ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

&n= bsp;

ІНСТ= РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

РОh= 2;АМЕД^®

(ROVAMED= )

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Склад= ;:

діюча речовина: розуваl= 9;татин;

1 таблет= ка, вкрита плівковою оболонкою, містить роз = 91;вастатину кальцію 5,21 мг еквівалентl= 5;о розувастатl= 0;ну 5 мг або розувастатl= 0;ну кальцію 10,419 мг еквівалентl= 5;о розувастатl= 0;ну 10 мг, або розувастатl= 0;ну кальцію 20,838 мг еквівалентl= 5;о розувастатl= 0;ну 20 мг, або розувастатl= 0;ну кальцію 41,676 мг еквівалентl= 5;о розувастатl= 0;ну 40 мг;

допоміжні речовини: целюлоk= 9;а мікрокристk= 2;лічна, тип 101; кремні= ;ю діоксид колоїдний безводний; кl= 8;осповідон, тип А; целюл&#= 1086;за мікрокристk= 2;лічна, тип 102; лактоза, моногідрат; магнію стеарат;=

пл= 10;вкове покриття: Opadry II Yellow 33K12488 (НРМС 291= 0/гіпромелоз= 072; 6 сР; титану діоксид (Е 171); л= 072;ктоза, моногідрат; триацетин; заліза окси = 76; жовтий) (таблетки по 5 мг);

Opadry II Pink 33K94423 (НРМС 2910/гіпромелоз= а 6 сР; титану діоксид (Е 171); лактоза, моногідрат; триацетин; заліза окси = 76; червоний) (таблетки по 10 мг);

Opadry II Pink 33K94423 (НРМС 2910/гіпромелоз= а 6 сР; титану діоксид (Е 171); лактоза, моногідрат; триацетин; заліза окси = 76; червоний) (таблетки по 20 мг);

Opadry II Pink 33K94424 (НРМС 2910/гіпромелоз= а 6 сР; титану діоксид (Е 171); лактоза, моногідрат; триацетин; заліза окси = 76; червоний) (таблетки по 40 мг).=

Лікар= ;ська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основ= ;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблет&#= 1082;и по 5 мг – жовті круглі, двоо= 087;уклі таблетки, вк= 088;иті плівковою оболонкою, з написом «ROS» над «5» з од= 085;ого боку, без написів з ін= 096;ого боку;

таблет&#= 1082;и по 10 мг – рожев= ;і круглі, двоопуклі таблетки, вк= 088;иті плівковою оболонкою, з написом «ROS» над &laq= uo;10» з одного боку, без написів з іншого боку;

таблет&#= 1082;и по 20 мг – рожев= ;і круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, з написом «ROS» над «20&ra= quo; з одного боку, без написів = 079; іншого боку;

таблет&#= 1082;и по 40 мг – рожев= ;і овальні, дво= 086;пуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з написом «ROS» з одного боку = 110; «40» з іншого боку.

Фармакl= 6;терапевтич= 085;а група. Гіполіпіде= ;мічні засоби. Інгібіторl= 0; ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Код АТХ С= ;10А А07.

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Розувастаm= 0;ин – це селективниl= 1; та конкурен = 90;ний інгібітор ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ферменту, що визначає швидкість р = 77;акції та перетворює 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3; кофермент А на мевалона = 90;, попередник холестеринm= 1;. Основним місцем дії розувастатl= 0;ну є печінка, ор&#= 1075;ан-мішень для зменшення рівня холестеринm= 1;.

. Розуваста= 090;ин знижує підвищений рівень холе = 89;терину ЛПНЩ         = (ХС-ЛПНЩ), загального холестеринm= 1; та тригліце = 88;идів і підвищує р= 110;вень холестеринm= 1; ЛПВЩ (ХС-ЛПВЩ). Він також зменшує рів = 77;нь аполіпопроm= 0;еїну В (апоВ), ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, три&#= 1075;ліцеридів ЛПДНЩ (ТГ-ЛПД&#= 1053;Щ) та підвищує рівень апоА-= 030; (див. таблицю 1= ). Розувастатl= 0;н також зменшує співвідношk= 7;ння ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-= неЛПВЩ/ХС-ЛП= 042;Щ та апоВ/апоА-&#= 1030;.

Табл&= #1080;ця 1

Відп&= #1086;відь на дозу у пацієнтів і = 79; первинною гіперхолесm= 0;еринемією типу ІІа та ІІb= (відкоригов = 72;на середня відсоткова зміна порів = 85;яно з вихідним рівнем)

Доза= ;

N

ХС-Лi= 5;НЩ

Зага= ;льний ХС

ХС-Лi= 5;ВЩ

ТГ

ХС-нk= 7;ЛПВЩ

апоВ= ;

апоА= ;-І

Плац= ;ебо

13

-7

-5

3

-3

-7

-3

0

5

17

-45

-33

13

-35

-44

-38

4

10

17

-52

-36

14

-10

-48

-42

4

20

17

-55

-40

8

-23

-51

-46

5

40

18

-63

-46

10

-28

-60

-54

0

Р = 86;вамед^® ефективний = 91; лікуванні дорослих із гіперхолeст = 77;ринемією – із гіпертриглo= 0;церидемією або без неї – незалежно від раси, статі чи віку, а також у пацієнтів особливих груп, таких як хворі на діабет або пацієнти із сімейною гіперхолeст = 77;ринемією.

b= EAS; 1998); приблизно у 80 % пацієнтів, я= 082;і приймали препарат у дозі 10 мг, вдалося дос= 03;гти нормативниm= 3; цільових рівнів ХС-ЛП= 053;Щ за EASУ багатоцентl= 8;овому, подвійно сліпому, пла= 094;ебо-контрол= ьованому клінічному дослідженнo= 0; (METEOR) 984 пацієнти віком 45–70 років із низьким ризиком ішемічної хвороби серця (визначеним як ризик за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою <10 % протягом 10 років), середнім значенням ХС-ЛПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/дл), але із субклінічнl= 0;м атеросклерl= 6;зом (визначеним за збільшенняl= 4; товщини комплексу інтима-меді= 03; сонної арте = 88;ії (ТКІМСА)) були рандомізовk= 2;ні до двох груп та приймали 1 раз на добу або 40 мг розувастатl= 0;ну, або плацебо протягом 2 років. Порівняно з плацебо розувастатl= 0;н значно сповільнювk= 2;в прогресуваl= 5;ня максимальнl= 6;ї ТКІМСА у 12 точ= ках сонної артерії на -0,0145 мм/рік [95 % дові = 88;чий інтервал (ДІ) -0,0196, -0,0093; p<0,0001]. Зміна порівняно з вихідним рі = 74;нем становила -0,0014 мм/рік (-0,12 %/рік (статистичн = 86; незначуща)) у групі розув = 72;статину порівняно з прогресуваl= 5;ням +0,0131 мм/рік (1,12 %/рік (p<0,0001)) у групі плацебо. Пря= 084;ої кореляції між зменшенням ТКІМСА та зн= 080;женням ризику порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи продемонстl= 8;овано не було. До дослідженнn= 3; METEOR були залучені пацієнти із низьким ризиком ішемічної хвороби сер = 94;я, які не є представниl= 2;ами цільової популяції з = 72;стосування лікарськогl= 6; засобу= у дозі 40 мг. Дозу 40 мг слід призначати лише пацієн = 90;ам із тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних розладів (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

В інтервенціl= 1;ному дослідженнo= 0; розувастатl= 0;ну з метою обгрунтуваl= 5;ня застосуванl= 5;я статинів як засобу первинної профілактиl= 2;и (JUPITER) вплив розувастатl= 0;ну на частоту значних ате = 88;осклеротич&#= 1085;их серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; оцінювали у 178= 02 чоловіків (≥50 років) та жінок (≥60 років).

Учасник = 80; дослідженнn= 3; були випадковим чином розподіленo= 0; до груп плац= 077;бо (n=3D8901) або розувастатl= 0;ну в дозі 20 мг 1 ра = 79; на добу (n=3D8901), за ними спостерігаl= 3;и в середньом = 91; протягом 2 років.

Концент = 88;ація ХС-ЛПНЩ зменшилась на 45 % (p<0,001) у групі розувастатl= 0;ну порівняно з групою плац = 77;бо.

У post-hoc аналізі даних підгрупи пацієнтів високого ризику із вихідним значенням >20 % за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою (1558 учасників) спостерігаl= 3;ося значне зниження частоти ком = 73;інованої кінцевої точки, що охоплювала = 89;мерть від серцево-суд = 80;нних подій, інсул= 100;т та інфаркт міокарда (р=3D0,028), у групі розу= 074;астатину порівняно з плацебо. Абс= 086;лютне зниження ризику поді = 81; становило 8,8 випадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної с = 84;ертності лишався незміненим = 91; цій групі ви= 089;окого ризику (р=3D0,193). У post-= hoc аналізі даних підгрупи високого ризику (9302 учаl= 9;ники загалом) із вихідним значенням ≥5 % за шкалою SCORE (екстраполь = 86;вано з метою вклю= 095;ення даних учасників віком від 65 років) спостерігаl= 3;ося значуще зниження ча = 89;тоти комбінованl= 6;ї кінцевої точки, що охо&#= 1087;лювала смерть від серцево-суд = 80;нних подій, інсул= 100;т та інфаркт міокарда (р=3D0,0003), у групі розу= 074;астатину порівняно з плацебо. Зниження аб = 89;олютного ризику, вираженого за частотою подій, становило 5,1 випадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної смертності = 91; цій підгруп= 10; високого ризику лишався нез = 84;іненим (р=3D0,076).

У дослідженнo= 0; JUPITER 6,6 % учасникіk= 4; групи прийому розувастатl= 0;ну та 6,2 % учасників групи плацебо припинили застосуванl= 5;я досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу чере = 79; небажані явища. Найбі= 083;ьш частими небажаними явищами, що призводили до припинення лікування, б= 091;ли міалгія (0,3 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,2 % − у групі пл= 072;цебо), абдомінальl= 5;ий біль (0,03 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,02 % − у групі пл&#= 1072;цебо) та висипанн= 03; (0,02 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,03 % − у групі пл&#= 1072;цебо). Найбільш частими небажаними явищами, що спостерігаl= 3;ися у групі розувастатl= 0;ну із частотою, більшою або рівною відзначеніl= 1; у групі плацебо, бул= 080; інфекції сечових шля = 93;ів (8,7 % у групі розувастатl= 0;ну, 8,6 % − у групі пл= 072;цебо), назофарингo= 0;т (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 7,2 % − пл&= #1072;цебо), біль у спині (7= ,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,9 % − плацебо) т= 072; міалгія (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,6 % − пл&= #1072;цебо).

Діти. &#= 1059; подвійно сліпому, рандомізовk= 2;ному, багатоцентl= 8;овому, плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; 12-тижневому дослідженнo= 0; (n=3D176, 97 учасників чоловічої с = 90;аті та 79 − жіночої статі) із подальшим 40-тижневим пе&= #1088;іодом (n=3D173, 96 учасників чоловічої с = 90;аті та 77 − жіночої статі) відкритого титрування дози розувастатl= 0;ну пацієнти віком 10–17 рокі= ;в (II–IV стадії розвитку за Таннером, дівчата, у яких менстр = 91;ації почалися щонайменше 1 рік тому) із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією протягом 12 тижнів отримували розувастатl= 0;н у дозі 5, 10 або 20 мг на добу або плацебо, після чого всі учасник = 80; щодня прийм = 72;ли розувастатl= 0;н протягом 40 тижнів. На початку дослідженнn= 3; приблизно 30 % пацієнтів були віком 10–13 років та приблизно 17 %, 18 %,= 40 % та 25 % із них знаходилисn= 0; на ІІ, ІІІ, IV та V стадії розв = 80;тку за Таннером відповідно.

Рівень ХС-ЛПНЩ зменшився н = 72; 38,3 %, 44,6 % та 50,0 % відповідно = 91; групах прийому розувастатl= 0;ну в дозі 5, 10 та 20 мг порівняно і = 79; 0,7 % у групі плацебо.

Наприкі = 85;ці 40-тижневого періоду відкритого титрування дози для досягнення цільового рівня (максимальн = 72; доза становила 20 мг 1 раз на доб= у) у 70 зі 173 пацієнтів (40,5 %) вдалося досягти цільового рівня ХС-ЛПН= 065; менше 2,8 ммоль/л.

Після 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування н = 77; було виявлено жодного впливу на ріст, масу, ін&= #1076;екс маси тіла (ІМТ) або статеве дозрівання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Це дослідженнn= 3; (n=3D176) не прийнятне для порівня = 85;ня рідких небажаних явищ.

Розув= астатин також вивчали у 2-річному від&#= 1082;ритому дослідженнo= 0; із цільовою титрацією дози у 198 дітей з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією у віці від 6 до= 17 = років (88 учасників чоловічої статі та 110 – жіночої статі, стаді= 103; розвитку за Таннером <II-V). Початкова доза для всі= 093; пацієнтів становила 5 мг розувастатl= 0;ну один раз на добу. Паціє= нтам віком від 6 до 9 років (n =3D 64) дозу титрували д = 86; максимальнl= 6;ї дози 10 мг один раз на добу, а пацієнт&#= 1072;м віком від 10 до 17 років (n =3D 134) – до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу.

Після 24 місяців лікування розувастатl= 0;ном середнє зниження ві = 76; вихідного значення ХС-ЛПНЩ, визначене з = 72; методом найменших квадратів, становило -43 % (вихідний рівень: 236 мг/дл, місяць 24: 133 мг/дл). Для кl= 6;жної вікової групи середнє зниження ві = 76; вихідного значення ХС-ЛПНЩ, визначене з = 72; методом найменших квадратів, становило -43% (вихідний рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл), -45% (вихідни= й рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл) та -35% (вихідний рівень: 241 мг/дл, місяць 24: 153 мг/дл) у віко= ;вих групах від 6 до <10, від 10 до <14 o= 0; від 14 до <18 років відповідно.

Резул= ьтатом застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозах 5 мг, 10 м= 075; і 20 мг також були статистичнl= 6; значущі середні зміни у порівнянні = 79; вихідними показникамl= 0; таких вторинних зм= ;інних величин ліпідів і ліпопротеїl= 5;ів: ХС-ЛПВЩ, загальний Х = 57;, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ТГ/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ, апоВ, апоВ/апоА-1<= /span>. Кожна з цих змін демон= струвала поліпшення ліпідних реакцій і зберігаласn= 3; протягом 2 років. Після 24 місяц= ів лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ &l= aquo;Особливост= і застосуванl= 5;я»).

У рандомізовk= 2;ному, подвійному сліпому, плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091;, багатоцентl= 8;овому, перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; вивчали розувастатl= 0;н у дозі 20 мг один раз на добу у порівнянні = 79; плацебо за участю 14 дітей та підлітків (віком від 6 до 17 років) з гом&= #1086;зиготною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. Дослідженнn= 3; включало активну 4-тижневу підготовчу фазу з дотриманняl= 4; дієти, під час якої пацієнтів лікували ро = 79;увастатино&#= 1084; у дозі 10 мг, перехресну фазу, що складалася = 79; 6-тижневого періоду лікування розувастатl= 0;ном в дозі 20 мг із попереднім = 72;бо подальшим 6-тижневим лікуванням плацебо, та 12-тижневу &#= 1087;ідтримуючу = фазу, протягом якої всі пацієнти отримували 20 мг розувастатl= 0;ну. Пацієнти, як= 110; перебув = 72;ли на терапії езетимібом або аферезо = 84;, продовжуваl= 3;и отримувати це лікуванн= 03; протягом ус= 00;ого дослідженнn= 3;. Статистичнl= 6; значуще (p = =3D = 0,005) зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (22,3 %; 85,4 мг/дл, або 2,2 = ммоль/л) спостерігаl= 3;и через 6 тижні= в лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у порівнянні = 79; плацебо. Спо&#= 1089;терігалося статистичнl= 6; значуще зни = 78;ення загального ХС (20,1%, р=3D0,003), ХС-неЛПВЩ (22,9%, р=3D0,003) і апоВ (17,1%, р=3D0,0= 24). Також спостерігаl= 3;ося зниження рівнів ТГ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ та апоВ/апоА-&#= 1030; після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у порівнянні = 79; плацебо. Зни= 078;ення рівня ХС-ЛПН= 065; через 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг з наступними 6&nb= sp;тижнями лікування плацебо зберігалосn= 3; протягом 12 тижнів безперервнl= 6;ї терапії. &#= 1059; одного пацієнта спостерігаl= 3;ося подальше зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (8,0 %), загального ХС (6,7 %) і ХС-неЛПВЩ (7,4 %) після 6 тижнів лікування з = 090;итруванням дози до 40 мг.

Під час продовженнn= 3; відкритого лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у 9 k= 9; цих пацієнт= 10;в до 90 тижнів зниження рівня ХС-ЛПН= 065; зберігалосn= 3; в межах від -12,1 % до -21,3 %.

У відкрит= ;ому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз у 7 оцінюваниm= 3; дітей і підлітків (у віці від 8 до 17 років) з гомозиготнl= 6;ю сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією (див. вище) відсоток зн = 80;ження рівня ХС-ЛПН= 065; (21,0 %), загального ХС (19,2 %) та ХС-неЛПВЩ (21,0 %) від вихідно = 75;о рівня після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном в дозі 20 мг відповідав тому, що спос&#= 1090;ерігалося у вищезгаданl= 6;му дослідженнo= 0; у дітей та підлітків з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

Європейс= ьке агентство з лікарських засобів відмовилосn= 3; від зобов’я = 79;ання надавати результати досліджень розувастатl= 0;ну у всіх підгрупах дітей з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, первинною комбінованl= 6;ю (змішаною) дисліпідемo= 0;єю та для профілактиl= 2;и порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи (див.&n= bsp;розділ «Спосіб зас= тосування та дози» для отримання інформації щодо застосуванl= 5;я дітям).

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика.

В = 89;моктування. Макс= ;имальна концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі досягаєтьсn= 3; приблизно через 5 годин після перор = 72;льного застосуванl= 5;я. Абсолютна б= 10;одоступніс&#= 1090;ь становить п = 88;иблизно 20 %.

Р = 86;зувастатин значним чином захоплюєтьl= 9;я печінкою, як= 072; є основним місцем синтезу холестеринm= 1; та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатl= 0;ну становить приблизно 134 л. Приблизно 90 % розувастатl= 0;ну зв’Р = 86;зувастатин зазнає незн = 72;чного метаболізмm= 1; (приблизно 10 %). = 044;ослідження метаболізмm= 1; in vitroCYP2C9D6. Основними визначенимl= 0; метаболітаl= 4;и є N= -десм= етиловий та лактонов = 80;й метаболіти. П = 88;иблизно 90 % дози розувастатl= 0;ну виводиться = 91; незміненомm= 1; стані з кало= 084; (разом всмок= 090;ана та не всмоктана діюча речовина), решта виводиться із сечею. При&#= 1073;лизно 5 % розувастат&= #1080;ну виводиться із сечею у незміненій формі. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння із плазми кр= 086;ві становить приблизно 19 годин і не збільшуєтьl= 9;я при підвищенні дози. Середн= 108; геометричнk= 7; значення к = 83;іренсу препарату і = 79; плазми кров= 10; становить приблизно 50 л/годину (коефіцієнт варіації – 21,7 %). &= #1071;к і щодо інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, печінкове захоплення розувастатl= 0;ну відбуваєтьl= 9;я за участю мембр= анного транспортеl= 8;а ОАТР-С, який відіграє важливу рол= 00; у печінковій елімінації розувастатl= 0;ну.

С = 80;стемна експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; дозі. При баг&#= 1072;торазовому щоденному застосуванl= 5;і параметри фарма= кокінетики не змінюються. =

Вік та стать. Досл&= #1110;дження фармакокінk= 7;тики виявили, що у пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси (японці= 074;, китайців, філіппінціk= 4;, в’єтнамців та корейців) медіанні значення приблизно в = 76;вічі вищі, ніж у європейців; = 091; індійців медіанні значення підвищені приблизно в 1,3 раза. Аналіз &#= 1087;опуляційно= ї фармакокінk= 7;тики не виявив кл= 110;нічно значущої різниці між = 087;ацієнтами європеоїднl= 6;ї та негроїдної рас.

У дослід= женні за участі па= 094;ієнтів із різним ступенем по = 88;ушення функції нирок змін плазмових к = 86;нцентрацій розувастатl= 0;ну або N= -дисм= етил-метабо = 83;іту у осіб зі сла&#= 1073;кою чи помірною = 085;ирковою недостатніl= 9;тю відзначено не було. У пацієнтів і = 79; тяжкими пор = 91;шеннями функції нирок (кліре= 085;с креатиніну <= 30 мл/хв) плазмова концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну була у 3 рази вища, а рівен&#= 1100; NГен= етичний поліморфізl= 4;. = 056;озподіл інгібіторіk= 4; ГМГ-КoA-редуктази, в тому числі розувастатl= 0;ну, відбуваєтьl= 9;я за участю транс= портних білків OATP1B1 BCRP. У пацієнтів і = 79; генетичним поліморфізl= 4;ом SLCO1BOATP1B ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатl= 0;ну. При окремих формах полі = 84;орфізму SLCO1B1 c.521CC та ABCG2 c.421AA експози&= #1094;ія розувастатl= 0;ну (AUC) підвищена порівняно з генотипами 1Bc.521TT або ABCG2 c.421СС. Спеціальне генотипуваl= 5;ня у клінічній практиці не передбаченk= 7;, але пацієнт = 72;м із таким поліморфізl= 4;ом рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу препар = 72;ту Ровамед^®.

Діти<= /span>. Два дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики розувастатl= 0;ну (у вигляді таблеток) у дітей із гет= 077;розиготною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією віком від 10 до= 17 років або ві= 076; 6 до 17 років (загалом 214 пацієнтів) показали, що експозиція препарату в дітей нижча або подібна до експозиції = 91; дорослих пацієнтів. Е= 082;спозиція розувастатl= 0;ну була передбачувk= 2;ною відповідно до дози та тривалості прийому протягом більш ніж 2 роки спостережеl= 5;ь.

Кліні= ;чні характерисm= 0;ики.

Показаl= 5;ня.

Лікуван&= #1085;я гіперхолесm= 0;еринемії=

Дорослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років із первинною гіперхолесm= 0;еринемією (тип ІІа, в тому числі і= 079; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією) або змішано= 02; дисліпідемo= 0;єю (тип IIb) як доповнення до дієти, коли дотрим = 72;ння дієти та вик= 086;ристання інших немед = 80;каментозни&#= 1093; засобів (наприклад, фізичних вправ, зниже= 085;ня маси тіла) є недостатніl= 4;.

Д = 86;рослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років пр&= #1080; гомозиготнo= 0;й сімейній гіперхолесm= 0;еринемії як доповнен = 85;я до дієти та інших ліпідознижm= 1;вальних засобів лікування (наприклад а= 092;ерезу ЛПНЩ) або коли таке лі= 082;ування є недоречни = 84;.

Профілактl= 0;ка серцево-суд = 80;нних порушень<= /i>

Запобіг&= #1072;ння значним серцево-суд = 80;нним порушенням = 91; пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першо = 75;о випадку сер = 94;ево-судинно&= #1075;о порушення (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»), як доповнення до корекції інших факторів ри = 79;ику.

Прот&= #1080;показання.

Ров= 072;мед^® протипоказk= 2;ний

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;        паці&= #1108;нтам із підвищен = 86;ю чутливістю до розувастатl= 0;ну або до будь-я&#= 1082;ої з допоміжни = 93; речовин препарату;=

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;        паці&= #1108;нтам із активним = 079;ахворюванн&= #1103;м печінки, в тому числі стійким підвищенняl= 4; сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; невідомої етіології т = 72; будь-яким підвищенняl= 4; трансамінk= 2;з у сироватці, що втричі пе= 088;евищують верхню межу норми (ВМН);

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;        паці&= #1108;нтам із тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв);

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;        паці&= #1108;нтам із міопатіє= 02;;

-   &nb= sp;     паці&= #1108;нтам, які одночасно отримували комбінацію софосбувір/ = 74;елпатасвір/&= #1074;оксилапрев= ;ір (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»);

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;        паці&= #1108;нтам, які одночасно отримують циклоспориl= 5;;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;        у період вагітності та годуванн= 03; груддю, а так&#= 1086;ж жінкам репр = 86;дуктивного віку, які не застосовуюm= 0;ь належні засоби контрацепцo= 0;ї.

’BCRPЦикл&= #1086;спорин. У період супу = 90;нього застосуванl= 5;я препарату Р = 86;вамед^® та циклоспориl= 5;у значення розувастатl= 0;ну були в середньому приблизно у 7 разів вищим = 80;, ніж ті, які спостерігаl= 3;ися у здорових добровольцo= 0;в (див. таблицю 2= ). Лікарський засіб протипоказk= 2;ний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспориl= 5; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Супутнє застосуванl= 5;я не впливало на концентр = 72;цію циклоспориl= 5;у в плазмі крові.

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протеази може значно збільшуватl= 0; експозицію розувастатl= 0;ну (див. таблицю 2= ). Наприклад, у дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тики одночасне застосуванl= 5;я 10 мг розуваст&= #1072;тину та комбінованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавірm= 1;/     100 мk= 5; ритонавіру), у здорових д= 086;бровольців супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; та С_{розувастатl=
0;ну
приблизно в 3
та 7 разів
відповідно.
Одночасне
застосуванl=
5;я
препарату Р
=
86;вамед^®
та деяких
комбінацій
інгібіторіk=
4;
протеази
можливе
після
ретельного
обмірковувk=
2;ння
корекції
дози препар
=
72;ту
Ровамед^®, &=
#1079;
огляду на оч=
110;куване
зростання
експозиції
розувастатl=
0;ну
(див. розділи
«Взаємодії
=
79;
іншими
лікарськимl=
0; засобами
та інші види
взаємодій»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»,
«Спосіб зас
=
90;осування
та дози»,
таблицю 2).}

та C_max розувастатl= 0;ну в 2 рази (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Виходячи з даних спеціальниm= 3; досліджень, фармакокінk= 7;тично значущої взаємодії з фенофібратl= 6;м не очікується, однак можлива фар = 84;акодинаміч&#= 1085;а взаємодія. Гемфіброзиl= 3;, фенофібрат, інші фібрат = 80; та ліпідознижm= 1;вальні дози (> або рівні         = 1 г/добу) ніацину (нікотиново= 11; кислоти) збі= 083;ьшують ризик міопатії пр = 80; супутньому застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА, ймов&#= 1110;рно, за рахунок того, що вони можуть спри = 95;иняти міопатію, коли їх застосовуюm= 0;ь окремо. Доза 40 мг протипоказk= 2;на при супутнь = 86;му застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Таким пацієнтам також слід п= 086;чинати терапію з дози 5 мг.

Одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я препарату Р = 86;вамед^® в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнта = 84; із гіперхол = 77;стеринеміє&#= 1102; призводило до зростанн= 03; AUC розувастатl= 0;ну в 1,2 раза (див. т= 072;блицю 2). Не можна виключати фармакодинk= 2;мічної взаємодії між препаратом = 56;овамед^® та езетимібом, що може призвести д = 86; побічних реакцій (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Анта&= #1094;идні препарати. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Р = 86;вамед^® із суспензі= 08;ю антацидів, щ= 086; містять гідроксид алюмінію аб = 86; магнію, знижувало концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну в плазмі крові приблизно н = 72; 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застос = 91;вання антацидних засобів через 2 години післ= 03; застосуван&= #1085;я препарату Р = 86;вамед^®. Клінічна значущість цієї взаємодії н = 77; вивчалась.

Ерит&= #1088;оміцин. Одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я препарату Р = 86;вамед^® та еритроміциl= 5;у знижувало AUC розувастатl= 0;ну на 20 %, а C_max — на 30 %. Ця взаємоді= 03; може бути спричинена посиленою перистальтl= 0;кою кишечнику внаслідок дії еритроміциl= 5;у.

. Результати досліджень vitroin свідчать, що розувастатl= 0;н не інгібує і не стимулює ізоферментl= 0; цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатl= 0;н є слабким субстратом цих ізоферментo= 0;в. Таким чином, взаємодії з лікарськимl= 0; засобами в результаті метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного Р450, не очікується. Не спостерігаl= 3;ося клінічно значущих взаємодій між розувастатl= 0;ном та флуконазолl= 6;м (інгібіторо = 84; 2CCYP3A2ACYP3A (д&= #1080;в. також таблицю 2). ® з іншими лікарськимl= 0; засобами, здатними пі = 76;вищувати експозицію розувастатl= 0;ну, дозу препарату Р = 86;вамед^® потрібно скоригуватl= 0;. Якщо очікується, що AUC препарату зросте приблизно у 2 або більше р= 072;зів, застосуванl= 5;я Ровамеду^® слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальнm= 1; добову дозу препарату Р = 86;вамед^® слід скоригуватl= 0; таким чином, щоб очікува = 85;а експозиція розувастатl= 0;ну не перевищу = 74;ала експозицію, що відзначаєтn= 0;ся при прийомі дози 40 мг на добу без застосуванl= 5;я лікарських засобів, що взаємодіютn= 0; із препаратом; наприклад, при застосуванl= 5;і з гемфіброзиl= 3;ом доза препарату Р = 86;вамед^® становитимk= 7; 20 мг (збільшення експозиції = 74; 1,9 раза), при застосуванl= 5;і з комбінацієn= 2; ритонавір/а = 90;азанавір – 10 мг (збільшення експозиції = 74; 3,1 раза), при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з циклоспориl= 5;ом – 5 мг (збільшення = 074; 7,1 раза).

Таблиця 2

Впли&= #1074; супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатl= 0;ну

(AUC; в порядку зм= 077;ншення величини)Збіл= ;ьшення AUC розувастат= 080;ну в 2 рази або більше, ніж у= 2 рази

Режи= ;м дозування лікарськог= 086; засобу, що взаємодіє

Режи= ;м дозування розувастат= 080;ну

Змін= ;а AUC розувастат= 080;ну*

Софосбуві= 088;/велпатасві= р/воксилапр = 77;вір (400 мг-100 мг-100 мг) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один раз на добу протягом 15 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 7,4 раза

Циклоспор= 080;н, від 75 мг 2 рази на добу до 200 м= 075; 2 рази на добу= ;, 6 місяців

10 мг 1 раз на добу, 10 днів<= /span>

↑ 7,1 раза

Даролутам= 110;д 600 мг двічі на добу, 5 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 5,2 раза

Регорафен= 110;б 160 мг 1 раз на добу, 14 дні = 74;

5 мг, одноразова доза

↑ 3,8 раза

Атаназаві= 088; 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу, 8 днів

10 мг, однораk= 9;ова доза

↑ 3,1 раза

h= 2;елпатасві= р 100 мг<= /span> 1= раз на доб = 91;

10 мг, одноразова доза

↑ 2,7 раза

Омбіт&= #1072;свір 25 мг/п<= /span>аритапрев= ір:150 мг/ р= итонавір 100 мг 1 раз на добу/

k= 6;а&#= 1089;абувір 400 мг 2 рази на добу, 14 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 2,6 раза

h= 3;разопреві= р 200 мг<= /span>/е<= /span>лбасвір 50 мг 1 раз на добу, 11 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 2,3 раза

h= 3;лекапреві= р 400 мг/п&#= 1110;брентасвір 120 мг<= /span>

1 раз на доб = 91;, 7 днів

5 мг, одноразова доза, 7 днів

↑ 2,2 раза

Лопінавір 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 2 рази на добу, 17 днів<= /span>

20 мг 1 раз на добу, 7 днів

↑ 2,1 раза

Клопід= 086;грель 300 мг, потім 75 мг через 24 години

20 мг, одноразова доза

&= #8593; 2 рази

Гемфіброз= 080;л 600 мг 2 рази на добу, 7 днів

80 мг, однораk= 9;ова доза

↑ 1,9 раза

Збіл= ;ьшення AUC розувастат= 080;ну менше ніж у 2 рази

Режим дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Режим дозування розувастат= 080;ну

Змін= ;и AUC розувастат= 080;ну*

Елтромбоп= 072;к 75 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, однораk= 9;ова доза

↑ 1,6 раза

Дарунавір 600 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 2 рази на добу, 7 днів

10 мг 1 раз на добу, 7 днів

↑ 1,5 раза

Типранаві= 088; 500 мг/ритонавo= 0;р 200 мг 2 рази на добу, 11 днів<= /span>

10 мг, однораk= 9;ова доза

↑ 1,4 раза

Дронедаро= 085; 400 мг 2 рази на добу

Невідомо

↑ 1,4 раза

Ітраконаз= 086;л 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, однораk= 9;ова доза

↑ 1,4 раза**

Езетиміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>

10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>

↑ 1,2 раза**

Еритроміц= 080;н 500 мг 4 рази на добу, 7 днів

80 мг, однораk= 9;ова доза

↓ 20 %

Байкалін 50 мг 3 рази на добу, 14 днів<= /span>

20 мг, однораk= 9;ова доза

↓ 47 %

Доза= ;	N	ХС-Лi= 5;НЩ	Зага= ;льний ХС	ХС-Лi= 5;ВЩ	ТГ	ХС-нk= 7;ЛПВЩ	апоВ= ;	апоА= ;-І
Плац= ;ебо	13	-7	-5	3	-3	-7	-3	0
5	17	-45	-33	13	-35	-44	-38	4
10	17	-52	-36	14	-10	-48	-42	4
20	17	-55	-40	8	-23	-51	-46	5
40	18	-63	-46	10	-28	-60	-54	0