ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

СТЕРКСАМІК=

Склад:

діюча речовина: tranexamic acid;

1 мл розчину містить 100 мг транексамової кислоти;

допоміжні речовини= : вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозо= рий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група. Антигеморагічні засоби, антифібринолітичні амінокислоти. Інгібітори фібринолізу.

Код А= ТХ B02A A02.

= ;

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Тране= ксамова кислота чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазміну. Відбувається формування комплексу з участю транексам= ової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язується з плазміногеном п= ри перетворенні з участю плазміну. Дія комплексу транексамової кислоти і плазм= іну на активність фібрину нижча, ніж дія тільки одного плазміну. Дані досліджен= ь іn vitro показали, що високі дози транексамової кислоти зменшували показни= ки активності вказаного комплексу.

Педіатрична популяція

Діти віком від 1 року. У науковій літературі описано 12 досліджень ефективності в дитячій кардіохірургії із залученням 1073 дітей; з них 631 пацієнт отримував транексамову кислоту. Стан більшості з них оцінювали порівняно з контрольною групою плацебо. Досліджувана популяція була гетерогенна щодо віку, типу хірургічного втручання, дозування. Результати дослідження застосування транексамової кислоти свідчать про зниження втрати крові і зниження потреби= у застосуванні препаратів крові у педіатричній кардіохірургії при використанні штучного кровообігу (ШК) (кардіопульмональний штучний кровообіг), при опера= ціях з високим ризиком кровотечі, особливо у пацієнтів з ціанозом (із суттєвим порушенням кровообігу) або пацієнтів, які зазнають повторної операції. Як б= уло встановлено, найбільш адаптований режим дозування може бути таким:

- перше введення (навантажувальна доза) — болюсна інфузія 10 мг/кг, вводи= ти в період після початкового наркозу і до розрізу шкіри;

- безперервне введення шляхом інфузії 10 мг/кг/год або ін’єкційне введенн= я в адаптер насоса ШК в дозі, яка скоригована для процедури вказаного хірургічн= ого втручання, або в дозі, розрахованій відповідно до маси тіла пацієнтів — 10 мг/кг, або в адаптер насоса ШК та заключна ін’єкція у дозі 10 мг/кг наприкі= нці хірургічного втручання із застосуванням ШК.

Деякі дані дають змогу припустити, що безперервна інфузія є більш прийнятною, оскільки вона підтримуватиме терапевтичну концентрацію у плазмі крові протя= гом операції. Не було проведено жодних специфічних досліджень співвідношення доза/ефект з участю дітей.

Фармакокінетика

Абсорбція. Максимальна концентрація транексамової кислоти у плазмі крові швидко досягається п= ісля короткотривалої внутрішньовенної інфузії, після чого показники концентрації= у плазмі починають знижуватися мультиекспоненціально.

Розподіл. За терапевтичних рівнів у пл= азмі показник зв’язування транексамової кислоти з білками плазми крові становить близько 3 %; як вважається, показники зв’язування повністю пояснюються зв’язуванням з плазміногеном. Транексамова кислота не зв’язується з сироватковим альбуміном. Початковий об’єм розподілу становить приблизно від= 9 до 12 літрів.

Тране= ксамова кислота проникає через плацентарний бар’єр. Після внутрішньовенної ін’єкції= 10 мг/кг у вагітних жінок концентрація транексамової кислоти у сироватці крові знаходиться в діапазоні 10–53 мкг/мл, тоді як концентрація в пуповинній кро= ві — в діапазоні 4–31 мкг/мл. Транексамова кислота швидко проникає у суглобову рідину і тканини синовіальної оболонки. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у 17 пацієнтів, які перенесли операції на коліні, показники концентра= ції у суглобовій рідині були подібні до таких у сироватці крові. Показники співвідносні з показниками, що спостерігаються в крові (у грудному молоці близько 1/100, у цереброспінальній рідині — 1/10, у внутрішньоочній рідині — приблизно 1/10). Транексамова кислота була виявлена у спермі, де вона інгіб= ує фібринолітичну активність, але практично не впливає на міграцію (рухливість) сперматозоїдів.

Вивидення. = ;Лікарський засіб виділяється в основному з сечею у вигляді незміненої сполуки. Уринарна екскреція через механізм клубочкової фільтрації є основним шляхом елімінаці= ї. Нирковий кліренс практично еквівалентний плазмовому кліренсу (від 110 мл/хв= до 116 мл/хв). Близько 90 % транексамової кислоти виводиться протягом перших 24 годин після внутрішньовенного введення дози 10 мг/кг маси тіла. Період напіввиведення транексамової кислоти становить близько 3 годин.

Особливі групи пацієнтів. Плазмова концентрація збільшується у пацієнтів із нирковою недостатніст= ю.

З уча= стю дітей не проводили жодних специфічних фармакокінетичних досліджень.<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fa= reast-language: UK'>

= ;

Клінічні характеристики

Показання

Для профілактики і лікування кровотеч, обумовлених генералізованим або місцевим фібринолізом, у дорослих і дітей віком від 1 року.

Специ= фічні показання включають:

= - кровотечі, зумовлені підвищеним загальним або місцевим фібринолізом, та= кі як:

o менорагія і метрорагія;

o шлунково-кишкові кровотечі;

o геморагічні розлади сечовивідного тракту, що виникли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій залозі або внаслідок оперативного втручання чи процедур на сечовивідних шляхах;

= - застосування під час операцій на ЛОР-органах (аденоїдектомія, тонзилектомія, стоматологічні втручання);

= - застосування під час гінекологічних операцій або при ускладненнях в акушерській практиці;

= - застосування під час торакальних, абдомінальних та інших великих хірургічних оперативних втручань, наприклад у серцево-судинній хірургії;

= - застосування для контролю крововиливів у зв’язку з введенням фібринолітичного лікарського засобу.

Протипоказання

Підви= щена чутливість до діючої речовини або до допоміжної речовини.

Гостр= ий венозний або артеріальний тромбоз (див. розділ «Особливості застосування»).=

Фібри= нолітичні стани внаслідок коагулопатії споживання, за винятком надмірної активації фібринолітичної системи при гострій тяжкій кровотечі (див. розділ «Особливо= сті застосування»).

Тяжка ниркова недостатність (ризик накопичення).

Судом= и в анамнезі.

Проти= показані інтратекальне, епідуральне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення = (ризик розвитку набряку мозку, судом та летального наслідку) лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослі= дження взаємодії не проводились.

Одноч= асне введення з антикоагулянтами повинно проводитись під суворим наглядом лікаря, який має відповідний досвід.

Паціє= нтам, які отримують транексамову кислоту, слід з обережністю призначати препарати= , що впливають на гемостаз.

При одночасному застосуванні з естрогенами існує підвищений потенціал утворення тромбів.

Антиф= ібринолітична дія транексамової кислоти може пригнічуватись тромболітичними препаратами.<= /span>

Особливості застосування

Слід суворо дотримуватися зазначених показань та таких рекомендацій:

- внутрішньовенне введення має бути дуже повільним (максимум 1 мл на хвилину);

- транексамову кислоту не можна вводити внутрішньом’язово.

Ризик медичних помилок внаслідок неправильного шляху введення

Лікарський засіб призначений лише для внутрішньовенного застосування. Інтратекальне, епідуральне, внутрішньошлуночкове та інтрацеребральне введ= ення протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Повідомлялося про серйозні по= бічні реакції, включаючи летальні випадки, при випадковому інтратекальному введен= ні транексамової кислоти. До них належать сильний біль у спині, сідницях та ни= жніх кінцівках, міоклонус та генералізовані судоми, а також серцеві аритмії. Слід бути обережним, щоб забезпечити правильний шлях введення лікарського засобу. Медичні працівники повинні враховувати можливість плутанини лікарського зас= обу з іншими ін’єкційними препаратами, що може призвести до випадкового інтратекального введення. Це стосується, зокрема, ін’єкційних препаратів, що вводяться інтратекально, які можна використовувати під час тієї ж процедури, що й транексамову кислоту. Шприци, що містять розчин транексамової кислоти, пови= нні мати чітке маркування із зазначенням внутрішньовенного шляху введення.=

Медичним працівникам наполегливо рекомендується маркувати шприци з лікарським засобом після його вилучення з ампули для чіткої ідентифікації та правильного шляху введення, щоб запобігти випадковим помилкам при введенні препарату пацієнту.

Судоми

Були = зареєстровані випадки судом, пов’язані з лікуванням транексамовою кислотою. Більшість цих випадків були зареєстровані після внутрішньовенного введення транексамової кислоти у високих дозах під час операцій аортокоронарного шунтування (АКШ).= При застосуванні рекомендованих низьких доз транексамової кислоти частота післяопераційних судом була такою ж, як і у пацієнтів, які не отримували транексамову кислоту.

Порушення зору

Під ч= ас лікування транексамовою кислотою слід звертати увагу на можливі розлади зор= у, включаючи зниження гостроти зору, розмитий зір, порушення сприйняття кольор= ів. Може потребуватися припинення лікування. При безперервному тривалому застосуванні транексамової кислоти слід проводити регулярні офтальмологічні обстеження (огляд очей, включаючи перевірку гостроти зору, сприйняття кольо= рів, діагностику очного дна, поля зору). У разі виявлення патологічних офтальмологічних змін, особливо уражень сітківки, лікар після консультації = зі спеціалістом повинен прийняти рішення в кожному окремому випадку щодо необхідності тривалого застосування транексамової кислоти.

Гематурія

У вип= адку кровотечі з верхніх відділів сечових шляхів існує ризик обструкції уретри.<= /span>

Тромбоемболічні ускладнення

Перед застосуванням транексамової кислоти необхідно оцінити фактори ризику тромбоемболічних захворювань. Пацієнтам з тромбоемболічними захворюваннями в анамнезі або зі збільшеною їх частотою у сімейному анамнезі (пацієнти з вис= оким ризиком тромбофілії) транексамову кислоту слід застосовувати лише за наявності абсолютного медичного показання після консультації зі спеціалісто= м з досвідом у гемостазеології та під суворим медичним наглядом (див. розділ «Протипоказання»).

Тране= ксамову кислоту треба обережно призначати пацієнтам, які отримують пероральні контрацептиви, через підвищений ризик тромбозу (див. розділ «Взаємодія з ін= шими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дисеміноване внутрішньо судинне згортання (ДВЗ)

Паціє= нтам з дисемінованим внутрішньосудинним згортанням (ДВЗ) у більшості випадків не рекомендується призначати транексамову кислоту. Застосування транексамової кислоти слід обмежити для пацієнтів з переважною активацією фібринолітичної системи при гострій тяжкій кровотечі.

Зазви= чай характерний гематологічний профіль при цих станах наближається до такого: скорочення часу фібрінолізу; подовження протромбінового часу; зниження плазмових рівнів фібриногену, факторів V і VIII, плазміногену фібринолізину= і альфа-2-макроглобуліну; нормальні плазмові рівні Р і Р-комплексу, тобто факторів II (протромбін), VIII і X; підвищені плазмові рівні продуктів розп= аду фібриногену; нормальний рівень тромбоцитів. Вищенаведене передбачає, що патологічний стан, який лежить в основі, не змінює різні показники цього профілю. У таких гострих випадках для зупинки кровотечі разової дози транексамової кислоти 1 г зазвичай достатньо. Можливість застосування транексамової кислоти при синдромі ДВЗ слід розглядати тільки у разі наявно= сті відповідної гематологічної лабораторної бази та накопиченого клінічного досвіду.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінкам репродуктивного віку під час лікування необхідно застосовувати надійні мето= ди контрацепції.

Вагітність

Кліні= чних даних щодо застосування транексамової кислоти у період вагітності недостатн= ьо.

Хоча дослідження на тваринах не вказують на тератогенні ефекти, застосовування транексамової кислоти не рекомендується протягом І триместру вагітності.

Обмеж= ені клінічні дані щодо застосування транексамової кислоти при різних клінічних геморагічних станах у ІІ і ІІІ триместрі вагітності не вказують на шкідливи= й вплив на плід.

Тране= ксамову кислоту слід застосовувати під час вагітності лише у випадках, коли очікува= на користь для матері переважає над потенційними ризиками для матері і плода.<= /span>

Лактація

Тране= ксамова кислота проникає у грудне молоко. Годування грудьми не рекомендується під ч= ас застосування транексамової кислоти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами. Дослідження з оцінки впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не проводились.

Спосіб застосування та дози

Засто= сування лікарського засобу суворо обмежене повільним внутрішньовенним введенням (ін’єкція або інфузія). Інтратекальне або епідуральне введення заборонено (див. розді= ли «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Дорослі

Якщо = не вказано інше, рекомендуються такі дози.

Стандартне лікування місцевого фібринолізу:

1 г (2 ампули по 5 мл) транексамової кислоти шляхом повільного внутрішньовенного введення (приблизно 1 мл/хв) 2–3 рази на добу.

Стандартне лікування загального фібринолізу:

1 г (2 ампули по 5 мл) транексамової кислоти, що еквівалентно 15 мг / кг маси тіла, шляхом повільного внутрішньовенного введення (приблизно 1 мл/хв) кожні 6–8 годин.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

При тяжкій нирковій недостатності, що призводить до ризику накопичення, застосування транексамової кислоти протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Для пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції нирок дозу транексамової кислоти слід зменшити відповідно до рівня креатині= ну в сироватці крові:

= ;

Креатинін у сироватці крові<= /p>

Внутрішньовенна доза<= /p>

Введення

мкмоль/л

мг / 10 мл

120–249

1,35–2,82

10 мг / кг маси тіла=

Кожні 12 годин

250–500

2,82–5,65

10 мг / кг маси тіла=

Кожні 24 години

> 500

> 5,65

5 мг / кг маси тіла<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-= fareast-language: UK'>

Кожні 24 години

= ;

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Паціє= нтам із порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна.

Пацієнти літнього віку

Якщо немає порушень функції нирок, корекція дози не потрібна.

Спосіб застосування

Введе= ння має суворе обмеження — повільне внутрішньовенне введення (ін’єкція або інфузія), не більше 1 мл/хв.

ТРАНЕКСАМОВУ КИСЛ= ОТУ СЛІД ВВОДИТИ ЛИШЕ ВНУТРІШНЬОВЕННО. Інтратекальне або епідуральне введення заборонено (див. розділи «Протипоказання= » та «Особливості застосування»).

ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКУ ЛЕТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ МЕДИЧНИХ ПОМИЛОК ЧЕРЕЗ НЕПРАВИЛЬНИЙ ШЛ= ЯХ ВВЕДЕННЯ ТРАНЕКСАМОВОЇ КИСЛОТИ МЕДИЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ НАПОЛЕГЛИВО РЕКОМЕНДУЄТ= ЬСЯ МАРКУВАТИ ШПРИЦИ З ТРАНЕКСАМОВОЮ КИСЛОТОЮ ПІСЛЯ ВИЛУЧЕННЯ ПРЕПАРАТУ З АМПУЛ= И (див. розділи «Протипоказання= » та «Особливості застосування»).

Лікар= ський засіб можна змішувати з розчинами електролітів, амінокислот, вуглеводів та розчинами декстрану.

До лікарського засобу можна додавати гепарин.

Розве= дені розчини потрібно використовувати відразу після розведення.

Тране= ксамову кислоту не слід вводити внутрішньом’язово.

Внутрішньовенна ін’єкція. Лікарський засіб слід вводити повільно болюсно протягом щонайменш= е 5 хв.

Внутрішньовенна інфузія. Лікарський засіб слід змішувати з такими розчинами для ін’єкцій/інфуз= ій: натрію хлорид 0,9 %, розчин Рінгера, розчин декстрози 5 %; декстран-40 у розчині декстрози (5 %); декстран-40 у розчині натрію хлориду 0,9 %, розчин амінокислот.

= ;

Діти

Для д= ітей віком від 1 року при застосуванні відповідно до затверджених показань доза становить 20 мг/кг/добу. Однак дані щодо ефективності, безпеки та дозування= для цих показань обмежені.

Ефект= ивність, безпека та дозування транексамової кислоти для дітей, що перенесли операції= на серці, не встановлені у повному обсязі. Наявні обмежені дані наведені у роз= ділі «Фармакодинаміка».

= ;

Передозування

Випад= ки передозування не спостерігалися. Ознаки та симптоми можуть включати запаморочення, головний біль, гіпотензію і судоми. Судоми, як правило, виникають частіше при збільшенні дози.

При передозуванні проводити підтримувальну терапію.

= ;

Побічні реакції

Нижче= у таблиці наведені побічні реакції, які виникали під час клінічних випробувань та у післяреєстраційний період.

Часто= та виникнення побічних реакцій класифікована таким чином: дуже часто (<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-bidi-font-family= :Calibri; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>³ 1/10); часто (³ 1/100, < 1/10); нечасто (= ³ 1/1000, < 1/100); рідко (³ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (³ 1/100000, < 1/10000), включаючи поодинокі випадки; частота невідома (частоту неможливо визначити за наявними даними).

= ;

Системи органів

Частота<= /span>

Побічні реакції<= /span>

Імунна система<= /span>

Частота невідома<= /span>

Реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксі= ю<= /span>

Нервова система<= /span>

Частота невідома<= /span>

Судоми, особливо при неправильному застосуван= ні<= /span>

Органи зору

Частота невідома<= /span>

Порушення зору, включаючи порушення сприйняття кольорів

Судини

Частота невідома<= /span>

Загальне нездужання з гіпотензією, втратою свідомості або без (особливо після швидкого внутрішньовенного введення, у виняткових випадках — після перорального прийому).<= /span>

Артеріальна або венозна тромбоемболія будь-як= ої локалізації

Шлунково-кишковий тракт<= /span>

Часто

Нудота, блювання, діарея<= /span>

Шкіра та підшкірна клітковина

Нечасто

Алергічний дерматит =

Частота невідома

Фіксований медикаментозний висип

Нирки та сечовивідні шляхи<= /span>

Частота невідома

Гострий кортикальний некроз= нирок

= ;

Повідомлення про побічні реакції

Повід= омлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення= . Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

= ;

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. = Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.

= ;

Несумісність. Лікарський засіб не можна додавати до крові для переливання або до ін’єкційних розчинів, що містять препарати групи пеніцилінів.

= ;

Упаковка. По 5 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній упаковці, по 1 контурній упаковці у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

= ;

Виробник. = Стерил-Джен Лайф Сайєнсиз (П) Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. № 45, Мангал= ам Мейн Роуд, Вілліанур Комм’юн, Пудучеррі, 605110, Індія.

Креатинін у сироватці крові<= /p>	Внутрішньовенна доза<= /p>	Введення
мкмоль/л	мг / 10 мл
120–249	1,35–2,82	10 мг / кг маси тіла=	Кожні 12 годин
250–500	2,82–5,65	10 мг / кг маси тіла=	Кожні 24 години
> 500	> 5,65	5 мг / кг маси тіла<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-= fareast-language: UK'>	Кожні 24 години

Системи органів	Частота<= /span>	Побічні реакції<= /span>
Імунна система<= /span>	Частота невідома<= /span>	Реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксі= ю<= /span>
Нервова система<= /span>	Частота невідома<= /span>	Судоми, особливо при неправильному застосуван= ні<= /span>
Органи зору	Частота невідома<= /span>	Порушення зору, включаючи порушення сприйняття кольорів
Судини	Частота невідома<= /span>	Загальне нездужання з гіпотензією, втратою свідомості або без (особливо після швидкого внутрішньовенного введення, у виняткових випадках — після перорального прийому).<= /span> Артеріальна або венозна тромбоемболія будь-як= ої локалізації
Шлунково-кишковий тракт<= /span>	Часто	Нудота, блювання, діарея<= /span>
Шкіра та підшкірна клітковина	Нечасто	Алергічний дерматит =
Частота невідома	Фіксований медикаментозний висип
Нирки та сечовивідні шляхи<= /span>	Частота невідома	Гострий кортикальний некроз= нирок