ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування|вживанню| лікарського засобу

АРТИФЛЕКС УЛЬТРА

(ARTIPHLEX ULTRA)

Склад:

діючі речовини: glucosamine, chondroitin sulfate, ibuprofen= ;

1 капсула містить глюкозаміну сульфату натрію хлориду у перерахуванні на глюкозаміну сульфат = 250 мг, хондроїтину сульфату натрію 200 мг, ібупрофену = 100 мг;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, кросповідон, натрію крохмальгліколят (тип А), кислота стеари= нова, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний; оболонка капсули містить: желатин, титану діоксид (Е 171).

= ;

Лікарська форма. Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсу= ли білого кольору. Вміст капсул – суміш, що містить гранули та порошок від біл= ого до майже білого кольору. Допускається наявність агломератів часток. =

На капсулу допускається наносити товарний знак підприємства – ЗТ.

Фармакотерапевтична група.

Комбіновані протизапальні (протиревматичні) засоби. К= од АТX М01В.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цей лікарський засіб стимулює регенерацію хрящової тканини. Чинить протизапальну дію на клітинному рівні, стимулює синтез як ендогенних протеогліканів, так і ендогенної гіалуронової кислоти, знижує катаболічну активність хондроцитів шляхом інгібування деяких ферментів, що руйнують хрящ, таких як колагеназ= а, еластаза, протеоглікіназа<= /span>, фосфоліпаза-А2, = N-ацетилглікозамінідаза тощо, а також ін= гібує формування інших речовин, які можуть ушкоджувати хрящові тканини (in vitro), = таких як супероксидні радикали; активність лізосомальних ферментів.=

Хондроїтин та глюкозамін ефективні у пацієнтів при остеоартрозі.<= /p>
Хондроїтин – один із головних елементів хряща. Він знижує активність запального процесу на ранніх стадіях= і, таким чином, сповільнює дегенерацію хрящової тканини. Сприяє зменшенню болю, поліпшує = функцію суглобів та зменшує потребу у нестероїдних протизапальних засобах (НПЗЗ) при остеоартрозі<= /span> колінних та кульшових суглобів.

Глюкозамін фізіологічно прис= утній у людському організмі та виявляє хондропротекторні властивості. Дослідження in vitro та in= vivo показали, що глюкозамін= у гідрохлорид стимулює синтез фізіологічних глікозаміногліканів та протеоглі= канів хондроцитами та синтез гіа= луронової кислоти синовіоцитами.

Ібупрофен чинить жарознижув= альну, знеболювальну та протизапальну дію. Механізм дії пов’язаний із неселективним блокуванням циклооксигенази (ЦОГ) 1-го та 2-го = типу (основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти), що призводить до зменшення синтезу простагландинів, зниження їх концентрації у цереброспінальній рідині та послаблення збудження центру терморегуляції. Зменшує ранкову скутість, сприяє збільшенню об’єму рухів у суглобах і хребті.

Сумісне застосування гл= юкозаміну та ібупрофену призводить до підвищення рівня аналгетичної активності останнього.

Фармакокінетика.

Після одноразового перорального прийому терапевтичної дози максимальний рівень хондроїтину сульфату в плазмі досягається через 3—4 години. Біодоступність дози, що була застосована перорально, становить 12 %.<= /p>
У крові 85 % хондроїтину та його деполімеризованих похідних зв’язується з декількома протеїнами плазми.

Щонайменше 90 % застосованої дози хондроїтину спочатку метаболізується л= ізосомальними фосфатазами, після чого де= полімеризується гіалуронідазою, β-глю= куронідазою та β-N-ацетилгексозамінідазою у печінц= і, нирках та інших органах.

Хондроїтин та його деполімеризовані похідні виводяться переважно шляхом ниркової екскреції. Період напіввиведення стано= вить від 5 до 15 годин.

Після перорального застосування глюкозаміну= гідрохлорид швидко та майже повністю всмоктується у кишечнику. Фармакокінетика глюкозаміну лінійна = при застосуванні у дозах до 1500 мг 1 раз на добу, а вищі дози не призведуть до= пропорційно вищого збільшення максимальної концентрац= ії глюкозаміну.

Більше 25 % прийнятої дози глюкозаміну пере= ходить з плазми крові до хрящової тканини та синовіальної суглобової мембрани.

Згідно з ефектом першого проходження у печінці більше ніж 70 % глюкозаміну метаболізується до сечовини, вуглекислого газу та води.

Екскретується у незміненому виг= ляді переважно нирками із сечею та частково – з калом. Період напіввиведення становить 68 годин.

Після перорального застосування ібупрофен майже повністю всмоктується зі шлунково-киш= кового тракту. Одночасне вживання їжі затримує всмоктування. = Ібупрофен метаболізується у печінці (90 %). Період напіввиведення становить 2-3 години. 80 % дози виводя= ться із сечею, переважно у вигляді метаболітів.

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування больового синдрому при первинному та вторинному остеоа= ртрозі суглобів кінцівок і міжхребцевих дисків.=

=

Протипоказання. Цей лікарський засіб протипоказаний у таких випадках:

- підвищена індивідуальна чутливість до діючих речовин або до інших інгредієнтів препарату;

- наявність в анамнезі алергічних реакцій (таких як бронхоспазм, астма, риніт або висипання на шкірі, ангіоневротичний<= /span> набряк, кропив’янка, що пов’язані із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ);

- наявність в анамнезі шлунково-кишкової кровотечі або перфорації після застосування НПЗЗ;

- виразкова хвороба шлунка/кровотеча у дани= й час або в анамнезі (два і більше чітких епізодів загострення виразкової хвороби= та кровотеч);

- захворювання зорового нерва;

- порушення гемопоезу;

- тяжка ниркова, серцева або печінкова недостатність;

- фенілкетонурія;

- цереброваскулярні або інші кровотечі;

- цукровий діабет;

- схильність до кровотеч;

- тромбофлебіти.

Протипоказане застосування препарату одночасно з іншими НПЗЗ, у тому чи= слі із селективними інгібіторами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2).

<= /o:p>

Взаємодія з|із| іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Лікарські засоби, при одночасному застосуванні яких із препаратом Артифлекс Ультра, капсули, може спостерігатися взаємодія:

Ібупрофен.

Слід уникати таких комбінацій з = ібупрофеном:

Ацетилсаліцилова кислота

Може призвести до підвищення ризику виникнення побічних ефектів. Допускається за умови, якщо доза ацетилсаліцилової кислоти не вище 75 мг на добу була призначена лікарем.

Інші НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2

Підвищується ризик ерозивно-виразкового ура= ження та шлунково-кишкової кровотечі (див. розділ «Протипоказання»).

Слід застосовувати з обережністю такі комбінації з ібупрофеном:

Циклоспорин

Може підвищуватися ризик виникнення нефротоксичног= о ефекту.

Літій

Підвищується рівень літію у плазмі крові.

Метотрексат у дозах 15 мг/тиж= день або вище

Підвищується концентрація метотрексату та збільшується ризик виникнення токсичних ефектів метотр= ексату.

Антикоагулянти

НПЗЗ можуть посилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин.

Кортикостероїди

Підвищується ризик шлунково-кишкової кровотечі або ульцерації.

Антигіпертензивні та діур= етичні засоби

НПЗЗ можуть зменшити лікувальний ефект цих препаратів.

У деяких пацієнтів із розладами функції нирок (наприклад, у пацієнтів зі зневодненням або у пацієнтів літнього віку з розладами ниркової функції) одночасний прийом інгібіторів ангіотензинперетворюючог= о ферменту (АПФ) або антагоністів ангіотензину ІІ= і агентів, які пригнічують циклооксигеназу, може викликати подальше погіршення ниркової функції, включаючи можливу ниркову недостатніс= ть, які є потенційно оборотними. Можливість такої взаємодії слід розглянути для пацієнтів, які приймають коксиби одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину= ІІ. Отже, цю комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнти повинні отримувати адекватну кількість рідини, і сл= ід розглянути можливість моніторингу функції нирок на початку одночасного лікування та періодично після цього. Діуретики = можуть підвищувати ризик нефротоксичності НПЗЗ.=

Антитромбоцитарні препара= ти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну

Підвищується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.

Серцеві глікозиди<= /i>

НПЗЗ можуть загострити серцеву недостатність, знижувати швидкість клубочкової фільтрації, підвищити рівень глікозидів у крові.

Зидовудин

При одночасному прийомі НПЗЗ із зидовудином підвищується ризик гематологічної токсичності. Існують докази підвищення ри= зику появи гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які застосовують супутнє лікування зидовудином та ібупрофеном.

Міфепристон

НПЗЗ не застосовують раніше ніж через 8—12 діб після застосування міфепристону, оскільки вони знижують його ефективніст= ь.

Такролімус

Можливе підвищення ризику нефротоксичності = при одночасному застосуванні НПЗЗ та такролімусу. <= /span>

Калійзберігаючі діуретики

Може виникати гіперкаліємія.

Алкоголь

Підвищений ризик пошкодження шлунково-кишкового тракту та подовження тривалості кровотечі.

Хінолонові антибіотики

Одночасне застосування НПЗЗ та хінолонових антибіотиків може підвищити ризик виникнення судом.

Препарати групи сульфонілсечовин= и та фенітоїн

Можливе підсилення дії препаратів.

Хондроїтин і глюкозамін.

Тетрациклін

Підвищується всмоктування тетрацикліну зі шлунково-кишкового тракту.

Пеніцилін

Зменшується всмоктування пеніциліну.

Хлорамфенікол

Зменшується абсорбція хлорамфеніколу.

Циклоспорин

Може вплинути на концентрацію циклоспорину в крові.

Фізико-хімічні та фармакокінетичні властиво= сті хондроїтину та глюкозаміну свідчать про низьку потенційну можливість виникнення взаємодій, спеціальні дослідження взаємодії не проводились. Хондроїтин та глюкозамін сумісні з НПЗЗ.

Зафіксовано, що при одночасному застосуванні глюко= заміну та варфарину можливе посилення дії останнього та розвиток кровотечі. Тому при одночасному застосуванні необхідно контролювати параметри згортання крові.

<= /o:p>

Особливості застосування. Слід уник= ати застосування препарату Артифлекс Ультра одночас= но з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, через підвищений ризик виразки чи кровотечі, а також інші побічні реакції. Побічні реакції можна звести до мінімуму, якщо приймати найнижчу ефективну дозу протягом найкорот= шого проміжку часу, необхідного для контролю симптомів.

Про шлунково-кишкову кровотечу, виразку або перфорацію, що можуть мати летальні наслідки та супроводжувались або не супроводжувались попередніми симптомами, повідомлялося для всіх НПЗЗ у будь-який період під час лікування незалежно від наявності в анамнезі тяжких шлунково-кишкових ускладнень.

Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації зростає при підвищенні доз НПЗЗ, при наявності в анамнезі виразки, зокрема ускладненої = кровотечею або перфорацією, а також у пацієнтів літнь= ого віку. Такі пацієнти повинні починати лікування з найнижчої доступної дози. = Для цих хворих слід розглянути можливість комбінованого лікування захисними препаратами (зокрема мізопростолом або інгібіто= рами протонної помпи), так само як і для пацієнтів, яким необхідне одночасне застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських зас= обів, що можуть підвищувати ризик для шлунково-кишкового тракту.

Пацієнти, які мають в анамнезі шлунково-кишкові розлади, особливо паціє= нти літнього віку, повинні повідомляти лікаря про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (зокрема шлунково-кишкову кровотечу), особливо на ранніх стадіях лікування. Слід виявляти обережність при лікуванні пацієнтів, які отримують одночасно препарати, що можуть підвищити ризик виразки або кровотечі, такі = як пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад = варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.

Якщо у пацієнтів, які отримують ібупрофен, виявляється шлунково-кишкова кровотеча або виразка, лікування слід припинит= и.

НПЗЗ слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які мали в анамнезі виразковий коліт або хворобу Крона, оскільки їх стан може погіршуватися.

Якщо з метою пригнічення агрегації тромбоцитів застосовують ацетилсаліцилову кислоту, до початку лікування препаратом Артифлекс Ультра слід проконсультуватися з лікарем.

Наявні докази того, що лікарські засоби, які пригнічують ЦОГ/синтез простагландинів, можуть спричинити порушення фертильн= ості жінок через вплив на овуляцію. Це можна усунути шляхом припинення застосува= ння цих препаратів.<= /o:p>

Застосування ібупрофену, особливо у високих= дозах (2400 мг/добу) при довгостроковому лікуванні, може бути пов’язане з незначн= им підвищенням ризику артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Низькі дози ібупрофену (≤ 1200 мг/добу) не пов’язані з підв= ищеним ризиком інфаркту міокарда.

Пацієнтам із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серц= евою недостатністю, діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереб= роваскулярними захворюваннями довгострокове лікування може бути призначене лікарем тільки після ретельного аналізу. Пацієнтам із вираженими факторами ризику серцево-судинних ускладнень (таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) призначати довготривале лікування НПЗЗ слід лише після ретельного обміркування.

Дуже рідко при прийомі НПЗЗ спостерігалися = тяжкі реакції з боку шкіри, деякі — з летальним наслідком, що включали ексфоліати= вний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний= епідермальний некроліз. Очевидно, що найвищий ризик таких реа= кцій на ранніх стадіях лікування: початок такої реакції у більшості випадків спостерігався протягом першого місяця лікування. Лікування ібупрофеном слід припинити при перших ознаках шкірного висипання, виразок слизової обол= онки або будь-яких інших ознаках гіперчутливості.

Ібупрофен може викликати бронхоспазм і напади астми або інші реакції гіперчутливості. Фактори ризику таких реакцій включаю= ть попередньо існуючу бронхіальну астму, поліноз, назальні поліпи, чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або хронічні захворювання дихальних шляхів. Це також стосується і пацієнтів, у яких спостерігаються алергічні реакції на ібупрофен = або інші НПЗЗ (зокрема реакції з боку шкіри, свербіж, кропив’янка).

Маскування симптомів основних інфекцій: ібупрофен може замаскувати симптоми інфекційного захворювання, що може призвести до затримки початку відповідного лікування і тим самим ускладнити перебіг захворювання. Це спостерігалось при бактеріаль= ній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладнен= нях вітряної віспи. Коли ібупрофен застосовують при підвищенні температури тіла або для полегшення болю при інфекції, рекомендується проводити моніторинг інфекційного захворювання. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або посилюються.

Не рекомендується вживати алкоголь протягом лікування препаратом Артифлекс Ультра.

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам із:

- системним червоним вовчаком та системними захворюваннями сполучної тканини – підвищення ризику виникнення асептичного менінгіту;

- артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в анамнезі, я= кі супроводжувалися затримкою рідини та набряками під час застосування НПЗЗ;

- порушенням функції нирок та/або печінки; дисфункція<= /span> печінки підвищує ризик ниркової токсичності та ураження, а також тяжких і потенційно летальних реакцій з боку печінки. Для пацієнтів із захворюванням печінки або нирок до початку лікування рекомендується провести додаткові обстеження: контроль функції печінки та нирок та дослідження периферичної крові.=

Довготривалий прийом НПЗЗ може призвести до дозоза= лежного зниження синтезу простагландинів і провокувати розвиток ниркової недостатності. Високий ризик мають пацієнти, які приймают= ь діуретики; пацієнти з порушеннями функції печінки, ни= рок та/або серцевими порушеннями; пацієнти літнього віку.

Особливості застосування глюкоза= міну сульфату та хондроїтину сульфату

Препарат не слід застосовувати пацієнтам із підвищеною чутливістю (алергією) до морепродуктів.

Можливе загострення симптомів астми у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі після початку лікування глюкозаміном.<= /span>

Рідко у пацієнтів із серцевою та/або нирковою недостатністю спостерігалися набряки та/або затримка води в організмі. Це м= оже бути пов’язано з осмотичним ефектом хондроїтину сульфату.<= /span>

Слід звернутися до лікаря, якщо симптоми погіршуються після початку застосування даного лікарського засобу.

Застосування|вживання| у період вагітності або годування груддю. Незважаючи на те, що застосування препаратів, що містять ібупрофен, протипоказано лише під час третього тримес= тру вагітності, не існує клінічних даних щодо ефективності та безпеки застосува= ння глюкозаміну сульфату у період вагітності або годування груддю. Тому препарат не слід застосовувати у ці періоди.

=

Здатність впливат= и на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Пацієнт повинен слідкувати за змінами у швидкості своєї реакції, перш = ніж керувати автотранспортом або іншими механізмами. У разі виявлення будь-яких небажаних явищ з боку нервової системи слід відмовитися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

=

Спосіб застосування|вживання| та дози. Препарат слід приймати після їди, запиваючи склянкою води.

Дорослим застосовувати по 2 капсули 3 рази на добу.

Для полегшення симптомів повинна застосовуватися найнижча ефективна доза протягом найкоротшого проміжку часу (див. розділ «Особливості застосування»= ).

Не слід перевищувати максимальну добову дозу 12 капсул (1,2 г ібупрофену).

Загальна тривалість лікування у рекомендованій дозі не повинна перевищу= вати 20 днів. Після зникнення болю хворий може продовжувати лікування препаратом= Артифлекс Плюс, таблетки.

Діти.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> Досвід застосування препарату дітям (віком до 18 років) відсутній.

Передозування. У разі передозув= ання можуть спостерігатися біль у животі, нудота, блювання, діарея, шлунково-киш= кова кровотеча, запаморочення, головний біль, порушення сну та шум у вухах. У тя= жких випадках можуть виникати симптоми з боку нервової системи: сонливість, загальмованість, зрідка — збудження і дезорієнтація, втрата свідомості або кома; можливі артеріальна гіпертензія, артеріальна гіп= отензія, порушення функції печінки та нирок або гепатонекроз, гостра ниркова недостатність, рабдоміоліз і гіпотермія; дихальна недостатність та ціаноз. Зрідка при передозуванні спостерігаються судоми. У хворих на бронхіальну астму можливе загострення перебігу астми. При тяжкому передозуванні може розвину= тися метаболічний ацидоз (включаючи нирковий тубулярний ацидоз) і гіпокаліємія, а також можуть подовжит= ись протромбіновий час/МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення), вірогідно, внаслідок взаємодії із факторами згортання кров= і.

Лікування симптоматичне, спрямоване на забезпечення життєво важливих функцій організму, включаючи забезпечення прохідності дихальних шляхів, та нормалізації стану. Рекомендується промивання шлунка та пероральне застосування активованого вугілля протягом 1 години після застосування потенційно токсичної дози препарату (понад 400 мг/кг) та госпіталізація до токсикологічного відділення. На стаціонарному етапі застосовують інфузійну терапію, форсований діурез, симптоматичне лікування. Спеціальних антидотів не існує. Часті або тривалі судоми слід лікувати внутрішньовенним діазепамом або лоразепамом. При бронхіальній астмі потрібно застосов= увати бронходилататори.

Побічні реакції. Більшість побічних ефектів після застосування препарату Артифлекс Ультра зумовлені ібупрофеном і є дозозалежними. Оскільки рекомендована разова доза ібупрофену є помірною, а звичайна добова доза у лікарському засобі = Артифлекс Ультра (600 мг) є значно нижчою, ніж його максимальна добова доза (1200 мг), малоймовірно, що будуть спостерігатися будь-які побічні ефекти, якщо лікарс= ький засіб застосовувати згідно з рекомендаціями щодо дозування.

З боку шлунково-кишкового тракту. Біль у животі, диспепсія, нудота, діарея, метеоризм, запор та блювання. Можливі печія, виразковий стоматит, пептичні виразки, мелена, гематем= езис, гастрит, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, що у деяких випадках мо= жуть стати летальними, особливо у пацієнтів літнього віку. У поодиноких випадках повідомлялося про загострення виразкового коліту та хвороби Крона.
З боку нервової системи. Головний біль, асептичний менінгіт (були зареєстровані поодинокі випадки). Можуть спостерігатися запаморочення, сонливість, парестезії, загальна слабкість та підвищена втомлюваність. Тільки при тривалому застосуванні – депресія, галюцинації, сплутаність свідомості, дзвін у вухах.

У пацієнтів з аутоімунними порушеннями (зок= рема – системним червоним вовчаком, системними захворюваннями сполучної тканини) п= ід час лікування ібупрофеном спостерігалися поодин= окі симптоми асептичного менінгіту, а саме: ригідність потиличних м’язів, голов= ний біль, нудота, блювання, висока температури або дезорієнтація.

З боку сечовидільної системи. Є повідомлення п= ро виникнення гострої ниркової недостатності, папілонекро= зу, особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням рівня сечови= ни у сироватці крові та набряком. Ібупрофен може спричинити інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, нефротоксич= ність.

З боку гепатобіліарної си= стеми. Можливі порушення з боку печінки, особливо при тривалому застосуванні, у вигляді гепатиту, жовтяниці.

З боку крові та лімфатичної системи. Розлади системи кровотворення (анемія, нейтропенія, апластична анемія, гемолітична анемія, еозинофілія, зниження гематокриту та рівня гемоглобіну, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є висока температура, біль у горлі, виразки у ротовій порожнині, симптоми гри= пу, тяжка форма виснаження, нез’ясована кровоте= ча та синці. Оборотна агрегація тромбоцитів, альвеоліт, легенева еозинофілія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. У поод= иноких випадках можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, такі як мультиформна еритема, синдром Ст= івенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Можуть спостерігатися лущення шкіри, алопеція, фотосенсибіліз= ація, гіперемія, дерматит, екзема.

З боку імунної системи. Алергічні реакці= ї, включаючи тяжкі реакції підвищеної чутливості, набряк обличчя, язика і горт= ані, задишку, набряк Квінке, анафілактичний шок, анафілаксію, кропив’янку, свербіж, висипання, реактивність дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму, загострення астми, бронхо= спазм.

З боку серцево-судинної системи та мозкового кровообі= гу. Набряк= и, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, тахікардія, відчуття серцеб= иття були зареєстровані при лікуванні НПЗЗ. Довготривале застосування ібупрофену у високих дозах (2400 мг/добу) може призве= сти до незначного підвищення ризику артеріального тромбозу (інфаркт міокарда або інсульт). Можливі ускладнення з боку мозкового кровообігу.

З боку органів зору. При тривалому застосуванні – порушення зору, неврит зорового нерва.

Результати лабораторних досліджень. Підвищення рівня А= ЛТ, підвищення рівня креатиніну крові, підвищення рівня АСТ, підвищення рівня сечовини крові, підвищення рівня білірубіну крові.

Інші. Зміни в ендокринній системі та метаболізмі, зменшення апетиту, сухість слизових оболонок очей та порожнини рота, риніт, порушення слуху.

Прийом препарату Артифлекс Ультра слід припинити при появі будь-якої небажаної реакції та негайно звернутися до лікаря.

<= i>Термін придатності. 2 роки.

&nb= sp;

Умови зберігання.= Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Збері= гати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. Капсули № 60 (10х= 6), № 120 (10х12) у блістерах у коробці.

=

Категорія відпуску|відпуску|. Без рецепта.

=

Виробник. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

=

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

= ;