ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосув= ання лікарського засобу

ПРОЗЕРИН

(PROZERI= N)

Склад:=

діюча речовина: = neostig= mine;

1 мл розчину містить прозерину у перерахуванні на 100 % речовину 0,5 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості:= прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група.

Антихолінестеразні засоби. Код АТХ N07А А01.=

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Прозерин – синтетичний блокатор холінестерази оборотної дії. Має високу спорідненість з ацетилхолінестеразою, що обумовле= на його структурною тотожністю з ацетилхоліном. Як і ацетилхолін, прозерин спочатку взаємодіє з каталітичним центром холінестерази, але надалі, на від= міну від ацетилхоліну, він утворює за рахунок своєї карбамінової групи стабільну сполуку з ферментом. Фермент тимчасово (від декількох хвилин до декількох годин) втрачає свою специфічну активність. По закінченні цього часу внаслід= ок повільного гідролізу прозерину холінестераза звільняється від блокатора і відновлює свою активність. Така дія прозерину призводить до накопичення і посилення дії ацетилхоліну у холінергічних синапсах. Прозерин чинить вираже= ну мускаринову та нікотинову дію, здатний напряму збудливо впливати на скелетні м’язи. Призводить до зниження частоти серцевих скорочень, підвищує секрецію екскреторних залоз (слинних, бронхіальних, потових та травного тракту) і сп= рияє розвитку гіперсалівації, бронхореї, підвищенню кислотності шлункового соку, звужує зіницю, спричиняє спазм акомодації, знижує внутрішньоочний тиск, підсилює тонус гладкої мускулатури кишечнику (підсилює перистальтику та розслаблює сфінктери) і сечового міхура, викликає спазм бронхів, тонізує скелетну мускулатуру.

Фармакокінетика.

Біодоступність при парентеральному введенні висока: 0,5 мг прозерину, введеного парентерально, відповідає 15 мг, прийнятим всередину.= При збільшенні дози препарату біодоступність зростає. При внутрішньом’язовому введенні час досягнення максимальної концентрації у крові становить 30 хв. Зв’язок з білками (альбуміном) плазми – 15–25 %. Період напіввиведення (Т_1/2) при внутрішньом’язовому введенні – 51–90 хв, при внутрішньовенному введенні – 53 хв. Метаболізується двома шляхами: за рахунок гідролізу у місці з’єднання з холінестеразою та мікросомальними ферментами печінки. У печінці утворюються неактивні метаболіти. 80 % введеної дози виводиться нирками протягом 24 год= ин (з них 50 % – у незміненому стані і 30 % – у вигляді метаболітів).
=

Клінічні характеристики.

Показання.

Міастенія, гостра міастенічна криза. Рухові порушення після травми мозку. Паралічі. Відновний період після перенесеного менінгіту, поліомієліту, енцефаліту. Неврит, атрофія зорового нерва. Атонія кишечнику, атонія сечового міхура. Усунення залишкових явищ після блокади нервово-м’язової передачі недеполяризуючими міорелаксантами.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речов= ини або до інших компонентів препарату. Епілепсія, гіперкінези, ваготомія, ішемічна хвороба серця, стенокардія, аритмії, брадикардія, бронхіальна астма, вираже= ний атеросклероз, тиреотоксикоз, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої ки= шки, перитоніт, механічна обструкція шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів, гіпертрофія передміхурової залози, що супроводжується утрудненим сечовипусканням, гострий період інфекційного захворювання, інтоксикації у р= ізко ослаблених дітей. Одночасне застосування із деполяризуючими міорелаксантами= .

Взаємодія з іншими лік= арськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні препарату з іншими лікарськими засобами можливе:=

з препаратами для місцевої анестезії та деякими загальними анестетиками, антиаритмічними препаратами, органічними нітратами, трициклічними антидепресантами, протиепілептичними засобами, протипаркінсонічними засобам= и, гуанетидином – зниження ефективності прозерину;

з м-холіноблокаторами – послаблення м-холіномімети= чних ефектів прозерину;

з деполяризуючими міорелаксантами – подовження та посилення дії останніх;<= /i>

з антидеполяризуючими міорелаксантами – послабленн= я дії останніх. Прозерин застосовується як антидот при передозуванні антидеполяризуючими міорелаксантами;

з іншими антихолінестеразними препаратами – посиле= ння токсичності;<= /p>
з м-холіноміметиками – порушення функції травного тракту, токсичний вплив на нервову систему;

з β-адреноблокаторами – посилення брадикардії= ;

з ефедрином – потенціювання дії прозерину.<= /p>
З обережністю призначають одночасно з неоміцином, стрептоміцином, канаміцином.

При міастенії призначають у поєднанн= і з антагоністами альдостерону, глюкокортикостероїдами та анаболічними гормонам= и.

Особливості застосування.

Потрібно з обережністю визначати дози препарату з урахуванням можливої високої індивідуальної чутливості до нього= .

З обережністю застосовують при артер= іальній гіпотензії, порушенні серцевого ритму, особливо при брадикардії, при переважанні тонусу n. vagus, гіпертиреоїдизмі, хворобі Аддісона, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки при застосуванні антихолінергічних засобів, дітям, які хворіють на міастенію і застосовують антибактеріальні препарати з антидеполяризуючим ефектом (неоміцин, стрептоміцин, канаміцин), місцеві і загальні анестетики, протиаритмічні препарати, які порушують холі= нергічну передачу.

При парентеральному введенні великих= доз необхідне (попереднє або одночасне) призначення атропіну.

З обережністю препарат застосовувати= хворим літнього віку.

При виникненні під час лікування міастенічного (при недостатній терапевтичній дозі) або холінергічного (внаслідок передозування) кризу подальше застосування препарату вимагає ретельної диференціальної діагностики через схожу симптоматику.

Перед медичним або стоматологічним лікуванням, хірургічним втручанням необхідно повідомити лікаря про прийом прозерину.

З особливою обережністю слід признач= ати лікарський засіб хворим після операцій на кишечнику та сечовому міхурі, хво= рим на паркінсонізм.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Строго контрольованих досліджень щодо застос= ування препарату вагітним жінкам не проводилося. Застосування можливе тільки у раз= і, коли користь для матері перевищує можливий ризик для плода. При необхідності застосування прозерину слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.=

У період лікування забороняється керувати автотранспортом та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльнос= ті, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакц= ій.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Препарат застосовувати підшкірно у д= озі 0,5–2 мг (1–4 мл) 1–2 рази на добу. Максимальна разова доза для дорослих – 2 мг, добова – 6 мг. Тривалість курсу лікування (крім міастенії, міастенічного кризу, післяопераційної атонії кишечнику та сечового міхура, передозування міорелаксантами) – 25–30 днів. У разі необхідності призначати повторний курс через 3–4 тижні. Більшу частину загальної добової дози застосовують у денний час, коли хворий найбільш втомлений.

Міастенія. Препарат застосовувати підшкірно або внутрішньом’язово у дозі 0,5 мг (1 мл)= на добу. Курс лікування тривалий, зі зміною шляхів введення.

Міастенічний криз (із утрудненням= дихання і ковтання). Препарат застосовувати внутрішньове= нно у дозі 0,25–0,5 мг (0,5–1 мл), надалі підшкірно, з невеликими інтервалами.

Післяопераційна атонія кишечнику = та сечового міхура, профілактика, у т. ч. післяопераційної затримки сечі. Препарат застосовувати підшкірно або внутрішньом’язово у дозі 0,= 25 мг (0,5 мл) якомога раніше після операції і повторно кожні 4–6 годин протягом = 3–4 днів.

Як антидот при передозуванні міорелаксантами (після попереднього введення атропіну сульфату у дозі 0,6–1,2 мг внутрішньовенно, до збільшення частоти пульсу до 80 уд/хв). Препарат вводити внутрішньовенно повільно у дозі 0,5–2 мг через = 0,5–2 хв. У разі необхідності ін’єкції повторити= (у т. ч. ін’єкції атропіну у разі брадикардії), загальна доза – не більше 5–6 мг (10–12 мл) протягом = 20–30 хв. Під час процедури забезпечити штучну вентиляцію легень.

Діти (тільки в умовах стаціона= ру).

Міастенія gravis.=

Новонароджені. На початковому етапі препарат призначати у дозі 0,1 мг у вигляді ін’єкцій внутрішньом’язово. Після цього дозу підбирати індивідуально, зазвичай 0,05–= 0,25 мг або 0,03 мг/кг маси тіла препарату внутрішньом’язово кожні 2–4 години. Через особливий характер захворювання д= ля новонароджених добову дозу препарату можна зменшити навіть до повного скасування.
Діти віком до 12 років. У разі необхідності препарат призначати у дозі 0,2–0,= 5 мг у вигляді ін’єкцій. Дозування препарату потрібно скоригувати відповідно до реакції пацієнта.

Як антидот при передозуванні міорелаксантами (після попереднього введення атропіну сульфату у дозі 0,02–= 0,03 мг/кг маси тіла внутрішньовенно, до збільшення частоти пульсу до 80 уд/хв).= Препарат вводити внутрішньовенно повільно у дозі 0,05–0,07 мг/кг= маси тіла протягом 1 хв. Максимальна рекомендована доза для дітей становить 2,5 = мг.

Інші показання. Препарат призначати у дозі 0,125–1 мг у вигляді ін’єкцій. Дозу можна змінювати відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.

Діти.

Препарат можна застосовувати дітям лише в ум= овах стаціонару.

Передозування.

Симптоми, пов’язані з перезбудженням холінорецепторів (холінергічний криз): тахікардія, брадикардія, гіперсаліва= ція, утруднене ковтання, міоз, бронхоспазм, утруднене дихання, нудота, блювання, посилення перистальтики, діарея, почастішання сечовипускання, порушення координації, посмикування м’язів язика і скелетної мускулатури, холодний пі= т, поступовий розвиток загальної слабкості, параліч, зниження артеріального ти= ску, тривога, паніка. Дуже високі дози можуть викликати ажитацію, нетерплячість. Летальний наслідок може настати через зупинку серця або пара= ліч дихання, набряк легень. У хворих на міастенію gravis, у яких більш можливе передозування, посмикування м’язів та парасимпатоміметичні ефекти можуть бу= ти відсутні або слабко виражені, що ускладнює диференційну діагностику передозування з міастенічним кризом.

Лікування: зменшення дози або відміна введення препарату. У= разі необхідності вводити атропін (1 мл 0,1&nb= sp;% розчину), метацин. Подальше лікування симптоматичне.

Побічні реакції. =

З боку серцево-судинної системи: аритмія, бради- або тахікардія, атріовентрикулярна блокада, вузловий ритм, неспецифічні зміни н= а ЕКГ, зупинка серця, зниження артеріального тиску (переважно при парентеральному введенні).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, непритомність, слабкість, сонливість, тремор, судоми, спазми і посмикування скелетної мускулатури, включаючи м’язи язика та гортані, оніміння ніг, дизартрія.
З боку органів зору: міоз, порушення зору.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, пригнічення дихання, аж до зупинки, бронхоспазм, посиле= ння бронхіальної секреції.

З боку травного тракту: гіперсалівація, спастичне скоро= чення і посилення перистальтики кишечнику, нудота, блювання, метеоризм, діарея, мимовільне випорожнення.=

З боку сечовидільної системи: часте сечовипускання, мимовільне сечовипускання.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включа= ючи висипання, свербіж, гіперемія, кропив’янка, алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок.

Загальні розлади та реакції у місці введення: посилення потовиділення, відчуття жару, сльозотеча, артралгія, реакції в місці введен= ня, включаючи гіперемію, свербіж, набряк шкіри.

Для усунення побічних явищ слід змен= шити дозу препарату або припинити його застосування. У разі необхідності вводити атропін, метацин та інші холінолітичні засоби.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при темпер= атурі не вище 25 ^оС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

=

Несумісність. Прозерин не слід змішувати в одном= у шприці з лужними розчинами та окислювачами, оскільки це призводить до його руйнува= ння.

Упаковка.

По 1 мл в ампулі; по 10 ампул= у коробці.

По 1 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у коробці.

По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері; по 1 блістеру у коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

=

Виробник.<= /b>

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підпри= ємство «Здоров’я н= ароду».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 61002, Харківська об= л., місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 41.