IНСТРУКЦІЯ

= для медичного застосування лікарського засобу

= ЄВРОНЕКС

= (EURONEX)

Склад:

діюча речовина: tranexamic acid;

1 мл розчину для ін’єкцій містить транексамової кислоти 100 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

= =

= Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

= Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

= Фармакотерапевтична група.

Антигеморагічні засоби, антифібринолітичні амінокислоти. Інгібітори фібринолізу.
Код АТХ B02A A02.

Фармакологічні властивості.

= Фармакодинаміка.=

Транексамова кислота чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазмін= у. Відбувається формування комплексу з участю транексамової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язується з плазміногеном при перетвор= енні з участю плазміну. Дія комплексу транексамової кислоти-плазміну на активніс= ть фібрину нижча, ніж дія тільки одного плазміну. Дані досліджень іn vitro<= /i> показали, що високі дози транексамової кислоти зменшували показники активно= сті вказаного комплексу.

Педіатрична популяція.                                         Діти віком від 1 року. Наявний = огляд літератури, в якому визначено 12 досліджень ефективності в дитячій кардіохірургії, із залученням 1073 дітей; з них 631 пацієнт отримував транексамову кислоту. Більшість із них оцінювали порівняно з контрольною гр= упою плацебо. Досліджувана популяція була гетерогенна з точки зору віку, типу хірургічного втручання, дозування. Результати дослідження застосування транексамової кислоти свідчить про наявність зниження втрати крові і знижен= ня вимог до застосування препаратів крові у педіатричній кардіохірургії при використанні штучного кровообігу /ШК/ (СРВ, кардіо-пульмональний штучний кровообіг), при операціях, де є високий ризик кровотечі, особливо в «ціанот= ичних» (із суттєвим порушенням кровообігу) пацієнтів або пацієнтів, які зазнають повторної операції. Як було встановлено, найбільш адаптований режим дозуван= ня може бути таким:

= -      =    перше введення (навантажувальна доза) – болюсна інфузія 10 мг/кг, вводити в період після початкового наркозу і до розрізу шкіри;

= -      =    безперервне введення шляхом інфузії 10 мг/кг/година або ін’єкційного введення в адаптер насоса штучного кровообігу в дозі, яка скоригована для процедури вказаного хірургічного втручання, або в дозі, розрахованій відповідно до маси тіла пацієнтів – 10 мг/кг, або в адаптер на= соса штучного кровообігу та заключна ін’єкція у дозі 10 мг/кг наприкінці хірургічного втручання із застосуванням ШК.

Обмежені дані дають змогу припустити, що безперервна інфузія є більш прийнятною, оскільки вона підтримуватиме терапевтичну концентрацію у плазмі крові протягом операції. З участю дітей не було проведено ніяких специфічних досліджень співвідношення доза-ефект або фармакокінетичних досліджень.

= Фармакокінетика.

Абсорбція. Пікова концентрація транексамової кислоти у плазм= і крові швидко досягається після короткотермінової внутрішньовенної інфузії, після = чого показники концентрації у плазмі починають знижуватися за мультиекспоненціал= ьним законом.

Розповсюдж= ення.= Для терапевтичних рівнів у плазмі показник зв’язування транексамової кислоти з білками плазми= крові становить близько 3 %; як вважається, показники зв’язування повністю пояснюються зв’язуванням з плазміногеном. Транексамова кислота не зв’язуєть= ся з сироватковим альбуміном. Початковий об’єм розподілу приблизно становить від= 9 до 12 літрів.

Транексамова кислота проникає через плаценту. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у вагітних жінок концентрація транексамової кислоти у сироватці крові знаходиться в діапазон= і 10–53 мкг/мл, тоді як концентрація в пуповинній крові – в діапазоні 4–31 мкг/мл. Транексамова кислота швидко проникає у суглобову рідину і тканини синовіаль= ної оболонки. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у 17 пацієнтів, які перенесли операції на коліні, показники концентрації у суглобовій рідині бу= ли подібні до таких у сироватці крові. Показники концентрації транексамової кислоти в ряді інших тканин та рідин є частковими= до показників, що спостерігаються в крові (це стосується грудного молока – сота частка, спинномозкової рідини – одна десята, водянистої вологи ока – одна десята). Транексамова кислота була виявлена у спермі, де вона інгібує фібринолітичну активність, але практично не впливає на міграцію (рухливість) сперматозоїдів.

Виділення.= Лікарський засіб виділяється в основному з сечею у вигляді незміненої сполу= ки. Уринарна екскреція через механізм клубочкової фільтрації є основним маршрут= ом елімінації. Нирковий кліренс практично еквівалентний плазмовому кліренсу (в= ід 110 до 116 мл/хв). Близько 90 % транексамової кислоти виводиться протягом перших 24 годин після внутрішньовенного введення дози 10 мг/кг маси тіла. Період напіввиведення для транексамової кислоти становить близько 3 годин. =

Особливі г= рупи пацієнтів. Плазмова концентрація збільшується у пацієнтів із нирковою недостатністю. З участю д= ітей не проводили жодних специфічних фармакокінетичних досліджень.

= Клінічні характеристики.

Показання.=

Кровотеча або ризик кровотечі= при посиленні фібринолізу, як генералізованого, так і місцевого у дорос= лих і дітей віком від 1 року.

Специфічні показання включають: =

- кровотечі, зумовлені підвищеним загальним або місцевим фібринолізом, такі як:

- менорагія і метрорагія;

- шлунково-кишкові кровотечі;
- геморагічні розлади сечовивідного тракту, що вин= икли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій залозі або внаслідок о= перативного втручання чи процедур на сечовивідних шляхах;

- отоларингологічні (видалення аденоїдів, тонзилектомія) та стоматологічні (видалення зубів) оперативні втручання;

- гінекологічні операції або ускладнення в акушерс= ькій практиці;

- торокальні, абдомінальні та інші великі хірургіч= ні оперативні втручання, наприклад, серцево-судинна хірургія;

- контроль крововиливів у зв’язку з введенням фібринолітичного лікарського засобу.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до актив= ної речовини або до будь-якого з компонентів препарату. Гострий венозний або артеріальний тромбоз. Фібринолітичні стани з гострою важкою кровотечею чере= з введення коагулопатичних засобів (антикоагулянтів), за винятком препаратів, які пере= важно здійснюють активацію фібринолітичної системи. Тяжка ниркова недостатність (існує ризик накопичення лікарського засобу). Судоми в анамнезі. Інтратекал= ьне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку з подальшим розвитком судом).

Взаємодія з іншими лікарськими засоб= ами та інші види взаємодій.

На даний час не були виконані дослідження взаємо= дії лікарських засобів. Одночасний прийом антикоагулянтів повинен відбуватися п= ід суворим наглядом лікаря, який має досвід у цьому напрямку терапії. Лікарські препарати, що діють на гемостаз, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримали лікування із застосуванням транексамової кислоти. У цих випадк= ах може бути наявний теоретичний ризик збільшення тромбоформувального потенціа= лу, наприклад, при застосуванні естрогенів. Крім того, антифібринолітична дія препарату може бути антагонізована при застосуванні тромболітиків.

Особливості застосування.=

Слід суворо дотримуватися зазначених показань та способу застосування:<= span style=3D'background:white'>

- внутрішньовенні ін’єкції необхідно робити дуже повільно (максимум 1 м= л на хвилину).
- транексамову кислоту не слід вводити внутрішньом’язово.=

Судоми.<= /span> У паціє= нтів були зареєстровані випадки судом, пов’язані з лікуванням транексамовою кислотою. При операціях аорто-коронарного шунтування (АКШ), більшість з ука= заних випадків були зареєстровані після внутрішньовенного (в/в) введення транексамової кислоти у високих дозах. При використанні рекомендованих низь= ких доз транексамової кислоти частота післяопераційних судом була такою ж, як і= у пацієнтів без призначення даного лікарського засобу.

Порушення зору. Має бути приділена увага можливим офтальмологічним ускладненням, включаючи порушення зору, погіршення зору, порушення сприйняття кольорів. У вказаних випадках лікування слід припинити. При безперервному тривалому застосуванні транексамової кислоти (ін’єкції) мають бути призначені регулярні офтальмологічні обстеження (в тому числі перевірка гостроти зору, сприйняття кольорів, очного дна, поля зору і т.д.). При наявності та при виникненні патологічних офтальмологічних змін, пов’язаних зокрема із захворюваннями сітківки, після відповідної консультації фахівця лікар повинен вирішити пит= ання про необхідність та можливість довгострокового використання транексамової к= ислоти (ін’єкції) в кожному окремому випадку індивідуально.
Гематурія. У випадку гематурії = із залученням верхніх сечових шляхів може виникнути небезпека обструкції уретр= и.

Якщо не лікувати обструкцію сечовивідних шляхів, вона може призвести до серйозних наслідків, таких як ниркова недостатність, інфекція сечовивідних шляхів, гідронефроз та анурія. Тому рекомендується проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів із гематурією або ризиком гематурії із залученням верхніх сечових шляхів.

Тромбоем= болічні ускладнення. Перед з= астосуванням транексамової кислоти необхідно розглянути фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. У пацієнтів з наявністю в анамнезі тромбоемболічних захворювань= або у пацієнтів, у яких за даними сімейного анамнезу наявний ризик підвищеної захворюваності по типу тромбоемболічних ускладнень (пацієнти з високим ризи= ком тромбофілії), транексамову кислоту (розчин для ін’єкцій) слід вводити тільк= и у випадках, коли є прямі життєві показання, при цьому лікування слід розпочин= ати після консультації фахівця, який має досвід у гемостазеології і проводити під сув= орим наглядом лікаря.

Через наявність підвищеного ризику розвитку тромбо= зу транексамову кислоту слід призначати з обережністю для пацієнтів, які отрим= ують оральні контрацептиви.
Дисемінована внутрішньо-судинна коагуляція (ДВК). Пацієнти з синдромом ДВК зазвичай не повинні одержува= ти лікування із застосуванням транексамової кислоти. Якщо є необхідність у застосуванні транексамової кислоти, її слід призначати винятково для пацієн= тів при наявності переважної активації фібринолітичної системи з гострою важкою кровотечею. Встановлено, що характерний гематологічний профіль при цих стан= ах наближається до наступного: зменшується час формування еуглобулінового згус= тку; спостерігається подовжений протромбіновий час; наявні зниження рівня у плаз= мі крові фібриногену, факторів V і VIII, плазміногену фібринолізину і альфа-2 макроглобуліну; нормальні плазмові рівні Р і Р комплексу; тобто фактори II (протромбін), VIII і X; підвищені рівні у плазмі крові продуктів розпаду фібриногену; нормальний рівень тромбоцитів. Вищенаведене передбачає, що при наявності основного хворобливого стану не можуть самі по собі змінитися різ= ні елементи в цьому профілі. У таких гострих випадках для зупинки кровотечі ра= зова доза 1 г транексамової кислоти часто є достатньою. Можливість застосування транексамової кислоти при синдромі ДВК у пацієнта слід розглядати тільки то= ді, коли наявні відповідна гематологічна лабораторна база та накопичений клініч= ний досвід.

= Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінкам репродуктивного віку під час лікування необ= хідно застосовувати засоби ефективної контрацепції.

Немає або обмежена кількість = клінічних даних щодо застосування транексамової кислоти вагітним жінкам. Протягом I тримест= ру вагітності в якості запобіжного заходу призначення транексамової кислоти не рекомендується, хоча дослідження на тваринах не вказують на тератогенні ефекти.

Наявні обмежені клінічні дані щодо використання транексамової кислоти при різних клінічних геморагічних станах під час II і III тримест= ру вагітності, при яких неможливо ідентифікувати шкідливий вплив на плід. Транексамову кислоту слід застосовувати у період вагітності тільки у тому випадку, якщо очікувана терапевтична користь виправдовує потенційний ризик.=

Транексамова кислота проникає у материнське молоко. Таким чином, грудне годування не рекомендується. Відсутні клінічні дані про вплив транексамової кислоти на фертильність.

= Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження з оцінки впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами відсутні.

Спосіб застосування та дози.

Євронекс вводити внутрішньове= нно (краплинно, струминно).

Дорослі.

При місцевому фібринолізі рекомендується застосовувати препарат, починаючи з 500 мг (1 ампула по 5 мл) до 1 г (2 амп= ули по 5 мл) внутрішньовенно, повільно (приблизно 1 мл/хв) 2–3 рази на добу.

При генералізованому фібринолізі транексамову кислоту вводити внутрішньовенно, повільно у дозі 1 г (2 ампули по 5 мл) або= 15 мг/кг маси тіла кожні 6–8 годин, швидкість введення – 1 мл/хв.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок.= У разі ниркової недостатності застосування транексамової кислоти протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю. Для пацієнтів, які мають незначну або помірну ниркову недостатність, дозування транексамової кислоти потрібно зменшити відповідно до показників рівня сироваткового креатиніну:

= Таблиця 1

Сироватк= овий креатинін

&nb= sp;

Доза (внутрішньовенно)

Введення=

Мкмоль/л=

мг/10 мл=

120–249<= o:p>

1,35–2,8= 2

10 мг/кг=

Кожні 12= годин

250–500<= o:p>

2,82–5,6= 5

10 мг/кг=

Кожні 24 години

> 500=

> 5,6= 5

5 мг/кг<= o:p>

Кожні 24 години

Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки корекція дози практично не потрібна.

Застосування пацієнтам літнього віку. Зазвичай корекція дози не потрібна, = якщо немає ознак ниркової недостатності.=

Спосіб застосування

Введення має суворо обмежений режим – повільне внутрішньовенне введення (ін’єкція/ інфузія), максимум 1= мл на хвилину.

Транексамову кислоту не слід вводити внутрішньом’язово.

Євронекс можна змішу= вати з розчинами електролітів, амінокислот, вуглеводів та розчинами декстрану.

Можна додавати гепарин до Євронексу.

Євронекс призначений для одноразового використання. Невикористаний розчин або відход= и слід утилізувати.

&nb= sp;

= Діти.

Максимальна разова доза для дітей віком від 1 ро= ку – 10 мг/кг маси тіла. Дітям віком від 1 року рекомендується застосування згідно з поточними затвердженими терапевт= ичними показаннями, як описано в розділі «Показання», дозування – близько 20 мг/кг= /добу. Однак при застосуванні дітям згідно з вказаними рекомендаціями наявні обмеж= ені дані з ефективності, безпеки, особливостей дозування.

Аспекти ефективності, особлив= ості дозування і безпеки застосування транексамової кислоти дітям, які перенесли операції на серці, не були досліджені в повному обсязі.

Передозування.=

Випадки передозування не спостерігалися. Ознаки та симптоми можуть включати запаморочення, головний біль, гіпотензію і судоми. Також було показано, що судоми, як правило, мають місце при більш високій частоті введення та характерні при збільшенні дози.

Для лікування передозування слід надавати симптоматичне лікування.

Побічні реакції.

Нижче зазначено побічні реакц= ії, систематизовані відповідно до класифікатора MedDRA (основні класи систем органів). У межах кожного класу систем органів побічні реакції упорядковані= за частотою. У кожному частотному угрупованні побічні реакції представлено у порядку зменшення проявів.

Таблиця 2

Клас MedDRA

(системи та органи)

Часто (<= u>> 1/100 до < 1/10)

Нечасто = (> 1/1000 до < 1/100)

Частота невідома (не можна оцінити за наявними даними)

З боку імунної системи

Реакції гіперчутливості, включаючи реакції анафілактичного типу.

З боку нервової системи

Судоми, зокрема у разі неправильного застосува= ння

З боку органів зору<= /i>

&nb= sp;

Порушення зору, включаючи порушення кольорового зору

З боку серцево-судинної сис= теми

&nb= sp;

Нездужання, спричинене гіпотонією, з або без втрати свідомості (як правило, після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток – після перорального прийому).

- Артеріальна або венозна тромбоемболія будь-я= кої локалізації.

З боку травної системи=

Діарея, блювання, нудота

&nb= sp;

&nb= sp;

Захворювання шкіри та підшкірної тканини

Алергічні дерматити

Термін придатності.= 2 роки.

Умови зберігання. Зберіга= ти в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.<= /b>

Транексамову кислоту для ін’єкцій не можна додавати до крові для переливання або до ін’єкційних розчинів, що містять лікарські засоби групи пеніцилінів.

=

= Упаковка.= По 5 мл в ампулі; по 5 ампул у картонній коробці.

= Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Стеріл-Джен Лайф Сайнс= іс (Пі) Лімітед.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

№ 45, Мангалам Меін Роуд, Вілліа= нур Коммуне, Пудучеррі, 605 110, Індія.

Сироватк= овий креатинін &nb= sp;	Доза (внутрішньовенно)	Введення=
Мкмоль/л=	мг/10 мл=
120–249<= o:p>	1,35–2,8= 2	10 мг/кг=	Кожні 12= годин
250–500<= o:p>	2,82–5,6= 5	10 мг/кг=	Кожні 24 години
> 500=	> 5,6= 5	5 мг/кг<= o:p>	Кожні 24 години

Клас MedDRA (системи та органи)	Часто (<= u>> 1/100 до < 1/10)	Нечасто = (> 1/1000 до < 1/100)	Частота невідома (не можна оцінити за наявними даними)
З боку імунної системи		Реакції гіперчутливості, включаючи реакції анафілактичного типу.
З боку нервової системи			Судоми, зокрема у разі неправильного застосува= ння
З боку органів зору<= /i>	&nb= sp;	Порушення зору, включаючи порушення кольорового зору
З боку серцево-судинної сис= теми		&nb= sp;	Нездужання, спричинене гіпотонією, з або без втрати свідомості (як правило, після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток – після перорального прийому). - Артеріальна або венозна тромбоемболія будь-я= кої локалізації.
З боку травної системи=	Діарея, блювання, нудота	&nb= sp;	&nb= sp;
Захворювання шкіри та підшкірної тканини		Алергічні дерматити