ІНСТРУКЦІЯ
для медично=
го
застосування лікарськ=
ого
засобу
ЦЕБОПІМ
(CEBOPIM)
Склад:
діюча речовина: цефепім у вигляді цефе=
піму
дигідрохлориду моногідрату (стерильного у перерахуванні на 100 % безводний цефепім) – 500 мг,
допоміжна речовина: L-аргіні=
н.
Лікарська
форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.
Основні
фізико-хімічні властивості: порошок від білого до
світло-жовтого кольору.
Фармакотера=
певтична
група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні
антибіотики. Цефалоспорини IV покоління. Код
ATХ J01D E01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодина=
міка.
Цефепім чинить дію шляхом пригнічення синтезу
ферментів стінки бактерії. Препарат має широкий спектр дії щодо грампозитив=
них
та грамнегативних бактерій, високу стійкість до гідролізу більшістю
бета-лактамаз, має малу спорідненість відносно бета-лактамаз, що кодуються
хромосомними генами, швидко проникає у грамнегативні бактеріальні клітини.
Цефепім активний відносно наступних
мікроорганізмів:
грампозитивні аероби:
Staphylococcus aureus<=
/i> (включаючи
штами, що продукують бета-лактамазу); Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують
бета-лактамазу); інші штами стафілококів, включаючи S. hominis, S. saprophyticus; Streptococcus pyoge=
nes
(стрептококи групи А); Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В); Stre=
ptococcus
pneumoniae (включаючи=
штами
із середньою стійкістю до пеніциліну – МПК від 0,1 до 1 мкг/мл); інші бета-гемолі=
тичні
стрептококи (групи C, G, F), S. bovis (група D), стрептококи групи Viridans.
Більшість штамів ентерококів, наприклад, Enterococcus faecalis, та стафілок=
оки,
резистентні до метициліну, резистентні до більшості цефалоспоринових
антибіотиків, включаючи цефепім;
грамнегативні аероби:
Pseudomonas sрp., вкл=
ючаючи
P. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri; Escherichia coli, Klebsiella sрp., включаючи K. pneumoniae,=
K.
oxytoca, K. ozaenae; Enterobacter sрp., включаючи =
E.
cloacae, E. aerogenes, E. sakazakii; Proteus sрp., включаючи P. mirabilis, P. vulgaris; Acinetobacter
calcoaceticus (subsp. anitratus, lwoffi); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga=
sрp.; Citrobacter sрp., включаючи C. diversus, C. freundii;
Campylobacter jejuni; Gardnerella
vaginalis; Haemophilus ducreyi; Haemophilus influenzae (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу); Haemophilus
parainfluenzae; Hafnia alvei; Legionella sрp.; Morganella morgani=
i;
Moraxella catarrhalis (Branhamella catarrhalis) (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу); Neisseria gonorrhoe=
ae (включаючи штами, що продукують
бета-лактамазу); Neisseria meningitidis; Providencia sрp. (включаючи P. retigeri=
, P. stuartii);
Salmonella sрp.; Serratia (включаючи S. marcescens, S. liquefaciens); Shigella sрp.; Yersinia enterocolitica.
Цефепім неактивний відносно деяких штамів Xanthаmonas maltophilia (Pseudomonas maltophilia);
анаероби:
Bacteroides sрp., включаючи B.
melaninogenicus та ін=
ші
мікроорганізми ротової порожнини, що належать до Bacteroides; Clostridium
perfringens; Fusobacterium sрp.;
Mobiluncus sрp.; Peptostreptococcus sрp.; Veillonella sрp. (цефепім
неактивний щодо Bacteroides fragili=
s
і Clostridium difficile).
Фармакокінетика.
Період напіввиведення препарату – бли=
зько
2 годин. У здорових людей кумуляції препарату в організмі не спостерігалось=
.
Метаболізується цефепім у N-метилпіролідин, що =
швидко
перетворюється в оксид N-метилпіролідину. Загальний кліренс становить 120
мл/хв. Препарат в основному виділяється нирками (середній нирковий кліренс
становить 110 мл/хв). У сечі виявляється приблизно 85 % дози, яку ввел=
и, у вигляді
незміненого цефепіму, 1&nbs=
p;%
N-метилпіролідину, близько
6,8 % оксиду
N-метилпіролідину та близько 2,5 % епімеру цефепіму. Зв’язування цефепіму з білками плазми крові не залежить від концентрації препарату в сироватці крові та становить менше ніж 19 %.<= o:p>
Цефепім добре розподіляється в організмі та дос=
ягає
терапевтичної концентрації у сечі, жовчі, перитонеальній рідині, слизовому
секреті бронхів, мокротинні, простаті, апендиксі та жовчному міхурі.
Концентрації цефепіму в плазмі крові у дорослих
здорових чоловіків після одноразового внутрішньовенного/внутрішньом’язового
введення наведені в таблиці нижче.
Середні концентрації цефепіму в плазмі крові (мкг/мл)
|
Доза цефепіму |
0,5 години |
1 година |
2 години |
4 години |
8 годин |
12 годин |
|
Внутрішньовенно |
||||||
|
500 мг |
38,2 |
21,6 |
11,6 |
5,0 |
1,4 |
0,2 |
|
|
78,7 |
44,5 |
24,3 |
10,5 |
2,4 |
0,6 |
|
|
163,1 |
85,8 |
44,8 |
19,2 |
3,9 |
1,1 |
|
Внутрішньом’язово |
||||||
|
500 мг |
8,2 |
12,5 |
12,0 |
6,9 |
1,9 |
0,7 |
|
|
14,8 |
25,9 |
26,3 |
16,0 |
4,5 |
1,4 |
|
|
36,1 |
49,9 |
51,3 |
31,5 |
8,7 |
2,3 |
У пацієнтів із порушеннями функції нирок період напіввиведення цефепіму збільшується. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок, що перебувають на діалізі, період напіввиведення становить 13 годин для гемодіалізу та 19 годин – для перитонеального діалізу.<= o:p>
Фармакокінетика цефепіму при порушеній функції
печінки або муковісцидозі не змінюється. Для таких пацієнтів не потрібна
корекція дози.
Діти.
У дітей у віці від 2 місяців до 11 років після
одноразової внутрішньовенної ін’єкції загальний кліренс та об’єм розподілу в
стаціонарному стані становить 3,3 (± 1,0) мл/хв/кг та 0,3 (± 0,1) л/кг,
відповідно.
Близько 60,4 (± 30,4) % від дози цефепіму, яку ввели, виділяється у незміненому вигляді із сечею, нирковий кліренс дорівнює 2,0 (± 1,1) мл/хв/кг. Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація цефепіму в плазмі крові в рівноважному стані становить у середньому 68 мкг/мл через 0,75 години. Через 8 годин після внутрішньом’язо= вого введення концентрація цефепіму в плазмі крові становить 6 мкг/мл. Абсолютна біодоступність після внутрішньом’язової ін’єкції цефепіму становить у середньому 82 %. Вік та стать пацієнтів не впливають на кліренс препарату.<= o:p>
Концентрації препарату в спинномозковій рідині (СМР) та<=
/i> в плазмі крові у дітей, хворих на <=
/i>бактеріальний менінгіт
|
Час пі<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>сля<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> введенн<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>я (г<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>) |
Концен=
траці<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>я у<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> плазмі<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-far=
east-font-family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> крові (мкг/мл)* |
Концен=
траці<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>я у<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> СМР<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> (мкг/мл)* |
Відношення
концентрації у<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> СМР<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>/плазмі<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> крові<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> * |
|
0,5 |
67,7 ± 51,2 |
5,7 ± 0,14 |
0,12 ± 0,14 |
|
1 |
44,1 ± 7,8 |
4,3 ± 1,5 |
0,10 ± 0,04 |
|
2 |
23,9 ± 12,9 |
3,6 ± 2,0 |
0,17 ± 0,09 |
|
4 |
11,7 ± 15,7 |
4,2 ± 1,1 |
0,87 ± 0,56 |
|
8 |
4,9 ± 5,9 |
3,3 ± 2,8 |
1,02 ± 0,64 |
* вік
Доза
препарату 50 мг/кг
маси =
тіла=
при внутрішньовенном=
у введенні
Клінічні
характеристики.
Показання.
Дорослі.
Інфекції, спричинені чутливою до препарату
мікрофлорою:
·
дихальних шляхів, у тому числі
пневмонія, бронхіт;
·
шкіри та підшкірної клітковин=
и;
·
інтраабдомінальні інфекції, у
тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів;
·
інфекції сечовивідних шляхів,=
у
тому числі пієлонефрит;
·
гінекологічні;
·
септицемія.
Емпірична терапія хворих із нейтропенічною
гарячкою.
Профілактика післяопераційних ускладнень в
інтраабдомінальній хірургії.
Діти.
·
Пневмонія;
·
інфекції сечовивідних шляхів,=
у
тому числі пієлонефрит;
·
інфекції шкіри та підшкірної
клітковини;
·
септицемія;
·
емпірична терапія хворих із
нейтропенічною гарячкою;
·
бактеріальний менінгіт.
Протипоказання.
·
Гіперчутливість до цефепіму а=
бо
L-аргініну;
· гіперчутливість до антибіотик= ів цефалоспоринового ряду, пеніцилінів або інших бета-лактамних антибіотиків.<= o:p>
Взаємодія з іншими лікарськими
засобами та інші види взаємодій.
Розчин цефепіму сумісний із наступними
парентеральними розчинами: 0,9 % розчином натрію хлориду, 5 % або
10 % розчинами глюкози,
З огляду на потенційну нефротоксичність та
ототоксичність аміноглікозидних
антибіотиків, високі дози даних препаратів застосовують одночасно із
цефепімом під контролем функції нирок.
Застосування цефалоспоринів з діуретиками (наприклад,
фуросемід) призводить до підвищення нефротоксичності перших.
Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії з ін=
шими
препаратами, розчин цефепіму (як і більшість інших бета-лактамних антибіоти=
ків)
не вводять одночасно з розчинами ме=
тронідазолу,
ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. У
разі призначення препарату Цебопім із зазначеними препаратами вводять кожен
антибіотик окремо.
Супутнє
лікування бактеріостатичними
антибіотиками може впливати на дію бета-лактамних
антибіотиків.
Вплив на
результати лабораторних тестів.
Застосув=
ання
цефепіму може призвести до хибнопозитивної реакції на глюкозу в сечі у разі
використання реактиву Бенедикта. Рекомендується використовувати тести на
глюкозу, засновані на ферментній реакції окислення глюкози.
Особливості застосування.
Гіперчутлив=
ість
Перед застосуванням препарату необхідно з’ясува=
ти,
чи відзначалися раніше у пацієнта реакції гіперчутливості негайного типу на
цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики.
Цефепім слід застосовувати з обережністю пацієн=
там
з астмою або алергічним діатезом. Стан пацієнта необхідно ретельно контролю=
вати
під час першого введення. Якщо виникає алергічна реакція, лікування слід негайно припинити.
Антибіот=
ики слід=
призначати з обережністю всім <=
/span>пацієнтам із будь-якими формами алергії,
особливо на лікарські препарати. При появі алергічної реакції застосування
препарату слід припини=
ти.
Серйозні реакції гіперчутливості негайного типу можуть вимагати застосування
адреналіну та інших форм терапії.
У пацієнтів із високим ризиком тяжких інфекцій
(наприклад, у пацієнтів, які мали в анамнезі трансплантацію кісткового мозку
при зниженій його активності, що виникає на тлі злоякісної гематологічної
патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) монотерапія може бути
недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія.
Антибактері=
альна
активність цефепіму
Малоймовірно, що призначення цефепіму при
відсутності доведеної або підозрюваної бактеріальної інфекції або його
профілактичне застосування буде корисним, але це може збільшити ризик появи
бактерій, несприйнятливих до цього препарату.
Тривале
застосування цефепіму (як і інших антибіотиків) може призводити до розвитку
суперінфекції. Необхідно проводити повторну перевірку стану пацієнта. У разі
розвитку суперінфекції необхідно розпочати адекватні заходи лікування.
Ниркова недостатність
Пацієнтам з порушенням функції нирок (з кліренс=
ом
креатиніну < 50 мл/хв) дозу препарату слід відкоригувати, щоб компенсува=
ти
сповільнення швидкості ниркового виведення. Оскільки високі концентрації
антибіотика у сироватці крові можуть мати місце при звичайних дозах у паціє=
нтів
з нирковою недостатністю або іншими станами, що можуть погіршити функції ни=
рок,
при введені цефепіму таким пацієнтам підтримуюча доза повинна бути знижена.=
При
визначенні наступної дози препарату слід враховувати ступінь порушення функ=
ції
нирок, тяжкість інфекції і сприйнятливості до мікроорганізмів, які спричини=
ли
інфекцію,.
Під час постмаркетингового дослідження були
зареєстровані наступні серйозні побічні реакції: оборотна енцефалопатія
(порушення свідомості, включаючи сплутаність, галюцинації, ступор і кома),
міоклонус, судоми (у т.ч. епілептичний статус) та/або ниркова недостатність.
Більшість випадків спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю, які
отримували дози цефепіму, що перевищували рекомендовані.
У більшості випадків симптоми нефротоксичності =
були
оборотні і зникали після припинення застосування цефепіму та/або після
гемодіалізу.
Clostridium difficile асоційована діарея
Повідомлялося про антибіотико-асоційовану діаре=
ю та
антибіотико-асоційований коліт, включаючи псевдомембранозний коліт та діаре=
ю,
повʼязану з Clostridium difficile, у
звʼязку з застосуванням майже всіх антибіотиків, включаючи цефепім, що
може варіювати від легкої діареї до коліту з летальним наслідком.
Пацієнти
літнього віку
Відомо, що цефепім значною мірою виділяється
нирками і ризик токсичних реакцій на цей препарат може бути вищим у пацієнт=
ів з
нирковою недостатністю. Оскільки літні пацієнти більш схильні до зниження
функції нирок, слід обережно підходити до вибору дози, а функцію нирок слід
контролювати.
Серологічне тестування
Цефалоспорини схильні абсорбуват=
ися
на поверхні еритроцитів і вступати в реакцію з антитілами, спрямованими про=
ти
препаратів, результатом чого є позитивний тест Кумбса. У
пацієнтів, які застосовували цефепім=
2
рази на добу, описано позитивний тест Кумбса при<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa=
mily:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> відсутності ознак гемолізу.
При проведенні аналізу сечі на
глюкозурію можливий хибно-позитивний результат. Із цієї причини визначення
глюкози в сечі слід проводити глюкозооксидазними методами у
Необхідно
здійснювати контроль протромбінового часу.
При застосуванні лідокаїну як розчинника слід
врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.
Було доведено, що L-аргінін
змінює метаболізм глюкози та одночасно збільшує рівні калію у сироватці кро=
ві
при застосуванні доз, які у 33 рази перевищують максимальну рекомендовану д=
озу
цефепіму. Ефекти при більш низьких дозах на даний момент невідомі.
Застосуванн=
я у
період вагітності або годування груддю.
Дослідже=
ння
на тваринах продемонстрували відсутність впливу на репродуктивну функцію і
відсутність будь-якого шкідливого впливу на плід. Однак адекватних і добре контрольов=
аних
досліджень у вагітних жінок не проводилося, тому Цебопім у період вагітності
можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує
потенційний ризик для плода.
Цефепім проникає у грудне молоко в дуже невелик=
ій
кількості, тому під час лікування Цебопімом годування груддю слід припинити=
.
Здатність
впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими
механізмами.
Не вивчалася. У разі виникнення запаморочення,
галюцинацій, сплутаності свідомості або інших побічних ефектів з боку нерво=
вої
системи, що можуть впливати на швидкість реакції, слід утримуватися від
керування автомобілем або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.<=
/span>
Перед застосуванням препарату слід зробити шкір=
ну
пробу на переносимість.
Дози та шлях введення можуть варіювати залежно =
від
чутливості, локалізації та типу мікроорганізмів, ступеня тяжкості інфекції,=
а
також віку та функціонального стану організму пацієнта. Зазвичай дорослим
препарат слід вводити по
Таблиця 1.
|
Інфекції сечовивідних шляхів (легкого та середнього ступеня тяжкості)=
|
500 мг- |
кожні 12 годин |
|
Інші інфекції (легкого та середнього ступеня тяжкості) |
|
кожні 12 годин |
|
Тяжкі інфекції |
|
кожні 12 годин |
|
Дуже тяжкі та загрожуючі життю інфекції |
|
кожні 8 годин |
Пацієнтам віком від 65 років з нормальною функц=
ією
нирок дози препарату не потребують корекції.
Профілактика
можливого інфікування при проведенні хірургічних операцій.
Під час тривалих (понад 12 годин) хірургічних
операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне введення
такої ж дози препарату Цебопім з наступним введенням метронідазолу.
Діти віком =
від
1 до 2 місяців. Застосовувати тільки за життєвими показаннями.
Вводити у дозі 30 мг/кг маси тіла кожні 12 або 8 годин. Стан дітей з м=
асою
тіла до
Діти віком =
від
2 місяців. Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати рекомендовану для
дорослих. Дітям з масою тіла до
Дітям з масою тіла
Порушення
функції нирок. У пацієнтів із порушеною функцією нирок (кліре=
нс
креатиніну менше 30 мл/хв) необхідно коригувати режим введення препарату. П=
ри
цьому початкова доза Цебопіму аналогічна дозі для пацієнтів із незміненою
функцією нирок. Рекомендовані підтримуючі дози препарату Цебопім наведені у
таблиці 2.
Таблиця 2.
|
Клі<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>ренс креатині<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>ну (мл/хв)=
|
Рекомендовані підтримуючі дози |
|||
|
Інфекції сечовивідних шляхі=
в (легкого=
та=
се<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>реднього сту<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>пеня<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-far=
east-font-family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> тяжкості)=
|
Інші інфекції=
(легкого=
та=
среднього сту<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>пеня<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-far=
east-font-family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> тяжкості)=
|
Тяжкі ін=
фекції=
|
Дуже тяжкі та
загрожуючі життю інфекції |
|
|
> 50 |
500 мг кожні 12 годин<=
/span> |
|
|
|
|
Звичайне дозування адекватн<= span style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>е тяжкості і<= span style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>нфекції= , корекці<= span style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>я дози<= span style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> не потрібна<= o:p> |
||||
|
30-50 |
500 мг кожні 24 години=
|
|
|
|
|
11-29 |
500 мг кожні 24 години=
|
500 мг кожні 24 години=
|
|
|
|
≤ 10 |
250 мг кожні 24 години=
|
250 мг кожні 24 години=
|
500 мг кожні 24 години=
|
|
|
гемодіаліз |
500 мг кожні 24 години |
500 мг кожні 24 години |
500 мг кожні 24 години |
500 мг кожні 24 години |
Кліренс креатиніну визначають за формулою:
Чоловіки:
![](3D"UA104900102_3617.files/image002.png")
Жінки:
![](3D"UA104900102_3617.files/image004.png")
При гемо=
ді
При порушенні функції нирок у ді
Розрахунок показників кліренсу креатиніну у діт=
ей:
![](3D"UA104900102_3617.files/image006.png")
або
![](3D"UA104900102_3617.files/image008.png")
Вве=
дення
препарату.
Цебопім вводити внутрішньовенно або глибоко
внутрішньом’язово у велику м’язову масу (наприклад, у верхній зовнішній
квадрант сідничного м’яза).
Вну=
трішньовенне
введення. Даний шлях введення переважно застосовується пацієнтам із тяжкими,
загрозливими для життя інфекціями.
При внутрішньовенному способі введення Цебопім
розчинити в 5 або 10 мл стерильної води для ін’єкцій, 5 % розчині глюк=
ози
або 0,9 % розчині натрію хлориду, як зазначено в таблиці 3. Готовий ро=
зчин
вводити повільно струминно протягом 3-5 хвилин або крапельно через систему =
для
внутрішньовенного введення.
Вну=
трішньом’язове введення. Цебопім розч=
инити
у стерильній воді для ін’єкцій, 0,9 % розчині натрію хлориду, 5 % розч=
ині
глюкози для ін’єкцій, бактеріостатичній воді для ін’єкцій з парабеном або
бензиловим спиртом, 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду в
концентраціях, які вказані в таблиці 3.
При застосуванні лідокаїну в якості розчинника
перед введенням слід зробити шкірну пробу на його переносимість.
Як і інші
лікарські засоби, що застосовуються парентерально, готові розчини препарату
перед введенням
необхідно перевіряти на відсутність механічних включень.
Таблиця 3.
|
|
Об’єм розчину
для розведення (мл) |
Приблизний об’єм отриманого розчину =
(мл) |
Приблизна концентрація цефепіму (мг/мл) |
|
Внутр<=
/span>ішньовенн=
е введення=
|
|||
|
500 мг/флакон |
5 |
5,7 |
90 |
|
1 г/флакон |
10 |
11,4 |
90 |
|
2 г/флакон |
10 |
12,8 |
160 |
|
Внутр<=
/span>ішньом’язове введення=
|
|||
|
500 мг/флакон |
1,5 |
2,2 |
230 |
|
1 г/флакон |
3,0 |
4,4 |
230 |
Діти.
Препарат застосовувати дітям віком від 1 місяця=
.
При застосуванні лідокаїну як розчинника слід
врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.
Передозування.
Симптоми=
: у разі значного перевищення
рекомендованих доз, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок,
посилюються прояви побічної дії. Симптоми передозування включають
енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості,
ступором, комою, міоклонією, епілептоформними нападами, нейромʼязовою
збудливістю.
Лікування.<=
/span> Слід припи=
нити
введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу
пришвидшує виведення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз
малоефективний. Тяжкі алергічні реакції негайного типу потребують застосува=
ння
адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.
Побічні реакції.
Побічні реакції спостерігаються рідко.
Імунна система:
Шкіра та підшкірна клітковина=
: шкірні
висипання, свербіж, кропив’янка.
Травна система<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa=
mily:
"Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>: нудота, блювання, кандидоз ротової порожнини, діар=
ея,
коліт, запор, біль у животі, диспепсія, зміна відчуття смаку.
Гепатобі=
ліарна
система: гепатит,
холестатична жовтяниця.
Нервова
система: запаморо=
чення,
головний біль, неспокій, безсоння, парестезії, сплутаність/втрата свідомост=
і,
судоми/епілептоформні напади, міоклонія, енцефалопатія, галюцинації, ступор,
кома.
Загальні
розлади та зміни у місці введення: підвищення температури тіла, пітливість, біль у
грудях/спині, астенія, зміни у місці введення, включаючи запалення,
флебіт, біль.
Інфекції=
: кандидоз, вагініт, генітальний
свербіж, псевдомембранозний коліт, інші суперінфекції.
Дихальна
система: розлади
дихання, кашель, біль у горлі, задишка.
Серцево-=
судинна
система: тахікард=
ія,
вазодилатація, біль у ділянці серця.
Сечовиді=
льна
система: ниркова
недостатність.
Кров та
лімфатична система: анемія,
еозинофілія, транзиторна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз,
тромбоцитопенія.
Лаборато=
рні
показники: збільшен=
ня
рівня аланінамінотрансферази, аспарататамінотрансферази, лужної фосфатази,
загального білірубіну в плазмі крові, збільшення протромбінового часу або
парціального тромболастинового часу (ПТТ) і позитивний результат тесту Кумб=
са
без гемолізу, тимчасове збільшення азоту сечовини крові та/або креатиніну
сироватки крові, хибноп=
озитивна
реакція на глюкозу в сечі.
Крім
вищезазначених побічних реакцій можливі побічні реакції, характерні для
антибіотиків групи цефалоспоринів: синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна
еритема, токсичний епідермальний некроліз, токсична нефропатія, апластична
анемія, гемолітична анемія, кровотечі, порушення функції печінки, холестаз,
панцитопенія.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea=
st-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'> В оригінал=
ьній
упаковці при температурі не вище 30 оС. Зберігати у
недоступному для дітей місці.
Готовий розчин препарату стабільний впродовж 24
годин при кімнатній температурі або 7 днів при зберіганні в холодильнику (2=
-8
°С). З
мікробіологічної точки зору даний лікарський засіб слід застосовувати негай=
но.
Якщо його не використовують негайно, то відповідальність за час і умови
зберігання в процесі застосування покладається на споживача.
Несумісність. =
Щоб уникнути
можливої лікарської взаємодії, Цебопім (як більшість інших бета-лактамних
антибіотиків) не слід вводити в одному шприці з метронідазолом, ванкоміцино=
м,
гентаміцином, тобраміцину сульфатом та нетилміцину сульфатом. У випадку
призначення препарату Цебопім з вищеперерахованими препаратами слід вводити
кожний антибіотик окремо.
Не змішувати в одній ємності з іншими препарата=
ми.
Застосовувати розчинники, перелічені у розділі «Спосіб застосування та дози=
».
Упаковка. Порошок для
розчину для ін’єкцій по 500 мг у
флаконі. По 1 флакону в пачці.
Порошок для розчину для ін’єкцій по
Порошок для розчину для ін’єкцій по
Категорія
відпуску. За рецептом.
Виробник. Публічне акціонерне товариство
«Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».
Місцезнаходження виробника та адреса місця
провадження його діяльності. Україна,
ИНСТРУКЦИЯ
для медицинского применения
лекарственного средства
ЦЕБОПИМ
(CEBOPIM)
Состав:
действующее
вещество: цефепим в виде цефепима дигидрохлорида моногидрата (стерильного в пересчете на 100 % безводный цефепим) – 500 мг,
вспомогательное вещество:
Лекарственная форма. =
Порошок для раствора для инъекци=
й.
Основные физико-химические свойс=
тва: порошок от белого до светло-жел=
того
цвета.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные средства для
системного применения. Прочие бета-лактамные антибиотики. Цефалоспорины IV
поколения. Код ATХ J=
01D=
E=
01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Цефепим
оказывает действие путем угнетения синтеза ферментов стенки бактерии. Препа=
рат
имеет широкий спектр действия относительно грамположительных и
грамотрицательных бактерий, высоко устойчив к гидролизу большинством
бета-лактамаз, обладает малым сродством в отношении бета-лактамаз, кодируем=
ых
хромосомными генами, быстро проникает в грамотрицательные бактериальные кле=
тки.
Цефе
грамположительные аэробы:=
Staphylococcus<=
i> aureus (включая штаммы, продуцирующие
бета-лактамазу); Staphylococcus epidermi=
dis (включая штаммы, продуцирующие
бета-лактамазу); другие штаммы стафилококков, включая S. hominis, S=
. saprophy=
ticus; Streptoc=
occus pyogenes=
(стрептококки группы А); =
Streptoc=
occus agalacti=
ae (стрептококки группы В); =
Streptoc=
occus pneumoni=
ae (включая штаммы со средней
устойчивостью к пенициллину – МПК от 0,1 до 1 мкг/мл); другие бета-гемолитические стрептококки (груп=
пы C=
, G=
, F=
), S=
. bovis (группа D=
), стрептококки группы Viridans.
Большинс=
тво
штаммов энтерококков, например, Enterococcus faecalis, и стафилококк=
и,
резистентные к метициллину, резистентны к большинству цефалоспориновых
антибиотиков, включая цефепим;
грамотрицательные аэробы:
Pseudomo=
nas sрp., включая P. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri; Escherichia coli, Klebsiella sрp., включая K. pneumoniae, K. oxytoca, K. oz=
aenae; Enterobacter sрp., включая =
E. cloacae, E. aerogenes, E. sakazakii; Proteus sрp., <=
/i>включая P. mirabilis, P. vulgaris; Acinetobacter calcoaceticus (subsp. anitratu=
s, l=
woffi); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga sрp.; <=
/i>Citrobacter sрp., <=
/i>включая C. diversus, C. freundii; Campylobacter jejuni; G=
ardnerella vaginalis; Haemophilus ducreyi; Haemophilus influenzae (включая штаммы, продуцирующие бета-лактамазу); Haemophilus parainfluenzae; Hafnia alvei; Legionella sрp.; <=
/i>Morganella morganii; Moraxella cat=
arrhalis (Branhamella catarrhalis) (включая штаммы, продуцирующие бета-лактамазу); Neisseria gonorrhoeae (включая штаммы, продуцирующие
бета-лактамазу);
P. stuartii=
); Salmonella <=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fa=
reast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:RU'>s=
рp.; Serratia (включая<=
/span> S. marcescens, S. liquefaciens); Shigella=
sрp.; Yersinia enterocolitica<=
/span>.
Цефепим<=
/span> =
неактивен =
в отношении =
некоторых =
штаммов Xanthаmonas
maltophilia (Pseudomonas maltophilia)=
;
анаэробы:
Bacteroides<=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fa=
reast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'> sрp., включая B. melanino=
genicus и другие
микроорганизмы ротовой полости, относящиеся к Bacteroi=
des; Clostrid=
ium perfring=
ens; Fusobact=
erium sрp.; <=
/i>Mobilunc=
us sрp.; <=
/i>Peptostr=
eptococcus sрp.; <=
/i>Veillone=
lla sрp. (цефепим
неактивен в отношении Bacteroides<=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fa=
reast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'> fragilis=
и <=
i>Clostrid=
ium difficil=
e).
Фармакокинетика.
Период
полувыведения препарата – около 2 часов. У здоровых людей кумуляции препара=
та в
организме не отмечалось.
Метаболи=
зируется
цефепим в N-метилпиролидин, который быстро превращается в оксид
N-метилпиролидина. Общий клиренс
составляет 120 мл/мин. Препарат в основном выделяется почками (средний поче=
чный
клиренс составляет 110 мл/мин). В моче обнаруживается приблизительно 85 % введенной дозы в виде
неизмененного цефепима, 1 % N-метилпиролидина, около 6,8 % оксида N=
-метилпиролидина и около 2,5 % эпимера цефепима. Связывание
цефепима с белками плазмы крови не зависит от концентрации препа=
рата
в сыворотке крови и составляет менее чем 19 %.
Цефепим =
хорошо
распределяется в организме и достигает терапевтической концентрации в моче,
желчи, перитонеальной жидкости, слизистом секрете бронхов, мокроте, простат=
е,
аппендиксе и желчном пузыре.
Концентр=
ации
цефепима в плазме крови у взрослых здоровых мужчин после однократного
внутривенного/внутримышечного введения приведены в таблице ниже=
.
Средние
концентрации цефепима в плазме крови (мкг/м=
л)
|
Доза
цефепима |
0,5 часа |
1 час |
2 час |
4 часа |
8 часов<= o:p> |
12 часов<= o:p> |
|
Внутри=
венно |
||||||
|
500 мг=
|
38,2 |
21,6 |
11,6 |
5,0 |
1,4 |
0,2 |
|
|
78,7 |
44,5 |
24,3 |
10,5 |
2,4 |
0,6 |
|
|
163,1 |
85,8 |
44,8 |
19,2 |
3,9 |
1,1 |
|
Внутри=
мышечно |
||||||
|
500 мг=
|
8,2 |
12,5 |
12,0 |
6,9 |
1,9 |
0,7 |
|
|
14,8 |
25,9 |
26,3 |
16,0 |
4,5 |
1,4 |
|
|
36,1 |
49,9 |
51,3 |
31,5 |
8,7 |
2,3 |
У пациен=
тов
с нарушениями функции почек период полувыведения цефепима увеличивается. У пациентов с тяжёлыми
нарушениями функции почек, находящихся на диализе, период полувыведения
составляет 13 часов для гемодиализа и 19 часов – для перитонеального диализ=
а.
Фармакок=
инетика
цефепима при нарушенной функции печени или муковисцидозе не изменена. Для т=
аких
пациентов не требуется коррекция дозы.
Дети.
У детей в
возрасте от 2 месяцев до 11 лет после однократной внутривенной инъекции общ=
ий
клиренс и объем распределения в стационарном состоянии составляют 3,3 (± 1,=
0)
мл/мин/кг и 0,3 (± 0,1) =
л/кг
соответственно.
Около 60=
,4
(± 30,4) % от введенной дозы цефепима выделяется в неизмененном виде с мочо=
й,
почечный клиренс равен 2,0 (± 1,1) мл/мин/кг. После внутримышечного введения
максимальная концентрация цефепима в плазме крови в равновесном состоянии с=
оставляет
в среднем 68 мкг/мл через 0,75 часа. Через 8 часов после внутримышечного
введения концентрация цефепима в плазме крови составляет 6 мкг/мл. Абсолютн=
ая
биодоступность после внутримышечной инъекции цефепима составляет в среднем =
82 %. Возраст и пол пациентов не вл=
ияют
на клиренс препарата.
Концентрации препарата в
спинномозговой жидкости (СМЖ) и в плазме крови у детей, больных бактериальным менингито=
м
|
Время
после введен=
ия
(ч) |
Концен=
трация
в плазме=
крови (мкг/мл)* |
Концен=
трация
в СМЖ (мкг/мл)* |
Отноше=
ние
концентрации в СМЖ/плазме крови * |
|
0,5 |
67,7 ±
51,2 |
5,7 ± =
0,14 |
0,12 ±
0,14 |
|
1 |
44,1 ±=
7,8 |
4,3 ± =
1,5 |
0,10 ±
0,04 |
|
2 |
23,9 ±
12,9 |
3,6 ± =
2,0 |
0,17 ±
0,09 |
|
4 |
11,7 ±
15,7 |
4,2 ± =
1,1 |
0,87 ±
0,56 |
|
8 |
4,9 ± =
5,9 |
3,3 ± =
2,8 |
1,02 ±
0,64 |
* возрас=
т от
3,1 месяца до 12 лет со стандартным отклонением в возрасте ± 3 года.
Доза
препарата 50 мг/кг массы тела при внутривенном введении на протяжении 5-20
минут каждые 8 часов. Концентрация в плазме крови и СМЖ определялась в конце
введения на 2 или 3 день лечения препаратом.
Клинические характеристики.
Показания.
Взрослые.
Инфекции,
вызванные чувствительной к препарату микрофлорой:
· <=
/span>дыхательных путей, в том числе
пневмония, бронхит;
· <=
/span>кожи и подкожной клетчатки;
· <=
/span>интраабдоминальные инфекции, в т=
ом
числе перитонит и инфекции желчевыводящих путей;
· <=
/span>инфекции
мочевыводящих путей, в том числе пиелонефрит;
· <=
/span>гинекологические;
· <=
/span>септицемия.
Эмпириче=
ская
терапия больных с нейтропенической лихорадкой.
Профилак=
тика
послеоперационных осложнений в интраабдоминальной хирургии.
Дети.
· <=
/span>Пневмония;
· <=
/span>инфекции
мочевыводящих путей, в том числе пиелонефрит;
· <=
/span>инфекции кожи и подкожной клетча=
тки;
· <=
/span>септицемия;
· <=
/span>эмпирическая терапия больных с
нейтропенической лихорадкой;
· <=
/span>бактериальный менингит.
Противопоказания.
· &nb=
sp; Гиперчувствительность к цефепиму=
или
L-аргинину;
· &nb=
sp; гиперчувствительность к антибиот=
икам
цефалоспоринового ряда, пенициллинам или другим бета=
-лактамным антибиотикам.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды
взаимодействий.
Раствор =
ц
Учитывая
потенциальную нефротоксичность и ототоксичность аминогликозидных антибиотиков, высокие дозы данных препаратов
применяют одновременно с цефепимом под контролем функции почек.
Применение цефалоспоринов с диур=
етиками
(например, фуросемид) приводит к
повышению нефротоксичности первых.
Чтобы
избежать возможного лекарственного взаимодействия с другими препаратами,
раствор це=
фе
Сопутств=
ующее
лечение бактериостатическими
антибиотиками может влиять на действие бета-лактамных
антибиотиков.
Влияние на результаты лабораторн=
ых
тестов.
Применен=
ие
цефепима может привести к ложноположительной реакции на глюкозу в моче при
использовании реактива Бенедикта. Рекомендуется использовать тесты на глюко=
зу,
основанные на ферментной реакции окисления глюкозы.
Особенности применения.
Гиперчувствительность=
Перед
применением препарата необходимо выяснить, отмечались ли ранее у пациента
реакции гиперчувствительности немедленного типа на цефепим, цефалоспорины, =
пеницилл=
ины
или другие бета-лактамные антибиотики.
Цефепим
следует применять с осторожностью пациентам с астмой или аллергическим
диатезом. Состояние пациента необходимо тщательно контролировать во время
первого введения. Если возникает аллергическая реакция, лечение следует
немедленно прекратить.
Антибиот=
ики
следует назначать с осторожностью всем пациентам с любыми формами аллергии, особ=
енно
на лекарственные препараты. При появлении аллергической реакции применение
препарата следует прекратить. Серьезные реакции гиперчувствительности
немедленного типа могут требовать применения адреналина и других форм терап=
ии.
У пациентов с высоким риском тяжелых инфекций (например, у пациентов, котор=
ые
имели в анамнезе трансплантацию костного мозга при сниженной его активности,
которая возникает на фоне злокачественной гематологической патологии с тяжелой
прогрессирующей нейтропенией) монотерапия может быть недостаточной, поэтому
показана комплексная антимикробная терапия.
Антибактериальная активность
цефепима
Маловеро=
ятно,
что назначение цефепима при отсутствии доказанной или подозреваемой
бактериальной инфекции или его профилактическое применение будет
полезным, но это может увеличить риск появления бактерий, невосприимчивых к
этому препарату.
Длительн=
ое
применение цефепима (как и других антибиотиков) может приводить к развитию
суперинфекции. Необходимо проводить повторную проверку состояния пациента. В
случае развития суперинфекции необходимо начать адекватные меры лечения.
Почечная недостаточность
Пациента=
м с
нарушением функции почек (с клиренсом креатинина < 50 мл/мин) дозу препа=
рата
следует скорректировать, чтобы компенсировать за
Во время
постмаркетингового исследования были зарегистрированы следующие серьезные
побочные реакции: оборот=
ная
энцефалопатия (нарушение сознания, включая спутанность, галлюцинации, ступо=
р и
кома), миоклонус, судороги (в т.ч. эпилептический статус) и/или почечная
недостаточность. Большинство случаев наблюдались у пациентов с почечной
недостаточностью, получавших дозы цефепима, превышающие рекомендуемые.
В
большинстве случаев симптомы нефротоксичности были оборотные и исчезали пос=
ле
отмены цефепима и/или после гемодиализа.
Clostridium difficile
ассоциированная диарея
Сообщало=
сь о
антибиотико-ассоциированной диарее и антибиотико-ассоциированном колите,
включая псевдомембранозный колит и диарею, связанную с Clostridium difficile, в связи с применением почти всех
антибиотиков, включая цефепим, что может варьировать от легкой диареи до ко=
лита с летальным
исходом. Поэтому
важно учитывать этот диагноз у пациентов, у которых развивается серьезная
диарея во время или после применения цефепима. Если подозревается или
подтверждается антибиотико-ассоциированная диарея или
антибиотико-ассоциированный колит, следует прекратить лечение
антибактериальными средствами, включая цефепим, и немедленно начать адекват=
ные
терапевтические мероприятия. Препараты, подавляющие перистальтику, в данной
ситуации противопоказаны.
Пациенты
пожилого возраста
Известно,
что цефепим в значительной степени выделяется почками, и риск токсических
реакций на этот препарат может быть выше у пациентов с почечной
недостаточностью. Поскольку пожилые пациенты более склонны к снижению функц=
ии
почек, следует осторожно подходить к выбору дозы, а функцию почек следует
контролировать.
Серологическое тестирование
Цефалосп=
орины
склонны абсорбироваться на поверхности эритроцитов и вступать в реакцию с
антителами, направленными против препаратов, результатом че
При
проведении анализа мочи на глюкозурию возможен ложно-положительный результат. По этой
причине определение глюкозы в моче следует проводить глюкозооксидазн=
ыми<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa=
mily:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> методами в период лечения препаратом=
.
Необходи=
мо
осуществлять контроль протромбинового времени.
При
применении лидокаина в качестве растворителя следует учесть информацию по
безопасности лидокаина.
Было
доказано, что L-аргинин изменяет метаболизм глюкозы и одновременно увеличив=
ает
уровень калия в сыворотке крови при применении доз, которые в 33 раза превы=
шают
максимальную рекомендованную дозу цефепима. Эффекты при более низких дозах =
на
данный момент неизвестны.
Применение в период беременности=
или
кормления грудью.
Исследов=
ания
на животных продемонстрировали отсутствие воздействия на репродуктивную фун=
кцию
и отсутствие какого-либо вредного воздействия на плод. Однако адекватных и хорошо контролируемых
исследований у беременных женщин не проводилось, поэтому Цебопим в период
беременности можно назначать только тогда, когда ожидаемая польза для матери
превышает потенциальный риск для плода.
Цефепим =
проникает в грудное молоко в очень неболь=
шом
количестве, поэтому во время лечения Цебопимом кормление грудью следует
прекратить.
Способность влиять на скорость
реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa=
mily:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>
Не
изучалась. В случае возникновения головокружения, галлюцинаций, спутанности
сознания или других побочных эффектов со стороны нервной системы, которые м=
огут
влиять на скорость реакции, следует воздерживаться от управления автомобилем=
или
другими механизмами.
Способ применения и дозы.
Перед
применением препарата следует сделать кожную пробу на переносимость.
Дозы и п=
уть
введения могут варьировать в
зависимости от чувствительности, локализации и типа микроорганизмов<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea=
st-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>,
Рекомендации относительно
дозирования препарата Цебопим для взрослых приведены в таблице 1
Таблица 1
|
Инфекц=
ии
мочевыводящих путей (легкой и средней степени тяжести) |
500 мг- |
каждые 12 часов |
|
Другие
инфекции (легкой и средней степени тяжести)<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> |
|
каждые 12 часов |
|
Тяжелые
инфекции |
|
каждые 12 часов |
|
Очень
тяжелые и угрожающие жизни инфекции |
|
каждые 8 часов |
Пациента=
м старше 65 лет с нормальной функцией по=
чек
дозы препарата не требуют коррекции.
Профилактика возможного
инфицирования при проведении хирургических операций.
Во время
длительных (более 12 часов) хирургических операций через 12 часов после пер=
вой
дозы рекомендуется повторное введение такой же дозы препарата Цебопим с последующим введени=
ем
метронидазола.
Дети возрастом от 1 до 2 месяцев=
. Применять
Дети возрастом от 2 месяцев. Максимальная доза для детей <=
/span>не должна превышать рекомендуему=
ю дозу
для взрослых. Для детей с массой тела до
Детям с
массой тела
Нарушения функции почек.<=
/i> У пациентов с нарушенной функци=
ей
почек (клиренс креатинина менее
30 мл/ми=
н)
необходимо корригировать режим введения препарата. При э=
том начальная <=
/span>доза Цебопима аналогична =
дозе
для пациентов с неизмененной функцией почек. Рекомендованные поддерживающие дозы препарата
Цебопим приведены в таблице 2.
Таблица 2
|
Клиренс
креатинина (мл/мин) |
Рекомендованные поддерживающие дозы |
|||
|
Инфекции мочевыделительных путей (легкой и средн=
ей
степени тяжести) |
Другие инфекции (легкой и средней степени тяжест=
и)<=
span
style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-=
family:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> |
Тяжелые инфекции |
Очень тяжелые и угрожающие жизни инфекции |
|
|
> 50 |
500 мг каждые |
|
|
|
|
Обычное
дозирование адекватное тяжести инфекции, коррекция дозы не требуется |
||||
|
30-50 |
500 мг каждые |
|
|
|
|
11-29 |
500 мг каждые |
500 мг каждые |
|
|
|
≤ 10 |
250 мг каждые |
250 мг каждые |
500 мг каждые |
|
|
гемодиализ |
500 мг каждые |
500 мг каждые |
500 мг каждые |
500 мг каждые |
Клиренс
креатинина определяется по формуле:
Мужчины:=
![](3D"UA104900102_3617.files/image010.png")
Женщины:=
![](3D"UA104900102_3617.files/image012.png")
При
гемодиализе за 3 часа из организма удаляется приблизительно 68 % от введенн=
ой
дозы препарата. После каждого сеанса гемодиализа необходимо вводить повторн=
ую
дозу, аналогичную первона=
чальной.
При непрерывном амбулаторном перитонеальном диализе препарат можно применят=
ь в
нормальных рекомендованных дозах в зависимости от тяжести инфекции, с
интервалом между введениями разовой дозы 48 часов.
При нарушении функции почек у детей рекомендуется сниж=
ение
дозы или удлинение интервала между введениями, как указано в таблице 2.
Расчет показателей клиренса
креатинина у детей:
![](3D"UA104900102_3617.files/image014.png")
или
![](3D"UA104900102_3617.files/image016.png")
Введение препарата.
Цебопим =
вводить<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa=
mily:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> внутривенно или глубоко
внутримышечно в большую мышечную массу (например, в верхний наружный квадра=
нт
ягодичной мышцы).
Внутривенное введение. Данный путь введения преимуществ=
енно
применяется пациент=
ам
При внутривенном способе
введения Цебопим растворить в 5 или 10 мл стерильной воды для инъекций, 5 % растворе
Внутримышечное введение. Цебопим растворить в стерильной воде для инъекций, 0,9 % растворе натрия хлорида, 5
При
применении лидокаина в качестве растворителя перед введением следует сделат=
ь кожную пробу на его переносимость.
Как и др= угие лекарственные средства, применяемые парентерально, готовые растворы препара= та перед введением необходимо проверять на отсутствие механических включений.<= o:p>
Таблица 3.
|
|
Объем раствора для разведения (мл) |
Приблизительный объем полученного раствора (мл) |
Приблизительная концентрация цефепима (мг/мл) |
|
Внутри=
венное
введение |
|||
|
500 мг/флакон |
5 |
5,7 |
90 |
|
1 г/флакон |
10 |
11,4 |
90 |
|
2 г/флакон |
10 |
12,8 |
160 |
|
Внутри=
мышечное
введение |
|||
|
500 мг/флакон |
1,5 |
2,2 |
230 |
|
1 г/флакон |
3,0 |
4,4 |
230 |
Дети.
Препарат
применять детям в
возрасте от 1 месяца.
При применении лидока=
ина
в качестве растворителя следует учесть информацию по безопасности лидокаина=
.
Передозировка.
Симптомы: в случае значительного превышения
рекомендованных доз, особенно у пациентов с нарушенной функцией почек,
усиливаются проявления побочного действия. Симптомы передозировки включают
энцефалопатию, сопровождающуюся галлюцинациями, нарушением сознания, ступором,
комой, миоклонией, эпилептоформными приступами, нейромышечной возбудимостью.
Лечение. Следует прекратить введение
препарата, провести симптоматическую терапию. Применение гемодиализа ускоря=
ет
выведение цефепима из организма; перитонеальный диализ малоэффективен. Тяже=
лые
аллергические реакции немедленного типа требуют применения адреналина и дру=
гих
форм интенсивной терапии.
Побочные реакции.
Побочные
реакции наблюдаются редко.
Иммунная система: реакции гиперчувствительности, =
включая
анафилаксию,
анафилактический шок, ангионевротический отек.
Кожа и подкожная клетчатка: кожные высыпания, зуд, крапивни=
ца.
Пищеварительная система:<=
/i> тошнота, рвота, кандидоз ротовой
полости, диарея, колит, запор, боль в животе, диспепсия, изменение ощущения
вкуса.
Гепатобилиарная система: =
гепатит, холестатическая желтуха=
.
Нервная система: головокружение, головная боль,
беспокойство, бессонница, парестезии, спутанность/потеря сознания,
судороги/эпилептоформные припадки, миоклония, энцефалопатия, галлюцинации,
ступор, кома.
Общие нарушения и изменения в ме=
сте
введения: повышен=
ие
температуры тела, потливость, боль в груди/спине, астения, изменения в месте
введения, включая воспаление, флебит, боль.
Инфекции: кандидоз, вагинит, генитальный =
зуд,
псевдомембранозный колит, другие суперинфекции.
Дыхательная система:<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa=
mily:
"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> нарушения дыхания, кашель, боль=
в
горле, одышка.
Сердечно-сосудистая система: тахикардия, вазодилатация, боль=
в
области сердца.
Мочевыделительная система: почечная недостаточность.
Кровь и лимфатическая система: анемия, эозинофилия, транзиторная лейкопения,
нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения.
Лабораторные показатели:<=
/i> повышение уровня
аланинаминотрансферазы, аспарататаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, обще=
го
билирубина в плазме крови, увелич=
ение
протромбинового времени или парциального тромболастинового времени (ПТТ) и
положительный результат теста Кумбса без гемолиза, временное увеличение азо=
та
мочевины крови и/или креатинина сыворотки крови, ложноположительные реакции=
на
глюкозу в мочи.
Кроме
вышеупомянутых побочных реакций возможные побочные реакции, характерные для
антибиотиков группы цефалоспоринов: синдром Стивенса-Джонсона, мультиформная эритема,
токсический эпидермальный некролиз, токсическая нефропатия, апластическая
анемия, гемолитическая анемия, кровотечения, нарушение функции печени,
холестаз, панцитопения.
Срок годности. 3 года.
Условия хранения. В оригиналь=
ной
упаковке при температуре не выш
Готовый раствор препарата стабилен в течен= ие 24 часов при комнатной температуре или 7 дней при хранении в холодильнике (= 2-8 °С). С микробиологической точки зрения данное лекарственное средство следует применять немедленно. Если его не используют немедленно, то ответственность= за время и условия хранения в процессе применения возлагается на потребителя.<= o:p>
Несовместимость. Во избежание возможного лекарственного взаимодействия, Не смеши=
вать
в одной емкости с другими препаратами. Применять растворители, перечисленны=
е в
разделе «Способ применения и дозы». Упаковка. Порошок для раствора для инъекц=
ий
по 500 мг во
флаконе. По 1 флакону в пачке;=
Порошок =
для
раствора для инъекций по Порошок =
для
раствора для инъекций по Категория отпуска. Производитель. П Местонахождение=
производителя и адрес места
осуществления его деятельности. Украина, =