ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосування лікарського засобу

КІНЕЙРОН

(KINEYRON)=

Склад:

діюча речовина: <= /i>прегабалін;

1 капсула містить 75 мг, 150 мг або 300 мг прегабаліну;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, тальк;

оболонка капсули для 75 мг: желатин, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172);

оболонка капсули для 150 мг: желатин, титану діоксид (Е 171), жовтий захід (Е 110);

оболонка капсули для 300 мг: желатин, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. = Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості:

тверді желатинові капсули циліндричної форми з непрозорим корпусом білого кольору та непрозорою кришечкою коричневого коль= ору (для дозування 75 мг) або непрозорою кришечкою оранжевого кольору (для дозування 150 мг), або непрозорою кришечкою білого кольору (для дозування 3= 00 мг), які заповнені порошком білого або майже білого кольору.

=

Фармакотерапевтична груп= а. Протиепілептичні засоби, інші протиепілептичні&nb= sp;засоби.

Код АТХ N03A X16.=

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Діюча речовина – прегабалін, що є аналогом гам= ма-аміномасляної кислоти [(S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота].

Механізм дії=

Прегабалін зв’язується з допоміжною субодинице= ю (a₂–d білок) пот= енціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).

Клінічна ефективність і безпе= ка=

Нейропатичний біль

Під час досліджень було продемонстровано ефективність препарату для лікування діабетичної нейропатії, постгерпетично= ї невралгії та ураження спинного мозку. Ефективність препарату при інших видах нейропатичного болю не вивчали.=

Прегабалін = вивчали у процесі 10 контрольованих клінічних досліджень тривалістю до =
13 тижнів з режимом дозування препарату 2 рази на добу та в процесі досліджень тривалістю до 8 тижнів з режимом дозування 3 = рази на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів дозування 2 і 3 рази на добу були подібними.

У процесі клінічних

дослі= джень тривалістю до 12 тижнів, у яких лікарський засіб застосовували для лікування нейропатичного болю, зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігалося після першого тижня та зберігалося протягом усього періоду лікування.

У процесі контрольованих клінічних досліджень з вивчення периферичного нейропатичн= ого болю у 35 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнт= ів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю. Серед пацієнтів, у яких не виникала сонливість, таке покращання спостерігалося у 33 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів із групи плацебо. Серед пацієнтів, у як= их виникала сонливість, частка пацієнтів, які відповіли на терапію, становила = 48 % у групі прегабаліну та 16 % у групі плацебо.

У процесі контрольованого клінічного досліджен= ня з вивчення нейропатичного болю центрального походження = у 22 % пацієнтів, які застосовували = прегабалін, та у 7 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю.

Епілепсія

Додаткове лікування. Прегабалін вивчали у процесі 3 контрольова= них клінічних досліджень тривалістю 12 = тижнів з режимом дозування 2 або 3 рази на добу. Загалом профілі безпек= и й ефективності для режимів дозування 2 і 3 рази на добу були подібними.=

Зменшення частоти судомних нападів спостерігал= ося вже на першому тижні.

Діти. Ефективність та безпека застосування = прегабаліну як допоміжного засобу при епілепсії для дітей віком до 12 років та для підлітків не встановлені. Побі= чні реакції, що спостерігалися в дослідженні з вивчення фармакокінетики та переносимості, до якого були включені пацієнти віком від 3 місяців до 16 ро= ків (n=3D65) з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакці= й у дорослих. Результати 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження за уч= астю 295 дітей віком від 4 до 16 років та 14-денного плацебо-контрольованого дослідження за участю 175 дітей віком від 1 місяця до 4 років, метою яких б= ула оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додаткової терапії парціальних судомних нападів, та відкритого дослідження з вивчення безпеки тривалістю 1= рік за участю 54 дітей віком від 3 місяців до 16 років з епілепсією вказують на= те, що такі побічні реакції, як пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів, у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакці= ї»).=

У 12-тижневому плацебо-контрольованому дослідж= енні дітям (віком від 4 до 16 років) призначали прегабалін по 2,5 мг/кг/добу (максимум 1= 50 мг/добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 = мг/добу) або плацебо. Принаймні зменшення на 50 % парціальних судомних нападів, порівняно з вихідним рівнем, спостерігалося у 40,6 % пацієнті= в, які отримували прегабалін у дозі 10 мг/кг на добу (р=3D0,0068 порівняно з плацебо), у 29,1 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 2,= 5 мг/кг/добу (р=3D0,2600 порівняно з плацебо) та у 22,6 % тих, хто отримував плацеб= о.=

У 14-денному плацебо-контрольованому досліджен= ні дітям (віком від 1 місяця до 4 років) призначали прегабалін 7 мг/кг/добу, прегабалін 14 мг/кг/добу або плацебо. Медіанна добова частота судом на вихідному рівні та на заключному візиті складала відповідно 4,7 і 3,8 для прегабаліну в дозі 7 мг/кг/добу, 5,4 та 1,4 для прегабаліну в дозі 14 мг/кг/добу та 2,9 і 2,3 для плацебо. Прегабалін у дозі 14 мг/кг/добу значно зменшував логарифмічно перетворену частоту парціальних судомних нападів порівняно з плацебо (p=3D0,0223); прегабалін у дозі 7 мг/кг/добу не продемонстрував покращення порівняно з плацебо.

Монотерапія (у пацієнтів= з уперше діагностованим захворюванням). Прега= балін вивчали у процесі одного контрольованого клінічного дослідження тривалістю 56 тижнів з режимом дозування 2 рази на добу. При застосуванні прегабаліну було досягнуто не меншої ефе= ктивності порівняно із застосуванням ламотриджину, згідно з оцінкою через 6 місяців кінцевої точки – відсутності судомних нападів. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечн= ими та добре переносилися.

Генералізований тривожний розлад

Прегабалін вивчали у процесі шести контрольованих досліджень тривалістю 4–6 тижнів, одного дослідження тривалістю 8 тижнів за участю пацієнтів літнього віку та о= дного тривалого дослідження з вивчення профілактики рецидиву з подвійною сліпою ф= азою профілактики рецидиву тривалістю 6 місяців.

Зменшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцінки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже на тижні = 1.=

У процесі контрольованих клінічних досліджень (тривалістю 4–8 тижнів) у 52 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 38 % пацієнтів із групи плацебо спостерігалося покращання не менше ніж на 50 % за загальною кількістю балів за шкалою HAM-A від вихідного рівня до кінцевої точки.=

Під час контрольованих досліджень нечіткість з= ору частіше спостерігалася у пацієнтів, які застосовували прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. Офтальмологічне обстеження (включаючи перевірку гостро= ти зору, формальну перевірку поля зору та дослідження очного дна при розширеній зіниці) у рамках контрольованих клінічних досліджень виконувалос= я у понад 3600 пацієнтів. Серед цих пацієнтів гострота зору погіршилася у 6,5 % пацієнтів у групі прегабаліну та у 4,8 % пацієнтів у г= рупі плацебо. Зміни поля зору виявлено у 12,4 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 11,7 % пацієнтів із групи плацебо.= Зміни на очному дні виявлені у 1,7 % пацієнтів, які отримували прегабал= ін, та у 2,1 % пацієнтів у групі плацебо.

Фіброміалгія=

Ефективність прегабаліну= була встановлена у одному 14-тижневому подвійному сліпому плацебо-контрольованому мультицентровому дослідженні (F1) та в од= ному 6-тижневому рандомізованому дослідженні відміни (F2). До цих досліджень залучалися пацієнти з діагнозом «фіброміалгія» на основі критері= їв Американського коледжу ревматології (поширений біль протягом 3 місяців в анамнезі та біль, наявний в 11 чи більше з 18 специфічних больових точок). Дослідження продемонстрували зниження болю за візуальною аналоговою шкалою. Покращення додатково було продемонстровано за загальною оцінкою пацієнта та= за опитуванням щодо впливу фіброміалгії.

Діти. Було проведене плацебо-контрольоване дослідження тривалістю 15 тижнів за участю 107 дітей віком 12–17 років з фіброміалгією, які застосовували прегабалін у дозі 75–450 мг на добу. За результатами оцінки первинної кінцевої точки ефективності (зміна загальної інтенсивності болю від базового рівня до тижня 15; розраховано за допомогою 11-бальної шк= али оцінювання) було продемонстровано чисельно більше покращення стану пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо, але це покращення не досягло статистичної значущості. Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися у клінічних дослідженн= ях, були запаморочення, нудота, головний біль, збільшення маси тіла та стомлюваність. Загальний профіль безпеки у підлітків був подібним до такого= у дорослих із фіброміалгією.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні показники прегабалі= ну в рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілептичні препарати, та у пацієнт= ів із хронічним болем.

Абсорбція=

Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальної концентрації у плазмі крові (C_{max) протягом
1 години після одноразового або багаторазового застосування.
Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному
застосуванні становить ≥ 90 % і не залежить від дози. При
багаторазовому застосуванні рівноважний стан досягається через
24–48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується п=
ри
одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення C_max=
приблизно
на 25–30 % і подовження часу досягнення максимальної концентрації=
(t_max) приблизно
до 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не =
мав
клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.}

Розподіл

У процесі доклінічних досліджень було показано= , що прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. = Було встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і виділяється у молоко щурів у період лактації. У людини об’єм розподілу = прегабаліну після перорального застосуван= ня становить приблизно 0,56 л/кг. = Прегабалін не зв’язується з білками плаз= ми крові.

Метаболізм=

У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дози міченого радіоактивною міткою прегабаліну приблизно 98 % радіоактивної речовини виводилося зі сечею у вигляді незміненого прегабаліну. Частка N-метильованої похідної прегабаліну – основного метаболіту препарату, що визначався у сечі, – становила 0,9 % від введеної д= ози. Під час доклінічних досліджень не відбувалося рацемізації S-енантіомера прегабаліну в R-енантіомер.

Виведення=

Прегабалін виводиться зі системного крово= току в незміненому вигляді, переважно нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліре= нсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика. Ниркова недостатність»).=

Пацієнтам із порушеннями функції нирок або пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція дози препарату (див. розділ «Сп= осіб застосування та дози», таблиця 1).

Лінійність/нелінійність=

Фармакокінетика прегабаліну є лінійн= ою для всього рекомендованого діапазону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (<20 %). Фармакокінетика при багаторазовому застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих при застосуванні одноразової дози лікарського засобу. Таким чином, немає потреби в плановому контролі концентрації прегабаліну&nbs= p;в плазмі крові.

Стать

Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу статі на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Ниркова недостатність<= /u>=

Кліренс = прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіа= лізу застосовувати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Печінкова недостатність=

Спеціальних фармакокінетичних дослід= жень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводилося. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводиться = зі сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функц= ії печінки мало значущий вплив на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Діти

Фармакокінетику прегабаліну оцінювал= и у дітей з епілепсією (вікові групи: від 1 до 23 місяців, від 2 до 6 років, ві= д 7 до 11 років і від 12 до 16 років) при застосуванні доз 2,5 мг/кг/добу, 5 мг/кг/добу, 10 мг/кг/добу та 15 мг/кг/добу в процесі дослідженн= я з вивчення фармакокінетики та переносимості.

Після перорального застосування прегабаліну дітям натще t_max бу= в у цілому аналогічним у всіх вікових групах і становив від 0,5 години до 2 годин після прийому.

Значення C_max і площа під кривою залежності концентрації від часу (AUC) прегабаліну зростали лінійно = зі збільшенням дози в кожній віковій групі. У дітей з масою тіла до 30 кг значення AUC були нижчими на 30 %, що обумовлено збільшенням на 43&nbs= p;% кліренсу, скоригованого за масою тіла, у цих пацієнтів порівняно з пацієнта= ми з масою тіла ≥ 30 кг. Кінцевий період напіввиведення прегабаліну становив у середньому приблизно 3–4 години у дітей віком до 6 років та 4–6 годин у дітей віком від 7 років.

У процесі популяційного фармакокінетичног= о аналізу було показано, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою для кліренсу перорального прегабаліну, а маса тіла була значущою коваріатою для уявного об’єму розподілу перорального прегабаліну, і цей зв’язок був аналогічним у дітей і доро= слих пацієнтів.

Фармакокінетику прегабаліну у пацієн= тів віком до 3 місяців не вивчали (див. розділи «Фармакодинаміка», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

Пацієнти літнього віку= =

Кліренс прегабаліну має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу прегабаліну при його застосуванні перорально узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним зі збільшенням віку. Пацієнтам із порушеннями функції нирок, пов’язаним із віком, може потребуватися зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Період годування груддю=

Фармакокінетику прегабаліну при його застосуванні у дозі 150 мг кожні 12 годин (добова доза 300 мг) оцінювали у 10 жінок, які годували груддю, щонайменше через 12 ти= жнів після пологів. Годування груддю не впливало або мало незначний вплив на фармакокінетику прегабаліну. Прегабалін потрапляв у грудне молоко, при цьому його середні концентрації в рівноважному стані становили приблизно 76 % від концентрацій у плазмі крові матері. Розрахована доз= а, яку отримує немовля з грудним молоком (при середньому споживанні молока 150 мл/кг/добу) від жінки, яка приймає прегабалін у дозі 300 мг/добу або у максимальній дозі 600 мг/добу, становить 0,31 а= бо 0,62 мг/кг/добу відповідно. Ці розраховані дози становлять приблизно 7 % від загальної добової дози у матері в перерахуванні на міліграм на кілограм.

Клінічні характеристики.

Показання.

Нейропатичний біль=

Препарат Кінейрон показаний для лікування нейропатичного болю периферичного або центрального похо= дження у дорослих.

Епілепсія=

Препарат Кінейрон показаний дорослим= як додаткове лікування при парціальних судомних нападах із вторинною генералізацією або без неї.

Генералізований тривожний розлад

Препарат Кінейрон показаний для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Times New Roma= n"; mso-bidi-font-family:Calibri;mso-font-kerning:0pt;mso-fareast-language:UK'>=

Фіброміалгія.=

=

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі «Склад».=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Оскільки прегабалін екскретується&nb= sp;переважно в незміненому вигляді зі сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (≤ 2 % дози виділяється зі сечею у формі метаболітів= ), не інгібує метаболізм інших препаратів in vitro і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.=

Дослідження in vivo= та популяційний фармакокінетичний аналіз

Таким чином, у дослідженнях in vivo не спостерігалося клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії між прегабалін= ом і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габап= ентином, лоразепамом, оксикодоном або етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз продемонстрував, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, = фенобарбітал, тіагабін і топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабал= іну.=

Пероральні контрацептиви, норетистеро= н та (або) етинілестра= діол=

Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивам= и, норетистероном та (або) етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з цих лікарських засобів.

Лікарські засоби, що впливают= ь на ЦНС

Прегабалін = може потенціювати ефекти етанолу та = лоразепаму. У період постмаркетингового нагляду повідомлялося про випад= ки дихальної недостатності та коми у пацієнтів, які приймали прегабалін разом = з опіоїдами та/або іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію ЦНС. Прегабалін, імовірно, посилює порушення когнітивних та основних моторних функцій, спричинених оксикодоном.

Взаємодії у пацієнтів літнього віку

Спеціальних досліджень фармакодинамічної взаєм= одії за участю добровольців літнього віку не проводилося. Дослідження взаємодії лікарських засобів проводили лише у дорослих пацієнтів.

Особливості застосування.

Пацієнти з цукровим діабетом<= /span>=

Відповідно до чинної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася під час терапії прегабаліном, можуть потребувати корекції дози цукрознижувальн= их лікарських засобів.

Реакції гіперчутливості<= /span>=

Після виходу прегабаліну на ринок повідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк. При виникненні таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, пе= ріоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, застосування прегабаліну слід негайно припинити.

Запаморочення, сонливість, вт= рата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки=

Застосування прегабаліну супроводжувалося появ= ою запаморочення та сонливості, що може збільшити ризик виникнення травматичних випадків (падіння) у пацієнтів літнього віку. Також після виходу препарату = на ринок повідомлялося про випадки втрати свідомості, сплутаності свідомості та порушення психіки. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати бути обережними, доки їм не стануть відомі можливі ефекти цього лікарського засо= бу.=

Розлади зору=

Під час контрольованих досліджень нечіткість з= ору частіше спостерігалася у пацієнтів, які приймали прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. У процесі клінічних досліджень, в яких проводили офтальмологічне обстеження, частота випадків погіршення гостроти зору та зм= іни поля зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівн= яно з пацієнтами із групи плацебо; частота виникнення змін на очному дні була в= ищою у пацієнтів із групи плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).=

Після виходу прегабаліну на ринок та= кож повідомлялося про побічні реакції з боку органів зору, включаючи втрату зор= у, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких були тимчасовим= и. Після припинення застосування прегабаліну ці симптоми з боку орга= нів зору можуть зникнути або зменшитися.

Ниркова недостатність<= /u>=

Зафіксовано випадки розвитку ниркової недостатності, яка іноді була оборотною після припинення застосування прегабаліну.

Відміна супутніх протиепілептичних препаратів

Наразі недостатньо даних щодо того, чи можна відміняти супутні протиепілептичні препарати після того, як у результаті додавання прегабаліну до терапії буде досягнуто контро= ль судом, щоб перейти до монотерапії прегабаліном.

Симптоми відміни=

У деяких пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозні= сть, депресія, суїцидальні думки, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час терапії прегабаліном або невдовзі після його відміни.

Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть залежати від дози.

Застійна серцева недостатніст= ь

Після виходу прегабаліну на ринок повідомлялося про застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така реакція спостерігалася здебільшого під час лікування прегабаліном нейропатичного болю у пацієнтів літнь= ого віку з вже існуючими серцево-судинними порушеннями. Таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. При припин= енні застосування прегабаліну це явище може зникнути.

Лікування нейропатичного= болю центрального походження внаслідок ураження спинного мозку=

Під час лікування нейропатичного болю центрального походження, викликаного ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, а також побічних реакцій з боку ЦНС, особливо сонливості. Це може бути пов’язано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад, антиспастичних препаратів), необхі= дних для лікування цього стану. Цю обставину слід брати до уваги, призначаючи прегабалін при такому стані.

Пригнічення дихання

Повідомлялося про випадки важкого пригнічення дихання у зв’язку із застосуванням прегабаліну. Для пацієнтів із поруш= еною дихальною функцією, респіраторними або неврологічними захворюваннями, нирко= вою недостатністю, при одночасному застосуванні депресантів ЦНС (включаючи ліки= , що містять опіоїди) та для літніх людей може існувати підвищений ризик виникнення цієї важкої побічної реакції. Для цих пацієнтів може бути необхі= дним коригування дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).= =

Суїцидальне мислення та поведінка

Повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними препаратами за деякими показаннями. За результатами метааналізу даних, отриманих у процесі рандомізованих, плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також спостерігалося невелике підвищення ризику появи суїцидального мислення та поведі= нки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а наявні дані не виключають можливості існування підвищеного ризику при застосуванні прегабаліну.<= /span>=

У зв’язку з цим необхідно ретельно спостерігат= и за пацієнтами для виявлення ознак суїцидального мислення й поведінки= та розглянути доцільність призначення відповідного лікування. У разі появи ознак суїцидального мислення або поведінки пацієнти (та особи, що доглядають за ними) повинні звернутися по медичну допомогу.=

Порушення функції нижніх відд= ілів шлунково-кишкового тракту

Після виходу прегабаліну на ринок по= відомлялося про явища, пов’язані з порушенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор= ), при застосуванні прегабаліну разом з лікарськими засобами, що мож= уть викликати запор, наприклад з опіоїдними анальгетиками. При одночасному застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід в= жити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього ві= ку).=

Одночасне застосування з опіоїдами

Рекомендується дотримуватися обережності при призначенні прегабаліну одночасно з опіоїдами через риз= ик пригнічення функції ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засоба= ми та інші види взаємодії»). У дослідженні випадок-контроль осіб, які застосовували опіоїди, ті пацієнти, які отримували терапію прегаб= аліном одночасно з опіоїдом, мали підвищений ризик смертності, пов’язаної з опіоїд= ами, порівняно із застосуванням лише опіоїдів (скориговане співвідноше= ння шансів [aOR], 1,68 [95 = ;% ДІ, 1,19–2,36]). Такий підвищений ризик спостерігався при низьких дозах прегабаліну (≤ 300 мг, 1,52 aOR [95 % ДІ, 1,04–2,22]), і спостерігалася тенденція до збільшення ризику при високих дозах прегабаліну (> 300 мг, 2,55 aOR [95 % ДІ 1,24–5,06]).

Неправильне застосування, зловживання або залежність

Повідомлялося про випадки неправильного застосування, зловживання та залежності. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам зі зловживанням різними речовинами в анамнезі; необхідно спостерігати за пацієнтами для виявлення симптомів неправильного застосуван= ня, зловживання або залежності від прегабаліну (зафіксовано випадки розвитку звикання, перевищення призначеної дози; поведінки, спрямованої на отримання препарату).

Енцефалопатія<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Times New Roma= n"; mso-bidi-font-family:Calibri;mso-font-kerning:0pt;mso-fareast-language:UK'>=

Повідомлялося про випадки енцефалопатії, що виникали переважно у пацієнтів зі супутніми захворюваннями, що можуть спровокувати енцефалопатію.

Шкірні реакції= =

У зв’язку з лікуванням прегабаліном рідко повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса–Джонсона та токсико-епідермальний некроліз, які можуть бути небезпечними д= ля життя або мати летальний наслідок. Під час призначення лікарського засобу с= лід повідомити пацієнту про характерні озн= аки та симптоми і уважно стежити за шкірними реакціями. Якщо з’являються симпто= ми, що вказують на ці реакції, слід негайно відмінити застосування прегабаліну та розглянути альтернативне лікування (у разі необхідності).

Непереносимість лактози=

Кінейрон містить лактозу. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, лактазн= а недостатність Лаппа або синдром мальабсорбції глюкози та галактози, не слід застосовувати= цей препарат.

Застосування у період вагітно= сті або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку / засоби контрацепції для жінок і чоловіків

Застосування прегабаліну в першому триместрі вагітності може викликати серйозні вроджені дефекти у майбутньої дитини. Пр= егабалін не слід застосовувати під час вагітності, якщо користь для матері явно не перевищує потенційний ризик для плода. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективну контрацепцію під час лікування.

Вагітність=

У процесі досліджень на тваринах була продемонстрована репродуктивна токсичність.

Було показано, що прегабалін проникає через плаценту у щурів (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Прегабалін може проникати через плаценту людини.

Період годування груддю=

Невелика кількість прегабаліну була виявлена у молоці жінок, які годують груддю. Слід повідомити жінкам, які годують грудд= ю, що годування груддю не рекомендується під час застосування прегабаліну.=

Фертильність=

Клінічні дані щодо впливу прегабаліну на фертильність жінок відсутні.

Під час клінічного дослідження з вивчення впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові доброволь= ці чоловічої статі застосовували прегабалін у дозі 600 мг на до= бу. Після застосування препарату протягом 3 місяців жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.

У процесі дослідження фертильності у самиць щу= рів спостерігався небажаний вплив на репродуктивну функцію. У процесі досліджен= ня фертильності у самців щурів спостерігався небажаний вплив на репродуктивну функцію та розвиток. Клінічна значущість цих результатів невідома.=

Основні вроджені вади розвитк= у

За даними клінічних досліджень більш ніж 2700 вагітних, застосовування прегабаліну в першому триместрі вагітності дещо підвищує ризик основних вроджених вад розвитку серед немовл= ят (живих або мертвонароджених).

Аналіз конкретних вад розвитку показав більш високий ризик вад розвитку нервової системи, очей, обличчя (щелепно-лицьової ділянки), сечовидільної системи та статевих органів, однак оцінки ризиків можуть бути неточними через малу кількість випадків та обмеж= ений час спостереження.

Прегабалін не слід застосовувати під час вагітності, якщо немає очевидної необхідності (коли користь для матері явно перевищує потенційний ризик для плода).

Здатність впливати на швидкіс= ть реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.=

Прегабалін може мати незначний або помірний вп= лив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Пр= егабалін може викликати запаморочення й сонливість і таким чином впливати на здатніс= ть керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засоб= ами, від роботи зі складною технікою чи від іншої потенційно небезпечної діяльно= сті, доки не стане відомо, чи впливає цей лікарський засіб на їхню здатність до такої діяльності.

Спосіб застосування та дози.<= /span>

Спосіб застосування

Препарат Кінейрон приймають незалежно від вжив= ання їжі.=

Даний лікарський засіб призначений виключно для перорального застосування.

Дози

Діапазон доз препарату може змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Добову дозу розподіляють на 2–3 прийоми.=

Нейропатичний біль=

Терапію прегабаліном можна розпочати= з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2–3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препарату пацієнтом дозу можна збільшити до 300 мг на добу через 3–7 днів, а за необхідності – до максимальної дози 600 мг на добу ще після 7 днів.

Епілепсія=

Терапію прегабаліном можна розпочати= з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2–3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препарату пацієнтом дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Ще через од= ин тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.=

Генералізований тривожний розлад

Доза, яку розподіляють на 2–3 прийоми, може змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Періодично слід переглядати необхідність продовження терапії.

Терапію прегабаліном можна розпочати= з дози 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної відповіді та переносим= ості препарату пацієнтом дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першо= го тижня лікування. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Ще через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.

Фіброміалгія=

Рекомендована доза препарату для лікування фіброміалгії становить від 300 до 450 мг на добу. Лікув= ання слід розпочинати із застосування дози 75 мг 2 рази на добу (150 мг на добу). Залежно від ефективності та переносимості, дозу можна збільшувати до 150 мг= 2 рази на добу (300 мг на добу) протягом одного тижня. Для пацієнтів, для яких застосування дози 300 мг на добу є недостатньо ефективним, можна збільшити = дозу до 225 мг 2 рази на добу (450 мг на добу). Хоча існує дослідження застосува= ння дози 600 мг на добу, доказів того, що застосування цієї дози буде мати додаткову перевагу, немає; також така доза мала гіршу переносимість. Беручи= до уваги дозозалежні побічні реакції, застосування доз вище 450 мг на добу не рекомендується. Оскільки прегабалін виводиться головним ч= ином нирками, слід коригувати дозу препарату пацієнтам із порушеннями функції ни= рок.=

Відміна прегабаліну=

Відповідно до діючої клінічної практики, припи= няти терапію прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня, незалежно від показань (див. розділи «Особливості застосуванн= я» та «Побічні реакції»).

Порушення функції нирок=

Прегабалін виводиться зі системного крово= току в незміненому вигляді, переважно нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика»), зменшувати дозу пацієнтам із порушеннями функції нирок слід індивідуально як зазначено в таблиці 1, відповідно до кліренсу креатиніну (CLcr), який визначають за формулою:

Прегабалін ефективно видаляється з плазми кров= і за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід коригувати відповідно= до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно застосовувати додаткову дозу препарату (див. таблицю 1).

Таблиця 1=

Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок

Кліренс креатиніну (CL_=
cr) (мл/хв)

Загальна добова доза прегабаліну *

Режим дозування<= /span>

Початкова доза (мг/добу)

Максимальна доза (мг/добу)

≥ 60

150

600

2-3 рази на добу

≥ 30 – < 60

75

300

2-3 рази на добу

≥ 15 – < 30

25–50

150

1-2 рази на добу

< 15

25

75

1 раз на добу

Додаткова доза після гемодіалізу (мг)<= /p>

25

100

одноразова доза⁺

* Загальну добову дозу (мг/добу) слід розподілити на декілька прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отримати дозу для одноразового прийому (мг/дозу).

⁺ Додаткова доза – це додаткова одноразова доза.=

Печінкова недостатність=

Для пацієнтів із порушеннями функції печінки необхідності в корекції дози немає (див. розділ «Фармакокінетика»).<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Times New Roma= n"; mso-bidi-font-family:Calibri;mso-font-kerning:0pt;mso-fareast-language:UK'>=

Пацієнти літнього віку=

Для пацієнтів літнього віку через порушення функції нирок може знадобитися зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти.

Безпека та ефективність прегабаліну при його застосуванні дітям віком до 18 років не встановлені. Доступна дотепер інформація наведена в розділі «Побічні реакції», а також у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, спираючись на них, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів.=

Передозування.= =

Після виходу препарату на ринок повідомлялося,= що найчастішими побічними реакціями при передозуванні прегабаліну були сонливі= сть, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. Також надходили повідомлення= про судоми.

Рідко повідомлялося про випадки коми.=

Лікування передозування прегабаліну полягає у загальних підтримувальних заходах та за потреби може включати гемодіаліз (д= ив. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Побічні реакції.

У клінічній програмі з дослідження прегабаліну його отримали понад 8900 пацієнтів, з них 5600 – учасники подвійних сл= іпих плацебо-контрольованих досліджень. Найчастішими зареєстрованими побічними реакціями були запаморочення та сонливість. Побічні реакції зазвичай були легкого або помірного ступеня. В усіх контрольованих дослідженнях показник відміни препарату через побічні реакції становив 12 % серед пацієнтів,= які приймали прегабалін, та 5 % серед пацієнтів, які отримували плацебо. Найчастішими побічними реакціями, що призводили до припинення застосування препарату дослідження в групі прегабаліну, були запаморочення та сонливість= .=

Нижче наведені всі побічні реакції, що виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше ніж у одного пацієнта; ці побічні реакції перелічені за системами органів та за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); неча= сто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/100= 00 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не = може бути оцінена на основі наявних даних). У кожній групі за частотою виникнення побічні реакції представлені в порядку зниження ступеня їх серйозності.=

Зазначені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворювання та (або) супутнім застосуванням інших лікарських засобів.

Під час лікування нейропатичного болю централь= ного походження, викликаного ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, частота побічних реакцій з боку ЦНС, особливо со= нливість (див. розділ «Особливості застосування»).

Додаткові побічні реакції, про які повідомляло= ся після виходу препарату на ринок, наведені нижче й позначені курсивом.=

Інфекції та інвазії

Часто: назофарингіт.

З боку крові та лімфатичної системи

Нечасто: нейтропенія.

З боку імунної системи= =

Нечасто: гіперчутливість.=

Рідко: ангіоневротичний набряк,= алергічні реакції, анафілактоїдні реакції.

Порушення обміну речовин, метаболізму

Часто: підвищення апетиту.

Нечасто: втрата апетиту, гіпоглікемія.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Times New Roma= n"; mso-bidi-font-family:Calibri;mso-font-kerning:0pt;mso-fareast-language:UK'>=

З боку психіки=

Часто: ейфоричний настрій, сплутаність свідомо= сті, дратівливість, дезорієнтація, безсоння, зниження лібідо.

Нечасто: галюцинації, панічні атаки, неспокій, збудження, депресія, пригнічений настрій, піднесений настрій, агрес= ія, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновиді= ння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія.

Рідко: розгальмовування, суїцидальне мислення = та поведінка.

З боку нервової системи=

Дуже часто: запаморочення, сонливість, головний біль.=

Часто: атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам’яті, порушення уваги, парестезія, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівноваги, летаргія.=

Нечасто: синкопе, ступор, міоклонія, в= трата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, порушення психіки, розлади мовлення, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, загальне нездужання, = апатія, навколоротова парестезія, міоклонус.

Рідко: судоми, паросмія, гіпокінез= ія, дисфагія, гіпалгезія, залежність, мозочковий синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гієна–Барре, внутрішньочерепна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну, паркінсонізм.

З боку органів зору=

Часто: нечіткість зору, диплопія, кон’юнктивіт= .=

Нечасто: втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефекти поля зору, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість в очах, підвищене сльозовиділення, подразнення очей, блефарит, порушення акомодації, крововилив в око, світлобоязнь, набряк сітківки.

Рідко: втрата зору, кератит, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт.

З боку органів слуху та рівно= ваги=

Часто: вертиго.

Нечасто: гіперакузія.

З боку серця=

Нечасто: тахікардія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова брадикардія, застійна серцева недостатніс= ть.=

Рідко: подовження інтервалу QT, синусова тахікардія, синусова аритмія.

З боку судин=

Нечасто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, гіперемія, відчуття холоду в кінцівках.=

З боку дихальної системи, гру= дної клітки та середостіння

Часто: фаринголарингеальний біль.=

Нечасто: задишка, носова кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухість слизової оболонки носа.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Times New Roma= n"; mso-bidi-font-family:Calibri;mso-font-kerning:0pt;mso-fareast-language:UK'>=

Рідко: набряк легень, стиснення в горлі, ларингоспазм, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання.

З боку шлунково-кишкового тра= кту=

Часто: блювання, нудота, запор,&nb= sp;діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентерит.

Нечасто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіперсекреція слини, гіпестезія ротової порожнини, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкова кровотеча, мелена, набряк язика, ректальна кровотеч= а.=

Рідко: асцит, панкреатит, набряк язика= , дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальний абсце= с.=

Гепатобіліарні порушення=

Нечасто: підвищений рівень печінкових ферменті= в*.=

Рідко: жовтяниця.

Дуже рідко: печінкова недостатність, гепатит.<= /span>=

З боку шкіри та підшкірної тканини

Часто: пролежні.

Нечасто: папульозне висипання, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шкіри, везикуло-бульозні висипання.

Рідко: синдром Стівенса–Джонсона, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, розла= ди з боку нігтів, петехіальні висипання, пурпура, пустулярні висипання, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики, токсико-епідермальний некроліз.

З боку опорно-рухового апарат= у та сполучної тканини

Часто: м’язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми м’язів шиї.

Нечасто: набряк суглобів, міалгія, посіпування м’язів, біль у шиї, скутість м’язів.

Рідко: рабдоміоліз.

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Нечасто: нетримання сечі, дизурія, альбумінурі= я, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит.

Рідко: ниркова недостатність, олігурія, <= i>затримка сечі, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит.=

З боку статевої системи та молочних залоз

Часто: еректильна дисфункція, імпотенція.=

Нечасто: статева дисфункція, затримка еякуляці= ї, дисменорея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія.=

Рідко: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідидиміт.

Загальні розлади та реакції в місці введення

Часто: периферичний набряк, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’яніння, незвичайні відчуття, підвищена втомлюваність.

Нечасто: генералізований набряк, набряк обличчя, скутість у грудях, біль, жар, спрага, озноб, загальна слабкіст= ь, нездужання, абсцес, запалення жирової тканини, реакції фоточутливості.=

Рідко: гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок.

Лабораторні дослідження.=

Часто: збільшення маси тіла.

Нечасто: збільшення рівня креатинфосфокінази у крові, збільшення рівня глюкози в крові, зменшення кількості тромбоцитів, збільшення рівня креатиніну в крові, зменшення рівня калію в крові, зменшен= ня маси тіла.

Рідко: зменшення рівня лейкоцитів у крові.=

*Збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ)= та аспартатамінотрансферази (АСТ).

У деяких пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про такі реакції: безсоння, голо= вний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозніс= ть, депресія, суїцидальні думки, біль, гіпергідроз і запаморочен= ня, які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.

Діти. Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у процесі чотирьох досліджень, проведених за участю педіатричних пацієнтів із парціальними судомними напад= ами з вторинною генералізацією або без неї (12-тижневе дослідження ефективності= та безпеки у пацієнтів віком від 4 до 16 років, n=3D295; 14-денне дослідж= ення ефективності й безпеки у пацієнтів віком від 1 місяця до молодше 4 років, n=3D175; дослідження фармакокінетики та переносимості препара= ту, n=3D65 та відкрите дослідження з вивчення безпеки тривалістю 1 рік, n= =3D54), був подібний до профілю, який спостерігався в дослідженнях у дорослих паціє= нтів з епілепсією. Найпоширенішими побічними явищами, що спостерігались у 12-тижневому дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла= та назофарингіт. Найпоширенішими побічними явищами, що спостерігались у 14-ден= ному дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, інфекції верхніх дихальн= их шляхів і пірексія (див. розділи «Фармакодинаміка», «Фармакокінетика» та «Сп= осіб застосування та дози»).

Повідомлення про побічні реакції. Повідомлення про побічні реакції після реєстра= ції лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакці= й та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформацій= ну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-fareast-= language: UK'>

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.=

По 7 капсул у блістері, по 2 або по 3 блістери= в пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ПрАТ «Технолог».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Стара прорізна, буд= инок 8.=

Кліренс креатиніну (CL_= cr) (мл/хв)	Загальна добова доза прегабаліну *	Режим дозування<= /span>
	Початкова доза (мг/добу)	Максимальна доза (мг/добу)
≥ 60	150	600	2-3 рази на добу
≥ 30 – < 60	75	300	2-3 рази на добу
≥ 15 – < 30	25–50	150	1-2 рази на добу
< 15	25	75	1 раз на добу
Додаткова доза після гемодіалізу (мг)<= /p>
	25	100	одноразова доза⁺