ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медично= го застосування лікарського засобу

ПЕНТОКСИФІЛ= ІН-ДАРНИЦЯ

(PENTOXIFYL= LINE-DARNITSA)

<= /b>

<= /b>

Склад:<= /b>

діюча речов= ина: pentoxifylline;

1 мл розчину містить пенто= ксифіліну 20 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська ф= орма. Розчин для ін’єкцій.

Осн= овні фізико-хімічні властивості: про= зора безбарвна рідина.

=

Фармакотерапевтична група.

Периферичні вазодилататори. Похідні пурин= у. Код АТХ С04А D03.

=

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. <= o:p>

Пен= токсифілін є похідною речовиною метилксантину. Меха= нізм дії пентоксифіліну пов’язаний з пригніченням фосфодіестерази і накопиченням ц= АМФ у клітинах гладкої мускулатури судин, клітинах крові, а також в інших ткани= нах і органах. Пентоксифілін гальмує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, підвищує їх гнучкість, зменшує підвищену концентрацію фібриногену у плазмі крові та підсилює фібриноліз, що зменшує в’язкість крові і покращує її реологічні властивості. Крім того, пентоксифілін спричиняє слабку м= іотропну судинорозширювальну дію, дещо зменшує загальний периферичний судинний опір = та має позитивний інотропний ефект. Внаслідок застосування пентоксифіліну поліпшується мікроциркуляція та постачання кисню до тканин, найбіл= ьше – у кінцівках, центральній нервовій системі, помірно – у нирках. Лікарський з= асіб незначно розширює коронарні судини.

Фармакокінетика.

Головний фармакологічно активний метаболіт 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантин (метаболіт I) визначається у плазмі крові у концентрації, що перевищує у 2 рази концентрацію незміненої речовин= и і перебуває з нею у стані зворотної біохімічної рівноваги. Тому пентоксифілін та його метаболіт слід розглядати як ак= тивне ціле.

Період напіввиведення пентоксифіліну становить 1,6 години.

Пен= токсифілін метаболізується повністю, понад 90 % вив= одиться нирками у вигляді некон’югованих водорозчинних полярних метаболітів. Менше 4 % застосованої дози виводиться з калом. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок екскреція метаболітів уповільнена. У пацієнтів із порушеннями функції печінки відзначене подовжен= ня періоду напіввиведення пен= токсифіліну.

=

Клінічні характеристики.

Показання.<= o:p>

Атеросклеро= тична енцефалопатія; ішемічний церебральний інсульт; = дисциркуляторна енцефалопатія; порушення периферичного кровообігу, зумовлені атеросклерозом, цукровим діаб= етом (включно з діабетичною ангіопатією), запаленням; трофічні розлади у тканинах, пов’язані з ураженням вен або порушенням мікроциркуляції (посттромбофлебі= тичний синдром, трофічні виразки, гангрена, відмороження); об= літеруючий ендартериїт; ангіонейропат= ія (хвороба Рейно); порушення кровообігу ока (гост= ра, підгостра, хронічна недостатність кровообігу у сітків= ці і судинній оболонці ока); порушення функції внутрішнього вуха судинного генезу, які супроводжуються зниженням слуху.

Протипоказання.

· Підвищена ч= утливість до пентоксифіліну, інших компонентів лікарського засобу або до інших препаратів групи метилксантинів;

· масивні кровотечі (ризик посилення кровотечі);

· крововиливи= у сітківку ока, мозок; якщо під час лікування пентоксифі= ліном відбувається крововилив у сітківку ока, застосування лікарського засобу слід одразу припинити;

· геморагічний діатез;

· гострий інф= аркт міокарда;

· виразка шлу= нка та/або кишкові виразки;

· вагітність.=

=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування пентоксифіліну та антигіпертензивних лікарських засобів (зокрема інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту) посилює дію останніх= , що може спричиняти зниження артеріального тиску, тому необхідне відповідне корегування доз гіпотензивних лікарських засобів.=

Антикоагулянти, лікарські засоби, що зменшують коагуляцію крові. Одночасний прийом пентоксифіліну і лікарських засобів, що зменшують коагуляцію крові, підвищує ризик кровотечі, тому слід частіше контролювати протромбіновий час. У постмаркетинговому періоді повідомлялося про випадки підвищення антикоагулянтної активності у пацієнтів, які одночасно отримували лікування пентоксифіліном та антивітамінами К. Коли призначається або змінюється дозування пентоксифіліну, рекомендується проводити контроль анти= коагулянтної активності у цій групі пацієнтів.

Циметидин. При одночасному введенні з циметидином відбувається значне підвищення концентрації пентоксифіліну у сироватці крові. Необхідно уважно стежити за можливим виникненням ознак передозування пентоксифіліном. Інші антагоністи H₂-рецепторів (фамотидин, ранітидин і нізатидин) значно менше впливають на метаболізм пентоксифіліну.

Теофілін. Одночасне введення пентоксифіліну і теофіліну може призвести до збільшення концентрації теофіліну у сироватці крові. Тому можливе збільшення частоти та посилення проявів побічних реакцій теофіліну. = Потрібно стежити за концентрацією теофіліну у сироватці крові, у разі необхідності – зменшувати його дозу.

Кеторолак, мелоксикам. Одночасне застосування пентоксифіліну і кеторолаку може призвести до збільшення протромбінового часу і підвищити ризик кровотечі. Ризик кровотечі також збільшується при супутньому застосуванні пентоксифіліну і мелоксикаму. Тому одночасне лікування цими препаратами не рекомендується.
Ципрофлоксацин. Ципрофлок= сацин гальмує метаболізм пентоксифіліну у печінці, тому одночасне застосування пентоксифіліну і ципрофлоксацину може призвести до збільшення концентрації пентоксифіліну у сироватці крові. Як наслідок, може зростати частота і вираженість побічних реакцій, пов’яза= них з одночасним застосуванням лікарських засобів. При необхідності проведення одночасного лікування пентоксифіліном і ципрофлоксацином рекомендується вдвічі зменшити дозу пентоксифіліну.

Інсулін та пероральні протидіабетичні лікарські засоби. Великі внутрішньовенні дози пентоксифіліну можуть посилити гіпоглікем= ічні ефекти інсуліну та пероральних протидіабетичних лікарських засобів, тому сл= ід відповідно корегувати дозування інсуліну або гіпоглікемічного лікарського засобу. Пацієнти, які отримують медикаментозне лікування при цукровому діабеті, мають перебувати під ретельним спостереженням.

Нітрати. Пентоксифілін посилює дію нітратів.

Еритроміцин. Немає даних про можливу взаємодію пентоксифіліну та еритроміцину. Однак при сумісному застосуванні = пентоксифіліну і еритроміцину відзначається підвищення плазмового рівня теофіліну з проява= ми токсичних реакцій.

Інгібітори агрегації тромбоцитів. Через підвищений ризик виникнення кровотечі одночасне застосування інгібіторів агрегації тромбоцит= ів (наприклад, клопідогрелю, = ептифібатиду, тирофібану, епопростенолу<= /span>, ілопросту, абциксимабу, <= span class=3DSpellE>анагреліду, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), = крім селективних інгібіторів ЦОГ-2, ацетилсаліцилатів (ацетилсаліцилової кислоти (АСК)/лізину ацетілсаліціла= ту (ЛАС), тиклопідину, дипіри= дамолу) із пентоксифіліном слід проводити з обережністю= .

Особливості застосування.

При перших ознаках розвитку анафілактичної= /анафілактоїдної реакції терапію лікарським засобом слід припин= ити та звернутися за допомогою до лікаря.

У разі застосування п= ентоксифіліну пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю попередньо слід досягти фази компенсації кровообігу.

У пацієнтів, які страждають на діабет і отримують лікування інсуліном або пероральними антидіа= бетичними засобами, при застосуванні високих доз лікарського засобу можливе посилення впливу цих препаратів на рівень цукру у крові (див. розділ «Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У цих випадках слід зменшити дозу інсуліну або пероральних протидіабетичних = засобів і ретельно спостерігати за пацієнтом.

Особливо уважне спостереження необхідне пацієнтам, які одночасно отримують лікування пентоксиф= іліном та ципрофлоксацином (див. розділ «Взаємодія з і= ншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Хворим із системним червоним вовчаком (СЧВ) або з іншими захворюваннями сполучної тканини пентокси= філін можна призначати тільки після ґрунтовного аналізу можливих ризиків і корист= і.

Оскільки під час лікування пентоксифіліном існує ризик розвитку апластичної анемії, потріб= ен регулярний контроль загального аналізу крові.

У пацієнтів із нирковою недостатністю (клі= ренс креатиніну менше 30 мл/хв) або тяжкою дисфункцією печінки виведення пентоксифіліну може бути уповільнене. Потрібен належний моніторинг.

Особливо уважне спостереження необхідне за пацієнтами:

·   &nb= sp; із тяжкими серцевими аритміями;

·   &nb= sp; з інфа= рктом міокарда;

·   &nb= sp; з артеріальною гіпотензією= ;

·   &nb= sp; з вираженим атеросклерозом церебральних та коронарних судин, особливо при супутній артеріальній гіпертензії та порушен= нях серцевого ритму. У таких пацієнтів при застосуванні лікарського засобу можл= иві напади стенокардії, аритмії та артеріальна гіпертензія;

·   &nb= sp; із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну н= ижче 30 мл/хв);

·   &nb= sp; із тяжкою печінковою недостатністю;<= /span>

·   &nb= sp; із вис= окою схильністю до кровотеч, зумовленою, наприклад, лікуванням антикоагулянтами = або порушеннями згортання крові. Щодо кровотеч – див. розділ «Протипоказання»;<= o:p>

·   &nb= sp; із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне лікування (підвищен= ий ризик виникнення кровотечі, у зв’язку з чим потрібен систематичний контроль рівня гемоглобіну та гематокриту);

·   &nb= sp; для яких зниження артеріального тиску становить високий ризик (наприклад, пацієнтів із тяжкою ішемічною хворобою серця або стенозом судин, які постачають кров до мозку);

·   &nb= sp; які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та антивітамінами К (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

·   &nb= sp; які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та протидіабетич= ними засобами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Важлива інформація про допоміжні речовини.

Цей лікарський засіб містить 9 мг/мл натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуют= ься натрійконтрольованої дієти.

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Досвід застосування лікарського засобу вагітним= жінкам недостатній. Через це не слід призначати лікарський засіб у період вагітнос= ті.

Годування груддю

Пентоксифілін у незначних кількостях проникає у грудне молоко. Якщо призначається лікування пентоксифіліном, необхідно припинити годування груддю= .

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами.

Даних немає, проте слід враховувати імовірність виникнення побічних реакцій з боку центральної нервової системи.

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньовенні інфузії є н= айефективнішими формами парентерального введення лікарського засобу, які краще переносяться. Режим дозування визначається лікарем і залежить від ступеня тяжкості циркуляторних порушень, маси тіла і переносимості лікування. Інфузію можна проводити тільки у випадку, якщо розчин є прозорим.

Дорослим рекомендовані такі схеми лікування:

1. Внутрішньовенна інфузія 100–600 мг пентоксифіліну у 100–500 мл розчину Рінгера лактату, 0,9 % розчи= ну натрію хлориду або 5 % розчину глюкози 1–2 рази на добу. Тривалість внутріш= ньовенної крапельної інфузії становить 60–360 хвилин, тобто введення 100 мг пентоксифіліну має тривати щонайменше 60 хвилин. Інфузія може бути доповнена пероральним застосуванням пентоксифіліну (400 мг) із розрахунку, що максима= льна добова доза (інфузійна і пероральна) становить 1200 мг.
2. При тяжкому стані пацієн= та (особливо при постійному болю, при гангрені або трофічних виразках) можливе проведення інфузії пентоксифіліну протягом 24 годин. При такій схемі введен= ня дозу визначати з розрахунку 0,6 мг/кг/год. Розрахована таким чином добова д= оза для пацієнта з масою тіла 70 кг становить 1000 мг, для пацієнта з масою тіла 80 кг – 1150 мг. Незалежно від маси тіла пацієнта максимальна добова доза становить 1200 мг.

Об’єм інфузійного розчину розраховується індивідуально з урахуванням супутніх захворювань, стану паці= єнта та становить у середньому 1–1,5 л на добу.

3. В окремих випадках лікарський засіб застосовувати шляхом внутрішньовенної ін’єкції по 5 мл (100 мг). Ін’єкцію вводити повільно, протягом 5 хвилин, положення пацієнта – леж= ачи.

Тривалість парентерального курсу терапії визначається лікарем, який проводить лікування. Після поліпше= ння стану пацієнта рекомендовано продовжити лікування, застосовуючи таблетовану форму препарату.

Діти= .

Досвід застосування лікарського засобу дітям відсутній.

Передозування.

Симптоми: слабкість, нудота, запаморочення, зниження/підвищення артеріального тиску, непритомний стан, аритмія, тахікардія, сонливість або збудження, втрата свідомості, гіпертермія, арефлексія, тоніко-клонічні судоми, ознаки шлунково-кишкової кровотечі – блювання (блювотні маси кольору кавової гущі), гарячка, відчуття жару (припливи).

Лікування: при появі перших симптомів передозування (пітливість, нудота, ціаноз) негайно припини= ти застосування лікарського засобу. Необхідно забезпечити більш низьке положен= ня голови і верхньої частини тулуба, контролювати вільну прохідність дихальних шляхів. Проводити симптоматичну терапію, особливу увагу слід приділити підтримці артеріального тиску і функції дихання. Для к= упірування судомних нападів вводити діазепам.

Побічні реакції.

З боку орга= нів зору: порушення зору, скотома, сльозотеча, кон’юнктивіти, крововиливи у сітківку, відшарування сітківки.

З боку орга= нів слуху та вестибулярного апарату: біль у вухах.

З боку шлун= ково-кишкового тракту: шлунково-кишкові розлади, відчуття тиску у шлунку, переповнення шлунка, діарея, нудота, блюв= ання (у т. ч. неодноразове), метеоризм, епігастральний= біль, анорексія, атонія кишечника, запор, сухість у горлі, спрага.

З боку печі= нки і жовчовивідних шляхів: внутрішньопечінковий холестаз, підвищення активності ферментів печінки, загострення холециститу, холестатичний гепатит.=

З боку обміну речовин, метаболізму: гіпоглікемія, гіпокаліємія.

З боку нерв= ової системи: головний біль, мігрень, запаморочення, асептичний менінгіт (при застосуванні високих доз), тремор рук, безсоння, збудження, неспокій, відчуття страху, втрата свідомос= ті, порушення сну, галюцинації, потемніння в очах, заніміння кінцівок, гіпергід= роз, судоми, парестезії.

З боку серц= ево-судинної системи: тахікардія, периферичний набряк, почервоніння обличчя або відчуття жару (припливи), стенокардія, нетиповий біль у грудях, артеріальна гіпо= тензія, артеріальна гіпертензія, задишка, відчуття нестачі повітря, аритмія, серцебиття.

З боку кров= і та лімфатичної системи: тромбоцитопенія з = тромбоцитопенічною пурпурою, лейкопенія/= нейтропенія, панцитопенія (що = може мати летальний наслідок), подовження протромбінового часу, гіпофібриногенемія, анемія, апластична анемія, кровотечі (наприклад, із судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишечника, носа).

З боку імун= ної системи: алергічні реакції (анафілактичні/анафілактоїдні реакції аж до анафілактичного шоку, ангіоневротичний набряк, = бронхоспазм, почервоніння шкіри, свербіж, висипання, кропив’янка), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), синдром = Стівенса-Джонсона.

З боку шкір= и та підшкірної клітковини: підвищене потовиділення, гіперемія шкіри облич= чя та верхньої частини грудної клітки, набряки, макулопап= ульозні висипи, дерматит, підвищена ламкість нігтів.

Загальні розлади та реакції у місці введення: порушення смаку, підвищене слиновиділення, нездужання, болі у горлі/шиї, ларингіт, закладеність носа, збільшення/зменшення маси тіла, озноб, гарячка, = гіпертермічний синдром; біль у місці введення, гіперемія, набряк, висипання.

Лабораторні показники: підвищення активн= ості печінкових трансаміназ (АЛТ, АСТ, ЛДГ) і лужної фосфатази.

Більшість побічних реакцій пов’язані з дозуванням. Їх можна звести до мінімуму або зо= всім уникнути при зменшенні дози.

Якщо виникають тяжкі побічні реакції, лікування слід припинити.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції пі= сля реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжува= ти моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засо= бу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упак= овці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

= Несумісність.

Не слід змішувати препарат з іншими лікарськими засобами в одній ємкості, за винятком розчинів, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».=

Упаковка.

По 5 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 1 або 2 конту= рні чарункові упаковки в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. <= /span>ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

=

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.