ІНСТР= 059;КЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ДЖАРД= 030;НС^®

(JARDIANCE^®)=

Склад:

діюча речовина: емпагліфлоk= 9;ин;

1 таблетка містить емпагліфлоk= 9;ину 10 мг або 25 мг;

допом= 110;жні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;; натрію крос = 82;армелоза; кремнію діоксид колоїдний б = 77;зводний; магнію стеарат; оболонка Opadry® Yellow 02B38190 (гіпромело&#= 1079;а 2910, титану діоксид (E171), тальк, макро= 075;ол 400, заліза оксид жовти = 81; (E172)).

Лікар= 089;ька форма. Таблетк&= #1080;, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

та= блетки по 10 мг: к= руглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, блідо-жовто = 75;о кольору зі с= 082;ошеними краями, з тисненням символу компанії «Boehringer Ingelheim» на одній стороні та тисненням «S10» на іншій;<= /o:p>

та= блетки по 25 мг: о= вальні двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, блідо-жовто = 75;о кольору зі с= 082;ошеними краями, з тисненням символу ком = 87;анії «Boehringer Ingelheim» на одній стороні та тисненням «S25&= raquo; на іншій.

Фарма= 082;отерапевти&= #1095;на група.

Пр= епарати, що застосовуюm= 0;ься при цукрово = 84;у діабеті, інгіб= 110;тори натрій-зале = 78;ного ко-транспор = 90;ера глюкози 2 типу (іНЗКТГ2).= Код ATХ A10B К03.

Фарма= 082;ологічні властивостo= 0;.<= /span>

Фа= рмакодинамo= 0;ка.

Меха= нізм дії

Емпа= гліфлозин є оборотним сильнодіючl= 0;м (IC₅₀ 1,3 нмоль) і селективниl= 4; конкурентнl= 0;м інгібітороl= 4; натрій-зале = 78;ного ко-транспор = 90;ера глюкози 2 (НЗКТГ-2). Емпагліфлоk= 9;ин не інгібує і= 085;ші транспортеl= 8;и глюкози, які відіграють важливу рол= 00; у доставці глюкози у периферичнo= 0; тканини, і є в = 5000 разів більш селективниl= 4; відносно НЗКТГ-2 порівняно з НЗКТГ-1, основ&= #1085;им транспортеl= 8;ом, відповідалn= 0;ним за поглинан = 85;я глюкози в кишечнику. Н= 047;КТГ-2 експресуєтn= 0;ся на високому рівні в нирк= 072;х, тоді як експресія в інших тканинах ві = 76;сутня або дуже низька. Як основний транспортеl= 8; він відповідає за реабсорбціn= 2; глюкози з пр= 086;світу канальців назад до кровотоку. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та гіперглікеl= 4;ією фільтруєтьl= 9;я і поглинаєтьl= 9;я більша кількість глюкози.

Емпа= гліфлозин покращує глікемічниl= 1; контроль у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу за рахунок зниження реабсорбціo= 1; глюкози нирками. Кількість глюкози, що виводиться нирками шляхом цьог = 86; глюкуретичl= 5;ого механізму, залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї глюкози в крові і швидкості клубочковоo= 1; фільтрації (ШКФ). Інгібуваннn= 3; НЗКТГ-2 у пацієнтів з = 094;укровим діабетом 2 типу та гіперглікеl= 4;ією призводить до підвищеної екскреції глюкози з сечею. Крім того, емпагліфлоk= 9;ин збільшує екскрецію натрію, що призводить до осмотичногl= 6; діурезу та зменшує інтраваскуl= 3;ярний об’єм.

У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу екскре = 94;ія глюкози збільшувалk= 2;сь одразу післ= 03; першої дози емпагліфлоk= 9;ину і зберігала = 89;ь протягом 24-годинного інтервалу дозування. Збільшення екскреції глюкози з сечею збері = 75;алось в кінці 4-тижневого періоду лік = 91;вання і в середньому становило близько 78 г/до= бу. Збільшення екскреції глюкози з сечею призводило до негайног = 86; зниження рівнів глюкози в плазмі кров= 10; у пацієнтів = 079; цукровим діабетом 2 типу.

Ем= пагліфлозиl= 5; покращує рівні &= #1075;люкози в плазмі крові як натще, так і після прийому їжі. Механізм ді= 11; емпагліфлоk= 9;ину не залежить = 074;ід функції = β-клітин та шляху дії інсуліну, що сприяє зниженню ри = 79;ику гіпоглікемo= 0;ї. Було відзначено покращення маркерів функції β-клітин, в тому числі гомеостатиm= 5;ної моделі оцінки функції β-клітин (HOMA-β). Крім того, виділення глюкози з се= 095;ею спричиняє втрату калорій, пов’язану з= 10; зниженням жирів і зменшенням маси тіла. Глюкозурія, що спостерігаl= 3;ась при застосу = 74;анні емпагліфлоk= 9;ину, супроводжуn= 8;ться діурезом, що може сприят = 80; довготриваl= 3;ому і помірному зниженню ар = 90;еріального тиску.

Ем= пагліфлозиl= 5; також зменшує реабсорбціn= 2; натрію і збільшує доставку натрію до ди= 089;тальних канальців. Ц= 077; може впливати на декілька фізіоло&= #1075;ічних функцій, включаючи збільшення канальцево- = 82;лубочковог&#= 1086; зворотного зв’язку та зниження внутрішньоl= 2;лубочковог= 086; тиску, зниження перед/постн = 72;вантаження серця та попередженl= 5;я симпатичноo= 1; активності, = 072; також зниження навантаженl= 5;я на стінки лівого шлуночка, пр= 086; що свідчать нижчі значення NT-proBNP, яl= 2;і можуть мати сприятливl= 0;й вплив на ремоделюваl= 5;ня серця, тиск наповнення = 90;а діастолічнm= 1; функцію, а тако= 078; збереження структури т = 72; функції нир = 86;к. Інші ефекти, такі як збільшення гематокритm= 1;, зниження маси тіла та артеріальнl= 6;го тиску, можут= 100; додатково сприяти отриманню користі для серця та нирок.

Клінічн&= #1072; ефективнісm= 0;ь та безпека

Цукрови&= #1081; діабет 2 типу=

Покраще&= #1085;ня глікемічноk= 5;о контролю і зниження рівня серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; та смертності = 08; невід’ємноn= 2; частиною лі = 82;ування цукрового діабету 2 типу.

Лікуван&= #1085;я емпагліфлоk= 9;ином окремо та в комбінації = 79; метформіноl= 4;, піоглітазоl= 5;ом, сульфонілсk= 7;човиною, інгібітораl= 4;и ДПП-4 та інсул&= #1110;ном призводило до клінічно значущого покращення рівнів HbAlc, глюкози в плазмі кров= 10; натще, маси тіла, систолічноk= 5;о та діастолі = 95;ного артеріальнl= 6;го тиску. При застосуванl= 5;і емпагліфлоk= 9;ину в дозі 25 мг підвищиласn= 3; частка пацієнтів, які досягли цільового рівня HbA1c меншk= 7; ніж 7%, і знизилася кількість п = 72;цієнтів, які потребувалl= 0; глікемічноo= 1; терапії, у порівнянні із застосуванl= 5;ям емпагліфлоk= 9;ину в дозі 10 мг і плацебо. Чим вищим був рі= 074;ень HbA1c на вихідному рівні, тим більшим бул = 86; його зниження пі = 76; дією препарату.

Крім того, емпагліфлоk= 9;ин як доповнення до стандарт = 85;ої терапії знижує рівень серц = 77;во-судинної смертності та серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу.

Серцево-= судинні прогнози<= u>

Подв= 10;йне сліпе плацебо - контрольовk= 2;не дослідженнn= 3; EMPA-REG OUTCOME порівнювалl= 6; ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину у дозах 10 мг та= ; 25 мг та застосуванl= 5;я плацебо, як доповнення до стандартноo= 1; терапії пацієнтам і = 79; цукровим діабетом 2 типу та встановленl= 0;ми серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями.

Емпа = 75;ліфлозин переважав плацебо у запобіганнo= 0; смертності внаслідок серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда аб = 86; нелетальноk= 5;о інсульту. Еф= 077;кт був обумовлениl= 1; значним зниженням ризику серцево-суд = 80;нної смертності без суттєви = 93; змін щодо нелетальноk= 5;о інфаркту мі = 86;карда або нелетальноk= 5;о інсульту. Зниження смертності при серцево-суд = 80;нних захворюванl= 5;ях було порівнянниl= 4; для емпагліфлоk= 9;ину 10 мг та 25 мг (див. графік нижч = 77;) і підтвердж = 77;но покращенняl= 4; загального виживання (т= 072;бл. 1).

Впли = 74; емпагліфлоk= 9;ину на первинну комбінованm= 1; кінцеву точку смерт= 00; внаслідок серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда аб = 86; нелетальноk= 5;о інсульту значною мірою не залежить ві = 76; глікемічноk= 5;о контролю аб = 86; функцій нирок, яка, як правило, у всіх категорій пацієнтів характеризm= 1;валася показником рШКФ від 30 мл/хв/1,73 м² та вище в досліджені EMPA-= REG = OUTCOME.

Ефек = 90;ивність запобіганнn= 3; серцево-суд = 80;нній смертності не була остаточно встановленk= 2; у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли емпагліфлоk= 9;ин одночасно з інгібітораl= 4;и ДПП-4, та у пацієнтів негроїдної раси, оскільки пр = 77;дставлення цих груп у дослідженнo= 0; EMPA-REG OUTCOME було обме&= #1078;еним.

&nb= sp;

Табл = 80;ця 1

Ефек&#= 1090; лікування з = 72; основними критеріями = 86;цінки, їх компонентаl= 4;и та смертністю^=
а

Пока&#= 1079;ник ефективнос= 090;і

Плацеб= 086;

N=3D23= 33<= /span>

Емпагліфло= 079;ин^b

N=3D46= 87

Час до виникнення першого летального випадку внаслідок серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100;, нелетальн&#= 1086;го інфаркту міокард= 072; або неле= ;тального інсульту)= , N (%)

282 (1= 2,1)

490 (1= 0,5)

Співвідн = 86;шення ризиків у порівнянні з плацебо (95,02% довірчий інтервал (ДІ)= )^*

0,86 (0,74; 0,99)

p-k= 9;начення для переваги

&= nbsp;

0,0382

С&#= 1084;ерть внаслідок серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100;, N (%)

137 (5= ,9)

172 (3= ,7)

Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)

&nbs= p;

0,62 (0,49; 0,77)

p-k= 9;начення

&= nbsp;

<0.= 0001

Неле&#= 1090;альний інфаркт міокарда, N (= %)

121 (5= ,2)

213 (4= ,5)

Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)

&nbs= p;

0,87 (0,70; 1,09)

p-k= 9;начення

&= nbsp;

0,2189

Неле&#= 1090;альний інсульт, N (= %)

60 (2<= /span>,6)

150 (3= ,2)

Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)

&nbs= p;

1,24 (0,92; 1,67)

p-k= 9;начення

&= nbsp;

0,1638

Зага&#= 1083;ьна смертність, N (%)

194 (8= ,3)

269 (5= ,7)

Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)

&nbs= p;

0,68 (0,57; 0,82)

p-k= 9;начення

&= nbsp;

<0.= 0001

Смер&#= 1090;ність, не пов’язан&#= 1072; із серцево-суд&#= 1080;нними захворюван= 085;ями, N (%)=

57 (2<= /span>,4)

97 (2<= /span>,1)

Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)

&nbs= p;

0,84 (0,60; 1,16)

^=
a Дані, отримані у пацієнтів, щ= 086; проходили л= 10;кування (тобто пацієнтів, які отримал = 80; щонайменше одну дозу досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу).

^=
b Об’єднані дози емпагліфлоk= 9;ину 10 l= 4;г і 25 l= 4;г.

^=
*Оскі&= #1083;ьки результати дослідженнn= 3; були включе = 85;і в проміжний аналіз, застосовуєm= 0;ься двостороннo= 0;й довірчий інтервал 95,02%, який відпов= 10;дає значенням p < 0,0498 для значущості.

3D"в_fixed2"

Рис. 1. Час до настання смерті внаслідок серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; у дослідженнo= 0; EMPA-REG OUTCOME.

&nb= sp;

Серцева недостатніl= 9;ть, що вимагає госпіталізk= 2;ції

В ході дослідженнn= 3; EMPA-REG OUTCOME емпагліфлоk= 9;ин знижував ризик розвитку се = 88;цевої недостатноl= 9;ті, яка потребувалk= 2; госпіталізk= 2;ції, порівняно з плацебо (група емпаг= 083;іфлозину – 2,7 %; група плацебо – 4,1 %; ВР 0,65, 95 % ДІ 0,50; 0,85).

Нефропатія= ;

В ході дослідженнn= 3; EMPA-REG OUTCOME при визначенні часу до настання першого епі = 79;оду нефропатії ВР становив 0,61 (95 % ДІ 0,53; 0,70) в групі емпагліфлоk= 9;ину (12,7 %) порівняно з групою плацебо (18,8 <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "MS Mincho";mso-fareast-language:RU;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font= -style: italic'>%).

Крім цього, емпагліфлоk= 9;ин підвищував ризик (ВР 1,82; 95 % ДІ 1,40; 2,37) розвитку стійкої нормо- або мікроальбуl= 4;інурії (49,7 %) у пацієнтів з макроальбуl= 4;інурією на початку дослідженнn= 3; порівняно з плацебо (28,8 <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "MS Mincho";mso-fareast-language:RU;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font= -style: italic'>%).

Серцева недостатніl= 9;ть

Застосуван&#= 1085;я емпагліфлоk= 9;ину пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю та зниженою фракцією викиду

Рандомізов&#= 1072;не подвійне сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; (EMPEROR-reduced<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>) було проведено з = 72; участю 3730 пацієнтів і = 79; хронічною серцевою недостатніl= 9;тю () та зниженою фракцією викиду лівого шлун = 86;чка (ФВЛШ ≤40 %) з метою оцінк = 80; ефективносm= 0;і та безпеки з= 072;стосування емпагліфлоk= 9;ину 10 мг 1 раз на до = 73;у як доповнення до стандартноo= 1; терапії сер = 94;евої недостатноl= 9;ті. Первинною кінцевою точкою був час до першого епізоду підтверджеl= 5;ої серцево-суд = 80;нної (СС) смерті або госпіталізk= 2;ції з приводу серцевої недостатноl= 9;ті (ГСН). Виникне&= #1085;ня нахилу змін = 80; підтверджеl= 5;ої ГСН (першої та повторно= 11;) та рШКФ (ХХН-EPI) відносно ви = 93;ідних значень бул = 80; включені до підтверджуn= 2;чого випробуванl= 5;я. Лікування серцевої не = 76;остатності на початку дослідженнn= 3; включало застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ/ блокаторі = 74; рецепторів ангіотензиl= 5;у II/інгібіторі&#= 1074; рецепторів ангіотензиl= 5;у-непрілізі&#= 1085;у (88,3%), бета-блокат = 86;рів (94,7%), антагоністo= 0;в мінералокоl= 8;тикоїдних рецепторів (71,= 3%) та діуретик= 10;в (95,0%).

1863 пацієнтів було рандомізовk= 2;но в групу емпа= 075;ліфлозину 10 мг (плацебо: 1867)= . Ме = 76;іана тривалості лікування становила 15,7 м= ;ісяців. Досліджуваl= 5;а популяція включала 76,1% чоловіків т = 72; 23,9% жінок, середній ві = 82; яких станов = 80;в 66,8 років (діапазон: 25-94 років); 26,8% пацієнтів були віком старше 75 років. 70,5% досліджуваl= 5;ої популяції становили пацієнти європеоїднl= 6;ї раси, 18,0% - монголоїднl= 6;ї раси та 6,9% - негроїдної раси/афро-ам= 077;риканці. На момент рандомізацo= 0;ї 75,1% пацієнтів мали серцев = 91; недостатніl= 9;ть II класу за класифікацo= 0;єю NYHA, 24,4% серцеву недостатніl= 9;ть ІII класу за класифікацo= 0;єю NYHA та 0,5% - серцеву недостатніl= 9;ть IV класу за класифікацo= 0;єю NYHA. Середнє значення ФВЛШ становило 27,5%. На початку дослідженнn= 3; середня рШК = 60; становила 62,0 м= ;л/хв./1,73 м², а середн= 08; співвідношk= 7;ння альбумін/кр = 77;атинін сечі (UACR) - 22 мг/г. Близько у половини пацієнтів (51,7%) рШКФ становила ≥60 м= 083;/хв./1,73 м², у 24,1% - від 45 до <60 мл/хв./1,73 м², у 18,6% - від 30 до <45 мл/хв./1,73 м² та у 5,3% - від 20 до <30 мл/хв./1,73 м². <= /o:p>

Емпагліфло&#= 1079;ин продемонстl= 8;ував найбільшу ефективнісm= 0;ь щодо зниження ризику перв = 80;нної комбінованl= 6;ї кінцевої точки - СС смерті або госпіталізk= 2;ції з приводу се= 088;цевої недостатноl= 9;ті порівняно з плацебо. Крі= 084; того, емпагліфлоk= 9;ин значно знижував ризик ГСН (першої та повторної), а також значн = 86; знижував швидкість зменшення рШКФ (Таблиц= 103; 2).

Та= 073;лиця 2

Ефект лікування щодо = 087;ервинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки, її компонентіk= 4; та двох ключових вторинних кінцевих точок, включених д = 86; попередньо = 74;изначеного підтверджуn= 2;чого випробуванl= 5;я

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: SimSun;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-font-weight:bold'> =

	Плацебо	Емпагліфл&#= 1086;зин 10 мг
N	1867	1863
Час до підтвердже= 085;ого першого епізоду СС с&= #1084;ерті або ГСН, N (%)<= /p>	462 (24,7)	361 (19,4)
Співвід&#= 1085;ошення ризиків у порівнянні з п&#= 1083;ацебо (95.04% ДІ)*		0,75 (0,65, 0,86)
p−знач = 77;ння для найбільшої ефективнос= 090;і		<0,0001
СС смерть, N (%)<= /span>*	202 (10,8)	187 (10,0)
Співвід&#= 1085;ошення ризиків у порівнянні з п&#= 1083;ацебо (95% Д = 30;)		0,92 (0,75, 1,12)
ГСН (перший епізод), N (%)	342 (18,3)	246 (13,2)
Співвід&#= 1085;ошення ризиків у порівнянні з п&#= 1083;ацебо (95% Д = 30;)		0,69 (0,59, 0,81)
ГСН (перша та повторна), кількість подій	553	388
Співвід&#= 1085;ошення ризиків у порівнянні з п&#= 1083;ацебо (95,04% ДІ)*		0,70 (0,58, 0,85)
p−знач = 77;ння		0,0003
Нахил зміни рШКФ (ХХН EPI)cr, швидкість зниження (мл/= хв./1.73м²/рік)	-2,28	-0,55
Різниця між методами лікування порівняно з плацебо (99,9% ДІ)<= o:p>		1,73 (1,10, 2,37 )
p-значе= 085;ня		p< 0,0001

СС =3D серцево-суд = 80;нний, ГСН =3D госпіталізk= 2;ція з приводу серцевої недостатноl= 9;ті, рШКФ =3D розрах= ункова швидкість клубочковоo= 1; фільтрації, ХХН EPI =3D епідеміолоk= 5;ічне вирівнюванl= 5;я при хронічній хворобі нирок

* смертn= 0; від серцево-суд = 80;нного захворюванl= 5;я та госпіталізk= 2;ція з приводу серцевої не = 76;остатності визначалисn= 0; незалежним комітетом з клінічних подій та контролюваl= 3;ись на основі рандомізовk= 2;ного набору

** розрахункоk= 4;а швидкість клубочковоo= 1; фільтрації проаналізоk= 4;ана на основі обробленогl= 6; набору. Затримка становила -0,95 мл/хв/1,73 м² дл= 103; плацебо та -3,02 мл/хв/1,73 м²дл= 103; емпагліфлоk= 9;ину. Затримка являє собою = 075;острий ефект на розрахункоk= 4;у швидкість к = 83;убочкової фільтрації тоді, як нахил являє собою довгострокl= 6;вий ефект.

<= /span>

Рис. 2= &= nbsp; Час до першої підтверджk= 7;ної події серце = 74;о-судинної смерті або госпіталізk= 2;ції через серцеву недостатніl= 9;ть

Результати щодо первинної об’єднаної кінцевої точки загалом відповідалl= 0; відношенню ризиків (ВР) нижче 1 у всіх попередньо = 74;изначених підгрупах, включаючи пацієнтів з серцевою недостатніl= 9;тю, з цукровим д= 110;абетом 2 типу або без нього та з порушенням функції нирок або бе= 079; порушення функції нир = 86;к (не нижче розрахункоk= 4;ої швидкості к = 83;убочкової фільтрації (рШКФ) 20 мл/хв/1,73 м= ;2).

Застосуван&#= 1085;я емпагліфлоk= 9;ину паціє= ;нтам із серцевою недостатніl= 9;тю та збережен = 86;ю фракцією викиду

Рандомізов&#= 1072;не сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; (EMPEROR-Preserved) було проведено з = 72; участю 5 988 пацієнтів і = 79; хронічною серцевою недостатніl= 9;тю (NYHA II-IV) і збереженою фракцією викиду (ФВЛШ &g= t; 40 %) для оцінки ефективносm= 0;і та безпеки застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину у дозі 10 мг 1 ра = 79; на добу як доповнення до стандартноo= 1; терапії. Пер= 074;инною кінцевою точкою був час до першого вип = 72;дку смерті від серцево-суд = 80;нного захворюванl= 5;я або підтверджеl= 5;ої госпі= ;талізації з приводу серцевої недостатноl= 9;ті (СН). Підтверджеl= 5;а госпіталіk= 9;ація з приводу СН (перша та повторна) та нахил зміни рШКФ (CKD-EPI) від вихідного рівня були включені в підтверджуk= 4;альне тестування. Базова терапія вкл= 02;чала інгібітори АПФ/блокато = 88;и рецепторів ангіотензиl= 5;у/інгібітор рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091;/неприлізин= ;у (80,7 %), бета-блокат = 86;ри (86,3 %), антагоністl= 0; мінералокоl= 8;тикоїд-них рецепторів (37,= 5 %) та діуретик = 80; (86,2 %).

Емпагліфло&#= 1079;ин продем= онстрував найбільшу ефективнісm= 0;ь щодо зниження ризику первинної кінцевої точки смерт= 10; від серцево-суд = 80;нного захворюванl= 5;я або госпіталізk= 2;ції з приводу серцевої недостатноl= 9;ті порівняно з плацебо. Крі= 084; того, емпагліфлоk= 9;ин значно знижував ризик виникнення госпіталізk= 2;ції з приводу СН (первинної та повторно= 11;) та значно уп= 086;вільнював швидкість зниження рШКФ.

Та= 073;лиця 3

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: SimSun;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-font-weight:bold'> =

По&#= 1082;азник	Пла= цебо	Емп= агліфлозин, 10 мг
N	2991	2997
Час до підтвердже= 085;ого першого епізоду СС с&= #1084;ерті або госпіталіз= 072;ції з приводу СН,= N (%)	511 (17,1)	415 (13,8)
Співвід&#= 1085;ошення ризиків порівнян = 85;о з таким при застосуван= 085;і плацk= 7;бо (95,04 % ДІ)*		0,79 (0,69, 0,90)
p-зн= ачення для найбільшої ефективнос= 090;і		< 0,0003
СС смерть, N (%)*	244 (8,2)	219 (7,3)
Співвід&#= 1085;ошення ризиків порівнян = 86; з такими при застосуван= 085;і плацk= 7;бо (95 % ДІ)		0,92 (0,75, 1,12)
Гос= піталізаціn= 3; з приводу СН<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> (перш= 080;й епізод), N (%)<= /p>	352 (18,3)	259 (8,6)
Співвід&#= 1085;ошення ризиків порівнян = 86; з такими при застосуван= 085;і плацk= 7;бо (95 % ДІ)		0,71 (0,60, 0,83)
Гос= піталізаціn= 3; з приводу СН (перша та повторна), кількість подій	541	407
Співвід&#= 1085;ошення ризиків у порівняно з такими при застосуван= 085;і плацk= 7;бо (95,04 % ДІ)*		0,73 (0,61, 0,88)
p-зн= ачення		0,0009
Нах= ил зміни рШКФ (ХХН EPI)cr, швидкість зниження (мл/= хв/1,73 м²/рік)	-2,62	-1,25
	1,36 (1,06, 1,66 )
p-зн= ачення		р < 0,0001

СС – серцево-суд = 80;нний, СН – серцево= 111; недостатноl= 9;ті, рШКФ – розрахункоk= 4;а швидкість к = 83;убочкової фільтрації, ХХН EPI = 211; епідеміолоk= 5;ічне вирівнюванl= 5;я при хронічній х = 74;оробі нирок.

* Смерть від серцево-суд = 80;нного захворюванl= 5;я та госпіталізk= 2;ція з приводу серцевої не = 76;остатності визначалисn= 0; незалежним комітетом з клінічних подій та контролюваl= 3;ись на основі рандомізовk= 2;ного набору.

** Розрахункоk= 4;у швидкість клубочковоo= 1; фільтрації проаналізоk= 4;ано на основі обробленогl= 6; набору. Затримка становила - 0,95 мл/хв/1,73 м² при застосуванl= 5;і для плацебо та - 3,02 мл/хв/1,73 м²при застосуванl= 5;і емпагліфлl= 6;зину. Затримка являє собою гострий ефект на роз= 088;ахункову швидкість клубочковоo= 1; фільтрації тоді, як нахил являє собою довгострокl= 6;вий ефект.

<= /o:p>

<= /span>

<= /o:p>

Рис. 3= Час до першої= підтверджk= 7;ної події серце = 74;о-судинної смерті або госпіталізk= 2;ції через серцеву недостатніl= 9;ть.

<= /o:p>

Результати первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки були узгоджені в кожній із попередньо визначених підгруп, класифіковk= 2;них, наприклад, з= 072; ФВЛШ, статусом цукрового д= 10;абету або функціє= 02; нирок (до 20 мл/хв/1,73 м²).

Хроні = 95;на хвороба нирок

Рандомі = 79;оване подвійно сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину в дозі 10 мг один раз на добу (EMPA-KIDNEY) проводилосn= 0; за участю 6609 пацієнтів і = 79; хронічною хворобою нирок (рШКФ ≥ 20 ‒ < 45 мл/хв/1,73 м² або рШКФ ≥ 45 ‒ < = 90 мл/хв/1,73 м² при співвідношk= 7;нні альбумін/кр = 77;атинін сечі (UACR) ≥ 200 мг/г) для оцінки серцево-нир = 82;ових результатіk= 4; як доповнення до стандартноo= 1; терапії. Первинною кінцевою точкою був час до першого випадку прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я нирок (стійк= 077; зниження ≥ 40 % рШКФ з моменту рандомізацo= 0;ї, стійка рШКФ = &nb= sp; < 10 мл/хв/1,73 м², термінальнk= 2; стадія хвороби нир = 86;к або смерть від хвороби нирок) чи смерть від С= 057; захворюванl= 5;я. Перший випадок госпіталізk= 2;ції з приводу серцевої недостатноl= 9;ті чи смерті ві= 076; СС захворюванl= 5;я, госпіталізk= 2;ція з будь-якої причини (перша та повторна) та смерть з усі= 093; причин були включені до підтверджуn= 2;чого випробуванl= 5;я.

Лікуван = 85;я на початку дослідженнn= 3; включало застосуванl= 5;я інгібітора РАС = &nb= sp; 85,2 % інгібітора АПФ/ бл&= #1086;катора рецепторів ангіотензиl= 5;у II.

3304 пацієнти були рандомізовk= 2;ні в групу заст= 086;сування емпагліфлоk= 9;ину в дозі 10 мг (плацебо ‒ 3305). Медіана тривалості лікування становила 24,3 місяця. Досліджуваl= 5;а популяція включала 66,8 % чоловіків т = 72; 33,2 % жінок, се&= #1088;едній вік яких становив 63,3 року (діапаз= 086;н 18 ‒ 94 роки), 23,0 % пацієнтів були віком понад 75 років. 58,4 % досліджуваl= 5;ої популяції становили п = 72;цієнти європеоїднl= 6;ї раси, 36,2 % – монголоїднl= 6;ї раси та 4,0 % – негроїдної раси/афро-ам= 077;риканці.

На початку дослідженнn= 3; середня рШК = 60; становила 37,3 мл/хв/1,73 м², у 21,2 % пацієнтів рШКФ становила ≥ 45 мл/хв/1,73 м², у 44,3 % R= 11; від 30 до < 45 мл/хв/1,73 м² та m= 1; 34,5 % – < 30 мл/хв/1,73 м^{2,
включаючи 254
пацієнтів з
рШКФ <20 мл/хв/1,73
=
84;².
Середнє
співвідношk=
7;ння
альбумін/кр
=
77;атинін
сечі (UACR)
становило 329
мг/г, у 20,1 %
пацієнтів UACR
становило < 30
мг/г, у 28,2 % – від 30
до ≤ 300 мг/г, у 51,7 % – &=
gt;
300 мг/г; та у 41,1 % – < 200
мг/г.
Основними
причинами
ХХН були діа=
073;етична
нефропатія/
=
76;іабетична
хвороба
нирок (31 %),
гломерулярl=
5;а
хвороба (25%),
гіпертонічl=
5;а
хвороба/рен
=
86;васкулярна
хвороба (22 %) та
інші/невідо
=
84;і
причини (22 %).}

Емпаглі = 92;лозин переважав плацебо у зниженні ризику первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки, що включала прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я нирок або смерть від С= 057; захворюванl= 5;я (див. таблицю 4= ). Крім того, емпагліфлоk= 9;ин значно знижував ризик госпіталізk= 2;ції з будь-якої причини (першої та повторної).

Та= 073;лиця 4

Ефект = 80; лікування для первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки та ключових вторинних кінцевих точок, включених д = 86; попередньо = 74;изначеного підтверджуk= 4;ального випробуванl= 5;я, та її складових<= /span>

&= nbsp;	Пла= 094;ебо	Емп= 072;гліфлозин<= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Cen= tury Schoolbook"; color:black;mso-color-alt:windowtext;letter-spacing:-.5pt;background:whit= e; mso-bidi-language:EN-US'>, 10 мг
N3 305<= /o:p>	3 304<= /o:p>
Ч= 072;с до першого прояву прогресува= 085;ня хвороби нирок (стійке зниження рШКФ ≥ 40 % з моменту рандомізац= 110;ї, стійка рШКФ < 10 мл/хв/1,73 м², термінальн= 072; стадія хвороби нирок* (ТСХН) k= 2;бо смерть від хвороби нирок) чи смерть від С&= #1057; захворюван= 085;я, N (%)	558 (16,9)	432 (13,1)
Співвід&#= 1085;ошення загроз порівняно з плацебо (99,83 % ДІ= )<= /o:p>		0,72 (0,59, 0,89)=
= 88;-значення для доведення не нижчої ефективнос= 090;і		<0,0001
= 57;тійке зниження рШКФ ≥ 40% з моменту рандомізац= 110;ї N (%)=	474 (14,3)	359 (10,9)
Сп= 110;ввідношенн&= #1103; загроз порівняно з плацебо (95 % ДІ)		0,70 (0,61, 0,81)=
&= #1088;-значення		<0,0001
ТСХ = 53;* або стійка рШКФ < 10 мл/хв/1,73 м², N (%)	221 (6,7)	157 (4,8)
Сп= 110;ввідношенн&= #1103; загроз порівняно з плацебо (95 % ДІ)		0,69 (0,56, 0,= 84)<= /o:p>
&= #1088;-значення		0,0003
= 57;мерть від захворюван= 085;я нирок, N (%)**	4 (0,1)	4 (0,1)
Сп= 110;ввідношенн&= #1103; загроз порівняно з плацебо (95 % ДІ)
&= #1088;-значення
= 57;мерть від СС захворюван= 085;я, N (%)	69 (2,1)	59 (1,8)
Співвід&#= 1085;ошення загроз порівняно з плацебо (95 % ДІ)<= /o:p>		0,84 (0,60, 1,= 19)<= /o:p>
&= #1088;-значення		0,3366<= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-bidi-language:TH'><= /o:p>
ТСХ = 53;* або смерть від СС захворюван= 085;я, N (%)^#=	217 (6,6)	163 (4,9)
Співвід&#= 1085;ошення загроз порівняно з плацебо (95 % ДІ)<= /o:p>		0.73 (0.59, 0.89)
р-значен&= #1085;я<= /o:p>		0.0023<= /o:p>
Ча= 089;тота госпіталіз= 072;ції з усіх причин (перш&= #1072; та повторна),= N подій	1895	&nbs= p; 1611
Співвід&#= 1085;ошення загроз порівняно з плацебо (99,03 % ДІ= )<= /o:p>		0,86 (0,75<= span lang=3DEN-US style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-fon= t-family: "Century Schoolbook";color:black;mso-color-alt:windowtext;letter-spacing: -.5pt;background:white;mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-language:EN-US'>,= 0,98)
р-значен&= #1085;я<= /o:p>		0,0025

СС ‒ серцево-суд = 80;нний,

ГСН ‒ госпіталізk= 2;ція з приводу серцевої не = 76;остатності, рШКФ ‒ розрахованk= 2; швидкість клубочковоo= 1; фільтрації.

* Термінальнk= 2; стадія хвороби нирок (ТСХН) визначаєтьl= 9;я як початок підтримуючl= 6;го діалізу або отримання трансплантk= 2;ту нирки.

** Зафіксованl= 6; замало випадків смерті від х= 074;ороби нирок, щоб розрахуватl= 0; належне спі = 74;відношення загроз.

# Попередньо визначено я = 82; один із двох критеріїв зупинки в попередньо запланованl= 6;му проміжному аналізі

Рис. 4. Час до першого епізоду прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я нирок або передбачувk= 2;ної СС смерті, розрахункоk= 4;а кумулятивнk= 2; функція захворюванl= 6;сті.

Результ = 72;ти первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки були узгоджені в кожній із попередньо визначених підгруп, класифіковk= 2;них за рШКФ, основною причиною хвороби нир = 86;к, статусом цукрового діабету або застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; РАС. Переваг= 080; лікування були більш очевидними = 91; пацієнтів з високим рівнем альбумінурo= 0;ї.

Під час лікування рШКФ з часом знижуваласn= 3; повільніше = 74; групі емпагліфлоk= 9;ину порівняно з групою плацебо. Емпагліфлоk= 9;ин уповільнив річну швидкість зниження рШКФ порівн= 03;но з плацебо на 1,= 37 мл/хв/1,73 м²/рік (95 % ДІ 1,16, 1,59), на основі попередньоk= 5;о аналізу всі = 93; вимірювань рШКФ, зроблених під час 2-міся&= #1095;ного візиту до заключний контрольниl= 1; візит. Пацієнти, як= 110; отримували емпагліфлоk= 9;ин, спостерігаl= 3;и початкове зниження рШ = 50;Ф, яке повернулосn= 3; до початковогl= 6; рівня після припинення лікування, я= 082; було продем = 86;нстровано в кількох дослідженнn= 3;х емпагліфлоk= 9;ину, підтверджуn= 2;чи те, що гемодинаміm= 5;ні зміни відіграють роль у гострому впливі емпа = 75;ліфлозину на рШКФ.

Діти

Цукровий діабет 2 типу

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека емпагліфлоk= 9;ину (10 мг з можливим зб= 10;льшенням дози до 25 мг) тk= 2; лінагліптиl= 5;у (5 мг) 1 раз на добу вивчалася у = 076;ітей і підлітків віком від 10 до= 17 років з цукр= 086;вим діабетом 2 типу в плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; (DINAMO) протягом 26 тижнів з подовженняl= 4; безпечного періоду до 52 тижнів.

Основне лікування, як доповнення до дієти та фізичних вп = 88;ав включало метформін (51 %), комбінацію метформіну та інсуліну (40= ,1 %), інсулін (3,2 %) аб= 086; жодного = (5,7 %).

Скореговаl= 5;а середня зміна HbA1c на 26 тижні між ем= 087;агліфлозин&= #1086;м (N=3D52) та плацебо (N= =3D53) – 0,84 % була клінічно та статистичнl= 6; значущою (95 % Дg= 0; -1,50, -0,19; p=3D0,0116).

Крім того, лікування емпагліфлоk= 9;ином порівняно з плацебо призвело до клінічно зн = 72;чущої скоригованl= 6;ї середньої зміни глюкози в плазмі крові натще – 35,2 мг/дл (95 % Д = 30; -58,6, -11,7) (-1,95 ммоль/л (-3,25, - 0,65)).

Серце&= #1074;а недостатніl= 9;ть та хронічна хвороба нирок

Європейськ = 77; агентство з лікарських засобів відмовилосn= 0; від зобов’язанl= 5;я щодо наданн= 03; результатіk= 4; досліджень лікарськогl= 6; засобу ДЖАРДІНС в усіх підгрупах дітей з хронічною хворобою нирок та серцевою не = 76;остатністю (інформацію про застосуванl= 5;я у дітей див. у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози).

Фармако= ;кінетика.

Всмокту&= #1074;ання

Фармакокін&= #1077;тика емпагліфлоk= 9;ину широко опис = 72;на у здорових добровольцo= 0;в та пацієнті = 74; з цукровим діабетом 2 типу. Після прийому перорально емпагліфлоk= 9;ин швидко погл = 80;нався, пікова концентрацo= 0;я в плазмі кро= 074;і відзначалаl= 9;я при середньому t_max 1= ,5 години післ= 03; прийому препарату. Після цього ко&#= 1085;центрація в плазмі знижуваласn= 0; двофа= 079;но, зі швидкою фазою розподілу т = 72; відносно повільною кінцевою фазою. Середні пок = 72;зники площі під кривою «концентраm= 4;ія-час» (AUC) та максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (C_max) в плазмі кров= 10; у стані спокою станови&#= 1083;и 1870 нмоль/год тk= 2; 259 нмоль/л для емпагліфлоk= 9;ину 10 мг та 4740 нмоль/год та 687 нмоль/л для емпагліфлоk= 9;ину 25 мг 1 раз на добу. Системна ді= 03; емпагліфлоk= 9;ину збільшувалk= 2;сь пропорційнl= 6; дозі. Фармак= 086;кінетичні параметри = 77;мпагліфлоз&#= 1080;ну у стані спокою післ= 03; введення одноразовоo= 1; дози були подібними, щ= 086; вказує на лінійну фар = 84;акокінетик&#= 1091; відносно часу. Клінічно достовірноo= 1; різниці щод = 86; фармак&= #1086;кінетики емпагліфлl= 6;зину між зд&= #1086;ровими добровольцn= 3;ми та пац&= #1110;єнтами з цукровим діабетом 2 типу не було.

Введенн&= #1103; емпагліфлоk= 9;ину 25 мг після прийому висококалоl= 8;ійної їжі з високи= 084; вмістом жир= 10;в обумовило деяке зниження його впливу: AUC знизилась приблизно н = 72; 16 %, а C_max – приблизно н = 72; 37 % пор= 10;вняно з прийомом натще. Цей вплив прийо = 84;у їжі на фармакокінk= 7;тику емпагліфлоk= 9;ину не вважається клінічно значущим. Е= 084;пагліфлози&= #1085; можна приймати незалежно в= 10;д прийому їжі.

Розподі&= #1083;

Об’єм розподілу у стані спокою становить 73,8 л. Післ= я введення пероральноk= 5;о розчину [¹⁴C]-емпаглі&= #1092;лозину здор&#= 1086;вим добровольцn= 3;м розподіл еритроцитіk= 4; становив приблизно 37 %, k= 2; зв’язуваннn= 3; з білками плазми – 86 %.

Біотран&= #1089;формація

Істотні метаболіти емпагліфлоk= 9;ину у плазмі крові людин = 80; не виявлялись. Найбільш по = 96;иреними метаболітаl= 4;и були три кон’югати глюкуронідm= 1; (2-, 3- та 6-O глюкуро= ;нід). Системна експозиція кожного метаболіту складала менше ніж 10% від загальної експозиції препарату. Дослідженнn= 3; іn vitro вказуют= ;ь на те, що основним шляхом метаболізмm= 1; емпагліфл&#= 1086;зину у людини є глюкуронідk= 2;ція уридин-5’-диф&#= 1086;сфоглюкуро= носилтрансm= 2;еразами UGT2B7, UGT1A3, UGT1A8 та UGT1A9.

Виведен&= #1085;я

Терміна&= #1083;ьний період напіввиведk= 7;ння емпагліфлоk= 9;ину становить 12,4 години, а очевидний пероральниl= 1; кліренс – 10,6 л/год. Міжсуб’єктl= 5;а та залишков = 72; варіабельнo= 0;сть для кліренс = 91; пероральноk= 5;о емпагліфлоk= 9;ину складала 39,1% тk= 2; 35,8% відповідно= ;. При застосу = 74;анні один раз на добу концентрацo= 0;ї емпагліфлоk= 9;ину в плазмі кров= 10; у стані спокою дос= 03;гались до 5-ї дози. Узгоджуєтьl= 9;я з періодом напіввиведk= 7;ння, до 22 % накопиченнn= 3; (відносно AUC у плазмі кров= 10;) спостерігаl= 3;ось у стані спок= 086;ю. Після введення пероральноk= 5;о розчину [¹⁴C]-емпаглі&= #1092;лозину здор&#= 1086;вим добровольцn= 3;м приблизно 96 % міченої речовини виводилося = 79; калом (41 %) та сечею (54 %). Більша частина міченої речовини у незміненомm= 1; вигляді виводилася = 79; калом та близько половини міченої речовини у н= 077;зміненому вигляді виводилося = 79; сечею.

Спеціал&= #1100;ні категорії пацієнтів<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "MS Mincho";mso-fareast-language:RU'>

Пацієнт&= #1080; з нирковою недостатніl= 9;тю

У пацієнтів з = 083;егкими, помірними або тяжкими порушеннямl= 0; функцій нирок (рШКФ < 30-< 90 мл/хв/1,73 м²) та пацієнті = 74; з нирковою недостатніl= 9;тю/термінал&#= 1100;ною стадією хвороби нирок &= nbsp; (ТСХН) AUC емпагліфлоk= 9;ину збільшиласn= 0; приблизно н = 72; 18 %, 20 %, 66 % та 48 % відповідно, порівняно з суб’єктами = 79; нормальною нирковою функцією. Пікові рівн= 10; емпагліфлоk= 9;ину у плазмі кро= 074;і були подібними у пацієнтів з помірними порушеннямl= 0; функцій нирок &= #1090;а нирковою недостатніl= 9;тю / ТСХН, порівняно з суб’єк&= #1090;ами з нормально= 02; функцією нирок. Пікові рівні емпагліфлоk= 9;ину у плазмі кро= 074;і були приблизно н = 72; 20% вищими у пацієнтів з легкими та тяжкими порушеннямl= 0; функцій нирок, порівняно з суб’єк&= #1090;ами з нормально= 02; функцією нирок. З огляду на фармак&= #1086;кінетику у суб’єктів, очевидний пероральниl= 1; кліренс емпагліфлоk= 9;ину зменшувавсn= 3; зі зниження = 84; рШКФ, що обум&#= 1086;влює підсилення дії препарату.

Пацієнт&= #1080; з печінково= 02; недостатніl= 9;тю

У пацієнтів з легкою, помірною та тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю відповідно до класифік = 72;ції Чайлда – П’ю AUC емпагліфлоk= 9;ину збільшилаl= 9;ь прибл= 080;зно на 23 %, 47 % та 75 %, а C_max W= 22; прибли&= #1079;но на 4 %, 23 % та 48 % відповідно, порівняно з = 089;уб’єктами з нормально= 02; функцією печінки.

Індекс маси тіла

Індекс маси тіла не мав клінічн = 86; значущого впливу на фармакокінk= 7;тику емпагліфлоk= 9;ину. AUC була на 5,82 %, 10,4 % та 17,3 % меншою у пацієнтів з ІМТ 30, 35 та 45 кг/м²⁼ відповідно, порівняно з пацієнтами = 79; індексом маси тіла 25 кг/м².

Стать

Стать не мала клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику емпагліфлоk= 9;ину.

Раса=

AUC була на 13= ,5 % більшою у пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси з індексом маси тіла 25 кг/м² порівняно з пацієнтами інших рас з &#= 1110;ндексом маси тіла 25 кг/м².

Пацієнт&= #1080; літнього віку

Вік не мав клінічн = 86; значущого впливу на фа= 088;макокінети&= #1082;у емпагліфлоk= 9;ину.

Діти

Розпоча&= #1090;о клінічні дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину дітям віком 10–18 років з цукровим діабетом 2 типу. Отримані на сьогодні дані з фармакокінk= 7;тики та фармакод = 80;наміки є порівнянниl= 4;и з такими у дорослих.

Пе= діатричне дослідженнn= 3; Фази 3 вивчало фар = 84;акокінетик&#= 1091; та фармакодинk= 2;міку (зміна HbA1c від вихідного рівня) емпагліфлоk= 9;ину 10 мг з можливи= м збільшенняl= 4; дози до 25 мг у дітей та підлітки ві = 76; 10 до 17 років з цукровим діабетом 2 типу. Спостережуk= 4;ана співвідношk= 7;ння експозиція- = 88;еакція була загало = 84; порів= нянною у дорослих, дітей і підлітків. Пероральне = 79;астосуванн&#= 1103; емпаг= ліфлозину призвело до експозиції = 74; межах діапазону, щ= 086; спостерігаn= 8;ться у дорослих п= 072;цієнтів.

Сп= остережуваl= 5;і середні геометричнo= 0; мінімальні концентрацo= 0;ї та середні геометричнo= 0; концентрацo= 0;ї через 1,5 години післ= 03; введення в рівноважноl= 4;у стані становили = 26,6 нмоль/л і 308 нмоль/л з емпагліфлоk= 9;ином 10 мг одноразо&= #1074;о щодня та 67,0 нмоль/л і 525 нмоль/л з емпагліфлоk= 9;ином 25 мг один раз на день.

Кл= інічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Цу= кровий діабет 2 типу

ДЖ= АРДІНС показаний д = 86;рослим та дітям віком від 10 років для лікування н = 77;достатньо контрольовk= 2;ного цукрового д= 10;абету 2 типу як доповнення до дієти та фізичних навантаженn= 0;:

-&nb= sp; як монотерапіn= 3;, коли застосуванl= 5;я метф&= #1086;рміну вважається неможливим через непереносиl= 4;ість лікарськогl= 6; засобу;

-&nb= sp; на додаток до і= 085;ших лікарських засобів для лікування діабету.

Ре= зультати досліджень = 97;одо комбінації терапій, впл= 080;ву на глікемічниl= 1; контроль, серцево-суд = 80;нних та ниркових = 087;одій та досліджуваl= 5;их популяцій д = 80;віться у розділах «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармако = 76;инаміка».

Се= рцева недостатніl= 9;ть

ДЖ= АРДІНС показаний д = 86;рослим для лікування с = 80;мптоматичн&#= 1086;ї хронічної серцевої недостатноl= 9;ті.

Хр&= #1086;нічна хвороба нирок

ДЖ&= #1040;РДІНС показаний д = 86;рослим для лікування хронічної хвороби нирок.

Протипоказ&= #1072;ння.

Пі= двищена чутливість до активної речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Фармако&= #1076;инамічні взаємодії<= u>

Діурети&= #1082;и

Емпа= гліфлозин може посилювати сечогінний ефект тіазидних т = 72; петльових діуретиків = 10; може збільшити ризик зневодненнn= 3; і гіпотонії (= див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інсулін та стимуляторl= 0; секреції інсуліну<= u>

Інсу= лін та стимуляторl= 0; секреції інсуліну, такі як сульфонілсk= 7;човина, можуть збіл= 00;шити ризик гіпоглікемo= 0;ї. Для зниженн= 03; ризику гіпоглікемo= 0;ї може бути рекомендовk= 2;не зниження дози інсуліну аб = 86; стимуляторk= 2; секреції інсуліну пр = 80; застосуванl= 5;і в комбінаці= 11; з емпагліфлоk= 9;ином (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Побічні реакції»).

Фармако&= #1082;інетичні взаємодії<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "MS Mincho";mso-fareast-language:RU'>

Вплив інших лікарських засобів на емпагліфлоk= 9;ин

Дан&#= 1110; іn vitro вказуют&= #1100; на те, що основним шляхом метаболізмm= 1; емпагліфлоk= 9;ину у людини є глюкуронідk= 2;ція уридин-5’-диф&#= 1086;сфоглюкуро= носилтрансm= 2;еразами UGT1A3, UGT1A8, UGT1A9 і UGT2B7. Емпагліфлоk= 9;ин є субстрато = 84; транспортеl= 8;ів поглинання = 91; людини OAT3, OATP1B1 і OATP1B3, але не OAT1 і OCT2. Емпагліфлоk= 9;ин транспортуn= 8;ться за участю Р-глікопрот = 77;їну (P-gp) та білка ре= 079;истентност&= #1110; раку молочної залози (BCRP).

Супутнє застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину з пробенеци = 76;ом, інгібітороl= 4; ферментів уридин- дифосфоглюl= 2;уроносилтр= 072;нсферази (UGT) і OAT3, призвело до підвищення піка концентрацo= 0;ї емпагліфлоk= 9;ину в плазмі крові на 26 % і збільшення AUC на 53 %. Ц= 110; зміни не вважалися клінічно значущими.

Впли= в індукції UGT ( в тому числі індукції ри = 92;ампіцином або фенітоїном) на емпагліфлоk= 9;ин не вивчався. &= #1057;упутнє лікування з відомими індукторамl= 0; фермен&= #1090;ів UGT не рекомендуєm= 0;ься через потенційниl= 1; ризик зменшення ефективносm= 0;і. Якщо індуктор фе = 88;ментів UGT повинен бути одночасно введений, моніторинг глікемічноk= 5;о контролю дл= 03; оцінки реакції на ДЖАРДІНС є доцільним.

Досл= ідження взаємодії з гемфіброзиl= 3;ом, інгібітороl= 4; транспортеl= 8;ів OAT3 та OATP1B1/1B3 in vitro, показало, що після супутнього застосуванl= 5;я C_max емпагліфлоk= 9;ину підвищувалk= 2;ся на 15 %, а AUC зменшу= валась на 59 %. Ці змінl= 0; не вважалис= 00; клінічно значущими.

Інгібув&= #1072;ння транспортеl= 8;ів OATP1B1/1B3 при = 89;упутньому застосуванl= 5;і з рифампіц = 80;ном обумовило підвищення на C_max = 75 % на зменшення AUC емпагліфлоk= 9;ину на 35 %. Ці зміни = 085;е вважались клінічно значущими.

Впли= в емпагліфлоk= 9;ину при супу&= #1090;ньому застосуванl= 5;і з верапамілоl= 4;, інгібітороl= 4; P-gp, та окремо був подібним. Це вказує на те, що інгібува = 85;ня = P-gp не має клінічно значущого впливу на емпагліфлоk= 9;ин.

Досл= ідження взаємодії, проведені з = 72; участю здорових добровольцo= 0;в, вказують на те, що на фармакокінk= 7;тику емпагліфлоk= 9;ину не впливає супутнє введення метформіну, глімепіридm= 1;, піоглітазоl= 5;у, ситагліптиl= 5;у, лінагліптиl= 5;у, варфарину, верапамілу, раміприлу, симвастатиl= 5;у, торасеміду = 10; гідрохлороm= 0;іазиду.=

Вплив емпагліфлоk= 9;ину на інші лікарські з = 72;соби

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "MS Mincho";color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-fareast-language:RU'>&= #1045;мпагліфлоз= ;ин може збільшуватl= 0; виведення літію нирками та знижувати рівень літі= 02; у крові. Після початку прийому емпагліфлоk= 9;ину та зміни доз= 080; слід частіш = 77; контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю літію в сироватці крові. Пацієнт повинен бут = 80; направлениl= 1; до лікаря, який призначив препарати літію, для контролю концентрацo= 0;ї літію в сиро= 074;атці крові.

За даними досліджень in vitro, емпагліфлоk= 9;ин не інгібує, не інактиву= 08; та не індуку= 108; ізоформи CYP450. Емпагліфлоk= 9;ин не інгібує UGT1A1, UGT1A3, UGT1A8, UGT1A9 або UGT2B7. Міжлікарсьl= 2;і взаємодії з = 72; участю основних ізоформ CYP450 аб = 86; UGT з емпагліфл= озином і супутньо введеними субстратамl= 0; цих ферментів вважаються малоймовірl= 5;ими.

Емпа= гліфлозин не інгібує P-gp у терапевтичl= 5;их дозах. За даними досліджень in vitro, малоймовірl= 5;о, що емп&= #1072;гліфлозин спричинить взаємодію з діючими речовинами, що є субстратамl= 0; P-gp. Супутнє застосуванl= 5;я дигоксину, субстрату P-gp, o= 0; емпагліфлоk= 9;ину обумовило д = 86; 6 % збільшення = AUC та 14 % збільшення C_max дигоксину. Ц= 110; зміни не вважалися клінічно зн = 72;чущими.

Емпа= гліфлозин не інгібує транспортеl= 8;и поглинання = 91; людини, такі як OAT3, OATP1B1 і OATP1B3 in vitro &= #1091; клінічно значущих концентрацo= 0;ях, тобто міжлі = 82;арська взаємодія з субстратамl= 0; цих тр&= #1072;нспортерів поглинання вважається малоймовірl= 5;ою.

Досл= ідження взаємодії, проведені з = 72; участю здорових добровольцo= 0;в, вказують на те, що емпагліфлоk= 9;ин не має клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику метформіну, = 075;лімепіриду, піоглітазоl= 5;у, ситагліптиl= 5;у, лінагліптиl= 5;у, симвастатиl= 5;у, варфарину, раміприлу, дигоксину, діуретиків та перораль = 85;их контрацептl= 0;вів.=

Діти

Дослідж&= #1077;ння взаємодії проводилосn= 3; лише у дорослих.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

За= гальне

Ем= пагліфлозиl= 5; не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; цукровим діабетом 1 ти&#= 1087;у (див. «Кетоацитоk= 9;» у розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Кетоаци&= #1076;оз

У пацієнтів з діабетом, як= 110; застосувалl= 0; інгібітори НЗКТГ-2 (включаючи емпагліфлоk= 9;ин), повідомлялl= 6;ся про випадки кетоацидоk= 9;у , зокрема про випадки із загрозою дл= 03; життя та летальні випадки. У кількох випадках кетоацидоз проявлявся атипово, з лише помірн = 80;м збільшенняl= 4; рівня глюкози в кр= 086;ві (нижче 14 ммоль/л (250 мг/дл)). Невідомо, чи впливає підвищення дози емпагліфлоk= 9;ину на ймовірні = 89;ть виникнення кетоацитозm= 1;. Хоча кетоацидоз менш ймовірний у пацієнтів без цукрового діабету, випадки також були зареєстровk= 2;ні у таких пацієнтів.

Необхід&= #1085;о враховуватl= 0; ризик кетоацитозm= 1; у разі таких неспецифічl= 5;их симптомів, я= 082; нудота, блювання, відсутністn= 0; апетиту, біл= 100; у животі, надмірна спрага, ускладненнn= 3; дихання, сплутаністn= 0; свідомості, незвичайна = 74;тома або сонливість. При виникненні цих симптом= 10;в пацієнтів потрібно негайно пер = 77;вірити щодо розвитку кетоацидозm= 1; незалежно від рівня глюкози в крові.

Якщо у пацієнта підозрюєтьl= 9;я або діагнос = 90;овано кетоацидоз, слід негайн = 86; припинити застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину.

У разі госпіталізk= 2;ції пацієнта дл= 03; значних хірургічниm= 3; процедур аб = 86; у разі виник= 085;ення серйозних гострих хвороб лікування п = 86;трібно перервати. У цих пацієнтів рекомендуєm= 0;ься моніторинг кетонів. Вимірюваннn= 3; рівня кетонів в сечі є пріорітетнo= 0;шим ніж визначення їх у крові. Лікування емпагліфлоk= 9;ином можна відновити, коли рівень кетонів нормалізуєm= 0;ься і стан пацієнта ст = 72;білізуєтьс&#= 1103;.

Перед початком застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину в анамнезі пацієнта слід розглянути = 95;инники, які можуть свідчити пр = 86; схильність до кетоацидозm= 1;.

Високий ризик кетоацидозm= 1; можуть мати пацієнти з низькою функцією β-клітин (наприклад, у випадку цукрового діабету 2 типу з низьк= 080;м рівнем С-пептиду, латентного аутоімунноk= 5;о діабету у дорослих аб = 86; панкреатитm= 1; в анамнезі); пацієнти зі станами, які призводять до обмеженн= 03; прийому їжі або сильног = 86; зневодненнn= 3;; пацієнти, дл= 103; яких дозу ін= 089;уліну знижують, та пацієнти з підвищеною = 87;отребою в інсуліні у зв’язку з гострою хво = 88;обою, хірургічниl= 4; втручанням або зловжив = 72;нням алкоголем. Цим пацієнтам інгібітори НЗКТГ-2 слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;.

Відновл&= #1077;ння терапії інгібітораl= 4;и НЗКТГ-2 для пацієнтів з кетоацитодl= 6;м, який спосте = 88;і&= #1075;ався раніше під час лікування інгібітораl= 4;и НЗКТГ-2 не рекомендуєm= 0;ься, якщо точно н= 077; встановленl= 6; та не усунен= 086; інший факто = 88;, що провокує кетоацидоз.

ДЖАРДІН&= #1057; не слід заст= 086;совувати для пацієнтів з цукровим діабетом 1-го типу. Дані з програми клінічного дослідженнn= 3; у пацієнтів = 079; цукровим діабетом 1-го типу показа = 83;и збільшення частоти кетоацидозm= 1; у разі засто= 089;ування емпагліфлоk= 9;ину у дозах 10 мг та= ; 25 мг як доповнення до інсуліну порівняно з = 087;лацебо.

Ниркова недостатніl= 9;ть

Через обмежений досвід застосуванl= 5;я не рекоменд = 91;ється розпочинатl= 0; лікування е = 84;пагліфлози&#= 1085;ом пацієнтам з &#= 1088;ШКФ < 20 мл/хв/1,73 м².=

У пацієнтів з рШКФ < 60 мл/хв/1,73 = 084;² добова доза емпагліфлоk= 9;ину становить 10 мг (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Ефектив = 85;ість емпагліфлоk= 9;ину щодо знижен = 85;я рівня глюкози залежить ві = 76; функції нир = 86;к і знижуєтьс= 03; у пацієнтів = 079; рШКФ < 45 мл/хв/1,73 = 084;² та, ймовірно, відсутня у пацієнтів з

рШКФ < 30 мл/хв/1,73 м²(диk= 4;. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Фа&#= 1088;макодинамі= ка» та «Фармакокіl= 5;етика»).=

Монітор&= #1080;нг функцій нирок

Рекомен&= #1076;ується провести оцінку функцій нир = 86;к таким чином:

– до початку застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину та періодично під час лікування, тобто прина = 81;мні 1 раз на рік (див. розділи «Спосіб зас = 90;осування та дози», «Побічні реакції», «Ф= 072;рмакодинам&= #1110;ка» та «Фармакокіl= 5;етика»);

– до початку застосуванl= 5;я будь-якого супутнього лікарськогl= 6; засобу, що може мати не= 089;приятливий вплив на функції нирок.

Застосу&= #1074;ання пацієнтам і = 79; ризиком зменшення об’єму міжклітиннl= 6;ї рідини

Зважаюч&= #1080; на механізм дії інгібіторіk= 4; НЗКТГ-2, осмотичний діурез, що супроводжуn= 8; глюкозурію, може призвести д = 86; незначного зниження артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Фар = 84;акодинамік&#= 1072;»). Препарат слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам, для яких зни= 078;ення артеріальнl= 6;го тиску, обумовлене емпагліфлоk= 9;ином, може становити небезпеку, н= 072;приклад пацієнтам і = 79; серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями, пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь антигіперm= 0;ензивні лікарські з = 72;соби та мають гіпотонію в анамнезі, аб= 086; пацієнтам віком від 75 років.

У разі розвитку станів, що можуть призвести д = 86; втрати рідини (таки= 093; як шлунково-ки = 96;кові захворюванl= 5;я), пацієнтам, які отримують е = 84;пагліфлози&#= 1085;, рекомендуєm= 0;ься ретельний моніторинг ступеня зменшення об’єму міжк = 83;ітинної рідини (наприклад фізичний ог = 83;яд, вимірюваннn= 3; артеріальнl= 6;го тиску, лабор= 072;торні тести, включаючи рівень гематокритm= 1;) і застосуванl= 5;я електролітo= 0;в. Слід розгля = 85;ути необхіднісm= 0;ь тимчасовогl= 6; припинення лікування емпагліфлоk= 9;ином до усунення втрати рідини.

Пацієнт&= #1080; літнього віку

Вплив емпагліфлоk= 9;ину на виведенн= 03; глюкози з сечею пов’язаний = 79; осмотичним діурезом, що може вплинути на стан гідратації. Пацієнти віком від 75 років мають підвищений ризик зменшення об’єму міжклітиннl= 6;ї рідини. Більшість таких пацієнтів, які отримув = 72;ли емпагліфлоk= 9;ин, мали побічн= 10; реакції, пов= 217;язані зі зменшенням об’єму міжклітиннl= 6;ї рідини, у порівнянні = 79; пацієнтами групи плаце = 73;о (див. розділ «Побічні реакції»). Тому необхідна спеціальна увага до об’єму міжк = 83;ітинної рідини у раз= 110; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лікарських засобів, які можуть призвести д = 86; його зменшення (наприклад діуретиків, АПФ-інгібіт = 86;рів).

Ускладн&= #1077;ні інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів

Бу= ли виявлені випадки ускладнень = 91; вигляді інфекцій сечостатевl= 0;х шляхів, включаючи пієлонефриm= 0; та уросепси = 89;, у пацієнтів, які отримували лікування емпагліфлоk= 9;ином (див. розділ «Побічні реакції»). Cлі= д розглянути необхіднісm= 0;ь тимчасовогl= 6; припинення лікування емпагліфлоk= 9;ином пацієнтів з ускладнениl= 4;и інфекціями сечовивіднl= 0;х шляхів.

Некр&= #1086;тизуючий фасциїт промежини<= u> (га= 085;грена Фурн’є)= <= /span>

Бу= ли виявлені вип= 072;дки некротизуюm= 5;ого фасциїту промежини (та= 082;ож відомої як гангрена Фурн’є) у жінок та чоловіків з цукровим діабетом, які приймал = 80; інгібітори НЗКГТ-= 2. Га= 085;грена Фурн’є – це рідкісна, ал= 077; серйозна та потенційно небезпечна для життя інфекція, як= 072; вимагає нев= 10;дкладного хірургічноk= 5;о втручання т = 72; призначенн&= #1103; антибіотикo= 0;в.

Пацієнm= 0;ів слід повідомлятl= 0; про необхід = 85;ість терміново звернутись до лікаря, якщо у них виникають такі симптоми, як біль, чу= 090;ливість, ер= 080;тема чи набряк в ділянці статевих органів або промежини, що супроводжуn= 2;ться лихоманкою або нездужа = 85;ням. Сл= 110;д відмітити, щ= 086; урогеніталn= 0;на інфекція аб = 86; абсцесс промежини може передувати некротичноl= 4;у фасціїту. У разі підозр = 80; на гангрену Фурн’є пр= 077;парат ДЖ= АРДІНС слід відмінити т = 72; швидко розпочати лі= 082;ування (включаючи призначеннn= 3; антибіотикo= 0;в та хірургіч = 85;у обробку ураженої зони).

Ампутац&= #1110;я нижніх кінцівок

В дослідженl= 5;і з іншим інгібітороl= 4; НЗКТГ-2 спостерігаl= 3;ося збільшення випадків ампутації нижніх кінцівок (в першу чергу пальця ноги). Невідомо, чи є цей ефект загальним для відповідноk= 5;о класу лікарських = 79;асобів. Необхідно порадити пацієнтам з = 094;укровим діабетом проводити профілактиm= 5;не лікування захворюванn= 0; стоп.

Ураженн&= #1103; печінки

Під час клінічних досліджень були повідо = 84;лення про ураженн= 03; печінки при застосуванl= 5;і емпагліфлоk= 9;ином. Причинно-на = 89;лідковий зв’язок між емпагліфлоk= 9;ином і ураженням печінки не встановленl= 0;й.

Підвище&= #1085;ий гематокрит

Підвище&= #1085;ня гематокритm= 1; спостерігаn= 8;ться під час лікування емпагліфлоk= 9;ином (див. розділ «Побічні реакції»).

Хронічн&= #1072; хвороба нирок

Пацієнт&= #1080; з альбумінурo= 0;єю можуть отримати більше користі від лікування емпагліфлоk= 9;ином.

Інфіl= 3;ьтративна хвороба або кардіоміопk= 2;тія такоцубо

Застl= 6;сування емпагліфлоk= 9;ину пацієнтам з інфільтратl= 0;вною хворобою аб = 86; з кардіоміопk= 2;тією такоцубо спеціально = 85;е вивчалося. Тому ефективнісm= 0;ь для таких па= 094;ієнтів не встановленk= 2;.

Лаборат&= #1086;рні аналізи сеч= 10;

У пацієнтів, щ= 086; приймають Д = 46;АРДІНС тест на глюкозу в сечі буде позитивним = 91; зв’язку з механізмом дії препарату.

Ін= терференціn= 3; з вмістом 1,5-ангідроглю&= #1094;итолу (1,5-АГ)

Мо= ніторинг глікемічноk= 5;о контролю з вмістом 1,5-АГ не рекомендуєm= 0;ься, оскільки вимірюваннn= 3; 1,5-АГ недостовірl= 5;і при оцінці глікемічноk= 5;о контролю у пацієнтів, які приймаю = 90;ь інгібітори НЗКТГ-2. Рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати альтернатиk= 4;ні методи глікемічноk= 5;о контролю.=

Ла= ктоза

Це= й лікарський засіб містить лактозу. Пац= 110;єнтам з рідкісною спадковою непереносиl= 4;істю галактози, загальною лактазною недостатніl= 9;тю або глюкозо-гал = 72;ктозною мальабсорбm= 4;ією не слід приймати це = 81; лікарський засіб.

На= трій

Од= на таблетка лікарськогl= 6; засобу міст = 80;ть менше ніж 1 ммоль натрі= 02; (23 мг), тобто це = 81; лікарський засіб майже вільний від натрію.

Застосуван= ;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітність= ;

Да= них щодо застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину вагітним жінкам нема= 08;. Як запобіжний захід бажан = 86; уникати застосуванl= 5;я препарату Д = 46;АРДІНС у період вагітності.

Період годування груддю

Не= відомо, чи проникає емпагліфлоk= 9;ин у грудне молоко людини. Препарат ДЖ = 40;РДІНС не слід застосовувk= 2;ти під час годування г = 88;уддю.

Ре= продуктивнk= 2; функція

До= слідження впливу препарату Д = 46;АРДІНС на фертильнісm= 0;ь людини не проводилисn= 0;.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Препарат ДЖАРД= 030;НС має незначний вплив на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами і працювати з іншими механізмамl= 0;. Проте пацієнтів слід інформ = 91;вати про ризик гіпоглікемo= 0;ї, якщо ДЖАРД = 30;НС застосовуюm= 0;ь у поєднанні = 079; препаратамl= 0; сульфонілсk= 7;човини та/або інсуліном.=

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

До= зування

Цу= кровий діабет 2 типу

Ре= комендованk= 2; початкова доза становить 10 м&= #1075; емпагліфлоk= 9;ину 1 раз на добу як монотера = 87;ія або у складі комбінованl= 6;ї терапії з ін= 096;ими лікарськимl= 0; засобами, що застосовуюm= 0;ься при цукровому діабеті. Для пацієнтів, я= 082;і добре переносять емпагліфлоk= 9;ин у дозі 10 мг 1 ра = 79; на добу та які мають рШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м² і потребують більш суворого глікемічноk= 5;о контролю, дозу можна збільшити д = 86; 25 мг 1 раз на добу. Максимальнk= 2; добова доза становить 25 мг (див. інформацію нижче і розд= 110;л «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Се= рцева недостатніl= 9;ть

Ре= комендованk= 2; доза становить 10 мг емпагліф = 83;озину 1 раз на добу.

Хр= онічна хвороба нирок

Ре= комендованk= 2; доза становить 10 мг емпагліф = 83;озину на добу.

Вс= і показання<= /span>

Ко= ли емпагліфлоk= 9;ин застосовуюm= 0;ь у комбінаці= 11; з сульфонілсk= 7;човиною або інсулін = 86;м, слід розглянути можливість застосуванl= 5;я сульфонілсk= 7;човини або інсулін = 91; в низьких дозах, для того щоб зменшити ризик гіпог = 83;ікемії (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій» і «Побічні реакції»).

У разі пропуску дози її слід прийняти, як тільки пацієнт згадає, прот= 077; не слід приймати подвійну дозу препарату в один і той же день.

Особливі групи пацієнтів<= /i>

Па= цієнти з нирковою недостатніl= 9;тю

Через обмежений досвід не рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; лікування емпагліфлоk= 9;ином у пацієнтів = 079; рШКФ < 20 мл/хв/1,73 = 084;².

У пацієнтів з рШКФ < 60 мл/хв/1,73 = 084;² добова доза емпагліфлоk= 9;ину становить 10 мг.

У пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2-го типу ефекти = 74;ність емпагліфлоk= 9;ину щодо знижен = 85;я рівня глюкози знижується при рШКФ < 45 мл/хв/1,73 м² та, ймовірно, відсутня пр = 80; рШКФ <30 мл/хв/1,73 = 84;². Таким чином, якщо рШКФ нижче 45 мл/хв/1,73 м², у разі необхідносm= 0;і слід розглянути питання про додаткове цукрознижуn= 2;че лікування (див. розділи <= /span>«Особ= 083;ивості застосуванl= 5;я», «Побічні ре = 72;кції», «Фарм&#= 1072;кодинаміка= » та «Фармакокіl= 5;етика»).

Па= цієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю

Па= цієнтам з печінково= 02; недостатніl= 9;тю коригуваннn= 3; дози не потрібне. Ді= 103; емпагліфлоk= 9;ину підсилюєтьl= 9;я у пацієнтів = 079; тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю. Досвід застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину пацієнтам з тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю обмежений, тому цей препарат не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти цій категорії пацієнтів (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Па= цієнти літнього віку

Ко= ригування дози, обумовлене віком паціє = 85;та, не потрібне. У пацієнтів віком від 75 років слід враховуватl= 0; підвищений ризик зменш = 77;ння об’єму міжклітиннl= 6;ї рідини (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Побічні реакції»).

Сп= осіб застосуванl= 5;я

Та= блетки можна приймати з їжею або без їжі, запиваю= 095;и водою, не розжовуючи. =

Діти.

Ре= комендованk= 2; початкова д = 86;за становить 10 мг емпагліфлоk= 9;ину 1 раз на добу. Д= ;ля паціє= нтів, які добре переносять емпагліфлоk= 9;ин у дозі 10 мг 1 ра = 79; на добу і потре= бують додатковогl= 6; контролю глікемії, до= 079;а може бути зб= 110;льшена до 25 мг 1 раз на добу (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Фармако = 82;інетика»). Немає даних щодо дітей і= 079; рШКФ < 60 мл/хв/1,73 м² і дітей віком до 10 років.

Бе= зпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ина для лікування серцевої не = 76;остатності або для лікування хронічної х = 74;ороби нирок дітям (віком до 18 років) не вивчалася. Препа = 88;ат не застосовуюm= 0;ь цій категорії п = 72;цієнтів.

Передозува&= #1085;ня.

Симпт= 086;ми

В ході контрольовk= 2;них клінічних досліджень разові дози до 800 мг емпагліфлоk= 9;ину у здорових добровольцo= 0;в і декілька щоденних до = 79; до 100 мг емпагліфлоk= 9;ину у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу не обумовили ж = 86;дної токсичностo= 0;. Емпагліфлоk= 9;ин збільшував виведення глюкози з сечею, що призводило до збільшення об’єму сечі. Виявлене зб= 10;льшення об’єму сечі не залежало від дози і не було клінічно значущим. Досвіду зас = 90;осування людині доз вище 800 мг немає.

Лікув= 072;ння

У разі передозуваl= 5;ня слід розпочати лікування відповідно до клінічного стану паціє = 85;та. Виведення емпагліфлоk= 9;ину шляхом гемо = 76;іалізу не вивчалос= 00;.

Побічні реакції.

Цу= кровий діабет= 2 типу

На= йбільш частою побічною реакцією була гіпогл= 10;кемія при застосуванl= 5;і з сульфоніл = 89;ечовиною або інсуліном.=

Се= рцева недостатніl= 9;ть

В дослідженнn= 3;х EMPEROR взяли участь пацієнти з с= 077;рцевою недостатніl= 9;тю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (N = =3D 3 726) та збереженою фракцією викиду= (N = =3D 5 985), які приймали емпагліфлоk= 9;ин 10 мг або плаце= бо. Приблизно половина з цих пацієнт= 10;в мали цукровий діабет 2 типу. Найчастішоn= 2; побічною реакцією за об’днаними = 76;аними досліджень EMPEROR-Reduced та EMPEROR-Preserved бул = 72; гіповолеміn= 3; (емпагліфло = 79;ин 10 мг: 11,4 %, плацебо= ;: 9,7 %).

Хронічна хвороба нирок

У дослідженнn= 3; EMPA-KIDNEY були включені пацієнти з х= 088;онічною хворобою нирок (N =3D 6 609), які отримували 10 мг емпагліфлоk= 9;ину або плацебо. Близько 44 % хворих страждали н = 72; цукровий діабет 2-го ти&= #1087;у.

Найбіль = 96; частими побічними реакціями у дослідженнo= 0; EMPA-KIDNEY була подагра (емпагліфло = 79;ин 7,0 % проти плацебо 8,0 %) та гостре ураження нирок (емпагліфло = 79;ин 2,8 % проти плацебо 3,5 %), пр= 086; які частіше повідомлялl= 6;ся у пацієнтів, які приймал = 80; плацебо.

Загаl= 3;ьний профіль безпеки лікарськогl= 6; засобу ДЖАРДІНС, як правило, відповідав всім досліджуваl= 5;им показанням до застосув = 72;ння.

По= бічні реакції, що виникали у пацієнтів, я= 082;і отримували емпагліфлоk= 9;ин в ході плаце= 073;о-контрольо= ваних досліджень, представлеl= 5;і у таблиці 5.
По= бічні реакції класифіковk= 2;ні за системам = 80; органів (згідно з MedDRA) та частотою виникнення. Частота виникнення визначаєтьl= 9;я як дуже част= 110; (> 1/10), часті (> 1/100-< 1/10), нечасті (<= u>> 1/1000-< 1/100), поодинокі (> 1/10 000 - < 1/1000) або рідкісні (< 1/10 00= 0) та невідомі (не можна оці&#= 1085;ити на основі наявних даних).

Таблиця = 5

Побіч= ні реакції (за даними плацебо-кон = 90;рольованих досліджень)

Класи системи органів

Дуж&= #1077; часті<= /span>

Час&= #1090;і

Неч&= #1072;сті

Поо&= #1076;инокі

Рід&= #1082;існі

Інф= екції та інвазії

<= /o:p>

Вагінал= ;ьний кандидоз, вульвовагі= 085;іт, баланіт та інші інфекції статевих органів^a,

інфекці= ;ї сечовивідн= 080;х шляхів (включаючи п&= #1110;єлонефрити та уросепсис)^a

<= /o:p>

Некротизую = 95;ий фасциїт промежини

(г = 72;нгрена Фурн’є)*

<= /o:p>

Пор= ушення обміну речовин і системи травлення

Гіпоглі= ;кемія (при застосуван= 085;і з препарата&#= 1084;и сульфонілс= 077;човини або інсуліном)^a

Відчутт= ;я спраги

Кетоаци= ;доз^*

Шлу= нково-кишко = 74;і розлади

<= /o:p>

Закреп

<= /o:p>

<= /o:p>

<= /o:p>

Роз= лади з боку шкіри та підшкірної клітковини

<= /o:p>

Свербіж (загальний),=

висип

Кропив’ян-ка, ангіоедема

<= /o:p>

<= /o:p>

Роз= лади з боку судин<= /span>

Зменшен= ;ня об’єму міжклітинн= 086;ї рідини ^a

<= /o:p>

<= /o:p>

<= /o:p>

Роз= лади з боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів

<= /o:p>

Підвище= ;не виділення

сечі^a<= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"MS = Mincho"; mso-fareast-language:RU'>

Дизурія= ;

<= /o:p>

Тубулоі= ;нтерс-тиціа= 083;ьний нефрит

<= /o:p>

Дослідж= ;ення

<= /o:p>

Збільше= ;ння ліпідів сироватки крові^a

Підвище= ;ння рівня креатиніну в крові/ зниж= ення швидкості клубочково= 111; фільтрації^a,<= /span>

збільше= ;ння гематокри-т&#= 1091;^a^<=
/span>

<= /o:p>

<= /o:p>

<= /o:p>

^a= Додаткову інформацію див. у підрозділаm= 3; нижче.

* Див. розді= л «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Оп= ис деяких побічних реакцій

Гіпог= 083;ікемія

Ча= стота гіпоглікемo= 0;ї залежала ві = 76; фонової терапії під час відповідниm= 3; досліджень та була подібною у разі застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину і плацебо як монотерапіo= 1;, як доповнен = 85;я до метформіну, як доповнення до піогліта = 79;ону з метформіноl= 4; або без нього, як доповнення до лінагліптиl= 5;у та метформі = 85;у, а також у разі застосуванl= 5;я комбінації емпагліфлоk= 9;ину з метформіноl= 4; пацієнтам, щ= 086; вперше отримували лікування, порівняно з пацієнтами, які застосовувk= 2;ли емпагліфлоk= 9;ин і метформін як окремі компоненти = 88;аніше. Підвищення = 95;астоти легкої гіпоглікем&= #1110;ї спостерігаl= 3;ось при введенн= 10; емпагліфлоk= 9;ину і плацебо як доповнення до метформіну та сульфонілсk= 7;човини (емпагліфло = 79;ин у дозі 10 мг - 16,1 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 11,5 %, плацебо - 8,4 %) та як доповнення до базально = 75;о інсуліну з метформіноl= 4; або без ньог= 086; та з препаратом сульфонілсk= 7;човини або без ньог= 086; (емпагліфло = 79;ин у дозі 10 мг -       19,5= %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 28,4 %, плацебо - 20,6 % пі&#= 1076; час перших 18 тижнів лікування, коли дозу інсуліну не можна було скоригуватl= 0;, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 10 мг - 36,1 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 36,1 %, плацебо - 35,3 % у ході 78-тижневого д&= #1086;слідження), а також як доповнення до інсуліну = 091; дозованому шприці з метформіноl= 4; або без ньог= 086; (емпагліфло = 79;ин у дозі 10 мг - 39,8 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 41,3 %, плацебо - 37,2 % під час перш= 080;х 18 тижнів лікування, коли дозу інсуліну не можна було скоригуватl= 0;, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 10 мг - 51,1 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 57,7 %, плацебо - 58 % у ході 52-тижневого дослідженнn= 3;).

У дослідженнn= 3;х EMPEROR щодо серцевої недостатноl= 9;ті подіб= ;ну частоту гіпоглікемo= 0;ї відзначали при додаванні препарату д = 86; сульфонілсk= 7;човини або інсулін = 91; (емпагліфло = 79;ин 10 мг: 6,5 %, плацебо: 6,7 %).

Тя= жка гіпоглікемo= 0;я (гіпоглікем= 10;я, що потребує лікування)=

Пі= двищення частоти тяжкої гіпоглікемo= 0;ї не спостерігаl= 3;ось при застосуванl= 5;і емпагліфлоk= 9;ину порівняно з плацебо як монотерапіo= 1;, як доповнення до метформіну, як доповнен = 85;я до метформіну та препарат = 91; сульфонілсk= 7;човини і доповненн= 03; до піоглітазоl= 5;у з метформіноl= 4; або без нього, як доповнення до лінагліптиl= 5;у та метформіну, = 072; також у разі застосуванl= 5;я комбінації емпагліфлоk= 9;ину з метформіноl= 4; пацієнтам, щ= 086; вперше отри = 84;ували лікування, порівняно з пацієнтами, які застосовувk= 2;ли емпагліфлоk= 9;ин і метформін як окремі компоненти раніше. Підвищення частоти тяжкої гіпо = 75;лікемії спостерігаl= 3;ось при введенн= 10; емпагліфлоk= 9;ину і плацебо як доповнення до базально = 75;о інсуліну з метформіноl= 4; або без ньог= 086; та з препаратом сульфонілсk= 7;човини або без ньог= 086; (емпагліфло = 79;ин у дозі 10 мг - 0 %, ем= ;пагліфлози = 85; у дозі 25 мг - 1,3 %, плацебо - 0 % піk= 6; час перших 18 тижнів лікування, коли дозу інсуліну не можна було скоригуватl= 0;; емпагліфлоk= 9;ин у дозі 10 мг - 0 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 1,3 %, плацебо - 0 % у ході 78-тижневого дослідженнn= 3;) та як доповн= 077;ння до інсуліну = 091; дозованому шприці з мет= 092;орміном або без ньог= 086; (емпагліфло = 79;ин у дозі 10 мг - 0,5 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 0,5 %, плацебо - 0,5 % пі= 076; час перших 18 тижнів лікування, коли дозу інсуліну не можна було скоригуватl= 0;; емпагліфло&= #1079;ин у дозі 10 мг - 1,6 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 0,5 %, плацебо - 1,6 % у ході 52-тижневого дослідженнn= 3;).

У дослідженнn= 3;х EMPEROR щодо серцевої недостатноl= 9;ті спост= ;ерігалася схожа частота гіпоглікемo= 0;ї у хворих на цукровий діабет при лікуванні емпагліфлоk= 9;ином та плацебо як доповнення до сульфонілсk= 7;човини або інсулін = 91; (емпагліфло = 79;ин 10 мг: 2,2 %, плацебо: 1,9 %).

Ва= гінальний кандидоз, вульвовагіl= 5;іт, баланіт та інші інфекції статевих органів

Ва= гінальний кандидоз, вульвовагіl= 5;іт, баланіт та інші інфекції статевих органів вин = 80;кали частіше у разі застосуванl= 5;я емпагліфлоk= 9;ину (емпагліфло = 79;ин у дозі 10 мг - 4,0 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 3,9 %) порівняно з плацебо (1,0 %). Ці інфекції виникали частіше у жінок, що отр&#= 1080;мували емпагліфлоk= 9;ин, порівняно з такими у групі плацебо; у чоловіків різниця у ча= 089;тоті була менш вираженою. Інфекції статевих шляхів були легкими або помірними з = 72; інтенсивні&= #1089;тю.

У дослідженнn= 3;х EMPEROR щодо серцевої недостатноl= 9;ті часто= ;та даних інфекцій була більш вираженою у = 087;ацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (емпагл= 110;флозин 10 мг: 2,3 %, плацебо:        0,8 %) ніж у пацієн= тів без цукрового діабету (емпаk= 5;ліфлозин 10 мг: 1,7 %, плацебо: 0,7 %) при лікуванні емпагліфлоk= 9;ином порівняно з плацебо.

Пі= двищене виділення сечі

Пі= двищене виділення сечі (включаючи попередньо визначені терміни − полакіурія, поліурія і ніктурія) частіше спостерігаl= 3;ось у пацієнтів, що отримували емпагліфлоk= 9;ин (емпагліфло = 79;ин у дозі 10 мг - 3,5 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 3,3 %), порівняно з пацієнтами групи плаце = 73;о (1,4 %). Підвищене виділення сечі було зд= 077;більшого легким або помірним за інтенсивніl= 9;тю. Частота випадків ніктурії була схожою при прийомі плацебо та емпагліфлоk= 9;ину (< 1 %).

У дослідженнn= 3;х EMPEROR щодо серцевої недостатноl= 9;ті посил= ;ене сечовипускk= 2;ння спостерігаl= 3;ося з подібною частотою у пацієнтів, які отримув = 72;ли емпагліфлоk= 9;ин та плацебо (емпагліфло = 79;ин 10 мг: 0,9 %, плацебо: 0,5 %).

Ін= фекції сечовивіднl= 0;х шляхів

За= гальна частота інфекцій сечовивіднl= 0;х шляхів, про які повідомлялl= 6;ся як про небаж= 072;ні явища, була подібною у пацієнтів, щ= 086; отримували емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг та плацебо (7,0 % та 7,2= %), та вищою при застосуванl= 5;і емпагліфлоk= 9;ину у дозі 10 мг (8,8 %). У порівнянні = 79; плацебо, інф= 077;кції сечовивіднl= 0;х шляхів частіше вин = 80;кали при застосуванl= 5;і емпагліфлоk= 9;ину у пацієнтів = 079; хронічними або рецидивуючl= 0;ми інфекціями сечовивіднl= 0;х шляхів в анамнезі. Інтенсивніl= 9;ть (легка, помірна, тяжка) інфек= 094;ій сечовивіднl= 0;х шляхів була = 087;одібною у пацієнтів, що отримували емпагліфлоk= 9;ин та плацебо. Інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів виникали частіше у жінок, що отримували емпагліфлоk= 9;ин, порівняно з плацебо; у чоловіків різниці не було.

Зм= еншення об’єму міжклітиннl= 6;ї рідини

За= гальна частота зменшення об’єму міжк = 83;ітинної рідини (включаючи попередньо визначені терміни − зниження артеріальнl= 6;го тиску (амбулаторн = 86;), зниження систолічноk= 5;о артеріальl= 5;ого тиску, зневодненнn= 3;, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіповолеміn= 3;, ортостатичl= 5;а гіпотонія і непритомніl= 9;ть) була подібною у пацієнтів, щ= 086; отримували емпагліфлоk= 9;ин (емпагліфло = 79;ин у дозі 10 мг - 0,6 %, емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг - 0,4 %) т = 72; плацебо (0,3 %). Частота випадків зменшення об’єму міжклітиннl= 6;ї рідини була підвищеною = 91; пацієнтів віком від 75 років, що отримували емпагліфлоk= 9;ин у дозі 10 мг (2,3 %) або емпагліфлоk= 9;ин у дозі 25 мг (4,3 %), порівняно з плацебо (2,1 %).

Підвищення рівня креатиніну = 74; крові/ зниже= 085;ня швидкості клубочковоo= 1; фільтрації=

З&= #1072;гальна частота підвищення рівня креат = 80;ніну в крові і зниження швидкості клубочковоo= 1; фільтрації була подібною у разі застос = 91;вання емпагліфлоk= 9;ину і плацебо (підвищення рівня креатиніну = 74; крові: емпагліфлоk= 9;ин в дозі 10 мг - 0,6 %, емпагліфлоk= 9;ин в дозі 25 мг - 0,1 %, плацебо - 0,5 %; зниження швидкості клубочковоo= 1; фільтрації: емпагліфлоk= 9;ин в дозі 10 мг - 0,1 %, е = 84;пагліфлози&#= 1085; в дозі 25 мг - 0 %, плацебо - 0,3 %).

Я&= #1082; правило, у пацієнтів, які отримували емпагліфлоk= 9;ин, при тривалому лікуванні початкове підвищення рівня креатиніну = 10; зниження швидкості клубочковоo= 1; фільтрації = 73;ули тимчасовимl= 0; або оборотними після припи = 85;ення терапії.

У ході дослідженнn= 3; EMPA-REG OUTCOME у пацієнтів, які приймал = 80; емпагліфлоk= 9;ин, спостерігаl= 3;ось початкове зниження рШКФ (середнn= 8; значення - 3<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-lan= guage: RU;mso-no-proof:yes'> мл/хв/1,73 м^{2<=
/sup>).
Після цього рШКФ залишаl=
3;ась
стабільною
протягом
безперервнl=
6;го
лікування.
Середня рШ
=
50;Ф
поверт=
алась
до
початкових
значень
після припи
=
85;ення
лікування, щ=
086;
свідчить пр
=
86;
те, що тяжкі
порушення
гемодинаміl=
2;и
можуть віді
=
75;равати
певну роль у
цих змінах
функції нир
=
86;к.
Це явище
також
спостерігаn=
8;ться
у досліджен
=
85;і
щодо
серцевої
недостатноl=
9;ті
EMPEROR та дослідж=
077;нні
EMPA-KIDNEY.}

Підвищення рівня ліпідів у сироватці крові

Середній відсоток збільшення від вихідно = 75;о рівня для емпагліфлоk= 9;ину на 10 мг та 25 мг п&#= 1086;рівняно з плацебо відповідно становив 4,9 %, з = 72;гального холестеринm= 1; 5,7 % проти 3,5 %; ЛПВЩ - холестеринm= 1; 3,3 % та 3,6 % проти 0,4 %; ЛПНЩ - холестерин 9,5 % та 10,0 % проти 7,5 %, тригліцериk= 6;и 9,2 % та 9,9 % проти 10,5 %.=

Збільшення гемокриту<= /span>

Середні зміни гемокриту від вихідного р= 10;вня становили 3,4 % та 3,6 % для емпагліфлоk= 9;ину 10 мг та 25 мг порівняно з 0,1= % для плацебо. У досліджен = 85;і EMPA-REG OUTCOME по= казники гемокриту повернулисn= 3; до вихідних значень через 30 днів після припинення = 83;ікування.

Ді= ти

У дослідженнo= 0; DINAMO лікували 157 дітей віком від 10 років із= діабе= том 2 типу, з яких 52 пацієнти отримували емпагліфлоk= 9;ин, 52 пацієнти отрим= ували лінаг= ліптин та 53 пацієнти = отримували плацебо (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). Під час плацебо-кон = 90;рольованої фази найчас = 90;ішою побічною реакцією на = 083;ікарський засіб була гіпоглікемo= 0;я з вищим загальним показником для пацієнт= 10;в у групі емпагліфлоk= 9;ину порівняно з групою плацебо (емп= 072;гліфлозин 10 мг і 25 мг, сукупно: 23,1 %, плацебо:     9,4 %). Жоден з цих в&#= 1080;падків не бу= в обтяжений т = 72; не потребув = 72;в допомоги.

За= галом профіль безпеки у дітей був ан= 072;логічним тому, що спостерігаk= 4;ся у   доро&= #1089;лих з цукровим діабетом 2 типу.

По= відомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

По= відомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформ = 72;ційну систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: htt= ps://aisf.dec.gov.ua.

Те= рмін придатностo= 0;. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати k= 4; оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25°С. Зберігати k= 4; недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упако= 074;ка.

По 10 таблеток у перфорованl= 6;му блістері; по 1 = або 3 блістери у картонній коробці.

Катег= 086;рія відпуску. За рецептом.=

Вироб= 085;ик.

Берін= 075;ер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німечч&= #1080;на/ Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co.KG, Germany

або

Ротте= 085;дорф Фарма ГмбХ, Німеччина/Rottendorf Pharma GmbH, Germany.

Мі= сцезнаходжk= 7;ння виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Бінге= 088; Штрассе 173, 55216, Інгельхайм на Рейні, Нім&#= 1077;ччина/ Binger Strasse 173, 55216, Ingelheim am Rhein, Germany

або

= 054;стенфельде&= #1088; Штрассе 51-61, 59320 Еннігерлох, Німе= ;ччина/ Ostenfelder Str= asse 51= -61, 59320 Ennigerloh, German= y.

Пока&#= 1079;ник ефективнос= 090;і	Плацеб= 086; N=3D23= 33<= /span>	Емпагліфло= 079;ин^b N=3D46= 87
Час до виникнення першого летального випадку внаслідок серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100;, нелетальн&#= 1086;го інфаркту міокард= 072; або неле= ;тального інсульту)= , N (%)	282 (1= 2,1)	490 (1= 0,5)
Співвідн = 86;шення ризиків у порівнянні з плацебо (95,02% довірчий інтервал (ДІ)= )^*		0,86 (0,74; 0,99)
p-k= 9;начення для переваги	&= nbsp;	0,0382
С&#= 1084;ерть внаслідок серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100;, N (%)	137 (5= ,9)	172 (3= ,7)
Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)	&nbs= p;	0,62 (0,49; 0,77)
p-k= 9;начення	&= nbsp;	<0.= 0001
Неле&#= 1090;альний інфаркт міокарда, N (= %)	121 (5= ,2)	213 (4= ,5)
Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)	&nbs= p;	0,87 (0,70; 1,09)
p-k= 9;начення	&= nbsp;	0,2189
Неле&#= 1090;альний інсульт, N (= %)	60 (2<= /span>,6)	150 (3= ,2)
Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)	&nbs= p;	1,24 (0,92; 1,67)
p-k= 9;начення	&= nbsp;	0,1638
Зага&#= 1083;ьна смертність, N (%)	194 (8= ,3)	269 (5= ,7)
Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)	&nbs= p;	0,68 (0,57; 0,82)
p-k= 9;начення	&= nbsp;	<0.= 0001
Смер&#= 1090;ність, не пов’язан&#= 1072; із серцево-суд&#= 1080;нними захворюван= 085;ями, N (%)=	57 (2<= /span>,4)	97 (2<= /span>,1)
Співk= 4;ідношення ризиків у порівнянні з плацебо (95% Д= ;І)	&nbs= p;	0,84 (0,60; 1,16)

Класи системи органів	Дуж&= #1077; часті<= /span>	Час&= #1090;і	Неч&= #1072;сті	Поо&= #1076;инокі	Рід&= #1082;існі
Інф= екції та інвазії	<= /o:p>	Вагінал= ;ьний кандидоз, вульвовагі= 085;іт, баланіт та інші інфекції статевих органів^a, інфекці= ;ї сечовивідн= 080;х шляхів (включаючи п&= #1110;єлонефрити та уросепсис)^a	<= /o:p>	Некротизую = 95;ий фасциїт промежини (г = 72;нгрена Фурн’є)* <= /o:p>
Пор= ушення обміну речовин і системи травлення	Гіпоглі= ;кемія (при застосуван= 085;і з препарата&#= 1084;и сульфонілс= 077;човини або інсуліном)^a	Відчутт= ;я спраги	Кетоаци= ;доз^*
Шлу= нково-кишко = 74;і розлади	<= /o:p>	Закреп	<= /o:p>	<= /o:p>	<= /o:p>
Роз= лади з боку шкіри та підшкірної клітковини	<= /o:p>	Свербіж (загальний),= висип	Кропив’ян-ка, ангіоедема	<= /o:p>	<= /o:p>
Роз= лади з боку судин<= /span>	Зменшен= ;ня об’єму міжклітинн= 086;ї рідини ^a	<= /o:p>		<= /o:p>	<= /o:p>
Роз= лади з боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів	<= /o:p>	Підвище= ;не виділення сечі^a<= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"MS = Mincho"; mso-fareast-language:RU'>	Дизурія= ;	<= /o:p>	Тубулоі= ;нтерс-тиціа= 083;ьний нефрит <= /o:p>
Дослідж= ;ення	<= /o:p>	Збільше= ;ння ліпідів сироватки крові^a	Підвище= ;ння рівня креатиніну в крові/ зниж= ення швидкості клубочково= 111; фільтрації^a,<= /span> збільше= ;ння гематокри-т&#= 1091;^a^<= /span> <= /o:p>	<= /o:p>	<= /o:p>