ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІН= 057;ТРУКЦІЯ=

дл= 103; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

РОСУСТh= 0;Р

(ROSUSTAR)

Склад:

діюча речовина: розувастатl= 0;н;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить розувастат&#= 1080;ну (у формі розувастатl= 0;ну кальцію) 10 мг, 20 мг або 40 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна (тип 102); кальці= 02; гідрофосфаm= 0;; кросповідоl= 5;; магнію стеарат;

= 87;лівкове покриття Opadry^{®
II Pink 85F240091:}спирт полівінілоk= 4;ий, титану діоксид (E&= nbsp;171), макрогол, тальк, заліза окси = 76; червоний (E 172).

Лі= 082;арська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

10 мг −<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з гравіюваннn= 3;м «RS 10» на одній стороні та гладкі з інш= 086;ї;

20 мг −<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з гравіюваннn= 3;м «RS 20» на одній стороні та гладкі з іншої;

40 мг − круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з гравіюваннn= 3;м «RS 40» на одній стороні та гладкі з інш= 086;ї.

Фармакотер&= #1072;певтична група.

Г&= #1110;поліпідемі= ;чні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Код АТХ С10А А07.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Механізм дії.

Ро&= #1079;увастатин − це селективниl= 1; та конкурен = 90;ний інгібітор ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3;-кофермент А на мевалон= 072;т, попередник холестеринm= 1;. Основним мі = 89;цем дії розувастатl= 0;ну є печінка, орган-мішен= 00; для зменшення рівнів холестеринm= 1;.

Ро&= #1079;увастатин збільшує кількість рецепторів ліпопротеїl= 5;ів низької щільності (Л= 055;НЩ) на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ліпопротеїl= 5;ів дуже низько= 11; щільності (ЛПДНЩ), таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ.

= 060;армакодина&= #1084;ічна дія

Ро&= #1079;увастатин знижує підвищений = 88;івень холестеринm= 1; ЛПНЩ, загального холестеринm= 1; та тригліцериk= 6;ів і підвищує рівні холестеринm= 1; ліпопротеїl= 5;ів високої щіл= 00;ності (ЛПВЩ). Він також зменшує рівні аполі = 87;опротеїнів В (апоВ), холестеринm= 1; (ХС)-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, тригліцериk= 6;ів (ТГ)-ЛПДНЩ та підвищує рівень аполіпопроm= 0;еїнів А (апоА-І) (таблиця 1). Розувастатl= 0;н також зменшує співвідношk= 7;ння ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-= неЛПВЩ/ХС-ЛП= 042;Щ та апоВ/апоА-І.

= 058;аблиця 1 Відповідь на дозу у пацієнтів і = 79; первинною гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та I= 030;b (відкориго = 74;ана середня відсоткова зміна порів = 85;яно з вихідним рівнем)

&= #1044;оза <= o:p>	N<= /p>	&= #1061;С-ЛПНЩ<= o:p>	&= #1047;агаль-ний ХС	&= #1061;С-ЛПВЩ<= o:p>	ТГ<= o:p>	&= #1061;С-неЛПВЩ<= o:p>	&= #1072;поВ<= o:p>	&= #1072;поA-I
Плац= ;ебо	13	˗7	˗5	˗3	˗3	˗7	˗3	0
5	17	˗45<= /p>	˗33<= /p>	13	˗35	˗44<= /p>	˗38<= /p>	4
10	17	˗52<= /p>	˗36<= /p>	14	˗10	˗48<= /p>	˗42<= /p>	4
20	17	˗55<= /p>	˗40<= /p>	8	˗23	˗51<= /p>	˗46<= /p>	5
40	18	˗63<= /p>	˗46<= /p>	10	˗28	˗60<= /p>	˗54<= /p>	0

Тера&= #1087;евтичний ефект досягаєтьсn= 3; протягом 1 тижня після початку застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну, 90 % максимальнl= 6;го ефекту − через 2 тижні. Максимальнl= 0;й ефект зазвичай досягаєтьсn= 3; через 4 тижні та триває надалі.

Клінічна ефективнісm= 0;ь.

Ро&= #1079;увастатин ефективний = 91; лікуванні дорослих із гіперхолесm= 0;еринемією − із гіпертр= 080;гліцеридем&= #1110;єю або без неї − незалежно в= 10;д раси, статі чи віку, а також пацієнтів о = 89;обливих груп, таких як хворі на цукровий ді = 72;бет або пацієнт = 80; із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

За об’єднанимl= 0; даними досліджень фази ІІІ, розувастатl= 0;н ефективно знижував рівні холес = 90;ерину у більшості пацієнтів і = 79; гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IIb (середній по= 095;атковий рівень ХС-ЛПНЩ приблизно 4,8 ммоль/л) до цільових значень, встановленl= 0;х визнаними рекомендацo= 0;ями Європейськl= 6;го товариства = 79; вивчення атеросклерl= 6;зу (EAS; 1998); приблизно у 80 % пацієнтів= ;, які приймал = 80; розувастатl= 0;н у дозі 10 мг, вдалося досягти нор = 84;ативних цільових рівнів ХС-ЛПНЩ за EAS (< 3 ммоль/л).

У великому дослідженнo= 0; 435 пацієнтів із гетерозигоm= 0;ною сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією приймали розувастатl= 0;н у дозах від 20 до 80 мг за схемою посиленого = 90;итрування дози. Сприятливиl= 1; вплив на пок= 072;зники ліпідів та досягнення цільових рі = 74;нів відзначавсn= 3; при всіх дозах. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів лікування) Х= 057;-ЛПНЩ знизився на 53 = %. У 33 % пацієнтів було досягн = 91;то нормативниm= 3; рівнів ХС-ЛПНЩ за EAS (<= 3 мм&= #1086;ль/л).

У відкритому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз відповідь н = 72; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозах 20−40 мг вивчалася у 42 пацієнтів і = 79; гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. У загальній популяції рівень ХС-ЛПНЩ знизився в с= 077;редньому на 22 %.=

У клінічних дослідженнn= 3;х за участю обмеженої кількості пацієнтів спостерігаk= 4;ся адитивний ефект розувастатl= 0;ну на зниження рівня тригліцериk= 6;ів при застосу = 74;анні у комбінаці= 11; з фенофібратl= 6;м та на підвищення рівнів ХС-ЛПВЩ при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з ніацином (див. розділ <= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: TimesNewRoman;mso-fareast-language:UK'>«Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я»).

У багатоцентl= 8;овому, подвійному сліпому, пла= 094;ебо-контрол= ьованому клінічному дослідженнo= 0; (METEOR) 984 пацієнти віком 45−70 років із низьким ризиком ішемічної х = 74;ороби серця (визначеним як ризик за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою < 10 % протягом 10 років), середнім значенням ХС-ЛПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/дл), але із с= ;убклінічни = 84; атеросклерl= 6;зом (визначеним за збільшенняl= 4; товщини комплексу інтима-меді = 72; сонної арте = 88;ії – ТКІМСА) були рандомізовk= 2;ні до 2 груп та приймали 1 раз на добу або 40 мг розувастатl= 0;ну, або плацебо протягом 2 років. Порівняно і = 79; плацебо розувастатl= 0;н значно сповільнювk= 2;в прогресуваl= 5;ня максимальнl= 6;ї ТКІМСА у 12 точ= ках сонної артерії на ˗0,0145 мм/&#= 1088;ік [95 % довірчий інтервал ˗0,0196, ˗0,0093; p < 0,0001]. Зміна п&#= 1086;рівняно з вихідним рівнем становила ˗0,001= 4 мм/рік (˗0,12 %/рік – статистичнl= 6; незначуща) у групі розувастатl= 0;ну порівняно і = 79; прогресуваl= 5;ням +0,0131 мм/рік (1,12 %/рік, p<0,0001) у групі плацебо. Прямої кореляції між зменшен = 85;ям ТКІМСА та зниженням ризику пору = 96;ень з боку серцево-суд = 80;нної системи про = 76;емонстрова&#= 1085;о не було. До дослідженнn= 3; METEOR були залучені пацієнти із низьким ризиком ішемічної хвороби сер = 94;я, які не були представниl= 2;ами цільової по = 87;уляції застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозі 40 мг. Дозу 40 мг слід застосовувk= 2;ти лише пацієн = 90;ам із тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних розладів (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

В інтервенціl= 1;ному дослідженнo= 0; розувастатl= 0;ну з метою обґрунтуваl= 5;ня застосуванl= 5;я статинів як засобу первинної профілактиl= 2;и (JUPITER) вплив розувастатl= 0;ну на частоту значних атеросклерl= 6;тичних серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; оцінювали у 17 802 чоловіків (≥ 50 років) та жін&#= 1086;к (≥ 60 років).

Уч&= #1072;сники дослідженнn= 3; були випадковим чином розподіленo= 0; до груп плацебо (n =3D 8901) або розувас = 90;атину в дозі 20 мг 1 ра = 79; на добу (n =3D 8901), і з&#= 1072; ними спостерігаl= 3;и в середньом = 91; протягом 2 років.

Ко&= #1085;центрації холестеринm= 1;-ЛПНЩ зменшились на 45 % (p < 0,001) у груп= 10; розувастатl= 0;ну порівняно з групою плацебо.

Ре&= #1090;роспективн= ;ий аналіз дани = 93; підгрупи па = 94;ієнтів високого ризику із вихідним зн = 72;ченням > 20 % за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою (1558 учасників) виявив значне зниження частоти комбінованl= 6;ї кінцевої точки, що охоплювала смерть від с= 077;рцево-судин= них ускладнень, інсульт та інфаркт міокарда (р =3D 0,028= ), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Зменшення абсолютногl= 6; ризику становило 8,8 випадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної смертності лишався незміненим = 91; цій групі високого ри = 79;ику (р =3D 0,193). Ретроспектl= 0;вний аналіз дани = 93; підгрупи високого ризику (9302 учасники загалом) із вихідним значенням ≥ 5% за шкалою SCORE (екстраполь = 86;вано з метою вклю= 095;ення даних учасників віком понад 65 років) вияви= 074; значуще зниження частоти комбінованl= 6;ї кінцевої точки, що охоплювала смерть від с= 077;рцево-судин= них ускладнень, інсульт та і= 085;фаркт міокарда (р =3D 0,000= 3), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Зниження абсолютногl= 6; ризику, вираженого за частотою виникнення ускладнень, становило 5,1 випадку на 1000 = пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної смертності = 91; цій підгруп= 10; високого ризику лиша = 74;ся незміненим (= 088; =3D 0,076).

У дослідженнo= 0; JUPITER 6,6 % учасникіk= 4; групи прийому роз = 91;вастатину та 6,2 % учасників групи плацебо при = 87;инили застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну через небаж = 72;ні явища. Найбільш частими небажаними явищами, що призводили до припинення = 83;ікування, були: міалгі= 103; (0,3 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,2 % − плацебо), абдомінальl= 5;ий біль (0,03 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,02 % − плацебо) та висипанн= 03; (0,02 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,03 % − плацебо). Найбільш частими небажаними явищами, що с&#= 1087;остерігали= ся у групі розувастатl= 0;ну із частотою, більшою або рівною відзначеніl= 1; у групі плацебо, бул= 080; інфекції сечових шляхів (8,7 % у групі розувастатl= 0;ну, 8,6 % − плацебо), назофарингo= 0;т (7,6 % у групі роз= 091;вастатину, 7,2 % − плацебо), біль у спині (7= ,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,9 % − плацебо) т= 072; міалгія (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,6 % − плацебо).

Особливі групи пацієнтів.=

= 044;іти.

У подвійному сліпому, рандомізовk= 2;ному, багатоцентl= 8;овому, плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; = 12-тижневому дослідженнo= 0; (n =3D 176, 97 учасникі = 74; чоловічої т = 72; 79 − жіночої статі) із подальшим 40-тижневим періодом (n =3D 173, 96 учасників чоловічої т = 72; 77 − жіночої статі) відкритого титрування дози розувастатl= 0;ну пацієнти віком 10−17 років (на II−IV стадії розвитку за Таннером, дівчата, у яких менструаціo= 1; почалися щонайменше 1 рік тому) із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією протягом 12 тижнів отримували розувастатl= 0;н у дозі 5, 10 або = 20 мг/добу або плацебо, після чого всі учасник = 80; щодня приймали розувастатl= 0;н протягом 40 тижнів. На початку дослідженнn= 3; приблизно 30 % пацієнтів були віком 10−13 років та приблизно 17 %, 18 %,= 40 % та 25 % із них знаходилисn= 0; на ІІ, ІІІ, IV та V стадії розв = 80;тку за Таннером відповідно.

Рі&= #1074;ень ХС-ЛПНЩ зменшився н = 72; 38,3 %, 44,6 % та 50,0 % відповідно = 91; групах прийому розувастатl= 0;ну в дозі 5, 10 та 20 мг порівняно і = 79; 0,7 % у групі плацебо.

На&= #1087;рикінці 40-тижневого періоду відкритого титрування дози для досягнення цільового рівня (максимальн = 72; доза становила 20 мг один раз на добу) у 70 із 173 пацієнтів (40,5 %) вдалося досягти цільового рівня ХС-ЛПН= 065; менше 2,8 ммоль/л.

Пі&= #1089;ля 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування н = 77; було виявлено жодного впливу на ріст, масу, ін&= #1076;екс маси тіла (ІМТ) або статеве дозрівання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Досвід клінічного дослідженнn= 3; дітей та під= 083;ітків обмежений, і довготриваl= 3;і ефекти розувастатl= 0;ну (> 1 року) на статеве дозрівання невідомі. Це дослідженнn= 3; (n =3D 176) не дає можl= 3;ивості порівнюватl= 0; рідкі небажані явища.

Розу&= #1074;астатин також вивчали у 2-річному від&#= 1082;ритому дослідженнo= 0; із цільовою титрацією дози у 198 дітей з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією у віці від 6 до= 17&n= bsp;років (88 учасників чоловічої статі та 110 – жіночої статі, стаді= 103; розвитку за Таннером <II= -V). Початков&= #1072; доза для всі= 093; пацієнтів становила 5 мг розувастатl= 0;ну один раз на добу. Па= 094;ієнтам віком від 6 до 9 років (n =3D 64) дозу титрували д = 86; максимальнl= 6;ї дози 10 мг один раз на добу, а пацієнтам віком від 10 до 17 років (n =3D 134) – до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу.

Після 24 місяців лікування розувастатl= 0;ном середнє зниження ві = 76; вихідного значення ХС-ЛПНЩ, визначене за методом найменших квадратів, становило -43 % (вихідн= 080;й рівень: 236 мг/дл, місяць 24: 133 мг/дл). Для кl= 6;жної вікової групи середнє зниження ві = 76; вихідного значення ХС-ЛПНЩ, визначене за методом найменших квадратів, становило -43% (вихідний рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл), -= 45% (вихідний рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл) та -35% (вихідний рівень: 241 мг/дл, місяць 24: 153 мг/дл) у віко= ;вих групах від 6 до <10, від 10 до <14 o= 0; від 14 до <18 років відповідно.

Резу&= #1083;ьтатом застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозах 5 мг, 10 м= 075; і 20 мг також були статистичнl= 6; значущі середні зміни у порівнянні = 79; вихідними показникамl= 0; таких вторинних &#= 1079;мінних величин ліпідів і ліпопротеїl= 5;ів: ХС-ЛПВЩ, загальний Х = 57;, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ТГ/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ, апоВ, апоВ/апоА-1. Кожна з цих змін де= 084;онструвала<= /span> поліпшення ліпідних реакцій і зберігаласn= 3; протягом 2 років.

Після 24 місяців лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не = 073;уло (див. розділ «Особливос&= #1090;і застосуванl= 5;я»).=

У рандомізовk= 2;ному, подвійному сліпому, плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091;, багатоцентl= 8;овому, перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; вивчали розувастатl= 0;н &= #1091; дозі 20 мг один раз на добу у порівнянні = 79; плацебо за участю 14 дітей та підлітків (віком від 6 до 17 років) з гом&= #1086;зиготною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. Дослідженнn= 3; включало активну 4-тижневу підготовчу фазу з дотриманняl= 4; дієти, під час якої пацієнтів лікували ро = 79;увастатино&#= 1084; у дозі 10 мг, перехресну фазу, що складалася = 79; 6-тижневого періоду лікування розувастатl= 0;ном в дозі 20 мг із попереднім = 72;бо подальшим 6-тижневим лікуванням плацебо, та 12-тижневу підтримуюч&= #1091; фазу, протягом якої всі пацієнти отримували 20 мг розувастатl= 0;ну. Пацієнти, як= 110; перебув = 72;ли на терапії езетимібом або аферезо = 84;, продовжуваl= 3;и отримувати це лікуванн= 03; протягом ус= 00;ого дослідженнn= 3;.

Статист&= #1080;чно значуще (p =3D 0,005) зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (22,3 %; 85,4 мг/дл, або 2,2 ммоль/л) спостерігаl= 3;и через 6 тижнів лік = 91;вання розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у порівнянні = 79; плацебо. Спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значуще зниження загального ХС (20,1%, р=3D0,003), ХС-неЛПВЩ (22,9%, р=3D0,003) і апоВ (17,1%, р=3D0,0= 24). Також спостерігаl= 3;ося зниження рівнів ТГ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ та апоВ/апоА-&#= 1030; після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у порівнянні = 79; плацебо. Зни= 078;ення рівня ХС-ЛПН= 065; через 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг з наступними 6&nb= sp;тижнями лікування плацебо зберігалосn= 3; протягом 12 тижнів безперервнl= 6;ї терапії. У одного пацієнта спостерігаl= 3;ося подальше зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (8,0 %), загального ХС (6,7 %) і ХС-неЛПВЩ (7,4 %) після 6 тижнів лікування з = 090;итруванням дози до 40 мг.

Під час продовженнn= 3; відкритого лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у 9 k= 9; цих пацієнт= 10;в до 90 тижнів зниження рівня ХС-ЛПН= 065; зберігалосn= 3; в межах від -12,1 % до -21,3 %.

У відкри= тому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз у 7 оцінюваниm= 3; дітей і підлітків (у віці від 8 до 17 років) з гомозиготнl= 6;ю сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією (див. вище) відсоток зн = 80;ження рівня ХС-ЛПН= 065; (21,0 %), загального ХС (19,2 %) та ХС-неЛПВЩ (21,0 %) від вихідно = 75;о рівня після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном в дозі 20 мг відповідав тому, що спос&#= 1090;ерігалося у вищезгаданl= 6;му дослідженнo= 0; у дітей та підлітків з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

Європей&= #1089;ьке агентство з лікарських засобів відмовилосn= 3; від зобов’я = 79;ання надавати результати досліджень розувастатl= 0;ну у всіх підгрупах дітей з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, первинною комбінованl= 6;ю (змішаною) дисліпідемo= 0;єю та для профілактиl= 2;и порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи (див.&n= bsp;розділ «Спосіб зас= тосування та дози» для отримання інформації щодо застосуванl= 5;я дітям).

= Фармакокін&= #1077;тика.

Всмоктуван= ;ня.

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я максимальна концентрацo= 0;я (C_max) розувастатl= 0;ну у плазмі ков= 110; досягаєтьсn= 3; приблизно через 5 годин. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить приблизно 20 %.

Розподіл.

Ро&= #1079;увастатин значним чином захоплюєтьl= 9;я печінкою, як= 072; є основним місцем синтезу хол = 77;стерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розпо = 76;ілу розувастатl= 0;ну становить приблизно 134 л. Близько 90 % розувастатl= 0;ну зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;, переважно з альбуміном.

Метаболізм= ;.

Ро&= #1079;увастатин зазнає незначного метаболізмm= 1; (приблизно 10 %). Дослідженнn= 3; метаболізмm= 1; in = vitro= із використанl= 5;ям гепатоцитіk= 4; людини свід = 95;ать, що розувастатl= 0;н є слабким субстратом для метаболізмm= 1; на основі фе= 088;ментів цитохрому Р450. Основним задіяним із = 86;ферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними визначенимl= 0; метаболітаl= 4;и є N-десметилов= 080;й та лактоновий метаболіти. N-десметил-ме&#= 1090;аболіт приблизно н = 72; 50 % менш активн= ;ий, ніж розувастатl= 0;н, лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивним. На розувастатl= 0;н припадає більше 90 % активності циркулюючоk= 5;о інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Виведення.

Пр&= #1080;близно 90 % дози розувастатl= 0;ну виводиться = 91; незміненомm= 1; стані з кало= 084; (разом всмок= 090;ана та невсмокт = 72;на діюча речовина), решта виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненій формі. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння із плазми крові становить приблизно 19 годин і не збільшуєтьl= 9;я при підвищенні дози. Середн= 108; геометричнk= 7; значення плазмового = 82;ліренсу становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – 21,7 %). Як і в інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, печінкове захоплення розувастатl= 0;ну відбуваєтьl= 9;я за участю мембранногl= 6; транспортеl= 8;а OATP-C, який відіграє важливу рол= 00; у печінкові = 81; елімінації розувастатl= 0;ну.

Лінійність= ;.

Си&= #1089;темна експозиція (AUC) розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; дозі. При багаторазоk= 4;ому щоденному застосуванl= 5;і параметри ф = 72;рмакокінет&#= 1080;ки не змінюються.

Особливі групи пацієнтів<= u>.

= 055;ацієнти різного вік = 91; та статі.
Не спостерігаl= 3;ося клінічно значущого впливу віку або статі на &#= 1092;армакокіне= тику розувастатl= 0;ну у дорослих. Фармакокінk= 7;тика розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією була подібною до = 092;армакокіне&= #1090;ики у дорослих добровольцo= 0;в (див. розділ «Діти»).

= 055;ацієнти різної раси.

До&= #1089;лідження фармакокінk= 7;тики виявили, що у пацієнтів азійської раси (японців, китайців, філіппінціk= 4;, в’єтнамців та корейців) медіанні значення AUC та= C_max приблизно вдвічі вищі, ніж у європейців; = 091; індійців медіанні значення AUC та= C_maxпідв= ищені приблизно в 1,3= раза. Аналіз популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїднl= 6;ї та негроїдної = 88;ас.

= 055;ацієнти з порушеннямl= 0; функції нирок.

У дослідженнo= 0; у пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну або N-десметил-ме= ;таболіту у осіб зі слабкою чи п= 086;мірною недостатніl= 9;тю відзначено не було. У пацієнтів і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) плазмо&#= 1074;і концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну були в 3 рази, а рівні N-де= сметил-мета = 73;оліту в 9 разів вищими, ніж у &= #1079;дорових добровольцo= 0;в. Рівноважні плазмові концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у пацієнтів, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, були прибли = 79;но на 50 % вищими, ніж у здорових добровольцo= 0;в.

= 055;ацієнти з порушеннямl= 0; функції печінки.

У дослідженнo= 0; пацієнтів і = 79; різними ступенями порушення печінкових функцій ознак підви = 97;еної експозиції розувастатl= 0;ну не було виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався = 91; 7 або менше балів за шкалою Чайлда–П’ю. Однак у 2 пацієнтів, стан яких оцінювався = 91; 8 та 9 балів за шкалою Чайлда–П’ю, системна експозиція була щонайменше = 74;двічі вища, ніж у пацієнтів і = 79; меншими бал = 72;ми. Досвід застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну пацієнтам, стан яких оцінюється = 91; більше ніж 9 балів за шкалою Чайлда–П’ю, відсутній.

Пац= ієнти з генетични = 84; поліморфізl= 4;ом.

Роз&#= 1087;оділ інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, в тому числі розувастатl= 0;ну, відбуваєтьl= 9;я за участю транспортнl= 0;х білків ОАТР1В1 та BCRP. У п&= #1072;цієнтів із генетичним поліморфізl= 4;ом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) і= снує ризик підвищеної експозиції розувастатl= 0;ну. При окремих формах поліморфізl= 4;у SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА експозиція розувастатl= 0;ну підвищена порівняно і = 79; генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціальне генотипуваl= 5;ня в клінічній практиці не передбаченk= 7;, але пацієнтам і = 79; таким полім = 86;рфізмом рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу розувастатl= 0;ну.

Діти.

Фарм&#= 1072;кокінетичн= і параметри у дітей із гет= 077;розиготною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією віком від 10 до= 17 років повністю не визначені. Невелике дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики розувастатl= 0;ну (у формі таблеток) за участю 18 пацієнтів дитячого віку показало, що його експоз = 80;ція у дітей подібна до експозиції = 91; дорослих пацієнтів. Також результати свідчать, що значних відхилень пропорційнl= 6; дозам не очікується.

Кл= 110;нічні характерисm= 0;ики.

Показання.

= 051;ікування гіперхолесm= 0;еринемії.

Застосl= 6;вувати дорослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років із первинною гіперхолесm= 0;еринемією (типу ІІа, в тому числі і= 079; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією) або змішано= 02; дисліпідем&= #1110;єю (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосуванl= 5;я інших немедикамеl= 5;тозних засобів (наприклад фізичних вправ, зниже= 085;ня маси тіла) є недостатніl= 4;.

За&= #1089;тосовувати дорослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років пр&= #1080; гомозиготнo= 0;й сімейній гіперхолесm= 0;еринемії як доповнен = 85;я до дієти та інших ліпідознижm= 1;ючих засобів (наприклад аферезу ЛПН = 65;) або у випадк= 072;х, коли таке лікування є недоцільниl= 4;.

= 055;рофілактик&= #1072; серцево-суд = 80;нних порушень.

h= 7;астосовува= 090;и для запобіганнn= 3; значним сер = 94;ево-судинни&= #1084; порушенням = 91; пацієнтів, які, за оцінками, мають високий ризик першого випадку сер = 94;ево-судинно&= #1075;о порушення (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»), як доповнення = 76;о корекції інших факторів ризику.

=

Пр= 086;типоказанн&= #1103;.

Підвищена чутливість до розувастат= ину або будь-якl= 6;ї із допоміжних речовин лікарськог= о засобу.

Активні захворюван= ня печінки, в тому числі зі стійкими підвищення= м рівнів плазмових трансаміна= з невідомої етіології та будь-якиl= 4;и підвищення= м рівнів плазмових трансаміна= з, що втричі перевищуют= ь верхню межу норми (ВМН).

Тяж= ;кі порушення функції нирок (кліренсом креатиніну < 30 мл/хв).

Міопатія.

Одночасне застосуван= ня циклоспори= ну.

Одночасне застосуван= ня комбінації софосбувір= /велпатасві = 88;/воксилапре&= #1074;ір (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= .

Ваг= ;ітніст= ;ь.<= /span>

Період годування груддю.

Застосува= 085;ня жінкам ре&#= 1087;родуктивно= го віку, які не використов= ують належні засоби конт= ;рацепції.

Розm= 1;вастатин у дозі 40 мг протипоказk= 2;ний пацієнтам зі схильністю до міопатії/ра = 73;доміолізу.<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'> До факторів такого = 88;изику належат&= #1100;:

по= ;мірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв);

гі= ;потиреоз;

на= ;явність в особистому або родинному анамнезі спадкових м= ’яз= ових захворюван= ь;<= /span>

на= ;явність в анамнезі міотоксичн= ості на фоні застосуван= ня інших інгібіторі= в ГМГ-КоА-ре= ;дуктази або фібратів;

зл= ;овживання алкоголем;<= /o:p>

ситуації, що можуть призвести до підвищен= ;ня концентрац= ії розува= стаину в плазмі крові;

на= ;лежність до азійсь= кої раси;

одночасне застосуван= ня фібратів (дl= 0;в. розділи «Особливос= ті застосуван= ня», «Взаємодія з іншими ліl= 2;арськими засобами та інші види взаємодій= » та «Фар= 084;акокінетик&= #1072;»).

=

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Вп= лив супутніх лікарсn= 0;ких засобів на розувастатl= 0;н.

Інгібі= 090;ори транспортнl= 0;х білків.

i= 6;озувастати&= #1085; є субстрато = 84; для деяких транспортнl= 0;х білків, в тому числі печінковогl= 6; транспорте&#= 1088;а захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортеl= 8;а BCRP. Одночасне застосуваl= 5;ня розу&= #1074;астатину із лікарськимl= 0; засобами, що пригнічуютn= 0; ці транспортнo= 0; білки, може призводити до підвищення концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну в плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).

Ци= клоспорин<= i>.

i= 9; разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з циклоспори= ном значення AUC розувастатl= 0;ну були в середньому приблизно у 7 разів вищим = 80;, ніж ті, які спостерігаl= 3;ися у здорових добровольцo= 0;в (див. таблицю 2= ). Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я цих засобів протипоказk= 2;не (див. розділ «= Протипl= 6;казання»). На концентрацo= 0;ю циклоспориl= 5;у в плазмі крові одночасний прийом з розувастатl= 0;ном не впливав.

Інгібітори протеази.

j= 1;оча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протеази може значно збільшуватl= 0; експозицію розувастатl= 0;ну (див. таблицю 2= ). Наприклад, у дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тики одночасне застосуванl= 5;я 10 мг розувастатl= 0;ну та комбінов = 72;ного лікарськогl= 6; засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавірm= 1;/ 100 мг ритонавіру), у здорових добровольцo= 0;в супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; AUC та C_max розувастатl= 0;ну приблизно в 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та деяких комбінацій інгібіторіk= 4; протеази мо = 78;ливе після ретельного обміркуванl= 5;я корекції дози розувастатl= 0;ну, виходячи із очікуваногl= 6; зростання експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій», таблицю 2).

Гем= фіброзил та інші ліпідознижm= 1;вальні засоби.

i= 4;дночасне застосуванl= 5;я з гемфіброзиl= 3;ом призводило до зростанн= 03; AUC та C_max розувастатl= 0;ну в 2 рази (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

h= 2;иходячи із даних спеціальниm= 3; досліджень, фармакокінk= 7;тично значущої взаємодії з = 092;енофібрато&= #1084; не очікується, однак можли = 74;а фармакодинk= 2;мічна взаємодія. Гемфіброзиl= 3;, фенофібрат, інші фібрат = 80; та ліпідознижm= 1;вальні дози (> 1 г/добу) ніацин (нікотинова кислота) збільшують ризик міопатії пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ймовірно за рахунок тог = 86;, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовуюm= 0;ь окремо. Одно= 095;асне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозі 40 мг та фібратів протипоказ&= #1072;не (див. розділи «Прот&= #1080;показання» та &laqu= o;Особливост= 110; застосуванl= 5;я»). Таким пацієнтам застосm= 1;вання розувастатl= 0;ну слід починати з дози 5 мг.

Езетим= 110;б.

i= 4;дночасне застосуванl= 5;я розу&= #1074;астатину в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнта = 84; із гіперхол = 77;стеринеміє&#= 1102; призводило до зростанн= 03; AUC розувастатl= 0;ну в 1,2 раза (таблиця= ; 2). Не можна виключати фармакодинk= 2;мічної взаємодії між l= 8;озувастати= 085;ом та езетимібом, що може призвести д = 86; побічнl= 0;х реакцій (див. розділ «Особлl= 0;вості застосуванl= 5;я»).

Антаци= 076;ні зас= оби.

i= 4;дночасне застосуванl= 5;я із суспензіямl= 0; ан&= #1090;ацидів, що містять гідроксид алюмінію аб = 86; магнію, знижувало концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну в плазмі крові приблизно н = 72; 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застос = 91;вання антацидних засобів через 2 годи = 85;и після прийому розувастатl= 0;ну. Клінічна зн = 72;чущість цієї взаємодії н = 77; вивчалася.

Ери= троміцин.

i= 4;дночасне застосуванl= 5;я з еритроміциl= 5;ом знижувало AUC розувастатl= 0;ну на 20 %, а C_max – на 30 %. Ця взаємодія може бути спричинена посиленою перистальтl= 0;кою кишечнику внаслідок дії еритроміциl= 5;у.

Тикагрелор.=

i= 4;дночасне застосуванl= 5;я з тикагрелорl= 6;м може спричиняти ниркову недостатніl= 9;ть і може впливати на ниркову екскрецію розувастатl= 0;ну, збільшуючи ризик його накопиченнn= 3;. У деяких вип= 072;дках спільний прийом тикагрелорm= 1; та розуваст = 72;тину призводив д = 86; зниження функції нир = 86;к, підвищення рівня креатинфосm= 2;окинази (КФК) та рабдоміоліk= 9;у. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів рекомендуєm= 0;ься проводити контроль функції нирок та рів= 085;я КФК.

Фермен= 090;и цитохрому Р450<= /span>.

i= 6;ез&= #1091;льтати досліджень in = vitro та = in = vivo св&= #1110;дчать, що розувастатl= 0;н не інгібує і не стимулює ізоферментl= 0; цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатl= 0;н є слабким субстратом цих ізоферментo= 0;в. Таки&= #1084; чином, взаємодії з лікарськимl= 0; засобами в р= 077;зультаті метаболізмm= 1;, опосередков= ;аного Р450, не очікується. Не спостерігаl= 3;ося клінічно значущих взаємодій між розувастатl= 0;ном та флуконазолl= 6;м (інгібіторо = 84; CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазоl= 3;ом (інгібіторо = 84; CYP2A6 та CYP3A4).

Вза= ємодії, що вимагают= 00; корекції до = 79;и розувастатl= 0;ну.

i= 9; разі необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну з іншими лікарськимl= 0; засобами, зд= 072;тними підвищуватl= 0; експозицію розувастатl= 0;ну, дозу розувастатl= 0;ну потрібно скоригуватl= 0;. Якщо очікується, що експозиція (AUC) розувастатl= 0;ну зросте приблизно в 2 або більше разів, його за= стосування слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальнm= 1; добову дозу розуваl= 9;татину слід скоригуватl= 0; таким чином, щоб очікува = 85;а експозиція розувастатl= 0;ну не перевищу = 74;ала експозицію, що відзначаєтn= 0;ся при прийомі дози 40 мг/добу без застосуванl= 5;я лікарських засобів, що з ним взаємодіют&= #1100;; наприклад, при застосуванl= 5;і з гемфіброзиl= 3;ом доза розувастат&= #1080;ну становитимk= 7; 20 мг (збільшення експозиції = 74; 1,9 раза), при застосуванl= 5;і із комбінацієn= 2; ритонавір/а = 90;азанавір – 10 мг (збільшення = 074; 3,1 раза).

k= 1;кщо інший лікарський засіб збільшує AUC розувастатl= 0;ну менш ніж у 2 рази, початкову д = 86;зу зменшувати не потрібно, але слід дот= 088;имуватися обережностo= 0; при збільшенні дози цього лікарськогl= 6; засобу до понад 20 мг.

= 058;аблиця 2 Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатl= 0;ну

(AUC; в порядку зменшення величини) за опубліковаl= 5;ими даними клінічних досліджень=

Реж = 80;м дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Режим дозування розувастат= 080;ну	Зміни AUC розувастат= 080;ну*
Зk= 3;ільшення AUC розувастат= 080;ну в 2 рази або більше, ніж у= 2 рази
велпата&#= 1089;вір/воксl= 0;лапревір (400 мг-100 мг-100 мг) + воксилапре= 074;ір (100 мг) 1 раз на добу, 15 днів	10 мг, однора= ;зова доза	↑ 7,4 раза
&= #1062;иклоспорин від 75 мг до 200 мг= 2 рази на добу, 6 місяців	10 мг 1 раз на добу, &nbs= p; 10 днів	↑ 7,1 раза
Даролу= тамід 600 мг 2 рази на добу, 5 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 5,2 раза=
= 056;егорафеніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>	5 мг, одноразова доза	↑ 3,8 раза
&= #1040;тазанавір 300 мг/ ри = 90;онавір 100 мг 1 раз на добу, 8 днів	10 мг, однора = 79;ова доза=	↑ 3,1 раза
= 042;елпатасвір 100 мг 1 раз на добу	10 мг, одноразова доза	↑ 2,7 раза=
= 054;мбітасвір 25 мг/ паритапрев= 110;р 150 мг/ ритонавір 100 мг 1 раз на добу/дасабу&#= 1074;ір 400 мг 2 рази, 14 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 2,6 раза=
= 043;разопревір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг 1 раз на до&#= 1073;у, 11 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 2,3 раза=
= 043;лекапревір 400 мг/ пібрентасв= 110;р 120 мг 1 раз на д= 086;бу, 7 днів	5 мг 1 раз на добу, <= span style=3D'mso-spacerun:yes'> &nbs= p; 7 днів	↑ 2,2 раза=
Лопінав&#= 1110;р 400 мг/ ритонавір 100 мг 2= рази на добу, 17 днів<= /span>	20 мг один раз = &= #1085;а добу, 7 днів<= o:p>	↑ 2,1 раза
Кло= 087;ідогрель 300 мг навантажув= 072;льна доза, підтри&= #1084;уюча доза 75 мг протягом &nbs= p; 24 годин	20 мг, 1 раз на добу	↑ 2 рази
&= #1043;емфіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза=	↑ 1,9 раза
Збільш= 077;ння AUC розувастат= 080;ну менше ніж у 2 рази
&= #1045;лтромбопак 75 мг 1 ра= 079; на добу, 5 дніk= 4;	10 мг, однора = 79;ова доза=	↑ 1,6 раза
&= #1044;арунавір 600 мг/ ритонаві= 088; 100 мг 2 рази на добу,= 7 днів	10 мг один раз на добу, 7 дніk= 4;<= o:p>	↑ 1,5 раза
&= #1058;ипранав= 110;р 500 мг/ ритонаві= 088; 200 мг 2 рази на добу,= 11 днів	10 мг, однора = 79;ова доза=	↑ 1,4 раза
&= #1044;ронедарон 400 мг 2 рази на добу<= o:p>	Не відомо	↑ 1,4 раза
&= #1030;траконазол 200 мг 1 ра= 079; на добу, 5 дніk= 4;	10 мг, однора = 79;ова доза=	↑ 1,4 раза **
&= #1045;зетиміб 10 мг 1 ра= 079; на добу, 14 дні = 74;	10 мг один раз на добу, 14 дні = 74;<= o:p>	↑ 1,2 раза **
Зниженн&#= 1103; AUC розувастат= 080;ну
&= #1045;ритроміцин 500 мг 4 рази на добу,= 7 днів	80 мг, однора = 79;ова доза=	↓ 20%
&= #1041;айкалін 50 мг 3 рази на добу, = 14 днів	20 мг, однора = 79;ова доза=	↓ 47%

* Дані, представлеl= 5;і як зміна в х разів, являють собою співвідношk= 7;ння між застосу = 74;анням розувастатl= 0;ну у комбінаці= 11; та окремо. Дані, представлеl= 5;і у вигляді % зм&= #1110;ни, являють собою % різницю відносно показників при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну окремо.

Збіl= 3;ьшення позначено значком ↑, відсутністn= 0; змін ↔, зменшен&= #1085;я – ↓ .

** Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах розувастат&= #1080;ну, в таблиці подано найбільш значуще співвідношk= 7;ння.

Вп= лив розувастатl= 0;ну на супутні лікарські засоби.

Ант= агоністи вітаміну К= .

k= 1;к і при застосуванl= 5;і інших інгіб= 10;торів ГМГ-КоА-реду= 082;тази, на початку з= 072;стосування розувастатl= 0;ну або при підв= 080;щенні його дози у пацієнтів, які одночасно з = 72;стосовують антагоністl= 0; вітаміну К (наприклад варфарин аб = 86; інший кумариновиl= 1; антикоагулn= 3;нт), можливе підвищення міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНС). Пр= ипинення застосуванl= 5;я розу&= #1074;астатину або зменшення його дози може призвести д = 86; зниження МНС. У таких випадках бажаний нал = 77;жний моніторинг МНС.

Перора= 083;ьні контрацептl= 0;ви/ гормонозам= 110;сна терапія (ГЗТ).

i= 4;дночасне застосуванl= 5;я розу&= #1074;астатину та пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів призводило до підвищення AUC етинілестрk= 2;діолу та норгестр = 77;лу на 26 % та 34 % відповідно= ;. Таке підвищення слід врахов = 91;вати при підборі дози пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів. Даних щодо фармакокінk= 7;тики у пацієнтів, які одночас = 85;о застосовуюm= 0;ь розувастатl= 0;н та ГЗТ, немає, тому не можн= 072; виключати подібного е = 92;екту. Однак комбінація широко застосовувk= 2;лася жінкам в рамках клінічних досліджень = 10; переносилаl= 9;я добре.

Диг= оксин.

h= 7;а даними спеціальниm= 3; досліджень взаємодії клінічно значущої взаємодії розуваl= 9;татину із дигоксином не очікується.

Фузид<= /span>ієва кислот= 072;.

Дослі= ;дження взаємодії розувастатl= 0;ну і фузид&= #1110;євої кислоти не проводили. Ризик міопатії, включаючи р = 72;бдоміоліз, підвищу= 08;ться при одночасному застосуванl= 5;і фузид&= #1110;євої кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (будь то фарм&#= 1072;кодинамічн= ий або фармакокінk= 7;тичний, або і те й інше) поки невідомий. Повідомляли про рабдоміоліk= 9; (включаючи летальн= 10; випадки) у пацієнтів, які отримували цю комбінац= 10;ю.

У разі необхідносm= 0;і лікування фузид&= #1110;євою кислотою застосу = 74;ання розувастатl= 0;ну слід припинити протягом усього терміну лік = 91;вання фузид&= #1110;євою кислотою, (див. розділ «Особив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Особливі групи пацієнтів.=

Діти.

h= 4;ослідження взаємодії проводилисn= 3; лише у дорос= 083;их. Ступінь взаємодії у дітей невід = 86;мий.

Особли = 74;ості застосуванl= 5;я.

Вплив н = 72; нирки.

i= 5;ротеїнурія, переважно канальцевоk= 5;о походження, виявлена у результаті аналізу за т= 077;ст-смужками, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли вищі дози розувастатl= 0;ну, зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою або переривчасm= 0;ою. Протеїн&= #1091;рія не була передвісниl= 2;ом гострої або прогресуючl= 6;ї хвороби нирок (див. розділ «Побічl= 5;і реакції»). Частота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку нирок у постмаркетl= 0;нгових дослідженнn= 3;х вища при застосуванl= 5;і дози 40 мг. У разі застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у доз= 110; 40 мг слід регулярно перевіряти функцію нирок.

Вплив н = 72; скелетну мускулатурm= 1;.

i= 5;орушення з боку скелетної мускулатурl= 0;, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабд = 86;міоліз, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які застосо = 74;ували розувастатl= 0;н у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Поодинокі випадки раб = 76;оміолізу відзначалиl= 9;я у разі прийо= 084;у езетимібу у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Не можна виключати можливість фармакодинk= 2;мічної взаємодії (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>«Взаємl= 6;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;.

k= 1;к і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, частота повідомленn= 0; про випадки рабдоміоліk= 9;у, пов’язаногl= 6; із застосув = 72;нням розувастатl= 0;ну, у постмаркетl= 0;нговий період була вищою при дозі 40 мг.

Вплив на рівень креатинкінk= 2;зи.

i= 6;івень креатинкінk= 2;зи (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантаженn= 0; або за наявності можливих альтернатиk= 4;них причин підвищення КК, що можуть ускладнюваm= 0;и інтерпретk= 2;цію результатіk= 4;. Якщо вихідн= 10; рівні КК значно підв = 80;щені (> 5 разів вище ВМН), прот&= #1103;гом 5−7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердитl= 0; результати. Якщо результати повторного аналізу під = 90;верджують, що вихідне значення КК бі= льше ніж в 5 разів перевищує ВМН, не слід починати застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу.

Пе= ред початком застосm= 1;вання розувастатl= 0;ну.

i= 1;ікарський засіб, як і решту інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії/= 088;абдоміоліз&= #1091;. До факторів такого ризи = 82;у належать:=

поруш&#= 1077;ння функції нирок;
гіпот&#= 1080;реоз;
наявн&#= 1110;сть в особистому або родинному анамнезі спадкових захворюван= ь м’язів;
наявн&#= 1110;сть в анамнезі міотоксичн= ості на фоні застосуван= ня інших інгібіторі= в ГМГ-КоА-редm= 1;ктази або фібратів;
зловж&#= 1080;вання алкоголем;<= /o:p>
вік > 70 років;
си= 090;уації, що можуть призвести до підвищен= ;ня рівнів препарату у плазмі (див. розділ = 80; «Спосіб застосуван= ня та дози», «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій» та «Фармакокі= нетика»);
су&#= 1087;утнє застосуван= ня фібратів.

i= 9; таких пацієнтів пов’язаний із лікуванн= 03;м ризик потрібно оцінювати, порівнюючи = 79; очікуваною користю; також рекомендуєm= 0;ься клінічний моніторинг. Якщо вихідн= 10; рівні КК значно підвищені (> 5 разів вище ВМН), не слід починати застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу.

В період застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну.

i= 5;ацієнтів слід попросити негайно повідомлятl= 0; про м’язови = 81; біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або лихоман = 82;ою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід припинити, я= 082;що рівні КК значно підвищені (> 5 = 093; разів вище В= 052;Н) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняютn= 0; щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤ 5 × ВМН). У разі зникнення симптомів та повернення рівня КК до норми можна поновити застосm= 1;вання лікарськогl= 6; засобу або альтернатиk= 4;ним інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК у асимптоматl= 0;чних пацієнтів немає потре = 73;и. Дуже рідко повідомлялl= 6;ся про випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротичноo= 1; міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатl= 0;ном. Клінічними = 87;роявами ІОНМ є слабкість проксимальl= 5;их м’язів та підвищення плазмового рівня КК, що зберігаєтьl= 9;я навіть післ= 03; припинення застосуванl= 5;я статинів.=

У клінічних дослідженнn= 3;х не було отримано доказів підвищеного впливу на скелетну мускулатурm= 1; у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н та супутні препарати. Однак підвищення = 95;астоти міозиту та міопатії відзначалоl= 9;я у пацієнтів, &#= 1103;кі приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази разом із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзиl= 3;ом, циклоспориl= 5;ом, нікотиновоn= 2; кислотою, азольними протигрибкl= 6;вими засо&= #1073;ами, інгібітораl= 4;и протеази та макролідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми. Гемфіброзиl= 3; підвищує ризик міопатії пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з деякими інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-редукт = 72;зи. Тому одночасне = застосування розувастатl= 0;ну із гемфіброзиl= 3;ом не рекомендуєm= 0;ься. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну у комбінаці= 11; із фібратам = 80; або ніацино = 84; потрібно ретельно зв = 72;жувати порівняно і = 79; потенційни= ми ризиками, пов’язанимl= 0; із застосуванl= 5;ям таких комбінацій. Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я лікарсього засобу у доз= 110; 40 мг з фібратами протипоказ&= #1072;не (ди= ;в. розділи «Взаємl= 6;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та &laqu= o;Побічні реакції»).

Також лікарський засіб не слі= 076; застосовувk= 2;ти разом із системними препаратамl= 0; фузидової кислоти або протягом 7 днів після п= 088;ипинення лікування фузидовою кислотою. У пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь фузидову кислоту, лікування статинами слід припин = 80;ти на весь термін лікування фузидовою к = 80;слотою. Зафіксованl= 6; випадки рабдоміоліk= 9;у (у тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували одночасно фузидову кислоту і статини (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Слід негайн = 86; звернутися до лікаря у р&#= 1072;зі виникнення будь-яких симптомів м’язової слабкості, болю або чутливості. Лікування статинами можна знову розпочати через 7 днів після останньої дози фузидової кислоти. В окремих випадках, коли потрібна тривала системна терапія фузидовою кислотою, на= 087;риклад для лікування тяжких інфекцій, не= 086;бхідність одночасногl= 6; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та фузидово= 11; кислоти слі = 76; розглядати тільки індивідуалn= 0;но і під ретельним медичним наглядом.=

i= 1;ікарський засіб не слі= 076; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гострими, серйозними станами, що свідчать пр = 86; міопатію аб = 86; можливість = 88;озвитку ниркової недостатноl= 9;ті внаслідок рабдоміоліk= 9;у (таких як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжк= 110; метаболічнo= 0;, ендокринні та електрол= 10;тичні розлади або неконтрольl= 6;вані судоми).

Ризик тяжких шкірних побічних реакцій.

i= 5;ри застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну повідомлялl= 0; про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса-Дж = 86;нсона та індукова = 85;у лікарськимl= 0; засобами ео = 79;инофілію з системним = 80; симптомами (DRESS-синдром), які можуть загрожуватl= 0; життю або пр= 080;звести до летального результату. Під час ліку= 074;ання пацієнтам слід повідомлятl= 0; про ознаки т= 072; симптоми тяжких шкір = 85;их реакцій та ретельно спостерігаm= 0;и за ними. Якщо з’являютьсn= 3; ознаки та симптоми, що вказують на цю реакцію, слід негайн = 86; припинити з = 72;стосування лікарськогl= 6; засобу та розглянути альтернатиk= 4;не лікування. Я= 082;що у пацієнта розвинуласn= 0; така серйозна ре = 72;кція, як синдром Стівенса-Дж = 86;нсона та індукована лікарськимl= 0; засобами еозинофілo= 0;я з системним = 80; симптомами (DRESS-синдром) сл= 110;д негайно припинити застосуванl= 5;я лікарсього = 79;асобу і ніколи не застосовувk= 2;ти його в подальшому.

Вплив н = 72; печінку.

k= 1;кі і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, лікарський засіб слід з &#= 1086;бережністю застосовувk= 2;ти пацієнтам, я= 082;і зловживаютn= 0; алкоголем та/або мають в анамнезі захворюванl= 5;я печінки.

Рекl= 6;мендується перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування т = 72; через 3 місяц&#= 1110; потому. Застосуванl= 5;я ліка&= #1088;ського засобу слід припинити або зменшит = 80; дозу, якщо рівень трансамінаk= 9; у плаз&= #1084;і крові більше ніж втричі перевищує верхню межу = 085;орми. Частота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку печінки (переважно про підвище = 85;ня рівня трансамінаk= 9; печінки) у післярk= 7;єстраційни= 081; період була більшою при застосуванl= 5;і дози 40 мг.

У пацієнтів і = 79; вторинною гіперхолесm= 0;еринемією, зумовленою гіпотиреозl= 6;м або нефротичниl= 4; синдромом, слід спочат = 82;у вилікувати основну хворобу, пер= 096; ніж починат = 80; застосm= 1;вання лікарськогl= 6; засобу.

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и протеази.=

i= 5;ідвищена системна експозиція розувастатl= 0;ну спостерігаl= 3;ася у осіб, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н одночасно і = 79; різними інг= 10;біторами протеази у поєднанні і = 79; ритонавіроl= 4;. Слід обміркуватl= 0; як користь від зниженн= 03; рівня ліпідів у пацієнтів і = 79; ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, та= 082; і можливіст= 00; підвищення концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну у плазмі крові на поч= 072;тку терапії та при підвищенні дози. Одноча= 089;не застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу з інг= 110;біторами протеази не рекомендуєm= 0;ься, якщо його до= 079;а не скоригованk= 2; (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ризик інтерстиціk= 2;льної хвороби легень.

i= 5;ід час застосуванl= 5;я деяких статинів, ос= 086;бливо при тривалому лікуванні, повідомлялl= 6;ся про виняткові випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легень (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»). До проявів ціє= 11; хвороби можна віднести за = 76;ишку, непродуктиk= 4;ний кашель та загальне по = 75;іршення стан&= #1091; (стомлювані = 89;ть, зниження ма = 89;и тіла та гарячка). У разі підозри на інтерстиціk= 2;льну хворобу лег = 77;нь застосуванl= 5;я ліка&= #1088;ського засобу слід припинити.=

Пацієнm= 0;и різних рас.

h= 4;ослідження фармакокінk= 7;тики свідчать пр = 86; зростання експозиції = 91; пацієнтів азійської раси приблизно вдвічі порівняно з європейцямl= 0;. Для таких пацієнтів необхідна корекція дозування лікарськогl= 6; засобу (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієнm= 0;и з цукровим діабетом.=

h= 4;еякі факти свідчать, що статини, підвищують рівень глюк = 86;зи в плазмі крові і у деяких пацієнтів, які мають високий ризик розвитку діабету в ма= 081;бутньому, можуть спричиняти гіперглікеl= 4;ію такого рівн= 03;, за якого необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень пр = 80; застосуванl= 5;і статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії ста = 90;инами. Під час застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу за пацієнтами групи ризик = 91; (рівень глюкози нат = 97;е 5,6−6,0 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м², підвищений рівень тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;) слід встановити як клінічни = 81;, так і біохімічниl= 1; контроl= 3;ь згідно із національнl= 0;ми реко&= #1084;ендаціями.

i= 9; дослідженнo= 0; JUPITER зареєстровk= 2;на загальна частота цукрового діабету становила 2,8 % у групі прийому роз = 91;вастатину та 2,3 % − у групі плацебо, пер= 077;важно у пацієнтів із рівнем глюкози нат = 97;е від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Пацієнm= 0;и з непереносиl= 4;істю лактози.

i= 5;ацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносиl= 4;ості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-гал = 72;ктозною мальабсорбm= 4;ією не слід застосовувk= 2;ти цей лікарський засіб.

Діти.=

Оцін&= #1082;а лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМ&#= 1058; (індексу мас= 080; тіла) та вторинних характерисm= 0;ик статевого дозрівання за Таннером = 091; дітей віком від 6 до 17 рокіk= 4;, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, обмежена періодом тривалістю 2 роки.

Післ&= #1103; 2 років досліджуваl= 5;ого лікування ж = 86;дного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). У клінічном = 91; дослідженнo= 0; у дітей та підлітків, які приймал = 80; розувастатl= 0;н протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК >10 разів вище ВНМ та симптоми з б= 086;ку м’язів післ= 03; фізичного навантаженl= 5;я або підвищеної фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше порівняно з такими у дор= 086;слих (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосуван= ;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.<= /span>

Ліка&= #1088;ський засіб протипоказk= 2;ний в період вагітності та годуванн= 03; груддю.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; використовm= 1;вати належні засоби контрацепцo= 0;ї.

Оскільк&= #1080; холестерин та інші продукти бі = 86;синтезу холестеринm= 1; відіграють істотну рол= 00; у розвитку п= 083;ода, потенційниl= 1; ризик від пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= ктази перевищує користь від = 079;астосуванн&= #1103; розувас = 90;атину &= #1074; період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктиk= 4;ну функцію обмежені. Якщо пацієнтка з = 72;вагітніє в період лікування, застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід негайно припинити.=

Розу&= #1074;астатин потрапляє у молоко щурі = 74;. Даних щодо проникнення лікарськогl= 6; засобу у грудне молоко людини нема= 08; (див. розділ «Протипоказ&= #1072;ння&r= aquo;).

Зда= ;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Досл&= #1110;дження впливу розувастатl= 0;ну на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; не проводилисn= 3;. Однак, з огля&#= 1076;у на фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0; розувастатl= 0;ну, малоймовірl= 5;о, що він чинитиме вплив на так= 091; здатність. При керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; слід враховуватl= 0; можливість запаморочеl= 5;ня в період лік= 091;вання.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

i= 1;ікарський засіб призначениl= 1; для перорал= 00;ного застосуванl= 5;я. Таблетки можна прийм = 72;ти у будь-який ч&#= 1072;с дня, незалежно від прийому їжі.

i= 5;еред початком застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу пацієнту слід призначити стандартну гі&= #1087;охолестери= ;немічну дієту, якої він повинен дотримуватl= 0;ся і протягом лікування.

Дозу розувастатl= 0;ну слід підбирати індивідуалn= 0;но залежно від мети терапі= 11; та відповід= 10; пацієнта на = 083;ікування, керуючись загальнопрl= 0;йнятими рекомендацo= 0;ями.

Доросл= 110;.

Лікува= 085;ня гіперхолесm= 0;еринемії.

Рекl= 6;мендована початкова доза становить 5 а&#= 1073;о 10 мг 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше н= 077; застосовувk= 2;ли статини, так і переведениm= 3; на розу&= #1074;астатин з прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

При виборі початкової дози слід враховуватl= 0; рівні холестеринm= 1; в кожного окремого па = 94;ієнта та ризик серцево-суд = 80;нних порушень у майбутньомm= 1;, а також імовірністn= 0; розвитку по = 73;ічних реакцій. За необхідносm= 0;і підвищуватl= 0; дозу до наст= 091;пного рівня можна через 4 тижні (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>«Фармаl= 2;одинаміка»). З огляду на те, що на фоні застосуванl= 5;я розу&= #1074;астатину в дозі 40 мг побічнo= 0; реакції виникають частіше, ніж при менших д= 086;зах (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>«Побічl= 5;і реакції»), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам і = 79; тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних порушень (зокрема у хворих із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією), у яких не вдалося досягти мет = 80; лікування при застосу = 74;анні дози 20 мг і як&= #1110; перебуватиl= 4;уть під регулярним наглядом (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>«Особлl= 0;вості застосуванl= 5;я»). Нk= 2; початку прийому лікарськогl= 6; засобу у доз= 110; 40 мг рекомендовk= 2;ний нагляд спеціалістo= 0;в.

= 047;апобігання порушенням = 79; боку серцево-суд = 80;нної системи.

У дослідженнo= 0; зниження ризику порушень з боку серцев = 86;-судинної системи розувастатl= 0;н застосовувk= 2;ли у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармаl= 2;одинаміка»).

Діти.=

Застосу&= #1074;ання лікарськогl= 6; засобу дітя = 84; має проводити лише спеціаліст.

Д&#= 1110;ти та підлітки віком від 6 до 17 років (стадія Таннера ˂ІІ-V).

Гетерозиго&= #1090;на сімейна гіперхолесm= 0;еринемія.

Звич&= #1072;йна початкова добова доза для дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією становить 5 мг на добу.

• Звичайна доза для дітей віком від 6 до 9 рокі&= #1074; із гетерози = 75;отною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить від 5 мг до 10 мг перорально один раз на добу. Безпек= 072; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у дозах більш = 77; 10 мг у цій популяції н = 77; досліджуваl= 3;ися.

• Звичайна доза для дітей віком від 10 до 17 рокі= ;в із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить від 5 мг до 20 мг перорал= 100;но один раз на добу. Безпек= 072; та ефективн= 10;сть застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу в доз= 072;х більше 20 мг у цій популяції н = 77; досліджуваl= 3;ися.

Підв&= #1080;щувати дозу слід відповідно до індивіду = 72;льної відповіді дитини на лікування т = 72; переносимоl= 9;ті лікарськогl= 6; засобу, дотр= 080;муючись рекомендацo= 0;й щодо лікува = 85;ня дітей (див. р= 086;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Перед початком терапії розувастатl= 0;ном дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпох = 86;лестеринем&#= 1110;чну дієту, якої пацієнти ма= 02;ть дотримуватl= 0;ся і протягом лікування.

Гомозиготн&= #1072; сімейна гіперхолесm= 0;еринемія.

Рекомен&= #1076;ована максимальнk= 2; доза для діт= 077;й віком від 6 до 17 років із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить 20 = 084;г один раз на добу.

Рекомен&= #1076;ована початкова доза ст= 072;новить від 5 мг до 10 мг один раз на добу залежн = 86; від віку, маси тіла та попередньоk= 5;о застосуванl= 5;я статинів. Підвищуватl= 0; до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу слід відповідно до індивідуалn= 0;ної відповіді дитини на лікування т = 72; переносимоl= 9;ті препарату, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікува = 85;ня дітей (див. розділ&nbs= p;«Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я»). Перед початком терапії розувастатl= 0;ном дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестk= 7;ринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватl= 0;ся і протягом лікування.=

Досвід лікування цієї популяції у дозах більш = 77; 20 мг обмежений.=

Таблетк&= #1080; по 40 мг не застосовую&= #1090;ь дітям.

Особливі групи пацієнтів.=

Пац= ієнти літнього віку.

Рекl= 6;мендована початкова доза для пацієнтів віком > 70 рокі= 074; становить 5 мг (див. розділ «Особлl= 0;вості застосуванl= 5;я»). Інша корекція дози з огляд= 091; на вік не потрібна.=

Пацієн= 090;и із нирковою недостатніl= 9;тю.

Пацo= 0;єнтам із легкими або помірними порушеннямl= 0; функції нирок корекція дози не потр= 110;бна.

Рекl= 6;мендована початкова доза для пацієнтів і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) становить 5 мг. Ліка&= #1088;ський засіб у дозі 40 мг протипоказk= 2;ний пацієнтам із помірним = 80; порушеннямl= 0; функції нирок. Пацієнтам = із тяжкими порушеннямl= 0; ниркових функції лік= арський засіб протипоказk= 2;ний у будь-яких д&#= 1086;зах (див. розділи «Прот&= #1080;показання» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Пац= ієнти із порушеннямl= 0; функції печінки.

i= 9; пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; печінки, що оцінювалисn= 3; у 7 або менше балів за шкалою Чайлда–П’ю, підвищення системної е = 82;спозиції розувастатl= 0;ну не спостерігаl= 3;ося. Однак у осіб із порушеннямl= 0; у 8 та 9 балів зk= 2; шкалою Чайл = 76;а–П’ю системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). У таких пацієнтів д = 86;цільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особлl= 0;вості застосуванl= 5;я»). Досвід застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну пацієнтам з порушеннямl= 0; функції печінки біл= 00;ше 9 балів за шкалою Чайлда–П’ю відсутній. Лікарський засіб протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; активними захворюванl= 5;ями печінки (див. розділ «Протиl= 7;оказання»).

Пац= ієнти різних рас.

У пацієнтів азійської раси спостерігаl= 3;ася підвищена системна експозиція розувастатl= 0;ну (див. розділи <= /span>«Протиl= 7;оказання», «Особлl= 0;вості застосуванl= 5;я» та &laqu= o;Фармакокін= 077;тика»). Рекомендовk= 2;на початкова доза для таких паціє = 85;тів становить 5 мг. Застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у доз= 110; 40 мг таким пацієнтам протипоказk= 2;не.

Пацієн= 090;и з генетичним пол= 110;морфізмом.

Певl= 5;і типи генетичногl= 6; поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Пацієнтам і = 79; наявністю таких типів поліморфізl= 4;у рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу ліка&= #1088;ського засобу.

Пацієн= 090;и зі схильністю до розвитку міопатії.

Рекомендов&= #1072;на початкова доза лікарськог&= #1086; засобу для пацієнтів і = 79; факторами ризику до розвитку міопатії становить 5 мг (див. розді&= #1083; «Осо&= #1073;ливості застосуванl= 5;я»). За&= #1089;тосування лікарськогl= 6; засобу у доз= 110; 40 мг таким пацієнтам протипоказk= 2;не (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>«Протиl= 7;оказання»).

Пац= ієнти, які одночасно застосовуюm= 0;ь інші лікарські засоби.

i= 6;озувастати= 085; є субстрато = 84; різних транспортнl= 0;х білків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (в тому числі рабдоміоліk= 9;у) зростає при одночасаснl= 6;му застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну із певними лікарськимl= 0; засобами, що можуть підвищуватl= 0; його концен = 90;рацію у плазмі крові внаслідок взаємодії і = 79; цими транспортнl= 0;ми білками (нап= 088;иклад циклоспориl= 5;ом та певними інгібітораl= 4;и протеази, в тому числі комбінаціяl= 4;и ритонавіру = 79; атазанавірl= 6;м, лопінавіроl= 4; та/або типранавірl= 6;м; див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). По = ;можливості, слід розглянути застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них лікарських засобів та, у разі необхідносm= 0;і, тимчасово припинl= 0;ти застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Якщо одночасног&= #1086; застосуванl= 5;я цих лікарських засобів із розуваl= 9;татином уникнут&= #1080; неможливо, слід ретель = 85;о зважити користь та ризик від одночаl= 9;ного застосуванl= 5;я та відповідниl= 4; чином відко = 88;егувати дозу лікарськог&= #1086; засобу (див. розділ «Взаємl= 6;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Безl= 7;ека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу дітя = 84; віком до 6 років не вивчались. Таким чином, лікарський засіб не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям віком до 6 років.

Передозува&= #1085;ня.

Спец&= #1080;фічного лікування передозуваl= 5;ня немає. У разі передозуваl= 5;ня слід здійснюватl= 0; симптоматиm= 5;не лікуваня та, за необхідн = 86;сті, вжити підтримуваl= 3;ьних заходів. Потрібно контролюваm= 0;и функції печінки та рівні КК. Ефективнісm= 0;ь гемодіалізm= 1; малоймовірl= 5;а.

Побічні реакції.

Побіч = 85;і реакції, що відзначаютn= 0;ся при застосу = 74;анні розувастатl= 0;ну, зазвичай легкі та тимчасові. У контрольов= аних клінічних дослідженнn= 3;х менше 4 % паціє= нтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н, припинили участь у дослідженнo= 0; через побіч = 85;і реакції.

У нижченаведk= 7;ній таблиці представлеl= 5;і побічні реакції на розувастатl= 0;н за даними клінічних досліджень та великого досвіду післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я. По&= #1073;ічні реакції класифіковk= 2;ні за системам = 80; органів та частотою таким чином: часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (= ≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частоту неможли= 074;о оцінити за наявними даними).

З боку кров= 10; та лімфатичноo= 1; системи:

= 088;ідко – тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунно= 11; системи:

= 088;ідко – реакції гіперчутлиk= 4;ості, в тому числі ангіоневроm= 0;ичний набряк.

З боку ендокринноo= 1; системи:

= 095;асто – цукровий діабет¹.
З боку психіки:

= 085;евідомо – депресія.

З боку нервової системи:

= 095;асто – головний біль, запаморочеl= 5;ня; дуже рідко – поліневропk= 2;тія, втрата пам’яті; нев= 110;домо – периферичнk= 2; невропатія, розлади сну (в тому числі безсоння та нічні кошмари).

З боку органів дихання, грудної клітки та середостінl= 5;я:

= 085;евідомо – кашель, задишка.

З боку травного тракту:

= 095;асто – запор, нудота, абдомінальl= 5;ий біль; рідко – панкреатит; невідомо – діарея.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи:

= 088;ідко – підвищенн= 03; рівня печінкових трансамінаk= 9;; дуже рідко – жовтяниця, г= 077;патит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

= 085;ечасто – свербіж, висипання, кропив’янкk= 2;; невідомо – синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, індукована лікарськимl= 0; засобами ео = 79;инофілія з системним = 80; симптомами (DRESS-синдром).

З боку скелетно-м= ’язевої системи та сполучної тканини:

= 095;асто – міалгія; рідко – міопатія (в тому числі міозит), рабдоміоліk= 9;, вовчако-поk= 6;ібний синдром, розриви м’язів; дуже рідко – артралгія; невідомо – порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами; імуноопосеl= 8;едкована некротична = 84;іопатія.

З боку нирок та сечовидільl= 5;ої системи:

= 076;уже рідко – гематурія.=

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз:

= 076;уже рідко – гінекомаст= ;ія.

З боку організму в цілому та реакції у місці введення:=

= 095;асто – астенія; невідомо – набряк.

¹ Частота залежить ві = 76; наявності факторів ризику (рівень глюкози нат = 97;е ≥ 5,6 ммоль/л, ІМ = 58; > 30 кг/м², підвищений рівень тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; в анамнезі).

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-редук= 090;ази, частота побічних реакцій має тенденцію з = 72;лежати від дози.

Вплив на нирки.

Протеїн&= #1091;рія, переважно канальцевоk= 5;о походження, виявлена у результаті аналізу за т= 077;ст-смужками, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувас = 90;атин. Зміни вміст = 91; білка у сечі від нуля або слідів до значення ++ або більше спостерігаl= 3;ися у < 1 % пацієнтів у деяких часових точках в ход= 110; застосуванl= 5;я розувас = 90;атину &= #1074; дозах 10 та 20 мг = 110; приблизно у 3 % – при дозі 40 мг= ;. Невелике збільшення частоти зміни вміст = 91; від нуля або слідів до значення + спостерігаl= 3;ися при дозі 20 мг. h= 2; більшості випадків протеїнуріn= 3; зменшувалаl= 9;я або зникала спонтанно при продовженнo= 0; терапії. За даними клінічних досліджень та постмарк = 77;тингових спостережеl= 5;ь, на сьогодні не виявлено причинно-на = 89;лідкового зв’язку між протеїнуріn= 8;ю та гострим або прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям нирок.

Нk= 2; фоні застосуванl= 5;я ро&= #1079;увастатину також = відзначено випадки гематурії; з= 072; даними клін= 10;чних досліджень, частота її мала.

Вплив нk= 2; скелетну мускулатурm= 1;.

Ураже = 85;ня скелетної мускулатурl= 0;, такі як міал= 075;ія, міопатія (в тому числі міозит), та зр&= #1110;дка рабдоміоліk= 9; із гострою нирковою недостатніl= 9;тю чи без неї були відзначені при застосу = 74;анні будь-яких до= 079; розувастатl= 0;ну, особливо пр = 80; дозах > 20 мг.

У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; зростання рівнів КК; в більшості випадків явище було слабким, асимптоматl= 0;чним та тимчасовим. Якщо рівні К= 050; підвищені (> 5 = 088;азів вище ВМН), застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід припинити (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'>«Особливос&= #1090;і застосуванl= 5;я»).

Впли= ;в на печінку.

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, відзначалоl= 9;я дозозалежнk= 7; збільшення рівня транс = 72;міназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматl= 0;чним та тимчасовим. На фоні застосуванl= 5;я деяких статинів також відзн = 72;чалися такі побічн= 10; реакції: розлад статевої фу = 85;кції та окремі випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легень, особливо пр = 80; тривалому з = 72;стосуванні (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'>«Особливос&= #1090;і застосуванl= 5;я»).

Часто = 90;а повідомленn= 0; про рабдоміоліk= 9;, серйозні порушення з боку нирок т= 072; печінки (пер= 077;важно підвищення активності печінкових трансамінаk= 9;) більша при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну в дозі 40 мг.
Особливі групи пацієнтів.=

Діти.

Підви = 97;ення рівня креатинкінk= 2;зи > 10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізич = 85;ого навантаженl= 5;я або підвище = 85;ої фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше у 52-тижневому клінічному дослідженнo= 0; за участю дітей та під= 083;ітків порівняно і = 79; дорослими (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'>«Особливос&= #1090;і застосуванl= 5;я»). Проте профіль безпеки розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків був подібни = 84; до такого у дорослих.<= /span>

Повідомлен&= #1085;я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Пові&= #1076;омлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції, що виникли після реєстрації лікарськогl= 6; засобу, дуже важливі. Це дає змогу по= 089;тійно спостерігаm= 0;и за співвідношk= 7;нням «користь/ри = 79;ик» лікарськогl= 6; засобу. Працівникаl= 4; системи охорони здо = 88;ов’я порібно повідомлятl= 0; про будь-які &#= 1087;ідозрювані побічні реакції через націо = 85;альну систему фармаконагl= 3;яду.

=

Те= 088;мін придатностo= 0;.

3 роки= ;.

Умови зберігання.<= /i>

Збер= 10;гати при температурo= 0; не вище 25 ºС в оригінальнo= 0;й упаковці та недоступноl= 4;у для дітей місці= .

Упаковка.

10 мг

10 таблеток у блістері, 2 блістери у картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 3 блістери у картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 5 блістерів у= ; картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 6 блістерів у= ; картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 9 блістерів у= ; картонній коробці.

20 мг

10 таблеток у блістері, 2 блістери у картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 3 блістери у картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 5 блістерів у= ; картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 6 блістерів у= ; картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 9 блістерів у= ; картонній коробці.

40 мг

10 таблеток у блістері, 2 блістери у картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 3 блістери у картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 5 блістерів у= ; картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 6 блістерів у= ; картонній коробці;

10 таблеток у блістері, 9 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску.

З= 072; рецептом.=

Виробник.

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛА = 63; САН. ВЕ ТІДЖ. A.j= 4;./

WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.

= ;

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Г&= #1102;нешлі Багджилар/С = 90;амбул, Туреччина/

15 Temmuz Mahalle= si Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.

Заявни = 82;.

= ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна/

= WORLD MEDICINE, LLC, Ukraine.