ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарсько= го засобу

БЛАЗТЕР^® – H=

(BLAZTERE^® – = Н)

Склад:

діюча речовина: zoledronic acid;

5 мл концентрату містять золедронової кисло= ти моногідрату еквівалентно 4 мг золедронової кислоти;

1 мл концентрату містить 0,8 мг кислоти золедронової безводної;

допоміжні речовини: маніт (E 421), натрію цитрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська = форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий майже безбарвний розчин без видимих часток.

Фармакотерапевтична група. = Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТХМ05В А08.

= Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. =

Золедронова кислота належить до нового класу бісфосфонатів, що специфічним чином діють на кісткову тканину. Вона є одним= із найпотужніших серед відомих на сьогодні інгібіторів остеокластичної кістков= ої резорбції.

Селективна дія бісфосфонатів на кістки базується= на їхній високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, однак молекулярний механізм, що спричиняє інгібіцію остеокластичної активності, на сьогодні не з’ясований. Дослідження на тваринах встановили, що золедронова кислота інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток.

Крім інгібіції остеокластичної кісткової резорбц= ії, золедронова кислота чинить пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та раку молочної залози людини завдяки інгібіції проліферації кліти= н та індукції апоптозу. Це вказує на те, що золедронова кислота може мати антиметастатичні властивості.

= In vivo – інгібіц= ія остеокластної кісткової резорбції, яка діє на структуру мікрокристалічного матриксу кістки, що зменшує ріст пухлини, антиангіогенна дія (дія на судини= , що зменшує кровопостачання пухлини), протибольова дія.

= In vitro – інгібіц= ія остеобластної проліферації, цитостатична дія, проапоптостатична дія на пухл= инні клітини, синергічний цитостатичний ефект з іншими протипухлинними ліками, антиадгезивна та антиінвазивна дія.

Фармакокін= етика.

Дані з фармакокінетики при метастазах у кістці отримані після одноразової і повторних 5- і 15-хвилинних інфузій 2, 4, 8 і = 16мг золедронової кислоти 64 пацієнтам. Фармакокінетичні параметри не залежать від дози препарату.

Після початку інфузії золедронової кислоти плазм= ові концентрації препарату швидко збільшуються, досягаючи піка наприкінці інфуз= ії, далі відбувається швидке зменшення концентрації на 10 % від пікового значення після 4 годин і на < 1% від пікового значення після 24 год= ин з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0= ,1% від піка, до другої інфузії на 28-й день. Золедронова кислота, введена внутрішньовенно, виводиться нирками в 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з період= ом напіввиведення t_½α =3D 0,24 години і t_½&=
#946; =3D 1,87 години і тривала фаза з кінцевим періодом напіввиведення t_&fr=
ac12;γ =3D 146 годин. Не відзначено кумуляції препарату у плазмі при повторних вве= деннях кожні 28 днів. Золедронова кислота не піддається метаболізму і виводиться нирками у незміненому вигляді. Протягом перших 24 годин у сечі виявляється = 39± 16 % введеної дози. Решта препарату в основному зв’язується з кістковою тканин= ою. Потім поволі відбувається зворотне вивільнення золедронової кислоти з кістк= ової тканини у системний кровотік і її виведення нирками. Загальний кліренс препарату в організмі становить 5,04 ± 2,5 л/год і не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності і маси тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації золедронової кислоти на 30% наприкінці інфузії, але не впливає= на криву залежності концентрації від часу у плазмі крові (AUC).

Варіабельність фармакокінетичних параметрів золедронової кислоти у різних пацієнтів була високою, як і в інших бісфосфонатів.

Дані з фармакокінетики золедронової кислоти у пацієнтів з гіперкальціємією і печінковою недостатністю відсутні. За даними, отриманими in vitro, золедрон= ова| кислота не інгібує фермент Р450 людини і не піддається біотрансформації; за даними експериментальних досліджень, проведених на тваринах, з калом виводиться менше 3% введеної дози, що дає можливість припускати, що стан функції печінки суттєво не впливає на фармакокінетику золедронової кислоти.

Нирковий кліренс золедронової кислоти корелює із кліренсом креатиніну, нирковий кліренс становить 75 ± 33 % кліренсу креатин= іну, що досягав у середньому 84 ± 29 мл/хв (діапазон 22–143 мл/хв) у 64 онкологічних пацієнтів, включених у дослідження. У пацієнтів із клірен= сом креатиніну 20 мл/хв (гостра ниркова недостатність)= та 50 мл/хв (середня ниркова недостатність) відносний кліренс золедронової кислоти становить 37 % та 72 % відповідно. Однак дані з фармакокінетики у хворих із гострою нирковою недостатністю (< 30 мл= /хв) обмежені.

Виявлена низька спорідненість золедронової| кислоти з клітинними компонент= ами крові. Зв’язування з білками плазми крові низьке, незв’язана фракція – від 60 % при 2 нг/= мл до 77 % при 2000 нг/мл золедронової кислоти.

= Діти

Деякі фармакокінетичні дані щодо дітей з тяжкою формою порушення остеогенезу дають можливість припустити, що фармакокінетика золедронової кислоти у дітей віком від 3 до 17 років аналогічна такій у дорослих при застосуванні золедронової кислоти в еквівалентних дозах (мг/кг= ). Вік, маса, стать і кліренс креатиніну, як виявилося, не впливають на систем= ну експозицію золедронової кислоти.

Клінічні характеристики.

Показання.=

– Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовбура, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях.

– Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною.

=

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини (золедронової кислоти), інших бісфосфонатів або будь-яких допоміжних речовин, що входять = до складу лікарського засобу.

Вагітність або період годування груддю.

= Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза= ємодій.

Жодних клінічно значущих взаємодій при одночасно= му застосуванні золедронової кислоти та інших лікарських засобів, таких як протипухлинні препарати, діуретики, антибіотики, анальгетики, не відзначалося.

Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів і аміноглікозидів, оскільки вони мож= уть виявляти адитивний вплив, унаслідок чого рівень кальцію в сироватці крові м= оже залишатися зниженим довше, ніж потрібно. Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів і петльових діуретик= ів, оскільки вони можуть виявляти адитивний вплив, внаслідок чого може виникнути гіпокальціємія. Слід бути обережним, призначаючи Блазтер^®-Н та інші потенційно нефротоксичні препарати. Слід також мати= на увазі можливість розвитку гіпомагніємії протягом лікування.

У пацієнтів із множинною мієломою при внутрішньовенному введенні бісфосфонатів у комбінації з талідомідом клінічно значущих взаємодій не відмічено.

Повідомлялося про остеонекроз щелепи у пацієнтів, які отримують одночасне лікування золедроновою кислотою та антиангіогенними (зменшують кровопостачання пухлини) лікарськими засобами.=

Особливості застосування.=

Перед введенням препарату Блазтер^®-Н слід переконатися в достатній гідратації всіх пацієнтів, включаючи пацієнтів з легким і помірним порушенням функції нирок.

Слід уникати гіпергідратації у пацієнтів із ризи= ком розвитку серцевої недостатності.

Стандартні метаболічні показники, пов’язані з гіперкальціємією, такі як рівні кальцію, фосфатів і магнію, потрібно ретель= но перевірити після початку терапії препаратом Блазтер^®-Н. Як= що виникає гіпокальціємія, гіпофосфатемія або гіпомагніємія, може бути необхід= на короткочасна коригувальна терапія.

Неліковані пацієнти із гіперкальціємією зазвичай мають деякі порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг показників функції нирок.

Пацієнти, які одержують терапію препаратом Блазт= ер^®-Н, не повинні одночасно приймати інші препарати, що містять золендронову кислоту.

Пацієнти, які одержують терапію препаратом Блазт= ер^®-Н, також не повинні застосовувати будь-які інші бісфосфонати.=

Порушення функції нирок

Перед призначенням препарату Блазтер^®-Н хворим з гіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною,= на тлі порушення функції нирок слід оцінити стан хворого і зробити висновок про те, чи переважає потенційна користь від лікування над можливим ризиком.

Приймаючи рішення про лікування пацієнтів з метастазами в кістки з метою запобігання симптомам, пов’язаним із захворюваннями хребта, слід враховув= ати, що ефект від застосування препарату починає проявлятися через 2–3 місяці.

Були повідомлення щодо ниркових дисфункцій, пов’язаних із застосуванням бісфосфонатів. Фактори, які збільшують ризик порушення ниркової функції, включають: дегідратацію, вже наявне порушення функції нирок, багаторазові цикли лікування препаратом = Блазтер^®-Н або іншими бісфосфона= тами, а також застосування нефротоксичних засобів або проведення інфузії в коротш= ий термін, ніж було рекомендовано. Очікується, що при введенні препарату Блазтер^®-Н в дозі 4 мг протягом не менше 15 хв ризик зменшується. Випадки погіршення ниркових функцій, прогресування до ниркової недостатності та виникнення потреби в діалізі спостерігались у пацієнтів пі= сля введення початкової дози або однократної дози золедронової кислоти 4 м= г.

Підвищення рівня креатинін= у в сироватці спостерігається також у деяких пацієнтів, які постійно приймають препарат у рекомендованих дозах для запобігання виникненню симптомів, = пов’язаних із захворюваннями хребта, хоча це відбуває= ться досить рідко.

Перед прийомом кожної дози препарату Блазтер®-Н у пацієнтів необхідно оцінювати рівні креатиніну в сироватці крові. Пацієнтам із метастазами в кістки та жінкам у постменопаузному періо= ді на ранній стадії раку молочної залози під час лікування інгібіторами аромат= ази (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток при незначних або помірних поруше= ннях функції нирок рекомендуються нижчі дози Блазтер^®-Н (ди= в. таблицю у розділі «Спосіб застосування та дози»). Пацієнтам, у яких спостерігається погіршення ниркової функції під час лікування, прийом препа= рату можна відновлювати лише тоді, коли рівень креатиніну повернеться до початко= вого значення (можливе відхилення в межах 10 % початкової величини).= При поновленні терапії препарат Блазтер^®-Н застосовують у тій самій дозі, як і до тимчасового припинення.=

= = Через можливий вплив на функцію нирок, у зв’язку з відсутністю розгорнутих даних з клінічної безпеки щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (креатинін сироватки > 400 мкмоль/л, або > 4,5 мг/дл, у пацієнтів з гіперкальціємією, що інду= кована пухлиною; креатинін сироватки > 265 мкмоль/л, або > = 3 мг/дл, у пацієнтів з метастазами в кістки та у жінок у постменопаузальному періоді= на ранньою стадії раком молочної залози під час лікування інгібіторами аромата= зи (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток відповідно) і лише обмеженими фармакокінетичними даними щодо пацієнтів з тя= жкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) застосування препарату Блазтер^®-Н пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю не рекомендується.

Порушення функції печінки=

Відсутні певні рекомендації для пацієнтів з тяжк= ою печінковою недостатністю, оскільки клінічні дані обмежені.

Остеонекроз щелепи=

Повідомлялося про остеонекроз щелепи переважно в онкологічних пацієнтів, які одержували лікування, що включає бісфосфонати. Багато з цих пацієнтів отримували також хіміотерапію і кортикостероїди. Більшість зафіксованих випадків були пов’язані із стоматологічними процедур= ами, такими як видалення зуба. Багато хто з пацієнтів мав ознаки місцевої інфекц= ії, включаючи остеомієліт.

Початок лікування або новий к= урс лікування слід відкласти, якщо у пацієнтів наявні незагоєні відкриті уражен= ня м’яких тканин у порожнині рота, за винятком надзвичайних ситуацій. До почат= ку лікування бісфосфонатами у пацієнтів із супутніми факторами ризику рекомендується провести стоматологічний огляд з відповідним профілактичним стоматологічним лікуванням та індивідуальною оцінкою користі та ризику.

Для оцінки індивідуальних ризиків розвитку остеонекрозу щелепи необхідно враховувати такі фактори ризику:

- активність бісфосфонатів (більший ризик у разі застосування більш активних складових), спосіб введення (більший ризик у ра= зі парентерального введення) та кумулятивна доза;

- рак, супутні захворювання (наприклад анемія, коагулопатії, інфекція), паління;

- дентальні захворювання в анамнезі, недостатня гігієна порожнини рота, періодонтичні захворювання, інвазивні дентальні процедури та не припасований зубний протез.

До початку лікування бісфосфонатами потрібно проводити огляд порожнини рота з відповідною стоматологічною профілактикою.=

Під час терапії= цим пацієнтам по можливості слід уникати інвазивних стоматологічних процедур. Стоматологічна операція може погіршити стан пацієнтів, у яких під час терап= ії бісфосфонатами розвинувся остеонекроз щелепи. Відсутні дані відносно пацієн= тів, які потребують стоматологічних процедур, щоб припустити, знижує ризик розви= тку остеонекрозу щелепи припинення лік= ування бісфосфонатами чи ні. Режим лікування для пацієнтів, у яких виникає остеонекроз щелепи, має розроблятись в тісній співпраці з лікарем стоматоло= гом або хірургом-стоматологом, що має досвід лікування пацієнтів з остеонекрозом щелепи. Слід розглянути можливість тимчасової відміни золедронової кислоти = до нормалізації стану та максимального зменшення факторів ризику.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:Calibri;mso-fareast-language:EN-US'>Остеонекроз зовнішнього слухового проходу

Остеонекроз зовнішнього слухо= вого проходу спостерігався при прийомі бісфосфонатів, в основному під час тривал= ої терапії. Фактори ризику остеонекрозу зовнішнього слухового проходу включають використання стероїдів та хіміотерапію, а також місцеві фактори ризику, так= і як інфекції або травми. Можливість остеонекрозу зовнішнього слухового проходу = слід розглянути у пацієнтів, які отримують бісфосфонати та скаржаться на симптом= и з боку органів слуху, в тому числі на хронічні інфекції вуха.

Кістково-м’язовий біль

Під час постмаркетингових досліджень повідомляло= ся про сильний, іноді інвалідизуючий біль у кістках, суглобах та/або м’язах у пацієнтів, які застосовують бісфосфонати. Проте такі повідомлення були поодинокими. Час до появи симптомів варіював від одного дня до декількох місяців від початку лікування. У більшості пацієнтів після припинення лікув= ання зменшувалася вираженість симптомів. У даної категорії пацієнтів відзначали рецидив симптомів, якщо лікування відновлювали тим же лікарським засобом або іншим бісфосфонатом.

Атиповий перелом стегнової кістки

Атипові підвертлюгові і діафізарні переломи стегнової кістки були зареєстровані під час терапії бісфосфонатами, в першу чергу, у пацієнтів, які отримували тривале лікування остеопорозу. Такі поперечні або скіснопоперечні переломи можливі в будь-якому місці вздовж ст= егна від трохи нижче малого вертлюга до трохи вище надвиростків. Ці переломи виникають після мінімальної травми чи без неї, і деякі пацієнти відчувають = біль у стегні або паху, що часто асоціюється із рентгенологічними ознаками стрес-перелому, за кілька тижнів або місяців до виникнення повного перелому стегна. Переломи часто двосторонні, тому другу стегнову кістку потрібно обстежити у пацієнтів, які отримують бісфосфонатну терапію і які перенесли перелом стегнової кістки. Також повідомлялося про погане зрощення таких переломів. На підставі індивідуальної оцінки ризику і користі слід вирішити питання про припинення бісфосфонатної терапії для пацієнтів з підозрою на атипові переломи стегна.

Під час лікування бісфосфонатами пацієнтам потрі= бно повідомляти лікаря про будь-який біль у тазу, стегні або паху, а кожного пацієнта з такими симптомами потрібно обстежити на наявність неповного пере= лому стегнової кістки.

Гіпокальціємія=

Повідомлялось про гіпокальціємію у пацієнтів, що застосовували золедронову кислоту. Повідомлялось про випадки серцевих аритм= ій та неврологічні реакції (включаючи епілептичні напади, заціпеніння та тетан= ію), вторинні до тяжкої гіпокальціємії. Повідомлялось про випадки тяжких гіпокальціємій, що потребують госпіталізації. У деяких випадках гіпокальціє= мія може загрожувати життю.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказани= й в період вагітності і годування груддю.

Період вагітності

Нема достатніх даних п= ро застосування золедронової кислоти вагітним жінкам. Дослідження репродукції у тварин показали репродуктивну токсичність. Потенціальній ризик для людини невідомий.

Годування груддю

Невідомо, чи потрапляє золедронова кислота у грудне молоко.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Побічні реакції препарату, такі як запаморочення та сонливість, можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, тому необхідна обережність під час керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами в період застосування препарату Блазтер^®- Н.

Спосіб зас= тосування та дози.

Блазтер^®-Н повинні вводити тільки лікарі= , які мають досвід внутрішньовенного введення бісфосфонатів.

Перед введенням 4 мг концентрату Блазтер®-Н розводять у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду а= бо 5 % розчину глюкози. Готовий розчин для інфузій вводять у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії протягом щонайменше 15 хв.<= /p>
Концентрат Блазтер^®-Н не = можна змішувати з розчинами для інфузій, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, такими як лактатний розчин Рінгера, і необхідно вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії з використанням окремої інфузійної системи.

= Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякіс= ними новоутвореннями на пізніх стадіях

= Дорослі і пацієнти літнього віку

Рекомендована доза золедронової кислоти становит= ь 4 мг у вигляді інфузії кожні 3–4 тижні.

Пацієнтам також необхідно щоденно застосовувати препарати кальцію перорально у дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D.

Приймаючи рішення про лікування пацієнтів з метастатичним ураженням кісток для профілактики симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, слід враховувати, що початок ефекту від лікува= ння настає через 2–3 місяці.

= Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною<= /p>
= Дорослі і пацієнти літнього віку

При застосуванні препарату у зв’язку із гіперкальціємією (вміст кальцію в сироватці крові із коригуванням на альбум= ін ≥ 12,0 мг/дл, або 3,0 ммоль/л) рекомендоване одноразове введення 4 мг золедронової кислоти.

Порушення функції нирок<= /u>

= Гіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною

Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною, у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок, можливелише після ретельної оцінки ризи= ку застосування препарату та очікуваної користі. Клінічний досвід застосування= препарату пацієнтам із рівнем креатиніну в сироватці крові > 400 мкмоль/= л, або > 4,5 мг/дл, відсутній. Пацієнтам з гіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною, з рівнем креатиніну в сироватці крові <= 400 мкмоль/л, або < 4,5 мг/дл, корекція дози не потрібна.<= /p>
= Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякіс= ними новоутвореннями на пізніх стадіях

На початку лікування препаратом пацієнтів з множинною мієломою або метастатичним ураженням кісток внаслідок солідної пу= хлини слід визначити рівень креатиніну в сироватці крові і кліренс креатиніну. Кліренс креатиніну розраховується згідно з формулою Кокрофта–Голта заіз рівнем креатиніну в сироватці крові. Блазтер^®= -Н не рекомендується пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок до початку терапії (кліренс креатиніну &l= t; 30 мл/хв). Клінічні дослідження щодо застосування золедронової кислоти пацієнтам з із рівнем креатиніну в сироват= ці крові ≥ 265 мкмоль/л, або ≥ 3 мг/дл, не проводилися.

Пацієнтам з метастатичним ураженням кісток при порушенні функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості до початку терапії (кліренс креатиніну 30–60 мл/хв) рекомендуються такі дози препарату:

початковий рі= вень кліренсу креатиніну (мл/хв)

рекомендована доза препарату Блазтер^®-Н (мг)*

> 60<= /o:p>

4 мг золедрон= ової кислоти

50–60

3,5 мг золедронової кислоти *

40–49

3,3 мг золедронової кислоти *

30–39

3 мг золедрон= ової кислоти *

*Дози розраховані з допущенням задан= ої AUC =3D 0,66 мг•год/л (кліренс креатиніну 75 мл/хв). Для пацієнті= в з порушенням функції нирок передбачається зменшення дози до рівня, при якому досягається така ж AUC, як і в пацієнтів із кліренсом креатиніну 75 мл= /хв.

Після початку терапії рівень креатиніну в сирова= тці крові слід вимірювати перед введенням кожної дози Блазтер^®-Н. У разі порушення функції нирок лікування слід відмінити. Порушення функції нирок визначено таким чином:

– для пацієнтів з нормальним початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (= < 1,4 мг/дл, або < 124 мкмоль/л) – підвищення на 0,5 мг/дл, або 44= мкмоль/л;

– для пацієнтів зі зміненим початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (&= gt; 1,4 мг/дл, або > 124 мкмоль/л) – підвищення на 1 мг/дл, або 88&n= bsp;мкмоль/л.

Терапію препаратом Блазтер^®-Н слід відновлювати= лише після повернення рівня креатиніну до початкового рівня (можливе відхилення в межах 10 % початкової величини) в тій же дозі, що й до переривання лікування.

= Педіатричні популяції

Безпека та ефективність золедронової кислоти для дітей віком з 1 року до 17 років не з’ясована. Немає рекомендацій щодо спос= обу застосування для дітей.

Приготування доз препарату = Блазтер^®-Н

Для внутрішньовенного введення.

4 мг концентрату Блазтер^®-Н, що містить 4 мг золедронової кислоти,слід розвести у 100 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду або 5&= nbsp;% глюкози для внутрішньовенної інфузії.

Пацієнтам з порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості рекомендовані знижені дози препарату = Блазтер^®-Н.

Приготуван= ня знижених доз препарату Блазтер^®-Н=

Набрати відповідний об= ’єм концентрату:

– 4,4 мл відповідає 3,5 мг;=

– 4,1 мл відповідає 3,3 мг;=

– 3,8 мл відповідає 3 мг.

Перед введенням препарату Блазтер®-Н і після цього потрібно забезпечити достатню гідратацію пацієнта.

Діти.

Безпека та ефективність застосування золедронової кислоти дітям не встановлена.

= Передозування.

Клінічний досвід терапії гострого передозування золедроновою кислотою обмежений. Повідомлялося про помилкове застосування золедронової кислоти у дозі до 48 мг. Пацієнти, яким застосували дозу препарату, що перевищує рекомендовану, повинні знаходитися під постійним медичним наглядом, оскільки можливе порушення функції нирок (в т. ч. ниркова недостатність), зміна електролітного складу сироватки (в т. ч. концентрацій кальцію, фосфатів і магнію). При виникненні гіпокальціємії показано проведе= ння інфузії кальцію глюконату за клінічними показниками. Лікування симптоматичн= е.

=

= Побічні реакції.

Протягом трьох днів після застосування препарату зазвичай спостерігалися гострофазні реакції, симптоми яких включали біль у кістках, гарячку, слабкі= сть, артралгії, міальгії, озноб і артрити з набряками суглобів. Ці симптоми зазв= ичай зникають протягом декількох днів.

У разі застосування золедронової кислоти^{виявлено
такі важливі побічні реакції: порушення ниркової функції, некроз щелепи,
гострофазні реакції, гіпокальціємія, порушення зору, фібриляція передсердь,
анафілаксія,}інтерстиціальна хвороба легенів.

Інформація про частоту небажаних реакцій<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:RU'> ґрунтується головним чином на даних, отриманих п= ри проведенні тривалої терапії. Небажані реакції подібні до тих, про які повід= омлялося при застосуванні інших бісфосфонатів, і можуть розвиватися приблизно в трет= ини всіх пацієнтів.

Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <= 1/10), іноді (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, = < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (не можна оцінити виходячи з наявн= их даних).

З боку системи крові та лімфатичної системи: часто – а= немія; іноді – тромбоцитопенія, лейкопенія; рідко – панцитопенія.

З боку нервової системи: часто – головний біль; іноді= – парестезії, запаморочення, смакові розлади, гіпестезія, гіперестезія, тремо= р, сонливість; дуже рідко – епілептичні напади, заціпеніння та тетанія (вторин= на до гіпокальціємії).

З боку псих= іки: іноді – занепокоєність, розлади сну; рідко – сплутаність свідомості.

З боку орг= анів зору: часто – кон’юнктивіти; іноді – помутніння зору, склерит та запалення очниці; дуже рідко – увеїт, епісклери= т.

З боку шлунково-кишкового тракту:= часто – нудота, блювання, анорексія; іноді – діарея, запор, абдомінальний біль, дис= пепсія, стоматити, сухість у роті.

З боку дихальної системи: іноді – диспное, кашель, бронхоконстрикція, рідко – інтерстиціальна хвороба легенів.

З боку шкіри та підшкірних тканин: = іноді – свербіж, висипання (включаючи еритематозні та макулярні висипання), підвище= на пітливість.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини: часто – біль у кістках, міалгія, артралгія, генералізований біль; іноді – м’язові судоми, остеонекроз щелепи= ; дуже рідко – остеонекроз зовнішнього слухового проходу (несприятливі реакції, типові для бісфосфонатів).

З боку серцево-судинної системи:= іноді – артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, фібриляція передсердь; артеріальна гіпотензія, що спричинює синкопе та циркуляторний колапс; рідко= – брадикардія, дуже рідко – серцева аритмія (вторинна до гіпокальціємії).

= З боку нирок та сечостатевої системи: часто – н= иркові порушення; іноді – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія.

З боку іму= нної системи: іноді – реакції гіперчутливості; рід= ко – ангіоневротичний набряк.

Загальні порушення і реакції у місці введення препарату:= = часто – гарячка, грипоподібний стан (включаючи стомленість, озноб, нездужання і припливи); іноді – реакції у місці ін’єкції (включаючи біль, подразнення, припухлість, затвердіння), астенія, периферичний набряк, біль у грудях, збільшення маси тіла, анафілактичні реакції/шок, кропив’янка, рідко – артри= ти та набряки суглобів як симптоми гострофазової реакції.

Відхилення лабораторних показників: = дуже часто – гіпофосфатемія; часто – підвищення рівня креатиніну і сечовини в кр= ові, гіпокальціємія; іноді – гіпомагніємія, гіпокаліємія; рідко – гіперкаліємія, гіпернатріємія.

Порушення функції нирок <= /span>

При застосуванні золедронової кислоти повідомлял= ося про погіршення функції нирок. За даними з безпеки, отриманими у ході реєстраційних досліджень золедронової кислоти, яку застосовували для попередження небажаних явищ, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів з поширеними злоякісними захворюваннями, частота порушень функції нирок, які вважалися пов’язаними з препаратом Блазтер^®-Н, була такою: множинна мієлома – 3,2 %, рак простати – 3,1 %, рак молочної залози – 4,3 %, рак легень та інші солідні пухлини – 3,2 %. Фактори, що підвищують ризик порушення функції нирок, включають: дегідратац= ію, порушення функції нирок, багаторазові курси лікування золедроновою кислотою= або іншими бісфосфонатами, а також одночасне застосування інших нефротоксичних засобів або скорочення рекомендованого часу інфузії. Повідомлялося про випа= дки погіршення функції нирок, прогресування ниркової недостатності і виникнення необхідності проведення гемодіалізу при першому або одноразовому застосуван= ні золедронової кислоти у дозі 4 мг.

Остеонекроз щелепи=

Випадки остеонекрозу (в основному щелепи) спостерігались переважно у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримували золедронову кислоту. Багато хто з цих пацієнтів мав прояви місце= вої інфекції, включаючи остеомієліт. Більшість випадків були пов’язані зі стоматологічними процедурами, такими як видалення зуба. Остеонекроз щелепи = має багато встановлених факторів ризику, зокрема рак, супутня терапія (наприклад хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди) та супутні захворювання (наприклад анемія, коагулопатії, інфекції, захворювання ротової порожнини).=

Хоча причинно-наслідкового зв’язку не доведено, = цим пацієнтам рекомендовано уникати інвазивних стоматологічних процедур. <= /o:p>

Фібриляція передсердь

У пацієнток з постменопаузним остеопорозом, які отримували золедронову кислоту в дозі 5 мг, загальна частота розвитку фібриляції передсердь становила 2,5 % і 1,9 % у групі плацебо. Причина виникнення підвищеної частоти розвитку фібриляції передсердь невідо= ма.

Гострофазові реакції

Ці небажані реакції включають гарячку, міалгію, головний біль, біль у кінцівках, нудоту, блювання, діарею та артралгію, а т= акож артрит із асоційованим опуханням суглобів і можуть проявитися протягом перш= их 3 днів після інфузії золедронової кислоти. Зазначені реакції називають «грипоподібним» синдромом, або синдромом «після отримання препарату».<= /o:p>

Атипові переломи ст= егнової кістки

Протягом періоду постреєстраційного застосування золедронової кислоти рідко повідомлялося про такі реакції, як гострі підвертлюгові та діафізарні переломи стегнової кістки (небажана реакція на бісфосфонати).

Побічні реакції, зумовлені гіпокальц= іємією

Гіпокальціємія є значним ідентифікованим ризиком= при застосуванні золедронової кислоти за зареєстрованими показаннями. Дані клінічних та постмаркетингових досліджень свідчать про зв’язок між терапією золедроновою кислотою, гіпокальціємією та розвитком вторинних серцевих арит= мій. Крім того, є дані про зв’язок між гіпокальціємією та вторинними неврологічн= ими реакціями, включаючи епілептичні напади, заціпеніння та тетанію.=

= Термін придатності. 3 роки.

=

Умови зберігання.<= /b>

Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Після розведення в стерильному 0,9 % розчині натрію хло= риду або 5 % розчині глюкози препарат стабільний протягом 24 годин при температурі зберігання 2–8 °С.

Після асептичного розведення необхідно використати готовий препарат негайно.

=

= Несумісність.

Концентрат препарату <= /span>= Блазтер^®-Н підлягає розведенню у стерильному 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Концентрат Блазтер^®-Н не можна змішувати з розчинами для інфузій, що містять каль= цій або інші двовалентні катіони, такими як лактатний розчин Рінгера, і необхід= но вводити у вигляді одноразової інфузії з використанням окремої системи для інфузій.

Дослідження зі скляними флаконами, а також кількома типами інфузійних пакетів та інфузійних систем, виготовлених із полівінілхлориду, поліетилену та поліпропілену (попередньо заповнених 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози), показали відсутність несумісності з вищезазначеними пакувальними матеріалами.

Упаковка.

По 5 мл концентрату у флаконі, по 1 флакону в картонній коробці.

=

Категорія відпуску. = За рецептом.

Виробник.

Гетеро Лабз Лімітед/ Hetero Labs Limited.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Юніт-VI, ТСІІС, Формулейшен СЕЗ, Сі № 410 і 411, Полепаллі Віледж, Джадчерла Манд= ал, Махабубнагар-Дістрікт, Телангана, Пін-509301, Індія / Unit-= VI, TSIIC, Formulation SEZ, Sy No. 410 & 411, Polepally Villag= e, Jadcherla Mandal, Mahaboobnagar-District, Telangana, Pin-509301, India.

початковий рі= вень кліренсу креатиніну (мл/хв)	рекомендована доза препарату Блазтер^®-Н (мг)*
> 60<= /o:p>	4 мг золедрон= ової кислоти
50–60	3,5 мг золедронової кислоти *
40–49	3,3 мг золедронової кислоти *
30–39	3 мг золедрон= ової кислоти *