ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУ = 50;ЦІЯ

для медичного застос= 091;вання лікарськогl= 6; засобу

ДИГОКСh= 8;Н

(= Digoxin)

Скла= ;д:

діюч= ;а речовина: дигокс= ин;

1 таблет&#= 1082;а містить дигоксину (у перерахункm= 1; на 100 % речовинm= 1;) 0,25 м= 075;;

допо= ;міжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, лакт = 86;зи моногідрат, крох = 84;аль кукурудзянl= 0;й, кальцію стеарат.

= 051;ікарська форма. Та= 073;летки.

= 054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: та&#= 1073;летки круглої фор = 84;и білого кольору з двоопуклою поверхнею.=

Фарма= ;котерапевт = 80;чна група. Ка= 088;діологічні препарати. Серцеві глікозиди. Глікозиди наперстянкl= 0;. Дигоксин. Код АТХ С01А А05.

Фармак = 86;логічні властивостo= 0;.

= 060;армакодина&= #1084;іка.

Дигокс = 80;н ─ серцевий глікозид середньої т = 88;ивалості дії, який отримують з листя наперстянкl= 0; шерстистої. Чинить позитивну інотропну дію, збільшу= 108; систолічниl= 1; та ударний о= 073;’єми серця, подовжує ефективний рефрактернl= 0;й період, уповільнює AV-провідніст&#= 1100; та уріджує частоту серцевих скорочень. Застосуванl= 5;я дигоксину при хронічній серцевій недостатноl= 9;ті призводить до підвищення ефективносm= 0;і серцевих скорочень. Дигоксин також чинит= 00; помірний діуретичниl= 1; ефект.

= 060;армакокіне&= #1090;ика.

Препар = 72;т швидко та практично повністю вс = 84;октується в шлунково-ки = 96;ковому тракті. Тера= 087;евтична концентрацo= 0;я дигоксину в крові досягаєтьсn= 3; через 1 годину, максимальнk= 2; концентрац&#= 1110;я ─ через 1,5 години післ= 03; прийому. Початок дії настає чере = 79; 30 хвилин-2 го= 076;ини після прийому. Одночасний прийом з їже= 102; знижує швидкість, але не ступінь абсорбції.

Незнач = 85;а кількість біотрансфоl= 8;мується в печінці. У незначній кількості проникає че = 88;ез плаценту та = 074; грудне молоко.

Період напіввиведk= 7;ння становить в середньому 58 годин та залежить ві = 76; віку та стан= 091; здоров'я пацієнта (у людей молодого віку – 36 годин, літнього ─ 68 годин), значно подовжуєтьl= 9;я при ниркові = 81; недостатноl= 9;ті. При анурії період напі = 74;виведення збільшуєтьl= 9;я до кількох д= 110;б. 50-70 % препарату виводиться = 79; організму і = 79; сечею в незміненомm= 1; вигляді.

= 050;лінічні характерисm= 0;ики.

Показа = 85;ня.

· Застійн = 72; серцева недостатніl= 9;ть;

· мерехті = 85;ня та тріпотіння передсердь (для регуляц= 110;ї частоти серцевих скорочень);

· суправе = 85;трикулярна пароксизмаl= 3;ьна тахікардія.

Протип = 86;казання.=

· Підвище = 85;а чутливість до дигоксин = 91;, до інших серцевих глікозидів або до будь-якого з &#= 1082;омпонентів препарату;

· і = 85;токсикація препаратамl= 0; наперстянкl= 0;, що застосовувk= 2;лися раніше;

· аритмі= 11;, викликані глікозидноn= 2; інтоксикацo= 0;єю, в анамнезі;

· виражен = 72; синусова брадикардіn= 3;, AV-блокада ІІ-ІІІ ступеня, синдром Адамса-i= 7;токса-Морга&#= 1085;ьї;

· синд= ;ром каротидногl= 6; синуса;

· гіпертроф= 10;чна обструк= ;тивна кардіом= ;іопатія;

· суправе = 85;трикулярні аритмії, асоційованo= 0; з додатковимl= 0; атріовентрl= 0;кулярними шляхами провідностo= 0;, в т.ч. синдром Вольфа-Парк= 10;нсона-Уайта;=

· шлуночк = 86;ва пароксизмаl= 3;ьна тахікардія/ = 92;ібриляція шлуночків;=

· анев= ;ризма грудного відділу аорти;

· гіпертр = 86;фічний субаортальl= 5;ий стено= з;

· із= ;ольо= 074;аний міт= ;ральний стеноk= 9;;

· ендокар = 76;ит, міокардит, нестабільнk= 2; стенокардіn= 3;, гостр= ий ін= ;фаркт міокарда, констриктиk= 4;ний перикардит, тампона= ;да серця;

· г= 10;перкальціє&#= 1084;ія, гіпокаліємo= 0;я.

Взаємо = 76;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Диго= ;ксин є субстрат&= #1086;м для Р-глікопро= ;теїну. Препарати, які ін&#= 1076;укують або інгібують = Р-глі&#= 1082;опротеїн, впливают&= #1100; на фарма= кокінетику дигоксин&= #1091; (на рівень абсорбції в травному тр = 72;кті, нирковий кліренс), змінюючи його концентрацo= 0;ю в крові.

Фармако = 82;інетичні взаєм= ;одії

Преп= ;арати, що підвищують концентра= цію в крові дигоксину > 50 %

Аміодар = 86;н, дронедарон, флекаїнід, дизопіраміk= 6;, пропафе = 85;он, хінідин, хінін, каптопри&= #1083;, празозин, нітрендипі = 85;, ранолази&= #1085;, ритонаві&= #1088;, верапамі&= #1083;, фелодипін, тіапаміл – дозу дигоксину слід знижуват&= #1080; при їх одночасноl= 4;у застосуванl= 5;і на 30-50 %, продовжуючl= 0; моніторинг рівня дигок = 89;ину в плазмі крові.

Преп= ;арати, що підвищують концентра= цію в крові дигоксину < 50 %

Карведи = 83;ол, дилті= ;азем, ніфедипі&= #1085;, нікардипін, лерканідипo= 0;н, рабепраз&= #1086;л, телмісар&= #1090;ан – слід вимір= яти сироватковo= 0; концентрац= 110;ї дигоксин&= #1091; перед застосуванl= 5;ям супутньої терапії. Зменшит= ;и дозу<= /span> дигоксину= приблизн&= #1086; на 15-30 % і про= ;довжити монітор= ;инг.

Преп= ;арати, що підвищують концентра= цію в крові дигоксину (вели= ;чина не з’= ясована)

Алпразо = 83;ам, діазепам, аторвастатl= 0;н, азитроміциl= 5;, кларитроміm= 4;ин, еритроміциl= 5;, телітром&= #1110;цин, гентаміцин, хлорохін, гідроксихлl= 6;рохін, триметоприl= 4;, циклоспор= ин, диклофен&= #1072;к, індометациl= 5;, аспірин, ібупрофен, дифенокси= лат, епопрост&= #1077;нол, езомепра&= #1079;ол, ітраконазоl= 3;, кетоконазоl= 3;, лансопраз= ол, метформі&= #1085;, омепразо&= #1083;, пропанте&= #1083;ін, нефазодон, тразодон, топірамат, спіронолакm= 0;он, тетрацикліl= 5; – вимірюван&#= 1085;я сироватк&= #1086;вих концентр&= #1072;цій дигоксин&= #1091; перед застосуванl= 5;ям супутніх препаратів. У разі &= #1087;отреби знизити = дозу д&#= 1080;гоксину та продов= жити монітори&= #1085;г.

Лоперам= 10;д: збільшення абсорбції дигоксину внаслідок зниження перистальтl= 0;ки кишечнику.=

Пр= 077;парати, що знижують концентра= цію в крові дигоксину

Акарбоз = 72;, адреналін (епінефрин), активоване вугілля, антациди, деякі цитостатикl= 0;, холестир&= #1072;мін, колестип&= #1086;л, ексенати&= #1076;, каолін-пект = 80;н, деякі проносні, нітропрусиk= 6;, гідралазин, метоклопр= амід, міглітол, неоміцин, пеніциламіl= 5;, карбімазо= л, рифампіцин, сальбутам= ол, сукральф&= #1072;т, сульфаса&= #1083;азин, фенітоїн,= барбітуратl= 0;, фенілбутазl= 6;н, їжа з високим = вмістом висівок, препарати звіробою – вимірюваннn= 3; сир = 86;ваткових концентр&= #1072;цій дигоксин&= #1091; перед застосуванl= 5;ям супутніх препаратів. Збільшити= ; дозу = 076;игоксину в разі потреби на 20-40 % т&= #1072; продовж= ;ити монітор= ;инг.

Фармако = 76;инамічні взаємо = 76;ії

Діурети = 82;и (в т.ч. ацетазо= ламід, петль= ;ові та тіази= дні діуретик&= #1080;, калієзберіk= 5;аючі діуретики): гі&#= 1087;окаліємія, гіпомагнієl= 4;ія, гіперкальцo= 0;ємія, спричинені = 76;іуретиками, можуть підвищити кардіотоксl= 0;чність дигоксину т = 72; ризик розвитку аритмій. Так= 086;ж діуретики м = 86;жуть мати незначний вплив на зниження ниркової канальцевоo= 1; секреції дигоксину, с= 087;ричиняючи підвищення = 81;ого рівня в плазмі кров= 10;. При потребі слід призначати препарати к = 72;лію, коригувати електролітl= 5;ий дисбаланс. М= 086;жна періодично призначати калій= 079;берігаючі діуретики (спіронолак = 90;он, триамтерен), що усувають гіпокаліємo= 0;ю та аритмію. Однак при цьому може розвинутисn= 0; гіпонатрієl= 4;ія. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і діуре= тичних засобів із серцевими глікозидамl= 0; сл= 110;д дотримуватl= 0;ся оптимальноk= 5;о дозування.=

Препарати калію. Під впливом препаратів калію небажані ефекти серц = 77;вих глікозидів зменшуютьсn= 3;.

Кортико = 89;тероїди, препарати кортикотроl= 7;іну, карбеноксоl= 3;он викл= ;икають втрату калію, затримку натрію і рідини в організмі. Як наслідок, п= 110;двищується токсичністn= 0; дигоксину, ризик розвитку аритмій і серцевої недостатн= ості. Стан паці= єнтів, які приймають тривалі курси &#= 1082;ортикостер= оїдів, слід = 088;етельно контролю&= #1074;ати.

Амфотер = 80;цин, солі літію: гіпокаліємo= 0;я, спричинена цими препаратамl= 0;, може підвищити кардіотоксl= 0;чність дигоксину т = 72; ризик розвитку ар = 80;тмій.

Препара = 90;и кальцію,= особливо= при швидко<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>му внут&#= 1088;ішньовенн= ому введ= ;енні, мож= уть призвест&#= 1080; до серйозної аритмії= у дигіталізоk= 4;аних пацієнтів. В= 085;утрішньове&= #1085;ні препарати кальцію посилюють т = 86;ксичність глікозидів, тому їх сумісне зас = 90;осування не рекомендуєm= 0;ься.

Вітамін D та його ан= ;алоги (наприкл = 72;д, ерго= ;кальциферо = 83;), терипаратиk= 6; можуть п&= #1110;двищити токсичні&= #1089;ть дигоксин&= #1091; у зв'язку з підвищенняl= 4; концентр&= #1072;ції кальцію = в плаз&#= 1084;і крові.

= 044;офетилід: підвищуєтьl= 9;я ризик аритмії тип = 91; «torsades de pointes».

= 052;орацизин: можливі = додатко= ;ві ефек&= #1090;и на се= 088;цеву провідні&= #1089;ть, значне подовже = 85;ня ін= ;тервалу QT, що може призвести до AV-блокади.

= 040;дреномімет&= #1080;чні засоби: ад= ;реналін (епінефрин), <= span class=3Dhps>норадрена= лін, допамін, селективні агоністи= β= ;₂-рецепто= 088;ів (включаючи с= 072;льбутамол), трициклo= 0;чні антидепресk= 2;нти, резерпін можуть збільшити ризик розвитку аритмій.

Міорела = 82;санти (едрофоній, суксаметонo= 0;й, панкm= 1;роній, тизанідин): можливе посилення артеріальнl= 6;ї гіпотенз&= #1110;ї, надмірна<= /span> брадикар&= #1076;ія та атріовентрl= 0;кулярна блокада через швидк = 77; виведенн&= #1103; калію з клітин м= іокарда. Одночасн&= #1086;го застосуванl= 5;я слід уни= кати.

Бета-= 072;дреноблока&= #1090;ори, в т.ч. соталол,= та блокатори кальцієви= х каналів: пі= 076;вищується ризик проаритмічl= 5;их подій, адитивний вплив &#= 1085;а провідні&= #1089;ть AV<= /span>-вузла може = 087;ризвести до брадикардіo= 1; та повної блокади серця.

Інгібіт = 86;ри АПФ і антагоністl= 0; ангіотензиl= 5;у II: можуть с&#= 1087;ричинити гіперкалієl= 4;ію, що може зменшити зв’язуваннn= 3; дигоксину в = 090;канинах та призвест = 80; до більш високих сироватковl= 0;х рівнів диго = 82;сину. Ці препарат = 80; можуть погіршуватl= 0; функцію нирок та вна= 089;лідок порушення ниркової екскреції т = 72;кож призводити = 76;о підвищення рівня дигок = 89;ину в сироватці крові. Одночасне застосуванl= 5;я капто= прилу було пов’яз = 72;но з підвищенняl= 4; рівня дигоксину в плазмі, але це може бути клінічно значущим ті = 83;ьки у пацієнтів = 079; порушенням функції нир = 86;к або тяжкою застійною серцевою недостатніl= 9;тю.

Заст= ;осування телмі= сартану також було пов’язано з підвищенняl= 4; рівня дигоксину в плазмі кров= 10;, тому стан па= 094;ієнтів, які отримую = 90;ь цю комбінацію, слід контролюваm= 0;и.

Ніяк= ;ої клінічно значущої взаємодії н = 77; було зареєс = 90;ровано з інши= ;ми інгібітораl= 4;и АПФ (цілазап= ;рил, еналаприл, імідаприл, лізиноприл, моексиприл, периндоприl= 3;, квінаприл, р= 072;міприл і трандолапрl= 0;л) або з o= 0;ншими антагоністk= 2;ми ангіотензиl= 5;у II (кандесарта = 85;, епросартан, ірбесартан, лозартан, валсартан), але все ж буд&#= 1077; доцільно контролюваm= 0;и ефекти спільного з = 72;стосування дигоксину з цими препаратамl= 0;.

Фенітої = 85;: внут= ;рішньовенн = 77; введення = фенітоїну не слід застосову= вати для л= 110;кування дигоксин-ін = 76;укованої аритмії = через ризик зу= пинки серця.

Колхіци = 85;: можливе підвищення ризику розвитку<= /span> міопатії.=

Мефлохі = 85;: можливе підвищення ризику розвитку<= /span> брадикар&= #1076;ії.

Похідні ксантину: препарk= 2;ти кофеїну або теофіліну інколи спри = 95;иняють виникнення аритмій.

Аміназин та інші фенотіазинl= 6;ві похідні: дія серцевих глікозидів зменшуєтьсn= 3;.

Антихоліне&= #1089;теразні препарати:= посилення брадикардіo= 1;. За необхідносm= 0;і її можна усунути або послабити введенням а = 90;ропіну сульфату.=

= 053;атрію аденозинотl= 8;ифосфат: не слід застосовувk= 2;ти одночасно з серцевими глікозидамl= 0; у великих дозах, оскільки пі = 76;вищується ризик розви = 90;ку побічних реакцій з боку серцево-суд = 80;нної системи.

h= 5;торикоксиб, кетопрофен, мелоксикам, піроксикам і рофе&#= 1082;оксиб <= /span>не пі&= #1076;вищують рівень диго&= #1082;сину в пла= 079;мі крові.

Кислоти етилендіамo= 0;нтетраоцто= 074;ої динатрієвоo= 1; солі: спостерігаn= 8;ться зниження ефективносm= 0;і та токсично = 89;ті серцевих глікозидів.

Наркотичні аналгетики: = 082;омбінація фентанілу т = 72; серцевих глікозидів може спричинити артеріальнm= 1; гіпотензію.

Напр&= #1086;ксен: я= к представниl= 2; класу НПЗП, може підвищуватl= 0; конц&= #1077;нтрацію в пла= 079;мі крові серцевих глікозид&= #1110;в, а так= 086;ж можливе загостреннn= 3; серцевої<= /span> недостат&= #1085;ості та зниження функції нирок.

Парацетамо&= #1083;: клiнiчне значення цiє= 111; взаємодiї вивчено нед = 86;статньо, але є данi про зменшення видiлення нирками серцевих глікозидів пiд впливом п&#= 1072;рацетамолу= .

= 043;ормони щитовидної залози: при = 11;х застосуванl= 5;і може знадобитисn= 3; збільшення дози глікозидів = 75;іпотиреоїд&#= 1085;им пацієнтам.=

Осо= ;бливості застосуванl= 5;я.

При лікуванні дигоксином хворий має перебувати під контролем лікаря. При тривалій те = 88;апії оптимальну індивідуалn= 0;ну дозу препар = 72;ту зазвичай підбирають = 74;продовж 7-10 днів.

У випадках, коли у попередні два тижні пацієнт приймав інш= 10; серцеві глікозиди, рекомендуєm= 0;ься починати лікування дигоксином = 79; менших доз. У разі необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я строфантинm= 1; останній призначати не раніше ні= 078; через 24 годи= 085;и після відміни дигоксину.=

З особливою обережністn= 2; сл= 110;д засто= совувати препарат:

· пацієнт = 72;м літнього віку – тен= ;денція до зниження функції нирок &#= 1110; низької = м’язової маси = 091; людей лі= тнього віку вплива= 08; на фа= 088;макокінети&= #1082;у дигоксин&= #1091;: більш висок= 10; сироватко= ві рівні ди= гоксину, подовження періоду напіввиведk= 7;ння, тому існ= ує підвищений ризик розвитку побічних реакцій, кумулятивнl= 6;го ефекту та імовірністn= 0; передозуваl= 5;ня;

· ослабле = 85;им пацієнтам, пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок, пацієнтам з імплантоваl= 5;им кардіостимm= 1;лятором, оскільки у них токсичн= 10; ефекти можуть розв = 80;нутися при застосуванl= 5;і доз, які зазв&#= 1080;чай добре переносятьl= 9;я іншими пацієнтами. = 055;орушення функції нирок є найбільш поширеною причиною розвитку глікозидноo= 1; інтоксикацo= 0;ї;

· п = 88;и супутній фібриляції передсердь та серцевій недостатноl= 9;ті;

· паці&= #1108;нтам із захворюванl= 5;ями щитовидної = 79;алози – при зниженій функції щитовидної = 79;алози початкова т = 72; підтримуючo= 0; дози дигокс = 80;ну мають бути знижені; при гіпертиреоk= 9;і існує відносна резистентнo= 0;сть до дигоксин = 91;, внаслідок чого дози препарату можуть бути збільшені. При проведенні курсу лікування тиреотоксиl= 2;озу слід знизит = 80; дози дигоксину при переведеннo= 0; тиреотоксиl= 2;озу у контрольовk= 2;ний стан. Зміни функ&= #1094;ії щитовидн&= #1086;ї залози можуть вплинут= ;и на чутливіст= ь до ди= 075;оксину незалеж= ;но від = йо= 075;о концентрацo= 0;ї в п&#= 1083;азмі кров&= #1110;;

· паці&= #1108;нтам із синдромо = 84; короткої кишки або з синдромом мальабсорбm= 4;ії − внаслідок = 087;орушення всмоктуванl= 5;я дигоксину можуть знад = 86;битися більш висок= 10; дози препарату;

· паціє&= #1085;там із тяжкими респіраторl= 5;ими захворюванl= 5;ями − можлива підвищена ч = 91;тливість міокарда до глікозидів наперстянкl= 0;;

· пацієн = 90;ам з ураженнями серцево-суд = 80;нної системи при хворобі = бері-бері − &= #1084;ожлива неадекватнk= 2; реакція = на диг&#= 1086;ксин, якщо одночасно н = 77; лікувати основний дефіцит тіаміну; =

· при гіпокаліємo= 0;ї, гіпомагнієl= 4;ії, гіперкальцo= 0;ємії, гіпернатріn= 8;мії, гіпотиреозo= 0;, гіпоксії, «легеневомm= 1;» серці − підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення дигіталіснl= 6;ї інтоксикацo= 0;ї, аритмій.

При пор= 091;шенні електролітl= 5;ого балансу необхідна його корекція. Таким хворим слід уникати застосуванl= 5;я дигоксину у високих раз = 86;вих дозах.

У пацієнтів, які отримують діуретики т = 72; інгібітори АПФ, або тільки діуретики, відміна дигоксину може призводити до клінічно = 75;о погіршення.

Кард= ;іоверсія постійним струмом (DCCV) є найефективl= 5;ішим методом лікування тріпотіння передсердь. = 056;изик провокації небезпечниm= 3; аритмій при проведенні DCCV значно зростає при = 075;лікозидній інтоксикацo= 0;ї та є пропорц= 110;йним величині розряду. Пац= 110;єнтам, яким планується проведення кардіовер= сії, слід припинити прийом дигоксину = 79;а 1-2 = 076;ні до пр= 086;цедури, якщо це= можливо. Якщо кар= діоверсія обов’язк&= #1086;ва, а диг= 086;ксин уже д= 072;ний, бажано застосову= вати мінімальниl= 1; ефективн&= #1080;й розряд. Пр= ;оведення DCCV бу= 076;е недоречним = 76;ля лікування аритмій, що були спровоковаl= 5;і серцевими г = 83;ікозидами.

У періо= 076; лікування дигоксином слід регуля = 88;но проводити контроль ЕК = 43;, функці= ї нирок (концентрац= 10;я креатиніну = 89;ироватки крові), конц&#= 1077;нтрації електролітo= 0;в (калію, кальцію, магнію) у сироватці крові.

Оскільк = 80; дигоксин= уповільню= є синоатрі&= #1072;льну та ат= 088;іовентрику&= #1083;ярну провідністn= 0;, застосуванl= 5;я терапевтичl= 5;их доз дигокси = 85;у може спричинити подовження інтервалу PR<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'> і депресію сегмента ST<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'> на електрокарk= 6;іограмі.

Прийом дигоксину може п&#= 1088;извести до хибнопозитl= 0;вних ST-T змін= ; на ЕК= 043; під час= навантажу= вальних тестів. Ці= ; електроф&= #1110;зіологічні= ; ефекти відобража= ють очікуван&= #1080;й ефект препарату та не свідчать про його токсичністn= 0;.

Дигокси = 85; підвищує толерантніl= 9;ть до фізичног = 86; навантаженl= 5;я у пацієнтів = 110;з систолічноn= 2; дисфункцієn= 2; лівого шлуночка і нормальним синусовим ритмом. Це може бути по= 074;’язано або не пов’я= 079;ано з поліпшенн= 03;м гемодинаміm= 5;ного профілю. Проте користь диг = 86;ксину для пацієнтів і = 79; суправентр&= #1080;кулярними аритміями є найбільш очевидною в стані споко= 02; та менш очевидною п = 88;и фізичному н = 72;вантаженні.<= o:p>

Сироват = 82;ова концентрацo= 0;я дигоксину може різко зменшуватиl= 9;я в періоди фі= 079;ичних навантаженn= 0; внаслідок збільшення його зв’язу = 74;ання в скелетних м’язах без будь-яких пов’язаних = 79; цим змін у клінічній ефективносm= 0;і.

Під час лікування слід обмежити вживання їж= 10;, яка важко перетравлюn= 8;ться, та продукті = 74;, що містять пектини.

Табл= ;етки Дигоксину містять = лактозу. Пацієнтам= із рідкісни&= #1084;и спадкови&= #1084;и проблема&= #1084;и неперено&= #1089;имості галактоз&= #1080;, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактоз= ;ної мальабсо&= #1088;бції не слід приймати= препарат= .

= 047;астосуванн&= #1103; у період вагітності або годування груддю.

= Інформація щодо можливості тератогеннl= 6;ї дії дигоксину відсутня. Сл= 110;д враховуватl= 0;, що дигоксин проникає крізь плаценту та його клірен = 89; у період вагітності подовжуєтьl= 9;я. У період вагітності препарат можна застосовувk= 2;ти під контролем лікаря тіль = 82;и тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційниl= 1; ризик для плода.

= Дигоксин проникає у грудне молоко у кількості, щ= 086; не впливає негативно н = 72; дитину (конц= 077;нтрація дигоксину у грудному молоці стан = 86;вить 0,6-0,9 % від концентрацo= 0;ї у плазмі крові матер= 10;). При застосуванl= 5;і дигоксину ж= 10;нкам, які годують груддю, слід контролюваm= 0;и частоту серцевих скорочень у дитини.

Здатн= ;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

До з’ясування індивідуалn= 0;ної реакції на п= 088;епарат необхідно утримуватиl= 9;я від керуван = 85;я транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; іншими механізмамl= 0; через можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи та органів зор = 91;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Таблет = 82;и ковтати, не розжовуючи, запивати до = 89;татньою кількістю води. Рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти між прийомами їжі.

Дози препарату встановлює лікар індивідуалn= 0;но.

= 044;орослим та дітям віком від 10 років для швидкої дигіталізаm= 4;ії застосовувk= 2;ти 0,5-1 мг = (2-4 таб&= #1083;етки), а потім ─ кожні 6 годи = 85; по 0,25-0,75 мг протя= гом 2-3 діб. Після досягнення терапевтичl= 5;ого ефекту заст = 86;совувати у підтримуючl= 0;х дозах 0,125^*-0,5 мг за 1-2 прийоми на добу.

Для повільної дигіталізаm= 4;ії лікування о = 76;разу починати з підтримуючl= 0;х доз 0,125^*-0,5 мг на добу за 1-2 прийоми. Насичення настає приб = 83;изно через 1 тиждень після початку терапії. Максимальнk= 2; добова доза для доросли = 93; становить 1,5 мг (6 таблеток)= .

Ді&= #1090;ям віком від 2 років для швидкої дигіталізаm= 4;ії Дигоксин застосовувk= 2;ти з розрахунк = 91; = 0,03-0,06 мг/кг маси тіла на добу. Для повільної дигіталізаm= 4;ії застосовувk= 2;ти у дозі, яка становить ¼ дози для швидкого насичення.

Максимал= ;ьна добова доза насичення − 0,75-1,5 мг, максима&= #1083;ьна добова підтримуючk= 2; доза − 0,125^*-0,5 мг. =

Дітя&= #1084; доза насичення має бути= введена = за кіл&#= 1100;ка прийомів:= приблизн&= #1086; половина<= /span> загально&= #1111; дози дає= ться як перша= доза і далі − частк= 080; сумарної<= /span> дози з інтервалоl= 4; 4-8 годин з оцінкою к= лінічної відповіді = 87;еред кожною наступною дозою. &= #1071;кщо клінічна відповідь пацієнта= вимагає зміни попередньо розрахованl= 6;ї дози нас= ичення, то підтри= муюча доза = 088;озраховуєт&= #1100;ся, виходячи з = 092;актично отримано&= #1111; дози насичення.=

^*При необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я дигоксину в дозі 0,125 мг слі = 76; застосовувати препарат з можливістю такого дозу = 74;ання.

Пацієнт = 72;м з поруш= 077;ннями функц= ;ії нирок дози дигок= ;сину необхідн&= #1086; знизити,= оскільки= основним шляхом в= иведення є нир= 082;и.

Паці&= #1108;нтам літнього ві= 082;у, з огляду на вікове зниження= функції нирок &#= 1110; низьку м= ’язову масу, необхідно особливо ретельно підбирати д = 86;зи, щоб запобігти розвитку токсичних реакцій та передозуваl= 5;ня.

Діти.

Пре= ;парат у даній ліка= 088;ській формі застосовувk= 2;ти дітям віком = 074;ід 2 років.

Передо = 79;ування.

Симпто = 84;и глікозидноo= 1; інтоксикацo= 0;ї частіше виникають при сироватковo= 0;й концентрацo= 0;ї дигоксину вище 2,0 нг/мл (2,56 нмоль/л), хоча існує значн = 72; міжіндивідm= 1;альна варіативніl= 9;ть. Однак при вирішенні питання про передозуваl= 5;ня дигоксином = 74;раховують не тільки підвищений рівень дигоксину в = 089;ироватці крові. Важливими факторами також є клінічний стан пацієнта, сироватковo= 0; рівні електролітo= 0;в, функція щитовидної залози.

Передо = 79;ування дигоксину при прийомі дози від 10 мг до 15 мг дорослими без серцево-= 089;удинних захворюванn= 0; та від 6 мг до 10 мг дітьми віком від 1 ро&= #1082;у до 3 років без серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; призводило до летального наслідку у половини пацієнтів.=

Передо = 79;ування розвиваєтьl= 9;я поступово, в= 087;родовж кількох годин. Серце= 074;і прояви є найбільш частими і серйозними ознаками як гострої, так &#= 1110; хронічної токсичностo= 0;. Пік серцеви = 93; ефектів заз = 74;ичай розвиваєтьl= 9;я від 3 до 6 годин після перед = 86;зування і може трива= 090;и впродовж наступних 24 годин або довше. Токси= 095;ність дигоксину може призвести д = 86; практично будь-якого типу аритмі = 81;.

Шлунко = 74;о-кишкові симптоми дуже поширені пр = 80; гострій та хронічній інтоксикацo= 0;ї та передуют= 00; серцевим пр = 86;явам приблизно у = 087;оловини пацієнтів (з= 072; літературнl= 0;ми даними).

Неврол = 86;гічні та візуальн= 10; прояви тако = 78; характерні для гострої = 110; хронічної інтоксикацo= 0;ї.

При хронічній токсичностo= 0; можуть переважати такі неспецифічl= 5;і екстракардo= 0;альні симптоми, як загальне нездужання = 10; слабкість.=

= Симптоми:= серцево-суд= инна система − ар= ;итмії, у тому числі брадикардіn= 3;, атріовентрl= 0;кулярна блокада, шлу= 085;очкові тахікардії або екстрасистl= 6;лія, фібриляція шлуночків;

= травний тракт −= анорексія, нудота, блювання, діарея;

= центральна нервова система та органи чутт= 03; − головний біль, підвищена втомлюваніl= 9;ть, запаморочеl= 5;ня, рідко – порушення сприйняття кольорів, зн= 080;ження гостроти зору, скотома, макро- і мікр&#= 1086;псія, дуже рідко – сплутаністn= 0; свідомості, синкопальнo= 0; стани.

Найнеб = 77;зпечнішими симптомами = 08; порушення ритму у зв’язку з ризиком летального наслідку пр = 80; розвитку шлуночковиm= 3; аритмій або серцевої блокади з асистолією.

= 051;ікування: промивання шлунка, прийом активованоk= 5;о вугілля, колестиполm= 1; або колестирамo= 0;ну. При виникненні аритмії внутрішньоk= 4;енно краплинно вводити 2-2,4 г калію хлориду з 10 ОД інсуліну у 500 мл 5 % розчину г= ;люкози (введення припинити при концентрацo= 0;ї калію у сироватці крові в межа= 093; 4-5,5 ммоль/л). Засоби, що містять калій, протипоказk= 2;ні при порушенні передсерднl= 6;-шлуночково&#= 1111; провідностo= 0;. При вираженій брадикардіo= 1; призначати розчин атропіну сульфату. Показана ок = 89;игенотерап&#= 1110;я. Як дезінтоксиl= 2;аційний засіб призначаютn= 0; також унітіол, етилендіамo= 0;нтетраацет= 072;т. Терапія симптоматиm= 5;на.

При гіпокаліємo= 0;ї у випадку відсутностo= 0; повної блокади серця слід вводити препарати калію. При повній блокаді серця проводити електрокарk= 6;іостимуляц= 110;ю. При аритмія = 93; застосовувk= 2;ти лідокаїн, прокаїнаміk= 6;, фенітоїн, пропранолоl= 3;.

При передозуваl= 5;ні дигоксину, яке загрожу= 08; життю, показане введення через мембранний фільтр фрагментів овечих антитіл, які зв'язують дигоксин (Digox= in immune Fab, <= /span>Digit= alis-<= span style=3D'font-size:12.0pt'>Antidote = BM); 40 мг антидоту зв'язують приблизно 0,6 мг дигоксин = 91;.

При передозуваl= 5;ні дигоксину діаліз та об= 084;інне переливаннn= 3; крові малоефектиk= 4;ні.

Побічн= 10; реакції.

Система крові та лімфатична система: &= #1077;озинофілія= ;, тромбоцитоl= 7;енія, агранулоциm= 0;оз.

Імунна сисm= 0;ема: реакції гіперчутлиk= 4;ості, включаючи свербіж, = 075;іперемію, висип, у т.ч. еритематоk= 9;ний, папульозниl= 1;, макулопапуl= 3;ьозний, везикульозl= 5;ий; кропив’янкm= 1;, набряк Квінке.=

Ендокри = 85;на система: дигок&#= 1089;ин має = естрогенн= у активні= ;сть, тому можлив = 72; гінеком= ;астія у чоловіків при тр&#= 1080;валому застосув&= #1072;нні.

Психічн= 10; порушення: дезорієнта = 94;ія, сплутаністn= 0; свідомост= і, амнезія,= депресія, можливі = гострий психоз, марення, зорові і слухові = галюцинаціo= 1;, особливо<= /span> у пацієнтів літнього віку, повідомлялl= 6;ся про випадки судом.
Нервова система: головний біль, невралгія, підвищена втомлюваніl= 9;ть, слабкість, запаморочеl= 5;ня, сонливість, погані сн= овидіння, неспокій, нервозністn= 0;, збудження, апатія.

Органи зору: нечі= ;ткість зору, світлобо&= #1103;знь, ефект ореол = 91;, поруm= 6;ення зорового сприйняття (сприйняття навколишніm= 3; предметів у жовтому, рідше – в зеленому, червоному, синьому, коричневомm= 1; або білому кольорі).

Серцево-суk= 6;инна система: &= #1087;орушення ритму та провідностo= 0; (синусова бр= 072;дикардія, синоатріал&= #1100;на блокада, моноm= 2;окальна або мультифокаl= 3;ьна екстрасистl= 6;лія (особливо бігемінія, тригемінія), подовження = 10;нтервалу PR, депресія сегмента ST, AV-блокада, пароксизмаl= 3;ьна передсерднk= 2; тахікардія, фібриляція шлуночків, шлуночкові аритмії), виникненн= 103; або посилення серцевої недостатноl= 9;ті. Ці порушенн= 03; можуть бути ранніми ознаками= надмірних= доз д= 080;гоксину.

Травний тракт: анорексія, нудота, блювання, абдоміналь = 85;ий біль, діа= ;рея, особливо у пацієнтів літнього ві = 82;у; повідомлялl= 6;ся про порушення вісцеральнl= 6;го кровообігу, ішемію та некроз кишечнику.

Поб= 110;чні реакції дигоксину є дозозале= ;жними і зазвичай розвиваютьl= 9;я при доза= х, які перевищуютn= 0; ті, що необхідні для до&#= 1089;ягнення терапевт&= #1080;чного ефекту. Д= ;ози препарат&= #1091; слід ретельно підбирати і коригу= вати залежно від клін= ічного стану пацієнта.

Те= 088;мін придатностo= 0;. 5 років.

= 059;мови зберігання.

В оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

= 059;паковка.

По 20 таблеток у блістері, по 2 блістери в пачці.

= 050;атегорія відпуску. За рецептом.

= 042;иробник.

Публіч = 85;е акціонерне товариство «Науково-ви = 88;обничий центр «Борщагівсn= 0;кий хіміко-фарм = 72;цевтичний завод».

= 052;ісцезнаход&= #1078;ення виробника та його адреса місц= 03; провадженнn= 3; діяльності.

Україн = 72;, 03134, м= ;. Київ, вул. Ми= 088;у, 17.

= 48;НСТРУКЦИЯ

= 87;о медицинскоl= 4;у применению лекарст = 74;енного средства<= /b>

= 044;ИГОКСИН

(Digoxin)

&nbs= p;

Состав:

действую= ;щее вещество: дигоксин;

1 таблетка содержит дигоксина (в пересчете н = 72; 100 % вещество) 0,25 мг;=

вспомогат&= #1077;льные вещества: целл&= #1102;лоза микрокристk= 2;ллическая, ла= 082;тозы моногидрат, крахмал кукурузный, кальция стеарат.

Лекар= ;ственная форма. Таб = 83;етки.

= 054;l= 9;новные физико-хими = 95;еские свойства: таблетк = 80; круглой формы белого цвета с двояковыпуl= 2;лой поверхностn= 0;ю.

Фармакоте= ;рапевтичес = 82;ая группа. Кардиологи&= #1095;еские препараты. Сердечные г = 83;икозиды. Гликозиды наперстянкl= 0;. Дигоксин. Код АТХ С01А А05.

Фармаколог= ;ические свойства.=

Фарма= ;кодинамика.

Дигокс = 80;н ─ сердечный гликозид средней про = 76;олжительно&#= 1089;ти действия, получаемый из листьев наперстянкl= 0; шерстистой. Оказывает положительl= 5;ое инотропное действие, ув= 077;личивает систоличесl= 2;ий и ударный объем= ы сердца, удлиняет эффективныl= 1; рефрактернm= 9;й период, замедляет AV-проводимос&#= 1090;ь и урежает частоту сердечных сокращений. Применение Дигоксина при хроническоl= 1; сердечной недостаточl= 5;ости приводит к п= 086;вышению эффективноl= 9;ти сердечных сокращений. Дигоксин также оказывает умеренный д = 80;уретически&#= 1081; эффект.

= 060;армакокине&= #1090;ика.

Пре= 087;арат быстро и практическl= 0; полностью в = 89;асывается в желудочно-к = 80;шечном тракте. Тера= 087;евтическая концентрацl= 0;я дигоксина в крови достигаетсn= 3; через 1 час, максимальнk= 2;я концентрацl= 0;я – через 1,5 часа после приема. Начало действия наступает через 30 мину= 090;-2 часа после прием = 72;. Одновременl= 5;ый прием с пище= 081; снижает скорость, но не степень абсорбции.

Незнач = 80;тельное количество биотрансфоl= 8;мируется в печени. В незначителn= 0;ном количестве проникает через плаценту и в грудное мол = 86;ко.

Период полувыведеl= 5;ия составляет = 74; среднем 58 часов и зави= 089;ит от возраста = 080; состояния здоровья пациента (у людей молодого возраста – = 36 часов, пожил= 086;го – 68 часов), значительнl= 6; удлиняется при почечно = 81; недостаточl= 5;ости. При анурии период полувыведеl= 5;ия увеличиваеm= 0;ся до нескольк = 80;х суток. 50-70 % препарата выводится и = 79; организма с мочой в неизмененнl= 6;м виде.

=

Кли&= #1085;ические характерисm= 0;ики.

Пок&= #1072;зания.

·   Застойн = 72;я сердечная недостаточl= 5;ость;

·   мерцани = 77; и трепетани = 77; предсердий (для регуляц= 080;и частоты сердечных сокращений);

·   суправе = 85;трикулярна&#= 1103; пароксизмаl= 3;ьная тахикардия.

=

Противопо= ;казания.

<= ![if !supportLists]>·   Повышен = 85;ая чувствителn= 0;ность к дигоксину, к други= м сердечным гликози= ;дам или<= /span> к любому к= омпоненту препарата;

·   инто&#= 1082;сикация препаратамl= 0; напе&= #1088;стянки, применяв&= #1096;имися ранее;

<= ![if !supportLists]>·   аритмии, вызв= анные гликозид&= #1085;ой интоксикацl= 0;ей, в анамнезе;

<= ![if !supportLists]>·   выраженнаn= 3; сину&= #1089;овая брадикардиn= 3;, AV-блокада= ; II-III степени, синдром Адамса-Стокса-Мо= ;рганьи;

<= ![if !supportLists]>·   синдром каротид= ;ного синуса;

<= ![if !supportLists]>·   гипертрофl= 0;ческая обструк= ;тивная кардиомиопk= 2;тия;

<= ![if !supportLists]>·   суправент = 88;икулярные аритмии, ассо= циированныk= 7; с дополнителn= 0;ными атриовен&= #1090;рикулярным= ;и путями проводимо= сти, в т.ч. синд = 88;ом Вольфа-Паркинсон= а-Уайта;
<= ![if !supportLists]>·   ж = 77;лудочковая = 87;ароксизмал&#= 1100;ная тахик= ардия/фи&#= 1073;рилляция желудочков;

<= ![if !supportLists]>·   аневризма грудног= ;о отдела аорты;

<= ![if !supportLists]>·   г = 80;пертрофиче&#= 1089;кий субаортальl= 5;ый стеноз;

<= ![if !supportLists]>·   и = 79;олированны&#= 1081; митральный стеноз;

<= ![if !supportLists]>·   эндокардиm= 0;, миокардит, нест= абильная стенокардиn= 3;, острый инфаркт миокарда, ко= 085;стриктивны&= #1081; перикар= ;дит, тамп= онада сердца;=

·   гипе&#= 1088;кальциемия= , гипокал= ;иемия.

Взаимодей= ;ствие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий. <= /p>
Дигокси= ;н явля&= #1077;тся субстратом для Р-глиl= 2;опротеина. Препарат&= #1099;, индуциру&= #1102;щие или ингибирующие Р-гликопротk= 7;ин, влияют на фармакокинk= 7;тику диго&= #1082;сина (на уровень = абсорбции в пищева= рительном тракте, п= ;очечный клиренс)= , изменяя его конц= ентрацию в крови.

j= 0;армакокине= 090;ические взаимодейсm= 0;вия

Препара= ;ты, повы= шающие концентр&= #1072;цию в крови дигоксина > 50 %

h= 0;миодарон, дронедаро= н, флекаини&= #1076;, дизопира&= #1084;ид, пропафен&= #1086;н, хинидин,= хинин, &= #1082;аптоприл, празозин<= /span>, нитренди&= #1087;ин, ранолази&= #1085;, ритонави&= #1088;, верапами&= #1083;, фелодипи&= #1085;, тиапамил<= /span> – доз= у дигоксин&= #1072; следует снижать при и= х одновременl= 5;ом применении на 30-50 %= , продолжая= монитори&= #1085;г уровня д= игоксина в плазме крови.

Препара= ;ты, повы= шающие концентр&= #1072;цию в крови дигоксина < 50 %

i= 0;арведилол, дилтиазем= , нифедипи&= #1085;, никардип&= #1080;н, лерканид&= #1080;пин, рабепраз&= #1086;л, телмисар&= #1090;ан – следует = измерить сыво&= #1088;оточные концентрацl= 0;и дигоксин&= #1072; перед применениеl= 4; сопутств&= #1091;ющей терапии. Уменьшить дозу дигоксина примерно на 15-30 % и продолжить мониторин= г.

Препара= ;ты, повы= шающие концентр&= #1072;цию в крови дигоксина (величина не выясн= ;ена)

Алпразо = 83;ам, диазk= 7;пам, аторваст&= #1072;тин, азитроми&= #1094;ин, кларитро&= #1084;ицин, эритроми&= #1094;ин, телитром&= #1080;цин, гентамиц&= #1080;н, хлорохин<= /span>, гидрокси&= #1093;лорохин, триметоп&= #1088;им, циклоспо&= #1088;ин, диклофен&= #1072;к, индомета&= #1094;ин, аспирин,= ибупрофен= , дифенокс&= #1080;лат, эпопрост&= #1077;нол, эзомепра&= #1079;ол, итракона&= #1079;ол, кетокона&= #1079;ол, лансопра&= #1079;ол, метформи&= #1085;, омепразо&= #1083;, пропанте&= #1083;ин, нефазодо&= #1085;, тразодон<= /span>, топирама&= #1090;, спиронол&= #1072;ктон, тетрацик&= #1083;ин – измерение сывороточнm= 9;х концентрацl= 0;й дигоксин&= #1072; перед применениеl= 4; сопутств&= #1091;ющих препарат&= #1086;в. В случае необходимоl= 9;ти сниз= ;ить дозу<= /span> дигоксина= и продолжить мониторин= г.

= 051;операмид: увеличение абсорбции дигоксина вследствие снижения перистальтl= 0;ки кишечника.=

Препара= ;ты, сниж= ающие концентр&= #1072;цию в крови дигоксина

h= 0;карбоза, адренали = 85; (эпинефрин= ), активиро&= #1074;анный уголь, ан= ;тациды, некоторы&= #1077; цитостатикl= 0;, холестир&= #1072;мин, колестип&= #1086;л, эксенати&= #1076;, каолин-п= ектин, некоторы&= #1077; слабительнm= 9;е, нитропру&= #1089;сид, гидралаз&= #1080;н, метоклоп&= #1088;амид, миглитол<= /span>, неомицин<= /span>, пеницилл&= #1072;мин, карбимаз&= #1086;л, рифампиц&= #1080;н, сальбута&= #1084;ол, сукральф&= #1072;т, сульфаса&= #1083;азин, фенитоин<= /span>, барбитур&= #1072;ты, фенилбутазl= 6;н, пища с высоким содержаниеl= 4; отрубей, препараты зверобоя = – измерение сыво&= #1088;оточных концентрацl= 0;й дигоксин&= #1072; перед применениеl= 4; сопутств&= #1091;ющих препарат&= #1086;в. Увеличит&= #1100; дозу = 076;игоксина в случае необходимоl= 9;ти на 20-40 % и продолжить мониторин= г.

Фk= 2;рмакодинам= 080;ческие взаимодейсm= 0;вия

Диуретики (в т.ч. а= цетазоламиk= 6;, петлевые и= ; тиазидны&= #1077; диуретики, калийсбереk= 5;ающие диуретики): гипокалие = 84;ия, гипомагниеl= 4;ия, гиперкальцl= 0;емия, вызванны&= #1077; диуретик&= #1072;ми, могут повысить кардиоток= сичность дигоксин&= #1072; и риск развития аритмий. Также диуретики могут иметь незначителn= 0;ное влияние на снижение почечной канальцевоl= 1; секреции ди = 75;оксина, вызывая пов = 99;шение его уровня в плазме кров = 80;. При п= отребности следует н= азначать препарат&= #1099; калия, ко= ;рректирова = 90;ь электрол&= #1080;тный дисбалан&= #1089;. Можно периодичесl= 2;и назначать кал&#= 1080;йсберегающ= ие диуретики = (спиронола= ;ктон, триамтер&= #1077;н), устраняю&= #1097;ие гипокали&= #1077;мию и аритми= ю. Однако при этом может ра= звиться гипонатриеl= 4;ия. При одновременl= 5;ом применении диурети= ческих средств с сердечными гликозидамl= 0; след&= #1091;ет придерживаm= 0;ься оптималь&= #1085;ого дозирова&= #1085;ия.

Препараты калия. Под влиянием пр = 77;паратов калия нежелательl= 5;ые эффекты сердечных гликозидов уменьшают= ся.

i= 0;ортикостер= 086;иды, препараты= кортикот&= #1088;опина, карбенок&= #1089;олон вызы&= #1074;ают потерю к= алия, задержку натрия и жидкости в организме. Как следствие, повы= шается токсичностn= 0; дигоксин&= #1072;, риск развития ар = 80;тмий и сердечной недостаточl= 5;ости. Состояни&= #1077; пациентов, принимающ= их длительн&= #1099;е курсы ко= ртикостероl= 0;дов, следует тщательно конт&= #1088;олировать.

Амфотериц&#= 1080;н, соли лития= ;: гипокалиемl= 0;я, вызванна&= #1103; этими препаратам&= #1080;, может повысить кардиоток= сичность дигоксин&= #1072; и риск ра= ;звития аритмий.

i= 5;репараты кальция, особ= енно при быстром вн= 091;тривенном вв= 077;дении, могу= т привести к серьезной аритмии у дигитализ= ированн&#= 1099;х паци&= #1077;нтов. Внутривеннm= 9;е препараты кальция усиливают токсичностn= 0; гликозидов, поэтому их совместное применение не рекоменд = 91;ется.

h= 2;итамин D и его аl= 5;алоги (нап&#= 1088;имер, эрk= 5;окальцифер= 086;л), терипара&= #1090;ид могут повысить токсичнос= ть дигоксина в связи с повышением концентра= ции кальция в плазме крови.

h= 4;офетилид: повышается риск арит= мии типа «torsades de pointes».

Морац= ;изин: возможны до = 87;олнительны&#= 1077; эффекты на сердечную проводимосm= 0;ь, значительнl= 6;е удлинение интервала QT, что может привести к AV-блокаде.

Адрен= ;омиметичес = 82;ие средства: адреналин (э= 087;инефрин), норадреналl= 0;н, допамин, селективныk= 7; агонисты β₂= -рецепторов (включая с= альбутамол), трицикличеl= 9;кие антидепресl= 9;анты, резерпин мо= гут увеличить риск развития аритмий.

Миоре= ;лаксанты (эдрофоний, суксаметонl= 0;й, панкуроний, тизанидин): возможно усиление артериальнl= 6;й гипотензии, чрезмерная брадикардиn= 3; и атриовент = 88;икулярная блокада из-зk= 2; быстрого выведеl= 5;ия калия и = 79; клеток миокарда. Одновременl= 5;ого применения следует избегать.

Бета-k= 2;дреноблока= 090;оры, в т.ч. соталол, = 80; блокаторы кальциевых каналов: повы&= #1096;ается риск про= аритмическl= 0;х событий, аддитивное влияние на проводимосm= 0;ь AV-<= /span>узла может привести к брадикардиl= 0; и полной блокады сердца.

Ингиб= ;иторы АПФ и антагонистm= 9; ангиотензиl= 5;а II: могут вызвать гиперкалиеl= 4;ию, что может ум= 077;ньшить связывание дигоксина в тканях и при= 074;ести к более высоким сывороточнm= 9;м уровням дигоксина. Эти препараты могут ухудшать фу = 85;кцию почек и вследствие нарушения почечной экскреции также приводить к повышению уровня диго = 82;сина в сыворотке крови. Одновременl= 5;ое применение капто= 087;рила было связан = 86; с повышение = 84; уровня дигоксина в плазме, но это может быть клинически значимым только у пациентов с нарушением функции почек или тяжелой застойной сердечной недостаточl= 5;остью.

Применени = 77; телми= сартана также было связано с повышением уровня диго = 82;сина в плазме крови, поэтому состояние п = 72;циентов, получающих эту комб= ;инацию, следуе = 90; контролироk= 4;ать.

Никакого клинически значимого взаимодейсm= 0;вия не было заре= 075;истрирован&= #1086; с друг= ;ими ингибитораl= 4;и АПФ (цилазаприл, эналаприл, имидаприл, лизиноприл, моэксиприл, периндоприl= 3;, квинаприл, р= 072;миприл и трандолапрl= 0;л) или с k= 6;ругими антагонистk= 2;ми ангиотензиl= 5;а II (кандесарта = 85;, эпросартан, ирбесартан, лозартан, валсартан), но все же будет целесообраk= 9;но контролироk= 4;ать эффекты совместногl= 6; применения дигоксина с этими препаратамl= 0;.

Фенит= ;оин: внутрив = 77;нное введе= ние фенитоина н = 77; следует применять д = 83;я лечения дигоксин-ин = 76;уцированно&#= 1081; аритмии из-з= 072; риска остановки сердца.

Колхи= ;цин: возможно повышение риска развития миопатии.

Мефло= ;хин: возможно повышение риска развития брадикардиl= 0;.

Произ= ;водные ксантина: препараты кофеина или теофиллина иногда спос = 86;бствуют возникновеl= 5;ию аритмий.

Амина= ;зин и другие фенотиазинl= 6;вые производныk= 7;: действие сердечных гликозидов уменьшаетсn= 3;.

Антих= ;олинэстера = 79;ные препараты:= усиление брадикардиl= 0;. При необходимоl= 9;ти ее можно устранить или ослабит= 00; введением атропина сульфата.

Натри= ;я аденозинотl= 8;ифосфат: не следует применять о = 76;новременно с сердечным = 80; гликозидамl= 0; в больших дозах, поскольку повышается риск развит = 80;я побочных реакций со стороны сер = 76;ечно-сосуди&= #1089;той системы.

Этори= ;коксиб, кетопрофен, мелоксикам, пироксикам = 80; рофекоксиб не повышают уровень дигоксина в плазме кров = 80;.

Кислоты этилендиамl= 0;нтетрауксу= 089;ной динатриевоl= 1; соли: набл&= #1102;дается снижение эффективноl= 9;ти и токсичностl= 0; сердечны&= #1093; гликозидов.

Наркотиче&#= 1089;кие анальгетикl= 0;: комбинация фентанила= и сердечных гликозидов может вызвать арте= ;риальную ги= 087;отензию.

Напроксен: как представитk= 7;ль класса Н= ПВП, може&= #1090; повы&= #1096;ать концентрацl= 0;ю в плазме крови се= рдечных гликозидов, а также возможно обострение сердечной недостаточl= 5;ости и снижен= ие функции почек.

Парацетам&#= 1086;л: клин&= #1080;ческое значение этого взаимодейсm= 0;вия изучено недостаточl= 5;о, но есть данные о= б уменьшении выделения почками сердечных гликозидов под влиянием парацетамоl= 3;а.

Гормо= ;ны щитовидной железы: при их применении может потребоватn= 0;ся увеличение дозы гликозидов гипотиреоиk= 6;ным пациентам.=

Особенност= ;и применения.

При лечении диго&= #1082;сином больной должен н= аходиться под конт= ролем врача. Пр= ;и длительной терапии = оптимальнуn= 2; индивидуалn= 0;ную дозу = 087;репарата обычно п= одбирают в течение 7-10 дней.

В случаях, когд= а в предыд= ущие две недели пациент п= 088;инимал другие сердечн= ;ые гликозиды, рекоменду= ется начинать лечение = дигоксином с меньших доз. В случае необходимоl= 9;ти применения строфанти= на последни&= #1081; назначать не ранее чем через= 24 часа пос= ле отмены д= игоксина.

С особоl= 1; осто&= #1088;ожностью следует применять препарат:

·   пациентам пожилого возраста – тенденция к снижению функции поч = 77;к и низкой= мышечной массы у п= ;ожилых людей вл= ияет на фармакокинk= 7;тику дигоксин&= #1072;: более высокие с= ывороточныk= 7; уровни д= игоксина, удлинени&= #1077; периода полувыведеl= 5;ия, поэтому существует повышенный риск развития побочных реакций, кумулятивн = 86;го эффекта и= вероятно&= #1089;ть передози&= #1088;овки;

·   осла&#= 1073;ленным пациентам, паци= ентам с нарушение = 84; функции почек, па= ;циентам с имплан= тированным кардиост&= #1080;мулятором, так как у них токс= ические эффекты = могут проявляться при применении доз, кото= ;рые обычно хорошо п= ереносятся другими = пациентами. Нарушение функции почек является наиболее ра = 89;пространен&#= 1085;ой причиной развития гл = 80;козидной интоксикацl= 0;и;

·   при сопу&= #1090;ствующей фибрилля&= #1094;ии предсердий = 80; сердечно&= #1081; недостат&= #1086;чности;

·   пациентам с заболеваниn= 3;ми щитовидной железы – при сниже&#= 1085;ной функции щитовидной железы начальн= ;ая и поддер= живающие дозы дигоксина должны быть снижен = 99;; при г= ипертиреозk= 7; существу&= #1077;т относительl= 5;ая резистен&= #1090;ность к дигокс= ину, всле= дствие чего доз= ы препарата могу&#= 1090; быть увеличены. При = проведени= и курса лечения = тиреотоксиl= 2;оза следует снизить = дозы дигоксина при переводе тиреотокс= икоза в контролируk= 7;мое состояни&= #1077;. Изменени&= #1103; функции = щитовидной железы могу = 90; повлиять<= /span> на чувствителn= 0;ность к дигокс= ину независ= ;имо от его концентрацl= 0;и в плазме крови;

·   пациентам с синдромом коро&= #1090;кой кишки ил= и синдромо&= #1084; мальабсо&= #1088;бции – вследс= твие нарушения всасывания дигоксина= могут потребоватn= 0;ся более вы= сокие дозы препарата;

·   пациентам с тяжелыми респ&= #1080;раторными заболева&= #1085;иями – возмож= на повышенная чувствите= льность миокарда к гликозидам наперстян= ки;

·   пациентам с &#= 1087;оражениями сердечно-со = 89;удистой системы при болезни бери-бери – возможна= ; неадеква&= #1090;ная реакция на дигоксин= , если одновременl= 5;о не лечить= основной дефицит = тиамина;

·   при гипокалие= мии, гипомагн&= #1080;емии, гиперкал&= #1100;циемии, гипернат&= #1088;иемии, гипотире&= #1086;зе, гипоксии<= /span>, «легочl= 5;ом» сердце – повышается риск возникновеl= 5;ия дигитали&= #1089;ной интоксикацl= 0;и, аритмий.= При наруш= ;ении электрол&= #1080;тного бала&#= 1085;са необход= ;има его коррекция. Таки&= #1084; больным = следует избегать применения дигоксина в высоки= х разовых = дозах.

У пациентов, получающих диуретики и ингибиторы АПФ, или только диуретики, отмена дигоксина может приво = 76;ить к клиническоl= 4;у ухудшению.=

Кард= ;иоверсия постоянным током (DCCV) является самым эффективныl= 4; методом лечения тре = 87;етания предсердий. Риск провокации = 86;пасных аритмий при проведении DCCV значительнl= 6; возрастает = 87;ри гликозидноl= 1; интоксикацl= 0;и и является п= 088;опорционал&= #1100;ным величине разряда.=

Пациент= ;ам, кото= рым планируетсn= 3; проведение кардиовер= сии, следует прекратить прие&= #1084; дигоксина за 1-2= дня до процедуры, если это возможно. <= /span>Если кард&= #1080;оверсия обязател&= #1100;на, а диг= 086;ксин уже дан, желательн= о применять<= /span> минимал= ;ьный эффективныl= 1; разр&= #1103;д. Проведение DCCV будет неуместным для лечения аритмий, кот= 086;рые были спровоцироk= 4;аны сердечными гликозидамl= 0;.

В периоk= 6; лечения дигок&#= 1089;ином след&= #1091;ет регулярно проводить контроль ЭКГ, фун= 082;ции почек (конц= 077;нтрация креатинина сыворотки крови), кl= 6;нцентрации электролитl= 6;в (калия, кальция, магния) в сыворотке крови.

Посколь= ;ку диго&= #1082;син замедляе&= #1090; синоатри&= #1072;льную и атриовентрl= 0;кулярную проводимосm= 0;ь, применен&= #1080;е терапевтичk= 7;ских доз д= 080;гоксина может вы= звать удлинение интервала PR и депрессию сегмента= ST на эле= ;ктрокардио = 75;рамме.

Прием диго&= #1082;сина может привести к ложноположl= 0;тельным ST-T изме= ;нениям на<= span style=3D'font-size:12.0pt'> ЭКГ в= о время на= грузочных тестов. Э= ;ти электроф&= #1080;зиологичес= ;кие эффекты = отражают ожидаемы&= #1081; эффект п= репарата и не свидетельсm= 0;вуют о ег= о токс&= #1080;чности.<= /p>
Дигокс = 80;н повышает толерантноl= 9;ть к физическо = 81; нагрузке у пациентов с систоличесl= 2;ой дисфункциеl= 1; левого желудочка и нормальным синусовым ритмом. Это может быть связано или = 085;е связано с улучшением гемодинамиm= 5;еского профиля. Одн= 072;ко польза дигоксина для пациентов с суправентрl= 0;кулярными аритмиями является наиболее очевидной в состоянии покоя и мене= 077; очевидной при физичес = 82;ой нагрузке.=

Сыворо = 90;очная концентрацl= 0;я дигоксина м = 86;жет резко уменьшатьсn= 3; в периоды физических нагрузок вс = 83;едствие увеличения его связыва = 85;ия в скелетных мышцах без каких-либо связанных с этим изменений в клиническоl= 1; эффективноl= 9;ти.

Во времn= 3; лечения след&= #1091;ет ограничить употребленl= 0;е труднопе&= #1088;евариваемой пищи и продуктов, содержащи= х пектины.=

Таблетк= ;и Диго&= #1082;сина содержат<= /span> лактозу.= Пациентам с редким= и наследствеl= 5;ными проблема&= #1084;и неперено&= #1089;имости галактозы, дефицитом лактазы или синдромом= глюкозо-галактозно&#= 1081; мальабсорбm= 4;ии не следует принимать препарат.<= /o:p>

Применени= ;е в период беременносm= 0;и или кормлен = 80;я грудью.

Информац= ;ия = 86; возможн= ;ости тератогеннl= 6;го действия дигоксин= ;а отсутств= ;ует. Следует учитывать, что дигоксин проникает через плаценту и е= 075;о клиренс в период беременносm= 0;и удлиняется. = 042; период беременносm= 0;и препа= рат можно применять под контролем в = 88;ача тол= 00;ко тогда, ко= ;гда ожидаемая польза для матери пре= ;вышает какой-либо поте&#= 1085;циальный риск= для плода.

Дигокс = 80;н проникает в грудное молоко в количестваm= 3;, не влияющих отрицательl= 5;о на ребенка (концентрац = 80;я дигоксина в грудном молоке составляет 0,6<= /span>-0,9 % от концентрацl= 0;и в плазме крови матери). При применении дигоксин= ;а = 78;енщинам, корм= ящ= 080;м грудью, следуеm= 0; контролироk= 4;ать частоту сердечных сокращений = 91; ребенка.

Способносm= 0;ь влиять на скорость реакции при = 091;правлении автотранспl= 6;ртом или другими механизмамl= 0;.

До выяснения индивидуалn= 0;ной реакции на препарат необходимо воздержатьl= 9;я от управления транспортнm= 9;ми средствами = 80;ли другимl= 0; механизмамl= 0; из-за возможностl= 0; возникновеl= 5;ия побоm= 5;ных реакций со стороны нервной сис = 90;емы и орган&= #1086;в зрения.

Спо&= #1089;об применения = 80; дозы.

Таблетки глотать, не разжевывая, запивать достаточныl= 4; количествоl= 4; воды. Рекомендуеm= 0;ся применя= 090;ь между приемами пищи.

Дозы препарата устанавливk= 2;ет врач индиви = 76;уально.

= 042;зрослым и детям старше 10 лет для быстрой дигитализаm= 4;ии применять 0,5-1 мг (2-4 таблетк&= #1080;), затем − каждые 6 часов по 0,25-0,75 мг в течение 2-3 суток. После достижения терапевтичk= 7;ского эффекта применять в поддерживаn= 2;щих дозах 0,125^*-0,5 мг в 1-2 приема в сутки.

Для медленной дигитализаm= 4;ии лечение сра = 79;у начинать с поддерживаn= 2;щих доз 0,125^*-0,5 мг в <= span style=3D'font-size:12.0pt'>сутки за 1= -2 приема. Насыщение наступает приблизитеl= 3;ьно через 1 неделю посл = 77; начала терапии. Максима= ;льная суточная доза для взро= слых составляет 1,5<= /span> мг (6 та= блеток).

Д= 077;тям старше 2 лет дл&#= 1103; быстрой дигитализаm= 4;ии Дигоксин применять и = 79; расчета 0,03-0,06 мг/кг массы тела в сутки. Для медленной дигитализаm= 4;ии применять в дозе, составляющk= 7;й ¹/₄дозы для быстрого насыщения.=

Максима= ;льная суточная доза<= /span> насыщения – 0,75-1,5 мг, максималь = 85;ая суточная поддержив= ающая доза – 0,125^*-0,5 мг. <= /o:p>

Детям доза насыщения должна быть введен = 72; в нескол= ько приемов: примерно половина общей дозы= ; дается как перв= ая доза и далее – д= ;оли суммарно&= #1081; дозы с интервалом 4-8 часов с оценкой = клиническоk= 5;о ответа п= еред каждой следующей дозой. &= #1045;сли клиничес&= #1082;ий ответ па= циента требует изменения предварит= ельно рассчитаннl= 6;й дозы на&#= 1089;ыщен&#= 1080;я, то поддержив= ающая доза рассчитываk= 7;тся, исходя из фактически полученно= й дозы нас= ыщения.

^*При необходимоl= 9;ти применения диго&= #1082;сина в дозе 0,125 мг сл= 077;дует применять препарат с возможнос= тью такого д= озирования.

i= 5;ациентам с нарушен= иями= функции почек дозы дигоксина необходимо сни<= /span>зить, поск= ольку основным путем выведения являются почки.

i= 5;ациентам пожилого возраста= , учитывая возр&= #1072;стное снижение функции почек и низкую м= ышечную массу, не= ;обходимо особенно тщательно подбирать= дозы, &#= 1095;тобы предотвратl= 0;ть развитие токсическ= их реакций = и передози&= #1088;овки.

Дети.=

Пре= ;парат в данной лекарственl= 5;ой форме применять д = 77;тям старше 2 лет.

Передозир= ;овка.

Симптомы гликозидноl= 1; интоксикацl= 0;и чаще возник = 72;ют при сывороточнl= 6;й концентрацl= 0;и дигоксина выше 2,0 нг/мл (2,56 нмоль/л), хотя существует значительнk= 2;я межиндивидm= 1;альная вариативноl= 9;ть. Однако при р= 077;шении вопроса о передозироk= 4;ке дигоксином = 91;читывают не только повышенный уровень дигоксина в = 089;ыворотке крови. Важными факторами также являю = 90;ся клиническоk= 7; состояние пациента, сывороточнm= 9;е уровни электролитl= 6;в, функция щит = 86;видной железы.

Передозир = 86;вка дигоксина при приеме дозы от 10 мг до= ; 15 мг взрослым = 80; без сердечно-со = 89;удистых заболеваниl= 1; и от 6 мг до 10 мг детьми в воз= 088;асте от 1 года до 3 лет без сердечно-со = 89;удистых заболеваниl= 1; приводило к летальному = 80;сходу у половины п= 072;циентов.

Передозир = 86;вка развиваетсn= 3; постепенно, = 074; течение нескольких часов. Сердечные проявления являются наиболее частыми и серьезными признаками как острой, так и хронич= 077;ской токсичностl= 0;. Пик сердечных эффектов об = 99;чно развиваетсn= 3; от 3 до 6 часов после п = 77;редозировк&#= 1080; и может длиться в течение сле = 76;ующих 24 часов или дольше. Токсичностn= 0; дигоксина м = 86;жет привести к практическl= 0; любому типу аритмий.

Желудочно-= 082;ишечные симптомы очень распр = 86;странены при острой и хроническоl= 1; интоксикацl= 0;и и предшествуn= 2;т сердечным п = 88;оявлениям примерно у половины пациентов (п= 086; литературнm= 9;м данным).

Неврологи = 95;еские и визуальны = 77; проявления также характерны для острой и хроническоl= 1; интоксикацl= 0;и.

При хроническоl= 1; токсичностl= 0; могут преоб = 83;адать такие неспецифичk= 7;ские экстракардl= 0;альные симптомы, ка= 082; общее недомоганиk= 7; и слабость.

i= 7;имптомы: сердечно-с= осудистая система – аритмии, в том числе брадикардиn= 3;, атриовен&= #1090;рикулярная= ; блокада,= желудочко= вые тахикардии или экстрасистl= 6;лия, фибрилля&= #1094;ия желудочк&= #1086;в;

l= 7;ищеварител= 100;ный тракт – анорексия, тошнота, рвота, &= #1076;иарея;

m= 4;ентральная нервная система и органы чувств – голо&= #1074;ная боль, пов= ;ышенная утомляемосm= 0;ь, головокр&= #1091;жение, редко – нарушение восприяти= я цветов, с= ;нижение остроты зрения, с= ;котома, макро- и микропсия, очень редко – спутанностn= 0; сознания, синкопаль= ные состояния.

Самыми опасными симп&= #1090;омами являются нарушения ритма в связи с риском л= етального исхода п= ри развитии желудочко= вых аритмий или сердечной блок&= #1072;ды с асисто= лией.

Лечен= ;ие: промывание желудка, прием активироваl= 5;ного угля, колестиполk= 2; или колестирамl= 0;на. При возникновеl= 5;ии аритмии внутривеннl= 6; капельно вводить 2-2,4 г калия хлорида с 10 ЕД инс= ;улина в 500 мл 5 <= /span>% раство= 088;а глюкозы (вв= 077;дение прекращать при к= онцентрациl= 0; калия в сыворотке крови в пределах 4-5,5 ммоль/л). Сред&= #1089;тва, содержащ&= #1080;е калий, пр= ;отивопоказ = 72;ны при нарушении предсерд = 85;о-желудочк&= #1086;вой проводимосm= 0;и. При в= 099;раженной брадикардиl= 0; назнача<= /span>ть раствор атро&= #1087;ина сульфата. Показана= оксигенот= ерапия. Как дезинтоксиl= 2;ационное средство назначают также унитиол, этилендиам = 80;нтетраацет&#= 1072;т. Терапия = симптомат= ическая.

При гипокалиемl= 0;и в случае отсутствия полной блок = 72;ды сердца следует вводить препараты к = 72;лия. При полной блокаде сердца проводить электрокарk= 6;иостимуляц= 080;ю. При аритмия = 93; применять лидокаин, прокаинамиk= 6;, фенитоин, пропранолоl= 3;.

При угрожающей жизни передозироk= 4;ке дигоксина показано введение через мембранный фильтр фрагментов овечьих антител, свя= 079;ывающих дигоксин (Digox= in immune Fab, <= span style=3D'mso-spacerun:yes'>        =             &nb= sp;  Digit= alis-<= span style=3D'font-size:12.0pt'>Antidote = BM); 40 мг антидота связывают примерно 0,6 мг дигоксина.

При передозироk= 4;ке = 76;игоксин= ;а диализ и обм= 077;нное переливаниk= 7; крови малоэффектl= 0;вны.

=

Поб&= #1086;чные реакц&= #1080;и.

i= 7;истема крови и лимфатичеl= 9;кая система:= эози&= #1085;офилия, тромбоци&= #1090;опения, агрануло&= #1094;итоз.

h= 8;ммунная система: реак&= #1094;ии гиперчувстk= 4;ительности, включая зуд, гипе= ;ремию, сыпь, &#= 1074; т.ч. эритk= 7;матозную, папулезн&= #1091;ю, макулопа&= #1087;улезную, везикуле&= #1079;ную; крапивниц&= #1091;, отек Квинке.

j= 9;ндокринная система: диго&= #1082;син имеет эстрогенну&= #1102; активность, поэтому возможна гинекомас= тия у мужчин при длительном применении.

i= 5;сихические нарушения<= /span>: дезориентаm= 4;ия, спутанно&= #1089;ть сознания, амнезия, депрессия= , возможны<= /span> острый психоз, б= ;ред, зрительн&= #1099;е и слуховые галлюцинацl= 0;и, особенно у пациентов пожилого возраста, сообщалос= ь о случаях судорог.

i= 3;ервная система: головная боль= , не= 074;ралгия, по= 074;ышенная утомляемосm= 0;ь, слаб= ость, головокр&= #1091;жение, сонливос&= #1090;ь, плохие сновидени= я, беспокой&= #1089;тво, нервозно&= #1089;ть, возбужде&= #1085;ие, апатия.

i= 4;рганы зрения: нече&= #1090;кость зрения, с= ;ветобоязнь, эффект ореола, н= ;арушение зрительногl= 6; восприятия (восприяти= ;е окружаю= ;щих предметов в желтом, р= ;еже в зелено= м, красном,= синем, &= #1082;оричневом или белом= цвете).

i= 7;ердечно-сос&#= 1091;дистая система: нару&= #1096;ения ритма и проводимосm= 0;и (синусова= я брадикардиn= 3;, синоатри&= #1072;льная блокада,= монофокал= ьная или муль&= #1090;ифокальная= ; экстраси&= #1089;толия (особенно= бигемини&= #1103;, тригемин&= #1080;я), удлинени&= #1077; интервала PR, = депрессия сегмента ST, AV-бло= 082;ада, пароксиз&= #1084;альная предсерднаn= 3; тахикардия, фибрилляц= ия желудочков, желудочко= вые аритмии)= , возникнов= ение или усилени = 77; сердечно&= #1081; недостаточl= 5;ости. Эти нарушения могут бы= ть ранними признаками чрезмерны= х доз диго= ксина.

i= 5;ищеварител= 100;ный тракт: анорекс= ;ия, тошнота,= рвота, абдоминальl= 5;ая боль, &#= 1076;иарея, особенно у пациентов пожилого возраста; сообщалос= ь о наруше= нии висцеральнl= 6;го кровообращk= 7;ния, ишемии и некрозе кишечника= .

Побочны= ;е реакции диго&= #1082;сина являются = дозозависиl= 4;ыми и обычно развиваютсn= 3; при дозах= , превышаю&= #1097;их те, ко&#= 1090;орые необходимы для достижения терапевти= ческого эффекта. Дозы препарат&= #1072; следует тщательно подбирать и корре= гиров&#= 1072;ть в зависимостl= 0; от клиническl= 6;го состояния пациента.

Срок годности. 5 лет.

=

Условия хранения.

В оригинальнl= 6;й упаковке пр = 80; температурk= 7; не выше 25 °&#= 1057;.

Х= 088;анить в недоступноl= 4; для детей месте.

Упаковка.=

По 20 таблеток в блистере, по 2 блистера в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Про&= #1080;зводитель.

Публичное акционерноk= 7; общество «Научно-про = 80;зводственн&#= 1099;й центр «Борщаговсl= 2;ий химико-фарм = 72;цевтически&#= 1081; завод».=

Мес&= #1090;онахождени= ;е производитk= 7;ля = 080; его адрес места = 086;существл = 77;ния деятельносm= 0;и.

Украина, 03134, г. Киев, ул. Мира,= 17.