ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЦИСАТРАКУРІЙ КАЛЦЕКС =

(CISATRACURIUM KALCEKS)

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:ET;layout-grid-mode:line'> = ;

Cклад:

сisatracurium;

1 мл розчину містить цисатракурію 2 мг (у вигляді цисатра= курію бесилату1 ампула по 2,5 мл містить цисатракурію 5 мг (у вигляді цисатракурію бесилату);

1 ампула по 5 мл містить цисатракурію 10 мг (у вигляді цисатракурію бесилату);

1 ампула по 10 мл містить цисатракурію 20 мг (у вигляді цисатракурію бесилату);

розчин бензолсульфонової кислоти, вода для і= н՚єкцій.

&n= bsp;

Лікарська фо= рма. Розчин для і= н՚єкцій та інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: = прозорий безбарвний або жовтуватого кольору розчин.

&nb= sp;

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з периферичним механізмом дії, інші сполуки четвертинного амонію.

Код АТХ M03A C11.

Фармакологі= чні властивості.

Фармакодинаміка.

Цисатракурі= й – бензилізохіноліновий міорелаксант периферичної дії недеполяризуючого типу зі середньою тривалістю дії для внутрішнього застосування. Блокує н-холінорецептори кінцевих пластинок скелетних м’язових волокон і перешкодж= ає деполяризуючій дії ацетилхоліну, у результаті чого виникає пригнічення нервово-м’язової передачі на рівні постсинаптичної мембрани.

Клінічні дослідження за участю людей показали, що цисатракурій не пов’язаний із дозозалежним вивільненням гістаміну навіть при дозах до 8 x ED₉₅ включно.

Цисатракурій зв’язується з холінергічними рецепторами на моторній кінцевій пластині, щоб антагонізувати дію ацетилхоліну, що призводить до конкурентного блокування нервово-м’язової передачі. Ця дія легко нейтралізується антихолінестеразним= и лікарськими засобами, такими як неостигмін або едрофоній.

ED_{95
(доза, необхідна для отримання 95 % депресії реакції смикання м’яза}= adductor pollicis у відповідь на стимуляцію ліктьового нерва) цисатракурію оцінюється як      0,05 мг/кг маси = тіла під час опіоїдної анестезії (тіопентон/фентаніл/мідазолам).

ED_{95
цисатракурію у дітей під час анестезії галотаном становить 0,04 мг/кг.=}

Фармакокінетика.

Біотрансфор= мація/виведення

Циcатракурій піддається деградації в організмі при фізіологічних значеннях pH і температ= ури шляхом елімінації Хофмана (хімічний процес) з утворенням лауданозину і метаболітів моночетвертинного акрилату. Моночетвертинний акрилат гідролізує= ться неспецифічними естеразами плазми з утворенням метаболіту моночетвертинного = спирту. Елімінація цисатракурію в основному незалежна від органів, але печінка і ни= рки є основними шляхами кліренсу його метаболітів.

Ці метаболі= ти не мають міорелаксуючої активності.

Фармакокіне= тика у дорослих пацієнтів

Некомпартме= нтальна фармакокінетика цисатракурію не залежить від дози у дослідженому діапазоні = (від 0,1 до 0,2 мг/кг, тобто від 2 до 4 × ED₉₅).

Популяційне фармакокінетичне моделювання підтверджує і розширює ці дані до        0,4 мг/кг (8 х ED95). Фармакокіне= тичні параметри після введення 0,1 мг/кг і 0,2 мг/кг доз цисатракурію здоровим дорослим пацієнтам наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Параметр

Діапазон середніх значень

Кліренс

4,7 - 5,7 мл/хв/кг=

Об’єм розпо= ділу в стійкому стані

121 - 161 мл/кг

Період напіввиведення

22 - 29 хв

Особливі групи пацієнтів

Фармакокінетика у літніх пацієнтів

Клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці цисатракурію у літніх і молодих дорослих пацієнтів немає. Профіль відновлення також не змінюється.

Фармакокінетика у пацієнтів з нирковою/печінковою недостатністю

Клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці цисатракурію у пацієнтів з термінал= ьною стадією ниркової недостатності або термінальною стадією захворювання печінк= и і у здорових дорослих пацієнтів не спостерігалося. Їх профіль відновлення так= ож не змінювався.

Фармакокінетика при введенні у вигляді інфузії

Фармакокіне= тика цисатракурію після інфузії не відрізняється від такої після одноразової болюсної ін’єкції. Профіль відновлення після інфузії цисатракурію не залежи= ть від тривалості інфузії й аналогічний такому після одноразової болюсної ін’є= кції.

Фармакокінетика у пацієнтів відділення інтенсивної терапії (ВІТ)

Фармакокіне= тика цисатракурію у пацієнтів ВІТ, які отримують тривалі інфузії, подібна до так= ої у здорових хірургічних дорослих, які отримують інфузії або одноразові болюсні= ін’єкції. Профіль відновлення після інфузій цисатракурію у пацієнтів ВІТ не залежить = від тривалості інфузії.

Концентрації метаболітів вище у пацієнтів ВІТ з порушеннями функції нирок і/або печінки (див. розділ «Особливості застосування»). Ці метаболіти не впливають на нервово-м’язову блокаду.

=

Клінічні характеристики.

Показання.<= o:p>

Цисатракурій Калцекс показаний для застосування під час хірургічних та інших процедур у дорослих і дітей віком= від 1 місяця. Також показаний= для застосування дорослим у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ).<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>=

Можна використовувати як доповнення до загальної анестезії або седації у ВІТ для розслаблення скелетної мускулатури, а також= для полегшення інтубації трахеї та штучної вентиляції легенів.

=

Протипоказа= ння.

Підвищена чутливість до цисатракурію, атракурію або бензолсульфонової кислоти. =

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Було показано, що багато лікарських засобів впливають на силу та/або тривалість дії недеполяризуючих нервово-м’язових блокаторів, зокрема:<= /o:p>

Посилення д= ії

-&nb= sp;        Анестезуючі засоби, такі як енфлюран, ізофлуран, галотан (див. розділ «Спосіб застосування та дози») та кетамін;

-&nb= sp;        інші недеполяризуючі нервово-м’язові блокатори;

-&nb= sp;        інші лікарські засоби, такі як антибіотики (включаючи аміноглікозиди, поліміксини, спектриноміцин, тетрацикліни, лінкоміцин та кліндаміцин);

-&nb= sp;        антиаритмічні лікарські засоб= и (включаючи пропранолол, блокатори кальцієвих каналів, лідокаїн, прокаїнамід та хінідин= );

-&nb= sp;        діуретики (включаючи фуросемід та, можливо, тіазиди, маніт та ацетазоламід);

-&nb= sp;        солі магнію та літію;

-&nb= sp;        гангліоблокатори (триметафан, гексаметоній).

У рідкісних випадках деякі лікарські засоби можуть погіршувати або виявляти приховану міастенію або фактично викликати міастенічний синдром, що в результаті може призвести до підвищеної чутливості до недеполяризуючих міорелаксантів. До таких лікарськ= их засобів належать різні антибіотики, бета-блокатори (пропранолол, окспреноло= л), антиаритмічні засоби (прокаїнамід, хінідин), протиревматичні засоби (хлорох= ін, D-пеніциламін), триметафан, хлорпромазин, стероїди, фенітоїн і препарати лі= тію.

Введення суксаметонію для пролонгування ефектів недеполяризуючих міорелаксантів може призвести до тривалої і складної блокади, яку важко усунути за допомогою антихолінестера= зних засобів.

Послаблення= дії

Зниження дії спостерігається після попереднього хронічного введення фенітоїну або карбамазепіну.

Застосування антихолінестераз= них засобів зазвичай необхідне при лікуванні хвороби Альцгеймера (наприклад, донепезил), може скоротити тривалість і зменшити величину нервово-м’язової блокади, викликану цисатракурієм.

Дія відсутн= я

Попереднє введення суксаметон= ію не впливає на тривалість нервово-м’язової блокади після болюсних доз цисатракурію або на вимоги до швидкості інфузії.

Особливості застосування.

Попередженн= я, що характеризують лікарський засіб

Цисатракурій паралізує дихальні м’я= зи, а також інші скелетні м’язи, але не впливає на свідомість або больовий порі= г. Цисатракурій повинен вводитися тільки під наглядом анестезіологів або інших= лікарів, які знайомі зі застосуванням і дією міорелаксантів. Повинно бути доступним обладнання для інтубації трахеї, а також для підтримки вентиляції легенів і адекватної артеріальної оксигенації.

Слід дотримуватися обережності при введенні цисатракурію пацієнтам, у яких була виявлена гіперчутливість до ін= ших міорелаксантів, оскільки повідомлялося про високий ступінь перехресної чутливості (понад 50 %) серед міорелаксантів (див. розділ «Протипоказання»)= .

Цисатракурій не має значних ваголітичних або гангліоблокуючих властивостей. Отже, цисатракурій не робить клінічно значущого впливу на частоту серцевих скорочень і не усуває брадикардію, викликану багатьма анестетиками або стимуляцією блукаючого нер= ва під час операції.

Пацієнти з міастенією та іншими формами нервово-м’язо= вих захворювань показали значну підвищену чутливість до недеполяризуючих міорелаксантів. Цим пацієнтам рекомендується початкова доза не більше 0,02 = мг/кг.

Серйозні порушення кислотно-основного та/або сироваткового електролітного балансу можуть підвищити або знизити чутливість пацієнтів до міорелаксантів, які впливають на нервово-м’язову передачу.

Немає інформації про застосування цисатракурію новона= родженим віком до одного місяця, оскільки його дія не було вивчена у цій групі пацієнтів.

Дія цисатракурію не було вивчена у пацієнтів зі злоякісною гіпертермією в анамнезі. Дослідження на чутливих до злоякісної гіпертермії свинях показали, що цисатракурій не викликає цей синдром.<= /o:p>

Не було проведено досліджень цисатракурію у пацієнтів= при операціях з індукованою гіпотермією (від 25 до 28 °C). Як і при застосуванні інших міорелаксантів, можна очікувати, що швидкість інфузії, необхідна для підтримки адекватної міорелаксації у цих умовах, буде значно знижена.<= /o:p>

Дія цисатракурію не було вивчена у пацієнтів з опікам= и, однак, як і при застосуванні інших недеполяризуючих міорелаксантів, при введенні цисатракурію цим пацієнтам слід враховувати можливість збільшення необхідної дози і скорочення тривалості дії лікарського засобу.<= /span>

Цисатракурій Калцекс є гіпотонічним розчином, тому йо= го не слід вводити в одній інфузійній лінії з переливанням крові.

Пацієнти ВІТ

При введенні високих доз цього лікарського засобу лаб= ораторним тваринам метаболіт цисатракурію та атракурію, лауданозин, асоціюється з тимчасовою гіпотензією, а у деяких видів – зі збудливою дією на мозок. У найбільш чутливих видів тварин ці ефекти виникали при концентраціях лаудано= зину в плазмі крові, аналогічних тим, які спостерігалися у деяких пацієнтів ВІТ після тривалої інфузії атракурію.

Оскільки при застосуванні цисатракурію швидкість інфу= зії нижче, концентрація лауданозину в плазмі крові становить приблизно третину = від концентрації, що спостерігається після інфузії атракурію.=

Були поодинокі повідомлення про судоми у пацієнтів ВІ= Т, які отримували атракурій та інші лікарські засоби. У цих пацієнтів зазвичай були один або кілька медичних станів, що призводили до судом (наприклад, черепно-мозкова травма, гіпоксична енцефалопатія, набряк мозку, вірусний енцефаліт, уремія). Причинно-наслідковий зв’язок із лауданозином не встановлени= й.

Зас= тосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітн= ість

Адекватних даних про застосування цисатракурію вагітним немає. Дослідження на тваринах недостатні щодо впливу на вагітність, ембріональний розвиток/розви= ток плода, пологи і постнатальний розвиток. Потенційний ризик для людини невідомий.

Цисатракурій Калцекс не слід застосовувати під час вагітності.

Період годуван= ня груддю

Невідомо, чи виділяється цисатрак= урію бесилат або його метаболіти в материнське молоко у людини.

Неможливо виключити ризик для дитин= и, яку годують груддю. Однак через короткий період напіввиведення не слід очікувати впли= ву на дитину, яку годують груддю, якщо мати відновить годування груддю після того, як дія речовини зникне. В якості запобіжного заходу год= ування груддю слід припинити під час лікування, а також рекомендується утриматися = від наступного годування груддю протягом п’яти періодів напіввиведення цисатракурію, тобто приблизно протягом 3 годин після останньої дози або закінчення інфузії цисатракурію.

Фертил= ьність

Дослідження фертильності не проводилися.

Зда= тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Це застереження не стосується застосування лікарського засобу Цисатракурію Калцекс. Цисатракурій завжди застосовують у поєднанні зі загальною анестезією, тому в даному випадку застосовуют= ься звичайні запобіжні заходи, пов’язані із виконанням завдань після загальної анестезії.

=

Спосіб застосування та дози.

Застосовують внутрішньовенно.
Цисатракурій повинен застосовуватися тільки під наглядом анестезіологів або інших лікарів, які знайомі з використанням і ді= єю міорелаксантів. Повинні бути доступні засоби для інтубації трахеї, а також = для підтримки вентиляції легенів і адекватної артеріальної оксигенації.

Цисатракурій Калцекс не слід змішувати в одному і тому ж шприці або вводити одночасно через одну і ту ж голку з емульсією пропофолу для ін’єкцій, або з лужними розчинами, такими як тіопентал натрію (див. розділ «Несумісність»).

Цисатракурій Калцекс не містить антимікробний консервант, тому призначений для застосування тільки одному пацієнтові.

Порада з контролю

Як і в разі застосування інших міорелаксантів, під час застосування цисатракурію рекомендується проводити моніторинг нейром’яз= ової функції, щоб підібрати індивідуальне дозування.

Дозування

• Використання у вигляді внутрішньовенної болюсно= ї ін’єкції.<= /p>
Дозування для дорослих

Інтубація трахеї

Рекомендована інтубаційна доза цисатракурію для дорослих становить 0,15 мг/кг маси тіла. Ця доза створювала хороші або відм= інні умови для інтубації трахеї через 120 секунд після введення цисатракурію піс= ля індукції анестезії пропофолом.

Більш високі дози скоротять час початку нервово-м= ’язової блокади.

У таблиці 2 наведені середні фармакодинамічні дан= і, коли цисатракурій вводили у дозах від 0,1 до 0,4 мг/кг маси тіла здоровим дорослим пацієнтам під час опіоїдної (тіопентал/фентаніл/мідазолам) анестез= ії чи анестезії пропофолом.

Таблиця 2

Середні фармакодинамічні = дані після введення різноманітних доз цисатракурію=

Початкова доза,

мг/кг
маси тіла

Попередній анест= етик

Час до 90 % супресії= T₁*, = хв

Час до максимальної супресії T₁*, = хв

Час до 25 %

спонта= ного відновлення T₁*,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:ES'> хв

0,1

Опіоїд

3,4

4,8

45

0,15

Пропоф= ол

2,6

3,5

55

0,2

Опіоїд=

2,4

2,9

65

0,4

Опіоїд=

1,5

1,9

91

*T1 Реакція м’язу = adductor pollicis на одиночний імпульс струму (сіпання), а також на перший компоне= нт послідовності з чотирьох імпульсів після супрамаксимальної електричної стимуляції ліктьового нерва.

Анестезія енфлураном або ізофлураном може збільши= ти клінічно ефективну тривалість початкової дози цисатракурію на 15 %.

Підтримування

Нервово-м’язову блокаду можна продовжити за допомогою підтримуючих доз цисатракурію. Доза 0,03 мг/кг маси тіла забезпечує приблиз= но 20 хвилин додаткової клінічно ефективної нервово-м’язової блокади під час анестезії опіоїдом або пропофолом.

Послідовні підтримуючі дози не призводять до наростаючого подовження дії.

Спонтанне відновлення

Після початку спонтанного відновлення нервово-м’язової блокади його швидк= ість не залежить від введеної дози цисатракурію. Під час анестезії опіоїдом або пропофолом середній час відновлення від 25 % до 75 % і від 5 % до 95 % становить приблизно 13 і 30 хвилин відповідно.

Оборотність

Нервово-м’язова блокада після введення цисатракурію легко оборотна при застосуванні стандартних доз антихолінестеразних засобів. Сере= дній час відновлення від 25 % до 75 % і до повного клінічного відновлення (співвідношення Т4: Т1 ≥0,7) становить приблизно 4 і 9 хвилин відпові= дно, після введення лікарського засобу для скасування блокуючого дії, в середньо= му при 10 % відновленні T1.

Дозування пацієнтам дитячого віку

Інтубація трахеї (педіатричні пацієнти віком від 1 місяця до 12 років= )

Як і у = дорослих, рекомендована для інтубації доза цисатракурію становить 0,15 мг/кг маси тіла, що вводит= ься швидко протягом 5 – 10 секунд.

Ця доза створює хороші або відмінні умови для інтубації трахеї через 120 секунд після введення цисатракурію. Фармакодинам= ічні дані для цієї дози представлені в таблицях 3-5.
Дію цисатракурію не було вивчено для інтубації тр= ахеї у педіатричних пацієнтів класу III-IV ASA (American Society of Anesthesiologists – Американське товариство анестезіологів). Є обмежені дан= і щодо застосування цисатракурію дітям віком до 2 років, які перенесли тривалу або серйозну операцію.

У педіатричних пацієнтів віком від 1 місяця до 12 років цисатракурій має коротшу клінічно ефективну тривалість і швидший проф= іль самовільного відновлення, порівняно з дорослими, при аналогічних умовах анестезії. Невеликі відмінності у фармакодинамічному профілі спостерігалися= у дітей віком від 1 до 11 місяців та у дітей віком від 1 до 12 років, які узагальнені в таблиці 3 і таблиці 4.

Таблиця 3

Д= іти віком від<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:ES'> 1 до 11 місяців

Доза цисатракурію,

мг/кг
маси тіла

Попередній анест= етик

Час до 90 % супресії= T₁*, = хв

Час до максимальної супресії T₁*, хв

Час до 25 %

спонта= ного відновлення T₁*, хв

0,15

Галота= н

1,4

2,0

52

0,15

Опіоїд

1,4

1,9

47

&nb= sp;

Таблиця 4

Д= іти віком від<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:ES'> 1 до 12 років

Доза цисатракурію,

мг/кг
маси тіла

Попередній анест= етик

Час до 90 % супресії= T₁*, хв =

Час до максимальної супресії T₁*, хв

Час до 25 %

спонта= ного відновлення T₁*, хв

0,15

Галота= н

2,3

3,0

43

0,15

Опіоїд

2,6

3,6

38

Якщо цисатракурій не потрібний<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:ES'> для інтубації: можна застосовува= ти дозу менше       0,15 мг/кг. Фармакодинамічні дані для доз 0,08 мг/= кг і 0,1 мг/кг для дітей віком від 2 до 12 років представлені в таблиці <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ES'>5.=

Таблиця 5

Д= іти віком від<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:ES'> 2 до 12 років<= /o:p>

Доза цисатракурію,

мг/кг
маси тіла

Попередній анест= етик

Час до 90 % супресії= T₁*, хв =

Час до максимальної супресії T₁*, хв

Час до 25 %

спонта= ного відновлення T₁*, хв

0,08

Галота= н

1,7

2,5

31

0,1

Опіоїд

1,7

2,8

28

Застосування цисатракурію після суксаметонію у ді= тей не вивчалось (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші = види взаємодії»).

Можна очікувати, що галотан продовжить клінічно ефективну тривалість дії дози цисатракурію до 20 %. Немає інформації про застосування цисатракурію дітям під час анестезії іншими галогенованими фторвуглецевими анестетиками, але можна очікувати, що ці лікарські засоби т= акож можуть продовжити клінічно ефективну тривалість дії дози цисатракурію.=

Підтримування (педіатричні пацієнти віком від 2 до 12 років)

Нервово-м’язову блокаду можна продовжити за допомогою підтримуючих доз цисатракурію.

У дітей віком від 2 до 12 років доза 0,02 мг/кг м= аса тіла забезпечує приблизно 9 хвилин додаткової клінічно ефективної нервово-м= ’язової блокади під час анестезії галотаном. Послідовні підтримуючі дози не призвод= ять до наростаючого подовження дії.

Недостатньо даних для складання конкретної рекоме= ндації щодо підтримуючого дозування дітям віком до 2 років. Однак дуже обмежені да= ні клінічних досліджень дітей віком до 2 років дають підстави припустити, що підтримуюча доза 0,03 мг/кг може продовжити клінічно ефективну нервово-м’яз= ову блокаду до 25 хвилин під час анестезії опіоїдом.

Спонтанне відновлення

Після початку спонтанного відновлення нервово-м’язової блокади, його швидкість не залежить від введеної дози цисатракурію. Під час анестезії опіоїдом або галотаном середній період відновлення від 25 % до 75 % і від 5= % до 95 % становить приблизно 11 і 28 хвилин відповідно.

Оборотність

Нервово-м’язова блокада після введення цисатракурію легко оборотна при застосуванні стандартних доз антихолінестеразних засобів. Сере= дній період відновлення від 25 % до 75 % і до повного клінічного відновлення (відношення T4: T1 ≥0,7), після введення лікарського засобу для скасування блокуючої дії, становить приблизно 2 і 5 хвилин відповідно, в середньому при 13 % відновлення T1.

• Застосування у вигляді внутрішньовенної інфузії=

Дозування дорослим і дітям віком від 2 до 12 років<= /i>

Підтримка нервово-м’язової блокади може бути досягнута шляхом інфузії Цисатракурію Калцекс.

Рекомендується початкова швидкість інфузії 3 мкг/= кг маси тіла/хв (0,18 мг/кг/год) для відновлення супресії T1 від 89 % до 99 % після появи ознак спонтанного відновлення. Після початкового періоду стабілізації міорелаксації швидкість від 1 до 2 мкг/кг маси тіла/хв (від 0,= 06 до 0,12 мг/кг/год) повинна бути достатньою для підтримки міорелаксації на ц= ьому рівні у більшості пацієнтів.

Може знадобитися зниження швидкості інфузії до 40= %, якщо цисатракурій вводиться під час анестезії ізофлураном або енфлураном (д= ив. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Швидкість інфузії буде залежати від концентрації цисатракурію в розчині для інфузії, бажаного рівня нервово-м’язової блокади= і маси тіла пацієнта. У таблиці 6 наведені рекомендації щодо застосування нерозбавленого розчину Цисатракурій Калцекс.

Таблиця 6

Швидкість введення розчину Ци= сатракурій Калцекс для інфузій

Маса ті<= span style=3D'font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",= serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:ES'>ла пац= ієнта, к= г

Доза (<= span style=3D'font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",= serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:ES;mso-bid= i-font-weight: bold'>мгк/= кг/= хв)

Швидкість інфузії

1,0

1,5

2,0

3,0

20

0,6

0,9

1,2

1,8

мл/год

70

2,1

3,2

4,2

6,3

мл/год<= /o:p>

100

3,0

4,5

6,0

9,0

мл/год<= /o:p>

Безперервна інфузія цисатракурію з постійною швидкістю не пов’язана з наростаючим збільшенням або зменшенням міорелаксації.

Після припинення інфузії спонтанне відновлення нервово-м’язової блокади відбувається зі швидкістю, порівнянною зі швидкістю після одноразового болюсного введення.

• Дозування пацієнтам ВІТ.

Цисатракурій може вводитися шляхом болюсної ін’кц= ії і/або інфузії дорослим пацієнтам ВІТ.

Початкова швидкість інфузії цисатракурію – 3 мкг/= кг (маса тіла)/хв (0,18 мг/кг/год) – рекомендується для дорослих пацієнтів ВІТ. Можуть бути великі відмінності між пацієнтами щодо величини дози, доза може= збільшуватися або знижуватися з часом. У клінічних дослідженнях середня швидкість інфузії складала 3 мкг/кг/хв [діапазон від 0,5 до 10,2 мкг/кг (маса тіла)/хв (від 0= ,03 до 0,6 мг/кг/год)].

Середній час до повного спонтанного відновлення п= ісля тривалої (до 6 днів) інфузії цисатракурію у пацієнтів ВІТ становив приблизн= о 50 хвилин.

Профіль відновлення після інфузій цисатракурію у пацієнтів ВІТ не залежить від тривалості інфузії.

Особливі групи пацієнтів

Дозування пацієнтам літнього віку

Літнім пацієнтам не потрібно змінювати дозування.= У цих пацієнтів цисатракурій має фармакодинамічний профіль, подібний зі спостережуваним у молодих дорослих пацієнтів, але, як і у випадку інших міорелаксантів, його дія може початися трохи пізніше.

Дозування пацієнтам із нирковою недостатністю
Пацієнтам із нирковою недостатністю не потрібно змінювати дозування. У цих пацієнтів цисатракурій має подібний фармакодинамічний профіль, який спостерігався у пацієнтів з нормальною функ= цією нирок, але його дія може початися трохи пізніше.

Дозування пацієнтам із порушеннями функції печінки<= /i>

Змін дозування не потрібно пацієнтам із терміналь= ною стадією захворювання печінки. У цих пацієнтів цисатракурій має подібний фармакодинамічний профіль, який спостерігався у пацієнтів з нормальною функ= цією печінки, але його дія може початися трохи швидше.

Дозування пацієнтам зі серцево-судинними захворюваннями

При введенні шляхом швидкої болюсної ін’єкції (бі= льше 5 – 10 секунд) дорослим пацієнтам зі серйозними серцево-судинними захворю= ваннями (Нью-Йоркська кардіологічна асоціація, клас I, III), які перенесли операцію= зі шунтування коронарної артерії (CABG – Coronary Artery Bypass Surgery), введ= ення цисатракурію не супроводжувалося клінічно значущою дією на серцево-судинну систему в будь-яких вивчених дозах (до 0,4 мг/кг включно (8 х ED95)). Проте існують обмежені дані щодо застосування доз понад 0,3 мг/кг для цієї групи пацієнтів.

Цисатракурій не вивчався у дітей, які перенесли операцію на серці.

Дозування новонародженим (віком до 1 місяця)

Застосування цисатракурію новонародженим не рекомендується, оскільки його застосування не було вивчено для цієї групи пацієнтів.

Вказівки до застосування

Лікарський засіб необхідно візуально перевірити п= еред застосуванням. Його не можна застосовувати, якщо є будь-які видимі ознаки погіршення якості (наприклад, наявність часток).

Як відкрити ампулу:<= /p>
1)&n= bsp;    Повернути ампулу кольоровою точкою до себе. Злегка постукати пальцем по верхній части= ні ампули, щоб розчин опустився в нижню частину ампули=

(Рис. 1).

2)&n= bsp;    Ампулу відкривати обома руками: утримуючи нижню частину ампули в одній руці, іншою рукою натиснути на верхню частину ампули в напрямку від кольорової точки (Рис. 2).

    Рис. 1                             Рис. 2 =

Розчин призначений тільки для одноразового застосування.

Лікарський засіб слід застосовувати відразу ж піс= ля розкриття ампули.

Розведений Цисатракурій Калцекс є фізично і хіміч= но стабільним протягом 24 годин при 2 – 8 °C і 25 °C у концентрації 0,1 мг/мл = при контакті з поліпропіленовими або полікарбонатними шприцами, поліетиленовими= або полівінілхлоридними (ПВХ) трубками і поліпропіленом або ПВХ інфузійними пакетами у таких інфузійних рідинах:

- розчин х= лориду натрію 9 мг/мл (0,9 %) для ін’єкцій;

- розчин г= люкози 50 мг/мл (5 %) для ін’єкцій;

- розчин х= лориду натрію 1,8 мг/мл (0,18 %) і розчин глюкози 40 мг/мл (4 %) для ін’єкцій;

- розчин х= лориду натрію 4,5 мг/мл (0,45 %) і розчин глюкози 25 мг/мл (2,5 %) для ін’єкцій.

Доведено, що цисатракурій сумісний з такими зазви= чай використовуваними періопераційними засобами при змішуванні в умовах, що імітують введення в поточну внутрішньовенну інфузію через Y-подібний порт д= ля ін’єкцій: альфентанілу гідрохлорид, дроперидол, фентанілу цитрат, мідазоламу гідрохлорид і суфентанілу цитрат.

Коли інші лікарські засоби вводяться через ту ж г= олку або канюлю, що і цисатракурій, рекомендується промивати їх достатнім обсягом рідини, що підходить для внутрішньовенного введення, наприклад розчином нат= рію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) для ін’єкцій.

Як і при застосуванні інших лікарських засобів, що вводяться внутрішньовенно, коли в якості місця ін’єкції обрана невелика вен= а, цисатракурій слід вводити через вену разом із рідиною, придатною для внутрішньовенного введення, наприклад із розчином натрію хлориду 9 мг/мл (0= ,9 %) для ін’єкцій.

Діти.
Лікарський засіб показаний для застосування під час хірургічних та інших процедур дітям віком від 1 місяця. Застосування цисатракурію дітям віком до 1 місяця не рекомендується, оскільки його застосування не було вивчено для цієї категор= ії пацієнтів.

=

Передозування.=

Симптоми і ознаки

Очікується, що основними симптомами передозування цисатракурію будуть тривалий параліч м'язів і його наслідки.

Лікування

Важливо підтримувати вентиляцію легенів і артеріальну оксигенацію, поки не відновит= ься адекватне спонтанне дихання. Буде потрібна повна седація, оскільки цисатракурій не порушує свідомість. Якщо є ознаки самовільного відновлення, воно може бути прискорене введенням антихолінестеразних засобів.

<= /b>

Побічні реакції.

Класифікаці= я побічних реакцій за частотою розвитку: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000= до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/100= 00).=

З боку імунної системи:

Дуже рідко

Анафілактична реакція, анафілакти= чний шок.

Анафілакт= ичні реакції різного ступеня тяжкості спостерігалися після введення міорелакса= нтів, включаючи анафілактичний шок. Дуже рі= дко тяжкі анафілактичні реакції були зареєстровані у пацієнтів, які отримували цисатракурій у поєднанні з одним або з декількома анестетиками.

З боку серця:

Часто

Брадика= рдія

З боку судинної системи:

Часто

Гіпотензія.

Нечасто

Почервоніння шкірних покривів.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки = та середостіння:

Нечасто

Бронхоспазм

З боку шкіри та підшкірних тканин:

Нечасто

Висипання

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин:

Дуже рідк= о

Міопатія, м’язова слабкість<= /o:p>

Були окремі повідомлення про розвиток = м’язової слабкості та/або міопатії після тривалого застосування міорелаксантів у тяжкохворих пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії. Більшість пацієнтів отримували супутні кортикостероїди. Про такі випадки рідко повідомлялося у = зв’язку із застосуванням цисатракурію, і причинно-наслідковий зв’язок не встановлений.

=

Термін придатності.

Нерозкриті ампули= : 18 місяців.

Термін придатності після розведе= ння=

Після розведення не зберігати в холодильнику.

Хімічна та фізична стабільність після розведення була продемонстрована протягом 24 год= ин при температурі 2 – 8 °C та 25 °C.

З мікробіологічної точки зору, якщо метод розкриття/розведення не виключає ри= зик мікробного забруднення, лікарський засіб слід застосовувати негайно. Якщо в= ін не застосовується негайно, то за час і умови зберігання до його застосування несе відповідальність користувач.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці= .

=

Умови зберігання.

Збе= рігати та транспортувати в холодильнику при температурі від 2 °C до 8 °С. Не заморожувати. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла.=

Збе= рігати в недоступному для дітей місці.

=

Несумісніст= ь.

Оскільки деградація цисатракурію бе= силату відбувається значно швидше у розчині Рінгера лактату з 5 % декстрозою та у розчині Рінгера лактату, ніж у інших розчинниках, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози»= , не рекомендується використовувати розчин Рінгера лактату з 5 % декстр= озою та розчин Рінгера лактату як розчинники для приготування Цисатракурію Калцекс, розчину для інфузій.

Оскільки цисатракурію бесилат стабільний тільки у кислих розчинах, його не слід змішувати в одному і тому ж шприці або вводити одночасно через одну і ту ж голку з лужними розчинами (наприклад, тіопенталом натрію). Він також несумісний з ін’єкційною емульсією кеторола= ку трометамолу або пропофолу.

Упаковка.

По 2,5 мл, 5 мл або 10 мл в ампулі із безкольорового скла І гідролітичного класу з маркувальними кільцями та з кр= апкою розламу.

По 5 ампул у контурній чарунковій упаковці із полівінілхлоридної плівки= .

По 1 кон= турній чарунковій <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:HU'>упаковці разом з інструкцією для медичного застосування в пачці з картону.

=

Категорія відпуску.

За рецептом.

<= /o:p>

Виробник.

Виробник, який відповідає за випуск серії:

АТ «Калцекс».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Крустпілс, 71Е, Рига, LV-1057, Латвія.

Заявник.

АТ «Калцекс».

Місцезнаходження заявника.

Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.

Параметр	Діапазон середніх значень
Кліренс	4,7 - 5,7 мл/хв/кг=
Об’єм розпо= ділу в стійкому стані	121 - 161 мл/кг
Період напіввиведення	22 - 29 хв

Початкова доза, мг/кг маси тіла	Попередній анест= етик	Час до 90 % супресії= T₁*, = хв	Час до максимальної супресії T₁*, = хв	Час до 25 % спонта= ного відновлення T₁*,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:ES'> хв
0,1	Опіоїд	3,4	4,8	45
0,15	Пропоф= ол	2,6	3,5	55
0,2	Опіоїд=	2,4	2,9	65
0,4	Опіоїд=	1,5	1,9	91

Маса ті<= span style=3D'font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",= serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:ES'>ла пац= ієнта, к= г	Доза (<= span style=3D'font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman",= serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:ES;mso-bid= i-font-weight: bold'>мгк/= кг/= хв)	Швидкість інфузії
1,0	1,5	2,0	3,0
20	0,6	0,9	1,2	1,8	мл/год
70	2,1	3,2	4,2	6,3	мл/год<= /o:p>
100	3,0	4,5	6,0	9,0	мл/год<= /o:p>

З боку імунної системи:
Дуже рідко	Анафілактична реакція, анафілакти= чний шок. Анафілакт= ичні реакції різного ступеня тяжкості спостерігалися після введення міорелакса= нтів, включаючи анафілактичний шок. Дуже рі= дко тяжкі анафілактичні реакції були зареєстровані у пацієнтів, які отримували цисатракурій у поєднанні з одним або з декількома анестетиками.
З боку серця:
Часто	Брадика= рдія
З боку судинної системи:
Часто	Гіпотензія.
Нечасто	Почервоніння шкірних покривів.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки = та середостіння:
Нечасто	Бронхоспазм
З боку шкіри та підшкірних тканин:
Нечасто	Висипання
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин:
Дуже рідк= о	Міопатія, м’язова слабкість<= /o:p>