ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського за= собу

Тадалафіл Генейм

(Tadalafi= l Geneym)

<= i>Склад:

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>діюча речовина: тадалафіл;

1 таблетка містить 2= 0 мг тадалафілу;=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>допоміжні речовини:<= /span> лактоза, моногідрат= ; целюлоза мікрокристалічна (РН 101); натрію кроскармелоза; гіпромелоза (3 ср<= /span>s); сорбітанстеарат; дихлорметан; спирт ізопропіловий; целюлоза мікрокристалічна (РН 102); магнію стеарат;

плівкове покриття: <= /span>Opadry II 32K520009 жовтий (гіпромелоза (15 cps) (Е 464); лактоза, моногідрат; титану діоксид (Е 171); заліза оксид жо= втий (Е 172); триацетин; тальк).

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою, капсулоподібної форми зі скошеними краями<= /span>, з тисненням «Т 20» з одного боку та плоскі з іншого боку.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування порушень ерекції. <= /span>Тадалафіл.

Код АТХ G04B E08.

Фармакологічні властивості. <= i>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Фармакодинаміка.

Механізм дії

Тадалафіл є селективним оборотним інгібіт= ором циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) —= специфічної фосфодіестерази типу 5 = (ФДЕ 5). Коли сексуальна стимуляція спричиняє локальне вивільнення оксиду азоту, інгібування ФДЕ 5 тадалафілом продукує підвищений рівень цГМФ у печеристому тілі. Це призводить до релаксації гладких м’язів і припливу крові до тканин статевого члена, створюючи тим самим ерекцію. Тадалафіл не діє без

Ефект інгібування концентрації цГМФ у печеристому тілі також спостерігається у гладких м’язах простати, сечовому міхурі= та їх судинах, що переносять кров до вищевказаних органів. Судинна релаксація,= яка при цьому виникає, викликає підвищення перфузії крові та може бути причиною зменшення симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Ці суди= нні ефекти можуть бути доповнені інгібуванням активності аферентних нервів сечо= вого міхура та релаксацією гладких м’язів простати і сечового міхура.

Фармакодинамічні ефекти

Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ 5. ФДЕ 5 є ферментом, який був знайдений у гладких м’язах печеристого тіла, судинних і вісцеральних гладких м’язах, скелетних м’язах, тромбоцитах, нирках, легенях= і мозочку. Вплив тадалафілу на ФДЕ 5 сильніший, ніж на інші фосфодіестерази. = Дія тадалафілу на ФДЕ 5 у 10000 разів перевищує його вплив на ферменти ФДЕ 1, Ф= ДЕ 2, ФДЕ 4 і ФДЕ 7, що є наявними у серці, мозку, судинах, печінці, лейкоцитах, скелетній мускулатурі та інших органах. Тадалафіл у 10000 разів потужніший щодо ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 3, що є ферментом, наявним у серці та кровоносних судинах. = Ця селективність щодо ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 3 є важливою, тому що ФДЕ 3 є ферментом, який відіграє= певну роль у скороченні серцевого м’яза. Крім того, тадалафіл приблизно у
700 разів потужніший щодо ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 6, що є ферментом, наявним у сітківці і відповідальним за фототрансдукцію. Тадалафіл також у 10000 разів потужніший щодо ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 7, ФДЕ 8, ФДЕ 9 і ФДЕ 10.<= /span>

Клінічна ефективність та безпека

Три клінічні дослідження були проведені з участю = 1504 пацієнтів з метою виявлення періоду початку ефекту тадалафілу, який продемонстрував статистично значуще покращення еректильної функції, а також дієвість протягом 36 годин та виявлення ефекту вже через 16 хвилин після прийому дози порівняно з плацебо.

У ході дослідження впливу тадалафілу на зір з використанням тесту оцінки кольорового сприйняття Farnsworth-Munse= ll 100 Hue було встановлено, що тадалафіл, введений здоровим добровольцям, не спричиняв істотної різниці, порівняно з плацебо, за показниками систолічного та діастолічного артеріаль= ного тиску у положенні лежачи (середнє максимальне зниження – 1,6/0,8 мм рт. ст. відповідно), систолічного та діастолічного артеріального тиску у положенні стоячи (середнє максимальне зниження –0,2/4,6 мм рт. ст. відповідно) та істотної зміни частоти серцевих скорочень.

Тадалафіл не погіршує розпізнавання кольорів (синій/зелений), що пояснюється низькою спорідненістю тадалафілу щодо ФДЕ 6 порівняно із ФДЕ 5. Крім тог= о, не спостерігається впливу тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму, внутрішньоочний тиск і розмір зіниці.

= Було проведено три клінічних дослідження з участю чоловіків для оцінки потенційн= ого впливу тадалафілу в дозі 10 мг (одне дослідження тривал= істю 6 місяців) та в дозі 20 мг (одне дослідження тривалістю 6 місяців та одне – тривалістю 9 місяців) на сперматогенез при частоті прийому 1 раз / добу. У ході двох із трьох досліджень спостерігалося клінічно незначуще зниження кількості та концентрації сперми, асоційоване з прийомом тадалафілу. Ці ефе= кти не були пов’язані зі змінами інших характеристик, таких як рухливість сперматозоїдів, морфологія та рівень фолікулостимулювального гормону в крові.

= Тадалафіл у дозах від 2 мг до 100 мг оцінювався у ході 16 клінічних досліджень з учас= тю 3250 пацієнтів, які включали пацієнтів з еректильною дисфункцією різної тяжкості (помірна, середньої тяжкості, значна), різної етіології, пацієнтів різного віку (від 21 до 86 років) та різних етнічних груп. У більшості пацієнтів еректильна дисфункція спостерігалася протягом не менше ніж одного року. У ході первинних дослідже= нь ефективності коефіцієнт покращення стану становив 81 % у групі застосування= тадалафілу порівняно з 35 % у групі плацебо. Крім того, у пацієнтів з еректильною дисфункцією різних ступенів тяжкості повідомлялося про покращення стану під= час прийому тадалафілу (коефіцієнт успішних спроб становив 8= 6 %, 83 % та 72 % у пацієнтів з еректильною дисфункцією помірної, середньої та значної тяжкості відповідно порівняно з 45 %, 42 % та 19 % у групі плацебо). У ході первинних досліджень ефективності коефіцієнт успішних спроб становив 75 % у групі застосування <= /span>тадалафілу порівняно з 32 % у групі плацебо.

У ході дослі= дження тривалістю 12 тижнів з участю 186 пацієнтів (142 пацієнти отримували тадала= філ, 44 пацієнти – плацебо) із вторинною еректильною дисфункцією відносно пошкодження спинного мозку тадалафіл виявляв значне покращення еректильної функції, а у середньому коефіцієнт успішних спроб при прийомі тадалафілу в дозі 10 мг або 20 мг (підбір дози, застосування у разі потреби) становив = 48 % порівняно з 17 % у групі плацебо.

Діти

Було проведе= но одне дослідження з участю дітей з м’язовою дистрофією Дюшена (МДД), у якому підтверджених доказів ефективності не було продемонстровано. Це дослідження ефективності тадалафілу було рандомізованим, подвійно сліпим, плацебо-контрольованим у трьох паралельних групах з участю 331 дитини чолов= ічої статі віком від 7 до 14 років з МДД, які одночасно отримували терапію кортикостероїдами. Дослідження включало 48-тижневий подвійно сліпий період, під час якого пацієнти були розділені на групи прий= ому тадалафілу 0,3 мг/кг, тадалафілу 0,6 мг/кг або плацебо щоденно. Тадалафіл не продемонстрував ефективності у первинній кінцевій точці щодо сповільнення зниження швидкості ходьби, виміряної за зміною дистанції у тесті з 6-хвилин= ною ходьбою (ТШХ). Зміна середнього значення дистанції у ТШХ, розрахованого за методом найменших квадратів, на 48 тижні становила 51,0 м у групі плацебо порівняно з 64,7 м у групі тадалафілу 0,3 мг/кг (р =3D 0,307) та 59,1 м у г= рупі тадалафілу 0,6 мг/кг (р =3D 0,538). Підтверджену ефективність також не було виявлено і під час повторних аналізів результатів цього дослідження. Загаль= ні результати з безпеки, отримані в цьому дослідженні, загалом відповідали відомому профілю безпеки тадалафілу та небажаним явищам, очікуваним у педіатричній популяції з МДД при лікуванні кортикостероїдами.

<= /o:p>

Фармакокінетика. =

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Всмоктування. Тадалафіл добре всмоктується після прийому внутрішньо. Середня максимальна концентрація у плазмі крові (С_max<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>) досягається в середньому через 2 години після прийому. Абсолютна біодоступність тадалафілу після прийому перорально= не встановлювалась.

Швидкість і ступінь всмоктування тадалафі= лу не залежать від вживання їжі, таким чином= , лікарський засіб Тад= алафіл Генейм можна приймати <= /span>незалежно від вживан= ня їжі. Час введення до= зи (ранок або вечір) не мав клінічно значущого ефекту на швидкість і ступінь всмоктування.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Розподіл. Середній об’єм розподілу становить приблизно = 63 л, вказуючи на те, що тадалафіл розподіляється у тканини. При терапевтичних концентраціях= 94 % тадалафілу в плазмі крові зв’язується з протеїнами. На зв’язування з протеїнами не впливають порушення функції нирок.

Менше 0,0005 % введеної дози було виявлен= о у спермі здорових добровольців.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Метаболізм. Тадалафіл метаболізується переважно ізоформою= 3А4 цитохрому Р450 (CYP). Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>, активність якого щодо ФДЕ 5 у 13000 разів менше, ніж активність тадалафілу. Таким чином, очікується, що метаболіт не буде виявляти клінічної активності у концентраціях, що спостерігаються.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Виведення. Кліренс перорального тадалафілу становить = 2,5 л/годину, а середній пері= од напіввиведення — 17,5 години у здорових добровольців. Тадалафіл виводиться переважно у вигляді неактивних метаболітів, більшою мірою з фекаліями (приблизно 61 % дози) і меншою —з сечею (майже 36 % дози).

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Лінійність/нелінійність фармакокінетики.<= /span> Фармакокінетика тадалафілу у здорових добровольців лінійно пропорційна часу і дозі. В діапазоні доз від 2,5 мг до= 20 мг експозиція (AUC) підвищується пропорційно дозі. Постійна концентрація у плазмі крові досягається протягом 5 днів при щоденному прийомі 1 раз на добу.

Фармакокінетика препарату однакова у пацієнтів з еректильною дисфункцією та у пацієнтів без неї.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Окремі групи населення

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Особи літнього віку. Здорові добровольці літнього віку (віком від 65 років) мали нижчі значення кліренсу тадалафілу при прийомі внутрішньо, що призводило до підвищення на
25 % AUC порівняно зі здоровими добровольцями віком 19–45 років. Цей віковий ефект не є клінічно значущим і не потребує регулюв= ання дози.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Ниркова недостатність. У процесі досліджень із клінічної фармакології із застосуванням= одноразової дози тадалафілу (5–20 мг) = AUC майже подвоїлася у пацієнтів зі слабкою (кліренс креатиніну від 51 до 80 мл/хв) або помірною (кліренс креатиніну від 31 до 50 мл/хв) нирковою недостатністю, а також у пацієнтів із термінальною стадією ниркової хвороби, які знаходилися на діалізі. Також у пацієнтів, які знаходилися на гемодіаліз= і, максимальна концентрація у плазмі крові (С_max) була на 41 % ви= ща, ніж у здорових добровольців.

Впливом гемодіалізу на виведення тадалафі= лу можна знехтувати.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Печінкова недостатність. AUC тадалафілу у пацієнтів зі слабкою та помірною печінковою недостатністю (класи А та В за шкалою Чайлда – П’ю) є порівнянною з AUC у здорових добровольців при застосуванні дози 10 мг. Дані щодо безпеки застосування тадалафілу пацієнтам із тяжкою печінковою недостатні= стю (клас С за шкалою Чайлда – П’ю) обмежені. Немає даних щодо застосування тадалафілу в дозі вище 10 мг пацієнтам із печінковою недостатністю. У разі призначення тадалафілу лікар повинен уваж= но оцінити індивідуальні переваги/ризики.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Пацієнти, які мають цукровий діабет. AUC тадалафілу у пацієнтів із цукровим діабетом була приблизно на 19 % нижче, ніж у здор= ових добровольців. Ця різниця в експозиції не потребує регулювання дози.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman"'>

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування еректил= ьної дисфункції у дорослих чоловіків. Препарат ефективний за наявності сексуальн= ої стимуляції.

Тадалафіл Генейм не показаний для застосування жінкам.

<= i>Протипоказання.

Підвищена чутливість до тадалафілу або до будь-якого іншого компонента препарату.

У процесі клінічних досліджень тадалафіл виявив властивість посилювати гіпотензивний ефект нітратів. Вважається, що це є наслідком комбінованого впливу ефектів нітратів та тадалафілу на шлях оксид азоту/цГМФ. Таким чином, тадалафіл протипоказаний пацієнтам, які застосовують органічні нітрати у будь-якій лікарській формі.

Тадалафіл Генейм не слід застосовувати чоловікам зі серцевими захворюваннями, для яких сексуальна активність є небажаною. Лікарі повинні зважати на потенційний серцевий ризик, асоційований зі сексуальною активністю, у пацієнтів із <= /span>наявними серцево-судинними захворюваннями.<= span style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Arial",sans-serif;mso-fareast-font-f= amily: Arial'>

Нижчезазначені групи пацієнтів зі серцево-судинними захворюваннями не були включені у клінічні дослідження, тому застосування тадалафілу для них протипоказане:

- пацієнти з інфарктом міокарда протягом останніх 90 днів;

- пацієнти з нестабільною стенокардією або стенокардією, що виникає п= ід час статевих актів;

- пацієнти зі серцевою недостатністю, що відповідає класу 2 або вище за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця, протягом останніх 6 місяців;

- пацієнти з неконтрольованою аритмією, артеріальною гіпотензією (<90/50 мм рт. ст.) або неконтрольованою гіпертензією;

- пацієнти після інсульту, що стався протягом останніх 6 місяців.

Тадалафіл Генейм протипоказаний пацієнтам із втратою зору одного ока в результаті неартеріальної передньої ішемічної оптичної нейропатії (НАПІОН) незалежно в= ід того, було це пов’язано із попереднім впливом інгібіторів ФДЕ 5, чи ні.

Супутнє застосува= ння інгібіторів ФДЕ 5, у тому числі тадалафілу, зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, протипоказано, оскільки потенційно це може призвести до симптоматичної гіпотензії.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman"'>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження щодо взаємодій було проведено= для дозувань 10 мг та 20 мг, дані надано нижче. Клінічно значуща взаємодія при застосуванні вищих доз не може бути виключена, якщо така спостерігалася при застосуванні тадалафілу в нижчих дозах (10 мг).

Вплив інших лікарських засобів на тадалафіл

Інгібітори цитохр= ому CYP450=

Тадалафіл метаболізується переважно CYP3ACYP3AAUC тадалафілу (10 мг) у 2 рази та С_max<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'> на 15 % щодо значень AUC і С_{<=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;
mso-fareast-font-family:Arial;mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:
EN-US'>max} одного тадалафіл= у. Кетоконазол (400 мг на добу) збільшує AUC тадалафілу (20 мг) у 4 рази, а С_max<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:Arial;mso-bidi-font-family:Arial'> — на 22 %. Ритонаві= р, інгібітор протеаз (200 мг 2 рази на добу), що інгібує CYP3A4, CYP2С9, CYP2С19 та CYP2D6, збільшує AUC тадалафілу (20 = ;мг) у 2 рази, не змінюючи С_max. Хоча специфічні взаємоді= ї не були досліджені, інші інгібітори протеази, такі як саквінавір та інші інгібітори CYP3A4, такі як еритроміцин, кларитроміцин, ітраконазол та грейпфрутовий сік, слід призначати з обережністю, оскільки очікується, що при сумісному застосуванні вони підвищуватимуть концентрацію тадалафілу в плазмі крові. Як наслідок може підвищуватися частота виникнення побічних реакцій.

Транспортери

Вплив транспортерів, наприклад p-глікопротеїнів, на розподіл тадалафілу невідомий. Таким чином, існує ймовірність лікарської взаємодії, опосередкованої інгібуванням транспортерів.

Індуктори цитохрому CYP450

Індуктор CYP3A4 рифампіцин знижує AUC тадалафілу на 88 % порівняно з AUC при прийомі лише тадалафілу (10 мг). Можна припустити, що таке зниження концентрації призведе до зниження ефективності тадалафілу. Супутнє застосування інших індукторів CYP3A крові.

Вплив тадалафілу на інші лікарські засоби=

Нітрати. = У процесі клінічних досліджень тадалафіл (5 мг, 10 мг, 20 мг) виявляв властивість посилювати гіпотензивні ефекти нітратів. Таким чином, застосування препарату Тадалафіл Генейм пацієнтам, які отримують лікування органічними нітратами у будь-якій формі, протипоказано. Якщо для пацієнта, я= кому призначено тадалафіл у будь-якій дозі (2,5-20 мг), застосування нітратів є медичною необхідністю при загрозливому для життя стані, то перед застосуван= ням препаратів нітратів має минути не менше ніж 48 годин після останнього прийо= му тадалафілу. У такому випадку = застосування нітратів повинно відбуватися під медичним наглядом із належним моніторингом гемодинамічних показників.

Антигіпертензивні препарати (у тому числі блокатори кальцієвих каналів)

Під час сумісного призначення тадалафілу (у дозуванні 5 мг 1 раз на добу або у вигляді одноразової дози 20 мг) із блокатором = α-адренорецепторів доксазозином (4–8 мг на добу) спостерігалося значне посилення гіпотензивного ефекту останнього. Цей ефект триває до
12 годин і може проявлятися окремими симптомами, в тому числі у вигляді запаморочення. Така комбінація препаратів не рекомендується для застосуванн= я.

У процесі дослідж= ень взаємодії за участю обмеженої кількості здорових добровольців не повідомляли про вищевказані ефекти при сумісному застосуванні з алфузозином або тамсуло= зином. Слід з обережністю призначати тадалафіл пацієнтам, які отримують лікування будь-якими блокаторами α-адренорецепторів, особливо особам літнього віку. Лікування слід розпочинати з мінімального дозування та поступово збільшувати дозу.

У процесі дослідж= ень клінічної фармакодинаміки вивчався потенціал тадалафілу посилювати гіпотенз= ивні ефекти антигіпертензивних препаратів. Досліджувались основні класи препаратів: блокатори кальцієвих каналів (амлодипін), інгібітори АПФ (еналаприл), блокатори β-адренорецепторів (метопролол), тіазидні діуретики (бендрофлуазид) та блокатори рецепторів ангіотензину II (самостійно та в комбінації з тіазидними діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів, блокаторами β-адренорецепторів та/або блокаторами α-адренорецепторів= ). Тадалафіл (у дозі 10 мг, крім досліджень взаємодії з блокаторами рецепторів ангіотензину II та амлодипіном, де вивчався ефект дози 20 мг) не виявляв значущої взаємодії із вищезазначеними класами лікарських засобів. У процесі іншого дослідження клінічної фармакології вивчалося супутнє застосування тадалафілу (в дозі 20 мг) іза артеріального тиску залежала від рівня контролю артеріального тиску. Таким чином, у пацієнтів із добре контрольованою гіпертензією зниже= ння артеріального тиску було незначним та відповідало таком= у у здорових добровольців. У пацієнтів з важкоконтрольованою артеріальною = гіпертензією спостерігалося більш= е зниження артеріального тиску, хоча у більшості пацієнтів таке зниження артеріального тиску не супроводжувалося гіпотензивними симптомами. У пацієнтів, які отримують супутню терап= ію антигіпертензивними лікарськими засобами, застосування тадалафілу в дозі 20= мг може призводити до зниження артеріального тиску, яке (крім випадку супутньо= го застосування із блокаторами α-адренорецепторів) є незначним та клінічно незначущим. Аналіз даних клінічного дослідження фази ІІІ не виявив різниці у побічних реакціях, що виникали у пацієнтів, які отримували лікування тадалафілом зі супутнім застосуванням антигіпертензивних засобів та лікування тіль= ки тадалафілом. Незважаючи на це, необхідно надавати відповідні рекомендації щ= одо можливого зниження артеріального тиску пацієнтам, які лікуються гіпотензивн= ими лікарськими засобами та препаратом Тадалафіл Генейм.

Ріоцигуат

У процесі доклінічних досліджень був виявлений адитивний гіпотензивний ефект при супутньому прийомі інгібіторів ФДЕ 5 з ріоцигуатом. У процесі клінічних досліджень було виявлено, що ріоцигуат пос= илює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ 5. Не було доказів сприятливого клінічного ефекту цієї комбінації у досліджуваній популяції. Супутнє застосування ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ 5, у тому числі тадалафілом, протипоказано.

Інгібітори 5-α-редуктази=

У процесі клінічн= ого дослідження, в якому порівнювали сумісне застосування тадалафілу у дозі 5 м= г та фінастериду в дозі 5 мг із прийомом плацебо та фінастериду у дозі 5 мг для усунення симптомів доброякі= сної гіперплазії передміхурової залози, не було виявлено жодних нових побічних реакцій. Проте, оскільки дослідження взаємодії лікарських засобів з метою оцінки ефектів тадалафілу та інгібіторів 5-α-редуктази не проводили, слід з обережніс= тю призначати тадалафіл пацієнтам, які отримують лікування інгібіторами
5-α-редуктази.

CYP1А2 субстрати (наприклад, теофілін)

У процесі дослідж= ення клінічної фармакології при прийомі тадалафілу (в дозі 10 мг) з теофіліном (неселективним інгібітором фосфодіестерази) не спостерігалося жодної фармакокінетичної взаємодії. Єдиним фармакодинамічним ефектом було незначне підвищення серцевого ритму. Необхідно враховувати можливість виникнення цього ефекту при сумісно= му застосуванні тадалафілу та теофіліну, незважаючи на те, що він є незначним = та не має клінічної значущості.

Етинілестрадіол та тербуталін

Тадалафіл підвищував біодоступність пероральних лікарських форм з етинілестрадіолом. Таке збільшення біодоступності можна очікувати при сумісному застосуванні з тербуталіном (перорально), хоча клін= ічні наслідки цієї комбінації невідомі.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Алкоголь

Алкоголь (середня максимальна концентрація становить 0,08 %) не впливав на супутнє застосування тадалафілу (в дозі 10 мг або 20 мг). Також не спостерігалося змін концентрації тадалафілу протягом наступних 3 годин після одночасного прийому алкоголю з тадалафілом. Алкоголь застосовували таким чином, щоб досягти максимального рівня абсорбц= ії алкоголю (швидкий прийом натще прот= ягом 2 годин після застосування). Прийом тадалафілу (в дозі 20 мг) не призводив = до статистично значущого зниження артеріального тиску на тлі прийому алкоголю = (0,7 г/кг), проте у деяких пацієнтів спостерігалося постуральне запаморочення та ортостатична гіпотензія. Прийом тадалафі= лу на тлі нижчих доз алког= олю (0,6 г/кг) не спричиняв артеріальної гіпотензії, а запаморочення спостерігалося з тією ж частотою, що й п= ри прийомі тільки алкоголю. Вплив алкоголю на пізнавальні функції не посилював= ся при супутньому застосуванні тадалафілу (в дозі 10 мг).

Лікарські засоби,= що метаболізуються за участю цитохрому Р450

Не очікується, що тадалафіл спричинятиме клінічно значуще інгібування або індукування кліренсу лікарських засобів, що метаболізуються ізоформами CYP450. У процесі клінічних досліджень було доведено, що тадалафіл не інгібує і не індукує ізоформи CYP450, у т. ч. CYP3А4, CYP1А2, CYP2D6, CYP2E1, CYP2C9 та CYP2C19.

<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:Arial;mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language: EN-US'>CYP2С9 субстрати (наприклад, R-варфарин)=

Тадалафіл (у дозі 10 мг та 20 мг) не мав клінічно значущого ефекту на AUC S-варфарину або R-варфарину (CYP2С9 субстрати), а також не мав впливу на протромбіновий час, індуков= аний варфарином.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Ацетилсаліцилова кислота

Тадалафіл (у дозі 10 мг та 20 мг) не потенціював збільшення часу кровотечі, спричиненої ацетилсаліциловою кислот= ою.

Протидіабетичні л= ікарські засоби

Специфічних досліджень взаємодії тадалафілу із протидіабетичними лікарськими засобами не проводили.

<= i>Особливості застосування.<= b>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Перед початком лікування препаратом Тадалафіл Генейм

Перед застосуванням препарату лікарю слід визначити першопричини еректильної дисфункції та призначити відповідний курс лікування.

Перед початком будь-якого лікування еректильної дисфункції лікарі повинні зважати на стан серцево-судинної сист= еми своїх пацієнтів, оскільки існує певний ступінь серцевого ризику, асоційован= ий зі сексуальною активністю. Тадалафіл виявляє судинорозширювальний ефект, що може призводити до незначного й транзиторного зниження артеріального тиску та потенціювання гіпотензивного ефекту нітратів.

Невідомо, чи є ефективним тадалафіл для пацієнтів, які перенесли операцію на тазових кістках або радикальну простатектомію без збереження нервів.

Із постмаркетингових джерел та/або у процесі клінічних досліджень повідомляли про серйозні явища= з боку серцево-судинної системи, в тому числі про інфаркт міокарда, раптову серцеву смерть, нестабільну стенокардію, шлуночкову аритмію, порушення мозкового кровообігу, транзиторну ішемічну атаку, біль у грудях, прискорене серцебиття та тахікардію. Більшість пацієнтів, у яких спостерігалися такі побічні реакції, мали фактори ризику з боку серцево-судинної системи. У той же час наразі неможли= во точно встановити, чи вищевказані явища пов’язані з факторами ризику, застосуванням тадалафілу, сексуальною активністю пацієнтів або із комбінацією цих чи інших факторів.

Необхідно з обережні= стю призначати препарат Тадалафіл Генейм пацієнтам, які приймають α₁-блокатори, тому що у деяких пацієнтів одночасний прийом цих препаратів може призвести до симптоматичної гіпотензії. Не рекомендується комбіноване застосування тадалафілу та доксазозину.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>Органи зору

Повідомляли про випадки погірше= ння зору, в тому числі про центральну серозну хоріоретинопатію (ЦСХ) та НАПІОН під час застосування тадалафілу та інших інгібіторів ФДЕ 5. Аналіз даних обcерваційних досліджень показав підвищення ризику розвитку гострої НАПІОН= у чоловіків з еректильною дисфункцією після застосування тадалафілу або інших інгібіторів ФДЕ 5. У більшості випадків симптоми ЦСХ зникали спонтанно після припинення прийому тадалафілу. Оскільки підвищення такого ризику можливе у всіх пацієнтів, які застосовують тадалафіл, лікар повинен попередити пацієнта про необхідність негайного припинення застосування тадалафілу та звернення за медичною допом= огою у разі раптової втрати зору, порушення гостроти зору та/або спотворення зору (див. розділ «Протипоказання»).

Погіршення або раптова втрата слуху

Повідомляли про випадки раптової втрати слуху після застосування тадалафілу. Незалежно від того, чи були наявні інші фактори ризику (вік, наявність діабету, артеріальної гіпертензії та випадки втрати слуху в анамнезі), пацієнтів потрібно попередити про необхідність припинення застосування тадалафілу та звернення= за медичною допомогою у разі раптового погіршення або втрати слуху.=

Ниркова та печінкова недостатність.

Щоденне застосування препарату Тадалафіл Генейм не рекомендується пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок у зв’= язку з підвищеною експозицією (AUC) тадалафілу, обмеженим клінічним досвідом та слабкою здатністю впливати на кліренс під час діалізу.

Клінічні дані щодо безпеки застосування одноразової дози тадалафілу пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлда – П’ю) обмежені.

При призначенні препарату Тадалафіл Генейм таким пацієнтам лікар повинен ретельно оцінити індивідуальні переваги/ризик терапії.

Пріапізм та анатомічна деформація статевого члена=

Пацієнтам, у яких виникають ерекції, що тривають 4 години а= бо більше, слід порадити негайно звертатис= я за медичною допомогою. Якщо не буде проведено негайне лікування пріапізму, це = може призвести до ушкодження тканин статевого члена та довгострокової втрати потенції.

Необхідно з обережністю призначати препарат Тадалафіл Генейм пацієнтам з анатомічною деформацією статевого члена (кутове викривлення, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні) або пацієнтам, які мають стани, що можуть спричинити пріапізм (серпоподібноклітинна анемія, мієломна хвороба або лейкемія).

Супутнє застосування з інгібіторами <= i>CYP3A4

Необхідно з обережністю призначати препар= ат Тадалафіл Генейм пацієнтам, які застосовують інгібітори <= /span>CYP3AAUC тадалафілу.

Супутнє застосування з іншими лікарськими засоба= ми для лікування еректильної дисфункції

Безпеку та ефективність застосування тадалафілу в комбінації з іншими інгібіторами ФДЕ 5 або іншими засобами для лікування еректильної дисфункції не досліджували, тому необхідно рекомендувати пацієнтам не приймати препарат Тадалафіл Генейм у подібних комбінаціях.

Лактоза

Препарат містить лактозу, тому його не слід признач= ати пацієнти із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції та дефіцитом лактази Лаппа.

Натрій

1 таблетка цього препарату містить мен= ше 1 ммоль натрію (23 мг), тобто фактично не містить натрію.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Застосування у період вагітності або годування груддю.<= /span>

Препарат Тадалафіл Генейм не показаний для застосування жінкам.

Вагітність.<= /span> Дані щ= одо застосування тадалафілу вагітним жінкам обмежені. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона/ плода, пологи або постнатальний розвиток. Як запобіжний захід бажано уникати застосування тадалафілу у період вагітності.

Грудне годув= ання. Наявні фармакодинамічні / токсикологічні дані на тваринах свідчать про екскрецію тадалафілу у грудне молоко. Не можна виключити ризик для немовляти на грудному годуванні. Тадалафіл не слід застосовувати у період годування груддю.

Фертильність. У процесі двох клінічних досліджень було встановлено, що порушення фертильності не очікується у людей, хоча у окремих чоловіків спостерігалося зниження концентрації сперми.

Здатність впливат= и на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив тадалафілу на здатність керувати машинами та механіз= мами незначний. Хоча частота повідомлень про явища запаморочення у процесі клінічних досліджень із застосуванням плацебо та у процесі клінічних досліджень із застосуванням тадалафілу була = подібна, пацієнти повинні знати, як впливає на них тадалафіл, перш ніж керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

<= i>Спосіб застосування та дози. <= /b>
Для перорального застосування.<= i>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Еректильна дисфункція у дорослих чоловікі= в

Рекомендована доза становить 10 мг= * перед передбачуваною сексуальною активні= стю, приймати незалежно від вживання їжі. Пацієнтам, у яких тадалафіл <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>у дозі 10 мг* не виявляє бажаного ефекту, можна застосовувати дозу 20 мг.

Препарат приймають не менше н= іж за 30 хвилин перед очікуваною сексуальною активністю. Ефективність тадалаф= ілу зберігається до 36 годин після прийому дози.

Максимальна рекомендована частота прийому= —

Тадалафіл у дозі 10 мг* та 20 мг призначе= ний для застосування перед передбачуваною сексуальною активністю та не рекомендований для щоденного застосування.

Якщо передбачається часте застосування тадалафілу (принаймні 2 рази на тиждень), режим щоденного застосування більш низьких доз тадалафілу може бути більш доцільним, виходячи з виб= ору пацієнта та рішення лікаря. Для таких пацієнтів рекомендована доза становит= ь 5 мг* на добу приблизно в однаковий час. Дозу можна зменшувати до 2,5 мг* на добу, виходячи з індивідуальної толерантності. Доцільність тривалого щоденного застосування слід періодично переглядати.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Особливі групи пацієнтів

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Чоловіки літнього віку<= /i>

Корекція дози не потрібна.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Чоловіки, які мають ниркову недостатність=

Корекція дози не потрібна для пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю. Для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю максимальна рекомендована доза становить 10 мг*.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Чоловіки, які мають печінкову недостатніс= ть

Рекомендована доза тадалафілу становить 10 мг* перед передбачуваною сексуальною активні= стю і не залежить від вживання їжі.

Клінічні дані щодо безпеки застосування тадалафілу пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлда – П’ю) обмежені, тому у разі призначення препарату лікар повинен уважно оцінити індивідуальні переваги/ризики. Немає даних щодо застосування тадалафілу у дозі вище 10 мг= * пацієнтам із печінковою недостатністю. Немає даних щодо застосування тадалафілу у дозі 2,5–5 мг* 1 раз на добу пацієнтам із печінко= вою недостатністю, тому у разі призначення препарату лікар повинен ретельно оці= нити індивідуальні переваги/ризик призначення тадалафілу у дозі 2,5–5 мг* 1 раз = на добу.

*Застосовувати препарати тадалафілу у відповідному дозуванні.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>Чоловіки з цукровим діабетом

Корекція дози не потрібна.=

Особливі застереження при утилізації

Невикористаний препарат або відходи слід утилізувати відповідно до діючих нормативних вимог.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Діти.

Препарат не призначе= ний для застосування дітям (віком до 18 років)<= /span>.

<= i>Передозування.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Симптоми. При одноразовому застосуванні здоровими добровольцями тадалафілу у дозі до 500 мг і при багаторазовому застосуванні тадалафілу пацієнтами до 100 мг на добу небажані ефекти були аналогічні тим= , що спостерігалися при застосуванні менших доз препарату.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Лікування. У разі передозування, якщо потрібно, слід застосовувати стандартну симптоматичну терапію. На елімінацію тадалафілу ге= модіаліз впливав неістотно.

Побічні реакції. =

Резюме профілю безпеки лікарського засобу

Небажаними ефектами, про які повідомляли найчастіше при лікуванні еректильної дисфункції, є головний біль, диспепсія, біль у спині, міалгія, частота виникнення = яких зростала зі збільшенням дози тадалафілу. Побічні реакції були короткотривал= ими, від легких до помірних. Більшість випадків появи головного болю при щоденно= му прийомі тадалафілу спостерігалася протягом перших 10–30 діб після початку лікування.

Нижче наведені дані щодо побічних реакцій, інформація про які надходила зі спонтанних повідомлень та які спостерігалися у процесі плацебо-контрольованих клінічних досліджень (з участю 80= 22 пацієнтів, які отримували тадалафіл, та 4422 пацієнтів, які отримували плацебо) застосування тадалафілу за потребою та щоденного застосування для лікування еректильної дисфункції.

Дуже часто (= 805; 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (частота не може бути встановлена виходячи з наявних даних).

З боку імунної системи: нечасто – реакції гіперчутливості; рідко – ангіоневротичний набряк².

З боку нервов= ої системи: часто – головний біль; нечасто – запамороче= ння; рідко – порушення мозкового кровообігу¹ (включаючи геморагічні явища), втрата свідомості, транзиторна ішемічна атака¹, мігрень<= sup>2, судоми², транзиторна амнезія.

З боку органів зору: нечасто – нечіткий з= ір, відчуття болю в очах; рідко – дефекти поля зору, набряк повік, кон’юнктивал= ьна гіперемія, неартеріальна передня оптична ішемічна нейропатія (НАПІОН)²⁼, оклюзія вен сітківки², частота невідома - центральна серозна хоріоретинопатія.

З боку органів слуху та рівноваги: нечасто – дзвін у вухах; рідко – раптова <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>втрата слуху.<= /p>
З боку серця¹: нечасто – тахікарді= я, відчуття серцебиття; рідко – інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія^=
2, шлуночкова аритмія².

З боку судин: часто – припливи; нечасто – артеріальна гіпотензія³, артеріальна <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>гіпертензія.

З боку респіраторної системи: часто – закладеність= носа; нечасто – задишка, носова кровотеча.<= /p>
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – диспепсія; нечасто – абдомінальний біль, блювання, нудота, гастроезофагеальн= ий рефлюкс.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання; рідко – кропив’янка, синд= ром Стівенса–Джонсона², ексфоліативний дерматит², гіпергі= дроз

(надмірне потовиділення).

З боку опорно-рухово= го апарату, сполучної та кістково-м’язової тканини: часто – біль у спин= і, міалгія, біль у кінцівках.

З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – гематурія.

З боку репродуктивної системи: нечасто – подовжена ерекція; рідко – пріапізм, кровотеча зі статевого члена, гемоспермія.<= /p>
Загальні розлади та = стан у місці введення: нечасто= – біль у грудях^1, периферичні набряки, слабкість; рідко – набряк обличчя², раптова серцева смер= ть^1,2.

¹Більшість пацієнт= ів, у яких спостерігалися такі побічні реакції, мали фактори ризику з боку серцево-судинної системи.

²Побічні реакції із постмаркетингових досліджень, які не спостерігалися у процесі плацебо-контрольованих клінічних досліджень.

³Частіше повідомля= ли у разі застосування тадалафілу разом з антигіпертензивними засобами.

Окремі побічні реакції. Повідомляли про трохи вищу частоту змін на ЕКГ, найч= астіше –синусову брадикардію, у пацієнтів, які отримували тадалафіл 1 раз на добу, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо. Більшість цих з= мін на ЕКГ не були пов’язані з проявом побічних реакцій.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Особливі групи пацієнтів. <= /i>Дані клінічних досліджень щодо застосування тадалафілу для лікування еректильної дисфункції пацієнтам віком від 65 років обмежені. У процесі клінічних досліджень під час застосування тадалафілу за потребою для лікува= ння еректильної дисфункції діарея частіше виникала у пацієнтів віком від 65 років.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомл= ення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосув= анні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: http://aisf.dec.gov.ua.

<= i>Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання<= /span>. Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному д= ля дітей місці.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Упаковка.

= По 2 таблетк= и у блістері, по 1 блістеру у пачці.

= По 4 таблетки у блістері, по 1 або 2 блістери у пачці.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Аккорд Хелс= кеа Полска Сп. з o.o. Склад Імпортера/Accord Healthcare Polska Sp. z o.o. Magazyn Importera.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

вул. Лутомєрска 50, Паб'яніце, 95-200, Польща/<= /span>ul. Lutomier= ska 50, Pabianice, 95-200, Poland.

Заявник. Аккорд Хелскеа Полска Сп. з.о.о./Accord Healthcare Pol= ska Sp. z o.o.
Звернення з питань неналежної якості лікарського засобу; питань, що стосуют= ься безпеки застосування та неналежного застосування лікарського засобу чи рекламації приймаються цілодобово (24/7) за телефоном: +380993100335 чи електронною поштою за адресою: PVUkraine@accord-healthcare.com.<= /span>

Місцезнаходж= ення заявника. = вулиця Тасмова, будинок 7, Варшава, 02-677, Польща/

7 Tasmowa St., Warsaw, 02-677, Polan= d.

=

&n= bsp;