ІНСТРУКЦ= ІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Меропене= м-Дарниця

(Meropen= em-Darnitsa)

Склад:

діюча речовина: meropenem trihydrate;

1 флакон містить меропенему тригідрату 1140 мг, що еквівалентно меропенему 1000 мг;

допоміжна речовина: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU;mso-bidi-= font-style: italic'>натрію карбонат.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій та інф= узій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до світло-жовтого кольору.

&nb= sp;

= Фармакотерапевтична група. = Протимікробні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибактеріальні засоби. Карбапенеми. Меропенем. Код АТХ J01D H02.

&nb= sp;

Фармакологічні властивості.<= /b>

Фармакод= инаміка.

Меропенем чинить бактерицидну дію шляхом інгібування синтезу стінок бактеріальних клітин у грампозитивних і грамнегативних бактерій шляхом зв’язування з білками, що зв’язують пеніцилін (PBP).

Як і в інших бета-лактамних антибактеріальних засобів, показники часу, = при яких концентрації меропенему перевищували мінімальні інгібувальні концентра= ції (МІК) (Т > МІК), вказували на високий ступінь кореляції з ефективністю. На доклінічних моделях меропенем продемонстрував активність п= ри концентраціях у плазмі крові, що перевищували МІК для інфікуючих мікроорганізмів приблизно на 40 % в інтервалі дозування. Це цільове значення не було встановлено клінічно.

Бактеріальна резистентність до меропенему може виникнути у результаті: = (1) зниження проникності зовнішньої мембрани грамнегативних бактерій (у зв’язку= зі зниженням продукування поринів), (2) зниження спорідненості з цільовими PBP, (3) підвищення експресії компонентів ефлюксного насоса та (4) продукування бета-лактамаз, які можуть гідролізувати карбапенеми.

У Європейському Союзі були зареєстровані вогнища інфекції, спричинені бактеріями, стійкими до карбапенемів.

Перехресна резистентність між меропенемом і лікарськими засобами, що належать до класів хінолонів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів,= з урахуванням цільових мікроорганізмів відсутня. Однак бактерії можуть проявл= яти резистентність до більш ніж одного класу антибактеріальних препаратів у випадку, коли залучений до дії механізм включає непроникність мембрани кліт= ин та/або присутність ефлюксного насоса (насосів).

Нижче наведені граничні значення МІК, що були визначені у ході клінічних досліджень Європейським комітетом з визначення чутливості до протимікробних препаратів (EUCAST).

Мікроорганізм

Чутливий (S) (мг/л)

Резистентний (R) (мг/л)

Entero= bacteriaceae<= /o:p>
≤ 2
> 8

Види Pseudomonas
≤ 2
> 8

Види Acinetobacter

≤ 2

> 8

Strept= ococcus, групи А, В, C, G
Примітка 6
Примітка 6

Strept= ococcus pneumoniae¹
≤ 2
> 2

Інші стрептококи²
≤ 2
> 2

Види Enterococcus
–
–

Види Staphylococcus
Примітка 3
Примітка 3

Haemop= hilus influenzae^1,2 та Моraxella catarrhalis²

≤ 2

> 2

Neisse= ria meningitidis^2,4
≤ 0,25
> 0,25

Грампозитивні анаероби, крім Clo= stridium difficile
≤ 2
> 8

Грамнегативні анаероби
≤ 2
> 8

Listeria monocytogenes
≤ 0,25<= /o:p>
> 0,25<= /o:p>

Граничні значення, не пов’язані з видами мікроорганізмів⁵
≤ 2
> 8

¹Граничні значення меропенему для Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenzae при менінгіті становлять 0,25/л мг/л (чутливі) і 1 мг/л (резистентні).

²Штами мікроорганізмів зі значеннями МІК, вищими за граничні значення S/R, є дуже рідкісними або про них на цей час не повідомлялося. Аналізи щодо ідентифікації та протимікробної чутливості стос= овно будь-якого такого ізоляту необхідно повторити, і якщо результат підтверджується, ізолят направляється до експертної лабораторії. До того ча= су, поки є дані про клінічну відповідь для верифікованих ізолятів з МІК, вищими= за поточні граничні значення резистентності, ізоляти мають реєструватися як стійкі.

³Чутливість стафілококів до карбапен= емів прогнозується, виходячи з даних чутливості до цефоксит= ину.

⁴Граничні значення стосуються тільки менінгіту.

⁵Граничні значення, не пов’язані з видами мікроорганізмів, були визначені в основному, виходячи з даних фармакокінетики/фармакодинаміки, і не залежать від розподілу МІК окре= мих видів. Вони призначені для використання стосовно видів, не зазначених у таб= лиці та примітках. Граничні значення, не пов’язані з видами, базуються на таких дозах: граничні значення EUCAST застосовуються до меропенему по 1000 мг 3 рази на добу внутрішньовенно протягом 30 хвилин як найнижчої дози. Розглядалися дози по 2 г 3 рази на добу при важких інфекціях і при проміжних/резистентних граничних значеннях.

⁶Бета-лак= тамна чутливість стрептококових груп A, B, C і G прогнозується, виходячи з чутлив= ості до пеніциліну.

«–» Проведення аналізу щодо визначення чутливості не рекомендується, оскільки вид є поганою мішенню для проведення лікування лікарським засобом. Ізоляти можуть бути визначені як резистентні без попереднього тестування. <= o:p>

Поширеність набутої резистентності окремих в= идів може змінюватися географічно та у часі, тому бажано спиратися на місцеву інформацію стосовно резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності, коли рівень поширеності резистентності мікроорганізмів на місцевому рівні є таким, що користь від застосування лікарського засобу, принаймні стосовно деяких видів інфекцій, викликає сумн= іви, слід звернутися за консультацією до експерта.

Нижче перераховуються патогенні мікроорганіз= ми, виходячи з клінічного досвіду і терапевтичних протоколів лікування захворюв= ань.

Зазвичай чутливі види

Грампозитивні аероби

Enterococcus faecalis⁷

Staphylococcus aureus (метицилінчутливий)⁸

Види Staphylococcus (метицилінчутливи= й), зокрема Staphylococcus epidermidis

Streptococcus agalactiae (груп= а В)

Група Streptococcus milleri (S. anginosus, S. constellatus та S. intermedius)

Streptococcus pneumoniae

Streptococcus pyogenes (груп= а А)

Грамнегативні аероби

Citrobacter freundii

Citrobacter koseri

Enterobacter aerogenes

Enterobacter cloacae

Escherichia coli

Haemophilus influenzae

Klebsiella oxytoca

Klebsiella pneumoniae

Morganella morganii

Neisseria meningitides

Proteus mirabilis

Proteus vulgaris

Serratia marcescens

Грампозитивні анаероби

Clostridium perfringens

Peptonip= hilus asac= charolyticus

Види Peptostreptococcus (зокрема P= . micros, P. anaerobius, P. magnus)

Грамнегативні анаероби

Bacteroi= des caccae

Група Bacteroides fragilis

Prevotella bivia

Prevotella disiens

Види, які можуть набувати резистентності

Грампозитивні аероби

Enterococcus faecium^7,9

Грамнегативні аероби

Види Acinetobacter Burkholderia cepacia

Pseudomonas aeruginosa

Природно резистентні мікроорганізми

Грамнегативні аероби

Stenotrophomonas maltophilia

Види Legionella =

Інші мікроорганізми

Chlamydo= phila pneumoniae

Chlamydo= phila psittaci

Coxiella burnetii

Mycoplas= ma pneumoniae

⁷Види, які виявили природну проміжну чутливість.

⁸Усі метицилінрезистентні стафілококи є резистентни= ми до меропенему.

⁹Показник резистентності > 50 % в одній або кількох країнах ЄС. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:9.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Сап і меліоїдоз: використання меропенему у людей базується на даних чутливості до B.= mallei і B. pseudomallei in vitro і на обмежених даних щодо людей. Лікарі повинні спиратися на національні та/або міжнародні консенсусні документи, що стосую= ться лікування сапу і меліоїдозу.

Фармакокінетика.

У здорових людей середній період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 1 годину; середній об’єм розподілу становить приблизно 0,25 л/кг (11‒27 л); середній кліренс становить 287 мл= /хв при застосуванні препарату у дозі 250 мг, зі зниженням кліренсу до 205 мл/хв при застосуванні препарату у дозі 2 г. При застосуванні препарату у дозах 500, 1000 і 2000 мг, що вводили у вигляді інфузії протягом 30 хвилин, середні значення C_maxвідповідно станов= или приблизно 23, 49 і 115 мкг/мл; відповідні значення AUC становили 39,3, 62,3 і 153 мкг×год/мл. Після проведення інфузії протягом 5 хвилин значення C_max становлять 52 і 112 мкг/мл при введенні препа= рату у дозах 500 і 1000 мг відповідно. При введенні кількох доз препарату к= ожні 8 годин пацієнтам з нормальною функцією нирок накопичення меропенему не спостерігалося.

У ході проведення дослідження з участю 12 пацієнтів, яким вводили меропенем у дозі 1000 мг кожні 8 годин після проведення хірургічн= ої операції з приводу інтраабдомінальних інфекцій, C_max і період напіввиведення відповідали таким показникам у здорових людей, але об’єм розподілу був більший (27 л).

Розподіл

Середнє значення зв’язування меропенему з білками плазми крові становило приблизно 2 % і не залежало від концентрації препарату. Після швидкого введення препарату (5 хвилин або менше) фармакокінетика є біекспоненціальною, але це є набагато менш очевидним після 30-хвилинної інфузії. Було виявлено, що меропенем добре проникає у деякі рідини та ткани= ни організму, включаючи легені, бронхіальний секрет, жовч, спинномозкову рідин= у, тканини статевих органів жінки, шкіру, фасції, м’язи і перитонеальні ексуда= ти.

Метаболізм

Меропенем метаболізується шляхом гідролізу бета-лактамного кільця, утворюючи мікробіологічно неактивний метаболіт. В умовах in vitro меропенем демонструє знижену сприйнятливість до гідролізу під дією дегідропептидази-І (ДГП-І) людини порівняно з іміпенемом= , і потреби в одночасному застосуванні інгібітора ДГП-І немає.

Виведення

Меропенем у першу чергу виводиться у незміненому вигляді нирками; близь= ко 70 % (50‒75 %) дози препарату виводиться у незміненому вигл= яді протягом 12 годин. Ще 28 % виділяється у вигляді мікробіологічно неактивного метаболіту. Виведення з калом являє собою лише близько 2 %= від дози. Виміряний нирковий кліренс та ефект пробенециду показують, що меропен= ем піддається як фільтрації, так і канальцевій секреції.

Ниркова недостатність

Порушення функції нирок зумовлює появу високих показників AUC у плазмі крові і триваліший період напіввиведення меропенему. Спостерігалося збільше= ння показників AUC у 2,4 раза у пацієнтів з помірним порушенням функції ни= рок (кліренс креатиніну (КК) 33‒74 мл/хв), у 5 разів — у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 4‒23 мл/хв) і в 10 разів — у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК < 2 мл/хв) порів= няно зі здоровими особами (КК > 80 мл/хв). Показники AUC мікробіологічно неактивного метаболіту з відкритим кільцем також значно підвищувалися у пацієнтів з порушенням функції нирок. Корекція дози препарату рекомендується пацієнтам з помірним та тяжким порушенням функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Меропенем виводиться шляхом гемодіалізу з кліренсом, що був під час проведення гемодіалізу приблизно в 4 рази вищий, ніж у пацієнтів з анурією.

Печінкова недостатність

Дослідження з участю пацієнтів з алкогольним цирозом печінки показує відсутність впливу захворювання печінки на фармакокінетику меропенему після застосування повторних доз препарату.

Дорослі пацієнти

Дослідження фармакокінетики, проведені з участю пацієнтів, не виявили значних фармакокінетичних відмінностей порівняно зі здоровими особами з аналогічною функцією нирок. Популяційна модель, розроблена на основі даних 79 пацієнтів з інтраабдомінальною інфекцією або пневмонією, показала залежність основного об’єму від маси тіла, кліренсу креатиніну і віку.=

Діти

Дослідження фармакокінетики у немовлят і дітей з інфекцією при застосув= анні препарату у дозах 10, 20 і 40 мг/кг продемонстрували значення C_ma=
x, що наближаються до значень, виявлених у дорослих після застосування препара= ту у дозах 500, 1000 і 2000 мг відповідно. Фармакокінетичні характеристики залежно від дози препарату і періоду напіввиведення були подібні до таких, = що спостерігалися у дорослих, у всіх, крім наймолодших пацієнтів (< 6 місяців, t_1/2=3D 1,6 год). Середні значення кліренсу мероп= енему становили 5,8 мл/хв/кг (6‒12 років), 6,2 мл/хв/кг (2‒5 років), 5,3 мл/хв/кг (6‒23 місяці) і 4,3 мл/хв/кг (2‒5 місяців). Приблизно 60 % дози виводи= ться з сечею протягом 12 годин у вигляді меропенему та ще 12 % — у виг= ляді метаболіту. Концентрації меропенему у спинномозковій рідині у дітей з менінгітом становлять приблизно 20 % від одночасно виявлених рівнів препарату у плазмі крові, хоча має місце значна міжсуб’єктна варіабельність показників.

Фармакокінетика меропенему у новонароджених, яким застосовували антибактеріальне лікування, продемонструвала вищий кліренс у новонароджених= з більшим хронологічним або гестаційним віком із загальним середнім періодом напіввиведення 2,9 години. Моделювання процесу за методом Монте-Карло з урахуванням популяційної ФК-моделі показало, що при застосуванні 20 мг= /кг кожні 8 годин було досягнуто T > MIК 60 % стосовно P. aeruginosa у 95 % новонароджених, які народилися передчасно, і у 91 % доношених новонароджених.

Пацієнти літнього віку

Дослідження фармакокінетики у здорових осіб літнього віку (65‒80 років) показали зниження кліренсу плазми крові, що корелю= є зі зниженням кліренсу креатиніну, пов’язаним з віком, а також незначне зниження нениркового кліренсу. Корекція дози препарату не потрібна пацієнтам літнього віку, за винятком випадків помірного і тяжкого порушення функції нирок.

&nb= sp;

Клінічні характеристики.

Показання.=

Меропенем-Дарниця показаний для лікування таких інфекцій у дорослих і дітей віком від 3 місяців:

-&nb= sp;      пневмонія, зокрема негоспітальна= та госпітальна;

-&nb= sp;      бронхолегеневі інфекції при муковісцидозі;

-&nb= sp;      ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;

-&nb= sp;      ускладнені інтраабдомінальні інфекції;

-&nb= sp;      інфекції під час пологів і післяпологові інфекції;

-&nb= sp;      ускладнені інфекції шкіри і м’як= их тканин;

-&nb= sp;      гострий бактеріальний менінгіт.<= o:p>

Меропенем-Дарниця можна застосовувати для лікування пацієнтів із нейтропенією і лихоманкою при підозрі на те, що вона спричинена бактеріальною інфекцією.

Для лікування пацієнтів із бактеріємією, яка пов’я= зана або може бути пов’язаною з будь-якою із зазначених вище інфекцій.

Слід враховувати офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних препаратів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Підвищена чутливість до будь-якого іншого антибактеріального засобу групи карбапенемів.

Тяжка підвищена чутливість (наприклад анафілактичні реакції, тяжкі реакції з боку шкіри) до будь-якого іншого типу бета-лактамн= ого антибактеріального засобу (наприклад, пеніцилінів або цефалоспоринів).=

&nb= sp;

Взаємоді= я з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження щодо взаємодії меропенему з іншими лікарськими засобами, крім пробенециду, не проводили.

Пробенецид конкурує з меропенемом щодо активного канальцевого виведення, чим пригнічує ниркову екскрецію меропенему, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та підвищення концентрації меропенему у плазмі крові. Слід бути обережним у разі одночасного застосува= ння пробенециду з меропенемом.

Потенційний вплив меропенему на зв’язування з білк= ами інших препаратів або метаболізм не вивчався. Проте зв’язування з білками настільки незначне, що взаємодії з іншими сполуками з урахуванням цього механізму можна не очікувати.

При одночасному застосуванні з карбапенемами було зареєстровано зниження рівнів вальпроєвої кислоти в крові, у результаті чого зниження рівнів вальпроєвої кислоти приблизно за 2 дні становило 60–100 %. Через швидкий початок дії одночасне застосування вальпроєвої кислоти / вальпроату натрію / вальпроміду і карбапенемів вважається таким, = що не піддається коригуванню, тому слід уникати такої взаємодії (див. роз= діл «Особливо= сті застосування»).

Пероральні антикоагулянти

Одночасне застосування антибіотиків із варфарином = може посилювати його антикоагулянтний ефект. Було зареєстровано багато повідомле= нь про підвищення антикоагулянтного ефекту пероральних антикоагулянтних препаратів, зокрема варфарину, у пацієнтів, які одночасно отримують антибактеріальні препарати. Ризик може змінюватися залежно від виду основної інфекції, віку і загального стану пацієнта, таким чином внесок антибактеріальних препаратів у підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) оцінити важко. Рекомендується проводити частий контроль МНВ протягом та одразу після одночасного застосування антибіотиків з пероральним антикоагулянтом.

Діти

Усі дослідження лікарських взаємодій проводили тіл= ьки у дорослих.

=

Особливості застосування.

При вибо= рі меропенему як засобу лікування слід брати до уваги доцільність застосування антибактеріального засобу групи карбапенемів, враховуючи такі фактори, як тяжкість інфекції, поширеність резистентності до інших відповідних антибактеріальних засобів, а також ризик вибору препарату щодо бактерій, стійких до карбапенемів.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Резистен= тність видів Enterobacteriaceae, Pseudomon= as aeruginosa та Acinetobacter=

У Європейському Союзі резистентність до пенемів Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa і Acinetobacter варіюється. При призначенні препарату рекомендуєт= ься враховувати місцеву резистентність цих бактерій до пенемів.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Реакції гіперчутливості

Як і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків, повідомлялося про випадки серйозних, іноді з летальними наслідками, реакцій підвищеної чутливості (ди= в. розділи «Протипоказання» та «Поб= ічні реакції»).

Пацієнти= , у яких в анамнезі зареєстровані випадки підвищеної чутливості до карбапенемів, пеніцилінів або інших бета-лактамних антибіотиків, можуть також мати підвищ= ену чутливість до меропенему. Перед початком терапії меропенемом слід провести ретельне опитування щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості до бета-лактамних антибіотиків.

При виникненні тяжкої алергічної реакції застосування препарату слід припинити = та вдатися до відповідних заходів.

Повідомл= ялося про тяжкі побічні реакції з боку шкіри, такі як синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозна реакція з еозинофілією і системними симптомами (DRESS-синдром), мультиформна еритема та гострий генералізований екзантематозний пустульоз, у пацієнтів, які отримували лікування меропенемом (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи ознак та симптомів, що свідчать про ці реакції, меропенем слід негайно відмінити і розглянути альтернативне лікування.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків

При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, зокрема меропенем= у, були зареєстровані випадки коліту, пов’язаного із застосуванням антибіотикі= в, і випадки псевдомембранозного коліту, ступінь тяжкості яких може варіювати від легкого до такого, що становить загрозу життю. Тому важливо брати до уваги можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосуван= ня меропенему виникла діарея (див. розділ «Побічні реакції»). Слід розглянути питання щодо припинення лікування меропен= емом та застосування специфічного лікування, спрямованого проти Clostridium difficile. Не слід призначати лікарські засоби, які пригнічують перистальтику кишечника.

Судоми

Під час лікування карбапенемами, зокрема меропенемом, рідко повідомляли про судоми (див. розділ «Побічні реакції»= ).

Контроль функції печінки

У зв’язк= у з ризиком розвитку печінкової токсичності (порушення функції печінки з холест= азом і цитолізом) під час лікування меропенемом слід ретельно контролювати печін= кові функції (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосув= ання меропенему пацієнтам із захворюваннями печінки: у пацієнтів слід ретельно контролювати печінкові функції. Коригування дози препарату не потрібне (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Сероконв= ерсія прямого антиглобулінового тесту (реакція Кумбса)

Лікування меропенемом може призвести до виникнення позитивної прямої/непрямої реакції Кумбса.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Одночасне застосування меропенему і вальпроєвої кислоти / вальпроату натрію / вальпроміду не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Важлива інформація про допоміжні речовини.

Цей лікарський засіб містить 90 мг натрію на флакон об’ємом 1000 мг, що еквівалентно 4,5 % максимальної добової дози натрію для дорослої людини (2 г), рекомендованої ВООЗ.

Застосув= ання у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Дані щодо застосування меропенему вагітним жінкам відсутні або їх кількість обмежена.=

Дослідження на тваринах не виявили прямих або опосередкованих ефектів репродуктивної токсичності. Як запобіжний захід, ба= жано уникати застосування меропенему під час вагітності.

Годування груддю. Повідомлялося, що невелика кількість меропенему проникає у грудне молоко людини. Меропенем можна застосовувати матерям-годувальницям лише у випадках, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини.

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводили.<= /span>

При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами рекомендується дотримуватися особливої обережності, враховуючи можливість розвитку головного болю, парестезій або судом, про які повідомлялось при застосуванні меропенему.

=

Спосіб застосування та дози.

Флакон з лікарським засобом призначений тільки для одноразового використання.

Розчин слід струсити перед використанням.

Дозування

Наведені далі таблиці містять загальні рекомендації щодо дозування лікарського засобу.

Доза меропенему і тривалість лікування залежить від виду збудника хворо= би, тяжкості захворювання та відповіді на лікування.

Меропенем-Дарниця при застосуванні у дозі до 2 г тричі на добу дорослим та дітям з масою тіла більше 50 кг і у дозі до 40 мг/кг тричі на добу дітям особливо підходить для лікування деяких видів інфекцій, спричинених менш чутливими видами бактерій (наприклад, види Enterobacteriaceae, Pseudomonas aerugi= nosa, Acinetobacter), або дуже тяжких інфекцій.

Необхідно дотримуватися додаткових рекомендацій що= до дозування при лікуванні пацієнтів із нирковою недостатністю (див. далі).

Таблиця&= nbsp;1

Рекомендовані дози для дорослих = та дітей з масою тіла більше 50 кг

Інфекція

Одноразова доза для введення кожні 8 годин<= o:p>

Пневмо= нія, зокрема негоспітальна та госпітальна пневмонія

500 мг або 1 г

Бронхо= легеневі інфекції при муковісцидозі

2 г

Усклад= нені інфекції сечовивідних шляхів

500 мг або 1 г

Усклад= нені інтраабдомінальні інфекції

500 мг або 1 г

Інфекц= ії під час пологів і післяпологові інфекції

500 мг або 1 г

Усклад= нені інфекції шкіри і м’яких тканин

500 мг або 1 г

Гострий бактеріальний менінгіт

2 г

Лікува= ння пацієнтів з фебрильною нейтропенією

1 г

Меропене= м-Дарниця зазвичай слід застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю в= ід 15 до 30 хвилин.

Крім того, дози препарату до 1 г можна вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції протягом приблизно 5 хвилин. Дані з безпеки, що підтверджують введення дорослим препарату у дозі 2 г у виг= ляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції, обмежені.

Порушення функції нирок

Таблиця&= nbsp;2

Рекомендовані дози для дорослих та дітей з масою тіла більше 50 кг, якщо кліренс креатиніну становить менше 51 мл/хв

Кліренс креатиніну

(мл/хв)

Одноразова доза

(див. таблицю 1)

Частота

26‒50

повна одноразова доза

кожні 12 годин

10‒25

половина одноразової дози

кожні 12 годин

< 10

половина одноразової дози

кожні 24 години

Дані, що підтверджують застосування вказаних у таблиці 2 доз препарату, відкоригованих на одиницю дози 2 г, обмежені.

Меропенем виводиться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації, тому н= еобхідну дозу препарату слід вводити після завершення процедури гемодіалізу.

Рекомендацій щодо встановленої дози препарату для пацієнтів, які отриму= ють перитонеальний діаліз, немає.

Порушення функції печінки

Для пацієнтів із порушенням функції печінки коригування дози препарату = не потрібне (див. розділ «Особливос= ті застосування»).

Дозування для пацієнтів літнього віку

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або із значення= ми кліренсу креатиніну вище 50 мл/хв коригування дози не потрібне.

Діти вік= ом до 3 місяців

Немає даних про безпеку та ефективність меропенему у дітей віком до 3 місяців, і оптимальний режим дозування не встановлений. Існують обме= жені фармакокінетичні дані, які обґрунтовують застосування дози меропенему 20 мг/кг кожні 8 годин (див. розділ «Фармакокінетика»).

Таблиця 3

Рекомендовані дози для дітей віком від 3 місяців до 11 років з масою тіла до 50 кг

Інфекція

Одноразова доза для введення кожні 8 годин<= o:p>

Пневмо= нія, зокрема негоспітальна та госпітальна пневмонія

10 або 20 мг/кг маси тіла=

Бронхо= легеневі інфекції при муковісцидозі

40 мг/кг маси тіла

Усклад= нені інфекції сечовивідних шляхів

10 або 20 мг/кг маси тіла=

Усклад= нені інтраабдомінальні інфекції

10 або 20 мг/кг маси тіла=

Усклад= нені інфекції шкіри і м’яких тканин

10 або 20 мг/кг маси тіла=

Гострий бактеріальний менінгіт

40 мг/кг маси тіла

Лікування пацієнтів з фебрильн= ою нейтропенією

20 мг/кг маси тіла

Діти з масою тіла більше 50 кг

Слід застосовувати дозу, як для дорослих пацієнтів.
Досвіду застосування препарату дітям з порушенням функції нирок немає.<= o:p>

Спосіб застосування

Меропенем-Дарниця зазвичай слід застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю від 15 до 30 хвилин. Крім того, дози меропенему до 20 мг/кг можуть бути введені у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єк= ції протягом приблизно 5 хвилин. Дані з безпеки, що підтверджують введення дітям препарату у дозі 40 мг/кг у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції, обмежені.

Проведення внутрішньовенної болю= сної ін’єкції

Розчин для болюсної ін’єкції слід готувати шляхом розчинення лікарського засобу Меропенем-Дарниця у воді для ін’єкцій до отримання концентрації 50 мг/мл.

Хімічна і фізична стабільність приготованого розчи= ну для болюсної ін’єкції зберігалася протягом 3 годин при температурі до 25 °С або 12 годин при температурі 2–8 °С.=

Проведення внутрішньовенної інфу= зії

Розчин для інфузії слід готувати шляхом розчинення лікарського засобу Меропенем-Дарниця у 0,9 % розчині натрію хлориду для інфузій або у 5 % розчині глюкози (декстрози) для інфузій до отримання= концентрації 1‒20 мг/мл.

Хімічна і фізична стабільність приготованого розчи= ну для інфузії з використанням 0,9 % розчину натрію хлориду зберігалася протягом 3 годин при температурі 25 °С або впродовж 24 годин= при температурі 2‒8 °С. З мікробіологічної точки зору лікарський зас= іб необхідно використати негайно. Якщо лікарський засіб одразу ж не використан= о, слід ретельно контролювати термін та умови його зберігання приготованого розчину.

Приготований з 5 % розчином глюкози (декстроз= и) розчин Меропенему-Дарниця слід використати негайно.

Не слід заморожувати приготовані розчини.

Діти.

Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 3 місяців.

Передозування.

Відносне передозування можливе у пацієнтів з порушенням функції нирок у випадку, якщо доза препарату не коригується, як описано у розділі «Спосіб застос= ування та дози». Обмежений досвід постмаркетингового застосування препарату вказує на те, що небажані реакції, які виникають після передозування, співвідносяться з профілем побічних реакцій, зазначених у розділі «Побічні реакції» та, як правил= о, легкі за тяжкістю проявів і минають після відміни препарату або зниження йо= го дози. Слід розглянути необхідність симптоматичного лікування.

В осіб із нормальною функцією нирок відбувається швидке виведення препарату нирками.

Гемодіаліз виводить меропенем і його метаболіти з організму.

Побічні реакції.

Згідно з даними 4872 із 5026 пацієнтів щодо впливу лікування меропенемо= м, найчастішими небажаними реакціями, пов’язаними із застосуванням меропенему, були діарея (2,3 %), висип (1,4 %), нудота/блювання (1,4 %) = та запалення у місці введення ін’єкції (1,1 %). Найчастішими небажаними пов’язаними із застосуванням меропенему змінами лабораторних показників, про які повідомлялося, були тромбоцитоз (1,6 %) та підвищення рівнів печін= кових ферментів (1,5‒4,3 %).

Нижче наведені всі побічні реакції за системами органів і частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не можна оцінити на основі наявних даних). У межах кожної групи за частотою побічні реакції зазначені у порядку зменшення проявів.

Інфекції= та інвазії — нечасто: оральний та вагінальний кандидоз.

З боку шлунково-кишкового тракту — часто: діарея, біль у животі, блювання, нудота; нечасто: коліт, асоційований із застосуванням антибіотиків (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку печінки і жовчовивідних шляхів — часто: підвищення рівнів трансаміназ, підвищення рівня лужної фосфатази у крові, підвищення рівня лактатдегідрогенази у кров= і; нечасто: підвищення рівня білірубіну в крові.

З боку н= ирок та сечовидільної системи — нечасто: підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення рівня сечовини в крові.

З боку нервової системи — часто: головний біль; нечасто: парестезія; рідко: судоми (див. розділ= «Особливості застосування»).

З боку психіки: <= /i>— рідко: делірій.

З боку к= рові та лімфатичної системи — часто: тромбоцитемія; нечасто: агранулоцитоз, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, еозинофілія.<= o:p>

З боку імунної системи — нечасто: анафілактична реакція (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»), ангіоневротичний набряк.

З боку ш= кіри та підшкірної клітковини — часто: висип, свербіж; нечасто: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса — Джонсона, мультиформна еритема, кропив’янка; частота невідома: медикаментозна реакція з еозинофілією і системними симптомами, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. розділ «Особливості застосування»).

Загальні= розлади та реакції у місці введення: — часто: запалення, біль; нечасто: тромбофлебіт, = біль у місці ін’єкції.

Немає даних, що свідчать про збільшення ризику побічних явищ у дітей. Згідно з деякими доступними даними, побічні реакції у дітей відповідали побічним реакціям, спостережуваним у дорослих пацієнтів.<= o:p>

<= span style=3D'text-decoration:none'>

Повідо= млення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарсько= го засобу мають велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідноше= ння користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представни= кам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформацій= ну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.de= c.gov.ua/.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі = не вище 25 °С. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

= Несумісн= ість.

Меропенем-Дарниця не слід змішувати або додавати до інших лікарських засобів.

Якщо розчин буде використовуватися для болюсних внутрішньовенних ін’єкцій, його слід готувати у стерильній воді для ін’єкці= й.

Меропенем у флаконах для внутрішньовенних інфузій можна безпосередньо розчиняти у 0,9 % розчині натрію хлориду або 5&nbs= p;% розчині глюкози для проведення інфузій.

Упаковка= .

По 1000 мг у флаконі; по 1 флакону в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник= .

АНФАРМ ГЕЛЛАС С.А./ANFARM HELLAS S.A.

&nb= sp;

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадж= ення його діяльності.

61 км Нат. Рд. Афіни-Ламія, Схіматари Віотій, 32009, Греція /

61st km Nat. Rd. Athens-Lamia, Schimatari Viotias, 32009, Greece

&nb= sp;

Заявник.=

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження заявника та адреса місця провадже= ння його діяльності.

Україна, 02093,= м. Київ, вул. Бориспільська, 13.

Мікроорганізм	Чутливий (S) (мг/л)	Резистентний (R) (мг/л)
Entero= bacteriaceae<= /o:p>	≤ 2	> 8
Види Pseudomonas	≤ 2	> 8
Види Acinetobacter	≤ 2	> 8
Strept= ococcus, групи А, В, C, G	Примітка 6	Примітка 6
Strept= ococcus pneumoniae¹	≤ 2	> 2
Інші стрептококи²	≤ 2	> 2
Види Enterococcus	–	–
Види Staphylococcus	Примітка 3	Примітка 3
Haemop= hilus influenzae^1,2 та Моraxella catarrhalis²	≤ 2	> 2
Neisse= ria meningitidis^2,4	≤ 0,25	> 0,25
Грампозитивні анаероби, крім Clo= stridium difficile	≤ 2	> 8
Грамнегативні анаероби	≤ 2	> 8
Listeria monocytogenes	≤ 0,25<= /o:p>	> 0,25<= /o:p>
Граничні значення, не пов’язані з видами мікроорганізмів⁵	≤ 2	> 8

Інфекція	Одноразова доза для введення кожні 8 годин<= o:p>
Пневмо= нія, зокрема негоспітальна та госпітальна пневмонія	500 мг або 1 г
Бронхо= легеневі інфекції при муковісцидозі	2 г
Усклад= нені інфекції сечовивідних шляхів	500 мг або 1 г
Усклад= нені інтраабдомінальні інфекції	500 мг або 1 г
Інфекц= ії під час пологів і післяпологові інфекції	500 мг або 1 г
Усклад= нені інфекції шкіри і м’яких тканин	500 мг або 1 г
Гострий бактеріальний менінгіт	2 г
Лікува= ння пацієнтів з фебрильною нейтропенією	1 г

Кліренс креатиніну (мл/хв)	Одноразова доза (див. таблицю 1)	Частота
26‒50	повна одноразова доза	кожні 12 годин
10‒25	половина одноразової дози	кожні 12 годин
< 10	половина одноразової дози	кожні 24 години