ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУК = 62;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КО-ПРЕНЕЛІ&= #1071;^®

= (CO-PRENELIA)

Скл= ;ад:

діючі рk= 7;човини: периндоприl= 3;, індапамід.=

1 таблетка містить: пер= 080;ндоприлу тертбутилаl= 4;ін – 4 мг (що відп&= #1086;відає 3,338 мг периндоприl= 3;у) та індапамі = 76; – 1,25 мг; або пери&= #1085;доприлу тертбутилаl= 4;ін – 8 мг (що відп&= #1086;відає 6,676 мг периндоприl= 3;у) та індапамі = 76; – 2,5 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна; лактоза, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Лікарська форма. Таk= 3;летки.

Оснl= 6;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки 4 мk= 5;/1,25 мг: таблетки білого кольору овальної форми з рискою з обо= 093; боків і видавленим зображенняl= 4; «+» з кожної сторони риски з одно= 075;о боку таблетки;

таблетки 8 мг/2,5 мг: таблетки білого або майже білог = 86; кольору, круглої форми з риск= 086;ю з одного боку.

Фарм= ;акотерапев = 90;ична група. Комбін = 86;вані препарати інгібіторіk= 4; ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ). Периндо&= #1087;рил і діуретики.

Код АТХ C0= 9B A04.

Фармак = 86;логічні властивостo= 0;.

= 060;армакодина&= #1084;іка.

Ко-l= 7;ренелія^® – це комбінація інгібітору АПФ периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну та сульфонамiд = 85;ого діуретика індапаміду. Її фармакологo= 0;чна дія зумовлена в = 83;астивостям&#= 1080; кожного компонента (периндопри = 83;у та індапаміду) та їх адитивним синергізмоl= 4;.

Меха= ;нізм дії

Меха= ;нізм дії периндоприl= 3;у

Перинд = 86;прил – інгібітор АПФ, що перетворює ангіотензиl= 5; І в ангіотензиl= 5; ІІ (судинозвуж = 91;вальну субстанцію), додатково стимулює се = 82;рецію альдостероl= 5;у корою наднирковиm= 3; залоз та розпад брадикінінm= 1; (вазодилату= 02;чої субстанції) до неактивних гептапептиk= 6;ів. Інгібуваннn= 3; АПФ призводить до: зниження &#= 1089;екреції альдостероl= 5;у; підвищення активності реніну у пла= 079;мі крові, тоді як альдостероl= 5; не чинить негативногl= 6; впливу; зменшення загального периферичнl= 6;го опору судин завдяк&#= 1080; переважальl= 5;ому впливу на судини м’язів та нирок; при ць&#= 1086;му не спостерігаn= 8;ться затримки води та солей або рефлекторнl= 6;ї тахікардії, навіть у раз= 110; тривалого лікування. Окрім того, периндоприl= 3; знижує артеріальнl= 0;й тиск (АТ) у пацієнтів і = 79; нормальним = 10; низьким рівнем реніну у пла= 079;мі крові. Периндоприl= 3; діє через свій активн = 80;й метаболіт периндоприl= 3;ат. Інші метабо = 83;іти неактивні. Периндоприl= 3; зменшує роботу серц= 03; через вазодилатаm= 0;орну дію на вени (можливо, через зміни = 091; метаболізмo= 0; простаглан&#= 1076;инів) – зменшення переднаванm= 0;аження, та через зменшення загального опору периферичнl= 0;х судин – зменшення постнавантk= 2;ження на серце. Дослідженнn= 3;, проведені з участю паці= 08;нтів із серцевою недостатніl= 9;тю, довели, що застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у призводить до зниження тиску наповнення лівого та правого шлуночків, зниження загального = 86;пору периферичнl= 0;х судин, збільшення серцевого викиду та покращення серцевого індексу, збільшеннn= 3; регіональнl= 6;го кровотоку у м’язах. Покращуютьl= 9;я показники тестів із фі= 079;ичним навантаженl= 5;ям.

Меха= ;нізм дії індапаміду

Індапа = 84;iд – похідна сульфонаміk= 6;у з індоловим кільцем, фармакологi = 95;но споріднена = 79; тiазидними д= 110;уретиками. Індапамід інгібує реабсорбціn= 2; натрію у кортикальнl= 6;му сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів і меншою міро= 02; - калію і магнію із сечею, підвищуючи таким чином сечовиділеl= 5;ня та забезпечуюm= 5;и антигіпертk= 7;нзивну дію.

Фарм= ;акодинаміч = 85;і ефекти

Ко-прен= 077;лія^® чинить дозозалежнm= 1; антигіпертk= 7;нзивну дію на систолічниl= 1; (САТ) та діастолічнl= 0;й (ДАТ) артеріальнl= 0;й тиск у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю будь-якого віку, які зна&#= 1093;одяться у положенні як лежачи, так і стоячи.

Цей антигіпертk= 7;нзивний ефект трива= 08; 24 години. Зниження артеріальнl= 6;го тиску досягаєтьсn= 3; менше ніж за 1 місяць без тахіфілаксo= 0;ї; припинення лікування н = 77; призводить до збільшення артеріальнl= 6;го тиску. Протягом клінічних досліджень супутній прийом периндоприl= 3;у та індапамі = 76;у спричиняв антигіпертk= 7;нзивні ефекти синергічноo= 1; природи порівняно з застосуванl= 5;ям кожного компонента окремо.

= 060;армакодина&= #1084;ічні ефекти, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Перинд = 86;прил ефективно знижує АТ пр= 080; всіх ступен= 03;х артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;: легкої, помірної та тяжкої. Зниж= 077;ння САТ і ДАТ спостерігаn= 8;ться у положенні як лежачи, так і стоячи. Максимальнl= 0;й антигіпертk= 7;нзивний ефект розвиваєтьl= 9;я через 4–6 год= 080;н після прийому одноразовоo= 1; дози та збер= 110;гається більше доби. Периндоприl= 3; має високий рівень остаточногl= 6; блокування інгібітору АПФ (приблизно 80 %) через 24 години після прийому. У пацієнтів, я= 082;і відповіли н = 72; лікування, нормалізацo= 0;я АТ досягаєтьсn= 3; через місяц= 00; і зберігаєт= 00;ся без виникнення тахіфілаксo= 0;ї. Припинення терапії не супроводжуn= 8;ться ефектом від = 84;іни. Периндоприl= 3; має судинорозшl= 0;рювальні властивостo= 0;, відновлює еластичнісm= 0;ь великих артерій, коригує гістоморфоl= 4;етричні зміни у резистентнl= 6;сті артерій та зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка. Додавання у разі необхідносm= 0;і тіазидного діуретика призводить до додатков = 86;го синергізму. Комбінованk= 7; застосуванl= 5;я інгібітору АПФ і тіазидного діуретика зменшує риз = 80;к гіпокаліємo= 0;ї, що може виникнути при признач = 77;нні діуретика у монотерапіo= 1;.

= 060;армакодина&= #1084;ічні ефекти, пов’язані з індапамідоl= 4;

При застосуванl= 5;і як монотерапіo= 1; індапамід чинить анти = 75;іпертензив&#= 1085;у дію, яка триває 24 години. Цей ефект проявляєтьl= 9;я у дозах, в яких діурет = 80;чні властивостo= 0; є мінімальниl= 4;и. Антигіпертk= 7;нзивна дія індапаміду пропорційнk= 2; покращанню еластичносm= 0;і артерій та зменшенню резистентнl= 6;сті артеріол і загального периферичнl= 6;го опору судин. Індапамід зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка. Пр= 080; перевищеннo= 0; дози антигіпертk= 7;нзивна дія тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків досягає рів = 85;я плато, тоді як кількіст= 00; небажаних ефектів зростає. Якщ= 086; лікування є недостатньl= 6; ефективним, = 085;е слід збільшуватl= 0; дозу препарату. Більше того, як було показано у ході досліджень різної тривалості (короткої, середньої т = 72; довгої) з участю пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, індапамід н = 77; впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцери = 76;ів, ліпопротеїk= 6;ів низької та високої щільності) т= 072; не впливає н= 072; метаболізм вуглеводів, навіть у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та цукровим діабетом.=

= 060;армакокіне&= #1090;ика.

Фармак = 86;кінетичні властивостo= 0; периндоприl= 3;у та індапаміду при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; не відрізняютn= 0;ся від властивостk= 7;й цих компонентіk= 4; при їх окрем= 086;му застосуванl= 5;і.

Фармакокін&= #1077;тичні властивостo= 0; пери&#= 1085;доприлу

= 042;смоктуванн&= #1103; та біодоступнo= 0;сть. Після пероральноk= 5;о прийому периндоприl= 3; швидко всмоктуєтьl= 9;я, його максимальнk= 2; концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 1 годину. Період напіввиведk= 7;ння периндоприl= 3;у з плазми крові становить 1 годину. Оскільки пр = 80;йом їжі зменшує перетворенl= 5;я периндоприl= 3;у у периндоприl= 3;ат, а отже, знижується = 10; його біодоступнo= 0;сть, периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;ін слід приймати перорально = 74; одноразовіl= 1; добовій доз= 10; вранці пере = 76; прийомом їж= 10;.

= 056;озподіл. Об’єм розподілу незв’язаноk= 5;о периндоприl= 3;ату становить приблизно 0,2 &#= 1083;/кг. Зв’язуваннn= 3; периндоприl= 3;ату з білками плазми кров= 10; становить 20 %, в основному = 079; АПФ, і залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї.

= 041;іотрансфор&= #1084;ація. Периндоприl= 3; є пролікарсьl= 2;им засобом. Так, 2= 7 % прийнятої дози периндоприl= 3;у потрапляє у = 082;ровотік у вигляді активного метаболіту = 87;ериндоприл&#= 1072;ту. Крім активного периндоприl= 3;ату, периндоприl= 3; утворює ще 5 неактивниm= 3; метаболітіk= 4;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я периндоприl= 3;ату у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 3–4 год= 080;ни.

= 042;иведення. Периндоприl= 3;ат виводиться із сечею, період остаточногl= 6; напіввиведk= 7;ння незв’язаноo= 1; фракції становить приблизно 17 годин. Стан рівноваги досягаєтьсn= 3; через 4 доби.

= 051;інійність/н= елінійністn= 0;. Існує лінійний взаємозв’яk= 9;ок між дозою периндоприl= 3;у та його концентрацo= 0;єю у плазмі крові.

= Особливі категорії пацієнтів<= /i>

= 055;ацієнти літнього віку. Виведення периндоприl= 3;ату знижується = 91; пацієнтів літнього віку та в осіб із серцевою аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю.

= 055;орушення функції нирок. Для пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю слід адаптувати дозу залежн = 86; від ступеня порушення функції нирок (кліренсу креатиніну).

= 053;еобхідніст&= #1100; діалізу. Діалізний кліренс периндоприl= 3;ату становить 70 мл/хв.

= 062;ироз печінки. Кінетика периндоприl= 3;у змінюється = 91; хворих на цироз печінки: печінковий = 82;ліренс основної молекули знижується вдвічі. Одна= 082; кількість утворюваноk= 5;о периндоприl= 3;ату не зменшуєтьсn= 3;, і, отже, таким пацієнтам н = 77; потрібно підбирати дозу (див. роз&= #1076;іли «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фармак&#= 1086;кінетичні властивостo= 0; ін= 076;апаміду

= 042;смоктуванн&= #1103;. Індапамід швидко та повністю всмоктуєтьl= 9;я у травному тракті. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 1 годину після пероральноk= 5;о прийому препарату.=

= 056;озподіл. Зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми кров= 10; становить 79 %.<= o:p>

= 041;іотрансфор&= #1084;ація та виведенн= 03;. Перiод напiввиведе = 85;ня становить 14–24= години (у середньом= 091; – 18 годин). Повторний п = 88;ийом не призводить до кумуляці= 11;. Виведення головним чи = 85;ом відбуваєтьl= 9;я із сечею (70 % дози) та фекаліями (22 %) у вигляді неактивних метаболітіk= 4;.

= Особливі категорії пацієнтів<= /i>

= 055;орушення функції нирок. У пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.<= o:p>

Клінічн= 10; характерисm= 0;ики.

Пок= ;азання.

Лікува = 85;ня есенціальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;.

Про= ;типоказанн= 03;.

Пов’= ;язані з периндоприl= 3;ом:

-   &nb= sp;   гіперчу = 90;ливість до периндоприl= 3;у або до будь-я&#= 1082;ого іншого інгібітору АПФ;

-   &nb= sp;   ангіоне = 74;ротичний набряк (набряк Квінке) в ана&#= 1084;незі, пов’язаний із попереднім лікуванням інгібітораl= 4;и АПФ;

-   &nb= sp;   уроджен = 80;й або ідіопат = 80;чний ангіоневроm= 0;ичний набряк;

-   &nb= sp;   вагітні = 89;ть або планування вагітності (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»);

-&nb= sp;      одно = 95;асне застосуванl= 5;я з препаратамl= 0;, що містять аліскірен, пацієнтам з цукровим ді = 72;бетом або з порушенням функції нирок (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м^{2)
(див. розділ
=
80;
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0; засобами
та інші види
взаємодій» =
10;
«Фармакодиl=
5;аміка»);}

-&nb= sp;      одночас = 85;е застосуванl= 5;я з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м (див. роздiл «Взаємодія = 79; iншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

-&nb= sp;      екст = 88;акорпораль&#= 1085;і методи лікування, які призвод= 03;ть до контакту крові з негативно з = 72;рядженими поверхнями (див. роздiл «Взаємодія = 79; iншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

-&nb= sp;      знач = 85;ий двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки (див. роздiл «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пов’= ;язані з індапамідоl= 4;:

-   &nb= sp;   гіперчу = 90;ливість до індапаміду або до будь-я&#= 1082;их інших сульфонаміk= 6;ів;

-   &nb= sp;   порушен = 85;я функції нирок тяжкого та помірного ступеня (кліренс кре= 072;тиніну < 60 мл/хв);

-   &nb= sp;   печінко = 74;а енцефалопаm= 0;ія;

-   &nb= sp;   порушен = 85;я функції печінки тяжкого ступеня;

-   &nb= sp;   гіпокал= 10;ємія;

-   &nb= sp;   даний лікарський засіб не слі= 076; призначати = 74; комбінації = 79; неантиаритl= 4;ічними препаратамl= 0;, що можуть спричинити розвиток па = 88;оксизмальн&#= 1086;ї шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует»;

-&nb= sp;      пері = 86;д годування груддю (див. розділ «Зас = 90;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Пов’= ;язані з препарато = 84; Ко-пренелія®:

-   &nb= sp;   гіперчу = 90;ливість до будь-якої допоміжної = 88;ечовини.

Через відсутністn= 0; достатньогl= 6; клінічного досвіду Ко-пренелія® не слід застосовувk= 2;ти:

-   &nb= sp;   пацієнт = 72;м, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;;

-&nb= sp;      пацієнт = 72;м із нелікованоn= 2; декомпенсоk= 4;аною серцевою недостатніl= 9;тю.

Вза= ;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Взаємодії, о= ;днакові для периндоприl= 3;у та індапамі = 76;у

= Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не

= 051;ітій. Пі&#= 1076; час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я літію та інгібіторіk= 4; АПФ повідомлялl= 0; про оборотн = 77; збільшення концентрацo= 0;ї літію в сироватці крові та підвищення його токсич = 85;ості. Одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у разом з індапамідоl= 4; і літієм не рекомендовk= 2;не, однак якщо ц= 077; дійсно необхідно, слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю літію у сиро= 074;атці крові (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»).

= Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

= 041;аклофен. Збільшуєтьl= 9;я антигіпертk= 7;нзивний ефект. Необхідно к = 86;нтролювати артеріальнl= 0;й тиск і в разі необхідносm= 0;і коригувати дозу антигіпертk= 7;нзивного засобу.

= 057;истемні нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні лікарські засоби (НПЗЗ) (у тому числі ацетилсаліm= 4;илова кислота у дозі ≥ 3 г/добу). Пр&#= 1080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ та НПЗЗ, наприклад ацетилсаліm= 4;илової кислоти у пр= 086;тизапальни&= #1093; дозах, інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 та несел&= #1077;ктивних НПЗЗ, можлив= 077; послабленнn= 3; антигіпертk= 7;нзивного ефекту. Одночасне з = 72;стосування інгібіторіk= 4; АПФ і НПЗЗ може призве = 89;ти до підвищення ризику погіршення функції нирок, у тому числі до розвитку гострої ниркової недостатноl= 9;ті, та підвищення = 88;івня калію в сироватці крові, особливо у пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок. Таку комбінацію = 89;лід призначати з обережністn= 2;, особливо хворим літнього віку. Пацієнтам необхідно відновити водний баланс до початку лік = 91;вання та контролюваm= 0;и функцію нирок на початку і впродовж комбінованl= 6;ї терапії.

Одно= ;часне застосуванl= 5;я, що потребує уваги

= 030;міпраміноп&= #1086;дібні (трициклічн= 10;) антидепресk= 2;нти, нейролептиm= 5;ні засоби. Посилюють антигіпертk= 7;нзивну дію та підви= 097;ують ризик розвитку ортостатичl= 5;ої гіпотензії (адитивний ефект).

Взаємодії, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Дані клінічних досліджень свідчать, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РАА= 057;) внаслідок одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену пов’язана з= 10; збільшенняl= 4; частоти виникнення = 90;аких побічних реакцій як гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія та погіршення функції нирок (у тому числі гостр = 72; ниркова недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного препарату, щ= 086; впливає на РААС (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 76;инаміка»).

= 051;ікарські засоби, які спричиняютn= 0; гіперкалієl= 4;ію. Деякі препарати або терапевтичl= 5;і класи лікарських засобів, так= 110; як аліскіре = 85;, солі калію, калійзберіk= 5;аючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністl= 0; рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ, НПЗЗ, гепарини, імунодепреl= 9;ивні засоби (такі як циклоспориl= 5; або такролі = 84;ус, триметоприl= 4;), можуть спричинити = 74;иникнення гіперкалієl= 4;ії. Комбінація цих лікарсь = 82;их засобів збільшує ризик виникнення = 75;іперкалієм&#= 1110;ї.

Одно= ;часне застосуванl= 5;я протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»)

= 040;ліскірен. Одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у та аліскіре = 85;у у хворих на цукровий діабет або п= 072;цієнтів з порушеною функцією нирок проти = 87;оказано через підвищений ризик виник = 85;ення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нир = 86;к і кардіоваскm= 1;лярної захворюванl= 6;сті та летальностo= 0; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). =

Екстракорl= 7;оральні методи лікування.= Екстракорпl= 6;ральні методи лікування і = 79; застосуванl= 5;ям деяких м = 77;мбран високої щільності з негативно з = 72;рядженою поверхнею, такі як гемодіаліз або гемофі&#= 1083;ьтрація (наприклад, поліакрилоl= 5;ітрильні мембрани), а також афере = 79; ліпопротеїl= 5;ів низької щіл= 00;ності з використанl= 5;ям декстрансуl= 3;ьфату протипоказk= 2;ні через підви = 97;ення ризику розвитку реакції підвищ&= #1077;ної чутливості. Як&#= 1097;о пацієнту необхідно проведення даних процедур, то слід використоk= 4;увати інші типи мембран або перевести пацієнта на прийом інши = 93; антигіпертk= 7;нзивних препаратів.

С= 072;кубітрил/ва= лсартан. Одно= 095;асне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з сакубітри = 83;ом/валсарта&= #1085;ом протипоказk= 2;не, оскільки інгібуваннn= 3; неприлізинm= 1; одночасно і = 79; застосуванl= 5;ям інгібітору АПФ може збі= 083;ьшити ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Сакубіт= ;рил/валсарт= 072;н слід застос = 86;вувати не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої дози терапі= 11; периндоприl= 3;ом. Те= рапію периндоприl= 3;ом слід розпочинатl= 0; не раніше ніж через 36 годин після прийому ост = 72;нньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

= Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не

= 040;ліскірен. Одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у та аліскіре = 85;у у всіх інших групах пацієнтів, о= 082;рім хворих на цукровий діабет або пацієнтів з порушеною функцією нирок, не рекомендовk= 2;но через підвищений ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нирок, кардіоваскm= 1;лярної захворюванl= 6;сті та летально = 89;ті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 057;упутня терапія інгібітороl= 4; АПФ і блокат= 086;ром рецепторів ангіотензиl= 5;у. У літературі повідомлялl= 0;, що у пацієнтів з= 10; встановленl= 0;м атеросклерl= 6;зом, серцевою недостатніl= 9;тю або у хворих на цукровий діабет з ураженням органів-міш = 77;ней супутня терапія інгібітороl= 4; АПФ та блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у супроводжуk= 4;алася підвищенняl= 4; частоти виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, непритомноl= 9;ті, гіперкалієl= 4;ії та погіршенняl= 4; функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатноl= 9;ті) порівняно з застосуванl= 5;ям одного лікарськогl= 6; засобу, що впливає на ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронову систему. Застосуванl= 5;я подвійної блокади (тобто комбінації інгібітора АПФ та антагоністk= 2; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ) можливе тільки в окремих випадках за умови ретельного контролю функції нирок, рівня калію в кров= 110; та артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 045;страмустин.= Існує ризик збільшення частоти виникнення побічних реакцій, таких як ангіоневроm= 0;ичний набряк (ангіоедема).

К= 086;-тримоксазо= л (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол). Пацієнти, як= 110; приймають супутній ко-тримокса = 79;ол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), можуть мати підвищений ризик розвитку гіперкалієl= 4;ії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 050;алійзберіг&= #1072;ючі діуретики (наприклад т= 088;іамтерен, амілорид), солі калію. Існує ризик виникнення гіперк&#= 1072;ліємії (потенційно летальної), особливо у пацієнтів і = 79; порушенням функції нир = 86;к (адитивний гіперкалієl= 4;ічний ефект). Комбі&#= 1085;ація периндоприl= 3;у з вищезазначk= 7;ними лікарськимl= 0; засобами не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Якщо одночасне застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів усе ж таки показано, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; і з частим контролем рівня калію = 074; сироватці крові. Інформація про застосуванl= 5;я спіронолакm= 0;ону пацієнтам і = 79; серцевою не = 76;остатністю наведена в пункті «Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої у = 74;аги».

= Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

= 055;ротидіабет&= #1080;чні засоби (інсулін, гіпоглікемo= 0;чні засоби для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я). Результати епідеміолоk= 5;ічних досліджень свідчать пр = 86; те, що одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і протидіабеm= 0;ичних лікарських засобів (інсуліни, гіпоглікемo= 0;чні засоби для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я) може посили = 90;и цукрознижуk= 4;альний ефект з ризи= 082;ом розвитку гіпоглікемo= 0;ї. Найвірогідl= 5;іше, що цей феномен мож = 77; виникати пр = 86;тягом перших тижнів комбінованl= 6;го лікування т = 72; у пацієнтів із порушенням функції нирок.

Калійзбері&= #1075;аючі діуретики (еплеренон, спіронолакm= 0;он): застосуванl= 5;я еплеренону або спіронолакm= 0;ону у дозах від 12,5 мг до 50 мг на добу та низьких доз = 110;нгібіторів АПФ.

При лікуванні серцевої недостатноl= 9;ті класу II-IV (NYHA) з фракцією викиду < 40 % тk= 2; попереднім прийомом інгібіторіk= 4; АПФ та петльових діуретиків = 88;изик гіперкалієl= 4;ії є потенційн = 86; небезпечниl= 4;, особливо у випадку недотриманl= 5;я рекомендацo= 0;й до застосуванl= 5;я даної комбі = 85;ації.

Пер = 77;д призначеннn= 3;м комбінації слід упевни = 90;ись у відсутностo= 0; гіперкалієl= 4;ії та порушенн= 10; функції нирок.

Ретель = 85;ий моніторинг каліємії та креатинінеl= 4;ії рекомендуєm= 0;ься щотижнево у перший місяць лікування т = 72; щомісяця в подальшому.

Інші діуретики.= У пацієнтів, які приймають діуретики, і особливо у пацієнтів з гіповолеміn= 8;ю та/або гіп= 086;натріємією може спостерігаm= 0;ися надмірне зниження артеріальнl= 6;го тиску після початку лікування інгібітораl= 4;и АПФ. Можливість виникнення = 75;іпотензивн&#= 1080;х ефектів мож = 77; бути зменше = 85;а шляхом відміни діуретика, відновленнn= 3;м втрати ріди = 85; або солей перед початком лі = 82;ування периндоприl= 3;ом, а також призначеннn= 3;м периндоприl= 3;у в низькій дозі з її подальшим поступовим збільшенняl= 4;.

У випадку артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;, коли попереднє лікування д= 10;уретиками могло призвести д = 86; гіпово&#= 1083;емії/ гіпон= атріємії, або прийом д= 110;уретика має бути припинено д = 86; початку лік = 91;вання інгібітороl= 4; АПФ, і в цьому випадку потім повторно може бути введений діуретик (не калійзберіk= 5;аючий); або лікуван = 85;я інгібітороl= 4; АПФ слід роз= 087;очинати з низьких до= 079; з поступови = 84; їх збільшен = 85;ям.

При прийомі діуретиків = 91; терапії хронічної серцевої недостатноl= 9;ті прийом інгібітора АПФ слід починати з дуже низьки = 93; доз, можливо, після зниження дози застосованl= 6;го одночасно некалійзбеl= 8;ігаючого діуретика.=

У всіх випадках функцію нирок (рівен= 100; креатиніну) слід контролюваm= 0;и протягом перших тижнів лікування інгібітороl= 4; АПФ.

= 056;ацекадотри&= #1083;. = Інгібітори АПФ (в т.ч. периндоприl= 3;), як відомо, можуть спри = 95;инити ангіоневроm= 0;ичий набряк. Цей ризик може збільшуватl= 0;сь при застосуванl= 5;і разом з рацекадотрl= 0;лом (препаратом, що застосов = 91;ється при гострій діареї).

= 030;нгібітори mTOR (наприклад, сіролімус, еверолімус, темсіролімm= 1;с). = Пацієнти, які приймають супутню терапію інг= 10;біторами mTOR, можуть матl= 0; підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одно= ;часне застосуванl= 5;я, що потребує уваги

= 040;нтигіперте&= #1085;зивні засоби та вазодилатаm= 0;ори. Одночасне застосуванl= 5;я цих лікарських = 79;асобів може посилити гіпотензивl= 5;і ефекти периндоприl= 3;у. Одночасне застосуванl= 5;я з нітрогліц = 77;рином та іншими нітратами або з іншими вазодилатаm= 0;орами може сприят = 80; додатковомm= 1; зниженню артеріальнl= 6;го тиску.

= 040;лопуринол, цитостатикl= 0;, імунодепреl= 9;ивні засоби, сист= 077;мні кортикостеl= 8;оїди або прокаїнаміk= 6;. Одночасне застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и АПФ може призвести д = 86; підвищення ризику лейк = 86;пенії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 055;репарати для анестезії.= Інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивl= 5;у дію деяких п= 088;епаратів для анестезії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 043;ліптини (лінагліпти = 85;, саксагліптl= 0;н, ситагліптиl= 5;, вілдагліптl= 0;н). Пр&#= 1080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з інгібітор = 86;м АПФ підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку внаслідок пригніченнn= 3; активності дипептидилl= 7;ептидази-ІV (ДПП-ІV) гліптином.

Симпатомім&= #1077;тики. Симпатомімk= 7;тики можуть послаблюваm= 0;и антигіпертk= 7;нзивну дію інгібіторіk= 4; АПФ.

= 055;репарати золота. При лікуванні пацієнтів ін’єкційниl= 4;и препаратамl= 0; золота (натрію ауротіомалk= 2;т) та одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і інгібітору АПФ, у тому числі перин = 76;оприлу, у рідкісних випадках повідомлялl= 0; про виникнення нітритоїднl= 0;х реакцій (поч= 077;рвоніння обличчя, нудота, блювання та артеріальнk= 2; гіпотензія).

Взаємодії, пов’язані з індапамідоl= 4;

= Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

= 055;репарати, які можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>«п= 110;рует». Через ризик виникнення гіпокаліємo= 0;ї індапамід слід призначати = 79; обережністn= 2; у комбінаці= 11; з препарата = 84;и, що можуть спричинити розвиток па = 88;оксизмальн&#= 1086;ї шлуночковоo= 1; тахікардії = 90;ипу «пірует», такими як антиаритміm= 5;ні лікарські засоби клас = 91; ІА (хінідин, гідрохінідl= 0;н, дизопіраміk= 6;); антиаритміm= 5;ні препарати класу ІІІ (аміодарон, дофетилід, ібутилід, бретиліум, соталол); деякі нейролептиl= 2;и (хлорпромаз = 80;н, ціамемазин, левомепромk= 2;зин, тіоридазин, трифлуоперk= 2;зин), бензаміди (амісульпри = 76;, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофеноl= 5;и (дроперидол, галоперидоl= 3;), інші нейрол = 77;птики (пімозид), інші препарати, такі як бепр= 080;дил, цизаприд, дифеманіл, еритроміциl= 5; для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, галофантриl= 5;, мізоластин, моксифлоксk= 2;цин, пентамідин, спарфлоксаm= 4;ин, вінкамін дл= 03; внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, метадон, аст= 077;мізол, терфенадин. Слід запобігати зниженню калію у плаз= 084;і крові та у разі необхідносm= 0;і його коригу = 74;ати, а також контролюваm= 0;и QT-інтервал.

= 051;ікарські засоби, що знижують вміст калію = 074; крові. Амфотерициl= 5; В для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, глюкокортиl= 2;оїди та мінерало = 82;ортикоїди (системної дії), тетракозакm= 0;ид, проносні засоби, які стимулюють перистальтl= 0;ку, підвищують ризик зниження рівня калію = 091; сироватці крові (адитивний ефект). Необх&#= 1110;дно контролюваm= 0;и вміст калію = 091; плазмі кров= 10; та коригувати його у разі потреби, зок= 088;ема при одночасномm= 1; лікуванні препаратамl= 0; наперстянкl= 0;. Слід застосовувk= 2;ти проносні за = 89;оби, які не стимулюють перистальтl= 0;ку.

= 055;репарати наперстянкl= 0;. Зниження рівня калію = 074; крові сприя= 08; збільшенню токсичних ефектів препаратів наперстянкl= 0;. Необхідно контролюваm= 0;и рівень калі= 02; в крові та ЕКГ, а також у разі необхідносm= 0;і переглянутl= 0; терапію.

Одно= ;часне застосуванl= 5;я, що потребує уваги

Калійзбері&= #1075;аючі діуретики (амілорид, спіронолакm= 0;он, триамтерен). Незважаючи на раціональнo= 0;сть призначеннn= 3; цієї комбінації деяким паці= 08;нтам, можливе виникнення гіпокаліємo= 0;ї або гіперка = 83;іємії (особливо у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю або з цукровим діабетом). Слід контролюваm= 0;и рівень калі= 02; у плазмі крові, проводити ЕКГ-монітор = 80;нг і у разі необ&#= 1093;ідності переглянутl= 0; терапію.=

= 052;етформін. Може спричинити молочнокисl= 3;ий ацидоз внас = 83;ідок розвитку функціоналn= 0;ної нирко= 074;ої недостатноl= 9;ті, пов’язаної = 79; прийомом діуретиків, особливо петльових. Н= 077; слід застосовувk= 2;ти метформін, якщо рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10; перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків т = 72; 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

= 049;одоконтрас&= #1090;ні засоби. У разі дегідратацo= 0;ї, спричиненоo= 1; застосуванl= 5;ям діуретиків, зростає ризик розвитку гострої ниркової недостатноl= 9;ті, особливо пр = 80; застосуванl= 5;і великих доз йодоконтраl= 9;тних засобів. Перед застосовувk= 2;нням йодоконтраl= 9;тних препаратів необхідно відновити водний баланс.

Солі кальцію. І= ;снує ризик підвищення рівня кальцію в кр= 086;ві через зменшення його виведення і = 79; сечею.

= 062;иклоспорин, такролімус. Існує ризик збільшення вмісту креатиніну = 74; крові без зміни концентрацo= 0;ї циркулюючоk= 5;о циклоспориl= 5;у, навіть у раз= 110; відсутностo= 0; дефіциту води та натр= 110;ю.

= 050;ортикостер&= #1086;їди, тетракозакm= 0;ид (системної дії). Зменшують антигіпертk= 7;нзивний ефект (затри= 084;ка води та іоні= 074; натрію під впливом кор = 90;икостероїд&#= 1110;в).

Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я.

Особливі застереженl= 5;я

Особ= ;ливі застереженl= 5;я, однакові дл= 03; периндоприl= 3;у та індапаміду=

= 051;ітій. Одночасне застосуванl= 5;я літію та комбінації периндоприl= 3;у/індапамід&#= 1091; зазвичай не = 088;екомендова&= #1085;е (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
Особ= ;ливі застереженl= 5;я, пов’язані з периндоприl= 3;ом

= 055;одвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС). Існують дані, що одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену підвищує ри = 79;ик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та зниження функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатноl= 9;ті). Тому застосуванl= 5;я подвійної блокади РАА = 57; внаслідок одночасногl= 6; прийому інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену не рекомендовk= 2;на (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій» = 10; «Фармакодиl= 5;аміка»). Якщо ж терапія подвійною блокадою РААС вважає = 90;ься абсолютно необхідною, то її слід проводити тільки під наглядом спеціалістk= 2; та за умови частого ретельного моніторингm= 1; функції нирок, рівня електролітo= 0;в та артеріал= 00;ного тиску. Пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2; не слід застосовувk= 2;ти одночасно інгібітори АПФ та блокатори рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ.

= 050;алійзберіг&= #1072;ючі засоби, добавки або замінники солі, що містять калій. Комбін= 072;ція периндоприl= 3;у та калійзберіk= 5;аючих засобів, добавок або замінників солі, що міст&#= 1103;ть калій, зазвичай не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

= 053;ейтропенія/= агранулоциm= 0;оз/тромбоци&#= 1090;опенія/анем= ;ія. У пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ, повідом= 083;яли про виникнення нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії. У пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок у разі відсутностo= 0; інших факторів ризику нейтропеніn= 3; виникає рідко. Периндоприl= 3; слід застос = 86;вувати дуже обережно пацієнтам і = 79; колагенозаl= 4;и, під час терапії імунодепреl= 9;антами, алопуринолl= 6;м чи прокаїнаміk= 6;ом або при поєднанні цих факторі = 74; ризику, особливо пр = 80; наявності порушення функції нирок. У деяк&#= 1080;х з таких пацієнтів відзначавсn= 3; розвиток се = 88;йозних інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, іноді = - резистентнl= 0;х до інтенсивноo= 1; антибіотикl= 6;терапії. При застосуванl= 5;і периндоприl= 3;у таким хвори = 84; рекомендуєm= 0;ься періодично = 82;онтролюват&#= 1080; кількість лейкоцитів = 91; крові. Окрім того, пацієнтів слід проінформуk= 4;ати про необхіднісm= 0;ь повідомлятl= 0; свого лікар= 03; про будь-яки= 081; прояв інфек = 94;ійного захворюванl= 5;я (наприклад біль у горлі, підвищення температурl= 0; тіла) (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Побічні ре = 72;кції»).

Реноваскул&= #1103;рна гіпертензіn= 3;. Існує підви = 97;ений ризик гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті у пацієнтів із двостороннo= 0;м стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки на тлі терапії інгібітораl= 4;и АПФ (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;). Лікування діуретикамl= 0; може бути додатковим фактором ризику. Погіршення функції нир = 86;к може відбуватисn= 3; вже при незначних змінах креатиніну = 74; сироватці крові навіт= 00; у пацієнтів = 079; односторонl= 5;ім стенозом ниркової артерії.

= 043;іперчутлив&= #1110;сть/ангіонk= 7;вротичний набряк (ангіоедема). У пацієнтів, які застосо = 74;ували інгібітори АПФ, у тому числі перин = 76;оприл, повідомлялl= 0; про рідкісн= 10; випадки ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані (див. розділ «Побічні реакції»). Це може статися будь-коли пі= 076; час лікуван = 85;я. У таких випадках необхідно терміново припинити п = 88;ийом препарату т = 72; встановити ме= 076;ичний нагляд за станом пацієнта до повного зни = 82;нення симптомів. Якщо набряк розповсюджm= 1;вався лише в зоні обличчя та губ, стан пацієнта, як правило, покращувавl= 9;я без лікуван = 85;я, хоча застосу = 74;ання антигістамo= 0;нних препаратів бу= 083;о корисним дл= 03; зменшення симптомів. Ангіоневроm= 0;ичний набряк, пов’язаний із набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летального наслідку. Якщо= ; набряк розповсюджm= 1;ється на язик, голосову щілину або гортань, що може призве = 89;ти до обструкції дихальних шляхів, необхідна термінова невідкладнk= 2; терапія, яка може включати підшкірне введення розчину епі = 85;ефрину 1:1000 (0,3–0,5 мл) та/аб= 086; заходи щодо забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів. Про виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку час = 90;іше повідомлялl= 0; у пацієнтів негроїдної раси, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, порівняно з представниl= 2;ами інших рас. Пацієнти з ангіоневроm= 0;ичним набряком в анамнезі, який не був пов’язаний = 79; прийомом ін = 75;ібіторів АПФ, належать до групи підвищеногl= 6; ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ. Повідомлялl= 0; про рідкісн= 10; випадки інтестиналn= 0;ного ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування інгібітораl= 4;и АПФ. У таких пацієнтів відзначавсn= 3; абдомінальl= 5;ий біль (з нудото= 102; та блювання = 84; або без них); = 10;ноді інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк не супроводжуk= 4;ався проявом попередньоk= 5;о ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя та рівень інгібітору С1-естерази був у нормі. Діагноз ангіоневроm= 0;ичного набряку бул = 86; встановленl= 6; за допомого= 02; та= 082;их процедур як ко= 084;п’ютерна томографія абдомінальl= 5;ої ділянки або ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3;, або під час хірургічноk= 5;о втручання; після відмі = 85;и інгібітору АПФ симптом = 80; ангіоневроm= 0;ичного набряку зникали. У разі виникн = 77;ння абдомінальl= 5;ого болю у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, слід провести диференціаl= 3;ьну діагностикm= 1;, для того щоб виключити інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк. У пацієнтів, які одночасно лікуються інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом), підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (зокрема набряку дихальних шляхів або я= 079;ика, з порушення = 84; функції дихання або без).

= 040;нафілактої&= #1076;ні реакції під час десенси = 73;ілізації. Повідомлялl= 0; про поодинокі випадки тривалих анафілактоo= 1;дних реакцій, що загрожувалl= 0; життю, у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ під час десенсибілo= 0;зуючої терапії препаратамl= 0;, що містять бджолину отруту. Інгі= 073;ітори АПФ слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з алергією після прове = 76;ення десенсибілo= 0;зації та уникати ї= 093; прийому під = 095;ас імунотерапo= 0;ї препаратамl= 0;, що містять б= 076;жолину отруту. Одна= 082; у пацієнтів, які потребу= 02;ть застосуванl= 5;я як інгібіторіk= 4; АПФ, так і десенсибілo= 0;зації, таких реакцій мож = 85;а уникнути завдяки тимчасовомm= 1; припиненню прийому інгібітору АПФ щонайменше за 24 години п&#= 1077;ред початком десенсибілo= 0;зуючої терапії.

= 040;нафілактої&= #1076;ні реакції під час аферезу = 083;іпопротеїд&= #1110;в низької щільності (ЛНЩ). У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ під час проведення аферезу ЛНЩ = 079; використанl= 5;ям декстрану сульфату, рідко повід = 86;мляли про виникне = 85;ня небезпечниm= 3; для життя анафілактоo= 1;дних реакцій. Цих реакцій можна уникн = 91;ти, якщо тимчасово утриматися від терапії = 110;нгібітором АПФ перед проведенняl= 4; кожного аферезу.

= 055;ервинний альдостероl= 5;ізм. = Пацієнти з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом, як правило, н&#= 1077; реагують на антигіпертk= 7;нзивні препарати, щ= 086; діють через гальмуваннn= 3; системи рен= 10;н-ангіотенз&= #1080;н. Тому використанl= 5;я цього проду = 82;ту не рекомендуєm= 0;ься.

= 055;ацієнти після трансплантk= 2;ції нирки. Дані про застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну пацієнтам після нещод = 72;вно перенесеноo= 1; операції з трансплантk= 2;ції нирки відсутні.=

= 040;ртеріальна гіпотензія. Повідомлялl= 0; про виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів і = 79; симптоматиm= 5;ною серцевою недостатніl= 9;тю та супутньо= 02; нирковою недостатніl= 9;тю або без неї. Виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 08; більш імовірним в осіб із біль= 096; тяжким ступенем серцевої не = 76;остатності, які приймають петльові діуретики у великих дозах, мають гіпонатрієl= 4;ію або ниркову недостатніl= 9;ть функціоналn= 0;ного характеру. Для зниженн= 03; ризику симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії на початку терапії та н= 072; етапі підбо = 88;у доз пацієнт = 80; повинні знаходитисn= 3; під ретельним наглядом лікаря (див. розділи «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози» та «Побічні ре = 72;кції»). Такі самі застереженl= 5;я існують для осіб з ішемічною хворобою серця або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями, у яких надмірне зниження артеріальнl= 6;го тиску може спричинити виникнення інфаркту міокарда аб = 86; інсульту.

= 030;шемічна хвороба серця. Якщо протягом першого місяця лікування п = 77;риндоприло&#= 1084; відбувся еп= 10;зод нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; (будь-якої тяжкості), необхідно ретельно зважити спі = 74;відношення «ризик – користь», перш ніж вир= 110;шувати питання про продовженнn= 3; терапії.

= 042;агітність. = Лікування інгібітораl= 4;и АПФ не слід р&#= 1086;зпочинати у період вагітності. Якщо постій = 85;а терапія інгібітораl= 4;и АПФ є необхі= 076;ною, пацієнти, як= 110; планують вагітність, повинні бут = 80; переведені на альтернатиk= 4;не антигіпертk= 7;нзивне лікування з= 10; встановленl= 0;м профілем безпеки для = 079;астосуванн&= #1103; у період вагітності. При підтверджеl= 5;ні вагітності лікування інгібітораl= 4;и АПФ слід негайно припинити, і, &= #1091; разі необхідносm= 0;і, слід розпоч = 72;ти альтернатиk= 4;ну терапію (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Особ= ;ливі застереженl= 5;я, пов’язані з індапамідоl= 4;

= 055;ечінкова енцефалопаm= 0;ія. У пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки застосуванl= 5;я тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків може спричинити виникнення печінкової енцефалопаm= 0;ії. У такому раз= 110; застосуванl= 5;я діуретиків слід негайн = 86; припинити.

= 060;оточутливі&= #1089;ть. Пр&#= 1080; застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків повідомлялl= 0; про виникнення реакцій фоточутливl= 6;сті (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи р= 077;акції фоточутливl= 6;сті під час лікування прийом препарату рекомендовk= 2;но припинити. Якщо ж є потреба у відновленнo= 0; його застос = 91;вання, рекомендуєm= 0;ься захистити в = 88;азливі ділянки від сонця або джерел штуч = 85;ого ультрафіолk= 7;ту.

Запобі = 78;ні заходи

Запо= ;біжні заходи, одна= 082;ові для периндоприl= 3;у та індапаміду=

= 055;орушення функції нирок. При наявності ниркової недостатноl= 9;ті тяжкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) лікm= 1;вання препаратом Ко-пренелія® протипоказk= 2;не. Якщо у деяки= 093; пацієнтів з = 072;ртеріально&= #1102; гіпертензіn= 8;ю без наявних ознак порушення функції нирок результати = 83;абораторни&#= 1093; досліджень крові демонструюm= 0;ь ознаки функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, лікування п = 88;епаратом необхідно припинити з можливістю його відновленнn= 3; у меншій доз= 110; або лише однією з йог= 086; складових. Таким пацієнтам н = 77;обхідно проводити частий моніторинг = 82;алію та креатиніну = 74; крові: через 2 тижні від початку лікування т = 72; далі кожні 2 місяці у період терапевтичl= 5;ої стабілізацo= 0;ї. Випадки виникнення ниркової недостатноl= 9;ті спостерігаl= 3;ися переважно у пацієнтів і = 79; тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю або порушенням функції нирок, у тому числі зі сте= 085;озом ниркової артерії. Цей препарат не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з= 10; значним двобічним стенозом ниркових ар = 90;ерій або стенозо = 84; артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки.

= 040;ртеріальна гіпотензія = 10; дефіцит вод = 80; та електрол= 10;тів. У пацієнтів і = 79; дефіцитом натрію (особливо пр= 080; наявності стенозу ниркових артерій) існує ризик різкого зни = 78;ення артеріальнl= 6;го тиску. Тому необхідний систематичl= 5;ий моніторинг щодо клініч = 85;их ознак дефіциту води та електролітo= 0;в, що може виникнути при інтеркуренm= 0;них випадках блювання аб = 86; діареї. У таких паціє = 85;тів слід регуля = 88;но контролюваm= 0;и рівень електролітo= 0;в у плазмі крові. При виникненні значної арт = 77;ріальної гіпотензії може бути потрібна внутрішньоk= 4;енна інфузія ізотонічноk= 5;о розчину натрію хлориду. Тимчасова гіпотензія не є протипоказk= 2;нням для продовж = 77;ння лікування. П= 110;сля відновленнn= 3; об’єм= 091; циркулюючоo= 1; крові та нормалізацo= 0;ї артеріальнl= 6;го тиску лікув = 72;ння можна відновити у зменшеній дозі або тільки однією зі складових препарату.=

= 056;івень калію в крові. Комбінація периндоприl= 3;у та індапаміду = 85;е виключає можливості виникнення = 75;іпокаліємі&#= 1111;, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом аб = 86; з нирковою недостатніl= 9;тю. Як і при застосуванl= 5;і будь-якого антигіпертk= 7;нзивного засобу в комбінації = 79; діуретиком, слід проводити регулярний контроль рівня калію = 091; плазмі кров= 10;.

Допоміжні речовини. Пацієнтам і = 79; рідкісною спадковою непереносиl= 4;істю галактози, недоста&= #1090;ністю лактази Лаппа або мальабсорбm= 4;ією глюкози-гал = 72;ктози не слід приймати це = 81; препарат.=

Запо= ;біжні заходи, пов’язані з периндоприl= 3;ом

= 050;ашель. Повідомлялl= 0; про виникнення сухого кашл= 02; під час тера= 087;ії інгібітораl= 4;и АПФ. Цей кашель є сті= 081;ким і припиняєтьl= 9;я після відміни препарату. У разі появи цього симптому необхідно б = 88;ати до уваги можливість його ятрогенної = 77;тіології. Якщо призначеннn= 3; інгібітору = 40;ПФ для лікування пацієнта є необхідним, може бути пр= 080;йняте рішення про продовженнn= 3; терапії.

= 055;едіатрія. Ефективнісm= 0;ь та переносиміl= 9;ть периндоприl= 3;у, окремо або у комбінації, = 091; дітей та під= 083;ітків не встановленo= 0;.

= 056;изик артеріальнl= 6;ї гіпотензії та/або нирко= 074;ої недостатноl= 9;ті (у разі наявності серцевої недостатноl= 9;ті, дефіциту води та електролітo= 0;в). Значна стимуляція ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи спостерігаl= 3;ася під час гострого дефіциту води та електролітo= 0;в (сувора безсольова дієта або тривале лік = 91;вання діуретикамl= 0;) у пацієнтів = 079; низьким артеріальнl= 0;м тиском, при наявності стенозу ниркових артерій, застійної серцевої недостатноl= 9;ті або цирозу печінки з набряками т = 72; асцитом. Бло= 082;ування цієї систем = 80; інгібітороl= 4; АПФ, особлив= 086; під час першого застосуваl= 5;ня та протягом перших 2 тижнів лік = 91;вання, може спричинити = 88;ізке зниження артеріальнl= 6;го тиску та/або підвищення рівня креатиніну = 91; плазмі кров= 10;, що підтверджуn= 8; наявність ф = 91;нкціональн&#= 1086;ї ниркової недостатноl= 9;ті. Іноді, хоча і рідко, це може виникнути у будь-який ча= 089; та мати гострий початок. У таких випадках лікування слід розпочинатl= 0; з меншої доз= 080; з поступови = 84; її збільшенняl= 4;.

= 055;ацієнти літнього віку. Перед початком лікування слід перевірити функцію нирок і рівень калі= 02; у крові. Для з&= #1085;иження ризику виникнення раптової ар = 90;еріальної гіпотензії, особливо пр = 80; наявності дефіциту води або електролітo= 0;в, початкову дозу препарату слід коригувати залежно від = 074;ідповіді артеріальнl= 6;го тиску на лікування.=

= 040;теросклеро&= #1079;. Ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії існує в усіх групах пацієнтів, але пацієнт = 72;м з ішемічною хворобою серця або не= 076;остатністю церебральнl= 6;го кровообігу препарат слід застосовувk= 2;ти з особливою = 086;бережністю, починаючи лікування з низької доз = 80;.

= 056;еноваскуля&= #1088;на гіпертензіn= 3;. Лікуванням реноваскулn= 3;рної гіпертензіo= 1; є реваскулярl= 0;зація. Проте &#= 1110;нгібітори АПФ можуть бути корисними для пацієнтів з реноваскулn= 3;рною гіпертензіn= 8;ю, які чекають на операцію аб = 86; якщо така операція неможлива. Препарат Ко-пренелія® не слід призначати пацієнтам із наявним стенозом ниркової артерії або = 079; підозрою на нього. У такому випадку лікування необхідно р = 86;зпочинати в умовах стаціонару = 79; меншої дози, ніж рекомендовk= 2;на доза препарату.=

= 057;ерцева недостатніl= 9;ть/серцева недостатніl= 9;ть тяжкого ступеня. Препарат Ко-пренелія® не слід призначати пацієнтам і = 79; серцевою не = 76;остатністю тяжкого ступеня (IV класу), оскі= льки лікування необхідно розпочинатl= 0; під медични = 84; наглядом зі зменшеної початкової = 76;ози. Лікування β-блокатораl= 4;и пацієнтів з = 072;ртеріально&= #1102; гіпертензіn= 8;ю та коронарною = 85;едостатніс&#= 1090;ю припиняти н = 77; потрібно, не= 086;бхідно додати інгібітор АПФ до β-блокатора.

= 055;ацієнти з цукровим діабетом. Препарат Ко-пренелія® не слід призначати пацієнтам з інсулінозаl= 3;ежним цукровим діабетом (спонтанна тенденція д = 86; підвищення рівня калію = 074; крові), оскіл&#= 1100;ки лікування необхідно розпочинатl= 0; під медични = 84; наглядом зі зниженої початкової дози. У пацієнтів і = 79; цукровим діабетом, як= 110; раніше застосовувk= 2;ли пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби або інсулін, необхідно ретельно контролюваm= 0;и рівень глюкози у крові, особл= 080;во протягом першого місяця лікування інгібітороl= 4; АПФ (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

= 056;асові особливостo= 0;. Периндоприl= 3;, як і інші інгібітори АПФ, менш ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск у паціє= 085;тів негроїдної раси з гіпертензіn= 8;ю, ніж в осіб інших рас, що, можливо, пояснюєтьсn= 3; низьким рівнем реніну у плазмі кров= 10; таких хвори = 93;.

= 061;ірургічне втручання/а = 85;естезія. Інгібітори АПФ можуть спричинити артеріальнm= 1; гіпотензію при проведенні анестезії, особливо пі = 76; час застосуванl= 5;я анестетика = 79; гіпотензивl= 5;им потенціалоl= 4;. Тому лікува = 85;ня інгібітороl= 4; АПФ тривало= 11; дії, таким як периндоприl= 3;, у разі можливості = 88;екомендуєт&#= 1100;ся припинити з = 72; 1 добу до хірургічноk= 5;о втручання.=

= 057;теноз аортальногl= 6; або мітральногl= 6; клапанів/гі = 87;ертрофічна кардіоміопk= 2;тія. Пацієнтам з обструкцієn= 2; виходу з лівого шлун = 86;чка слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти інгібітори АПФ.

= 055;ечінкова недостатніl= 9;ть. Рідко застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ асоціюв = 72;лося з виникненняl= 4; синдрому, що починаєтьсn= 3; з холестатичl= 5;ої жовтяниці т = 72; прогресує д = 86; швидкоплинl= 5;ого некрозу печінки, іно= 076;і з летальним наслідком. Механізм ць = 86;го синдрому неясний. Пацієнтам, у яких під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ розвинуласn= 3; жовтяниця з підвищенняl= 4; рівня печінкових ферментів, слід припинити застосуванl= 5;я інгібітору АПФ та забезпечитl= 0; відповідниl= 1; медичний нагляд (див. розділ «Побічні реакції»).

= 043;іперкалієм&= #1110;я. У деяких пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, у тому числі периндоприl= 3;, відзначалоl= 9;я збільшення рівня калію = 091; сироватці крові. До факторів ризику виникнення = 75;іперкалієм&#= 1110;ї належать ниркова недостатніl= 9;ть, погіршення функції нирок, вік понад 70 рокі= 074;, цукровий діабет, інтеркуренm= 0;ні стани, особливо дегідратацo= 0;я, гостра серцева дек = 86;мпенсація, метаболічнl= 0;й ацидоз та од= 085;очасне застосуванl= 5;я з калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0; (наприклад спіронолакm= 0;оном, еплереноноl= 4;, тріамтеренl= 6;м, амілоридом), добавками або замінникамl= 0; солі, що містять калій; або застосуванl= 5;я інших препаратів, пов’язаних = 10;з підвищенняl= 4; рівня калію = 091; сироватці крові (наприклад, гепарину, інших інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, ацетилсаліm= 4;илової кислоти в дозі ≥ 3 г/до = 73;у, інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 та неселективl= 5;их НПЗЗ, імунод= 077;пресивних засобів, таких як циклоспориl= 5; або такролімус, триметоприl= 4;). Застосуванl= 5;я добавок або замінників солі, що міст&#= 1103;ть калій, калійзберіk= 5;аючих діуретиків, особливо у пацієнтів і = 79; порушенням функції нир = 86;к, може призвести д = 86; значного підвищення = 88;івня калію в сироватці крові. Гіперкалієl= 4;ія може спричинити серйозну, іноді летал= 00;ну аритмію. Якщ= 086; одночасне застосуванl= 5;я вищезазначk= 7;них лікарських засобів вва = 78;ається доречним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю та з частим контролем рівня калію = 074; сироватці к = 88;ові (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Запобіж = 85;і заходи, пов’язані з індапамідоl= 4;

= 041;аланс води та електролітo= 0;в

= 056;івень натрію в крові. Перед початком лікування т = 72; згодом чере = 79; регулярні проміжки часу слід ви= 079;начати рівень натрію у плазмі кров= 10;. Зниження рівня натрі= 02; в крові спочатку може бути безсимптомl= 5;им, тому необхідний регулярний моніторинг. Контроль слід проводити ч = 72;стіше у пацієнтів літнього віку та хвор= 080;х на цироз печінки (див. розділи «Побічні реакції» та «Передозувk= 2;ння»). Будь-яке лікування д= 10;уретиками може спричинити гіпонатрієl= 4;ію, іноді з дуже серйозними наслідками. Гіпонатрієl= 4;ія у поєднанні = 079; гіповолеміn= 8;ю може призвести д = 86; зневодненнn= 3; та ортостатичl= 5;ої артеріальнl= 6;ї гіпотензії. Супутня втрата іоні = 74; хлору може призвести д = 86; вторинного компенсатоl= 8;ного метаболічнl= 6;го алкалозу: частота та вираженістn= 0; цього ефект = 91; незначні.=

= 056;івень калію в крові. Зниження рівня калію = 074; крові з виникненняl= 4; гіпокаліємo= 0;ї є основним фактором ризику при застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків. Слід запобі = 75;ати зниженню рівня калію (< 3,4 ммоль/л) у певних категорій пацієнтів високого ризику, таки= 093; як пацієнти літнього віку та/або ті, хто недостатньl= 6; харчується, незалежно від застосу = 74;ання інших лікарських засобів, пацієнти з цирозом печінки, що супроводжуn= 8;ться набряками т = 72; асцитом, пацієнти з ішемічною хворобою серця та серцевою недостатніl= 9;тю. У таких випадках гіпокаліємo= 0;я підвищує кардіотоксl= 0;чність серцевих глікозидів = 10; ризик виник = 85;ення порушень серцевого ритму. Пацієнти, як= 110; мають подовжений QT-інтервал вродженого або ятрогенногl= 6; ґенезу, тако= 078; належать до групи ризик = 91;. Гіпокаліємo= 0;я, як і брадика= 088;дія, є сприятливиl= 4; фактором виникнення = 87;орушень серцевого ритму тяжкого ступеня, осо= 073;ливо пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует», як= 072; може бути летальною. У всіх випадках необхідний більш части = 81; контроль рівня калію = 074; крові. Перше визначення рівня калію = 091; плазмі кров= 10; слід провес = 90;и протягом першого тижня лікування. При знижено = 84;у рівні калію = 074; крові необхідно його відкор = 80;гувати.

= 056;івень кальцію в крові. Тіазидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики м = 86;жуть зменшувати екскрецію кальцію з сечею і призводити до незначного тимчасовогl= 6; підвищення рівня кальцію в крові. Значн= 077; підвищення рівня кальц= 10;ю в крові може бути пов’язане з недіагностl= 6;ваним гіперпаратl= 0;реоїдизмом. У таких випадках лікування слід припинити т = 72; провести моніторинг функції паращитовиk= 6;них залоз.

= 056;івень глюкози в крові. Контроль рівня глюкози в крові є дуже важливим дл= 03; пацієнтів з цукровим діабетом, особливо пр = 80; зниженому рівні калію.

= 057;ечова кислота. У пацієнтів і = 79; підвищеним рівнем сечової кис = 83;оти в крові можливе збільшення кількості нападів подагри.

= 060;ункція нирок і діуретики.= Тіазидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики н = 72;йбільш ефективні, коли функці= 03; нирок у норм= 110; або порушен = 85;я є незначним = 80; (рівень креатиніну = 74; крові < 25 мг/л= ;, тобто 220 мкмоль/л у дорослих). У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну плазми кров= 10; слід визначати з = 72; формулою Кокрофта з урахуванняl= 4; віку, маси тіла та стат= 110;: кліренс креатиніну (cl<= sub>cr) =3D (140 – вік) × маса тіла/0,814 × рівень креатиніну = 91; плазмі крові, де вік виражений у роках, маса тіла – у кілограмах, рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10; – у мікромолях/ = 83;ітр. Ця формула п= 088;ийнятна для визначення рівня креатиніну плазми кров= 10; у чоловіків літнього віку, але для жінок її слі= 076; адаптувати шляхом множ = 77;ння результату на 0,85. Гіповолеміn= 3;, спричинена втратою вод = 80; та натрію внаслідок п = 88;ийому діуретиків на початку лікування, з= 085;ижує гломерулярl= 5;у фільтрацію, що може приз= 074;ести до підвищення рівня сечовини та креатиніну = 74; крові. Ця транзиторнk= 2; функціоналn= 0;на ниркова недостатніl= 9;ть не має побічних на = 89;лідків у пацієнтів із нормальною функцією нирок, але може погіршити наявну нирк = 86;ву недостатніl= 9;ть.

= 057;портсмени.= Спортсмени мають пам’я = 90;ати, що цей препарат містить діючу речов = 80;ну, що може спричинити позитивну реакцію при проведенні допінг-конт = 88;олю.

= 043;остра міопія та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома. Сульфонаміk= 6;ні лікарські засоби або похідні сульфонаміk= 6;у можуть спричинити характерні реакції, що призводять до транзиторнl= 6;ї міопії та гострої закритокутl= 6;вої глаукоми. Нелікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома мо = 78;е призвести д = 86; необоротноo= 1; втрати зору. Первинне лікування включає якнайшвидшk= 7; припинення прийому лікарськогl= 6; засобу. Якщо внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, може бути необхідним прийняття рішення про проведення швидкого медичного або хірургі = 95;ного лікування. Д= 086; факторів ризику розв = 80;тку гострої закритокутl= 6;вої глаукоми можуть належати наявність в анамнезі ал = 77;ргії на сульфона = 84;ід або пеніцилін.=

&= #1047;астосуванн= ;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

= 042;агітність

Препарат протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують завагітнітl= 0;.

Заст= ;ереження, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Переко = 85;ливих епідеміолоk= 5;ічних доказів тер = 72;тогенного ризику при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; І триместру вагітності немає; однак не можна виключати невелике пі = 76;вищення цього ризик = 91;. Якщо продовженнn= 3; лікування інгібітораl= 4;и АПФ вважається = 86;бов’язкови&#= 1084;, пацієнток, які плануют= 00; вагітність, необхідно перевести н = 72; альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні препарати, щ= 086; мають підтверджеl= 5;і дані про безпеку при застосуванl= 5;і у період вагітності. Якщо у періо= 076; лікування п= 10;дтверджуєт&#= 1100;ся вагітність, лікування і = 85;гібіторами АПФ слід негайно припинити і = 091; разі необхі = 76;ності замінити іншим лікарським засобом, доз= 074;оленим для застосуванl= 5;я вагітним. Ві= 076;омо, що прийом інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; ІІ та ІІІ тримест= ;рів вагітності чинить токс = 80;чний вплив на плі= 076; (зниження функції нир = 86;к, маловоддя, уповільненl= 5;я формування = 82;істкової тканини черепа) та на організм новонароджk= 7;ної дитини (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія). Якщо ж інгіб= 110;тори АПФ застосовувk= 2;ли у ІІ та ІІІ тр&= #1080;местрах вагітності, рекомендовk= 2;но ультразвукl= 6;ве обстеження функцій нирок та будови чере = 87;а новонароджk= 7;ного. За новонароджk= 7;ними, чиї матері у період вагітності приймали інгібітори АПФ, слід спостерігаm= 0;и для своєчас = 85;ого виявлення і корекції артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

Заст= ;ереження, пов’язані з індапамідоl= 4;

Дані щодо застосуванl= 5;я індапаміду вагітним жі = 85;кам відсутні аб = 86; обмежені (менше 300 випадків). Наслідком тривалого застосуванl= 5;я тіазидного діуретика у ІІІ тримест= ;рі вагітності може бути зниження об’єму цирк = 91;люючої крові вагітної жінки та матково-пла = 94;ентарного кровонаповl= 5;ення, що може спри= 095;инити фетоплаценm= 0;арну ішемію і затримку розвитку пл = 86;да. Дослідженнn= 3; на тваринах не виявили п= 088;ямого або опосередкоk= 4;аного токсичного = 74;пливу на репродуктиk= 4;ність. Як запобіжний = 79;ахід бажано уникати застосуванl= 5;я індапаміду = 91; період вагітності.

Годування груддю

Застос = 91;вання препарату Ко-пренелія® протипоказk= 2;не у період годування груддю.

Заст= ;ереження, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Застос = 91;вання периндоприl= 3;у у період год= 091;вання груддю не рекомендовk= 2;не у зв’язку з в&#= 1110;дсутністю даних. Слід надати перевагу ал= 00;тернативно&#= 1084;у лікуванню з = 076;оведеним профілем безпеки, особливо у п= 077;ріод годування груддю новонароджk= 7;ного або недоношеноk= 5;о немовляти.=

Заст= ;ереження, пов’язані з індапамідоl= 4;

Дані щодо проникненнn= 3; індапаміду/ = 84;етаболітів у грудне молоко недостатні. Можуть розв = 80;нутися гіперчутлиk= 4;ість до похідних сульфонаміk= 6;ів та гіпокаліємo= 0;я. Ризик для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; виключати н = 77; можна. Індапамід належить до тіазидоподo= 0;бних діуретиків, застосуванl= 5;я яких у періо= 076; годування груддю пов’язують зі зменшенн= 03;м або навіть пригніченнn= 3;м лактації. Індапамід протипоказk= 2;ний у період годування груддю.

Фертильніс&= #1090;ь

Заст= ;ереження, однакові дл= 03; периндоприl= 3;у та індапаміду=

Дослід = 78;ення репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; показали відсутністn= 0; впливу на фертильнісm= 0;ь самців та самок твари = 85;. Впливу на фертильнісm= 0;ь людини не очікується.

&= #1047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дві діючі речовини пр = 80; застосуванl= 5;і окремо або в комбінації = 91; вигляді препарату К = 86;-пренелія^® не впливають н = 72; здатність керувати автотранспl= 6;ртом або працюва = 90;и з іншими механізмамl= 0;, але в деяких пацієнтів можуть виникати індивідуалn= 0;ні реакції, пов’язані з= 10; зниженням артеріальнl= 6;го тиску, особливо на початку лікування а = 73;о при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з іншими ант= 080;гіпертензи&= #1074;ними препаратамl= 0;. Як наслідок, здатність керувати автотранспl= 6;ртом або працюва = 90;и з іншими механізмамl= 0; може погіршитисn= 3;.

Спо= ;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

= 050;о-пренелія^®, таблетки 4 мг/1= ,25 мг, показані пацієнтам, у яких артеріальнl= 0;й тиск відповідно не регулюєтьсn= 3; монотерапіn= 8;ю лише периндоприl= 3;ом. Звичайна до = 79;а становить 1 таблетку препарату Ко-пренелія®, 4 мг/1,= 25 мг, на добу у вигляді одноразовоk= 5;о дозування, бажано вранці пере = 76; прийомом їж= 10;.

У разі можливості рекомендуєm= 0;ься індивідуалn= 0;не титрування дози за компонентаl= 4;и.

Дозува = 85;ня препарату Ко-пренелія® 4 мг/1,25 мг слід призначати, коли артеріальнl= 0;й тиск не регулюєтьсn= 3; меншими дозами комб= 10;нованих препаратів периндоприl= 3;у/індапамід&#= 1091;.

При наявності клінічних показань сл= 10;д прийняти рішення про безпосередl= 5;ій перехід від монотерапіo= 1; периндоприl= 3;ом до прийому таблеток препарату Ко-пренелія®, 4 мг/1,= 25 мг.

= 050;о-пренелія^®, таблетки 8 мг/2= ,5 мг, показані для лікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; як заміна у пацієнтів, які вже прий= 084;ають периндоприl= 3; та індапамі = 76; паралельно = 91; таких самих дозах. Звичайна доза становить 1 таблетку препарату Ко-пренелія®, 8 мг/2,5 мг, на добу одноразово, бажано вранці пере = 76; прийомом їж= 10;.

Максим = 72;льна добова доза становить 1 таблетку препарату Ко-пренелія®, 8 мг/2,5 мг.
Ос= 086;бливі категорії пацієнтів<= /span>

Па= 094;ієнти літнього віку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Пацієнтам літнього віку слід визначити р= 10;вень креатиніну плазми кров= 10; з урахуванн= 03;м віку, маси тіла та статі. Лікування пацієнтів літнього віку можна розпочинатl= 0; у разі нормальної функції нирок та піс= 083;я врахування відповіді артеріальнl= 6;го тиску на терапію.=

По= 088;ушення функції нирок (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). У разі наявності порушень функції нирок тяжко = 75;о та помірног = 86; ступеня (кліренс кре= 072;тиніну < 60 мл/хв) лікування препаратом протипоказk= 2;не.

Пацієнт = 72;м з порушення = 84; функції нирок помір = 85;ого ступеня (кліренс креатиніну 30–60 мл/хв) рекомендовk= 2;но розпочинатl= 0; лікування з підбору відповідноk= 5;о дозування компонентіk= 4; у вигляді комбінації монопрепарk= 2;тів.

Пацієнт = 80; з кліренсом креатиніну X= 05; 60 мл/хв не потребують корекції дози.

Звичайн = 80;й медичний на = 75;ляд має включат = 80; частий моніторинг рівня креат = 80;ніну та калію у плазмі кров= 10;.

По= 088;ушення функції печінки (див. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»). У разі наявності порушень функції печінки тяжкого ступеня лік = 91;вання препаратом протипоказk= 2;не. Пацієнти з порушеннямl= 0; функції печінки помірного ступеня не потребують корекції дози.

= 044;іти.

Препар = 72;т Ко-пренелія® не слід застосовувk= 2;ти для лікування дітей та підлітків. Безпека та е= 092;ективність застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну/ інда= ;паміду педіатричнl= 0;м пацієнтам н = 77; встановленo= 0;. Дані відсутні.=

Пер= ;едозування.

Симп= ;томи. У разі передозуваl= 5;ня найчастішоn= 2; побічною реакцією є артеріальнk= 2; гіпотензія, яка іноді може супроводжуk= 4;атися нудотою, блюванням, судомами, запаморочеl= 5;ням, сонливістю, сплутаністn= 2; свідомості, олігурією, щ= 086; може прогресуваm= 0;и до анурії (внаслідок гіповолеміo= 1;), а також циркуляторl= 5;им шоком. Можут= 100; виникнути порушення водно-елект = 88;олітного балансу (зниження рівня калію та натрію у плазмі крові), ниркова недостатніl= 9;ть, гіпервентиl= 3;яція, тахікардія, прискорене серцебиття (пальпітаці= 03;), брадикардіn= 3;, тривожніст&= #1100;, кашель.

Ліку= ;вання. Заходи першої допомоги включають швидке виве = 76;ення препарату з організму – промивання шлунка та/аб= 086; застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля, піс= 083;я цього слід нормалізувk= 2;ти водно-&#= 1077;лектролітн= ий баланс в умовах стац= 10;онару. У разі виникнення значної артеріальнl= 6;ї гіпотензії пацієнту потрібно надати горизонталn= 0;ного положення з низьким узголів’ям. = 059; разі необхі = 76;ності слід провести внутрішньоk= 4;енне введення ізотонічноk= 5;о розчину натрію хлориду або застосуватl= 0; будь-який інший спосі = 73; відновленнn= 3; об’єму кров= 10;. Периндоприl= 3;ат, активна форма периндоприl= 3;у, може бути видалений з організму з = 72; допомогою гемодіалізm= 1; (див. розділ «Фар = 84;акокінетик&#= 1072;»).

=

= Побічні реакції.

За = 89;тосування периндоприl= 3;у інгібує рен= 10;н-ангіотенз&= #1080;н-альдостеl= 8;онову систему та с= 087;рияє зменшенню втрати калі= 02; у плазмі кро= 074;і, зумовленої індапамідоl= 4;. У 6 % пацієнтів= , якi лікуються препаратом Ко-Пренелія, виникає гіпокаліємo= 0;я (рівень калiю &= lt; 3,4 ммоль/л).

На = 81;частіше повідомлялl= 0; про виникнення таких побічних реакцій:

- пов’язані = 079; периндоприl= 3;ом: запаморочеl= 5;ня, головний біль, парестезія, = 076;исгевзія, порушення зору, вертиго, дзвін у вухах, артер= 110;альна гіпотензія, кашель, зади= 096;ка, болі у животі, запор, диспепсія, діарея, нудота, блювання, свербіж, висипання, с= 091;доми м’язів та астенія;

- пов’язані = 079; індапамідоl= 4;: реакції гіперчутлиk= 4;ості, переважно дерматологo= 0;чні, у пацієнтів зі схильністю до алергічн = 80;х та астматичниm= 3; реакцій, і ма&#= 1082;улопапульо= зні висипання.=

Пі = 76; час лікування препаратом можуть спос = 90;ерігатися нижчезазнаm= 5;ені побічні ефе = 82;ти, які за частотою розподіленo= 0; таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, <1/10= 0), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути ви= 079;начена згідно з наявною інформацієn= 2;).

Інфекці= 11; та інвазії: риніт (дуже рідко = - периндоприl= 3;).

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи: еозl= 0;нофілія (нечасто* - периндоприl= 3;); агранулоциm= 0;оз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); апластична анемія (дуже рідко = - індапамід); панцитопенo= 0;я (дуже рідко - периндоприl= 3;); лейкопенія (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); нейтропеніn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); гемолітичнk= 2; анемія (дуже рідко = - периндоприl= 3; та індапамід); тромбо&#= 1094;итопенія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід).

З боку імунної системи: = гі= 087;ерчутливіс&= #1090;ь (головним чином дерматологo= 0;чні реакції у пацієнтів, схильних до розвитку алергічних та астматичниm= 3; реакцій) (часто = - індапамід).

З боку обміну речовин і метаболізмm= 1;: = 75;іпоглікемі&#= 1103; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») (нечасто* - периндоприl= 3;); гіперкалієl= 4;ія, оборотна пр = 80; відміні препарату (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто* - периндоприl= 3;); гіпонатрієl= 4;ія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто* - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); гіперкальцo= 0;ємія (дуже рідко - індапамід); зниження рівня калію = 074; крові до стану гіпокаліємo= 0;ї, зокрема серйозної у = 076;еяких пацієнтів групи високого ризику (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я») (частота невідома - індапамід).

З боку психіки: зміни настр = 86;ю (нечасто - периндоприl= 3;); порушення сну (нечасто - периндоприl= 3;); сплутаністn= 0; свідомості (дуже рідко - периндоприl= 3;).

З боку нервової системи: запамор = 86;чення (часто - периндоприl= 3;); головний біль (часто - периндоприl= 3;, рідко = - індапамід); парестезія (часто = - пе&#= 1088;индоприл, рідко = - індапамід); дисгевзія (часто = - периндоприl= 3;); сонливість (нечасто* - периндоприl= 3;); непритомніl= 9;ть (нечасто* - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); внаслідок надмірної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів групи висок = 86;го ризику можливе виникнення інсульту (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже р&= #1110;дко = - периндоприl= 3;); у разі печінкової недостатноl= 9;ті можливе виникнення печінкової енцефалопаm= 0;ії (ди&= #1074;. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я») (частота невідома - індапа= 084;ід).

З боку органі = 74; зору: пору= ;шення зору (часто - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); міопія (= 076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (частота невідома - індапамід); нечіткість зору (частот= 072; невідома - індапамід).

З боку органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату: вертиго (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); дзвін у вуха= 093; (часто = - периндоприl= 3;).

З боку серця: = 87;альпітації (нечасто* - периндоприl= 3;); тахікардія (нечасто* - периндоприl= 3;); стенокардіn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); аритмія (у тому числі брадикардіn= 3;, шлуночкова тахікардія, фібриляція = 87;ередсердь) (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); внаслідок надмірної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів групи високого ризику можливе виникнення інфаркту міокарда (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова = 90;ахікардія типу «пірует» (потенційно летальна) (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») (ча= 089;тота невідома - індапамід).

З боку судин: ар= 090;еріальна гіпотензія (= 110; прояви, пов’язані з гіпотензієn= 2;) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (часто = - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); васкуліт (нечасто* - периндоприl= 3;).

З боку дихальної системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я: = 82;ашель (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (часто = - периндоприl= 3;); задишка (часто = - периндоприl= 3;); бронхоспазl= 4; (нечасто - периндоприl= 3;); еозинофільl= 5;а пневмонія (дуже рідко - периндоприl= 3;).

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: = бі= 083;ь в абдомінальl= 5;ій ділянці (часто = - периндоприl= 3;); запор (часто - периндоприl= 3;, рідко = - індапамід); діарея (част= 086; - периндоприl= 3;); диспепсія (часто = - периндоприl= 3;); нудота (част= 086; - периндоприl= 3;, рідко = - індапамід); блювання (часто = - периндоприl= 3;, нечасто - індапа= 084;ід); сухість у роті (нечаст= 086; - периндоприl= 3;, рідко = - індапамід); панкреатит (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід).

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: = ге= 087;атит (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); п&#= 1086;рушення функції печінки (дуж= 077; рідко = - індапамід).

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: = 89;вербіж (часто = - периндоприl= 3;); висипання (часто = - периндоприl= 3;); макулопапуl= 3;ьозні висипання (часто = - індапамід); кропив’янкk= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); ангіоневроm= 0;ичний набряк (див. р&= #1086;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); пурпура (нечасто - індапамід); гіпергідроk= 9; (нечасто - периндоприl= 3;); реакції фоточутливl= 6;сті (нечасто* - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); пемфігоїд (нечасто* - периндоприl= 3;); посилення симптомів псоріазу (рідко* = - периндоприl= 3;); мультиформl= 5;а еритема (дуж= 077; рідко = - периндоприl= 3;); токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (дуже рідко - індапамід); синдром Стівенса-Джонсо = 85;а (дуже рідко - індапамід).

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини: = су= 076;оми м’язів (част= 086; - периндоприl= 3;); можливе погіршення існуючого гострого системного червоного вовчака (частота невідома - індапамід); артралгія (нечасто* - периндоприl= 3;); міалгія (нечасто* - периндоприl= 3;).

З боку сечовидільl= 5;ої системи: ниркова недостатніl= 9;ть (нечасто - периндоприl= 3;); гостра ниркова недостатніl= 9;ть (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід).

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: еректи = 83;ьна дисфункція (нечасто - периндоприl= 3;).

За= 075;альні розлади та реакції у місці введе = 85;ня: астенія (часто = - периндоприl= 3;); біль у грудя= 093; (нечасто* - периндоприl= 3;); нездужання (нечасто* - периндоприl= 3;); периферичнl= 0;й набряк (нечасто* - периндоприl= 3;); пірексія (нечасто* - периндоприl= 3;); втома (рідко - індапамід).

Результат= 080; лабораторнl= 0;х досліджень: = 87;ідвищення рівня сечовини в крові (нечас= 090;о* - периндоприl= 3;); підвищення рівня креатиніну = 74; крові (нечасто* - периндоприl= 3;); підвищення рівня білірубіну = 74; крові (рідко - периндоприl= 3;); підвищення рівня печінкових ферментів (р= 110;дко - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); зниження рівня гемоглобінm= 1; та гематокр = 80;ту (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); підвищення рівня глюкози в кр= 086;ві (частота невідома - індапамід); підвищення рівня сечової кис = 83;оти в крові (частота невідома - індапамід); подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») (частота невідома - індапамід).

Ушкодже = 85;ня, отруєння та ускладненнn= 3; при проведе = 85;ні процедур: па= 076;іння (нечасто* - периндоприl= 3;).

* Часто= 090;а проявів побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахованk= 2; за даними клінічних досліджень.

<= /span>

Пр= 080; застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; АПФ повідомлялl= 0; про випадки виникнення синдрому порушення секреції антидіуретl= 0;чного гормону (СПА= 057;ДГ). Тому можна розцінюватl= 0; СПАСДГ як ім= 086;вірне ускладненнn= 3;, пов’язане і = 79; застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; АПФ, у тому числі перин = 76;оприлу, із частотою виникнення = 76;уже рідко.

Звіт про підозрюванo= 0; побічні реакції

Звітування про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції у післяреєстl= 8;аційному періоді лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це дає змогу вести безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння користі/риз = 80;ку застосуванl= 5;я препарату. Спеціалістl= 0; в галузі охорони здоров’я зобов’язанo= 0; повідомлятl= 0; через національнm= 1; систему звітності про будь-які випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій.

Тер= ;мін придатностo= 0;. 3 роки від дат= 080; виготовленl= 5;я in bulk.

Умови зберігання.

табл= ;етки 4 мг/1,25 мг: В оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 30 &d= eg;С.

Зберіг = 72;ти в недоступноl= 4;у для дітей місці;

таб= ;летки 8 мг/2,5 мг: Для лікарсь = 82;ого препарату н = 77; ви= 084;агаються спеціал= 00;ні умови зберіга = 85;ня. Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці. = Зб= 077;рігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк = 72;.=

= По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у п= 072;чці.

Категор= 10;я відпуску. За рецептом= ;.

Виробни = 82;. ПАТ «Київмедпрk= 7;парат».

= Місцезнахоk= 6;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

01032, Україна, м. Київ, вул. Саксагансьl= 2;ого, 139.

КО-П&#= 1056;ЕНЕЛИЯ

(CO-PRENELIA)=

Сос= 090;ав:

дей= 089;твующие вещества: перин&#= 1076;оприл, индапам= ;ид.

1 таблетка содержит: пе= 088;индоприла тертбутилаl= 4;ин – 4 мг (что соот= ;ветствует 3,338 = мг периндоприl= 3;а) и индапамид = 211; 1,25 мг; или периндоприl= 3;а тертбутилаl= 4;ин – 8 мг (что соот= ;ветствует 6,676 мг периндоприl= 3;а) и индапамид = 211; 2,5 мг;

всп= 086;могательны&= #1077; вещества: целлюлоза микрокристk= 2;ллическая; лактоза, моногидрат; кремния диоксид коллоидный = 73;езводный; магния стеарат.

=

Лек= 072;рственная форма. Таблетки.

Осн= 086;вные физико-хими = 95;еские свойства:

таблетки 4 мг/1,25 мг: таблетки белого цвет = 72;, овальной формы с риской с двух сторон и выдавленныl= 4; изображениk= 7;м &laq= uo;+» с каждой стороны риски с одной сторо = 85;ы таблетки;=

таблетки 8 мг/2,5 мг: таблетки белого или почти белог = 86; цвета, круглой формы с риской с одной сторо = 85;ы.

Фар= 084;акотерапев&= #1090;ическая группа.

Комбин = 80;рованные препараты ингибитороk= 4; ангиотензиl= 5;превращающ= 077;го фермента (АПФ). Периндоприl= 3; и диуретики.

Код АТX C09B A04. <= /p>

Фармаколо = 75;ические свойства.=

Фар= 084;акодинамик&= #1072;.

Ко-преl= 5;елия – это комбин= 072;ция ингибитора АПФ периндоприl= 3;а тертбутилаl= 4;ина и сульфонам = 80;дного диуретика и = 85;дапамида. Ее фармакологl= 0;ческое действие обусловленl= 6; свойствами каждого компонента (периндопри = 83;а и индапамид = 72;) и их адитивн= 099;м синергизмоl= 4;.

Механиз= ;м действия<= /u>

Механиз= ;м действия периндоприl= 3;а

Периндопр = 80;л – ингибитор АПФ, который превращает ангиотензиl= 5; I в ангиотензиl= 5; II (сосудосужи&= #1074;ающую субстанцию), дополнителn= 0;но стимулируеm= 0; секрецию альдостероl= 5;а корой надпо = 95;ечников и распад брадикининk= 2; (вазодилати = 88;ующую субстанцию) до неактивных гептапептиk= 6;ов. Ин= гибированиk= 7; АПФ приводи = 90; к: снижению секреции альдостероl= 5;а; повышению активности = 88;енина в плазме крови, тогда как альдостероl= 5; не оказывае = 90; негативногl= 6; воздействиn= 3;; уменьшению общего периферичеl= 9;кого сопротивлеl= 5;ия сосудов благодаря преобладаюm= 7;ему влиянию на с= 086;суды мышц и почек; при этом не наблюдаетсn= 3; задержки воды и солей или рефлекторнl= 6;й тахикардии, даже в случа= 077; длительногl= 6; лечения. Кроме того, периндоприl= 3; снижает артериальнl= 6;е давление (АД) у пациентов = 089; нормальным = 80; низким уровнем ренина в плазме кров = 80;. Периндоприl= 3; действует через свой активный метаболит периндоприl= 3;ат. Другие метаболиты неактивны. Периндоприl= 3; уменьшает р = 72;боту сердца чере = 79; вазодилатаm= 0;орное воздействиk= 7; на вены (возможно, из-за измене= 085;ий в метаболизмk= 7; простагланk= 6;инов) – уменьшени = 77; преднагрузl= 2;и, и из-за = уменьшения общего сопротивлеl= 5;ия периферичеl= 9;ких сосудов – уменьшение постнагрузl= 2;и на сердце. Ис= следования, проведенныk= 7; с участием пациентов с сердечной недостаточl= 5;остью, доказали, чт= 086; применение периндоприl= 3;а приводит к снижению давления наполнения левого и правого желудочков, снижение об = 97;его сопротивлеl= 5;ия периферичеl= 9;ких сосудов, увеличение сердечного выброса и улучшение сердечного индекса, увеличение региональнl= 6;го кровотока в мышцах. Улучшаются показатели тестов с физической нагрузкой.=

Механиз= ;м действия индапамида

Индапамид = 211; производноk= 7; сульфонамиk= 6;а с индоловим кольцом, фармакологl= 0;чески родственнаn= 3; тиазидным диуретикам. Индапамид ингибирует реабсорбциn= 2; натрия в кортикальнl= 6;м сегменте почек. Это по&#= 1074;ышает экскрецию натрия и хлоридов и в меньшей сте = 87;ени – калия и магния с мочой, повышая таким образ = 86;м мочеиспускk= 2;ние и обеспечиваn= 3; антигипертk= 7;нзивное действие.=

Фармако= ;динамическ = 80;е эффекты

Ко-пренели= 103; оказывает дозозависиl= 4;ое антигипертk= 7;нзивное действие на систоличесl= 2;ое (САД) и диастоличеl= 9;кое (ДАД) артериальнl= 6;е давление у пациентов с артериальнl= 6;й гипертензиk= 7;й любого возраста, которые нах = 86;дятся как в положении лежа, так и стоя.

Этот антигипертk= 7;нзивный эффект длится 24 часа. Снижение артериальнl= 6;го давления до = 89;тигается менее чем за 1 месяц без тахифилаксl= 0;и; прекращениk= 7; лечения не приводит к увеличению артериальнl= 6;го давления. В течение клиническиm= 3; исследованl= 0;й сопутствуюm= 7;ий прием периндоприl= 3;а и индапамид = 72; вызывал антигипертk= 7;нзивные эффекты синергичесl= 2;ого природы по сравнению с применениеl= 4; каждого компонента отдельно.=

Фар= 084;акодинамич&= #1077;ские эффекты, свя= 079;анные с периндоприl= 3;ом

Периндопр = 80;л эффективно снижает АД при всех степенях артериальнl= 6;й гипертензиl= 0;: легкой, умеренной и тяжелой. Снижение СА = 44; и ДАД наблюдаетсn= 3; в положении как лежа, так и стоя. Максимальнm= 9;й антигипертk= 7;нзивный эффект развиваетсn= 3; через 4–6 часов после приема однократноl= 1; дозы и сохра= 085;яется более суток. Периндоприl= 3; имеет высок = 80;й уровень окончательl= 5;ого блокированl= 0;я ингибитора АПФ (примерн= 086; 80 %) через 24 час = 72; после прием = 72;. У пациентов, ответивших на лечение, нормализацl= 0;я АД достигаетсn= 3; через месяц = 080; сохраняетсn= 3; без возникновеl= 5;ия тахифилаксl= 0;и. Прекращениk= 7; терапии не сопровождаk= 7;тся эффектом отмены. Периндоприl= 3; обладает со = 89;удорасширя&#= 1102;щими свойствами, восстанавлl= 0;вает эластичносm= 0;ь крупных артерий, корректируk= 7;т гистоморфоl= 4;етрические изменения в резистентнl= 6;сти артерий и уменьшает гипертрофиn= 2; левого желудочка. Добавление = 74; случае необ = 93;одимости тиазидного диуретика приводит к дополнителn= 0;ному синергизму. Комбинировk= 2;нное применение ингибитора АПФ и тиазид= 085;ого диуретика у = 84;еньшает риск гипокалиемl= 0;и, которая мож = 77;т возникнуть при назначении диуретика в = 084;онотерапии.=

Фар= 084;акодинамич&= #1077;ские эффекты, связанные с = 080;ндапамидом<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>

При применении = 74; качестве монотерапиl= 0; индапамид оказывает гипотензивl= 5;ое действие, которое длится 24 часа. Этот эффект проявляетсn= 3; в дозах, в которых диу = 88;етиеские свойства минимальны. Антигипертk= 7;нзивное действие индапамида пропорционk= 2;льно улучшению эластичносm= 0;и артерий и уменьшению резистентнl= 6;сти артериол и о= 073;щего периферичеl= 9;кого сопротивлеl= 5;ия сосудов. Индапамид уменьшает гипертрофиn= 2; левого желудочка. П= 088;и превышении дозы антигипертk= 7;нзивное действие тиазидных и тиазидоподl= 6;бных диуретиков достигает уровня плат = 86;, тогда как количество побочных эффектов возрастает. Если лечени = 77; недостаточl= 5;о эффективно, = 085;е следует увеличиватn= 0; дозу препарата. Более того, как было пок= 072;зано в ходе исследованl= 0;й разной продолжитеl= 3;ьности (короткой, средней и длинной) с уч&#= 1072;стием пациентов с артериальнl= 6;й гипертензиk= 7;й, индапамид н = 77; влияет на метаболизм липидов (триглицери = 76;ов, липопротеиk= 6;ов низкой и высокой плотности) и не влияет на метаболизм углеводов, даже у пациентов с артериальнl= 6;й гипертензиk= 7;й и сахарным диабетом.=

Фар= 084;акокинетик&= #1072;.

Фармакоки = 85;етические свойства периндоприl= 3;а и индапамид = 72; при примене = 85;ии в комбинаци = 80; не отличают = 89;я от свойств этих компон = 77;нтов при их отдельном применении.

Ф&= #1072;рмакокинет= ;ические свойства периндоп= 088;ила

Вса= 089;ывание и биодоступнl= 6;сть. После пероральноk= 5;о приема периндоприl= 3; быстро всасываетсn= 3;, его максимальнk= 2;я концентрацl= 0;я достигаетсn= 3; через 1 час. Период полу = 74;ыведения периндоприl= 3;а из плазмы крови соста = 74;ляет 1 час. Поскол= 100;ку прием пищи у= 084;еньшает преобразовk= 2;ние периндоприl= 3;а у периндоприl= 3;ат, а следовате = 83;ьно, снижается и его биодоступнl= 6;сть, периндоприl= 3;а тертбутилаl= 4;ин следует при = 85;имать перорально = 74; одноразовоl= 1; суточной дозе с утра перед прием = 86;м пищи.

Рас= 087;ределение.= Объем распределеl= 5;ия несвязанноk= 5;о периндоприl= 3;ата составляет примерно 0,2 л/кг. Связыв= ание периндоприl= 3;ата с белками плазмы кров = 80; составляет 20&n= bsp;%, в основном с АПФ, и зависит от концентрацl= 0;и.

Био= 090;рансформац&= #1080;я. Перин&#= 1076;оприл является пролекарстk= 4;енным средством. Так, 27 % принятой дозы периндоприl= 3;а попадает в к= 088;овоток в виде активного метаболита периндоприl= 3;ата. Кроме активного периндоприl= 3;ата, периндоприl= 3; образует ещ = 77; 5 неактивных метаболитоk= 4;. Максимальнk= 2;я концентрацl= 0;я периндоприl= 3;ата в плазме крови достигаетсn= 3; через 3–4 часа.=

= 042;иведение. Пе&#= 1088;индоприлат выводится с мочой, перио= 076; окончательl= 5;ого полувыведеl= 5;ия несвязанноl= 1; фракции составляет примерно 17 часов. Состо= 103;ние равновесия достигаетсn= 3; через 4 дня.

Лин= 077;йность/нели= нейность. Сущес&#= 1090;вует линейная взаимосвязn= 0; между дозой периндоприl= 3;а и его концентрацl= 0;ей в плазме крови.

Осо= бенные категории пациентов<= /i>

Пац= 080;енты пожилого возраста. Выведение периндоприl= 3;ата снижается у пациентов пожилого возраста и у лиц с сердеч= 085;ой или почечно = 81; недостаточl= 5;остью.

Нар= 091;шения функции почек. Для пациентов с почечной недостаточl= 5;остью следует адаптироваm= 0;ь дозу в зависимостl= 0; от степени нарушения функции почек (клире= 085;са креатинина).

Нео= 073;ходимость диализа. Диализн= ;ый клиренс пер = 80;ндоприла составляет 70 мл/мин.

Цир= 086;з печени. Кинетиl= 2;а периндоприl= 3;а изменяется = 91; больных с циррозом печени: печеночный клиренс осн = 86;вной молекулы снижается вдвое. Однак= 086; количество создаваемоk= 5;о периндоприl= 3;ата не уменьшаетсn= 3;, и, следователn= 0;но, таким пацие = 85;там не нужно подбирать дозу (см. разделы «Способ применения = 80; дозы» и «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;).

Фармакокиl= 5;етические свойства индап= 072;мида

= 042;сасывание.= Ин&#= 1076;апамид быстро и полностью всасываетсn= 3; в пищеваритеl= 3;ьном тракте. Максимальнk= 2;я концентрацl= 0;я в плазме крови достигаетсn= 3; примерно через 1 час после прием = 72; препарата.=

Рас= 087;ределение.= Связы&#= 1074;ание с протеинам = 80; плазмы кров = 80; составляет 79&n= bsp;%.

Био= 090;рансформац&= #1080;я и выведение. Перио&#= 1076; полувыведе= ;ния составляет 14&#= 8211;24 часа (в среднем – 18 = часов). Повторный прием не приводит к кумуляции. В= 099;ведение происходит главным образом с мочой (70 % дозы) и калом (22 %) в виде неактивных метаболитоk= 4;.

Осо= бенные категории пациентов<= /span>

Нар= 091;шения функции почек. У пациенто&#= 1074; с почечной недостаточl= 5;остью фармакокинk= 7;тические параметры н = 77; изменяются.=

=

Кли= 085;ические характерисm= 0;ики.

Показания.

Лечение эс= 089;енциальной гипертензиl= 0;.

Противопо = 82;азания.

Связанн= ;ые с периндоприl= 3;ом:

-      = гипер= 095;увствитель&= #1085;ость к периндоприl= 3;у или к любому другому инг = 80;битору АПФ;

-      = ангио= 085;евротическ&= #1080;й отек (отек Кв&#= 1080;нке) в анамнезе, с&#= 1074;язанный с предыдущи = 84; лечением ин = 75;ибиторами АПФ;

-      = врожд= 077;нный или идиопат = 80;ческий ангионевроm= 0;ический отек;

-      = берем= 077;нность или планированl= 0;е беременносm= 0;и (см. раздел «П&= #1088;именение в период беременносm= 0;и или кормления грудью»);

-      = однов= 088;еменное применение = 89; препаратамl= 0;, содержащим&= #1080; алискирен, пациентам с сахарным диабетом ил = 80; с нарушение = 84; функции почек (скорость кл= 091;бочковой фильтрации <= 60 мл/мин/1,73 м²) (см. разделы «Взаимодейl= 9;твие с другими ле= 082;арственным&= #1080; средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий» и «Фармакодиl= 5;амика»);

-      = однов= 088;еменное применение = 89; сакубитрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м (см. раздел «Взаимодейl= 9;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий»);

-      = экстр= 072;корпоральн&= #1099;е методы лечения, кот= 086;рые приводят к контакту крови с отрицательl= 5;о заряженнымl= 0; поверхностn= 3;ми (см. раздел «В&= #1079;аимодейств= ;ие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий»);

-      = значи= 090;ельный двустороннl= 0;й стеноз поче = 95;ных артерий или стеноз артерии единственнl= 6;й функционирm= 1;ющей почки (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;).

Связанн= ;ые с индапамидоl= 4;:

-      = гипер= 095;увствитель&= #1085;ость к индапамид = 91; или к любым другим сульфонилаl= 4;идам;

-      = наруш= 077;ние функции почек тяжелой и умеренной степени (клиренс креатинина < 60 мл/мин);

-      = печен= 086;чная энцефалопаm= 0;ия;

-      = наруш= 077;ние функции печени тяже = 83;ой степени;

-      = гипок= 072;лиемия;

-      = по общему правилу, данное лекарственl= 5;ое средство не следует назначать в комбинации = 89; неантиаритl= 4;ичными препаратамl= 0;, которые могут вызва = 90;ь развитие пароксизмаl= 3;ьной желудочковl= 6;й тахикардии типа «пируэт»;

-      = перио= 076; кормления груддью (см. р&= #1072;здел «Применениk= 7; в период беременносm= 0;и или кормлен = 80;я грудью»).

Связанн= ;ые с препарато = 84; Ко-пренелия:

-      = гипер= 095;увствитель&= #1085;ость к любому всп= 086;магательно&= #1084;у веществу.

Из-за отсутствия достаточноk= 5;о клиническоk= 5;о опыта Ко-пренелия не следует применять:=

-      = пацие= 085;там, находящимсn= 3; на гемодиал = 80;зе;

-&nb= sp;      &= #1087;ациентам с нелеченно = 81; декомпенсиl= 8;ованной сердечной недостаточl= 5;остью.

Взаимодей = 89;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий.

В&= #1079;аимодейств= ;ия, общие для периндоприl= 3;а и индапамид = 72;

Одн= овременное применение не рекомендуеm= 0;ся

Лит= 080;й. Во время одновременl= 5;ого применения = 83;ития и ингибитор = 86;в АПФ сообщал = 80; об обратимо = 84; увеличении концентрацl= 0;и лития в сыво= 088;отке крови и повы= 096;ении его токсичностl= 0;. Одновремен&= #1085;ое применение периндоприl= 3;а вместе с инд= 072;памидом и литием не рекомендовk= 2;но, однако если это действителn= 0;но необходимо, = 089;ледует тщательно контролироk= 4;ать концентрацl= 0;ю лития в сыво= 088;отке крови (см. раз&= #1076;ел «Особен= ности применения&raqu= o;).

Одн= овременное применение, = 090;ребующее особенного внимания<= /u>

Бак= 083;офен. Увели&#= 1095;ивается антигипертk= 7;нзивный эффект. Необ= 093;одимо контролироk= 4;ать артериальнl= 6;е давление и в &#= 1089;лучае необходимоl= 9;ти корректироk= 4;ать дозу антиги = 87;ертензивно&#= 1075;о средства.=

= 057;истемные нестероиднm= 9;е противовосl= 7;алительные лекарственl= 5;ые средства (НП= 042;С) (в том числе ацетилсалиm= 4;иловая кислота в до= 079;е ≥ 3 г/сут). При одновременl= 5;ом применении ингибитороk= 4; АПФ и НПВС, например ац = 77;тилсалицил&#= 1086;вой кислоты в противовосl= 7;алительных дозах, ингибитороk= 4; ЦОГ-2 и неселе&= #1082;тивных НПВС, возможно ослабление антигипертk= 7;нзивного эффекта. Одновременl= 5;ое применение ингибитороk= 4; АПФ и НПВС может приве = 89;ти к повышению риска ухудшения функции почек, в том числе к развитию острой почечной недостаточl= 5;ости, и повышение уровня кали= 03; в сыворотке крови, особенно дл= 03; пациентов с нарушением функции почек. Такую комбинацию следует назначать с осторожносm= 0;ью, особенно у больных пожилого возраста. Пациентам необходимо восстановиm= 0;ь водный баланс до начала лече = 85;ия и контролироk= 4;ать функцию почек в нача= 083;е и в течение комбинировk= 2;нной терапии.

Одновре= ;менное применение, требу&= #1102;щее внимания<= /span>

Ими= 087;раминоподо&= #1073;ные (трицикличе = 89;кие) антидепресl= 9;анты, нейролептиm= 5;еские средства. Усили&#= 1074;ают антигипертk= 7;нзивное действие и повышают риск развития ортостатичk= 7;ской гипотензии (аддитивный эффект).

В&= #1079;аимодейств= ;ия, связанные с периндоприl= 3;ом

Данные клиническиm= 3; исследованl= 0;й свидетельсm= 0;вуют, что двойная блокада ренин-ангио = 90;ензин-альдо&= #1089;тероновой системы (РААС) в результате одновременl= 5;ого применения ингибитороk= 4; АПФ, блокаторов рецепторов ангиотензиl= 5;а II или алискирена связана с увеличениеl= 4; частоты возникновеl= 5;ия таких побоч = 85;ых реакций как гипотензия, гиперкалиеl= 4;ия и ухудшение функции почек (в том числе остра= 03; почечная недостаточl= 5;ость), по сравнени= 02; с применениеl= 4; одного препарата, влияющего н = 72; РААС (см. разделы «Противопоl= 2;азания», «Особенносm= 0;и применения&raqu= o; и «Фармакод = 80;намика»).

Лек= 072;рственные средства, вы= 079;ывающие гиперкалиеl= 4;ию. Некот&#= 1086;рые препараты или терапев = 90;ические классы лекарственl= 5;ых средств, так= 080;е как алискирен, соли калия, калийсбереk= 5;ающие диуретики, ингибиторы АПФ, антагон= 080;сты рецепторов ангиотензиl= 5;а II, НПВС, гепари= ;ны, иммунодепрk= 7;ссивные средства (такие как циклоспориl= 5; или такроли = 84;ус, триметоприl= 4;), могут вызвать гиперкалиеl= 4;ию. Комбинация этих лекарственl= 5;ых средств уве = 83;ичивает риск возникновеl= 5;ия гиперкалиеl= 4;ии.

Одновре= ;менное применение противопокk= 2;зано (см. раздел «Противопоl= 2;азания»)<= /i>

Али= 089;кирен. Однов&#= 1088;еменное примение периндоприl= 3;а и алискирен = 72; у больных са= 093;арным диабетом ил = 80; пациентов с нарушением функции почек проти = 74;опоказано из-за повышенногl= 6; риска возни = 82;новения гиперкалиеl= 4;ии, ухудшение функции почек и кардиоваскm= 1;лярной заболеваемl= 6;сти и летальностl= 0; (см. раздел «Противопоl= 2;азания»).

Экс= 090;ракорпорал&= #1100;ные методы лечения. Экстракорпl= 6;ральные методы лечения с пр= 080;менением некоторых мембран высокой пло = 90;ности с отрицательl= 5;о заряженной поверхностn= 0;ю, такие как гемодиализ или гемофильтрk= 2;ция (например, полиакрилоl= 5;итрильные мембраны), а также афере = 79; липопротеиl= 5;ов низкой плот = 85;ости с использоваl= 5;ием декстрансуl= 3;ьфата противопокk= 2;заны из-за повышения риска развития реакции повышенной чувствителn= 0;ности. Если пациенту необходимо проведение данных процедур, то следует исп = 86;льзовать другие типы мембран или перевести пациента на прием други = 93; антигипертk= 7;нзивных препаратов.

Сак= 091;битрил/валс= артан. Одновременl= 5;ое применение периндоприl= 3;а с сакубитрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м проти= 074;опоказано, поскольку ингибироваl= 5;ие неприлизинk= 2; одновременl= 5;о с применени = 77;м ингибитора АПФ может увеличить риск развития ангионевроm= 0;ического отека. Сакубитрил/ = 74;алсартан следует применять н = 77; ранее чем через 36 часов после прием = 72; последней дозы терапи = 80; периндоприl= 3;ом. Терапию периндоприl= 3;ом следует начинать не ранее чем через 36 часов после прием = 72; последней дозы сакубитрилk= 2;/валсартана (см. раздел «Противопоl= 2;азания»).

Одн= овременное применение не рекомендовk= 2;но

Али= 089;кирен. Однов&#= 1088;еменное применение периндоприl= 3;а и алискирен = 72; во всех других группах пациентов, кроме больных сахарным диабетом ил = 80; пациентов с нарушенно = 81; функцией почек, не рекомендуk= 7;тся из-за повышенногl= 6; риска возникновеl= 5;ия гиперкалиеl= 4;ии, ухудшения ф = 91;нкции почек, кардиоваскm= 1;лярной заболеваемl= 6;сти и летальнос = 90;и (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;).

= 057;опутствующ&= #1072;я терапия инг = 80;битором АПФ и блокатором рецепторов ангиотензиl= 5;а. В литературе сообщали, чт= 086; у пациентов = 089; установленl= 5;ым атеросклерl= 6;зом, сердечной недостаточl= 5;остью или у больны= 093; сахарным диабетом с поражением = 86;рганов-мише&= #1085;ей сопутствуюm= 7;ая терапия инг = 80;битором АПФ и блокаторамl= 0; рецепторов = 72;нгиотензин&#= 1072; сопровождаl= 3;ась повышением = 95;астоты возникновеl= 5;ия артериальнl= 6;й гипотензии, обмороков, гиперкалиеl= 4;ии и ухудшения функции почек (в том числе остро = 81; почечной недостаточl= 5;ости) по сравнени= 02; с применени = 77;м одного лекарственl= 5;ого средства, ко= 090;орое влияет на ренин-ангио = 90;ензин-альдо&= #1089;тероновую систему. Применение двойной блокады (то есть комбин = 72;ции ингибитора АПФ и антагонистk= 2; рецепторов ангиот&#= 1077;нзина II) возможно только в отдельных случаях при условии тщательногl= 6; контроля функции по = 95;ек, уровня кали= 03; в крови и артериальнl= 6;го давления (см. раздел «Осо = 73;енности применения&raqu= o;).

Эст= 088;амустин. Сущес&#= 1090;вует риск увеличения частоты воз = 85;икновения побочных реакций, таких как ан= 075;ионевротич&= #1077;ский отек (ангиоедема). <= o:p>

Ко-т&#= 1088;имоксазол (триметопр = 80;м/сульфамет&= #1086;ксазол). Пациенты, принимающиk= 7; сопутствуюm= 7;ий ко-тримокса = 79;ол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), могут иметь повышенный риск развития гиперкалиеl= 4;ии (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;).

Кал= 080;йсберегающ&= #1080;е диуретики (например, тр&#= 1080;амтерен, амилорид), соли калия. Сущес= 090;вует риск возникновеl= 5;ия гиперкалиеl= 4;ии (потенциаль = 85;о летальной), особенно у пациентов с нарушением функции почек (аддитивный гиперкалиеl= 4;ический эффект). Комбинация периндоприl= 3;а с вышеупомя = 85;утыми лекарственl= 5;ыми средствами не рекоменд = 91;ется (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;). В случае есл= 080; одновременl= 5;ое применение этих препаратов все же показано, их следует при = 84;енять с осторожносm= 0;ью и с частым контролем уровня кали= 03; в сыворотке крови. Инфор= 084;ация о применени = 80; спиронолакm= 0;она пациентам с сердечной недостаточl= 5;остью приведена в пункте «Одновремеl= 5;ное применение, = 090;ребующее особого внимания».

Одн= овременное применение, требующее особого внимания

Про= 090;иводиабети&= #1095;еские средства (ин= 089;улин, гипогликемl= 0;чесике средства дл= 03; пероральноk= 5;о применения). Результаты = 01;пидемиолог&#= 1080;ческих исследованl= 0;й свидетельсm= 0;вуют о том, что одн&= #1086;временное применение ингибитороk= 4; АПФ и против= 086;диабетичес&= #1082;их лекарственl= 5;ых средств (инс= 091;лины, гипогликемl= 0;ческие средства дл= 03; пероральноk= 5;о применения) может усили = 90;ь сахароснижk= 2;ющий эффект с рис= 082;ом развития ги = 87;огликемии. Вероятнее всего, этот феномен может возникать в течение первых недель комбинировk= 2;нного лечения и у пациентов с нарушением функции поч = 77;к.

Кал= 080;йсберегающ&= #1080;е диуретики (эплеренон, с&#= 1087;иронолакто= н): применение эплеренона или спироно = 83;актона в дозах от 12,5 м = 75; до 50 мг в сутки и низких доз ингибитороk= 4; АПФ.

При лечени= 080; сердечной недостаточl= 5;ости класса II-IV (NYHA) с фракцией выброса < 40 % l= 0; предыдущим приемом ингибитороk= 4; АПФ и петлевых диуретиков = 88;иск гиперкалиеl= 4;ии является потенциальl= 5;о опасным, особенно в случае несоблюденl= 0;я рекомендацl= 0;й к применени= 02; данной комб = 80;нации.

Перед назначениеl= 4; комбинации следует убе = 76;иться в отсутстви = 80; гиперкалиеl= 4;ии и нарушении функции почек.

Тщательны = 81; мониторинг калиемии и креатининеl= 4;ии рекомендуеm= 0;ся еженедельнl= 6; в первый месяц лечения и ежемесячно = 74; дальнейшем.

= 044;ругие диуретики.= У пациентов, принимающиm= 3; диуретики, и особенно у п= 072;циентов с гиповолемиk= 7;й и/или гипонатриеl= 4;ией может наблюдатьсn= 3; чрезмерное снижение артериальнl= 6;го давления после начал = 72; лечения ингибитораl= 4;и АПФ. Возможностn= 0; возникновеl= 5;ия гипотензивl= 5;ых эффектов может быть уменьшена путем отмен = 99; диуретика, восстановлk= 7;нием потери жидкостей или солей перед началом леч = 77;ния периндоприl= 3;ом, а также назначениеl= 4; периндоприl= 3;а в низкой доз= 077; с ее последу= 102;щим постепенныl= 4; увеличениеl= 4;.

В случа= 077; артериальнl= 6;й гипертензиl= 0;, когда предв = 72;рительное лечение диуретикамl= 0; могло привести к гиповолемиl= 0;/гипонатрие&#= 1084;ии, или прием диуретика д = 86;лжно быть прекращено до начала лечения инг = 80;биторами АПФ, и в этом случае пото = 84; повторно может быть введен диуретик (не калийсбереk= 5;ающий) или лечение ингибитороl= 4; АПФ следует начинать с низких доз с постепенныl= 4; их увеличен = 80;ем.

При приеме диуретиков = 74; терапии хроническоl= 1; сердечной недостаточl= 5;ости прием ингибитора АПФ следует начинать с о= 095;ень низких доз, возможно, после снижения до = 79;ы применяемоk= 5;о одновременl= 5;о некалийзбеl= 8;игающего диуретика.=

Во всех случаях функцию почек (уровень кре= 072;тинина) следует контролироk= 4;ать в течение первых недель лечения ингибитороl= 4; АПФ.

= 056;ацекадотри&= #1083;. = Ингибиторы АПФ (в т.ч. периндоприl= 3;), как известн = 86;, могут вызвать ангионевроm= 0;ичий отек. Этот риск может увеличиватn= 0;ся при применении = 89; рацекадотрl= 0;лом (препаратом, который применяетсn= 3; при острой диарее).

= 048;нгибиторы mTOR (например, сиролимус, эверолимус, темсиролимm= 1;с). Пациенты, принимающиk= 7; сопутствуюm= 7;ую терапию ингибитораl= 4;и mTOR, могут иметn= 0; повышенный риск развития ангионевроm= 0;ического отека (см. раздел «Осо = 73;енности применения&raqu= o;).

Одновре= ;менное применение, требу&= #1102;щее внимания<= /span>

Ант= 080;гипертензи&= #1074;ные средства и вазодилатаm= 0;оры. Одн= овременное применение этих лекарственl= 5;ых средств может усилить гипотензивl= 5;ые эффекты периндоприl= 3;а. Одновременl= 5;ое применение = 89; нитроглицеl= 8;ином и другими нитратами или другими вазодилатаm= 0;орами может способствоk= 4;ать дополнителn= 0;ному снижению артериальнl= 6;го давления.=

Алл= 086;пуринол, цитостатикl= 0;, иммунодепрk= 7;ссивные средства, системные кортикостеl= 8;оиды или прокаин = 72;мид. Однов&#= 1088;еменное применение = 89; ингибитораl= 4;и АПФ может привести к повышению риска лейко = 87;ении (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;).

Пре= 087;араты для анестез = 80;и. Инг= ибиторы АПФ могут ус= 080;ливать гипотензивl= 5;ое действие некоторых препаратов для анестезии (с= 084;. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;).

Гли= 087;тины (линаглипти = 85;, саксаглиптl= 0;н, ситаглиптиl= 5;, вилдаглиптl= 0;н). При одновременl= 5;ом применении = 89; ингибитороl= 4; АПФ повышается риск возникновеl= 5;ия ангионевроm= 0;ического отека вследствие угнетения активности дипептидилl= 7;ептидазы-IV (ДПП-IV) глиптином.

= 057;импатомиме&= #1090;ики. Си&#= 1084;патомимети= ки могут ослаблять гипотензивl= 5;ое действие ингибитороk= 4; АПФ.

Пре= 087;араты золота. При лечении пациентов инъекционнm= 9;ми препаратамl= 0; золота (натрия ауротиомалk= 2;т) и одновреме = 85;ном применении ингибитора АПФ, в том числе периндоприl= 3;а, в редких случаях сообщали о возникновеl= 5;ии нитритоиднm= 9;х реакций (покраснени = 77; лица, тошнота, рвота и артериальнk= 2;я гипотензия).

В&= #1079;аимодейств= ;ия, связанные с индапамидоl= 4;

Одн= овременное применение, требу&= #1102;щее особенного внимания<= /span>

Пре= 087;араты, которые мог = 91;т вызвать развитие пароксизмаl= 3;ьной желудочковl= 6;й тахикардии типа «&#= 1087;ируэт». Из-&= #1079;а риска возникновеl= 5;ия гипокалиемl= 0;и индапамид следует назначать с осторожносm= 0;ью в комбинации = 89; препаратамl= 0;, которые могут вызва = 90;ь развитие пароксизмаl= 3;ьной желудочковl= 6;й тахикардии типа «пируэт», такими как антиаритмиm= 5;еские лекарственl= 5;ые средства класса ІА (хи&#= 1085;идин, гидрохинидl= 0;н, дизопирамиk= 6;); антиаритмиm= 5;еские препараты класса III (амиодарон, д&#= 1086;фетилид, ибутилид, бретилиум, соталол); нек&#= 1086;торые нейролептиl= 2;и (хлорпромаз = 80;н, циамемазин, левоме&= #1087;ромазин, тиоридазин, трифлуоперk= 2;зин), бензамиды (амисульпри = 76;, сульпирид, сультопридl= 6;м, тиаприд), бутирофеноl= 5;ы (дроперидол, галоперидоl= 3;), другие нейролептиl= 2;и (пимозид), другие препараты, такие как бепридил, цизаприд, ди= 092;еманил, эритромициl= 5; для внутрив = 77;нного применения, галофантриl= 5;, мизоластин, моксифлоксk= 2;цин, пентамидин, = 089;парфлоксац&= #1080;н, винкамин дл= 03; внутривеннl= 6;го применения, метадон, астемизол, терфенадин. = 057;ледует избегать снижения калия в плазме кров = 80; и при необходимоl= 9;ти его корректироk= 4;ать, а также контролироk= 4;ать QT‑интервал.

Лек= 072;рственные средства, снижающие содержание калия в кров= 080;. Амфотерициl= 5; В для внутрив = 77;нного применения, глюкокортиl= 2;оиды и минералок = 86;ртикоиды (системного = 076;ействия), тетракозакm= 0;ид, слабительнm= 9;е средства, стимулируюm= 7;ие перистальтl= 0;ку, повышают риск снижения уровня кали= 03; в сыворотке крови (адитивный эффект). Необходимо контролироk= 4;ать содержание калия в плаз= 084;е крови и корректироk= 4;ать его в случае необходимоl= 9;ти, в частности при одновременl= 5;ом лечении препаратамl= 0; наперстянкl= 0;. Следует при = 84;енять слабительнm= 9;е средства, которые не с= 090;имулируют перистальтl= 0;ку.

Пре= 087;араты наперстянкl= 0;. Сниже&#= 1085;ие уровня кали= 03; в крови способствуk= 7;т увеличению токсическиm= 3; эффектов препаратов наперстянкl= 0;. Необходимо контролироk= 4;ать уровень калия в кров= 080; и ЭКГ, а также = в случае необходимоl= 9;ти пересмотреm= 0;ь терапию.

Одновре= ;менное применение, требу&= #1102;щие внимания<= /span>

Кал= 080;йсберегающ&= #1080;е диуретики (а= 084;илорид, спиронолакm= 0;он, триамтерен). Несмо&#= 1090;ря на рациональнl= 6;сть назначения = 01;той комбинации некоторым пациентам, возможно возникновеl= 5;ие гипокалиемl= 0;и или гиперкалиеl= 4;ии (особенно у пациентов с почечной недостаточl= 5;остью или сахарны = 84; диабетом). Следует контролироk= 4;ать уровень калия в плазме кров = 80;, проводить Э = 50;Г‑монитори&#= 1085;г и при необходимоl= 9;ти пересмотреm= 0;ь терапию.=

Мет= 092;ормин. Может привести к молочнокисl= 3;ому ацидозу вследствие развития функционалn= 0;ной почечной недостаточl= 5;ости, связанной с приемом диуретиков, особенно пе = 90;левых. Не следует применять метформин, е= 089;ли уровень креатинина = 74; плазме кров = 80; превышает 15 мг/л (135 мкмоль/л) у мужчин и 12 мг/л (110 мкмоль/л) у женщин.

Йод= 086;контрастны&= #1077; средства. В случае дегидратацl= 0;и, вызванной применениеl= 4; диуретиков, = 074;озрастает риск развития острой почечной недостаточl= 5;ости, особенно пр = 80; применении больших доз йодоконтраl= 9;тних средств. Перед приме = 85;ением йодоконтраl= 9;тних препаратов необходимо восстановиm= 0;ь водный баланс.

Сол= 080; кальция. Сущестk= 4;ует риск повыше = 85;ия уровня кальция в крови из-за уменьшения его выведения с мочой.

= 062;иклоспорин, такролимус. Су&#= 1097;ествует риск увеличения содержания = 82;реатинина в крови без изменения концентрацl= 0;и циркулируюm= 7;его циклоспориl= 5;а, даже при отсутствии дефицита воды и натри= 103;.

Кор= 090;икостероид&= #1099;, тетракозакm= 0;ид (системного = 076;ействия). Умень&#= 1096;ают антигипертk= 7;нзивный эффект (заде= 088;жка воды и ионов натрия под влиянием ко = 88;тикостерои&#= 1076;ов).

Особеннос = 90;и применения.

О&= #1089;обые предостереk= 8;ения

Особые предостереk= 8;ения, общие для периндоприl= 3;а и индапамид = 72;

Лит= 080;й. Однов&#= 1088;еменное применение лития и комбинации периндоприl= 3;а/индапамид&#= 1072; обычно не рекомендуеm= 0;ся (см. раздел «Взаимодейl= 9;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий»).

Особые предостереk= 8;ения, связанные с периндоприl= 3;ом

Дво= 081;ная блокада ренин-ангио = 90;ензин-альдо&= #1089;тероновой системы (РААС). Существуют данные, что одновременl= 5;ое применение ингибитороk= 4; АПФ, блокаторов рецепторов ангиотензиl= 5;а II или алискирена = 87;овышает риск возникновеl= 5;ия артериальнl= 6;й гипотензии, гиперкалиеl= 4;ии и снижения ф= 091;нкции почек (в том числе остро = 81; почечной не = 76;остаточнос&#= 1090;и). Поэтому применение двойной блокады РАА = 57; вследствие одновременl= 5;ого приема ингибитороk= 4; АПФ, блокаторов рецепторов ангиотензиl= 5;а II или алискирена не рекомендуеm= 0;ся (см. разделы «Взаимодейl= 9;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий» и «Фармакодиl= 5;амика»). Если же тера= 087;ия двойной блокадой РААС считается а = 73;солютно необходимоl= 1;, то ее следуе= 090; проводить т = 86;лько под наблюдениеl= 4; специалистk= 2; и при услови= 080; частого тщательногl= 6; мониторингk= 2; функции почек, уровн= 103; электролитl= 6;в и артериаль = 85;ого давления. Пациентам с диабетичесl= 2;ой нефропатиеl= 1; не следует применять о = 76;новременно ингибиторы АПФ и блокаторы р = 77;цепторов ангиотензиl= 5;а II.

Кал= 080;йсберегающ&= #1080;е средства, добавки или = 079;аменители соли, содержащие калий. Комбинаци= 103; периндоприl= 3;а и калийсбереk= 5;ающих средств, добавок или заменителеl= 1; соли, содержащих калий, обычн= 086; не рекомендуеm= 0;ся (см. раздел «Взаимодейl= 9;твие с другими ле= 082;арственным&= #1080; средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий»).

Ней= 090;ропения/агр= анулоцитоз/ = 90;ромбоцитоп&#= 1077;ния/анемия. У пациентов, принимавшиm= 3; ингибиторы АПФ, сообщал= 080; о возникновеl= 5;ии нейтропениl= 0;/агранулоци&#= 1090;оза, тромбоцитоl= 7;ении и анемии. У пациентов с нормальной функцией по = 95;ек при отсутствии других факторов риска нейтр = 86;пения возникает редко. Периндоприl= 3; следует применять очень осторожно пациентам с коллагенозk= 2;ми, во время терапии имм = 91;нодепресса&#= 1085;тами, аллопуриноl= 3;ом или прокаин = 72;мидом или при сочетании этих фактор = 86;в риска, особе= 085;но при наличии нарушения функции почек. У некоторых таких пациентов отмечалось = 88;азвитие серьезных инфекционнm= 9;х заболеваниl= 1;, иногда – резистентнm= 9;х к интенсивноl= 1; антибиотик&#= 1086;терапии. При применении периндоприl= 3;а таким больным рекомендуеm= 0;ся периодичесl= 2;и контролироk= 4;ать количество лейкоцитов = 74; крови. Кроме того, пациентов следует проинформиl= 8;овать о необходимоl= 9;ти сообщать врачу о любы= 093; проявленияm= 3; инфекционнl= 6;го заболеваниn= 3; (например, боль в горле, повышение температурm= 9; тела) (см. разделы «Взаимодейl= 9;твие с другими ле= 082;арственным&= #1080; средствами = 80; другие виды = 074;заимодейст&= #1074;ий» и «Побочные реакции»).

= 056;еноваскуля&= #1088;ная гипертензия. Существует повышенный риск гипотензии = 80; почечной недостаточl= 5;ости у пациентов = 089; двустороннl= 0;м стенозом почечных артерий или стенозом артерии единственнl= 6;й почки на фон= 077; терапии ингибитораl= 4;и АПФ (см. раздел «Противопоl= 2;азания»). Лечение диу = 88;етиками может быть дополнителn= 0;ным фактором риска. Ухудшение функции почек может происходитn= 0; уже при незначителn= 0;ных изменениях креатинина = 74; сыворотке крови даже у пациентов с односторонl= 5;им стенозом почечной ар = 90;ерии.

Гип= 077;рчувствите&= #1083;ьность/ангl= 0;оневротиче= 089;кий отек (ангиодема). У пациентов, принимавшиm= 3; ингибиторы АПФ, в том числе периндоприl= 3;, сообщали о редких случаях ангионевроm= 0;ического отека лица, конечностеl= 1;, губ, языка, го&= #1083;осовой щели и/или гортани (см. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>раздел «Побочные реакции»). Это может произойти в любое время во время лечения. В таких случаях необходимо срочно прекратить прием препарата и установить медицинскоk= 7; наблюдение за состоянием пациента до полного исчезновенl= 0;я симптомов. Если отек распростраl= 5;ялся только в зон= 077; лица и губ, состояние пациента, ка= 082; правило, улучшалось без лечения, хотя примен = 77;ние антигистамl= 0;нных препаратов было полезным дл= 03; уменьшения симптомов. Ан= гионевротиm= 5;еский отек, связанный с отеком гортани, может привести к летальному исходу. Если отек распростраl= 5;яется на язык, голосовую щ = 77;ль или гортань, что может привести к обструкции дыхательныm= 3; путей, необходима срочная неотложная терапия, которая может включ = 72;ть подкожное введение раствора эпинефрина 1:10= 00 (0,3–0,5 мл) и/или меры по обеспечениn= 2; проходимосm= 0;и дыхательныm= 3; путей. О возникновеl= 5;ии ангионевроm= 0;ического отека чаще сообщали у пациентов негроидной расы, принимавшиm= 3; ингибиторы АПФ, по сравнению с представитk= 7;лями других рас. Пациенты с ангионевроm= 0;ическим отеком в анамнезе, который не был связан с приемом ингибитороk= 4; АПФ, относятся к = 075;руппе повышенногl= 6; риска развития ангионевроm= 0;ического отека во время прием = 72; ингибитороk= 4; АПФ. Сообщал= 080; о редких случаях интестиналn= 0;ного ангионевроm= 0;ического отека у пациентов, получавших лечение ингибитораl= 4;и АПФ. У таких пациентов отмечалась боль в живот= 077; (с тошнотой и рвотой или без них); иногда интестиналn= 0;ный ангионевроm= 0;ический отек не сопровождаl= 3;ся проявлениеl= 4; предыдущег&#= 1086; ангионевроm= 0;ического отека лица и уровень ингибитора С1-эстеразы был в норме. Диагноз ангионевроm= 0;ического отека был установлен = 89; помощью так = 80;х процедур ка = 82; компьютернk= 2;я томография абдоминальl= 5;ой области или ультразвукl= 6;вое исследованl= 0;е, или во время хирургичесl= 2;ого вмешательсm= 0;ва; после отмен = 99; ингибитора АПФ симптом = 99; ангионевроm= 0;ического отека исчез = 72;ли. В случае возникновеl= 5;ия абдоминальl= 5;ой боли у пациентов, принимающиm= 3; ингибиторы АПФ, следует провести дифференциk= 2;льную диагностикm= 1;, для того чтобы исключить интестиналn= 0;ный ангионевроm= 0;ический отек. У пациентов, которые одновременl= 5;о лечатся ингибитораl= 4;и mTOR (например, сиролимусоl= 4;, эверолимусl= 6;м, темсиролимm= 1;сом), повышенный риск развития ангионевроm= 0;ического отека (в частности отека дыхательныm= 3; путей или языка, с нарушением функции дыхания или = 073;ез).

Ана= 092;илактоидны&= #1077; реакции во время десенсибилl= 0;зации. Сообщ&#= 1072;ли о единичных случаях длительных анафилактоl= 0;дных реакций, угрожающих жизни, у пациентов, принимавшиm= 3; ингибиторы АПФ во время &#= 1076;есенсибили= зирующей терапии препаратамl= 0;, содержащимl= 0; пчелиный яд. Ингибиторы АПФ следует применять с осторожносm= 0;ью пациентам с аллергией после проведения десенсибилl= 0;зации и избегать и= 093; приема во время иммунотераl= 7;ии препаратамl= 0;, содержащимl= 0; пчелиный яд. Однако у пациентов, требующих применения как ингибит = 86;ров АПФ, так и десенсибилl= 0;зации, таких реакц = 80;й можно избежать благодаря временному = 87;рекращению приема ингибитора АПФ не менее чем за 24 часа перед началом десенсибилl= 0;зирующей терапии.

Ана= 092;илактоидны&= #1077; реакции во время афере = 79;а липопротеиk= 6;ов низкой плотности (Л= 055;НП). У пациентов, принимавшиm= 3; ингибиторы = 40;ПФ во время проведения афереза ЛПН = 55; с использов = 72;нием декстрана сульфата, редко сообщ = 72;ли о возникновеl= 5;ии опасных для жизни анафи = 83;актических реакций. Эти= 093; реакций можно избеж = 72;ть, если временно воздержатьl= 9;я от терапии ингибитороl= 4; АПФ перед проведениеl= 4; каждого афереза.

= 055;ервичный альдостероl= 5;изм. Пациенты с первичным гиперальдоl= 9;теронизмом как правило, не реагирую = 90; на антигипе = 88;тензивные препараты, действующиk= 7; через тормо = 78;ение системы ренин-ангио = 90;ензин. Поэтому использоваl= 5;ие этого продукта не рекомендуеm= 0;ся.

= 055;ациенты после трансплантk= 2;ции почки. Данные о применени = 80; периндоприl= 3;а тертбутилаl= 4;ина пациентами после недавно перенесеннl= 6;й операции по трансплантk= 2;ции почки отсутствуюm= 0;.

= 040;ртериальна&= #1103; гипотензия. Сообщалось = 86; возникновеl= 5;ии симптоматиm= 5;еской артериальнl= 6;й гипотензии = 91; пациентов с симптоматиm= 5;еской сердечной недостаточl= 5;остью и сопутствуюm= 7;ей почечной недостаточl= 5;остью или без нее. Возникновеl= 5;ие симптоматиm= 5;еской артериальнl= 6;й гипотензии более вероятно у лиц с более тяжелой степенью сердечной недостаточl= 5;ости, которые принимают петлевые диуретики в высоких дозах, имеют гипонатриеl= 4;ию или почечну= 02; недостаточl= 5;ость функционалn= 0;ного характера. Для снижения риска симптоматиm= 5;еской артериальнl= 6;й гипотензии = 74; начале терапии и на этапе подбора доз пациенты должны нахо = 76;иться под наблюдениеl= 4; врача (см. раз&= #1076;елы «Способ применения = 80; дозы» и «Побочные р = 77;акции»). Такие же предостереk= 8;ения существуют для лиц с ишемическоl= 1; болезнью сердца или церебровасl= 2;улярными заболеваниn= 3;ми, у которых чрезмерное снижение артериальнl= 6;го давления может вызвать инфаркт миокарда ил = 80; инсульт.

= 048;шемическая болезнь сердца. Еслl= 0; в течение первого месяца лечения пер = 80;ндоприлом произошел эпизод нестабильнl= 6;й стенокардиl= 0; (любой тяжести), необходимо = 90;щательно взвесить соотношениk= 7; «риск – поль= 079;а», прежде чем решать вопрос о продолжениl= 0; терапии.

= 041;еременност&= #1100;. Лечение ингибитораl= 4;и АПФ не следует нач = 80;нать в период беременносm= 0;и. Если постоянная терапия инг = 80;биторами АПФ являетс= 03; необходимоl= 1;, пациенты, которые планируют беременносm= 0;ь, должны быть переведены на альтернатиk= 4;ное антигипертk= 7;нзивное лечение с установленl= 5;ым профилем бе = 79;опасности для примене = 85;ия в период беременносm= 0;и. При подтверждеl= 5;ии беременносm= 0;и лечение инг = 80;биторами АПФ следует немедленно прекратить, и, при необходимоl= 9;ти, следует нач = 72;ть альтернатиk= 4;ную терапию (см. разделы «Пр = 86;тивопоказа&#= 1085;ия» и «Применениk= 7; в период бер= 077;менности или кормления грудью»).

Особые предостереk= 8;ения, связанные с индапамидоl= 4;

Печ= 077;ночная энцефалопаm= 0;ия. У пациентов с нарушением функции печени прим = 77;нение тиазидных и тиазидоподl= 6;бных диуретиков может приводить к = 074;озникновен&= #1080;ю печеночной энцефалопаm= 0;ии. В таком случае применение диуретиков следует немедленно прекратить.

Фот= 086;чувствител&= #1100;ность. При применении тиазидных и тиазидоподl= 6;бных диуретиков сообщали о возникновеl= 5;ии реакций фоточувствl= 0;тельности (см. раздел «Побочные реакции»). В случае появления фотосенсибl= 0;лизации во время лечения прием препарата рекомендуеm= 0;ся прекратить. Если же есть необходимоl= 9;ть в восстановлk= 7;нии его применения, рекомендуеm= 0;ся защитить уязвимые участки от с= 086;лнца или источников искусственl= 5;ого ультрафиолk= 7;та.

М&= #1077;ры предостороk= 8;ности

Меры предостороk= 8;ности, одинаковые для периндоприl= 3;а и индапамид = 72;

Нар= 091;шение функции почек. При почечной недостаточl= 5;ости тяжелой и ср= 077;дней степени (клиренс креатинина <= 60 мл/мин= ;) лечение препаратом Ко-пренелия противопокk= 2;зано. Если у некоторых пациентов с артериальнl= 6;й гипертензиk= 7;й без видимых признаков нарушения функции почек результаты лабораторнm= 9;х исследованl= 0;й крови демонстрирm= 1;ют признаки функционалn= 0;ной почечной недостаточl= 5;ости, лечение необходимо прекратить = 89; возможностn= 0;ю его восстановлk= 7;ния в меньшей дозе или тол= 100;ко одной из его составляющl= 0;х. Таким пацие = 85;там необходимо проводить частый мониторинг калия и креатинина = 74; крови: через 2 недели от начала лечения и далее кажды = 77; 2 месяца в период терапевтичk= 7;ской стабилизацl= 0;и. Случаи возникновеl= 5;ия почечной недостаточl= 5;ости наблюдалисn= 0; преимущестk= 4;енно у пациентов = 089; тяжелой сердечной недостаточl= 5;остью или нарушением функции почек, в том числе со стенозом почечной артерии. Это= 090; препарат не следует применять пациентам с = 86; значительнm= 9;м двустороннl= 0;м стенозом почечных артерий или стенозом артерии единственнl= 6;й почки.

Арт= 077;риальная гипотензия = 80; дефицит вод = 99; и электролитl= 6;в. У пациентов с дефицитом натрия (особенно пр= 080; наличии стеноза почечных артерий) сущ= 077;ствует риск резког = 86; снижения артериальнl= 6;го давления. Поэтому необходим систематичk= 7;ский мониторинг клиническиm= 3; признаков д = 77;фицита воды и электролитl= 6;в, который может возни = 82;нуть при интеркурреl= 5;тных случаях рво = 90;ы или диареи. У таких пациентов следует регулярно контролироk= 4;ать уровень эле = 82;тролитов в плазме крови. При возникновеl= 5;ии значительнl= 6;й артериальнl= 6;й гипотензии может потребоватn= 0;ся инфузия изотоничесl= 2;ого раствора натрия хлор = 80;да. Временная гипотензия не является = 087;ротивопока&= #1079;анием для продолжениn= 3; лечения. После восстановлk= 7;ния объема циркулируюm= 7;ей крови и нормализацl= 0;и артериальнl= 6;го давления ле = 95;ение можно восстановиm= 0;ь в уменьшенноl= 1; дозе или только одной из составляющl= 0;х препарата.=

Уро= 074;ень калия в кров= 080;. Комби&#= 1085;ация периндоприl= 3;а и индапамид = 72; не исключае = 90; возможностl= 0; возникновеl= 5;ия гипокалиемl= 0;и, особенно у пациентов с сахарным диабетом ил = 80; почечной не = 76;остаточнос&#= 1090;ью. Как и при применении любого антигипертk= 7;нзивного средства в комбинации = 89; диуретиком, следует проводить регулярный контроль уровня кали= 03; в плазме кро= 074;и.

Всп= 086;могательны&= #1077; вещества. Пацие&#= 1085;там с редкой нас= 083;едственной непереносиl= 4;остью галактозы, недостаточl= 5;остью лактазы Лаппа или мальабсорбm= 4;ией глюкозы-гал = 72;ктозы не следует п= 088;инимать этот препарат.=

Меры предостороk= 8;ности, связанные с периндоприl= 3;ом

Каш= 077;ль. Сообщ&#= 1072;ли о возникновеl= 5;ии сухого кашл= 03; во время тер= 072;пии ингибитораl= 4;и АПФ. Этот кашель является ус = 90;ойчивым и прекращаетl= 9;я после отмен = 99; препарата. В случае появления этого симптома не = 86;бходимо принимать в = 86; внимание возможностn= 0; его ятрогенной этиологии. Если назнач = 77;ние ингибитора АПФ для лечения пациента необходимо, может быть принято решение о продолжениl= 0; терапии.

= 055;едиатрия. Эффективноl= 9;ть и переносимоl= 9;ть периндоприl= 3;а, отдельно ил = 80; в комбинаци = 80;, у детей и под&#= 1088;остков не установленk= 2;.

Рис= 082; артериальнl= 6;й гипотензии и/или почечн= 086;й недостаточl= 5;ости (при наличии сердечной н = 77;достаточно&#= 1089;ти, дефицита воды и электролитl= 6;в). Значи&#= 1090;ельная стимуляция ренин-ангио = 90;ензин-альдо&= #1089;тероновой системы наб = 83;юдалась во время острого дефицита во = 76;ы и электролитl= 6;в (строгая бессолевая диета или длительное лечение диуретикамl= 0;) у пациентов = 089; низким арте = 88;иальным давлением, при наличии стеноза поч = 77;чных артерий, застойной сердечной н = 77;достаточно&#= 1089;ти или цирроза печени с отеками и асцитом. Блокировка этой систем = 99; ингибитороl= 4; АПФ, особенн= 086; во время первого при = 84;енения и в течение первых 2 недель лечения, может вызва = 90;ь резкое снижение артериальнl= 6;го давления и/или повышение уровня креатинина = 74; плазме кров = 80;, что подтверждаk= 7;т наличие фун = 82;циональной почечной недостаточl= 5;ости. Иногда, хотя и редко, это может возникнуть = 74; любое время = 080; иметь остро = 77; начало. В так&#= 1080;х случаях лечение следует начинать с меньшей доз = 99; с постепенныl= 4; ее увеличениеl= 4;.

Пац= 080;енты пожилого возраста. Перед началом лечения следует проверить ф = 91;нкцию почек и уровень калия в крови. Для сн&#= 1080;жения риска возникновеl= 5;ия внезапной а = 88;териальной гипотензии, особенно пр = 80; наличии дефицита воды или электролитl= 6;в, начальную дозу препарата следует кор = 88;ектировать в зависимостl= 0; от ответа артериальнl= 6;го давления на лечение.

Ате= 088;осклероз. Риск возникновеl= 5;ия артериальнl= 6;й гипотензии существует во всех группах пациентов, н= 086; пациентам с ишемическоl= 1; болезнью сердца или недостаточl= 5;остью мозгового кровообращk= 7;ния препарат следует применять с осторожносm= 0;ью, начиная лечение с низкой дозы.

= 056;еноваскуля&= #1088;ная гипертензиn= 3;. Ле&#= 1095;ением реноваскулn= 3;рной гипертензиl= 0; является реваскулярl= 0;зация. Однак&#= 1086; ингибиторы АПФ могут быть полезными для пациент = 86;в с реноваскулn= 3;рной гипертензиk= 7;й, которые жду = 90; операцию ил = 80; если такая операция невозможна. Препарат Ко-пренелия не следует назначать пациентам с имеющимся с = 90;енозом почечной артерии или = 089; подозрениеl= 4; на него. В таком случа = 77; лечение необходимо начинать в условиях стационара = 89; меньшей доз = 99;, чем рекомендуеl= 4;ая доза.

= 057;ердечная недостаточl= 5;ость/сердеч&#= 1085;ая недостаточl= 5;ость тяжелой сте = 87;ени. Пр&#= 1077;парат Ко‑пренелиn= 3; не следует назначать пациентам с сердечной недостаточl= 5;остью тяжелой степени (IV класса), так как лечение необходимо начинать по = 76; медицински&= #1084; присмотром = 89; уменьшенноl= 1; начальной дозы. Лечени= 077; β‑блокатора= ;ми пациентов с артериальнl= 6;й гипертензиk= 7;й и коронарно = 81; недостаточl= 5;остью прекращать не нужно, необходимо добавить ингибитор АПФ к β-блокатора.

Пац= 080;енты с сахарным диабетом. Препа&#= 1088;ат Ко-пренелия не следует назначать пациентам с инсулинозаk= 4;исимым сахарным диабетом (спонтанная тенденция к повышению уровня кали= 03; в крови), поскольку лечение необходимо начинать по = 76; контролем с = 86; сниженной начальной дозы. У пациентов с сахарным диабетом, ко= 090;орые ранее применяли пероральныk= 7; сахароснижk= 2;ющие средства ил = 80; инсулин, необходимо тщательно контролироk= 4;ать уровень глюкозы в крови, особенно в течение первого месяца лече = 85;ия ингибитороl= 4; АПФ (см. раздел «Взаимодейl= 9;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий»).

Рас= 089;овые особенностl= 0;. Перин&#= 1076;оприл, как и другие ингибиторы АПФ, менее эффективно снижает артериальнl= 6;е давление у пациентов негроидной расы с гипер= 090;ензией, чем у лиц других рас, что, возможно, объясняетсn= 3; низким уровнем ренина в плазме кров = 80; таких больн = 99;х.

Хир= 091;ргическое вмешательсm= 0;во/анестези&#= 1103;. Ингиб&#= 1080;торы АПФ могут вызвать артериальнm= 1;ю гипотензию при проведении анестезии, о= 089;обенно при применении анестетика = 89; гипотензивl= 5;ым потенциалоl= 4;. Поэтому лечение ингибитороl= 4; АПФ длительногl= 6; действия, таким как периндоприl= 3;, по возможностl= 0; рекомендуеm= 0;ся прекратить за 1 сутки до хирургичесl= 2;ого вмешательсm= 0;ва.

Сте= 085;оз аортальногl= 6; или митральногl= 6; клапанов/ги = 87;ертрофичес&#= 1082;ая кардиомиопk= 2;тия. Пацие&#= 1085;там с обструкциеl= 1; выхода из левого желудочка с = 83;едует с осторожносm= 0;ью применять ингибиторы АПФ.

Печ= 077;ночная недостаточl= 5;ость. Редко применение ингибитороk= 4; АПФ ассоциировk= 2;лось с возникнов = 77;нием синдрома, который начинается = 89; холестатич&= #1077;ской желтухи и пр= 086;грессирует к быстрому некрозу печени, иног= 076;а с летальным исходом. Механизм этого синдр = 86;ма неясен. Пациентам, у которых во время прием = 72; ингибитороk= 4; АПФ развилась желтуха с повышением уровня печеночных ферментов, следует прекратить применение ингибитора АПФ и обеспечить соответствm= 1;ющее медицинскоk= 7; наблюдение (см. раздел «Побочные реакции»).

Гип= 077;ркалиемия.= У некоторых пациентов, принимавшиm= 3; ингибиторы АПФ, в том числе периндоприl= 3;, отмечалось увеличение уровня кали= 03; в сыворотке = 082;рови. К факторам риска возникновеl= 5;ия гиперкалиеl= 4;ии относятся почечная не = 76;остаточнос&#= 1090;ь, нарушение функции почек, возра= 089;т более 70 лет, сахарный диабет, инте= 088;куррентные состояния, особенно дегидратацl= 0;я, острая сердечная декомпенсаm= 4;ия, метаболичеl= 9;кий ацидоз и одновременl= 5;ое применение = 89; калийсбереk= 5;ающими диуретикамl= 0; (например, спиронолакm= 0;оном, эплереноноl= 4;, триамтеренl= 6;м, амилоридом), добавками или заменителяl= 4;и соли, содержащимl= 0; калий; или применения других препаратов, связанных с повышением уровня кали= 03; в сыворотке крови (например, гепарина, др= 091;гих ингибитороk= 4; АПФ, антагонистl= 6;в рецепторов ангиотензиl= 5;а II, ацетилсали&= #1094;иловой кислоты в дозе ≥ 3 г/сутки, ингибитороk= 4; ЦОГ-2 и неселективl= 5;ых НПВС, иммуно= 076;епрессивны&= #1093; средств, таких как циклоспориl= 5; или такролимус, триметоприl= 4;). Применение добавок или заменителеl= 1; соли, содержащих калий, калийсбереk= 5;ающих диуретиков, особенно у пациентов с нарушением функции почек, может &#= 1074;ызвать к значительнl= 6;му повышению уровня кали= 03; в сыворотке крови. Гиперкалиеl= 4;ия может вызва = 90;ь серьезную, иногд&= #1072; летальную аритмию. Есл= 080; одновременl= 5;ое применение вышеуказанl= 5;ых лекарственl= 5;ых средств считается уместным, их следует применять с осторожносm= 0;ью и с частым контролем уровня кали= 03; в сыворотке крови (см. раздел «Взаимодейl= 9;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий»).

Меры предостороk= 8;ности, связанные с индапамидоl= 4;

Бал= 072;нс воды и элект= 088;олитов

Уро= 074;ень натрия в крови. Перед началом лечения и впоследствl= 0;и через регулярные промежутки времени следует определять уровень натрия в плазме кров = 80;. Снижение уровня натрия в кро= 074;и вначале может быть бессимптомl= 5;ым, поэтому необходим регулярный мониторинг. = 050;онтроль следует проводить чаще у пациентов пожилого возраста и больных циррозом пе = 95;ени (см. раз= делы «Побочные реакции» и «Передозирl= 6;вка»). Любое лечение диуретикамl= 0; может приве = 89;ти к гипонатриеl= 4;ии, иногда с очень серье = 79;ными последствиn= 3;ми. Гипонатриеl= 4;ия в сочетании = 089; гиповолемиk= 7;й может привести к о= 073;езвоживани&= #1102; и ортостатичk= 7;ской гипотензии. Сопутствуюm= 7;ая потеря ионо = 74; хлора может привести к вторичному компенсатоl= 8;ному метаболичеl= 9;кому алкалозу: частота и выраженносm= 0;ь этого эффек = 90;а незначителn= 0;ны.

Уро= 074;ень калия в кров= 080;. Сниже&#= 1085;ие уровня кали= 03; в крови с возникновеl= 5;ием гипокалиемl= 0;и является основным фа = 82;тором риска при применении тиазидных и = 090;иазидоподо&= #1073;ных диуретиков. Следует изб = 77;гать снижения уровня кали= 03; (< 3,4 ммоль/л) в определеннm= 9;х категорий пациентов высокого риска, таких как пациент = 99; пожилого возраста и/или те, кто недостаточl= 5;о питается, независимо от применения других лека = 88;ственных средств, пациенты с циррозом печени, сопровождаn= 2;щимся отеками и асцитом, пациенты с ишемическоl= 1; болезнью сердца и сердечной недостаточl= 5;остью. В таких случаях гипокалиемl= 0;я повышает кардиотоксl= 0;чность сердечных гликозидов = 80; риск возникновеl= 5;ия нарушений с = 77;рдечного ритма. Пациенты, имеющие удлиненный QT-интервал врожденногl= 6; или ятрогенногl= 6; генеза, такж= 077; относятся к группе риск = 72;. Гипокалиемl= 0;я, как и брадикардиn= 3;, является бл = 72;гоприятным фактором возникновеl= 5;ия нарушений сердечного ритма тяжелой степени, особенно пароксизмаl= 3;ьной желудочковl= 6;й тахикардии типа «пируэт», которая может быть летальной. В= 086; всех случая = 93; необходим более часты = 81; контроль уровня кали= 03; в крови. Первое определениk= 7; уровня кали= 03; в плазме крови следует провести в т= 077;чение первой недели лечения. При пониженном уровне кали= 03; в крови необходимо его откорре = 82;тировать.

Уро= 074;ень кальция в крови. Тиазидные и тиазидоподl= 6;бные диуретики м = 86;гут уменьшать выведение кальция с мочой и приводить к незначителn= 0;ному временному повышению уровня кальция в крови. Значи= 090;ельное повышение уровня кальция в крови может быть связан = 86; с диагностирl= 6;ванным гиперпаратl= 0;реоидизмом. В таких случаях лечение следует прекратить = 80; провести мониторинг функции пар = 72;щитовидных желез.

Уро= 074;ень глюкозы в крови. Контроль уровня глюкозы в крови является оч = 77;нь важным для пациентов с сахарным ди = 72;бетом, особенно пр = 80; пониженном уровне кали= 03;.

Моч= 077;вая кислота. У пациентов с повышенным уровнем мочевой кис = 83;оты в крови возможно увеличение количества приступов подагры.

Фун= 082;ция почек и диур= 077;тики. Тиази&#= 1076;ные и тиазидоподl= 6;бные диуретики н = 72;иболее эффективны, когда функц = 80;я почек в норм= 077; или нарушения незначителn= 0;ны (уровень креатинина = 74; крови < 25 мг/л, то есть 220 мкмоль/л у взрослых). У пациентов пожилого возраста уровень кре = 72;тинина плазмы кров = 80; следует определять по формуле Кокрофта с учетом возраста, ма= 089;сы тела и пола: к&= #1083;иренс креатинина (clcr) =3D (140 – возр= 072;ст) × масса&n= bsp;тела/0,814 × ур = 86;вень креатинина = 74; плазме кров = 80;, где возраст выражен в годах, масса тела – в килограммаm= 3;, уровень креатинина = 74; плазме кров = 80; – в мкмоль/ли&#= 1090;р. Эта формула приемлема для определ = 77;ния уровня креа = 90;инина плазмы кров = 80; у мужчин пожилого во = 79;раста, но для женщи= 085; ее следует адаптироваm= 0;ь путем умножения результата на 0,85. Гиповолk= 7;мия, вызваная потерей вод = 99; и натрия вследствие приема диуретиков = 74; начале лечения, снижает гло = 84;ерулярную фильтрацию, что может привести к повышению уровня мочевины и к= 088;еатинина в крови. Эта транзиторнk= 2;я функционалn= 0;ная почечная недостаточl= 5;ость не имеет побочных последствиl= 1; у пациентов = 089; нормальной функцией почек, но может ухудш = 80;ть имеющуюся почечную недостаточl= 5;ость.

Спо= 088;тсмены. Спорт&#= 1089;мены должны помнить, что этот препар = 72;т содержит действующеk= 7; вещество, которое может показать положительl= 5;ую реакцию при проведении допинг-конт = 88;оля.

Ост= 088;ая миопи&#= 1103; и вторичная закрытоугоl= 3;ьная глаукома. Сульф&#= 1086;намидные лекарственl= 5;ые средства ил = 80; производныk= 7; сульфонамиk= 6;а могут вызвать характерныk= 7; реакции, приводящие = 82; транзиторнl= 6;й миопии и острой закрытоугоl= 3;ьной глаукоме. Нелеченная острая глаукома может приве = 89;ти к необратимоl= 1; потере зрения. Первичное л = 77;чение включает не = 84;едленное прекращениk= 7; приема лекарственl= 5;ого средства. Если внутриглазl= 5;ое давление остается неконтролиl= 8;уемым, может потре = 73;оваться принятие решения о проведении быстрого медицинскоk= 5;о или хирургичесl= 2;ого лечения. К факторам риска развития ос = 90;рой закрытоугоl= 3;ьной глаукомы могут прина = 76;лежать наличие в анамнезе аллергии на сульфонамиk= 6; или пеницил = 83;ин.

Применение в период беременносm= 0;и или кормлен = 80;я грудью.
Бер= 077;менность

П = 88;епарат противопокk= 2;зано применять беременным или женщина = 84;, планирующиl= 4; беременносm= 0;ь.

Предост= ;ережения, связанные с периндоприl= 3;ом

Убедитель = 85;ых эпидемиолоk= 5;ических доказательl= 9;тв тератогеннl= 6;го риска при применении ингибитороk= 4; АПФ в течени= 077; I триместра беременносm= 0;и нет; однако нельзя исключать небольшое повышение этого риска. Если продолжениk= 7; лечения ингибитораl= 4;и АПФ считается о = 73;язательным, пациенток, которые планируют беременносm= 0;ь, необходимо перевести н = 72; альтернатиk= 4;ные антигипертk= 7;нзивные препараты, имеющие под = 90;вержденные данные о безопасносm= 0;и при примене = 85;ии в период беременносm= 0;и. Если в перио= 076; лечения подтверждаk= 7;тся беременносm= 0;ь, лечение инг = 80;биторами АПФ следует немедленно прекратить = 80; при необходимоl= 9;ти заменить другим лека = 88;ственным средством, разрешенныl= 4; для примене = 85;ия беременным. = 048;звестно, что прием ингибитороk= 4; АПФ в течени= 077; II триместра беременносm= 0;и оказывает токсическоk= 7; влияние на плод (снижен= 080;е функции почек, маловодие, замедление формированl= 0;я костной ткани череп = 72;) и на организ= 084; новорожденl= 5;ого ребенка (почечная недостаточl= 5;ость, артериальнk= 2;я гипотензия, гиперкалиеl= 4;ия). Если же ингибиторы АПФ применяли в = 86; II и III триместрах беременносm= 0;и, рекомендуеm= 0;ся ультразвукl= 6;вое обследованl= 0;е функции почек и строения черепа новорожденl= 5;ого. За новорожденl= 5;ыми, чьи матери в период беременносm= 0;и принимали ингибиторы = 40;ПФ, следует наблюдать для своевременl= 5;ого выявления и коррекции артериальнl= 6;й гипотензии.

Предост= ;ережения, связанные с индапамидоl= 4;

Данные по применению индапамида беременным женщинам отсутствуюm= 0; или ограничены (= 084;енее 300 случаев). Следствием длительногl= 6; применения тиазидных диуретиков = 74; III триместре беременносm= 0;и может быть снижение объема цирк = 91;лирующей крови беременной женщины и маточно-пла = 94;ентарного кровенаполl= 5;ения, что может пр= 080;вести фетоплаценm= 0;арную ишемию и задержку развития плода. Исследованl= 0;я на животных не выявили прямого или опосредоваl= 5;ного токсическоk= 5;о воздействиn= 3; на репродук = 90;ивность. В качестве меры пресечения желательно избегать применения индапамида = 74; период беременносm= 0;и.

i= 0;ормление грудью

Применени = 77; препарата Ко-пренелия противопокk= 2;зано в период кормления грудью.

Предост= ;ережения, связанные с периндоприl= 3;ом

Примен = 77;ние периндоприl= 3;а в период кор= 084;ления грудью не рекомендуеm= 0;ся в связи с отсутствиеl= 4; данных. Следует отдать пред = 87;очтение альтернатиk= 4;ному лечению с до= 082;азанным профилем безопасносm= 0;и, особенно в период кормления грудью новорожденl= 5;ого или недоношеннl= 6;го младенца.=

Предост= ;ережения, связанные с индапамидоl= 4;

Данных о проникновеl= 5;ии индапамида/ = 84;етаболитов в грудное молоко недостаточl= 5;о. Могут развиться гиперчувстk= 4;ительность к производныl= 4; сульфонамиk= 6;ов и гипокалие = 84;ия. Риск для новорожденl= 5;ых/младенце&#= 1074; исключать нельзя. Индапамид о = 90;носится к тиазидопо = 76;обным диуретикам, применение которых в пе= 088;иод кормления грудью связывают с уменьшениеl= 4; или даже подавлениеl= 4; лактации. Индапамид противопокk= 2;зан в период кормления грудью.

j= 0;ертильност= 100;

Предост= ;ережения, одинаковые для периндоприl= 3;а и индапамид = 72;

Исследова = 85;ия репродуктиk= 4;ной токсичностl= 0; показали от = 89;утствие влияния на фертильносm= 0;ь самцов и сам= 086;к животных. Влияния на фертильносm= 0;ь человека не ожидается.=

Способност= ь влиять на скорость= реакции при упра= влении автотран&= #1089;портом или д= 088;угими механизм&= #1072;ми.

Два действующиm= 3; вещества пр = 80; применении отдельно ил = 80; в комбинаци = 80; в виде препарата К = 86;‑прене= 083;ия не влияют на способностn= 0; управлять автотранспl= 6;ртом или другими механизмамl= 0;, но у некоторых пациентов могут возни = 82;ать индивидуалn= 0;ные реакции, связанные с = 86; снижением артериальнl= 6;го давления, особенно в начале лечения или при одновременl= 5;ом применении = 89; другими ант = 80;гипертензи&#= 1074;ными препаратамl= 0;. Как следств = 80;е, способностn= 0; управлять автотранспl= 6;ртом или работат= 00; с другими механизмамl= 0; может ухудшиться.

Способ применения = 80; дозы.

Для перора= 083;ьного применения.

Ко-п&#= 1088;енелия, таблетки 4 мг/1= ,25 мг, l= 7;оказаны пациентам, у которых артериальнl= 6;е давление соответствk= 7;нно не регулиру = 77;тся монотерапиk= 7;й только периндоприl= 3;ом. Обычная доз = 72; составляет 1&nb= sp;таблетку препарата Ко-пренелия, 4 мг/1,25 мг в сутк = 80; в виде однократноk= 5;о дозированиn= 3;, желательно = 91;тром перед приемом пищ = 80;.

По возможностl= 0; рекомендуеm= 0;ся индивидуалn= 0;ное титрование дозы по компонентаl= 4;.

Дозировку препарата Ко-пренелия 4 мг/1,25 мг следует назначать, когда артериальнl= 6;е давление не регулируетl= 9;я меньшими дозами комбинировk= 2;нных препаратов периндоприl= 3;а/индапамид&#= 1072;.

При наличи= 080; клиническиm= 3; показаний принимаетсn= 3; решение о непосредстk= 4;енном переходе от монотерапиl= 0; периндоприl= 3;ом к приему таблеток препарата Ко-пренелия 4 мг/1,25 мг.

Ко-п&#= 1088;енелия, таблетки 8 мг/2= ,5 мг, l= 7;оказаны для лечения артериальнl= 6;й гипертензиl= 0; как замена у пациентов, уже принима= 02;щих периндоприl= 3; и индапамид параллельнl= 6; в тех же дозах. Обычная доз = 72; составляет 1 таблетку препарата Ко-пренелия, 8 мг/2,5 мг в суткl= 0; однократно, желательно утром перед приемом пищ = 80;.

Максималь = 85;ая суточная доза составляет 1 таблетка препарата Ко-пренелия, 8 мг/2,5 мг.

Особенн= ;ые категории пациентов<= /span>

Пац= 080;енты пожилого возраста (см. разд= 077;л «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;). Пацие&#= 1085;там пожилого возраста следует опр = 77;делить уровень кре = 72;тинина плазмы кров = 80; с учетом возраста, ма= 089;сы тела и пола. Лечение пациентов пожилого возраста можно начинать пр = 80; нормальной функции почек и посл= 077; учета ответ = 72; артериальнl= 6;го давления на терапию.

Нар= 091;шение функции почек (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;). При наличии нарушений функции почек тяжел = 86;й и средней степени (клиренс креатинина <= 60 мл/мин) лечение препаратом противопокk= 2;зано.

Пациен = 90;ам с нарушение = 84; функции почек средн = 77;й степени (клиренс креатинина 30–60 мл/мин) рек = 86;мендуется начинать лечение с по= 076;бора соответствm= 1;ющего дозированиn= 3; компонентоk= 4; в виде комбинации монопрепарk= 2;тов.

Пациен = 90;ы с клиренсом креатинина X= 05; 60 мл/мин не требуется коррекции дозы.

Обычно = 77; медицинскоk= 7; наблюдение должно вклю = 95;ать частый мониторинг уровня креатинина = 80; калия в плазме кров = 80;.

Нар= 091;шение функции печени (см. разделы «Пр = 86;тивопоказа&#= 1085;ия», «Особенносm= 0;и применения&raqu= o; и «Фармакок = 80;нетика»). При наличии нарушений функции печени тяже = 83;ой степени лечение противопокk= 2;зано. Пациенты с нарушениямl= 0; функции печени средней степени не требуют кор = 88;екции дозы.

<= /o:p>

Дети. <= /p>
Препарат Ко-пренелия не следует применять для лечения детей и подростков. Безопасносm= 0;ь и эффе&#= 1082;тивность применения периндоприl= 3;а тертбутилаl= 4;ина/индапам&#= 1080;да педиатричеl= 9;ким пациентам не установленm= 9;. Данные отсутствуюm= 0;.

Передозир = 86;вка.

Симптом= ;ы. В случае передозироk= 4;ки наиболее ча = 89;той побочной реакцией является артериальнk= 2;я гипотензия, которая иногда може = 90; сопровожда&= #1090;ься тошнотой, рвотой, судорогами, головокружk= 7;нием, сонливостьn= 2;, спутанностn= 0;ю сознания, олигурией, которая может прогр = 77;ссировать до анурии (вследствие гиповолемиl= 0;), а также цирк= 091;ляторным шоком. Могут возникнуть нарушения водно-элект = 88;олитного баланса (снижение уровня кали= 03; и натрия в плазме крови), почечная недостаточl= 5;ость, гипервентиl= 3;яция, тахикардия, учащенное сердцебиенl= 0;е (пальпитаци= 03;), брадикардиn= 3;, тревожностn= 0;, кашель.

Лечение= ;. Меры первой помощи включают быстрое выв = 77;дение препарата и = 79; организма – промывание желудка и/ил= 080; прием активироваl= 5;ного угля, после этого следует нормализовk= 2;ть водно-элект = 88;олитный баланс в условиях стационара. = 042; случае возникновеl= 5;ия значительнl= 6;й артериальнl= 6;й гипотензии пациенту нужно приня = 90;ь горизонталn= 0;ное положение с низким изголовьем. = 042; случае необходимоl= 9;ти следует провести внутривеннl= 6;е введение изотоничесl= 2;ого раствора натрия хлорида или = 087;рименить любой друго = 81; способ восстановлk= 7;ния объема кров = 80;. Периндоприl= 3;ат, активная форма периндоприl= 3;а, может быть удален из организма с помощью гемодиализk= 2; (см. раздел «Фармакокиl= 5;етика»).

Побочные реакции.

Применение периндоприl= 3;а ингибирует ренин-ангио = 90;ензин-альдо&= #1089;тероновую систему и способствуk= 7;т уменьшению потери кали= 03; в плазме крови, обусл= 086;вленной индапамидоl= 4;. У 6 % пациентов, к= 086;торые лечатся препаратом Ко-Пренелия, возникает гипокалиемl= 0;я (уровень калия <3,4 ммол= 100;/л).

Ча = 97;е всего сообщалось = 86; возникновеl= 5;ии таких побочных реакций:

- связанные = 089; периндоприl= 3;ом: головокружk= 7;ние, головная боль, парестезии, дисгевзия, нарушение зрения, вертиго, зво= 085; в ушах, артериальнk= 2;я гипотензия, кашель, одышка, боли в животе, зап&#= 1086;р, диспепсия, диарея, тошнота, рвота, зуд, сы&= #1087;ь, судороги мышц и астения;

- связанные = 089; индапамидоl= 4;: реакции гиперчувстk= 4;ительности, в основном дерматологl= 0;ческие, у пациентов со склоннос = 90;ью к аллергичесl= 2;им и астматичесl= 2;им реакциям, и макулопапуl= 3;езные высыпания.=

Во время лечения препаратом могут наблю = 76;аться нижеприведk= 7;нные побочные эффекты, которые по частоте рас = 87;ределены следующим образом: оче= 085;ь часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, <1/10= 0), редко (≥ 1/10000, < 1/1000), о= чень редко (< 1/10000), частота неи = 79;вестна (не может быть определена согласно им = 77;ющейся информации).

Инфекци = 80; и инвазии: ри&#= 1085;ит (очень редко - периндоприl= 3;).

Со стороны системы крови и лимфатичесl= 2;ой системы: эозl= 0;нофилия (нечасто* - периндопрl= 0;л); агранулоциm= 0;оз (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (очень редко - периндоприl= 3; и индапамид); апластичесl= 2;ая анемия (очен= 100; редко = - ин&#= 1076;апамид); панцитопенl= 0;я (очень редко - периндоприl= 3;); лейкопения (= 086;чень редко = - периндоприl= 3; и индапамид); нейтропениn= 3; (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (очень редко - периндоприl= 3;); гемолитичеl= 9;кая анемия (очен= 100; редко = - периндоприl= 3; и индапамид); тромбоцитоl= 7;ения (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (очень редко - периндоприl= 3; и индапамид).

Со стороны иммунной системы: = ги= 087;ерчувствит&= #1077;льность (главным образом дер = 84;атологичес&#= 1082;ие реакции у пациентов, с= 082;лонных к развитию а= 083;лергически&= #1093; и астматичесl= 2;их реакций) (часто = - ин&#= 1076;апамид).

Со стороны обмена веществ и метаболизмk= 2;: = 75;ипогликеми&#= 1103; (см. разделы «Особенносm= 0;и применения&raqu= o; и «Взаимодейl= 9;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий») (нечасто* - периндоприl= 3;); гиперкалиеl= 4;ия, оборотная при отмене препарата (с= 084;. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (нечасто* - периндоприl= 3;); гипонатриеl= 4;ия (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (нечасто* - периндоприl= 3;, частота неи = 79;вестна - индk= 2;памид); гиперкальцl= 0;емия (очень редко - индапа= 084;ид); снижение уровня кали= 03; в крови до состояния гипокалиемl= 0;и, в частности серьезной у некоторых пациентов группы высокого риска (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (частота неи= 079;вестна - индk= 2;памид).

Со стороны пси = 93;ики: из&#= 1084;енения настроения (= 085;ечасто - периндоприl= 3;); нарушения сна (нечасто - периндоприl= 3;); спутанностn= 0; сознания (оч= 077;нь редко = - периндоприl= 3;).

Со стороны нервной системы: = го= 083;овокружени&= #1077; (часто = - периндоприl= 3;); головная бо = 83;ь (часто = - периндоприl= 3;, редко = - ин&#= 1076;апамид); парестезия (часто = - периндоприl= 3;, редко = - ин&#= 1076;апамид); дисгевзия (часто = - периндоприl= 3;); сонливость (нечасто* - периндоприl= 3;); обморок (нечасто* - периндоприl= 3;, частота неи = 79;вестна - индk= 2;памид); вследствие чрезмерной артериальнl= 6;й гипотензии = 91; пациентов группы высокого риска возможно возникновеl= 5;ие инсульта (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (очень редко - периндоприl= 3;); в случае печеночной недостаточl= 5;ости возможно возникновеl= 5;ие печеночной энцефалопаm= 0;ии (см. разделы «&= #1055;ротивопока= ;зания» и «Особенно = 89;ти применения&raqu= o;) (частота неи= 079;вестна - индk= 2;памид).

Со стороны органов зрения: = на= 088;ушение зрения (част= 086; - периндоприl= 3;, частота неи = 79;вестна - индk= 2;памид); миопия (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (частота неи= 079;вестна - индk= 2;памид); нечеткость зрения (частота неи= 079;вестна - индk= 2;памид).

Со стороны органов слу = 93;а и вестибулярl= 5;ого аппарата: = 74;ертиго (часто = - периндоприl= 3;, редко = - ин&#= 1076;апамид); звон в ушах (часто = - периндоприl= 3;).

Со стороны сер = 76;ца: паль = 87;итации (нечасто* - периндоприl= 3;); тахикардия (нечасто* - периндоприl= 3;); стенокардиn= 3; (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (очень редко - периндоприl= 3;); аритмия (в том числе брадикардиn= 3;, желудочковk= 2;я тахикардия, фибрилляциn= 3; предсердий) (&#= 1086;чень редко = - периндоприl= 3; и индапамид); в&#= 1089;ледствие чрезмерной артериальнl= 6;й гипотензии = 91; пациентов группы высокого риска возможно возникновеl= 5;ие инфаркта миокарда (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (очень редко - периндоприl= 3;); пароксизмаl= 3;ьная желудочковk= 2;я тахикардия типа «пируэт» (потенциаль = 85;о летальная) (с&#= 1084;. разделы «Особенносm= 0;и применения&raqu= o; и «Взаимодейl= 9;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий») (частота неизвестна - индапа= 084;ид).

С= ;о стороны сосудов: а= ;ртериальна= 03; гипотензия (= 080; проявления, связанные с гипотеизиеl= 1;) (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (часто = - периндоприl= 3;, очень редко = - ин&#= 1076;апамид); васкулит (нечасто* - периндоприl= 3;).

Со стороны дыхательноl= 1; системы, органов гру = 76;ной клетки и средостениn= 3;: = 82;ашель (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (часто = - периндоприl= 3;); одышка (част= 086; - периндоприl= 3;); бронхоспазl= 4; (нечасто - периндоприl= 3;); эозинофильl= 5;ая пневмония (о= 095;ень редко = - периндоприl= 3;).

Со стороны жел = 91;дочно-кишеч&= #1085;ого тракта: = бо= 083;ь в абдоминал= 00;ний области (часто = - периндоприl= 3;); запор (часто - периндоприl= 3;, редко = - ин&#= 1076;апамид); диарея (част= 086; - периндоприl= 3;); диспепсия (часто = - периндоприl= 3;); тошнота (часто = - периндоприl= 3;, редко = - ин&#= 1076;апамид); рвота (часто - периндоприl= 3;, нечасто - индапа= 084;ид); сухость во рту (нечасто - периндоприl= 3;, редко = - ин&#= 1076;апамид); панкреатит (= 086;чень редко = - периндоприl= 3; и индапамид).

Со стороны гепатобилиk= 2;рной системы: = ге= 087;атит (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (очень редко - периндоприl= 3;, частота неи = 79;вестна - индk= 2;памид); нарушение функции печени (очен= 100; редко = - ин&#= 1076;апамид).

Со стороны кож = 80; и подкожной клетчатки:= = 79;уд (часто = - периндоприl= 3;); сыпь (часто - периндоприl= 3;); макулопапуl= 3;езная сыпь (часто - индапа= 084;ид); крапивница (= 089;м. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (нечасто - периндоприl= 3;, очень редко = - ин&#= 1076;апамид); ангионевроm= 0;ический отек (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (нечасто - периндоприl= 3;, очень редко = - ин&#= 1076;апамид); пурпура (нечасто - индапа= 084;ид); гипергидроk= 9; (нечасто - периндоприl= 3;); реакции фоточувствl= 0;тельности (нечасто* - периндоприl= 3;, частота неи = 79;вестна - индk= 2;памид); пемфигоид (нечасто* - периндоприl= 3;); усиление симптомов псориаза (ре= 076;ко* - периндоприl= 3;); мультиформl= 5;ая еритема (оче= 085;ь редко = - периндоприl= 3;); токсическиl= 1; эпидермальl= 5;ый некролиз (оч= 077;нь редко = - ин&#= 1076;апамид); синдром Сти = 74;енса-Джонсо = 85;а (очень редко - индапа= 084;ид).

Со стороны опорно-двиг = 72;тельной системы и со= 077;динительно&= #1081; ткани: судо= ;роги мышц (часто - периндоприl= 3;); возможно ухудшение существующk= 7;й острой сист = 77;мной красной волчанки (ча= 089;тота неизв= 077;стна = - индапамид); артралгия (нечасто* - периндоприl= 3;); миалгия (нечасто* - периндоприl= 3;).

Со стороны мочевыделиm= 0;ельной системы: почk= 7;чная недостаточl= 5;ость (нечасто - периндоприl= 3;); острая почечная недостаточl= 5;ость (очень редко = - пе&#= 1088;индоприл и индапамид).

Со стороны репродуктиk= 4;ной системы и молочных желез: эректи = 83;ьная дисфункция (нечасто - периндоприl= 3;).

Об= 097;ие нарушения и реакции в месте введения: астения (часто = - периндоприl= 3;); боль в груди (нечасто* - периндоприl= 3;); недомоганиk= 7; (нечасто* - периндоприl= 3;); периферичеl= 9;кий отек (нечаст= 086;* - периндоприl= 3;); пирексия (нечасто* - периндоприl= 3;); усталость (р= 077;дко - индk= 2;памид).

Результат= 099; лабораторнm= 9;х исследованl= 0;й: = 87;овышение уровня мочевины в крови (нечас= 090;о* - периндоприl= 3;); повышение уровня креатинина = 74; крови (нечас= 090;о* - периндоприl= 3;); повышение уровня билирубина = 74; крови (редко - периндоприl= 3;); повышение уровня печеночных ферментов (р= 077;дко - периндоприl= 3;, частота неизвестна - индапа= 084;ид); снижение уровня гемоглобинk= 2; и гематокри = 90;а (см. раздел «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;) (очень редко - периндоприl= 3;); повышение уровня глюк = 86;зы в крови (част&#= 1086;та неизвестна - индапа= 084;ид); повышение уровня мочевой кислоты в крови (часто= 090;а неизвестна - индапа= 084;ид); удлинение интервала QT на ЭКГ (см. разделы «Особенносm= 0;и применения&raqu= o; и «Взаимодейl= 9;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий») (частота неи= 079;вестна - индk= 2;памид).

Поврежд = 77;ния, отравления = 80; осложнения при проведе = 85;ии процедур: па= 076;ение (нечасто* - периндоприl= 3;).

* Часто= 090;а проявлений побочных реакций, выя= 074;ленных с помощью спонтанных сообщений, рассчитаннk= 2;я по данным клиническиm= 3; исследованl= 0;й.=

Пр= 080; применении других ингибитороk= 4; АПФ сообщал = 80; о случаях возникновеl= 5;ия синдрома нарушения секреции антидиуретl= 0;ческого гормона (СНС= 040;ДГ). Поэтому можно расцениватn= 0; СНСАДГ как вероятное осложнение, связанное с применениеl= 4; ингибитороk= 4; АПФ, в том числе перин = 76;оприла, с частотой возникновеl= 5;ия очень редко.

Отчет о подозреваеl= 4;ых побочных реакциях<= /u>

Отчет о подозреваеl= 4;ых побочных реакциях в пострегистl= 8;ационный период лекарственl= 5;ого средства является важным. Это позволяет в = 77;сти непрерывныl= 1; мониторинг соотношениn= 3; польза/риск применения препарата. Специалистm= 9; в области здравоохраl= 5;ения обязаны соо = 73;щать через национальнm= 1;ю систему отч = 77;тности о любых случаях подозреваеl= 4;ых побочных реакций.

Срок годности. 3 года о= т даты изготовленl= 0;я in bulk.

Усл= 086;вия хранения.

таб= ;летки 4 мг/1,25 мг: В оригинальнl= 6;й упаковке пр = 80; температурk= 7; не выше 30 ˚С.

Хранить в недоступноl= 4; для детей месте.

таб= ;летки 8 мг/2,5 мг: Для лекарственl= 5;ого препарата н = 77; требуются с = 87;ециальные условия хранения. Хранить в ор= 080;гинальной упаковке. = Храни= 090;ь в недоступноl= 4; для детей месте.

= 59;паковка.

= По 10 таблеток у блистере; по 3 блистера в пачке.

Кат= 077;гория отпуска. По рецепту.

=

Про= 080;зводитель. ПАО «Киевмедпрk= 7;парат».

Мес= 090;онахождени&= #1077; производитk= 7;ля и адрес мест= 072; осуществлеl= 5;ия его деятель = 85;ости.

01032, Украина, г. = Киев, ул. Саксаганскl= 6;го, 139.