ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засоб= у

АТРАКСАН=

(ATRAXAN)

Склад:

діюча речовина: транексамова кислота;

1 мл препарату містить транексам= ової кислоти 50 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

=

Лікарська форма.<= /span> Розчин для ін’єкцій.

Осно= вні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група. Антигеморагічні засоби, антифібринолітичні амінокислоти. Інгібітори фібринолізу. Код А= ТХ B02A A02.

Фармакологічні власт= ивості.

Фармакодинаміка.

Транексамова кислота чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазміну. Відбувається формування комплексу з участю транексамової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язуєт= ься з плазміногеном при його перетворенні у плазмін. Дія компл= ексу транексамової кислоти і плазмі= ну на активність фібрину нижч<= /span>а, ніж дія тільки одного плазміну. Дані досліджень іn vitro показали, що високі дози транексамової кислоти зменшували показники активності вказаного комплексу.<= /span>

Педіатрична популяція (діти віком від 1 року)

Є дані про зменшення крововтрати і зниження потреби у продуктах крові в дитячій кардіохірургії зі штучним кровообігом, де є високий ризик виникнення кровотечі, особливо у ціанотичних пацієнтів або пацієнтів, які проходять повторне хірургічне втручання. Виявлено, що найадаптованішим є такий режим дозування:

- перше болюсне введ= ення 10 мг/кг після початку наркозу і перед розрізом шкіри;

- безперервна інфузі= я 10 мг/кг/год або ін’єкція у рідину для наповнення апарату штучного кровообігу в дозі, що відповідає процедурі штучного кровообігу або відповідно до маси ті= ла пацієнта у дозі 10 мг/кг, або відповідно до об’єму наповнення апарату штучн= ого кровообігу, остання ін’єкція –10 мг/кг в кінці процедури штучного кровообіг= у.

Обмежені дані дозвол= яють припустити, що безперервне введення є найбільш прийнятним, оскільки воно підтримує терапевтичну концентрацію лікарського засобу в плазмі крові протя= гом усього періоду оперативного втручання.

У дітей не проводили ніяких специфічних дозозалежних досліджень.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Максимальна концентрація транексамової кислоти у плазмі крові швидко досягається після короткотермін= ової внутрішньовенної інфузії, після чого показник концентрації у плазмі крові п= очинає знижуватися мультиекспоненційно.

Розподіл. У разі терапевтичного рів= ня у плазмі крові показник зв’язування транексамової кислоти з білками плазми кр= ові становить приблизно 3 %. Вважають, що показники зв’язування повністю пояснюються зв’язуванням із плазміногеном. Транексамова кислота не зв’язується зі сироватковим альбуміном. Початковий об’єм розподілу приблизно становить від 9 до 12 літрів.

Транексамова кислота проникає через плаценту. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/= кг у вагітних жінок концентрація транексамової кислоти в сироватці крові знаходи= ться в діапазоні 10 – 4 – 31 мкг/мл. Транек= самова кислота швидко проникає у сугло= бову рідину і тканини синовіальної оболонки. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у пацієнтів, які перенесли операції на коліні, показн= ики концентрації в суглобовій рідині були подібні до таких у= сиров= атці крові. Показники концентрації транексамової кислоти в низці інших тканин та рідин співвідносні з показн= иками, що спостерігаються <= /span>у крові (у грудн= ому молоці – 1/100 частка, у спинно= мозковій рідині – 1/10, у внутрішньоочній рідині – 1/10). Транексамова кислота була виявлена у спермі, де вона інгібує фібринолітичну активність, але практично не= впливає на міграц= ію (рухливість) сперматозоїдів.

Виведення. Лікарський засіб виділяєт= ься в основному зі сечею у вигляді незміненої сполуки. Уринарна екскреція через механізм клубочкової фільтрації є основним шляхом елімінації. Нирков= ий кліренс практично еквівалентний плазмовому клір= енсу (від 110 до 116 мл/хв). Приблизно 90 % транексамової кислоти виводиться = протяг= ом перших 24 годин після внутрішньовенного введення дози 10 мг/кг маси тіла. Період напіввиведення транексамової кислоти становить приблизно 3 години.=

Особли= ві групи пацієнтів. Плазмо= ва концентрація збільшується у пацієнтів з нирковою недостатністю. З участю дітей не було проведено ніяких специфічних фармакокінетичних досліджень.

Клінічні характеристики.

Показання.=

Кровот= еча або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу, як генералізованого, так і місцевого, у дорослих і дітей = віком від 1 року.

Специфічні показання включають:

- кровотечі, зумовле= ні підвищеним загальним або місцевим фібринолізом, такі як:<= /p>
• менорагія і метрорагія;

• шлунково-кишкові к= ровотечі;

- геморагічні розлади сечовивідного тракту, що вин= икли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій залозі або внаслідок о= перативного втручання чи процедур на сечовивідних шляхах;

= - отоларингологічні (видалення аденоїдів, тонзилектомія) та стоматологічні (видалення зубів) оперативні втручання;

- гінекологічні опер= ації або ускладнення в акушерській практиці;

- торакальні, абдомі= нальні та інші великі хірургічні оперативні втручання, наприклад серцево-судинна хірургія;

- контроль крововили= вів у зв᾿язку із введенням фібринолітичного лікарського засобу.<= /span>

Протипоказання.

·   &nb= sp; Підвищена чутливість до активної речовини або <= /span>до будь-якого з компонентів препарату.

·      Гострий венозний або артеріальний тромбоз.

·      Фібрин= олітичні стани після коагулопатії споживання, за винятком надмірної активації фібринолітичної системи при гострій тяжкій кровотечі.

·      Тяжка ниркова недостатність (ризик накопичення лікарського засобу).

·      Судоми= в анамнезі.

·      Інтрат= екальне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку з подальшим розвитком судом).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії лікарських засобів не проводили.

Паралельний (одночасний) = прийом антикоагулянтів повинен відбуватися під суворим наглядом лікаря, що має досвід у цьому напрямку терапії. Лікарські засоби, що діють на гемостаз, слід з обережністю застосовувати па= цієнтам, які отримують лікування із застосуванням транексамової кислоти.<= /o:p>

Існує ризик збільшення тромбоутворення при застосуванні з естрогенами.<= o:p>

Крім того, антифібриноліт= ична дія препарату може бути а= нтагонізована при застосуванні тромболітиків.

Особливості застосування.

Слід суворо дотримуватися зазначених показань та способу застосування:

- Внутрішньовенні ін’єкції слід робити дуже повільно.

- Транексамову кислоту не можна вводити внутріш= ньом’язово.

Судоми. У пацієнтів були зареєстровані випадки судом, = пов’язані з лікуванням транексамовою кислотою. Під час операцій аортокорона= рного шунтування (АКШ) більшість з указаних випадків були зареєстровані після внутрішньовенного введення транексамової кислоти у високих дозах. У разі застосування рекомендованих низьких доз транексамової кислоти частота післяопераційних судом була такою ж, як у пацієнтів, яким не застосовували = цей лікарський засіб.

Порушення зору. Необхідно врахувати можливе виникнення офтальмологічних ускладнень, включаючи порушення зору, р= озмитість зору, порушення сприйняття кольорів. У вказаних випадках лікування слід припинити. При безперервному тривалому застосуванні транексамової кислоти (ін’єкції) потрібно регулярно проводити офтальмологічні обстеження (в тому числі перевірка гостроти зору, сприйняття кольорів, очного дна, поля зору).= При виникненні патологічних офтальмологічних змін, особливо при захворюваннях сітківки, після відповідної консультації фахівця лікар повинен вирішити пит= ання про необхідність та можливість довгострокового застосування транексамової кислоти (ін’єкції) в кожному конкретному випадку.

Гематурія. У випадку гематурії з верхніх сечових шляхів м= оже виникнути небезпека обструкції уретри.

Тромбоемболічні ускладнення. Перед призначенням транексамової кислоти слід розглянути фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. Пацієнтам із наявністю в анамнезі тромбоемболі= чних захворювань та пацієнтам, у яких за даними сімейного анамнезу є ризик тромбоемболічних ускладнень (пацієнти з високим ризиком тромбофілії), транексамову кислоту (розчин для ін’єкцій) слід вводити тільки у випадках, коли є прямі життєві показання, = при цьому лікування потрібно розпочинати після консультації фахівця, який має досвід у гемостазеології, і під суворим наглядом лікаря.

Через наявність підвищеного ризику розвитку тромбозу транексамову кислоту слід з обережніст= ю застосовувати пацієнтам, які приймають пероральні контрацептиви.

Дисемінована внутрішньосудинна коагуляція (ДВК). Пацієнти = зі синдромом ДВК зазвичай не повинні отримувати лікування із застосуванням транексамової кислоти. Якщо є необхідність у застосуванні транексамової кислоти, її слід призначати винятково при наявності переважної активації фібринолітичної системи з гострою тяжкою кровотечею. Характерно, що гематологічний профіль при цих станах наближається до такого: скорочення ча= су лізису еуглобулінового згустка; подовження протромбінового часу; зниження п= лазмових рівнів фібриногену, факторів V і VIII, плазміногену фібринолізину та альфа-2 макроглобуліну; нормальні плазмові рівні Р і Р-комплексу; тобто фактори II (протромбін), VIII і X; підвищення рівня у плазмі крові продуктів розпаду фібриногену; нормальний рівень тромбоцитів. Вищенаведене передбачає, що основне захворювання само по собі не змінює різ= них елементів цього профілю. У таких гострих випадках для зупинки кровотечі достатньо одноразової дози 1 г транексамової кисло= ти. Можливіс= ть застосування транексамової кислоти при синдромі ДВК у пацієнта слід розгляд= ати тільки за наявності відповідної гематологічної лабораторної бази та клінічн= ого досвіду.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивног= о віку під час лікування повинні використовувати ефективні засоби контрацепції.

Клінічних даних щодо застосування транексамової кислоти вагітним жінкам недостатньо.

Впродовж І триместру вагітності застосування транексамової кислоти не рекомендується.=

Обм= ежені клінічні дані щодо застосування транексамової кислоти при різних клінічних геморагічних станах впродовж ІІ і ІІІ триместру не виявили шкідливого вплив= у на плід. Транексамову кислоту застосовувати у період вагітності можливо тільки у тому випадку, якщо очікувана терапевтична користь для матері виправдовує потенційний ризик для плода.

Транексамова кислота= проникає у материнське молоко. Таким чином, годування груддю не рекомендується.

Відсутні клінічні да= ні про вплив транексамової кислоти на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження з оцінки впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами відсутні.

Спосіб застосуван= ня та дози.

Спосіб застосування суворо обмежується повільною внутрішньовенною ін’єкцією.<= /p>
Для внутрішньовенної інфузії лікарський засі= б Атраксан може бути змішаний з більшістю інфузійних розчинів, таких як розчини електролітів, розчини вуглеводів, розчини амінокислот, а також розчини декстрану. До Атраксану можна додавати гепарин.

Рекомендовано застосовувати розведену суміш = одразу після приготування.

Дорослі
Якщо інше не передбачено, рекомендуються такі дози:<= /p>
Стандартне лікування місцевого фібринолізу:

від 0,5 г (2 ампули) до 1 г (4 ампули) транексамової кислоти вводити шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції (=3D 1 мл/хв) 2-3 рази на добу.

Стандартне лікування генералізованого фібринолізу:

1 г (4 ампули) транексамової кислоти вводитиї внутрішньовенної ін’єкції (=3D 1 мл/хв) кожні 6-8 годин, що еквівалентно 15 мг/кг маси тіла.

Ниркова недостатність

Застосування транексамової кислоти протипоказано пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»). Для пацієнтів з легк<= /span>ою або помірною нирковою недостатністю дозування транексамово<= /span>ї кислоти слід зменшити відповідно до рівня креатиніну в сироватці крові:

Креатинін сироватки

В= нутрішньовенна доза

В= ведення

м= кмоль/л

мг/10 мл

1= 20-249

1,35-2,82=

10 мг/кг маси тіла

к= ожні 12 годин

250-500<= /p>

2,82-5,65=

10 мг/кг маси тіла

к= ожні 24 години

>500

>5,65

5 мг/кг маси тіла

к= ожні 24 години

=

Печінкова недостатність

У пацієнтів із печінковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Пац= ієнти літнього віку

Зниження дози не потрібне при відсутності ниркової недостатності.

<= /span>

Діти.

Максимальна однора= зова доза для дітей віком від 1 року становить 10 мг/кг маси тіл= а. Максимальна добова доза становить 20 мг/кг маси тіла.

Ефективність, дозува= ння і безпека транексамової кислоти у дітей, які перенесли операцію на серці, повністю не встановлені.

&= nbsp;

Передозування.

Не було повідомлень= про випадки передозування.

Симптоми передозуван= ня можуть включати запаморочення, головний біль, артеріальну гіпотензію і судо= ми (конвульсії). Також було показано, що судоми частіше виникають зі збільшенн= ям дози.

Лікування передозува= ння симптоматичне.

<= /p>
Побічні реакції.

Побічні реакції наве= дені у таблиці нижче відповідно до кла= сифікації за системами органів та частоти виникнення. У кожн<= /span>ій частотній групі<= span style=3D'mso-fareast-font-family:"Andale Sans UI";mso-font-kerning:1.0pt; mso-fareast-language:ZH-CN'> побічні реакції представлені у порядку зменшення ступеня тяжкості.<= span style=3D'mso-fareast-font-family:"Andale Sans UI";mso-font-kerning:1.0pt; mso-fareast-language:ZH-CN'>

Класифікація за системами органів

часто=

(> 1/100, <1/10)

нечасто=

(> 1/1000, <1/100)=

частота невідома (не може бути оцінена за наяв= ними даними)

З боку імунної системи

р= еакції підвищеної чутливості, у тому числі анафілакс= ія

З боку нервової системи=

с= удоми, особливо у
випадках неправильного застосування

З боку органів зору=

в= ізуальні порушення, включаючи порушення кольорового зору

З боку серцево-судинної системи

н= ездужання, викликане гіпотонією із втратою або без втрати свідомості (зазвичай після занадто швидкої внутрішньовен-ної ін’єкції, виключно після перорального застосування);
артеріальна або венозна тромбоемболія будь-якої локалізації

З боку травної системи

д= іарея,

б= лювання,

н= удота

З боку шкіри і підшкірної клітковини

а= лергічний дерматит

Тер= мін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. <= /span>

=

Несумісність.

Транексамову кислоту для ін’єкцій не можна додавати до крові для переливання або до розчинів, що містять пеніцилін.=

Упаковка.

По 5 мл розчину в ампулі. По 5 ампул у касеті. 1 касета разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».=

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна= , 03134, м. Київ, ву= л. Миру, 17.

Креатинін сироватки	В= нутрішньовенна доза	В= ведення
м= кмоль/л	мг/10 мл
1= 20-249	1,35-2,82=	10 мг/кг маси тіла	к= ожні 12 годин
250-500<= /p>	2,82-5,65=	10 мг/кг маси тіла	к= ожні 24 години
>500	>5,65	5 мг/кг маси тіла	к= ожні 24 години

Класифікація за системами органів	часто= (> 1/100, <1/10)	нечасто= (> 1/1000, <1/100)=	частота невідома (не може бути оцінена за наяв= ними даними)
З боку імунної системи			р= еакції підвищеної чутливості, у тому числі анафілакс= ія
З боку нервової системи=			с= удоми, особливо у випадках неправильного застосування
З боку органів зору=			в= ізуальні порушення, включаючи порушення кольорового зору
З боку серцево-судинної системи			н= ездужання, викликане гіпотонією із втратою або без втрати свідомості (зазвичай після занадто швидкої внутрішньовен-ної ін’єкції, виключно після перорального застосування); артеріальна або венозна тромбоемболія будь-якої локалізації
З боку травної системи	д= іарея, б= лювання, н= удота
З боку шкіри і підшкірної клітковини		а= лергічний дерматит