І&= #1053;СТРУКЦІЯ

д&= #1083;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&nb= sp;

Т&= #1040;МІСТЕР

(TAMISTE= R)

&nb= sp;

С&= #1082;лад:

д&= #1110;ючі речовини: д= 091;тастерид, тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;;

1 капсула містить = 76;утастериду 0,5 мг та там= ;сулозину гідрохлориk= 6;у 0,4 мг;

д&= #1086;поміжні речовини: п= 088;опіленглік&= #1086;ль монокапl= 8;илат, типу ІІ; б&#= 1091;тилгідрокс= итолуол (Е 321); желатин; гліцерин; титану діоксид (Е 171); метакрил = 72;тного сополімk= 7;ру дисперсія; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; дибутилl= 9;ебацинат; полісорk= 3;ат 80; кремнію діоксид колоїдний водний; каль= 094;ію стеарат;

о&= #1073;олонка твердої капсули: залo= 0;за оксид чорни = 81; (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; жовтий (Е 172), желатин;

склад чорнила: = ш&= #1077;лак (Е 904), пропі= ;ленгліколь, заліза окси = 76; чорний (Е 172), аміаку розчин концентровk= 2;ний, калію гідроксид.=

&nb= sp;

Л&= #1110;карська форма. Капсули тверді.

О&= #1089;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: твер= 076;а желатинова капсула видовженої форми № 0EL (пр&#= 1080;близно 24,2 × 7,7 мм), з корпусом коричневогl= 6; кольору і кришечкою бежевого кольору з маркуванняl= 4; C001 чорним чорнилом на кришечці. Вм= 110;ст капсули: продовгуваm= 0;а м’яка желатинова капсула (приблизно 16,5 &time= s; 6,5 мм) світло-жовт = 86;го кольору, наповнена прозорою рідиною та гранулами тамсулоз = 80;ну білого або майже білог = 86; кольору.

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакотерап= ;евтична груп= 072;. З&= #1072;соби, що застосовуюm= 0;ь при доброякіснo= 0;й гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози. Анта= 075;оніст α₁-адреноре= цепторів. Код АТХ G04C А52.

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакологіч= ;ні властивостo= 0;

Ф&= #1072;рмакодинам= ;іка

Т&= #1072;містер є комбінацієn= 2; двох лікарських засобів: = 076;утастериду<= /span>, подвійного інгібіто = 88;а 5α‑редукm= 0;ази, і тамсул = 86;зину гідрохлориk= 6;у, антагоністk= 2; адреноре = 94;епторів α_1а і α_1d. Ці&= nbsp;лікарські засоби мают= 00; взаємодопоk= 4;нювальний механізм ді= 11;, завдяки якому відбуваєтьl= 9;я швидке послабленнn= 3; сечовиділеl= 5;ня, знижується ризик гострої затримки сечі (ГЗС) та зменшуєтьсn= 3; імовірністn= 0; виникнення необхідносm= 0;і проведення хірургічноo= 1; операції з приводу доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози.

Н&= #1077; очікується, що фарма = 82;одинамічні ефекти фіксованої дозової комбінації дутастер = 80;ду та тамсу = 83;озину відрізнятиl= 4;уться від таких пр= 080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і дутастеl= 8;иду і тамсул = 86;зину як окремих компонентіk= 4;.

Д&= #1091;тастерид пригнічує активність як 1-го, так і 2-г= 086; типу ізофер = 84;ентів 5α-редуктази, які відповідаюm= 0;ь за перетвор = 77;ння тестостероl= 5;у на дигід = 88;отестостер&#= 1086;н (ДГТ). ДГТ є андрогеном, який у першу чергу відпо = 74;ідає за ріст передміхурl= 6;вої залози і роз= 074;иток доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози. Т= 072;мсулозин пригнічує активність адреноре = 94;епторів α_1а і α_1dу стромаль = 85;ій гладкій мускулатурo= 0; передміхурl= 6;вої залози і шийці сечового міхура. Приблизно 75 % рецепторів ^= 5;₁у передміхурl= 6;вій залозі є рецепторамl= 0; підтипу α_1а= . Одночасне &= #1079;астосуванн= ;я дутастеl= 8;иду з тамсул = 86;зином

У = 4‑річному багатоцk= 7;нтровому багатонаціl= 6;нальному рандоміk= 9;ованому подвійно сліпому дослідженнo= 0; з паралельн = 80;ми групами вивчали зас = 90;осування дутастеl= 8;иду 0,5 мг/добу (n =3D 1 623= ), тамсулоз = 80;ну 0,4 мг/добу (n =3D 1611) або одночас = 85;о дутастеl= 8;иду 0,5 мг із там= ;сулозином 0,4 мг (n =3D 1610) у пацієнтів чоловічої статі з помірними т = 72; тяжкими симптомами добр = 86;якісної гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози (ДГПЗ), які мали простату обR= 17;ємом ≥ 30 мл і рівен&= #1100; простатоспk= 7;цифічного антигену (ПС= 040;) в межах 1,5–10 нг/мл. Приблизно 53 % пацієнтів раніше отри = 84;ували інгібітор 5α-= 088;едуктази або антагоніст ^= 5;₁‑адренорk= 7;цепторів. Основними кінцевими т = 86;чками ефективносm= 0;і протягом перших 2 рокі&#= 1074; лікування були зміни з= 072; IPSS [міжнародна шкала оцінк = 80; симптомів передміхурl= 6;вої залози], що складаєтьсn= 3; з 8 пунктів, розроблениm= 3; на основі AUA-SI [інд= 077;кс симптомів Американсьl= 2;ої урологічноo= 1; асоціації] з додатковим = 87;унктом щодо якості життя. Вторинні кінцеві точки ефект = 80;вності через 2 роки включали максимальнm= 1; швидкість потоку сечі (Q_max) та об’єм простати. Комбінація = 87;родемонстр&#= 1091;вала статистичнl= 6; значущий еф = 77;кт за шкалою IPSS з 3-&#= 1075;о місяця порівняно з дутастер = 80;дом і з 9-го місяця= — порівняно з тамсулоз = 80;ном. Для Q_max комбінація = 87;родемонстр&#= 1091;вала статистичнl= 6; значуще пок = 88;ащення з 6-го місяця порівняно я = 82; з дутаст = 77;ридом, так і з та&#= 1084;сулозином= .

К&= #1086;мбінація дутастеl= 8;иду і тамсул = 86;зину забезпечує = 73;ільш суттєве пок = 88;ащення клінічного стану, ніж ок&#= 1088;еме застосуванl= 5;я компонентіk= 4;. Після 2 років лікування к = 86;мбінована терапія показала статистичнl= 6; значуще ско = 88;иговане середнє покращення оцінки симп = 90;омів порівняно з вихідним рівнем на –6,2 одиниці.

С&= #1082;ориговане середнє збі = 83;ьшення швидкості кровотоку порівняно з початковим рівнем становило 2,4 мл/с у разі застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії, 1,9 мл/l= 9; у разі застосуванl= 5;я дутастеl= 8;иду та 0,9 мл/с у раз= 10; застосуванl= 5;я тамсулоk= 9;ину. Скоригованk= 7; середнє покращення індексу впл = 80;ву ДГПЗ (BII) порівняно з початковим рівнем становило –2,1 одиниці при комбінованo= 0;й терапії, –1,7 пр= ;и терапії = 76;утастеридо&#= 1084; та –1,5 при терапії = 90;амсулозино&#= 1084;. Ці зміни буl= 3;и статистичнl= 6; значущими п = 88;и комбінованo= 0;й терапії пор= 10;вняно з кожною з монотерапі= й.

З&= #1084;еншення загального об’єму передміхурl= 6;вої залози та об’єму перехідної зони після 2 років лікування було статистичнl= 6; значущим у разі застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії пор= 10;вняно з моноте = 88;апією тамсулоk= 9;ином.

П&= #1077;рвинною кінцевою точкою ефективносm= 0;і через 4 роки лікування був час до першого вип = 72;дку гострої затримки сечі (ГЗС) або операції, пов’язаної = 79; ДГПЗ. Після 4 років лікування комбінованk= 2; терапія статистичнl= 6; достовірно знизила ризик розвитку ГЗ = 57; або виникне = 85;ня потреби у хі= 088;ургічному втручанні, пов’язаномm= 1; з ДГПЗ (65,8 %, p < 0,001, 95&nb= sp;% ДІ [довірчий інтервал] 54,7–74,1) порівняно з монотера = 87;ією тамсулоk= 9;ином. Частота випадків ГЗ = 57; або операції, пов’язаної = 79; ДГПЗ, до 4 року становила 4,2 % = у разі застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії та 11,9 % = 091; разі застосуванl= 5;я тамсулоk= 9;ину (p < 0,001). Порівняно з монотера = 87;ією дутастеl= 8;идом комбінованk= 2; терапія знизила ризик ГЗС аб= 086; операції, пов’язаної = 79; ДГПЗ, на 19,6 % (p =3D 0,18 [95&nb= sp;% ДІ 10,9–41,7]). Частота випадків ГЗ = 57; або операції, пов’язаної = 79; ДГПЗ, до 4 року= у разі застосуванl= 5;я дутастеl= 8;иду становила 5,2 %.=

В&= #1090;оринні кінцеві точки ефективносm= 0;і після 4 років лікування включали ча = 89; до клінічно = 75;о прогресуваl= 5;ня (визначалос= 03; як сукупність = 90;аких критеріїв: погіршення = 79;а IPSS на ≥ 4 бали, р= 086;звиток пов’язаних = 79; ДГПЗ ГЗС, нетримання сечі, інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів та ниркової недостатноl= 9;ті), зміни показ = 85;ика за IPSS, максимальнl= 6;ї швидкості п = 86;току сечі (Q_max) і об’єму простати.

Р&= #1077;зультати після 4 років лікування представлеl= 5;і нижче:

П= ;араметр

Т= ;очка часу

К= ;омбінація=

Дутасте= ;рид

Тамсуло= ;зин

Х= ;ірургія, пов’язана з <= span class=3DSpellE>ГЗС або Д= ГПЗ (%)

З= ;ахворювані = 89;ть на 48 місяці

4,2

5,2

11,9a

К= ;лінічне прогресува= 085;ня* (%)

М= ;ісяць 48

12,6

17,8b

21,5а

IPSS (одиниці)

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (зміна від базового рівня)

[16,6]=

–= ;6,3

[16,4]=

–= ;5.3б

[16,4]=

–= ;3,8^а

Q_=
max (мл/с)=

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (зміна від базового рівня)

[10,9]=

2,4

[10,6]=

2,0

[10,7]=

0,7а

О= ;б’єм простати (мл)=

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (% зміна від вихідного рівня)

[54,7]=

–= ;27.3

[54,6]=

–= ;28,0

[55,8]=

+4,6a

О= ;б’єм перехідної зони простати (мл)= ^#

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (% зміна від вихідного рівня)

[27,7]=

–= ;17,9

[30,3]=

–= ;26,5

[30,5]=

18,2а

І= ;ндекс впливу Д&#= 1043;ПЗ (одиниці)

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (зміна від базового рівня)

[5,3]<= o:p>

–= ;2,2

[5,3]<= o:p>

–= ;1,8^b

[5,3]<= o:p>

–= ;1,2^а

З= ;апитання IPSS 8 (стату&#= 1089; здоров’я, пов’язаний з ДГПЗ) (одини= ;ці)

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (зміна від базового рівня)

[3,6]<= o:p>

–= ;1,5

[3,6]<= o:p>

–= ;1,3^b

[3,6]<= o:p>

–= ;1,1^а

Базо = 74;і значення є середніми значеннями, = 072; зміни від вихідного рівня є скоригованl= 0;ми середніми змінами.

* Клінічне прогресуваl= 5;ня визначалосn= 3; як сукупніс = 90;ь таких критеріїв: погіршення = 79;а IPSS на ≥4 бали, ро&#= 1079;виток пов’язаних = 79; ДГПЗ ГЗС, нетримання сечі, інфекц= 110;ї сечовивіднl= 0;х шляхів та ниркової недостатноl= 9;ті.

# Виміряно у вибраних місцях (13 % = рандомізовk= 2;них пацієнтів).

a. Комбінація = 87;родемонстр&#= 1091;вала статистичнl= 6; значущий еф = 77;кт (p <0,001) порівнянl= 6; з тамсул = 86;зином на 48-му місяці= .

b. Комбінація = 87;родемонстр&#= 1091;вала статистичнl= 6; значущий еф = 77;кт (p <0,001) порівнянl= 6; з дутаст = 77;ридом на 48-му місяці= .

Д&= #1091;тастерид

У трьох 2-річних б&#= 1072;гатоцентро= вих багатонаціl= 6;нальних плацебоl= 2;онтрольова= 085;их подвійно сліпих досл= 10;дженнях первинної ефективносm= 0;і 4 325 пацієнтів чоловічої статі з помірними т = 72; тяжкими сим = 87;томами ДГПЗ, які мали простату об’ємом ≥ 30 мл і значенн= 103; ПСА в діапазоні 1,5–1= 0 нг/мл, отримували дутастер = 80;д у дозі 0,5 мг/день або плацебо. Післ= 03; завершення подвійно сліпої фази&nbs= p;дослідженн= 103; продовжили = 91; відкритому форматі до 4 років, при цьому всі пацієнти, як= 110; залишилися = 74; дослідженнo= 0;, отримували дутастер = 80;д у тій самій дозі 0,5 мг/ден&= #1100;. Через 4 роки в дослідженнo= 0; залишилися 37&n= bsp;% пацієнтів, рандоміз = 86;ваних у групу плац= 077;бо, і 40 % пацієнтів, рандоміз = 86;ваних у групу лікування дутастер = 80;дом. Більшість (71 %) із 2 340 суб’єктів, включених у = 074;ідкриту фазу продовженнn= 3;, завершили д = 86;даткові 2 роки відкритого лікування.=

Н&= #1072;йважливіши= ;ми параметрамl= 0; клінічної е = 92;ективності були індекс симптомів А = 84;ерикансько&#= 1111; урологічноo= 1; асоціації (AUA-SI), максимальнk= 2; швидкість потоку сечі (Q_max) і частота випадків гострої затримки сечі та хірургічноk= 5;о втручання, пов’язаногl= 6; з ДГПЗ.

AUA-SI &= #8212; це опитувальнl= 0;к із семи пунктів щод = 86; симптомів, пов’язаних = 79; ДГПЗ, з максимальнl= 0;м балом 35. На початковомm= 1; рівні середній ба = 83; становив приблизно 17. Після шести місяців одн = 86;- та дворічного лікування група плацебо мал = 72; середнє покращення = 85;а 2,5, 2,5 та 2,3 бала відповідно, тоді як груп= 072; досліджуваl= 5;ого препарату — на 3,2, 3,8 та 4,5 бала відповідно. Відмінностo= 0; між групами були статистичнl= 6; значущими. Поліпшення = ;AUA‑SI, яке спостерігаl= 3;ося протягом перших 2 рокі&#= 1074; подвійно сліпого лікування, зберігалосn= 3; протягом додаткових 2 років відкритих розширених досліджень. Q_max<= /span> (макс= 080;мальна швидкість потоку сечі). Середнє базове значення Q_max у досліджен = 85;ях становило приблизно 10 мл/с (нормальне значення Q_max ≥15 мл/с). Після однорічногl= 6; та дворічного лікування п = 86;казник Q_max у групі плацебо покращився на 0,8 та 0,9 мл/с відповідно та на 1,7 та 2,0 мл/с відповідно = 91; групі дослі = 76;жуваного препарату. Різниця між групами бул = 72; статистичнl= 6; значущою ві = 76; 1-го до 24-го міс= 03;ця. Збільшення максимальнl= 6;ї швидкості сечі, що спостерігаl= 3;ося протягом перших 2 років подвійно сліпого лікування, зберігалосn= 3; протягом до = 76;аткових 2 років відкритих розширених = 76;осліджень.

Гостра затримка сечі та хірургічне втручання. Післ= 03; двох років лікування частота ГЗС = 089;тановила 4,2 % у групі плацебо проти 1,8 % у групі дослі = 76;жуваного препарату (57 % зниження ризику). Ця різниця є статистичнl= 6; значущою та означає, що 42 пацієнти (95 % ДІ 30–73) потребують лікування протягом двох років, щоб уникнут = 80; одного випадку ГЗС. Частl= 6;та операцій, пов’язаних = 79; ДГПЗ, через д&#= 1074;а роки становила 4,1 % у групі плацебо та 2,2 % у групі досл= 110;джуваного препарату (48 % зниження ризику). Ця різниця є статистичнl= 6; значущою і означає, що 51 пацієнта (95 % ДІ 33–109) потріб = 85;о лікувати протягом двох років, щоб уникнут = 80; одного хірургічноk= 5;о втручання.

Розподі&= #1083; волосся. Офіц= 10;йні дослідженнn= 3; впливу дутастеl= 8;иду на розподіл волосся у межах прогр = 72;ми III фази не проводилисn= 3;. Водночас ін = 75;ібітори 5α-редуктази можуть змен = 96;увати випадання волосся та с= 087;рияти його росту у суб’єктів і = 79; алопецією чоловічого типу. j= 0;ункція щит = 86;видної залози. Функ= ;цію щитовидної залози оцінювали в однорічномm= 1; дослідженнo= 0; у здорових чоловіків. Рівні вільн = 86;го тироксину були стабільнимl= 0; під час лікування дутастер = 80;дом, але рівні тиреотропн&= #1086;го гормону (ТТГ) &= #1073;ули дещо підвищені (н= 072; 0,4 мкМО/м&#= 1083;) порівняно з плацебо наприкінці однорічногl= 6; лікування. Однак, оскільки рівні ТТГ ко= 083;ивалися, середній діапазон ТТ = 43; (1,4–1,9 мкМО/= 084;л) залишався в межах норми (0,= 5‑5/6 мкМО/мл), рівні вільного тироксину були стабіл= 00;ними в межах норм= 080; та були однаковими як у групі пл&#= 1072;цебо, так і в групі <= span class=3DSpellE>дутастер = 80;ду, зміни рівня = 058;ТГ не вважалис= 03; клінічно значущими. У всіх клінічних дослідженнn= 3;х не було вияв= 083;ено доказів нег = 72;тивного впливу д = 91;тастериду на функцію щитовидної залози.

Неоплаз&= #1110;я молочної залози. Під час 2-річних клінічних випробуванn= 0;, що охоплювали 3374= пацієнто-роки впливу д = 91;тастериду, і на момент реєстрації = 91; 2-річному відкритому продовженнo= 0; було виявлено 2 випадки рак = 91; молочної залози у чоловіків, я= 082;і отримували дутастер = 80;д, і 1 випадок у пацієнта, який отрима = 74; плацебо. У 4-рі= чних клінічних дослідженнn= 3;х CombAT і REDUCE, що охоплювали 1748= 9 пацієнто-років впливу д = 91;тастериду та 5 027 паці= єнто-років впливу комб= 10;нації дутастеl= 8;иду і тамсул = 86;зину, випадків раку молочної залози не зареєстровk= 2;но в жодній групі лікування.

Вплив на чоловічу фертильнісm= 0;ь. В&= #1087;лив дутастеl= 8;иду 0,5 мг/добу на характерисm= 0;ики сперми оцінювали у здорових добровольцo= 0;в віком від 18 до= 52 років (дутасте = 88;ид: n =3D 27, плацебо: n =3D&nbs= p;23) протягом 52 тижнів лікування т = 72; 24 тижнів спос&= #1090;ереження після лікування. Через 52 тижні середнє відсоткове зниження загальної к= 10;лькості сперматозоo= 1;дів, об’єму сперми та ру= 093;ливості сперматозоo= 1;дів становило 23 %, = 26 % і 18 % відповідно = 91; групі ду = 90;астериду з поправкою на зміни порівняно з вихідним рі = 74;нем у групі плацебо. Концентрацo= 0;я сперми та морфологія сперми не змінювалисn= 3;. Після 24 тижнів спостережеl= 5;ня середній відсоток зміни загальної кількості с = 87;ерматозоїд&#= 1110;в у групі д= 091;тастериду залишався н = 72; 23 % нижчим, ніж вихідний рівень. У той час як серед= 085;і значення вс= 10;х параметрів = 91; всі моменти часу залиша = 83;ися в межах нормальних діапазонів = 10; не відповід = 72;ли попередньо визначеним критеріям к = 83;інічно значущої зміни (30 %), у двох пацієнтів у групі ду = 90;астериду кількість сперматозоo= 1;дів зменшилася більш ніж на 90= % від вихідного рівня на 52-му т= ;ижні з частковим відновленнn= 3;м на 24-му тижні спостережеl= 5;ня. Не можна виключити й = 84;овірність зниження чоловічої фертильносm= 0;і.

Т&= #1072;мсулозин

Т&= #1072;мсулозин підвищує максимальнm= 1; швидкість току сечі за рахунок зниження тонусу гладких м’я = 79;ів уретри і передміхурl= 6;вої залози, що усуває обструкцію. = 051;ікарський засіб також знижує вираженістn= 0; симптомів подразненнn= 3; та обструкції, = 091; розвитку яких істотн = 91; роль відіграє нетримання сечі та скор= 086;чення гладких м’язів нижніх відділів се = 95;овивідних шляхів. Таки= 081; ефект досягаєтьсn= 3; під час довготриваl= 3;ої терапії. Необхіднісm= 0;ь оперативноk= 5;о втручання або катетеризаm= 4;ії значно знижується.

А&= #1085;тагоністи α₁-адреноре= цепторів можуть зменшувати кров’яний тиск шляхом зниження загального = 87;ериферично&#= 1075;о опору. Під час дослідженнn= 3; впливу т = 72;мсулозину не спостерігаl= 3;ося клінічно значущого з = 85;иження артеріальнl= 6;го тиску.

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика

Б&= #1091;ла продемонстl= 8;ована біоеквіk= 4;алентність введення комбінації дутастер = 80;д/тамсулоз = 80;н і одночасно = 75;о введення ок = 88;емих доз дута = 89;териду і тамсул = 86;зину в капсулах. Д&#= 1086;слідження біоеквіk= 4;алентності одноразовиm= 3; доз було проведено я = 82; натще, так і після прийому їжі. Порівняно з= 10; станом натщ = 77;, у разі застосуванl= 5;я після прийому їжі спостерігаl= 3;ося 30 % зниження C_max (макс= 080;мальної концентрацo= 0;ї) тамсулоk= 9;ину у складі комбінації дутастер = 80;д/тамсулоз = 80;н. Їжа не впливала на AUC (площу під фармакокін= етичною кривою) т= 072;мсулозину.=

В&= #1089;моктування= ;

Д&= #1091;тастерид. Після пероральноk= 5;о введення одноразовоo= 1; дози 0,5 мг дутас= териду час до досягнення його піково= 11; концентрац&= #1110;ї в сироватці крові становив 1–3 години. Абсолютна біодосту = 87;ність становила приблизно 60 %. Прийом їжі н= 077; впливав на біодосту = 87;ність дутастеl= 8;иду.

Т&= #1072;мсулозин всмоктуєтьl= 9;я з кишечнику = 110; є майже повністю біодоступн&#= 1080;м. Як швидкіст= 00;, так і ступін= 100; всмоктуванl= 5;я тамсулоk= 9;ину знижуються, якщо його приймати протягом 30 хв&= #1080;лин після їди. Рівномірніl= 9;ть поглинання забезпечуєm= 0;ься прийомом Тамістеру в один і той же час доби після прийому одн = 86;типної їжі. Концентрацo= 0;я тамсулоk= 9;ину у плазмі крові є пропорційнl= 6;ю до дози. Післ&#= 1103; прийому одноразовоo= 1; дози там = 89;улозину після їди пікова концентрацo= 0;я у плазмі кро= 074;і досягаєтьсn= 3; приблизно через 6 годин. Рівноважна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; на 5-й день багаторазоk= 4;ого введення. Середня рівноважна концентрацo= 0;я (C_max) у пацієнтів є приблизно н = 72; дві третини вищою за концентрацo= 0;ю після одноразовоk= 5;о введення тамсулозин&#= 1091;. Хоча це явищ= 077; спостерігаl= 3;ося у пацієнтів = 083;ітнього віку, того ж самого результату можна очікувати і = 091; молодших пацієнтів.=

Р&= #1086;зподіл

Д&= #1091;тастерид має великий об’єм розподілу (300–= 500 л) і високу зв’язувані= ;сть з білками плазми кров= 10; (> 99,5 %). Після щоденного введення до = 79; концентрацo= 0;я дутастеl= 8;иду в сироватці крові досягає 65 % рівноважноo= 1; концентрацo= 0;ї через 1 місяць і при= 073;лизно 90 % — через 3 місяці. Рівн= 086;важна концентрацo= 0;я у сироватці крові (C_ss), яка становить приблизно 40 нг/мл, досягаєтьсn= 3; через 6 місяців введення до = 79;и 0,5 мг на добу. Середнє значення надходженнn= 3; дутастер = 80;ду з сироватки крові у сім’яну рідину становить 11,5 %= . Тамсулозин= . У чоловіків тамсулоз = 80;н зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми приблизно н = 72; 99 %. Об’єм роз&#= 1087;оділу є невеликим (приблизно 0,21/кг).

М&= #1077;таболізм

Д&= #1091;тастерид активно = 84;етаболізує&#= 1090;ься in vivo= . В умовах in vitro ду= 090;астерид метаболo= 0;зується цитохромом P450= 3A4 і 3A5, утворюючи три моно = 75;ідроксильо&#= 1074;аних метаболіти = 10; один диг= 10;дрокcильова&= #1085;ий метаболіт.=

П&= #1110;сля пероральноk= 5;о введення дутастерид&#= 1091; в дозі 0,5 мг/добу до досягнення рівноважноo= 1; концентрац&#= 1110;ї 1–15,4 % (середнє значення — 5,4 %) введеної дози дут = 72;стериду виділяєтьсn= 3; у кал у незмі&#= 1085;еному вигляді. Реш= 090;а виводиться = 79; калом у вигляді 4 основних метаболітіk= 4; (39 %, 21 %, 7 % і 7 %) і 6 другорядниm= 3; метаболітіk= 4; (менше 5 % кожен). У сечі людини виявлено лише незнач = 85;і кількості незміненогl= 6; дутастер = 80;ду (менше ніж 0,1 % дози). Там= ;сулозин. Енантіо&= #1084;ерна біоконвk= 7;рсія з тамсул = 86;зину гідрохлориk= 6;у [R(–)-ізомер] у S(+)‑= ізомер у людини не відбуваєтьl= 9;я. Тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6; активно = 84;етаболізує&#= 1090;ься ферментами цитохрому P450 у печінці, і менше 10 % дози виділяєтьсn= 3; у сечу в незміненомm= 1; вигляді. Але фармакок= 10;нетичний профіль метаболітіk= 4; у людини не встановленl= 0;й. Результати = ;досліджень in vitro вказують на те, що до метаболізмm= 1; тамсулоз = 80;ну залучаютьсn= 3; ферменти CYP3A4 і CYP= 2D6, а також незначною є участь інши = 93; ізоферментo= 0;в CYP. Пригніченн= я активності ферментів, які беруть участь у печінковомm= 1; метаболізмo= 0;, може призвести д = 86; посиленої дії тамс = 91;лозину. Перед виведенням = 79; сечею метаболіти тамсулоз = 80;ну гідрохлориk= 6;у піддаються широкому зв’язуваннn= 2; з глюкур = 86;нідом або сульфатом.=

В&= #1080;ведення

Д&= #1091;тастерид. Виведен= ня дутастеl= 8;иду залежить ві = 76; дози, і цей процес можн = 72; описати як такий, що відбуваєтьl= 9;я двома паралельниl= 4;и шляхами: оди= 085; є насичу = 74;аним при клінічн = 86; значущих концентрацo= 0;ях, а другий — ненасичува= ним. При низьких концентрацo= 0;ях у сироватці крові (менше 3 = нг/мл) &= #1076;утастерид швидко виводиться як залежним від концент = 88;ації, так і незалежним від концентрацo= 0;ї шляхом. Післ= 103; застосуванl= 5;я одноразовиm= 3; доз 5 мг або менших доз було виявле = 85;о ознаки швидкого кліренсу, а п&#= 1077;ріод напіввиведk= 7;ння становив ві = 76; 3 до 9 днів. При терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях після повто = 88;ного введення дози 0,5 мг/добу домінує пов= 10;льніший, лінійний шлях виведення, а період напіввиведk= 7;ння становить приблизно 3–5&n= bsp;тижнів.

Т&= #1072;мсулозин і його метаболіти виводяться переважно з = 089;ечею, в якій приблизно 9 % дози присутні у вигляді незміненої активної речовини. Пі= 089;ля внутрішньоk= 4;енного або пероральноk= 5;о введення в лікарській формі з негайним ви = 74;ільненням період н = 72;піввиведен&#= 1085;я тамсулоk= 9;ину, що міститьс= 03; у плазмі крові, коливаєтьсn= 3; в діапазоні від 5 до 7 годин= ;. У випадку з тамсул = 86;зином у капсулах з модифіковаl= 5;им вивільненнn= 3;м фармакокінk= 7;тика регулюєтьсn= 3; швидкістю п = 86;глинання. Справжній період н = 72;піввиведен&#= 1085;я тамсулоk= 9;ину, прийнятого після їди, становить приблизно 10 годин, а в рівноважніl= 1; концентрацo= 0;ї у пацієнтів = 212; приблизно 13 годин.

П&= #1072;цієнти літ= нього віку

Д&= #1091;тастерид. Фармако= кінетика дутастеl= 8;иду оцінюваласn= 3; у 36 здорових чоловіків у віці від 24 до 87 років після введення одноразовоo= 1; дози 5 мг. Значної залежності впливу д = 91;тастериду від віку пацієнта не спостерігаl= 3;ося, але період напіввиведk= 7;ння був коротши = 84; у чоловіків віком до 50 років. Статистичнl= 0;х відмінностk= 7;й у періоді напіввиведk= 7;ння не було при порівнянні = 75;рупи 50–69‑річних досліджуваl= 5;их з групою досліджуваl= 5;их віком понад 70 років. Та= мсулозин. Перехресне порівняльнk= 7; дослідженнn= 3; загального впливу т = 72;мсулозину гідрохлориk= 6;у (AUC [площі під фармакок= 10;нетичною кривою]) і періоду напіввиведk= 7;ння вказує на те, що фарма= ;кокінетичн = 72; дія тамс = 91;лозину гідрохлориk= 6;у може бути трохи тривалішою = 91; пацієнтів літнього віку порівняно з молодими здоровими добровольцn= 3;ми чоловічої статі. Власний клі= ;ренс не залежить від зв’язуваннn= 3; тамсулоз = 80;ну гідрохлориk= 6;у з α₁-кислим глікопро = 90;еїном, але знижується = 79; віком пацієнта, у результаті чого загальна ді= 03; є на 40 % сильнішою (AUC) m= 1; пацієнтів віком від 55 до= 75 років порів = 85;яно з дією у пацієнтів віком 20–32 рок&= #1080;.

Н&= #1080;ркова недостатніl= 9;ть

Д&= #1091;тастерид. Вплив ниркової недостатноl= 9;ті на фармакок= 10;нетику дутастеl= 8;иду не вивчали. Але у сечі людини виявляєтьсn= 3; менше 0,1 % дози= дутастер = 80;ду 0,5 мг у рівноважніl= 1; концентрацo= 0;ї, тому клініч = 85;о значущого підвищення концентрацo= 0;ї дутастеl= 8;иду у плазмі крові у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю очікувати н = 77; слід (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Т&= #1072;мсулозин. Фармако= кінетика тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у порівнювалk= 2;ся у 6 пацієнтів &= #1110;з нирковою недостатніl= 9;тю від слабког = 86; до помірног = 86; (30 ≤ CL_cr< = 70 мл / хв / 1,73 м^{2)
або від
помірного д
=
86;
тяжкого (10 ≤ CL_cr < 30 мл /&nb=
sp;хв / 1,73
м²) ступеня =
10;
у 6
досліджуваl=
5;их
з нормальни
=
84;
кліренсом (CL_cr < 90 мл /&nb=
sp;хв / 1,73
м²). У той час
як у
загальній
концентрацo=
0;ї
тамсулоk=
9;ину
гідрохлориk=
6;у
у плазмі
крові
спостерігаl=
3;ася
зміна в
результаті
змінного
зв’язуваннn=
3;
з α₁-кислим глікопро
=
90;еїном,
концентрацo=
0;я
незв’язаноk=
5;о
(активного) тамсулоз
=
80;ну
гідрохлориk=
6;у,
а також
власний
кліренс зал
=
80;шалися
відносно
стабільнимl=
0;.
Тому пацієн
=
90;ам
з нирковою
недостатніl=
9;тю
не потрібна
корекція
дози там
=
89;улозину
гідрохлориk=
6;у
в капсулах.
Але пацієнт
=
80;
з терміналь
=
85;ою
стадією
ниркової
недостатноl=
9;ті
(CL_cr < 10 мl=
3; / хв / 1,73
м²) не
досліджуваl=
3;ися.}

П&= #1077;чінкова не= достатністn= 0;

Д&= #1091;тастерид. Вплив печінкової недостатноl= 9;ті на фармакок= 10;нетику дутастеl= 8;иду не вивчали (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Оскільки дутастерид виводиться переважно шляхом метаболізмm= 1;, очікується, що рівні = 076;утастериду<= /span> у плазмі крові цих пацієнтів будуть підв = 80;щеними, а період напіввиведk= 7;ння — триваліши = 84; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Т&= #1072;мсулозин. Фармако&= #1082;інетику тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у порівнювалl= 0; у 8 пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (сту= 087;ені A і B за класифікацo= 0;єю Чайлда R= 12; П’ю) і у 8 суб’&= #1108;ктів із нормальною функцією печінки. У той час як за&#= 1075;альна концентрацo= 0;я тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у у плазмі крові зміню = 74;алася в результат= 10; варіабельн&= #1086;го зв’язуваннn= 3; з α₁-кислим глікопро = 90;еїном, концентрацo= 0;я незв’язаноk= 5;о (активного) тамсулоз = 80;ну гідрохлориk= 6;у не зазнавал = 72; значних змі = 85;, а відзначал = 72;ся тільки помірна (32 %) зміна кліре = 85;су незв’язаноk= 5;о тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у. Тому пацієнти з помірним по = 88;ушенням функції печінки не потребують = 82;орекції дози там = 89;улозину гідрохлориk= 6;у. Дію тамс = 91;лозину гідрохлориk= 6;у не вивчали у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки.=

Б&= #1077;зпека та клінічні дослідженнn= 3;

С&= #1077;рцева недостатніl= 9;ть. У 4-річному клінічному дослідженнo= 0; застосуванl= 5;я дутастеl= 8;иду у поєднанні = 079; тамсулоk= 9;ином для лікування доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхур&#= 1086;вої залози у 4 844 чоловіків (дослідженн= 03; CombAT) частот= 072; виникнення серцевої недостатноl= 9;ті (збірне поняття) у групі комбінованl= 6;ї терапії бул = 72; вищою (14/1610, 0,9 %), ніж у будь-якій групі мо = 85;отерапії дутастеl= 8;идом (4/1623, 0,2 %) або т = 72;мсулозином (10/1611, 0,6 %).

В окремому 4-річному клінічному = 76;ослідженні, в якому порі= 074;нювали плацебо з хімічною профілактиl= 2;ою дутастеl= 8;идом, з участю 8 231 чоловіка віком від 50 до= 75 років з попереднімl= 0; негативнимl= 0; результата&#= 1084;и біопсії на рак передміхурl= 6;вої залози і поч= 072;тковим рівнем ПСА 2,5–= 10,0 нг/мл у чоловіків від 50 до 60 рокі = 74; або 3–10,0 нг/мл у чоловіків віком понад 60&= nbsp;років (дослідженн= 03; REDUCE) частота ви= 085;икнення серцевої недостатноl= 9;ті у пацієнтів, які приймал = 80; дутастер = 80;д 0,5 мг 1 раз на добу (30/4105, 0,7 %), була вищою порівняно з пацієнтами, які приймал = 80; плацебо (16/4126, 0,4 %). Ретроспектl= 0;вний аналіз цьог = 86; дослідженнn= 3; показав вищ = 91; частоту серцевої недостатноl= 9;ті у пацієнтів, які приймал = 80; дутастер = 80;д і альфа-блока = 90;ор одночасно (12/1152, 1= %), порівняно з суб’єктами, які приймал = 80; дутастер = 80;д без альфа-блока = 90;ора (18/2953, 0,6 %), плацебо і альфа-блока = 90;ор (1/1399, <0,1 %) або плацебо без альфа-блока = 90;ора (15/2727, 0,6 %). Причинн= 086;го зв’язку між застосуванl= 5;ям дутастеl= 8;иду (окремо або у комбінації = 79; альфа-блока = 90;орами) і виникненняl= 4; серцевої недостатноl= 9;ті встановленl= 6; не було (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Рак передмі= ;хурової залози і низькодифе= 088;енційовані<= /span> пухлини. У 4-річному дослідженнo= 0;, в якому вивчали дію дутастер = 80;ду порівняно з плацебо, у 8 231 чоловіка віком від 50 до= 75 років з попереднімl= 0; негативнимl= 0; результата&#= 1084;и біопсії на рак передміхурl= 6;вої залози і поч= 072;тковим рівнем ПСА 2,5–= 10 нг/мл у чоловіків віком від 50 до= 60 років або 3–10 нг/мл у чоловіків віком від 60 років (дослідженн= 03; REDUCE) 6 706 суб’єктам було проведено г = 86;лкову біопсію простати (обов’язков = 91; за первинни = 84; протоколом), дані якої були викори = 89;тані для аналізу диференціюk= 4;ання за шкалою Глісона. У досліджен= ;ні було виявлено 1 517 пацієнтів з діагнозом рак простат = 80;. Більшість пухлин простати (70 %), виявлених з = 72; допомогою біопсії, в обох групах лікування мали високи = 81; рівень дифе = 88;енціювання (5–6 балів за шкалою Г = 83;ісона).

У групі ду = 90;астериду зареєстровk= 2;но більш висок = 91; частоту (n =3D 29, 0,9&= nbsp;%) низькодl= 0;ференційов= 072;ного раку простати (8–10 балів за шкалою Г = 83;ісона) порівняно з групою плацебо (n =3D 19, 0,6&= nbsp;%) (р =3D 0,15). У перші 2 роки дослідженнn= 3; кількість пацієнтів з раком перед= ;міхурової залози з пок= 072;зником 8–10 балів за шкалою Глісона бул= ;а однаковою в групі ду = 90;астериду (n =3D 17, 0,5 %) і в групі плацебо (n =3D 18, 0,5&= nbsp;%). Протягом 3–4-г&= #1086; років дослідженнn= 3; більша кількість в = 80;падків раку передм= 10;хурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Г = 83;ісона була діа = 75;ностована у групі д= 091;тастериду (n =3D 12, 0,5 %) порівняно з групою плацебо (n =3D 1, < 0,1&n= bsp;%) (р =3D 0,0035). Немає даних про вплив на ризик розвитку раку простати у чоловіків, які приймають дутастер = 80;д понад 4 роки. Відсоток пацієнтів з діагнозом раку передм= ;іхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Г = 83;ісона зберігався постійним у різні періоди дос = 83;ідження (1–2-й роки, 3–4-й роки) в групі <= span class=3DSpellE>дутастер = 80;ду (0,5 % у кожний період), у той час як у групі плацебо відсоток пацієнтів і = 79; низькоди = 92;еренційова&#= 1085;им раком простати (8–10 балів за шкалою Г = 83;ісона) був нижчим у 3–4-й роки, ніж m= 1; 1–2-й роки (< 0,1 % і 0,5 % відповідно) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Не було ніякої різниці в частоті випадків раку передм= ;іхурової залози з пок= 072;зником 7–10 балів за шкалою Г = 83;ісона (р =3D 0,81). У 4-річному клінічному дослідженнo= 0; лікування доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози (Combat), де п= ;ервинним протоколом не було передбаченl= 6; обов’язковm= 1; біопсію і вс= 110; діагнози раку проста = 90;и були встановленo= 0; на біопсії з= 072; показаннямl= 0;, частота випадків раку передм= 10;хурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Г = 83;ісона була 0,5 % (n =3D 8) у групі ду = 90;астериду, 0,7 % (n =3D 11) у групі тамсулоз = 80;ну та 0,3 % (n =3D 5) у груп= 110; комбінованl= 6;ї терапії. Зв’= 103;зок між застосуванl= 5;ям дутастеl= 8;иду і виникненняl= 4; низькоди = 92;еренційова&#= 1085;ого раку передміхурl= 6;вої залози залишаєтьсn= 3; нез’ясован&#= 1080;м.

Р&= #1072;к молочної залози у чоловіків.= Два е&#= 1087;ідеміологі= чні дослідженнn= 3; типу «випадок — контроль», одне проведено у США (n =3D 339 випадків раку молочн = 86;ї залози, n =3D 6 780 у групі контролю), а інше — у Великій Британії (n =3D 398 випадків раку молочн = 86;ї залози, n =3D 3 930 у групі контролю), на основі аналізу медичних ба = 79; даних не вия= 074;или ніякого збільшення ризику розвитку раку молочн = 86;ї залози у чоловіків при застосуванl= 5;і інгібіто = 88;ів 5α-редуктази. Результати першого дос = 83;ідження не показали = 079;в’язку з розвитком = 088;аку молочної за = 83;ози (відносний ризик при застосуванl= 5;і препарату ≥&nbs= p;1 року до встановленl= 5;я діагнозу раку молочн = 86;ї залози порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям < 1 року: 0,70, 95 % ДІ 0,34= 211;1,45). У другому дослідженнo= 0; відносний ризик раку м= 086;лочної залози, пов’язаний із застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; 5α-редуктази,&nb= sp;порівняно з таким без застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; 5α-редуктази = 089;тановив 1,08 (95 % ДІ 0,62–1,87).

П&= #1088;ичинний зв’язок між випадками раку молочн = 86;ї залози у чоловіків і довготриваl= 3;им застосуванl= 5;ям дутастеl= 8;иду не встановленl= 6;.

&nb= sp;

К&= #1083;інічні характерисm= 0;ики

П&= #1086;казання

Л&= #1110;кування помірних та тяжких симптомів д = 86;броякісної гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози. Змен= 096;ення ризику виникнення гострої зат = 88;имки сечі та необхідносm= 0;і хірургічноk= 5;о втручання у пацієнтів з помірними т = 72; тяжкими симптомами доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози.

&nb= sp;

П&= #1088;отипоказан= ;ня

Т&= #1072;містер не застосовувk= 2;ти для лікування жінок і діте= 081; (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період ваг= 110;тності або годування груддю»).

Т&= #1072;містер протипоказk= 2;ний пацієнтам з підвищеною = 95;утливістю до дутас = 90;ериду, інших інгібіторіk= 4; 5α-редуктаз = 80;, тамсулоk= 9;ину (включаючи і= 085;дукований тамсулоk= 9;ином ангіонеk= 4;ротичний набряк), інших компонентіk= 4; лікарськог&#= 1086; засобу або д= 086; сої і арахісу. = 058;амістер протипоказk= 2;ний пацієнтам, які мають в анамнезі ортостатичl= 5;у артеріальнm= 1; гіпотенз= 10;ю.

Тамі = 89;тер протипоказk= 2;ний пацієнтам з тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю.

&nb= sp;

В&= #1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /b>

Д&= #1086;слідження взаємодії л= 10;карського засобу Т = 72;містер з іншими лікарськимl= 0; засобами не проводили. Далі подано наявну інформацію про окремі компоненти.

Д&= #1091;тастерид

П&= #1088;о зниження рівнів простатоспk= 7;цифічного антигену (ПС= 040;) в сироватці крові під ча= 089; лікування дутастер = 80;дом та рекоменд = 72;ції відносно виявлення раку передміхурl= 6;вої залози див. = 91; розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

В&= #1087;лив інших лікарських засобів на фармакокінk= 7;тику дутастеl= 8;иду

З&= #1072;стосування разом з інгібітораl= 4;и CYP3A4 та/або P-г&= #1083;ікопротеїн= ;у. Д&#= 1091;тастерид переважно виводиться шляхом метаболізмm= 1;. Дослідженнn= 3; in vitro &#= 1087;оказують, що каталізатоl= 8;ами метаболізмm= 1; є CYP3A4 і CYP3A5. Офіційних досліджень взаємодії з = 072;ктивними інгібітораl= 4;и CYP3A4 не проводили. Проте в дослідженнo= 0; популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики концентрацo= 0;ї дутастеl= 8;иду в сироватці крові були в середньому = 74; 1,6–1,8 раза вищими у невеликої кількості тих пацієнт= 10;в, які одночасно лікувалися верапамі = 83;ом або дилт= 10;аземом (помірні інгібітори CYP3= A4 та інгібітори P-глікопро = 90;еїну), ніж у інших пацієнтів. П= 088;и довгострокl= 6;вому застосуванl= 5;і комбінації дутастер = 80;ду з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; є сильнодіючl= 0;ми інгібітораl= 4;и ферменту CYP3A4 (наприклад: ритонавір, індинаві = 88;, нефазодl= 6;н, ітраконk= 2;зол, кетоконk= 2;зол, які вводили перораль = 85;о), концентрацo= 0;я дутастеl= 8;иду в сироватці крові може підвищуватl= 0;ся. Подальше інгібуванн&#= 1103; 5α-редукт = 72;зи при посиленій дії дута = 89;териду є малоймовірl= 5;им. Але можливе зменшення ч = 72;стоти введення до = 79; дутастер = 80;ду у разі розвитку побічних ефектів. Слі= 076; відзначити, що у разі пригніченнn= 3; активності ферменту довгий пері = 86;д напіввиведk= 7;ння може стати щ= 077; довшим і суп= 091;тня терапія мож = 77; у такому випадку три = 74;ати понад 6 місяців до того, як буде досягнуто нової рівно = 74;ажної концентрацo= 0;ї. Застосуванl= 5;я 12 г холес = 90;ираміну через 1 годину післ= 03; застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози 5 мг д&= #1091;тастериду не впливало на фармакокінk= 7;тику дутастеl= 8;иду.

В&= #1087;лив дутастеl= 8;иду на фармакокінk= 7;тику інших лікарських засобів

У невеликому дослідженнo= 0; (N =3D 24) триваліст= 02; в два тижні з участю здорових чо = 83;овіків дутастеl= 8;ид (0,5 на добу) не впливав на фармакокінk= 7;тику тамсулоk= 9;ину або тера = 79;озину. У цьому досl= 3;ідженні також не бул= 086; виявлено ознак фа = 88;макодинамі&#= 1095;ної взаємодії. Дутастер = 80;д не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику варфариl= 5;у або диго = 82;сину. Це вказує на те, що дут&#= 1072;стерид не інгібує / н&= #1077; індукує активність ферменту CYP2C9 або Р-глі= 082;опротеїну-= переносникk= 2;. Дані дослід= ;жень взаємодії in vitro <= /i>вказують на те, що д&= #1091;тастерид не інгібує ферменти CYP1A2, CYP2D6, CYP2C9, CYP2CI9 або CYP3A4.

Т&= #1072;мсулозин

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; можуть знижувати артеріальнl= 0;й тиск, у тому числі разом зі знеболювалn= 0;ними лікарськимl= 0; засобами, інгібітораl= 4;и 5-фосфодіест= 077;рази та іншими α_{1-адреноблок=
072;торами
може
теоретично
=
87;ризводити
до посилено=
11;
гіпотензивl=
5;ої
дії. Тамі=
089;тер
не слід
застосовувk=
2;ти
в комбінаці=
11;
з іншими α₁-k=
2;дреноблока=
090;орами.}

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у і кетоко = 85;азолу (сильного інгібітора<= /span> CYP3A4) збільшує С_max та AUC тамсулоз = 80;ну гідрохлориk= 6;у у 2,2 та 2,8 раз&#= 1072; відповідно. = 057;умісне застосуванl= 5;я тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у і парокс = 77;тину (сильного інгібітора<= /span> CYP2D6) збільшує С_max та AUC тамсулоз = 80;ну гідрохлориk= 6;у у 1,3 та 1,6 раз&#= 1072; відповідно. Аналогічне збільшення очікується = 91; пацієнтів з= 10; слабким метаболізмl= 6;м CYP2D6 порівняно = 79; такими з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м при сумісному застосуванl= 5;і з сильними інгібітораl= 4;и CYP3A4. Ефект сумісного застосуванl= 5;я обох інгібі = 90;орів CYP3A4 та інгібіторіk= 4; CYP2D6 з тамсу = 83;озином клінічно не досліджуваk= 4;ся, однак потенційно може суттєв = 86; збільшуватl= 0;ся концентрацo= 0;я тамсулоk= 9;ину (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у (0,4 мг) і цим = 77;тидину (400 мг кожні 6 гl= 6;дин протягом 6 днів) призводило до зниження кліренсу (26 %) і збільшення AUC (площі під фармакокін= етичною кривою) (44 %) тамсулозин= 091; гідрохлориk= 6;у. Тамістеl= 8; слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти в комбінаці= 11; з цимети = 76;ином.

В&= #1080;черпного дослідженнn= 3; взаємодії тамсулоз = 80;ну гідрохлориk= 6;у і варфар = 80;ну не проводил = 80;. Результати обмежених досліджень in vitro &#= 1090;а in vivo є недостатніl= 4;и. З обережністn= 2; слід провод = 80;ти одночасне лікування варфарин = 86;м і тамсул = 86;зину гідрохлориk= 6;ом.

Н&= #1110;якої взаємодії н = 77; спостерігаl= 3;ося, коли там = 89;улозину гідрохлориk= 6; вводили одночасно з атенолол = 86;м або енал = 72;прилом, або ніфе = 76;ипіном, або теофіліном. Одночасне застосуванl= 5;я фуросемo= 0;ду призводить до зниження рівнів т = 72;мсулозину в сироватці крові, але, оскільки ці рівні залиш = 72;ються у межах норми, корекція дози не потр= 110;бна.

В умовах in vitro ні &= #1076;іазепам, ні пропр = 72;нолол, ні трихл = 86;рметіазид, ні хлорм = 72;динон, ні амітр = 80;птилін, ні дикло = 92;енак, ні глібе = 85;кламід, ні симва = 89;татин не змінюють вільну фракцію = 90;амсулозину у плазмі крові людин = 80;. Тамсулоk= 9;ин також не змінює вільні фракції = 76;іазепаму, пропранl= 6;лолу, трихлорl= 4;етіазиду і хлорма = 76;инону.

Н&= #1110;якої взаємодії н = 72; рівні печінковогl= 6; метаболізмm= 1; не спостерігаl= 3;ося під час досл= 110;джень in vitro з мікрос = 86;мальними фракціями печінки (показовою є система повR= 17;язаних з цитохромамl= 0; Р450 ферментів, що метаб = 86;лізують лікарські засоби) із застосуванl= 5;ям амітрипm= 0;иліну, сальбутk= 2;молу і глібен = 82;ламіду. Проте ди = 82;лофенак може підвищуватl= 0; швидкість виведення тамсулоз = 80;ну.

&nb= sp;

О&= #1089;обливості застосуванl= 5;я

К&= #1086;мбіновану терапію призначати після ретел= 00;ного аналізу співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к у зв’язку з потенційниl= 4; збільшенняl= 4; ризику побічних реакцій (зок= 088;ема серцевої недостатноl= 9;ті) та вивчення варіантів альтернатиk= 4;ного лікування, включаючи монотера = 87;ію. Побічні реакції з боку серцево-суд = 80;нної системи

З&= #1072; даними двох 4-річних клінічних досліджень, частота виникнення серцевої недостатноl= 9;ті (узагальнен = 80;й термін для всіх повідомленn= 0;, найбільше щодо серцев = 86;ї недостатноl= 9;ті та застійно= 11; серцевої недостатноl= 9;ті) була вищою в осіб, які лік&#= 1091;валися комбінацієn= 2; дутастер = 80;ду з альфа-блока = 90;ором, головним чином та = 84;сулозином, порівняно з особами, які не лікувалися такою комбінацієn= 2;. Частота серцевої недостатноl= 9;ті була низько= 02; (≤1 %) та варіабельнl= 6;ю у межах цих досліджень. = 044;испропорці&= #1111; у частоті виникнення серцево-суд = 80;нних побічних явищ немає в жодному з досліджень. Причинного = 79;в’язку між застосуванl= 5;ям дутастеl= 8;иду (окремо або у комбінації = 79; альфа-блока = 90;орами) і виникненняl= 4; серцевої недостатноl= 9;ті встановленl= 6; не було (див. розділ «Фар = 84;акологічні властивостo= 0;»)

П&= #1088;оведено метаанаl= 3;із 12 рандомі&#= 1079;ованих, плацебоl= 2;онтрольова= 085;их або порівняльнl= 0;х клінічних досліджень (n = =3D 18 802), в якому оцінювали ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-суд = 80;нної системи при застосуванl= 5;і дутастеl= 8;иду (порівняно з контрольноn= 2; групою). Не було встано = 74;лено стійкого статистичнl= 6; значущого збільшення ризику серц = 77;вої недостатноl= 9;ті (ВР [в&= #1110;дносний ризик] 1,05; 95 % ДІ 0,71–1,57), гострого інфаркту міокарда (ВР 1,= 00; 95 % ДІ 0,77–1,30) або інсульту (ВР 1,= 20; 95 % ДІ 0,88–1,64).

Р&= #1072;к передміхурl= 6;вої залози та пухлини вис = 86;кого ступеня за ш= 082;алою Глісона (низькоди = 92;еренційова&#= 1085;і)

У ході 4-річного клінічного дослідженнn= 3; з участю > 8 000 чоловіків віком від 50 до= 75 років з попереднім негативним = 88;езультатом біопсії на рак передміхурl= 6;вої залози та фоновим рів = 85;ем ПСА 2,5–10,0 нг/мл (дослідженн= 03; REDUCE) у 1 517 чоловіків було діагностовk= 2;но рак передмі = 93;урової залози. Відзначалаl= 9;ь вища частот = 72; виникнення раку передміхурl= 6;вої залози з диференціюk= 4;анням 8–10 балів за шкалою Г = 83;ісона у групі д= 091;тастериду (n =3D 29, 0,9 %) порівняно з групою плацебо (n =3D 19, 0,6 %). &= #1055;ричинного зв’язку між застосуванl= 5;ям дутастеl= 8;иду і виникненняl= 4; низькоди = 92;еренційова&#= 1085;ого раку передміхурl= 6;вої залози встановленl= 6; не було. Клінічна значущість цифрового д = 80;сбалансу не встановленk= 2;. Чоловіки, я&= #1082;і отримують Тамістер, мають регулярно проходити обстеження = 76;ля визначення ризику розвитку раку передм= 10;хурової залози, включаючи тест на п= 088;остатоспец&= #1080;фічний антиген.

У додатковомm= 1; послідовноl= 4;у дворічному = 89;постережен&#= 1085;і пацієнтів, які були учасниками первинного дослідженнn= 3;, при застосуванl= 5;і дутастеl= 8;иду як хімічної профілактиl= 2;и (дослідженн= 03; REDUCE) була встановленk= 2; низька частота нових випад = 82;ів раку передміхурl= 6;вої залози (груп= 072; дутастеl= 8;иду [n =3D 14] — 1,2 %, група плацебо [n =3D 7] — 0,7&nbs= p;%) без нових ідентифікоk= 4;аних випадків раку передм= 10;хурової залози з диференціюk= 4;анням 8‑10 балів за шкалою Г = 83;ісона. Довготриваl= 3;е послідовне (до 18 років) спостережеl= 5;ня пацієнтів з клінічного дослідженнn= 3; із застосуванl= 5;ям іншого і = 85;гібітора 5α-редукт = 72;зи (фінасте = 88;иду) як хімічної профілактиl= 2;и не показало статистичнl= 6; значущої різниці між групами = 92;інастериду і плацебо у показниках загального виживання (С= 056; [співвіднош = 77;ння ризиків] 1,02, 95 % ДІ 0,97–1,08) або виживання після діагностувk= 2;ння раку передміхурl= 6;вої залози (СР 1,01, 95 % ДІ 0,85–1,20).

В&= #1087;лив на прост = 72;тоспецифіч&#= 1085;ий антиген

К&= #1086;нцентрація простатоспk= 7;цифічного антигену (ПС= 040;) є важливим компонентоl= 4; скринінг = 86;вого процесу для виявлення раку передміхурl= 6;вої залози. Д= 091;тастерид здатний знижувати рівень сироватковl= 6;го простатоспk= 7;цифічного антигену у хворих приблизно н = 72; 50 % через 6 місяців лікування.=

У пацієнтів, які приймають Тамістер, потрібно визначити н = 86;вий початковий рівень ПСА через 6 місяців лікування цим препаратом. Надалі цей рівень рекомендуєm= 0;ься перевіряти регулярно. Будь-яке під= 090;верджене збільшення рівня ПСА вo= 0;д найнижчого рівня під ча= 089; застосуванl= 5;я Тамістеl= 8;у може бути свідченням наявності раку передм= 10;хурової залози або недотриманl= 5;я режиму лікування препаратом Тамістер і потребує ретельного вивчення, навіть якщо показники П = 57;А знаходятьсn= 3; у межах норм= 080; у чоловіків, які не лікувались інгібітораl= 4;и 5α‑редуктазl= 0;. При інтерпретаm= 4;ії показників = 55;СА у хворих, які лікуються препаратом Тамістер, слід зважат = 80; на попередн= 10; показники П = 57;А для порівняння. = 047;астосуванн&= #1103; лікарськогl= 6; засобу Т = 72;містер не впливає н= 072; використанl= 5;я рівня простатоспk= 7;цифічного антигену дл= 03; діагностикl= 0; раку передміхурl= 6;вої залози післ= 03; встановленl= 5;я його нового початковогl= 6; рівня. Загал= 100;ний рівень сироватковl= 6;го простатоспk= 7;цифічного антигену повертаєтьl= 9;я до початков = 86;го рівня протягом 6 місяців після припинення лікування.=

С&= #1087;іввідношен= ;ня ж вільного простатоспk= 7;цифічного антигену і загального його рівня залишаєтьсn= 3; сталим навіть під час лікуван = 85;я препаратом Тамістер. Якщо для визначення раку передміхурl= 6;вої залози ліка = 88; вирішить використатl= 0; відсотковиl= 1; показник вільного простатоспk= 7;цифічного антигену у пацієнта, який лікуєт= 00;ся препаратом Тамістер, ніякого корегуваннn= 3; показника вільного пр = 86;статоспеци&#= 1092;ічного антигену проводити н = 77; потрібно. Пе= 088;ед початком курсу лікування препаратом Тамістер та періодично під час лікування у = 087;ацієнтів з доброякіснl= 6;ю гіперплазіn= 8;ю передміхурl= 6;вої залози слід робити пальцеве ректальне обстеження, = 072; також застосовувk= 2;ти інші методи виявлення раку передміхурl= 6;вої залози.

Н&= #1080;ркова недостатніl= 9;ть

Л&= #1110;кування хворих з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну <= 10 мл/хв) потрібно проводити з обережністn= 2;, оскільки фармакокінk= 7;тику дутастеl= 8;иду у таких хворих не вивчали.

А&= #1088;теріальна гіпотенk= 9;ія

Я&= #1082; і у разі заст&#= 1086;сування інших α₁-адр= ;еноблокато = 88;ів, ортостатичl= 5;а гіпотенk= 9;ія може виникнути у пацієнтів, які лікувалися тамсулоз = 80;ном, і у рідкісни= 093; випадках може призвести д = 86; синкопе. &#= 1055;ри перших ознаках ортостатичl= 5;ої гіпотенk= 9;ії (запамороче = 85;ня, слабкість) пацієнтів, які розпоча = 83;и лікування препаратом Тамістер, слід перевести у положення сидячи або лежачи, поки симптоми не минуть.

П&= #1086;трібно дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при сумісно = 84;у застосуванl= 5;і альфа-ад = 88;еноблокато&#= 1088;ів, включаючи тамсулоз = 80;н, та інгібіторіk= 4; 5-фосфодіест= 077;рази. Альфа-ад = 88;еноблокато&#= 1088;и та інгібітори 5-фосфодіест= 077;рази є вазоди = 83;ататорами і можуть знижувати артеріальнl= 0;й тиск. Сумісн= 077; застосуванl= 5;я цих двох класів лікарських засобів мож = 77; потенційно спричинити = 89;имптоматич&#= 1085;у артеріальнm= 1; гіпотенз= 10;ю (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

І&= #1085;траопераці= ;йний синдром атонічної райдужки

П&= #1110;д час операці= 11; з приводу катаракти т = 72; глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували тамсулоз = 80;н, був відзначениl= 1; інтраопе = 88;аційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант син = 76;рому вузької зіниці). І&#= 1085;траопераці= йний синдром атонічної райдужки зб= 10;льшує ризик очних ускладнень під час або після опера = 94;ії. Тому лікування препаратом Тамістер не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам, яким заплан = 86;вано операцію з приводу катаракти. П= 110;д час передопераm= 4;ійного обстеження хірург-офта = 83;ьмолог і його бригада мають з’ясу = 74;ати, чи признача = 83;и пацієнтові раніше або тепер Та = 84;істер. Це дасть змогу передбачитl= 0; можливу появу ін = 90;раоперацій&#= 1085;ого синдрому атонічної райдужки пі = 76; час операці= 11;. Отримано поодинокі повідомленl= 5;я про позитив = 85;ий ефект відміни = 90;амсулозину за 1–2 тижні до операції з приводу катаракти т = 72; глаукоми, однак переваги і строки припинення лікування д = 86; операції з приводу катаракти т = 72; глаукоми не встановленo= 0;.

Н&= #1077;герметичні капсули

Д&= #1091;тастерид абсорбуєтьl= 9;я через шкіру, тому жінки т= 072; діти мають уникати контакту з негерметичl= 5;ими капсулами. Якщо рідина = 079; капсули потрапила н = 72; шкіру, її слід негайн = 86; змити водою = 079; милом.

І&= #1085;гібітори СYP3A4 та CYP2D6

С&= #1091;місне застосуванl= 5;я тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у з сильними інгібітораl= 4;и СYP3A4 (наприклаk= 6; кетокона = 79;олом) або — меншою мірою — з сильними інгібітораl= 4;и CYP2D6 (наприклад пароксет = 80;ном) може збільшуватl= 0; концентрацo= 0;ю тамсулоk= 9;ину (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Тому не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти тамсулоk= 9;ин пацієнтам, які лікуються сильними інгібітораl= 4;и СYP3A4, та рекомендовk= 2;но з обережністn= 2; застосовув&#= 1072;ти тамсулоk= 9;ин пацієнтам, які лікуються помірними інгібітораl= 4;и СYP3A4 (наприклаk= 6; еритроміциl= 5;ом), сильними аб = 86; помірними інгібітораl= 4;и CYP2D6, комбінацієn= 2; інгібіторі&#= 1074; СYP3A4 та CYP2D6 або пацієнтам з= 10; слабким метаболізмl= 6;м CYP2D6.

П&= #1077;чінкова недостатніl= 9;ть

В&= #1087;лив печінкової недостатноl= 9;ті на фармакок= 10;нетику дутастеl= 8;иду не вивчали. Через активний метаболізм дутастер = 80;ду та 3–5-тижневи&= #1081; період його напіввив = 77;дення лікування дутастер = 80;дом пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатніl= 9;тю слід проводити з обережністn= 2; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання», «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Р&= #1072;к молочної за = 83;ози у чоловіків

П&= #1086;відомляли про рідкісн= 10; випадки рак = 91; молочної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та у пост= 084;аркетингов&= #1080;й період. При цьому епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; вказують на відсутністn= 0; підвищення ризику розвитку раку молочн = 86;ї залози у чоловіків при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; 5α-редуктази. Лікарі повинні попередити своїх пацієнтів про необхіднісm= 0;ь негайно повідомлятl= 0; про будь-які зміни у ткан= 080;ні молочної за = 83;ози, наприклад про виділення і = 79; соска або припухлістn= 0;.

&nb= sp;

З&= #1072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю

Т&= #1072;містер протипоказk= 2;ний для лікування жінок. Дослі= 076;ження з вивчення впливу Т = 72;містер на вагітність, лактацію та фертильнісm= 0;ь не проводил = 80;. Далі надається інформація = 89;тосовно окремих компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу.

Ф&= #1077;ртильність= ;

Д&= #1091;тастерид впливає на характерисm= 0;ики еякуляту (зменшення кількості сперматозоo= 1;дів, об’єму еяку = 83;яту та рухливос = 90;і сперматозоo= 1;дів). Не виключений ризик зниже = 85;ня чоловічої фертильносm= 0;і. Оцінку впливу т = 72;мсулозину гідрохлориk= 6;у на кількіст= 00; або функцію сперматозоo= 1;дів не проводил = 80;.

В&= #1072;гітність

Я&= #1082; і інші інгібітори 5 = 45;-редуктаз = 80;, дутастеl= 8;ид перешкоджаn= 8; перетворенl= 5;ю тестостероl= 5;у у дигідр = 86;тестостеро&#= 1085;, що може гальмувати розвиток зовнішніх с = 90;атевих органів у плода чоловічої статі. Незна= 095;ну кількість дутастер = 80;ду було виявлено в еякуляті пр = 80; проведенні = 76;ослідження. Невідомо, чи впливає = 76;утастерид, що потрапив до організм = 91; жінки з сім’ям чоло = 74;іка, який лікується препаратом Тамістер, на плід чоловічої статі. Як і у разі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; 5α-редуктази, рекомендуєm= 0;ься користуватl= 0;ся презерватиk= 4;ом під час статевого акту, якщо жінка вагіт = 85;а, а чоловік лікується препаратом Тамістер, з метою запобіганнn= 3; потрапляннn= 2; сім’я до орг= 072;нізму жінки. Немає доказів тог = 86;, що введення тамсулоз = 80;ну гідрохлориk= 6;у вагітним самкам щурі = 74; та кролів у дозах, що перевищуютn= 0; терапевтичl= 5;і, негативно впливає на плід.

Г&= #1088;удне годування =

Н&= #1077;відомо, чи проникають дутастер = 80;д та тамсу = 83;озин у грудне молоко жінк = 80;.

&nb= sp;

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>Здат = 85;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

Д&= #1086;слідження з вивчення впливу ліка = 88;ського засобу Т = 72;містер на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; не проводилисn= 3;. Однак пацієнтів потрібно проінформуk= 4;ати про можливе виникнення симптомів, пов’язаних = 79; ортостатичl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпотенk= 9;ією, зокрема про запаморочеl= 5;ня, при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Т = 72;містер.

&nb= sp;

С&= #1087;осіб застосуванl= 5;я та дози

Д&= #1086;рослі (включаючи пацієнтів літнього ві = 82;у)

Р&= #1077;комендован= ;а доза лікарс= 00;кого засобу Т = 72;містер — 1 капсула (0,5 м= 075; / 0,4 мг) на добу. Л&= #1110;карський засіб прийм = 72;ти пероралn= 0;но через 30 хвилин післ= 03; споживання їжі в один і той же час. Капсулу слі = 76; ковтати цілою, не від&#= 1082;ривати і не розжовуватl= 0;, оскільки пр = 80; контакті із = 074;містом капсули можливе подразненнn= 3; слизової оболонки рота та глотки.

Т&= #1072;містер можн= 072; застосовувk= 2;ти для заміщення комбінованl= 6;ї терапії = 76;утастеридо&#= 1084; та тамсу = 83;озину гідрохлориk= 6;ом з метою полегшення лікування. З= 072;міна лікарським засобом = 58;амістер дутастеl= 8;иду або тамс = 91;лозину гідрохлориk= 6;у при моно = 90;ерапії можлива, якщ= 086; це клінічно обґрунтоваl= 5;о.

Н&= #1080;ркова недостатніl= 9;ть

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ику лікарськогl= 6; засобу Т = 72;містер у пацієнтів = 079; нирковою недостатніl= 9;тю не вивчали. Змінювати дозу лікарс= 00;кого засобу для лікування таких пацієнтів н = 77; потрібно (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

П&= #1077;чінкова недостатніl= 9;ть

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ику лікарськогl= 6; засобу Т = 72;містер у пацієнтів із печінковою недостатніl= 9;тю не вивчали, тому його слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при легкій т= 072; помірній печінковій недостатноl= 9;ті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»). Хворим з тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю лікарський засіб проти = 87;оказаний (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

&nb= sp;

Д&= #1110;ти. Застосу&= #1074;ання протипоказk= 2;но.

&nb= sp;

П&= #1077;редозуванн= ;я

Д&= #1072;них про випадки передозуваl= 5;ня лікарськогl= 6; засобу Т = 72;містер немає. Далі н&#= 1072;дається інформація = 89;тосовно окремих компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу.

Д&= #1091;тастерид

З&= #1072; даними клінічних досліджень = 91; добровольцo= 0;в, разові дози дутастер = 80;ду до 40 мг/добу (у 80&n= bsp;разів вищі за терапевтичl= 5;і) протягом 7 днів не викликали занепокоєнl= 5;я щодо безпек = 80; їх застосуванl= 5;я. Під час клін= 110;чних досліджень застосовувk= 2;ли дози дут = 72;стериду по 5 мг/добу протягом 6 місяців без появи додат = 82;ових побічних реакцій порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям дутастеl= 8;иду у дозі 0,5 мг/добу. Спец&#= 1080;фічного антидоту немає, тому у разі можлив = 86;го передозуваl= 5;ня слід проводити с = 80;мптоматичн&#= 1091; та підтримуваl= 3;ьну терапію.

Т&= #1072;мсулозин

Н&= #1072;дходили повідомленl= 5;я щодо гострого пе = 88;едозування тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у у дозі 5 мг, в результаті = 03;кого спостерігаl= 3;ась гостра арте = 88;іальна гіпотенk= 9;ія (систолічни = 81; артеріальн&= #1080;й тиск 70 мм р= т. ст.), блювання та діарея, які лікувал = 80; інфузією рідини, післ= 103; чого пацієн = 90; відчув полегшення = 91; той самий день. У разі гострої артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії, яка виникає після передозуваl= 5;ня тамсулоk= 9;ину гідрохлориk= 6;у, слід забезпечитl= 0; підтримку діяльності = 89;ерцево-суди&= #1085;ної системи. Пацієнту в такому стан= 10; потрібно прийняти го = 88;изонтальне положення, щоб відновити артеріальнl= 0;й тиск і нормалізувk= 2;ти частоту сер = 94;евих скорочень. Якщо це не допоможе, слід призна = 95;ити плазмозk= 2;мінники, а у разі необхідносm= 0;і — судинозвужm= 1;вальні засоби. Потрібно стежити за функцією нирок і проводити загально = 87;ідтримувал&#= 1100;ну терапію. Діаліз може виявитися неефективнl= 0;м, оскільки тамсулозин&#= 1091; гідрохлориk= 6; майже повністю зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми. При передозуваl= 5;ні, щоб запобігти абсорбції, у пацієнта необхідно викликати блювання. Якщо прийнято великі дози = 083;ікарського засобу, треб= 072; провести промивання шлунка, дати активоване вугілля та проносне, наприклад сульфат натрію.

&nb= sp;

П&= #1086;бічні реакції

І&= #1085;формацію про одночасне застосуванl= 5;я одержано з дослідженнn= 3; CombAT, в якому порівнювалl= 0; комбінацію дутастер = 80;ду в дозі 0,5 мг та тамсулоз = 80;ну 0,4 мг 1 раз на добу протягом 4 років і м= 086;нотерапію цими засоба = 84;и. Інформацію про побічні реакції окр = 77;мих компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу (д= 091;тастериду та тамсу = 83;озину) також наведено нижче. Не про всі побічні = 088;еакції, що відзначали при застосуванl= 5;і окремих компонентіk= 4; лікарськог&#= 1086; засобу, повідомлялl= 0; при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Т = 72;містер, і тому інформацію про побічні реакції при застосуванl= 5;і окремих ком = 87;онентів лікарськогl= 6; засобу Т = 72;містер також включено в дану інструкцію.

З&= #1072; даними 4-річного дослідженнn= 3; CombAT, відсоток побічних реакцій, визначених дослідникаl= 4;и протягом першого, другого, тре= 090;ього та четвертого років лікування, змінювався: відповідно 22&n= bsp;%, 6 %, 4 % та 2 % при комбінованo= 0;й терапії = 76;утастеридо&#= 1084; і тамсул = 86;зином; 15 %, 6 %, 3 % та 2 % при= монотера = 87;ії дутастеl= 8;идом; 13 %, 5 %, 2 %, та 2 % при= ; монотера = 87;ії тамсулоk= 9;ином. Вищий відсоток побічних реакцій у групі, яка отримувала комбінованm= 1; терапію, протягом першого рок = 91; лікування зумовлений вищими показникамl= 0; репродуктиk= 4;них порушень, а саме поруше = 85;ь еякуляцo= 0;ї, які спостерігаl= 3;ись у групі. Побі&#= 1095;ні реакції, що виникали = 079; частотою ≥ 1&nbs= p;% протягом першого рок = 91; застосуванl= 5;я, за даними дослідницьl= 2;их аналізів CombAT, REDUCE, а також клінічних досліджень монотера = 87;ій окремими ко = 84;понентами лікарськогl= 6; засобу, наведені в таблиці. Інф= 086;рмація щод&#= 1086; побічних реакцій = 90;амсулозину базується н = 72; даних, що доступні на відповідниm= 3; медичних ресурсах. Частота їх виникнення може зростати пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і дутастер = 80;ду та тамсу = 83;озину.

Ч&= #1072;стота виникнення побічних реакцій, вия= 074;лених у клінічних дослідженнn= 3;х, визначаєтьl= 9;я за такими категоріямl= 0;: часто (≥ 1/100 — < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 R= 12; < 1/100), рідко (≥ 1/10000 —<&= nbsp;1/1000), дуже рідко (< = ;1/10000).

П&= #1086;бічні реакції класифіковk= 2;ні за системам = 80; органів та наведені у порядку зниження ст = 91;пеня їх тяжкості.

Системи органів

Побічні реакції

Дутасте= ;рид + тамсул= 086;зин ^а<= /p>

Дутасте= ;рид

Тамсулозин= ;^c

З боку нервової системи

Неприто= ;мність

-

-

Рідко

Запамор= ;очення

Часто

-

Часто

Головни= ;й біль

-

-

Нечасто= ;

З боку серця

Серцева недостатні= 089;ть (узагальнен&#= 1080;й термін¹)=

Нечасто= ;

Нk= 7;часто^d

-

Посилен= ;е серцебиття

-

-

Нечасто= ;

З боку судинної системи

Пl= 6;стуральна гіпотеl= 5;зія

-

-

Нечасто= ;

З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки і середості&#= 1085;ня

Риніт

-

-

Нечасто= ;

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Запор

-

-

Нечасто= ;

Діарея<= /o:p>

-

-

Нечасто= ;

Нудота<= /o:p>

-

-

Нечасто= ;

Блюванн= ;я

-

-

Нечасто= ;

З боку шкіри та підшкірних тканин

Аl= 5;гіоневроти= 095;ний набряк

-

-

Рідко

Синдром= ;

Сm= 0;івенса — Джонсона

-

-

Дуже рідко

Кропив’= ;янка

-

-

Нечасто= ;

Висипан= ;ня

-

-

Нечасто= ;

Свербіж= ;

-

-

Нечасто= ;

З боку репродукти= 074;ної системи і мо&= #1083;очних залоз

Пl= 8;іапізм

-

-

Дуже рідко

Імпотен= ;ція³

Часто

Чk= 2;сто^b

-

Порушен= ;ня³ (знижен= ;ня) лібідо

Часто

Чk= 2;сто^b

-

Порушен= ;ня^{3^} еякуляці&#= 1111;

Часто

Чk= 2;сто^b

Часто

Захворю= ;вання моло&#= 1095;них залоз²<= /p>

Часто

Часто^b<=
/sup>

-

Загальні розлад= и

Астенія= ;

-

-

Нечасто= ;

^a <=
/span>Д&= #1091;тастерид + тамсулоз = 80;н: у дослідженнo= 0; CombAT частот = 72; цих побічни = 93; реакцій знижується = 79; кожним наступним роком з 1-го до 4-го.

^b <=
/span>З досліджень монотера = 87;ії доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози д = 91;тастеридом.

^с&=
nbsp;З основної інформації = 79; безпеки = 90;амсулозину для країн ЕС.

^d <=
/span>Д&= #1086;слідження = REDUCE.

¹⁼ &#= 1059;загальнени= й термін «серцева недостатніl= 9;ть» включає: застійну серцеву недостатніl= 9;ть, серцеву нед = 86;статність, недостатніl= 9;ть лівого шлун = 86;чка, гостру серцеву недостатніl= 9;ть, кардіогk= 7;нний шок, гостру недостатніl= 9;ть лівого шлуночка, недостатніl= 9;ть правого шлуночка, гостру недо = 89;татність правого шлуночка, недостатніl= 9;ть шлуночка, кардіопуль&= #1084;ональну недостатніl= 9;ть, застійну кардіопаті&#= 1102;.

^2 <=
/span>В&= #1082;лючаючи гіпересm= 0;езію та збільшення = 84;олочних залоз.

^3 <=
/span>по&= #1073;ічні реакції, пов’язані з порушенням статевої функції, асоціюютьсn= 3; з лікування = 84; дутастер = 80;дом (включаючи монотера = 87;ію та комбінацію = 79; тамсулоз = 80;ном). Ці побічні реакції можуть тривати після припи = 85;ення лікування. Вплив ду = 90;астериду на їх тривалість невідома.

^{^=} &#= 1042;ключаючи зменшення об’єму сперми.

Д&= #1072;ні постмарl= 2;етингових досліджень

У = постмарк = 77;тинговому спостережеl= 5;ні побічні реакції фіксувалисn= 3; на основі спонтанних повідомленn= 0;, тому точна частота таких реакцій невідома.=

М&= #1086;нотерапія д= 091;тастеридом<= /span>

З боку імунно= 11; системи

Ч&= #1072;стота невідома: алергічні реакції, вкл= 102;чаючи висип, свербіж, кропив’янкm= 1;, локалізоваl= 5;ий набряк та ангіоневро&= #1090;ичний набряк.

З боку психік = 80;

Ч&= #1072;стота невідома: депресія.=

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини

Р&= #1110;дко: алопеція (головним чином, втрат= 072; волосся на тілі), гіпертрихоk= 9;.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та м= 086;лочних залоз

Ч&= #1072;стота невідома: тестикулярl= 5;ий біль та набр= 103;к.

М&= #1086;нотерапія т= 072;мсулозином<= /span>

З&= #1072; даними п = 86;стмаркетин&#= 1075;ового спостережеl= 5;ня, під час операції з приводу катаракти т = 72; глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували ^= 5;₁-адренобл = 86;катори, включаючи тамсулоз = 80;н, був відзначениl= 1; інтраопе = 88;аційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант син = 76;рому вузької зіниці) (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

П&= #1110;д час післ= 03;реєстрацій&#= 1085;ого застосуванl= 5;я були додаткові повідомленl= 5;я про випадки фібриляції передсердь, аритмії, тахікардії, диспное, &#= 1085;осових кровотеч, порушень зору, в т. ч. у вигляді зниження його гостроти, мультиформ&= #1085;ої еритеми, ексфоліатиk= 4;ного дерматиту т = 72; сухості слизової оболонки ротової порожнини, асоційованo= 0; із застосуванl= 5;ям тамсулоk= 9;ину. Інші дані

У ході клінічного дослідженнn= 3; (дослідженн= 03; REDUCE) у чоловіків, які лікувалися дутастер = 80;дом, відзначалаl= 9;ь вища частот = 72; виникнення раку передміхурl= 6;вої залози (за шкалою Г = 83;ісона — 8–10) порівняно з групою плацебо (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» та «Фармако = 83;огічні властивостo= 0;»). Причинного зв’язку між застосуванl= 5;ям дутастеl= 8;иду і виникненняl= 4; раку передміхурl= 6;вої залози висо = 82;ого ступеня за шкалою Г = 83;ісона встановленl= 6; не було. За даними клінічних досліджень та постм = 72;ркетингови&#= 1093; спостережеl= 5;ь повідомлялl= 6;ся про випадки раку молочн = 86;ї залози у чоловіків (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пов= 110;домлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

По = 74;ідомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім за= 082;онним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконаг&= #1083;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

&nb= sp;

Т&= #1077;рмін придатностo= 0;. 2 роки.=

&nb= sp;

У&= #1084;ови зберігання. Збер= 10;гати при температурo= 0; не вище 30 °С у недоступноl= 4;у для дітей місці. Після відкриття флакона препарат використатl= 0; протягом 90 днів.

&nb= sp;

У&= #1087;аковка

Ф&= #1083;акони з поліетиленm= 1; високої щільності з поліпропілk= 7;новими кришками, з системою за = 93;исту від відкриття дітьми та силікагелеl= 4; осушувачем. По 30 або по 90 капсул у флаконі; по 1 &#= 1092;лакону в картонній коробці.

&nb= sp;

К&= #1072;тегорія відпуску. За рецептом.=

&nb= sp;

В&= #1080;робник. ЛАБО= 056;АТОРІОС ЛЕОН ФАРМА С.А.

&nb= sp;

М&= #1110;сцезнаходж= ;ення виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності

К&= #1072;лле Ла Валліна C/Н, Поліго&= #1085;о Індастрo= 0;ал Наватедk= 8;ера, Віллаквo= 0;ламбре, 24193, Іспанія.=

Системи органів	Побічні реакції	Дутасте= ;рид + тамсул= 086;зин ^а<= /p>	Дутасте= ;рид	Тамсулозин= ;^c
З боку нервової системи	Неприто= ;мність	-	-	Рідко
Запамор= ;очення	Часто	-	Часто
Головни= ;й біль	-	-	Нечасто= ;
З боку серця	Серцева недостатні= 089;ть (узагальнен&#= 1080;й термін¹)=	Нечасто= ;	Нk= 7;часто^d	-
Посилен= ;е серцебиття	-	-	Нечасто= ;
З боку судинної системи	Пl= 6;стуральна гіпотеl= 5;зія	-	-	Нечасто= ;
З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки і середості&#= 1085;ня	Риніт	-	-	Нечасто= ;
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Запор	-	-	Нечасто= ;
Діарея<= /o:p>	-	-	Нечасто= ;
Нудота<= /o:p>	-	-	Нечасто= ;
Блюванн= ;я	-	-	Нечасто= ;
З боку шкіри та підшкірних тканин	Аl= 5;гіоневроти= 095;ний набряк	-	-	Рідко
Синдром= ; Сm= 0;івенса — Джонсона	-	-	Дуже рідко
Кропив’= ;янка	-	-	Нечасто= ;
Висипан= ;ня	-	-	Нечасто= ;
Свербіж= ;	-	-	Нечасто= ;
З боку репродукти= 074;ної системи і мо&= #1083;очних залоз	Пl= 8;іапізм	-	-	Дуже рідко
Імпотен= ;ція³	Часто	Чk= 2;сто^b	-
Порушен= ;ня³ (знижен= ;ня) лібідо	Часто	Чk= 2;сто^b	-
Порушен= ;ня^{3^} еякуляці&#= 1111;	Часто	Чk= 2;сто^b	Часто
Захворю= ;вання моло&#= 1095;них залоз²<= /p>	Часто	Часто^b<= /sup>	-
Загальні розлад= и	Астенія= ;	-	-	Нечасто= ;