MIME-Version: 1.0 Content-Location: file:///C:/6812DF39/UA143590101_D689.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251" ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 =

ВЕЗОМНІ

(VESOMNI)

Склад:

діючі речовини: соліфенацину сукцинат, тамсулозину гідрохлорид;

1 таблетка містить соліфенаци= ну сукцинату 6 мг, що відповідає 4,5 мг соліфенацину, та тамсулозину гідрохлориду 0,4 мг, що відповідає 0,37 мг тамсулозину;

допоміжні речовини: маніт (E 421), мальтоза, макрогол 7000000, макрогол 8000, магнію стеарат (EbOpadry Red 03F45072*.

* Макрогол 8000, гіпромелоза (E 464), заліза оксид червоний (Е 172), вода очищена (в готовому препараті відсутня).

 

Лікарська форма. Таблетки з модифікованим вивільненням= .

Основні фізико-хімічні властивості:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "MS Mincho";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'> таблетки округлої форми, вкриті плівковою оболонкою червоного кольору, з тисненим маркуванням "6/0.4".

 

Фармакотерапевтич= на група. Засоби, що застосовуються в урології. Альфа- адреноблокатори. Код АТХ G04C A53.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Везомні – комбінований лікарський засіб, що містить дві діючі речовини  – соліфенацин і там= сулозин. Ці діючі речовини мають незалежні і взаємодоповнюючі механізми дії для лікування симптомів з боку нижніх сечових шляхів (СНСШ) при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), при наявності симптомів наповнення сечового міхура.

Соліфенацин – селективний конкурентний антагоніст мускаринових рецепторів= , не володіє спорідненістю до інших рецепторів, ферментів чи іонних каналів. Соліфенацин має найвищу спорідненість з мускариновими М3-рецепторами, і меншу спорідненість з мус= кариновими М1 і М2-рецепторами.

Тамсулозин – блокатор альфа= 1-адренорецепторів. Тамсулозин селективно і конкурентно зв’язується з постси= наптичними  альфа1-адренорецепторами, ос= обливо з підтипами альфа1A і альф= а1D= , що відповідають= за розслаблення гладкої мускулатури нижніх сечових шляхів.  

Соліфенацин полегшує симптоми наповнення сечового міхура (ірритативні симптом= и), пов’язані з дією ацетилхоліну, який активує  М3-холінорецеп= тори у сечовому міхурі.  Ацетилхолін активує скоротливу функцію стінки сечо= вого міхура, що проявляється у вигляді ургентних позивів до сечовипускання або нетримання сечі.

Тамсулозин покращує симптоми спорожнення, підвищуючи максимальну швидкість потоку сечі, зменшує симптоми обструкції, розслабляючи гладкі м’язи передміхурової залози, шийки сечового міхура та уретри. Також покращує наповнення сечі в сечовому міхурі.

Фармакокінетика.

Дослідження біодоступності при багаторазовому прийомі показало, що фармакокінетика при прийомі Везомні порівнянна<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>  з фармакокінетикою при одночасному прий= омі соліфенацину та тамсулозину.

Всмоктування.

Після багаторазового прийому = Везомні час досягнення максимальної концентрації tmax  соліфенацину= варіює між 4,27 і 4,76 год в різних дослідженнях, тамсулозину= – між 3,47 і 5,65 год відповідно. Максимальна концентрація в плазмі (Cmax) соліфенацину варіювала між 26,5 нг= /мл і 32,0 нг/мл, тамсулозину – між 6,56 нг/мл і 13,3 нг/мл. Значення площі під кривою «концентрація – час» соліфен= ацину коливалася від 528 нг/год/мл до 601 нг/год/мл, а тамсулозину = – від 97,1 нг/год/мл та 222 нг/год/мл. Абсолютна біодоступність с= оліфенацину становила близько 90 %, в той час як тамсулозин всмоктується на 70 – 79 % від дози, що застосовується.

Проведено дослідження лікарсь= кого засобу Везомні при застосуванні разової дози одночасно з прийомом їжі, під час прийому їжі з низьким вмістом жиру, під ч= ас низькокалорійного сніданку та під час прийому їжі з високим вмістом жиру і висококалорійного сніданку. Після прийому їжі з високим вмістом жиру, висококалорійного сніданку відмічалось  збільшення показника Сmax для тамсулозину на 54 % в порівнянні із прийомом лікарськ= ого засобу натще, при якому AUC підвищується на 33 %. Фармакокінетика соліфенацину не змінюється при прийомі їжі з низьким вмістом жиру, під час низькокалорійного сніданку та під час прийому їжі з високим вмістом жиру і висококалорійного сніданку.

Одночасне застосування соліфенацину та тамсулозину OCAS призводить до підвищення Сmax у 1,19 раза та підвищення AUC  тамсулозину у 1,24 раза в порівнянні AUC тамсулозину OCAS при монотерапії. Відсутні показники впливу= тамсулозину на фармакокінетику с= оліфенацину.

Виведення.

Після одноразового  прийому лікарського засобу Везомні періо= д напіввиведення  t1/2 соліфенацину коливався від 49,5 години до= 53 годин; тамсулозину – від 12,8 години до 14 годи= н.

Багаторазове застосування верапамілу в дозі 240 мг одночасно з лікарським засоб= ом Везомні призводить до підвищення соліфенацину  – Сmax на 60 % та AUC н= а 63 %, в той час як у тамсулозину Сmax підвищується до = 115 % і AUC – до 122 %. Зміни Сmax та AUC не є кліні= чно значущими.

Аналіз ф= армакокінетичних даних під час проведення 3 фази клінічних досліджень показує варіабельність  у фармакокінетиці <= span class=3DSpellE>тамсулозину в залежності від віку, зросту та концентр= ації в крові α1 – кислого глікопротеїну. Підвищення AUC асоціюється з підвищенням α1- кислого глікопротеїну та віком, в той час як зниження AUC асоціюється із зниженням зросту. Крім того, підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази пов’язане із високими показ= никами AUC. Ці зміни показників AUC не є клінічно значущими.

Інформація щодо фармакокінети= ки діючих речовин комбінованого лікарського засобу доповнює фармакокінетичні властивості лікарського засобу Везомні.

Соліфенацин.

Всмоктування.

Час досягнення максимальної концентрації tmax не залежить від дози і становить від 3 до 8 го= дин після прийому декількох доз. Значення  Cmax і AUC зростають пропорційно дозі від 5 до 40 мг. Абсолютна біодоступні= сть становить приблизно 90%.

Розподіл. Об’єм розподілу соліфенацину<= /span> після внутрішньовенного введення препарату становить близько 600 л. Приблизно 98% = соліфенацину зв’язується з білками плазми, в першу че= ргу з α1-кислим глікопротеїном. =

Біотрансформація. Соліфенацин метаболізується повільно, має низький ефект першого проходження. Соліф= енацин активно метаболізується в печінці, головним чин= ом за участю CYP3A4. Однак існують альтернативні шляхи метаболізму, які можуть впливати на метаболізм соліфенацину. Системний кліренс = соліфенацину становить близько 9,5 л/год. Після перорального прийому в плазмі визначався (крім соліфенацину) один ф= армакологічно активний  метаболіт (4R-гідроксисол= іфенацин) і три неактивних метаболіти (N-глюкуронід,    N-оксид і 4R-гідрокси-N-оксид соліфенацину).

Виведення. Після одноразового застосування дози 10 мг 14= С-міченого соліфенацину близько 70 % радіоактивності було виявлено в сечі і 23 % у фекаліях протягом 26 днів. У сечі приблизно 11 % радіоактивності виявлено в незміненому вигляді у формі активної речовини, близько 18 % – як N-оксидний метаболіт, 9 % – 4R-гідрокси-N-оксидного метаб= оліт і 8 % – у вигляді 4R-гідроксиметаболіту (активний метаболіт).

Тамсулозин= .

Всмоктування. Для тамсулозину в формі OCAS, tmax знаходиться у діапазоні від 4 до 6 годин після декількох доз по 0,4 мг/день. Cmax і AUC зростають пропорційно дозі від 0,4 до 1,2 мг. Абсолютна біодоступність становить приблизн= о 57%.

Розподіл. Об’єм розподілу тамсулозину після внутрішньовенного введення становить близько 16 л. Приблизно 99% тамсулозину зв’язується з білками плазми, в першу чер= гу з α1-кислим глікопротеїном. =

Біотрансформація. Тамсулозин= має низький ефект першого проходження, метаболізується повільно. = Тамсулозин активно метаболізуєть= ся в печінці, головним чином за участю CYP3A4 і CYP2D6. Системний кліренс тамсулозину становить близько 2,9 л/год. Більшість застосовуваного тамсулозину присутнє в плазмі у вигляді незміненої активної речовини.
Жоден з метаболітів не був активніший вихідної речовини.
Виведення. У разі застосування одноразової дози 0,2 мг 14С-міченого тамсул= озину через 1 тиждень лікування близько 76 % радіоактивності виводиться з сечею і= 21 % – з фекаліями. У сечі виявлено приблизно 9 % радіоактивності в незміненому вигляді у вигляді  тамсулозину, близько 16 % – у вигляді сульфату о-диетилованого тамсулозину і 8 % – як о-етоксиф= еноксил-оцтової кислоти.

Пацієнти похилого віку.

В дослідженнях клінічної фармакології і біодоступності вік пацієнтів кол= ивався від 19 до 79 років. Після застосування лікарського засобу Везомні найвищі показники концентрації виявлялись у пацієнтів похилого віку, хоча окремі  показники майже повністю збігалися з такими у більш молодших пацієнтів. Лікарський засіб Везомні можна застосовувати і пацієнтам літнього віку= .

Ниркова недостатність.

Лікарський засіб Везомні застосовується у пацієнтів з нирковою недоста= тністю легкого та середнього ступеня тяжкості, проте слід дотримуватись обережності при застосуванні у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.

Фармакокінетика лікарськ= ого засобу Везомні не вивчалась у пацієнтів з нирко= вою недостатністю.

Зазначені нижче дані відображають інформацію щодо ниркової недостатності, характерну кожній з ді= ючих речовин препарату.

Соліфенацин.

AUC та Cmax  соліфенацину у пацієнтів з легкою та середнього ступеня тяжкості незначно відрізняються від відповідних показників у здорових добровольців. У пацієнтів з тяжкою нирков= ою недостатністю (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) експозиція соліфенацину значно вища – збільшення Cmax становить близько= 30 %, AUC – більше 100 % і t1/2 – більше 60 %. Відмічений статистично значимий взаємозв’язок між кліренсом креатиніну і кліренсом соліфенацину. Фармакокінетика у паціє= нтів, яким проводився гемодіаліз, не вивчалася.

Тамсулозин.

Про= водилось порівняння фармакокінетики тамсулозину у 6 паці= єнтів з легким та середнім ступенем тяжкості ниркової недост= атністі (30 ≥ кліренс креатиніну < 70 мл/хв/1,73 м2) або від середнього до тяжкого ступеня тяжкості ниркової недостатності (< 30 мл/хв/1,73 м2) і у 6 здорових пацієнтів (кліренс креатиніну >= 90 мл/хв/1,73 м2). Відмічались зміни загальної концентрації тамсулозину в плазмі крові внаслідок зміни зв’язку із= α1-кислим глікопротеїном, активна концентрація тамсулозину гідрохлориду,= а також внутрішній кліренс залишалися відносно стабільними. Фармакокінетика тамсулозину у пацієнтів з останньою стадією нирковою недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв/1,73 м2) не вивчалась.

Печінкова недостатність.

Лікарський засіб Везомні застосовується у пацієнтів з печінковою недостатністю помірного та середнього ступеня тяжкості, але протипоказаний у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю.

Фармакокінетика лікарськ= ого засобу Везомні не вивчалась у пацієнтів з нирко= вою недостатністю.

Зазначені нижче дані відображають інформацію щодо печінкової недостатності, характерну кожній з діючих речовин препарату.

Соліфенацин.

У пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (7 – 9 балів за шкалою Чайлда – П`ю) величина Cmax не змінюється, AUC – збільшується на 60 % , t1/2 збільшується вдв= ічі.

Фармакокінетика у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю не досліджувалась.

Тамсулозин.

Про= водилось порівняння фармакокінетики тамсулозину у 8 паці= єнтів з  печінковою недостатністю середнь= ого ступеня тяжкості (7 – 9 балів за шкалою Чайлда – П`ю) і у 8 здорових пацієнтів. Відмічались з= міни загальної концентрації тамсулозину в плазмі кро= ві внаслідок зміни зв’язку із α1-кислим глікопротеїном, активна концентрація тамсулозину гідрохлориду значно не змінювалась, а внутрішній кліренс неактивного тамсулозину змінювався помірно  (32 %). Фармакокінетика тамсулозину у пацієнтів з тяжкою печінковою  недостатністю не вивчал= ась.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування симпто= мів наповнення сечового міхура (імперативні позиви до сечовипускання, більш час= те сечовипускання) від середнього до тяжкого ступеня і симптомів спорожнення сечового міхура (обструктивних симптомів), пов'язаних з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) у чоловіків, у яких неефективна <= span class=3DSpellE>монотерапія.

 

Протипоказання. Підвищена чутлив= ість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин. Гемо= діаліз. Тяжка печінкова недостатність. Тяжка ниркова недостатність, при якій застосовують потужні інгібітори цитохрому Р450 (CYP) 3A4, наприклад кетоконазол. Помірні порушення функції печінки, при яких також застосовують потужні  інгібітори CYP3A4, наприклад кетоконазол.

Тяжкі шлунково-кишкові захворювання (включаючи токсичний мегаколон), міастенія гравіс або закритокутова глаукома та наявність ризиків розвитку = цих захворювань. Наявність  в анамнезі ортостатичної гіпотензії.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування препар= ату з іншими лікарськими засобами з антихолінергічною дією може спричинити більш виражену терапевтичну дію та побічні ефекти. Інтервал між прийомом таких лікарських засобів повинен становити приблизно = один тиждень. Терапевтична дія соліфенацину може знижуватися при одночасному застосуванні агоністів холінергічних рецепторів.

Взаємодії з інгібіторами CYP= 3A4 і CYP= 2D6.

Одночасне застосування соліфенацину з кетоконазолом (потужний інгібітор CYP3A4) у дозі 200 мг/добу призводило до 1,4 - і 2,0-кратного підвищення Cmax і AUC соліфенацину, тоді як прийом кетоконазолу у дозі 400 мг/добу призводив до 1,5 - і 2,8-кратного підвищення Cmax і AUC соліфенацину.

При одночасному застосуванні = тамсулозину з кетоконазолом у дозі 400 мг/добу спостерігалося 2,2 - і 2,8-кратне підвищення Cmax і AUC тамсулозину відпов= ідно.

Оскільки одночасне застосуван= ня з потужними інгібіторами CYP3А4, такими як кетоконазол= , ринонавір, нелфінавір та ітраконазол, може призвести до підвищеної експозиції = як соліфенацину, так і тамсулозину<= /span>, Везомні слід застосовувати з обережністю з потужними інгібіторами CYP3А4. Лікарський засіб Везомні не застосовув= ати одночасно з потужними інгібіторами CYP3А4 пацієнтам із фенотипом, для якого характерний низький рівень метаболізму CYP2D6  або я= кі уже застосовують потужні інгібітори CYP2D6.

Одночасне застосування лікарського засобу Везомні з верапамілом (середнім інгібітором CYP3А4) призводило до приблизно 2,2-кратного підвищення Cmax і AUC тамсулозину та приблизно 1,6-кратного підвищення Cmax і AUC соліфенацину. Слід застосовувати з обережністю лікарський засіб Везо= мні з помірними інгібіторами CYP3А4.

При одночасному застосуванні = тамсулозину із циметидином, слабким інгібітором CYP3A4 (по 400 мг кожні 6 годин), відмічалось 1,44-кратне підвищення AUC тамсулозину, тоді = як Cmax суттєво не змінювалось. Лікарський засіб Везомні можна застосовувати одночасно із слабкими інгібіторами CYP3A4.

Одночасне застосування тамсулозину із пароксетином, потужним інгібітором CYP2D6 (по 20 мг на добу) призводило до 1,3- та 1,6-кратного підвищення Cmax  та AUC тамсулозину  відповідно. Лікарський засіб Везомні можна застосовувати одночасно із інгібіторами= CYP2D6.

Вплив ферментів індукції на <= span class=3DSpellE>фармакокінетичні властивості сол= іфенацину та тамсулозину не вивчався. Оскільки  соліфенацин= і тамсулозин метаболізуються за участю  CYP3A4, можливі фармакокінетичні взаємодії з індукторами CYP3A4 (напр= иклад рифампіцином), які можуть зменшувати концентрацію соліфенацину та тамсулозину в плазмі крові.

Інші взаємодії.

Соліфенацин.

 Соліфенацин = може зменшувати вплив лікарських засобів, які стимулюють моторику шлунково-кишко= вого тракту, таких як метоклопрамід і цизаприд. У дослідженнях соліфенацину in vitro відмічалось, що = соліфенацин в терапевтичних концентраціях не пригнічує CYP1A1/2, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 або 3A4, тому не очікується ніяких взаємодій між соліфенацином і лікарськими засоб= ами, які  метаболіз= уються за участю цих CYP ферментів. Прийом соліфенацину не змінює фармакокінетику R-варфарину або S-варфарину або їх вплив на протро= мбіновий час. Було показано, що прийом соліфенацину прак= тично не впливає на фармакокінетику дигоксину.

Тамсулозин.

Одночасне застосування тамсул= озину з іншими блокаторами альфа1 – адренорецепто= рів може призвести до гіпотензивної дії. У дослідженнях  іn vitro кількість вільної фракції тамсулозину в плазмі = крові людини не змінювалася при одночасному застосуванні таких лікарських засобів= , як діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак,= глібенкламід, симвастатин= або варфарин. Тамсулозин не з= мінює кількість вільної фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду або хлормадинону. Хоча дик= лофенак і варфарин можуть збільшити швидкість виведення= тамсулозину. Одночасне застосування з фуросемідом призводить до зниження рівня тамсулозину в плаз= мі крові, але так як рівень тамсулозину залишаєтьс= я в межах терапевтичного діапазону, являється прийнятним одночасне застосування= тамсулозину та фуросеміду. Дослідження тамсулозину in vitro показало, що в терапевтичних концентраціях тамсулозин<= /span> практично не пригнічує CYP1A2, 2С9, 2С19, 2D6, 2E1 або 3A4. Тому не очікуєт= ься жодних взаємодій між тамсулозином і лікарськими засобами, що метаболізуються за участю даних CYP ферментів. Відсутні випадки взаємодії тамсулозину при одночасному застосуванні з атенололом, еналаприлом або теофіліном.

 

Особливості застосування.=

Лікарський засіб Везомні слід застосовувати з обережністю пацієнтам  з тяжкою нирковою недостатністю, ризиком розвитку затримки сечі, шлунково-кишковими  обструктивними<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>  розладами; ризиком розвитку зниження моторики  шлунково-кишкового тракту= , з грижею стравохідного отвору діафрагми/ шлунково-стравохідному рефлюксі та/або одночасному прийомі лікарських засобі= в, які можуть спричинити або загострити розвиток езофагіту (наприклад бісфосфонати),  при вегетативній н= ейропатії.

До початку лікування лікарським засобом Везомні потрібно оцінити інші можливі причини частого сечовипускання (серцева недостатність або захворювання нирок). У разі наявн= ості інфекції сечових шляхів, необхідно призначити відповідне антибактеріальне лікування.

У пацієнтів з факторами ризику розвитку подовження інтервалу QT, такими як раніше встановлений синдром подовженого QT і гіпокаліємія, при лікуванні солі= фенацином сукцинатом відмічалось подовження інтервалу QT = та тріпотіння/мерехтіння шлуночків серця (torsade de pointes= ).

У деяких пацієнтів, що застосовували соліфенацину сукцинат та = тамсулозин, повідомлялося про набряк Квінке з обструкцією дихальних шляхів. У разі виникнення набряку Квінке, застосування лікарського засобу Везомні необхід= но припинити і більше не приймати препарат. Потрібно вжити відповідних заходів= та призначити необхідне лікування.

У деяких пацієнтів, які отримували соліфенацину сукцинат, повідомлялося про анафілактичні реакц= ії. У разі виникнення анафілактичних реакцій прийом лікарського засобу Везомні слід припинити і вжити відповідних заходів та призначити необхідне лікування.

Як і при застосуванні інших блокаторів альфа1= -адренорецепторів, в окремих випадках при лікуванні тамсулозином м= ожливе зниження артеріального тиску, в результаті чого рідко може відмічатися непритомність. Пацієнтів, які почали лікування препаратом Везомні, потрібно попередити, що вони повинні сидіти або лежати при появі перших озн= ак ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкі= сть) до зникнення симптомів.

У деяких пацієнтів, які приймали тамсулозину гідрохлорид під час операції з приводу катаракт= и або глаукоми, або у разі попереднього лікування із застосуванням тамсулозину гідрохлориду, відмічався синдром атонічної зіниці (IFIS, варіант синдрому звуженої зіниці= ). Синдром IFIS може підвищувати ризик виникнення офтальмологічних ускладнень = під час і після операції. Таким чином, не рекомендується починати лікування із застосуванням лікарського засобу Везомні пацієн= там, для яких призначена операція з приводу катаракти або глаукоми. Припинення застосування Везомні за 2 тижні до проведення операції з приводу катаракти або глаукоми теоретично вважається корисним, а= ле достовірно не встановлена користь від припинення лікування. В передоперацій= ному періоді хірурги та офтальмолог при плануванні операцій з приводу катаракти = або глаукоми повинні поцікавитись в пацієнтів чи вони на даний час застосовують= або чи приймали раніше лікарський засіб Везомні, для того, щоб забезпечити відповідні заходи лікування можливого виникнення IFIS= під час операції.

Везомні слід застосовува= ти з обережністю при одночасному прийомі з помірними і потужними інгібіторами CY= P3A4 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), і його не сл= ід призначати в комбінації з потужними інгібіторами CYP3A4, наприклад з кетоконазолом, в пацієнтів з наявністю фенотипу зі зн= иженим рівнем CYP2D6 або в пацієнтів,  які приймають потужні інгібітори CYP2D6, наприклад пароксе= тин.

Лікарський засіб містить мані= т, тому може чинити м`яку проносну дію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Везомні не показаний = для застосування жінками.

Фертильність.

Не оцінювався вплив лікарського засобу Везомні на фертильність<= /span>. Дослідження соліфенацину або тамсулозину на тваринах <= /span>не виявили= шкідливого впливу на <= span class=3DSpellE>фертильність і ранній ембріональний<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "MS Mincho";mso-fareast-language:RU'> розвиток.

Розлади еякуляції відмічалися при короткочасних та тривалих клінічних дослідженнях тамсулозину. В післяреєстраційни= й період повідомлялося про розлади еякуляції, рет= роградну еякуляцію та недостатність еякуляції.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не проводилось жодних досліджень впливу лікарського засобу Везомні на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами. Проте пацієнтів слід проінформувати про можливість  <= span class=3DSpellE>виникнення таких реакцій, як запамороченн= я, помутніння зору, втома та (нечасто) підвищена сонливість, що може негат= ивно вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).

 

Спосіб застосування та дози.<= /i>

Дорослі чоловіки, включаючи чоловіків  літнього віку.=

Приймати всередину 1 таблетку лікарського засобу <= span class=3DSpellE>Везомні (6 мг/ 0,4 мг) 1 раз на день незалежно від пр= ийому їжі. Максимальна добова доза лікарського засобу Везомн= і становить 1 таблетка (6 мг/ 0,4 мг). Таблетки необхідно приймати цілими, не розжовувати та не подрібнювати.

Пацієнти з нирков= ою недостатністю. Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику препарату Везомні не вивчався. Проте добре вивч= ений вплив на фармакокінетику окремих діючих речовин препарату (див. розділ «Фармакокінетичні властивості»). Лікарський засіб Везомні можна призначати пацієнтам з легкою та помірн= ою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну > 30 мл/хв). Пацієнтам з тяжк= ою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) застосовувати лікарський засіб з обережністю і не перевищувати максимальну добову дозу (д= ив. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти з поруше= нням функції печінки. Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику = Везомні не вивчався. Проте добре вивчений вплив на фармакокінетику окремих діючих речовин препарату (див. розділ «Фармакокінетичні властивості»). = Везомні можна призначати пацієнтам з легкою печінковою недостатністю (оцінка за шка= лою Чайлда – П’ю ≤ 7). Пацієнтам з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (оцінка за шкалою Чайлда – П’ю 7 – 9) слід застосовувати препарат з обережністю і не перевищувати максимальну добову дозу. Для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (оцінка за шкалою Чайлда – П’ю > 9) застосув= ання лікарського засобу Везомні протипоказано.<= /o:p>

Помірні і потужні інгібітори цитохрому Р450 3А4. Везомні слід застосовувати  з обережністю пацієн= там, які одночасно отримують лікування помірними або потужними інгібіторами CYP3= A4 (такими як верапаміл, кето= коназол, ритонавір, нелфінавір, ітраконазол).

 

Діти.

Препарат не призначений для застосування дітям та підліткам (віком до 18 років).

 

Передозування.

Симптоми
Передозування при застосуванні комбінації соліфенацину= і тамсулозину може потенційно призвести до тяжк= ого антихолінергічного ефекту з розвитком гострої артеріа= льної гіпотензії. Найвищі дози, прийняті випадково під час проведення  клінічних досліджень, відповідали 126 мг соліфенацину сукцинату і 5,6 мг гідрохлориду тамс= улозину. Ці дози добре переносились, при прийомі протягом 16 днів лікування спостерігалася помірна слабка сухість у роті.

Лікування.

У разі передозування препарату соліфенацину і тамсулозину пацієнту слід прийняти активоване= вугілля. Може бути корисним промивання шлунку протягом першої години після прийому препарату, проте не слід викликати блювання.

Симптоми передозування соліфе= нацину, як і інших  ан= тихолінергічних лікарських засобів, можна лікувати таким чином:

- тяжкий антихолінергічний вплив на центральну нервову систему, галюцинації або інші виражені порушенн= я: лікування із застосуванням фізостигміну або карбахолу;

- судоми або виражена збудливість:  лікування із застосуванням бензодіазепінів;

- дихальна недостатність: лікування із застосуванн= ям штучного дихання;

- тахікардія:  симптоматичне лікування, якщо це необхідно. Бета-блокатори слід застосовувати з обережністю, оскільки супутнє передозування тамсулозину потенційно може спричинити тяжку артеріальну гіпотензі= ю;

- затримка сечовипускання: катетеризація.

Як і у разі застосування інших антимускаринових засобів, у разі передозування особливу увагу слід приділяти пацієнтам зі встановленим ризиком розвитку пролонгації інтервалу QT (наприклад з гіпокаліємією, брадикардією та одночасним застосуванн= ям лікарських засобів, які можуть подовжувати QT-інтервал) та відповідних рані= ше існуючих серцевих захворювань (наприклад ішемія міокарда, аритмія, серцева недостатність).

Гостру гіпотензію, яка можлива при передозуванні тамсулозином, слід лі= кувати симптоматично. Оскільки тамсулозин дуже добре зв’язується з білками плазми, гемодіаліз малоймовірний. <= /p>

 

Побічні реакції.

Лікарський засіб Везомні може спричинити антихолінергічні побічні реакції легкого та середнього ступеня тяжкості. Найчастішими побічними реакціями бу= ли сухість у роті (9,5 %), запор (3,2 %) та диспепсія (включаючи біль в животі, 2,4 %). Часто відмічалися інші побічні реакції такі, як запаморочення (1,4 = %), затуманення зору (1,2 %), втома (1,2 %) і порушення ея= куляції (включаючи ретроградну еякуляцію, 1,5 %). Найсерйознішою побічною реакцією на препарат, яка спостерігалася під час лікування Везомні при проведенні клінічних досл= іджень була гостра затримка сечовипускання (0,3 %, нечасто). Частота побічних реак= цій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (не можна оцінити на осно= ві наявних даних).

 =

 

Класи систем органів

Частота побічних реакцій, що відмічалися під час клінічних досліджень= Везомні

Частота побічних реакцій окремих діючих речовин=

Соліфенацин 

5 мг і 10 мг#

 

Тамсулозин 0,4 мг#

Інфекції та інвазії

 

 

 

Інфекції сечовивідних шляхів

 

Нечасто

 

Цистит

 

Нечасто

 

З боку імунної системи

 

 

 

Анафілактичні реакції

 

Невідомо*<= /o:p>

 

З боку метаболізму та травлення

 

 

 

Зниження апетит= у

 

Невідомо*<= /o:p>

 

Гіперкаліємія 

 

Невідомо *=

 

З боку психіки

 

 

 

Галюцинації

 

Дуже рідко*

 

Сплутаність свідомості

 

Дуже рідко*

 

Марення

 

Невідомо*

 

З боку нервової системи

 

 

 

Запаморочення

Часто

Рідко*

Часто

Сонливість  

 

Нечасто

 

Дисгевзія  

 

Нечасто

 

Головний біль 

 

Рідко*

Нечасто

Непритомність  

 

 

Рідко

З боку органів = зору

 

 

 

Затуманення зору

Часто   

Часто

Невідомо*<= /span>

Синдром атонічної зіниці (IFIS, варіант синдр= ому звуженої зіниці)

 

 

Невідомо**

Сухість очей 

 

Нечасто

 

Глаукома

 

Невідомо*

 

Порушення зору

 

 

Невідомо*

З боку серцево-судинної системи

 

 

 

Серцебиття  

 

Невідомо*

 Неча= сто

Тріпотіння/мерехтіння шлуночків серця (torsade de pointes )

 

Невідомо*

 

Подовження інтервалу QT на електрокардіограмі 

 

Невідомо*

 

Фібриляція передсердь 

 

Невідомо*

Невідомо*

Аритмія 

 

 

Невідомо*

Тахікардія 

 

Невідомо*

Невідомо*

Судинні розлади=

 

 

 

Ортостатична гіпотензія<= /span>  

 

 

 Неча= сто

З боку дихальної системи

 

 

 

Риніт  

 

 

 Неча= сто

Сухість в носі  

 

Нечасто

 

Задишка 

 

 

Невідомо *

Дисфонія=  

 

Невідомо *

 

Носова кровотеча

 

 

Невідомо*

З боку травної системи

 

 

 

Сухість у роті  

Часто 

Дуже часто

 

Диспепсія  

Часто   

Часто

 

Запор

Часто    

Часто   

 Неча= сто

Нудота  

 

Часто   

 Неча= сто

Біль в животі  

 

Часто

 

Шлунково-стравохідний ре= флюкс  

 

Нечасто

 

Діарея  

 

 

 Неча= сто

Сухість у горлі  

 

Нечасто

 

Блювання   <= /span>

 

Рідко*   

Нечасто

Обструкція кишківника  

 

Рідко

 

Обструкція прямої кишки  

 

Рідко

 

Необструктивна  кишкова непрохідність 

 

Невідомо*

 

Дискомфорт у животі 

 

Невідомо*

 

З боку печінки = та жовчовивідних шляхів

 

 

 

Захворювання печінки 

 

Невідомо*

 

Патологічні зміни показників  печінкових проб

 

Невідомо*

 

З боку шкіри та підшкірної клітковини

 

 

 

Свербіж  

Нечасто  

Рідко*

 Неча= сто

Сухість шкіри  

 

Нечасто

 

Висипання  

 

Рідко*   

 Неча= сто

Кропив’янка =   

 

Дуже рідко*

 Неча= сто

Набряк Квінке

 

Дуже рідко*  

Рідко

Синдром Стівенса – Джонсона

 

 

Дуже рідко

Мультиформна еритема <= /o:p>

 

Дуже рідко*

Невідомо*

Ексфоліативний дерматит 

 

Невідомо*

Невідомо*

Фоточутливість<= /span>

 

 

Невідомо*

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

 

 

 

М’язова слабкість 

 

Невідомо*

 

З боку нирок і сечових шляхів

 

 

 

Затримка сечі ***     

Нечасто

Рідко

 

Труднощі при сечовипусканні  

 

Нечасто

 

Ниркова недостатність 

 

Невідомо*

 

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

 

 

 

Розлади еякуляції= , включаючи ретроградну еякуляцію та недостатні= сть еякуляції  =

Часто   

 

Часто

Пріапізм=

 

 

Дуже рідко

Загальні розлад= и

 

 

 

Втома  

Часто   

Нечасто

 

Периферичні набряки  

 

Нечасто

 

Астенія  

 

 

 Неча= сто

# В таблицю включені побічні реакції, характерні д= ля соліфенацину і тамсулозину, зазначені в коротких характеристиках цих лікарських засобів.

*За даними післяреєстраційног= о застосування. Оскільки про ці явища повідомляли спонтанно у післяреєстраційний  період, частоту явищ та причинно-наслід= ковий зв’язок не можна достовірно встановити.

** За даними післяреєстраційн= ого застосування; відмічалися під час операції з приводу катаракти та глаукоми.=

*** Див. розділ «Особливості застосування».

Безпека при застосуванні лікарського засобу Везомні  при тривалому застосуванні. =

Профіль побічних реакцій, які спостерігались при лікуванні тривалістю до 1 року, був близький до зареєстрованих реакцій, що відмічалися під час проведення 12-тижневого дослідження. =

Пацієнти літнього віку.

Лікарський засіб Везомні показаний для лікування симптомів наповнення сечового міхура (імперативні позиви до сечовипускання, часте сечовипускання) від середнього ступеня тяжк= ості до тяжкого ступеня і симптомів спорожнення сечового міхура (обструктивних симптомів), пов`язаних з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), що спостерігається у пацієнтів літнього віку. Клінічні дослідження проводилися у пацієнтів віком від 45 до 91 року, середній вік 65 років. Поб= ічні реакції у пацієнтів літнього віку подібні до  реакцій у популяції  молодшо= го віку.

 

Термін придатності. 3 роки.

 =

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці!

 

Упаковка. По 10 таблеток у блістері. П= о 1 або 3 блістери у картонній упаковці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Астеллас Фарма Юроп Б.В.

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Хогемат 2, 7942 ДЖ Меппел<= /span>, Нідерланди.

У випадку = виникнення побічних ефектів просимо направляти інформацію до = представництва Астеллас <= span class=3DSpellE>Фарма Юроп Б. В. на адресу 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корп. 7-В, = офіс 41, тел. 044-490-68-25, факс: 044-490-68-26.