ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ПРОДЕКС

(PRODEX)

Склад= :=

діюча речовина: декскетопрофен;<= /p>

1 мл розчину містить декскетопрофену трометамолу 36,9 мг, що еквівалентно декскетопрофену 25 мг = (1 ампула по 2 мл містить декскетопрофену трометамолу 73,8 мг, що еквівалентно декскетопрофену 50 мг);

допом= іжні речовини: етанол 96 %, натрію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розч= ин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбар= вна рідина.

Фарма= котерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Декскетопрофен. Код АТХ M01A E17.=

Фарма= кологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Декскетопрофену трометамол - = це трометамінова сіль S-(+)-2-(3-бензоїлфеніл) пропіонової кислоти, що чинить аналгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію і належить до класу нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Механізм дії

Механізм дії НПЗЗ базується на зменшенні синтезу простагландинів за рахунок пригніче= ння активності циклооксигенази. Зокрема гальмується перетворення арахідонової кислоти у циклічні ендопероксиди PGG₂ та PGH₂, з яких утворюють= ся простагландини PGE₁, PGE₂, PGF₂a, PGD₂, а також простациклін PGI2 та тромбоксани ТхА₂ і ТхВ₂. Крім цього, пригнічення синтезу простагландинів може впливати на інші медіатори запалення, такі як кініни, що може також опосередковано впливати на основну дію препарату.

Пригнічувальна дія декскетопрофену трометамолу на активність циклооксигенази-1 та циклооксигенази-2 була виявлена експериментально у лабораторних тварин та людей.

Клінічна ефективність та безпека

Клінічні дослідження при різних видах болю продемонстрували, що декскетопрофену трометамол має виражену аналгетичну дію. Знеболювальна дія декскетопрофену трометамолу при внутрішньом’язовому та внутрішньовенному введенні пацієнтам= із болем середньої та сильної інтенсивності була вивчена при різних видах болю= при хірургічних втручаннях (ортопедичні та гінекологічні операції, операції на черевній порожнині), а також при болю в опорно-руховому апараті (гострий бі= ль у попереку) та ниркових коліках. Під час проведених досліджень аналгетичний е= фект препарату швидко розпочинався та досягав максимуму протягом перших 45 хвили= н. Тривалість знеболювальної дії після застосування 50 мг декскетопрофену трометамолу, як правило, становить 8 годин. Клінічні дослідження продемонстрували, що застосування препарату Продекс дозволяє значно скоротити дозу опіатів при їх одночасному застосуванні з метою купірування післяопераційного болю. Під час досліджень післяопераційного болю, коли пацієнтам призначали морфій за допомогою приладу для знеболення, що контролюється пацієнтом, тим пацієнтам, яким призначали декскетопрофену трометамол, було потрібно значно менше морф= ію (на 35–45 %), ніж пацієнтам, які отримували плацебо.

Фарма= кокінетика.

Всмок= тування

Після внутрішньом’язово= го введення декскетопрофену трометамолу людині максимальна концентрація досягається приблизно через 20 хвилин (10–45 хвилин). Доведено, що при одноразовому внутрішньом’язовому або внутрішньовенному введенні 25–50 мг препарату площа під кривою AUC («концентрація – час») пропорційна до дози. = Фармакокінетичні дослідження багаторазового застосування препарату довели, що AUC та C_m=
ax (середнє максимальне значення) після останнього внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення не відрізняються від показників після одноразово= го застосування, що свідчить про відсутність кумуляції лікарського засобу.

Розпо= діл

Аналогічно до інших лікарських засобів із високим ступенем зв’язування з білками плазми крові (= 99 %), об’єм розподілу декскетопрофену становить у середньому 0,25 л/кг. Період напіврозподілу становить приблизно 0,35 години, а період напіввиведення - 1–2,7 години.

Біотрансформація та виведення

Метаболізм декскетопрофену в основному відбувається шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою та наступн= им виведенням нирками. Після введення декскетопрофену трометамолу у сечі виявляється тільки оптичний ізомер S-(+), що свідчить про відсутність трансформації препарату в оптичний ізомер R-(-) у людей.<= /p>

Пацієнти літнього віку

У здорових людей =
літнього віку (від 65 років) експозиція була значно вищою, ніж у молодих до=
бровольців після одноразового і багаторазового перорального прийому (до 55 =
%), в той час як не було статистично значущої різниці у пікових концентраці=
ях і часі досягнення піку концентрації. Середній період напіввиведення збіл=
ьшувався (до 48 %), а визначений сумарний кліренс скорочувався.<=
/span>

= –18 разів вища, ніж при максимальній дозі, рекомендова= ній людині. Досліджень канцерогенного впливу на тваринах не проводили.

Клінічні характеристики.

Показання.=

Симптоматичне лікування гострого болю середньої та високої інтенсивності у випадках, коли пероральне застосування препарату недоцільне, наприклад, при післяопераційних болях, ниркових коліках та болю у попереку.

Протипоказання.=

- Підви= щена чутливість до декскетопрофену, будь-якого іншого НПЗЗ або до допоміжних реч= овин препарату;

- засто= сування пацієнтам, у яких речовини з аналогічним механізмом дії, наприклад, ацетилс= аліцилова кислота та інші НПЗЗ, провокують напади бронхіальної астми, бронхоспазм, гострий риніт або призводять до розвитку носових поліпів, появу кропив’янки= або ангіоневротичного набряку;

-          якщо під час лікування кетопрофеном або фібратами виникали фотоалергічн=
і або фототоксичні реакції;

- при шлунково-кишковій кровотечі або перфорації в анамнезі, пов’язаних із попередньою терапією НПЗЗ;

-          пептична виразка в активній фазі/шлунково-кишкова кровотеча або наявніс=
ть в анамнезі шлунково-кишкової кровотечі, виразок або перфорацій;

- при хронічній диспепсії;

- при шлунково-кишковій кровотечі, іншій кровотечі в активній фазі або при підвищ= еній кровоточивості;

- при хворобі Крона або при неспецифічному виразковому коліті;<= /p>

- при тяжкій серцевій недостатності;

- при порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну&= nbsp;≤ 59 мл/хв);

- при тяжкому порушенні функції печінки (10-15 балів за шкалою Чайлда–П’ю);=

- при геморагічному діатезі та при інших порушеннях згортання крові;

- при вираженій дегідратації (внаслідок блювання, діареї або недостатнього прийому рідини);

- у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.

Через вміст у лікарсько= му засобі етанолу Продекс протипоказаний для нейроаксіального (інтратекального= або епідурального) введення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування таких засобів з НПЗЗ не рекомендується:

- = інші НПЗЗ (включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2), у тому числі саліцилати у високих дозах (≥ 3 г/добу). При одночасному застосуванні кількох НПЗЗ підвищується ризик виникнення виразки у травному тракті та шлунково-кишкової кровотечі внаслідок їх взаємно посилюючої дії;

- = антикоагулянти: НПЗЗ посилюють дію антикоагулянт= ів, наприклад, варфарину, внаслідок високого ступеня зв’язування декскетопрофен= у з білками плазми крові, а також пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо одночасне застосува= ння необхідне, його слід проводити під ретельним контролем лікаря та відповідних лабораторних показників;

- = гепарини: підвищується ризик кровотеч (через пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки). Якщо одночасне застосування необхідне, його слід проводити під ретельним контролем лікаря та відповідних лабораторних показн= иків;

- = кортикостероїдні засоби: підвищується ризик розв= иту виразки у травному тракті та шлунково-кишкової кровотечі;=

- = препарати літію (були повідомлення для кількох НПЗЗ): НПЗЗ підвищують рівень літію у крові, що може призвести до інтоксика= ції (знижується виведення літію нирками). Тому на початку застосування декскетопрофену, при корекції дози або відміні препарату необхідно проконтролювати рівень літію у крові;

- = метотрексат у високих дозах (не менше 15 мг на тиждень). За рахунок зменшення ниркового кліренсу метотрексату на тлі застосування НПЗЗ у цілому посилюється його негативний вплив на систему кро= ві;

- = похідні гідантоїну та сульфоніламіди: можливе посилення токсичності цих речовин.

Одночасне застосування таких засобів з НПЗЗ вима= гає обережності:

-&nb= sp; діу= ретичні засоби, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антибіотики групи аміноглікозидів та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. Декскетопр= офен знижує ефективність діуретичних засобів та інших антигіпертензивних засобів= . У деяких пацієнтів із порушенням функції нирок (наприклад, при зневодненні аб= о в осіб літнього віку) застосування засобів, що пригнічують циклооксигеназу, одночасно з інгібіторами АПФ, антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ або = антибіотиками групи аміноглікозидів може погіршити функцію нирок, що, як правило, є оборо= тним процесом. При застосуванні декскетопрофену одночасно з будь-яким діуретичним засобом слід переконатися у відсутності зневоднення у пацієнта, а під час лікування необхідно контролювати функцію нирок;

- = метотрексат при застосуванні у низьких дозах (ме= нше 15 мг на тиждень): за рахунок зменшення ниркового кліренсу метотрексату на = тлі застосування НПЗЗ посилюється його токсичний вплив на систему крові загалом= . У перші тижні одночасного застосування необхідно щотижня проводити аналіз кро= ві. Навіть при незначному порушенні функції нирок, а також у пацієнтів літнього віку лікування слід проводити під суворим наглядом лікаря;

- = пентоксифілін: підвищує ризик кровотечі. Необхід= но посилити контроль і частіше перевіряти показник часу кровотечі;<= /span>

-&nb= sp; зидовудин: існує ризик збільшення токсичного впливу на еритроцити за рахунок впливу на ретикулоцити, що після 1-го тижня застосування НПЗЗ призводить до тяжкої анемії. Протягом 1–2 тижнів після початку застосування НПЗЗ слід зробити аналіз крові та перевірити вміст ретикулоцит= ів;

-&nb= sp; препарати сульфонілсечовини: НПЗЗ здатні посилити гіпоглікемічну дію = цих засобів за рахунок заміщення препаратів сульфонілсечовини у сполуках з білк= ами плазми крові.

Слід врахувати можливі взаємодії при застосуванні таких засобів:

-      =     бета-блокатори: НПЗЗ здатні послабити їх антигіпертензивну дію за рахунок пригнічення синтезу простагландинів;<= /o:p>

-      =     циклоспорин та такролімус: можливе посилення нефротоксичності за рахунок впливу НПЗЗ на ниркові пр= остагландини. При комбінованій терапії слід контролюва= ти функцію нирок;

-      =     тромболітичні засоби: підвищується ризик кровоте= чі;

-      =     антиагрегантні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищується ризик розвитку шлунково-кишк= ової кровотечі;

-      =     пробенецид: можливе збільшення концентрації декскетопрофену у плазмі крові, що, вірогідно, зумовлено пригніченням нирко= вої канальцевої секреції та кон’югації препарату з глюкуроновою кислотою і вима= гає корекції дози декскетопрофену;

-      =     серцеві глікозиди: НПЗЗ здатні збільшити концентрацію глікозидів у плазмі крові;

-      =     міфепристон: теоретично існує ризик зміни ефективності міфепристону п= ід впливом інгібіторів простагландинсинтетази. Обмежені дані дають змогу припустити, що сумісне введення НПЗЗ в один день із простагландином не здій= снює небажаного впливу на ефективність міфепристону або простагландину щодо дозрівання шийки матки або її скорочуваності, а також не знижує клінічну ефективність засобів для медикаментозного переривання вагітності;

-      =     антибіотики хінолонового ряду: результати дослід= жень на тваринах показали, що при застосуванні високих доз похідних хінолонових антибіотиків у комбінації з НПЗЗ підвищується ризик розвитку судом;

-      =     тенофовір: при сумісному застосуванні з НПЗЗ може підвищуватися концентрація азоту сечовини і креатиніну у плазмі крові – тому для оцінки можливого впливу сумісного застосування даних лікарських засобів необхідно проводити контроль функції нирок;

-      =     деферасирокс: при сумісному застосуванні з НПЗЗ = може підвищуватися ризик токсичного впливу на шлунково-кишковий тракт. При застосуванні даного лікарського засобу одночасно з деферасироксом необхідний ретельний нагляд за пацієнтом;

-      =     пеметрексед: при сумісному застосуванні з НПЗЗ м= оже знижуватися виведення пеметрекседу; тому при застосуванні НПЗЗ у високих до= зах необхідно виявляти особливу обережність. Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від 45 до 79 мл/= хв) слід уникати одночасного застосування пеметрекседу та НПЗЗ протягом двох дн= ів до і двох днів після прийому пеметрекседу.

Особливості застосування.

З обережністю застосовувати пацієнтам з алергічними станами в анамнезі. Уника= ти застосування препарату Продекс у комбінації з іншими НПЗЗ, у тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази-2. Побічні реакції можна звести до мінімум= у за рахунок застосування найменшої ефективної дози протягом якомога коротшого ч= асу, необхідного для покращання стану.

Безпека стосовно шлунково-кишкового тракту= .

Шлунково-кишкові кровотечі, утворення виразки або її перфорація, у деяких випадках з летальн= им наслідком, спостерігалися для усіх НПЗЗ на різних етапах лікування незалежно від наявності симптомів-передвісників або наявності в анамнезі серйозної патології з боку травного тракту. При розвитку шлунково-кишкової кровотечі = або виразки застосування препарату слід припинити. Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі, утворення виразки або її перфорація підвищуєть= ся зі збільшенням дози НПЗЗ, у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією, а також у пацієнтів літнього віку.<= o:p>

Пацієнти літнього віку: у пацієнтів літнього віку підвищена частота розвитку побічних реакцій НПЗЗ, особливо виникнення шлунково-кишкової кровотечі та перфорації, іноді з летальним наслідком. Лікування таких пацієнтів слід розпочинати з найменшої можливої дози.

Перед початком застосування декскетопрофену трометамолу пацієнтами, які мають в анамнезі езофагіт, гастрит та/або виразкову хворобу, слід бути певними, що = ці захворювання знаходяться у фазі ремісії. У пацієнтів із наявними симптомами патології травного тракту та із захворюваннями травного тракту в анамнезі протягом застосування препарату необхідно контролювати стан травного тракту= на предмет виникнення можливих порушень, особливо це стосується шлунково-кишко= вої кровотечі. НПЗЗ слід з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями травного тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки існує ризик їх загострення. Застосування НПЗЗ може призводити до рецидивів неспецифічного виразкового коліту, а також хвороби Крона у пацієнтів, які знаходяться у фазі ремісії. Для таких пацієнтів та пацієнтів, які застосову= ють ацетилсаліцилову кислоту у малих дозах або інші засоби, що збільшують ризик виникнення побічних реакцій з боку травного тракту, слід розглянути можливі= сть комбінованої терапії з препаратами-протекторами, наприклад, мізопростолом а= бо інгібіторами протонної помпи.

Пацієнтам, особливо літнього віку, які мають в анамнезі побічні реакції з боку травного тракту, необхідно сповіщати лікаря про всі незвичні симптоми, пов’язані з травною системою, зокрема про шлунково-кишкові кровотечі, особливо на початкових етапах лікування.

Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам, які одночасно застосовують зас= оби, що можуть збільшити ризик виникнення виразки або кровотечі, а саме – перора= льні кортикостероїдні засоби, антикоагулянтні засоби (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антиагрегантні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.

Безпека стосовно нирок.<= /i>

Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із порушенням функції нирок, ос= кільки у них на тлі застосування НПЗЗ можливе погіршення функції нирок, затримка рідини в організмі і набряки. Через підвищений ризик нефротоксичності препа= рат слід з обережністю застосовувати при лікуванні діуретичними засобами, а так= ож пацієнтам, у яких можливий розвиток гіповолемії. Під час лікування необхідно забезпечити адекватне споживання рідини, що= б уникнути зневоднення, яке може призвести до посилення токсичної дії на нирки.

Як і усі НПЗЗ, препарат здатний підвищувати рівень азоту сечовини та креатинін= у у плазмі крові. Подібно до інших інгібіторів синтезу простагландинів його застосування може супроводжуватися побічними реакціями з боку нирок, що при= зводить до гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, папілярного некрозу, нефротичного синдрому і гострої ниркової недостатності. Порушення функції нирок частіше виникають у пацієнтів літнього віку.

Безпека стосовно печінки.

Пацієнтам з порушенням функції печінки лікарський засіб слід призначати з обережністю. Аналогічно іншим НПЗЗ, препарат може спричиняти тимчасове і незначне підвищ= ення значень деяких печінкових показників, а також виражене підвищення рівня АСТ= і АЛТ. При відповідному підвищенні зазначених показників терапію слід припини= ти.

Найбільше порушень функції печінки виникає у пацієнтів літнього віку.

Безпека стосовно серцево-судинної системи і мозкового кровообігу.

Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю л= егкого та середнього ступеня тяжкості необхідні контроль і консультативна д= опомога. = Особливої обережності слід дотримуватися при = лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі, зокрема з попередні= ми епізодами серцевої недостатності (на тлі застосування препарату підвищує= ться ризик розвитку серцевої недостатності), оскільки при лікуванні НПЗЗ сп= остерігалися затримка рідини у тканинах і утворення набряків. Клінічні досл= ідження та епідеміологічні дані дають змогу припустити, що на тлі застосува= ння деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах і протягом тривалого часу) може т= рохи підвищуватися ризик розвитку артеріальних тромбозів (наприклад, інфарк= ту міокарда або інсульту). Даних для виключення такого ризику для декскетоп= рофену трометамолу недостатньо. Отже, у разі неконтрольованої артеріальної = гіпертензії, застійної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, зах= ворювань периферичних артерій та/або судин головного мозку декскетопрофен т= рометамол слід застосовувати тільки після ретельної оцінки стану пацієнта. = Настільки ж ретельну оцінку стану = слід проводити перед початком тривалого лікування пацієнтів з факторами риз= ику щодо серцево-судинних захворювань, наприклад, артеріальна гіпертензія, = гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння.

Неселективні НПЗЗ здатні зменшувати агрега= цію тромбоцитів та подовжувати час кровотечі за рахунок пригнічення синтезу простагландинів. Одночасне застосування декскетопрофену трометамолу та низькомолекулярного гепарину у профілактичних дозах у післяопераційний пері= од вивчали у клінічних дослідженнях і впливу на показники коагуляції виявлено = не було. Однак пацієнтам, які застосовують декскетопрофен трометамол одночасно= з препаратами, що впливають на гемостаз, наприклад, варфарин, інші кумаринові препарати або гепарини, необхідно перебувати під ретельним наглядом лікаря.= Найчастіше порушення функції серцево-судинної системи виникають у пацієнтів літнього віку. <= /o:p>

Шкірні реакції.

Були повідомлення про дуже рідкісні випадки розвитку серйозних шкірних реакцій (деякі – з летальним наслідком) на тлі застосування НПЗЗ,= у тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Ві= рогідно, найбільший ризик їх виникнення спостерігається у пацієнтів на початку лікування, у більшості пацієнтів вони виникали протягом першого місяця тера= пії. При появі шкірних висипань, ознак ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості препарат Проде= кс слід відмінити.

Маскування симптомів основних інфекцій

Продекс може маскувати симптоми інфекцій, що може завадити діагностуванню і своєчасному лікуванню = і, тим самим, погіршити наслідки інфекції. Такі випадки спостерігалися спостерігалося при бактеріальній пневмоні= ї і бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Коли Продекс вводять для полегшення болю у зв’язку з інфекційним процесом, рекомендується моніторинг інфекційного процесу. В амбулаторних ум= овах пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми зберігаються або погіршуються.

Інша інформація.

Особливу обережність слід приділяти у разі призначення лікарського засобу пацієнтам:

- з= і спадковим порушенням метаболізму порфірину (наприклад, при гострій переміжній порфірі= ї);

- з= дегідратацією;

- безпосередньо п= ісля радикальних хірургічних операцій.
Якщо лікар вважає за необхідн= ість призначити тривалу терапію декскетопрофеном, потрібно регулярно контро= лювати печінкову та ниркову функції, аналіз крові.
<= pre style=3D'text-align:justify'>У дуже рідкісних випадках спо= стерігали тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад, анафілактичний ш= ок). Лікування необхідно припинити при перших ознаках тяжких реакцій гіперч= утливості після прийому Продексу. Залежно від симптомів, будь-яке необхід= не в таких випадках лікування слід проводити під наглядом лікаря.
Пац= ієнти з бронхіальною астмою у поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом та/або поліпами носа більш схильні до появи алергічних реакцій при застосув= анні ацетилсаліцилової кислоти та/або НПЗЗ, ніж інші паціє= нти. Застосування даного препарату може спричинити напад астми або бронхоспазм, особливо у пацієнтів з алергією на = ацетилсаліцилову кислоту або НПЗЗ.

Можливий розвиток тяжких інфекційних ускладнень з боку шкіри і м’яких тканин на тлі вітряної віспи. На даний час даних, що дають змогу повністю виключити роль = НПЗЗ у посиленні цього інфекційного процесу, отримано не було. Тому при вітряній віспі не рекомендується застосовувати препарат Продекс.
Продекс слід з обережністю вводити пацієнтам із порушенням кровотворення, системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.

Як і інші НПЗЗ, декскетопрофен трометамол здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань під час його застосування. У поодиноких випадках під час застосування НПЗЗ були повідомлення про загострення інфекцій м’яких тканинах. Таким чином, якщо під час застосування з’являються або посилюються симптоми бактеріальної інфекції, пацієнтам рекомендується негайно звернутис= я до лікаря.

Кожна ампула препарату Продекс містить 12,35 об.% етанолу, тобто 200 м= г у перерахуванні на одну дозу, що дорівнює 5 мл пива або 2,08 мл вина у перерахуванні на дозу. Препарат може негативно впливати на осіб, які страждають на алкоголізм. Вміст етанолу слід враховув= ати при застосуванні вагітним та жінкам, які годують груддю, дітям та пацієнтам= із групи ризику, наприклад, при захворюваннях печінки, а також пацієнтам з епі= лепсією.

Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тобто практично не містить натрію= .

Засто= сування у період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату = Продекс протипоказано у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.=

Вагітність.

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвит= ок плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень, застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх термінах вагітності збільшує ризик викидня, виникнення у плода вади серця та незроще= ння передньої черевної стінки. Так, абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи збільшувався з < 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що небезпека виникнення таких явищ підвищується зі збільшенням дози препарату та тривало= сті терапії. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів у тварин спричиня= ло збільшення пре- та постімплантаційних втрат і підвищення ембріофетальної ле= тальності. Крім того, у тварин, яким застосовували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу, підвищувалась частота виникнення вад розвитку плода, у тому числі аномалій серцево-судинної системи. Проте дослідження декскетопрофену трометамолу= на тваринах не виявили токсичності по відношенню до репродуктивних органів.

Починаючи з 20-го тижня вагітності, застосування декскетопрофену може спричинити олігогідрамніон внаслідок дисфункції нирок плода. = Призначення декскетопрофену трометамолу у І та ІІ триместрах вагітності можливе тільки у разі крайньої необхідності. При призначенні декскетопрофену трометамолу жінкам, які планують вагітність, аб= о у І та ІІ триместрах вагітності слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу протягом якомога коротшого терміну лікування. Допологовий моніторинг олігогідрамніону слід розпочати після впливу препарату Продекс впродовж кількох днів, починаючи з= 20 тижня вагітності. Якщо виявлено олігогідрамніон, його застосування слід припинити.

Під час ІІІ триместру усі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють наступ= не:

Ризики для плода:

-      =     кардіопульмональний токсичний синдром (передчасне закриття артеріальної протоки та легенева гіпертензія);
-      =     порушення функції нирок, що може прогресувати і перейти у ниркову недостатність із розвитком олігогідроамніону.

Ризики для матері та дитини наприкінці вагітності:

-      =     збільшення часу кровотечі за рахунок пригнічення агрегації тромбоцитів, що можливо навіть при застосуванні препарату у низьк= их дозах;

-      =     пригнічення скоротливої активності матки, що призводить до подовження часу та затримки пологів.

Годування груддю.

Даних щодо проникнення декскетопрофену у грудне молоко немає. Препарат Продекс протипоказаний у період год= ування груддю.

Фер= тильність.

Як і всі інші НПЗЗ, декскетопрофен трометамол може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які планують вагітність. Жінкам, які мають проблеми із зачаттям або проходять обстеження= на предмет безпліддя, слід розглянути можливість відміни препарату.=

Здатн= ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

На тлі застосування препарату Продекс можливе виникнення запамороче= ння, порушення зору або сонливості. У таких випадках можливе погіршення здатност= і до швидкого реагування, орієнтування в дорожній ситуації і керування автотранспортом або іншими механізмами.=

Спосіб застосування та дози.

Дорослі. Рекомендована доза становить 50 мг з інтервалом= 8-12 годин. При необхідності повторну дозу вводити через 6 годин. Загальна добова доза не повинна перевищувати 150 мг. Продекс призначений для короткочасного застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не довше 2-х діб). Пацієнтів слід переводити= на пероральне застосування анальгетиків, якщо це можливо. Побічні реакції можн= а звести до мінімуму за рахунок застосування мінімальної ефективної дози протягом якомога коротшого проміжку часу, необхідного для покращення стану. При післяопераційних болях середнього або тяжкого ступеня тяжкості препарат мож= на застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінац= ії з опіоїдними аналгетиками.

Пацієнти літнього віку. Коригування дози зазвичай не потрібне. Од= нак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза препара= ту, а саме – максимальна добова доза становить 50 мг п= ри легкому порушенні функції нирок.

Порушення з боку печінки. Пацієнтам із патологією печінки легкого а= бо середнього ступеня тяжкості (5–9 балів за шкалою Чайлда-П’ю) слід зменшити загальн= у максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки препарат протипоказаний (10–15 балів за шкалою Чайлда-П’ю).

Порушення з боку нирок. Пацієнтам із порушенням функції нирок лег= кого ступеня (кліренс креатиніну 60-89 мл/хв) загальну до= бову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну = < 59 мл/хв) препарат Продекс протипоказаний.=

Діти = та підлітки. Препарат не слід застосовувати дітям та підліт= кам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.

Спосіб застосування.

Внутр= ішньом’язове введення. Розчин для ін’єкцій слід повільно вводити глиб= око у м’яз.

Внутр= ішньовенна інфузія. Для проведення внутрішньовенної інфузії вміст ампули 2 мл розвести у 30-100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, 5 % розчині глюкози або розчині Рінгера лактату. Розчин для інфузій слід готувати в асептичних умовах, не допускаючи впливу природного денного світла. Приготов= лений розчин має бути прозорим. Інфузію необхідно проводити протягом 10-30 хвилин.

Продекс, розведений у 1= 00 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або у 5 % розчині глюкози, можна змішувати з допаміном, гепарином, гідроксизином, лідокаїном, морфіном, петидином та тео= філіном.

Продекс не можна змішув= ати у розчині для інфузій з прометазином та пентазоцином.

Внутр= ішньовенна ін’єкція (болюсне введення).=

При необхідності вміст однієї ампули (2 мл розчину для ін’єкцій) вводити внутрішньовенно протягом = не менше 15 секунд.

Препарат можна змішуват= и у малих об’ємах (наприклад, у шприці) з розчинами для ін’єкцій гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.

Продекс не можна змішув= ати у малих об’ємах (наприклад, у шприці) з розчинами допаміну, прометазину, пентазоцину, петидину та гідроксизину, тому що утворюється білий осад.=

Препарат мо= жна змішувати тільки з лікарськими засобами, що вказані вище.=

При внутрішньом’язовому= або внутрішньовенному ін’єкційному застосуванні препарат слід негайно ввести пі= сля того, як він був набраний з ампули. Розчин для внутрішньовенної інфузії слід застосовувати одразу після його приготування.

При зберіганні розведен= их розчинів препарату у поліетиленових пакетах або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату, пропіонату целюлози, поліетилену низької щільно= сті та полівінілхлориду змін вмісту діючої речовини внаслідок сорбції не спостерігалося.

Препарат Продекс призна= чений для одноразового застосування, тому залишки готового розчину слід утилізува= ти. Перед введенням препарату необхідно впевнитися, що розчин прозорий та безба= рвний. Розчин, що містить видимі частинки, застосовувати не можна.

Діти.=

Препарат не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективн= ості та безпеки.

Передозування.

Симптоматика передозування невідома. Аналогічні лікарські засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання, анорексія, біль у животі) та нервової систе= ми (сонливість, запаморочення, дезорієнтація, головний біль). При випадковому передозуванні слід негайно розпочати симптоматичне лікування відповідно до стану пацієнта. Декскетопрофену трометамол виводиться з організму за допомо= гою діалізу.

Побічні реакції.

За частотою побічні реакції поділяються на: часті – X= 05; 1/100 – 1/10; іноді – ≥ 1/1000 – < 1/100; рідко ≥ 1/10= 000 – < 1/100; дуже рідко – < 1/10000.

З боку крові/лімфатич= ної системи: іноді – анемія; дуже рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія.<= /span>

З боку імунної систем= и: рідко – набряк гортані; дуже рідко – анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок.

Порушення харчування = та обміну речовин: рідко – гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпертригліцеридем= ія, анорексія, відсутність апетиту.

Психічні порушення: іноді – безсоння, занепокоєність.

З боку нервової системи: іноді – головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – парестезії, непритомність.

З боку органів зору: іноді – нечіткість зору.

З боку органів слуху: іноді – вертиго; рідко – дзвін у вухах.

З боку серця: іноді – пальпітація; рідко – екстрасистолія, тахікардія.
З боку судинної системи: іноді – артеріальна гіпотенз= ія, припливи; рідко – артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт поверхневих вен.

З боку дихальних шляхів, органів грудної клітки та середостіння: рідко – брадипное; дуже рідко – бронхоспазм, задишка.

З боку травного тракту: часто – нудота, блювання; ін= оді – біль у животі, диспепсія, діарея, запор, блюван= ня з домішками крові, сухість у роті; рідко – виразкова хвороба, кровотеча або перфорація; дуже рідко – панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи:= рідко – гепатоцелюлярна патологія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: іноді – дерматити, свербіж, висипання, підвищене потовиділення; рідко – кропив’янка, акне; дуже рідко – синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синд= ром Лайєлла), ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, фотосенсибілізація.=

З боку опоно-рухового апарату та сполучної тканини: рідко – ригідність м’язів, скутість у суглобах, м’язові судоми, біль у спині.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – гостра ниркова недостатність, поліурія, нирковий біль, кетонурія, протеїнурія; дуже рідко = – нефрит, нефротичний синдром.

З боку репродуктивної системи:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-lan= guage: AR-SA;mso-bidi-font-weight:bold'> рідко – менструальні порушення, порушення функції передміхурової залози.

Загальні та місцеві порушення:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-lan= guage: AR-SA;mso-bidi-font-weight:bold'> часто – біль у місці ін’єкці= ї, реакції у місці ін’єкції, у тому числі запалення, гематома, кровотеча; інод= і – пропасниця, підвищена втомлюваність, болі, озно= б, астенія, нездужання; рідко – тремтіння, периферич= ні набряки.

Лабораторні показники: рідко – відхилення у печінко= вих пробах.

Порушення з боку травного тракту спостерігалися найчастіше.

Можливий розвиток пептичної виразки, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку.= За наявними даними, на тлі застосування препарату може виникати нудота, блюван= ня, діарея, метеоризм, запор, диспептичні явища, біль у животі, мелена, гематом= езис, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. Рідше спостерігає= ться гастрит. Також відзначалися набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність, що можуть бути спричинені застосуванням НПЗЗ. Як і у випадку застосування інших НПЗЗ, можливі такі побічні реакції: асептичний менінгіт,= що переважно виникає у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаними захворюван= нями сполучної тканини, та реакції з боку крові (пурпура, апластична та гемоліти= чна анемія, агранулоцитоз та гіпоплазія кісткового мозку). Можливі бульозні реакції, у тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некрол= із (дуже рідко).

Відповідн= о до результатів клінічних досліджень та епідеміологічних даних, застосування де= яких НПЗЗ, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, може супроводжуватися деяким збільшенням ризику розвитку патології, спричиненої тромбозом артерій, наприклад, інфаркту міокарда та інсульту.

&nbs= p;

&nbs= p;

&nbs= p;

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.=

Пов= ідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграє важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик даного лікарського засобу.

Пра= цівники закладів охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побі= чні реакції через національну систему оповіщення.

Термін придатності. 2 роки.

Не застосовувати препар= ат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °<= /span>С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.<= /p>
Розведений розчин зберігати не більше 30 хвилин. Не допускати впливу природного денного світла на приготовлений розчин.

=

Несум= існість.

Продекс не можна змішув= ати у малих об’ємах (наприклад, у шприці) з розчинами допаміну, прометазину, пентазоцину, петидину та гідроксизину, тому що утворюється білий осад.=

Розведені розчини для інфузій, отримані як зазначено в розділі «Спосіб застосування та дози», не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.

Препарат не слід змішув= ати з іншими лікарськими засобами, за винятком вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка.

По 2 мл розчину в ампул= і. По 5 ампул у касеті, 1 касета в пачці.

Категорія відпуску.=

За рецептом.=

Виробник.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробни= чий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльнос= ті.

Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.