І Н С Т Р У К Ц І = Я

для медичного застосування лікарського засобу

<= /span>

ГЕМЦИТАБІН АККОРД

(GEMCITABINE ACCORD= )

<= /span>

Склад:<= /span>

діюча речовина: гемцитабіну гідрохлорид;<= /p>

1 мл концентрату для розчину для інфузій містить гемцитабіну гідрохлор= иду 113,85 мг, еквівалентно 100 мг гемцитабіну;

допоміжні речовини: макрогол 300, пропіленгліколь, натрію гідроксид, хлористоводнева кислота, етанол безводни= й.

<= /span>

Лікарська форма. Концентрат для роз= чину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: = чистий, безбарвний або світло-жовтого кольору розчин у прозорому скляному флаконі. При обстеженні при сприятливих умовах видимості, він повинен бути практично вільний від частинок.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Структурні аналоги піримідину= . Код АТХ L01B С05.<= o:p>

<= /span>

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цитотоксична активність у клітинних культурах.

Гемцитабін проявляє значну цитотоксичну дію на різні види людських клітин раку та культивовані клітини раку у мишей. Гемцитабін має клітинно-фазову специфічність, головним чином знищуючи клітини, що проходять фазу синтезу ДНК (S-фаза), а за певних умов блокує проходження клітин через межу фази G1/S. Цитотоксична дія гемцитабіну in vitro залежить в= ід концентрації та часу.

Протипухлинна дія на доклінічних моделях.

На тваринних модел= ях пухлин протипухлинна дія гемцитабіну залежить від графіка введення. При щоденному введенні гемцитабіну спостерігалась висока летальність серед твар= ин та мінімальна протипухлинна дія. Проте при введенні гемцитабіну на кожен 3-= й чи 4-й день у нелетальних дозах він проявляє значну протипухлинну дію проти широкого спектра пухлин у мишей.

Механізм дії.<= /i>

Внутрішньоклітинний метаболізм та механізм дії.

Гемцитабін (dFdC) = – піримідиновий антиметаболіт, який метаболізується внутрішньоклітинно під впливом нуклеозидкінази до активних дифосфатних (dFd= CDP) і трифосфатних (dFdCTP) нуклеозидів. Цитотоксична дія гемцитабіну зумовлена інгібуванням синтезу ДНК двома активними метаболітами – дифосфатним і трифосфатним нуклеозидами. По-перше, дифосфатний нуклеозид інгібує рибонуклеотидредуктазу, що каталізує реакції, внаслідок яких утворюються дезоксинуклеозидтрифосфати (dCTP) для синтезу ДНК.

Інгібування цього ферменту спричиняє зменшення концентрації дезоксинуклеозидів узагалі і, зокрема, концентрації дезоксинуклеозидтрифосфатів. По-друге, dFdCTP конкуру= ють з dCTP при побудові ДНК (самопотенціювання).

Крім того, невелика кількість гемцитабіну може приєднуватись до РНК. Таким чином, зменшення внутрішньоклітинної концентрації dCTP посилює приєднання трифосфатних нуклеозидів до ланцюга ДНК. Іпсилон ДНК-полімерази неспроможні усувати гемцитабін і відновлювати ланцюги ДНК, що синтезуються. Після приєднання внутрішньоклітинних метаболітів гемцитабіну до ланцюгiв ДНК, які синтезують= ся, долучається один додатковий нуклеотид, що призводить до повного інгібування подальшого синтезу ДНК (приховане закінчення ланцюга) і зaпрограмованої загибелі клітини, відомої як апоптоз.

Фармакокінетика.

При введенні гемцитабіну у дозах від 500 до 2592 мг/м² поверхні тіла шляхом внутрішньовенних інфузій тривалістю від 0,4 до 1,2 год= ини пікові концентрації у плазмі крові (дані отримані за 5 хвилин до заверш= ення введення інфузії) становили від 3,2 до 45,5 мкг/мл. Концентрації у пла= змі крові основного компонента після введення дози концентрацією 1000 мг/м^=
2 упродовж 30 хвилин перевищували 5 мкг/мл через приблизно 30 хвилин піс= ля завершення інфузії та перевищували 0,4 мкг/мл ще через 1 годину.

Розподіл.

Об'єм розподілу в центральній камері становить 12,4 л/м² у жінок і 17,5 л/м² = – у чоловіків (міжіндивідуальна варіабельність становить 91,9 %). Об’єм розподілу у периферичній камері становив 47,4 л/м2 і не залежав від статі. Зв’язування з протеїнами плазми крові незначне і ним можна знехтувати. Період напіввиведення варіював від 42 до 94 хвилин залежно від віку і статі пацієнта. При дотриманні рекомендованого режиму дозування повне виведення гемцитабіну відбувається упродовж 5-11 годин від початку інфузії. При введенні 1 раз на тиждень гемцитабін не накопичується в органі= змі.

Метаболізм.

Гемцитабін швидко метаболізується цитидиндезаміназою у печінці, нирках, крові та в інших тканинах. Внаслідок внутрішньоклітинного метаболізму гемцитабіну утворюються гемцитабіну моно-,= ди- і трифосфати (dFdCMP, dFdCDP і dFdCTP відповідно), при цьому активними метаболітами вважаються dFdCDP і dFdCTP. Ці внутрішньоклітинні метаболіти не виявляються у плазмі крові або сечі. Основний метаболіт 2'-дезокси-2',2'-ди= фторуридин (dFdU) – неактивний і виявляється у плазмі крові і сечі.

Виведення.

Системний кліренс варіюється у діапа= зоні від 29,2 л/год/м² до 92,2 л/год/м² залежно від віку і статі (міжіндивідуальна варіабельність становить 52,2 %). Кліренс у жінок приблизно на 25 % нижчий = за такий показник у чоловіків. Незважаючи на швидкість кліренсу, він знижуєтьс= я з віком у чоловіків і жінок. При застосуванні гемцитабіну в рекомендованій до= зі 1000 мг/м² у вигляді інфузії впродовж 30 хвилин нижчий кліренс у= жінок і чоловіків не є приводом для зменшення дози гемцитабіну.=

Виведення із сечею. Менше 10 % препарату виділяється у незмінному вигляді.

Нирковий клі= ренс становив 2-7 л/ч/м².

Упродовж тижня після введення препар= ату виводиться від 92 % до 98 % введеної дози, 99 % виводиться із сечею, в основному у вигляді dFdU і 1 % від введеної дози виводиться з калом.

Комбінована терапія гемцитабіну з паклітакселом.

Комбінована терапія гемцитабіну з паклітакселом не впливає на фармакокінетику жодного з= цих лікарських засобів.

Комбінована терапія гемцитабіну з карбоплатином.

Комбінована терапія гемцитабіну з карбоплатином не впливає на фармакокінетику гемцитабі= ну.

Порушення функцій нирок.

Ниркова недостатні= сть помірного або середнього ступеня (швидкість клубочкової фільтрації від 30 м= л/хв до 80 мл/хв) не має тривалого знач= ного впливу на фармакокінетику гемцитабіну.

Клінічні характеристики.<= /span>

Показання.

Рак сечового міхура. Гемцитабін Аккорд= у комбінації з цисплатином показаний для лікування хворих на локально рецидивуючий або метастатичний рак сечового міхура.

Рак підшлункової залози. = Гемцитабін Аккорд показаний для лікування пацієнтів із локально прогресуючими або метастатичн= ими аденокарциномами підшлункової залози.

Рак легeнiв недрібноклітинний. Гемцитабін Аккорд у комбінації з цисплатином показаний як препарат першої лінії для лікування пацієнтів з локально прогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легень. Гемцитабін Аккорд як монотерапія показаний для лікування пацієнтів літнього віку та пацієнтів із другим функціональним статусом.

Рак яєчників. Гемцитабін Аккорд у комбінації з карбоплатином показаний для лікування пацієнтів з локально прогресуючою чи метастатичною епітеліальною карциномою яєчників. Гемцитабін Аккорд показаний для лікування пацієнтів із рецидивом епітеліальної карциноми яєчників після періоду ремісії, що становив не менше 6 місяців, після попередньої терапії у першій лінії препаратами платини.

Рак молочної залози. Гемцитабін Аккорд у комбінації з паклітакселом показаний для лікування хворих на неоперабельний, локально рецидивуючий або метастатичний рак молочної залози після попередньої ад’ювантної/неоад’ювантної хіміотерапії. Попередня хіміотерапія повинна включати антрациклін, якщо немає протипоказань.

Рак жовчних протоків. Гемцитабін показаний для лікування хворих на= рак жовчних протоків.

<= /span>

Протипоказання.

Підвищена чутливіс= ть до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Період годування груддю.

<= /span>

Особливі заходи безпеки.

Робота із препарат= ом.=

Як і у випадку з іншими цитостатиками, слід приділяти велику увагу приготуванню та застосува= нню розчину для інфузій. Приготування розчину для інфузій потрібно проводити у захисному боксі та з використанням рукавичок і захисних плащів. Якщо робота= у захисному боксі неможлива, необхідно використовувати маску та захисні окуля= ри.

Потрапляння розчин= у в очі може спричинити сильне подразнення. У такому випадку необхідно негайно ретельно промити очі водою. Якщо подразнення не зникає, потрібно звернутися= до лікаря. У випадку потрапляння розчину на шкіру слід негайно промити шкіру водою.

Розведення.=

Єдиним випробуваним розчинником для розведення стерильного концентрату гемцитабіну є 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій (без консервант= ів).

= -&nb= sp;        Слід застосовувати асептичні методики приготування гемцитабіну для внутрішньовенного введення.

= -&nb= sp;        Концентрат гемцитабіну для розчину для інфузій є прозо= рим безбарвним або світло-жовтим розчином із концентрацією гемцитабіну 100 мг/м= л. Загальну кількість концентрату гемцитабіну, необхідного для окремого пацієн= та, слід розводити стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду. Концентрація кінце= вого розведеного розчину, що приготований із використанням максимальної дози гемцитабіну (~ 2,25 г), повинна бути приблизно від 0,1 до 9 мг/мл. Концентр= ація 4,5 мг/мл (досягається при об’ємі розчинника у 500 мл) – 9 мг/мл (досягаєть= ся при об’ємі розчинника у 250 мл) відповідає осмолярності приблизно від 1000 мОсмол/кг до 1700 мОсмол/кг. Розведений розчин – це прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин.

= -&nbs= p;        Приготування, зберігання та введення розведеного розчи= ну слід виконувати лише із використанням обладнання та інструментарію, що не містить полівінілхлориду (ПВХ).

=

= Приготування розчину для інфуз= ій.

= Гемцитабін, концентрат для роз= чину для інфузій, містить 100 мг гемцитабіну на 1 мл концентрату. Концентрат для розчину слід розводити перед застосуванням.

= Якщо флакони зберігалися в умо= вах низьких температур, перед застосуванням потрібно необхідну кількість флакон= ів з концентратом гемцитабіну потримати при кімнатній температурі (до 25 °C) протягом 5 хвилин. Для одержання необхідного дозування для пацієнта може знадобитися більш ніж 1 флакон концентрату.

= Слід асептично набрати необхід= ну кількість концентрату гемцитабіну за допомогою калібрувального шприца.=

= Необхідний об’єм концентрату гемцитабіну необхідно вводити в інфузійний мішок, що містить 0,9 % розчин натрію хлориду для інфузій.

= Перемішувати вміст інфузійного мішка слід коливальними рухами. Подальше розведення тим самим розчинником м= ожна виконати до кінцевої концентрації від 0,1 до 9 мг/мл.

= Як і всі парентеральні лікарсь= кі засоби, перед застосуванням розчин гемцитабіну для інфузій слід візуально перевіряти на наявність механічних частинок та зміни забарвлення. При виявл= енні механічних включень препарат вводити не можна (див. розділ «Термін придатності»).

= Розчин гемцитабіну для інфузій призначений лише для одноразового застосування. Невикористаний засіб або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Специфічних дослід= жень взаємодії не проводили.

Радіотерапія.<= /p>
Супутня радіотерanія (разом або ≤= ; 7 днів після). Токсичність, спричинена терапією різними методами, залежить від багатьох факторів, включаючи дозу гемцитабіну, частоту інфузій, дозу радіац= ії, використовувану техніку, зону та обсяг опромінювання.

Доклінічні та клін= ічні дослідження показали, що гемцитабін має радіосенсибілізуючу активність. За даними досліджень, у яких гемцитабін вводили у дозі 1000 мг/м² протягом періоду до 6 тижнів разом із терапевтичним опромінюванням грудної клітки пацієнтам з недрібноклiтинним раком легенів, спостерігалася значна токсичність у вигляді тяжкого і потенційно загpозливого для життя пацієнта мукозиту, зокрема у вигляді езофагітy та пневмоніту, особливо у пацієнтів, = для лікування яких застосовували радіотерапію у великих дозах (медіана лікування обсягом 4,795 см³). У ході наступних досліджень було запропоновано, що доцільно вводити гемцитабін у нижчих дозах із супутньою радіотерапією із очікуваною токсичністю, як було зроблено в ході дослідженн= я II фази недрібноклітинного раку легень, де опромінювання грудної клітки в дозі= 66 Gy застосовували разом із введенням гемцитабіну (600 мг/м², чотири рази) та цисплатину (80 мг/м^{2,
двічі) впродовж 6 тижнів. Оптимальний режим безпечного застосування гемцита=
біну
з терапевтичними дозами опромінення ще не визначений для всіх типів пухлин.=}

Несупутня радіотер= апія (> 7 днів). Аналіз даних не виявив підвищення токсичності при застосуван= ні гемцитабіну понад 7 днів до або після опромінення, крім випадків прояву «радіаційної пам’яті». Дані показують, що застосування гемцитабіну можна розпочинати після того, як гострі ефекти опромінення минають або щонайменше через тиждень після радіотерапії.

Повідомляли про ушкодження тканин опромінених зон після радіотерапії (наприклад езофагіти, коліти та пневмоніти) при застосуванні як із супутнім, так і з несупутнім призначенням гемцитабіну.

Інші.

Сумісне застосування живих ослаблених вакцин, у тому числі вакцини проти жовтої гарячки, не рекомендується через ризик виникнення системного, можливо, летального захворювання, зокрема у пацієнтів з імуносупресією.

<= /span>

Особливості застосування.

Концентрат для розчину для інфузій г= емцитабіну потребує відповідного розведення перед застосуванням. Концентрація гемцитабіну у концентраті для розчину для інфузій відрізняється від інших препаратів гемцитабіну (подальші інструкції щодо розведення див. у розділі «Особливі заходи безпеки»). =

Концентрат слід розводити (100 мг/мл), інакше може виникнути загрозливе для життя передозування.

Концентрат для розчину для інфузій гемцитабіну

Збільшення тривалості інфузії і частоти введення доз підвищує токсичність. =

При лікуванні гемцитабіном спостерігались тяжкі шк= ірні побічні реакції (ТШПР), включаючи синдром Стівенса-Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП), які можуть становити загрозу для життя або призвести до летального наслідку. Пацієнтів слід проінформувати про ознаки та симптоми та перебувати під ретельним наглядом щодо шкірних реакцій. При появі ознак і симптомів, що вказують на ці реакції, гемцитабін слід негайно відмінити.

Гематологічна токсичність.

Гемцитабін може послаблювати функцію кісткового мозку, що проявляється лейкоцитопенією, тро= мбоцитопенією та анемією.

Пацієнтам, які одержують гемцитабін, перед кожною дозою необхідно перевіряти кількість тромбоцитів, лейкоцитів і гpанулоцитiв. Дозу гемцитабіну можна зменшувати а= бо можна відкласти введення дози у разі виявлення пригнічення кісткового мозку (мієлосупресії). У той же час мієлосупресія є короткотривалою та найчастіше= не призводить до зменшення дози або припинення терапії.

Кількість перифери= чних клітин крові може знижуватися і пі= сля припинення терапії гемцитабіном. У пацієнтів із порушеною функцією кістково= го мозку необхідно з обережністю призначати лікування. Як і при лікуванні іншими цитотоксичними агентами, необхідно зважати= на ризик виникнення кумулятивного пригнічення кісткового мозку у випадку призначення гемцитабіну з іншими препарат= ами для хіміотерапії.

Порушення функції печінки та нирок.

Лікарський засіб з обережністю призначати пацієнтам із порушеннями фун= кції печінки або із порушеннями функції нирок, оскільки в ході клінічних дослідж= ень одержано недостатньо даних, щоб рекомендувати точні дози для таких пацієнті= в. Введення гемцитабіну при метастазах у печінці, при гепатиті та алкоголізмі в анамнезі, а також при цирозі печінки може призвести до збільшення порушень функції печінки. Періодично слід проводити лабораторну оцінку ниркових та печінкових показників (включаючи вірусологічні дослідження).

Супутня радіотерaп= ія.

У ході супутньої радіотерапії (разом або ≤ 7 днів після) повідомляли про токсичність.<= o:p>

Живі вакцини.

Не рекомендується застосування вакцини проти жовтої гарячки та інших ж= ивих ослаблених вакцин пацієнтам, які отримують лікування гемцитабіном.

Синдром оборотної задньої енцефалопатії (PRES).<= /p>
Відомо про випадки розвитку PRES у пацієнтів, які отримували гемцитабін як монотерапію або в комбінації з хіміотерапевтичними= препаратами.

PRES є рідкісним клініко-радіологічним синдромом із оборотною кортикальною дисфункцією та субкортикальним набряком, що включає = ряд клінічних симптомів, таких як порушення свідомості, судомна активність, головний біль, порушення зору, вогнищева неврологічна симптоматика та гостра гіпертензія.

Цей стан є потенційно оборотним за умови його своєчасного виявлення та застосування підтримуючої терапії, контролю артеріального тиску, протисудомної терапії та/або корекції першопричини (наприклад, відміна провокуючого фактора) з метою уникнення будь-яких ураже= нь центральної нервової системи (ЦНС) або летального наслідку.

Клінічні відхилення та пов’язані з ними порушення, виявлені за результатами магнітно-резонансної томографії (МРТ), як правило, зникають протягом декількох днів або тижнів, за умови належно вжитих заході= в. PRES може виникати при проведенні більш пізніх циклів лікування. Із PRES бу= ли пов’язані такі стани, як інфекція/ сепсис/ септичний шок, прееклампсія/еклампсія та аутоімунні захворювання, хронічна ниркова недостатність і хронічна гіпертензія. Пацієнти, які отримували інші хіміотерапевтичні засоби, що асоціюються із PRES, мають підвищений ризик розвитку PRES.

Серцево-судинна система.

Через ризик розвит= ку серцевих або судинних порушень, пов’язаних із застосуванням гемцитабіну, особливу увагу слід приділяти при призначенні гемцитабіну пацієнтами із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі.

Cиндром «капілярного просочування».<= o:p>

Повідомляли про синдром «капілярного просочування» у пацієнтів, які отримували гемцитабін при монотерапії або при комбінованому застосуванні з іншими препаратами для хіміотерапії. П= ри умові завчасного виявлення та застосування відповідної терапії синдром «капілярного просочування» зазвичай піддається лікуванню, але повідомляли і= про летальні наслідки. Цей стан виникає через підвищену системну судинну проникність, при якій рідина та протеїни з внутрішньосудинного простору просочуються в інтерстицій. Повідомляли про наступні клінічні ознаки: генералізований набряк, збільшення маси тіла, гіпоальбумінемія, тяжка форма гіпотензії, гостра ниркова недостатність, набряк легенів. Введення препарату потрібно припинити при появі перших ознак синдрому «капілярного просочуванн= я» та застосувати відповідну терапію. Синдром «капілярного просочування» може з’явитися на пізніх циклах, його зазвичай пов’язують із дистрес-синдромом у дорослих.

Респіраторна систе= ма.

Повідомляли про вп= лив на легені, інколи дуже сильний (такий як набряк легенів, інтерстиціальний пневмоніт або респіраторний дистрес синдром дорослих (РДСД)). Якщо такі яви= ща розвиваються, слід подумати про припинення лікування гемцитабіном. Поліпшити стан можна, завчасно вживши заходів симптоматичної терапії.

Видільна та сечостатева система.

Гемолітико-уремічний синдром (ГУС)

У пацієнтів, які отримували гемцитабін, зрідка спостерігалися клінічні симптоми, пов’язані із гемолітико-уремічним синдромом (ГУС) (постмаркетингові дані). ГУС є потенці= йно небезпечним для життя порушенням. Введення препарату потрібно припинити при появі перших ознак мікроангіопатичної гемолітичної aнeмiї, наприклад при швидкому зниженні вмістy гемоглобіну, що супроводжується тромбоцитопенією, = при підвищенні рівня білірубіну сироватки крові, креатиніну сироватки крові, сечовини крові або лактатдегідрогенази. Ниркова недостатність може не бyти оборотною навіть у разі припинення терапії, і може з’явитися потреба в діал= ізі.

Фертильність.=

У ході досліджень фертильності гемцитабін спричиняв у мишей-самців гіпосперматогенез. Таким чином, чоловікам, які отримують лікування гемцитабіном, не рекомендується планувати народження дітей у ході та впродовж 6 місяців після терапії. Зваж= аючи на можливість втрати фертильності внаслідок терапії гемцитабіном, чоловікам рекомендується вжити заходів щодо зберігання сперми перед початком лікуванн= я.

Натрій.=

Гемцитабін Аккорд, концентрат для розчину для інфузій, 100 мг/мл, містить 206 мг (9 ммоль) нат= рію на максимальну добову дозу (2250 мг). Це слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію= .

Етанол.=

= Гемцитабін Аккорд, концентрат для розчину для інфузій, 100 мг/мл, міст= ить 440 мг етанолу безводного на 1 мл концентрату. Може бути шкідливим для пацієнтів, хворих на алкоголізм. Слід бути обережним при застосуванні паціє= нтам груп ризику, наприклад із захворюваннями печінки або епілепсією.

Слід також розглянути можливі наслідки для ЦНС та інші ефекти.

=

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Немає адекватних д= аних щодо застосування гемцитабіну вагітним. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Враховуючи результати досліджень на тваринах та механізм дії, не слід застосовувати гемцитабін у період вагітності, крім випадків очевидної необхідності. Необхідно рекомендувати жінкам не вагітніт= и у ході лікування гемцитабіном та повідомляти лікаря про те, що вони завагітні= ли під час застосування гемцитабіну.

Годування груддю.

Невідомо, чи прони= кає гемцитабін у грудне молоко і не виключена поява побічних реакцій у немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні. Тому слід припинити годування гр= уддю впродовж лікування гемцитабіном.

Фертильність.=

У ході досліджень фертильності гемцитабін спричиняв у тварин гіпосперматогенез. Таким чином, чоловікам, які отримують лікування гемцитабіном, не рекомендується планувати народження дітей у ході та впродовж 6 місяців після терапії. Зважаючи на можливість втрати фертильності внаслідок терапії гемцитабіном, чоловікам рекомендується вжити заходів щодо зберігання сперми перед початком лікуванн= я.

<= /span>

Здатність впливати на швидкість реак= ції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Жодних досліджень = щодо вивчення здатності впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспор= том або роботи з іншими механізмами не проводили. Оскільки гемцитабін може спричиняти сонливість, від легкої до помірної, особливо у комбінації з алкоголем, пацієнтам необхідно уникати експлуатації технічних засобів, керування автомобілем, поки вищезазначене явище не зникне.

Спосіб застосуванн= я та дози.

Гемцитабін застосо= вує лише лікар, який має досвід протиракової хіміотерапії.

Рекомендовані дози= .

Рак сечового міхура.

Комбіноване застосування. Дорослі. Рекомендо= вана доза Гемцитабіну Аккорд = – 1000 мг/м^{2,
що вводиться шляхом
внутрішньовенної 30-хвилинної інфузії. Цю дозу слід давати у 1-й, 8-=
й і
15-й дні кожного 28-денного циклу у комбінації з цисплатином. Цисплатин дає=
ться
рекомендованою дозою 70 мг/м² у 1-й день
після гемцитабіну або <=
/span>в
2-й день кожного 28-денногo циклу.=
Потім
цей 4-тижневий цикл повторюється. Зменшення дози з кожним ц=
иклом
або впродовж якогось одного циклу можна застосовувати залежно від ступеня
тoксичності, якої зазнає пацієнт.}

Рак підшлункової залози.

Дорослі. Рекомендована доза Гемцитабіну Аккорд становить 1000 мг/= м², що вводиться шляхом внyтpішньовенногo вливання впродовж 30 хвилин 1 раз на тиждень упродовж 7 тижнів, після чого робиться тижнева перерва. Наступ= ні цикли складаються зі щотижневиx інфузій упродовж 3 тижнів поспіль з перервою кожного 4-го тижня. 3меншення дози з кожним циклом або впродовж якогось одн= ого циклу може відбуватися залежно від ступеня токсичності, якої зазнає пацієнт= .

Рак легенів недрібноклітинний. =

Монотерапія. Дорослі. Рекомендована доза становить 1000 мг/м²і вводиться шляхом 30- хвилинної внутрішньовенної інфузії 1 раз на тиждень упродовж 3 тижнів, після чого робиться однотижнева перерва. Чотиритижневий цикл повторюється. Зменш= ення дози з кожним циклом або впродовж якогoсь одного циклу можна проводити зале= жно від ступеня токсичності, якої зазнає пацієнт.

Комбіноване застосування. Дорослі. Рекомендована доза становить 1250 мг/м^{2<=
/sup>
поверхні тіла та вводиться шляхом внутрішньовенної інфузії упродовж 30 хвил=
ин у
1-й та 8-й дні кожного 21-денного циклу. Дозу препарату можна зменшувати з
кожним циклом або впродовж якогось одного циклу залежно від ступеня
токсичності, якої зазнає хворий. Цисплатин вводити рекомендованою дозою 75-=
100
мг/м²1 раз на 3 тижні циклу.}

Рак молочної залози.

Комбіноване застосування. Дорослі. Гемцитабін Аккорд у комбінації з паклітакселом рекомендовано вводити у такому режимі: паклітакс= ел (175 мг/м²) вводити у 1-й день упродовж 3- годинної внутрішньовенної інфузії, піс= ля нього вводити гемцитабін (1250 мг/м^=
2) упродовж 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії у 1-й і 8-й дні кожного 21-денного циклу. Дозу препарату можна зменшувати з кожним циклом а= бо впродовж якогось 1 циклу залежно від ступеня токсичності, якої зазнає хвори= й. Перед першим введенням комбінації гемцитабіну та паклітакселу у пацієнтів м= ає бути абсолютна кількість гранулоцитів щонайменше 1500 (×10⁶/л)<= /span>.

Рак яєчників. =

Комбіноване застосування. Дорослі. Гемцитабін Аккорд у комбінації з карбоплатином рекомендовано вводити у дозах: гемцитабін 1000 м= г/м шляхом 30-хвилинного внутрішньовенного вливання у 1-й та 8-й дні 21-денного циклу. У 1-й день ци= клу після гемцитабіну вводити карбоплатин у дозі, що забезпечує AUC 4 мг/мл*хв. Дозу препарату можна зменшувати з кожним циклом або впродовж якогось одного циклу залежно від ступеня токсичності, якої зазнає хворий.

Рак жовчних протоків.

Монотерапія. Дорослі. Рекомендо= вана доза гемцитабіну – 1000 мг/м², що слід вводити внутрішньовенно впродовж 30 хвилин. Інфузію проводити 1 раз на тиждень 3 тижні поспіль,   потім 1 тиждень перерва. Цей чотиритижневий цикл повторювати. Зменшення дози   з кожним циклом або   впродовж якогось одного циклу може відбуватися залежно від величини токсичнос= ті, якої зазнає пацієнт.

Комбіноване застосування. Дорослі. Гемцитабін Аккорд у комбінації з цисплатином: рекомендується застосовувати цисплатин 70 мг/м² у 1-й день циклу шляхом внутрішньовенної інфузії, = далі вводити Гемцитабін Аккорд у дозі 1250 мг/м². Гемцитабін вводити в 1-й та 8-й дні кожного 21-денного циклу шляхом 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії. Цей 3-тижневий цикл повторювати. Зменшення дози з кожним циклом або впродовж якогось 1 циклу можна застосовувати залежно від ступеня тoксичност= і, якої зазнає пацієнт. Контроль токсичності та модифікація дози, пов’язана з токсичністю.

Модифікація дози, пов’язана з негематологічною токсичністю.

Для виявлення негематологічної токсичності необхідно здійснювати періодичне об’єктивне обстеження та перевірку функцій нирок і печінки. Зменшення дози з кожним ци= клом або впродовж якогось одного циклy можна проводити залежно від ступеня токсичності, якої зазнає пацієнт.

Загалом при виявле= нні негематологічної токсичності значного ступеня (Ступінь ІІІ або IV), крім ну= доти або блювання, дозу гемцитабіну можна зменшувати або можна відкласти введення дози при наявності гематологічної токсичності на розсуд лікаря. Поки, на ду= мку лікаря, токсичність не буде скоригована, від лікування слід утриматися.

Модифікація дози, пов’язана із гематологічною токсичністю.

На початку циклу лікування.

У пацієнтів, які застосовують Гемцитабін Аккорд, перед кожною дозою слід перевіряти кількість тромбоцитів і гранулоцитів. Абсолютна кількість гранулоцитів перед початком циклу повинна становити не менше 1500 (×10⁶/л), а тромбоцитів – 100000 (×10⁶/л).

Упродовж циклу лікування.=

У разі необхідності дозу гемцитабіну можна зменшувати або можна відкласти введення дози при наявності гематологічної токсичності відповідно до такої градації:

<= /span>

Модифікація дози гемцитабіну упродовж циклу лікування за показаннями: рак сечового міхура, недрібноклітинний рак легенів, рак підшлункової зало= зи при монотерапії або при комбінов= аному застосуванні з цисплатином

Абсолютна

кількість гранулоцитів (×10⁶/л)

Кількість тромбоцитів

(×10⁶/л)

Відсоток стандартної дози Гемцитабіну Аккорд (%)

> 1000

500-1000

< 500

та

чи

чи

> 100000

50000-100000

< 50000

100

75

відкласти введення дози*

*Від введення дози= впродовж циклу слід утриматися, поки абсолютна кількість гранулоцитів не досягне значення не менше 500(×10⁶/л), а тромбоцитів= – 50000 (×10⁶/л).

<= /span>

Модифікація дози Гемцитабіну Аккорд упродовж циклу лікування за показаннями: рак молочної залози при комбінованому застосуванні з паклітакселем

Абсолютна кількість гранулоцитів (×10⁶/л)

Кількість тромбоцитів

(×10⁶/л)

Відсоток стандартної дози Гемцитабіну Аккорд (%)

> 1200

1000-1200

700-1000

< 700

та

чи

та

чи

> 75000

50000-75000

≥ 50000

< 50000

100

75

50

відкласти введення дози*

*Введення дози не = буде відновлено впродовж циклу. Лікування буде розпочато з першого дня наступного циклу, як тільки абсолютна кількіс= ть гранулоцитів досягне значення не менше 1500 (×10⁶/л), а тромбоцитів – 100000 (×10⁶/л).

<= /span>

Модифікація дози Гемцитабіну Аккорд упродовж циклу лікування за показаннями: рак яєчників при комбінованому застосуванні з карбоплатином

Абсолютна кількість гранулоцитів (×10⁶/л)

Кількість тромбоцитів

(×10⁶/л)

Відсоток стандартної дози Гемцитабіну Аккорд (%)

> 1500

1000- 1500

< 1000

та

чи

чи

≥ 100000

75000-100000

< 75000

100

50

відкласти введення дози*

*Введення дози не = буде відновлено протягом циклу. Лікування буде розпочато з першого дня наступного циклу, як тільки абсолютна кількіс= ть гранулоцитів досягне значення не менше 1500 (×10⁶/л), а тромбоцитів – 100000 (×10⁶/л).

Модифікація дози, пов’язана з гематологічною токсичністю упродовж наступних циклів, для усіх показань.

Дозу Гемцитабіну Аккорд необхідно зменшити до 75 % від первинної дози, що вводили на початку= лікування, у випадку наступних проявів гематологічної токсичності:

Абсолютна кількість гранулоцитів < 500×10^6<=
/span>/л упродовж понад 5 діб.

Абсолютна кількість гранулоцитів < 100×10^6<=
/span>/л упродовж понад 3 діб.

Фебрильна нейтропенія.

Кількість тромбоцитів < 2500= 0×10⁶/л.

Відкладення циклу у зв’язку з проявами токсичності більше ніж на 1 тиждень.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти з печінковою і нирковою недостатністю. Препарат з обережністю призначати пацієнтам із печінковою і нирковою недостатністю, оскільки в ході клінічних досліджень одержано недостатньо да= них, щоб рекомендувати точні дози для таких пацієнтів.

Пацієнти літнього = віку (˃65 років). Препарат добре переноситься пацієнта= ми віком від 65 років. Немає підстав вважати, що необхідні коригування до= зи пацієнтам літнього віку, крім тих, які вже рекомендовані для всіх пацієнтів= .

<= u>Метод застосування= .

Гемцитабін добре переноситься протяг= ом інфузії, і його можна вводити при амбулаторному лікуванні. У разі виникнення гематоми необхідно негайно зупинити введення та продовжити інфузію в іншу судину. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнта після проведення інфу= зії.

Концентрат слід розводити (100 мг/мл), інакше може виникнути загрозливе для життя передозування.

Концентрат для розчину для інфузій гемцитабіну

Діти. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-no-proof: yes'>Гемцитабін не рекомендовано застосовувати дітям у зв’язку з тим, що недостатньо даних з ефективності та безпеки у цій групі пацієнтів.

<= /span>

Передозування.

Відомого антидоту = на випадок передозування гемцитабіну немає.

Клінічно допустима токсичність спостерігалася при призначенні дози до 5700 мг/м² шл= яхом 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії кожні 2 тижні.

У випадку підозри = на передозування необхідно здійснювати контроль стану пацієнта, проводити відповідні аналізи крові, у разі необхідності призначати симптоматичну тера= пію.

<= /span>

Побічні реакції. =

Побічні реакції, пов’язані з лікуванням гемцитабіном, про які найчастіше повідомляли: нудота= , як з блюванням так і без, підвищення рівня печінкових трансаміназ (АлАт та АсА= т), а також лужної фосфатази спостерігалися у приблизно 60 % пацієнтів; про протеїнурію та гематурію повідомляли приблизно у 50 % пацієнтів; задишка спостерігалася у 10-40 % пацієнтів (найбільша частота спостерігалась у хвор= их на рак легень); алергічні висипання на шкірі спостерігалися у 25 % пацієнті= в, а у 10 % вони супроводжувалися свербежем.

Частота появи та с= ила побічних реакцій залежать від дози, швидкості введення, інтервалів між доза= ми. Дозозалежні побічні реакції включають зниження рівня тромбоцитів, лейкоциті= в та гранулоцитів.

Дані, отримані в ході клінічних досліджень.

У таблиці ни= жче наведено побічні реакції, які спостерігалися в ході клінічних досліджень. У кожній групі за частотою побічні реакції надані в порядку зменшення проявів= .

Класифікація частоти побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко (≥ 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту не можна встановити з наявних даних).

<= /o:p>

Органи та системи

Частота

З боку кровотворної та лімфатичної системи<= /p>

Дуже часто

Лейкопенія =

(Нейтропенія III ступеня =3D 19,3 %; IV ступеня =3D 6 % )=

Пригнічення кісткового мозку найчастіше є за силою від незначного до помірного та найбільше впливає на кількість гранулоцитів

Тромбоцитопенія

Анемія =

Часто

Фебрильна нейтропенія<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>

Дуже рідко

Тромбоцитоз
Тромботична мікроангіопатія

З боку імунної системи

Дуже рідко

Анафілактоїдна реакція=

Часто

Інфекції

Частота невідома

Сепсис

З боку метаболізму та харчування

Часто

Анорексія =

З боку нервової системи

Часто

Головний біль

Сонливість =

Безсоння

Нечасто

Порушення мозкового кровообіг= у

Дуже рідко

Синдром зворотної задньої енцефалопатії

З боку серцево-судинної системи

Нечасто

Аритмії, найчастіше суправентрикулярні за походженням

Серцева недостатність

Рідко

Інфаркт міокарда <= /span>

Клінічні прояви периферичного васкуліту та гангрени

Артеріальна гіпотензія=

Дуже рідко

Синдром «капілярного просочування»

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння=

Дуже часто

Задишка (найчастіше легка та проходить без лікування)

Часто

Кашель =

Риніт

Нечасто

Інтерстиціальний пневмоніт

Бронхоспазм (найчастіше легки= й та транзиторний, але може виникнути необхідність парентерального лікування)

Рідко

Набряк легень

Дистрес-синдром у дорослих

З боку травної системи

Дуже часто

Нудота

Блювання

Часто

Діарея =

Стоматит та поява виразок у ротовій порожнині

Запор

Дуже рідко

Ішемічний коліт

З боку гепатобіліарної системи

Дуже часто

Підвищення рівнів печінкових ферментів, таких як аспартат-амінотрансфераза (АSТ), аланін-амінотрансфераза (АLТ) та лужна фосфатаза <= /li>

Часто

Підвищення рівнів білірубіну =

Нечасто

Серйозна гепатотоксичність, що призводить до печінкової недостатності та летального наслідку=

Рідко

Підвищення рівнів гамма-глутамілтрансферази (GGT)

З боку шкіри та підшкірної тканини

Дуже часто

Алергічні висипання на шкірі,= які часто супроводжуються сверб= ежем

Облисіння <= /li>

Часто

Свербіж
Пітливість

Рідко

Тяжкі шкірні реакції, зокрема десквамація, та бульозні висипання на шкірі

Виразки =

Пухирцеві формування

Злущування =

Дуже рідко

Токсичний епідермальний синдр= ом

Синдром Стівенса — Джонсона

Частота невідома

Псевдоцелюліт

Гострий генералізований екзантематозний пустульоз

З боку опорно-рухового апарату

Часто

Біль у спині =

Міалгія =

З боку видільної та сечостатевої системи

Часто

Гематурія <= /li>
Помірна протеїнурія

Нечасто

Ниркова недостатність<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>

Гемолітичний уремічний синдро= м

Загальні розлади

Дуже часто

Гpипоподібні симптоми, про які найчастіше повідомляли: пропасниця, головний біль, озноб, міалгія, астенія та відсутність aпeтитy. Кашель, риніт, нездужання, пітливіст= ь та розлади сну – симптоми, про які також було повідомлено. <= /span>

Набряки, зокрема периферичні = (у тому числі на обличчі), що зникали із припиненням лікування

Часто

Пропасниця =

Астенія =

Озноб =

Рідко

Помірні шкірні реакції у місці ін’єкції

Ушкодження, отруєння та ускладнення при проведенні процедури

Рідко

Радіотоксичність

«Радіаційна пам’ять»

Комбіноване застосування при раку молочної залози.

Частота випадків я= вищ гематологічної токсичності ступеня ІІІ та IV, зокрема нейтропенії, підвищує= ться при комбінованому застосуванні гемцитабіну з паклітакселом, хоча підвищення частоти виникнення даних побічних реакцій не асоційоване з підвищеною часто= тою виникнення інфекцій або геморагічних явищ. Слабкість та фебрильна нейтропен= ія спостерігаються частіше при комбінованому застосуванні гемцитабіну з паклітакселом. Слабкість, не асоційована з анемією, зазвичай проходить після першого циклу терапії.

<= /span>

Побічні явища ІІІ та IV ступеня при монотерапії паклітакселем порівн= яно з комбінованим застосуванням гемцитабіну з паклітакселом

Кількість пацієнтів (%)

Монотерапія паклітакселом

= ;

Комбіноване застосування гемцитабіну з паклітакселом

Ступінь ІІІ

Ступінь IV

Ступінь ІІІ

Ступінь IV

Лабораторні показники

Анемія

5 (1,9)

1 (0,4)

15 (5,7)

3 (1,1)

Тромбоцитопенія

0

0

14 (5,3)

1 (0,4)

Нейтропенія

11 (4,2)

17 (6,6)*

82 (31,3)

45 (17,2)*

Нелабораторні показники

Фебрильна нейтропенія

3 (1,2)

0

12 (4,6)

1 (0,4)

Слабкість

3 (1,2)

1 (0,4)

15 (5,7)

2 (0,8)

Діарея

5 (1,9)

0

8 (3,1)

0

Моторна нейропатія

2 (0,8)

0

6 (2,3)

1 (0,4)

Сенсорна нейропатія

9 (3,5)

0

14 (5,3)

1 (0,4)

* Нейтропенія IV ступеня, яка тривала понад 7 днів, спостерігалась у 12,6 % пацієнтів при комбінованому застосуванні та у 5 % пацієнтів при застосуванні тільки паклітакселу.

Комбіноване застосування при раку сечового міхура.

Побічні явища ІІІ та IV ступеня при застосуванні МВДЦ (метотрексат, вінбластин, доксорубіцин, цисплатин) порівняно з комбінованим застосуванн= ям гемцитабіну з цисплатином

Кількість пацієнтів (%)

Комбінація МВДЦ

Комбіноване застосування гемцитабіну з цисплатином=

Ступінь ІІІ

Ступінь IV

Ступінь ІІІ

Ступінь IV

Лабораторні показники

Анемія

30 (16)

4 (2)

47 (24)

7 (4)

Тромбоцитопенія

15 (8)

25 (13)

57 (29)

57 (29)

Нелабораторні показники

Нудота та блювання

37 (19)

3 (2)

44 (22)

0 (0)

Діарея

15 (8)

1 (1)

6 (3)

0 (0)

Інфекція

19 (10)

10 (5)

4 (2)

1 (1)

Стоматит

34 (18)

8 (4)

2 (1)

0 (0)

<= /span>

Комбіноване застосування при раку яєчників.

Побічні явища ІІІ та IV ступеня при монотерапії карбоплатином порівн= яно з комбінованим застосуванням гемцитабіну з карбоплатином

Кількість пацієнтів (%)

Карбоплатин

Комбіноване застосування гемцитабіну з карбоплатином

Ступінь ІІІ

Ступінь IV

Ступінь ІІІ

Ступінь IV

Лабораторні показники

Анемія

10 (5,7)

4 (2,3)

39 (22,3)

9 (5,1)

Нейтропенія

19 (10,9)

2 (1,1)

73 (41,7)

50 (28,6)

Тромбоцитопенія

18 (10,3)

2 (1,1)

53 (30,3)

8 (4,6)

Лейкопенія

11 (6,3)

1 (0,6)

84 (48,0)

9 (5,1)

Нелабораторні показники

Геморагія

0 (0)

0 (0)

3 (1,8)

0 (0)

Фебрильна нейтропенія

0 (0)

0 (0)

2 (1,1)

0 (0)

Інфекція без нейтропенії

0 (0)

0 (0)

0 (0)

1 (0,6)

Явище сенсорної нейропатії також спостерігалося частіше при комбінованому застосуванні порівняно із застосуванням одного карбоплатину.

Повідомлення про підозрювані поб= ічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосув= анні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: h= ttp://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності= .

3 роки.

Після приготування розчину

Хімічну та фізичну стабільність після розкриття упаковки і після розведення у 0,9 % розчині хлориду натрію було продемонстровано протягом 3 днів при температурі 25 °= C та 2 °C – 8 °C.

З мікробіологічної точки зору розчин для інфузії слід застосовувати негайно. Якщо він не використаний одр= азу, відповідальність за час та умови зберігання після розкриття упаковки і до використання покладається на користувача і зазвичай вони не повинні бути бі= льше 24 годин при температурі 2 °C – 8 °C, якщо лише розведення не відбувалося за контрольованих та валідованих асептичних умов.

Умови зберігання. =

Зберігати в оригінальній упако= вці у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати= у недоступному для дітей місці.=

Після відкриття флакона перед приготуванням розчину

Кожен флакон призначений для одноразового застосування= і повинен бути використаний одразу після відкриття. Якщо не використати одраз= у, час використання для зберігання та умови є відповідальністю користувача.

Несумісність.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими речовинами, окрім 0,9 % розчину натрію хлориду.

<= /o:p>

Упаковка.

По 2 мл (200 мг), 10 мл (1000 мг), 15 мл (1500 мг), 20 мл (2000 мг) у флаконах з прозорого скла типу І, закупорених сірими гумовими пробками, що обжаті алюмінієвими ковпачками з фліпом, № 1 у картонній пачці.<= /span>

Категорія відпуску. За рецептом.

<= /span>

Виробник.

Аккорд Хелск= еа Лімітед; Accord Healthcare Limited. Або Аккорд Хелскеа Полска Сп. з = o.o. Склад Імпортера/Accord Healthcare Polska Sp. z o.o. Magazyn Importera.=

<= /span>

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Перший повер= х, Сейдж Хаус, 319 Піннер роуд, Херроу, НА1 4 HF, Велика Британія; Ground Floor, Sage house, 319 Pinner road, Harrow, HA1 4HF, United Kingdom. Або вул. Лутомєрска 50, Паб'яніце, 95-200, Польща/ul. Lutomierska 50, Pabianice, 95-200, Poland.

Заявник.

Аккорд Хелскеа Полска Сп. з.о.= о., Польща/Accord Healthcare Polska Sp. z o.o., Poland. Звернення з питань нена= лежної якості лікарського засобу; питань, що стосуються безпеки застосування та неналежного застосування лікарського засобу чи рекламації приймаються цілодобово (24/7) за телефоном: +380993100335 чи електронною поштою за адре= сою: PVUkraine@accord-healthcare.co= m.

= Місцезнаходження заявника. вулиця Тасмова, будинок 7, Варшава, 02-677, Польща/7 Tasmowa St., Warsaw, 02-677, Poland.

Органи та системи	Частота
З боку кровотворної та лімфатичної системи<= /p>	Дуже часто Лейкопенія = (Нейтропенія III ступеня =3D 19,3 %; IV ступеня =3D 6 % )= Пригнічення кісткового мозку найчастіше є за силою від незначного до помірного та найбільше впливає на кількість гранулоцитів Тромбоцитопенія Анемія = Часто Фебрильна нейтропенія<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'> Дуже рідко Тромбоцитоз Тромботична мікроангіопатія
З боку імунної системи	Дуже рідко Анафілактоїдна реакція=
	Часто Інфекції Частота невідома Сепсис
З боку метаболізму та харчування	Часто Анорексія =
З боку нервової системи	Часто Головний біль Сонливість = Безсоння Нечасто Порушення мозкового кровообіг= у Дуже рідко Синдром зворотної задньої енцефалопатії
З боку серцево-судинної системи	Нечасто Аритмії, найчастіше суправентрикулярні за походженням Серцева недостатність Рідко Інфаркт міокарда <= /span> Клінічні прояви периферичного васкуліту та гангрени Артеріальна гіпотензія= Дуже рідко Синдром «капілярного просочування»
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння=	Дуже часто Задишка (найчастіше легка та проходить без лікування) Часто Кашель = Риніт Нечасто Інтерстиціальний пневмоніт Бронхоспазм (найчастіше легки= й та транзиторний, але може виникнути необхідність парентерального лікування) Рідко Набряк легень Дистрес-синдром у дорослих
З боку травної системи	Дуже часто Нудота Блювання Часто Діарея = Стоматит та поява виразок у ротовій порожнині Запор Дуже рідко Ішемічний коліт
З боку гепатобіліарної системи	Дуже часто Підвищення рівнів печінкових ферментів, таких як аспартат-амінотрансфераза (АSТ), аланін-амінотрансфераза (АLТ) та лужна фосфатаза <= /li> Часто Підвищення рівнів білірубіну = Нечасто Серйозна гепатотоксичність, що призводить до печінкової недостатності та летального наслідку= Рідко Підвищення рівнів гамма-глутамілтрансферази (GGT)
З боку шкіри та підшкірної тканини	Дуже часто Алергічні висипання на шкірі,= які часто супроводжуються сверб= ежем Облисіння <= /li> Часто Свербіж Пітливість Рідко Тяжкі шкірні реакції, зокрема десквамація, та бульозні висипання на шкірі Виразки = Пухирцеві формування Злущування = Дуже рідко Токсичний епідермальний синдр= ом Синдром Стівенса — Джонсона Частота невідома Псевдоцелюліт Гострий генералізований екзантематозний пустульоз
З боку опорно-рухового апарату	Часто Біль у спині = Міалгія =
З боку видільної та сечостатевої системи	Часто Гематурія <= /li> Помірна протеїнурія Нечасто Ниркова недостатність<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'> Гемолітичний уремічний синдро= м
Загальні розлади	Дуже часто Гpипоподібні симптоми, про які найчастіше повідомляли: пропасниця, головний біль, озноб, міалгія, астенія та відсутність aпeтитy. Кашель, риніт, нездужання, пітливіст= ь та розлади сну – симптоми, про які також було повідомлено. <= /span> Набряки, зокрема периферичні = (у тому числі на обличчі), що зникали із припиненням лікування Часто Пропасниця = Астенія = Озноб = Рідко Помірні шкірні реакції у місці ін’єкції
Ушкодження, отруєння та ускладнення при проведенні процедури	Рідко Радіотоксичність «Радіаційна пам’ять»

Побічні явища ІІІ та IV ступеня при монотерапії паклітакселем порівн= яно з комбінованим застосуванням гемцитабіну з паклітакселом
	Кількість пацієнтів (%)
Монотерапія паклітакселом = ;	Комбіноване застосування гемцитабіну з паклітакселом
Ступінь ІІІ	Ступінь IV	Ступінь ІІІ	Ступінь IV
Лабораторні показники
Анемія	5 (1,9)	1 (0,4)	15 (5,7)	3 (1,1)
Тромбоцитопенія	0	0	14 (5,3)	1 (0,4)
Нейтропенія	11 (4,2)	17 (6,6)*	82 (31,3)	45 (17,2)*
Нелабораторні показники
Фебрильна нейтропенія	3 (1,2)	0	12 (4,6)	1 (0,4)
Слабкість	3 (1,2)	1 (0,4)	15 (5,7)	2 (0,8)
Діарея	5 (1,9)	0	8 (3,1)	0
Моторна нейропатія	2 (0,8)	0	6 (2,3)	1 (0,4)
Сенсорна нейропатія	9 (3,5)	0	14 (5,3)	1 (0,4)

Побічні явища ІІІ та IV ступеня при застосуванні МВДЦ (метотрексат, вінбластин, доксорубіцин, цисплатин) порівняно з комбінованим застосуванн= ям гемцитабіну з цисплатином
	Кількість пацієнтів (%)
Комбінація МВДЦ	Комбіноване застосування гемцитабіну з цисплатином=
Ступінь ІІІ	Ступінь IV	Ступінь ІІІ	Ступінь IV
Лабораторні показники
Анемія	30 (16)	4 (2)	47 (24)	7 (4)
Тромбоцитопенія	15 (8)	25 (13)	57 (29)	57 (29)
Нелабораторні показники
Нудота та блювання	37 (19)	3 (2)	44 (22)	0 (0)
Діарея	15 (8)	1 (1)	6 (3)	0 (0)
Інфекція	19 (10)	10 (5)	4 (2)	1 (1)
Стоматит	34 (18)	8 (4)	2 (1)	0 (0)

Побічні явища ІІІ та IV ступеня при монотерапії карбоплатином порівн= яно з комбінованим застосуванням гемцитабіну з карбоплатином
	Кількість пацієнтів (%)
Карбоплатин	Комбіноване застосування гемцитабіну з карбоплатином
Ступінь ІІІ	Ступінь IV	Ступінь ІІІ	Ступінь IV
Лабораторні показники
Анемія	10 (5,7)	4 (2,3)	39 (22,3)	9 (5,1)
Нейтропенія	19 (10,9)	2 (1,1)	73 (41,7)	50 (28,6)
Тромбоцитопенія	18 (10,3)	2 (1,1)	53 (30,3)	8 (4,6)
Лейкопенія	11 (6,3)	1 (0,6)	84 (48,0)	9 (5,1)
Нелабораторні показники
Геморагія	0 (0)	0 (0)	3 (1,8)	0 (0)
Фебрильна нейтропенія	0 (0)	0 (0)	2 (1,1)	0 (0)
Інфекція без нейтропенії	0 (0)	0 (0)	0 (0)	1 (0,6)