ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосування лікарського засобу

БЕТФЕР^®-1b

Склад:

діюча речовина: interferon beta-1b;

1 флакон містить 0,3 мг (9 600 000 МО) рекомбінантного інтерферону бета-1b людини;

1 мл приготованого розчину містить 0,25 мг (= 8 000 000 МО) рекомбінантного інтерферону бета-1b людини;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), альбумін людини;

розчинник: натрію хлор= ид 0,54 %.

Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізат від білого до бежевого кольору, вільний від чужорідних часток.

Фармакотерапевтична група. Імуностимулятори. Інтерферон= и. Інтерферон бета-1b.

Код АТХ L03A B08.

Фармакологі= чні властивості.

Фармакодинаміка.

Чинить противірусну та імуномодулюючу дію. Активність інтерферону бета-1b є видоспецифічною. Механізми дії інтерферону бета-1b при розсіяному склерозі остаточно не встановлені. Однак відомо, що біологічний ефект інтерферону бета-1b опосередковується його взаємодією зі специфічними рецепторами, виявленими на поверхні клітин людин= и. Зв’язування інтерферону бета-1b з цими рецепторами індукує експресію речови= н, що розглядаються як медіатори біологічних ефектів інтерферону бета-1b. Інтерферон
бета-1b знижує зв’язуючу здатність і експресію рецепторів до інтерферону га= ма, підсилює їх розпад. Крім то= го, інтерферон бета-1b підвищує супресорну активність мононуклеарних клітин периферичної крові.

Застосування препарату при розсіяному склерозі дає змогу затримати пода= льше прогресування захворювання і настання інвалідності, у тому числі тяжкої, терміном до 12 місяців. Цей ефект спостерігається у пацієнтів як із загостреннями захворювання, так і без= них, а також із будь-яким ступенем інвалідизації. У дослідженні брали участь пацієнти з оцінкою до 5,5 бала за шкалою EDSS. Як при ремітуючому, так і при вторинно-прогресуючому розс= іяному склерозі лікування препаратом знижує частоту і тяжкість загострень хвороби,= кількість госпіталізацій і потребу в лікуванні стероїдами, також подовжує тривалість ремісії.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні властивості лікарського засобу не вивчались.

Клінічні характеристики.

Показання.

Розсіяний склероз із рецидиву= ючим ремітуючим типом перебігу, що характеризується не менш як двома загострення= ми протягом попередніх 3 років і відсутністю ознак його безперервного прогресуючого перебігу між рецидивами з новим або неповним відновленням неврологічного дефіциту. Вторинно-прогресуючий розсіяний склероз з активним перебігом захворювання, який характеризується загостренням або значним погіршенням неврологічних функцій протягом останніх трьох років.

Протипоказання.

·&nb= sp;     Період вагітності або годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).=

·&nb= sp;     Підвищена чутливість в анамнезі до природного або рекомбінантного інтерферону бета, альбуміну людини або до будь-якої з допоміжних речовин.

·&nb= sp;     Наявна тяжка депресія та/або суїцидальні настрої в анамн= езі (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції»). <= /p>
·&nb= sp;     Захворювання печінки в стадії декомпенсації (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції»).

·&nb= sp;     Епілепсія без належного терапевтичного супроводу.

&nb= sp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій.

Вплив препарату у разі застосування у дозі 8 000 000 МО через день на метаболізм лікарських речовин у хворих на розсіяний склероз не вивчено. При лікуванні загострень хво= роби в пацієнтів, які одержували препарат, переносимість кортикостероїдів чи п= репаратів адренокортикотропного гормону (АКТГ) застосовуваних курсами до 28 днів, була доброю. Застосування препара= ту одночасно з інши= ми імуномодуляторами, окрім кортикостероїдів або АКТГ, не вивчалося.

Інтерфе= рони знижують активність печінкових цитохромів, Р450-залежних ферментів у людини і тварин. Необхідно дотримуватись обережнос= ті при призначенні препарату у комбінації з лікарськ= ими засобами, що мають вузький терапевтичний індекс та кліренс яких значною мір= ою залежить від печінкової системи цитохрому Р450 (наприклад, протиепілептичні засоби). Необхідно також дотримуватись обережності при одночасному застосуванні із будь-якими препаратами, що впливають на систему кровотворення.

Особливості застосування.

Хворих треба інформувати про = те, що побічними реакціями на інтерферон бета-1b можуть бути депресія і суїцид= альні думки, з появою яких варто негайно звернутися до лікаря. У поодиноких випадках ці = стани можуть призвести до спроб самогубства. При наявності депресії і суїцидальних думок варто негайно припинити лікування.

Пацієнт= ам з депресією, особам, в анамнезі яких= є вказівка на депресію або судоми, а також хворим, які одержують протиепілепт= ичні засоби, препарат варто застосовувати з обережністю.

Інтерферон бета-1b необхідно застосовувати з обережністю паці= єнтам із захворюваннями серця, зокрема хворим із серцевою недостатністю ІІІ–IV функціонального класу за класифікацією NÝНА та хворим з кардіоміопатіями. Якщо спостерігається зв’язок між виникненням кардіоміопатії та застосуванням інтерферону бета-1b, препарат слід відмінити.

До призначення препарату і на тлі лікування варто регулярно пр= оводити розгорнутий аналіз крові, включаючи визначення лейкоцитарної формули, а також визначати активність АСТ, = АЛТ і γ-глутамілтрансферази. У разі підвищення активності трансаміназ у сироватці крові слід проводити ретельний огляд та обстеження хворого. Препа= рат необхідно відмінити при значному підвищенні активності печінкових ферментів= чи появі симптомів гепатиту. При відсутності клінічних ознак ураження печінки після нормалізації активності печінкових ферментів можна спробувати поновити тера= пію з ретельним контролем функції печінки. Клінічних даних про застосування препарату хворим з порушеною функцією печінки а= бо нирок немає.

У поодиноких випадках спостерігався панкреатит, часто зумовлений гіпе= ртригліцеридемією.

У клінічних дослідженнях у 41 % хворих з ремітуючим розсіяним склероз= ом відзначалася поява сироваткових нейтралізуючих антитіл до інтерферону бета-= 1b (два послідовних титри ≥ 20). У дослідженні у хворих із вторинно-прогресую= чим розсіяним склерозом поява нейтралізуючих антитіл виявлена в 28 % випадків. Вплив утворення антитіл на клінічну ефективність інтерферону бета-1 b у даний час вивчається. Наяв= ні результати суперечливі і не дозволяють зробити однозначний висновок. Ознак негативного впливу нейтралізуючих антитіл на перебіг хвороби при вторинно-прогресуючому розсіяному склерозі не виявлено.

In vitro встановлено, = що нейтралізуючі антитіла проти рекомбінантного інтерферону бета-1b взаємодіють також із природним бета інтерфероном, хоча й менше.

In vivo цей ефект не вивчався, тому клінічне йо= го значення невідоме.

Відомос= ті про хворих, які завершили терапію інтерфероном бета-1b, незважаючи на появу нейтралізуючих антитіл, нечисленні і непереконливі.

У хвори= х, які одержували інтерферон бета-1b, описано випадки некрозу у мі= сці ін'єкції. З появою множинних чи великих вогнищ некрозу лікування варто припинити до їх повного загоєння. = При наявності одного вогнища і відсутності великого некрозу лікування може бути продовжено.

Щоб зменшити ризик розвитку некрозу в місці ін’єкції, слід суворо дотримуватися правил асептики при виконанні ін’єкцій, а також постійно змінювати місця ін’єкції.

Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні хворих з мієлосупресі= єю, анемією або тромбоцитопенією.

Застосування цитокінів хворим= з моноклональною гаммапатією іноді супроводжувалося системним підвищенням проникності капілярів із шокоподібними симптомами і летальним наслідком.

Невідом= о, чи здатний інтерферон бета-1b спричиняти ураження плода при лікуванні вагітних та/або впливати на репродуктивну функцію людини. У контрольованих клінічних дослідженнях у хворих на розсіяний склероз відзначалися випадки самовільного аборту. При дослідженнях у макак резус інтерферон бета-1b чинив ембріотоксичну дію, а в більш високих дозах спричиняв збільшення частоти абортів. Отже, інтерферон бета-1b протипоказаний у період вагітності. Жінкам репродуктивного віку при лікуван= ні цим препаратом слід використовувати надійні методи контрацепції. У разі нас= тання вагітності під час лікування чи планування вагітності жінку слід інформувати про потенційний ризик і рекомендувати припинення лікування. Невідомо, чи пр= оникає інтерферон бета-1b у грудне молоко. Враховуючи потенційну можливість розвит= ку серйозних небажаних реакцій на інтерферон бета-1b у дітей грудного віку, необхідно припинити годування груддю або відмінити препарат. Ефективність і безпечність застосування інтерфер= ону бета-1b дітям і підліткам (віком до 18 років) не вивчали, у зв'язку з цим препарат не слід призначати пацієнтам да= ної вікової групи.

Лікарський засіб містить людський альбумін, що є чинником потенційного ризику для передачі вірусних захворювань, включаючи передачу хвороби Крейтцфельда–Якоба.

Пацієнтам із захворюванням щитовидної залози в анамнезі рекомендується регулярно перевіряти функцію щитовидної залози, в і= нших випадках – за клінічними показаннями.

При лікуванні пацієнтів з анемією, тромбоцитопен= ією, лейкопенією (окремо або в поєднанні з іншими розладами) може виникнути потр= еба у більш ретельному моніторингу розгорнутого аналізу крові, включаючи диференційний аналіз та визначення кількості тромбоцитів. У пацієнтів з нейтропенією можливий розвиток пропасниці та інфекцій.

З обережністю застосовувати пацієнтам з хворобами печінки в анамнезі, клінічними ознаками активного захворювання печінки, при= зловживанні алкоголем. Лікування препаратом припинити, якщо з’являються жовтяниця або і= нші клінічні симптоми дисфункції печінки. Під час застосування бета-інтерферонів інколи повідомлялося про ураження печінки тяжкого ступеня, включаючи гостру печінкову недостатність.

Найбільш серйозні випадки часто спостерігалися п= ри одночасному застосуванні інших препаратів або речовин, що асоціюються з розвитком гепатотоксичності, або за наявності у пацієнта супутніх станів аб= о захворювань (наприклад злоякісних пухлин з метастазами, тяжких інфекційних захворювань = або сепсису, алкогольної залежності).

З обережністю застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю, серцевою аритмією, ішемічною хворобою серця. Пацієнтам із захворюванням серця слід моніторувати їхній клінічний стан на початку терап= ії. Симптоми грипоподібного синдрому, пов’язаного з інтерфероном, можуть спричи= нити стрес у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Під час лікування препаратами бета інтерферону повідомлялося про випадки нефротичного синдрому, які були наслідком різних нефропатій, включаючи колапсуючий фокальний сегментарний гломерулосклероз, нефропатію з мінімальними змінами, мембрано-проліферативний гломерулонефрит= та мембранозну нефропатію. Ці випадки траплялися через різні проміжки часу під= час лікування, навіть через кілька років після початку терапії. Під час лікуван= ня препаратом рекомендується регуляторний моніторинг ранніх ознак та симптомів, таких як набряк, протеїнурія та ураження функції нирок, особливо у пацієнті= в з високим ризиком розвитку хвороби нирок. У разі розвитку нефротичного синдро= му необхідно негайно розпочати відповідне лікування з розглядом доцільності пр= ипинення лікування препаратом.

Можуть спостерігатися серйозні реакції гіперчутливості (поодинокі, проте в гострій і тяжкій формі, такі як бронхоспазм, анафілаксія та кропив’янка).

Препарат практично не містить натрію.

<= /span>

Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипок= азане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Поб= ічні ефекти з боку центральної нервової системи (ЦНС), зумовлені застосуванням <= /span>інтерфе= рону бета-1b, у чутливих осіб можуть вплинути на здатність керувати транспортом та працювати з потенційно небезпечними механізмами.

Спосіб застосування та дози.<= o:p>

8 000 0= 00 МО інтерферону бета-1b (1 мл приготовано= го розчину) вводити підшкірно через день. Для одержання розчину препарату у флакон з Бетфером^®-1b вводити 1,2 мл розчинника (0,54 % розчин н= атрію хлориду). Ліофілізат повинен розчинитися повністю без струшування; перед використанням слід оглянути готовий розчин. При наявності часток або зміни = кольору розчин застосовувати не можна.

На даний час= залишається невирішеним питання тривалості терапії інтерфероном бета-1b. У контрольованому клінічному дослідженні ефект лікування зберігався протягом усіх 3 років спостережень.<= /o:p>

Тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу хвороби та індивідуальної реакції пацієнта.=

&nb= sp;

Діти. = Ефективність і безпека застосування інтерферону бета-1b дітям і підліткам (віком до 18 років) не вивчали, у зв’язку з цим препарат не слід призначати пацієнтам даної вікової групи.

&nb= sp;

Передозування. Не встановлено.<= /o:p>

Побічні реакції.

= Грипоподібні симптоми: пропасниця, озноб, міалгія, загальне нездужання, пітливість, біль, біль у грудній клітц= і, периферичні набряки, астенія, головний біль, біль у суглобах, біль у спині, кінцівках, артралгія, міастенія.

= З боку травної системи: запор, діарея, біль у животі, анорексія, збільшення/зменшення маси тіла, печінкова недостатність. Можливі нудота і блювання. У поодиноких випадках у = хворих на гіпертригліцеридемію може виникнути небезпека розвитку панкреатиту. При застосуванні препарату в рек= омендованій дозі можливе підвищення активності АСТ, АЛТ і γ-глутамілтрансферази; описано випадки гепатиту, вірогідно, лікарської етіології.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівня АЛТ, АСТ, білірубіну і γ-глутамі= лтрансферази; описано випадки гепатиту, вірогідно, ятрогенного, порушення функції печінки= (у тому числі гепатит), печінкова недостатність.

Психічні розлади: при лікуванні препаратом у деяких випадках спостерігалися відчуття тривоги, деперсоналізація.

= З боку ЦНС: головний біль, парестезії, запаморочення, безсоння, мігрень, втрата координації. При лікуванні препаратом у деяких випадках спостерігалися депресія, відчуття тривоги, емоційна лабільність, деперсоналізація, судоми, суїцидальні тенденції і сплутаність свідомості.

= З боку серцево-судинної системи: вазодилатація, гіпертензія, синдром підвищеної проникності капілярів при моноклональній гаммапатії в анамнезі, розвиток кардіоміопатії; біль за грудниною, тахікардія або пальпітація.

Інфекції та інвазії: інфекції, абсцес.

= З боку крові (лабораторних показників): можливі лейкопенія, лімфопені= я, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія (у поодиноких випадках – виражена). Збільшення рівня білірубіну крові, гіпоглікемія.

Розлади харчування та обміну речовин: зниження рівня глюкози в крові, підвищення рівня тригліцеридів= у крові, анорекс= ія, збільшення/зменшення маси тіла.=

= З боку органів зору: порушення зору, кон’юнктивіт.

= Місцеві та шкірні реакції: свербіж, висипання, абсцес у місці ін’єкції, кропив’янка, шкірні розлади, порушення пігментації шкіри, атрофія шкіри в м= ісці ін’єкції. Місцеві реакції у вигляді гіперемії, набряків, зміни кольору шкір= и, запалення, болю, гіперчутливості, некрозу, лімфаденопатії.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин: гіпертонус, міалгія, міастенія, біль у спині, біль у кінцівк= ах, червон= ий вовчак, індукований застосуванням лікарського засобу, артралгія.

= Системні прояви: анафілактичні реакції, інфекції. Можуть виникнути тяжкі реакції гіперчутливості (рідко спостерігаються такі реакції, як бронхоспазм, анафілаксія).

= З боку дихальної системи: інфекції верхніх дихальних шляхів, синусит, посилення кашлю, кашель, диспное, біль у грудях, бронхоспазм. Описані окремі випадки задишки після ін’= єкцій препарату.

= З боку сечостатевої системи: затримка/нетримання сечі, протеїнурі= я, імперативні позиви до сечовипускання, часте сечовипускання, нефротичний синдром, гломерулосклероз, дисменорея, метрорагія, менорагія, імпотенція, периферичні набряки. У жінок, які не досягли менопаузи, можуть виникнути порушення менструального циклу.

Загальні розлади та ускладнення у місці введення: реакції у місці ін’єкції (різного типу, включають всі побічні реакції, що розвиваються у місці введення препарату, зокрема крововиливи, підвищена чутливість, запалення, припухліст= ь, некроз, біль, реакції у місці введення, набряк та атрофія тканин).

З боку імунної системи: <= /i>анафіл= актичні реакції, синдром підвищеної проникності капілярів при моноклональній гаммап= атії.

= З боку органів слуху: біль у вухах, синусит.

Ендокринні порушення: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"'>= рідко на тлі лікування препаратом відзначалися порушення функції щитовидної залози (гіпертиреоз, а також гіпотиреоз).

Інші порушення: при лікуванні препаратом у деяких випадках спостерігалися гіпокальціємія і гіперурикемія, іноді – гіпертригліцеридемія. Відомі випадки підвищення м’яз= ового тонусу. Рідко спостерігається алопеція. Зазвичай при продовженні лікування частота реакцій у місці введення препарату знижується.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції піс= ля реєстрації лікарського засобу є важливими. Вони дають змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення користь/ризик застосування препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла= при температурі від 2 до 8 ºС. Термін придатності приготованого розчину – = до 3 годин при температурі від 2 до 8 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 0,3 мг (9 600 000 МО) ліофілізату у флаконах. По 2 мл <= /span>розчинника (натрію хлориду 0,54 % розчин) в ампулах.

По 5 флаконів препарату та 5 ампул розчинника у блістері. По 2 блістери у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

=

Виробник. ТОВ «ФЗ «БІОФАРМА», Україна.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.=

Україна, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 37.<= /o:p>

ИНСТРУКЦИЯ= =

по медицин= скому применению лекарственного средства

БЕТФЕР^®-1b

=

Состав:

действующее вещество: interferon beta-1b;

1 флакон содержит 0,3 мг (9 600 000 МЕ) рекомбинантного интерферона бета-1b человека;

1 мл приготовленного раствора содержит 0,25 мг (8 000 000 МЕ) рекомбинантного интерферона бета= -1b человека;

= вспомогательные вещества: маннит (Е 421), = альбумин человека;

растворите= ль: натрия хлорид 0,54 %.

Лекарственная форма. = Лиофилизат для раствора для= инъекций.=

= Основные физико-химические свойства: лиофилизат от белого до бежевого= цвета, свободный от чужеродных частиц.

Фармакотерапевтическая группа. Иммуностимуляторы. Интерфероны. Интерферон
бета-1b. Код= АТХ L03A B08.

Фармакологические свойства.

Фармакодинами= ка.

Оказывает противовирусное и иммуномодулирующее действие. Активность интерферона бета-1b является видоспецифической. Механизмы действия интерферона бета-1b при рассеянном склерозе окончательно не установлены. Однако известно, что биологический эф= фект интерферона бета-1b опосредуется его взаимодействием со специфическими рецепторами, обнаруженными на поверхности клеток человека. Связывание интер= ферона бета-1b с этими рецепторами индуцирует экспрессию веществ, которые рассматриваются в качестве медиаторов биологических эффектов интерферона бета-1b. Интерферон бета-1b снижает связывающую способность и экспрессию рецепторов к интерферону гамма, усиливает их распад. Кроме того, интерферон бета-1b повышает супрессорную активность мононуклеарных клеток периферическ= ой крови.

Применение препарата при рассеянном склерозе позволяет задержать дальнейшее прогрессирование заболевания и наступление инвалидности, в том числе тяжелой, сроком до 12 месяцев. Этот эффект наблюдается у пациентов как с обострениями заболевания, так и без ни= х, а также с любой степенью инвалидизации. В исследовании принимали участие паци= енты с оценкой до 5,5 балла по шкале EDSS. Как при ремитирующем, так и при вторично-прогрессирующем рассеянном склерозе лечение препаратом снижает час= тоту и тяжесть обострений болезни, число госпитализаций и потребность в лечении стероидами, также удлиняет продолжительность ремиссии.

Фармакокинетика.

Фармакокинетические свойства лекарственного средства не изучались.=

Клинические характеристики.
Показания.=

Рассеянный склероз с= рецидивирующим ремитирующим типом течения, который характеризуется не менее, чем двумя обострениями на протяжении предыдущих<= /span> 3 лет и отсутствием признаков <= span class=3Dhps>его непрерывного прогрессирующего тече= ния между рецидивами с новым = или неполным восстановлением невроло= гического дефицита. Вторично-прогрессирующий рассеянный склероз с активным течением заболевания, который характеризуется обострением или значительным ухудшением неврологических функций в течение последних трех лет.

Проти= вопоказания.

·&nb= sp;           Период беременности<= /span> или кормления грудью (см. раздел «Применение в период беременно= сти и кормления грудью»).

·      =       Повышенная чувствительность= в анамнезе на природный или рекомбинантный интерферон бета, человеческий альбумин или= на какое-либо из вспомогательных веществ.

·      =       Имеется тяжелая депрессия и/или суицидальные настроени= я в анамнезе (см. разделы «Особенности применения= », = «Побочные реакции»).=

·&nb= sp;            Заболевания печени в фазе декомпенсации (см. разделы «Особенности применения= », «Взаимодействие с другими лекарственными средств= ами и другие виды взаимодействий», «Побочные реакции»).

·&nb= sp;            Эпилепсия без должного терапевтического <= span class=3Dhps>сопровождения.

Взаимодействие с другими лекарственн= ыми средствами и другие виды взаимодействий.

Влияние препарата при применении в дозе 8 000 000 МЕ через день на метаболи= зм лекарственных веществ у больных рассеянным склерозом не изучено. При= лечении обострений болезни у пациентов, получавших препарат, переносимость <= span class=3Dhps>кортикостероидов или пр= епаратов адренокортикотропного гормона (АКТГ), применяли курсами до 28 дней, <= span class=3Dhps>была хорошей. Применение препарата одновременно с другими иммуномодуляторами, помимо кортикостероидов или АКТГ, не изучалось.

Интерфероны снижают активность печеночных цитохром, Р450-зависимых ферментов у человека и животных. Необходимо соблюдать осторожность при назначении препарата в комбинации с лекарственными средствами, имеющими = узкий терапевтический индекс и клиренс которых в знач= ительной степени зависит от системы цитох= рома Р450 (например, противоэпилептические средства). Необходимо также соблюдать<= /span> осторожность при одновременном применении с любыми препаратами, котор= ые влияют на систему кроветв= орения.

Особенности применения.

Больных надо информировать о = том, что побочными реакциями на интерферон бета-1b могут быть депре= ссия и суицидальные мысли, при появлении которых следует немедленно обратиться к врачу. В редких случаях эти состояния могут привести к попыткам самоубийств= а. При наличии депрессии и суицидальных мыслей следует немедленно прекратить лечение.

Пациентам с депрессией, лицам= , в анамнезе которых есть указание на депрессию или судороги, а также больным, получающим противоэпилептические средства, препарат следует применять с ост= орожностью.

Интерферон бета-1b необходимо применять с осторожностью пациентам с заболеваниями сердца, в частности бол= ьным с сердечной недостаточностью III–= IV функционального класса по классификации NÝНА и больным с кардиомиопатиями. Если наблюдается связь между возникновением кардиомиопати= и и применением интерферона бета-1b, препарат следует отменить.

До назначения препарата и на = фоне лечения следует регулярно проводить развернутый анализ крови, включая определение лейкоцитарной формулы, а также определять активность АСТ, АЛТ и γ-глутамилтрансферазы. В случае повышения активности трансаминаз в сыворотке крови следует проводить тщательное наблюдение и обследование больного. Препарат необходимо отменить при значительном повышении активности печеночных ферментов или появлении симптомов гепатита. При отсутствии клинических признаков поражения печени после нормализации активности печеночных ферментов можно попробовать возобновить= терапию тщательно= м контроле функции печени. Клинических данных о применении= препарата у больных с нарушенной функцией печени или почек нет.

В единичных случаях наблюдался панкреатит, часто обусловленный гипертриглицеридемией.

В клинических исследованиях у= 41 % больных с ремитирующим рассеянным склерозом отмечалось появление сыворото= чных нейтрализующих антител к интерферону бета-1b (два последовательных титра ≥ 20). В исследовании у больных с вторично-= прогрессирующим рассеянным склерозом появление нейтрализующих антител выявлено в 28 % случа= ев. Влияние образования антител на клиническую эффективность интерферона бета-1= b в настоящее время изучается. Имеющиеся результаты противоречивы и не позволяют сделать однозначный вывод. Признаков отрицательного влияния нейтрализующих антител на течение болезни при вторично-прогрессирующем рассеянном склерозе= не обнаружено.

In vitro установлено, что нейтрализующие антитела против рекомбинантного интерферона бета-1b взаимодействуют также с природным бета интерфероном, хотя и меньше.=

In vivo этот эффект не изучался, поэтому клиниче= ское его значение неизвестно.

Сведения о больных, завершивш= их терапию интерфероном бета-1b, несмотря на появление нейтрализующих антител, немногочисленны и неубедительны.

У больных, получавших интерфе= рон бета-1b, описаны случаи некроза в месте инъекции. С появлением множественных или больших очагов некроза лечение следует прекратить до их полного заживле= ния. При наличии одного очага и отсутствии большого некроза лечение может быть продолжено.

Чтобы уменьшить риск развития некроза в месте инъекции, следует строго соблюдать правила асептики при выполнении инъекций, а также постоянно менять места инъекции.

Необходимо соблюдать осторожн= ость при лечении больных с миелосупрессией, анемией или тромбоцитопенией.

Применение цитокинов больным с моноклональной гаммапатией иногда сопровождалось системн= ым повышением проницаемости капилляров с шокоподобными симптомами и летальным исходом.

Неизвестно, способен ли интерферон бета-1b вызыв= ать поражения плода при лечении беременных и/или влиять на репродуктивную функцию человека. В контролируемых клиническ= их исследованиях у больных рассеянным склерозом отмечались случаи самопроизвольного аборта. При исследованиях у макак резус интерферон бета-1b оказывал эмбриотоксическое действие, а в более высоких дозах вызывал увелич= ение частоты абортов. Следовательно, интерферон бета-1b противопоказан в период беременности. Женщинам репродуктивного возраста при лечении этим препаратом следует использовать надежные методы контрацепции. В случае наступления беременности во время лечения или планирования беременности женщину следует информировать о потенциальном риске и рекомендовать прекращение лечения. Неизвестно, проникает ли интерферон бета-1b в грудное молоко. Учитывая потенциальную возможность развития серьезных нежелательных реакций на интерферон бета-1b у детей грудного возраста, необходимо прекратить кормлен= ие грудью или отменить препарат. Эффективность и безопасность применения интерферона бета-1b детям и подросткам (= до 18 лет) не изучались= , в связи с этим препарат не следует назначать пациентам данной возрастной груп= пы.

Лекарственное средство содерж= ит человеческий альбумин, потенциал= ьного риска передачи вирусных заболеваний, включ= ая передачу болезни Крейтцфельда–Якоба. Пац= иентам с заболеванием щитовидной железы в анамнезе рекомендуется регулярно проверя= ть функцию щитовидной железы, в других случаях – по клиническим показаниям. При лечении пациентов с анемией, тромбоцитопенией, лейкопенией (отдельно или в сочетании с другими расстройствами) может потребоваться более тщательный мониторинг развернутого анализа крови, включая дифференциальный анализ и определение количества тромбоцитов. У пациентов с нейтропенией возможно развитие лихорадки и инфекций.

С осторожностью применять пациентам с болезнями печени в анамнезе, клиническими признаками активного заболевания печени, при злоупотреблении алкоголем. Лечение препаратом прекратить, если появляются желтуха или другие клинические симпт= омы дисфункции печени. При применении бета-интерферонов иногда сообщалось о поражении печени тяжелой степени, включая острую печеночную недостаточность= .

Наиболее серьезные случаи час= то наблюдались при одновременном применении других препаратов или веществ, ассоциирующих с развитием гепатотоксичности, или при наличии у пациента сопутствующих состояний или заболеваний (например злокачественных опухолей с метастазами, тяжелых инфекционных заболеваний или сепсиса, алкогольной зависимости). С осторожностью применять пациентам с почечной недостаточностью, сердечной аритмией, ишемической болезнью сердца. Пациентам с заболеванием сердца следует мониторить их клиническое состояние= в начале терапии. Симптомы гриппоподобного синдрома, связанного с интерфероно= м, могут вызвать стресс у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями.=

Во время лечения препаратами = бета интерферона сообщалось о случаях нефротического синдрома, которые были следствием различных нефропатий, включая коллапсирующий фокальный сегментар= ный гломерулосклероз, нефропатию с минимальными изменениями, мембранопролиферативный гломерулонефрит и мембранозную нефропатию. Эти случ= аи возникали через разные промежутки времени во время лечения, даже через несколько лет после начала терапии. Во время лечения препаратом рекомендует= ся регуляторный мониторинг ранних признаков и симптомов, таких как отек, протеинурия и нарушения функции почек, особенно у пациентов с высоким риском развития болезни почек. В случае развития нефротического синдрома необходимо немедленно начать соответствующее лечени= е с рассмотрением целесообразности прекращения лечения препаратом. Могут наблюд= аться серьезные реакции гиперчувствительности (единичные, однако в острой и тяжел= ой форме, такие как бронхоспазм, анафилаксия и крапивница). =

Препарат практически не содер= жит натрия.

Применение в период беременности или кормления грудью.= Противопоказано.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Побочные эффекты со стороны центральной нервной системы (ЦНС), обусловленные применением интерферона б= ета-1b, у чувствительных лиц могут повли= ять на способность управлять транспортом= и работать с потенциально опасными механизмами.

=
Способ применения и дозы. <= span style=3D'mso-ansi-language:RU'>

8 000 000 МЕ интерферона бета-1b<= /span> (1 мл приготовленного раствора)= вводить подкожно через день. Для получен= ия раствора препарата во фла= кон с Бетфером^®-1= b вводить 1,2 мл растворителя (0,54 % раствор натрия хлорида). Лиофили= зат должен раствориться полностью без встряхивания; перед использованием следует = осмотреть готовый раствор. При наличии частиц или изменения цвета раствор применять н= ельзя.

В настоящее время остается нерешенным вопрос продолжительности терапии интерфероном= бета-1b. В контролируемом кли= ническом исследовании эффект лечения сохранялся в течение всех 3 лет набл= юдений.

Длительность= лечения определяет врач в зависимости от течения болезни и индивидуальной реакции пациента.



Дети. Эффективн= ость и безопасность применения интерферона бета-1b детям и подросткам (до 18 лет) не изучали, в связи с этим препарат не следует назначать пациентам данной возрастной группы.

Передозировка. Не установлено.

Побочные реакции.=

= Гриппоподобные симптомы: лихорадка, озноб, миалгия, общее недомогание, потливость, боль, боль в груд= ной клетке, периферические отеки, астения, головная боль, боль в суставах, боль в спине, конечностях, артралгия, миастения.

Со стороны пищеварительной системы: запор, диарея, боль в животе, анорексия, увеличение/уменьшение массы тела, печеночная недостаточность. Возможны тошнота и рвота. В единичных случаях у больных с гипертриглицериде= мией может возникнуть опасность развития панкреатита. При применении препарата в рекомендованной дозе возможно= повышение активности АСТ, АЛТ и γ-глутамилтрансферазы; описаны случаи гепатита, вероятно, лекарственной этиологии.

Нарушения со стороны печени и желчевыводящих путей: повышение уровня АЛТ, АСТ, билирубина и γ-глутамилтрансфераз= ы; описаны сл= учаи гепатита, вероятно, ятрогенного, нарушение функции печени (в том числе гепатит), печеночная недостаточность.<= /span>

Нарушения психики: при лечении препаратом в некоторых случаях наблюдались чувство тревоги, деперсонализация.=

Со стороны ЦНС: головная боль, парестезии, головокружение, бессонница, мигрень, потеря координации. При лечении препаратом в некоторых случаях наблюдались депресс= ия, ощущение тревоги, эмоциональная лабильность, деперсонализация, судороги, суицидальные тенденции и спутанность сознания.

= Со стороны сердечно-сосудистой системы: вазодилатация, гипертензия, синдром повышенной проницаемости капилляров при моноклональной гамм<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-ansi-la= nguage: RU'>апатии в анамнезе, развитие кардиомиопатии; боль за грудиной, тахикардия или пальп= итация.

Инфекции и инвазии: инфекции, абсцесс.

Со стороны крови (лабораторных показателей): возможны лейкопения, лимфопения, нейтропения, анемия, тромбоцитопения (в единичных случаях – выраженная). Увеличение уровня билирубина крови, гипогликемия.

Нарушения со стороны обмена веществ и питания: снижение уровня глюкозы крови, повышение уровня триглицеридов крови, анорексия, Увеличение/снижение массы тела.

Со стороны органов зрения: нарушение зрения, конъюнктивит.

Местные и кожные реакции: зуд, сыпь, абсцесс в месте инъекции, крапивница, кожные расстройства, нарушения пигментации кожи, атрофия кожи в месте инъек= ции. Местные реакции в виде гиперемии, отеков, изменения цвета кожи, воспаления, боли, гиперчувствительности, некроза, лимфаденопатии.

Нарушения со стороны скелетно-мышечной и соединительной ткани: гипертонус, миалгия, миастения, боль в спине, = боль в конечностях, лекарственная системная красная волчанка, артрал= гия.

Системные проявления: анафилактические реакции, инфекции. Могут возникнуть тяжелые реакции гиперчувствительности (редко наблюдаются такие реакции, как бронхоспазм, анафилаксия).

= Со стороны дыхательной системы: инфекции верхних дыхательных путей,= синусит, усиление кашля, кашель, диспное, боль в груди, бронхоспазм. Описаны отдельн= ые случаи одышки после инъекций препарата.

Со стороны мочеполовой системы: задержка/недержание мочи, протеинур= ия, императивные позывы к мочеиспусканию, частое мочеиспускание, нефротический синдром, гломерулосклероз, дисменорея, метроррагия, меноррагия, импотенция,= периферические отеки. У женщин, не достигших менопаузы, могут возникнуть нарушения менструального цикла.

Общие расстройства и осложнения в месте введения: = реакции в месте инъекции (разного типа, включают в= се побочные реакции, которые развиваются в месте введения препарата, в частнос= ти кровоподтек, <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-ansi-la= nguage: RU'>повышенная чувствительность, воспаление, припухлость, некроз, боль, реакция в месте введения, отек и атрофия ткан= ей).

Со стороны иммунной системы: анафилакти= ческие реакции, синдром повышенной проницаемости капилляров при моноклональной гаммапатии.

Со стороны органов слуха: боль в ушах, синусит.

Эндокринные нарушения: редко на фоне лечения препаратом отмечались нарушения функции щитовидной же= лезы (гипертиреоз, а также гипотиреоз).

Другие нарушения: при лечении препаратом в некоторых случаях наблюдались гипокальциемия и гиперурикемия, иногда – гипертриглицеридемия. Известны случаи повышения мышечного тонуса.

Редко наблюдается алопеция. Обычно при продолжении лечения частота реакций в месте введения препарата с= нижается.

Сообщение о подозреваемых побочных реакциях

Соо= бщения о подозреваемых побочных реакциях после регистрации лекарственного средства являются важными. Они дают возможность проводить непрерывный мониторинг соотношения польза/риск применения лек= арственного средства. Медицинские работники до= лжны сообщать о любых подозреваемых побочных реакциях.

<= /b>

Срок= годности. 2 года.

Условия хранения.<= /span>= Хранить в оригинальной упаковке для защиты от действия света при температуре от 2 до 8 ºС. Срок хранения приготовленного раствора – до 3 часов = при температуре от 2 до 8 ºС.

Хранить в недоступном для дет= ей месте.

Упаковка.= По 0,3= мг (9 600 000= МЕ) лиофилизата= во= флаконах. По 2 мл растворителя = (натрия хлорида 0,54 % раствор) в ампул= ах.

По 5 флаконов препарата и 5 а= мпул растворителя в блистере. По 2 блистера в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.=

Производит= ель.= ООО «ФЗ «БИОФАРМА», Украина.

= Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности. Украина, 09100, Киевская область, г. Белая Церковь, ул. Киевская, 37.<= /o:p>