ІН= ;СТРУКЦІЯ=

дл= ;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ХО= ;ЛОКСАН^® 500 мг

(HOLOXAN^=
® 500 mg)

ХО= ;ЛОКСАН^® 1 г

(HOLOXAN^=
® 1 g)

ХО= ;ЛОКСАН^® 2 г

(HOLOXAN^=
® 2 g)

Ск= ;лад:

діюч= а речовина: = ifosfamide;

1 флакон містить = 10;фосфаміду 500 мг або 1 г, або 2 г.

Лі= ;карська форма. Порошо = 82; для розчину для ін’єкці = 81;.<= o:p>

Ос= ;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білl= 0;й порошок у флаконах дл= 03; препаратів = 76;ля ін’єкцій з прозорого безбарвногl= 6; скла об’ємо = 84; 20 мл, 30 мл або 50 мл з гумовими пробками, ко= 088;ичневими захисними кришечками, коричневимl= 0; алюмінієвиl= 4;и кільцями.<= o:p>

Фармакотер&= #1072;певтична група.

Анти= ;неопластич = 85;і засоби. А= 083;кілуючі сполуки, аналоги азотистого іприту.

Код АТХ L01A A06.

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фармакодин= ;аміка.<= /span>

Іфосфам= 10;д — цитотоксичl= 5;а речовина з групи ок = 89;азафосфори&#= 1085;ів. Хімічно він споріднениl= 1; з азотистим іпритом і є синтетичниl= 4; аналогом циклофосфа&#= 1084;іду.

Іфос= 092;амід неактивний in vitro &#= 1110; активуєтьсn= 3; in vivo = 087;ереважно у печінці завдяки = 84;ікросомаль&#= 1085;им ензимам, трансформуn= 2;чись у 4-гідрокси-іф&#= 1086;сфамід, що перебуває у рівновазі з= 10; своїм та = 91;томером альдоіфl= 6;сфамідом. Альдоіфl= 6;сфамід спонтанно деградує до акролеїну і алкілуюч = 86;го метаболіту ізоф= 086;сфаміду-лос= т. Акролеїн спричиняє уротокси = 95;ний ефект іф = 86;сфаміду. Альтернати= ;вним шляхом метаболізмm= 1; є окиснення = 110; деалкілm= 1;вання бічних ланцюгів хлоретилу.

Цитотоксич&= #1085;ий ефект іф = 86;сфаміду є наслідком взаємодії між його = 072;лкілуючими<= /span> метаболітаl= 4;и і ДНК. Переважна точка атаки = 212; це фосфо = 76;іефірні містки ДНК. Результатоl= 4; алкілуваннn= 3; є розрив і зчеплення поперечних зв’язків ниток ДНК.

У клітинному циклі перенесеннn= 3; через фазу G_{2
сповільнюєm=
0;ься.
Цитотоксичl=
5;ий
ефект не хар=
072;ктерний
для певної
фази
клітинного
циклу, однак
він
характерниl=
1;
для
клітинного
=
94;иклу.}

Не можн = 72; виключати перехресну резистентнo= 0;сть, головним чином зі структурно споріднениl= 4;и цитостаm= 0;ичними речовинами, такими як циклофосфа&= #1084;ід, а також з іншими а = 83;кілуючими речовинами. З іншого боку, відомо, що пухлини, які можуть бути резист = 77;нтними до цикло = 92;осфаміду чи рецид = 80;вувати після лікування циклофос = 92;амідом, часто відповідаюm= 0;ь на лікуванн= 03; іфосфамі = 76;ом.

Додаткова інформація щодо лікування раку шийки матки

У рандом= ізованому відкритому дослідженнo= 0; FIGO порівнювалl= 0; клінічні ефекти застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії = 94;исплатином у дозі 50 мг/м² кожні 3 тижні протягом 6 циклів у поє= 076;нанні з іфосфа = 84;ідом в дозі 5 г/м² (плюс мес= 085;а 6 г/м²) кожні 3 тижні протягом 6 циклів і = 084;онотерапію<= /span> цисплатl= 0;ном у дозі 50 мг/м² кожні 3 тижні протягом 6 циклів у 151 жінки з рако= 084; шийки матки IV стадії. Досл= 110;дження FIGO продемонстl= 8;увало статистичнl= 6; значимий вищий рівен= 00; відповіді (31,1 % проти 17,8 %, р =3D 0,004) і більш тривалий період вижи = 74;ання без прогресуваl= 5;ня (4,6 проти 3,2 міся&#= 1094;я, р =3D 0,003) при застосуванl= 5;і комбінованl= 6;ї терапії з іфосфамідо&= #1084; в порівнянн= 10; з такими при монотера = 87;ії цисплатl= 0;ном. Впливу на загальну виживаністn= 0; у двох групах спостережеl= 5;ня не було виявлено. Комбінованk= 2; хіміотерапo= 0;я з іфосфа = 84;ідом була пов’яз = 72;на з більшою токсичністn= 2; (лейкопенія, ниркова токсичністn= 0;, периферичнk= 2; нейроток = 89;ичність і токсичний вплив на центральну нервову сис = 90;ему) порівняно з монотера = 87;ією цисплатl= 0;ном.

Додаткова інформація про лікування хвороби = 61;оджкіна

Частота чергової ремісії (після неефективнl= 6;сті первинної терапії) на сьогодні не вивчена в рандомізов&= #1072;них дослідженнn= 3;х. На підставі наявних відкритих досліджень ймовірністn= 0; первинно пр = 86;гресуючих випадків хвороби = 61;оджкіна становить п = 88;иблизно 20 % і приблизно= ; 30 % — раннього рецидиву після повно= 11; ремісії.

Діти

Сарк= ома Юїнга

У рандом= ізованому контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0; 518 пацієнтів (87 % у віці до 17 років) із саркомою Юїнга, примітивноn= 2; нейроект = 86;дермальною пухлиною кісток або примітивноn= 2; саркомою кісток були рандоміз = 86;вані до групи лікування іфосфамі = 76;ом/етопозид = 86;м, що чергується зі стандартниl= 4; лікуванням, = 072;бо до групи лиш= 077; стандартноk= 5;о лікування. У пацієнтів без метастазів на початковомm= 1; етапі було статистичнl= 6; достовірне покращення показника 5-річної виживаностo= 0; серед тих, хто отримував іфосфамі = 76;/етопозид (69 %), порівняно = 079; пацієнтами, що отримували лише стандартне лікування (54 %). Загальна виживаністn= 0; через 5 років &= #1089;тановила 72 % у групі o= 0;фосфаміду/етопозид = 91; у порівнянн= 10; з 61 % у групі стандартноk= 5;о лікування. Подібні ток = 89;ичні реакції спостерігаl= 3;ись в обох група= 093; лікування. У пацієнтів з метастазамl= 0; на початковомm= 1; етапі не бул= 086; відмінностk= 7;й у показнику 5-річної виживаностo= 0; без ускладн = 77;нь або загальної 5-річної виживаностo= 0; за групами лікування.

У рандом= ізованому порівняльнl= 6;му дослідженнo= 0; іфосфамі = 76;у (схема VAIA) та циклофосфа&= #1084;іду (схема VACA) у 155 пацієнтів з= 10; стандартниl= 4; ризиком саркоми = 70;їнга
(83 % у віці до 19 років) не було виявлено різниці в по= 082;азниках виживаностo= 0; без ускладнень = 72;бо загальної виживаностo= 0;. Менша токсичністn= 0; була продемонстl= 8;ована при застосуванl= 5;і іфосфамo= 0;ду.

Інші онкологічнo= 0; захворюванl= 5;я у дітей

Іфосфам= 10;д широко вивчався в неконтрольl= 6;ваних проспекm= 0;ивних дослідженнn= 3;х за участю дітей. Застосовувk= 2;лись різні схеми дозування т = 72; схеми лікування в комбінації = 79; іншими протипухлиl= 5;ними препаратамl= 0;. Досліджува&= #1083;ись такі онкологічнo= 0; захворюванl= 5;я у дітей: р&#= 1072;бдоміосарк= ома, саркома м’я = 82;их тканин без рабдоміо = 89;аркоми, герміноk= 5;енна пухлина, остеосаркоl= 4;а, неходжкo= 0;нська лімфома, лімфома = 61;оджкіна, гострий = 83;імфобластн&#= 1080;й лейкоз, нейробластl= 6;ма, пухлина = 42;ілмса та злоякісн= 10; пухлини ЦНС. Сприятливі часткові відповіді, повні відпо = 74;іді та показник = 80; виживаностo= 0; були задоку = 84;ентовані.

Лікар, який призначає лікування, повинен кер = 91;ватися схемами хіміотерапo= 0;ї для конкрет = 85;ого типу пухлин при виборі конкретної дози, способ= 091; введення та графіків.

Зазвичай доза іфо = 89;фаміду при пухлині = 091; дітей коливаєтьсn= 3; від 0,8 до 3 г/м²/ = 76;обу протягом
2–5 днів при загальній дозі 4–12 г/м² для курсу хіміотерапo= 0;ї.

Фракційне введення іфосфаміду проводитьсn= 3; шляхом внутрішньоk= 4;енної інфузії протягом періоду від 30 хвилин до 2 годин залежно від об’єму і = 85;фузії або рекомендацo= 0;й протоколу.

При введенні іфосфаміду обов’язковl= 6;ю є уропро = 90;екція із застосуванl= 5;ям препарату месна у дозі, еквівалентl= 5;ій 80–120 % іфосф = 72;міду. Рекомендуєm= 0;ься продовжити інфузію препарату месна до 12–48 годин після закінчення введення іфосфаміду. 20 % від всієї дози препарату месна слід початково ввести внутрішньоk= 4;енно болюсно. Під час і= 085;фузії іфосфамo= 0;ду та протягом 24–48 годин після закінчення = 81;ого введення потрібна гіпергідра&#= 1090;ація на рівні щонайменше 3000 мл/м².

При лікуванні іфосфамі = 76;ом, особливо у р= 072;зі тривалого лікування, необхідний достатній діурез і регулярний контроль функції нир = 86;к. Діти віком д= 086; 5 років можуть бути більш чутливими д = 86; ренально= 11; токсичностo= 0;, спричинено&= #1111; іфосфамo= 0;дом, ніж діти старшого віку або дорослі. Повідомлялl= 6;ся про серйозн = 91; нефроток = 89;ичність, що призводить до синдрому Фанконі. Про прогресивнk= 7; ураження канальців, щ= 086; спричиняє потенційно = 74;иснажливу гіпофосm= 2;атемію та рахіт, повідомлялl= 6;сь рідко, але його слі= 076; враховуватl= 0;.

Дані ран= домізованиm= 3; контрольовk= 2;них клінічних досліджень щодо дітей обмежені.

&= #1060;армакокіне= ;тика.

Існує лінійний звR= 17;язок між концентрацo= 0;єю у плазмі кро= 074;і і введеною дозою іф = 86;сфаміду. Зв’яз= ування з білками плазми кров= 10; є низьким. Об’єм розподілу приблизно відповідає = 86;б’єму рідини всього організму. При внутрішньоk= 4;енному введенні іфосфамід виявляєтьсn= 3; в органах і тканинах через декіл= 00;ка хвилин.

Іфос= 092;амід може перехо = 76;ити гематоеl= 5;цефалічний бар’єр у незміненомm= 1; стані, ст&#= 1086;совно активних метаболітіk= 4; це питання н= 072; сьогодні не вивчене. Немає підтверджеl= 5;их даних щодо проходженнn= 3; іфосфамі = 76;у через плаценту чи його екскреції у = 075;рудне молоко. Чере= 079; тератогk= 7;нність іфосфамo= 0;ду, підтверджеl= 5;у дослідженнn= 3;ми на тваринах, і його структурну подібність = 76;о циклофоl= 9;фаміду слід очікувати, щ= 086; іфосфамo= 0;д також проходить через плаценту і екскрету= 08;ться у грудне молоко.

Період н= апіввиведеl= 5;ня іфосфамo= 0;ду та його 4-гідроксиме= 090;аболіту з плазми крові стано = 74;ить від 4 до 7 годин= ;.

Іфос = 92;амід і його метаболіти виводяться головним чи = 85;ом нирками. При введенні фракційної дози 1,6̵= 0;2,4 г/м² поверхні тіла/добу протягом трьох днів п= 086;спіль — 57 %, а при введенні високої одноразовоo= 1; дози 3,8̵= 0;5 г/м² поверхні тіла — 80 % введеної дози виводиться = 91; формі метаболітіk= 4; чи незміненогl= 6; іфосфамі = 76;у протягом 72 годин. Кількість неметабо = 83;ізованого іфосфамo= 0;ду, що виводиться, досягає 15 % і 53 % відповідно.

Кл= ;інічні характерисm= 0;ики.

Показан = 85;я.

Пухлин = 80; яєчок

У скл&#= 1072;ді комбінованl= 6;ї хіміотерапo= 0;ї пацієнтів і = 79; поширеними пухлинами II‒IV стадії згідно з класифікацo= 0;єю TNM (м&#= 1110;жнародна класифікацo= 0;я злоякісних пухлин) (с&#= 1077;міноми і несемі = 85;оми), що недостатньl= 6; реагували або взагалі не реагувал = 80; на первинну хіміотерапo= 0;ю.

Цервік = 72;льна карцинома (карцинома шийки матки)

= Паліативна комбінованk= 2; хіміотерапo= 0;я цисплатl= 0;ном/іфосфамі = 76;ом (без додаткових комбінованl= 0;х препаратів) = 082;арциноми шийки матки IV B стадії за класифікацo= 0;єю Міжнародноo= 1; федерації акушерства = 10; гінекологіo= 1; (FIGO) (якщо проведення радикальноk= 5;о лікування хірургічниl= 4; шляхом або р= 072;діаційної терапії неможливе), я&#= 1082; альтернатиk= 4;а паліативноo= 1; променевої = 90;ерапії.

Рак молочної залози

Як паліативна терапія поширеного резистентнl= 6;го чи рецид = 80;вуючого раку молочної залози.

Недрібнокл&= #1110;тинна бронхіальнk= 2; карцинома<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>

Як монот= ерапія або у складі &#= 1082;омбіновано= ї хіміотерапo= 0;ї пацієнтів і = 79; неоперабелn= 0;ними або метастатичl= 5;ими пухлинами.

Дрібно = 82;літинна бронхіальнk= 2; карцинома<= span style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext;letter-spaci= ng: -.1pt;mso-ansi-language:UK'>

У складі комбінованl= 6;ї хіміотерапo= 0;ї.

Саркома м’яких тканин (включаючи остеосаркоl= 4;у і рабдом= 10;осаркому)<= /i>

Як монот= ерапія або у складі &#= 1082;омбіновано= ї хіміотерапo= 0;ї рабдоміl= 6;саркоми або остеосаркоl= 4;и при неефективнl= 6;сті стандартноk= 5;о лікування. Я= 082; монотерk= 2;пія або у складі &#= 1082;омбіновано= ї хіміотерапo= 0;ї інших са = 88;ком м’яких тканин при неефективнl= 6;сті хірургічноo= 1; і радіаційноo= 1; терапії.

Саркома = Юїнга

У складі ком= ;бінованої хіміотерапo= 0;ї при неефективнl= 6;сті первинної цитостат = 80;чної терапії.

Нехо= 076;жкінські лімфом= 080;

У складі ком= ;бінованої хіміотерапo= 0;ї пацієнтів і = 79; високозл = 86;якісними неходжкo= 0;нськими лімфомами, щ= 086; недостатньl= 6; реагували або взагалі не реагувал = 80; на первинну терапію. У складі ко&#= 1084;бінованої терапії пацієнтів і = 79; рецидиву= 02;чими пухлинами.

Хворобk= 2; Ходжкіна

= Для лікування пацієнтів з хворобою Ходжкіна, насамперед = 79; прогресуючl= 0;м перебігом або на початку рецидиву (тривалість повної ремі = 89;ії менше одног = 86; року), після невдалого проведення первинної х= 10;міотерапії або раді = 86;хіміотерап&#= 1110;ї в рамках встановленl= 0;х режимів комбінованl= 6;ї хіміотерапo= 0;ї, таких як Протокол MINE.

Прот= ;ипоказання.

Іфосфам= 10;д протипоказk= 2;ний пацієнтам з:

•      =    відо= мою гіперчуm= 0;ливістю до іфосф = 72;міду або до будь-якого з його метаболітіk= 4;;

•      =    т&= #1103;жкими порушеннямl= 0; функції кісткового = 84;озку (особливо пацієнтам, які попередньо = 87;роходили лікування цитотоксичl= 5;ими препаратамl= 0; чи радіаційну терапію);=

•      =    запа= ленням сечового міхура (циститом);

•      =    пору= шеннями функції нирок та/або обструкцієn= 2; сечовивіднl= 0;х шляхів;

•      =    г= ;острими інфекціями.

Період лактації.

Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

= Плановане супутнє або послідовне застосуванl= 5;я інших препа = 88;атів або методів лікування, які можуть збільшити ймовірністn= 0; або тяжкіст= 00; токсичних е = 92;ектів (внаслідок фармакод = 80;намічних або фарм = 72;кокінетичн&#= 1080;х взаємодій), вимагає ретельної індивідуалn= 0;ної оцінки очікуваної користі і ризиків.

= Стан пацієнтів, які отримують такі комбінації, потрібно ретельно контролюваm= 0;и щодо появи ознак токсичностo= 0; для забезпеченl= 5;я своєчасногl= 6; втручання.

= Стан пацієнтів, я= 082;і отримують лікування іфосфамі = 76;ом та препаратамl= 0;, що знижують його активацію, слід контролюваm= 0;и щодо потенційноk= 5;о зниження терапевтичl= 5;ої ефективносm= 0;і та необхідносm= 0;і корекції до = 79;и препарату.=

•      =    С&= #1083;ід брати до уваги посилення мієлоток = 89;ичності внаслідок взаємодії з іншими ц = 80;тостатични&#= 1084;и препаратамl= 0; чи радіаційноo= 1; терапії, наприклад, з ало = 87;уринолом чи гідро = 93;лоротіазид&#= 1086;м.

•      =    В&= #1085;аслідок імуносуl= 7;ресивного ефекту і = 92;осфаміду слід очікувати зниження відповіді н = 72; вакцини. У= разі введення живих вакци = 85; можуть розвинутисn= 3; вакциноі = 85;дуковані інфекції.

•      =    Похі= дні кумарину: пр= 086; збільшення INR (міжнародно = 75;о нормалізовk= 2;ного відношення) повідомлялl= 6;ся у пацієнтів, які отримують іфосфамі = 76; і варфар = 80;н. Одно = 95;асне введення іфосфаміду з варфар = 80;ном може посилити антикоагул&#= 1103;нтний ефект останнього = 10;, таким чином, підвищити р = 80;зик крововиливm= 1;.

•      =    О= ;дночасне застосуванl= 5;я нефротоl= 2;сичних препаратів, = 090;аких як циспл = 72;тин, аміноглo= 0;козиди, ацикловo= 0;р, карбоплk= 2;тин чи амфот = 77;рицин B, може посилити нефротокси&#= 1095;ний ефект іф = 86;сфаміду.

•      =    Можл= ивий кумулятивнl= 0;й вплив на ЦНС, якщо іфо = 89;фамід застосовуюm= 0;ь одночасно, наприклад, з протиб= 083;ювотними<= span style=3D'letter-spacing:.1pt'> засоба&#= 1084;и, нейролептиl= 2;ами, транквілізk= 2;торами, седативнимl= 0; засобами, наркотикамl= 0;, селективнl= 0;ми інгібітораl= 4;и зворотного захоплення серотоніну, трициклічнl= 0;ми антидепресk= 2;нтами чи а&= #1085;тигістамін= ;ними засобами. За= 079;начені вище препарати слід застосовувk= 2;ти з особливою обережністn= 2; у разі іф= 086;сфамідінду&= #1082;ованої енцефалопаm= 0;ії, а по можливості взагалі їх відмінити.

•      =    Ліку= вання іфосфамo= 0;дом може посилити гіпоглікем&#= 1110;чний ефект су = 83;ьфонілсечо&#= 1074;ини.

•      =    Інгібітори = CYP 3A4: зниження активації і метаболізмm= 1; іфосфамі = 76;у може вплива = 90;и на ефективнісm= 0;ь лікування іфосфамі = 76;ом. Інгібувk= 2;ння CYP 3A4 може також призвести д = 86; підвищеногl= 6; утворення метаболіту іфосфамі = 76;у, пов’язаногl= 6; з розвитком ЦНС- і неф&#= 1088;отоксичнос= ті. Інгібітори CYP = 3A4 включають флуконаз = 86;л, ітраконk= 2;зол, кетоконk= 2;зол, сорафенo= 0;б.

•      =    Індук= тори печінкових = 10; позапечі = 85;кових мікросоl= 4;альних ферментів людини (наприклад ферментів ц = 80;тохрому P450). Необхідно = 74;зяти до уваги можливість підвищеногl= 6; утворення метаболітіk= 4;, відповідалn= 0;них за розвиток цитотокс = 80;чності та інших видів токсичностo= 0; (залежно від індукованиm= 3; ферментів), у разі проведення попередньоk= 5;о або супутнь = 86;го лікування такими препаратамl= 0;, як карба = 84;азепін, кортикостеl= 8;оїди, препарати звіробою, фе= 085;обарбітал, фенітоїl= 5;, рифампіl= 5;.

•      =    Потенціюва&= #1085;ня гематотl= 6;ксичності та/або ім= 091;носупресії<= /span> може бути результатоl= 4; одночасног&#= 1086; застосуванl= 5;я з інгібітор = 72;ми АПФ, оскільк= 080; вони можуть = 089;причинити розвиток лейкопенії = 10; агранулоциm= 0;озу; з карбоп = 83;атином, що може призвести д = 86; збільшення нефроток = 89;ичності; цисплатl= 0;ном — циспла = 90;иніндукова&#= 1085;а втрата слух = 91; може погіршитисn= 3; під час супу= 090;ньої терапії = 10;фосфамідом; з наталі = 79;умабом.

•      =    Підвищення = кардіото = 82;сичності може бути результатоl= 4; спільної ді= 11; іфосфамі = 76;у і, наприклад, <= span class=3DSpellE>антрацик = 83;інів чи опроміненнn= 3; ділянки серця.

•      =    Підви= щення легеневої токсичностo= 0; може бути результатоl= 4; спільної ді= 11; іфосфамі = 76;у і, наприклад, <= span class=3DSpellE>аміодаро = 85;у, G-CSF, GM-CSF (колон= 10;єстимулююч&#= 1086;го фактора гранулоцитo= 0;в, колонієl= 9;тимулюючог= 086; фактора гранулоцитo= 0;в і макрофагів).

•      =    Підви= щений ризик розвитку геморагічнl= 6;го циститу мож = 77; бути результатоl= 4; спільної ді= 11; іфосфамі = 76;у і, наприклад, <= span class=3DSpellE>бусульфа = 85;у, опроміненнn= 3; сечового міхура.

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>•      =    Алкоголь: у деяких пацієнтів алкоголь мо = 78;е збільшити тяжкість іфосфаміді&#= 1085;дукованої нудоти і блювання.=

•      =    Доцетак = 89;ел: про збільшення частоти випадків шлунково-ки = 96;кової токсичностo= 0; повідомлялl= 6;ся, коли іфо = 89;фамід застосовувk= 2;вся до інфуз= 10;ї доцетакl= 9;елу.

•      =    Тамокси = 92;ен: одночасне застосуванl= 5;я тамоксиm= 2;ену і хіміотерапo= 0;ї може збільшити ризик тр = 86;мбоемболіч&#= 1085;их ускладнень.

•      =    Іриноте = 82;ан: зниження рі = 74;ня активного метаболіту іринотек = 72;ну.

Іфос= ;фамід можk= 7; посилити прояви шкірних реакцій під = 095;ас променевої терапії.

= Грейпфрути містять речовину, як= 072; може зменши = 90;и активацію іфосфамі = 76;у і, отже, його ефективнісm= 0;ь. З цієї причини пац= 10;єнтам, які отримують лікування іфосфамі = 76;ом, слід уникат = 80; споживання грейпфрутіk= 4; або грейпфр = 91;тового соку.

=

Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я.

= В окремих пацієнтів фактори ризику розв = 80;тку токсичної дії іфос = 92;аміду та її наслідків, описані в цьому та в інших розді = 83;ах, можуть прирівнюваm= 0;ися до протипок = 72;зань. У таких ситуаціях необхідна індивідуалn= 0;на оцінка ризику та очікуваних переваг від застосуванl= 5;я препарату. У &#= 1088;азі розвитку небажаних реакцій, залежно від = 111;х тяжкості, може виникнути необхіднісm= 0;ь у зміні дозування або припиненні лікування.=

Мієлосупре&= #1089;ія, імунос= ;упресія, інфекції<= /i>

Лікуван = 85;я іфосфамo= 0;дом може спричинити мієлосуп = 88;есію і значне пригніченнn= 3; імунних реакцій, що м&#= 1086;же призвести д = 86; розвитку тяжких інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, включаючи пневмонії, а також інших бактеріальl= 5;их грибкових, вірусних, паразитарнl= 0;х інфекцій, сепсису та септичного шоку. Надход= 080;ли повідомленl= 5;я про летальн= 10; наслідки, по= 074;’язані з розвитком мієлосуп = 88;есії в результат= 10; застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду.

Мієл= ;осупресія, індукована застосуванl= 5;ям іфосфамo= 0;ду, може призводити до розвитку лейкопенії, нейтропе = 85;ії, тромбоцl= 0;топенії (пов’язаної = 079; підвищеним ризиком розвитку кр = 86;вотеч) та анемії.

Застосу = 74;ання іфосфамo= 0;ду, як правило, супроводжуn= 8;ться подальшим з = 85;иженням кількості лейкоцитів. Максимальнk= 7; зниження кількості лейкоцитів зазвичай настає приблизно н = 72; другому тиж = 85;і застосуванl= 5;я препарату. Потім кількість л = 77;йкоцитів знову підвищуєтьl= 9;я.

Розвитк = 91; тяжкої м= 10;єлосупресі&#= 1111; особливо сл= 10;д очікувати у пацієнтів, які попередньо отримали лікування та/або отримують супутню хіміотерапo= 0;ю/гематото = 82;сичні препарати, та/або променеву терапію. Одночасне застосуванl= 5;я інших ім = 91;нодепресан&#= 1090;ів може збільшити тяжкість імуносупре&#= 1089;ії, спричиненоo= 1; іфосфамі = 76;ом (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ризик розвитку мієлосупре&#= 1089;ії залежить ві = 76; дози препарату і збільшуєтьl= 9;я у разі застосуванl= 5;я однієї високої доз = 80; порівняно з таким при фракційномm= 1; введенні препарату.=

Ризик розвитку мієлосупре&#= 1089;ії збільшуєтьl= 9;я у пацієнтів = 079; цукровим діабетом аб = 86; зі зниженою функцією нирок.

Можлива реактива = 94;ія латентних інфекцій. У пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування іфосфамі = 76;ом, повідомлялl= 6;ся про реак = 90;ивацію різних вірусних інфекцій.

У деяких випадках нейтропені&#= 1111; може бути доцільним (н= 072; розсуд лікаря, який призначає лікування) проведення антимікробl= 5;ої профілактиl= 2;и.

У разі розвитку нейтропені&#= 1095;ної лихоманки п = 86;трібно призначати антибіотикl= 0; та/або протигрибкl= 6;ві препарати.=

Рекомен = 76;ується проведення ретельного = 84;оніторингу гематологіm= 5;них показників. = 050;ількість лейкоцитів, тромбоцитіk= 4; і рівні гемо= 075;лобіну потрібно визначати перед кожни = 84; застосуванl= 5;ям препарату т = 72; через певні проміжки часу після застосуванl= 5;я препарату.=

Іфос= ;фамід сліk= 6; застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; абсолютно у = 89;ім пацієнтам з тяжкими порушеннямl= 0; функції кісткового мозку, ім= 091;носупресіє&= #1102; тяжкого ступеня і пр= 080; наявності інфекції.=

Енце= ;фалопатія та токсични = 81; вплив на центральну нервову систему

= Застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду може стати причиною ен = 94;ефалопатії та призвест = 80; до розвитку інших не = 81;ротоксични&#= 1093; ефектів.

= Індукованиl= 1; іфосфамo= 0;дом токсичний вплив на ЦНС може проявитися впродовж періоду від декількох годин до декількох днів після першого введення препарату і = 074; більшості випадків зникає протягом 48‒72 годин після припинення застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду. Симптоми можуть зберігатисn= 3; протягом бі = 83;ьш тривалого часу. Іноді одужання було неповним. На= 076;ходили повідомленl= 5;я про летальн= 10; наслідки, по= 074;’язані з токсичним впливом препарату н = 72; ЦНС. У разі розвитку токсичного впливу на ЦН= 057; застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду слід припинити.=

= Прояви токсичної дії на ЦНС, про які повідомлялl= 6;ся під час лікування іфосфамі = 76;ом, включають сплутаністn= 0; свідомості, сонливість, кому, галюцинаціo= 1;, нечіткість зору, пси= 093;отичну поведінку, екстрапі = 88;амідні симптоми, нетримання сечі, судоми.

= Токсичний вплив на ЦНС вочевидь ма= 08; дозозале = 78;ний характер. Фактори ризику розвитку асоційованl= 6;ї з іфосфа = 84;ідом енцефалопаm= 0;ії включають гіпоальб = 91;мінемію, порушення ниркової функції, поганий фун = 82;ціональний статус, захворюванl= 5;я органів мал = 86;го таза (наприклад наявність пухлини в нижній ділянці живота, об’ємне захворюванl= 5;я черевної порожнини) т= 072; попередню або супутню нефроток = 89;ичну терапію, включаючи цисплати = 85;. Через наявність потенціалу щодо розвит = 82;у додаткових ефектів лікарські засоби, (такі як проти = 73;лювотні, седативні, наркотичні або анти = 75;істамінні препарати), або речовин = 80; (такі як алкоголь), що діють на ЦНС, слід застосовувk= 2;ти з особливою обережністn= 2; або, якщо це необхідно, ї= 093; застосуванl= 5;я потрібно припинити у разі розвит = 82;у енцефалопаm= 0;ії, індукованоo= 1; застосуванl= 5;ям іфосфамo= 0;ду.

За станом пацієнтів, які отримують іфосфамі = 76;, слід ретельно спостерігаm= 0;и щодо виникн = 77;ння симптомів енцефалопаm= 0;ії, особливо ти = 93;, хто має підвищений ризик розвитку енцефалопаm= 0;ії.

Можливе застосуванl= 5;я метиленовоk= 5;о синього для лікування т = 72; профілактиl= 2;и енцефалопаm= 0;ій, пов’язаних із застосуванl= 5;ям іфосфамo= 0;ду, однак ця терапія не вивчена у клінічних д = 86;слідженнях.<= o:p>

= Зареєстровk= 2;ні випадки рецидиву токсичного впливу преп = 72;рату на ЦНС після декількох звичайних курсів лікування.

Кардіотокс&= #1080;чність, застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; серцевими захворюванl= 5;ями

= Прояви кардіотl= 6;ксичності, про які повідомлялl= 6;ся при лікуван = 85;і іфосфамo= 0;дом, включають надшлуно = 95;кову або шлун = 86;чкову аритмії, у тому числі передсер = 76;ну/надшлуно = 95;кову тахікардію, фібриляцію передсердь, шлуночко = 74;у тахікардію без пульсу; зниження вольтажу QRS-сегмента і зміни ST-сегмента або Т-&= #1093;вилі; токсичну кардіоміопk= 2;тію, що призводи = 90;ь до розвитку серцевої недостатноl= 9;ті із застоєм і артеріальнl= 6;ю гіпотенk= 9;ією; ексудативнl= 0;й перикардит, фібринозниl= 1; перикардит = 10; епікарді = 72;льний фіброз.

= Надходили повідомленl= 5;я про розвито = 82; пов’язаної із застосуванl= 5;ям іфосфамo= 0;ду кардіотl= 6;ксичності з летальним наслідком.

= Ризик розвитку кардіотокс&#= 1080;чних ефектів залежить ві = 76; дози препарату. Він підвище = 85;ий у пацієнтів, які отримували = 87;опереднє або супутнє лікування іншими к = 72;рдіотоксич&#= 1085;ими препаратамl= 0; або промене = 74;у терапію в ді= 083;янку серця, і, можливо, у пацієнтів з порушенням функції нирок.

= Особливу обережністn= 0; слід проявляти при застосу = 74;анні іфосфамo= 0;ду пацієнтам і = 79; факторами ризику розвитку кардіотокс&#= 1080;чності і пацієнтам = 079; існуючими раніше хворобами серця.

Нирк= ;ова і уротел= 10;альна токсичністn= 0;

Іфосфам= 10;д чинить н = 77;фротоксичн&#= 1091; і уроток = 89;ичну дію.=

Клубочк = 86;ву і тубулярну функції нирок потрі = 73;но оцінити і перевірити до початку терапії, а також під ча= 089; і після ліку= 074;ання.

= Осад сечі необхідно регулярно перевіряти на наявніст= 00; еритроцитіk= 4; та щодо інши= 093; ознак ур = 86;/нефроток = 89;ичності.

= Рекомендуєm= 0;ься проведення ретельного = 82;лінічного моніторингm= 1; біохімічниm= 3; показників сироватки крові та сечі, включаючи ф = 86;сфор, калій, а також інших лабораторнl= 0;х показників, придатних для виявлення нефроток = 89;ичності та уроте = 83;іальної токсичностo= 0;.

= Потрібно застосовувk= 2;ти, як показано, відповідну замісну терапію.

Нефрото = 82;сичні ефекти

= Випадки ниркового паренхіматl= 6;зного і тубуля = 88;ного некрозу бул = 80; зареєстровk= 2;ні у пацієнтів, які отримували лікування іфосфамі = 76;ом.

= Випадки порушення функції нирок (кл= 091;бочкової і тубуля = 88;ної) після введення іфосфаміду є дуже частими. Прояви включають з = 85;иження швидкості клубочко = 74;ої фільтрації та підвищен = 85;я сироватковl= 0;х рівнів креатиніну, протеїнуріn= 2;, ензимурі= 02;, циліндруріn= 2;, аміноаци = 76;урію, фосфатуl= 8;ію і глюкозурі= 02;, а також нирковий тубулярний ацидоз. Повідомлялl= 6;ся також про випадки син = 76;рому Фанконі, ниркового рахіту і уповільненl= 5;я росту у діте= 081;, а також про випадки остеомаляцo= 0;ї у дорослих.

= Дисфункція дистальних канальців п = 86;рушує здатність нирок концентрувk= 2;ти сечу.

= У разі застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; синдрому, що нагадує SIADH (синдром неадекватнl= 6;ї секреції ан = 90;идіуретичн&#= 1086;го гормону).

= Під час лікування, а також впродовж місяців або навіть рокі = 74; після припинення лікування можуть стат = 80; очевидними канальцеві = 91;раження.

Клубочк = 86;ва або канальце = 74;а недостатніl= 9;ть може минути = 079; часом, залишитися стабільною або прогрес = 91;вати протягом декількох місяців або років навіт= 00; після завершення лікування іфосфамі = 76;ом. Були зареєстровk= 2;ні випадки гострого тубулярног&#= 1086; некрозу, гострої ниркової недостатноl= 9;ті, хронічної ниркової недостатноl= 9;ті, яка була вторинною с = 90;осовно лікування іфосфамі = 76;ом; також був задокументl= 6;ваний випадок = 85;ефротоксич&#= 1085;ості з летальним наслідком.

= Ризик розвитку клінічних проявів = 85;ефротоксич&#= 1085;ості збільшуєтьl= 9;я у зв’язку з, наприклад, в= 080;сокими кумулятивнl= 0;ми дозами і = 92;осфаміду; порушеннямl= 0; ниркової функції, які існували раніше; попе= 088;еднім або одночас = 85;им лікуванням потенційно нефроток = 89;ичними препаратамl= 0;; молодшим ві = 82;ом дітей (особливо до 5 років); зниженням резерву нефронів як = 091; пацієнтів з пухлинами нирок, так і у пацієнтів, яким проводилосn= 3; опромінюваl= 5;ня нирок або бу= 083;а виконана односторонl= 5;я нефректоміn= 3;.

= Ризики і переваги, очікувані від лікуван = 85;я іфосфамo= 0;дом, повинні бут = 80; ретельно зважені при розгляді питання про застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок, які існували ра = 85;іше, або зі зниженим резервом нефронів.=

Уротелі = 72;льні ефекти

= Застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду пов’язане з розвитком уротокси = 95;них ефектів, які можна зменшити шляхом профілактиm= 5;ного застосуванl= 5;я месни.

= Повідомлялl= 6;ся про виникнення геморагічнl= 6;го циститу, що вимагає переливаннn= 3; крові у результаті застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду.

= Ризик розвитку геморагічнl= 6;го циститу зал = 77;жить від дози препарату і збільшуєтьl= 9;я у разі застосуванl= 5;я разових високих доз порівняно з = 090;аким при фракцій = 85;ому введенні препарату.

= Надходили повідомленl= 5;я про випадки геморагічнl= 6;го циститу після засто = 89;ування одноразовоo= 1; дози іфо = 89;фаміду.

= Перед початком лікування необхідно виключити або усунути всі види обструкцій сечових шляхів (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

= З метою прискореннn= 3; діурезу для зниження ри = 79;ику токсичної дії препарату н = 72; сечовивіднo= 0; шляхи під ча= 089; або відразу після введе = 85;ня препарату в організм по = 74;инна надходити (внутрішньо або у вигляд= 110; інфузії) адекватна кількість рідини.

= Для профілактиl= 2;и геморагічнl= 6;го циститу = 10;фосфамід необхідно застосовувk= 2;ти у поєднанні = 079; препаратом месна.

Іфосфам= 10;д сліk= 6; застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; абсолютно всім пацієн = 90;ам з активними інфекціями сечовивіднl= 0;х шляхів.

= Променева терапія в минулому чи супутньо застосовувk= 2;на променева терапія для лікування захворюванn= 0; сечового міхура або л= 110;кування бусульфk= 2;ном можуть збільшити ризик розвитку геморагічнl= 6;го циститу.

= Повідомлялl= 6;ся про такі прояви у = 88;отоксичнос&#= 1090;і цитофосm= 2;аміду, іншого цитотоксичl= 5;ого агента оксазафо = 89;форину: уротеліk= 2;льна токсичністn= 0; з летальним наслідком, а також необх= 10;дність цистектl= 6;мії через розвиток фіброзу, кровотечі або вторинн = 80;х злоякісних новоутвореl= 5;ь; геморагічнl= 0;й цистит (у тому числі тяжкі форми, що супроводжуn= 2;ться виразками і некрозом); гематурія, яка може бут= 080; тяжкою і = 088;ецидивуючо&= #1102; (зазвичай гематурія п = 88;оходить через кільк = 72; днів після припинення лікування, о= 076;нак вона може і з&#= 1073;ерігатися); ознаки у = 88;отеліально&#= 1075;о подразненнn= 3; (наприклад сечовипускk= 2;ння, що супроводжуn= 8;ться болем, відчуття неповного випорожненl= 5;я сечового міхура, част= 077; сечовипускk= 2;ння, ніктуріn= 3;, нетримання сечі), а також розвиток фіброзу сечового міхура, зниж= 077;ння ємності сечового міхура, розв= 080;ток телеангo= 0;ектазії та ознак хронічного подразненнn= 3; сечового міхура; пієл= 110;т і уретер = 80;т.

Гено= ;токсичніст= 00;

Іфосфам= 10;д чинить г = 77;нотоксичну і мутагенну дію на чоловічі і жіночі статеві клітини. Так= 080;м чином, жінка= 084; і чоловікам рекомендуєm= 0;ься уникати зач = 72;ття під час терапії = 10;фосфамідом.

= Чоловікам рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати надійні засоби контрацепцo= 0;ї протягом 6 місяців після закінчення терапії.

= Дані, отримані у ході проведення на тваринах досліджень циклофос = 92;аміду, ще одного цитотоксичl= 5;ого препарату з групи ок = 89;азафосфори&#= 1085;ів, показують, щ= 086; вплив препарату н = 72; ооцити під час фолікулярнl= 6;го розвитку може призве = 89;ти до зниження частоти випадків імплантаціl= 1; і життєздатнl= 6;ї вагітності та до підвищ= 077;ння ризику вад розвитку. Це= 081; ефект слід враховуватl= 0; у разі передбачувk= 2;ного заплідненнn= 3; або вагітності після припинення терапії = 10;фосфамідом. Точна тривалість розвитку фолікулів у людини невідома, ал= 077; може триват = 80; більше ніж 12 місяців. Сек= 089;уально активні жінки та чоловіки по = 74;инні використовm= 1;вати ефективні методи конт = 88;ацепції протягом цього періоду.

Пацієнти жіночої статі

= У пацієнток, які отримували лікування іфосфамі = 76;ом, повідомлялl= 6;ся про випадки аменореї. Крім того, у разі застосуванl= 5;я циклофоl= 9;фаміду, ще одного цитотоксичl= 5;ого препарату з групи ок = 89;азафосфори&#= 1085;ів, повідомлялl= 6;ся про випадки олігомен = 86;реї.

= Ризик тривалої аменореї, сп= 088;ичиненої хіміотерапo= 0;єю, збільшуєтьl= 9;я у жінок старшого віку.

= У дівчат, які отримували лікування іфосфамі = 76;ом у препуб = 77;ртатному віці, можуть &#= 1085;ормально розвиватисn= 3; вторинні статеві ознаки зі збереженняl= 4; регулярногl= 6; менструальl= 5;ого циклу.

= У дівчат, які отримували лікування іфосфамі = 76;ом у препуб = 77;ртатному віці, згодом відтворюєтn= 0;ся здатність д = 86; зачаття.

= Дівчата, у яких функція яєчників після завершення = 83;ікування була збережена, мають підвищений ризик розвитку передчасноo= 1; менопаузи.=

Пацієнти чоловічої статі

= У чоловіків, які одержували лікування іфосфамі = 76;ом, може розвинутисn= 3; олігоспе = 88;мія або азоо = 89;пермія.

= Сексуальна функція і лібідо, як правило, у ци&#= 1093; пацієнтів н = 77; порушуютьсn= 3;.

= У хлопчиків, які отримували лікування іфосфамі = 76;ом у препуб = 77;ртатному віці, можуть &#= 1085;ормально розвиватисn= 3; вторинні статеві ознаки, але п&#= 1088;и цьому можли = 74;і олігоспk= 7;рмія або азоо = 89;пермія.

= Можливий деякий ступінь атрофії яєчок.

= У деяких паці= 08;нтів азооспеl= 8;мія може бути об= 086;ротною, але відновленнn= 3; функції сперматогеl= 5;езу можливе протягом декількох років після припинення терапії.

= Згодом чоловіки, як= 110; отримували лікування іфосфамі = 76;ом, зачинали дітей.

Леге= ;нева токсичністn= 0;

= У разі лікування іфосфамі = 76;ом були зареєстровk= 2;ні випадки = 10;нтерстиціа&#= 1083;ьного пневмонo= 0;ту та фіброзу легенів. Також повідомлялl= 6;ся про інші форми леген = 77;вої токсичностo= 0;. Були зареєстровk= 2;ні випадки легеневої токсичностo= 0;, яка призвод = 80;ла до розвитку дихальної недостатноl= 9;ті та летально = 75;о наслідку.

Втор= ;инні злоякісні новоутвореl= 5;ня

= Як і у всіх інших випадках цитотоксичl= 5;ої терапії, лікування іфосфамі = 76;ом характеризm= 1;ється ризиком виникнення вторинних пухлин і їх п&#= 1088;овісників у вигляді віддалених ускладнень.

= Ризик мієлодиl= 9;пластичних змін із прогресуваl= 5;ням деяких із ни= 093; до гострих лейкозів збільшуєтьl= 9;я. Інші злоякісні новоутвореl= 5;ня, про які пові= 076;омлялося після застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду або схем лікування з іфосфамі = 76;ом, включають лімфому, рак щитовидної залози і саркому.

= Вторинні злоякісні новоутвореl= 5;ня можуть розвинутисn= 3; через декілька років після = 087;рипинення хіміотерапo= 0;ї.

= Про виникнення злоякісних новоутвореl= 5;ь також повідомлялl= 6;ся після вплив = 91; in utero= циклофос = 92;аміду, ще одного цитотоксичl= 5;ого препарату групи ок = 89;азафосфори&#= 1085;ів.

Вено= ;оклюзивне= захворюванl= 5;я печінки

= У разі застосуванl= 5;я хіміотерапo= 0;ї, яка включал = 72; іфосфамі = 76;, повідомлялl= 6;ся про випадки венооклю = 79;ивного захворюванl= 5;я печінки, так= 086;ж це захворюванl= 5;я є відомим ускладненнn= 3;м у разі застосуванl= 5;я циклофоl= 9;фаміду, ще одного цитотоксичl= 5;ого препарату групи ок = 89;азафосфори&#= 1085;ів.

Анаф= ;ілактичні/анафілак = 90;оїдні реакції, перехресна чутливість

= У зв’язку із застосуванl= 5;ям іфосфамo= 0;ду були зареєстровk= 2;ні випадки анафілактиm= 5;них/анафілак = 90;оїдних реакцій.

Надходи = 83;и повідомленl= 5;я про перехресну = 95;утливість між цитотоксичl= 5;ими препаратамl= 0; групи ок = 89;азафосфори&#= 1085;ів.

Пору= ;шення загоєння ра = 85;

Іфос= ;фамід можk= 7; уповільнюв&#= 1072;ти нормальне загоєння ра = 85;.

Алоп= ;еція

= Алопеція є дуже поширеним дозозале = 78;ний явищем, що виникає у результаті застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду.

= Алопеція, індукована хіміотерапo= 0;єю, може прогре = 89;увати до облисінн= 03;.

= Волосся може вирост = 80; знову, хоча воно може ві= 076;різнятися за текстуро= 02; чи кольором.

Нудо= ;та і блювання

= Застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду може спричи = 85;ити нудоту і блювання.

= Щодо профілактиl= 2;и і зменшення інтенсивноl= 9;ті нудоти і блювання необхідно в = 79;яти до уваги сучасні керівництвk= 2; із застосув = 72;ння протиблn= 2;вотних лікарських засобів.

Вживанн= 03; алкоголю може збільшити інтенсивніl= 9;ть спричинениm= 3; хіміотерапo= 0;єю нудоти і блювання.=

Стом= ;атит

= Застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду може спричи = 85;ити розвиток стоматиту (запалення слизової об = 86;лонки порожнини рота).

Щодо профілактиl= 2;и і зменшення проявів сто = 84;атиту необхідно в = 79;яти до уваги сучасні керівництвk= 2;.

Пара= ;венозне введення препарату

= Цитотоксичl= 5;а дія іфос = 92;аміду спостерігаn= 8;ться після його активації, я= 082;а проходить в основному в печінці. Таким чином, ризик ураже = 85;ня тканин у рез= 091;льтаті випадковогl= 6; паравено = 79;ного введення препарату низький.

= У разі випадковогl= 6; паравено = 79;ного введення іфосфаміду інфузію слід негайн = 86; припинити, позасуди = 85;ний розчин і = 92;осфаміду необхідно аспірува = 90;и за допомого= 02; канюлі в місці, де це сталося; так= 086;ж потрібно вжити інших заходів у разі необхі = 76;ності.

Заст= ;осування препарату пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок

= У пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок, особл= 080;во у пацієнтів = 079; порушенням функції нир = 86;к тяжкого ступеня, зниження ниркової екскреції може призве = 89;ти до збільшення плазмових рівнів і = 92;осфаміду та його метаболітіk= 4;, а отже, до збільшення токсичностo= 0; (зокрема нейротоl= 2;сичності, нефротоl= 2;сичності, гематотl= 6;ксичності), і це необхідно враховуватl= 0; при визначенні режиму дозування д = 83;я таких пацієнтів.

За= ;стосування препарату п = 72;цієнтам із порушеннямl= 0; функції печінки

= Порушення функції печінки, особливо тяжкого ступеня, можуть бути пов’язані з= 10; зниженням активації іфосфамі = 76;у. Це може приз= 074;ести до зміни ефективносm= 0;і лікування іфосфамі = 76;ом. Це необхідн = 86; враховуватl= 0; при виборі дози препар = 72;ту та інтерпретаm= 4;ії відповіді н = 72; застосуван&= #1085;я обраної доз = 80;.

За= ;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінк= ;и репродуктиk= 4;ного віку / Контрацепцo= 0;я у чоловіків та жінок

= Жінки не повинні завагітнітl= 0; під час ліку= 074;ання іфосфамo= 0;дом. Статевозріl= 3;і пацієнти (жінки та чоловіки) по= 074;инні застосовувk= 2;ти ефективні методи конт = 88;ацепції протягом лікування іфосфамі = 76;ом та протягом 6 місяців після закінчення терапії пре = 87;аратом. Якщо жінка вагітніє в цей період, то пацієнтк = 91; слід проінформуk= 4;ати про потенційну небезпеку для плода.

= Була продемонстl= 8;ована репродуктиk= 4;на токсичністn= 0; іфосфамі = 76;у в дослідженнn= 3;х на тваринах. Було показано, що застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду під час органогенеk= 9;у призводить до фетот = 86;ксичного ефекту у = 084;ишей, щурів і к= 088;олів і, отже, може призвести д = 86; ураження плода при застосуванl= 5;і препарату вагітним.=

= Існують тільки дуже обмежені дані щодо лі= 082;ування іфосфамo= 0;дом під час вагітності. Випадки затримки росту плода та анемії новонароджk= 7;них були зареєс = 90;ровані після застосуванl= 5;я під час вагі= 090;ності режимів хім= 10;отерапії, які включал = 80; іфосфамі = 76;. Численні вроджені вади були зареєстровk= 2;ні після застосуванl= 5;я препарату протягом першого триместру вагітності.

= Крім того, вплив циклофос = 92;аміду, як повідомлялl= 6;ся, призводив д = 86; викиднів, ва= 076; розвитку (після вплив= 091; препарату протягом першого триместру вагітності) = 110; таких ефект= 10;в у новонароджk= 7;них, як лейкопенія, панцитоп = 77;нія, тяжка гіпоплазія кісткового мозку і гаст= 088;оентерит.

= Дані, отримані у ході проведення на тваринах досліджень циклофос = 92;аміду, ще одного цитотоксичl= 5;ого препарату групи ок = 89;азафосфори&#= 1085;ів, припускаютn= 0;, що підвищений ризик невдалої вагітності та вад розвитку може зберіг = 72;тися після припинення застосуванl= 5;я препарату, поки існуют= 00; ооцити/ф= 086;лікули, які піддавалисn= 3; впливу препарату під час будь-якого з етапів їх дозрівання.

Вагі= ;тність

Іфосфам= 10;д не слід застосовувk= 2;ти під час вагітності, = 103;кщо не потрібно лікування іфосфамі = 76;ом через клінічний стан жінки. Я&#= 1082;що іфосфамo= 0;д застосовуюm= 0;ь під час вагітності або якщо жін= 082;а вагітніє пі = 76; час застосуванl= 5;я цього препа = 88;ату чи після лікування цим препаратом, то пацієнтк = 91; слід проінф = 86;рмувати про потенці = 81;ну небезпеку для плода.

Году= ;вання груддю

Іфосфам= 10;д проникає в грудне молоко і мож= 077; спричинити розвиток нейтропені&#= 1111;, тромбоцl= 0;топенії, зниження концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1; та появу діареї у дітей. Жінки не повинні годувати груддю під час лікуван = 85;я іфосфамo= 0;дом. Іфосфамo= 0;д протипоказk= 2;ний під час году= 074;ання груддю.

Ферт= ;ильність

Іфосфам= 10;д впливає на оогенез і сперматогеl= 5;ез. Надходили повідомленl= 5;я про випадки аменореї, азооспермі&= #1111; і стерильносm= 0;і у пацієнтів обох статей.

= Розвиток стерильносm= 0;і, імовірно, залежить ві = 76; дози іфо = 89;фаміду, тривалості терапії, а також від стану функц= 10;ї статевих залоз під ча= 089; лікування. З= 072;стосування іфосфамo= 0;ду може спричи = 85;ити короткочасl= 5;у або стійку аменорею у ж= 110;нок і олігос = 87;ермію або азоо = 89;пермію у чоловіків.

= У деяких пацієнтів стерильнісm= 0;ь може бути необоротноn= 2;. Чоловіків до лікуванн= 03; іфосфамі = 76;ом інформують про можливість кріоконс = 77;рвації сперми.

=

Зд= ;атність впливати на швидкість реакції при = 082;еруванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Іфосфам= 10;д може негативно впливати на здатність керувати автотранспl= 6;ртом чи іншими ме= 093;анізмами внаслідок п = 88;оявів токсичної дії на ЦНС та &= #1091; зв’язку з нудотою і блюванням, особливо у р= 072;зі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з лікарськимl= 0; засобами, що діють на ЦНС, чи вживанні алкоголю.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Холокса = 85;^® вводить тільки досвідчениl= 1; лікар-онкол = 86;г з досвідом застосуванl= 5;я цього препарату.

До= 079;у слід підбирати індивідуалn= 0;но.

Доза та тривалість лікування, а також інтервали між курсами лікування залежать ві = 76; показань, схеми комбінованl= 6;го лікування, індивідуалn= 0;них потреб пацієнта з урахуванняl= 4; загального стану здоров’я, функції органів і картини крові.

= У разі комбінації = 79; іншими препаратамl= 0; з аналогічн = 86;ю токсичністn= 2; може бути необхідним зниження дози препарату або розшире = 85;ня інтервалів між проведенняl= 4; лікування.

= Там, де це показано, застосуванl= 5;я гемопоеk= 9;стимулюючи= 093; препаратів (колонієс = 90;имулюючих факторів і еритропо = 77;зстимулююч&#= 1080;х препаратів) можливе для зменшення ризику розвитку мієлосупре&#= 1089;ивних ускладнень та/або для полегшення дотримання призначеноo= 1; схеми дозування. Для отримання інформації про потенційну = 74;заємодію препарату з колонієс = 90;имулюючим фактором гранулоцитo= 0;в (G-CSF) і колон= 110;єстимулююч&= #1080;м фактором гранулоцитo= 0;в і макрофагі = 74; (GM-CSF) див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

= З метою прискореннn= 3; діурезу для зниження ри = 79;ику розвитку уротеліаль&#= 1085;ої токсичностo= 0; в організм під час або відразу після введення препарату повинна надходити (внутрішньо або у вигляд= 110; інфузії) адекватна кількість рідини (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Для профілактиl= 2;и геморагічнl= 6;го циститу = 10;фосфамід необхідно застосовувk= 2;ти у поєднанні = 079; препаратом месна.

Рекомен = 76;овані дози

Фракцій = 85;е застосуванl= 5;я препарату є найбільш поширеним для проведення монотера = 87;ії у дорослих пацієнтів.=

Фракційне введення: 1,2‒2,4 г/м² поверхні тіла (до 60 мг/кk= 5; маси тіла) на добу протягом п’яти днів поспіль у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії.

Ввод= 103;ть шляхом внутрішньоk= 4;енної інфузії протягом періоду від 30 хвилин до 2 годин, залежно від об’єму введ = 77;ння.

Пр= ;олонгована інфузія: 5 г/м^{2
поверхні
тіла (125 мг/кг
маси тіла), у
вигляді
високої
одноразовоo=
1;
дози
зазвичай
вводять
шляхом 24-годинної
пролонговаl=
5;ої
інфузії.}

Загаль = 85;а доза на цикл не повинна перевищуваm= 0;и 8 г/м² поверхні тіла (200 мг/кг маси тіла). Порівняно з фракційним введенням, введення іфосфаміду у вигляді високої одноразовоo= 1; дози може пр= 080;звести до більш тяжкої гематологіm= 5;ної, урологічноo= 1;, нефролог= 10;чної і ЦНС-токсичн = 86;сті.

= Готовий до застосуванl= 5;я розчин і = 92;осфаміду не повинен перевищуваm= 0;и концентрацo= 0;ю 4 %. При застосуванl= 5;і іфосфамo= 0;ду, як і будь-яко&#= 1075;о іншого ц = 80;тостатично&#= 1075;о препарату, необхідно проводити моніторинг аналізу кро = 74;і перед кожни = 84; циклом хіміотерапo= 0;ї і в проміжка= 093; між циклами. Залежно від результатіk= 4; аналізу крові може бути необхідною корекція до = 79; препарату.=

Цикли терапії можна повторюватl= 0; кожні 3‒4 тижні. Інтервали між циклами залежать ві = 76; відновленн&= #1103; картини крові, а також від усунення по = 73;ічних реакцій або супутніх симптомів.

= Необхідно регулярно контролюваm= 0;и показники аналізу крові, функції нирок, перевіряти стан сечовивіднl= 0;х шляхів, а також прово = 76;ити дослідженнn= 3; аналізу сечі. Можлив= 077; застосуванl= 5;я протиблn= 2;вотних лікарських засобів, беручи до уваги всі можливі небажані впливи преп = 72;ратів на ЦНС у разі їх застосуванl= 5;я у поєднанні = 079; іфосфамo= 0;дом. У разі появи лихоманки та/або розвитку ле = 81;копенії з метою профілактиl= 2;и слід призначити антибіотикl= 0; та/або проти= 075;рибкові засоби. Необ= 093;ідно підтримуваm= 0;и достатній діурез. Потр= 110;бно приділяти у = 74;агу ретельній гігієні порожнини рота.

= У разі тривалого лікування іфосфамі = 76;ом необхідно підтримуваm= 0;и достатній діурез і регулярно контролюваm= 0;и функцію нирок. Це стосується, зокрема, діт= 077;й. У разі появи нефропатії, якщо лікування іфосфамі = 76;ом триває, можл= 080;вий розвиток не = 86;боротного ураження нирок. Необхідно провести оцінку співвідношk= 7;ння ризиків і переваг лікування. О= 073;ережно слід застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам з видаленою ниркою, пацієнтам з порушеннямl= 0; функції нирок та пацієнтам, які попередньо отримували нефроток = 89;ичні препарати, такі як ц= 080;сплатин. У таких пацієнтів частота випадків та інтенсивніl= 9;ть проявів = 84;ієлотоксич&#= 1085;ості, нефротоl= 2;сичності та церебральнl= 6;ї токсичностo= 0; можуть бути = 079;більшені.

Через св= 110;й алкілуюm= 5;ий ефект іф = 86;сфамід є мутагенно= 02; та потенційно канцерогенl= 5;ою речовиною. Тому контакту зі шкірою та слизовими оболонками слід уникат = 80;.

Особлив= 10; рекомендацo= 0;ї щодо дозування<= /span>

Па= ;цієнти літнього віку

Вибіl= 8; дози для пацієнтів л= 10;тнього віку вимага= 08; обережностo= 0;, зважаючи на вищу частот = 91; порушень функції печінки, нирок, серця та інших органів, а також супутні хвороби чи інше медикаментl= 6;зне лікування. Пот = 88;ібно посилити увагу щодо м= 086;жливості розвитку токсичностo= 0;; також слід розглянути питання про необхіднісm= 0;ь коригуваннn= 3; дози препарату.=

Па= ;цієнти з порушення = 84; функції нирок

= У пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок, особл= 080;во у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; функції нирок тяжкого ступеня, зниження ниркової екскреції може призве = 89;ти до збільшення плазмових рівнів і = 92;осфаміду і його метаболітіk= 4;. Це може спри= 095;инити збільшення токсичностo= 0; (зокрема нейротоl= 2;сичності, гемотокси= чних ефектів і нефроток = 89;ичних ефектів) і має враховуватl= 0;ся при визначе = 85;ні режиму дозування препарату д = 83;я таких пацієнтів.

Іфос= ;фамід і його метаболіти піддаються діалізу. Щод= 086; пацієнтів, які потребують проведення діалізу, слі= 076; розглянути питання про = 076;отримання узгодженогl= 6; інтервалу між застосу = 74;анням іфосфамo= 0;ду та проведенняl= 4; діалізу.

Па= ;цієнти з порушення = 84; функції печінки

У пацієнтів з порушеннямl= 0; функції печінки, особливо у пацієнтів з тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки, м&#= 1086;жливе зниженн= 103; активності іфосфамі = 76;у. Це може впли= 074;ати на ефективн= 10;сть лікування іфосфамі = 76;ом. Низькі рівн= 10; сироватковl= 6;го альбуміну а = 73;о порушення функції печінки вважаються = 92;акторами ризику розвитку токсичних явищ з боку ЦНС. Порушення функції печінки мож = 77; збільшити накопиченнn= 3; метаболіту, що, як припус&#= 1082;ається, призведе до розвитку токсичних явищ з боку ЦНС. Це необхідно враховуватl= 0; при виборі дози препар = 72;ту та інтерпретаm= 4;ії відповіді н = 72; застосуванl= 5;я обраної доз = 80;.

Рекоменда = 94;ії зі зниження дози для пац= 110;єнтів із мієло = 89;упресією

= 50;ількість лейкоцитів/&#= 1083;

= 050;ількість тромбоциті= 074;/л

= 44;оза

>4 × 10⁹/&= #1083;

>100 г/л

100 % планової дози

4 × 10⁹/l= 3; – 2,5 х 10⁹/л

100 г/л – 50 г/л

50 % планової дози

<2,5 × 10⁹/л

<50 г/л

Лікува = 85;ня відкладают= 100; до нормалізац= 110;ї показників чи приймають індивідуал= 100;не рішення

= При застосуванl= 5;і разом з іншими ц = 80;тостатични&#= 1084;и препаратамl= 0; в складі комбінованl= 6;ї хіміотерапo= 0;ї режим дозув = 72;ння препарату с = 83;ід адаптувати до відповідноo= 1; схеми лікування. При застосу = 74;анні в поєднанні = 079; іншими м= 10;єлотоксичн&#= 1080;ми препаратамl= 0; режим дозування п = 86;трібно адаптувати = 79;а необхідносm= 0;і.

Прим= ;ітка. З огляду на уротоксичн&= #1080;й ефект іф = 86;сфаміду препарат завжди слід поєднувати = 79; препаратом месна. Месна не впливає н= 072; інші види токсичностo= 0; та терапевт = 80;чні ефекти і = 92;осфаміду. Якщо цистит, який супроводжуn= 8;ться мікрогеl= 4;атурією або макр = 86;гематурією, спостерігаn= 8;ться під час лікування іфосфамі = 76;ом, лікування необхідно призупинитl= 0;, поки не буде досягнуто нормалізацo= 0;ї стану паціє = 85;та.

Приготm= 1;вання розчину для інфузій

Під час приготуванl= 5;я розчину = 61;олоксану® слід дотримуватl= 0;сь техніки безпеки пов = 86;дження з цитост = 72;тичними речовинами. <= /o:p>

= Можуть спостерігаm= 0;ися шкірні реакції, пов= 217;язані з випадкови = 84; впливом = 10;фосфаміду. Щоб звести д= 086; мінімуму ризик вплив = 91; препарату через шкіру, при роботі з флаконами і = 088;озчинами, що містять іфосфамі = 76;, завжди використовm= 1;йте водонепронl= 0;кні рукавички. Якщо відбувся контакт розчину = 10;фосфаміду зі шкірою аб= 086; слизовими оболонками, негайно промийте шкіру водою = 079; милом або промийт = 77; слизові оболонки великою кіл= 00;кістю води.

Для приготуванl= 5;я 4 % готового розчину препарату сухий порошок розчиняють = 91; воді для ін’= 108;кцій таким чином: Хол= оксан^® 500 мг R= 12; у 13 мл; Холоксан<= sup>® 1 г — у 25 мл, а Холоксан^® 2 г — у 50 мл води для ін’єкцій.

При енергійномm= 1; струшуваннo= 0; флакона реч = 86;вина розчиняєтьl= 9;я протягом ½‒1 хвилини після додавання розчинника. Якщо повного розчинення не відбулос= 03; одразу, слід залишити розчин на кілька хвилин.

= Перед застосуванl= 5;ям препарати, призначені для паренте = 88;ального введення, потрібно перевіряти візуально н = 72; присутністn= 0; твердих частинок і знебарвленl= 5;я.

Перед парентералn= 0;ним введенням речовина повинна бут = 80; повністю розчинена.=

Для проведення = 74;нутрішньов&#= 1077;нної інфузії готовий розчин рекомендуєm= 0;ься розчинити у 5 % розчині глю = 82;ози aбо 0,9= % розчині NaCl= чи розчині Рінгера. &#= 1053;априклад: об’єм розчину слі = 76; довести до 250 мл для ін= 092;узії, тривалість якої станов = 80;ть 30‒60 хвилин, і д = 86; 500 мл для ін= ;фузії тривалістю 1= 210;2 години. Для пролонговаl= 5;ої 24-годинної інфузії високої доз = 80; Холоксан = 91;^® загальну дозу (5 г/м²) р&= #1077;комендуєть= ;ся розводити у трьох літрах 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину NaCl= .=

Хімічна та фізична стабільнісm= 0;ь після відкр = 80;ття/розведе&= #1085;ня були продемонстl= 8;овані протягом 48 годин при 25 °С. З мікробіолоk= 5;ічної точки зору готовий до застосуванl= 5;я препарат слід негайн = 86; використатl= 0;.

Якщо готовий до застосуванl= 5;я препарат не = 074;икористову&= #1108;ться негайно, користувач відповідає за час зберігання та умови зберігання від відкриття/р = 86;зведення до використ = 72;ння. Зберігання, як правило, не перевищу= 08; 24 годин при температурo= 0; від 2 до 8 ℃, за в= 080;нятком підготовки розчину у контрольовk= 2;них та перевіре = 85;их асептичних умовах.

Ді= ;ти.

Згідно = 79; загальнопрl= 0;йнятими схемами лікування, дітям та підліткам можна застосовувk= 2;ти дози, рекомендовk= 2;ні для доросли = 93;.

Передоз = 91;вання.

= Специфічниl= 1; антидот = 10;фосфаміду невідомий, тому щоразу при його застосуванl= 5;і слід дотримуватl= 0;сь особливої обережностo= 0;. Таким чином, при лікуванні будь-якого передозуваl= 5;ня з метою суїциду чи випадковогl= 6; передозува&#= 1085;ня або інтоксикацo= 0;ї показаний швидкий гемодіаліз.

= Серйозні наслідки передозуваl= 5;ня включають прояви д = 86;зозалежної токсичностo= 0;, такі як токсичний вплив на ЦНС, <= span class=3DSpellE>нефроток = 89;ичність, мієлосуl= 7;ресія і запалення слизової оболонки (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Тяжкість і т= 088;ивалість мієлосуl= 7;ресії залежать ві = 76; ступеня передозуваl= 5;ня.

Пацієнти, які отримал = 80; надлишкову дозу препар = 72;ту, повинні знаходитисn= 3; під ретельн = 80;м наглядом щодо розвитку ознак токсичностo= 0;. У разі тяжкої нейтропе = 85;ії слід провести профілактиl= 2;у інфекцій за = 076;опомогою антибіотикo= 0;в. У разі тр= 086;мбоцитопен&= #1110;ї слід забезпечитl= 0; заміну тромбоцитіk= 4; відповідно до потреби. Т&#= 1103;жка форма геморагічнl= 6;го циститу мож = 77; розвиватисn= 3; при відсутностo= 0; чи недостат = 85;іх профілактиm= 5;них заходах. Для запобіганнn= 3; або обмеження уротокси = 95;них станів необхідна уропроте = 82;ція за допомого= 02; месни. =

Пр= ;имітка. Ж= 086;дного ризику ураж = 77;ння тканин у результаті випадковогl= 6; паравено = 79;ного введення препарату немає, оскільки цитотоксичl= 5;ий ефект іф = 86;сфаміду відбуваєтьl= 9;я тільки післ= 03; його активації в печінці.

Побічні реакції.

= Побічні реакції і частота, що наводяться = 85;ижче, базуються н = 72; даних, отриманих з публікацій, які описуют= 00; клінічний досвід фрак = 94;ійного застосуванl= 5;я іфосфамo= 0;ду як монот = 77;рапії із загально= 02; дозою від 4 до = 12 г/м² на курс.

Частота розвитку побічних реакцій: дуж= 077; часто (≥1/10), часто (ві&= #1076; ≥1/100 до= <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рі= ;дко (від ≥1/10 000 до <1/1000), дуже рід = 82;о (<1/10 000), част&= #1086;та невідома (не можн&= #1072; оцінити з наявних даних).

Інфе= кції та інвазії: часто — інф= ;екції*; нечасто — пневмонія; частота невідома — сепсис (септичний шок)**.

Новоутk= 4;орення доброякіснo= 0;, злоякісні т = 72; неуточнені (включа= 02;чи кісти і поліпи):
н= ;ечасто — вто= ринні пухлини, рак сечовивіднl= 0;х шляхів, мієлодиспл= ;астичний синдром, гос&= #1090;ра лейкемія***, гострий = 83;імфоцитарн&#= 1080;й лейкоз**; частота невідома — лімфома (= 085;еходжкінсь&= #1082;а лімфома), саркома**, &= #1085;ирковокліт= ;инна карцинома, рак щитовидної залози, прогресуваl= 5;ня існуючого злоякісногl= 6; захворюванl= 5;я*.

Розлади з боку крові і лімфатичноo= 1; системи: дуже часто = 212; мo= 0;єлосупресі= 103;****, лейк&#= 1086;пенія¹, не= 081;тропенія<= span style=3D'letter-spacing:.05pt'>, тромбоцитоl= 7;енія², анемія³; чаl= 9;тота невідома — гематото = 82;сичність**, агранулоциm= 0;оз, фебрильl= 5;а нейтропk= 7;нія, гемо&#= 1083;ітичний уремічний синдром, дисемінова&= #1085;е внутрішl= 5;ьосудинне згортання крові, гемолітичнk= 2; анемія, анемія новонароджk= 7;них, метгемоk= 5;лобінемія.

Розлади з боку імунно= 11; системи: рідко — реакції гіперчут = 83;ивості; дуже рід = 82;о — анафілактиm= 5;ний шок; частота невідома — ангіонев = 88;отичний набряк**, анафілактиm= 5;на реакція, = 110;муносупрес&= #1110;я, кропив’янкk= 2;.

Ендокринні розлади: рідl= 2;о — синдром недостатньl= 6;ї секреції ан = 90;идіуретичн&#= 1086;го гормону.

Розл= ади з боку метаб= 086;лізму та харчування: часто — метаболіч = 85;ий ацидоз, ано= 088;ексія; рідко — гіп&#= 1086;натріємія= , затримка води; дуже рідко — гіп&= #1086;каліємія; частота невідома — синдром лізису пухлини, = 075;іпокальціє&= #1084;ія, гіпофосm= 2;атемія, гіперглікеl= 4;ія, полідипl= 9;ія.

Психічні розлади: нечаст&#= 1086; — галю= 094;инації, депреси = 74;ний психоз, дезорієнтk= 2;ція, збудження, = 089;плутан&= #1110;сть свідомості; частота невідома — панічна атака, кататонія, манія, параноя, дел= 110;рій, брадифрk= 7;нія, мутизм, зміни психічного стану, ехолалія, логорея, персеверацo= 0;я, амнезія.<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>

Розлади з боку нервової системи: дуже часто — ток= 089;ичні прояви з бок= 091; ЦНС, енцефал= 086;патія, в’ялість; нечасто — сонлив= 10;сть, розлади пам’яті, запамороче&= #1085;ня, периферичнk= 2; нейропат= 10;я; рідко — мозочков = 80;й синдром, судоми**; дуже = рідко — кома, полінейро&#= 1087;атія; частота невідома — нейротоксиm= 5;ність^4,5(дизартрія, епілепто= 11;дний статус, синд= 088;ом зворотної задньої = 83;ейкоенцефа&#= 1083;опатії, лейкоенm= 4;ефалопатія, екl= 9;трапірамід= 085;і порушення,= астерикс = 80;с, апраксія, дизестезія<= /span>, гіпестеk= 9;ія, парестезія, невралгія, п= 086;рушення ходи, нетримання = 72;нального сфінктера).

Розл= ади з боку орган= 110;в зору: рідко — = порушення зору; частот= 072; невідома — неясність зору, кон’юнктивo= 0;т, подразненнn= 3; ока.

Розлади з боку органі = 74; слуху та лабіринту:= частота невідома — глухота, зниження слуху, ве= 088;тіго, шум у вухах.

Серцеві розлади: неча= ;сто — ка= 088;діотоксичн&= #1110;сть⁶ (шлуноч = 82;ова аритмія, = 096;луночкова екстрасистl= 6;лія, надшлунl= 6;чкова аритм&#= 1110;я, надшлунl= 6;чкова екстрасистl= 6;лія, серцева недостатніl= 9;ть**); частота невідома — а= 088;итмія (шлуночк = 86;ва фібриляція**, <= span class=3DSpellE>шлуночко = 74;а тахікардія**, <= span class=3DSpellE>надшлуно = 95;кова фібриляція, тріпотіння передсердь, передчасне скорочення передсердь), брадикардіn= 3;, зупинка серця**, інфа&= #1088;кт міокарда, кардіогенн&= #1080;й шок**, блокада лівої ніжки пучка Гі = 89;а, блокада правої ніжк = 80; пучка Гі = 89;а, перикардіаl= 3;ьний випіт, крововилив = 91; міокард, стенокардіn= 3;, лівошлун = 86;чкова недостатніl= 9;ть, кардіоміопk= 2;тія**, застійна ка = 88;діоміопаті&#= 1103;, міокардит**, перикардит, міокарді = 72;льна депресія, па= 083;ьпітація, зниження фракції викиду**, зміни на електрокарk= 6;іограмі (сегмент ST, сегмент Т, QRS-комплекс).<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

Суди= нні розлади: неч&#= 1072;сто — артеріаль = 85;а гіпотензія^=
7, ризик крово = 90;ечі; дуже рід = 82;о — флебіт¹¹; частота невідома — емболія легеневої артерії, тромбоз глибоких ве = 85;, синдром протікання капілярів, васкуліт, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, гіпотенз= 10;я, припливи.

Порушення k= 9; боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостінl= 5;я: дуже = 088;ідко — інтерс = 90;иціальний пневмонo= 0;т, хронічний інтерсти = 94;іальний пульмонk= 2;рний фіброз** (що ма= ніфестує як пульм = 86;нарний фіброз), набряк легень**; частота невідома — дихальна недостатніl= 9;ть**, гострий респіраторl= 5;ий синдром**, легенева гі = 87;ертензія**, алергічний альвеолі = 90;, пневмонo= 0;т**, плевральниl= 1; випіт, бр= 086;нхоспазм, диспное, гіпоксія, кашель.

Шлун= ково-кишков= 10; розлади: дуже часто — нуд= ;ота, блювання; нечасто — діарея, стом= 072;тит, запор; дуже рідко — п&#= 1072;нкреатит; частота невідома — тифліт, коліт, ентероколіm= 0;, кишкова непрохідніl= 9;ть, крововилив = 91; шлунково-ки = 96;ковий тракт, ви= 088;азкування слизових оболонок, біль у животі, гіперсекреm= 4;ія слини.

Ге&#= 1087;атобіліарн= і розлади: нечаст&#= 1086; — розлади функції печінки, гепатотоксl= 0;чність⁸; частота невідома — гепатотоксl= 0;чність**, блискавичнl= 0;й гепатит**, &= #1074;азооклюзив= ;не захворюванl= 5;я печінки, тромбоз портальної вени, цит= 086;літичний гепатит, = 093;олестаз.=

Змі= ;ни з боку шкіри і підшкірних тканин: д&#= 1091;же часто — алопеція; рідко — папуль = 86;зні висипи, дерматит; ча= 089;тота невідома — токсичний е = 87;ідермальни&#= 1081; некроліk= 9;, синдром
Стівенсk= 2; ‒ Джонсона, синдром = 76;олонно-під&= #1086;шовної еритродl= 0;зестезії, дерматит у ділянці опроміненнn= 3;, некроз шкір = 80;, набряк обличчя, = 087;етехії, висипання, макулярн= 10; висипання, свербіж, еритема, = 075;іперпігмен&= #1090;ація шкіри, гіпергідроk= 9;, розлади з боку нігтів.

Порушення k= 9; боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини: дуже = 088;ідко — рахі&= #1090;, остеомаляцo= 0;я; частота невідома — рабдоміо = 83;із, затримка росту, мі= 072;лгія, артралгія, біль у кінцівках, спазми м’язів.

Розлади з боку нирок і с= ;ечовидільн = 86;ї системи: дужk= 7; часто — гематурія, мікрогем = 72;турія, макрогеl= 4;атурія, геморагічнl= 0;й цистит⁹, ниркова дисфункція^=
10, порушення структури нирок; часто &#= 8212; нефропатія, канальце = 74;а дисфункція; нечасто — не= 090;римання сечі; рід= 082;о — гломер = 91;лярна дисфункція, канальце = 74;ий ацидоз, протеїнурія; дуже рід = 82;о — синд&= #1088;ом Фанконі; частота невідома — = 075;остра ниркова недостатніl= 9;ть**, хронічна ниркова недостатніl= 9;ть**, тубулоіl= 5;терстиціал= 100;ний нефрит, нейр= 086;генний нецукровий діабет, ф= 086;сфатурія, аміноацl= 0;дурія, поліурія, енурез, відчуття н = 77;повного випорожненl= 5;я сечового міхура.=

В= ;агітність, післяпологl= 6;вий період і = 087;еринатальн&= #1080;й стан: часто — порушення сперматогеl= 5;езу; нечасто — недостатніl= 9;ть функції яєчників, аменорея, зниження рівня естрогену у крові; рі= 076;ко — азоосп = 77;рмія, олігоспk= 7;рмія; частота невідома — безпліддя, передчасна менопауза, порушення функції яєчників, збільшення рівня го = 85;адотропіну у крові.

Розлади з боку репрод = 91;ктивної системи та молочних залоз: рідко — гіпера = 84;іноацидурі&#= 1103;; частота невідома — затримка росту плода.

Врод= жені, сімейні та генетичні розлади: дуже рід= ;ко — підвищена реакція на опроміненнn= 3;.=

Загальні розлади і місцеві реакції: дуже часто — гар= ;ячка; часто — нейтро&= #1087;енічна лихома= нка¹², слабкість; н= 077;часто — втомлюваніl= 9;ть; частота невідома — нездуж&= #1072;ння, мультиоl= 8;ганна недостатніl= 9;ть**, погіршення загального стану, реакц= 110;ї у місці введення*****, біль у грудях, набряк, запалення слизових об = 86;лонок, біль, підвищення температурl= 0; тіла, озноб.

= *Включаючи також ре = 72;ктивацію латентних інфекцій, у тому числі вірусного гепатиту, Pneumocystis jiroveci, оперізуючоk= 5;о герпесу, Strongyloides, прогресуючm= 1; мультифо = 82;альну лейкоенm= 4;ефалопатію та інші вірусні та грибкові інфекції.

= **У тому числі з &#= 1083;етальним наслідком.

= ***Включаючи гострий мієлоїдний лейкоз, гострий = 87;ромієлоцит&#= 1072;рний лейкоз, гострий = 83;імфоцитарн&#= 1080;й лейкоз.

= ****Мієлосуп = 88;есія проявляєтьl= 9;я у вигляді недостатноl= 9;ті кісткового мозку.

*****У тому числі набря = 82;и, запалення, біль, еритем= 072;, хвороблива чутливість, свербіж.

¹Терм= ;іни щодо побічн = 80;х реакцій, які були зареєстровk= 2;ні стосовно лейкопенії: нейтропе = 85;ія, гранулоm= 4;итопенія, лімфопеl= 5;ія і панцит = 86;пенія. Щодо ней = 90;ропенічної лихоманки див. нижче.

²Тром= ;боцитопені= 03; також може ускладню = 74;атися кровотеm= 5;ею. Повідомлялl= 6;ся про випадки кровотечі з летальним наслідком.

³Вклю= ;чає випадки, зареєстровk= 2;ні як анемія і зниження рівнів гемоглобінm= 1;/гематокрит&#= 1091;.

⁴Пові= ;домлялося про випадки енцефалопаm= 0;ії з комою і лет&#= 1072;льним наслідком.

⁵Токс= ;ичний вплив на центральну нервову сис = 90;ему, як повідомлялl= 6;ся, проявлявся такими симптомами: аномальна поведінка, афективна лабільністn= 0;, агресія, збудження, тривожністn= 0;, афазія, астенія, атаксія, = 084;озочковий синдром, недостатніl= 9;ть церебральнl= 6;ї функції, когнітивниl= 1; розлад, кома, сплутані = 89;ть свідомост&= #1110;, дисфункція черепних нервів, депр= 077;сивний стан свідомості, депресія, де= 079;орієнтація, запаморочеl= 5;ня, відхилення показників електроенцk= 7;фалограми від норми, енцефалопаm= 0;ія, емоційна тупість, галюцинаціo= 1;, головний бі = 83;ь, порушення уяви, млявість, погіршення пам’яті, зміна настрою, моторна дисфункція, м’язові спазми, м= 110;оклонус, прогресуючk= 2; втрата рефлексів стовбуровоo= 1; частини мозку, пс= 080;хотична реакція, занепокоєнl= 5;я, сонливість, тремор, нетр= 080;мання сечі.

⁶Пові= ;домлялося про випадки кардіото = 82;сичності, яка проявляласn= 3; у вигляді застійної серцевої недостатноl= 9;ті, тахікардії, набряку = 83;егенів. Повідомлялl= 6;ся про випадки = 079; летальним наслідком.

⁷Пові= ;домлялося про випадки гіпотенз= 10;ї, яка призводила до шоку і летального наслідку.

⁸Пові= ;домлялося про випадки гепатотоксl= 0;чності, яка проявляласn= 3; у вигляді зростання активності печінкових ферментів, а саме сирова = 90;кової аланінаl= 4;інотрансфе= 088;ази, сироватковl= 6;ї аспартаm= 0;амінотранс= 092;ерази, лужної фосфатази, гамма-гл = 91;тамілтранс&#= 1092;ерази і лактатдегіk= 6;рогенази, збільшення рівнів білірубіну, жовтяниці, гепаторе = 85;ального синдрому.=

⁹Част= ;ота випадків геморагічнl= 6;го циститу оці = 85;юється на основі частоти випадків ге = 84;атурії. У зазначені симптоми геморагічнl= 6;го циститу бул = 80; включені дизурія і полакіурі= ;я.

¹⁰Пору= ;шення функції нирок, як повідомлялl= 6;ся, проявлялисn= 3; у вигляді ни= 088;кової недостатноl= 9;ті (включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть, необоротну ниркову недостатніl= 9;ть; були зареєс = 90;ровані випадки з летальним наслідком), підвищення рівня креатиніну = 74; сироватці крові, збільшення = 88;івня азоту сечовини крові, зниження кліренсу кр = 77;атиніну, метаболічнl= 6;го ацидозу, анурії, о= 083;ігурії, глюкозурії, гіпонатр= 10;ємії, уремії, підвищення кліренсу креатиніну. = 057;труктурні порушення нирок, як повідомлялl= 6;ся, проявлялисn= 3; у вигляді гострого тубулярног&#= 1086; некрозу, ура= 078;ення паренхіми нирок, ен= 079;имурії, циліндруріo= 1;, протеїнуріo= 1;.

¹¹Вклю= ;чає випадки, зареєстровk= 2;ні як флебіт і запалення венозних стінок.

¹²Частота = нейтропеніm= 5;ної лихоманки включає випадки, зареєстровk= 2;ні як грану = 83;оцитопеніч&#= 1085;а лихоманка.

Повідом = 83;ення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідом = 83;ення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконаг&= #1083;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;.

У закритих флаконах — 5 років.=

Не застосовувk= 2;ти після закінчення терміну придатностo= 0;, зазначеногl= 6; на упаковці.

Ум= ;ови зберігання.

Зберіг = 72;ти в оригінальнo= 0;й упаковці при температурo= 0; не вище 25 °C. Зберіг = 72;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Готовий розчин може = 079;беріга= тися при температурo= 0; 2–8 °C (у холодильниl= 2;у) протягом 24 годин.

Несуміс = 85;ість.

= На даний час не= 074;ідома. Розчини, що містять = 73;ензиловий спирт, можут= 100; зменшувати стабільнісm= 0;ь іфосфамo= 0;ду.

Уп= ;аковка.

По 500 мг, 1 г або 2 г порошку у флаконі з прозорого безбарвногl= 6; скла.
По 1 флакону у картонній коробці.

Ка= ;тегорія відпуску.=

За рецептом.=

Ви= ;робник.

Бакстер Онколодж= 10; ГмбХ.=

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Ка&#= 1085;тштрассе= 2, 33790 Галле/ = 42;естфален, Німеччина.

= 50;ількість лейкоцитів/&#= 1083;	= 050;ількість тромбоциті= 074;/л	= 44;оза
>4 × 10⁹/&= #1083;	>100 г/л	100 % планової дози
4 × 10⁹/l= 3; – 2,5 х 10⁹/л	100 г/л – 50 г/л	50 % планової дози
<2,5 × 10⁹/л	<50 г/л	Лікува = 85;ня відкладают= 100; до нормалізац= 110;ї показників чи приймають індивідуал= 100;не рішення