ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТ= РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

<= /h3>

КЕТ = 54;НАЛ^â

(KETONAL^â)

<= /span>

Склад:

діюч&= #1072; речовина: кетопрофе = 85;;

2 l= 4;л розчину міс = 90;ять кетопрофенm= 1; 100 мг;

допомі&#= 1078;ні речовини: пропі= ;ленгліколь, етанол 96 %, спирт бензиловий, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.=

Лікарс&#= 1100;ка форма. Розчин для ін’єкці = 81;.

Ос = 85;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: безба= ;рвний або злегка жовтуватиl= 1; проз= ;орий розчин практично без видимих часточок.=

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група.

i= 3;естероїдні протизапалn= 0;ні та протирев = 84;атичні засоби. Похі= 076;ні пропіоновоo= 1; кислоти. Кетопрофен. = 050;од АТX= M01A Е03.

Фар= ;макологічн= 10; властивостo= 0;.

Фа= 088;макодинамі&= #1082;а.

Кетопрофен є нестероїднl= 0;м протизапалn= 0;ним засобом, що має аналгезуючm= 1;, протизапалn= 0;ну та жарозниж = 91;вальну дію.

При запаленні кетопрофен інгібує синтез прос = 90;агландинів і лейкотрієнo= 0;в, гальмуючи активність циклооксигk= 7;нази та частково = 211; ліпооксигеl= 5;ази, також він інгібує синтез брадикінінm= 1; і стабілізу= 08; лізосомальl= 5;і мембрани.=

Чинить центральниl= 1; та периферичнl= 0;й знеболювалn= 0;ний ефект та усуває прояви симптомів запально-де = 75;енеративни&#= 1093; захворюванn= 0; опорно-рухо = 74;ого апарату.

У жінок кетопрофен зменшує симптоми первинної дисменореї внаслідок інгібуваннn= 3; синтезу простагланk= 6;инів.

Фармак= 086;кінетика.

Абсорб= 094;ія. Середн&= #1103; концентрацo= 0;я кетопрофенm= 1; в плазмі кро= 074;і становить 26,4 + 5,4 мкг/мл через        =       4–5 хвилин після внутрішньоk= 4;енної інфузії або вн= 091;трішньом’я&= #1079;ового введення. Біодост= ;упність кетопрофенm= 1; становить 90 %.<= /o:p>

У більшості пацієнтів після внутрішньоl= 4;’язового введення кетопрофен виявляєтьсn= 3; у крові чере= 079; 15 хвилин, а максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 2 години. Біод= 086;ступність кетопрофенm= 1; у вигляді розчину для ін’єкцій знаходитьсn= 3; у лінійній залежності = 74;ід величини дози препарату.=

Розподіл. Ступінь зв’= ;язування з білками – 99 %. Об’n= 8;м розподіленl= 5;я – 0,1–0,2 л/кг. Кетопрофен проникає у синовіальнm= 1; рідину. Чере= 079; 3 години після введе = 85;ня 100 мг кетопрофенm= 1; його концентрацo= 0;я у плазмі крові становить пр= 080;близно 3 мкг/мл, а концентрацo= 0;я у синовіальнo= 0;й рідині – 1,5 мкг/мл. Хоча концентрацo= 0;я кетопрофенm= 1; в синовіаль = 85;ій рідині дещо нижча, ніж у плазмі кров= 10;, вона стабільнішk= 2; (через 9 годин конце&#= 1085;трація кетопрофенm= 1; в плазмі кро= 074;і становить 0,3 мкг/мл, а в синовіальнo= 0;й рідині – 0,8 мкг/мл), тому больовий синдром та скутість су = 75;лобів зменшуєтьсn= 3; на тривалий час. Стабіль= 085;а концентрацo= 0;я кетопрофенm= 1; в плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; протягом 24 годин після = 074;ведення. У пацієнтів = 083;ітнього віку стабіл= 00;на концентрацo= 0;я кетопрофенm= 1; в плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; через 8,7 години і становить 6,3 мкг/мл. Кумуляція кетопрофенm= 1; в тканинах не спостерігаn= 8;ться.

Після внутрішньоl= 4;’язо = 74;ого введення кетопрофенm= 1; в дозі 100 мг його концентрацo= 0;я у сироватці крові та цереброспіl= 5;альній рідині вияв = 83;ялась через 15 хвилин. Пікова концентрацo= 0;я кетопрофенm= 1; в плазмі крові досягалася протягом 2 годин (1,3 мкг/мl= 3;).

Метаболізм і виведення. Кетопрофен інтенсивно метаболізуn= 8;ться у печінці за допомогою мікросомалn= 0;них ферментів. З організму в = 80;водиться у вигляді кон’ю= ;гата з глюкуроновl= 6;ю кислотою. Пе= 088;іод напіввиведk= 7;ння становить 2 години. До 80 % введеної дози кетопрофенm= 1; виводиться із сечею, як правило (понад 90 %) у вигляді глюкуронідm= 1;, приблизно 10 % – з фекаліями.

У пацієнтів= із порушенням функції нирок виведення кетопрофенm= 1; уповільнен&#= 1086;, період напіввиведk= 7;ння збільшуєтьl= 9;я на 1 годину. У пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки кетопрофен може накопичуваm= 0;ися у тканинах. У пацієнтів л= 10;тнього віку метабо = 83;ізм і виведення кетопрофенm= 1; уповільнюю&#= 1090;ься, однак це має клінічне значення тільки при порушенні функції нирок.

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня.

Захвор&#= 1102;вання суглобів: ревма= ;тоїдний артрит; серонегатиk= 4;ні спондилоарm= 0;рити (анкілозуюч = 80;й спондилоарm= 0;рит, псоріатичнl= 0;й артрит, реактивний артрит); пода&#= 1075;ра, псевдоподаk= 5;ра; остеоартриm= 0;; позасуглобl= 6;вий ревматизм (тендиніт, бурсит, капс= 091;літ плечового суглоба).

Боль = 86;вий синдром: люмба= 075;о, посттра= 074;матичний біль у суглобах, м’язах; післяопер&#= 1072;ційний біль; болі при метаста = 79;ах пухлин у кістки; альгодисмеl= 5;орея.

Протип&#= 1086;казання.

Ре= 072;кції гіперчутлиk= 4;ості до кетопрофенm= 1; або до допом= 110;жних речовин. Про= 090;ипоказаний пацієнтам, у яких застосуванl= 5;я кетопрофенm= 1;, ацетилсаліm= 4;илової кислоти або = 110;нших нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів (НПЗ= 047;) провокує бр = 86;нхоспазм, астматичні напади, кропив’янкm= 1;, ангіоневро&= #1090;ичний набряк, гострий риніт або інші алергі = 95;ні реакції. Тяжка серцева недостатніl= 9;ть. Лікування п = 77;ріоперацій&#= 1085;ого болю при проведенні операції що = 76;о аортокоронk= 2;рного шунтування. = 061;ронічна диспепсія в анамнезі; виразка шлунка або дванадцятиl= 7;алої кишки у стадії заго = 89;трення або шлунково-ки = 96;кові кровотечі, виразкові хвороби або перфорації = 74; анамнезі. Це= 088;еброваскул&= #1103;рні або інші кровотечі. С= 093;ильність пацієнта до геморагії; г= 077;морагічний діатез. Тяжк= 110; порушення функцій печ= 10;нки або нирок. Бр&#= 1086;нхіальна астма та риніт в анамнезі. Ке= 090;опрофен протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; гемостатич&= #1085;ими порушеннямl= 0; або тим, які отримують терапію антикоагулn= 3;нтами.

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я з кетопрофенl= 6;м.

Слід уникат= и одночасногl= 6; застосуванl= 5;я кетопрофенm= 1; з іншими НПЗ= 047; і саліцилатаl= 4;и, включаючи с = 77;лективні інгібітори циклооксигk= 7;нази-2, антикоагулn= 3;нтами (гепарин та варфарин), інгібітораl= 4;и агрегації тромбоцитіk= 4; (тиклопідин, клопідогреl= 3;ь), інгібітораl= 4;и тромбіну (дабігатран), прямими інгібітораl= 4;и фактора Ха (апіксабан, ривароксабk= 2;н, едоксабан), препаратамl= 0; літію, метот= 088;ексатом у дозах вище 15 мг/тиждень. Підвищуєтьl= 9;я ризик шлунково-ки = 96;кових кровотеч/ул= 00;церації.

Кетопрофен зв’язуєтьсn= 3; з білками; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з іншими препаратамl= 0;, що зв’язуют= 00;ся з білками, наприклад з антикоагулn= 3;нтами, сульфонаміk= 6;ами, гідантоїнаl= 4;и, може знадобитисn= 3; корекція до = 79; для запобіганнn= 3; підвищення рівня цих препаратів внаслідок конкуренціo= 1; за зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10;.

Одночасне застосуванl= 5;я із кортико = 89;тероїдами= підви= ;щує ризи= к шлун= ково-кишково= ;го вира= зкоутворенl= 5;я а= 073;о кровотечі.

НПЗЗ можуть посилюват= ;и ефек= ;ти антикоагулn= 3;нтів, таких як варфарин і гепарин.

Застосуван&= #1085;я кетопрофенm= 1; разом з ант= 080;тромботичними агентами і селектив = 85;ими ін= гібіторами= зворо= ;тного захо= плення серотоніну підвищ&#= 1091;є ризи= к шлун= ково-кишкових= ; кровотеч.

Якщо неможливо уникнути одночасногl= 6; застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів (гепарин та варфарин) та антитромбоm= 0;ичних препаратів (наприклад, тиклопідин, = 082;лопідогрел&= #1100;), пацієнти повинні знаходитисn= 3; під ретельн = 80;м наглядом лікаря. Одночасне застосуванl= 5;я кількох антитромбоm= 0;ичних засобів підвищує ризик розви = 90;ку кровотечі.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препарата = 84;и літію знижується виведення літію. Ризик підвищення рівня літію = 074; плазмі кров= 10;, що інколи до= 089;ягає токсичного рівня через зниження ви = 74;едення літію нирками. При необхідносm= 0;і, необхідно встановити ретельний моніторинг рівня літію = 074; плазмі кров= 10; та відкоригувk= 2;ти дозу літію під час та після терапії НПЗ = 47;.

Після застосуванl= 5;я кетопрофенm= 1; разом із мет= 086;трексатом (дози більше 15 мг/тиждень) виникала тяжка, іноді летальна токсичністn= 0;. Токсичністn= 0; зумовлена підвищенняl= 4; і пролонгуваl= 5;ням концентрацo= 0;ї метотрексаm= 0;у в крові. Слід робити 12-годинну перерву між прийомом кетопрофенm= 1; та метотрексаm= 0;у.

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я з кетопрофенl= 6;м вимагає заходів безпеки.

Кет = 86;профен може знижувати= ; ефекти антигіпертензl= 0;вних засобі&#= 1074; та діуретиків.

Діуретики можуть підвищуватl= 0; ризик нефро = 90;оксичності НПЗЗ. Пацієн= 090;и, особливо зі зневодненнn= 3;м, пов’язаним = 79; прийомом діуретиків, мають більш = 80;й ризик розвитку ниркової недостатноl= 9;ті на фоні зниження ниркового кровотоку, в= 080;кликаного пригніченнn= 3;м простагланk= 6;инів. Перед початком лікування таких пацієнтів необхідно відновити у них водний баланс та пе= 088;евірити функцію нирок.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кетопрофенm= 1; з метотрексаm= 0;ом (дози нижче 15 мг/тиждень) с&#= 1083;ід щотижня проводити моніторинг формених елементів крові.

Ризик ниркових порушень підвищуєтьl= 9;я у пацієнтів, які приймають діуретики або інгібітори = 72;нгіотензин&#= 1087;еретворюва= льного ферменту одночасно з нестероїднl= 0;ми антиревматl= 0;чними засобами. У деяких пацієнтів з порушенням ниркової фу = 85;кції (пацієнти зі зневодненнn= 3;м організму або пацієнт = 80; літнього віку) одночасне з = 72;стосування інгібіторіk= 4; АПФ або антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II та інгібіто&= #1088;ів циклооксигk= 7;нази може спричинити = 87;одальше погіршення функції нирок, у тому &= #1095;ислі гостру ниркову недостатніl= 9;ть.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кетопрофенm= 1; з пентоксифіl= 3;іном збільшуєтьl= 9;я ризик кровотечі. Необхідно проводити контроль стану системи згортання крові.

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я з кетопрофенl= 6;м потребує обережностo= 0;.

Кетопрофен може знижувати ефекти антигіпертk= 7;нзивних засобів (бета-блокат= 086;рів, інгібіторіk= 4; АПФ) та діуре&#= 1090;иків унаслідок пригніченнn= 3; синтезу про = 89;тагландині&#= 1074;.

Застосуван&= #1085;я кетопрофенm= 1; разом із тромболітиl= 2;ами та селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и зворотного захоплення серотоніну підвищує ризик шлунково-ки = 96;кових кровотеч.

Одночасне застосуванl= 5;я пробенецидm= 1; може призвести д = 86; значного зменшення кліренсу кетопрофенm= 1; з плазми крові.

Солі калію, калійзберіk= 5;аючі діуретики, і= 085;гібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту, блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби, гепарини (низькомоле = 82;улярні або нефракц= 10;оновані), циклоспориl= 5;, такролімус = 10; триметопри&= #1084; можуть спричинити гіперкалієl= 4;ію.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я з тенофовіроl= 4; підвищує ризик ниркової недостатноl= 9;ті.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я з нікоранд = 80;лом збільшує ризик серйозних ускладнень, таких як вир= 072;зки шлунково-ки = 96;кового тракту, перфорація та кровотеч = 72;.

Кетопрофен<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> посилює ефекти пероральниm= 3; антидіабетl= 0;чних і антиепілепm= 0;ичних засобів (фенітоїн).

Одночасне застосуванl= 5;я НПЗЗ і серцевих гл= 10;козидів може спричи = 85;ити загостреннn= 3; серцевої не = 76;остатності, знижувати швидкість гломерулярl= 5;ої фільтрації = 10; підвищуватl= 0; рівні глікозидів = 91; плазмі кров= 10;.

Одночасне застосуванl= 5;я з циклоспориl= 5;ом та такролімусl= 6;м підвищує ризик нефротоксиm= 5;ності, особливо у пацієнтів літнього віку.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з НПЗЗ ефект міфепристоl= 5;у може знижуватисn= 3;. Нестероїднo= 0; протиревмаm= 0;ичні засоби слід приймати через 8–12 днів після застосуванl= 5;я міфепристоl= 5;у.

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.

Небажаних ефектів (особливо з боку травно = 75;о тракту і серцево-суд = 80;нної системи) мож= 085;а уникнути, приймаючи мінімальну ефективну дозу при найкоротшіl= 1; тривалості застосуванl= 5;я.

З обережністn= 2; слід призначати кетопрофен пацієнтам з= 10; шлунково-ки = 96;ковими захворюванl= 5;ями в анамнезі. Кровотеча і перфорація можуть розвиватисn= 3; раптово без попередніх симптомів.=

Ризик шлунк= ово-кишкови = 93; кровотеч, ульцерації або перфора = 94;ії вищий при підвищенні доз НПЗЗ, у па&= #1094;ієнтів із виразкою = 074; анамнезі, особливо пр = 80; ускладненнn= 3;х типу геморагії або перфорації, та в осіб літнього віку. Ці пацієнти мають розпо = 95;инати лікування з найменшої дози.

Таким пацієнтам слід застосовувk= 2;ти комбінованm= 1; терапію протекторнl= 0;ми препаратамl= 0; (наприклад, мізопростоl= 3;ом або інгібіт = 86;рами протонної помпи).

Пацієнти, в яких раніше відзначалаl= 9;я побічна дія = 085;а травний тракт, особливо пацієнти літнього віку, мають повідомлятl= 0; про будь-які незвичні абдомінальl= 5;і симптоми (зокрема про шлунково-ки = 96;ковій кровотечі), особливо на початку лікування.

Препарат слід з обережністn= 2; приймати па = 94;ієнтам, які застосовуюm= 0;ь супутні препарати, здатні підвищуватl= 0; ризик кровотеч аб = 86; ульцерації, такі як пероральні кортикостеl= 8;оїди, антикоагулn= 3;нти (варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, антитромбоm= 0;ичні препарати (ацетилсалі = 94;илова кислота, нік= 086;рандил).

Існує відносний рівень збільшення ризику шлунково-ки = 96;кових кровотеч у пацієнтів з низькою масою тіла. П&#= 1088;и виникненні кровотечі або ульцерації = 91; пацієнтів, які лікуються Кетоналом^{®,
терапію
необхідно
відмінити.=}

Лікарський засіб слід з обережністn= 2; приймати пацієнтам з= 10; шлунково-ки= шковими захворюванl= 5;ями в анамнезі (виразковий = 082;оліт, хвороба Крона), оскільки може загост = 88;итися їх стан.

Пов= ;ідомлялося про підвищений ризик розвитку артеріальнl= 0;х тромботичнl= 0;х станів у пацієнтів, які отримув = 72;ли неаспіриноk= 4;і НПЗЗ для купіруваннn= 3; періоперацo= 0;йного болю при операціях аортокоронk= 2;рного шунтування.

Ретельний контроль необхідний для пацієнт= 10;в з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та/або хроні= 095;ною серцевою недостатніl= 9;тю слабкого аб = 86; помірного ступеня в анамнезі, оскільки пр = 80; терапії НПЗ = 47; повідомлялl= 6;ся про затримк = 91; рідини та набряки.

Пацієнтам і= з неконтрольl= 6;ваною артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, хронічною серцевою недостатніl= 9;тю, встановленl= 6;ю ішемічною хворобою серця, захворюванl= 5;ями периферичнl= 0;х артерій та/або захворюванl= 5;ями судин головного мозку слід приймати кетопрофен тільки післ= 03; ретельного моніторингm= 1;. Перед почат = 82;ом тривалого лікування пацієнтам і = 79; факторами ризику при наявності гіперліпідk= 7;мії, цукрового діабету, або які палять, н&#= 1077;обхідно також проходити ретельне обстеження.

У пацієнтів, хворих на бронхіальнm= 1; астму, що супроводжуn= 8;ться хронічним ринітом, синуситом та/або назальним поліпозом, найчастіше виникають алергічні реакції після прийо = 84;у ацетилсаліm= 4;илової кислоти та/або НПЗЗ. Застосуванl= 5;я таких лікарських засобів мож = 77; спричинити бронхіальнm= 1; астму.

Препарат слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; гемостазу, гемофілією, захворюванl= 5;ям Віллебрандk= 2;, тяжкою тромбоцитоl= 7;енією, нирковою аб = 86; печінковою недостатніl= 9;тю, а також особам, які приймають антикоагулn= 3;нти (похідні кумарину і гепарину, головним чином, низькомолеl= 2;улярні гепарини).

Необхідний ретельний контроль діурезу і функції нир = 86;к у пацієнтів із печінковимl= 0; порушеннямl= 0;, у пацієнтів, які отримують діуретики, при гіповол = 77;мії внаслідок великого хірургічноk= 5;о втручання, особливо у пацієнтів літнього віку.

Кетопрофен з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти особам, які страждають на алкоголізм.

У поодиноких випадках пр = 80; застосуванl= 5;і НПЗЗ відзна = 95;алися тяжкі шкірн= 10; реакції, включаючи е = 82;сфоліативн&#= 1080;й дерматит, синдром Сті = 74;енса – Д= ;жонсона і токсичний епідермальl= 5;ий некроліз. Найвищий ризик таких реакцій існ = 91;є на початку терапії. Кетонал^® необхідно відмінити при перших проявах шкі = 88;них висипів, уражень слизових оболонок аб = 86; інших ознак = 72;х підвищеної чутливості.

При тривалому лікуванні кетопрофенl= 6;м, особливо пацієнтів л= 10;тнього віку, необхідно контролюваm= 0;и формулу крові, а також функції печінки та нирок. При кліренсі креатиніну нижче 0,33 мл/с (20 мл/хв) слід ві&= #1076;коригувати дозу кетопрофенm= 1;.

Кетопрофен = може маскувати ознаки і сим= 087;томи інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, такі як гаря= 095;ка.

Застосуван&= #1085;я препарату необхідно припинити перед великими хірургічниl= 4;и втручаннямl= 0;.

Застосуван&= #1085;я кетопрофенm= 1; може порушувати жіночу фертильнісm= 0;ь і не рекомендуєm= 0;ься жінкам, які бажають завагітнітl= 0;. Жінкам, які не можуть завагітнітl= 0;, або тим, які проходять лікування з приводу безпліддя, н= 077; слід лікуватися кетопрофенl= 6;м.

На початку лікування слід провести ретельний моніторинг функції нирок у пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, цирозом та нефрозом, хронічною нирковою недостатніl= 9;тю, особливо у пацієнтів літнього віку, а також пацієнтів, які отримую = 90;ь терапію діуретикамl= 0;. У цих пацієнтів з = 72;стосування кетопрофенm= 1; може спричинити зниження ниркового кровотоку, с= 087;ричиненого пригніченнn= 3;м простагланk= 6;инів, та призвест = 80; до декомпенсаm= 4;ії функції нир = 86;к.

У пацієнтів= із порушеннямl= 0; з боку функціоналn= 0;них показників печінки або із захворюванl= 5;ями печінки в анамнезі, необхідно періодично вимірювати рівень трансамінаk= 9;, особливо пр = 80; довготриваl= 3;ому лікуванні.=

При тяжкому болю кетопрофен можна застосовувk= 2;ти у комбінаці= 11; з морфіном при внутрі&#= 1096;ньовенному введенні.=

Під час лікування кетопрофенl= 6;м може виникнути гіперкалієl= 4;ія, особливо у пацієнтів з діабетом, нирковою недостатніl= 9;тю та/або при су&#= 1087;утній терапії лікарськимl= 0; засобами, що сприяють гіперкалієl= 4;ії.

Маск&#= 1091;вання симптомів основних інфекцій: Ке= 090;онал може замаскуватl= 0; симптоми інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я, що може призвести д = 86; затримки початку відповідноk= 5;о лікування і тим самим ускладнити перебіг захворюванl= 5;я. Це спостерігаl= 3;ось при бактері = 72;льній позагоспітk= 2;льній пневмонії т = 72; бактеріальl= 5;их ускладненнn= 3;х вітряної віспи. Коли Кетонал застосовуюm= 0;ь при підвищенні температурl= 0; тіла або для полегшення болю при інф= 077;кції, рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я. В умовах лік= 091;вання поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симпто = 84;и зберігаютьl= 9;я або посилюютьсn= 3;.

За = 89;тосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Безпек= 072; застосуванl= 5;я кетопрофенm= 1; у період вагітності не визначен = 72;, тому застосуванl= 5;я лікk= 2;рського засобу у І–І&= #1030; триместрі вагітності = 84;ожливе лише у разі крайньої необхідносm= 0;і тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційниl= 1; ризик для плода.

Засто= сування кетопрофенm= 1; у ІІІ триместрі вагітності протипоказk= 2;не.

Інгіб= ування синтезу про = 89;тагландині&#= 1074; може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріону/пл = 86;ду. Дані епідем= 10;ологічних досліджень свідчать пр = 86; підвищений ризик викиднів та розвитку ва = 76; серця і гастрошизиl= 9;у після застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; синтезу простагланk= 6;инів на ранній ст= 072;дії вагітності. Абсолютний ризик розви = 90;ку вродженої вади серця підвищився від менше 1 % до приблизно 1,5 %. Ризик може підвищуватl= 0;ся при збільшенні дози та тривалості терапії. У тварин застосуванl= 5;я інгібітору синтезу простагланk= 6;ину призводило до при- та пос&= #1090;імплантаці= ;йної загибелі плода та сме= 088;ті ембріона/пл = 86;да. Крім того, у тварин, яким вводили інгібітори синтезу простагланk= 6;инів в органогенеm= 0;ичний період вагітності спостерігаl= 3;ося підвищення частоти розвитку різних вроджених порушень, включаючи с = 77;рцево-судин&= #1085;і. У разі призначеннn= 3; кетопрофенm= 1; жінці, яка планує вагітність, або під час І та ІІ тримес= 090;рів вагітності слід дотримуватl= 0;ся мінімально можливої дози і тривалості терапії.

Під ча= ;с ІІІ триместру вагітності при застосуванl= 5;і будь-яких інгібіторіk= 4; синтезу простагланk= 6;ину можливі так= 10; впливи на плід:

–      =             серцево-лег&= #1077;нева токсичністn= 0; (передчасне закриття артеріальнl= 6;ї протоки і легенева гі = 87;ертензія);

–      =             порушення функції нирок, що може прогресуваm= 0;и до ниркової недостатноl= 9;ті з проявом олігогідроk= 2;мніозу;

–      = вагі= тна і плід наприкінці вагітності можуть піддатися таким впливам:

• ------=_NextPart_01D8A525.0AC427B0 Content-Location: file:///C:/6811DCB3/UA83250101_B5D3.files/header.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

1

------=_NextPart_01D8A525.0AC427B0 Content-Location: file:///C:/6811DCB3/UA83250101_B5D3.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01D8A525.0AC427B0--

ІНСТ= РУКЦІЯ

<= /h3>

КЕТ = 54;НАЛâ

діюч&= #1072; речовина: кетопрофе = 85;;

КЕТ = 54;НАЛ^â