ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу<= /b>

Прегабалін-ЗН

(Pregabalin-ZN)

Склад:

діюча речовина: прегабалін;

1 капсула тверда містить прегабаліну 75 мг або 150 мг;

допоміжні речовини:<= /span> лактоза, моногідрат; крохмаль прежелатинізований (гранульований), магнію стеарат, титану діоксид (Е 171), желатин, еритрозин (Е 127), хіноліновий жовтий (Е 104) (для капсул по 75 мг), індигокармін (Е<= /span> 132) (для капсул по 150 мг).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості:

- капсули по 75 мг: тверді желатинові капсули № 4 з корпусом білого та кришечкою жовтого кольору з напівсферичними кінцями. Вміст капсул — порошок майже білого кольору.

- капсули по 150 мг: тверді желатинові капсули № 1 з корпусом білого та кришечкою червоного кольору з напівсферичними кінцями. Вміст капсул — порош= ок майже білого кольору.=

=

Фармакотерапевтична = група.

Протиепілептичні засоби, інші протиепілептичні засоби. Код АТХ N03A Х16.

<= /span>

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Діюча речовина = ;– прегабалін, що є аналогом гамма–аміномасляної кислоти ((S)–3–(амінометил)–5–метилгексанова кислота).

Механізм дії.

Прегабалін зв’язуєт= ься з допоміжною субодиницею (α₂–δ білок) потенціалзалежних кальцієвих к= аналів у центральній нервовій системі (ЦНС).

Клінічна ефектив= ність і безпека.

– Нейропатичний біль.

Під час досліджень = було продемонстровано ефективність препарату для лікування діабетичної нейропаті= ї, постгерпетичної невралгії та ураження спинного мозку. Ефективність препарату при інших видах нейропатичного болю не вивчали.

Прегабалін вивчали = в ході 10 контрольованих клінічних досліджень тривалістю до 13 тижнів з = режимом застосування препарату двічі на добу та в ході досліджень тривалістю до 8 тижнів з режимом застосування тричі на добу. Загалом профілі безпеки= й ефективності режимів застосування двічі й тричі на добу були подібними.

У ході клінічних до= сліджень тривалістю до 12 тижнів, в яких лікарський засіб застосовували для лікування нейропатичного болю, зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігалося після першого тижня та зберігалося протягом усього періоду лікування.

У ході контрольован= их клінічних досліджень периферичного нейропатичного болю у 35 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, і у 18 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю. Серед пацієнт= ів, у яких не виникала сонливість, таке покращання спостерігалося у 33 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, і у 18 % пацієнтів з групи плацебо. Серед пацієнтів, у яких виникала сонливість, частка пацієнтів, які відповіли на терапію, становила 48 % у групі прегабаліну і 16 % у групі плацебо.

У ході контрольован= ого клінічного дослідження нейропатичного болю центрального походження у 22&nbs= p;% пацієнтів, які застосовували прегабалін, і у 7 % пацієнтів, які отриму= вали плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю.

– Епілепсія.

Додаткове лікува= ння.

Прегабалін вивчали = в ході 3 контрольованих клінічних досліджень тривалістю 12 тижнів з режи= мом застосування двічі або тричі на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності режимів застосування двічі й тричі на добу були подібними.

Зменшення частоти с= удомних нападів спостерігалося вже на першому тижні.

Діти.=

Ефективність і безп= ека прегабаліну як допоміжного засобу при епілепсії для дітей віком до 12 років та для підлітків не встановлені. Побічні реакції, що спостерігалися в дослідженні фармакокінетики і переносимості у пацієнтів ві= ком від 3 місяців до 16 років (n =3D 65) з парціальними судомними нап= адами, були подібні до побічних реакцій у дорослих. Результати 12–тижневого плацеб= о–контрольованого дослідження за участю 295 дітей віком від 4 до 16 років та 14–денного плаце= бо–контрольованого дослідження за участю 175 дітей віком від 1 місяця до менше 4 років, метою яких була оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додаткової терапії парціальних судомних нападів, і двох відкритих досліджен= ь безпеки тривалістю 1 рік за участю 54 та 431 дитини відповідно віком= від 3 місяців до 16 років з епілепсією вказують на те, що такі побічні реакції, як пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів, у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» і «Фармакокінетика»).=

У 12–тижневому плац= ебо–контрольованому дослідженні дітям (віком від 4 до 16 років) призначали прегабалін по 2,5 мг/кг/добу (максимум 150 мг/добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/добу) або плацебо. Принаймні 50&nb= sp;% зменшення парціальних судомних нападів, у порівнянні з вихідним рівнем, спостерігалося у 40,6 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 10 мг/кг на добу (р =3D 0,0068 порівняно з плацебо), 29,1 % паціє= нтів, які отримували прегабалін у дозі 2,5 мг/кг/добу (р =3D 0,2600 порівнян= о з плацебо) та 22,6 % тих, хто отримував плацебо.

У 14–денному плацеб= о–контрольованому дослідженні дітям (віком від 1 місяця до менше 4 років) призначали прегабалін 7 мг/кг/добу, прегабалін 14 мг/кг/добу або плацебо. Медіанна добова частота судом на вихідному рівні та на заключному візиті становила відповідно 4,7 і 3,8 при застосуванні прегабаліну в дозі 7 мг/кг/добу, 5,4 і 1,4 при застосуванні прегабаліну в дозі 14 мг= /кг/добу та 2,9 і 2,3 при застосуванні плацебо. Прегабалін у дозі 14 мг/кг/добу значно зменшував логарифмічно перетворену частоту парціальних судомних напа= дів у порівнянні з плацебо (p =3D 0,0223); прегабалін у дозі 7 мг/кг/добу не продемонстрував покращення порівняно з плацебо.

У 12–тижневому плац= ебо–контрольованому дослідженні пацієнтів із первинними генералізованими тоніко–клонічними (ПГТ= К) нападами 219 пацієнтам віком від 5 до 65 років (з них 66 осіб віком від 5 д= о 16 років) було призначено прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу (максимум 300 мг/добу) або 10 мг/кг/добу (макси= мум 600 мг/добу) чи плацебо як допоміжну терапію. Принаймні 50 % зменшення частоти ПГТК нападів спостерігалося у 41,3 %, 38,9 % і 41,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу, прегабалін у дозі 10 мг/кг/добу та плацебо відповідно.

Монотерапія (у п= ацієнтів з уперше діагностованим захворюванням).

Прегабалін вивчали = в ході 1 контрольованого клінічного дослідження тривалістю 56 тижнів з режимом застосування двічі на добу. При застосуванні прегабаліну не було до= сягнуто однакового рівня ефективності порівняно із застосуванням ламотриджину, згід= но з оцінкою через 6 місяців за кінцевою точкою — відсутністю судомних нападів. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечними та добре перенос= илися.

– Генералізований тривожний розлад.

Прегабалін вивчали = в ході 6 контрольованих досліджень тривалістю 4–6 тижнів, одного дослідж= ення тривалістю 8 тижнів за участю пацієнтів літнього віку та одного тривал= ого дослідження профілактики рецидиву з подвійно сліпою фазою профілактики реци= диву тривалістю 6 місяців.

Зменшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцін= ки тривожності (HAM–A) спостерігалося вже на тижні 1.
У ході контрольован= их клінічних досліджень (тривалістю 4–8 тижнів) у 52 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 38 % пацієнтів з групи плацебо спостерігалося покращання не менше ніж на 50 % за загальною кількістю балів за шкалою HAM–A від вихідного рівня до кінцевої точки.

Під час контрольова= них досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, які застосовували прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшо= сті випадків це явище зникало при продовженні терапії. Офтальмологічне обстежен= ня (включаючи перевірку гостроти зору, формальну перевірку поля зору та дослідження очного дна при розширеній зіниці) у рамках контрольованих кліні= чних досліджень виконувалося у понад 3600 пацієнтів. Серед цих пацієнтів гострота зору погіршилася у 6,5 % пацієнтів у групі прегабаліну і у 4,8 % пацієнтів у групі плацебо. Зміни поля зору виявлено у 12,4 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, і у 11,7 % пацієнтів з групи плацебо. Зміни на очному дні виявлені у 1,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін, і у 2,1 % пацієнтів у групі плацебо.

– Фіброміалгія.

Еф= ективність прегабаліну була встановлена у одному 14–тижневому подвійно сліпому плацебо= –контрольованому мультицентровому дослідженні (F1) та в одному
6–тижневому рандомізованому дослідженні відміни (F2). У ці дослідження залучалися пацієнти з діагнозом «фіброміалгія» на основі критеріїв Американського коледжу ревматології (поширений біль протягом 3 місяців в анамнезі та біль, присутній в 11 чи більше з 18 специфічних больових точок)= . Дослідження продемонстрували зниження болю за візуальною аналоговою шкалою. Покращення додатково було продемонстровано за загальною оцінкою пацієнта та за опитува= нням щодо впливу фіброміалгії.<= /span>

Діти. Було проведено плацебо–контрольо= ване дослідження тривалістю 15 тижнів за участю 107 дітей віком 12–17 років з фіброміалгією, які застосовували прегабалін у дозі
75–450 мг на добу. За результатами оцінки первинної кінцевої точки ефективн= ості (зміна загальної інтенсивності болю від базового рівня до тижня 15; розрахо= вано за допомогою             11–бальної= шкали оцінювання) було продемонстровано чисельно більше покращення стану пацієнті= в, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо,= але це покращення не досягло статистичної значущості. Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися у клінічних дослідженнях, були запаморочення,= нудота, головний біль, збільшення маси тіла та стомлюваність. Загальний профіль без= пеки у підлітків був подібним до такого у дорослих із фіброміалгією.<= /span>

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні по= казники прегабаліну в рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілептичні препарати, та у паціє= нтів з хронічним болем.

Абсорбція.

Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальних концентрацій у плазмі крові протягом 1 години після однократного або багатократного застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить ≥ 90 % і не залежить від дози. При багатократному застосуванні рівноважний стан досягається через               24–48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення максимальної концентрації (C_max) приблиз= но на 25–30 % і подовження значень t_max приблизно до 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.

Розподіл.=

В ході доклінічних досліджень було показано, що прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. Було встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і виділяється в молоко щурів у період лактації. У людини о= б’єм розподілу прегабаліну після перорального застосування становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм.

У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дози мічено= го радіоактивною міткою прегабаліну близько 98 % радіоактивної речовини виводилося з сечею у вигляді незміненого прегабаліну. Частка N–метильованої похідної прегабаліну — осн= овного метаболіту препарату, що визначався в сечі, — становила 0,9 % введеної дози. Під час доклінічних досліджень не відбувалося рацемізації S–енантіомера прегабаліну в R–енантіомер.

Виведення.

Прегабалін виводить= ся з системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Середній пер= іод напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика. Ниркова недостатність»).

Пацієнтам з порушен= ням функції нирок або пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Лінійність/нелін= ійність.

Фармакокінетика пре= габаліну є лінійною для всього рекомендованого діапазону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (< 20 %). Фармакокінетика при багатократному застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих при застосуванні однократної дози. Таким чином, немає потр= еби в плановому контролі концентрацій прегабаліну в плазмі крові.

Стать.

Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу статі на концентрації прегабаліну в плазмі крові.

Ниркова недостат= ність.

Кліренс прегабаліну= прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляєт= ься з плазми за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентра= ція прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіалізу — застосовувати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Печінкова недост= атність.

Спеціальних фармако= кінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводилися. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводиться з сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки мало зн= ачущий вплив на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Діти.=

Фармакокінетику пре= габаліну оцінювали за участю дітей з епілепсією (вікові групи: від 1 до 23 міся= ців, від 2 до 6 років, від 7 до 11 років і від 12 до 16 років) при застосуванні доз 2,5 мг/кг/добу, 5 мг/кг/добу, 10 мг/кг/добу та 15 мг/кг/добу в ході дослідження фармакокінетики і переносимості.=

Після перорального застосування прегабаліну дітям натще час досягнення максимальної концентрац= ії в плазмі був у цілому аналогічним у всіх вікових групах і становив від 0,5 години до 2 годин після прийому.

Значення Cmax і пло= щі під кривою залежності концентрації від часу (AUC) прегабаліну зростали лінійно = зі збільшенням дози в кожній віковій групі. У дітей з масою тіла до 30 кг значення AUC були нижчими на 30 %, що обумовлено збільшенням на 43&nbs= p;% кліренсу, скоригованого за масою тіла, у цих пацієнтів у порівнянні з паціє= нтами з масою тіла ≥ 30 кг.

Кінцевий період напіввиведення прегабаліну становив у середньому близько 3–4 годин у д= ітей віком до 6 років та 4–6 годин у дітей віком від 7 років.

У ході популяційного фармакокінетичного аналізу було показано, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою для кліренсу перорального прегабаліну, а маса тіла була значущою коваріатою для уявного об’єму розподілу перорального прегабаліну, і цей зв’= язок був аналогічним у дітей і дорослих пацієнтів.

Фармакокінетику пре= габаліну у пацієнтів віком менше ніж 3 місяці не вивчали (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» і «Фармакодинаміка»).

Пацієнти літньог= о віку.

Кліренс прегабаліну= має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу прегабаліну при його застосуванні перорально узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним зі збільшенням віку. Пацієнтам з порушенням функції нирок, пов’я= заним із віком, може бути потрібне зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Годування груддю= .

Фармакокінетику пре= габаліну при його застосуванні у дозі 150 мг кожні 12 годин (добова доза 300 мг) оцінювали у 10 жінок, які годували груддю, щонайменше чер= ез 12 тижнів після пологів. Годування груддю не впливало або мало незначн= ий вплив на фармакокінетику прегабаліну. Прегабалін потрапляв у грудне молоко, при ц= ьому його середні концентрації в рівноважному стані становили близько 76 % концентрацій у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля з грудним молоком (при середньому споживанні молока 150 мл/кг/добу) від жінки, яка приймає прегабалін у дозі 300 мг/добу або у максималь= ній дозі 600 мг/добу, становить 0,31 або 0,62 мг/кг/добу відповідно. = Ці розраховані дози становлять приблизно 7 % загальної добової дози матер= і в перерахунку на мг/кг.

Клінічні характеристики.

Показання.

Нейропатичний біль.

Прегабалін показани= й для лікування нейропатичного болю периферичного або центрального походження у дорослих.

Епілепсія.

Прегабалін показаний дорослим як додаткове лікування при парціальних судомних нападах із вторинн= ою генералізацією або без неї.

Генералізований тривожний розлад.=

Прегабалін показани= й для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.=

Фіброміалгія.=

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь–якої з допоміжних речови= н, перелічених у розділі «Склад».

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Оскільки прегабалін екскретується переважно в незміненому вигляді з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (≤ 2 % дози виділяється із с= ечею у формі метаболітів), не інгібує метаболізм інших препаратів in vitro і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.

Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз.

В дослідженнях in v= ivo не спостерігалося клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії між прегабалін= ом і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентин= ом, лоразепамом, оксикодоном чи етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз продемонстрував, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін і топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.<= /u>

Пероральні контрацептиви, норетистерон та&nb= sp;(або) етинілестрадіол.

Одночасне застосува= ння прегабаліну з пероральними контрацептивами, норетистероном та (або) етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з цих лікарських засобів.

Лікарські засоби, що впливають на ЦНС.<= /o:p>

Прегабалін може пот= енціювати ефекти етанолу та лоразепаму. У період постмаркетингового нагляду повідомля= лося про випадки дихальної недостатності, коми і смерті у пацієнтів, які приймали прегабалін разом з опіоїдами та/або іншими лікарськими засобами, що пригніч= ують функцію ЦНС. Прегабалін, імовірно, посилює порушення когнітивних та основних моторних функцій, спричинених оксикодоном.

Взаємодії у пацієнтів літнього віку.<= /u>

Спеціальних дослідж= ень фармакодинамічної взаємодії за участю добровольців літнього віку не проводи= лося. Дослідження взаємодії лікарських засобів проводили лише у дорослих пацієнті= в.

Особливості застосув= ання.

Пацієнти з цукровим діабетом.=

Відповідно до чинної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збіл= ьшилася під час терапії прегабаліном, можуть потребувати корекції дози цукрознижува= льних лікарських засобів.

Реакції гіперчутливості.

Після виходу препар= ату на ринок повідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк. При виникненні таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, застосування прегабаліну слід негайно припинити.

Тяжкі шкірні побічні реакції.=

У зв’язку з лікуванням прегабаліно= м рідко повідомляли про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса–Дж= онсона та токсичний епідермальний некроліз, які можуть бути небезпечними для життя= або мати летальний наслідок. Під час призначення лікарського засобу пацієнтам слід повідомити про ознаки та симптоми, і уважно стежити за шкірн= ими реакціями. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, = слід негайно відмінити застосування прегабаліну і розглянути альтернативне лікув= ання (у разі необхідності).<= /o:p>

Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки.

Застосування прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що може збільшити ризик виникнення травматичних випадків (падіння) у пацієнтів літн= ього віку. Також після виходу препарату на ринок повідомлялося про випадки втрати свідомості, сплутаності свідомості та порушення психіки. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати бути обережними, доки їм не стануть відомі мож= ливі ефекти цього лікарського засобу.

Розлади зору.

Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнті= в, які приймали прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшос= ті випадків це явище зникало при продовженні терапії. У ході клінічних дослідж= ень, в яких проводили офтальмологічне обстеження, частота випадків погіршення гостроти зору та зміни поля зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами з групи плацебо; частота виникнення змін= на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Після виходу препарату на ринок також повідомлялося про побічні реакції з боку органів зору, включаючи втрату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких були тимчасовими. Після припинення застосування прегаба= ліну ці симптоми з боку органів зору можуть зникнути або зменшитися.<= o:p>

Ниркова недостатність.

Повідомлялося про випадки розвитку ниркової недостатності, яка іно= ді була оборотною після припине= ння застосування прегабаліну.

Відміна супутніх протиепілептичних препараті= в.

Наразі недостатньо даних щодо того, чи можна відміняти супутні протиепілептичні препарати після того, як у результаті додавання прегабалін= у до терапії буде досягнуто контролю за судомами, щоб перейти на монотерапію прегабаліном.

Симптоми відміни.

У деяких пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомляло= ся про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можу= ть виникати під час терапії пре= габаліном або невдовзі після його відміни.

Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникне= ння та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть залежати від дози.

Застійна серцева недостатність.

Після виходу препарату на ринок повідомлялося про застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така реакція спостерігалася здебільшого під час лікування прегабаліном нейропатичного бо= лю у пацієнтів літнього віку з уже наявними серцево–судинними порушеннями. Таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. При припиненні застосування прегабаліну це явище може зникнути.

Лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ураження спинного мозку.

Під час лікування нейропатичного болю центрального походження, викликаного ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, а також побічних реакцій з боку центральної нервової системи, особливо сонливості. Це може б= ути пов’язано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад антиспастичних препаратів), необхідних для лікування цього стану. Цю обстав= ину слід брати до уваги, призначаючи прегабалін при такому стані.

Пригнічення дихання.

Повідомлялося про в= ипадки важкого пригнічення дихання у зв’язку із застосуванням прегабаліну. Пацієнт= и з порушеною дихальною функцією, респіраторними або неврологічними захворюванн= ями, нирковою недостатністю, одночасним застосуванням депресантів ЦНС та особи літнього віку можуть мати більший ризик виникнення цієї важкої побічної реакції. Для цих пацієнтів може знадобитися коригування дози.

Суїцидальне мислення та поведінка.

Повідомлялося про в= ипадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними препаратами за деякими показаннями. За результатами мета= аналізу даних, отриманих у ході рандомізованих, плацебо–контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також спостерігалося невелике підвищення ризи= ку появи суїцидального мислення та поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а наявні дані не виключають існування підвищеного ризику при застосуванні прегабаліну.

У зв’язку з цим нео= бхідно ретельно спостерігати за пацієнтами для виявлення ознак суїцидального мисле= ння й поведінки та розглянути доцільність призначення відповідного лікування. У р= азі появи ознак суїцидального мислення або поведінки пацієнти (та особи, що доглядают= ь за ними) повинні звернутися по медичну допомогу.

Погіршення функції нижніх відділів шлунково<= /span>–кишкового тракту.

Після виходу препар= ату на ринок повідомлялося про явища, пов’язані з погіршенням функції нижніх відді= лів шлунково–кишкового тракту (такі як непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор), при застосуванні прегабаліну разом з лікарськими засобами, що можуть викликати запор, наприклад опіоїдними анальгетиками. При одночасному застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вж= ити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього ві= ку).=

Одночасне застосування з опіоїдами.

Рекомендується дотримуватися обережності при призначенні прегабаліну одночасно з опіоїдами через ризик пригнічення функції ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»). У дослідженні випадок–контро= ль осіб, які застосовують опіоїди, підвищений ризик смертності, пов’язаної з опіоїдами, був у пацієнтів, які отримували терапію прегабаліном одночасно з опіоїдом, порівняно з таким при застосуванні лише опіоїдів (скориговане співвідношення шансів [aOR], 1,68 [95 % ДІ,                      1,19–2,36]). Такий = підвищений ризик спостерігався при низьких дозах прегабаліну                 (≤ 300 м= г, 1,52 aOR [95 % ДІ, 1,04–2,22]) з тенденцією до збільшення ризику при високих дозах прегабаліну (> 300 мг, 2,55 aOR [95 % ДІ 1,24–5,06]).

Неправильне застосування, зловживання або залежність.

Повідомлялося про в= ипадки неправильного застосування, зловживання та залежності. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам зі зловживанням різними речовинами в анамн= езі; необхідно спостерігати за пацієнтом для виявлення симптомів неправильного застосування, зловживання або залежності від прегабаліну (повідомлялося про випадки розвитку звикання, перевищення призначеної дози; поведінки, спрямов= аної на отримання препарату).

Енцефалопатія.

Повідомлялося про в= ипадки енцефалопатії, що виникали переважно у пацієнтів із супутніми захворюванням= и, що можуть спровокувати енцефалопатію.

Непереносимість лактози.

Лікарський засіб мі= стить лактозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.<= /o:p>

Застосування у період вагітності або годуван= ня груддю.

Жінки репродукти= вного віку/засоби контрацепції для жінок і чоловіків.

Оскільки потенційни= й ризик для людини невідомий, жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції.

Вагітність.

Належні дані щодо застосування прегабаліну вагітними жінками відсутні.

В ході досліджень на тваринах була продемонстрована репродуктивна токсичність. Потенційний ризик= для людини невідомий.

Лікарський засіб не= слід застосовувати в період вагітності без нагальної потреби (коли користь для матері явно перевищує можливий ризик для плода).

Годування гру= ддю.

Невелика кількість прегабаліну була виявлена у молоці жінок, які годують груддю. Слід повідоми= ти жінкам, що годування груддю не рекомендується під час застосування прегабал= іну.

Фертильність.=

Клінічні дані щодо = впливу прегабаліну на фертильність жінок відсутні.

Під час клінічного дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові доброво= льці чоловічої статі застосовували прегабалін у дозі 600 мг/добу. Після зас= тосування препарату протягом 3 місяців жодного впливу на рухливість сперматозоїд= ів не виявлено.

У ході дослідження фертильності у самиць щурів спостерігався небажаний вплив на репродуктивну функцію. У ході дослідження фертильності у самців щурів спостерігався небаж= аний вплив на репродуктивну функцію та розвиток. Клінічна значущість цих результ= атів невідома.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Прегабалін може спр= авляти незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Прегабалін може викликати запаморочення й сонливість і таким чином, впливати на здатність керувати транспортними засо= бами та працювати з іншими механізмами. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекоменду= вати утримуватися від керування транспортними засобами, від роботи зі складною технікою та від іншої потенційно небезпечної діяльності, доки не стане відо= мо, чи впливає цей лікарський засіб на їхню здатність до такої діяльності.=

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування.

Лікарський засіб пр= иймають незалежно від прийому їжі.

Цей лікарський засіб призначений виключно для перорального застосування.

Дози.

Діапазон доз препар= ату може змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Добову дозу розподіляють на 2 або 3 прийоми.

Нейропатичний= біль.

Терапію прегабаліно= м можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препарату пацієнтом д= озу можна збільшити до 300 мг на добу через 3–7 днів, а за необхіднос= ті — до максимальної дози 600 мг на добу ще після 7 днів.=

Епілепсія.

Терапію прегабаліно= м можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препарату пацієнтом д= озу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Ще че= рез один тиждень дозу можна збільшити до максимальної — 600 мг на доб= у.

Генералізован= ий тривожний розлад.

Доза, яку розподіля= ють на 2 або 3 прийоми, може змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Періодично слід переглядати необхідність продовження терапії.

Терапію прегабаліно= м можна розпочати з дози 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної відповіді = та переносимості препарату пацієнтом дозу можна збільшити до 300 мг на до= бу після першого тижня лікування. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Ще через один тиждень дозу можна збільшит= и до максимальної — 600 мг на добу.

Фіброміалгія.=

Рекомендована доза препарату для лікування фіброміалгії становить від 300 до 450 мг на добу. Лікування слід розпочинати із застосування дози 75 мг двічі на добу (150 мг= на добу). Залежно від ефективності та переносимості, дозу можна збільшувати до 150 мг= двічі на добу (300 мг на добу) протягом одного тижня. Для пацієнтів, для яких застосування дози 300 мг на добу є недостатньо ефективним, можна збільшити = дозу до 225 мг двічі на добу (450 мг на добу). Хоча існує дослідження застосуван= ня дози 600 мг на добу, доказів того, що застосування цієї дози буде мати додаткову перевагу, немає; також така доза мала гіршу переносимість. Беручи= до уваги дозозалежні побічні реакції, застосування доз вище 450 мг на добу не рекомендується. Оскільки прегабалін виводиться головним чином нирками, слід коригувати дозу препарату пацієнтам із порушенням функції нирок.=

Відміна прега= баліну.

Відповідно до діючої клінічної практики, припиняти терапію прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня, незалежно від показань (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Порушення фун= кції нирок.

Прегабалін виводить= ся з системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Оскільки клі= ренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну (див. розділ «Фар= макокінетика»), зменшувати дозу пацієнтам з порушенням функції нирок слід індивідуально, як зазначено в таблиці нижче, відповідно до кліренсу креатиніну (CLcr), я= кий визначають за формулою:

CLcr(мл/хв) =3D[

1,23 × (1= 40 – вік (роки) × вага (кг))

] (× 0,85 для жінок)

рівень креатиніну в плазмі крові (ммоль/л)

Прегабалін ефективно видаляється з плазми крові= за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід коригувати відповідно= до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4–годинної процедури гемодіалізу необхідно застосовувати додаткову дозу препарату (див. таблицю)= .

Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок.

Кліренс креатиніну<= o:p>

(CLcr), (мл/хв)

Загальна добова доза прегабаліну^*

Режим дозування

Початкова доза (мг/добу)

Максимальна доза (мг/добу)

≥ 60

150

600

Двічі або тричі на добу

≥ 30 — < 60

75

300

Двічі або тричі на добу

≥ 15 — < 30

25–50

150

Раз або двічі на добу

< 15

25

75

Раз на добу

Додаткова доза після гемодіалізу (мг)

25

100

Однократна доза**

^*Загальну добову дозу (мг/добу) слід розподілити= на декілька прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отримати дозу для однократного прийому (мг/дозу).

^** Додаткова доза — це додаткова однократна доза.=

Печінкова недостатність.

Для пацієнтів з порушенням функції печінки необхідності в корекції дози немає (= див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти літнього віку.

Для пацієнтів літнього віку через погіршення = функції нирок може бути потрібне з= меншення дози прегабаліну (див. розділ «Особлив= ості застосування»).

Діти.

Безпека та ефективність лікарського засобу при його застосуванні дітям = (віком до 18 років) не встановлені. Доступна на цей час інформація наведена в розділі «Побічні реакції», а також у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, спираючись на них, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Після виходу препарату на ринок повідомлялося, що найчастішими побічним= и реакціями при передозуванні прегабаліну були сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. Також надходили повідомлення про судоми. =

Рідко повідомлялося про випадки коми.

Лікування передозування прегабаліну полягає у загальних підтримувальних= заходах та за потреби може включати гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Побічні реакції.

У клінічній програмі дослідження прегабаліну його отримали понад 8900 пацієнтів, з них 5600 – учасники подвійно сліпих плацебо–кон= трольованих досліджень. Найчастішими зареєстрованими побічними реакціями були запамороч= ення та сонливість. Побічні реакції зазвичай були легкого або помірного ступеня.= В усіх контрольованих дослідженнях показник відміни препарату через побічні реакції становив 12 % серед пацієнтів, які приймали прегабалін, та 5 % серед пацієнтів, які отримували плацебо. Найчастішими побічними реакціями, що призводили до припинення застосування препарату дослідження, в групі прегабаліну були запаморочення та сонливість.

Нижче наведені всі побічні реакції, що виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше ніж у одного пацієнта; ці побічні реакції п= ерелічені за системами органів та за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто = (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних). У кожній групі за частотою виникнення побічні ефекти представлено в порядку зниження ступеня їхньої серйозності.

Зазначені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основ= ного захворювання та (або) супутнім застосуванням інших лікарських засобів.=

Під час лікування нейропатичного болю центрального походження, викликан= ого ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, частота побічних реакцій з боку ЦНС, особливо сонливості (див. розділ «Особливості застосування»).

Додаткові побічні реакції, про які повідомлялося після виходу препарату= на ринок, наведені нижче й позначені курсивом.

= Інфекції та інвазії.<= /o:p>

Час= то: назофарингіт.

= Порушення з боку крові та лімфатичної системи.

Неч= асто: нейтропенія.

= Порушення з боку імунної системи.

Неч= асто: гіперчутливість.=

Рід= ко: ангіоневротичний набряк, алергічні реа= кції, анафілактоїдні реакції.=

= Порушення обміну речовин, метаболізму.

Час= то: підвищення апетиту.

Неч= асто: втрата апетиту, гіпоглікемія.

= З боку психіки.

Час= то: ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, дезорієнтація, безсоння, зниження лібідо.

Неч= асто: галюцинації, панічні атаки, неспокій, збудження, депресія, пригнічений наст= рій, піднесений настрій, агресія, зм= іни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія.

Рід= ко: розгальмовування.

= Порушення з боку нервової системи.

Дуж= е часто: запаморочення, сонливість, головний біль.

Час= то: атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам’= яті, порушення уваги, парестезія, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівнов= аги, летаргія.

Неч= асто: синкопе, ступор, міоклонія, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, = порушення психіки, розлади мовленн= я, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, загальне нездужання, апатія, навколоротова парестезія, міоклону= с.

Рід= ко: судоми, паросмія, гіпокінезія, дис= фагія, гіпалгезія, залежність, мозочковий синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гієна–= Барре, внутрішньочерепна гіпертенз= ія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну, паркінсонізм.

= Порушення з боку органів зору.

Час= то: нечіткість зору, диплопія, кон’юнктивіт.

Неч= асто: втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефекти поля зору, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість в очах, п= ідвищене сльозовиділення, подразнення очей, блефарит, порушення акомодації, крововил= ив в око, світлобоязнь, набряк сітківки.

Рід= ко: втрата зору, кератит, осцилопсія, = зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт.

= Порушення з боку органів слуху та рівноваги.

Час= то: вертиго.

Неч= асто: гіперакузія.

= Порушення з боку серця.

Неч= асто: тахікардія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова брадикарді= я, застійна серцева недостатність.

Рід= ко: подовження інтервалу QT, синусова тахікардія, синусова аритмія.

= Порушення з боку судин.

Неч= асто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, гіперемія, відчу= ття холоду в кінцівках.=

= Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Час= то: фаринголарингеальний біль.

Неч= асто: задишка, носова кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухі= сть слизової оболонки носа.

Рід= ко: набряк легень, стиснення в горлі, ларингоспазм, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіха= ння.

Час= тота невідома: пригнічення дихання.

= Порушення з боку шлунково–кишкового тракту.

Час= то: блювання, нудота, запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентерит.

Неч= асто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіперсекреція слини, гіпестезія ротов= ої порожнини, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково–кишкова кровотеча, мелена, набряк = язика, ректальна кровотеча.

Рід= ко: асцит, панкреатит, набряк язика, дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальний абсцес.=

= Гепатобіліарні порушення.

Неч= асто: підвищений рівень печінкових ферментів*.

Рід= ко: жовтяниця.

Дуж= е рідко: печінкова недостатність, гепатит.

= Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини.

Час= то: пролежні.

Неч= асто: папульозне висипання, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шк= іри, везикуло–бульозний висип.

Рід= ко: токсичний епідермальний некроліз, с= индром Стівенса–Джонсона, холодний піт, ексфоліативний дер= матит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, розлади з боку нігтів, петехіальний висип, пурпура, пустулярний висип, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики.=

= Порушення з боку опорно–рухового апарату та сполучної тканини.<= /p>
Час= то: м’язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми м’язів ши= ї.

Неч= асто: набряк суглобів, міалгія, посіпування м’язів, біль у шиї, скутість м’язів.<= o:p>

Рід= ко: рабдоміоліз.

= Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів.

Неч= асто: нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит.

Рід= ко: ниркова недостатність, олігурія, за= тримка сечі, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит.

= Порушення з боку статевої системи та молочних залоз.

Час= то: еректильна дисфункція, імпотенція.

Неч= асто: статева дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія.

Рід= ко: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідидиміт.

= Загальні розлади та реакції в місці введення.

Час= то: периферичний набряк, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’яніння, незвичайні відчуття, підвищена втомлюваність.

Неч= асто: генералізований набряк, набряк обличчя, скутість у грудях, біль, жар, спраг= а, озноб, загальна слабкість, нездужання, абсцес, запалення жирової тканини, реакції фоточутливості.

Рід= ко: гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок.

= Лабораторні дослідження.=

Час= то: збільшення маси тіла.

Неч= асто: збільшення рівня креатинфосфокінази в крові, збільшення рівня глюкози в крові, зменшен= ня кількості тромбоцитів, збільшення рівня креатиніну в крові, зменшення рівня калію в крові, зменшення маси тіла.

Рід= ко: зменшення рівня лейкоцитів у крові.

* Збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (= АСТ).

&nb= sp;

У д= еяких пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабалін= ом спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про такі реакції: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, біль, гіпергідроз і запаморочення, які вказу= ють на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початко= м терапії.

Дан= і щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.=

Діт= и. Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у ході п’яти досліджень, проведених за уч= астю педіатричних пацієнтів з парціальними судомними нападами з вторинною генералізацією або без неї (12–тижневе дослідження ефективності та безпеки у пацієнтів віком від 4 до 16 років, n =3D 295; 14–денне дослідження ефективності й безпеки у пацієнтів віком від 1 місяця до менше 4 років, n =3D 175; дослідження фармакокінетики та переносимості препа= рату, n =3D 65 та два відкритих дослідження безпеки тривалістю 1 рік, n =3D = 54 та n =3D 431), був подібний до профілю, який спостерігався в дослідженнях у доро= слих пацієнтів з епілепсією. Найбільш поширеними побічними явищами, що спостерігались у 12–тижневому дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт. Найбільш поширеними побічними явищами, що спостерігались у 14–денному дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, інфекції верхніх дихальн= их шляхів і пірексія (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика»).

= Повідомлення про побічні реакції

Пов= ідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.<= /p>

Термін придатності. 2 = роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.<= o:p>

Упаковка. По 10 капсул твер= дих у блістері; по 2, 3 або 6 блістерів у коробці з картону.

=

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.=

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».=

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 61002, Харківська область, місто Хар= ків, вулиця Куликівська, будинок 41.

CLcr(мл/хв) =3D[	1,23 × (1= 40 – вік (роки) × вага (кг))	] (× 0,85 для жінок)
рівень креатиніну в плазмі крові (ммоль/л)

Кліренс креатиніну<= o:p> (CLcr), (мл/хв)	Загальна добова доза прегабаліну^*	Режим дозування
Початкова доза (мг/добу)	Максимальна доза (мг/добу)
≥ 60	150	600	Двічі або тричі на добу
≥ 30 — < 60	75	300	Двічі або тричі на добу
≥ 15 — < 30	25–50	150	Раз або двічі на добу
< 15	25	75	Раз на добу
Додаткова доза після гемодіалізу (мг)	25	100	Однократна доза**