ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ<= span lang=3DUK style=3D'color:windowtext'>

для медичного застосування лікарського= засобу

АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД-ЗН

(AMITRIPTYLINE HYDROCHLORID-ZN)

&= nbsp;

Склад:

= діюча речовина: amitriptiline;

1 мл розчину містить амітриптиліну гідрохлориду у перерахуванні на амітриптилін 10 мг;

допоміжні речовини: глюкоза, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна прозора рідина.

Фармакотерапевтична група. = Антидепресанти. Неселективнi iнгiбiтори зворотнього нейронального захоплення моноамiнiв. Код АТХ N06A А09.

Фармакологічні властивості.=

Фармакодина= міка.

Амітриптилін – трициклічний антидепресант, неселективний інгібітор зворотнього нейронально= го захоплення моноамінів. Чинить виражену тимолептичну дію, належить до групи великих антидепресантів. Тимолептичний ефект поєднується з вираженим седати= вним ефектом. Чинить також антисеротонінову, антигістамінну та антихолінергічну = дії.

Фармакокіне= тика.

З білками плаз= ми крові зв’язується понад 90 %. Метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів – нортриптиліну та динітротриптиліну. Період напіввиведення становить приблиз= но 17-30 годин, іноді більше. Виводиться переважно у вигляді метаболітів з сечею.

Клінічні характеристики.

Показання. Ендогенні депресії, включаючи депресивний епізод, рекурентний депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний депресивний епізод.

Протипоказання. Гiперчутливість до амітриптиліну або будь-якого = зi складових препарату. Глаукома, гіпертрофія передміхурової зал= ози, атонія сечового міхура.

Нещодавно перенесений інфаркт міокарда. Будь-якого роду блокади або порушення ритму серця, а також недостатність коронарних артерій.

Одночасне призначення амітриптиліну та ІМАО протипоказано через розвиток серотонінового синдрому (поєднання симптомів, = що, можливо, включає тривожне збудження, сплутаність свідомості, тремор, міокло= нус і гіпертермію).

Лікування із застосуванням амітриптиліну можна розпочинати через 14 діб після припинення прийому необоротних неселективних ІМАО, а також не менше ніж через 1 добу після припинення застосування препаратів оборотної дії моклобеміду і селегіліну.

Взаємодія з іншими лікарськими засобам= и та інші види взаємодій.

Фармакодина= мiчнi взаємодії<= /span>

Протипоказа= нi комбінації=

Iнгiбiтори МАО (неселективнi, а також селективнi А (моклобемiд) та В (селегiлiн)) — ризик серотонiнового синдрому (див. розділ «Протипоказання»).

Небажанi ко= мбінації

Симпатомiме= тичнi засоби: амiтриптилiн = здатний потенцiювати кардiоваскулярнi ефекти адреналiну, ефедрину, iзопреналiну, норадреналiну, фенiлефрину та фенiлпропаноламiну.

Блокатори адренергiчних нейронiв: трициклiчнi антидепресанти можуть перешкоджати антигiпертензивним ефектам гуанетидину, бетанiдину, резерпiну, клонiдину та метилдопи.

Рекомендується переглянути всю схему антигiпертензивної терапiї пiд час лiкування iз застосуванням трициклiчних антидепресантiв.

Антихолiнер= гiчнi засоби: трициклiчнi антидепресанти здатнi потенцiювати ефекти таких лiкарських засобiв стосовно органiв зору, ЦНС, кишечнику та сечового мiхура; слiд уникати одночасного з ними застосування через пiдвищений ризик паралiтичної кишкової непрохiдност= i, гiперпiрексії.

Лiкарськi з= асоби, що спричиняють подовження iнтервалу QT електрокардiограми, в тому числi антиаритмiчнi препарати (хiнiдин), антигiстамiннi (астемiзол та терфенадин), деякi антипсихотичнi лiки (зокрема пiмозид та сертиндол), цизаприд, галофантрин та соталол можуть збiльшувати імовiрнiсть шлуночкових аритмiй у разi прийому р= азом з трициклiчними антидепресантами.

Протигрибко= вi засоби, такi як флуко= назол та тербiнафiн, зумовлюють збiльшення концентрації у сироватцi кровi трициклiчн= их антидепресантiв та вираженостi супутньої токсичностi. Бувають випадки втрати свiдомостi та виникнення хаотичної полiморфної шлуночкової тахiкардії.=

Депресанти = ЦНС: амiтриптилiн здатний посилювати ефекти алкоголю, барбiтуратiв та iнших засобiв пригнічення ЦНС.<= /p>

Фармакокiне= тичнi взаємодії<= /span>

Вплив iнших медикаментозних засобiв на фармакокiнетику трициклiчних антидепресантiв

Трициклiчнi антидепресанти, включаючи амiтриптилiн, метаболізуються iзоензимом CYP2D6 цитохрому Р450 печiнки. CYP2D6 характеризується полiморфiзмом у популяцiї, = та його активнiсть може пригнiчуватися багатьма психотропними, а також iншими лiкарськими засобами, як, наприклад, нейролептиками, iнгiбiторами зворотньо= го захоплення серотонiну за винятком циталопраму (який є дуже слабким iнгiбiто= ром iзоензиму), блокаторами = β-адренорецепторiв, а також антиаритмiч= ними засобами.

Прикладами сил= ьних інгібіторів CYP2D6 є бупропіон, флуоксетин, пароксетин і хінідин. Ці препар= ати можуть призвести до істотного зменшення обміну речовин та значного підвищення концентрації трициклічних антидепресантів в плазмі. Слід контролювати рівень концентрації трициклічних антидепресантів в плазмі у разі введення трициклі= чних антидепресантів спільно з іншим препаратом, який, як відомо, є сильним інгібітором CYP2D6. Необхідно відкоригувати дозу амітриптиліну. Рекомендується бути обережними у разі одночасного застосування амітриптиліну з дулоксетином, помірним інгібітором CYP2D6.

У метаболiзмi = амiтриптилiну також беруть участь iзоензими CYP2C19 та CYP3A.

Барбiтурати, я= к i iншi стимулятори ензимiв, наприклад рифампiцин та карбамазепiн, можуть посилювати метаболiзм і тим самим зумовлювати зниження вмiсту трициклiчних антидепреса= нтiв у плазмi кровi та зменшення антидепресантного ефекту.

Циметидин та метилфенiдат, а також препарати блокаторiв кальцієвих каналiв пiдвищують рi= внi трициклiчних сполук у плазмi крові та вiдповiдну токсичнiсть.

Трициклiчнi антидепресанти та нейролептики взаємно пригнічують метаболiзм один одного; = це може призвести до зниження судомного порогу та появи судом. Може бути необхiдною корекцiя доз зазначених лiкарських засобiв.

Такі протигрибкові засоби як флуконазол і тербінафін збільшували сироваткові рів= ні амітриптиліну і нортриптиліну. У присутності етанолу вільні плазмові концентрації амітриптиліну і концентрації нортриптиліну були збільшені.

Особливості застосування.

Амiтриптилiн протипоказано призначати одночасно з інгібіторами МАО (моноаміноксидази) (див. розділи «Протипоказан= ня» та «Взаємодiя з іншими лікарськими засобами та iншi види взаємодій»). =

При застосуванні високих доз препарату= зростає iмовiрнiсть розвитку порушень ритму серця та тяжкої артеріальної гiпотензiї. Розвиток таких станів можливий також при застосуванні звичайних доз у хвори= х з уже наявними захворюваннями серця.

Амiтриптилiн слід призначати з обережн= істю хворим з судомними розладами, затримкою сечі, гiпертиреозом, при наявності параноїдальних симптомів, а також захворювань печінки або серцево-судинної системи.

Ризик депресії, пов’язаної з пiдвищеним ризиком суїциду, може iснувати до досягнення стiйкої ремiсiї та виникати спонтанно протягом курсу терапiї. На= тлi лiкування антидепресантами слiд ретельно спостерiгати за станом хворих, особливо на початку терапiї, щодо клiнiчного погiршення та/або появи суїцидальних думок та поведiнки.

Хворі зі схильністю до суїциду не пови= нні мати доступ до великої кiлькостi лікарських засобів.

Депресія пов’язана з підвищеним ризиком суїциду. Такий ризик може існувати аж до дос= ягнення стійкої ремісії і виникати спонтанно протягом курсу терапії. Оскільки поліпшення може не відбутися протягом перших кількох тижнів лікування або довше, пацієнти повинні бути під пильним контролем, поки таке поліпшення не відбувається. Із загального клінічного досвіду відомо, що ризик самогубства може посилюватися на початкових етапах одужання. Пацієнти з анамнезом суїцидальних подій або значним ступенем суїцидальних думок до початку лікування, як відомо, схильні до більшого ризику суїциду або спроб суїциду,= і повинні отримувати ретельний моніторинг під час лікування. Метааналіз плацебо-контрольованих клінічних випробувань антидепресантів у дорослих пацієнтів з психічними розладами показав підвищений ризик суїцидальної поведінки при застосуванні антидепресантів порівняно з плацебо у пацієнтів віком до 25 років. Уважний нагляд за пацієнтами і, зокрема за тими, які мають високий ризик, повинен супроводжувати лікарську терапію, особливо на початку лікування та після зміни дози. Пацієнти (і піклувальники) повинні б= ути попереджені про необхідність моніторингу щодо будь-якого клінічного погірше= ння, суїцидальної поведінки, думок і незвичайних змін у поведінці та звернення за медичною допомогою, якщо ці симптоми присутні.

Особлива увага потрібна у разі признач= ення амiтриптилiну хворим на гiпертиреоз або ж тим, хто приймає препарати тиреої= дних гормонiв, оскільки можливий розвиток аритмій серця.

Хворі літнього віку особливо схильні до розвитку постуральної гiпотензiї пiд час лікування амiтриптилiном.

У хворих з манiакально-депресивними ро= зладами можливий перехід захворювання в маніакальну фазу; з моменту початку маніакальної фази захворювання пацієнта необхідно припинити терапію амiтриптилiном.

При застосуванні амiтриптилiну з приво= ду депресивного компонента шизофренiї можливе посилення психотичних симптомів. Амiтриптилiн слід призначати в комбінації з нейролептиками.

У пацієнтів з рідкісним станом малої г= либини та вузького кута камери ока можливе провокування нападів гострої глаукоми внаслідок дилатації зіницi (див. роздiл «Протипоказання»).

Застосування анестетикiв на тлі терапії три-/тетрациклiчними антидепресантами може збільшувати ризик аритмій та артеріальної гiпотензiї. Якщо можливо, необхідно припинити застосування амiтриптилiну за декілька діб до хірургічного втручання. У разi неминучості невідкладного оперативного втручання обов'язковим є інформування анестезіол= ога про лікування амiтриптилiном.

Як і iншi психотропнi засоби, амiтрипт= илiн здатний змінювати чутливість організму до інсуліну та глюкози, що потребує = корекції протидiабетичної терапії у хворих на цукровий діабет; крім того, депресивне захворювання, власне, може проявлятися змінами балансу глюкози в органiзмi пацієнта.

Повідомлялося про випадки гiперпiрексi= ї на тлі застосування трициклiчних антидепресантiв у разi призначення одночасно з антихолiнергiчними або нейролептичними лікарськими засобами, особливо у спекотну погоду.

Раптове припинення терапії після трива= лого лікування здатне спричинити симптоми вiдмiни у вигляді головного болю, нездужання, безсоння та дратiвливостi. Такі симптоми не є ознаками медикаментозної залежності.

Під час лікування не слід вживати алко= голь.

Застосування= у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний для застосуван= ня у період вагiтностi.

Під час лікування слід припинити годув= ання груддю.

<= /o:p>

Здатність вп= ливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.<= b>

Препарат призначений для застосування = в умовах стаціонару.

У пацієнта, який отримує Амітриптиліну гідрохлорид-ЗН, можна очікувати порушення загальної уваги і здатності до зосередження, що зумовлює заборону керувати автомобілем або керувати іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози. При тяжких депресіях лікування можна розпочинати з парентерального введення препарату – внутрішньом’язово або внутрішньовенно повільно – дорослим у дозі 25-40 мг 3-4 рази на добу. К= урс лікування – 3-12 введень. Після цього доцільно призначати амітриптиліну гідрохлорид внутрішньо у формі таблеток.

Особам літньог= о віку препарат призначати у менших дозах.

Зниження фу= нкції нирок помiрного ступеня: застосовувати з обережністю.

Зниження фу= нкції печiнки помiрного ступеня: рекомендується обережний пiдбiр дози та, якщо можливо, визначення вмiсту препарату у сиров= атцi кровi.

Діти. Амітриптиліну гідрохлорид протипоказан= ий для лікування депресії у дітей (віком до 18 років) через недостатність даних що= до безпеки та ефективності. Лікування амітриптиліном пов’язують з ризиком кардіоваскулярних побічних реакцiй у всіх вікових групах.

Передозування.

Симптоми: симптоматика може з’я= витися повільно і замасковано, однак часом різко та раптово. У перші часи спостерігається сонливість або ж збудження та галюцинації. Антихолінергічні симптоми представлені мідріазом, тахікардією, затримкою сечі, сухістю слизо= вих оболонок та пригніченням моторики кишечнику. Можливі судоми, гарячка, рапто= вий розвиток пригнічення ЦНС. Зниження свідомості прогресує у кому з пригніченн= ям дихальної функції.

Кардіальні симптоми: аритмії (вентрикуляр= ні тахіаритмії, тріпотіння-мерехтіння, фібриляція шлуночків). На ЕКГ типово виявляється подовжений інтервал PR, розширення комплексу QRS, подовження QT, розширення або інверсія зубця Т, депресія сегмента ST, а також різного ступ= еня серцеві блокади аж до зупинки серця. Розширення комплексу QRS зазвичай чітко корелює з тяжкістю токсичності після гострого перевищення дози. Розвивається серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок. Наростає метаболічний ацидоз, гіпокаліємія. Постмаркетингові дослідження та література містя= ть дані про випадки демаскування синдрому Бругада та моделі ЕКГ Бругада при передозуванні амітриптиліну.

Передозування у дітей може мати серйозні наслід= ки. Діти є осо= бливо схильними до розвитку коми, кардіотоксичності, пригнічення диханн= я, судом, гіпонатріємії, млявості, синусової тахікардії, сонливості, нудоти, блювання та гіперглікемії.

Після пробу= дження знову можливі сплутаність свідомості, тривожне збудження, галюцинації та атаксія.

Лікування: госпіталізація (у відділення інтенсивної терапії). Лікування носить симптоматичний і підтримуючий характер. Показані зондове спорожнення шлунка і лаваж, навіть у пізній термін після перорального прийому, а також препарати активованого вугілля. Обов’язковим є ретельний моніторинг стану навіть за умов очевидно нетяжкого випадку. Слід оцінити стан свідомості, характер пульсу, величину артеріального тиску та функцію дихання; через невеликі проміжки часу проводять визначення вмісту електролітів і газів кро= ві. Прохідність дихальних шляхів забезпечити, у разі необхідності, шляхом інтуб= ації. Загалом рекомендується проведення лікування із застосуванням примусової вентиляції легенів для запобігання можливiй зупинцi дихання. Безперервний ЕКГ-моніторинг слід проводити протягом 3-5 діб. При розширенні інтервалу QR= S, серцевій недостатності та шлуночкових аритміях може бути ефективним зміна рН крові у лужний бік (призначення розчину бікарбонату або проведення гіпервентиляції) з швидким введенням гіпертонічного розчину натрію хлориду (100-200 ммоль Na⁺).

При шлуночкових аритміях можливе засто= сування традиційних антиаритмічних засобів, як, наприклад, 50-100 мг лідокаїну (1-1= ,5 мг/кг) внутрішньовенно з подальшою інфузією зі швидкістю 1-3 мг/хв.

У разі необхідності застосовувати кард= іоверсію та дефібриляцію. Циркуляторну недостатність корегувати за допомогою плазмозамінників, а у тяжких випадках – шляхом інфузії добутаміну (спочатку= зі швидкістю 2-3 мкг/кг на хвилину) зі збільшенням дози залежно від ефекту. Збудження та судоми можна припинити за допомогою призначення діазепаму.

Чутливість до перевищення дози є значн= ою мірою індивідуальною.

У дорослих дози понад 500 мг можуть сп= ричинити інтоксикації середнього і тяжкого ступеня, дози ж незначно менші за 1000 мг були летальними.

Побічні реакції.

У переліку, що наведений нижче, використовуються терміни MedDRA ВООЗ для класів систем органів:<= /span>

дуже часто (>1/10); часто (>1/10= 0, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідкісні (>1/10000, <1/10= 00); дуже рідкісні (<1/10000).

Класи систем органів за MedDRA

Частота

Прояви

З боку системи крові та лімфатичної системи

Рідкісні

Пригнічення кісткового мозку, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія= .

Розлади метаболізму

Рідкісні

Зниження апетиту.

З боку психіки

Часто

Нечасто

Рідкісні

Стан сплутаності свідомості, зниження лібідо.

Гіпоманія, манія,= тривожний стан, безсоння, кошмарні сновидіння.

Делірій (у хворих= літнього віку), галюцинації (у хворих на шизофренію), суїцидальні думки або поведі= нка^*.

З боку нервової системи

Дуже часто

Часто

Нечасто

Сонливість, тремор, запаморочення, головний

біль.

Розлади уваги, ди= сгевзія, парестезії, атаксія.

Судоми.

З боку органiв зору

Дуже часто

Часто

Нечасто

Частота невідома

Порушення акомодації.

Мідріаз.

Збільшення внутрі= шньоочного тиску.

Ксерофтальмія.

З боку органiв слуху

Нечасто

Шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи

Дуже часто

Часто

Нечасто

Рідкісні

Посилене серцебиття, тахікардія, ортостатична гiпотензiя.

Атріовентрикулярн= і блокади, блокади ніжок провідної системи.

Порушення показни= ків електрокардіографії (подовження інтервалу QT та комплексу QRS).

Артеріальна гіпер= тензія.

Аритмія.

З боку травної системи

Дуже часто

Нечасто

Рідкісні

Сухість у роті, запор, нудота.

Діарея, блювання,= набряк язика.

Збільшення слинни= х залоз, паралітична кишкова непрохідність.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Рідкісні

Жовтяниця.

Порушення показни= ків функціонального стану печінки, підвищення активності лужної фосфатази кро= ві і трансаміназ.

З боку шкіри та її похiдних

Дуже часто

Нечасто

Рідкісні

Гіпергідроз.

Висипання, уртика= рії, набряк обличчя.

Алопеція, реакції= фотосенсибілізації.

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Нечасто

Затримка сечі.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Часто

Рідкісні

Еректильна дисфункція.

Гінекомастія.

Загальні розлади

Часто

Рідкісні

Підвищена втомлюваність.

Пірексія.

Інші прояви

Дуже часто

Рідкісні

Збільшення маси тіла.

Зменшення маси ті= ла.

^* - Про випадки суїцидальних дум= ок або поведінки повідомлялося протягом лікування або одразу після припинення лікування амітриптиліном (див. розділ «Особливості застосування»). <= span lang=3DUK style=3D'color:windowtext'>

Епідеміологічні дослідження, в основному проведені у пацієнтів віком від 50 років, показали підвищений ризик переломів кісток у пацієнтів, які отримують СІЗЗС і ТЦА. Механізм розвитку цього ризику невідомий.

Термін придатності.<= span lang=3DUK style=3D'color:windowtext'> 5 років.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температур= і не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумicнiсть.

Не змiшувати з iншими лiкарськими засо= бами.

Упаковка.

По 2 мл у ампулі. По 5 ампул у блістері. По 2 блістери у коробці.

По 2 мл у ампулі. По 10 ампул у блістері. По 1 блістеру у коробці.

По 2 мл у ампулі. По 10 ампул у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківс= ьке фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».

Місцезнаходження виробника та його адр= еса місця провадження діяльності/місцезнаходження заявника та/або представника заявника. =

Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 41.

Класи систем органів за MedDRA	Частота	Прояви
З боку системи крові та лімфатичної системи	Рідкісні	Пригнічення кісткового мозку, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія= .
Розлади метаболізму	Рідкісні	Зниження апетиту.
З боку психіки	Часто Нечасто Рідкісні	Стан сплутаності свідомості, зниження лібідо. Гіпоманія, манія,= тривожний стан, безсоння, кошмарні сновидіння. Делірій (у хворих= літнього віку), галюцинації (у хворих на шизофренію), суїцидальні думки або поведі= нка^*.
З боку нервової системи	Дуже часто Часто Нечасто	Сонливість, тремор, запаморочення, головний біль. Розлади уваги, ди= сгевзія, парестезії, атаксія. Судоми.
З боку органiв зору	Дуже часто Часто Нечасто Частота невідома	Порушення акомодації. Мідріаз. Збільшення внутрі= шньоочного тиску. Ксерофтальмія.
З боку органiв слуху	Нечасто	Шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи	Дуже часто Часто Нечасто Рідкісні	Посилене серцебиття, тахікардія, ортостатична гiпотензiя. Атріовентрикулярн= і блокади, блокади ніжок провідної системи. Порушення показни= ків електрокардіографії (подовження інтервалу QT та комплексу QRS). Артеріальна гіпер= тензія. Аритмія.
З боку травної системи	Дуже часто Нечасто Рідкісні	Сухість у роті, запор, нудота. Діарея, блювання,= набряк язика. Збільшення слинни= х залоз, паралітична кишкова непрохідність.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів	Рідкісні	Жовтяниця. Порушення показни= ків функціонального стану печінки, підвищення активності лужної фосфатази кро= ві і трансаміназ.
З боку шкіри та її похiдних	Дуже часто Нечасто Рідкісні	Гіпергідроз. Висипання, уртика= рії, набряк обличчя. Алопеція, реакції= фотосенсибілізації.
З боку нирок та сечовивідних шляхів	Нечасто	Затримка сечі.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Часто Рідкісні	Еректильна дисфункція. Гінекомастія.
Загальні розлади	Часто Рідкісні	Підвищена втомлюваність. Пірексія.
Інші прояви	Дуже часто Рідкісні	Збільшення маси тіла. Зменшення маси ті= ла.