ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&#= 1045;НАЛОЗИД^® ФОРТЕ=

(&= #1045;NALOZID = FORTE= )

Склад:

діюч= ;і речовини: еналаприлу малеат, гідрохлороm= 0;іазид;

1 таблетка містить ена = 83;априлу малеату в перерахуваl= 5;ні на 100 % суху речовину – 20 мг, = гідрохл = 86;ротіазиду (гідрохлорт= 10;азиду) в перерахув= анні на 100 % суху речовину – 12,5 мг;=

допоміk= 8;ні речовини: <= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-bidi-font-family= :Arial; mso-ansi-language:UK'>натрію гідрокарбоl= 5;ат; крохмаль кукурудзянl= 0;й; крохмаль прежелатинo= 0;зований 1500; лактози моногідрат (200= ); заліза окси = 76; жовтий (Е 172); ма= 075;нію стеарат.

Лікарська форма. Табле= 090;ки.

Основнo= 0; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:.

Фармакотер= 072;певтична група. Інгібітор&#= 1080; ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту і д= 110;уретики. Код ATХ C09B A02.

<= /o:p>

Фk= 2;рмакологіч= 085;і властивостo= 0;.

Фармако = 76;инаміка.

Ена= 083;озид^®Форте є комбінацієn= 2; інгібітора ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (еналаприлу малеат) і діуретика (гідрохлоро = 90;іазид).

Еналаприлm= 1; малеат

Ангіотензи&= #1085;перетворюв= ;альний фермент (АПФ) – пептl= 0;дилова дипептидазk= 2;, яка каталізує конверсію ангіотензиl= 5;у І у пресорну субстанцію ангіотензиl= 5; ІІ. Післ= я абсорбції еналаприл гідролізуєm= 0;ься до еналаприлаm= 0;у, який пригнічує АПФ, що призв&#= 1086;дить до збільшення активності реніну плазми кров= 10; (через пригніченнn= 3; негативногl= 6; зворотного зв’язку з вивільненнn= 3;м реніну) і зменшення секреції альдостероl= 5;у.

АПФ ідентичний кініназі ІІ. Отже, еналаприл може також блокувати розпад брадикінінm= 1;, який є потужним вазодепресl= 6;рним пептидом. Однак, роль цього факту = 074; реалізації терапевтичl= 5;их ефектів еналаприлу залишаєтьсn= 3; нез’ясованl= 6;ю.

Механізм дії

Хоча механізм, через який еналаприл знижує артеріальнl= 0;й тиск, передусім пов’язують = 10;з пригніченнn= 3;м активності ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС), яка відіграє основну рол= 00; у регуляції артеріальнl= 6;го тиску, еналаприл може проявл= 03;ти антигіпертk= 7;нзивний ефект навіт= 00; у пацієнтів = 110;з низькореніl= 5;овою гіпертензіn= 8;ю.

Енал&= #1072;прилу малеат&n= bsp;– гідр&= #1086;хлоротіази= ;д

&#= 1043;ідрохлорот= іазид – діу= ретичний та антигіпе = 88;тензивний засіб, який збільшує активність реніну плазми кров= 10;. Хоча еналаприл чинить антигіпертk= 7;нзивну дію навіть у пацієнтів і = 79; низькореніl= 5;овою гіпертензіn= 8;ю, супутнє при = 79;начення гідрохлороm= 0;іазиду призводить до більшого зниження артеріальнl= 6;го тиску у цих пацієнтів.=

Подвійна блокада

Два великих= рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них дослідженнn= 3; (ONTARGET (Поточне міжнародне дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я телмісартаl= 5;у окремо і в комбінації = 79; раміприлом), VA NEPHRON-D (Дослідженн= 03; нефропатії при діабеті, що проводил = 86;ся департаменm= 0;ом США у справа= 093; ветеранів) в= 080;вчали застосуванl= 5;я комбінації інгібітору АПФ з блокатором рецептора а = 85;гіотензину II.

ONTARGET – дослід&#= 1078;ення, проведене з участю пацієнтів і = 79; серцево-суд = 80;нними або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями в анамнезі або хворими на цукровий діабет II типу, який супроводжуk= 4;ався ознаками ураження органів-міш = 77;ней. VA NEPHRON-D – дослід&#= 1078;ення, проведене з участю пацієнтів і = 79; цукровим діабетом II ти&= #1087;у та діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Ці дослідженнn= 3; не показали суттєвого сприятливоk= 5;о впливу на результати = 79; боку нирок та/або серцево-суд = 80;нної системи та л= 077;тальність, у той же час спостерігаk= 4;ся підвищений ризик гіперкалієl= 4;ії, гострого ур = 72;ження нирок та/або гіпотензії порівняно з = 084;онотерапіє&= #1102;. З огляду на аналогічні фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0;, ці результати = 90;акож можна віднести до інших інгібіторіk= 4; АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II.

Таким чином, інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у II не слід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

ALTITUDE (Дослідженн= 03; аліскірену при діабеті II типу з застосуванl= 5;ям кінцевих точок, пов’я= 079;аних із серцево-суд = 80;нними та нирковим = 80; захворюванl= 5;ями) – досл= 10;дження, призначене для перевірки переваги додавання аліскірену до стандартноo= 1; терапії інг= 10;біторами АПФ або блокаторамl= 0; рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II у пацієнтів із цукровим діабетом II типу та хронічними захворюванl= 5;ями нирок або се= 088;цево-судинн= ої системи, або обома патол = 86;гіями. Дослід&= #1078;ення було припинено передчасно = 95;ерез підвищений ризик несприятлиk= 4;их результатіk= 4;. Летальніст&= #1100; через серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я та інсульт у групі аліскірену була вищою, н&#= 1110;ж у групі плацебо, а зазначені побічні реакції та серйозні побічні реакції (гіперкаліє = 84;ія, гіпотензія та порушенн= 03; функції нирок) часті= 096;е спостерігаl= 3;ися у групі аліскірену, ніж у групі плацебо.=

Фармако&= #1082;інетика.<= /i>

Всмоктуван&= #1085;я

Після пероральноk= 5;о прийому еналаприлу = 84;алеат швидко всмоктуєтьl= 9;я, а пікові концентрацo= 0;ї еналаприлу досягаютьсn= 3; протягом однієї години. На підставі даних щодо виділення з сечею ступінь абс = 86;рбції еналаприлу малеату становить п = 88;иблизно 60 %. Після абсорбції еналаприл швидко і значною мірою гідролізуєm= 0;ься до еналапри = 83;ату – поту = 78;ного інгібітору ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту. Пікові концентрацo= 0;ї у сироватці крові енала = 87;рилату реєструютьl= 9;я через 3–4 години післ= 03; прийому пероральноo= 1; дози еналап = 88;илу малеату. Основними компонентаl= 4;и в сечі є еналаприлаm= 0;, на який припадає приблизно 40 % дози, та еналаприл у незміненомm= 1; вигляді. За винятком перетворенl= 5;я у еналаприл = 72;т, ознак істотного метаболізмm= 1; еналаприлу немає. Профіль концентрацo= 0;ї еналаприлаm= 0;у у сироватці крові характеризm= 1;ється пролонговаl= 5;ою термінальнl= 6;ю фазою, яка, очевидно, асоціюєтьсn= 3; зі зв’язуваннn= 3;м АПФ. В осіб із нормальною функцією нирок рівноважна = 82;онцентраці&#= 1103; еналаприлаm= 0;у в сироватці крові досягалася на четверти = 81; день застос = 91;вання еналаприлу малеату. На абсорбцію е = 85;алаприлу малеату після пероральноk= 5;о прийому не в= 087;ливає присутністn= 0; їжі у шлунково-ки = 96;ковому тракті. Ступінь абсорбції т = 72; гідролізу еналаприлу подібний дл= 03; різних доз у рекомендовk= 2;ному терапевтичl= 5;ому діапазоні.=

Розпод&#= 1110;л

Дослідженн&= #1103; на собаках свідчать пр = 86; те, що еналап&#= 1088;ил не перетина= 08; гематоенцеm= 2;алічний бар’єр або перетинає його незначною мірою; еналаприлаm= 0; не потрапля= 08; до мозку. Еналаприл перетинає плацентарнl= 0;й бар’єр. Гідр= 086;хлоротіази&= #1076; перетинає плацентарнl= 0;й бар’єр, але не перетина= 08; гематоенцеm= 2;алічний бар’єр.

Біотрансфо&= #1088;мація

За винятком перетворенl= 5;я в еналаприл = 72;т, ознак істотного метаболізмm= 1; еналаприлу немає. Гідрохлороm= 0;іазид не піддаєть = 89;я метаболізмm= 1; і швидко виводиться нирками.

Виве= дення

Еналаприла&= #1090; виводиться переважно нирками. Основними компонентаl= 4;и лікарськогl= 6; засобу в сеч= 110; є еналаприлаm= 0;, що становит= 00; близько 40 % від дози, та еналаприл у незміненомm= 1; вигляді. Ефективний період напіввиведk= 7;ння для накопиченнn= 3; еналаприлаm= 0;у після багаторазоk= 4;ого пероральноk= 5;о прийому еналаприлу малеату становить 11 годин. У досл&#= 1110;дженнях концентрацo= 0;ї гідрохлороm= 0;іазиду у плазмі кро= 074;і протягом принаймні 24 годин періо = 76; напіввиведk= 7;ння з плазми змінювався = 91; межах від 5,6 до= ; 14,8 години. Гідрохлороm= 0;іазид не піддається метаболізмm= 1; і швидко виводиться нирками. При пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і як мінімум 61 % дози виводи = 90;ься у незмінено = 84;у вигляді протягом 24 г= 086;дин.

Нирков&#= 1072; недостатніl= 9;ть

Еналаприла&= #1090; виводиться із загального кровообігу за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Лактація

Після одноразовоo= 1; пероральноo= 1; дози 20 мг у п’&= #1103;тьох жінок після пологів середня пік = 86;ва концентрацo= 0;я еналаприлу = 91; грудному молоці становила 1,7 м= кг/л (діапазон ві= 076; 0,54 мкг/л до 5,9 мкг/л) через         =       4–6 го= 076;ин після прийому. Середня пікова конц = 77;нтрація еналаприлаm= 0;у становила 1,7 мкг/л (діапа= зон 1,2 мкг/л – 2,3 мкг/л); піки спостерігаl= 3;ися в різний час протягом 24 годин. За даними пікової концентрацo= 0;ї у грудному молоці, розрахункоk= 4;а максимальнk= 2; доза, яку отримує немовля при грудному ви = 75;одовуванні, становить близько 0,16 % від материн = 89;ької дози у перерахуваl= 5;ні на масу тіла. Жінка, яка приймала еналаприл для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я по 10 мг на добу протягом 11 місяців, мал= 072; пікову концентрацo= 0;ю еналаприлу = 74; молоці 2 мкг/= 083; через 4 години післ= 03; прийому та пікову концентрацo= 0;ю еналаприлаm= 0;у 0,75 мкг/л приблизно через 9 годин після прийому. Загальна кількість еналаприлу та еналапри = 83;ату, яку визначали у грудному молоці протягом 24 годин, становила 1,44 мкг/л та 0,63 мкг/л молока відповідно. Концентрацo= 0;я еналаприлаm= 0;у у грудному молоці не визначаласn= 3; (< 0,2 мкг/л) чер= 077;з 4 години після одноразовоk= 5;о прийому 5 мг еналаприлу = 74; однієї жінк = 80; та 10 мг у двох жінок; рівні еналаприлу = 85;е визначалисn= 3;.

Клінічн= ;і характерисm= 0;ики.

Пl= 6;казання.

Е&= #1085;алозид^® Форте показаний для лікування легкої та по= 084;ірної гіпертензіo= 1; у пацієнтівR= 18; у яких було досягнуто стабілізацo= 0;ї стану під ча= 089; застосуванl= 5;я окремих ком = 87;онентів у таких сами= 093; пропорціях (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Фармакодиl= 5;амічні властивостo= 0;»).

&nb= sp;

П= 088;отипоказан&= #1085;я.

·      Гіперчу&= #1090;ливість до активної речовини (ак= 090;ивних речовин) або будь-якого іншого компонента, що вказаний = 091; розділі допоміжних речовин.

·      Тяжкі порушення функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну ≤ 30 мл/хв).

·      Анурія.

·      Ангіоне&= #1074;ротичний набряк, пов’язаний = 79; призначеннn= 3;м раніше інгібіторіk= 4; АПФ, в анамне&#= 1079;і.

·      Спадков&= #1080;й або ідіопатичнl= 0;й ангіоневроm= 0;ичний набряк.

·      Гіперчу&= #1090;ливість до лікарських засобів, які є похідними сульфонаміk= 6;у.

·      Вагітні або жінки, які плануют= 00; завагітнітl= 0; (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період ваг= 110;тності або годування груддю»).<= /p>
·      Тяжкі порушення функції печінки.<= /p>
·      Одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Еналозид^®Форте з засобами, що містять аліскірен, протипо = 82;азане пацієнтам і= з цукровим діабетом аб = 86; з порушення = 84; функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв= /1,73 м²) (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Фармакодиl= 5;амічні властивостo= 0;»).

·      Еналозид^® Форте не слід застосовувk= 2;ти в комбінаці= 11; з інгібітор = 86;м неприлізинm= 1; (наприклад і= 079; сакубітрилl= 6;м/валс= артаном) через підвищений ризик ангіоневроm= 0;ичного набряку. Не слід застосовувk= 2;ти Енало&#= 1079;ид^®Форте проm= 0;ягом 36 годин після переходу на сакубітрил/ = 74;алсартан, лікарський засіб, що містить інгібітор неприлізинm= 1;, або після переходу з нього на інший лікарський засіб (див. ро&= #1079;діли «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= Ен= алаприлу малеат – гі= дрохлоротіk= 2;зид

Подвійн&= #1072; блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

У клінічних дослідженнn= 3;х було продемонстl= 8;овано, що подвійна блокада РАА = 57; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену пов’язана з підвищеним ризиком побічних реакцій, таких як гіп= 086;тензія, гіперкалієl= 4;ія і погіршенн= 03; функції нирок (у тому числі гостр = 72; ниркова недостатніl= 9;ть), порівняно з прийомом одного лікарськогl= 6; засобу, що бл&#= 1086;кує РААС (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фарм= акодинамічl= 5;і властивостo= 0;»).

Інші антигіпертk= 7;нзивні засоби

Од= ночасне застосуванl= 5;я цих лікарських = 79;асобів може посилювати = 75;іпотензивн&#= 1080;й ефект еналаприлу та гідрохло = 88;отіазиду. Одночасне застосуванl= 5;я з нітрогліц = 77;рином, іншими нітратами або іншими вазодилатаm= 0;орами може додатково знижувати артеріальнl= 0;й тиск.

Літій

По= відомляли про оборотн = 77; підвищення концентрацo= 0;ї літію у сироватці к = 88;ові та токсичностo= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і літію та інгібіторіk= 4; АПФ. Одночас= 085;е застосуванl= 5;я тіазидних діуретиків = 90;а інгібіторіk= 4; АПФ може додатково підвищуватl= 0; рівень літі= 02; та збільшуватl= 0; ризик токси = 95;ної дії літію.

За= стосування лікарськогl= 6; засобу Еналозид^®Форте однl= 6;часно з лікарськимl= 0; засобами літію не рекомендовk= 2;но, але якщо так= 072; комбінація = 08; необхідною, потрібно ретельно контролюваm= 0;и рівні літію = 091; сироватці крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Нестеро&= #1111;дні протизапалn= 0;ні лікарські з = 72;соби (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигk= 7;нази-2 (ЦОГ-2)

Не= стероїдні протизапалn= 0;ні лікарські з = 72;соби (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигk= 7;нази-2 (інгібітори ЦОГ-2), можуть послаблюваm= 0;и ефекти діуретиків та інших антигіпертk= 7;нзивних засобів. З цієї причин = 80; антигіпертk= 7;нзивний ефект антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, інгібіторіk= 4; АПФ або діуретиків може бути ослаблений при застосуванl= 5;і НПЗП, включа= 102;чи селективні інгібітори ЦОГ-2.

Од= ночасне застосуванl= 5;я НПЗП (включаючи і= 085;гібітори ЦОГ-2) та антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або інгібіторіk= 4; АПФ демонструє додатковий ефект відносно збільшення рівня калію = 091; сироватці крові та мож= 077; призводити = 76;о порушення функції нирок. Ці ефекти, як правило, зворотні. Рідко може розвиватисn= 3; ниркова нед = 86;статність, зокрема у пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок (наприклад у пацієнтів літнього віку або пацієнтів з дегідратацo= 0;єю, включаючи пацієнтів, які отримую = 90;ь діуретики). Тому таку комбінацію лікарських засобів слі = 76; з обережністn= 2; призначати пацієнтам з ослабленою функцією нирок.

Еналаприлу малеат
Ка= лійзберігаn= 2;чі діуретики або добавки = 082;алію

Ін= гібітори АПФ знижуют= 00; втрати калі= 02;, спричинені застосуванl= 5;ям діуретиків. Калійзберіk= 5;аючі діуретики (такі як спіронолакm= 0;он, еплеренон, тріамтерен або амілорид), добавки калію, замінники солі, які містять кал= 10;й або інші лікарські засоби, які можуть підв = 80;щити рівень калі= 02; в сироватці крові (напри= 082;лад засоби, до складу яких входить три = 84;етоприм), особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок, можут= 100; призводити до значного підвищення рівня калію = 091; сироватці к = 88;ові. Якщо показане одночасне застосуванl= 5;я калійзберіk= 5;аючих діуретиків, добавок кал= 10;ю або замінників солі, які містять кал= 10;й, у зв’язку з гіпокаліємo= 0;єю, лікування необхідно проводити з обережністn= 2; та часто кон= 090;ролювати рівень калі= 02; у сироватці крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ді= уретики (тіазидні аб= 086; петльові діуретики)=

По= переднє лікування діуретикамl= 0; у великих дозах може призводити до дегідратацo= 0;ї та ризику розвитку гіпотензії на початку л= 110;кування еналаприлоl= 4; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Гіпотензивl= 5;ий ефект можливо послабити шляхом відм= 10;ни діуретика, збільшенняl= 4; об’єму рідини в орг= 072;нізмі або збільшенняl= 4; споживання солі.

Тр= ициклічні антидепресk= 2;нти/нейроле&#= 1087;тики/анесте= ;тики

Од= ночасний прийом певних анестетикіk= 4;, трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів та нейролеп = 90;иків з інгібітораl= 4;и АПФ може призвести д = 86; додатковогl= 6; зниження артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Лі= карські засоби золота

По= відомляли про рідкісн= 10; нітроїдні реакції (почервонін = 85;я обличчя, нудота, блювання та артеріальнk= 2; гіпотензія) у пацієнтів, які отримували ін’єкційні лікарські засоби золота (натрію ауро= 090;іомалат) одночасно з інгібітороl= 4; АПФ, у тому числі еналаприлоl= 4;.

Ін= гібітори мішені рапа = 84;іцину у ссавців (mTOR)=

Су= путній прийом з інгібітораl= 4;и mTOR (такими як темсиролімm= 1;с, сиролімус, еверолімус) може підвищуватl= 0; ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ін= гібітори неприлізинm= 1;

Од= ночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з інгібітораl= 4;и неприлізинm= 1; (наприклад сакубітрилl= 6;м, рацекадотрl= 0;лом) може підвищуватl= 0; ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку.

Од= ночасне застосуванl= 5;я еналаприлу = 79; сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не, оскільки супутнє інгібуваннn= 3; неприлізинm= 1; та АПФ може підвищуватl= 0; ризик виник = 85;ення ангіоневроm= 0;ичного набряку. Не слід застосовувk= 2;ти сакубітрил/ = 74;алсартан протягом 36 годин після прийому останньої дози еналаприлу. Терапію еналаприлоl= 4; не слід почи= 085;ати протягом 36 годин після останньої д = 86;зи сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Си= мпатоміметl= 0;ки

Си= мпатоміметl= 0;ки можуть зменшити антигіпертk= 7;нзивний ефект інгібіторіk= 4; АПФ (див. розд&= #1110;л «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ал= коголь

Ал= коголь потенціює гіпотензивl= 5;ий ефект інгіб= 10;торів АПФ.

Ан= тидіабетичl= 5;і лікарські засоби

Ре= зультати епідеміолоk= 5;ічних досліджень вказують на те, що одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та антидіабетl= 0;чних лікарських засобів (інсуліни, пероральні гіпоглікемo= 0;чні засоби) може призвести д = 86; зниження рівня глюкози у крові з ризиком розвитку гіпоглікемo= 0;ї. Такий ефект, імовірно, матиме місц = 77; протягом перших тижнів супутнього лікування т = 72; у пацієнтів = 079; порушенням = 92;ункції нирок (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Ац= етилсаліциl= 3;ова кислота, тромболітиm= 5;ні лікарські засоби та β-блокатори=

За= стосування еналаприлу = 79; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (у кардіологіm= 5;них дозах), тромб&#= 1086;літичними засобами та β-блокатораl= 4;и є безпечним.

Гідрохлоро= ;тіазид

Недепол&= #1103;ризуючі м’язові релаксанти=

Ті= азиди можуть посилювати сприйнятлиk= 4;ість до тубокурариl= 5;у.

Алкогол&= #1100;, барбітуратl= 0; або опіоїдн= 10; аналгетики=

Мо= жуть потенціюваm= 0;и розвиток ортостатичl= 5;ої гіпотензії.

Антидіа&= #1073;етичні лікарські засоби (пероральні засоби та інсулін)

Мо= же бути необхідним коригуваннn= 3; дози антиді = 72;бетичного засобу (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Смоли колестирамo= 0;ну та колестиполm= 1;

Аб= сорбція гідрохлороm= 0;іазиду зменшуєтьсn= 3; у присутностo= 0; аніонно-обм= 10;нних смол. Разова доза засобу = 082;олестирамі&= #1085;ової або колестиполl= 6;вої смоли зв’язуєтьсn= 3; з гідрохлороm= 0;іазидом і знижує йог= 086; абсорбцію з= 10; шлунково-ки = 96;кового тракту на 85 % і 43 % відповідно.

Збільше&= #1085;ня інтервалу QT (наприклад хінідин, про= 082;аїнамід, аміодарон, соталол)

Пі= двищений ризик виникнення тріпотіння- = 84;ерехтіння шлуночків.=

Глікози&= #1076;и наперстянкl= 0;

Гі= покаліємія може активізуваm= 0;и або посилюв = 72;ти реакцію з боку серця н= 072; токсичні еф = 77;кти наперстянкl= 0; (наприклад підвищення = 74;ентрикуляр&#= 1085;ої збудливостo= 0;).

Кортико&= #1089;тероїди, АКТГ

По= силюється електролітl= 5;ий дисбаланс, зокрема гіпокаліємo= 0;я.

Калійур&= #1077;тичні діуретики (наприклад фуросемід), карбеноксоl= 3;он або зловживаннn= 3; проносними засобами<= /i>

Гі= дрохлоротіk= 2;зид може збільшуватl= 0; втрати калі= 02; та/або магнію.

Пресорн&= #1110; аміни (наприклад адреналін)=

Еф= ект пресорних амінів може = 073;ути знижений (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
Цитоста&= #1090;ичні лікарські засоби (наприклад циклофосфаl= 4;ід, метотрексаm= 0;)

Ті= азиди можуть зменшувати виведення цитотоксичl= 5;их лікарських засобів нирками та посилювати їхні мієлосупреl= 9;ивні ефекти.

Ді= ти

До= слідження лікарських взаємодій проводили тільки з участю дорослих пацієнтів.=

&nb= sp;

Особл= ;ивості застосуванl= 5;я.

Еналаприлу малеат&n= bsp;– гідрохлоро= ;тіазид

Гіпотен&= #1079;ія та порушенн= 03; водно-елект = 88;олітного балансу

Си= мптоматичнk= 2; гіпотензія рідко спостерігаn= 8;ться у пацієнтів = 079; неускладнеl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. У пацієнтів = 110;з гіпертензіn= 8;ю, які застосовуюm= 0;ь Енало&#= 1079;ид^®Форте, сим = 87;томатична гіпотензія = 79; більшою вір = 86;гідністю виникне при зниженому об’єму цирк = 91;люючої крові, наприклад, внаслідок т = 77;рапії діуретикамl= 0;, дієти з обмеженим споживанняl= 4; солі, діареї або блюванн= 03; (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Побічні ре = 72;кції»). У таких пацієнтів слід регулярно, ч= 077;рез певні інтервали часу, визначати рівні елект = 88;олітів у сироватці крові. Особливо ув = 72;жним повинен бут = 80; підхід до лікування п = 72;цієнтів з ішемічною хворобою серця або це= 088;еброваскул&= #1103;рними захворюванl= 5;ями, оскільки надмірне зниження артеріальнl= 6;го тиску може призвести д = 86; інфаркту міокарда аб = 86; інсульту. Си= 084;птоматична гіпотензія спостерігаl= 3;ася у пацієнтів = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю і серцевою недостатніl= 9;тю з порушеннямl= 0; функції нирок і без них. Вона частіше трапляєтьсn= 3; у пацієнтів = 110;з більш серйозними ступенями серцевої не = 76;остатності, про що свідчить використанl= 5;я високих доз петльових діуретиків, = 075;іпонатрієм&= #1110;я або функціоналn= 0;ні порушення функції нирок. Терапію таких пацієнтів с = 83;ід розпочинатl= 0; під медични = 84; наглядом, за пацієнтами слід уважно спостерігаm= 0;и у разі корегуваннn= 3; дози лікарськогl= 6; засобу Еналозид^®Форте та/а = 73;о діуретика. Подібний підхід можн = 72; застосовувk= 2;ти і до пацієнтів з ішемічною х = 74;оробою серця або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями, у яких надмірне зн = 80;ження артеріальнl= 6;го тиску може призвести д = 86; інфаркту міокарда аб = 86; інсульту. У разі гіпотензії слід покласти пацієнта в ліжко і, у разі необхі = 76;ності, використовm= 1;вати внутрішньоk= 4;енне введення фізіологічl= 5;ого розчину. Минуща гіпо = 90;ензія при призначеннo= 0; лікарськогl= 6; засобу не є протипоказk= 2;нням для подальш = 86;го його застосуванl= 5;я, якщо після нормалізацo= 0;ї об’єму цирк = 91;люючої крові артеріальнl= 0;й тиск підвищ = 91;ється, терапія мож = 77; бути відновлена = 91; звичайних дозах.

У деяких пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, які мають нормальний або низький артеріальнl= 0;й тиск, Е= налозид^®Форте можk= 7; спричиняти додаткове зниження системного артеріальнl= 6;го тиску. Цей ефект є передбачувk= 2;ним і, як правило, не є приводо= 084; для припине = 85;ня лікування. Якщо гіпотензія стає симпто = 84;атичною, може бути необхідним зменшення дози та/або відміна діуретика та/або лікар= 089;ького засобу Еналозид^®Форте. Порушення = 092;ункції нирок

По= відомляли про ниркову недостатніl= 9;ть під час терапії еналаприлоl= 4;, переважно у пацієнтів і = 79; серйозною серцевою недостатніl= 9;тю або захворю = 74;аннями нирок, включаючи стеноз нирк = 86;вих артерій. У разі швидко= 11; діагностикl= 0; та правильногl= 6; лікування ниркова недостатніl= 9;ть, пов’язана з терапією ен = 72;лаприлом, зазвичай є оборотною.=

Еналози&= #1076;^®Форте не слід призначати пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 80 мл/хв та >30 мл/хв), поки титрування еналаприлу не досягне дози засобу = 074; даній лік= 072;рській формі (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пі= д час терапії еналаприлоl= 4; у поєднанні = 079; діуретиком = 91; деяких пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю без будь-яки= 093; ознак захво = 88;ювання нирок до початку лікування виникало підвищення вмісту сечовини і к= 088;еатиніну в крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Еналаприлу малеат: Порушення функції нирок; Гідрохлороm= 0;іазид: Порушення функції нирок»). У таких випадках лікування лікарським засобом Еналозид^{® =}Форте потрібно припинити. Така ситуація ма= 08; вказувати н = 72; можливість існування стенозу ниркових артерій (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Еналаприлу малеат: Реноваскулn= 3;рна гіпертензіn= 3;»).

Подвійн&= #1072; блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

Іс= нують свідчення, щ= 086; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II або аліскірену = 91; пацієнтів п= 10;двищується ризик розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії і порушень ф= 091;нкції нирок (включаючи гостру ниркову нед = 86;статність). У зв’язку з цим подвійн = 72; блокада РАА = 57; шляхом одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармако = 76;инамічні властивостo= 0;»).

Як= що подвійна блокада вважається абсолютно необхідною, = 111;ї слід проводити під наглядо = 84; лікаря з ретельним регулярним моніторингl= 6;м функції нирок, водно-елект = 88;олітного балансу та артеріальнl= 6;го тиску. Не слід одночасно застосовувk= 2;ти інгібітори АПФ і антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II у пацієнтів з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Гі= перкалієміn= 3;

Пр= и комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і еналаприлу = 10; діуретика в низьких дозах не можна виклю = 95;ити можливість розвитку гіперкалієl= 4;ії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Еналаприлу малеат: Гіперкалієl= 4;ія»).

Лі= тій

Як правило, не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти літій у комбінації = 79; еналаприлоl= 4; і діуретикамl= 0; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ла= ктоза

До складу лікарськогl= 6; засобу Еналозид® Форте вход = 80;ть лактоза. Якщ= 086; у Вас встановленl= 6; непереносиl= 4;ість деяких цукр= 10;в, проконсульm= 0;уйтесь з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.

Ді= ти

Бе= зпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу дітя = 84; не встановленo= 0;.

Ен= алаприлу малеат=

Ао= ртальний стеноз/гіпе = 88;трофічна кардіоміопk= 2;тія

Як= і всі інші вазодилатаm= 0;ори, інгібітори = 40;ПФ слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам з обструкцієn= 2; шляхів відтоку з лівого шлуночка та уникати застосуванl= 5;я в разі кардіогеннl= 6;го шоку і гемодинаміm= 5;но значущої обструкції.

Порушен&= #1085;я функції нирок

По= відомляли про розвито = 82; ниркової недостатноl= 9;ті, пов’язаної = 79; застосуванl= 5;ям еналаприлу, що спостері = 75;алася переважно у пацієнтів і = 79; тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю або основни = 84; захворюванl= 5;ям нирок, включаючи стеноз нирк = 86;вих артерій. При своєчасній діагностицo= 0; та відповідноl= 4;у лікуванні ниркова нед = 86;статність, пов’язана з застосуванl= 5;ям еналаприлу, як правило, оборотна (див. розділи &= laquo;Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Еналаприлу малеат: Гідрохлоро= ;тіазид, Порушення функції нирок; Гідрохлороm= 0;іазид: Порушення функції нирок»).

Ре= новаскулярl= 5;а гіпертензіn= 3;

Іс= нує підвищений ризик виникнення гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті, якщо пацієн = 90;и з двостороннo= 0;м стенозом ниркових ар = 90;ерій або стенозо = 84; артерії єдиної функ = 94;іонуючої нирки отримують інгібітори = 40;ПФ. Ослаблення функції нирок може виникати навіть при легких змінах рівн= 03; креатиніну сироватки крові. Для таких пацієнтів лікування слід починати з низьких доз = 110; під пильним наглядом лікаря, з обережністn= 2; збільшуватl= 0; дозу і контр= 086;лювати функцію нирок.

Па= цієнти на гемодіалізo= 0;

За= стосування еналаприлу протипоказk= 2;но пацієнтам, яким необхідне проведення діалізу при нирковій недостатноl= 9;ті. Анафілактоo= 1;дні реакції спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які перебув = 72;ли на діалізі з використанl= 5;ям мембран з високою пропускною здатністю (наприклад AN 69®) і отримувал = 80; одночасно інгібітори АПФ. Для таких пацієнтів н = 77;обхідно використовm= 1;вати діалізні мембрани іншого типу або гіпотензивl= 5;і засоби інши = 93; класів.

Тр= ансплантацo= 0;я нирки

Не= має досвіду щод = 86; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу паці= 08;нтам, які нещодавно перенесли операцію з т= 088;ансплантац&= #1110;ї нирки. Тому цим пацієнтам н = 77; рекомендовk= 2;но лікування еналаприлоl= 4;.

Пе= чінкова недостатніl= 9;ть

Рі= дко застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ супрово = 76;жувалося синдромом, який починаєтьсn= 3; з холестатичl= 5;ої жовтяниці або гепатит = 91; та прогресу= 08; до фульмінантl= 5;ого некротичноk= 5;о гепатиту, іноді з летальним наслідком. Механізм цього синдр = 86;му невідомий. Пацієнтам, які приймають і = 85;гібітори АПФ і у яких виникла жовтяниця а = 73;о значне збільшення рівнів ферментів п = 77;чінки, слід відмінити інгібітор АПФ та встановити відповідниl= 1; медичний нагляд (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Гідрохлороm= 0;іазид: Порушення функції печінки»).

Не= йтропенія/а = 75;ранулоцито&#= 1079;

По= відомляли про нейтропеніn= 2;/агранулоци&#= 1090;оз, тромбоцитоl= 7;енію та анемію у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ. У пацієнтів з нормальною функцією нирок та при відсутностo= 0; інших ускладнюючl= 0;х факторів нейтропеніn= 3; виникає рідко. Еналаприл слід призначати дуже обережно пацієнтам і = 79; колагенозоl= 4; судин, які проходять імуносупреl= 9;антну терапію, лікування алопуринолl= 6;м або прокаїнаміk= 6;ом, або при комбінації = 94;их ускладнюючl= 0;х факторів, особливо якщо вже існує порушення функції нирок. У деяких таки = 93; пацієнтів розвивалисn= 3; серйозні ін = 92;екції, які у деяких випадках не відповідалl= 0; на інтенсив = 85;у терапію антибіотикk= 2;ми. При признач = 77;нні еналаприлу таким пацієнтам рекомендуєm= 0;ься періодичниl= 1; моніторинг кількості лейкоцитів, = 110; пацієнти повинні повідомлятl= 0; про будь-яки= 081; прояв інфекції.=

Гі= перкалієміn= 3;

У деяких пацієнтів, які отримували інгібітори = 40;ПФ, у тому числі еналаприл, спостерігаl= 3;ося підвищення рівня калію = 074; сироватці крові. До фак&#= 1090;орів розвитку гіперкалієl= 4;ії належать ниркова недостатніl= 9;ть, зниження функції нирок, вік > 70 років, цукровий діабет, інте= 088;курентні стани, зокрема зневодненнn= 3;, гостра серцева декомпенсаm= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз і супутнє застосуванl= 5;я калійзберіk= 5;аючих діуретиків (таких як спіронолакm= 0;он, еплеренон, тріамтерен або амілорид), харчових добавок або сольових замінників, що містять калій (наприклад засоби, до складу яких входить три = 84;етоприм) або інші засоби, які можуть підв = 80;щити рівень калі= 02; в сироватці крові (на= приклад гепарин). Застосуванl= 5;я добавок калію, калійзберіk= 5;аючих діуретиків або замінників солі, які міс&#= 1090;ять калій, або інших засоб= 10;в, які можуть підвищити рівень калі= 02; в сироватці крові, зокрема, пацієнтами = 79; порушеннямl= 0; функції нирок, може призводити до значного підвищення рівня калію = 074; сироватці крові. Гіперкалієl= 4;ія може стати причиною серйозної і навіть летальної аритмії. Якщ= 086; одночасне призначеннn= 3; еналаприлу = 10; будь-якого з вищезгаданl= 0;х засобів є необхідним, = 094;і лікарські засоби слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю і часто контролюваm= 0;и рівень калі= 02; в сироватці крові (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Еналаприлу малеат: Гідр= 086;хлоротіази&= #1076;, Гіперкалієl= 4;ія; Гідрохлороm= 0;іазид: Метаболічнo= 0; та ендокринні розлади», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Гі= поглікемія=

Па= цієнтам з цукровим діабетом, як= 110; приймають пероральні антидіабетl= 0;чні засоби або інсулін та починають приймати інгібітор АПФ, слід рекомендувk= 2;ти ретельно перевіряти рівень цукр = 91; в крові, особливо протягом першого місяця комб= 10;нованої терапії (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Гідрохлороm= 0;іазид: Метаболічнo= 0; на ендокринні розлади», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Гі= перчутливіl= 9;ть/ангіонев&#= 1088;отичний набряк

Пр= и лікуванні інгібітораl= 4;и АПФ‚ включа= 02;чи еналаприлу малеат‚ спостерігаl= 3;ися випадки ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя‚ кінцівок‚ губ‚ язика‚ голосової щілини та/аб= 086; гортані. Ці реакції можуть виникати у будь-який ча= 089; протягом лікування. У таких випад = 82;ах необхідно негайно припинити лікування лікарським засобом Ена = 83;озид® Форте і встановити ретельний нагляд за станом паці= 08;нта з метою повного усунення симптомів д = 86; виписки пац= 10;єнта. Навіть у випадках, коли спостерігаn= 8;ться лише набряк язика без респіраторl= 5;ого дистресу, необхідний тривалий нагляд за станом пацієнта, оскільки лікування а = 85;тигістамін&#= 1085;ими засобами і кортикостеl= 8;оїдами може бути недостатніl= 4;.

Ду= же рідко повідомлялl= 0; про летальн= 10; випадки внаслідок ангіоневроm= 0;ичного набряку, яки= 081; супроводжуk= 4;ався набряком гортані або язика. У пацієнтів з набряком язика, голосової щілини або гортані можливе виникнення обструкції дихальних шляхів, особливо у пацієнтів і = 79; хірургічниl= 4; лікуванням дихальних шляхів в анамнезі. У випадках набряку язика‚ голосової щілини або гортані‚ який може призвести д = 86; обструкції = 76;ихальних шляхів‚ слі = 76; негайно ввести підш = 82;ірно розчин адреналіну 1:10= 00 (0,3 мл –= 0,5 мл) та/або здійснити інші заходи зі звільнен = 85;я дихальних шляхів.

У пацієнтів негроїдної раси, які приймали АП = 60;, частіше виникав ангіоневроm= 0;ичний набряк порівняно з пацієнтами європеоїднl= 6;ї раси. Проте в цілому вважається, що у предста= 074;ників негроїдної раси підвищений ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку.

Па= цієнти‚ у яких раніш= 077; виникав ангіоневроm= 0;ичний набряк‚ не пов’язаний = 79; прийомом інгібіторіk= 4; АПФ‚ можуть бути більшо= 02; мірою схильні до виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку під час терапії інгібітораl= 4;и АПФ (див. також розді = 83; «Протипокаk= 9;ання»).

Су= місний прийом інгібіторіk= 4; АПФ та інгібіторіk= 4; mTOR (мішені рапаміцину = 91; ссавців) (наприклад темсиролімm= 1;с, сиролімус, еверолімус) може підвищуватl= 0; ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку.

Од= ночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та інгібіторіk= 4; неприлізинm= 1; може підвищуватl= 0; ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ан= афілактоїдl= 5;і реакції під час проведе = 85;ня десенсибілo= 0;зації отрутою перетинчасm= 0;окрилих
Зр= ідка у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, розвива= 083;ися анафілактоo= 1;дні реакції, що загрожувалl= 0; життю, під час проведення десенсибілo= 0;зації отрутою перетинчасm= 0;окрилих. Подібних реакцій можна уникнути, якщо до поча= 090;ку проведення десенсибілo= 0;зації тимчасово припинити прийом інгібітору АПФ.

Ан= афілактоїдl= 5;і реакції під час проведе = 85;ня аферезу ЛПН = 65;

У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ під час проведення аферезу ліпопротеїl= 5;ів низької щільності (ЛПНЩ) з декстрану с = 91;льфатом, рідко виникали анафілактоo= 1;дні реакції, що загрожувалl= 0; життю. Подібних реакцій мож = 85;а уникнути, тимчасово припинивши застосуванl= 5;я інгібітору АПФ перед проведенняl= 4; кожного сеансу аферезу.

Кашель

Сп= остерігалиl= 9;я випадки кашлю під ча= 089; терапії інгібітораl= 4;и АПФ. Зазвича= 081; кашель носи = 90;ь непродуктиk= 4;ний, постійний характер і припиняєтьl= 9;я після відмі = 85;и лікарськогl= 6; засобу. Кашель, що виникає внаслідок застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, слід враховуватl= 0; при диференційl= 5;ому діагнозі кашлю.

Хі= рургічні втручання/а = 85;естезія<= /p>
Пі= д час великих хірургічниm= 3; втручань аб = 86; під час анестез= 10;ї із застосуванl= 5;ям засобів, які спричиняютn= 0; гіпотензію, еналаприл блокує утво = 88;ення ангіотензиl= 5;у II вторинно до компенсатоl= 8;ного вивільненнn= 3; реніну. Гіпотензію, яка пояснюєтьсn= 3; подібним механізмом, = 084;ожна коригувати збільшенняl= 4; об’єму ріди = 85;и (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ва= гітність<= /u>

Не слід розпочинатl= 0; прийом інгібіторіk= 4; АПФ у період вагітності. Якщо продовженнn= 3; терапії інгібітораl= 4;и АПФ не вважається важливим, пацієнток, які плануют= 00; вагітність, слід переве = 89;ти на альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні засоби, які мають затвердженl= 0;й профіль безпеки для застосуванl= 5;я у період вагітності. Якщо вагітність встановленk= 2;, лікування інгібітораl= 4;и АПФ слід негайно припинити т = 72;, якщо це необхідно, слід розпочати а = 83;ьтернативн&#= 1091; терапію (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Ет= нічні відмінностo= 0;

Як= і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; АПФ, еналаприл є менш ефективним щодо знижен = 85;я артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів негроїдної раси порівняно з пацієнтами інших рас. Можливо, це пояснюєтьсn= 3; більш високим показником = ;превалюван = 85;я низькоактиk= 4;ної ренінової с = 80;стеми серед пацієнтів негроїдної раси, хворих на гіпертензіn= 2;.

Гі= дрохлоротіk= 2;зид

По= рушення функції нирок

Ті= азиди можуть виявитися недостатньl= 6; ефективнимl= 0; діуретикамl= 0; для пацієнт= 10;в з порушення = 84; функції нирок і нееф= 077;ктивні при рівні кліренсу кр = 77;атиніну 30 мл/хв і нижче (тобто при помірній аб = 86; тяжкій нирковій недостатноl= 9;ті) (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Еналаприлу малеат – Гі= дрохлоротіk= 2;зид: Порушення функції нирок»).

Еналозид® Форте не слід призначати пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну = ;≤ 80 мл/хв), поки титрування окремих компонентіk= 4; не досягне дози лікарськогl= 6; засобу в комбінованo= 0;й таблетці.=

За= хворювання печінки

Па= цієнтам із порушенням або прогресуючl= 0;м порушенням функції печінки тіазиди слі = 76; призначати = 79; обережністn= 2;, оскільки навіть при незначних порушення= x водно-елект = 88;олітного балансу мож = 77; виникнути печінкова кома (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Еналаприлу = 84;алеат: Печінкова недостатніl= 9;ть»).

Ме= таболічні на ендокринні розлади

Те= рапія тіазидами може знижувати толерантніl= 9;ть до глюкози. У деяких випадках може бути потрібна корекція до = 79; антидіабетl= 0;чних засобів, включаючи інсулін (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Еналаприлу малеат: Пацієнти з діабетом»).

Ті= азиди можуть знижувати рівні натрі= 02;, магнію та калію в сироватці крові.

Пі= двищення рівнів холестеринm= 1; та тригліце = 88;идів може асоціюватиl= 9;я з терапією тіазидними діуретикамl= 0;; проте при застосуванl= 5;і гідрохлороm= 0;іазиду в дозі 12,5 мг, щl= 6; міститься в лікарськомm= 1; засобі Еналозид® Форте, пові= 076;омляли про мінімальні ефекти або ї= 093; відсутністn= 0;. Крім того, у клінічних дослідженнn= 3;х гідрохлороm= 0;іазиду в дозі 6 мг не спостерігаl= 3;ося клінічно значущого впливу на показники глюкози, хол= 077;стерину, тригліцериk= 6;ів, натрію, магн= 110;ю або калію.

Ті= азиди можуть зменшити екскрецію кальцію з сечею та спр= 080;чиняти переривчасm= 0;е і незначне підвищення рівня кальцію в сироватці крові у разі відсутностo= 0; відомих пор = 91;шень метаболізмm= 1; кальцію. Значна гіпе = 88;кальціємія може бути свідченням латентного гіперпаратl= 0;реозу. Перед перевіркою = 92;ункції паращитовиk= 6;них залоз прийо = 84; тіазидів слід припинити.=

Те= рапія тіазидами може спричиняти гіперурикеl= 4;ію та/або загостреннn= 3; подагри у де= 103;ких пацієнтів. Цей вплив на гіперурикеl= 4;ію є дозозалежнl= 0;м. Крім того, еналаприл м = 86;же підвищуватl= 0; рівень сечової кислоти у се= 095;і та таким чином може послабити гіперурикеl= 4;ічний ефект гідрохлороm= 0;іазиду. У пацієнтів, які отримують діуретичну терапію, слі= 076; регулярно вимірювати рівні електролітo= 0;в у сироватці крові через відповідні інтервали часу. Тіазид= 080; (включаючи гідрохлороm= 0;іазид) можуть спричиняти порушення водно-елект = 88;олітного балансу (гіпокалієм= 10;я, гіпонатрієl= 4;ія і гіпохлоремo= 0;чний алкалоз). Неб&#= 1077;зпечними ознаками порушення водно-елект = 88;олітного балансу є ксеростоміn= 3;, спрага, слабкість, летаргічниl= 1; сон, сонливість, підвищена втомлюваніl= 9;ть, біль у м’яза= 093; або судоми, м’язова сла = 73;кість, артеріальнk= 2; гіпотензія, олігурія, тахікардія, порушення з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, такі як нудота та блювання.=

Хо= ча під час застосуванl= 5;я тіазидних діуретиків може виникнути гіпокаліємo= 0;я, сумісна терапія з еналаприлоl= 4; може зменшити гі = 87;окаліємію, спричинену застосуванl= 5;ям діуретика. Ризик гіпокаліємo= 0;ї може підвищ = 91;ватися у пацієнтів із цирозом печінки, у пацієнтів з підвищеним діурезом, з недостатніl= 4; пероральниl= 4; вживанням електролітo= 0;в та у пацієнтів, я= 082;і одночасно отримують терапію кортикостеl= 8;оїдами або адренокортl= 0;котропним гормоном (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). У спекотну п= 086;году у пацієнтів, схильних до набряків, мо= 078;е виникнути гіпонатрієl= 4;ія. Дефіцит хлоридів зазвичай помірний та не потребує лікування.=

Ті= азиди можуть збільшуватl= 0; виведення м = 72;гнію з сечею, що може призвести д = 86; гіпомагнієl= 4;ії.

Нем= 077;ланомний рак шкіри=

Пі= д час епідеміолоk= 5;ічних досліджень спостерігаk= 4;ся підвищений ризик немеланомнl= 6;го раку шкіри (базальнокл= 10;тинна карцинома [БКК] і плоскоклітl= 0;нна карцинома [ПКК]) внаслід&= #1086;к збільшення кумулятивнl= 6;ї дози гідрох = 83;оротіазиду. Фотосенсибo= 0;лізуюча дія гідрохлороm= 0;іазиду може сприят = 80; розвитку немеланомнl= 6;го раку шкіри.

Па= цієнти, які приймають гідрохлороm= 0;іазид, повинні бут = 80; проінформоk= 4;ані про ризик ро= 079;витку немеланомнl= 6;го раку шкіри. Таким паціє = 85;там слід рекомендувk= 2;ти вживати про = 92;ілактичних заходів для зниження впливу сонячного т = 72; штучного ультрафіолk= 7;тового випромінювk= 2;ння. Пацієнти повинні регулярно перевіряти свою шкіру щодо виникнення нових ураже = 85;ь і негайно повідомлятl= 0; лікарю про підозрілі ураження шкіри. Застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду може також потребуватl= 0; перегляду для пацієнт= 10;в, які раніше перенесли немеланомнl= 0;й рак шкіри (див. розділ «Побічні реакції»).

Ан= тидопінговl= 0;й тест

Гі= дрохлоротіk= 2;зид, що міститьс= 03; в даному лік= 072;рському засобі, може спричинити позитивний аналітичниl= 1; результат при проведе = 85;ні антидопінгl= 6;вого тесту.

Гі= перчутливіl= 9;ть

Пі= д час прийому тіазидів реакції підвищеної чутливості можуть виникати у пацієнтів з алергією аб = 86; бронхіальнl= 6;ю астмою в ана= 084;незі, або без таких. Повідомлялl= 0; про випадки загостреннn= 3; або реактиваціo= 1; системного червоного вовчака під час застосуванl= 5;я тіазидів.=

Хо= ріоїдальниl= 1; випіт, гостр= 072; короткозорo= 0;сть та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома<= /u>

Пр= епарати, що містять сульфонаміk= 6; або похідні сульфонаміk= 6;у, можуть викликати ідіосинкраm= 0;ичну реакцію, що спричиняє хоріоїдальl= 5;ий випіт з дефектом зорового поля, транзиторнl= 6;ю міопією та гостру закритокутl= 6;ву глаукому. Симптоми включають гострий початок зни = 78;ення гостроти зору або біл= 100; в оці і, як пра= вило, виникають протягом декількох г = 86;дин або тижнів з початку застосуванl= 5;я препарату.=

Не= лікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома може призвести д = 86; постійної втрати зору. &#= 1054;сновне лікування – це якнайшвидшk= 7; припинити застосуванl= 5;я лікарських засобів. Якщ= 086; внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, можливо, необхідно застосовувk= 2;ти оперативні медикаментl= 6;зні або хірургічні методи ліку = 74;ання. Факторами ризику розвитку го = 89;трої закритокутl= 6;вої глаукоми може бути ал= 077;ргія на сульфонаміk= 6; або пеніцилін в анамнезі.

Гостр= 072; респіраторl= 5;а токсичністn= 0;

Після прийому гідрохлороm= 0;іазиду повідомлялl= 6;ся про дуже рід= 082;існі тяжкі випадки гострої респіраторl= 5;ої токсичностo= 0;, включаючи гострий рес = 87;іраторний дистрес-син = 76;ром (ГРДС). Набряк легень зазвичай розвиваєтьl= 9;я протягом де = 82;ількох хвилин або годин після прийому гід = 88;охлоротіаз&#= 1080;ду. На початку захворюванl= 5;я симптоми включають задишку, лихоманку, погіршення стану леген= 00; та гіпотензію. Якщо є підозра на ГРДС, гідрохлороm= 0;іазид слід відмінити т = 72; провести відповідне лікування. Гідрохлороm= 0;іазид не слід призначати пацієнтам, які раніше перенесли ГРДС після прийому гідрохлороm= 0;іазиду.

Застосуван= ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітні&= #1089;ть

Лі= карський засіб не повинен застосовувk= 2;тися вагітними або жінками, які плануют= 00; завагітнітl= 0;. Якщо під час лікування цим засобом = 087;ідтверджує&= #1090;ься вагітність, його застос = 91;вання необхідно н = 77;гайно припинити і замінити іншим лікар = 89;ьким засобом, дозволеним до застосуванl= 5;я у вагітних.

Год= 091;вання груддю

Еналаприл o= 0; тіазидні діуретики проникають = 91; грудне молоко. Застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Енал = 86;зид^®Форте у період годування груддю не рекомендовk= 2;но.

Здатніс&= #1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Під час керування автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; слід враховуватl= 0;, що іноді мож= 077; виникнути запаморочеl= 5;ня або втома (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Артеріаль = 85;а гіпертензіn= 3;

Зв= ичайна доза – ½ таблетки, пр= 080; необхідносm= 0;і можна підвищити д = 86; 1 таблетки 1 раз на добm= 1;. Максимальнk= 2; доза становить 2 таблетки на добу.

По= переднє лікування діуретикамl= 0;

Си= мптоматичнk= 2; артеріальнk= 2; гіпотензія може виникати на початку лікування лікар= 089;ьким засобом Ена = 83;озид^® Форте; частіше артеріальнk= 2; гіпотензія спостерігаn= 8;ться у пацієнтів із порушенням водного та/а= 073;о сольового балансу внаслідок попередньоk= 5;о застосуванl= 5;я діуретиків. Терапію діуретикамl= 0; слід припинити з = 72; 2–3 дні до поча= тку застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Енало= 079;ид^® Форте (див. l= 8;озділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

До= зування при порушенні функції нирок

Ос= кільки початкова доза еналаприлу при легкому порушенні функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну < 80 мл/хв та > 30 мл/хв) становить 5–10 мг, Е&#= 1085;алозид^® Форте; не слід призначати як початков = 91; терапію (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Таким пацієнтам Енало= 079;ид^® Форте; можна застосовувk= 2;ти тільки післ= 03; визначення титруванняl= 4; дози кожног = 86; з компонент= 10;в.

За= стосування лікарськогl= 6; засобу Еналози= ;д^® Форте протипоказk= 2;не пацієнтам з кліренсом креатиніну X= 04; 30 мл/хв.

Сп= осіб застосуванl= 5;я

Пе= роральне застосуванl= 5;я.

Діти.

Бе= зпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату дітям не встановленo= 0;.

Передозув = 72;ння.

Ко= нкретна інформація щодо лікування передозуваl= 5;ня лікарським засобом Еналози= ;д^® Форте відсутня. Лікування симптоматиm= 5;не і підтримую = 95;е. Застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід припинити і ретельно обстежити пацієнта. Запропоновk= 2;ні заходи включають п = 88;овокування блювання, прийом активованоk= 5;о вугілля і застосуванl= 5;я проносних засобів, якщ= 086; лікарський засіб було прийнято нещодавно, а також корек = 94;ію дегідратацo= 0;ї, електролітl= 5;ого дисбалансу та артеріальнl= 6;ї гіпотензії за допомого= 02; загальнопрl= 0;йнятих заходів.

Ен= алаприлу малеат

Ос= новним проявом передозуваl= 5;ня є виражена а= 088;теріальна гіпотензія, що виникає протягом шести годин після прийому таблеток і с= 091;проводжуєт&= #1100;ся блокадою ренін-ангіо = 90;ензинової системи та ступором. Симптоми, пов’язані з передозуваl= 5;ням інгібіторіk= 4; АПФ, можуть включати циркуляторl= 5;ий шок, порушення електролітl= 5;ого балансу, ниркову недостатніl= 9;ть, гіпервентиl= 3;яцію, тахікардію, прискорене серцебиття, брадикардіn= 2;, запаморочеl= 5;ня, тривожністn= 0; та кашель. Повідомлялl= 0;, що після прийому еналаприлу малеату у до= 079;ах 300 мг і 440 мг ріk= 4;ні еналаприлаm= 0;у у сироватці крові були в= 110;дповідно у 100 і 200 разів вищими за рівні при за= 089;тосуванні терапевтичl= 5;их доз лікарськогl= 6; засобу.

Ре= комендованl= 0;м лікуванням при передоз = 91;ванні є внутрішньоk= 4;енне введення фізіологічl= 5;ого розчину. Якщ= 086; виникає артеріальнk= 2; гіпотензія, пацієнту слід надати горизонталn= 0;ного положення, поклавши його на спин= 091; та припіднявшl= 0; нижні кінцівки (= shock = position). Якщо це можливо, слі= 076; розглянути питання про інфузійне введення ангіотензиl= 5;у ІІ та/або внутрішньоk= 4;енне введення катехоламіl= 5;ів. Якщо лікарський засіб був прийнятий н = 77;щодавно, слід проводити заходи, спрямовані на виведенн= 03; еналаприлу малеату з ор= 075;анізму (наприклад провокуванl= 5;я блювання, пр= 086;мивання шлунка, застосуванl= 5;я абсорбентіk= 4; та натрію сульфату). Еналаприл може бути видалений і = 79; системного кровообігу за допомого= 02; гемодіалізm= 1; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). При брадикардіo= 1;, резистентнo= 0;й до проведеної терапії, показане застосуванl= 5;я кардіостимm= 1;лятора. Слід постійно ко = 85;тролювати основні показники життєдіяльl= 5;ості організму, рівні електролітo= 0;в та креатиніну = 74; сироватці крові.

Гі= дрохлоротіk= 2;зид

На= йчастішими ознаками та симптомами = 08; прояви порушення електролітl= 5;ого балансу (гіп= 086;каліємія, гіпохлоремo= 0;я, гіпонатрієl= 4;ія) і дегідратацo= 0;я внаслідок надмірного діурезу. При одночасномm= 1; прийомі засобів наперстянкl= 0; гіпокаліємo= 0;я може посилювати перебіг аритмій.

Побічні реакції.

= 045;налозид^® Форте зазвича&= #1081; добре переноситьl= 9;я. У клінічних = 076;ослідження&= #1093; побічні реакції бул = 80; легкими, мал= 080; минущий характер і в більшості випадків не вимагали припинення терапії.

На= йпоширенішl= 0;ми побічними реакціями, в= 080;явленими під час клінічних досліджень лікарськогl= 6; засобу Еналозид® Форте, були головний біль та кашель.

Про наступні побічні реакції повідомлялl= 0; при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу &#= 1045;налозид® Форте, монотерапіo= 1; еналаприлоl= 4; або гідрохлороm= 0;іазидом у ході клінічних досліджень або під час постмаркетl= 0;нгового застосуванl= 5;я. Усі побічні реакції викладені відповідно до класу сис= 090;ем органів та частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечас= 090;о (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (неможливо розрахуватl= 0; за наявними даними).

Ін&= #1092;екції та інвазії.=

Не= часто: сіалоденіт.

До&= #1073;роякісні, злоякісні і неуточнені новоутвореl= 5;ня (включаючи кісти та поліпи).

Невідом&= #1086;: немеланомнl= 0;й рак шкіри (базальнокл= 10;тинна карцинома, плоскоклітl= 0;нна карцинома).

З боку крові та лімфатичноo= 1; системи.

Неч= асто: а&= #1085;емія (включаючи апластичну та гемоліти = 95;ну анемію).

Рідко: нейтропенo= 0;я, зниження рівня гемоглобінm= 1;, зниження гематокритm= 1;, тромбоцитоl= 7;енія, агранулоциm= 0;оз, пригніченнn= 3; функції кісткового мозку, лейкопенія, панцитопенo= 0;я, лімфаденопk= 2;тія, аутоімунні захворюванl= 5;я.

Ро&= #1079;лади імунної системи.

Ча= сто: анафілактиm= 5;на реакція.

Порушеl= 5;ня функції ендокринноo= 1; системи.

Нев= ідомо: синдром неадекватнl= 6;ї секреції антидіуретl= 0;чного гормону (SIADH).

Метабоl= 3;ічні порушення.=

Час= то: гіпокаl= 3;іємія, підвищення рівня холестеринm= 1;, підвищення рівня тригліцериk= 6;ів, гіперурикеl= 4;ія.

Неч= асто: гіпоглo= 0;кемія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), гіпомагнієl= 4;ія, подагра^**, електроліm= 0;ний дисбаланс (включаючи гіпонатрієl= 4;ію).

Рід= ко: підвищення рівня глюкози крові.

Дуж= е рідко: г&= #1110;перкальціє= ;мія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку нервової системи та психічні порушення.=

Часто: головний біль, депресія, синкопе, зміна смакових відчуттів.=

Неч= асто: сплутаl= 5;ість свідомості, сонливість, безсоння, нервозністn= 0;, парестезія, вертиго, пос= 083;аблення лібідо^**, неспокій.

Рід= ко: патолоk= 5;ічні сни, порушення сну, парез (внаслідок гіпокаліємo= 0;ї).

З боку органів зор = 91;.

Дуже часто: втрата гостроти зору.

Неч = 72;сто: тим= часово розмитий зі = 88;, ксантопсія.

Нев= ідомо: хоріоїдний випіт, гос= тра короткозорo= 0;сть, гостра закритокутl= 6;ва глаукома.

Порушеl= 5;ня функції слуху і рівноваги.=

Нечасто: шум у вухах.

З боку серцево-суд = 80;нної системи.

Дуже часто: запаморочеl= 5;ня.

Часто: гіпотензія, ортостатичl= 5;а гіпотензія, порушення ритму, стенокардіn= 3;, тахікардія.

Нечасто: припливи, серцебиття, н = 77;кротизуючи&#= 1081; ангіїт (васкуліт), інфаркт міокарда або інсульт*, можливо, внаслідок надмірної г= 10;потензії у пацієнтів групи висок = 86;го ризику (див= ;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Рідко: син= дром Рейно.

З боку органів дихання, грудної клітки та ор= 075;анів середостінl= 5;я.

Дуж= е часто: кашель.

Час= то: задишка.

Неч= асто: ринореn= 3;, біль у горлі та охриплість голосу, бронхоспазl= 4;/астма.

Рідко: легеневі інфільтратl= 0;, респіраторl= 5;ий дистрес (включаючи пневмоніт і набряк леге = 85;ів), риніт, алергічний альвеоліт/е = 86;зинофільна пневмонія.=

Дуже рідко: гострий респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром (ГРДС) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Дуже часто: нудота.

Часто: діарея, біль у животі.

Нечасто: ілеус, панкреатит, блювання, диспепсія, запор, анорексія, подразненнn= 3; шлунка, сухі= 089;ть у роті, пептичні виразки, метеоризм^=
**.

Рід= ко: стоматl= 0;т/афтозні виразки, глосит.

= Дуже рідко: а&= #1085;гіоневроти= ;чний набряк кишечнику.=

З боку гепатобіліk= 2;рної системи.

Рід= ко: печінкl= 6;ва недостатніl= 9;ть, некроз печінки (мож= 077; бути летальним), гепатит (гепатоцелю = 83;ярний або холестатичl= 5;ий), жовтяниця, холецистит (зокрема у пацієнтів з уже існуючо= 02; жовчокам’яl= 5;ою хворобою).

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Час= то: висип (екзантема), гіперчутлиk= 4;ість/ангіон&#= 1077;вротичний набряк: повідомляl= 3;и про ангіоневроm= 0;ичний набряк обличчя, кін= 094;івок, губ, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані.

Неч= асто: діафорk= 7;з, свербіж, кропив’янкk= 2;, алопеція, сві= тлочутливіl= 9;ть.

Рід= ко: мультиm= 2;ормна еритема, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, ексфоліатиk= 4;ний дерматит, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, пурпура, шкі= 088;ний червоний вовчак, еритродермo= 0;я, пемфигоїд.

Нев= ідомо: повідоl= 4;ляли про комплек = 89; симптомів, який міг включати деякі або вс= 110; з наступних симптомів: гарячку, серозит, васкуліт, міалгію/<= /a>міозит, артралгію/а = 88;трит, позитивний результат аналізу на антинуклеаl= 8;ний фактор, підв= 080;щену ШОЕ, еозинофіліn= 2; та лейкоцитоз. Можуть виникати висип, фоточутливo= 0;сть або інші дер= 084;атологічні прояви.

З боку скелетно-м’= 03;зової системи та сполучної тканини.

Час= то: м’язовo= 0; судоми^†.

Неч= асто: м’язові спазми, артралгія^=
**.

З боку нирок та сечовидільl= 5;ої системи.

Неч= асто: порушеl= 5;ня функції нирок, ниркова недостатніl= 9;ть, протеїнуріn= 3;, глікозурія.

Рід= ко: олігурo= 0;я, інтерстиціk= 2;льний нефрит.

З боку репродуктиk= 4;ної системи і молочних за = 83;оз.

Неч= асто: імпотенція.

Рід= ко: гінекоl= 4;астія.

Загальl= 5;і порушення т = 72; реакції у місці введе = 85;ня.

Дуж= е часто: астенія.

Час= то: біль у грудях, втома.

Неч= асто: нездужання, = 083;ихоманка.

Лабораm= 0;орні дослідженнn= 3;.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто: гі&= #1087;еркаліємія= ;, підвищення рівня креатиніну = 74; сироватці крові.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'>Н = 77;часто: підвищеннn= 3; рівня азоту сечовини крові, гіпон= 072;тріємія.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US'>Р= 10;дко: підвищеннn= 3; рівня печінкових ферментів, п= 110;двищення рівня білірубіну = 74; сироватці к = 88;ові.

*= = Показник частоти був порівнянниl= 4; з таким у групах плацебо і активного контролю в к= 083;інічних дослідженнn= 3;х.

^{** Спостер=
;ігалися
тільки при
застосуванl=
5;і
гідрохлороm=
0;іазиду
в дозах 12,5 мг
і 25 мг.}

†= Ч&= #1072;стота реакції «м’язові судоми» визначена я = 82; «часто» для = 075;ідрохлорот&= #1110;азиду в дозах 12,5 мг і 25 мг, хоча час&= #1090;ота цієї реакці= 11; для гідрохлороm= 0;іазиду в дозі 6 мг визначена я = 82; «нечасто».=

Не&= #1084;еланомний рак шкіри (базальнокл= 10;тинна карцинома, плоскоклітl= 0;нна карцинома).

На підстав= 10; наявних дан = 80;х епідеміолоk= 5;ічних досліджень спостерігаk= 4;ся кумулятивнl= 0;й дозозалежнl= 0;й зв’язок між застосуванl= 5;ям гідрохлороm= 0;іазиду та розвитко = 84; немеланомнl= 6;го раку шкіри (Б&#= 1050;К і ПКК) (див. також розді = 83; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Найбільше дослідженнn= 3; включало 71553 випадки БКК серед 1430883 осіб контрольноo= 1; популяції т = 72; 8629 випадків ПКК серед 172462 осіб контрольноo= 1; популяції. Високі куму = 83;ятивні дози гідрохлороm= 0;іазиду (≥ 50000 мг) були пов'язані зі скоригованl= 0;м відношенняl= 4; ризиків (ВР) 1,29 (95= % ДІ= ;: 1,23 – 1,35) для БКК та 3,98 (95 % ДІ: 3,68 – 4,31) для ПКК. Співвідношk= 7;ння кумулятивнk= 2; доза/реакція спостерігаl= 3;ося як для БКК, так і для ПКК. В іншому дослідженнo= 0; оцінювали з = 74;’= язок між раком губи (ПКК) і експозицієn= 2; гідрохлороm= 0;іазиду: 633 випадки раку губи були серед 63067 осіб контрольноo= 1; популяції. С= 087;іввідношен&= #1085;я кумулятивнk= 2; доза/реакці= 03; було продемонстl= 8;овано зі скоригованl= 0;м ВР 2,1 (95 % ДІ: 1,7 –= ; 2,6) для разовог = 86; застосуванl= 5;я, яке збільшу = 74;алося до ВР 3,9 (95 % ДІ: 3,0 – 4,9) для більшого за = 89;тосування (≥25000 мг) і ВР 7,7 (95 % ДI: 5,7 – 10,5) для на&= #1081;вищої кумулятивнl= 6;ї дози (≥ 100000 мг).

Повідомлен&= #1085;я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідомле = 85;ня про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутністn= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https//aisf.dec.gov.ua.

Термі= 085; придатностo= 0;. 2 роки. =

Не застосовувk= 2;ти препарат після закінчення терміну придатностo= 0;, вказаного н = 72; упаковці. =

Умови зберігання. Зберіг= ;ати в при температурo= 0; не вище 25 °С. Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 2 = або 3 блістери, вкладені у пачку.

Категорі&= #1103; відпуску. За рецептом.

&n= bsp;

В= иробник. АТ «Фармак».=

Місцезна&= #1093;одження виробника т = 72; його адреса місц= 03; провадженнn= 3; діяльності.

Украї= 085;а, 04080, м. Київ, вул. Кир&= #1080;лівська, 74.