= 083; фумарат

(-/300 мг 1 р/д)

h= 5;тинілестра= 076;іол:

AUC:<= /span> ↔

Cmax: ↔

i= 8;енофовір:

AUC: ↔

Cmax: ↔

i= 3;оргестамін/&#= 1077;тинілестра= діол/ емтрицитаб= 110;н

h= 2;заємодія не вивчалась.

g= 0;н’єкції: депомедрок= 089;ипрогестер&= #1086;ну ацетат (ДМПА)/ефавір= енц (150 мг ДМПА одноразово внутрішньо= 084;’язово)

i= 9; тримісячно= 084;у дослідженн= 110; взаємодій не спостері&#= 1075;алося суттєвих відмінност= 077;й показників фармакокін= 077;тики ДМПА у пацієнтів, які отримували антиретров= 110;русну терапію з ефавіренцо= 084;, і які не отримували антиретров= 110;русне лікування. Подібні рез&#= 1091;льтати спостеріга= 083;и інші дослідники, хоча плазмові рівні ДМПА були більше варіабельн= 080;ми у другому дослідженн= 110;. В обох дослі&= #1076;женнях рівні прогестеро= 085;у у плазмі кро&= #1074;і у пацієнтів, які отримували ефавіренц та ДМПА, зали= шалися низькими, що свідчить про пригніч&#= 1077;ння овуляції.

i= 4;скільки даних дуже мало, додатково до гормонал&#= 1100;них контрацепт= 080;вів слід використов= 091;вати надійний бар’єрний метод контрацепц= 110;ї (див. розд= ;іл «Застосува= 085;ня у період вагітності або годування груддю»).

h= 4;МПА/тенофов&#= 1110;ру дизопрокси= 083; фумарат

h= 2;заємодія не вивчалась.

h= 4;МПА/емтрици&#= 1090;абін

h= 2;заємодія не вивчалась.

g= 0;мплант:

h= 5;тоногестре= 083;/ефавіренц

h= 2;заємодія не вивчалась. Можливе зниження AUC етоногестр= 077;лу (індукція CYP3A4). У постмаркет= 080;нговий період були поодинокі випадки неефективн= 086;сті контрацепц= 110;ї у пацієнтів, які застосовув= 072;ли етоногестр= 077;л з ефавіренцо= 084;.

h= 4;одатково до гормональн= 080;х контрацепт= 080;вів слід використов= 091;вати надійний бар’єрний метод контрацепц= 110;ї (див. розд= ;іл «Застосува= 085;ня у період вагітності або годуван&#= 1085;я груддю»).

h= 5;тоногестре= 083;/тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат

h= 2;заємодія не вивчалась.

h= 5;тоногестре= 083;/емтрицитаб= ін

h= 2;заємодія не вивчалась.

g= 0;МУНОСУПРЕС= 054;РИ

g= 0;муносупрес= 086;ри, що метаболізу= 102;ться CYP3A4 (наприклад, циклоспори= 085;, такролімус, сіролімус)/е&= #1092;авіренц

h= 2;заємодія не вивчалась. Можливе зниження AUC імуносупре= 089;ора (індукція CYP3A4). Впливу імуносупре= 089;орів на AUC ефавіренцу не передбачає= 090;ься.

Мож= ;е бути необхідним коригуванн= 103; дози імунос&#= 1091;пресора. На початку та в кінці лікування Вонавіром рекомендов= 072;но проводити р&#= 1077;тельний моніторинг концентрац= 110;ї імуносупре= 089;ора протягом принаймні 2 тижнів (до до= сягнення стабільних концентрац= 110;й).

i= 8;акролімус/е&#= 1084;трицитабін= /  тенофовір= 091; дизопрокси= 083; фумарат (0,1 мг/кг 1 р/д/200 мг/300мг 1 р/д)

i= 8;акролімус:

AUC: ↔

Cmax: ͛= 6;

C24h: ͛= 6;

h= 5;мтрицитабі= 085;:

AUC: ↔

Cmax:↔

C24h: ↔

i= 8;енофовіру дизопрокси= 083;у фумарат:

AUC: ↔

Cmax: ↔

C24h: ↔=

i= 4;ПІОЇДИ

i= 2;етадон/ефав&#= 1110;ренц

(35-1= 00 мг 1 р/д/600 мг 1 р/д)

i= 2;етадон:

AUC: ↓ 52 % (↓ 33 до ↓ 66)

Cmax: = ↓ 45 % (↓ 25 до ↓ 59)

( = 10;ндукція CYP3A4)

i= 9; дослідженн= 110; з участю ВІЛ-= інфікованиm= 3; ін’єкційни= 093; наркозалеж= 085;их пацієнтів одночасне застосуван= 085;я ефавіренцу та метадону призводило до зниження &= #1087;лазмового рівнень метадону та до появи озн&= #1072;к відміни опіатів. Для полегшення симптомів відміни дозу метадону підвищувал= 080; в середньому на 22 %.

h= 7;а пацієнтами, які отримують одночасно метадон і Вонавір, слід спостеріга= 090;и щодо появи симптомів відміни, а дозу метадону збільшити з метою полегшення симптомів.

i= 2;етадон/тено&#= 1092;овіру дизопрокси= 083; фумарат

(40-110 мг  1 р/д/300мг 1 р/д)

i= 2;етадон:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

i= 8;енофовір:

AUC: ↔

Cmax: ↔

Cmin: ↔

i= 2;етадон/емтр&#= 1080;цитабін

h= 2;заємодія не вивчалась.

h= 1;упренорфін/&#= 1085;алоксон/ ефавіренц

h= 1;упренорфін:

AUC:<= /span> ↓ 50 %

Норб= ;упренорфін:

AUC:<= /span> ↓ 71 %

h= 5;фавіренц:

l= 5;емає клінічно значущої фармакокін= 077;тичної взаємодії з ефавіренцо= 084;.

Хоч= ;а AUC бупренорфі= 085;у знижується, симптомів відміни не спостеріга= 083;ося. При одночасном= 091; застосуван= 085;і з Вонавіром коригуванн= 103; дози бупрен&#= 1086;рфіну може бути не потрібн = 77;.

h= 1;упренорфін/&#= 1085;алоксон/ емтрицитаб= 110;н

h= 2;заємодія не вивчалась.

h= 1;упренорфін/&#= 1085;алоксон/ тенофовіру дизопрокси= 083; фумарат

h= 2;заємодія не вивчалась.

 

1 Переважаючl= 0;й циркулюючиl= 1; метаболіт софосбувірm= 1;.

 

Дослідk= 8;ення, що проводилисn= 3; з іншими пре= 087;аратами.

Н = 77; спостерігаl= 3;ося клінічно значущих вз = 72;ємодій, при застосуванl= 5;і ефавіренцу разом з азитроміциl= 5;ом, цетиризиноl= 4;, фозампренаk= 4;іром/ритона&#= 1074;іром, лоразепамоl= 4;, нелфінавірl= 6;м, зидовудиноl= 4;, антацидами, що містять гідроксид магнію/алюм = 10;нію, фамотидиноl= 4; або флуконазолl= 6;м. Можливість взаємодії з ефавіренцоl= 4; або іншими азольними протигрибкl= 6;вими засобами, такими як кетоконазоl= 3;, не вивчалас = 03;.

Не виявлено клінічно значущої фармакокінk= 7;тичної взаємодії при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і емтрицитабo= 0;ну зі ставудином, зидовудиноl= 4; або фамцикловіl= 8;ом, а також клін= 110;чно значущої взаємодії при одночасномm= 1; прийомі тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату з емтрицитабo= 0;ном, нелфінавірl= 6;м або рибавіриноl= 4;.

 

 

 

Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я.=

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; засобами.

Оскільl= 2;и Вонавір є комбінованl= 0;м препаратом, його не слід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами, що містять так = 10; самі діючі речовини – емтрицитабo= 0;н або тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат. Препарат Вонавір не слід застосовувk= 2;ти з лікарськимl= 0; засобами, що містять ефа = 74;іренц, за винятком випадків, коли необхі = 76;на корекція дози (наприклад, при застосуванl= 5;і з рифампіци = 85;ом). З причини аналогічноl= 9;ті емтрицитабo= 0;ну препарат Вонавір не слід застос = 86;вувати одночасно з іншими аналогами ц = 80;тидину (наприклад, із ламівудиноl= 4;). Також препа = 88;ат не слід застосовувk= 2;ти одночасно з адефовіру дипівоксилl= 6;м. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Вонавір і диданозину не рекоменд = 86;вано, оскільки AUC діданозину значно посилюєтьсn= 3; після засто = 89;ування з тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумаратом, щ= 086; може підвищуватl= 0; ризик розвитку побічних реакцій, асоційованl= 0;х із диданози = 85;ом. Рідко повідомлялl= 0; про розвито = 82; панкреатитm= 1; та лактоацидоk= 9;у, іноді з лета= 083;ьним наслідком.=

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я препарату Вонавір та софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у не рекоменд = 91;ється, оскільки, як очікується, плазмова концентрацo= 0;я велпатасвіl= 8;у знизиться п = 10;сля одночасногl= 6; введення ефавіренцу, що призводить до зниження терапевтичl= 5;ого ефекту софосбувірm= 1;/ велпатасвіl= 8;у.

Немає даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я препарату Вонавір у комбінації = 79; іншими противірусl= 5;ими препаратамl= 0;.

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я з екстракто = 84; гінкго білоба не ре= 082;омендоване.=

 

Пере&= #1093;ід від схеми противірусl= 5;ого лікування, щ= 086; включає інгібітор протеази.=

Наявні дані вказують на те, що у пацієнтів п = 88;и переході ві = 76; схеми противірусl= 5;ого лікування, яка включає інгібітор протеази, до &#= 1079;астосуванн= я препарату Вонавір, мож= 077; знижуватисn= 3; відповідь н = 72; терапію. За станом таки = 93; пацієнтів слід уважно спостерігаm= 0;и щодо підвищення вірусного навантаженl= 5;я (оскільки профіль безпеки застосуванl= 5;я ефавіренцу та інгібіторіk= 4; протеази відрізняєтn= 0;ся) і побічних реакцій.

Опор&= #1090;уністичні інфекції.=

У пацієнтів, які отримують препарат Вонавір або будь-яку інш= 091; противірусl= 5;у терапію, мож= 091;ть розвиватисn= 3; опортуністl= 0;чні інфекції аб = 86; інші ускладненнn= 3; ВІЛ-інфекці = 11;, тому лікар повинен проводити ретельне клінічне спостережеl= 5;ня стану пацієнтів з ВІЛ-асоційо = 74;аними захворюванl= 5;ями.

Пере&= #1076;ача ВІЛ.

Пацієнm= 0;у слід пояснити, що противірусl= 5;і препарати, у тому числі Вонавір, не захищають від ризику передачі ВІ = 51; іншим людям при статево = 84;у контакті аб = 86; через кров. Слід продов = 78;увати дотримуватl= 0;ся відповідниm= 3; заходів безпеки.

Впли&= #1074; прийому їжі.=

Застосm= 1;вання препарату Вонавір під час вживанн = 03; їжі може посилювати AUC ефавіренцу та призводити до зростанн = 03; частоти виникнення побічних реакцій. Препарат рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти на порожній шлунок, бажано пере = 76; сном.

Захв&= #1086;рювання печінки.=

Фармакl= 6;кінетика, безпека та ефективніcт = 00; застосуван&= #1085;я препарату Вонавір пацієнтам і = 79; серйозними захворюванl= 5;ями печінки не встановленo= 0;. Вонавір протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки тяж = 82;ого ступеня і не рекомендовk= 2;ний пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки середнього ступеня тяжкості. Оскільки ефавіренц метаболізуn= 8;ться головним чином системою цитохрому P450 (CYP45= 0), слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти препарат Вонавір пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки легкого ступеня. За станом таки = 93; пацієнтів потрібно ретельно спостерігаm= 0;и щодо появи побічних ефектів ефа = 74;іренцу, особливо симптомів з боку нервов = 86;ї системи. З періодичниl= 4;и інтерваламl= 0; слід проводити лабораторнo= 0; аналізи для оцінки перебігу захворюванl= 5;я печінки.

У пацієнтів з уже існуючи = 84;и порушеннямl= 0; функції печінки, вкл= 102;чаючи хронічний активний гепатит, у процесі комбінованl= 6;ї противірусl= 5;ої терапії підвищуєтьl= 9;я частота патологічнl= 0;х змін функці = 11; печінки, за станом таки = 93; пацієнтів слід спостерігаm= 0;и відповідно до стандарт = 85;ої практики. Пр= 080; ознаках погіршання перебігу захворюванl= 5;я печінки або стійкого підвищення рівнів трансамінаk= 9; сироватки крові (у >5 раз= 110;в за верхню межу норми) слід зіставити переваги продовженнn= 3; лікування препаратом = 42;онавір та потенційні ризики вираженої п = 77;чінкової токсичностo= 0;. Стосовно таких пацієнтів слід розгля = 85;ути питання про тимчасове припинення або відміну лікування.

У пацієнтів, які отримують лікування іншими препаратамl= 0;, що асоційованo= 0; з розвитком печінкової токсичностo= 0;, рекомендовk= 2;но контролюваm= 0;и рівень печі = 85;кових ферментів.=

Р = 77;акції з боку печінки.=

У постмаркетl= 0;нговому періоді повідомлялl= 0; про печінкову недостатніl= 9;ть у пацієнтів = 079; відсутністn= 2; в анамнезі захворюванn= 0; печінки або відомих факторів ризику. У всіх пацієн = 90;ів (незалежно від наявності порушень функції печ = 10;нки або факторі = 74; ризику) слід розглянути питання про моніторинг рівня печінкових ферментів.=

П = 72;цієнти з ВІЛ і коінфекцієn= 2; ВГВ або ВГС.=

Пацієнm= 0;и з хронічним гепатитом В або С, які отр&= #1080;мують комбінованm= 1; противірусl= 5;у терапію, мають підвищений ризик розвитку тяжких та потенційно летальних побічних ре = 72;кцій з боку печінки.

Лікар повинен керуватися поточними рекомендацo= 0;ями щодо лікування ВІЛ для проведення оптимальноo= 1; терапії у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з коінфекцієn= 2; ВГВ.

У разі одночасної противірусl= 5;ої терапії гепатиту В або С слід ознайомитиl= 9;я з відповідн = 86;ю Короткою характерисm= 0;икою на лікарськ = 80;й засіб, що застосовуєm= 0;ься.

Безпекk= 2; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Вонавір для лікування хронічної і = 85;фекції ВГВ не досліджуваl= 3;ися. У досліджен = 85;ях фармакодинk= 2;міки емтрицитабo= 0;н та тенофові = 88; окремо і в комбінації продемонстl= 8;ували активність проти ВГВ.

Невелиl= 2;ий клінічний досвід свідчить пр = 86; активність проти ВГВ у емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату пр = 80; їх застосув = 72;нні у комбінованo= 0;й противірусl= 5;ій терапії для контролю ВІЛ-інфекці = 11;. Відміна пре = 87;арату Вонавір у пацієнтів з ВІЛ та ВГВ може призводити до раптовог = 86; тяжкого загостреннn= 3; гепатиту. Пацієнти з ВІЛ та ВГВ, які припини = 83;и лікування препаратом Вонавір, пов= 080;нні перебувати під ретельним клінічним т = 72; лабораторнl= 0;м спостережеl= 5;ням протягом пр = 80;наймні чотирьох місяців після закінчення терапії. У разі необхідносm= 0;і лікування г = 77;патиту В може бути відновлено. Для пацієнт = 10;в із прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям печінки або цирозом припинення лікування н = 77; рекомендуєm= 0;ься, оскільки посттерапеk= 4;тичне загостреннn= 3; гепатиту може призводити до декомпенсаm= 4;ії функції печінки.

Подо&= #1074;ження QT-інтервалу.=

Подовжk= 7;ння QT-інтервалу спостерігаl= 3;и під час застосуванl= 5;я ефавіренцу. Для пацієнт = 10;в із підвищеним ризиком Тоrsade de Pointes («танець се&#= 1088;ця») або тих, які приймають лікарські засоби, що мають ризик виникнення Тоrsade de Pointes, слід ро= зглядати альтернатиk= 4;и лікування замість Вонавіру.

Симп&= #1090;оми з боку психіки.=

Про побічні реакції з боку психік = 80; повідомлялl= 0; у пацієнтів, які отримували лікування ефавіренцоl= 4;. Пацієнти з психічними = 88;озладами в анамнезі мають вищий ризик розви = 90;ку серйозних побічних реакцій з боку психік = 80;. Зокрема, тяжка депресія виникала ча = 89;тіше у пацієнтів = 079; депресією в анамнезі. У постмаркетl= 0;нговому періоді повідомлялl= 0; про тяжку депресію, летальний наслідок через суїци = 76;, марення та психозоподo= 0;бну поведінку. Необхідно інформуватl= 0; пацієнтів про те, що у разі появи симптомів тяжкої депресії, пс= 080;хозу або суїцидальнl= 0;х думок вони повинні негайно звернутися до лікаря, щоб установ = 80;ти, чи пов’язан = 10; ці симптоми = 079; прийомом ефавіренцу, = 110; якщо це підтвердитn= 0;ся, визначити, ч= 080; переважає користь від продовженнn= 3; лікування над ризиком.

Симп&= #1090;оми з боку нервової системи.=

Симптоl= 4;и, включаючи (але не обмежуючисn= 0;) запаморочеl= 5;ня, безсоння, підвищену с = 86;нливість, погіршення концентрацo= 0;ї уваги та патологічнo= 0; сни, часто спостерігаl= 3;и у пацієнтів, які отримували ефавіренц у дозі 600 мг у клінічних дослідженнn= 3;х. Запаморочеl= 5;ня часто виникало у клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату. Пр= 086; головний біль повідо = 84;ляли у процесі досліджень емтрицитабo= 0;ну. Симптоми з боку нервової системи, що а&#= 1089;оційовані із застосуванl= 5;ям ефавіренцу, = 079;азвичай виникали у перші 1-2 дні і зникали заз = 74;ичай через 2-4 тижні лікування. Пацієнтів н = 77;обхідно поінформувk= 2;ти, що вищезазначk= 7;ні симптоми, що часто виникають, імовірно, зн= 080;кнуть при продовженнo= 0; лікування і не передбач = 72;ють подальшого розвитку будь-яких си= 084;птомів з боку психіки, що виникають рідше.

 

Судо&= #1084;и.=

При застосуванl= 5;і ефавіренцу судоми спос = 90;ерігали у пацієнтів із судомами = 074; анамнезі. Пацієнти, як= 110; отримують одночасно антиконвулn= 0;санти, що метаболізуn= 2;ться переважно печінкою (наприклад, фенітоїн, карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л), можуть потребуватl= 0; періодично&#= 1075;о моніторингm= 1; їх рівня у плазмі. При дослідженнo= 0; взаємодії лікарських засобів пла = 79;мові концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну знижувалисn= 3; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну з ефавіренцоl= 4;. Запобіжних = 79;аходів потрібно вжити для всіх пацієнтів і = 79; судомами в анамнезі.=

Пору&= #1096;ення функції нирок.

Препарk= 2;т Вонавір не рекомендовk= 2;ний пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок помірного т = 72; тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <= 50 м = 83;/хв). У пацієнтів із такими станами при застосуванl= 5;і комбінованl= 0;х препаратів неможливо відкоригувk= 2;ти дозу емтрицитабo= 0;ну і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату. Слід уникат = 80; застосуванl= 5;я препарату Вонавір, якщ= 086; одночасно п = 88;изначено або нещодавно проводилосn= 0; лікування нефротоксиm= 5;ним препаратом. Якщо застос = 91;вання нефротоксиm= 5;них лікарських = 79;асобів (таких як аміноглікоk= 9;иди, амфотерициl= 5; В, фоскарнет, ганцикловіl= 8;, пентамідин, ванкоміцин, цидофовір, інтерлейкіl= 5;-2) неможливо уникнути, ни= 088;кову функцію слі = 76; контролюваm= 0;и щотижня.

Зафіксl= 6;вано випадки гострої ниркової не = 76;остатності внаслідок застосуванl= 5;я високих доз або багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них препаратів (НПЗП) у паціє&= #1085;тів, які застосовувk= 2;ли тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат та і= 079; факторами ризику розв = 80;тку ниркової дисфункції. Слід регуля = 88;но контролюваm= 0;и функції нирок при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і Вонавіру з НПЗП.

У клінічній практиці пр = 80; застосуванl= 5;і тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату повідомлялl= 0; про ниркову недостатніl= 9;ть, порушення функції нирок, підви= 097;ений рівень креатиніну, гіпофосфатk= 7;мію та проксимальl= 5;у тубулопатіn= 2; (включаючи синдром Фанконі).

Перед початком лікування препаратом Вонавір у всіх пацієнтів рекомендовk= 2;но визначати кліренс креатиніну, = 072; функцію нир = 86;к (кліренс креатиніну = 10; фосфат сироватки крові) перевіряти раз на 2-4 тижні лікування т = 72; після трьох місяців лікування раз на три-шість місяців у пацієнтів без ризику д= 083;я ниркових функцій. У пацієнтів з наявністю в анамнезі порушень функції нирок або тих, хто знаходитьсn= 3; у ризику порушень функції нирок, необхідно частіше контролюваm= 0;и функції нирок.

Якщо фосфат сироватки крові становить <1,5 = 084;г/дл (0,48 ммоль/л) або кліренс креатиніну зменшився д = 86; <50 мл/хв у будь-якого пацієнта, який отриму = 08; Вонавір, ниркові фун = 82;ції потрібно перевіряти через тижде = 85;ь, включаючи дослідженнn= 3; рівня глюкози в кр= 086;ві, натрію та концентрацo= 0;ї глюкози в се= 095;і (див. розділ «Побічні реакції», проксимальl= 5;а тубулопатіn= 3;). Оскільки Вонавір є фіксованою комбінацієn= 2; та інтервал = 80; дозування окремих компонентіk= 4; не можуть бути змінен = 10;, лікування Вонавіром слід припинити у = 087;ацієнтів із підтверджеl= 5;им кліренсом к = 88;еатиніну <50 мл/хв або зниженим фосфатом си = 88;оватки крові до <1,0 мг/дл (0,32 ммоль/л). Якщо показане припинення застосуванl= 5;я Вонавіру аб = 86; необхідна зміна дозування, можливе застосуванl= 5;я ефіваренцу, емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру окремо.

Впли&= #1074; на кістки.=

У 144-тижневому контрольовk= 2;ному клінічному = 76;ослідженні, у якому порівнювалl= 0; тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат зі ставідином = 91; комбінації = 79; ламівудиноl= 4; та ефіваренцоl= 4; у пацієнтів, які знаходя = 90;ься на антиретровo= 0;русному лікуванні, спостерігаl= 3;и слабке зниження мінеральноo= 1; щільності кісток (МЩК) стегна та хр= 077;бта в обох група= 093; пацієнтів. Н= 072; 144-й тиждень зниження МЩ = 50; хребта та зміни біомаркеріk= 4; кісток порі = 74;няно з початковимl= 0; значеннями були більш з= 085;ачущими у групі тенофовіру. Зменшення М = 65;К стегна було більш значущим у цієї ж групи на 96-й тиждень. Проте протягом 144 тижнів не спостерігаl= 3;и підвищеногl= 6; ризику розв = 80;тку переломів або доказів щодо клінічно зн = 72;чущих патологій кісткової тканини.

У інших дослідженнn= 3;х (проспектив = 85;их та перехрес = 85;их) найбільш помітне зменшення М = 65;К спостерігаl= 3;и у пацієнтів, які отримували тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат, як частину схеми, що міс&#= 1090;ила посилений інгібітор протеази. Необхідно враховуватl= 0; альтернатиk= 4;ні схеми лікув = 72;ння для пацієнтів з остеопорозl= 6;м, які мають високий ризик переломів.=

Патолоk= 5;ічні зміни кісткової тканини (неч= 072;сто призводять до переломі = 74;) можуть бути пов’язані з проксимальl= 5;ою нирковою тубулопатіn= 8;ю. Якщо є підоз= 088;а на патологічнo= 0; зміни кісто = 82;, слід провес = 90;и відповідні консультацo= 0;ї.

Реак&= #1094;ії з боку шкіри.=

При окремому застосуванl= 5;і компонентіk= 4; препарату Вонавір повідомлялl= 0; про висипан = 85;я від легкого до помірног = 86; ступеня. Висипання, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям ефавіренцу зазвичай зникали при продовженнo= 0; лікування. Застосуванl= 5;я відповідниm= 3; антигістамo= 0;нів та/або кортикостеl= 8;оїдів може покращ = 91;вати переносиміl= 9;ть і прискорюваm= 0;и зникнення висипань. Тяжка форма висипань, асоційованk= 2; з утворення = 84; пухирів, вологої десквамаціo= 1; або виразок, спостерігаl= 3;ась у понад 1 % пацієнтів при лікуванні ефавіренцоl= 4;. Мультиформl= 5;а еритема або синдром Стівенса–Дk= 8;онсона спостерігаl= 3;и з частотою 0,1=  %. Препарат Вонавір слі = 76; відмінити пацієнтам і = 79; тяжкою формою виси = 87;ань, що характеризm= 1;ється пухирями, де= 089;квамацією, враженням слизових оболонок аб = 86; гарячкою. Досвід застосуванl= 5;я ефавіренцу пацієнтам, яким було відмінено інший препа = 88;ат класу ННІЗТ, обмежений. Вонавір не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти пацієнтам з небезпечниl= 4;и для життя реакціями з боку шкіри (такими як синдром Стівенса–Дk= 8;онсона), що виникали = 091; період застосуванl= 5;я ННІЗТ.

Маса тіла та метаболічнo= 0; параметри.= =

Під час антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; спостерігаm= 0;ися збільшення маси тіла та рівня ліпідів крові та глю= 082;ози.

Такі зміни можут = 00; бути частково пов'язані з контролем хвороби та стилем житт = 03;. Для ліпідів = 091; деяких випадках є докази ефекту ліку = 74;ання, тоді як для збільшення маси тіла не= 084;ає суттєвих доказів, чи стосується = 94;е будь-якого конкретногl= 6; лікування. Для контрол = 02; ліпідів крові та глюкози слі = 76; враховуватl= 0; встановленo= 0; правила лікування В = 30;Л. Ліпідні розлади необхідно відповідно = 82;лінічно контролюваm= 0;и.

Міто&= #1093;ондріальна дисфункція.=

Анал&= #1086;ги нуклеозидіk= 4; і нуклеотидіk= 4; іn vіtro= та іn vіvo<= /span> були причиною різних мітохондріk= 2;льних ушкоджень. Зафіксованl= 6; порушення функції міт = 86;хондрій у ВІЛ-негатив = 85;их дітей, на яки&#= 1093; впливали нуклеозиднo= 0; аналоги іn utero та/або у постнатальl= 5;ому періоді. Спостерігаl= 3;ися такі основн = 10; побічні реакції: гем= 072;тологічні порушення (анемія, нейтропеніn= 3;) та порушенн = 03; метаболізмm= 1; (гіперлакта = 90;емія, гіперліпазk= 7;мія). Ці явища часто мають тимчасовий характер. Повідомлялl= 0; про деякі пі= 079;ні неврологічl= 5;і порушення (артеріальн = 72; гіпертензіn= 3;, судоми, патологічнk= 2; поведінка). Дотепер точно невідомо, чи є неврологічl= 5;і порушення тимчасовимl= 0; або постійними. Стосовно кожної дитини (навіть ВІЛ-негатив = 85;ої), на яку впливали in utero нуклеотиднo= 0; та нуклеозиднo= 0; аналоги, слі= 076; проводити подальше клінічне та лабораторнk= 7; спостережеl= 5;ня, а у разі появи відповідниm= 3; ознак або симптомів н = 77;обхідно провести повне обстеження щодо можлив = 86;ї мітохондріk= 2;льної дисфункції. Ці дані не впливають н = 72; діючі національнo= 0; рекомендацo= 0;ї щодо застосуванl= 5;я антиретровo= 0;русних препаратів вагітним жінкам для п= 086;передження вертикальнl= 6;ї передачі ВІ = 51;.

Синд&= #1088;ом імунної реактиваціo= 1;.

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з тяжким імун = 86;дефіцитом на момент призначеннn= 3; комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ) запаль&#= 1085;і реакції на безсимптомl= 5;і або залишко = 74;і опортуністl= 0;чні патогени можуть вини = 82;ати частіше і бути причиною виникнення серйозних клінічних станів або загостреннn= 3; симптомів. В основному такі реакці = 11; спостерігаn= 2;ться протягом перших кількох тиж = 85;ів або місяців проведення КАРТ. Важливим пр = 80;кладом є цитомегалоk= 4;ірусний ретиніт, ген= 077;ралізовані та/або локальні мікобактерo= 0;альні інфекції та пневмонія, спричинена Pneumocystis carinii. Будь-які симптоми запалення потрібно у р= 072;зі необхідносm= 0;і оцінити і призначити відповідне лікування.

Тако&= #1078; повідомлялl= 0; про аутоімунні порушення, такі як базедова хв = 86;роба, при імунній ре активаці = 11;, однак періо = 76; часу до виникнення порушення був різним. Т&#= 1072;кі реакції можуть виникати через багат = 86; місяців після початку лікування.=

Осте&= #1086;некроз.

Хоча і вважаєтьс = 03;, що етіологі = 03; є багатофак = 90;орною (включаючи застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів, зловживаннn= 3; алкоголем, тяжку імуно = 89;упресію, високий індекс маси тіла), випадк&#= 1080; остеонекроk= 9;у спостерігаl= 3;и переважно у пацієнтів і = 79; вираженими проявами ВІ = 51;-інфекції та/або у разі тривалої КАРТ. Пацієн= 090;ам слід повідомити про необхіднісm= 0;ь звернутися = 76;о лікаря при виникненні ломоти та болю в сугло= 073;ах, відчуття скутості аб = 86; у разі утруд= 085;ення руху в суглобах.

Паці&= #1108;нти з мутаціями ВІЛ-1.

Слід уникати застосуванl= 5;я препарату Вонавір пацієнтам і = 79; мутаціями K65R, M184V= /I або K103N ВІЛ-1.

Літн&= #1110;й вік.

Заст&= #1086;сування препарату Вонавір не вивчали у пацієнтів віком від 65 років. Більш імовірно, що у людей літнього віку функці = 03; печінки або нирок ослаблена, тому слід з обережністn= 2; проводити лікування препаратом Вонавір так = 80;х пацієнтів.

Допо&= #1084;іжні речовини.=

Дани&= #1081; препарат містить 1 м = 84;оль (23,6 м = 75;) натрію в одній дозі, що слід враховуватl= 0; пацієнтам, які дотримуютьl= 9;я дієти з конт= 088;олем споживання натрію.

 

З = 72;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку.

Ж = 10;нки, які приймають препарат Вонавір, повинні уникати  вагітностo= 0;. Жінка&#= 1084; репродуктиk= 4;ного віку перед початком лікування препаратом слід зробит = 80; тест на вагітність.

К= онтрацепціn= 3; у чоловіків = 110; жінок. Завжди слід застосовувk= 2;ти бар’єрний метод у комбінації = 79; іншими засобами контрацепцo= 0;ї (наприклад, із пероральниl= 4;и або іншими гормональнl= 0;ми контрацептl= 0;вами під час лікування препаратом Вонавір; оскільки ефавіренц має тривали = 81; період напі = 74;виведення, рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти відповідні методи контрацепцo= 0;ї протягом 12 тижнів післ = 03; припинення застосуванl= 5;я препарату).

В = 72;гітність.

Ефав&= #1110;ренц: У ретроспектl= 0;вних повідомленl= 5;ях були  випадки дефекту нервової трубки, включаючи менінгомієl= 3;оцеле. Всі ці випадки стосувалисn= 3; жінок, які у І триместрі вагітності отримували лікування, щ= 086; включало ефавіренц. = 041;ули зафіксованo= 0; додаткові випадки (перспектив = 85;ий та ретроспектl= 0;вний), що відповідаюm= 0;ь дефектам нервової трубки, у комбінації = 79; фіксованою дозою таблеток, що містить ефа = 74;іренц, емтрицитабo= 0;н та фумарату тенофовір дизопроксиl= 3;.

Оскільки дефект нервової трубки вини = 82;ає протягом перших чотирьох тижнів фета = 83;ьного розвитку (до закриття нервової тр = 91;бки), потенційниl= 1; ризик стосується жінок, які застосовуюm= 0;ь ефавіренц протягом І триместру вагітності.

За станом на липень 2013 р. до Реєстру вагітностеl= 1; з експозицієn= 2; антиретровo= 0;русних препаратів надійшло 904 повідомленl= 5;я про експозицію ефавіренцу (компонент у схемі лікування) у І триместрі вагітності = 79; подальшим народженняl= 4; 766 новонароджk= 7;них. У однієї дитини був дефект нервової тр = 91;бки, а частота і характер інших вроджених п = 72;тологій були подібними д = 86; таких показників = 91; дітей з експозицієn= 2; схем лікування, д= 086; яких не входив ефавіренц, а також у ВІЛ-негатив = 85;их дітей групи контролю. Частота дефекту нервової трубки у загальній популяції с = 90;ановить 0,5-1 випадок на 1000 новонароджk= 7;них.

П = 88;и введенні ефавіренцу мавпам спостерігаl= 3;ися мальформацo= 0;ї у плода.=

Е = 84;трицитабін і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3; фумарат. Наявні дані щодо вагітних жінок (300-1000 результатіk= 4; вагітності) вказують на відсутністn= 0; мальформац&#= 1110;й або фетальної/н = 77;онатальної токсичностo= 0;, пов’язаної = 79; емтрицитабo= 0;ном та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;ом фумаратом. Дослідженнn= 3; на тваринах із застосуванl= 5;ям цих препара = 90;ів не виявили репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;.

П = 88;епарат  не слід застосовувk= 2;ти у період вагітності, за винятком випадків, ко= 083;и клінічний с = 90;ан жінки вимагає лікування ефавіренцоl= 4;/емтрицитаб&#= 1110;ном/тенофов= ;іру дизопроксиl= 3;ом фумаратом.=

П= еріод годування груддю. Емтрицитабo= 0;н та тенофові = 88; проникають = 91; грудне молоко людини. Недостатньl= 6; інформації щодо ефекті = 74; емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у у новонароджk= 7;них/дітей. Дослідженнn= 3; на щурах продемонстl= 8;ували, що ефавірен = 94; проникає у грудне моло = 82;о; концентрац&= #1110;ї ефавіренцу були набагато ви = 97;ими, ніж рівні у материнськo= 0;й плазмі кров = 10;. Ризик для новонароджk= 7;ної дитини викл = 02;чити не можна, тому препарат  не слід застосовувk= 2;ти у період годування груддю.

З = 75;ідно із загальнопрl= 0;йнятим правилом, ВІ= 051;-інфіковани= м жінкам не рекомендовk= 2;но годувати дітей грудд = 02; для виключення передачі ВІ = 51; дитині.

 <= /p>

 <= /p>

Ферт&= #1080;льність. Немає даних щодо впливу препарату н = 72; людину. Дослідженнn= 3; на тваринах не показали шкідливого впливу ефавіренцу, = 077;мтрицитабі&= #1085;у або тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату на фертильнісm= 0;ь.

 

З = 76;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Д = 86;слідження щодо впливу препарату н = 72; швидкість реакції при керуванні автомобілеl= 4; і при викона= 085;ні роботи з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;ся. Однак повідомлялl= 0; про випадки запаморочеl= 5;ня під час прийому ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату. Ефавіренц може також спричиняти = 87;огіршення концентрацo= 0;ї уваги та/або сонливість. Пацієнти повинні знати, що у разі виникнення цих симптом = 10;в вони повинн = 10; уникати потенційно небезпечниm= 3; дій, наприклад керування а = 74;томобілем або роботи з різними механізмамl= 0;.

 <= /b>

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я та дози.

Т= ерапію повинен про = 74;одити лікар із досвідом лікування В = 30;Л-інфекції.

Дозування<= /i>.

Доро= слі.

Рекомен&= #1076;ована доза препарату В = 86;навір становить 1 таблетку (перорально) 1 раз на добу. Якщо пацієнт пропустив прийом чергової до = 79;и препарату Вонавір і з моменту належного часу прийом = 91; пройшло не більше 12 годин, в= іг повинен якомога швидше прийняти препарат та надалі продовжуваm= 0;и дотримуватl= 0;ся звичайного режиму його заст= осування. Якщо пацієн = 90; пропустив прийом чергової дози препарату, і з моменту на= 083;ежного часу прийом = 91; пройшло більше 12 годи&= #1085;, він не повинен приймати пропущену дозу, але надалі повинен п= 088;одовжити прийом препарату у звичайному встановленl= 6;му режимі.

Якщо протягом 1 години післ = 03; прийому препарату В = 86;навір у пацієнта виникло блювання, йому слід прийняти ще одну таблет = 82;у. Якщо блюван = 85;я виникло у пацієнта більше ніж через 1 годин&#= 1091; після прийому препарату, приймати ще одну таблетку немає потреби.

В= онавір рекомендовk= 2;но приймати на порожній шлунок, оскільки їж = 72; може посилювати експозицію ефавіренцу, що може призводити до підвищен = 85;я частоти побічних реакцій (див. розділи  «Особливоl= 9;ті застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»). Д= 083;я покращання переносимоl= 9;ті ефавіренцу (враховуючи побічні реакції з боку нервов = 86;ї системи) препарат рекомендовk= 2;но приймати перед сном.

Й= мовірно, що AUC тенофовіру буде приблизно н = 72; 30 % менше внаслідок введення Во = 85;авіру натще порівняно і = 79; введенням тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату з їжею. Дані з клінічного застосуванl= 5;я щодо знижен = 85;я фармакокінk= 7;тичної AUC відсутні. Очікується, що у пацієнтів з вірусологіm= 5;ною супресією з = 85;ачення цього зменшення обмежені. Якщо показано припинити застосуванl= 5;я одного із компонентіk= 4; препарату Вонавір або необхідно модифікуваm= 0;и дозу, слід перейти на лікування формами випуску ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату окремо. Слід ознайомитиl= 9;я з інструкціяl= 4;и на ці препар= 072;ти.

П= ри відміні препарату Вонавір слі = 76; пам’ятати про тривали = 81; період напіввиведk= 7;ння ефавіренцу = 10; тривалий внутрішньоl= 2;літинний період напіввиведk= 7;ння емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру. Через індивідуалn= 0;ні варіації таких показників = 10; проблеми розвитку резистентнl= 6;сті слід керуватися вказівками = 79; лікування ВІЛ, враховуючи також причини відміни препарату.=

Корекцo= 0;я дози. Якщо препарат Вонавір застосовувk= 2;ти одночасно з рифампіцинl= 6;м пацієнтам і = 79; масою тіла ≥50<= /span> кг, слід розглянути питання про додаткову дозу ефавіренцу 200<= /span> мг/добу (загалом – 800 мг).

О= кремі групи пацієнтів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-la= nguage: RU'>.

Пацієнm= 0;и літнього віку. Препарат Вонавір слі = 76; застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам літнього віку.

Пацієнти з порушеннямl= 0; функції нирок. В= 086;навір не рекомендовk= 2;ний пацієнтам із порушеннямl= 0; функції нирок середнього = 72;бо тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну <50 мл/хв). Для пацієнтів з такими станами необхідно к = 86;ригувати дозу емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату, що є неможливи = 84; при застосуванl= 5;і комбінованl= 0;х таблеток. Пацієнти= з порушеннямl= 0; функці&= #1111; печінки. Паціє= ;нти з порушення = 84;и функції печінки легкого ступеня (кла= 089; А за шкалою Чайлда–П’ю) можуть застосовувk= 2;ти препарат В = 86;навір у звичайній рекомендовk= 2;ній дозі (див. розділ 4.3, 4.4 та 5.2) Стан пацієнтів слід ретельно спостерігаm= 0;и щодо розвитку побічних реакцій, особливо симптомів з боку нервової системи, пов’язаних із застосуванl= 5;ям ефавіренцу.

Післ= я відміни препарату Вонавір слід ретельно спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнтів з коінфекцієn= 2; ВІЛ та ВГВ що&#= 1076;о симптомів загостреннn= 3; гепатиту.

 

Діти.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату В = 86;навір дітя= 084; (віком до 18 років) не встановленo= 0;, тому його застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не цій групі пацієнтів.

Спосіб застосуванl= 5;я.

Табл= етки слід ковтат = 80; цілими, запи= 074;аючи водою.

 <= /b>

Пере&= #1076;озування.<= /span>

У пацієнтів, які ненавмисно застосовувk= 2;ли ефавіренц у дозі 600 мг 2 рази на добу, посилювалиl= 9;я симптоми з боку нервової системи. У одного паці = 08;нта спостерігаl= 3;ося мимовільне скорочення м’язів.

У раз= 110; передозуваl= 5;ня слід спосте = 88;ігати за станом пацієнта щодо ознак токсичностo= 0; та у разі необхідносm= 0;і провести ст = 72;ндартне підтримуючk= 7; лікування.

Може бути доцільним призначеннn= 3; активованоk= 5;о вугілля для виведення неабсо&= #1088;бованого ефавіренцу. Специфічноk= 5;о антидоту ефавіренцу немає. Оскіл= 100;ки ефавіренц активно зв’язуєтьсn= 3; з білками крові, малоймовірl= 5;о, що при діалізі зна = 95;на кількість препарату буде виведена з к= 088;ові.

П= 088;и проведенні гемодіалізm= 1; з організму = 084;оже бути виведено до 30 % емтрицитабo= 0;ну та приблизн = 86; 10 % тенофовіру. Невідомо пр = 86; можливість виведення емтрицитабo= 0;ну або тенофов = 10;ру при проведенні перитонеалn= 0;ного діалізу.

 

Побі&= #1095;ні реакції.

Коро= тка характерисm= 0;ика профілю безпеки. <= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Комб = 10;нація ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату вивчалася у 460 пацієнтів, які застосо = 74;ували або таблетк = 80; комбінованl= 6;го препарату з фіксованою дозою (дослідженн = 03; AI266073), або компоненти препарату (дослідженн = 03; GS-01-934). Побічні реакції бул = 80; зазвичай подібними д = 86; таких, що спостерігаl= 3;ися у попередні = 93; дослідженнn= 3;х із застосуванl= 5;ям окремих ком = 87;онентів. Найчастіше повідомляли про такі побічн = 10; реакції, які розглядалиl= 9;я як можливо або імовірн = 86; пов’язані із застосуванl= 5;ям комбінованl= 6;го препарату з фіксованою дозою протягом 48 тижнів досл = 10;дження AI266073: психічні порушення (16 %), порушення з боку нервової системи (13 %) та порушення з боку ШКТ (7 %).=

ЗАфіксован&= #1086; тяжкі реакції з боку шкіри, такі як синдром Стівенса–Дk= 8;онсона та мультифо = 88;мна еритема; нейропсихіm= 5;ні побічні реа = 82;ції (включаючи тяжку депресію, летальний наслідок внаслідок суїциду, психозоподo= 0;бну поведінку, судоми); тяжкі реакц = 10;ї з боку печінки; панкреатит та лактоацидоk= 9; (іноді летальний).

Т= 072;кож рідко повідомляли про порушення функції нирок, ниркову нед = 86;статність та ниркову проксимальl= 5;у тубулопатіn= 2; (включаючи синдром Фанконі), що іноді супро = 74;оджувалося патологічнl= 0;ми змінами кіс = 90;кової тканини (нечасто–пе = 88;еломами). Рекомендовk= 2;но проводити моніторинг функції нирок у пацієнтів, які отримують лікування препаратом Вонавір.

П= 088;ипинення лікування препаратом Вонавір у пацієнтів з коінфекцієn= 2; ВІЛ та ВГВ може призводити до раптовl= 6;го тяжкого загостреннn= 3; гепатиту.=

Заст = 86;сування препарату Вонавір під час їди може підвищуватl= 0; AUC ефавіренцу та частоту розвитку побічних ре = 72;кцій.

Т= аблиця побічних реакцій.

Побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у процесі клінічних досліджень та постмаркетl= 0;нгового періоду застосуванl= 5;я комбінован&= #1086;го препарату з фіксованою дозою ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату і окремих компонентіk= 4; цього препарату, в= 082;азані у таблиці 6 (за класами систем органів, частотою та компонентаl= 4;и препарату, д= 086; яких виника = 83;и побічні реакції). У кожній груп = 10; частоти побічні реакції вка = 79;ані у порядку зниження серйозностo= 0;. Частота визначена я = 82;: дуже часто (≥1/= 10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/100= 00 до < 1/1000).

Побі= чні реакції, асоційованo= 0; і= з застосуванl= 5;ям комбінованl= 6;го препарату з фіксованою дозою.

Побі = 95;ні реакції, які розглядалиl= 9;я як можливо або імовірн = 86; пов’язані із застосува = 85;ням комбіноваl= 5;ого препарату з фіксованою дозою &= #1091; дослідженнo= 0; AI266073 (протягом 48 тижнів; n=3D203) і не асоційованo= 0; із застосуванl= 5;ям одного з окремих компонентіk= 4; препарату, включають: часто – анорексію; нечасто – сухість у роті, незв’язне мовлення, посилення апетиту, послабленнn= 3; лібідо, міалгію.

Табл&= #1080;ця 6

П = 86;бічні реакції, асоційованo= 0; з комбінованl= 0;м препаратом із фіксованою дозою (за к = 86;мпонентом, що спричини = 74; побічну реакцію)

Клас&#= 1080; систем органів та частота побічних реакцій

К= ;омбіновани = 81; препарат із фіксованою дозою

е= ;фавіренц=

е= ;мтрицитабі = 85;

т= ;енофовіру дизопрокси= 083;у фумарат

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

част&#= 1086;

&= nbsp;

нейт&#= 1088;опенія

&= nbsp;

неча&#= 1089;то

&= nbsp;

анем&#= 1110;я 1

&= nbsp;

З боку імунної системи

част&#= 1086;

&= nbsp;

алер&#= 1075;ічна реакція

&= nbsp;

неча&#= 1089;то

гіпе&#= 1088;чутливість=

&= nbsp;

&= nbsp;

З боку метаболізм= 091; та харчування

дуже часто

&= nbsp;

&= nbsp;

гіпо&#= 1092;осфатемія2<= /sup>

част&#= 1086;

гіпе&#= 1088;тригліцери= демія3

гіпе&#= 1088;глікемія

гіпертр= ;игліцериде = 84;ія

&= nbsp;

неча&#= 1089;то

гіпе&#= 1088;холестерин= емія3

&= nbsp;

гіпо&#= 1082;аліємія2

рідк&#= 1086;

&= nbsp;

&= nbsp;

лакт&#= 1086;ацидоз3

З боку психіки

част&#= 1086;

депресі= ;я (тяжка у 1,6 % випадків), тривожніст= 100;3, патологічн= 110; сни3, безсоння3=

патолог= ;ічні сни,

безсонн= ;я

&= nbsp;

неча&#= 1089;то

спроба суїциду3, суїцидальн= 077; мислення3, психоз3, манія3, параноя3, галюцинаці= 111;3, ейфоричний настрій3, афектна лабільніст= 100;3, сплутаніст= 100; свідомості3, агресія3<= /span>

 

 

рідк&#= 1086;

заверше= ;ний суїцид3,4, марення3,4, невроз3,4

 

&= nbsp;

З боку нервової системи

дуже часто

&= nbsp;

голо&#= 1074;ний біль

запа&#= 1084;орочення

част&#= 1086;

порушен= ;ня церебральн= 086;ї координаці= 111; та рівноваг&#= 1080;,

підв= ;ищена с= ;онливість (2,0 %)3,

головни= ;й біль (5,7 %)3,

порушен= ;ня уваги (3,6 %)3,

запамор= ;очення (8,5 %)3

запа&#= 1084;орочення

голо&#= 1074;ний біль

неча&#= 1089;то

судоми = 3, амнезія3, патологічн= 077; мислення3,

атаксія= ;3, патологічн= 072; координаці= 103;3, ажитація3, тремор

&= nbsp;

&= nbsp;

З боку органів зору

неча&#= 1089;то

нечі&#= 1090;кість зору

&= nbsp;

&= nbsp;

З боку органів слуху та лабіринту

неча&#= 1089;то

дзві&#= 1085; у вухах, вертиго

&= nbsp;

&= nbsp;

З боку судинної системи

неча&#= 1089;то

прип&#= 1083;иви

&= nbsp;

&= nbsp;

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

дуже часто

&= nbsp;

діарея, нудота

діарея, блювання, нудота

част&#= 1086;

діарея, блювання, абдоміналь= 085;ий біль, нудота<= o:p>

підвище= ;ння рівня амілази (у тому числі панкреатич= 085;ої амілази), підвищення рівня ліпаз&#= 1080; сироватки крові, блювання, абдоміналь= 085;ий біль, диспепсія

абдомін= ;альний біль, здуття живота, метеоризм

неча&#= 1089;то

панкреа= ;тит

&= nbsp;

панк&#= 1088;еатит

З боку гепатобілі= 072;рної системи

част&#= 1086;

збільше= ;ння рівня АСТ,

збільше= ;ння рівня АЛТ,

збільше= ;ння рівня ГГТ

збільше= ;ння рівня АСТ та/або АЛТ у сироватці крові, гіпербілір= 091;бінемія

збільше= ;ння рівнів тран&#= 1089;аміназ

неча&#= 1089;то

гострий гепатит

&= nbsp;

&= nbsp;

рідк&#= 1086;

печінко= ;ва недостатні= 089;ть3,4

&= nbsp;

печінко= ;вий стеатоз,

гепатит= ;

З боку шкіри та підшкірної клітковини

дуже часто

висипан= ;ня (від помірного до тяжкого – = 11,6 %,

всіх ступенів – 18 %)3

 

виси&#= 1087;ання

част&#= 1086;

свербіж= ;

в= ;езикулобул = 00;озне висипання, пустулярне висипання, макулопапу= 083;ярне висипання, висипання, свербіж, кропив’янк= 072;, зміна забарвленн= 103; шкіри (посил&= #1077;ння пігментаці= 111;)1

 

нечасто= ;

с= ;индром Стівенса–Д= 078;онсона,

м= ;ультиформн = 72; еритема3,=

т= ;яжка форма висипань <= /span>(<1=  %)

ангіоне= ;вротичний набряк4<= /p>

&= nbsp;

рідк&#= 1086;

фотоале= ;ргічний дерматит

&= nbsp;

ангіоне= ;вротичний набряк

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини

дуже часто

&= nbsp;

збільше= ;ння рівня креатинкін= 072;зи

&= nbsp;

нечасто= ;

&= nbsp;

&= nbsp;

рабдомі= ;оліз2,

м’язова слабкість

рідко

&= nbsp;

&= nbsp;

остеома= ;ляція (проявляєть&#= 1089;я як біль у кістках і нечасто призводить до переломів)2,4<= /sup>, міопатія2=

З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи

нечасто= ;

&= nbsp;

&= nbsp;

збільше= ;ння рівня креатиніну, протеїнурі= 103;, проксималь= 085;а ниркова тубулопаті= 103; (включаючи синдром Фанконі)

рідко

&= nbsp;

&= nbsp;

н= ;иркова недостатні= 089;ть (гостра та хронічна), гострий тубулярний некроз, нефрит (включаючи гострий інтерстиці= 072;льний нефрит)4, нецукровий нирковий діабет

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

нечасто= ;

гінеком= ;астія

&= nbsp;

&= nbsp;

П= ;орушення загального стану та пов’язані з&#= 1110; способом застосуван= 085;я препарату

дуже часто

&= nbsp;

&= nbsp;

астенія= ;

часто

втом&#= 1072;

біль, астенія

&= nbsp;

1 При застосуванl= 5;і емтрицитабo= 0;ну у дітей анем= 110;я виникала часто, зміна кольору шкіри (посил= 077;ння пігментаціo= 1;) – дуже часто.

2 Ця побічна реакція мож = 77; виникати внаслідок ниркової проксимальl= 5;ої тубулопатіo= 1;. При відсутностo= 0; такого стан = 91; не розгляда = 08;ться як причинно пов’n= 3;зана із застосуванl= 5;ям тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату.=

3 Див. нижче підрозділ «Описання окремих поб = 10;чних реакцій».=

4 Ця побічна реакція ідентифікоk= 4;ана у п= роцесі постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня при застосуванl= 5;і ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну або тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарату. Частота встановленk= 2; методом статистичнl= 6;го підрахуванl= 5;я з огляду на загальну кількість пацієнтів, я= 082;і отримували ефавіренц у клінічних дослідженнn= 3;х (n=3D3 = 969) або емтрицитабo= 0;н у рандомізовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х (n=3D1 563) або тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат у ра= 085;домізовани&= #1093; клінічних дослідженнn= 3;х та розширен = 10;й програмі (n=3D7 319).

 

О= 087;исання окремих побічних реакцій.

Висипан&= #1085;я. У клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я ефавіренцу = 74;исипання характеризm= 1;валося зазвичk= 2;й макулопапуl= 3;ярним висипанням шкіри легко = 75;о та помірног = 86; ступеня та виникало протягом перших двох тижнів післ = 03; початку лікування ефавіренцоl= 4;. У більшості пацієнтів висипання зникало про = 90;ягом одного місяця при продовженнo= 0; терапії ефавіренцоl= 4;. Застосуванl= 5;я препарату Вонавір  можна відновити пацієнтам, які припинили терапію через виникнення висипань. При поновленні лікування препаратом Вонавір  рекомендоk= 4;ано застосовувk= 2;ти відповідні антигістамo= 0;нні засоби та/аб= 086; кортикостеl= 8;оїди.

Псих= ічні симптоми. У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; з боку психіки в анамнезі більш високий ризик розвитку се = 88;йозних психічних побічних реакцій (див. таблицю= ; 6).

Симп= томи з боку нервової системи. Симптоми з боку нервової системи спостерігаn= 2;ться часто при застосуванl= 5;і ефавіренцу (компонент препарату Вонавір). У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х ефавіренцу симптоми з боку нервов = 86;ї системи (помірного т= 072; тяжкого ступеня) виникали у 19 % пацієнтів (тяжкого ступеня – у 2 %), а 2 % пацієнтів припинили лікування ч = 77;рез розвиток таких симптомів. Симптоми ви = 85;икали зазвичай протягом перших 1-2 днів лікування ефавіренцоl= 4; і зникали через 2-4 тижні лікування. Реакції можуть виникати частіше при прийомі пре = 87;арату Вонавір одночасно з їжею, можлив= 086;, внаслідок зростання рівня= ефавіренцу = 91; плазмі кров = 10;. Прийом препарату перед сном покращує переносиміl= 9;ть таких симптомів.=

&n= bsp;

&n= bsp;

Печі= нкова недостатніl= 9;ть при застосуванl= 5;і препарату ефавіренц<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>. Згідно з постмаркетl= 0;нговим досвідом, пе= 095;інкова недостатніl= 9;ть, у тому числі у пацієнтів без захворю = 74;ання печінки в анамнезі аб = 86; інших чинни = 82;ів ризику, інод= 110; характеризm= 1;валася фульмінантl= 5;им перебігом, у деяких випадках пр = 86;гресуючи до необхідносm= 0;і трансплантk= 2;ції або летального наслідку.=

Порушен&= #1085;я функції нирок. О= 089;кільки препарат Вонавір  може призводити до враження нирок, рекомендовk= 2;но проводити моніторинг функції нирок. Проксималn= 0;на ниркова тубулопатіn= 3; зазвичай проходить або покращуєтьl= 9;я стан після п= 088;ипинення застосуванl= 5;я т&= #1077;нофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату. Проте у деяких пацієнтів зниження рівня кліре = 85;су креатиніну не повністю відновлюєтn= 0;ся, незважаючи на припинення прийому те = 85;офовіру дизопроксиl= 3;у фумарату. Пацієнти з ризиком розвитку ниркової не = 76;остатності (наприклад, пацієнти з початковимl= 0; факторами ризику для нирок, ВІЛ-інфекці = 08;ю або пацієнт = 80;, які отримую = 90;ь супутні нефротоксиm= 5;ні препарати) м= 072;ють підвищений ризик неповного відновленнn= 3; ниркової функції, незважаючи на припинен = 85;я прийому те = 85;офовіру дизопроксиl= 3;у фумарату.

Взає= модія з диданозиноl= 4;. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Вонавір і диданозину не рекоменд = 86;вано, оскільки це призводить до посиленн = 03; на 40-60 % системної експозиції диданозину, що, зі свог = 86; боку, підвищує ризик розвитку побічних ефектів диданозину. Рідко повідомляли про панкреатит та лактоацидоk= 9;, іноді з лета= 083;ьним наслідком.=

Мета= болічні порушення<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.15pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-la= nguage: RU'>Маса тіла, рівень ліпідів та глюкози у крові можут = 00; збільшитисn= 3; протягом антиретровo= 0;русної терапії.

Синд= ром імунної реактиваціo= 1;. <= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.15pt;mso-fareast-language:RU'>У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів із тяжким імунодефіцl= 0;том (на момент початку КАР = 58;) можуть розвиватисn= 3; запальні реакції до безсимптомl= 5;их або залишкових опортуністl= 0;чних інфекцій. Також повідомляли про аутоімунні порушення (наприклад базедову хворобу), однак період часу до виникнення порушення був різним і такі реакці = 11; можуть виникати через багат = 86; місяців після початку лікування.

Осте= онекроз. Повідомлялl= 6;ся про випадки остеонекроk= 9;у, особливо у пацієнтів і = 79; загальновиk= 9;наними факторами ризику, прогресуючl= 0;м ВІЛ-захворю = 74;анням або при тривалому застосуванl= 5;і КАРТ. Частот= 072; такого порушення невідома.=

Педі= атрична популяція. Н= 077;достатньо даних щодо безпеки застосуван&= #1085;я препарату д= 110;тям віком до 18 років. Вонавір не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>.

І= 085;ші особливі групи п= ацієнтів.

Люди= л= ітнього віку= ;. Комбінацію = е = 92;авіренцу, емтрицитабo= 0;ну або тенофовіру не вивчали у пацієнтів віком від 65 років. Більш вірогідним = 08; те, що у людей літнього ві = 82;у знижується функція печінки та нирок, тому Вонавір слі = 76; застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю при лікуванні людей літнього віку.

П= ацієнти із порушеннямl= 0; функції нирок. Оскільки т = 77;нофовіру дизопроксиl= 3; фумарат може спричиняти нефротоксиm= 5;ність, рекомендуєm= 0;ься уважно стежити за функцією нирок у будь-якого пацієнта з легким порушенням функції нир = 86;к, який застосовує препарат Вонавір.=

В= ІЛ/ВГВ або ВГС-інфіков = 72;ні пацієнти. У дослідженнo= 0; GS<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-la= nguage: RU'>-01-934 лише обмежену кількість хворих було коінфіковаl= 5;о ВГВ (n=3D13) або ВГС (n=3D26). Профілактиl= 2;а несприятлиk= 4;их реакцій ефа = 74;іренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру д = 80;зопроксилу фумарату у пацієнтів, коінфіковаl= 5;их з ВІЛ/ВГВ або ВІЛ/ВГС, була подібною до тих, що спост&#= 1077;рігалися у пацієнтів, інфікованиm= 3; ВІЛ без коінфекції. Однак, як і слід було очікувати в коінфіковаl= 5;их пацієнтів, підвищення рівнів АСТ і АЛТ відбувалосn= 3; частіше, ніж у ВІЛ-інфіков = 72;них без коінфекції.

Заго= стрення гепатиту після припинення = 83;ікування. У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, котрі інфіковані ВГВ, після закінчення лікування можуть спостерігаm= 0;ися клінічні та лабораторнo= 0; ознаки гепатиту.=

 <= /b>

Терм&= #1110;н придатностo= 0;.  2 роки.

 

У = 84;ови зберігання.

Зберігk= 2;ти при температурo= 0; не вище 25 °С в оригінальнo= 0;й упаковці.

Зберігk= 2;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

 

 

 

 

У = 87;аковка.

По 30 таблето = 82; у пластиковоl= 4;у флаконі, що містить контейнер з силікагелеl= 4;. По 1 пластиковоl= 4;у флакону у картонній упаковці.=

 =

К = 72;тегорія відпуску. З= 072; рецептом.=

 

В = 80;робник.

Eмкур Фармасьютіl= 2;алс Лтд.

 

Міс = 94;езнаходжен&#= 1085;я виробника т = 72; адреса місц = 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Пло= т № П-1 та П-2, І.Т.В.Т. Парк, Фаза ІІ, МІДС, Хіндів= 072;ді, Пуне - 411 057, Махараштра, Індіn= 3;.

 

------=_NextPart_01D635B1.47CED870 Content-Location: file:///C:/680AC877/UA180980101_40B7.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBU tmO79QYAAMIaAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZ3Y4TNxS+r9R3GM19yN9MflYE lEwSaGEBkUDFpTdxMmY942js7BIhJARXvWlViVa9KFLbm15UVVcqVVFV1FdYngEJ1NKH6LFnMrET LywrKqGKXWl34nzn+PM5Z77jGZ8+eyuizh5OOGFxyy2fKrkOjkdsTOJpy7027BcarsMFiseIshi3 3AXm7tkzH35wGm2JEEfYAfuYb6GWGwox2yoW+QiGET/FZjiG7yYsiZCAj8m0OE7QPviNaLFSKtWK ESKx68QoAreH3x/+evjH4YFzeTIhI+yeWfrvUZgkFlwOjGgykN7x0ui7p/cODw6fHD46PHh6F66f wP/Ple14tywt+IIHNHH2EG25MPWY7Q/xLeE6FHEBX7Tckvpxi2dOF9FWZkTFEbaaXV/9ZHaZwXi3 ouZMpjv5pJ7ne7V27l8BqNjE9eq9Wq+W+1MANBrBylMuuk+/0+x0/QyrgdJLi+9uvVstG3jNf3WD c9uXvwZegVL/3ga+3w8gigZegVK8v4H3vHol8Ay8AqX42ga+Xmp3vbqBV6CQknh3A13ya9Vgudoc MmH0vBXe9L1+vZI5X6GgGvJqk1NMWCyOW3sRusmSPhhIQ4oEiR2xmOEJGkGhB4iSnYQ4F8k0hEKc oZhxGC5VSv1SFf7KX09dqQihLYw0a8kTmPGNIcnP4aOEzETL/Ri8uhrk+ePHz+49enbvt2f37z+7 93M2t3Jl2J1H8VS3e/nDF/88vOv8/cu3Lx98mU69juc6/sVPn774/c9XuYcVr0Lx/KuDF48Onn/9 2V8/PrB4bydoR4cPSYS5cwnvO1dZBAu08Mc7yZtZDENEdIt2POUoRnIWi/+eCA30pQWiyILrYDOO 1xOQHhvw3PymQXgQJnNBLB4vhJEB3GaMdlhijcIFOZcW5uE8ntonT+Y67ipCe7a5AxQbWe7NZ6DB xOYyCLFB8wpFsUBTHGPhyO/YLsaW1d0gxIjrNhkljLOJcG4Qp4OINSRDsmNU08roPIkgLwsbQci3 EZvt606HUduqu3jPRMK9gaiF/BBTI4zn0FygyOZyiCKqB/wiEqGN5GCRjHRcjwvI9BRT5vTGmHOb zeUE1qsl/QLIjD3t23QRmchEkF2bz4uIMR3ZZbtBiKKZDTsgcahjP+K7UKLIucKEDb7NzDtEfoY8 oPjIdF8n2Ej369XgGiisTmlVIPKbeWLJ5TnMjPodLOgEYSU10BAMXY9I/FqRX5N3/7+TdxDR5988 tKzo7Ui63bGRjzcU83ZCrHfT+TUJPwq3LtwBS8bk3dftLprHVzDcKpvN671sv5dt938v20fdz29f rFf6DNItt63p9l1t5qNj7+UnhNKBWFB8kavtPIcuNe7DoPSjHnVx/qw3C+FS3tkwoYGbJkjZOAkT nxARDkI0gz1/2ZVOpjxzPeXOjHF4FFDDVt8ST+fRNhunj7Tlsnx8TcWEI7EaL/n5ODx+iBRdq68e 03L3iu1UPV4vCUjbNyGhTWaSqFpI1JeDMkjqYR6CZiGhVvZWWDQtLBrS/TJVGyyAWp4V2EY5sPlq ub4HJmAET1mI4rHMU5rqZXZVMt9mpo8KplEBsKdYVsAq003J9cjlydWlpXaMTBsktHIzSajIqJ7G QzTGWXXK0ePQeNNcN1cpNejJUKj5oLRWNOqNV7E4aa7Bbl0baKwrBY2d/ZZbq/pQMiM0a7kTeBUA l9EMaofL7S+iU3jlNhJJesOfRFlmCRddxMM04Ep0UjWIiMCJQ0nUcuXy8zTQWGmI4laugCC8s+Sa ICvvGjlIuplkPJngkdDTro3ISKcfQeFTrbB+q8xPDpaWbA7pHoTjfWeHzpOrCErMr5dlAMeEwxuh chrNMYFXnrmQrepvrTFlsqu/c1Q1lI4jOgtR1lF0MU/hSspzOupTHgPtU7ZmCKgWkqwR7kxlg9WD anTTvGukHI7suq83kpHTRHPVMw1VkV3TrmLGDMs2sBbLkzV5jdUyxKBpeodPpXtdcptLrVvbJ+Rd AgKex8/SdY/REDRqq8kMapLxpgxLzc5Gzd6xXOBrqB2nSWiqX1u6XYtb3iOs08HgiTo/2K1XLQxN lvtMFWl1XKIfZ7CdmyAeXXgxPKeCq1TC4USCYEM0UHuSVDbgFrklslsDrpx5Qlru7ZLf9oKKHxRK Db9X8KpeqdDw29VC2/er5Z5fLnU7lTvQWEQYlf30qKYPr6XoIjuwUeMbhzbR8s3bqRGLikydxRQV cXVoU64YhzbpWY0zlEcyrkNAdG7XKv1mtdmpFZrVdr/gdTuNQjOodQrdWlDv9ruB32j277jOngJ7 7Wrg1XqNQq0cBAWvVpL0G81C3atU2l693eh57TvZNgZWnspHFgsIr+J15l8AAAD//wMAUEsDBBQA BgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3JlbHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bC5yZWxzhI9NCsIwFIT3gncIb2/TuhCRJt2I0K3UA4TkNQ02PyRR7O0NriwILodhvplpu5edyRNj Mt4xaKoaCDrplXGawW247I5AUhZOidk7ZLBggo5vN+0VZ5FLKE0mJFIoLjGYcg4nSpOc0IpU+YCu OKOPVuQio6ZByLvQSPd1faDxmwF8xSS9YhB71QAZllCa/7P9OBqJZy8fFl3+UUFz2YUFKKLGzOAj m6pMBMpburrE3wAAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEA6d4Pv/8AAAAcAgAAEwAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCl1qfnwAAAADYBAAALAAAA AAAAAAAAAAAAADABAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAA AAAAAAAAAAAAABkCAAB0aGVtZS90aGVtZS90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAh AFS2Y7v1BgAAwhoAABYAAAAAAAAAAAAAAAAA1gIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lMS54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAAAAAAAAAAAAAAD/CQAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3Jl bHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbC5yZWxzUEsFBgAAAAAFAAUAXQEAAPoKAAAAAA== ------=_NextPart_01D635B1.47CED870 Content-Location: file:///C:/680AC877/UA180980101_40B7.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D635B1.47CED870 Content-Location: file:///C:/680AC877/UA180980101_40B7.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01D635B1.47CED870--