І= 053;СТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

(YLPIO^®)

Склад:

= 076;іючі речовини: = 090;елмісартан та індапамі = 76;;

1 таблетка мі = 89;тить 80 мг телмісартаl= 5;у та 2,5 мг індапаміду;

допоміжні речовини: = 084;аніт (E 421), натрію гідроксид, повідон 25, магнію стеа = 88;ат (E 470b).

Лі= 082;арська форма. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-lang= uage: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Таблет= 082;и.

Осно&= #1074;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: круг&= #1083;і двоопуклі таблетки жовтуватогl= 6; кольору з ро= 079;подільною рискою з обо= 093; боків, діаметр 9 мм.

Фа= 088;макотерапе&= #1074;тична група. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-lang= uage: UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Засоби, що діють на ренін-ангіо = 90;ензинову систему. Комбінованo= 0; препарати блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ. Блокатор= 080; рецепторів ангіотензиl= 5;у II (ARB) та діуретики. Телмісартаl= 5; і діуретики.

Код АТХ C09D A07.

Фарм&= #1072;кологічні властивостo= 0;.

Фармако = 76;инаміка.

Телмісарт = 72;н

Телмісарта&= #1085; є специфічниl= 4; та ефективним антагоністl= 6;м рецепторів ангіотензиl= 5;у II (тип АТ₁) для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Телмісартаl= 5; з дуже високою спорідненіl= 9;тю заміщує анг= 10;отензин II у місцях його зв’язуваннn= 3; з різновидо = 84; АТ₁-рецепто= ;рів, що відповідаюm= 0;ь за активніс = 90;ь ангіотензиl= 5;у II. Телмісарта&= #1085; не виявляє будь-якого часткового агоністичнl= 6;го впливу на АТ1-рецептор. Телмісартаl= 5; селективно зв’язуєтьсn= 3; з АТ₁-рецепm= 0;ором. Зв’язуваннn= 3; є довготриваl= 3;им. Телмісартаl= 5; не має спорідненоl= 9;ті з іншими рецепторамl= 0;, включаючи А = 58;₂ та інші, менш вивчені АТ-рецептор = 80;. Функціоналn= 0;на роль цих рецепторів не з’ясован = 72;, як і ефект їх можливої стимуляції ангіотензиl= 5;ом II, рівні якого підвищуютьl= 9;я телмісартаl= 5;ом. Телмісартаl= 5; зменшує рівні альдостероl= 5;у у плазмі кро= 074;і. Телмісартаl= 5; не знижує рівень реніну у плазмі кров= 10; та не блокує iонні канали. &= #1058;елмісартан не інгібує ангіотензиl= 5;перетворюю= 095;ий ензим (кініназа II), ензим, що також розкладає б = 88;адикінін. Тому не слід очікувати потенціюваl= 5;ня брадикінінl= 9;упроводжув= 072;них побічних ефектів.=

У людини тел= ;місартан у дозі 80 мг майже повністю гальмує підвищення артеріальнl= 6;го тиску, спричинене ангіотензиl= 5;ом II. Блокуючий ефект зберігаєтьl= 9;я протягом 24 годин і залишаєтьсn= 3; відчутним д = 86; 48 годин.

Індапа= мід

Індапа&#= 1084;ід – сульфонаміk= 6;ний діуретик, як= 080;й фармакологo= 0;чно споріднениl= 1; із тіазидни = 84;и діуретикамl= 0;. Індапамід інгібує реабсорбціn= 2; натрію в кортикальнl= 6;му сегменті ни = 88;ок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів у сечу і меншо= 102; мірою – екскрецію калію та магнію, насл= 110;дком чого є посилення д= 10;урезу.

Антигі&#= 1087;ертензивна дія індапаміду проявляєтьl= 9;я при дозах, при яких діуретичниl= 1; ефект незначний. Більш того, його антигіпертk= 7;нзивна дія зберігаєтьl= 9;я навіть у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, які перебув = 72;ють на гемодіалізo= 0;.

Індапа&#= 1084;ід діє на рівні судин шляхо = 84;:

- &nb= sp; = 79;меншення скоротливоo= 1; здатності гладких м’язів суди = 85;, що пов’язан = 86; зі змінами трансмембрk= 2;нного обміну іоні = 74; (головним чи= 085;ом кальцію);

- &nb= sp; = 89;тимуляції синтезу простагланk= 6;ину PGE₂ та простациклo= 0;ну PGI₂(вазодила&#= 1090;атор та інгібіто = 88; агрегації т = 88;омбоцитів).

Індапа&#= 1084;ід зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлун = 86;чка.

Як показали дослідженнn= 3; різної тривалості (короткої, середньої т = 72; довгої) за участю пацієнтів і = 79; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, індапамід:

не впливає на метаболізм ліпідів: тригліцери= дів, холестерин= у ліпопротеї= дів низької щільності та холестерин= у ліпопротеї= дів високої щільності; <= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk128422056'>
не впливає на метаболізм вуглеводів, навіть у хворих на артеріальн= у гіпертензі= ю та цукровий діабет. <= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk128422056'>

При перевищеннo= 0; рекомендовk= 2;ної дози терапе = 74;тичний ефект тіазидів та тіазидоподo= 0;бних діуретиків не збільшуєтьl= 9;я, тоді як кіль= 082;ість небажаних явищ зроста= 08;. Якщо лікува = 85;ня є недостатньl= 6; ефективним, підвищуватl= 0; дозу не рекомендуєm= 0;ься.

Фармако = 82;інетика.=

Телмісарт = 72;н

Абсо&= #1088;бція. Телмісk= 2;ртан швидко адсорбуєтьl= 9;я, але кількіс = 90;ь препарату, щ= 086; адсорбуєтьl= 9;я, неоднакова. Середня абсолютна біодоступнo= 0;сть телміcартан = 91; становить приблизно 50 %. При застосу = 74;анні телміcартан = 91; з їжею зменшуєтьсn= 3; площа під кривою «концентраm= 4;ія/час» (AUC_0-∞) для телміcартан = 91; від приблизно 6 % (40 мг) до 19 % (160 мг). Через 3 години післ= 03; прийому концентрацo= 0;я у плазмі крові стає такою ж, як і при застосу = 74;анні телмісартаl= 5;у без їжі.

Ліні&= #1081;ність/неліl= 5;ійність. Вважаюm= 0;ь, що незначне зменшення AUC не знижує терапевтичl= 5;у ефективнісm= 0;ь. Немає ліній = 85;ої залежності між дозою та рівнем у плазмі кров= 10;. С_max і меншою мірою AUC збільшуютьl= 9;я диспропорцo= 0;йно при дозах понад 40 мг.

i= 6;озподіл. Телмісk= 2;ртан значною мірою зв’язуєтьсn= 3; з протеїнам = 80; плазми (> 99,5= %), головним чином з альбуміном та альфа-1 кис&= #1083;им глікопротеo= 1;ном. Середній об’єм розпо = 76;ілу (V_ss) у стані рівноваги становить приблизно 500 л.

i= 2;етаболізм. Телмісk= 2;ртан метаболізуn= 8;ться шляхом кон’= 02;гації з утворення = 84; глюкуронідm= 1; вихідної сполуки. Фармакологo= 0;чна активність кон’югата н = 77; встановленk= 2;.

h= 2;иведення. Телмісk= 2;ртан характеризm= 1;ється біекспоненm= 4;іальною фармакокінk= 7;тичною кривою з термінальнl= 0;м періодом напіввиведk= 7;ння > 20 годин. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я в плазмі (С_max) і меншою мірою площа під кривою «концентраm= 4;ія в плазмі-час&ra= quo; (AUC) зростають непропорціl= 1;но до дози. Немає даних про клінічн = 86; значущу кумуляцію телміcартан = 91; при застосуванl= 5;і у рекомендовk= 2;них дозах. Концентрацo= 0;ї у плазмі крові були вищі у жінок, ніж у чолові= 082;ів, без відповідноk= 5;о впливу на ефективнісm= 0;ь.

Після пероральноk= 5;о (та внутрішньоk= 4;енного) введення те = 83;місартан майже повністю виводиться = 79; калом, в основному я = 82; незмінена сполука. Кумулятивнk= 2; ниркова екскреція становить < 1 % дози. Загальний кліренс плазми (Сl_tot) високий (приблизно 1000 мл/хв) порівняно з печінковим кровотоком (близько 1500 мл/хв).

i= 4;собливі категорії пацієнтів<= /span>

Діти.= j= 0;армакокіне= 090;ика двох доз телмісартаl= 5;у була оцінен = 72; як вторинна ціль для гіпертензиk= 4;них пацієнтів (n =3D 57) віком від 6 до = < 18 років після прийому телмісартаl= 5;у в дозі 1 мг/кг або 2 мг/кг протягом 4 тижнів лікування. Фармакокінk= 7;тичні цілі включали визначення рівнів телмісартаl= 5;у в рівноважноl= 4;у стані у діте= 081; та підліткі = 74; та дослідженнn= 3; розбіжностk= 7;й, пов’язаних = 79; віком. Хоча дослідженнn= 3; було замали = 84; для достовірноo= 1; оцінки фарм = 72;кокінетики у дітей віко= 084; до 12 років, результати загалом відповідаюm= 0;ь даним, отрим= 072;ним для доросли = 93;, та підтверджуn= 2;ть нелінійнісm= 0;ь показників телмісартаl= 5;у, зокрема щод = 86; C_max.

Стат&= #1100;. Концентрацo= 0;я в плазмі С_max та AUC у жінок приблизно в 3 та 2 рази відповідно вищі, ніж у чоловіків.

i= 5;ацієнти літнього віку. Фармакl= 6;кінетика телміcартан = 91; не відрізня= 08;ться у пацієнтів літнього віку і паціє= 085;тів віком до 65 років.

i= 5;ацієнти з порушення = 84; функції нирок.Паці&= #1108;нти з порушеннямl= 0; функції печінки. j= 0;армакокіне= 090;ичні дослідженнn= 3; у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; печінки виявили зростання абсолютної біодоступнl= 6;сті приблизно д = 86; 100 %. У пацієнті = 74; з печінково= 02; недостатніl= 9;тю період напіввиведk= 7;ння не змінюється.

= Індапамід

&#= 1040;бсорбція. Біоk= 6;оступність індапаміду висока – 93 %.<= /p>

&#= 1063;ас досягнення = 84;аксимально&#= 1111; концентрацo= 0;ї у плазмі крові (Т_max) після прийому доз = 80; 2,5 мг становит= ь приблизно 1–2 години.

&#= 1056;озподіл. Зв’язу&= #1074;ання з протеїнам = 80; плазми – біл= 100;ше 75 %.

&#= 1055;ід час регулярногl= 6; прийому лікарськогl= 6; засобу підвищуєтьl= 9;я рівень стабільної = 82;онцентраці&#= 1111; в плазмі (плато) порівняно з концентрацo= 0;єю індапаміду після прийому одн = 86;разової дози. Цей рівень концентрацo= 0;ї у плазмі крові залишаєтьсn= 3; стабільним тривалий ча = 89; без виникнення кумуляції.=

&#= 1042;иведення. Нирков&= #1080;й кліренс становить 60–80= % загального кліренсу.=

&#= 1030;ндапамід виводиться = 87;ереважно у вигляді метаболітіk= 4;; частка препарату, щ= 086; виводиться нирками у не= 079;міненому вигляді, становить 5 %. <= /o:p>

Період напіввиведk= 7;ння становить від 14 до 24 годи = 85; (в середньом= 091; 18 годин).

Особлиk= 4;і категорії п = 72;цієнтів<= /p>

&#= 1055;ацієнти з нирковою недостатніl= 9;тю

&#= 1059; пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.

Кл= 110;нічні характерисm= 0;ики.

Показан = 85;я.

Артk= 7;ріальна гіпертензіn= 3;.

Комk= 3;інований лікарський засіб ІЛПІО® може бути застосованl= 0;й дорослим пацієнтам, m= 1; яких належний контроль артеріальнl= 6;го тиску вже забезпечуєm= 0;ься одночасним = 87;рийомом 80 мг телмісартаl= 5;у та 2,5 мг індапаміду.

Для цього прийо = 84; двох окреми = 93; препаратів = 90;елмісартан&#= 1091; та індапаміду заміщуєтьсn= 3; призначенн&#= 1103;м ІЛПІО^®.

Пр= 086;типоказанн&= #1103;.

- = Гіпе&= #1088;чутливість до діючої речовини, інших сульфонаміk= 6;ів або до будь-якої допоміжної речовини препарату (див. розділ «Склад»);

- = тяжка ниркова нед = 86;статність;

- &nb= sp; печінкова енцефалопаm= 0;ія або тяжке порушення функції печ= 10;нки;

- = обст&= #1088;уктивні захворюванl= 5;я жовчних про = 90;ок;

- &nb= sp; гіпокалієl= 4;ія.

Лікарський засіб не повинен застосовувk= 2;тися вагітними або жінками, які плануют= 00; завагітнітl= 0;. Якщо під час лікування цим лікарсь = 82;им засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським = 79;асобом, дозволеним до застосуванl= 5;я у вагітних.

Протипоказ&= #1072;не одночасне застосуванl= 5;я телмісартаl= 5;у та аліскіренвl= 4;існих препаратів пацієнтам з цукровим діабетом аб = 86; порушеннямl= 0; функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м²) (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармако = 83;огічні властивостo= 0;»).

Вз= 072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

h= 4;игоксин

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і телмісартаl= 5;у та дигоксин = 91; відмічалисn= 3; медіанні зр = 86;стання пікових концентрацo= 0;й дигоксину в плазмі (на 49 %) т= 072; мінімальниm= 3; концентрацo= 0;й (на 20 %). На початку прийому, у разі коригуваннn= 3; дози та припинення прийому телмісартаl= 5;у/індапамід&#= 1091; слід контро = 83;ювати рівні дигоксину для їх підтриманнn= 3; у межах терапевтичl= 5;ого діапазону.=

Як і інші препарати, які пригнічуютn= 0; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронову систему, тел= 084;ісартан може спровокуваm= 0;и гіперкалієl= 4;ію (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Ризик може збільшитисn= 0; у разі лікування в комбінації = 79; іншими засобами, як= 110; також можут= 00; спровокуваm= 0;и гіперкалієl= 4;ію (замінники солі, що містять калій, калійзберіk= 5;аючі діуретики, інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюю= 095;ого ферменту (АПФ), антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, нестерої= 076;ні протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП, включаючи селективні інгібітори = 62;ОГ-2), гепарин, імуносупреl= 9;анти (циклоспори = 85; або такролімус) та триметоприl= 4;).

Випа&= #1076;ки гіперкалієl= 4;ії залежать ві = 76; пов’язаних = 79; нею факторі = 74; ризику. Ризи= 082; зростає у разі наведених вище терапевтичl= 5;их комбінацій. Особливо високим є ризик при комбінації = 79; калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0; та в поєднанні = 079; замінникамl= 0; солі, що містять калій. Комбінація = 79; інгібітораl= 4;и АПФ або НПЗП, наприклад, є менш ризикованоn= 2; за умови чіткого дотримання застереженn= 0; при застосу = 74;анні.

Супутнє застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься=

Калійзбері&= #1075;аючі діуретики або калієві = 076;обавки. Антагоніст&= #1080; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, такі як телмісартаl= 5;, зменшують втрату калі= 02;, спричинену діуретикамl= 0;. Калійзберіk= 5;аючі діуретики, наприклад спіронолакm= 0;он, еплеренон, триамтерен або амілори = 76;, харчові добавки, які містять калій, або калієвміснo= 0; замінники солі можуть призвести д = 86; значного зростання концентрацo= 0;ї калію в сироватці крові. Якщо супутнє зас = 90;осування показане через документалn= 0;но підтверджеl= 5;у гіпокаліємo= 0;ю, їх необхідн = 86; приймати з обережністn= 2;, часто контролюючl= 0; рівень калі= 02; в сироватці.

Літій. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і літію з інгі= 073;іторами АПФ та з антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, включаюч= 080; телмісартаl= 5;, відзначалиl= 9;ь оборотне підвищення концентрацo= 0;ї літію у сироватці к = 88;ові та токсичністn= 0;. Якщо застосуванl= 5;я цієї комбін = 72;ції є необхідни = 84;, рекомендуєm= 0;ься ретельний контроль рівня літію = 091; сироватці к = 88;ові.

&#= 1052;ожливе підвищення рівня літію = 091; плазмі кров= 10; та поява симптомів передозуваl= 5;ня, як і при безсольовіl= 1; дієті (зниження екскреції літію з сечею). Якщо необхідно призначити діуретик, слід провести ретельний моніторинг рівня літію = 091; плазмі кров= 10; та адаптува = 90;и дозу літію.

Супутнє застосуванl= 5;я, що вимагає обережностo= 0;=

Нестерl= 6;їдні протизапалn= 0;ні препарати. НПЗП (тобто ацетилсаліm= 4;илова кислота в пр= 086;тизапальни&= #1093; дозах, інгібітори ЦОГ-2 та несел&= #1077;ктивні НПЗП) можуть знижувати антигіпертk= 7;нзивну дію антагоністo= 0;в рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ. <= o:p>

У деяких пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к (наприклад у хворих із дегідратацo= 0;єю або пацієнтів літнього віку з порушенням = 92;ункції нирок) комбінованl= 0;й прийом анта = 75;оністів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ та засобі= 074;, що пригнічуютn= 0; циклооксигk= 7;назу, може призвести д = 86; подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру нирк = 86;ву недостатніl= 9;ть, яка зазвича = 81; є оборотною.

Нестер= ;оїдні протизапалn= 0;ні препарати (д= 083;я системного призначеннn= 3;), включаючи селективні інгібітори = 62;ОГ-2, великі дози ацетилсаліm= 4;илової кислоти (≥ 3 г/&= #1076;обу):

·      =    можm= 1;ть зменшувати антигіпертk= 7;нзивний ефект індапаміду;

·      =    у зневоднениm= 3; пацієнтів підвищують ризик виникнення гострої ниркової не = 76;остатності (через зниження гломерулярl= 5;ої фільтрації). Перед початком лікування н = 77;обхідно відновити водний баланс та перевірити функцію нирок.

Тому = телмісартаl= 5;/індапамід слід застосовувk= 2;ти обережно, особливо па = 94;ієнтам літнього віку. Пацієнтам слід отриму = 74;ати достатню кількість рідини; слід зважити можливість контролю функції нир = 86;к після початку одночасногl= 6; лікування і = 087;еріодично після його закінчення.

В ході одного дослідженнn= 3; одночасне застосуванl= 5;я телмісартаl= 5;у та раміприл = 91; призвело до підвищення = 74; 2,5 раза AUC_0-24та C_ma=
xраміприлу та раміприлатm= 1;. Клінічна значущість цього явища невідома.=

Діуретl= 0;ки (тіазидні аб= 086; петльові діуретики). i= 5;опереднє лікування високими дозами таки = 93; діуретиків, як фуросемі = 76; (петльовий діуретик) і гідрохлороm= 0;іазид (тіазидний діуретик), може призвести д = 86; зниження об’єму циркулюючоo= 1; крові та ризику розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії на початку лікування телмісартаl= 5;ом.

Препар&#= 1072;ти, що можуть спричинити виникнення пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует»,= зокрема так= 10;, як:

·      =    антl= 0;аритмічні препарати класу Іа (наприклад квінідин, гідроквініk= 6;ин, дизопіраміk= 6;);

·   анти&= #1072;ритмічні препарати класу ІІІ (наприклад аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід, бретилій);

·      =    деяl= 2;і антипсихотl= 0;чні препарати:=

o   феноті&#= 1072;зини (наприклад хлорпромазl= 0;н, ціамемазин, левомепромk= 2;зин, тіоридазин, трифлуоперk= 2;зин);

o   бензам&#= 1110;ди (наприклад амісульприk= 6;, сульпірид, сультоприд, тіаприд);

o   бутиро&#= 1092;енони (наприклад дроперидол, галоперидоl= 3;);

<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk128421394'>·  &n= bsp;      іншo= 0; антипсихотl= 0;ки (наприклад пімозид);

·      =    іншo= 0; лікарські засоби: (наприклад бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміциl= 5; внутрішньоk= 4;енний, галофантриl= 5;, мізоластин, пентамідин, спарфлоксаm= 4;ин, моксифлоксk= 2;цин, вінкамін внутрішньоk= 4;енний, метадон, астемізол, терфенадин).

При застосуванl= 5;і індапаміду = 79; вищезазначk= 7;ними лікарськимl= 0; засобами підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення шлуночковиm= 3; аритмій, зок= 088;ема torsades de pointes – пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует» (гіпокаліn= 8;мія є фактором ризику).=

Перед призначеннn= 3;м такої комбінації слід перевірити рівень калі= 02; та у разі необхідносm= 0;і відкоригувk= 2;ти його. Слід контролюваm= 0;и клінічний стан пацієнтів, електролітl= 0; плазми та ЕКГ. При наявності гіпокаліємo= 0;ї рекомендовk= 2;но призначати препарати, щ= 086; не спричиняютn= 0; torsades de pointes.

Інгібі&#= 1090;ори АПФ. Можлив&#= 1077; раптове виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії та/або гострої ниркової недостатноl= 9;ті (ГНН) у пацієнтів з= 10; зниженим рівнем натрію (особ= 083;иво у пацієнтів зі стенозом ниркової ар = 90;ерії).

Артk= 7;ріальна гіпертензіn= 3;. Якщо попереднє застосуванl= 5;я діуретика п = 88;изводило до зниження рівня натрі= 02;, необхідно з = 72; 3 доби до початку лікування інгібітороl= 4; АПФ припини = 90;и прийом діуретика т = 72; потім у разі необхідносm= 0;і відновити терапію діуретиком або розпочати прийом інгібітора АПФ з низько= 111; початкової дози із подальшим поступовим її підвищенняl= 4;.

При з= ;астійній серцевій недостатноl= 9;ті застосуванl= 5;я інгібітора АПФ слід розпочинатl= 0; з мінімальноo= 1; дози та, можливо, після зниження дози попередньо = 87;ризначеног&#= 1086; діуретика, щ= 086; виводить калій.

У будь-якому випадку необхідно проводити контроль функції нир = 86;к (креатиніну плазми) протягом перших тижн= 10;в лікування інгібітороl= 4; АПФ.

Преl= 7;арати, що можуть спричинити гіпокаліємo= 0;ю: глюко- та мінералокоl= 8;тикоїди (для системн= 086;го призначеннn= 3;), амфотерициl= 5; В (внутрішнь= 086;венний), тетракозакm= 0;ид, проносні пр = 77;парати, що стимулюють перистальтl= 0;ку, – підвищ&#= 1091;ють ризик виникнення гіпокаліємo= 0;ї (адитивний ефект). Слід контролюваm= 0;и рівень калі= 02; у плазмі крові та у разі необхідносm= 0;і проводити й = 86;го корекцію, особливу увагу слід приділяти одночасній терапії із серцевими глікозидамl= 0;. Рекомендуєm= 0;ься призначати проносні препарати, щ= 086; не стимулюють перистальтl= 0;ку.

Препарати наперстянкl= 0;. &#= 1043;іпокаліємі= я та/або гіпомагнієl= 4;ія, &= #1089;прияє токсичної дії наперстянкl= 0;. Рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг рівня калію, магнію у плазмі крові та ЕКГ-контрол= 00; та, за необхідносm= 0;і, кориг= ;ування лікування.=

Баклоф&#= 1077;н посилю&#= 1108; антигіпертk= 7;нзивну дію препара = 90;у. На початку терапії необхідно відновити в = 86;дно-електро&= #1083;ітний баланс пацієнта та = 082;онтролюват&= #1080; функцію нирок.

Алопуриноl= 3;. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я з індапамідоl= 4; може призвести д = 86; підвищення частоти виникнення реакцій гіперчутлиk= 4;ості до алопурин = 86;лу.

Супутнє застосуванl= 5;я, що вимагає уваги=

Інші антигіпертk= 7;нзивні засоби. Здат&= #1085;ість телмісартаl= 5;у знижувати артеріальнl= 0;й тиск може бути збільшена шляхом супу = 90;нього застосуванl= 5;я інших антигіпертk= 7;нзивних засобів.=

Клін&= #1110;чні дані показали, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) за допомогою комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів = 88;ецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену = 87;ов’язана з більш високою частотою таких побіч = 85;их ефектів, як артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія і зниження ниркової фу = 85;кції (у тому числі гостра ниркова недостатніl= 9;ть), у порівнянн= 10; із застосуванl= 5;ям одного РААС-діючог = 86; агента (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Протипокаk= 9;ання» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

h= 7; огляду на фармакологo= 0;чні властивостo= 0; баклофену т = 72; аміфостину можна очікувати, щ= 086; ці лікарськ= 10; засоби можуть підсилити г= 10;потензивну дію всіх антигіпертk= 7;нзивних засобів, включаючи телмісартаl= 5;. Крім того, ор&#= 1090;остатична гіпотензія може погіршитисn= 3; внаслідок вживання алкоголю, застосуванl= 5;я барбітуратo= 0;в, наркотиків та антидепр = 77;сантів.

Калo= 0;йзберігаюч= 110; діуретики (амілорид, спіронолакm= 0;он, триамтерен). Якщо існує доцільністn= 0; призначеннn= 3; такої комбінації, не виключаєтьl= 9;я можливість = 74;иникнення гіпокаліємo= 0;ї або гіперкалієl= 4;ії (особливо у хворих на цукровий ді = 72;бет або із нирковою недостатніl= 9;тю). Слід провод = 80;ти моніторинг рівня калію = 091; плазмі кров= 10;, ЕКГ-контрол= 00; та у разі необхідносm= 0;і коригувати терапію.=

Метm= 2;ормін. Підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення молочнокисl= 3;ого ацидозу у разі розвитку функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті внаслідок п = 88;ийому діуретиків, особливо петльових. Н= 077; слід призначати метформін, якщо рівень = 082;реатиніну у плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмол= ;ь/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жі&= #1085;ок.

Йодl= 6;контрастні засоби. У разі дегідратацo= 0;ї, спричиненоo= 1; прийомом діуретиків, збільшуєтьl= 9;я ризик розвитку ГН = 53;, особливо пр = 80; застосуванl= 5;і великих доз йодоконтраl= 9;тних засобів. Необхідно відновити водний баланс до призначеннn= 3; йодоконтраl= 9;тних засобів.=

Іміl= 7;раміноподі= 073;ні антидепресk= 2;нти, нейролептиl= 2;и. Посилення антигіпертk= 7;нзивного ефекту та ризику розвитку ортостатичl= 5;ої гіпотензії за рахунок адитивного ефекту.

Солo= 0; кальцію. Цикl= 3;оспорин, такролімус. Ризик підвищення креатиніну = 91; плазмі кров= 10; без впливу н= 072; рівень циркулюючоk= 5;о циклоспориl= 5;у, навіть у раз= 110; відсутностo= 0; зниження рівня води/натрію.

Кор= ;тикостерої = 76;и, тетракозакm= 0;ид (системної дії). h= 7;ниження антигіпертk= 7;нзивної дії індапа&#= 1084;іду внаслідок затримки води та іоні= 074; натрію під впливом кортикостеl= 8;оїдів.=

Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я.
Вагітність =

i= 1;ікарський засіб не повинен застосовувk= 2;тися вагітними або жінками, які плануют= 00; завагітнітl= 0;. Якщо під час лікування цим лікарсь = 82;им засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським = 79;асобом, дозволеним до застосуванl= 5;я у вагітних (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Застосу = 74;ання у період вагітності або годування г = 88;уддю»).

Печінкова недостатніl= 9;ть

Телм&= #1110;сартан/індk= 2;памід не можна призначати хворим з холестазом, обструктивl= 5;ими захворюванl= 5;ями жовчних проток та тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»), оскільки телмісартаl= 5; виводиться головним чином з жовч= 102;. У пацієнтів із цими захворюванl= 5;ями зменшуєтьсn= 3; печінковий кліренс телмісартаl= 5;у.

Телм&= #1110;сартан/індk= 2;памід слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю легкого та помірного ступеня.=

Рено&= #1074;аскулярна гіпертензіn= 3;

Існує підвищений ризик тяжко= 11; артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті у пацієнтів = 079; двобічним стенозом ниркової артерії або стенозом ниркової артерії єди = 85;ої функціонуюm= 5;ої нирки при лікуванні препаратамl= 0;, які впливають н = 72; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронову систему.=

Нирк&= #1086;ва недостатніl= 9;ть та трансплантk= 2;ція нирки

При застосуванl= 5;і телмісартан&= #1091; пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок реком = 77;ндується періодично контролюваm= 0;и рівень калі= 02; та креатиніну = 91; сироватці к = 88;ові. Досвіду застосуванl= 5;я телмісартан&= #1091;/індапамідm= 1; пацієнтам з нещодавньоn= 2; трансплантk= 2;цією нирки немає.

Зниженн= ;я внутрішньоl= 9;удинного об’єму рідини

Симптоl= 4;атична гіпотензія, особливо після прийо = 84;у першої дози = 090;елмі&= #1089;артану/індk= 2;паміду, можлива у пацієнтів з= 10; зменшеним внутрішньоl= 9;удинним об’ємом та/або зниже= 085;им рівнем натрію, що виникли внаслідок інтенсивноo= 1; діуретичноo= 1; терапії, дієти з обмеженням солі або діареї та бл= 102;вання. Такі стани слід скоригуватl= 0; перед прийомом телм&= #1110;сартану/інk= 6;апаміду. Перед початком лікування телм&= #1110;сартаном/іl= 5;дапамідом необхідно нормалізувk= 2;ти рівень натрію та/аб= 086; об’єм внутрішньоl= 9;удинної рідини.

i= 5;одвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

Існують докази, що супутнє застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену підвищує ризик гіпотензії, = 075;іперкалієм&= #1110;ї і знижує ниркову функцію (аж до ГНН).

Тому подвійна блокада шляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскір&= #1077;ну не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Якщо подвійна блокада вважається абсолютно необхідною, вона має відбуватисn= 3; тільки під наглядом спеціалістk= 2; та за умови постійного ретельного моніторингm= 1; функції нирок, рівня &#= 1077;лектроліті= в і показникі = 74; артеріальн&= #1086;го тиску.

Інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у II не слід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Інші стани, що потребують стимуляції ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи

У пацієнтів, судинний тонус яких т= 072; функція нирок залежать головним чином від активності ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (зок= 088;ема у пацієнтів = 079; тяжкою застійною серцевою недостатніl= 9;тю або вираженою хворобою нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), застосуванl= 5;я лікарських засобів, що впливають н = 72; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронову систему, так= 080;х як телмісартаl= 5;, може спричиняти гостру гіпо = 90;ензію, гіперазотеl= 4;ію, олігурію, зрідка – ГНН (див. розділ «Побічні реакції»).

Перв&= #1080;нний альдостероl= 5;ізм

Зазвичай пацієнти з первинним альдостероl= 5;ізмом не реагують на антигіпертk= 7;нзивні препарати, щ= 086; діють шляхо = 84; блокади ренін-ангіо = 90;ензинової системи. Том= 091; призначеннn= 3; телміcартан = 91;/індапаміду цій категорії пацієнтів н = 77; рекомендуєm= 0;ься.

Стен&= #1086;з аортальногl= 6; та мітральногl= 6; клапанів, обструктивl= 5;а гіпертрофіm= 5;на кардіоміопk= 2;тія

Як і при призначеннo= 0; інших вазодилатаm= 0;орів, слід з обережністn= 2; призначати препарат пацієнтам з діагностовk= 2;ним аортальним = 72;бо мітральним стенозом аб = 86; обструктивl= 5;ою гіпертрофіm= 5;ною кардіоміопk= 2;тією.

Діаб&= #1077;тичні пацієнти, як= 110; лікуються інсуліном або антидіа = 73;етичними лікарськимl= 0; засобами<= /i>

Під час лікування телмісартаl= 5;ом/індапамі&#= 1076;ом у таких пацієнтів може розвинутисn= 3; гіпоглікемo= 0;я. У таких пацієнтів слід контролюваm= 0;и рівень глюкози в крові, також може бути по= 090;рібна корекція дози інсуліну аб = 86; антидіабетl= 0;чних лікарських засобів.

У пацієнтів, хворих на цукровий діабет, з кар&#= 1076;іоваскуляр= ними ризиками (зокрема з на&#= 1103;вністю супутніх захворюванn= 0; коронарних артерій) ризик розвитку інфаркту міокарда з летальним наслідком і раптового кардіоваскm= 1;лярного летального наслідку може бути вищим при лікуванні антигіпертk= 7;нзивними препаратамl= 0;, такими як ан= 090;агоністи рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ та інгібітори АПФ. У пацієнтів, хворих на цу= 082;ровий діабет, перебіг супутніх захворюванn= 0; коронарних артерій мож = 77; бути безсимптомl= 5;им, і тому ці захворюванl= 5;я можуть бути не діагност = 86;ваними. Пацієнтів, хворих на цу= 082;ровий діабет, слід ретельно обстежити, наприклад, стресовим тестуванняl= 4;, щоб виявити та лікувати супутні захворюванl= 5;я коронарних артерій до того, як призначити препарат.=

Печінкова енцефалопаm= 0;ія

&#= 1057;вітлочутли= вість

Повідо&#= 1084;лялося про випадки реакцій світлочутлl= 0;вості у пацієнтів, які приймал = 80; тіазидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). При виникненні таких реакц= 10;й лікування діуретикамl= 0; рекомендовk= 2;но припинити. Якщо є необхіднісm= 0;ь у повторном = 91; призначеннo= 0; діуретиків, слід захист = 80;ти вразливі ділянки від сонця або ві= 076; джерел штучного ультрафіолk= 7;ту.

&#= 1047;апобіжні заходи

&#= 1041;аланс води та електролітo= 0;в

Натрій в плазмі крові

&#= 1053;еобхідно контролюваm= 0;и рівень натрію у пла= 079;мі крові перед початком лікування т = 72; регулярно надалі під час лікування. Зниження рівня натрі= 02; у плазмі крові може бути спочатку безсимптомl= 5;им, тому необхідний регулярний моніторинг. = 050;онтроль рівня натрі= 02; слід проводити частіше у па= 094;ієнтів літнього віку та у пацієнтів і = 79; цирозом печінки. Будь-який діуретик може спричи = 85;ити виникнення гіпонатрієl= 4;ії, що іноді має серйозні наслідки. Гіпонатрієl= 4;ія із гіповоле = 84;ією може призвести д = 86; виникнення дегідратацo= 0;ї та ортостатичl= 5;ої гіпотензії; супутня втрата іоні = 74; хлору може спричинити вторинний компенсатоl= 8;ний метаболічнl= 0;й алкалоз (частота та вираженістn= 0; цього явища низькі).

К&#= 1072;лій у плазмі крові

Гіпе&= #1088;каліємія

Застосуван&= #1085;я лікарських засобів, що впливають н = 72; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронову систему, мож= 077; викликати гіперкалієl= 4;ію.

У хворих літнього віку, пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю, хворих на цукровий діабет, у пацієнтів, які одночасно отримують і = 85;ші лікарські засоби, що можуть підвищуватl= 0; рівень калі= 02;, та/або у хворих із супутніми захворюванl= 5;ями гіперкалієl= 4;ія може призве = 89;ти до летального наслідку.=

i= 5;еред розглядом питання про одночасне застосуванl= 5;я лікарських засобів, які пригнічуютn= 0; ренін-ангіо&= #1090;ензинову систему, необхідно з = 74;ажити співвідношk= 7;ння користі та ризику.

Осно&= #1074;ні фактори ризику розвитку гіперкалієl= 4;ії, які слід взяти до уваги:

-    цукров= 080;й діабет, ниркова недостатніl= 9;ть, вік понад 70 років;

-    комбін= 086;вана терапія з одним чи кількома ін = 96;ими препаратамl= 0;, що впливают= 00; на ренін-анг= 110;отензин-аль= достероновm= 1; систему, та/або харчовими добавками, які містять калій. До препаратів або терапевтичl= 5;их груп лікарс= 00;ких засобів, які можуть спровокуваm= 0;и гіперкалієl= 4;ію, належать замінники солі, що міст&#= 1103;ть калій, калійзберіk= 5;аючі діуретики, інгібітори = 40;ПФ, антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, нестерої= 076;ні протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2), гепарин, імуносупреl= 9;анти (циклоспори = 85; або такролімус) та триметоприl= 4;;

-    інтерк= 091;рентні прояви, зокрема дегідратацo= 0;я, гостра серцева декомпенсаm= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз, погіршення функції нирок, різке погіршення стану нирок (наприклад і= 085;фекційні захворюванl= 5;я), клітинний лізис (напри= 082;лад гостра ішемія кінцівок, гострий нек = 88;оз скелетних м’язів, обширна травма).

Хвор&= #1080;м групи ризик = 91; необхідно проходити р = 77;тельний контроль сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї калію (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Гіпокаl= 3;іємія

Зниженн&= #1103; рівня калію = 091; плазмі кров= 10; із виникнен = 85;ям гіпокаліємo= 0;ї є основним ризиком при застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків. Гіпокал= 10;ємія може бути причиною м’язових розладів. Надходила інформація щодо виникн = 77;ння випадків рабдоміоліk= 9;у, переважно і = 79; супутньою тяжкою гіпокаліємo= 0;єю. Розвиток гіпокаліємo= 0;ї (< 3,4 ммоль/л) необхідно попередити = 91; певних категорій пацієнтів високого ризику, таки= 093; як пацієнти літнього віку, пацієнти, як= 110; недостатньl= 6; харчуються, та/або пацієнти, як= 110; приймають багато меди = 82;аментів, пацієнти із цирозом печінки, що супроводжуn= 8;ться набряками т = 72; асцитом, пац= 110;єнти з ішемічною хворобою серця та пац= 110;єнти із серцевою недостатніl= 9;тю. У таких випадках гіпокаліємo= 0;я підвищує кардіотоксl= 0;чність серцевих глікозидів та ризик виникнення аритмій.=

Пацієнти, які мають подовжений інтервал QТ в&#= 1088;одженого або ятрогенногl= 6; генезу, тако= 078; належать до групи ризик = 91;. Гіпокаліємo= 0;я, як і брадикардіn= 3;, можуть сприяти розвитку тя = 78;ких порушень серцевого ритму, зокрема пар = 86;ксизмально&#= 1111; шлуночковоo= 1; тахікардії = 90;ипу «пірует», що може призвести д = 86; летального наслідку.=

В усіх вищезазначk= 7;них випадках необхідний частіший контроль рівня калію = 091; крові. Перши= 081; аналіз потрібно зробити протягом 1-го тижня лікування. У разі виявлення гіпокаліємo= 0;ї слід провести її корекцію.

Гіп = 86;каліємія, виявлена у зв’язку з низькою концентрацo= 0;єю магнію в сироватці крові, може погано піддаватисn= 3; лікуванню, якщо не вноситься корекція рівня магні= 02; в сироватці крові.

Магній = 91; плазмі кров= 10;

Було показано, що тіазиди та пов’язані з ними діуретики, включаючи індапамід, збільшують екскрецію магнію з сечею, що може спричи = 85;ити гіпомагнієl= 4;ію (див. Розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Калn= 0;цій у плазмі кров= 10;

Тіазидні т = 72; тіазидоподo= 0;бні діуретики м = 86;жуть зменшувати екскрецію кальцію із сечею та призводити до незначного = 10; тимчасовогl= 6; підвищення рівня кальцію у плазмі кров= 10;. Виражена гіперкальцo= 0;ємія може бути на= 089;лідком попередньоk= 5;о недіагностl= 6;ваного гіперпаратl= 0;реоїдизму. У такому раз= 110; лікування слід припинити т = 72; перевірити функцію паратиреоїk= 6;них залоз.

Глюкоз&#= 1072; крові

&#= 1059; хворих на цукровий діабет важливо контролюваm= 0;и глюкозу в крові, особливо пр = 80; наявності гіпокаліємo= 0;ї.

&#= 1057;ечова кислота

У пацієнтів і = 79; підвищеним рівнем сечової кис = 83;оти може спостерігаm= 0;ися тенденція д = 86; підвищення кількості нападів подагри.

&#= 1060;ункція нирок та діуретики<= /span>

Тіазидні т = 72; тіазидоподo= 0;бні діуретики н = 72;йбільш ефективні, якщо функці= 03; нирок не пор= 091;шена або якщо порушення є незначними (креатинін плазми кров= 10; < 25 мг/л, тобто 220 ммоль/л у дорослих). У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10; повинен від = 87;овідати віку, масі тіла та статі.

Гіпово&#= 1083;емія

Гіповолемo= 0;я, пов’язана і = 79; втратою вод = 80; та натрію внаслідок застосуванl= 5;я діуретиків, на початку л= 110;кування спричиняє зниження гломерулярl= 5;ої фільтрації. Це може призвести д = 86; підвищення рівня сечовини та креатиніну = 91; крові. Така транзиторнk= 2; функціоналn= 0;на ниркова недостатніl= 9;ть не має наслідків в осіб із нормальною функцією нирок, але може погірш = 80;ти існуючу ниркову недостатніl= 9;ть.

&#= 1061;оріоїдальн= ий випіт, гостр= 072; міопія (коро= 090;козорість) та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk128420997'> <= o:p>

Препар&#= 1072;ти, що містять сульфонаміk= 6; або похідні сульфонаміk= 6;у, можуть викликати ідіосинкраm= 0;ичну реакцію, що спричиняє хоріоїдальl= 5;ий випіт з дефектом зорового поля, транзиторl= 5;ою міопією, та гостру закритокутl= 6;ву глаукому. Симптоми включають гострий початок зниження го = 89;троти зору або біл= 100; в оці і, як правило, вин= 080;кають протягом декількох годин або тижнів від початку застосуванl= 5;я препарату. Нелікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома може призве = 89;ти до постійно= 11; втрати зору. Основне лікування ‒ це якнайшвидm= 6;е припинення застосуванl= 5;я лікарських засобів. Якщ= 086; внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, можливо, необхідно застосуватl= 0; оперативні медикаментl= 6;зні або хірургі = 95;ні методи лікування. Факторами ризику розвитку гострої закритокутl= 6;вої глаукоми може бути алергія на сульфонаміk= 6; або пеніцил= 10;н в анамнезі.

Етнічні відмінностo= 0;

Щодо інгібіторіk= 4; АПФ спостерігаl= 3;ося, що телмісартаl= 5; та інші анта= 075;оністи рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ є явно менш ефективнимl= 0; для зниженн= 03; артеріальнl= 6;го тиску у хворих негроїдної раси, ніж у представниl= 2;ів інших рас. Можливо, це пояснюєтьсn= 3; більшим поширенням станів з низьким рівнем реніну сере = 76; темноношкіl= 8;их пацієнтів (або у пацієнтів негроїдної раси), які страждають на артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2;.

Інші =

Як і при застосуванl= 5;і будь-яких інших антиг= 10;пертензивн&#= 1080;х засобів, надмірне зниження артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ішемічною кардіопатіn= 8;ю може призвести д = 86; інфаркту міокарда аб = 86; інсульту.=

У спортсмені&= #1074; індапамід може спричинити позитивну реакцію при проведенні допінг-конт = 88;олю.

Допо&= #1084;іжні речовини<= /i>

Препар&#= 1072;т містить менше ніж 1 ммоль натрі= 02; (23 мг) на одну таблетку, тобто практично вільний від натрію.

= ;

З= 072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.
В= 072;гітність

Лікарський засіб не повинен застосовувk= 2;тися вагітними або жінками, які плануют= 00; завагітнітl= 0;. Якщо під час лікування цим лікарсь = 82;им засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським = 79;асобом, дозволеним до застосуванl= 5;я у вагітних (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Нема&= #1108; відповідниm= 3; даних про застосуванl= 5;я препарату вагітним жінкам.

Епід&= #1077;міологічне обґрунтуваl= 5;ня ризику тера = 90;огенності внаслідок застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ упродов = 78; першого триместру вагітності не було переконливl= 0;м, проте не можна виключати невеликого підвищення ризику. Хоча немає контрольовk= 2;них епідеміолоk= 5;ічних даних щодо ризику тератогеннl= 6;сті при застосуванl= 5;і антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, подібні ризики можу = 90;ь існувати дл= 03; цього класу лікарських засобів. При плануванні вагітності слід завчасно за = 84;інити препарат на інший антигіпертk= 7;нзивний засіб, який має встанов = 83;ений профіль безпеки для застосуванl= 5;я у період вагітності. При встановленl= 5;і вагітності лікування антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ необхідн = 86; терміново припинити т = 72; у разі необхідносm= 0;і почати альтернатиk= 4;не лікування.=

Як відомо, застосуванl= 5;я антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ протягом ІІ та ІІІ триместрів вагітності = 89;причиняє фетотоксичl= 5;ість у людини (порушення функції нирок, олігогідраl= 4;ніон, затримка формування кісток черепа) і нео&#= 1085;атальну токсичністn= 0; (ниркова недостатніl= 9;ть, гіпотонія, гіперкалієl= 4;ія). Якщо застос = 91;вання антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ почали з другого триместру вагітності, рекомендуєm= 0;ься провести ультразвукl= 6;ве обстеження функції нирок і кісток чере = 87;а плода. Стан немовлят, матері яких приймали антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, необхідн= 086; ретельно контролюваm= 0;и на наявніст= 00; артеріальнl= 6;ї гіпотензії (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Дані щодо застосуванl= 5;я індапаміду вагітним жінкам відсутні аб = 86; обмежені (менше 300 випадків). Н= аслідком тривалого застосуванl= 5;я тіазидного діуретика під час ІІІ тримест= ;ру вагітності може бути зниження об’єму циркулюючоo= 1; крові вагітної жінки та матково-пла = 94;ентарного кровонаповl= 5;ення, що може спри= 095;инити фетоплаценm= 0;арну ішемію і затримку розвитку плода. Дослідженнn= 3; на тваринах = 085;е виявили прямого або опосередкоk= 4;аного токсичного впливу на репродуктиk= 4;ність. Як запобіжний захід бажан = 86; уникати застосуванl= 5;я індапаміду під час вагітності.

Годування груддю

Лікування препаратом = 30;ЛПІО^® не рекомендовk= 2;но під час годування груддю.

Якщо лікування необхідне т = 72; альтернатиk= 4;на терапія препаратамl= 0; із встановленl= 0;м профілем безпеки відсутня, необхідно припинити грудне вигодовуваl= 5;ня.

Чере&= #1079; відсутністn= 0; інформації щодо застос = 91;вання телмісартаl= 5;у у період годування г = 88;уддю цей препара = 90; не рекомендовk= 2;ний для застосуванl= 5;я жінкам, які годують груддю. Пере= 074;ага надається альтернатиk= 4;ному лікуванню з краще вивченим профілем безпеки, осо= 073;ливо при годуванні груддю новонароджk= 7;них або недоношениm= 3; дітей.

Даних щодо проникненнn= 3; індапаміду/ = 84;етаболітів у грудне молоко недостатньl= 6;. Можуть розвинутисn= 3; гіперчутлиk= 4;ість до похідних сульфонаміk= 6;ів та гіпокаліємo= 0;я. Ризик для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; виключати н = 77; можна. Індапамід належить до тіазидоподo= 0;бних діуретиків, застосуванl= 5;я яких під час годування груддю пов’язують зі зменшенн= 03;м або навіть пригніченнn= 3;м лактації.

Індапамід не рекомендовk= 2;ний у період годування груддю.

&#= 1060;ертильніст= ь

У ході доклінічниm= 3; досліджень не виявлено впливу телмісартаl= 5;у та індапаміду на фертильнісm= 0;ь чоловіків т = 72; жінок.

Дослід&#= 1078;ення репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; показали відсутністn= 0; впливу інда = 87;аміду на фертильнісm= 0;ь самців та самок щурів. Впливу на фертильнісm= 0;ь людини не очікується.

=

З= 076;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

При керуванні автомобілеl= 4; та іншими механічнимl= 0; пристроями необхідно брати до ува= 075;и можливість виникнення запаморочеl= 5;ня або гіперсомніo= 1; при антигіпертk= 7;нзивній терапії, у т.<= /span> ч. телмі= 089;артаном.

Індапамід не впливає н= 072; пильність, але у разі виникнення небажаних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»), у тому числі симптомів, пов’язаних зі зниження = 84; артеріальнl= 6;го тиску, особливо на початку лікування або у разі застосуванl= 5;я у комбінаці= 11; з іншим анти= 075;іпертензив&= #1085;им засобом, здатність к = 77;рувати автомобілеl= 4; або працювати з іншими механізмамl= 0; може бути порушена.=

=

Сп= 086;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Д= 086;зування=

Ре= 082;омендована доза препарату &#= 1030;ЛПІО^® становить одну таблетку 1 раз на добу.

У = 87;ацієнтів, у яких артері= ;альний тиск уже контролюєтn= 0;ся за допомого= 02; комбінації = 83;ікарських засобів на основі телмісартаl= 5;у та індапаміду, доза повинн = 72; відповідатl= 0; їх попередньоl= 4;у призначеннn= 2;.

Осоk= 3;ливі групи пацієнтів<= /span>

Нирl= 2;ова недостатніl= 9;ть (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Протипокаk= 9;ання»)

Пацієн&#= 1090;ам із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну = 84;енше 30 мл/хв), а тако = 78; пацієнтам, щ= 086; перебуваютn= 0; на гемодіал= 10;зі, застосуванl= 5;я препарату протипоказk= 2;не. Пацієнтам з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Однак тіази = 76;ні та тіазидоподo= 0;бні діуретики найбільш ефективні, якщо функці= 03; нирок не пор= 091;шена або якщо порушення є незначними.

&#= 1051;ітній вік (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)

Пацієн&#= 1090;ам літнього віку корекц= 10;я дози не потрібна, однак рівен= 00; креатиніну = 91; плазмі кров= 10; необхідно корегувати відповідно до віку, маси тіла та статі. Пацієнтам літнього віку можна призначати препарат, якщо функці= 03; нирок не порушена аб = 86; якщо поруше = 85;ня є незначним = 80;.
&#= 1055;ечінкова недостатніl= 9;ть (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Протипокаk= 9;ання»)

У разі тяжкого порушення функції печінки лік = 91;вання препаратом протипоказk= 2;не. <= /p>
Пацієнтам = 10;з легкими або помірними порушеннямl= 0; функції печінки пот = 88;ібна корекція дози: добова доза не повинна перевищуваm= 0;и 40 мг телмісартаl= 5;у.

<= /span>

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я

ІЛПІО^{®
можна
приймати
незалежно
від прийому
їжі. Таблетк=
091;
проковтуютn=
0;
цілою,
запиваючи д
=
86;статню
кількість
води або
безалкоголn=
0;ного
напою. Тk=
2;блетку
можна
поділити на
дві рівні
дози.}

Застережен&= #1085;я щодо зберігання = 10; застосуван&= #1085;я лікарськогl= 6; засобу=

® слід зберігати в запаяному блістері. Таблетки необхідно виймати з блістера безпосередl= 5;ьо перед застосуванl= 5;ям.

Діти.

Безпек&#= 1091; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату дітям та підліткам (в= 110;ком до 18 років) не встановленl= 6;. Поточні доступні дані зазнач = 77;но в підрозділ= 10; «Фармакокіl= 5;етика», але не можна робити жодних рекомендацo= 0;й щодо призна = 95;ення доз.

Пе= 088;едозування.=

= 057;имптоми. Найбільш вираженими симптомами передозуваl= 5;ня телмісартаl= 5;у були гіпотензія = 10; тахікардія; також повідомлялl= 6;ся про брадика = 88;дію, запаморочеl= 5;ня, підвищення концентрацo= 0;ї креатиніну = 74; сироватці крові та ГНН. <= /span>

Індапамід не чинить токсичної дії навіть у дуже високи = 93; дозах до 40 мг. i= 7;имптоми передозуваl= 5;ня індапамідоl= 4;, перш за все, проявляютьl= 9;я водно-елект = 88;олітними порушеннямl= 0; (гіпонатріє = 84;ія, гіпокаліємo= 0;я). Клінічно можливе виникнення нудоти, блювання, артеріальнl= 6;ї гіпотензії, судом, сонливості, запаморочеl= 5;ня (вертиго), спл&= #1091;таності свідомості, поліурії аб = 86; олігурії аж до анурії (що спричинена гіповолеміn= 8;ю).

Терапія. = i= 8;елмісартан не видаляєтьсn= 3; з організму гемодіалізl= 6;м. Пацієнти повинні перебувати під пильним = 082;онтролем і отримуват = 80; симптоматиm= 5;ну та підтриму= 02;чу терапію. Лікування залежить ві = 76; часу після передозуваl= 5;ня та тяжкості = 089;имптомів. Рекомендуєm= 0;ься викликати блювання та/або промити шлунок. При лікуванні п = 77;редозуванн&#= 1103; можна застосовувk= 2;ти активоване вугілля. Необхідно часто перевіряти рівень електролітo= 0;в та креатиніну = 74; сироватці крові. При виникненні артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 87;ацієнта слід покласти на спину та надати допомогу, спрямовану на швидке по= 087;овнення об’єму рідини та солі в організмі.

=

По= 073;ічні реакції.

Телмісарт = 72;н

Серй&= #1086;зні побічні явища, що включають анафілактиm= 5;ну реакцію та ангіоневроm= 0;ичний набряк, можливі в поодиноких випадках (ві= 076; ≥ 1/10000 до <1/1000), а також спостерігаl= 3;ася ГНН.

Загальна частота побічних реакцій у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю в ході контр= 086;льованих клінічних випробуванn= 0; при прийомі телмісартаl= 5;у зазвичай була порівн= 03;нна з такою при прийомі плацебо (41,4 % по= 088;івняно з 43,9 %). Частота побічних реакцій не залежала ві = 76; дози, не пов’язана з= 10; статтю паці= 08;нта, його віком або расою. Профіль безпеки тел = 84;ісартану у пацієнтів, яким застосовувk= 2;ли препарат дл= 03; профілактиl= 2;и серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, відповідав профілю без = 87;еки, отриманому при лікуванні пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю.

Зазначk= 7;ні нижче побічні реакції на препарат наведено на підставі результатіk= 4; контрольовk= 2;них клінічних досліджень за участю пацієнтів з гіпертензіn= 8;ю та постмарк = 77;тингових звітів. Цей перелік також охопл= 02;є серйозні побічні реакції та побічні реа = 82;ції, що призвели до припинення застосуванl= 5;я препарату у ході трьох довгострокl= 6;вих клінічних досліджень за участю 21642 пацієнтів, які отримували телмісартаl= 5; для профіла = 82;тики серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; протягом періоду до шести років.

Побі&= #1095;ні реакції зазначаютьl= 9;я відповідно до їхньої частоти виникнk= 7;ння: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до <1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100), рідкl= 6; (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (від ≥ 1/100000 до < 1/10000), частота невідома (не може бути визначена згідно з наявною інф = 86;рмацією).=

У кожній груп= 10; побічні реакції представлеl= 5;о в порядку зменшення ступеня тяжкості.=

І= нфекційні захворюванl= 5;я та інвазії:

нечасто – інфекцo= 0;йні захворюванl= 5;я сечових шляхів (вклю= 095;аючи цистит), інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи фарингіт і синусит);

рідко – сепсис, у т. &#= 1095;. з летальним наслідком¹= .

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи:

нечасто – анемія;

рідко – еозинофіліn= 3;, тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунної системи:

рідко – анафілактиm= 5;на реакція, гіперчутлиk= 4;ість.

Пору&= #1096;ення обміну речовин:=

нечасто – гіперкk= 2;ліємія;

рідко – гіпоглікеl= 4;ія (у хворих на цукровий діабет).

Псих&= #1110;чні розлади:=

нечасто – безсонl= 5;я, депресія;

рідко – тривожністn= 0;.

З боку нервової системи:=

нечасто – синкопk= 7;;

рідко – сонливістn= 0;.

= 47; боку органів зор = 91;:=

рідко – порушення зору.

З боку органі = 74; слуху, вестибулярl= 5;ого апарату:

нечасто – вертигl= 6;.

З боку серця:

нечасто – брадикk= 2;рдія;

рідко – тахікардіn= 3;.

З боку судин:

нечасто – артеріальнk= 2; гіпотензія^=
2, ортостатичl= 5;а гіпотензія.<= o:p>

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я:

нечасто – диспное, кашель;

дуже рідко – інте= рстиціальнk= 2; хвороба легень⁴.

З боку травного тракту:

нечасто – абдоміl= 5;альний біль, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання;=

рідко – сухість у роті, дискомфорт = 91; ділянці шлунка, дисгевзія.=

Гепа&= #1090;обіліарні порушення<= /span>:

рідко – порушення функції печінки/печ= 10;нкові розлади³.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

нечасто – свербіk= 8;, посилене потовиділеl= 5;ня, висипання;=

рідко – ангіоневрl= 6;тичний набряк (у т. ч. k= 9; летальним наслідком), екзема, еритема, кро= 087;ив’янка, медикаментl= 6;зний дерматит, то= 082;сичний дерматит.=

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини:

біль у спині (наприклад ішіас), судоми м’язів, міалгія;=

З боку сечовидільl= 5;ої системи:

нечасто – порушеl= 5;ня функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть.

Зага&= #1083;ьні порушення<= /span>:

нечасто – біль у грудях, астенія (слабкість);

рідко – симптоми, подібні до грипу.

Лабо&= #1088;аторні дані:

нечасто – підвищk= 7;ння креатиніну = 74; крові;<= o:p>

рідко – зниження рівня гемоглобінm= 1;, підвищення = 89;ечової кислоти в крові, підвищення печінкових ензимів, підвищення рівня креатинфосm= 2;окінази у крові.

^{1, 2, 3, 4} Детальl= 5;ий опис див. у розділі «Побічні реакції. Опи= 089; окремих побічних ре = 72;кцій».

Опис окремих побічних реакцій=

<= u>Сепсис. У дослідженнo= 0; PRoFESS у пацієнтів, які приймал = 80; телмісарта&= #1085;, спостерігаl= 3;ась вища частот = 72; випадків сепсису, ніж у тих, хто отримував плацебо. Це може бути як випадковісm= 0;ю, так і ознако= 102; процесу, сут= 100; якого нараз= 10; невідома.=

<= u>Гіпотензія<= /span>. Ця побічна реакція спостерігаl= 3;ася часто у пацієнтів з контрольовk= 2;ним артеріальнl= 0;м тиском, які лікувалися телмісартаl= 5;ом для зниженн= 03; серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; додатково д = 86; стандартноo= 1; терапії.=

<= u>Порушення функції печінки/печ= 10;нкові розлади. За постмаркетl= 0;нговими даними більшість в = 80;падків порушень функції печінки/печ= 10;нкових розладів спостерігаl= 3;ись у пацієнтів японської національнl= 6;сті. Пацієнти яп = 86;нської національнl= 6;сті більш схильні до ц= 080;х побічних реакцій.=

Інте&= #1088;стиціальна хвороба легень. У період постмаркетl= 0;нгових спостережеl= 5;ь повідомлялl= 6;сь про випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легень, пов’язані в часі із застосуванl= 5;ям телмісартаl= 5;у. Однак причинний взаємозв’яk= 9;ок не був встановленl= 0;й.

Ін = 76;апамід<= /p>
Найбільш часто повідомляєm= 0;ься про такі поб= 110;чні реакції при прийомі індапаміду: гіпока&#= 1083;іємія, реакц= 110;ї гіперчутлиk= 4;ості, переважно дерматологo= 0;чні, у осіб зі схильністю до алергічн = 80;х та астматичниm= 3; реакцій та макулопапуl= 3;ьозних висипань.

=

Побі&= #1095;ні реакції зазначаютьl= 9;я відповідно до їхньої частоти виникнk= 7;ння: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до <1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100), рідкl= 6; (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (від ≥ 1/100000 до < 1/10000), частота невідома (не може бути визначена згідно з наявною інф = 86;рмацією).=

= 47; боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи:=

= 76;уже рідко – агранулоциm= 0;оз, апластична анемія; гемолітичнk= 2; анемія; лейкопенія; тромбоцитоl= 7;енія.=

= 47; боку метаболізмm= 1; та обміну речовин:=

= 95;асто – &= #1075;іпокаліємі= ;я (див. розділ «Особ= 083;ивості застосуванl= 5;я»);

&= #1085;ечасто – = 75;іпонатрієм&#= 1110;я (див. розділ «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я»);

= 88;ідко – &= #1075;іпохлоремі= ;я;

= 88;ідко – &= #1075;іпомагнієм= ;ія;

= 76;уже рідко – гіперкальцo= 0;ємія.=

= 47; боку нервової системи:=

= 88;ідко – запаморочеl= 5;ня (вертиго), стомлюваніl= 9;ть, головний бі = 83;ь, парестезія;=

= 95;астота невідома – непритомніl= 9;ть.=

= 47; боку органі = 74; зору:

= 95;астота невідома – міопія, хоріоїдальl= 5;ий випіт, гостр= 072; закритокутl= 6;ва глаукома, розмитий зі = 88;, порушення зору.

= 47; боку серця:=

= 76;уже рідко – аритмія;=

= 95;астота невідома – пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (torsades de pointes), що може призвести д = 86; смерті (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).=

= 47; боку судинної системи:=

= 76;уже рідко – артеріальнk= 2; гіпотензія.=

= 47; боку травно= 11; системи:=

= 85;ечасто – блювання;=

= 88;ідко – нудота, запор, сухість у роті;

= 76;уже рідко – панкреатит.=

= 47; боку гепатобіліk= 2;рної системи:=

= 76;уже рідко – порушення функції печінки;=

= 95;астота невідома – при печінковій недостатноl= 9;ті можливе виникнення печінкової = 77;нцефалопат&#= 1110;ї (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я», «Протипокаk= 9;ання»), гепатит.=

= 47; боку шкіри т= 072; її похідних:=

= 95;асто – реакції гіперчутлиk= 4;ості (в основному дерматологo= 0;чні у пацієнтів = 079;і схильністю до алергічних та астматичниm= 3; реакцій), макулопапуl= 3;ьозний висип; = 85;ечасто – пурпура;=

= 76;уже рідко – ангі= 086;невротични&= #1081; набряк, кропив’янкk= 2;, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, си= 085;дром Стівенса – Джонсона;=

= 95;астота невідома – можливе загостреннn= 3; існуючого гострого системного червоного в = 86;вчака, реакції фоточутливl= 6;сті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).=

= 47; боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи:=

= 76;уже рідко – ниркова недостатніl= 9;ть.=

&= #1047; боку репродуктиk= 4;ної системи та молочної залози:

&= #1085;ечасто – eректильна дисфункція.

= 47; боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини:=

= 95;астота невідома – спазми м’яз= 10;в, м’язова слабкість, міалгія, рабдоміоліk= 9;.=

= 44;ослідження:<= /span>=

частотk= 2; невідома – подовження інтервалу QT на електрокарk= 6;іограмі (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»), підвищення рівня глюкози в кр= 086;ві (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»), підвищення = 88;івня сечової кислоти в крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), підвищення рівня печінкових ферментів.=

Опис окремих побічних реакцій

Під час досліджень ІІ та ІІІ фаз порівняння доз 1,5 та 2,5 мг індапаміду аналіз рівн= 03; калію в плазмі показав дозозалежнl= 0;й ефект індапаміду:

Індапа= мід 1,5 мг: калій у плазмі крові <3,4 ммоль/л спостеріга= вся у 10 % пацієнтів та <3,2 ммоль/л = 091; 4 % пацієнтіk= 4; після 4–6 тижнів лікування. Через 12 тижнів лікування середнє пад= ;іння калію в плазмі крові становило 0,23 ммоль/л.

Індапа= мід 2,5 мг: калій у плазмі крові <3,4 ммоль/л спостеріга= вся у 25 % пацієнтів та <3,2 ммоль/л = 091; 10 % пацієнтів після 4–6 тижнів лікування. Через 12 тижнів лікування середнє пад= ;іння калію в плазмі крові становило 0,41 ммоль/л.

Пові&= #1076;омлення про побічні реакції

Пові&= #1076;омлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фk= 2;рмаконагля= 076;у за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;.

3 роки. Не викори= 089;товувати<= /a> після закінчення терміну придатностo= 0;.

=

Ум= 086;ви зберігання.

Зберіга = 90;и в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від дії світла.

Зберіга = 90;и у недоступноl= 4;у для дітей місці.

=

Упаковка.

По 10 таблеток поміщають у блістер із плівки ОПА/Аl/ПВХ та фольги алюмінієвоo= 1;.

По 3 або 10 блістерів разом з інструкцієn= 2; для медично = 75;о застосуванl= 5;я вкладають у картонну коробку.

Ка= 090;егорія відпуску.

За рецептом.=

=

Ви= 088;обник/заявн= ик.

ПРО.МЕД.Ц&#= 1057; Прага а.с.

=

Мі= 089;цезнаходже&= #1085;ня виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності/ = 84;ісцезнаход&#= 1078;ення заявника.

Телчска 377= /1, Міхле, Прага 4,= 140 00, Чеська Республіка