ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медично= го застосування лікарського засобу

ЛЕВОФЛОКСАЦИН АБРИЛ

(LEVOFLOXACIN ABRYL)

Cклад:

діюча речовина: levofloxaci= n;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить левофлоксацину гемігід= рату еквівалентно левофлоксацину 250 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна (РН 101), гідроксипропілметилцелюлоза, целюлоза мікрокристалічн= а (РН 102), магнію стеарат; покриття Opadry<= sup>®03B84851: гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е = 171), поліетиленгліколь 400, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза ок= сид червоний (Е 172).

=

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 250 мг: рожеві двоопуклі таблетки, які мають форму капсули, вкриті плівковою оболонкою, з = лінією розлому з одного боку таблетки, з відтиском «1» по один бік і «5» по інший = бік лінії розлому та відтиском «Т» з іншого боку таблетки;

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг: рожеві двоопуклі таблетки, які мають форму капсули, вкриті плівковою оболонкою, з лінією розлому з одного боку таблетки, з відтиском «1» по один бік і «4» по інший бік лінії розлому та відтиском «Т» з іншого боку таблетки.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon= t-style: italic'>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon= t-style: italic'>Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фт= орхінолони. Левофлоксацин.

Код АТX J01M A12.<= o:p>

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Левофлоксац= ин – це синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінол= онів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засо= бу офлоксацину. Як антибактеріальний препарат із групи <= span class=3DSpellE>фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-гірази та = топоізомеразу ІV.

Ступінь бактеріальної активно= сті левофлоксацину залежить від співвідношення максимальн= ої концентрації у сироватці крові (С_max= ) або площі під кривою «концентрація-час» (АUC) та мінімальної інгібуючої (пригнічувальної) концентрації (МІК (МПК)).

Основний механізм резистентно= сті є наслідком мутації у генах gyr-A. In= vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхі= нолонами.

Зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів,= що пояснюється механізмом дії.

Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) граничні значення = МІК левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми = від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, предста= влені у таблиці 1 тестування МІК (мг/л).

Таблиця 1
Клінічні граничні значення МІ= К левофлоксацину (20.06.2006)

Патоген

Чутливі

Резистентні

Enterobacteriacae

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Pseudomonas spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Acinetobacter spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Staphylococcus spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

S. pneumoniae¹

≤ 2 мг/л

> 2 мг/л

Streptococcus A, B, C, G

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

H. influenzae,

M. catarrhalis²

≤ 1 мг/л

> 1 мг/л

Межові значення, не пов’язані з видами3

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

¹Граничне значення МІК між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами було збільшено з 1 до 2 з метою стримування росту ди= ких штамів цього мікроорганізму, що демонструє варіабельність зазначеного параметра. Граничні значення стосуються терапії високих доз.

²Штами з величинами МІК, вищими від граничного значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами, є дуже рідкісними або про них ще= не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізо= ляті слід повторити, і, якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у довідкову лабораторію.

³Граничні значення МІК, не пов= ’язані з видами, були визначені переважно за даними фармакокінетики/фармакодинаміки та є незалежними від розподілу МІК пе= вних видів.

Граничні значення МІК використовуються лише для видів, яким не було визначено конкретне для виду межове значення, та не використовуються для видів, де не рекомендується тестування на чутливість а= бо для яких існує недостатньо доказів щодо сумнівних видів (Enterococcus, Neisseria, г= рамнегативні анаероби).

Рекомендовані CLSI (Інститутом клінічних та лабораторних стандартів, раніше – NCCLS) граничні значення МІК левофлоксацину, що відділяють чутливі від проміжно чутливих організмів та = проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у таблиці 2 для тестування МІК (мкг/мл) чи диско-дифузного методу (діаметр зони [мм] з використанням д= иска з левофлоксацином 5 мкг).

=

Таблиця 2

Рекомендовані CLSI граничні значення МІК та диско-дифузного методу левофлоксацину (М100-S17, 2007)

Патоген

Чутливі

Резистентні

Enterobacteriacae

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥ 8 мкг/мл

≤ 13 мм

Не Enterobacteriacae<= /i>

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥ 8 мкг/мл

≤ 13 мм

<= i>Acinetobacter spp.

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥ 8 мкг/мл

≤ 13 мм

<= i>Stenotrophomonas maltophilia=

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥ 8 мкг/мл

≤ 13 мм

<= i>Staphylococcus spp.

≤ 1 мкг/мл

≥19 мм

≥ 4 мкг/мл

≤ 15 мм

<= i>Enterococcus spp.

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥ 8 мкг/мл

≤ 13 мм

H. influenzae

M.catarrh= alis¹

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

<= i>Streptococcus pneumoniae<= /p>

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥ 8 мкг/мл

≤ 13 мм

Бета-гемолітичний Streptococcus

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥ 8 мкг/мл

≤ 13 мм

¹<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'> Відсутність або рідкісне поширення резистентних штамів попередньо виключає визначення будь-яких категорій результатів, інших, ніж «чутливі». Для штамів, що дають результ= ати, які свідчать про «нечутливу» категорію, ідентифікація організмів та результати тестів на протимікробну чутливість повинні бути підтверджені довідковою лабораторією з використанням еталонного методу розведень CLSI.=

Антибактеріальний спектр

Поширеність резистентності для вибраних видів м= оже варіювати географічно та з часом. = Бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяж= ких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність агента щонайменше= при деяких типах інфекцій є сумнівною.

Зазвичай чутливі види=

Аер= обні грампозитивні бактерії=

Staphylococ= cus aureus* метицилінчутливий,<= i> Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G, Streptococcus agalactiae,= Streptococcus pneumoniae*= , Streptococcus pyogenes*

Аеробні грамнегативні бактерії

Burkholderi= a cepacia**, Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae*, Haemophilus = para- influenzae*, Klebsiella <= span class=3DSpellE>oxytoca, Klebsiella pneumoniae*, Moraxella catarrhalis*, Pasteurella= multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Анаеробні бактерії

Peptostreptococcus=

Інші

Chlamydophi= la pneumoniae*, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella <= span class=3DSpellE>pneumophila*, Mycoplasma = pneumoniae*, Mycoplasma <= span class=3DSpellE>hominis, Ureaplasma urealyticum.

Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематич= ною

Аер= обні грампозитивні бактерії

Enterococcu= s faecalis*, Staphylococcus= aureus метицилінрезистентний, Staphy= lococcus coagulase spp.=

Аер= обні грамнегативні бактерії

Acinetobact= er baumannii*, Citrobacter <= span class=3DSpellE>freundii*, Enterobacter <= span class=3DSpellE>aerogenes, Enterobacter <= span class=3DSpellE>agglomerans, Enterobacter= cloacae*, Escherichia coli*, Morganella morganii*, Proteus mirabilis*, Providencia <= span class=3DSpellE>stuartii, Pseudomonas aeruginosa*, = Serratia marcescens*=

Ана= еробні бактерії

Bacteroides= fragilis, Bacteroides ovatus**, Bacteroides thetaiotamicron**, Bacteroides vulgatus**, Clostridium <= span class=3DSpellE>difficile**

* Клінічна ефективність продемонстрована для чутливих ізолятів у затверджених клінічних показаннях.

** Природна проміжна чутливість.

Інші дані

Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терап= ії.

Фармакокіне= тика.

Абсорбція

Лев= офлоксацин при пероральному прийомі швидко та майже повністю всмоктується, при цьому пікові концентрації у плазмі крові досягаються протягом 1 години. Абсолютна біодоступність становить приблизно 10= 0 %.

Їжа майже не впливає = на всмоктування левофлоксацину.

Розподіл

Приблизно 30–40 % левофлок= сацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумулятивний ефект при багаторазов= ому застосуванні левофлоксацину у дозі 500 мг 1 раз= на добу практично відсутній. Існує незначний, але передбачуваний кумулятивний ефект після застосування доз по 500 мг 2 рази на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.

Проникнення у тканини та рідини організму<= /o:p>

Проникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний сек= рет тканин легень (БСТЛ)

Максимальна концентрація л= евофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після застосування 500 мг перорально становить 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягаються протягом 1 години після прийому препарату.

Проникнення у тканини легень

Максимальна концентрація л= евофлоксацину у тканинах легень після застосування 500 мг перорально= становить приблизно 11,3 мкг/г та досягається через 4–6 годин після застосування препарату. Концентрац= ія у легенях перевищує таку у плазмі крові.

<= /p>
Проникнення= у вміст міхура

Максимальна концентрація левофлоксацину 4–6,7 мкг/мл у вміс= ті міхура досягається через 2-4 години після прийому препарату протягом 3 днів застосування у дозах 500 мг 1 раз або 2 рази на добу відповідно.

Проникнення у цереброспінальну (спинномозкову) рідину

Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

Проникнення у тканини простати

Після засто= сування 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 = днів середні концентрації у тканині простати досягають 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2,0 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин та = 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простата/плазма становить 1,84.

Концентраці= я у сечі

Середня концентрація у сечі через 8–12 годин після одноразового прийому перорально дози 150 мг, 300 мг або 500 мг левофлоксацину становить 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.

Біотрансформація

Левофлоксацин метабол= ізується незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин= та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становл= ять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інвер= сії хоральної структури.

Вив= едення

Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксац= ин виводиться з плазми крові відносно повільно (період на= піввиведення становить 6–8 годин). Виведення відбувається зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).

Немає суттє= вої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування, що свідчить про те, що ці ш= ляхи (пероральний та внутрішньовенний) є взаємозамінними.

Лін= ійність

Левофлоксацин має лінійну фармакокінетику у діапазоні 50–600 мг.

Пац= ієнти з нирковою недостатністю

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведенн= я збільшуються, як видно з таблиці 3= .

Таблиця 3

Кліренс креатиніну (мл/хв)<= o:p>

< 20

20–40

50–80

Нирковий кліренс (мл/хв)

13

26

57

Період напіввиведення (години)

35

27

9

Пацієнти літнього віку

Немає значн= их відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літ= нього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.

Гендерні відмінності

Відомо, що окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину<= /span> залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клін= ічно значущими.

<= /p>
Клінічні характеристики. = ;

Показання.<= /span>

Левофлоксацин показано для лікування у дорослих таких інфекцій, спричинених чутливими до левофлоксацин= у мікроорганізмами:

– гострий бактеріальний синусит<= /span>;

– загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включно із бронхітом;

– негоспітальна пневмонія;

– ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин;

– неускладнений цистит;

(у разі лікування вищезазначених інфекцій препарат мо= жна застосовувати лише тоді, коли застосування інших антибактеріальних засобів, які зазвичай призначають для початкового лікування даних інфекцій, неможливе);

– гострий пієлонефрит та ускладнені інфекції сечовивідного тракту;

– хронічний бактеріальний прост= атит;

– легенева форма сибірської виразки= : постконтактна профілактика та лікування.

Левофлоксац= ин у даній лікарській формі (таблетки) можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували поліпшення під час первинного лікування левофлоксацином, розчином для інфузій.

Необхідно враховувати офіційні рекомендації щодо належного використання антибактеріальних засобів.

=

Протипоказа= ння.

Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або до будь-якого компонента препарату; епілепсія; ушкодження сухо= жиль після попереднього застосування фторхінолонів; дитячий вік; період вагітнос= ті або годування груддю.

Взаємод= ія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антациди, які містять магній та алюміній: лікарські засоби, що містять солі заліза, цинку, диданозин.

Всмоктування л= евофлоксацину суттєво зменшується при одночасному застосуванні з ант= ацидами, що містять магній та алюміній, лікарськими засобами, які містять солі заліз= а, або з диданозином (диданоз= ин у буферній таблетці з алюмінієм або магнієм). Одночасне застосування фторхінолонів з мультивітамінами= , що містять цинк, призводить до зниження їх всмоктування.<= /span>

Рекомендований термін часу між прий= омом левофлоксацину та названими лікарськими засобами повинен становити не менше 2 годин.

Солі кальцію мінімально впливають на всмоктування левофлоксацину.<= /p>
Сукральфат

Біодоступні= сть таблеток <= span class=3DSpellE>левофлоксацину значно зменшується при одночасному застосуванні препарату з сукральфатом. Якщо пацієнтові необхідно отримувати як сукральфат, так і левофлоксацин<= /span>, краще приймати сукральфат через 2 години після прийом= у левофлоксацину (див. розділ «Спосіб застосування та <= span style=3D'letter-spacing:-.2pt'>дози»).

Теофілі= н, фенбуфен або інші подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби

Не виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте мо= жливе суттєве зниження судомного порога = при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими лікарськими засобами, які зменшують судомний поріг. Відо= мо, що концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену приблизно на 13 % вища, ніж при прийомі лише левофлоксацину.

Пробенецид і циметидин

Пробенецид<= /span> та циметидин статистично достовірно впливають на виведен= ня левофлоксацину.

Нирковий кліренс левофлоксацину знижується у присутності= циметидину на 24 % та пробенецид= у на 34 %. Це пояснюється тим, що обидва препарати здатні блокувати = канальцеву секрецію левофлоксацину. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно з лікарсь= кими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, = такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.

Інші лікарські засоби<= /i>=

На фармакокінетику левофлоксацину при одночасному = з ним застосуванні не виявляють клінічно значущого впливу карбонат кальцію, дигоксин, глібенкламід, <= span class=3DSpellE>ранітидин.

Вплив препа= рату на інші лікарські засоби

Циклоспорин

Період <= span class=3DSpellE>напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному прийомі з = левофлоксацином.= =

Антагон= істи вітаміну К

При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) можуть підвищуватися показники коагуляційних те= стів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) та/або з’являтися кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, у пацієнтів, які отримують паралельно антагоністи вітаміну = К, необхідно контролювати показники коагу= ляції (див. розділ «Особливості застосування»).

<= /p>
Лікарські засоби, що подовжую= ть інтервал QТ

Левофлоксац= ин, як і інші= фторхінолони, слід застосовувати з обережністю пацієн= там, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал= QТ (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та II= I, трициклічні антидепресанти та макроліди, антипсихоти= чні лікарські засоби) (див. роз= діл «Особливості застосування» («Подовження інт= ервалу QТ»)).

Левофлоксацин не впливає на фармакокінетику теофіліну, який переважно метаболізується за допомогою CYP1A2, тому можна вважати, що левофлоксацин= не є інгібітором CYP1A2.

Інші форми взаємодії

Прийом їжі

Не спостерігалося клінічно значущої взаємодії з харчовими продуктами. Таблетки ле= вофлоксацину, таким чином, можна приймати незалежно= від прийому їжі.

Особливості застосування.

Слід уникати застосування препарату пацієнтам, які мали серйозні побічні реакції в минул= ому при застосуванні хінолонів або фторхінолонів. Лікування цих пацієнтів левофлоксацином слід розпочинати тільки у разі відсутності альтернативних варіантів лікування і після ретельної оцінки користі/ризику.

Метицилінре= зистентний S. aure= us.

При дуже тяжкому перебігу запалення легенів, спричиненому пневмококами, левофлоксацин може не виявляти оптимального терапевти= чного ефекту.

Госпіталь= ні інфекції, викликані P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.

Метицилінре= зистентний золотистий стафілокок (МРЗС) резистентний до фторхінолонів, у тому числі і д= о левофлоксацину, тому левофлоксац= ин не рекомендується призначати для лікування інфекцій, спричинених МРЗС, за винятком випадків, коли підтверджена чутливість мікроорганізму до левофлоксацину.

Левофлоксац= ин можна призначати для лікування гострого бактеріального синуситу і загострення хронічного бронхіту при адекватній діагностиці даних захворювань.

Найчасті= шим збудником інфекцій сечовивідних шляхів може бути резистентна до левофлоксацину Escherichia coli, = що слід врахувати, призначаючи левофлоксацин пацієнтам = із захворюваннями сечовивідних шляхів. При признач= енні фторхінолонів слід враховувати місцеву поширені= сть резистентності Escherichia coli = до фторхінолонів.

У разі легеневої форми сибірської виразки застосування грунтується на даних сприйнятливості in vitro Bacillus anthracis та експериментальних даних на тваринах, а також на обмежених даних застосування людям. Лікарі повинні враховувати національні та/або міжнародні документи консенсусу щодо лікування сибірської виразки.

Тривалі, інвалідизуючі і потенційно незворотні серйозні побічні реакції.

У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які отримували хінолон= и та фторхінолони, незалежно від віку та наявних факторів ризику, повідомляли про тривалі (протягом місяців або років), інвалідизуючі та потенційно незворотні серйозні побіч= ні реакції, які впливають на різні, а іноді на декілька одразу, системи органі= зму (зокрема опорно-рухову, нервову, психіку та органи чуття). Застосування препарату слід негайно припинити після появи перших ознак або симптомів будь-якої серйозної побічної реакції та слід звернутися за консультацією до лікаря.

Тендиніт і розрив сухожиль.

Тендиніт і розрив сухожилля (не обмежуючись= ахілловим сухожиллям), іноді двосторонній, можуть виникати вже протягом 48 г= один після початку лікування хінолонами та фторхінолонами і, як повідомляли, навіть упродовж дек= ількох місяців після припинення лікування у пацієнтів, які отримували добові дози = 1000 мг левофлоксацину. Ризик розвитку тендиніту та розрив сухожилля збільшується у пацієнтів літнього віку, пацієнтів з порушеннями функції нирок, пацієнтів з трансплантаціями цілісних органів та пацієнтів, які лікувалися одночасно кортикостероїдами. Таким чином, слід уникати одночасного застосування кортикостероїдів.

При перших ознаках тендиніту (наприклад болючий набряк, запалення) лікування препаратом слід припинити, а також слід розглянути альтернативне лікування. Пошкоджену кінцівку (и) слід лікувати належним чином (наприклад іммобілізація). Кортикостероїди не слід застосовувати у разі виникнення ознак тендинопатії.

&nbs= p;

Захворювання, спричинені Clostridium difficile

Діарея, особливо тяжка, стійка або з домішками крові упродовж або після лікування (включаючи кілька тижнів після лікування) ле= вофлоксацином, може бути симптомами хвороби, спричиненої Clostridium difficile (CDAD). CDAD за тяжкістю може варіювати від слабкого до стану, що загрожує життю; найтяжчою формою якої є псевдомембранозний<= /span> коліт. Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити застосування препарату, а пацієнтів необхідно терміново лікувати підтримувальними засобами, також може потребуватися специфічна терапія (наприклад пероральн= ий прийом ванкоміцину). Засоби, що пригнічують мот= орику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.

Пацієнти, схильні до судом

Препарат протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і у випадку з іншими хінолонами, <= span class=3DSpellE>левофлоксацин слід застосовувати з надзвичайною обере= жністю пацієнтам, схильним до судом, зокрема пацієнтам з попередніми ураженнями центральної нервової системи (ЦНС), при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього нестероїдними протизапальними лікарськими засобами чи препаратами, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), наприклад теофіліном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)= . У разі появи судом лікування левофлоксацином необ= хідно припинити.

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

Пацієнти з латентними= або наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази схильні до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів і тому левофлоксацин їм слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із ослабленою функцією нирок (нирковою недостатніс= тю) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»= ).

Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості)

Лев= офлоксацин може час від часу спричиняти серйозні, потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (наприклад ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку) після застосування початкової дози (див. розділ «Побічні реакції»). У такому разі пацієнтам слід негайно припинити лікування і звернут= ися до лікаря.

Тяжкі побічні реакції з боку шкіри

При застосуванні левофлокс= ацину повідомляли про тяжкі побічні реакції з боку шкіри, такі як токсичний епідермальний некроліз (ТЕН, також відомий як с= индром Лайєлла), синдром Стівенса= –Джонсона (ССД) і реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), які можуть бути небезпечними для жит= тя або летальними (див. розділ «Побічні реакції»). Під час призначення лікарсь= кого засобу пацієнтів необхідно попередити про ознаки та симптоми цих тяжких реа= кцій з боку шкіри та встановити ретельний нагляд. Якщо виникають ознаки та симпт= оми, що свідчать про ці реакції, слід негайно припинити застосування левофлоксацину і розглянути альтернативне лікування. = Якщо у пацієнта розвинулася така серйозна реакція як ССД, ТЕН або DRESS-синдром при застосуванні левофлоксацину, то забороняється повторно починати лікування цього пацієнта левофлоксац= ином.

Зміна рівня глюкози у крові.=

Як і при застосуванні будь-яких хінолонів, повідомляли про випадки гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які отримували супутню терапію = гіпоглікемічними засобами перора= льно (наприклад глібенкламідом) чи інсуліном, повідомл= яли про зміни рівня глюкози у крові (як гіперглікемію, так і гіпоглікемію). Зафіксовано випадки гіпоглікемічної ком= и. Рекомендується ретельно контролювати рівень глюкози в крові у пацієнт= ів, хворих на цукровий діабет (див. ро= зділ «Побічні реакції»).

Профілактика фотосенсибілізації<= /span>

Хоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при прийомі левофлоксацину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується без особливої потреби піддаватися дії сильних сонячних променів або штучного УФ-випромінювання (наприклад, ламп штучного ультрафіолетового випромінювання, солярію) через можливу = фотосенсибілізацію під час прийому левофлоксацину або протягом 48 = годин після припинення застосування левофлоксацину.

Пацієнти, які отримували антаг= оністи вітаміну К

У зв’язку з можливим збільшенням показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) т= а/або кровотечі у пацієнтів, які приймали левофлоксацин у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфари= ном), слід спостерігати за показниками <= span class=3DSpellE>коагуляційних тестів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Психотичні реакції

Відомо про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи левофлоксаци= н. У рідкісних випадках такі реакції прогресували до суїц= идальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді нав= іть після прийому однієї дози левофлоксацину (див. = розділ «Побічні реакції»). У разі, як= що у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережні= стю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами та пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.

Подовження інтервалу QT

Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як:

– вроджений синдром подовження інтервалу = QT;

– супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (таких як протиаритм= ічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, ма= кроліди);

– нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, г= іпомагніємія);

– літній вік;

– хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія), одночасному застосуванні лікарських засобів, що подовжують інтервал QT (у тому числі антиа= ритмічні засоби класу ІА і ІІІ, трициклічні антидепресанти, мак= роліди, антипсихотичні лікарські засоби). Пацієнти літн= ього віку і жінки молодшого віку більш чутливі до лікарських засобів, що подовжу= ють інтервал QT. Тому необхідно дотримуватися обережності при застосуванні фторхінолонів, у тому числі лево= флоксацину, таким категоріям пацієнтів (д= ив. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Спосіб застосування та дози» («Пацієнти літнього віку»), «Передозування», «Побічні реакц= ії»).

Периферична нейропатія

У пацієнтів, які отримували хінолони та фто= рхінолони, були зареєстровані випадки сенсорної або сенсомоторної= полінейропатії, що призводять до парестезії, гіпестезії, дизестезії або слабкості. У разі виникнення симптомів нейропатії, таких як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, пацієнтам, які лікуються препаратом, необхідно інформувати свого лікаря, або запобігти розвитку потенційно незворотного стану.

Гепатобіліа= рні порушення<= o:p>

Від= омо про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, що загрожувала життю, при прийомі левофлоксацину, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам = слід порекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі симптоми хвороби печінки як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж = або біль у ділянці живота.

Загострення міастенії гравіс.

Фторхінолони, включаючи ле= вофлоксацин, блокують нервово-м’язову передачу і можуть провокувати м’язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс.= При прийомі фторхінолонів у пі= сляреєстраційному періоді повідомляли про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадк= и і необхідність застосовування підтримки дихання у пацієнтів із міастенією гравіс. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам із міастенією гравіс в ана= мнезі.

Розлади зору.=

Якщо спостерігається порушення зору= або інший вплив на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога (див. розділи «Побічні реакції», «Здатність впл= ивати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами= »).

Суперінфекція.

При застосуванні левофлоксацину<= /span>, особливо довготривалому, можливий розвиток опортуністичних інфекцій та ріст резистентних мікроорганізмів. При розвитку вторинної інфекції необхідно прийняти відповідні міри.

Лабораторні дослідження.

У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визнач= ення опіатів у сечі може дати хибнопо= зитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердження позитивних результатів= на опіати за допомогою специфічних методів.

Левофлокс= ацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis<= /span>, тому м= оже відзначатися хибно-негативний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів із туберкульозом.

Аневризма/розшарування аорти.

Дані епідеміологічних дослідж= ень свідчать про підвищений ризик розвитку аневризми або розшарування аорти при застосуванні фторхінолонів, особливо у пацієнтів літнього віку. Тому антибіотики із групи фторхінолонів= слід застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик= та після розгляду можливості застосування інших варіантів лікування у пацієнті= в з аневризмою/розшаруванням аорти, пацієнтів із наявністю випадків аневризми а= орти у сімейному анамнезі та пацієнтів із факторами ризику або станами, що можуть зумовити розвиток аневризми/розшарування аорти (наприклад, синдром Марфана, судинний синдром Елерса= –Данлоса, артеріїт Такаясу= , гігантоклітинний артеріїт, хвороба Бехчета, гіпертензія та атеросклероз).

У випадку виникнення різкого абдомінального болю, болю у грудях або спині пацієнтам слід негайно звернут= ися за невідкладною медичною допомогою.

Зас= тосування у період вагітності або годування груддю.=

Вагітніст= ь. Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обм= ежені.

Через відсутність досліджень з учас= тю людей і можливе ушкодження хінолонами суглобово= го хряща в організмі, який росте, левофлоксацин пр= отипоказано призначати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування препаратом настала вагітність, про це слід повідомити лікаря.=

Період годування груддю. Левофлоксацин протипоказаний до застосування у період годування груддю. Інформації щодо виділення левофлоксацину у грудне молоко недост= атньо, хоча інші фторхінолони екс= кретуються у грудне молоко. Через відсутність досліджень з участю людей і можливе ушкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, левофлоксацин не можна п= ризначати жінкам, які годують груддю.

Фертильність. Левофлоксацин= не призводив до розладів фертильності та репродуктивної функції у тварин.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon= t-style: italic'>

Здатність впливати на швидкіс= ть реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтам, які керують транспортними засобами, працюють з машинами та механізмами, слід врахувати можливі небажані реакції= з боку нервової системи (запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, розлади процесів руху, у т. ч. під час ходьби).=

Спосіб застосування та дози.

Препарат слід приймати 1 або 2 рази на добу. До= за залежить від типу і тяжкості інфекції. Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Рекомендовано продовжувати лікування препаратом принаймні протягом 48–72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.

Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Приймати їх можна як разом з їжею, так і в інший час.

Таблиця 4
Дозування для дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв)

Показання=

Добова до= за

Кількість=

прийомів = на добу

Тривалість лікування

Гострий <= span class=3DSpellE>бактеральний синусит

500 мг

1 раз

10–14 днів

Загострен= ня хронічного обструктивного захворювання легень, у т. ч. бронхітом

500 мг

1 раз

7–10 днів=

Негоспітальна

пневмонія

500 мг

&nbs= p;

1–2 рази<= /p>

7–14 днів

Гострий пієлонефрит

500 мг

1 раз

7–10 днів=

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів включно з пієлонефритом

500 мг

1 раз

7–14 днів

Неускладнений цистит

250 мг

1 раз

3 дні

Хронічний

бактеріальний простатит

500 мг

1 раз

28 днів

Ускладнені інфекції шкіри м’яких тканин

500 мг

1–2 рази<= /p>

7–14 днів=

Легенева сибірська виразка

500 мг

1 раз

8 тижнів

=

Особливі популяції= =

Таблиця 5

Дозування для пацієнтів з порушеною функцією ни= рок (кліренс креатиніну < 50 мл/= хв.

Режим дозування

(залежно = від тяжкості інфекції та нозологічної форми)

250 мг/24 години

500 мг/24 години

500 мг/12 годин

Кліренс креатиніну

перша доза – 250 мг

перша доза – 500 мг

перша доза – 500 мг

50–20 мл/= хв

наступні – 125 мг/

24 години=

наступні – 250 мг/

24 години=

наступні – 250 мг/

12 годин

19–10 мл/= хв

наступні – 125 мг/

48 годин

наступні – 125 мг/

24 години

наступні – 125 мг/

12 годин

<10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД ¹)

наступні – 125 мг/

48 годин

наступні – 125 мг/

24 години

наступні – 125 мг/

24 години

¹ Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

Дозування д= ля пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція = дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою ме= таболізується у печінці та виводиться переважно нирками.

Дозування д= ля пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози (див. розділ «Особливості застосування»: Тендиніт та розриви сухожиль, Подовження інтервалу QT).

Діти.

Застосування препарату протипоказано дітям (вік до 18 років), оскільки не виключено ушкодження суглобового хряща.

<= /b>

Передозування.

Найважливіші передбачувані симптоми передозуван= ня препарату стосуються центральної нервової системи (запаморочення, порушення свідомості та судомні напади); реакції з боку шлунково-кишкової системи, та= кі як нудота та ерозія слизових оболонок. При застосуванні доз, вищих за терапевтичні, відбувається подовження QT-інтервалу. У разі передозування необхідно проводити ретельний нагляд за пацієнтом, включаючи ЕКГ.

Лікування: = терапія симптоматична. У разі гострого передозування призначають промивання шлунка.= Для захисту слизової шлунка застосовую= ть антацидні засоби.

Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз = або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Необхідно проводити моніторинг ЕКГ, оскільки існує можливість подовження інтервалу QT= . Не існує жо= дних специфічних антидотів.

Побічні реа= кції.

Частота побічних ефектів, визначалася за допомогою та= ких критеріїв: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000, до <1/100), рідко (від >= ;1/10 000, до <1/1000), дуже рідко (>1/10 000), частота невідома (не можна визначити з наявних даних).

У кожній групі побічні реакції подано у порядку зниження ступеня тяжкості.

Інфекції та інвазії: нечасто – грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida, проліферація інших резистентних мікроорганізмів, порушення нормальної мікрофлори кишечнику та розвит= ок вторинної інфекції.

З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, еозинофілія; рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія; невідомо – панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.=

З боку імунної системи: рідко – ангіоневротичний набряк= , гіперчутливість, (= див. розділ «Особливості застосування»); невідомо – анафілактични= й/анафілактоїдний шок^a (див. розділ «Особливості застосування»).<= /p>
З боку метаболізму та харчува= ння: нечасто – анорексія; рідко – гіп= оглікемія, в основному у пацієнтів, хворих на діабет (див. розділ «Особливості застосування»); невідомо – гіперглікемія, гіпоглікемічна кома (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку психіки*: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-la= nguage: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>часто – безсоння; нечасто – тривожність, неспокій, стани страху, сплутаність свідомості, нервозність; рідко – психотичні реакції (у т.ч. галюцинації, параноя), д= епресія, ажитація, незвичайне сновидіння, нічні жахи; невідомо – психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи*: часто – головний біль, запаморочення; нечасто – сонливість, тремор, дисгевзія (суб’єктивн= ий розлад смаку); рідко – = судоми (див. розділ «Протипоказання» = та «Особливості застосування»), парестезія; невідомо – периферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія (див. розділ «Особливості застосування»), порушення нюху (па= росмія), включаючи аносмію (відсутність нюху), дискінезі= я (порушення координації рухів), екстрапірамідні розлади, аг= евзія, синкопе (непритомність), доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.

З боку органів зору*: рідко – зорові порушення, такі як затуманення зору, нечіткість зору (див. розділ «Особливості застосування»); невідомо – тимчасова втрата зору, увеїт (= див. «Особливості застосування»).

З боку органів слуху та рівноваги*: нечасто – вертиго; рідко – шум у вухах; невідомо – втрата слуху, порушення слуху.

З блоку серцево-судинної системи: рідко – тахікарді= я, відчуття серцебиття, артеріальна гіпотензія; невідомо – = шлуночкова<= /span> тахікардія, що може призводити до зупи= нки серця; шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT); = подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Особливості застосування»: Подовження інтервалу QT та «Передозування»).

З боку дихальної системи: нечасто – задишка (диспное); невідомо – = бронхоспазм, алергічний пневмоніт= .

З боку травного тракту: часто – діарея, блювання, нудота; нечасто – абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм/здуття живо= та, запор; невідомо – <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>діарея геморагічна, що може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»); панкреатит.

З боку ендокринної системи: рідко – синдрому порушення секреції антидіуретичного гормону (SIADH).

З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТ= П); нечасто – = підвищення рівня білірубіну в крові; невідомо – жовтяниця та т= яжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності (іноді= летальні), переважно у пацієнтів із тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»); гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин^b: рідко – медикаментозний висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), локалізований висип на шкірі, спричинений лікарськими засобами; нечасто – висипання, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз; невідомо – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла= ), синдром Стівенса–Джонсона мультиформна еритема, реакції фоточутливості<= /span> (див. «Особливості застосування»); лейкоцитопластичний васкуліт, стоматит.

З боку кістково-м’язової сист= еми та сполучної тканини*: нечасто – артралгія, міалгія;= рідко – ураження сухожиль (див. розділ «Особливості застосування»), у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллового сухожилля); м’язова слаб= кість, яка може мати особливе значення для хворих на міастенію гравіс (див. розділ «Особливості застосування»);

невідомо – рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового: див. розділ «Особливості застосування»), розрив зв’язок, розрив м’язів, артрит.

З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищені показники креатинін= у в сироватці крові;

рідко: гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).

Загальні розлади*: нечасто – астенія= ; рідко – підвищення температури тіла (пірексія); невідомо – біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).

a Анафілактичні та анафілактоїдні реакції іноді можливі навіть = після застосування першої дози.

b Реакції з боку шкіри та слизової оболонки іноді можливі навіть після застосування першої дози.

Інші небажані ефекти, пов’язані із введенн= ям фторхінолонів, включають:

• напади порфірії у пацієнтів з порфірією.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon= t-weight: bold'>*У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які отримували хінолони т= а фторхінолони, незалежно від наявних факторів ризику, повідомляли про тривалі (протягом місяців або років), = інвалідизуючі та потенційно незворотні серйозні побічні реакції, які впливають на різні, а іноді на декілька одразу, системи організму та органи чуття (у тому числі реакції, такі як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатії, пов’язані з парестезією, депресія, втома, порушення пам’яті, порушення сну, порушення слуху, зору, смаку та запаху).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon= t-style: italic'>

Термін придатності. 3 роки.

=

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.<= /o:p>

Упаковка.

По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 1 блістеру в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецепто= м.

Виробник. =

Ауробіндо Фарма Лімітед.

<= /p>
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Юніт VII, Спеціальна економічна зона, ТСІІК, Плот № S1, Sy. № 411/Р, 425/Р, 434/Р, 435/Р та 458/P, = Грін Індастріал Парк, Полепаллі Віладж, Джедчерла Мандал,= Махабубнагар, 509302, Індія.

=

Патоген	Чутливі	Резистентні
Enterobacteriacae	≤ 1 мг/л	> 2 мг/л
Pseudomonas spp.	≤ 1 мг/л	> 2 мг/л
Acinetobacter spp.	≤ 1 мг/л	> 2 мг/л
Staphylococcus spp.	≤ 1 мг/л	> 2 мг/л
S. pneumoniae¹	≤ 2 мг/л	> 2 мг/л
Streptococcus A, B, C, G	≤ 1 мг/л	> 2 мг/л
H. influenzae, M. catarrhalis²	≤ 1 мг/л	> 1 мг/л
Межові значення, не пов’язані з видами3	≤ 1 мг/л	> 2 мг/л

Кліренс креатиніну (мл/хв)<= o:p>	< 20	20–40	50–80
Нирковий кліренс (мл/хв)	13	26	57
Період напіввиведення (години)	35	27	9

Показання=	Добова до= за	Кількість= прийомів = на добу	Тривалість лікування
Гострий <= span class=3DSpellE>бактеральний синусит	500 мг	1 раз	10–14 днів
Загострен= ня хронічного обструктивного захворювання легень, у т. ч. бронхітом	500 мг	1 раз	7–10 днів=
Негоспітальна пневмонія	500 мг &nbs= p;	1–2 рази<= /p>	7–14 днів
Гострий пієлонефрит	500 мг	1 раз	7–10 днів=
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів включно з пієлонефритом	500 мг	1 раз	7–14 днів
Неускладнений цистит	250 мг	1 раз	3 дні
Хронічний бактеріальний простатит	500 мг	1 раз	28 днів
Ускладнені інфекції шкіри м’яких тканин	500 мг	1–2 рази<= /p>	7–14 днів=
Легенева сибірська виразка	500 мг	1 раз	8 тижнів