ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу=

ЕКСОПОН

(EXOPON)

Склад:

діюча речовина: парацетамол;

1 мл розчину містить 10 мг парацетамолу;

допоміжні речовини: гідро= ксипропілбетадекс, динатрію едетат, на= трію хлорид, натрію дигідрофосфат дигідрат, динатрію гідрофосфат дигідрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для = інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або злегка жовтуватий розчин.

Фармакотерапевтична група. Аналгети= ки та антипіретики. Код АТХ N02B E= 01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Точний механізм знеболювальних та жарознижувальних властивостей парацетамолу ще не встановлений, він може включати центральну та периферичну дії.

Парацетамол забезпечує полегшення болю через 5−10 хвилин після введення. Пік знеболювального ефекту досягається протягом 1 години, а тривалість цього ефекту зазвичай становить 4−6 годин.

Парацетамол знижує температуру тіла протягом 30 хвилин після введення, жарознижувальний ефект триває протягом щонайменше 6 годин.

Фармакокінетика.

Дорослі.

Всмоктування.

Після одноразового застосування до 2 г та після повторного застосування упродовж 24 годин фармакокінет= ика парацета= молу лінійна.

Біодоступність після внутрішньовенної інфузії 1 г парацетамолу така ж сама, як і після введення 2 г пропацетамолу (що містить 1 г парацетамолу). Максимальна концентрація (C_max) у плазмі крові досягається наприкінц= і інфузійного введення тривалістю 15 хвилин 1 г парацетамолу і становить 30 мкг<= /span>/мл.

Розподіл.

Об’єм розподілу парацет= амолу становить приблизно 1 л/кг. Парацетамол слабко зв’язується з білками плазми крові. Після введення 1 г парацетамолу значний рівень концентрації (приблизно 1= ,5 мкг/мл) був встановлений у спинномозковій рідині через 20 хвилин після інфузії.

Метаболізм.

Парацетамол значною мірою = метаболізується у печінці, проходячи два основних шля= хи: кон’югація глюкуронової кислоти та кон’югація сірчаної кислоти. Останній шлях швидко насичується при дозах, які перевищую= ть терапевтичні. Незначна частина (менше 4 %) метабо= лізується цитохромом Р₄₅₀ з утворенням проміжного метаболіту (N‑= ;ацетилбензохіноніміну), який у нормальних умовах швид= ко нейтралізується відновленим глютатіоном і вивод= иться зі сечею після зв’язування з цистеїном і меркаптопурин= овою кислотою. Однак при масивному отруєнні кількість цього токсичного метаболіту зростає.

Виведення.

Метаболіти парацетамолу= виводяться головним чином зі сечею. 90 % введеної дози виводиться прот= ягом 24 годин, переважно у вигляді глюкуроніду (60&#= 8209;80 %) і сульфату (20‑30 %). Менше 5 % виводиться у незміненому ст= ані. Період напіввиведення становить 2,7 години, заг= альний кліренс – 18 л/год.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну 10‑30 мл/хв) виведення парацетам= олу дещо уповільнене, а період напіввиведення стано= вить від 2 до 5,3 години. Швидкість виведення глюкуронідів<= /span> та сульфатів у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю втричі повільніша, ніж у здорових добровольців. Таким чином, пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) мінімальний інтерв= ал між введеннями слід збільшити до 6 годин.

Пацієнти літнього віку.

Фармакокінетика та метаболізм парацетамолу у пацієнтів літнього віку не змінені. Коригування дози не потрібне.

Клінічні характеристики.

Показання.

Короткочасне лікування больового синдрому середньої інтенсивності, особливо у післяопераційний період, та короткочасне лікування гіпертермічних реакцій, коли внутрішньовенне застосування є клінічно обґрунтованим або інші способи застосування неприйнятні.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до парацетамолу або до інших компонентів лікарського засобу.

Тяжка гепатоцелюлярна недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій.

Пробенецид спричиняє майже подвійне зниження кліренсу парацетамолу шляхом інгібування його кон'югації з гл= юкуроновою кислотою. У випадку застосування парацетамолу одночасно з пробенецидом необхідно розглянути доцільність зниження дози парацетамолу.<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-bidi-font-= family: Calibri;mso-fareast-language:UK'>

Саліциламід може подовжувати період напіввиведення парацетамолу.

Необхідно бути обережним у випадках застосування п= арацетамолу одночасно з речовинами, що індукують ферменти (див. розділ «Передозування»)= .

Одночасне застосування парацетамолу (4 г на= добу протягом щонайменше 4 днів) з пероральними антикоагулянтами може призвести = до незначних змін показників міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). У цьому випадку підвищений контроль показників МНВ слід проводити протягом періоду одночасного застосування, а також протягом 1 тижня після припинення лікування парацетамолом.

При одночасному застосуванні з гормональними контрацептивами пришвидшує= ться виведення парацетамолу з організму і можливе зм= еншення його аналгетичної дії. Антиконвульсанти (фенітоїн, фенобарбітал, метилфен= обарбітал, примідон) зменшують біодос= тупність парацетамолу та посилюють гепатотоксичність.

При одночасному застосуванні з левоміцетином можливе посилення токсично= сті левоміцетину, можливо, через пригнічення його метаболізму в печінці.=

При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно підвищується виведення л= амотриджину з організму.

При одночасному застосуванні з метоклопрамідом або домперидоном можливе збільшення абсорбції <= span class=3DSpellE>парацетамолу в тонкому кишечнику.

При одночасному застосуванні з рифампіцином можливе збільшення кліренсу парацетамолу внаслі= док підвищення його метаболізму в печінці.

Є повідомлення про можливе підвищення токсичності = зидовудину (нейтропенія, гепатотоксичність) при одночасному застосуванні з парацетамолом.

При одночасному застосуванні парацетамолу з= флуклоксациліном слід дотримуватися обережності, оскі= льки одночасний прийом був пов’язаний з метаболічним ацидозом зі збільшеним аніо= нним проміжком, особливо у пацієнтів із факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

Особливості застосування.

Ризик медичних помило= к!

Щоб уникнути помилок дозування через невідповідність між міліграмами (мг) і мілілітрами (мл), необхідно ретельно розраховувати до= зи при призначенні та введенні лікарського засобу. Помилки можуть призвести до випадкового передозування і навіть до летального наслідку.

Рекомендується використову= вати відповідну аналгетичну пероральну терапію, як тільки цей шлях введення стане можливим.

Щоб уникнути ризику передозування, слід перевірити, чи інші введені лікарські засоби не містять= парацетамолу або пропацетамолу.

Застосування лікарського засобу в дозах, що перевищують рекомендовані, спричиняють ризик серйозного ураження печінки. Клінічні ознаки і симптоми ураження печінки (у тому числі= фульмінантний гепатит, печінкова недостатність, холестатичний гепатит, цитолітич= ний гепатит) зазвичай спостерігаються тільки в перші 2 дні після введення лікарського засобу, причому пік вираженості заз= вичай проявляється через 4‑6 днів. Лікування антидотом повинно бути проведе= не якнайшвидше (див. розділ «Передозування»).

Щодо усіх розчинів для інфузії у скляних флаконах, слід пам’ятати про необхідність моніторингу процедури, особливо при завершенні інфузії.

Парацет= амол слід призначати з обережністю пацієнтам при:

= -      =    печінково-клітинній недостатності;

= -      =    тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв (див. розділи «Фармакокінетика» і «Спосіб застосування та дози»));

= -      =    хронічному алкоголізмі;

= -      =    хронічному недоїданні (низькі запаси глутатіону в печінці);

= -      =    зневодненні.

Важлива інформація про допоміжні речовини

Цей лікарський засіб місти= ть менше 1 ммоль натрію (23 мг) на 100 мл розчину, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування гру= ддю.

Вагітність. Значна кількість даних щодо застосування лікарського засобу вагітним жінкам підтверджує відсутність мальформативного ефекту або фетальної/неонатальної токсичності.<= /span>

Епідеміологічні дослідження розвитку нервової системи у дітей, які піддавалися внутрішньоутробному впливу парацетамолу, не дають переконливих результатів. Репродуктивних досліджень з внутрішньове= нною формою парацетамолу на тваринах не проводили. О= днак дослідження з пероральною формою не продемонстрували вад розвитку та фетотоксичних ефектів. Однак пар= ацетамол слід застосовувати у період вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини та у випадку клініч= ної необхідності. У цьому випадку його слід використовувати у найнижчій ефектив= ній дозі, протягом найкоротшого періоду часу і при найменшій частоті застосуван= ня.

Період годування груддю. Після пероральн= ого застосування парацетамол е= кскретується у грудне молоко в невеликих кількостях. Не було відзначено жодних побічних ефектів у дітей при застосуванні парацетамолу в період годування груддю. Отже, парацетамол можна застосовувати жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керува= нні автотранспортом або іншими механізмами.

Суттєвий вплив відсутній.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб ЕКСОПОН застосовувати внутрішньовенно.

Флакон по 100 мл призначений для дорослих та дітей з масою ті= ла більше 33 кг.

<= /span>

Дозування:

Дозуван= ня залежить від маси тіла пацієнта (дивись таблицю нижче).
Таблиця 1

Маса тіла пацієнта

Одноразова доза

Об’єм на один прийом

Максимальний об’єм лікарського засобу (10 мг/мл) на один прийом відповідно до верхніх меж маси тіла= для групи (мл)**<= /p>

Максимальна добова доза *

> 33 кг – ≤ 50кг

15 мг/кг

1,5 мл/кг

75 мл

60 мг/кг, не перевищуючи 3 = ;г

> 50 кг, при наявності факторів ризику розвитку гепатотоксичн= ості

1 г

100 мл

100 мл

3 г

> 50 кг, при відсутності факторів ризику розвитку

гепатотоксичності<= o:p>

1 г

100 мл

100 мл

4 г

^*Максимальна добова доза: максимальна добо= ва доза призначена для пацієнтів, які не отримують інші лікарські засоби, що містять парацетамол, і має бути відповідним чин= ом скоригована у разі прийому таких лікарських засобів.

^**Пацієнти з нижчою масою тіла потребують менших об’ємів.

Мінімал= ьний інтервал між введеннями повинен становити не ме= нше 4 години. Курс лікування зазвичай не перевищує 4 інфузій= протягом 24 годин.

Мінімальний інтерв= ал між прийомами у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня має становити щонайменше 6 годин.

Пацієнти особливих груп.

Пацієнти з нирковою недостатністю тяжкого ступеня<= /o:p>

Призначаючи парацетамол пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв), рекомендується збільшити мінімальний інтервал між прийомами до 6 годин.

Пацієнт= и з гепатоцелюлярною недостатністю, хронічним алкоголізмо= м, пацієнти, які хронічно недоїдають (низькі запаси печінкового глутатіону), пацієнти з дегідратацією.=

Максима= льна добова доза не повинна перевищувати 3 г.

Спосіб застосування

Будьте обережні при призначенні та застосуванні лікарського засобу ЕКСОПОН, щоб уникнути помилок дозування через невідповідність між міліграмами (мг) та мілілітрами (мл), які можуть призвести до випадкового передозування і навіть до летального наслідку. Необхідно ретельно розраховувати дози при призначенні та введенні лікарсько= го засобу. При оформленні рецептів вказуйте загальну дозу в мг, так і загальну дозу в об’ємі.

Розчин= парацетамолу вводити шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 15 хвилин.

Інформ= ація для флакону ємністю 100 мл:

Необхі= дний об’єм препарату слід набирати з флакону за допомогою голки 0,8 мм, тримаючи флакон вертикально необхідно проколоти пробку в спеціально вказаному місці.=

Щодо усіх розчинів для <= span class=3DSpellE>інфузії у скляних флаконах, слід пам’ятати про необхі= дність моніторингу процедури, особливо при завершенні інфузії= , незалежно від способу введення. Моніторинг при завершенні інфузії слід використовувати, зокрема, при центральному внутрішньовенному введенні з метою уникнення повітряної емболії.

Діти.

Не застосовувати дітям з масою тіла менше 33 кг.

Передозування.

Симптоми. Існує ризик ураження печінки (включаючи фульмінантний гепатит, печінкову недостатність, холестатичний гепатит, цитолітич= ний гепатит), особливо в осіб літнього віку, маленьких дітей, пацієнтів із захворюванням печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів із хронічним недоїданням та в осіб зі зниженою ферментативною активністю. У зазначених випадках передозування може бути летальним.

Симптоми з’являються протягом перших 24 годин та проявляються нудотою, блюванням, анорексією, блідістю, болем у животі.

Передозування у дорослих може бути при одноразовому введенні в дозі від 7,5 г, у дітей – у дозі 140 мг/кг маси тіла. При цьому розвивається цитоліз печінки, печінкова недостатність, метаболічний ацидоз, енцефалопатія, що може призвести до коми та летального наслідку пацієнта. Протягом 12−48 годин зростає рівень печінкових трансаміназ (аланінамінотрансфер= ази, аспартатамінотрансферази), лактатдегідрогенази, білірубіну та зменшується рівень протромбіну.

Клінічні симптоми ураження печінки проявляються через 2 доби та досягаю= ть максимуму через 4−6 днів. Дози, що перевищують 20‑25 г, потенці= йно летальні.

Лікування. <= /span>Невідкладні зах= оди:

-=      &n= bsp;    негайна госпіталізація;

-=      &n= bsp;    визначення концентрації парацетамолу у плазмі крові якомога швидше після передозування до початку лікування;

-=      &n= bsp;    внутрішньовенне= або пероральне застосування антидоту, N-ацетилцистеїну (NAC), у разі можливості не пізніше ніж через 10 годин після передозування.= NAC можна застосовувати і пізніше, ніж через 10 годин після передозування, однак лікування має тривати довше;

-=      &n= bsp;    симптоматичне лікування.

Перед початком лікування необхідно провести печінкові тести та повторювати їх кожні 24 години. У більшості випадків рівень печінкових трансаміназ повертається до нормальних показників за один-два тижні з повним відновленням функції печін= ки. В окремих випадках може бути потрібна трансплантація печінки.

Побічні реакції.

Як і у разі застосування інших лікарських засобів, що містять парацетамол, побічні реакції виникали рідко (> 1/10000 ‑&= nbsp;< 1/1000) або дуже рідко (< 1/10000), частота нев= ідома (неможливо оцінити з наявних даних) див. табл. 2.

У клінічних дослідженнях повідомлялося про часті (≥ 1/100&nb= sp;‑ < 1/10) побічні реакції у пацієнтів у місці введення (біль та печіння).

Таблиця 2

Системи органів

Часто

Рідко

Дуже р= ідко

Частота невідома

З боку крові та лімфатичної системи<= o:p>

<= /p>

<= /p>

тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія

=

З боку імунної системи<= o:p>

=

=

реакці= я гіперчутливості*, анафілактичний шок*

=

З боку серцево-судинної системи<= o:p>

<= /p>

артеріальна гіпотензія

=

тахіка= рдія, припливи<= /p>

З боку печінки і жовчовивідних шляхів

<= /p>

підвищення рівня печінкових трансаміназ

=

=

З боку шкіри та підшкірної клітковини

<= /p>

<= /p>

серйоз= ні шкірні реакції ***<= o:p>

висипа= ння*, кропив'янка*<= /p>

Загальні розлади та реакції у місці введен= ня

біль та відчуття печіння<= o:p>

нездужання<= /p>

=

еритем= а, гіперемії, свербіж<= /p>

З боку обміну речовин, метаболізму<= o:p>

<= /p>

<= /p>

метабо= лічний ацидоз з великим аніонним проміжком (HAGMA) **

<= /p>

^*=Повідомляли про дуже рідкісні ви= падки реакцій гіперчутливості у вигляді анафілактично= го шоку, кропив’янки, шкірних висипань, які потреб= ують припинення лікування.

^**У післяреєс= траційний період, при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном; зазвичай, за наявності факторів риз= ику.

^***Повідомляли про дуже рідкісні випадки серйозних шкірних реакцій, які потребують припинення лікування.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутнос= ті ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з= фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua=

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 º= ;С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Парацетамол не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

Упаковка.

По 100 мл розчину у контейнері в захисному пакеті; по 12 контейнерів у захисному пакеті у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ЮНІ-ФАРМА КЛЕОН ЦЕТІС ФАРМАСЬЮТІКАЛ ЛАБОРАТОРІЕС СА.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадж= ення його діяльності.

14-й км Національної дороги 1 Буд. А та Буд. Б, Ка= то Кіфісія Аттика, 14564, Греція.

Маса тіла пацієнта	Одноразова доза	Об’єм на один прийом	Максимальний об’єм лікарського засобу (10 мг/мл) на один прийом відповідно до верхніх меж маси тіла= для групи (мл)**<= /p>	Максимальна добова доза *
> 33 кг – ≤ 50кг	15 мг/кг	1,5 мл/кг	75 мл	60 мг/кг, не перевищуючи 3 = ;г
> 50 кг, при наявності факторів ризику розвитку гепатотоксичн= ості	1 г	100 мл	100 мл	3 г
> 50 кг, при відсутності факторів ризику розвитку гепатотоксичності<= o:p>	1 г	100 мл	100 мл	4 г

Системи органів	Часто	Рідко	Дуже р= ідко	Частота невідома
З боку крові та лімфатичної системи<= o:p>	<= /p>	<= /p>	тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія	=
З боку імунної системи<= o:p>	=	=	реакці= я гіперчутливості, анафілактичний шок	=
З боку серцево-судинної системи<= o:p>	<= /p>	артеріальна гіпотензія	=	тахіка= рдія, припливи<= /p>
З боку печінки і жовчовивідних шляхів	<= /p>	підвищення рівня печінкових трансаміназ	=	=
З боку шкіри та підшкірної клітковини	<= /p>	<= /p>	серйоз= ні шкірні реакції ***<= o:p>	висипа= ння, кропив'янка<= /p>
Загальні розлади та реакції у місці введен= ня	біль та відчуття печіння<= o:p>	нездужання<= /p>	=	еритем= а, гіперемії, свербіж<= /p>
З боку обміну речовин, метаболізму<= o:p>	<= /p>	<= /p>	метабо= лічний ацидоз з великим аніонним проміжком (HAGMA) **	<= /p>