ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

К = 51;ЕКСАН^®

(CLEXANE^®)

=

Скла&= #1076;:

діюч&= #1072; речовина: е = 85;оксапарин;

1 мл розчину містить еноксапариl= 5;у натрію* 10 000 ант= 080;-Ха МО, що еквівалентl= 5;о еноксапариl= 5;у натрію*100 мг; <= /span>

1 шприц-доза м= 110;стить 2000 анти-Ха МО, щ= 086; еквівалентl= 5;о еноксапариl= 5;у натрію* 20 мг, або 4000 анти-Ха МО, що еквіва&#= 1083;ентно еноксапариl= 5;у натрію* 40 мг;

д = 86;поміжна речовина: в = 86;да для ін’єкці = 81;.

*Енокса = 87;арин натрію − це біологічна речовина, як= 091; отримують шляхом лужної деполімериk= 9;ації бензиловогl= 6; ефіру гепарину, який походи = 90;ь зі слизової оболонки кишечнику с = 74;иней.

Ліка&= #1088;ська форма. Р = 86;зчин для ін’єкці = 81;.

= 054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: безбарвний або блідо-жовто = 75;о кольору про = 79;орий розчин.=

Фарм&= #1072;котерапевт= ;ична група. Анти&= #1090;ромботичні засоби. Груп= 072; гепарину.

Код АТХ В01А В05.

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;ка.

Е&= #1085;оксапарин – це низькомолеl= 2;улярний гепарин (НМГ) із середньо= 02; молекулярнl= 6;ю масою прибл = 80;зно 4500 дальтон, у якому антитромбоm= 0;ична та антикоагулn= 3;нтна активності = 89;тандартног&#= 1086; гепарину не пов’язані між собою. Діюча речовина представлеl= 5;а у вигляді натрієвої солі.

В очищеній системі in vitro еноксапариl= 5; натрію виявляє високу анти-Xa активність (приблизно 100 МО/мг) та низьку анти-IIa (або антитромбіl= 5;ову) активність (приблизно 28 МО/мг), співвідношk= 7;ння яких станов = 80;ть 3,6. Ці антикоагулn= 3;нтні активності опосередкоk= 4;уються антитромбіl= 5;ом III (ATIII), що обумовl= 3;ює антитромбоm= 0;ичні ефекти у людей.

О&= #1082;рім анти-Xa/IIa активності, було виявлено до = 76;аткові антитромбоm= 0;ичні та протизап = 72;льні властивостo= 0; еноксапариl= 5;у у здорових добровольцo= 0;в та у пацієнтів, а також в експ= 077;риментальн&= #1080;х моделях у рамках доклінічниm= 3; досліджень. До них належать ATIII-залежне інk= 5;ібування інших факторів зсідання кр = 86;ві, таких як фактор VIIa, індукуваннn= 3; ендогенногl= 6; вивільненнn= 3; інгібітора шляху тканинного фактора (TFPI), а також зменшення вивільненнn= 3; фактора фон Віллебрандk= 2; (vWF) з судинногl= 6; ендотелію у циркуляторl= 5;е русло. Ці фактори роб = 83;ять свій внесок = 091; загальний антитромбоm= 0;ичний ефект еноксапариl= 5;у натрію.=

П&= #1088;и застосуванl= 5;і з метою профілактиl= 2;и еноксапариl= 5; натрію суттєво не впливає на показник ак = 90;ивованого часткового тромбопласm= 0;инового часу (АЧТЧ). При застосуванl= 5;і з метою ліку= 074;ання АЧТЧ може подовжуватl= 0;ся у 1,5–2,2 раза порівняно з контрольниl= 4; часом на фон= 110; максимальнl= 6;ї активності препарату.=

Клінічн&= #1072; ефективнісm= 0;ь та безпека.

П&= #1088;офілактика венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, пов'язаних з хірургічниl= 4;и втручаннямl= 0;.

Т&= #1088;ивала профілактиl= 2;а венозної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕ) після ортопедичнl= 0;х оперативниm= 3; втручань. У подвійно сліпому дослідженнo= 0; тривалої профілактиl= 2;и після оперативноk= 5;о втручання з приводу про = 90;езування кульшового суглоба 179 пацієнтів без будь-яки= 093; венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, які початково отримували = 87;ід час стаціонарнl= 6;го лікування еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) підшкірно (п/ш), були рандомізовk= 2;ні для отримання після виписки зі стаціонару або еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) (n =3D 90) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 89) протягом 3 тижнів. Частота виникнення тромбозу гл = 80;боких вен (ТГВ) на фоні тривалої профілактиl= 2;и була статис = 90;ично значущо нижчою в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні = 79; такою у групі плацебо; при цьому не бул= 086; зареєстровk= 2;но жодного випадку тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА). Випадків виникнення = 74;еликих кровотеч не спостерігаl= 3;ося.

Д&= #1072;ні щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 1.

Таблиця 1

Показник

Е= ;ноксапарин натрію
4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш,
n (%)<= /o:p>

П= ;лацебо
один раk= 9; на добу п/ш,
n (%)<= /o:p>

Усі пацієнти, які отримували досліджува= 085;е лікування з метою тривалої профілакти= 082;и

90 (10= 0)

89 (10= 0)

Заг= 072;льна кількість випадків ВТЕ (%)

6 (6,6= )

18 (20= ,2)

Заг= 072;льна кількість випадків ТГВ (%)

6 (6,6)*

18 (20,2)

Кіл= 100;кість ТГВ проксималь= 085;ої локалізаці= 111; (%)

5 (5,6)^#

7 (8,8)

* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,008.

# Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,537.

У іншому подвійно сліпому дослідженнo= 0; 262 пацієнти бе= з будь-яких венозних тромбоембоl= 3;ій, яким виконували оперативне втручання з приводу протезуванl= 5;я кульшового суглоба та я= 082;і початково отримували під час стаціонарнl= 6;го лікування еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) п/ш, були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я після виписки зі стаціонару або еноксап = 72;рин натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) (n =3D 131) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 131) протягом 3 тижнів. Подібно до результатіk= 4; першого дослідженнn= 3;, частота ВТЕ на фоні тривалої профілактиl= 2;и була статистичнl= 6; значущо нижчою в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5; натрію у порівнянні = 79; плацебо як з= 072; показником загальної кількості ВТЕ (еноксап= 072;рин натрію - 21 [16 = %] порівняно з плацебо - 45 [34,4 %]; p =3D0,001), так і за показником кількості проксимальl= 5;ого ТГВ (еноксапари = 85; натрію - 8 [6,1 = %] порівняно з плацебо - 28 [21,4 %]; p =3D <0,001). Не спостерігаl= 3;ося ніяких відмінностk= 7;й за частотою розвитку великих кровотеч мі = 78; групами застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію і плацебо.

Тривала профілактиl= 2;а ТГВ після оперативниm= 3; втручань з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;. У подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; порівнювалl= 0;ся за безпекою та ефективн= 10;стю 4-тижневий і 1-тижневий режими проф= 10;лактичного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 332 пацієнтам, яким виконували планові оперативні втручання з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0; органів черевної порожнини або таза. Пацієнти отримували еноксапариl= 5; натрію (4000 МО (40 мг) п/ш) щодня протягом 6-10 днів, після чого були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я або еноксапариl= 5;у натрію, або плацебо протягом ще 21 доби. У проміжку мі = 78; 25-м і 31-м днями або раніше, я&#= 1082;що виникали симптоми ВТ = 45;, виконувалаl= 9;я двобічна венографія. Спостережеl= 5;ня за пацієнта = 84;и здійснювалl= 6;ся протягом 3 місяців. Профілактиm= 5;не застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію протягом 4 тижнів післ= 03; оперативниm= 3; втручань з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0; органів черевної порожнини або таза статистичнl= 6; значущо знижувало частоту підтверджеl= 5;их результатаl= 4;и венографії тромбозів у порівнянні із профілактиm= 5;ним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію прот= 03;гом 1 тижня. Часто&= #1090;а ВТЕ в кінці подвійно сліпої фази становила 12,0 % (n = =3D 20) в групі плацебо і 4,8 % (n =3D 8) &= #1074; групі енокс = 72;парину натрію; p =3D 0,02. Ця різниця зберігаласn= 3; протягом 3 місяців [13,8 % vs. 5,5% (n =3D 2= 3 vs. 9), p =3D 0,01]. Не було виявлено ні= 03;ких відмінностk= 7;й між групами за частотою кровотеч аб = 86; інших ускладнень протягом подвійно сліпого пер= 10;оду та періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Профілакти&= #1082;а венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з = 075;острими захворюванl= 5;ями, які очікувано с = 87;ричиняють обмеження рухливості. <= /o:p>

У подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; в паралельниm= 3; групах еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) або 4000 МО (40 мг) оди = 85; раз на добу п/ш порівнювавl= 9;я з плацебо у рамках профілактиl= 2;и ТГВ у терапевтичl= 5;их пацієнтів з дуже обмеженою рухливістю (що визначаєтьl= 9;я дистанцією <= 10 метрів у межах ≤ 3 днів) у зв'язку з гострим захворюванl= 5;ям. У цьому дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти з серцевою недостатніl= 9;тю (функціонал= 00;ний клас III або IV за NY= HA), гострою дихальною недостатніl= 9;тю або ускладненоn= 2; хронічною дихальною недостатніl= 9;тю, або гострою інфекцією, або гострим ревматичниl= 4; захворюванl= 5;ям за умови ная= 074;ності принаймні одного фактора риз = 80;ку ВТЕ (вік ≥ 75 років, онкологічнk= 7; захворюванl= 5;я, раніше перенесена ВТЕ, ожиріння, варикозне розширення вен, гормональнk= 2; терапія, хронічна серцева або дихальна недостатніl= 9;ть).

В цілому у дослідженнn= 3; було включено 1102 пацієнти, а досліджуваl= 5;е лікування отримували 1073 пацієнти. Лікування тривало протягом 6-14 днів (медіан= 072; тривалості становила 7 днів). При застосуванl= 5;і у дозі 4000 МО (40 мг) один раз= на добу п/ш еноксапариl= 5; натрію статистичнl= 6; значущо знижував частоту виникнення ВТЕ у порівнянні = 79; плацебо. Дан= 110; щодо ефекти = 74;ності представлеl= 5;о у таблиці 2.

Таблиця 2
&nb= sp;

Показник

Е= ;ноксапарин натрію
2000 МО (20 мг) один раз на добу п/ш, n (%)

Е= ;ноксапарин натрію
4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш, n (%)

П= ;лацебо

n (%)<= /o:p>

Усі терапевтич= 085;і пацієнти, які отримували досліджува= 085;е профілакти= 095;не лікування н&#= 1072; фоні гострого захворюван= 085;я

287 (1= 00)

291 (1= 00)

288 (1= 00)

Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)<= /o:p>

43 (15= ,0)

16 (5,= 5)*

43 (14= ,9)

Заг= 072;льна кількість ТГВ (%)

43 (15= ,0)

16 (5,= 5)

40 (13= ,9)

Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)

13 (4,= 5)

5 (1,7= )

14 (4,= 9)

В= ;ТЕ - венознo= 0; тромбоембо= 083;ічні події, що включали випадки ТГВ, ТЕЛА та смерті, яка була розцінена як обумовлена тромбоембо= 083;ічним явищем.

* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,0002.

Ч&= #1077;рез приблизно 3 місяці післ= 03; включення п = 72;цієнтів у дослідженнn= 3; частота виникнення ВТЕ в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) залишалася статистичнl= 6; значущо ниж = 95;ою у порівнянн= 10; з групою плацебо.

З&= #1072;гальна частота виникнення кровотеч та = 095;астота великих кровотеч становили відповідно 8,6 % і 1,1 % в групі плацебо, 11,7 % і 0,3 % = 074; групі засто = 89;ування еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) та 12,6 % = 110; 1,7 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг).

Лікування тромбозу глибоких ве = 85;, із тромбоем = 73;олією легеневої артерії чи без неї.

У багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; в паралельн = 80;х групах 900 пацієнтів з гострим ТГВ нижніх кінцівок, з ТЕЛА або без неї, були рандомізовk= 2;ні для стаціонарнl= 6;го лікування або еноксапариl= 5;ом натрію у доз= 110; 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш; або еноксапариl= 5;ом натрію у доз= 110; 100 МО/кг (1 мг/кг) кожні 12 годин = п/ш; або гепарином у вигляді в/в болюсу (5000 МО) з подальшим безперервнl= 0;м інфузійним введенням (для досягнення АЧТЧ від 55 до 85 секунд). В цілому у дослідженнo= 0; було рандомізовk= 2;но 900 пацієнтів, усі вони отр= 080;мували досліджуваl= 5;е лікування. Усі пацієнт = 80; також отримували варфарин на = 90;рію (доза коригувалаl= 9;я відповідно до показник = 72; протромбінl= 6;вого часу з метою досягнення значення МН = 42; від 2,0 до 3,0), лікування яким розпочиналl= 6;ся у межах 72 годин після початку застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію або с= 090;андартної терапії гепарином т = 72; продовжуваl= 3;ося протягом 90 днів. Еноксапариl= 5; натрію або стандартна терапія гепарином призначалиl= 9;я протягом щонайменше 5 днів та до досягнення цільового МНВ на фоні застосуванl= 5;я варфарину натрію. Обидві схем = 80; застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію були еквівалентl= 5;ими стандартніl= 1; терапії гепарином з = 72; зниженням р = 80;зику рецидивних венозних тромбоембоl= 3;ій (ТГВ та/або ТЕЛА). Дані щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 3.

Таблиця 3

Показник

Еноксапари= ;н натрію
150 МО/кг

(1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш,
n (%)<= /o:p>

Еноксапари= ;н натрію
100 МО/кг

(1 мг/кг) двічі на добу п/ш,
n (%)<= /o:p>

Гепарин
в/в введення з коригуванн= 103;м дози залежно від рівня АЧТЧ,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Gothic";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: UK;mso-bidi-language:UK'>
n (%)<= /o:p>

У= ;сі пацієнти з ТГВ з ТЕЛА або без неї, які отримув&#= 1072;ли досліджува= 085;е лікування

298 (100)

312 (100)

290 (100)

Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)<= /o:p>

13 (4,= 4)*

9 (2,9= )*

12 (4,= 1)

Кіл= 100;кість лише ТГВ (%)<= /p>

11 (3,= 7)

7 (2,2= )

8 (2,8= )

Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)

9 (3,0= )

6 (1,9= )

7 (2,4= )

Кіл= 100;кість ТЕЛА (%)

2 (0,7= )

2 (0,6= )

4 (1,4= )

ВТЕ - венознk= 2; тромбоембо= 083;ія (ТГВ та/або ТЕЛА).

* 95% довірчі інтервали для різниці між групами лікування за загальною частотою ВТЕ станови&#= 1083;и:

- для еноксапари= 085;у натрію один раз на добу у порівнянні з гепарином <= /span>- від -3,0 до 3,5.<= o:p>

- для еноксапари= 085;у натрію кожні 12 годин у порівнянн&#= 1110; з гепарином <= /span>- від -4,2 до 1,7.<= o:p>

Ч&= #1072;стота великих кровотеч становила відповідно 1,7 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу, 1,3 % в груп= 110; застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; і 2,1 % в групі застосуванl= 5;я гепарину.=

Л&= #1110;кування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST. <= /o:p>

У масштабномm= 1; багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; 3171 пацієнт, включений під час гострої фаз = 80; нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, був рандомізовk= 2;ний для отриман = 85;я у комбінаці= 11; з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (100-325 мг один раз на добу) або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 100 МО/кг (1 мг/кг) кожні 12 годин, або нефракціонl= 6;ваного гепарину (НФГ) в/в з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧТЧ. Пацієнти отримували стаціонарнk= 7; лікування протягом мінімум 2 днів та макс= 080;мум 8 днів до клінічної стабілізацo= 0;ї, проведення процедур реваскулярl= 0;зації або виписки зі стаціонару. За пацієнтами здійснювалl= 0; спостережеl= 5;ня до 30 днів. У порівнянні = 79; гепарином еноксапариl= 5; натрію статистичнl= 6; значущо знижував сукупну частоту вин = 80;кнення стенокардіo= 1;, інфаркту міокарда та смерті з 19,8 до 16,6= % (відносне зниження ризику становило 16,2 %) на 14-й день. Це зниження сукупної частоти утримувалоl= 9;я і через 30 днів (з 23,3 до 19,8 %; відносне зниження ризику становило 15 %).=

Не спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значущих ві = 76;мінностей за частотою розвитку великих кровотеч, хоча кровов = 80;ливи у місці п/ш ін’єкції виникали частіше.

Лікування гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST (STEMI)= .

У масштабномm= 1; багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; 20 479 пацієнтів зі STEMI, придатн= 10; для отриман = 85;я фібринолітl= 0;чної терапії, бул= 080; рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я або еноксапариl= 5;у натрію у вигляді єдиного в/в болюсу 3000 МО (30 мг) з подальшим в = 74;еденням у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш і подальшим застосуванl= 5;ям у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кож= ;ні 12 годин, або НФГ протяго = 84; 48 годин з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧТЧ. Усі пацієнти також отрим = 91;вали ацетилсаліm= 4;илову кислоту протягом пр = 80;наймні 30 днів. Схема дозування еноксапариl= 5;у натрію коригувалаl= 9;я для пацієнтів з = 090;яжким порушенням функції нирок та для пацієнтів літнього віку (≥ 75 років= ;). П/ш ін’єкції &#= 1077;ноксапарин= у натрію застосовувk= 2;лися до виписки пацієнта зі стаціонару або протяго = 84; максимум 8 днів (залежн= 086; від того, що було раніше).

4716 пацієнтам виконували черезшкірнk= 7; коронарне втручання (ЧКВ) зі здійсненняl= 4; антитромбоm= 0;ичної підтримки досліджуваl= 5;ими препаратамl= 0; у сліпому режимі. Таки= 084; чином, паціє= 085;там, які отримували еноксапариl= 5; натрію, ЧКВ виконували на фоні прийому еноксапариl= 5;у натрію (без переведеннn= 3; на препарат порівняння) = 079; використанl= 5;ям схеми, вивче= 085;ої у раніше проведених дослідженнn= 3;х, тобто без додатковогl= 6; введення еноксапариl= 5;у натрію, якщо останнє п/ш введення препарату проводили менш ніж за 8 годин до роздування балона, та із застосуванl= 5;ям в/в болюсу еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 30 МО/кг (0,3 мг/кг), якщо останн= 08; п/ш введення препарату проводили більш ніж за 8 годин до роздування балона.

У порівнянні = 79; НФГ еноксапариl= 5; натрію стат = 80;стично значущо знижував частоту первинної кінцевої точки, яка була комбінацієn= 2; випадків смерті з будь-якої причини та повторного інфаркту міокарда, протягом перших 30 днів після рандомізацo= 0;ї [9,9 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні = 79; 12,0 % в групі застосуванl= 5;я НФГ] з відносним зниженням ризику на 17 % (p < 0,00= 1).

П&= #1077;реваги лікування еноксапариl= 5;ом натрію, очевидні дл= 03; цілого ряду показників ефективносm= 0;і, проявлялисn= 3; через 48 годин, коли спостерігаl= 3;ося відносне зниження ризику повторного інфаркту міокарда на 35 % у порівнянн= 10; з лікування = 84; НФГ (p < 0,001).

П&= #1086;зитивний вплив лікування еноксапариl= 5;ом натрію на первинну кінцеву точку був по= 076;ібним в усіх ключо= 074;их підгрупах, включаючи підгрупи за віком, статт= 102;, локалізаціn= 8;ю інфаркту, анамнезом ц = 91;крового діабету, анамнезом раніше пере = 85;есеного інфаркту міокарда, типом призн = 72;ченого фібринолітl= 0;чного препарату т = 72; часом до початку лікування досліджуваl= 5;им препаратом.

С&= #1087;остерігали= ;ся статистичнl= 6; значущі переваги лікування еноксапариl= 5;ом натрію у пор= 110;внянні з НФГ у пацієнтів, які перенесли Ч = 50;В протягом 30 днів після рандомізацo= 0;ї (відносне зниження ризику на 23 %) або яким застосовувk= 2;ли медикаментl= 6;зне лікування (відносне зниження ризику на 15 %, p =3D 0,27 для взаємодії).

Частота подій комбінованl= 6;ї кінцевої то = 95;ки, яка включал = 72; смерть, повторний інфаркт міо = 82;арда або внутрішньоm= 5;ерепний крововилив (показник сукупної клінічної користі), через 30 днів була статистичнl= 6; значущо ниж = 95;ою (p < 0,0001) в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію (10,1 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я НФГ (12,2 %), що відповідає відносному зниженню ри = 79;ику на 17% на користь лікування еноксапариl= 5;ом натрію.

Частота виникнення великих кровотеч че = 88;ез 30 днів була статистичнl= 6; значущо вищою (p < 0,0001) в групі засто = 89;ування еноксапариl= 5;у натрію (2,1 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я гепарину (1,4 %). У групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію була вища частот = 72; шлунково-ки = 96;кових кровотеч (0,5 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я гепарину (0,1 %), тоді як частота внутрішньоm= 5;ерепних крововиливo= 0;в в обох група= 093; була подібною (0,8 % н = 72; фоні прийом = 91; еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні із 0,7 % на фоні прийому гепарину).

П&= #1086;зитивний вплив лікування еноксапариl= 5;ом натрію на пе= 088;винну кінцеву точку, який спостерігаk= 4;ся протягом перших 30 днів, утримувавсn= 3; протягом 12-місячного періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Порушення функції печінки. За опубліковаl= 5;ими даними, застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 4000 МО (40 мг) для пацієнтів з цирозом печінки (класи B-C за класифікацo= 0;єю Чайлда - П’ю) є безпечним т = 72; ефективним для запобіг = 72;ння тромбозу ворітної вени. При цьому слід відмітити, щоопублікоk= 4;ані дослідженнn= 3;, можуть мати певні обмеження. Необхідно д = 86;тримуватис&#= 1103; обережностo= 0; щодо пацієнтів з = 087;орушенням функції печінки, оскільки вони більш схильні до виникнення кровотеч (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») і наразі не виконувалоl= 9;я жодних формальних досліджень = 79; дозування препарату для пацієнт= 10;в з цирозом печінки (кла= 089; A, B або C за класифікацo= 0;єю Чайлда - П’ю).

=

Ф = 72;рмакокінет&#= 1080;ка.

Загальні характерисm= 0;ики.

Фармакокін&= #1077;тичні показники еноксапариl= 5;у натрію досліджуваl= 3;ися переважно з огляду на динаміку анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10;, а також за впливом на анти-IIa активність = 91; рекомендовk= 2;ному діапазоні доз після однократноk= 5;о і багатокра = 90;ного п/ш введення та після однократноk= 5;о в/в введення. Кількісне визначення фармакокінk= 7;тичної анти-Xa і анти-IIa активності виконувалоl= 9;я за допомого= 02; валідованиm= 3; амідолітичl= 5;их методів.

Всмоктуk= 4;ання. Абсl= 6;лютна біодоступнo= 0;сть еноксапариl= 5;у натрію післ= 03; п/ш ін’єкції за результатаl= 4;и оцінки анти-Xa активності наближаєтьl= 9;я до 100 %.

М&= #1086;жуть використовm= 1;ватися різні дози, лікарські форми та схеми введення препарату.

С&= #1077;редній максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10; спостерігаn= 8;ться протягом 3-5 &= #1075;один після п/ш ін’єкції і досягає приблизно 0,2, 0,4, 1= ,0 і 1,3 МО анти-Xa активності на 1 мl= 3; після однократноk= 5;о п/ш введення препарату у дозах 2000 МО, 4000 МО, 100 МО/кг і 150 МО/кг (20 мг, 40 мг, 1 мг/кг і 1,5 мг/кг) відпо= відно.

П&= #1110;сля введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно з подальшим негайним введенням 100 МО/кг (1 мг/кг= ;) п/ш кожні 12 годин початковий максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10; становив 1,16 МО/мл (n =3D 16) і середня експозиція відповідалk= 2; при цьому 88 % рівноважниm= 3; рівнів. Рівноважниl= 1; стан досяга = 74;ся на другу доб= 091; застосуванl= 5;я препарату.=

П&= #1110;сля багатократl= 5;ого п/ш введення препарату з = 72; схемами 4000 МО (40 мг) один раз на добу та 150 М= О/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу у здорових до = 73;ровольців рівноважниl= 1; стан досягався н = 72; другу добу застосуванl= 5;я препарату, при цьому середнє відношення експозиції було приблизно н = 72; 15 % вищим у порo= 0;внянні із однократниl= 4; введенням дози препар = 72;ту. Після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату з = 72; схемою 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу рівноважниl= 1; стан досягався у період між 3 та 4 добою, при цьому середня експозиція була приблизно н = 72; 65 % вищою у порівнянні із однократниl= 4; введенням дози препар = 72;ту, а середні максимальнl= 0;й та мінімальниl= 1; рівні анти-Ха активності становили приблизно 1,2 та        =     0,52 МО/мл відповідно.

О&= #1073;’єм ін’єкції та концентрацo= 0;я дози у межах діапазону 100<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-ascii-font-famil= y:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-hansi-font-family:"Times New = Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK;mso-char-= type: symbol;mso-symbol-font-family:Symbol'>-200 мг/мл не впливали на фармакокінk= 7;тичні показники у здорових добровольцo= 0;в.

У рекомендовk= 2;ному діапазоні доз фармако = 82;інетика еноксапариl= 5;у натрію є лінійною.

В&= #1085;утрішньо- та міжіндивідm= 1;альна варіабельнo= 0;сть низька. Післ= 103; багатократl= 5;ого п/ш введення препарату кумуляції н = 77; спостерігаn= 8;ться.

Анти-ІІа активність = 91; плазмі кров= 10; після п/ш введення приблизно у 10 разів нижча, ніж анти-Ха активність. Середній максимальнl= 0;й рівень анти-ІІа активності спостерігаn= 8;ться приблизно через 3-4 години після п/ш ін’єкції, досягаючи 0,13 МО/мл і 0,19 МО/мл після багатократl= 5;ого введення пр = 77;парату за схемами 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; і 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу в&#= 1110;дповідно.

Розподіl= 3;. Об’n= 8;м розподілу анти-Ха активності еноксапариl= 5;у натрію становить приблизно 4,3 літра і наближаєтьl= 9;я до об’єму циркулюючоo= 1; крові.

Біотранl= 9;формація. Еноl= 2;сапарин натрію метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці шляхом десульфатуk= 4;ання та/або деполімериk= 9;ації з утворення = 84; сполук з мен= 096;ою молекулярнl= 6;ю масою та значно нижч = 86;ю біологічноn= 2; активністю.

Виведенl= 5;я. Еноl= 2;сапарин натрію є лікарським засобом з низьким кліренсом, у якого середній кліренс анти-Ха активності = 79; плазми кров= 10; становить 0,74 л= ;/год після 6-годинної інфузії у дозі 150 МО/кг (1,5&nb= sp;мг/кг).

Елімінація має монофазний характер, пр= 080; цьому періо = 76; напіввиведk= 7;ння становить в= 10;д близько 5 годин після однократноk= 5;о п/ш введення до близько 7 годин після багатократl= 5;ого введення.=

Нирковий кліренс акт = 80;вних фрагментів охоплює приблизно 10 % в= ;веденої дози, а загальна ниркова екскреція активних та неактивних фрагментів R= 11; 40 % дози.

О&= #1089;обливі групи пацієнтів.=

Пацієнт&= #1080; літнього віку. З&= #1072; результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу профіль кінетики еноксапариl= 5;у натрію у пацієнтів літнього віку не відрізняєтn= 0;ся від такого у більш молодих пацієнтів, якщо функці= 03; нирок не пор= 091;шена.

П&= #1088;оте з огляду на те, що функція нирок може з= 085;ижуватися з віком, у літніх пацієнтів м = 86;жуть спостерігаm= 0;ися нижчі рівні елімінації еноксапариl= 5;у натрію (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

Порушен&= #1085;я функції печінки. У дослідженнo= 0; за участю пацієнтів з вираженим цирозом печінки, які отримували еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) один раз на добу, зниження максимальнl= 6;го рівня анти-Х= 072; активності асоціювалоl= 9;я зі збільшенняl= 4; тяжкості порушення функції печінки (яка оцінюваласn= 3; за класифік = 72;цією Чайлда-П&= #8217;ю). Це зниження пояснювалоl= 9;я головним чи = 85;ом зниженням рівня ATIII, яке було вторинним п = 86; відношенню до зменшенн= 03; синтезу ATIII у пацієнтів з порушенням функції печінки.

Порушен&= #1085;я функції нирок. С&= #1087;остерігала= ;ся лінійна залежність між кліренс = 86;м анти-Ха активності = 79; плазми кров= 10; та кліренсо = 84; креатиніну = 91; рівноважноl= 4;у стані, що свідчить пр = 86; зменшення кліренсу ен = 86;ксапарину натрію у пацієнтів з порушенням функції нирок. Експо= 079;иція анти-Xa активності, виражена через показ = 85;ик AUC (площа під кривою концентрацo= 0;я/час), у рівноважноl= 4;у стані граничною мірою зрост = 72;ла при легкому порушенні функції нир = 86;к (кліренс креатиніну 50-80 = мл/хв) та при помірному порушенні функції нирок (кліре= 085;с креатиніну 30-50 мл/хв) після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозах 4000 МО (40 мг) один раз на добу. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нир = 86;к (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) рівень AUC у рів= ;новажному стані значущо зростав в середньому на 65 % після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мk= 5;) один раз на добу (див. роз&= #1076;іли «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гемодіа&= #1083;із. Фармако&= #1082;інетика еноксапариl= 5;у натрію при гемодіалізo= 0; була подібною до такої в конт= 088;ольній групі після однократноk= 5;о в/в введення препарату у дозах 25 МО, 50 МО або   1= 00 МО/кг (0,25, 0,50 або 1,0 мг/кг), проте рівень AUC при цьому був удвічі вищи = 84; у порівнянн= 10; з контрольн = 86;ю групою.

= М&= #1072;са тіла. П&= #1110;сля багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу середній рівень AUC анти= -Xa активності був граничн = 86;ю мірою вищий = 091; рівноважноl= 4;у стані у здор= 086;вих добровольцo= 0;в з ожирінням (ІМТ 30-48 кг/м²) у порівнянні = 79; контрольноn= 2; групою осіб без ожиріння, тоді як максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10; не збільшувавl= 9;я. У осіб з ожирінням при п/ш застосуванl= 5;і препарату спостерігаk= 4;ся нижчий кліренс після внесення поправки на масу тіла.

П&= #1088;и застосуванl= 5;і препарату у дозах без поправки на масу тіла було виявлено, що після однократноk= 5;о п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мk= 5;) експозиція анти-Xa активності була на 52 % вищою у жіно= 082; з низькою масою тіла (< 45 кг) і на 27% вищою у чоловіків з низькою мас = 86;ю тіла (< 57 кг) у порівнянні = 79; контрольниl= 4;и особами з но= 088;мальною масою тіла (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фармакокін&= #1077;тичні взаємодії.= При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та тромболітиl= 2;ів не спостері = 75;алося ніякої фармакокінk= 7;тичної взаємодії між ними.

= 044;оклінічні дані з безпеки. Окрім антикоагулn= 3;нтних ефектів еноксапариl= 5;у натрію, не спостерігаl= 3;ося ніяких озна = 82; небажаного впливу при застосуванl= 5;і препарату у дозі        =         15 мг/кг/добу у 13-тижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату після п/ш вве&#= 1076;ення у щурів та собак та у дозі 10 мг/кг/добу у 26-m= 0;ижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату після п/ш і в/в введення у щурів та мав= 087;.

Ено= ксапарин натрію не продемонстl= 8;ував ніякої мутагенної активності за результа = 90;ами досліджень in vitro, в тому числі т= 077;сту Еймса, аналізу прямих мутацій у клітинах лімфоми мишей, а також ніяко= 11; кластогеннl= 6;ї активності за результатаl= 4;и аналізу абе = 88;ації хромосом у лімфоцитах людини in vitro та аналізу аберації хромосом у кістковому мозку щурів in vivo.

Дос= лідження, проведені н = 72; вагітних самках щурі = 74; та кролів з п/ш введення= 084; еноксапариl= 5;у у дозах до 30 мг/кг/добу, не виявили ніяких доказів тератогеннl= 6;го впливу або фетотоксичl= 5;ості препарату. Б= 091;ло показано, що еноксапариl= 5; натрію не ви= 103;вляє ніякого впливу на фертильнісm= 0;ь або репроду = 82;тивну функцію самців та самок щурів = 087;ри п/ш введенні у дозах до 20 мг/кг/добу.

Клін&= #1110;чні характерисm= 0;ики.

П = 86;казання.

Препарk= 2;т показаний для застосуванl= 5;я дорослим дл= 03;:

-&nb= sp; П = 88;офілактики венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком, особливо у пацієнтів, я= 082;і підлягають ортопедичнl= 0;м або загальн = 86;хірургічни&#= 1084; оперативниl= 4; втручанням, = 074; тому числі оперативниl= 4; втручанням = 79; приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;.

-&nb= sp; П = 88;офілактики венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з гострими захворюванl= 5;ями (такими як гостра серцева недостатніl= 9;ть, дихальна недостатніl= 9;ть, тяжкі інфекції аб = 86; ревматичні захворюванl= 5;я) та зниженою рухливістю, які мають підвищений ризик виникнення венозної тромбоембоl= 3;ії.

-&nb= sp; Л= 10;кування тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої а = 88;терії (ТЕЛА), за винятком випадків ТЕЛА, при яких може бути необхідним проведення тромболітиm= 5;ної терапії або хірургічноk= 5;о втручання.=

-&nb= sp; П = 88;офілактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

- При гострому коронарномm= 1; синдромі:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·      для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI), m= 1; комбінації = 79; пероральниl= 4; прийомом ац = 77;тилсаліцил&#= 1086;вої кислоти;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·      для лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом се = 75;мента ST (STEMI), в тому числі у пацієнтів, яким планує = 90;ься медикаментl= 6;зне лікування або подальш = 77; черезшкірнk= 7; коронарне втручання (Ч= 050;В).

=

П = 88;отипоказан&#= 1085;я.

Е&= #1085;оксапарин натрію протипоказk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з такими станами:

- П&= #1110;двищена чутливість до еноксапа = 88;ину натрію, гепарину аб = 86; його похідн = 80;х, в тому числі інших низькомолеl= 2;улярних гепаринів, або до будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»).

- Н&= #1072;явність в анамнезі імуноопосеl= 8;едкованої гепариніндm= 1;кованої тромбоцитоl= 7;енії (ГІТ) у межах останніх 100 днів або за наявності циркулюючиm= 3; антитіл (див. також розді = 83; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

- А&= #1082;тивна клінічно значуща кровотеча і стани з високим ризиком виникнення кровотечі, в тому числі нещодавно перенесениl= 1; геморагічнl= 0;й інсульт, виразка шлунково-ки = 96;кового тракту, присутністn= 0; злоякісногl= 6; новоутворе&#= 1085;ня з високим ризиком кровотечі, нещодавно перенесене оперативне втручання н = 72; головному мозку, спинному мозку або очах, відоме або підозрюванk= 7; варикозне р = 86;зширення вен стравоходу, артеріовенl= 6;зні мальформацo= 0;ї, судинні аневризми або серйозн= 10; вади розвит = 82;у інтраспінаl= 3;ьних або інтрацеребl= 8;альних судин.

- С&= #1087;інальна або епідуральнk= 2; анестезія або локорег= 10;онарна анестезія, якщо еноксапариl= 5; натрію використовm= 1;вався для лікуван = 85;я у межах попередніх 24 годин (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

В = 79;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;є = 84;одій.

Н&= #1077; рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я з нижче зазначенимl= 0; препаратамl= 0;.

Лікk= 2;рські засоби, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Деякі засоб = 80;, що впливают= 00; на гемостаз, рекомендуєm= 0;ься відміняти д = 86; призначеннn= 3; лікування еноксапариl= 5;ом натрію, за винятком ви = 87;адків, коли такі засоби абсолютно показані. Якщо така комбінація показана, еноксапариl= 5; натрію необхідно застосовувk= 2;ти при ретельн = 86;му клінічному та лабораторнl= 6;му моніторингm= 1;.

До таких препаратів належать:=

- с&= #1072;ліцилати для системного застосуванl= 5;я, ацетилсаліm= 4;илова кислота у протизапалn= 0;них дозах і нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати (НПЗП), в тому числі кеторолак;=

- і&= #1085;ші тромболітиl= 2;и (наприклад альтеплаза, ретеплаза, стрептокінk= 2;за, тенектеплаk= 9;а, урокіназа) т= 072; антикоагулn= 3;нти (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

П&= #1088;епарати, з якими одночасне застосуванl= 5;я необхідно здійснюватl= 0; з обережністn= 2;.

З&= #1072;значені нижче лікарські засоби можуть заст = 86;совуватися одночасно з еноксапариl= 5;ом натрію з обережністn= 2;.

- І&= #1085;ші лікарські засоби, які впливають н = 72; гемостаз, такі як:

- і&= #1085;гібітори агрегації тромбоцитіk= 4;, включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту, що застосовуєm= 0;ься в антиагрегаl= 5;тній дозі (кардіо= 087;ротекція), клопідогреl= 3;ь, тиклопідин та антагоністl= 0; глікопротеo= 1;ну IIb/IIIa, що показані пр = 80; гострому коронарномm= 1; синдромі, через ризик виникнення кровотечі;=

- д&= #1077;кстран 40;

- г&= #1083;юкокортико= ;їди для системного застосуванl= 5;я.

- Л&= #1110;карські засоби, які збільшують рівні калію. Лікарські засоби, які збільшують рівні калію = 074; сироватці к = 88;ові, можна призначати одночасно з еноксапариl= 5;ом натрію при ретельному клінічному = 90;а лабораторнl= 6;му моніторингm= 1; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

<= /b>

О = 89;обливості застосуванl= 5;я.

З&= #1072;гальні застереженl= 5;я.

Е&= #1085;оксапарин натрію не можна призначати = 03;к взаємозаміl= 5;ний (одиниця за одиницю) зам= 110;сть інших низькомолеl= 2;улярних гепаринів (Н= 052;Г). Ці лікарськ= 10; засоби відрізняютn= 0;ся своїми процесами виробництвk= 2;, молекулярнl= 0;ми масами, специфічниl= 4;и анти-Xa і анти-IIa активностяl= 4;и, одиницями активності, дозуванням та клінічно= 02; ефективнісm= 0;ю і безпекою. Це обумовлю= 08; відмінностo= 0; у фармакокі = 85;етиці та біологічніl= 1; активності (наприклад антитромбіl= 5;овій активності, взаємодії з тромбоцитаl= 4;и).

У зв’язку з ци= 084; необхідно приділяти особливу увагу інструкціяl= 4; для медично = 75;о застосуванl= 5;я, специфічниl= 4; для кожного = 087;атентовано&= #1075;о лікарськогl= 6; засобу, та дотримуватl= 0;ся їх.

Н&= #1072;явність гепариніндm= 1;кованої тромбоцитоl= 7;енії (ГІТ) в анамнезі (> 100 днів).

З&= #1072;стосування еноксапариl= 5;у натрію паці= 08;нтам, в анамнезі яких є імуноопосеl= 8;едкована ГІТ у межах останніх 100 днів або у яких наявні = 094;иркулюючі антитіла, протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Циркулюючі антитіла можуть залишатися протягом кількох рок= 10;в.

Еноксапари&= #1085; натрію слід застосовувk= 2;ти з надзвичай = 85;ою обережністn= 2; пацієнтам, в анамнезі яких (> 100 днів) є імуноопосеl= 8;едкована ГІТ, без циркулюючиm= 3; антитіл. Рішення щод = 86; застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у такому випадку необхідно приймати лише після р= 077;тельної оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к та після того, як було розглянуто можливість застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них негепариноk= 4;их засобів лікування (наприклад данапароїдm= 1; натрію або лепірудину).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-lan= guage: UK'>Моніторинг вмісту тромбоцитіk= 4;.

Також при застосуванl= 5;і НМГ існує ризик появи ГІТ, опосередкоk= 4;аної антитілами, яка, як правило, розвиваєтьl= 9;я у проміжку між 5-м та 21-м днями після початку лікування е = 85;оксапарино&#= 1084; натрію.

Р&= #1080;зик ГІТ вищий у пацієнтів, які перенесли о = 87;еративне втручання, і спостерігаn= 8;ться переважно після кардіохіруl= 8;гічних втручань та = 091; пацієнтів з онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями.

У зв’язку з ци= 084; рекомендуєm= 0;ься визначати в = 84;іст тромбоцитіk= 4; перед початком лікування еноксапариl= 5;ом натрію, а також регулярно у подальшому під час такого лікування.=

З&= #1072; наявності клінічної симптоматиl= 2;и, що може вказувати н = 72; ГІТ (будь-який новий епізо = 76; артеріальнl= 6;ї та/або венозної тромбоембоl= 3;ії, будь-яке болісне ураження шкіри у місц= 110; ін’єкції, будь-які але= 088;гічні або анафілактоo= 1;дні реакції на ф= 086;ні лікування), необхідно визначити вміст тромбоцитіk= 4;. Пацієнти повинні знати, що так&#= 1110; симптоми можуть у них виникнути і що у такому випадку їм потрібно повідомити про це свого лікаря.

У клінічній практиці у разі наявності підтверджеl= 5;ого значного зниження рівня тромб = 86;цитів (30-50% від початковогl= 6; значення) необхідно негайно відмінити еноксапариl= 5; натрію і перевести пацієнта на інший альте = 88;нативний негепариноk= 4;ий засіб лікув = 72;ння.

Г&= #1077;морагічні явища.

Я&= #1082; і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, може виникнути кровотеча будь-якої ло= 082;алізації. При кровотечі слід дослідити ї= 11; походження та розпочат = 80; відповідне лікування.

Е&= #1085;оксапарин натрію, які і будь-який інший антик = 86;агулянтний препарат, необхідно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при станах, які обумовл= 02;ють підвищення вірогідносm= 0;і кровотечі, таких як:

= -       п&= #1086;рушення гемостазу;

= -       н&= #1072;явність в анамнезі пептичної виразки;

= -       н&= #1077;щодавно перенесениl= 1; ішемічний інсульт;

= -       т&= #1103;жка артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;;

= -       н&= #1077;щодавній розвиток діабетичноo= 1; ретинопатіo= 1;;

= -       о&= #1087;еративне втручання н = 72; нервовій системі або очах;

= -       о&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я лікарських засобів, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Лабораторн&= #1110; аналізи.

Еноксапари&= #1085; натрію у дозах, що застосовуюm= 0;ься для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії, не має суттєвого впливу на ча= 089; кровотечі, загальні коагуляційl= 5;і показники, а також не впливає на агрегацію тромбоцитіk= 4; та зв’язуваннn= 3; фібриногенm= 1; з тромбоцит = 72;ми.

П&= #1088;и застосуванl= 5;і препарату у вищих дозах = 084;оже зростати показник активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу (АЧТЧ) та = активованоk= 5;о часу згортання (АЧЗ). Оскільк&= #1080; не існує лінійної залежності між зростанням = 40;ЧТЧ та АЧЗ і збільшенняl= 4; антитромбоm= 0;ичної активності еноксапариl= 5;у натрію, то ці показники є ненадійнимl= 0; і не можуть застосовувk= 2;тися для моніторингm= 1; активності еноксапариl= 5;у натрію.

Застосуван&= #1085;я препарату при спіналь = 85;ій/епідурал&= #1100;ній анестезії або при люмбальній пункції.

Спінальна/е= підуральна анестезія або люмбаль = 85;а пункція не повинні виконуватиl= 9;я у межах 24 годин після застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у терапевтичl= 5;их дозах (див. також розді = 83; «Протипокаk= 9;ання»).

Повідомлял&= #1086;ся про випадки нейроаксіаl= 3;ьних гематом при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та проведенні процедур спінальної/ = 77;підурально&#= 1111; анестезії або спіналь = 85;ої пункції, що призводило до довгостр = 86;кового або необоротноk= 5;о паралічу. Ці випадки є рідкісними = 87;ри застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію за сх= 077;мою 4000 МО (40 мг) один раз на добу або у нижчих &#= 1076;озах. Ризик виникнення таких подій = 108; вищим при застосуванl= 5;і післяопераm= 4;ійних постійних епідуральнl= 0;х катетерів, при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і інших препаратів, які впливаю = 90;ь на гемостаз, таких як нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати, при виконан = 85;і травматичнl= 0;х або повторних епідуральнl= 0;х або спінальних процедур аб = 86; у пацієнтів, в анамнезі яких є оперативні втручання н = 72; хребті або деформації хребта.

Для зниження потенційноk= 5;о ризику розвитку кровотеч, пов’язаних із одночасним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію та проведенняl= 4; процедур епідуральнl= 6;ї чи спінальної анестезії/а = 85;алгезії або спінальної пункції, слі= 076; брати до ува= 075;и фармакокінk= 7;тичний профіль еноксапариl= 5;у натрію (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Встановленl= 5;я або видалення епідуральнl= 6;го катетера аб = 86; виконання люмбальної пункції найкраще ви = 82;онувати тоді, коли антикоагулn= 3;нтний ефект еноксапариl= 5;у натрію є низьким, проте точни = 81; час досягнення достатньо низького антикоагулn= 3;нтного ефекту у кожного окремого пацієнта не = 74;ідомий. Слід додатково брати до уваги, що виведення еноксапариl= 5;у натрію є більш трива = 83;им у пацієнтів = 079; кліренсом креатиніну 15-30 = мл/хв (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Якщо лікар прийме рішення застосовувk= 2;ти антикоагулn= 3;нтну терапію при виконанні епідуральнl= 6;ї чи спінальної анестезії/а = 85;алгезії або люмбальної пункції, нео= 073;хідний частий моніторинг = 79; метою виявл = 77;ння будь-яких симптомів неврологічl= 5;их розладів, таких як біл= 100; по серединній лінії спини, сенсорні та моторні розлади (відчуття оніміння аб = 86; слабкості у нижніх кінцівках), порушення функції кишечнику та/або сечового міхура. Слід проінструкm= 0;увати пацієнтів про необхід = 85;ість негайно повідомлятl= 0; лікаря про виникнення будь-яких із зазначених вище симптомів. Якщо підозрюєтьl= 9;я утворення спінальної гематоми, потрібно негайно розпочати н = 72;лежні заходи із діагностикl= 0; та лікуванн= 03;, в тому числі розглянути питання щод = 86; проведення декомпресіo= 1; спинного мозку, навіт= 100; якщо таке лікування може не запобігти н = 77;сприятливи&#= 1084; неврологічl= 5;им наслідкам.=

Некроз шкіри / шкірний васкуліт. Повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку некрозу шкіри та шкірного васкуліту н = 72; фоні застос = 91;вання низькомолеl= 2;улярних гепаринів; у таких випадках необхідно негайно від = 84;інити препарат.=

Процедури черезшкірнl= 6;ї коронарної реваскулярl= 0;зації. Для зведення до мінімуму ризику кровотечі після інструментk= 2;льних процедур на судинах у рамках лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1;, і = 85;фаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI) і гострог = 86; і = 85;фаркту міокарда з підйомом се = 75;мента ST (STEMI) необхідно чітко дотримуватl= 0;ся рекомендовk= 2;них інтервалів між введенням доз еноксап = 72;рину натрію. Важливо досягти гемостазу у місці пункції після чере&= #1079;шкірного коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). У разі використанl= 5;я пристрою дл= 03; закриття місця пункц= 10;ї судини інтродьюсеl= 8; можна видалити од = 88;азу ж після процедури. Якщо використовm= 1;ється метод ручного притисканнn= 3; судини, інтр= 086;дьюсер має бути видалений через 6 годин &= #1087;ісля останньої в/= 074; або п/ш ін’єкції еноксапариl= 5;у натрію. Якщо лікування еноксапариl= 5;ом натрію має бути продовжене, наступну запланованm= 1; дозу слід ввести не раніше ніж через 6-8 годин після видалення інтродьюсеl= 8;а. За місцем встановленl= 5;я катетера слід спосте = 88;ігати для своєчасногl= 6; виявлення ознак крово = 90;ечі або утворення гематоми.=

Г&= #1086;стрий інфекційниl= 1; ендокардит. Застосуванl= 5;я гепарину пацієнтам з гострим інфекційниl= 4; ендокардитl= 6;м, як правило, н&#= 1077; рекомендуєm= 0;ься з огляду на ризик цереб = 88;альних крововиливo= 0;в. Якщо таке застосуванl= 5;я розцінено я = 82; абсолютно необхідне, р= 110;шення слід приймати лише після ретельної і = 85;дивідуальн&#= 1086;ї оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

М&= #1077;ханічні штучні клапани серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопрофo= 0;лактики у пацієнтів = 079; механічнимl= 0; штучними клапанами серця належним чином не вив= 095;ено. Повідомлялl= 6;ся про окремі випадки тро = 84;бозу штучних клапанів серця у пацієнтів з механічнимl= 0; штучними клапанами серця, які отримували еноксапариl= 5; натрію з мет= 086;ю тромбопрофo= 0;лактики. Наявність факторів, як= 110; можуть обумовлюваm= 0;и додатковий ризик, в тому числі основне захворюванl= 5;я та недостатні = 82;лінічні дані, обмежують оцінку таки = 93; випадків. Деякі з таки= 093; випадків спостерігаl= 3;ися у вагітних жінок, у яких тромбоз призводив д = 86; смерті матері і плода.

В&= #1072;гітні жінки з меха= 085;ічними штучними клапанами серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопрофo= 0;лактики у вагітних жінок з меха= 085;ічними штучними клапанами серця належ = 85;им чином не вивчено. У клінічному дослідженнo= 0;, в якому вагітні жінки з механічнимl= 0; штучними клапанами серця отримували еноксапариl= 5; натрію (100 МО/кk= 5; (1 мг/кг) двічі на добу) з метою зменшення р = 80;зику тромбоембоl= 3;ій, у 2 з 8 жінок утворилися згустки крові, які призвели до блокування клапану та д= 086; смерті матері і плода. У післ&#= 1103;реєстрацій= ний період надходили окремі повідомленl= 5;я про тромбоз клапанів у вагітних жінок з механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця, які отримували еноксапариl= 5; натрію з метою тромбопрофo= 0;лактики. У вагітних жінок з механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця можливий підвищений ризик тромб = 86;емболій.

Пацієнти літнього віку. При застосуванl= 5;і препарату у профілактиm= 5;ному діапазоні доз у пацієнтів літнього ві = 82;у не спостерігаl= 3;ося зростання схильності до кровотеч. У пацієнтів літнього ві = 82;у (особливо пацієнтів віком від 80 років) можли= 074;е підвищення ризику гемо = 88;агічних ускладнень при застосуванl= 5;і препарату у терапевтичl= 5;их дозах. Для пацієнтів віком понад 75 років, які отримують л= 10;кування препаратом = 79; приводу і = 85;фаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний м = 86;ніторинг та може бути розглянута доцільністn= 0; зниження до = 79;и (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Фармакокіl= 5;етика»).

П&= #1086;рушення функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок спост = 77;рігається збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, що підвищує ризик виник = 85;ення кровотечі. Для таких пацієнтів р = 77;комендован&#= 1080;й ретельний клінічний моніторинг, = 072; також може бути розглянута доцільністn= 0; виконання біологічноk= 5;о моніторингm= 1; шляхом визначення анти-Xa активності (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «&#= 1060;армакокіне= тика»).

Е&= #1085;оксапарин натрію не рекомендовk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) з огляду на відсутністn= 0; належних даних щодо цієї популяції, з= 072; винятком пр = 86;філактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемо= 076;іалізу.

Д&= #1083;я пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-30 мл/хв), з огляду на суттєве зростання експозиції еноксапариl= 5;у натрію, рекомендуєm= 0;ься коригуваннn= 3; дози препарату я = 82; при терапев = 90;ичному, так і при профілактиm= 5;ному застосуванl= 5;і (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

П&= #1072;цієнтам з порушення = 84; функції нирок помір = 85;ого (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня тяжкості коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься.

Порушення функції печінки. Еноксапариl= 5; натрію слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з порушенням функції печінки через підвищення ризику кров = 86;теч. Коригуваннn= 3; дози за результатаl= 4;и моніторингm= 1; рівнів анти-Xa активності = 08; ненадійним для пацієнтів з цирозом печінки і не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Низька маса тіла. У жінок з низькою масою тіла (< 45 кг) та у чоло= віків з низькою масою тіла (< 57 кг) спостерігаl= 3;ося збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, який застосовувk= 2;вся у профілакт = 80;чних дозах (без поправки на масу тіла), що може призводити до підвищеногl= 6; ризику кровотеч. У зв’язку з ци= 084; таким паціє = 85;там рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний м = 86;ніторинг (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієнти з ожирінням.= У пацієнтів з ожирінням відмічаєтьl= 9;я підвищений ризик виникнення тромбоембоl= 3;ій. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я профілактиm= 5;них доз препара = 90;у пацієнтам з ожирінням (ІМТ (індекс маси тіла) > 30 кг/м²) не вивчені у достатній мірі, і наразі нема= 08; єдиної думк = 80; щодо доцільностo= 0; коригуваннn= 3; дози для ціє= 111; категорії пацієнтів. З= 072; цими пацієнтами необхідно здійснюватl= 0; ретельне спостережеl= 5;ня щодо можлив = 80;х симптомів тромбоембоl= 3;ій.

Гіперкаліє&= #1084;ія. Гепарини можуть пригнічуваm= 0;и секрецію ал= 00;достерону у наднирковиm= 3; залозах, що призводить до гіперкал= 10;ємії (див. розділ «Побічні реакції»), особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, хронічною нирковою недостатніl= 9;тю, вже існуючи = 84; метаболічнl= 0;м ацидозом та = 091; пацієнтів, які отримують лікарські засоби з від= 086;мою здатністю підвищуватl= 0; рівні калію (&#= 1076;ив. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Необхідно п = 77;ріодично контролюваm= 0;и вміст калію = 074; плазмі кров= 10;, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення гіперкалієl= 4;ії.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-lan= guage: UK'>Відстежува&= #1085;ість. Низькомолеl= 2;улярні гепарини є біологічниl= 4;и лікарськимl= 0; засобами. З метою покра = 97;ення їх відстежуваl= 5;ості рекомендуєm= 0;ься, щоб медичні працівники записували торгову назву та номер серії введеного препарату у документацo= 0;ю пацієнта.=

&nb= sp;

Застосуван= ;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітність= . У людей відсутні докази того, що еноксапа = 88;ин проникає через плацентарнl= 0;й бар’єр під час другого та третього триместрів вагітності. Інформація стосовно першого три = 84;естру наразі відсутня.

П&= #1110;д час досліджень на тваринах жодних озна = 82; фетотоксичl= 5;ості або тератог = 77;нності препарату виявлено не було (див. розділ «Доклінічнo= 0; дані з безпеки»). Дані, отримані дл= 03; експерименm= 0;альних тварин, пока= 079;али, що проникненнn= 3; еноксапариl= 5;у через плаценту є мінімальниl= 4;.

Е&= #1085;оксапарин натрію слід призначати вагітним лише у разі встановленl= 5;я лікарем чіткої потреби у такому ліку = 74;анні.

З&= #1072; вагітними жінками, які отримують еноксапариl= 5; натрію, необхідно здійснюватl= 0; ретельне спостережеl= 5;ня щодо виникнення ознак кровотечі або надмірної антикоагулn= 3;нтної дії, а також потрібно застерегти таких паціє = 85;ток про ризик геморагічнl= 0;х явищ. В цілом&#= 1091; наявні дані вказують на відсутністn= 0; будь-яких доказів підвищеногl= 6; ризику кров = 86;теч, тромбоцитоl= 7;енії або остеопорозm= 1; у таких пацієнток у порівнянні = 79; цим ризиком = 091; не вагітних жінок, окрім ризику, який спостерігаn= 8;ться у вагітних з= 110; штучними клапанами серця (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Я&= #1082;що планується епідуральнk= 2; анестезія, р= 077;комендуєть&= #1089;я перед її виконанням відмінити лікування еноксапариl= 5;ом натрію (див. р&= #1086;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Годування груддю. Невo= 0;домо, чи екскретуєтn= 0;ся еноксапариl= 5; у грудне молоко у людини. У щурів в період лакт = 72;ції проникненнn= 3; еноксапариl= 5;у або його мет= 072;болітів у молоко є дуже низьки = 84;.

В&= #1089;моктування еноксапариl= 5;у натрію при п= 077;роральному прийомі є малоймовірl= 5;им, тому його мо= 078;на застосовувk= 2;ти під час годування груддю.

Фертильl= 5;ість. Кліl= 5;ічні дані щодо впливу еноксапариl= 5;у натрію на фертильнісm= 0;ь наразі відсутні. До= 089;лідження на тваринах не продемонстl= 8;ували ніякого впливу препарату н = 72; фертильнісm= 0;ь.

&nb= sp;

Здатність впливати на швидкість р = 77;акції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Впл= ив еноксапариl= 5;у натрію на здатність к = 77;рувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0; відсутній або незначн = 80;й.

<= /b>

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я та дози.

Дозування.

Профіла&= #1082;тика венозних тр = 86;мбоемболіч&#= 1085;их ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком. Індивідуалn= 0;ний тромбоембоl= 3;ічний ризик у пацієнтів може бути оцінений за допомогою валідованоo= 1; моделі (шкали) стратифікаm= 4;ії ризиків.

- П&= #1072;цієнтам з помірним ризиком тромбоембоl= 3;ічних подій рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію становить 2000 МО (20 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Було показано, що передопераm= 4;ійне початкове введення (за 2 години до оперативноk= 5;о втручання) еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) є ефективним та безпечни = 84; при операти = 74;них втручаннях = 79; помірним ризиком.

У пацієнтів групи помірного ризику проф= 10;лактичне лікування еноксапариl= 5;ом натрію слід продовжуваm= 0;и протягом періоду три = 74;алістю щонайменше 7-10 днів, незалежно від стану відновленнn= 3; (наприклад рухливості). Профілактиl= 2;у потрібно продовжуваm= 0;и доти, доки у пацієнта більше не буде відмічатисn= 3; суттєво знижена рухливість.

- П&= #1072;цієнтам з високим ризиком тромбоембоl= 3;ічних подій рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію становить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку бажано вводити за 12 годин до оперативноk= 5;о втручання шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Якщо є потреба у по= 095;атку профілактиm= 5;ного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію за більш ніж 12 годин до опе= 088;ативного втручання (наприклад, п&#= 1072;цієнт високого ризику, який очікує на ві= 076;строчене ортопедичнk= 7; хірургічне втручання), останню ін’єкцію слід застосовувk= 2;ти не пізніше ніж за 12 годин до оперативноk= 5;о втручання і відновити профілактиm= 5;не застосуванl= 5;я через 12 годин після оперативноk= 5;о втручання.=

- Д&= #1083;я пацієнтів, які підлягають великому ор = 90;опедичному хірургічноl= 4;у втручанню, рекомендуєm= 0;ься тривала тромбопрофo= 0;лактика − до 5 тижнів.

- Д&= #1083;я пацієнтів з високим ризиком венозних тр = 86;мбоемболій (ВТЕ), яким виконують оперативні втручання н = 72; органах черевної по = 88;ожнини або таза з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;, рекомендуєm= 0;ься тривала тро = 84;бопрофілак&#= 1090;ика − до 4 тижнів.

Профілакти&= #1082;а венозних тромбоембоl= 3;ій у терапевти = 95;них пацієнтів. Рекомендов&= #1072;на доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом п/ш ін’єкції.

П&= #1088;офілактичн= ;е лікування еноксапариl= 5;ом натрію необхідно здійснюватl= 0; протягом пе = 88;іоду тривалістю щонайменше 6-14 днів, незалежно від стану відновленнn= 3; (наприклад рухливості). Користь такого ліку = 74;ання протягом періоду тривалістю більше 14 днів наразі не визначена.=

Лікування<= /i> тромб= 086;зу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА). Е&= #1085;оксапарин натрію необхідно вводити п/ш у вигляді ін’єкції 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на д&#= 1086;бу або у вигляд= 110; ін’єкцій 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу.

Схеl= 4;у дозування обирає ліка = 88; з огляду на р&#= 1077;зультати індивідуалn= 0;ної оцінки, яка має включат = 80; оцінку ризику тромбоембоl= 3;ічних подій та ризику геморагічнl= 0;х подій. Схему дозування п = 86; 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу слід використовm= 1;вати пацієнтам без ускладнень = 79; низьким риз = 80;ком рецидиву ВТ = 45;. Схему дозування п = 86; 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; слід призначати = 91;сім іншим пацієнтам, таких як пацієнти з о= 078;ирінням, симптомною ТЕЛА, онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями, рецидивнимl= 0; ВТЕ або тром= 073;озом проксимальl= 5;их вен (клубово= 111; вени).

Е&#= 1085;оксапарин натрію застосовуюm= 0;ь в середньом = 91; протягом 10 днів. За необхідносm= 0;і слід розпочати прийом пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів (див. «Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на прямі пероральні антикоагулn= 3;нти і навпаки» у &#= 1082;інці цього розділу).

Профіла&= #1082;тика утворення тромбів під час гемодіа = 83;ізу. Рекомен&= #1076;ована доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 100 МО/кг (1 мг/кг). Пацієнтам з високим ризиком геморагічнl= 0;х подій дозу слід знизит = 80; до 50 МО/кг (0,5 мг/кг) при наявності подвійного судинного доступу або до         75 МО/кг (0,75 мг/кг) при наявності єдиного судинного доступу.

П&= #1110;д час гемодіалізm= 1; еноксапариl= 5; натрію слід вводити в артеріальнm= 1; частину контуру на початку сеансу діалізу. Ціє= 111; дози, як прав&#= 1080;ло, вистачає дл= 03; проведення = 76;іалізу впродовж 4 годин. Однак при виникне = 85;ні фібринових кілець, наприклад, коли сеанс триває довш = 77;, ніж звичайн = 86;, можна ввест = 80; додаткову дозу від 50 МО до 100 МО/кг (від 0,5 до 1 мг/кг).

Д&= #1072;них щодо застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію пацієнтам для профілактиl= 2;и або лікування т = 72; під час сеансів гемодіалізm= 1; немає.

Гострий коронарний синдром: лікування н = 77;стабільної стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI) і гострого ін = 92;аркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI).= =

- Для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію становить 100 МО/кг (1 мг/кг), яку вводять кожні 12 годин шляхом п/ш ін’єкції та призначаютn= 0; у комбінаці= 11; з антитромб = 86;цитарною терапією. Лікування слід застос = 86;вувати протягом принаймні 2 днів та продовжуваm= 0;и до клінічно= 11; стабілізацo= 0;ї пацієнта. Звичайна тривалість лікування становить від 2 до 8 днів.

- Для усіх пацієнтів, які не мають ускладнень, рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти перорально = 91; початковій навантажувk= 2;льній дозі 150-300 мг (пацієнти, які ще не отримували ацетилсаліm= 4;илову кислоту) та підтримуючo= 0;й дозі 75-         325 мг/добу довгострокl= 6;во незалежно від стратегії лікування.=

- Для лікування гострого STEMI рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію – однократне внутрішньоk= 4;енне (в/в) введення болюсно 3000 МО (30 мг) плюс доза 1= 00 МО/кг (1 мг/кг) п/= 096; з наступним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин (максимум 10000 М = 54; (100 мг) для кожної з перших двох доз, що вводяться п/ш). Слід одночасно призначати відповідну антитромбоm= 4;итарну терапію, наприклад ацетилсаліm= 4;илову кислоту перорально (75<= /span>-325 мг один раз на добу), за відсутностo= 0; протипоказk= 2;нь. Рекомендовk= 2;на тривалість лікування становить 8 днів або до виписки пацієнта зі стаціонару, залежно від = 090;ого, що відбудетьсn= 3; раніше. При застосуванl= 5;і разом із тромболітиm= 5;ною терапією (фібринспец = 80;фічною або нефібринспk= 7;цифічною) еноксапариl= 5; натрію слід вводити у проміжку ві = 76; 15 хвилин до початку фібринолітl= 0;чної терапії та д= 086; 30 хвилин після початку фібринолітl= 0;чної терапії.

- Особливостo= 0; дозування препарату пацієнтам віком ≥75 років наводяться нижче («Паці= 108;нти літнього віку»).

- Пацієнтам, яким виконують ЧКВ, у разі введення останньої дози еноксапариl= 5;у натрію п/ш менш ніж за 8 годин до роздування балона дода = 90;кові дози препарату більше не потрібні. Якщо останн= 08; п/ш введення препарату було більш н= 110;ж за 8 годин до роздування балона, необхідно ввести в/в болюсно 30 МО/кг (0,3 мг/кг) еноксапариl= 5;у натрію.

Пацієнти дитячого віку. Безп&= #1077;ка та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію педіатричнl= 0;м пацієнтам н = 72;разі не встановленo= 0;.

Пацієнти літнього віку. П&= #1088;и усіх показаннях, окрім інфа&= #1088;кту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), пацієнтам літнього віку зниження дози не потрібне, за винятком випадків порушення функції нир = 86;к (див. нижче «Порушення функції нирок» і роз= 076;іл «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Для лікування і = 85;фаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) пацієнтам літнього віку (≥75 років) не можна вводити початковий в/в болюс препарату. З= 072;стосування препарату починають з дози 75 МО/кг (0,75 мг/кг) п/ш кожні 12 годин (максимум 7500 Мi= 4; (75 мг) для кожної з перших двох п/ш доз з подальшим застосуванl= 5;ям препарату в дозі 75 МО/кг     (0,75 мг/кг) п/ш для решти доз). Ос&= #1086;бливості дозування препарату для літніх пацієнтів з = 087;орушенням функцій нирок див. нижче у підр= 086;зділі «Порушення функції нирок» та розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Порушення функції печінки. Наразі доступні лише обмежені дані щодо за= 089;тосування препарату пацієнтам з порушенням функції печінки (див. розділи «Фа = 88;макодинамі&#= 1082;а» і «Фармакокіl= 5;етика»), тому щодо цієї категорії пацієнтів слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Порушення функції нирок (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» і «Фармакокіl= 5;етика»).

= Тяжке порушення функції нирок. Еноксапариl= 5; натрію не рекомендовk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) з огляду на відсутністn= 0; належних даних щодо цієї популяції, з= 072; винятком пр = 86;філактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемо= 076;іалізу.

Т&= #1072;блиця 4

Д&= #1086;зування для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок

(к= ліренс креатиніну 15-30 мл/хв)

Показан= ;ня

Схема дозування

Про= 092;ілактика венозних тромбоембо= 083;ічних ускладнень

2000 МО (20 мг) п/ш один раз н= ;а добу<= /o:p>

Лікуван= ;ня ТГВ та ТЕЛА<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: UK;mso-bidi-language:UK'>

100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: UK;mso-bidi-language:UK'>

Лікуван= ;ня нестабільн= 086;ї стенокарді= 111; та NSTEMI <= /o:p>

100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: UK;mso-bidi-language:UK'>

Лікуван= ;ня гострого STEMI

(у пацієнтів віком до 75 років)<= /o:p>

Лікуван= ;ня гострого STEMI

(у пацієнтів віком понад 75 років)<= /o:p>

1 × 3000 МО (30 мг) в/в болюсно плюс 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години

Без початковог= 086; в/в болюсу 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години

Рекомен&= #1076;ована корекція дози не стосується застосуванl= 5;я препарату для гемодіалізm= 1;.

Порушення функції нирок помірного т = 72; легкого ступеня тяжкості. Хоча для пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к помірного (к= 083;іренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня тяжкості коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься, за станом таких паціє = 85;тів необхідно здійснюватl= 0; ретельне клінічне спостережеl= 5;ня.

Спосіб застосуванl= 5;я. Препарат К = 51;ЕКСАН^®не можна вводити внутрішньоl= 4;’язово.

Д&= #1083;я профілактиl= 2;и венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень після оперативниm= 3; втручань, лікування ТГВ і ТЕЛА, лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI еноксапариl= 5; натрію слід вводити шляхом п/ш ін’єкцій.=

- Д&= #1083;я лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я препарату слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюсної ін’єкції з подальшим негайним п/ш введенням.=

- Д&= #1083;я профілактиl= 2;и утворення тромбів у ек= 089;тракорпора&= #1083;ьному кровообігу під час гемо= 076;іалізу препарат вводиться у артеріальнm= 1; лінію діалізного контуру.

П&= #1088;епарат у шприц-дозі готовий для негайного використанl= 5;я.

Т&= #1077;хніка виконання п/= 096; ін’єкції.

В&= #1074;едення препарату бажано здійснюватl= 0; у положенні пацієнта лежачи. Еноксапариl= 5; натрію вводиться шляхом глибокої п/ш ін’єкції.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-lan= guage: UK'>З метою уникнення втрати преп = 72;рату при використанl= 5;і шприц-дози н= 077; слід видаля = 90;и зі шприца пухирці повітря перед ін’єк = 94;ією. Якщо необхідно відкоригувk= 2;ти кількість препарату, показану дл= 03; введення, з огляду на масу тіла пацієнта, потрібно ви = 82;ористовува&#= 1090;и градуйованo= 0; шприц-дози, я&#= 1082;і дають змогу отримати необхідний об’єм шляхо = 84; видалення надлишку перед ін’єкцією. Будь ласка, майте на увазі, що у деяких випадках не = 84;ожливо отримати точну дозу через харак = 90;ер градуюваннn= 3; на шприці і тоді необхідно округлити величину об’єму до найближчогl= 6; показника градуюваннn= 3;.

В&= #1074;едення препарату необхідно виконувати попереміннl= 6; у ліву та праву передньобіm= 5;ні або задньобічнo= 0; стінки живота.

Г&= #1086;лку необхідно вводити на повну довжину вер = 90;икально у складку шкіри, яка м'яко утриму= 108;ться між великим та вказівни = 84; пальцями. Складку шкіри потрібно утримувати, поки ін’єкц= 10;я не буде завершена. Н= 077; слід розтир = 72;ти місце ін’єкції після введення препарату.=

С&= #1080;стема безпеки попередньо наповнених = 96;приців із захисною системою голки актив = 91;ється у кінці ін’єкції.=

Я&= #1082;що пацієнт виконує вве = 76;ення препарату собі самостійно, йому слід по= 088;адити дотримуватl= 0;ся інструкції щодо самост= 10;йного ведення препарату Клексан^® у шприц-дозі з захисною системою голки.

В/= в (болюсна) ін’єкція (лише при застосуванl= 5;і препарату з = 72; показанням гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI)). =

Д&= #1083;я лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я препарату слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюсної ін’єкції з подальшим негайним п/ш введенням.=

Д&= #1083;я в/в ін’єкції можна використовm= 1;вати препарат в іншій упаковці: багатодозоk= 4;ий флакон, або шприц-доза.

Е&= #1085;оксапарин натрію слід вводити через систе = 84;у для в/в інфузій. Йог= 086; не можна змішувати або призначати одночасно з іншими ліка = 88;ськими засобами. Дл= 103; уникнення можливого змішування еноксапариl= 5;у натрію з іншими лікарськимl= 0; засобами обраний в/в доступ необхідно промити достатньою кількістю фізіологічl= 5;ого розчину хло = 88;иду натрію або глюкози до введення в/в болюсу еноксапариl= 5;у натрію та після нього, щоб очистит = 80; порт введення ві = 76; лікарських засобів. Еноксапариl= 5; натрію можн = 72; безпечно вв = 86;дити з фізіологічl= 5;им розчином хлориду натрію (0,9 %) або з 5 % розчином глюкози.

П&= #1086;чатковий болюс 3 000 МО (30 мг). Для введення початковогl= 6; болюсу 3 000 МО (30 мг) за допомогою шприц-дози необхідно в = 80;далити зі шприца надлишковиl= 1; об’єм так, що&#= 1073; у шприці залишилося лише 3 000 МО (30 мг). Після цього дозу 3 000 МО (30 м = 75;) можна безпосередl= 5;ьо вводити у систему для в/в інфузій.

Д&= #1086;датковий болюс при ЧКВ у разі, коли останнє п/ш введення пр = 77;парату виконували більш ніж за 8 годин до роз= 076;ування балона. Для пацієнтів, яким виконують ЧКВ, необхідне введення додатковогl= 6; в/в болюсу 30 МО/кг (0,3 мг/кг), якщо останн= 08; п/ш введення препарату виконували більш ніж за 8 годин до роздування балона.

Щ&= #1086;б забезпечитl= 0; точність введення такого невеликого об’єму, рекомендуєm= 0;ься розвести пр = 77;парат до концентрацo= 0;ї 300 МО/мл (3 мг/мл).

В&= #1110;дібрати необхідний об’єм розведеногl= 6; розчину шприцом для введення в систему для в/в інфузій.

П&= #1110;сля виконання розведення об’єм для вв= 077;дення можна розрахуватl= 0; за допомого= 02; такої формули: [Об’єм розведеногl= 6; розчину (мл) =3D Маса тіла пацієнта (кг) × 0,1] або використовm= 1;ючи таблицю 5. Рекомендуєm= 0;ься виконувати розведення безпосередl= 5;ьо перед засто = 89;уванням препарату.=

Таблиця 5
Об’єм, який має бути введений через систе = 84;у для в/в інфузій після розведення препарату д = 86; концентрацo= 0;ї 300 МО (3 мг)/мл.

Маса тіла

Необхід&#= 1085;а доза з розрахунку

30 МО/кг =

(0,3 мг/кг)

Об'єм, який має бути введений після розведення препарату до кінцевої концентрац&#= 1110;ї 300 МО (3 мг)/мл

кг

МО

мг

мл

45

1350

13,5

4,5

50

1500

15

5

55

1650

16,5

5,5

60

1800

18

6

65

1950

19,5

6,5

70

2100

21

7

75

2250

22,5

7,5

80

2400

24

8

85

2550

25,5

8,5

90

2700

27

9

95

2850

28,5

9,5

100

3000

30

10

105

3150

31,5

10,5

110

3300

33

11

115

3450

34,5

11,5

120

3600

36

12

125

3750

37,5

12,5

130

3900

39

13

135

4050

40,5

13,5

140

4200

42

14

145

4350

43,5

14,5

150

4500

45

15

&nb= sp;

В&= #1074;едення в артеріальнm= 1; частину діалізного контуру. Препарат вводять в артеріальнm= 1; лінію діалі = 79;ного контуру з метою профілактиl= 2;и утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемо= 076;іалізу.

П&= #1077;рехід із еноксапариl= 5;у натрію на пероральні антикоагулn= 3;нти.

П&= #1077;рехід із еноксапариl= 5;у натрію на антагоністl= 0; вітаміну К (АВК) і навпаки. Слід посилити клінічний моніторинг та контроль лабораторнl= 0;х показників [протромбін = 86;вий час, виражений через міжна = 88;одне нормалізовk= 2;не відношення (МНВ)] для моні= торингу ефекту АВК.= =

Оскільки існує певни = 81; проміжок часу, поки АВ&#= 1050; досягне максимуму свого ефект = 91;, слід продов = 78;увати введення еноксапариl= 5;у натрію у постійній дозі стільк = 80;, скільки потрібно дл= 03; підтриманнn= 3; МНВ у цільов= 086;му терапевтичl= 5;ому діапазоні для відпові = 76;ного показання з = 72; результатаl= 4;и двох послідовниm= 3; аналізів.=

Пацієнтам, які отримують н = 72; даний час АВК, АВК потрібно відмінити і першу дозу еноксапариl= 5;у натрію вводити тод= 10;, коли МНВ зменшиться до рівня нижче терап = 77;втичного діапазону.

Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на прямі перор = 72;льні антикоагулn= 3;нти (ППОА) і навпаки. Пацієнтам, які отримують н = 72; даний час еноксапариl= 5; натрію, еноксапариl= 5; натрію потр= 10;бно відмінити і розпочати застосуванl= 5;я ППОА за 0-2 години (див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я конкретногl= 6; ППОА) до того часу, коли потрібно бу = 83;о вводити наступну запланованm= 1; дозу енокса = 87;арину натрію.

П&= #1072;цієнтам, які отримують н = 72; даний час ППОА, першу дозу еноксапариl= 5;у натрію потрібно вв = 86;дити тоді, коли потрібно бу = 83;о вводити наступну дозу ППОА.=

З&= #1072;стосування препарату при спінальній/ = 77;підуральні&#= 1081; анестезії або при люмбальній пункції. Якщо лікар прийме рішення про необхіднісm= 0;ь застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів при спіналь = 85;ій/епідурал&= #1100;ній анестезії або при люмб= 072;льній пункції, рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; ретельне не = 74;рологічне спостережеl= 5;ня з огляду на ризик розвитку нейроаксіаl= 3;ьної гематоми (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Застосуван&= #1085;я профілактиm= 5;них доз. Н&= #1077;обхідно витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій тривалістю принаймні 12 годин між останньою ін’єкцією е = 85;оксапарину натрію у профілактиm= 5;ній дозі та введенням голки або катетера.=

П&= #1088;и виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно витримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 12 годин до моменту видалення катетера.=

Д&= #1083;я пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 = мл/хв слід зважит = 80; доцільністn= 0; подвоєння часу до виконання пункції/ встановленl= 5;я або видалення катетера до принаймні 24 годин.

П&= #1086;чаткове введення еноксапариl= 5;у натрію 2 000 МО (20 мг) за дві години до оп= 077;ративного втручання н = 77; застосовуєm= 0;ься при виконанні нейроаксіаl= 3;ьної анестезії.

Застосуван&= #1085;я лікувальниm= 3; доз. Н&= #1077;обхідно витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій тривалістю принаймні 24 години між останньою ін’єкцією еноксапариl= 5;у натрію у лікувальніl= 1; дозі та введенням голки або катетера (див. також ро&= #1079;діл «Протипокаk= 9;ання»).

П&= #1088;и виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно витримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 24 години до моменту видалення катетера.=

Д&= #1083;я пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 = мл/хв слід зважит = 80; доцільністn= 0; подвоєння часу до виконання пункції/вст = 72;новлення або видалення катетера до принаймні 48 годин.

П&= #1072;цієнти, які отримують препарат за схемою з введенням двічі на доб= 091; (тобто 75 МО/кг    (0,75 мг/кг) двічі на добу або 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу), повинні пропустити другу дозу еноксапариl= 5;у натрію, щоб забезпечитl= 0; достатній проміжок часу до вста= 085;овлення або видалення катетера.

У цих часових точках все щ= 077; виявляютьсn= 3; анти-Xa рівні препарату, і дотримання цих інтерва = 83;ів часу не гарантує, що вони можуть запобігти розвитку нейроаксіаl= 3;ьної гематоми.

В&= #1110;дповідно, не слід застосовувk= 2;ти еноксапариl= 5; натрію протягом принаймні 4 годин після спінальної/ = 77;підурально&#= 1111; пункції та п= 110;сля видалення катетера. Такий інтервал ча = 89;у повинен ґрунтуватиl= 9;я на результатаm= 3; оцінки спів = 74;ідношення користь/риз = 80;к, яка має враховуватl= 0; як ризик тромбозу, та= 082; і ризик кровотечі для цієї процедури з огляду на фактори риз = 80;ку, наявні у цього пацієнта.=

=

Інструкція щодо самостійноk= 5;о введення пр = 77;парату Клексан ® у шприц-дозі і= 079; захисною системою го = 83;ки ERIS а = 73;о PREVENTIS

Автоматичн&= #1072; захисна система голки дозво = 83;яє зменшити ризик виникнення болю та утво= 088;ення синців в місті ін’єкції.=

Преп&= #1072;рат КЛЕКСАН^=
â є розчином дл= 03; ін’єкцій у попередньо заповнених ш = 87;рицах із захисною системою голки дл= 03; запобіганнn= 3; випадковомm= 1; уколу голко= 02; після ін’єкції.

1.&n= bsp;   Вими&= #1090;и руки водою з милом. Висушити їх.

2.&n= bsp;   Обра&= #1090;и ділянку у правій або лівій частині жив = 86;та. Ця ділянка має бути віддалена (у напрямку до боків) від пупка щонайменше на 5 сантиметріk= 4;.

=

3.&n= bsp;   Змін&= #1102;вати місце ін’єкції, виконуючи ї= 11; попереміннl= 6; у праву та ліву сторон = 80; живота, зале= 078;но від того, в яку сторону було зробле = 85;о ін’єкцію минулого разу. Очистити місце ін’єк = 94;ії тампоном зі спиртом.

=

4.&n= bsp;   Обер&= #1077;жно зняти ковпачок з голки, приєднаної до шприца з препаратом КЛЕКСАН^®. Викинути це = 81; ковпачок. Шприц є попередньо = 85;аповненим і готовим до використанl= 5;я. НЕ натискати н = 72; поршень до виконання ін’єкції, що= 073; позбутися бульбашок повітря. Це може призве = 89;ти до втрати лікарськогl= 6; засобу. Післ= 103; того, як знято ковпачок, не допускати, щ= 086;б голка торкалася чогось. Це необхідно д = 83;я забезпеченl= 5;я того, що голка буде залишатися = 95;истою (стерильною).

=

5.&n= bsp;   Трим&= #1072;ти шприц у руці так, як олівець при письмі, та іншою рукою злегка взят = 80; очищену діл= 03;нку живота вказівним і великим пальцями, що= 073; утворилася складка шкіри. Обов’= 103;зково утримувати шкірну складку протягом усієї ін’єкції.

6.&n= bsp;   Трим&= #1072;ти шприц таким чином, щоб голка була с= 087;рямована донизу (вертикальн = 86; під кутом 90°). В= вести голку у шкірну складку на п= 086;вну довжину.

=

7.&n= bsp;   Нати&= #1089;нути на поршень шприца великим пал= 00;цем. Обов’язковl= 6; утримувати шкірну скла = 76;ку протягом усієї ін’єкції.=

8.&n= bsp;   Витя&= #1075;нути голку прямо = 091; зворотному напрямку і відпустити складку шкіри.

9.&n= bsp;   При застосуванl= 5;і препарату КЛЕКСАН^® у шприц-дозі з захисною системою голки ERIS&n= bsp; голка автоматичнl= 6; накриється захисним чохлом.

10.&= nbsp;   При застосуванl= 5;і препарату КЛЕКСАН^® у шприц-дозі з захисною системою голки PREVENTIS післ&= #1103; витягання голки з місц= 103; ін’єкції продовжуйтk= 7; тримати палець на по= 088;шні. Необхідно направити голку вниз т= 072; в бік від себе та інших, а потім натиснути н = 72; поршень до упору, щоб активувати захисну сис = 90;ему. Захисний чохол автоматичнl= 6; накриє голк = 91; і буде чутно звук клацання, який підтве = 88;джує активацію захисту.

11.&= nbsp; О = 76;разу ж викинути шприц у відповідниl= 1; контейнер для гострих предметів.

12.&= nbsp; П = 88;имітка: захисні системи голок ERIS або PREVENTIS можуть бути активовані лише у разі с&#= 1087;орожнення шприца.

Для уникнення утворення синця не слі= 076; розтирати місце ін’єкції після введення препарату<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>.

Д= 10;ти.

Безпекk= 2; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію педіатричнl= 0;м пацієнтам наразі не встановленo= 0;.

=

П = 77;редозуванн&#= 1103;.

Симптоми. Ненавмисне передозуваl= 5;ня еноксапариl= 5;у натрію внаслідок в/в, екстракорпl= 6;рального або п/ш введення може призводити до геморагі = 95;них ускладнень. Після пероральноk= 5;о прийому навіть досить високих доз всмоктуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію є малоймовірl= 5;им.

Лікування.= Антикоагулn= 3;нтні ефекти препарату можуть бути значною мірою нейтралізоk= 4;ані повільним в/= 074; введенням протаміну. Доза протаміну з = 72;лежить від введено= 11; дози еноксапариl= 5;у натрію:

- 1 мг протамін = 91; нейтралізуn= 8; антикоагулn= 3;нтний ефект 100 МО (1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо &#= 1077;ноксапарин натрію був введений у межах попередніх 8 годин;

- м&= #1086;жна використовm= 1;вати інфузійне введення протаміну у дозі 0,5 мг на кожні 100 МО (1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо еноксапариl= 5; натрію був введений за більш ніж 8 годин до застосуванl= 5;я протаміну або якщо бул= 086; визначено необхіднісm= 0;ь призначеннn= 3; другої дози протаміну;=

- ч&= #1077;рез 12 годин після введення еноксапариl= 5;у натрію застосуванl= 5;я протаміну може бути не потрібним.=

П&= #1088;оте навіть при застосуванl= 5;і високих доз протаміну анти-Xa активність еноксапариl= 5;у натрію ніколи не нейтралізуn= 8;ться повною міро= 02; (максимум приблизно н = 72; 60 %) (див. Інстру= 082;ції для медичного застосуванl= 5;я протаміновl= 0;х солей).

=

П = 86;бічні реакції.

Загальний опис профіл= 02; безпеки препарату.= Еноксапариl= 5; натрію вивчався у більш ніж 15 000 пацієнтів, які отримували еноксапариl= 5; натрію у рамках клінічних досліджень: 1776 випадків за = 89;тосування препарату для профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; після ортопедичнl= 0;х оперативниm= 3; втручань аб = 86; оперативниm= 3; втручань на органах черевної порожнини у пацієнтів з підвищеним ризиком тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, 1169 випадків застосуванl= 5;я препарату д = 83;я профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; у пацієнтів = 079; гострими терапевтичl= 5;ими захворюванl= 5;ями та дуже обмеженою рухливістю, 559= випадків застосуванl= 5;я препарату для лікуван = 85;я тромбозу глибоких ве = 85; з тромбоемб = 86;лією легеневої артерії або без неї, 1578 вип = 72;дків застосуванl= 5;я препарату для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q і 10 176 випадків застосуванl= 5;я препарату для лікування гострого і = 85;фаркту міокарда з підйомом сегмента ST.

С&= #1093;еми застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у цих клінічних д = 86;слідженнях були різним = 80; залежно від показань. Доза еноксапариl= 5;у натрію для профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; після опера = 90;ивних втручань аб = 86; у пацієнтів = 079; гострими терапевтичl= 5;ими захворюванl= 5;ями та дуже обме= 078;еною рухливістю становила 4000 МО (40 мг) п/ш оди= 085; раз на добу. Для лікування тромбозу глибоких ве = 85; з тромбоембоl= 3;ією легеневої артерії або без неї пацієнти отримували еноксапариl= 5; натрію або у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожн= і 12 годин, або у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) п/ш один раз на добу. У клінічних д = 86;слідженнях, в яких препарат застосовувk= 2;вся для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, дози с= тановили 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин, а у клі&= #1085;ічному дослідженнo= 0;, в якому препарат за = 89;тосовувавс&#= 1103; для лікування гострого і = 85;фаркту міокарда з підйомом сегмента ST, схема застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію вклю = 95;ала введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно з на= 089;тупним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 м&#= 1075;/кг) п/ш кожні 12 годин.

У клінічних дослідженнn= 3;х небажаними реакціями, про які повідомлялl= 6;ся найчастіше, були гемора = 75;ічні явища, тромбоцитоl= 7;енія та тромбоци = 90;оз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Опис окремих небажаних реакцій» ни = 78;че).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-lan= guage: UK'>Табличний перелік побічних реакцій. Інші побічні реакції, що спостерігаl= 3;ись в клінічних дослідженнn= 3;х і про які повідомлялl= 0;сь в період післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату (* вказує на побічні реакції в пе= 088;іод післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату), докладно описані нижче.

Ч&= #1072;стота визначаласn= 3; таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1= /100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (не можна оцінити за наявними даними). В межах кожно= 11; категорії «Система-ор = 75;ан-клас» побічні реакції представлеl= 5;о в порядку зменшення ступеня їхньої серй = 86;зності.

Р&= #1086;злади з боку крові та лімфатичноo= 1; системи.

Ч&= #1072;сто: геморагічнo= 0; явища, геморагічнk= 2; анемія*, тромбоцитоl= 7;енія, тромбоцитоk= 9;.

Р&= #1110;дко: еозинофіліn= 3;*.

Р&= #1110;дко: випадки імуноалергo= 0;чної тромбоцитоl= 7;енії з тромбозом; у деяких з цих випадкі = 74; тромбоз був ускладнениl= 1; інфарктом органів або ішемією кінцівок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Р&= #1086;злади з боку імунної системи.

Ч&= #1072;сто: алергічна реакція.

Р&= #1110;дко: анафілактиm= 5;ні/анафілак&#= 1090;оїдні реакції, в тому числі шок*.

Р&= #1086;злади з боку нервової системи.

Ч&= #1072;сто: головний біль*.

Р&= #1086;злади з боку судин.

Р&= #1110;дко: спінальна гематома* (або нейроаксіаl= 3;ьна гематома). Ці реакції призводили до невролог= 10;чних розладів різного ступеня тяж = 82;ості, в тому числі до тривалог = 86; або необоро = 90;ного паралічу (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Г&= #1077;патобіліар= ;ні розлади.

Д&= #1091;же часто: підвищення рівнів печінкових = 92;ерментів (головним чином рівні = 74; трансамінаk= 9; більш ніж у 3 рази від верхньої межі норми).

Н&= #1077;часто: гепатоцелюl= 3;ярне ураження печінки*.

Р&= #1110;дко: холестатичl= 5;е ураження печінки*.

Р&= #1086;злади з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Ч&= #1072;сто: кропив’янкk= 2;, свербіж, еритема.

Н&= #1077;часто: бульозний дерматит.=

Р&= #1110;дко: алопеція*, шкірний васкуліт*, некроз шкір = 80;*, який виника= 08;, як правило, у місці ін’єк = 94;ії (цим явищам зазвичай пе = 88;едує пурпура або еритематозl= 5;і бляшки, інфі= 083;ьтровані та болісні). Вузлики у місці ін’єк = 94;ії* (запальні вузлики, які являли собо= 02; некістозні «кишені» еноксапариl= 5;у). Вони розсмо = 82;туються через кільк = 72; днів та не вимагають відміни препарату.=

Р&= #1086;злади з боку опорн= 086;-рухового апарату, сполучної тканини та к= 110;сток.

Рідко: остеопороз* після тривалої терапії (про= 090;ягом більш ніж 3 місяців).

З&= #1072;гальні розлади та реакції в місці введе = 85;ня препарату.=

Ч&= #1072;сто: гематома у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції, інша реакці= 03; у місці ін’є= 082;ції (наприклад набряк, крововилив, гіперчутлиk= 4;ість, запалення, об'ємне утворення, біль або інш= 110; реакції).

Н&= #1077;часто: місцеве подразненнn= 3;, некроз шкір = 80; у місці ін’єкції.=

З&= #1084;іни за результатаl= 4;и обстежень.=

Р&= #1110;дко: гіперкалієl= 4;ія* (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-lan= guage: UK'>Опис окремих небажаних реакцій.

Г&= #1077;морагічні явища. С&= #1087;остерігали= ;ся серйозні геморагічнo= 0; явища, які були зареєстровk= 2;ні не більш ніж у 4,2 % пацієнтіk= 4; (хірургічни = 93; пацієнтів). Д&#= 1077;які з цих випадків були летальними. = 059; хірургічниm= 3; пацієнтів геморагічнo= 0; ускладненнn= 3; розцінювалl= 0;ся серйозними = 91; таких випад = 82;ах: якщо геморагічнk= 7; явище обумовлюваl= 3;о значущу клінічну подію або якщо воно су= 087;роводжувал&= #1086;ся зниженням рівня гемог = 83;обіну ≥ 2 г/дл чи вимагало переливаннn= 3; 2 або більше стандартниm= 3; одиниць препаратів крові. Ретроперитl= 6;неальні та внутрішньоm= 5;ерепні крововиливl= 0; завжди розцінювалl= 0;сь як серйозні.

Я&= #1082; і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, можуть виникати геморагічнo= 0; явища при наявності с = 91;путніх факторів ризику, таки= 093; як: органічн= 110; ураження, дл= 103; яких існує імовірністn= 0; виникнення кровотечі, інвазивні процедури а = 73;о супутнє застосуванl= 5;я лікарських засобів, що впливають н = 72; гемостаз (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Таблиця 6

Система-= орган-клас

Профіла&= #1082;тика у хірургічни&#= 1093; пацієнтів

Профіла&= #1082;тика у терапевтич&#= 1085;их пацієнтів

Лікуван&= #1085;я пацієнтів з ТГВ з ТЕЛА або без неї

Лікуван&= #1085;я пацієнтів з нестабільн&#= 1086;ю стенокарді&#= 1108;ю та ІМ без зубця Q

Лікуван&= #1085;я пацієнтів з гострим STEMI

Р= ;озлади з боку крові та лімфатич-но&#= 1111; системи

Дуже часто: геморагічн= 110; явища^α

Рідко: ретроперит= 086;-неальний крововилив

Часто:

гем= 086;рагічні явища^α

Дуже часто:

гем= 086;рагічні явища^α

Нечасто:<= /i>

вну= 090;рішньо-чере= пний крововилив, ретроперит= 086;-неальний крововилив

Часто: г= ;еморагічні явища^α

Рідко: р= ;етроперито-= 085;еальний крововилив

Часто: г= ;еморагічні явища^α

Нечасто: внутрішньо= ;-черепний крововилив, ретроперит= 086;-неальний крововилив

^α Такі як гематома, екхімоз (окрім того, який спосте = 88;ігається у місці ін’єкції), гематома рани, гемату= 088;ія, носова кровотеча і шлунково‑кl= 0;шкова кровотеча.=

Табl= 3;иця 7

Троl= 4;боцитопені= 103; та тромбоцитоk= 9;.

Система-&= #1086;рган-клас

Профіла&#= 1082;-тика у хірургіч-ни&#= 1093; пацієнтів

Профіла&#= 1082;ти-ка у терапевтич-&#= 1085;их пацієнтів

Лікуван&#= 1085;я пацієнтів з ТГВ з ТЕЛА або без неї

Лікуван&#= 1085;я пацієнтів з нестабільн= 086;ю стенокарді= 108;ю та ІМ без зубця Q

Лікуван&#= 1085;я пацієнтів з гострим STEMI=

Р= ;озлади з боку крові та лімфатич-но&#= 1111; системи<= /o:p>

Д= ;уже часто: тромбо-цито&#= 1079;^β

Ч= ;асто: тромбо-m= 4;итопенія

Н= ;ечасто: тромбоц= ;ито-пенія

&= nbsp;

Д= ;уже часто: тромбоцито= 079; ^β

Ч= ;асто: тромбоц= ;ито-пенія

Н= ;ечасто: тромбоц= ;ито-пенія

Ч= ;асто: тромбоцито= 079;^β тромбоцито-&#= 1087;енія

Д= ;уже рідко: і= ;муноалергі = 95;-на тромбоцито-&#= 1087;енія

^β Збільшення вмісту тромбоцитіk= 4; > 400 Г/л.

П&= #1072;цієнти дитячого віку. Б&= #1077;зпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію дітя = 84; на сьогодні не вивчені (див. розділ «Діти»).

П = 86;відомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції. П = 86;відомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжуваm= 0;и контролюваm= 0;и співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к для цього лікарськогl= 6; засобу. Медичних пр = 72;цівників просять повідомлятl= 0; про усі підо= 079;рювані побічні реакції за допомогою н = 72;ціональної системи фармаконагl= 3;яду.

=

Т = 77;рмін придатностo= 0;. 3 роки.

=

Умов&= #1080; зберігання. Зберігати у= недоступно = 84;у для дітей місці. Зберігати п = 88;и температурo= 0; не вище 25 °C. Не заморожуваm= 0;и.

Несу&= #1084;існість.

= Підшкірна ін’єкція. Не змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

= Внутрішньо= ;венна (болюсна) ін’єкція (виключно дл= 103; лікування гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST). Еноксапари&= #1085; натрію можн = 72; безпечно вводити з фізіологічl= 5;им розчином хлориду нат = 88;ію (0,9 %) або з 5 % розчином глюкози (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

Упак&= #1086;вка. № 10 (2×5):

по 0,2 мл у шприц-дозі із захисною системою го = 83;ки ERIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

по 0,2 мл у шприц-дозі із захисною системою голки PREVENTIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

<= /span>

по 0,2 мл у шприц-дозі без захисної си = 89;теми голки; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

<= /span>

по 0,4 мл у шприц-дозі і= 079; захисною системою го = 83;ки ERIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

<= /span>

по 0,4 мл у шприц-дозі і= 079; захисною системою го = 83;ки PREVENTIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній к = 86;робці;

<= /span>

по 0,4 мл у шприц-дозі без захисної си = 89;теми голки; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці.

Кате&= #1075;орія відпуску. За рецептом. =

=

В = 80;робник. САНОФІ ВІНТРОП ІНДАСТРІА.=

М= 10;сцезнаходж&#= 1077;ння виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

180 рю Жан Жорес 94= 700 МЕЗОН-АЛЬФО = 56;, Франція.

або

1051 Бульвар Ендустрієлn= 0; 76580 ЛЬО ТРЕ, Франція.

=

З = 72;явник. ТОВ «Санофі-Аве = 85;тіс Україна».=

=

=

=

&n= bsp;

Показник	Е= ;ноксапарин натрію 4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш, n (%)<= /o:p>	П= ;лацебо один раk= 9; на добу п/ш, n (%)<= /o:p>
Усі пацієнти, які отримували досліджува= 085;е лікування з метою тривалої профілакти= 082;и	90 (10= 0)	89 (10= 0)
Заг= 072;льна кількість випадків ВТЕ (%)	6 (6,6= )	18 (20= ,2)
Заг= 072;льна кількість випадків ТГВ (%)	6 (6,6)*	18 (20,2)
Кіл= 100;кість ТГВ проксималь= 085;ої локалізаці= 111; (%)	5 (5,6)^#	7 (8,8)
* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,008. # Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,537.

Показник	Е= ;ноксапарин натрію 2000 МО (20 мг) один раз на добу п/ш, n (%)	Е= ;ноксапарин натрію 4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш, n (%)	П= ;лацебо n (%)<= /o:p>
Усі терапевтич= 085;і пацієнти, які отримували досліджува= 085;е профілакти= 095;не лікування н&#= 1072; фоні гострого захворюван= 085;я	287 (1= 00)	291 (1= 00)	288 (1= 00)
Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)<= /o:p>	43 (15= ,0)	16 (5,= 5)*	43 (14= ,9)
Заг= 072;льна кількість ТГВ (%)	43 (15= ,0)	16 (5,= 5)	40 (13= ,9)
Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)	13 (4,= 5)	5 (1,7= )	14 (4,= 9)
В= ;ТЕ - венознo= 0; тромбоембо= 083;ічні події, що включали випадки ТГВ, ТЕЛА та смерті, яка була розцінена як обумовлена тромбоембо= 083;ічним явищем. * Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,0002.

Показник	Еноксапари= ;н натрію 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш, n (%)<= /o:p>	Еноксапари= ;н натрію 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу п/ш, n (%)<= /o:p>	Гепарин в/в введення з коригуванн= 103;м дози залежно від рівня АЧТЧ,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Gothic";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: UK;mso-bidi-language:UK'> n (%)<= /o:p>
У= ;сі пацієнти з ТГВ з ТЕЛА або без неї, які отримув&#= 1072;ли досліджува= 085;е лікування	298 (100)	312 (100)	290 (100)
Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)<= /o:p>	13 (4,= 4)*	9 (2,9= )*	12 (4,= 1)
Кіл= 100;кість лише ТГВ (%)<= /p>	11 (3,= 7)	7 (2,2= )	8 (2,8= )
Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)	9 (3,0= )	6 (1,9= )	7 (2,4= )
Кіл= 100;кість ТЕЛА (%)	2 (0,7= )	2 (0,6= )	4 (1,4= )
ВТЕ - венознk= 2; тромбоембо= 083;ія (ТГВ та/або ТЕЛА). * 95% довірчі інтервали для різниці між групами лікування за загальною частотою ВТЕ станови&#= 1083;и: - для еноксапари= 085;у натрію один раз на добу у порівнянні з гепарином <= /span>- від -3,0 до 3,5.<= o:p> - для еноксапари= 085;у натрію кожні 12 годин у порівнянн&#= 1110; з гепарином <= /span>- від -4,2 до 1,7.<= o:p>

Показан= ;ня	Схема дозування
Про= 092;ілактика венозних тромбоембо= 083;ічних ускладнень	2000 МО (20 мг) п/ш один раз н= ;а добу<= /o:p>
Лікуван= ;ня ТГВ та ТЕЛА<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: UK;mso-bidi-language:UK'>	100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: UK;mso-bidi-language:UK'>
Лікуван= ;ня нестабільн= 086;ї стенокарді= 111; та NSTEMI <= /o:p>	100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: UK;mso-bidi-language:UK'>
Лікуван= ;ня гострого STEMI (у пацієнтів віком до 75 років)<= /o:p> Лікуван= ;ня гострого STEMI (у пацієнтів віком понад 75 років)<= /o:p>	1 × 3000 МО (30 мг) в/в болюсно плюс 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години Без початковог= 086; в/в болюсу 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години

Маса тіла	Необхід&#= 1085;а доза з розрахунку 30 МО/кг = (0,3 мг/кг)	Об'єм, який має бути введений після розведення препарату до кінцевої концентрац&#= 1110;ї 300 МО (3 мг)/мл
кг	МО	мг	мл
45	1350	13,5	4,5
50	1500	15	5
55	1650	16,5	5,5
60	1800	18	6
65	1950	19,5	6,5
70	2100	21	7
75	2250	22,5	7,5
80	2400	24	8
85	2550	25,5	8,5
90	2700	27	9
95	2850	28,5	9,5
100	3000	30	10
105	3150	31,5	10,5
110	3300	33	11
115	3450	34,5	11,5
120	3600	36	12
125	3750	37,5	12,5
130	3900	39	13
135	4050	40,5	13,5
140	4200	42	14
145	4350	43,5	14,5
150	4500	45	15