ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Сh= 0;ГРАДА®

(SAGRADA)

Склад:

д= іюча речовина: прасугрелn= 0;; =

1 таблетка містить прасугрелю 10 мг;

допоміж = 85;і речовини: к= ;росповідон (тип А), лактоза, моногідрат, натрію кроскармелl= 6;за, целюлоза мікрокристk= 2;лічна (E 460), сахарози стеарат.

Суміш для покриття: Opadry II 32K2300= 12 Orange*

* - суха суміш для покриття містить: гіпром&= #1077;лозу (Е 464) (гідроксипр = 86;пілметилце&#= 1083;юлозу), лактозу, моногідрат, = 090;итану діоксид (Е 171), т= 088;иацетин (Е 1518), тальк, зал&= #1110;за оксид жовти = 81; (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Лікарс= ька форма. Табл= етки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: та = 73;летки, вкриті плівковою оболонкою, овальної форми з двоопуклою поверхнею з написом «F2» з одного боку.

Фармакотеl= 8;апевтична група. Антитромбоm= 0;ичні препарати. Інгібітори = 72;грегації тромбоцитіk= 4;, за винятком гепарину. Прасугрель.

Код АТХ B01A= C22.

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фарм&#= 1072;кодинаміка= .

Механізм дії<= /o:p>

Прасуг&#= 1088;ель є інгібітороl= 4; активації т = 72; агрегації тромбоцитіk= 4; через необоротне зв’язуваннn= 3; його активного метаболіту = 79; рецепторам&= #1080; АДФ класу P2Y12 н = 72; тромбоцитаm= 3;. Оскільки тромбоцити беруть участь у іні= 094;іації та/або розвитку тр = 86;мботичних ускладнень атеросклерl= 6;тичної хвороби, пригніченнn= 3; функції тромбоцитіk= 4; може призвести д = 86; зниження частоти серцево-суд = 80;нних ускладнень, таких як смерть, інфаркт міокарда аб = 86; інсульт.

Після навантажувk= 2;льної дози прасуг = 88;елю 60 мг інгібуваннn= 3; АДФ-індуков&= #1072;ної агрегації тромбоцитіk= 4; відбуваєтьl= 9;я через 15 хвилин з 5 мкМ АДФ і через 30 хвилин з 20 мкМ АДФ. Максимальнk= 7; пригніченнn= 3; прасугрело&#= 1084; АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4; становить 83% з 5 мкМ АДФ і 79% k= 9; 20 мкМ АДФ, в обох випадк = 72;х у 89% здорових суб'єктів та пацієнтів з= 10; стабільним атеросклерl= 6;зом досягаєтьсn= 3; щонайменше 50% інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; протягом 1 години. Прасугрель- = 86;посередков&#= 1072;не інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; демонструє низьку варіабельнo= 0;сть міжсуб'єктн = 91; (9%) та внутрішньоl= 9;уб'єктну (12%) при викориl= 9;танні як 5 мкМ, так і 20 мкМ АДФ. Середнє стаціонарнk= 7; інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; становило 74% і= 69% відповідно для 5 мкМ АДФ та 20 мкМ АДФ і досягалося через 3-5 днів після введе = 85;ня підтримуючl= 6;ї дози прасугрелю 10 мг з поперед= 085;ьою дозою навантаженl= 5;я 60 мг. Більше 98% с&#= 1091;б'єктів мали ≥20% інгібуваннn= 3; агрегації т = 88;омбоцитів під час підтримуючl= 6;ї терапії.

Агрега&#= 1094;ія тромбоцитіk= 4; після закінчення = 90;ерапії прасугрелеl= 4; поступово повертаєтьl= 9;я до базових значень: протягом 7-9 днів після одноразовоk= 5;о прийому навантажувk= 2;льної дози прасугрелю 60 мг і протяго= 084; 5 днів після припинення прийому підтримуючl= 6;ї дози в рівноважноl= 4;у стані.

Дані пр&= #1086; перехід з одного препарату н = 72; інший

Після прийому 75 мг к= лопідогрелn= 2; один раз на день протягом 10 днів, 40 здорових пацієнтів було переведено на прасугре = 83;ь 10 мг один раз на день, з ударною доз = 86;ю 60 мг або без неї. Подібне або більше пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; спостеріга&#= 1083;ося з прасугрелеl= 4;. Перехід з за= 089;тосуванням ударної доз = 80; прасугрелю 60 мг призводить до швидшого = 110; сильнішого інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4;. Після введення ударної доз = 80; клопідогреl= 3;ю (з АСК) 900 мг, 56 пацієнтів з ГКС протяго = 84; 14 днів отриму&= #1074;али прасугрель 10 мг один раз на добу або клопідогреl= 3;ь 150 мг один раз на добу, а пот&= #1110;м перейшли на клопідогреl= 3;ь 150 мг або прасу= ;грель 10 мг 14 днів. Більш сильн = 77; інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; спостерігаl= 3;ося у пацієнтів, які перейшл = 80; на прасугрель = 91; дозі 10 мг порівняно з пацієнтами, які отримув = 72;ли клопідогреl= 3;ь у дозі 150 мг. У дослідженнo= 0; за участю 276 пацієнтів з ГКС (гострим коронарним синдромом), яким було проведено ЧКВ (черезшк= 110;рне коронарне втручання), перехід від початкової навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю або плацебо, &#= 1097;о вводиться при зверненні д = 86; лікарні перед корон = 72;рною ангіографіn= 8;ю, на навантаж = 91;ючу дозу прасугрелю 60 мг, що вводиться під час чере= 079;шкірного коронарногl= 6; втручання, п= 088;извело до аналогічноk= 5;о посилення інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; протягом 72 годин дослі = 76;ження.

Клініч&#= 1085;а ефективнісm= 0;ь і безпека

Гостри&#= 1081; коронарний синдром (ГКС)

В ході 3 фази TRITON порівнювалl= 0; прасугрель = 79; клопідогреl= 3;ем, які застосовувk= 2;ли з ацетилсал= 10;цилової кислотою (АСК) та іншими лікарськимl= 0; засобами, згідно зі стандартамl= 0; лікування. TRITON = 211; це багатоцентl= 8;ове міжнародне рандомізовk= 2;не подвійне сліпе дослідженнn= 3; в паралельниm= 3; групах за участю 13 608 пацієнтів з ГКС з помірн= 080;м або високим ризиком розвитку нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; (НС)/інфаркту міокарда бе = 79; підйому сег = 84;енту ST (ІМ БП ST) та інфаркту міокарда з підйомом ST (ІМ ЗП ST), яким проводилосn= 3; ЧKB.

Пацієн&#= 1090;и з НС/ІМ БП ST протягом 72 годин після = 087;ояви симптомів або ІМ ЗП ST в період від 12 годин до 14 днів після появи симптомів були відібрані в ході сліпог = 86; відбору після вивчення ан = 72;томії коронарних артерій. Пацієнти з І= 052; ЗП ST протягом = 12 годин після появи симптомів, д= 083;я яких заплан = 86;ване первинне ЧК = 42;, могли бути відібрані без вивченн= 03; анатомії ко = 88;онарних артерій. Всі= 084; пацієнтам навантажувk= 2;льна доза вводил = 72;сь в будь-який час між рандомізацo= 0;єю та протягом 1 години післ= 03; того, як пацієнт залишив лабораторіn= 2;, де проводиласn= 0; катетеризаm= 4;ія.

Пацієн&#= 1090;и, відібрані для прийому прасугрелю (= 085;авантажува&= #1083;ьна доза 60 мг, потім 10 мг один раз на добу) або клопідогреl= 3;ю (навантажув = 72;льна доза 300 мг, потім 75 мг оди= н раз на добу), отримували лікування в середньому 14,5 місяців (мак= 089;имум 15 місяців, мінімум 6 місяців). Пацієнти та = 82;ож отримували АСК (від 75 мг дl= 6; 325 мг один раз l= 5;а добу). Критер&#= 1110;єм виключення було використанl= 5;я будь-якого тієнопіридl= 0;ну протягом 5 днів до включення в дослідженнn= 3;. Інші види терапії, так= 110; як гепарин т= 072; інгібітори GPIIb/IIIa, призначал= ися на розсуд лікаря. Приблизно 40% пацієнтів (у кожній із груп лікування) отримували інгібітори GPIIb/IIIa при ЧКВ (відсутня інформація щодо типу використанl= 6;го інгібітора GP I= Ib/IIIa). Приблизно 98% пацієнтів (у кожній із груп лікува = 85;ня) отримували антитромбіl= 5;и (гепарин, низькомолеl= 2;улярний гепарин, бівалірудиl= 5; або інші засоби) безпосередl= 5;ьо при ЧКВ.

Критер&#= 1110;й ефективносm= 0;і – час до першого випадку нелетальноk= 5;о інфаркту мі = 86;карда (ІМ), нелетальноk= 5;о інсульту аб = 86; смерті від серцево-суд = 80;нної причини. Аналіз комб= 10;нованої кінцевої точки у всій популяції пацієнтів Г = 50;С (об’єднана популяція з НС/ІМ БП ST та Іi= 2; ЗП ST) показав статистичнl= 6; достовірну перевагу прасугрелю порівняно з клопідогреl= 3;ем у групі пацієнтів з НС/ІМ БП ST (p < 0,05).

Вся популяція з ГКС

Прасугрель продемонстl= 8;ував більшу ефек = 90;ивність порівняно з клопідогреl= 3;ем у зниженні частоти нас = 90;упу первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки так само, як і частоти вторинних кінцевих то = 95;ок, включаючи тромбоз стенту (див. таблицю 1). Пер= еваги від застосуванl= 5;я прасугрелю спостерігаl= 3;ася протягом пе = 88;ших 3 днів і зберігаласn= 3; до кінця дослідженнn= 3;. Вища ефективнісm= 0;ь супроводжуk= 4;алася збільшенняl= 4; великих кровотеч (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»). По&#= 1087;уляція пацієнтів становила 92% європеоїднl= 6;ї раси, 26% жінок o= 0; 39% осіб віком ≥= ; 65 років. Ефективнісm= 0;ь прасугрелю не залежала від супутнь = 86;ї терапії, включаючи гепарин/низ = 82;омолекуляр&#= 1085;і гепарини, бівалірудиl= 5;, внутрішньо&= #1074;енні інгібітори GPIIb/IIIa, гіполіпідеl= 4;ічні препарати, бета-блокат = 86;ри та інгібітори АПФ. Ефектив= 085;ість прасугрелю також не залежить ві = 76; дозування АСК (від 75 мг дl= 6; 325 мг 1 раз на добу). Застос&#= 1091;вання пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів, недосліджуk= 4;аних антитромбоm= 4;итарних лікарських засобів і НПЗЗ (тривал= 077; застосуванl= 5;я) у TR= ITON не дозволялосn= 3;. У всієї популяції з ГКС прасугрель = 72;соціювався з нижчою частотою се = 88;цево-судинн&= #1086;ї смерті, нелетальноk= 5;о ІМ або нелетальноk= 5;о інсульту порівняно з клопідогреl= 3;ем, незалежно від вихідни = 93; характерисm= 0;ик, таких як вік, стать, маса тіла, географічнl= 0;й регіон, використанl= 5;я GPIIb /IIIa інгібітор= ів та типу стента.

Перевага була насамперед = 87;ов'язана із значним зниженням в = 80;падків нелетальноk= 5;о ІМ (див. таблицю 1). У пацієнтів з діабетом ві = 76;значається також значн = 77; зниження частоти первинної т = 72; всіх вторинних комбінованl= 0;х кінцевих то = 95;ок.

Переваги терапії прасугрелеl= 4; менш виражені у пацієнтів ≥ 75 років і біль= 096;е, у пацієнтів <= ; 75 років. Паціє= 085;ти віком ≥ 75 років мали підвищений ризик виникнення кровотеч, включаючи летальні (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Для пацієнтів ≥ 75 років з цукровим діабетом, ІМ ЗП ST, підвищеним ризиком тромбозу стенту або з рецидивами захворюванl= 5;я, користь від = 079;астосуванн&= #1103; прасугрелю більш очеви = 76;ною.

У пацієнтів з ТІА в анамнезі аб = 86; з ішемічним інсультом в анамнезі в період більше 3 міся&#= 1094;ів до початку терапії прасугрелеl= 4; не спостері = 75;алося зниження первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки.

Таблиця 1

Паці&#= 1108;нти з наслідкам = 80; у первинном = 91; аналізі TRITON

Наслідки	Прасугрель + АСК	Клопідогре= 083;ь + АСК	Коефіцієнт небезпеки (HR) (95%= CI)	p-значення
Всі ГКC	(N=3D6813= ) %	(N=3D6795= ) %	0.812 (0.= 732, 0.902)	< 0.00= 1
Первин= ні комбінован= 110; наслідки См&= #1077;рть від серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100; (ССЗ), нелетальни= 081; ІМ або нелетальни= 081; інсульт	9.4	11.5
Перв= инні індивідуал= 100;ні наслідки
Смерть від серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100;	2.0	2.2	0.886 (0.= 701, 1.118)	0.307
Нелетальни= ;й ІМ	7.0	9.1	0.757 (0.= 672, 0.853)	< 0.00= 1
Нелетальни= ;й інсульт	0.9	0.9	1.016 (0.= 712, 1.451)	0.930
НС/= ІМ БП ST Пе= рвинні комбінован= 110; наслідки	(N=3D5= 044) %	(N=3D5= 030) %
См&= #1077;рть від серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100; (ССЗ), нелетальни= 081; ІМ або нелетальни= 081; інсульт	9.3	11.2	0.820 (0.= 726, 0.927)	0.002
Смерть від серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100;	1.8	1.8	0.979 (0.732,1.309)	0.885
Нелетальни= ;й ІМ	7.1	9.2	0.761 (0.663,0.873)	< 0.00= 1
Нелетальни= ;й інсульт	0.8	0.8	0.979 (0.633,1.513)	0.922
ІМ ЗП ST Пе= рвинні комбінован= 110; наслідки	(N=3D1= 769) %	(N=3D1= 765) %
См&= #1077;рть від серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100; (ССЗ), нелетальни= 081; ІМ або нелетальни= 081; інсульт	9.8	12.2	0.793 (0.= 649, 0.968)	0.019
Смерть від серцево-суд&#= 1080;нних захворюван= 100;	2.4	3.3	0.738 (0.497,1.094)	0.129
Нелетальни= ;й ІМ	6.7	8.8	0.746 (0.588,0.948)	0.016
Нелетальни= ;й інсульт	1.2	1.1	1.097 (0.590,2.040)	0.770

У всій популяції з ГКС аналіз к= 086;жної з вторинних кінцевих точок показав зна = 95;ні переваги (p<0,001) прасугрелю порівняно з клопідогреl= 3;ем. До них відносятьсn= 3; статистика виникнення явного або ймовірного тромбозу стенту напр = 80;кінці дослідженнn= 3; (0,9% та 1,8% відповідно; коефіцієнт небезпеки 0,498; CI 0,364, 0,683); смерть ві= 076; серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, випадки нелетальноk= 5;о ІМ або необхідносm= 0;і термінової реваскулярl= 0;зації цільової судини протягом 30 днів (5,9% та 7,4% відповідно; HR 0,784; CI 0,688,0,894); всі лета&= #1083;ьні випадки, нелетальниl= 1; ІМ або нелет= 072;льний інсульт до кінця дослідженнn= 3; (10,2% та 12,1% відповo= 0;дно; ОР 0,831; ДІ 0,751, 0,919); смерть від серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, нелетальноk= 5;о ІМ, нелеталь= 085;ого інсульту аб = 86; повторна госпіталізk= 2;ція через серце = 74;ий ішемічний напад до кінця дослі = 76;ження (11,7% та 13,8% відповідно; ОР 0,838; ДІ 0,762, 0,921). Аналіз усіх причин смерті не виявив будь-яких суттєвих відмінностk= 7;й між прасугрелеl= 4; та клопідог = 88;елем у всій популяції пацієнтів з ГКС (2,76% та 2,90% відповідно), у популяції пацієнтів з НС/ІМ БП ST (2,58% та 2,41% відповідно) та у популяції пацієнтів з ІМ ЗП ST (3,28% та 4,31% відповідно).

Прийом прасугрелю = 87;ов'язують з 50% зниження ймовірностo= 0; тромбозу стенту протягом 15-місячного періоду спостережеl= 5;ня. Зниження ймовірностo= 0; виникнення тромбозу стенту при прийомі прасугрелю спостерігаl= 3;ося як на початку, так і після 30 днів як для металевих стентів, так і для стенті= 074; з покриттям = 083;ікарським засобом.

При аналізі пацієнтів, які пережил = 80; ішемічну подію, прийо= 084; прасугрелю був пов'язан= 080;й зі зниження = 84; частоти подальших первинних кінцевих точок (7,8% для прасугрелю та 11,9% для клоп= 10;догрелю).

Хоча при застосуванl= 5;і прасугрелю кровотечі збільшувалl= 0;ся, аналіз комбінованl= 6;ї кінцевої точки у вигляді смерті з будь-якої причини, нелетальноk= 5;о ІМ, нелетальноk= 5;о інсульту та не пов'язано= 111; з АКШ велико= 111; кровотечі TIMI н= ;адає перевагу прасугрелю порівняно з клопідогреl= 3;ем (співвіднош = 77;ння ризиків 0,87, 95% СІ 0,79-0,95, р =3D 0,004).

У ході дослідженнn= 3; TRITON, на кожні 1000 пацієнтів, я= 082;і приймали прасугрель, було на 22 пацієнта ме = 85;ше з інфарктом міокарда та на 5 більше з в= еликими кровотечамl= 0; TIMI, не пов'язаними = 079; АКШ, порівняно з пацієнтами, які приймал = 80; клопідогреl= 3;ь.

Результати фармакодинk= 2;мічного/фар&#= 1084;акогеномно= го дослідженнn= 3; за участю 720 аз= ;іатських пацієнтів з ГКС ЧКВ прод= 077;монструвал&= #1080;, що прасугрель досягає біл= 00;ш високого рівня інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4; порівняно з клопідогреl= 3;ем, та що прасугрель = 74; навантажувk= 2;льній дозі 60 мг /підтримуюч= 10;й дозі 10 мг є відповідниl= 4; режимом дозування для азіатських суб’єктів, які мають вагу менше 60 кг та вік менше 75 років (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

У ході 30-місячного дослідженнn= 3; (TRILOGY-ACS) у 9326 пацієнтів з ГКС НС/ІМ БП ST, які отримували медикаментl= 6;зне лікування без реваскулярl= 0;зації (незатвердж = 77;не показання), прасугрель = 89;уттєво не знижував частоту ком = 73;інованої кінцевої точки серце = 74;о-судинної смерті, ІМ або інсульт = 91; порівняно з клопідогреl= 3;ем. Частота великих кровотеч TIMI (включаючи небезпечні для життя, смертельні та внутрішн= 00;очерепні кровотечі) була однаковою для пацієнт= 10;в, які отримували прасугрель та клопідог = 88;ель. У ході дослідженнn= 3; методом слі = 87;ого відбору бул = 80; відібрані пацієнти ст = 72;рше 75 років або пацієнти з масою тіла менше 60 кг (N=3D3022), які приймал = 80; 5 мг прасугрелю. = 071;к і у пацієнті= 074; віком < 75 років = 10; масою тіла ≥ 60 кг= ;, які отримували 10 мг прасугрелю, за частотою виникнення ССЗ не було жодної різниці між = 087;ацієнтами, які приймал = 80; 5 мг прасугрелю та пацієнта = 84;и, які приймал = 80; 75 мг клопідогреl= 3;ю. Частота великих кровотеч була однаковою у пацієнтів, які отримували 5 мг прасугрелю, та у пацієнтів, які отримували 75 мг клопідог = 88;елю. Прасугрель 5 мг мав більший антиагрегаl= 5;тний ефект, ніж кл&#= 1086;підогрель 75 мг. Прасугрель слід застос = 86;вувати з обережністn= 2; пацієнтам старше 75 рокі&= #1074; та пацієнта = 84; з масою тіла менше 60 кг (див= ;. розділи (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

У 30-денному дослідженнo= 0; (ACCOAST) за участю 4033 пацієнтів з ІМ БП ST з підвищеним рівнем тропоніну, яким планув = 72;ли провести коронарогрk= 2;фію з подальшим ЧКВ протяго = 84; 2–48 годин після сліпого відбору, суб’єкти, як= 110; отримували прасугрель = 74; навантажувk= 2;льній дозі 30 мг в середньому за 4 години до коронарогрk= 2;фії з наступною дозою навантаженl= 5;я 30 мг під час ЧКВ (n=3D2037) мали пі= ;двищений ризик виникнення постпроцедm= 1;рної кровотечі, н= 077; пов’язаної = 79; АКШ, і не мали додаткових переваг у порівняні з пацієнтами, які отримув = 72;ли навантажувk= 2;льну дозу 60 мг під час ЧКВ (n=3D 1996). Зокрема, прасугрель не суттєво знижував частоту ком = 73;інованої кінцевої точки смерт= 10; від серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; (СС), інфаркту міокарда (ІМ), інсульту, те= 088;мінової реваскулярl= 0;зації (UR) або лікуван= ;ня інгібітораl= 4;и глікопротеo= 1;ну (GP) IIb/IIIa протягом 7 днів після с= 083;іпого відбору, у су&#= 1073;’єктів, які отримували прасугрель = 87;еред коронарогрk= 2;фією, порівняно з пацієнтами, які отримували повну наван = 90;ажувальну дозу прасуг = 88;елю під час ЧКВ, т&= #1072; ступінь досягнення ключової мети - безпеки при усіх велики = 93; кровотечах TIMI (АКШ та поді= 11;, не пов’язан= 10; з АКШ) протяг&#= 1086;м 7 днів з моменту сліпого відбору, серед усіх пацієнтів, які отримували = 83;ікування, були значно вищими у суб’єктів, я= 082;і отримували прасугрель = 87;еред коронарогрk= 2;фією, порівняно з пацієнтами, які отримували повну навантажувk= 2;льну дозу прасугрелю під час ЧКВ. Тому у пацієнтів з НС/ІМ БП ST, якиl= 4; коронарогр&#= 1072;фія проводитьсn= 3; протягом 48 годин після госпіталізk= 2;ції, навантажувk= 2;льну дозу слід пр= 080;значати під час ЧКВ (д&= #1080;в. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Ос&#= 1086;бливості застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Педіатричн&= #1072; популяція<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi= -language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>

У дослідженнo= 0; вивчали застосуванl= 5;я прасугрелю (n= =3D171) порівняно з плацебо (n=3D170) у пацієнтів в= 10;ком від 2 до 18 рокіk= 4; із серповидноl= 2;літинною анемією для зменшення вазооклюзіl= 1;ного кризу у дослідженнo= 0; III фази. У результаті дослідженнn= 3; не було досягнуто жодної з первинних ч = 80; вторинних кінцевих точок. Загалом, нових резул= 00;татів з безпеки за= 089;тосування прасугрелю не було визначено (я= 082; монотерапіn= 3; у цій групі пацієнтів).

&= #1060;армакокіне= ;тика.

Прасугрель є проліками = 110; швидко метаболізуn= 8;ться in vivo до активних і неактивних метаболітіk= 4;. Площа під фармакокінk= 7;тичною кривою «концентраm= 4;ія–час» (AUC) характеризm= 1;ється середньою і низькою варіабельнo= 0;стю всередині популяції (27 %) = 10; у окремого пацієнта (19 %). Фармакокінk= 7;тичні параметри прасугрелю схожі у здорових добровольцo= 0;в, пацієнтів з= 10; стабільним перебігом атеросклерl= 6;тичного процесу і пацієнтів, які перенесли Ч = 50;В.

Всмоктуван&= #1085;я

При прийомі внутрішньо прасугрель швидко всмоктуєтьl= 9;я і метаболізуn= 8;ться. Час досягне = 85;ня максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Т_mах) активного метаболіту = 74; сироватці крові досяг = 72;ється приблизно через 0,5 години післ= 03; прийому. AUC активного метаболіту збільшуєтьl= 9;я прямо пропорційнl= 6; терапевтичl= 5;ій дозі препарату.=

У здорових добровольцo= 0;в жирна і висококалоl= 8;ійна їжа не впливає на AUC активного метаболіту, але С_max змен= 096;ується на 49 %, а Т_mах зk= 3;ільшується від 0,5 до 1,5 год. П= расугрель, в ході дослідженнn= 3; TRITON, приймали б= 077;з урахування прийому їжі. Таким чином, прасугрель можна приймати незалежно від прийому їжі, однак прийом навантажувk= 2;льної дози препарату натщесерце може забезпечувk= 2;ти більш швидкий поч = 72;ток дії (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Розподіл

Зв’язуванн&= #1103; активного метаболіту прасугрелю зі сироватковl= 0;м альбуміном людини стан = 86;вить 98 %.

Метаболізм<= /span>

Прасугрель не визначаєтьl= 9;я у плазмі кро= 074;і після прийому внутрішньо. Прасугрель швидко гідролізуєm= 0;ься в кишечнику = 074; тіолактон, який потім перетворюєm= 0;ься в активний м= 077;таболіт, в основному, ізоферментk= 2;ми цитохрому Р450, такими як CYP3A4 і CYP2B6, і меншою мірою ізофе = 88;ментами CYP2C9 і CYP2C19. Активний метаболіт перетворюєm= 0;ься в два неактивних метаболіти шляхом S-метилюванн= 103; або кон’югації = 79; цистеїном.

У здорових добровольцo= 0;в, пацієнтів з= 10; стабільним перебігом атеросклерl= 6;тичного процесу і пацієнтів, які перенесли ЧKB, які приймал = 80; прасугрель, не виявлено впливу гене = 90;ичних варіацій ізоферментo= 0;в CYP2B6, CYP2C9, CYP2C19 або CYP3A5 на фармакокінk= 7;тичні параметри прасугрелю або пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4;.

Виведення<= /u>

Приблизно 68 % прасугрелю виводиться = 79; сечею і приблизно 27 % з калом у вигляді неактивних = 84;етаболітів. Період напіввиведk= 7;ння (Т_1/2) активного метаболіту становить приблизно 7,4 години (інтервал ві= 076; 2 до 15 годин).

Особливі групи пацієнтів<= /p>

Пацієнти літнього віку. Проведене дослідженнn= 3; показує, що у здорових добровольцo= 0;в віком від 20 до= 80 років фарма = 82;окінетика прасугрелю або інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; не залежать від віку пацієнтів. AUC активного метаболіту на 19 % вище у літніх пацієнтів (віком від 75 років) порів= 085;яно з пацієнтам = 80; молодше 75 років. Прасу= 075;рель слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам віком від 75 років через потенційниl= 1; ризик кровотечі в цій популяції (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). У дослідженнo= 0; за участю пацієнтів з= 10; стабільним перебігом атеросклерl= 6;тичного процесу AUC активного метаболіту = 74; пацієнтів віком від 75 років при прийомі 5 мг прасугрелю приблизно вдвічі менш = 77;, ніж у пацієнтів віком від 65 років, які приймали 10 мг прасугрелю, при цьому в пацієнтів, які приймал = 80; 5 мг прасугрелю, знижуваласn= 0; його антиагрегаl= 5;тна дія.

Печінкова недостатніl= 9;ть. Для пацієнтів і = 79; легким та помірним ступенем печінкової недостатноl= 9;ті (клас А і В за ш= ;калою Чайлда-П’ю) корекція дози не потрібна. Фармакокінk= 7;тика прасугрелю = 10; його інгібу= 02;ча дія на агрегацію тромбоцитіk= 4; подібні у пацієнтів з легким та помірним ступенем печінкової недостатноl= 9;ті і здорових д= 086;бровольців. Фармакокінk= 7;тика і фармакоди = 85;аміка прасугрелю = 91; пацієнтів з тяжким ступ = 77;нем печінкової недостатноl= 9;ті (клас С за шкалою Чайлд-П’ю) не вивчалися. Прийом прас = 91;грелю таким пацієнтам протипоказk= 2;ний (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ниркова недостатніl= 9;ть. Для пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю, включаючи пацієнтів і = 79; термінальнl= 6;ю нирковою недостатніl= 9;тю (ТНН), корекція дози не потр= 110;бна. Фармакокінk= 7;тика прасугрелю = 10; його інгібуюча дію на агрегацію тромбоцитіk= 4; подібні у пацієнтів з помірною нирковою недостатніl= 9;тю (ШКФ 30-50 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) і у здорових добровольцo= 0;в. Інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4;, спричинене прасугрелеl= 4;, також можна було порівн= 03;ти у пацієнтів = 079; ТНН, які потребують проведення гемодіалізm= 1;, і у здорових добровольцo= 0;в, незважаючи на те, що у пацієнтів з ТНН С_max і AUC активного метаболіту зменшувалиl= 9;я на 51 % і 42 % відповідно.

Маса тіла. AUC активного метаболіту прасугрелю приблизно н = 72; 30-40 % більше у зд&#= 1086;рових добровольцo= 0;в і пацієнтів = 079; масою тіла менше 60 кг порівняно з = 087;ацієнтами з масою тіла ≥ 60 кг. З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти прасугрель пацієнтам з масою тіла менше 60 кг через потенційниl= 1; ризик виникнення кровотечі в цій популяції (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У дослідженнo= 0; за участю па= 094;ієнтів зі стабільним атеросклерl= 6;зом, середня AUC активного метаболіту = 91; пацієнтів з масою тіла менше 60 кг, які приймали 5 мг прасугрелю, була на 38 % нижчою, ніж у пацієнтів з масою тіла ≥ 60 кг, які приймали 10 мг прасугрелю, при цьому ан= 090;иагрегантн&= #1072; ефект при дозі 5 мг прасугрелю був аналогічниl= 4; такому при дозі 10 мг прас= угрелю.

Етнічна належність. У клінічних фармакологo= 0;чних дослідженнn= 3;х AUC активного метаболіту (= 079; урахуванняl= 4; маси тіла) приблизно н = 72; 19 % вище у осіб монголоїднl= 6;ї раси порівняно з представниl= 2;ами європеоїднl= 6;ї раси. Відмінностk= 7;й між особами китайської, японської т = 72; корейської національнl= 6;сті виявлено не було. У представниl= 2;ів негроїдної раси й осіб латиноамерl= 0;канського походження експозиція порівнянна = 79; такою в осіб європеоїднl= 6;ї раси. Корекц= 110;ї дози з урахуванняl= 4; етнічної належності не потрібно.

Стать. У здорових добровольцo= 0;в і пацієнтів параметри фармакокінk= 7;тики прасугрелю не відрізня= 02;ться у чоловіків = 110; жінок.

Діти і підлітки віком до 18 років. Фармакокін= етика і фармакодинk= 2;міка прасугрелю = 91; дітей і підлітків н = 77; вивчалися (д= 080;в. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= Клінічні характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня.

Прасуг&#= 1088;ель у поєднанні = 079; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (АС= 050;) показаний для запобіганнn= 3; атеротромбl= 6;тичних подій у дорослих пацієнтів і = 79; гострим коронарним синдромом, т= 086;бто нестабільнk= 2; стенокардіn= 3; (НС), інфаркт міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (ІМ БП ST) або інфар= ;кт міокарда з підйомом сегмента ST (ІМ= ЗП ST), яким проводитьсn= 3; первинне аб = 86; відстроченk= 7; черезшкірнk= 7; коронарне втручання (Ч= 050;В).

Лікарс&#= 1100;кий засіб Сагра = 76;а® 10 мг застосов&= #1091;ється дорослим з масою тіла більше 60 кг та віком до 75 років.

Для отримання додаткової інформації, = 076;ив. розділ «Фар = 84;акологічні властивостo= 0;».

Протип&#= 1086;казання. =

Підвищ&#= 1077;на чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин лікарськогl= 6; засобу.

Активн&#= 1072; кровотеча.=

Інсуль&#= 1090; або транзиторнk= 2; ішемічна атака (ТІА) в анамнезі.=

Тяжка печінкова недостатніl= 9;ть (клас С за Чай&= #1083;дом-П’ю).

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

&= #1042;арфарин. Одночасне застосуванl= 5;я прасугрелю = 79; похідними кумарину, крім варфарину, н= 077; вивчалось. Через потенційно підвищений ризик кровотеч варфарин (аб= 086; інші похідн= 10; кумарину) і прасугрел= 00; слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

&= #1053;естероїдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ). = Взаємо&#= 1076;ія з НПЗЗ (тривале застосуванl= 5;я) не вивчалас= 03;. Через потенційно підвищений = 88;изик кровотеч НПЗЗ (тривал= 077; застосуванl= 5;я), включаючи інгібітори ЦОГ-2 і прасугрель, слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Прасуг&#= 1088;ель може застосовувk= 2;тися одночасно з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; метаболізуn= 2;ться ферментами цитохрому Р450 (включаючи с= 090;атини), або з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; є індуктора = 84;и або інгібітораl= 4;и ферментів Р450. Прасугрель також можна застосовувk= 2;ти одночасно з АСК, гепарином, дигоксином = 10; лікарськимl= 0; засобами, що підвищують рН шлунка, включаючи б = 83;окатори протонної помпи та блокатори Н2-рецепторі= 074;. Хоча прасугрель = 10; не вивчався = 091; дослідженнn= 3;х специфічниm= 3; взаємодій, у 3-= й фазі клінічних випробуванn= 0; його вводили спільно з ни= 079;ькомолекул&= #1103;рними гепаринами, бівалірудиl= 5;ом та інгібітораl= 4;и GP IIb/IIIa (інформація = 097;одо типу використовm= 1;ваного інгібітора GP I= Ib/IIIa відсутня) бе= 079; доказів клінічно значущих несприятлиk= 4;их взаємодій.=

&= #1042;плив інших лікар = 89;ьких засобів на прасугрель=

<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> АСК. Прасугрель слід приймати спільно з АСК. Хоча при фармакодинk= 2;мічній взаємодії з АСК можливи = 81; підвищений ризик кровотечі, ефективнісm= 0;ь і безпеку застосуванl= 5;я прасугрелю = 87;родемонстр&#= 1086;вано у пацієнтів, &#= 1103;кі приймали прасугрель спільно з АСК.

&= #1043;епарин. Одноразове в/в введення болюсної дози нефрак = 94;іонованого гепарину (100 ОД= ;/кг) істотно не змінює прасугрель- = 86;посередков&#= 1072;ного інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4;. Також прасугрель суттєво не змінює впли = 74; гепарину на коагуляцію. Таким чином, обидва лікарських засоби можн = 72; застосовувk= 2;ти спільно. Підвищений ризик розвитку кр = 86;вотечі можливий пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і прасугрелю = 79; гепарином.=

&= #1057;татини. Аторвастатl= 0;н (80 мг/добу) не змінював фармакокінk= 7;тику прасугрелю = 10; прасугрель- = 86;посередков&#= 1072;не інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4;. Отже, не передбачаєm= 0;ься впливу статинів, що є субстратамl= 0; CYP3A, на фармакокінk= 7;тику прасугрелю або прасугрель- = 86;посередков&#= 1072;не інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4;.

&= #1051;ікарські засоби, що підвищують рН шлунка. Щоденн&#= 1077; спільне застосуванl= 5;я ранітидину (блокатор H₂-= 088;ецепторів) або лансопразоl= 3;у (блокатора п= 088;отонної помпи) не змінювало AUC і= T_max активного метаболіту прасугрелю, але знижувало C_{max
на 14 % і 29 %
відповідно. =
059;
фазі 3
клінічного
дослідженнn=
3;
прасугрель
вводили
незалежно
від спільно
=
75;о
введення
блокатора
протонного
насоса або
блокатора H_{2-рецептора.
Введення
навантажувk=
2;льної
дози
прасугрелю 60
мг без
одночасногl=
6; застосуван&#=
1085;я
блокаторів
протонної
помпи може
забезпечитl=
0;
найбільш
швидкий
початок дії.}}

&= #1030;нгібітори CYP3A. Кет= ;оконазол (400 мг/добу), селективниl= 1; і потужний інгібітор CYP3A4 = 10; CYP3A5, не впливав на прасугре = 83;ь-опосередк&= #1086;ване інгібуваннn= 3; агрегації т = 88;омбоцитів або AUC і T_max активного метаболіту прасугрелю, але зменшував C_{max
на 34 % до 46 %. Отже,
інгібітори CYP3=
A,
такі як
протигрибкl=
6;ві
препарати,
похідні
азолу,
інгібітори
протеази ВІ
=
51;,
кларитроміm=
4;ин,
телітроміцl=
0;н,
верапаміл,
дилтіазем,
індинавір,
ципрофлоксk=
2;цин
і
грейпфрутоk=
4;ий
сік, не
повинні мат
=
80;
істотного
впливу на
фармакокінk=
7;тику
активного м
=
77;таболіту.}

&= #1030;ндуктори цитохромів P450= . Рифамп&#= 1110;цин (600 мг/добу), потужний індуктор CYP3A і CYP2= B6 і індуктор CYP2C9, CYP2C19 і CYP2C8, суттєво не змінює фармакокінk= 7;тику прасугрелю. Отже, відомі індуктори CYP3A, такі як рифампіцин, карбамазепo= 0;н та інші індуктори цитохромів P450, як очікується, не будуть суттєво впливати на фармакокінk= 7;тику активного метаболіту.

&= #1052;орфін та інші опіоїди. Затрим&#= 1082;а і зниження дії пероральниm= 3; інгібіторіk= 4; P2Y12, включаючи прасугрель = 10; його активн = 80;й метаболіт, спостерігаn= 8;ться у пацієнтів = 110;з ГКС, які отримували морфін. Ця взаємодія може бути по= 074;’язана зі зниження = 84; моторики шлунково-ки = 96;кового тракту і мож= 077; бути застосованk= 2; до інших опіоїдів. Клінічна значущість невідома, ал= 077; доступні дані вказують на можливість зниження ефективносm= 0;і прасугрелю при спільному з = 72;стосуванні з морфіном. У пацієнтів з = 043;КС при необхідносm= 0;і призначеннn= 3; морфіну, і у яких швидке інгібуваннn= 3; P2Y12 вважається критичним, необхідно розглянути застосуванl= 5;я парентералn= 0;ного інгібітора P2Y1= 2.

&= #1042;плив прасугрелю на інші лікарські засоби

&= #1044;игоксин. Прас= ;угрель не має клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику дигоксину.=

&= #1051;ікарські засоби, які метаболізуn= 2;ться CYP2C9. Прk= 2;сугрель не пригнічу= 08; CYP2C9, оскільки він не впливав на фармакокінk= 7;тику S-варфарину. Через потенційно підвищений ризик крово = 90;ечі варфарин і прасугрель слід призна = 95;ати з обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

&= #1051;ікарські засоби, які м&#= 1077;таболізуют= ься CYP2B6. Прk= 2;сугрель є слабким інгібітороl= 4; CYP2B6. У здорових &#= 1076;обровольці= в прасугрель знижував вплив гідроксибуl= 7;ропіону, CYP2B6-опосередкl= 6;ваного метаболіту бупропіону, на 23 %. Цей ефек = 90;, ймовірно, буде представляm= 0;и клінічну проблему тільки при застосуванl= 5;і прасугрелю спільно з лікарськимl= 0; засобами, дл= 103; яких CYP2B6 є єдиним метаболічнl= 0;м шляхом і які &#= 1084;ають вузьке терапевтичl= 5;е вікно (наприклад, циклофосфаl= 4;ід, ефавіренз).

Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я.

Рl= 0;зик кровотечі<= /span>

У 3 фазі клінічних досліджень (TRI= TON) ключовими к = 88;итеріями виключення були підвищений ризик кровотечі; анемія; тромбоцитоl= 7;енія; патологічнo= 0; внутрішньоm= 5;ерепні утворення в анамнезі. Пацієнти з Г= 050;С, які перенесли ЧКВ, які застосовувk= 2;ли прасугрель = 90;а AСК, показали підвищений ризик великих і ма= 083;их кровотеч відповідно до системи класифікацo= 0;ї TIMI. Таким чиноl= 4;, застосуванl= 5;я прасугрелю = 91; пацієнтів з підвищеним ризиком кровотечі слід розглядати тільки тоді, коли корист= 00; від запобіганнn= 3; ішемічних подій перев = 80;щує ризик серйозних кровотеч. Це стосується = 90;аких груп пацієнтів:=

• віком від 75 років (див. нижче);

• зі схильністю до кровотеч= 10; (наприклад, через недавню травму, недавню операцію, недавню або рецидивуючm= 1; шлунково-ки = 96;кову кровотечу або активну виразкову хворобу);

• з масою тіла <60 кг (див. = розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «&#= 1055;обічні реакції»). У цих пацієнтів підтримуючk= 2; доза 10 мг не рекомендуєm= 0;ься; слід застосовувk= 2;ти підтримуючm= 1; дозу 5 мг;

• при одночасномm= 1; прийомі лікарських засобів, які можуть збільшити ризик кровотеч, вк= 083;ючаючи пероральні антикоагулn= 3;нти, клопідогреl= 3;ь, НПЗЗ і фібринолітl= 0;ки.

У пацієнтів з = 072;ктивною кровотечею, яким необхі = 76;ний реверс фармакологo= 0;чного ефекту прасугрелю, може бути доцільним переливаннn= 3; тромбоцитіk= 4;.

Застосу = 74;ання прасугрелю пацієнтам віком від 75 років, як правило, не рекомендуєm= 0;ься, і його слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; і тільки післ= 03; ретельної індивідуалn= 0;ної оцінки користь/риз = 80;к, запропоновk= 2;ної лікарем, яки= 081; показує, що переваги ві = 76; запобіганнn= 3; ішемічних п = 86;дій переважуютn= 0; ризик серйозних кровотеч. У 3 фазі клінічних досліджень = 91; цієї групи пацієнтів був вищий ризик кровотеч, у тому числі л= 077;тальних, порівняно з пацієнтами віком до 75 років. Якщо необхідно, слід застос = 86;вувати більш низьк = 91; підтримуючm= 1; дозу (5 мг), підтримуючk= 2; доза 10 мг не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Побічні реакції»).

Терапев = 90;ичний досвід застосуванl= 5;я прасугрелю обмежений у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю, включаючи пацієнтів з ТНН і в пацієнтів з помірною печінковою недостатніl= 9;тю. Ці пацієнти можуть мати підвищений ризик кровотечі. Тому прасугрель слід з обере= 078;ністю застосовувk= 2;ти цим пацієнт = 72;м.

Пацієнт = 72;м слід повідо = 84;ити, що може знадобитисn= 3; більше часу, ніж зазвича = 81;, щоб зупинит = 80; кровотечу, коли вони приймають прасугрель (= 091; поєднанні з AСК), і що вони повинні повідомлятl= 0; свого лікар= 03; про будь-яку незвичну кровотечу (місце або тривалість).

Рl= 0;зик кровотечі, пов'язаний і= 079; часом навантажувk= 2;льної дози у пацієнтів з ІМ БП ST

У клінічному дослідженнo= 0; пацієнтів з ІМ БП ST (дослідженн= 03; ACCOAST), де пацієнтам планувалосn= 3; проводити коронарну ангіографіn= 2; протягом 2-48 годин після рандомізацo= 0;ї, навантажувk= 2;льна доза прасугрелю, призначена = 74; середньому за 4 години до коронарної ангіографіo= 1;, збільшила ризик розви = 90;ку великих і малих перипроцедm= 1;рних кровотеч порівняно з навантажувk= 2;льною дозою прасугрелю під час ЧКВ. Отже, пацієн= 090;ам із НС/ІМ БП ST, у яких коронарна ангіографіn= 3; проводитьсn= 3; протягом 48 годин після надходженнn= 3;, навантажувk= 2;льну дозу слід вводити під час ЧКВ. (див. розділи «Фа = 88;макодинамі&#= 1082;а», «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Побічні реакції»,).

Хo= 0;рургія

При плануванні хірургічниm= 3; втручань аб = 86; призначенн&= #1110; нових лікарських засобів пацієнти по = 74;инні повідомлятl= 0; лікаря, в т.ч. стоматологk= 2;, про застосу = 74;ання прасугрелю.

Якщо пацієнту необхідне проведення планового хірургічноk= 5;о втручання й антиагрегаl= 5;тний ефект небажаний, слід припин = 80;ти прийом прасугрелю за 7 днів до хірургічноk= 5;о втручання. У пацієнтів при проведенні АКШ може спостерігаm= 0;ися збільшення частоти (у 3 рази) і тяжкості кровотеч протягом 7 днів після відміни прасугрелю.

Користь = 110; ризик при застосуванl= 5;і прасугреля слід ретельно оцінювати для пацієнт= 10;в, у яких не бул&#= 1072; визначена коронарна анатомія і можливе проведення = 85;евідкладно&#= 1075;о АКШ.

Гo= 0;перчутливі= 089;ть, включаючи ангіоневроm= 0;ичний набряк

Повідом = 83;ялося про випадки гіперчутлиk= 4;ості, включаючи ангіоневроm= 0;ичний набряк, у пац&#= 1110;єнтів, які приймал = 80; прасугрель, = 074; т.ч. у пацієнтів з реакцією гіперчутлиk= 4;ості до інших тієнопіридl= 0;нів в анамнезі.

Тl= 8;омботична тромбоцитоl= 7;енічна пурпура (ТТП)

Повідом = 83;ялося про виникнення ТТП на тлі лікування прасугрелеl= 4;. ТТП - серйозн&#= 1077; захворюванl= 5;я, яке може при= 079;вести до летального наслідку, то= 084;у потребує терміновогl= 6; лікування.=

Лk= 2;ктоза

Якщо у Вас встановленl= 6; непереноси&#= 1084;ість деяких цукрів, проконсульm= 0;уйтеся з лікарем, перш ніж приймати це = 81; препарат.

Мl= 6;рфін і інші опіоїди

Зниженн= 03; ефективносm= 0;і прасугрелю спостерігаl= 3;ося у пацієнтів, які приймал = 80; прасугрель спільно з морфіном (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

<= o:p>

Застос&#= 1091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Клінічні дослідженнn= 3; за участю вагітних аб = 86; жінок, які годують гру = 76;дю не проводилисn= 3;.

Вагітн&#= 1110;сть

Дослідженн= 03; на тваринах не виявили прямого негативногl= 6; впливу на перебіг вагітності, ембріональl= 5;ий або постнатальl= 5;ий розвиток. Прасугрель можна призначати під час вагітності, тільки якщо потенційна користь для матері виправдовуn= 8; потенційниl= 1; ризик для плода.

Період годування груддю

Невідомо, чи виділяєтьсn= 3; прасугрель = 91; грудне молоко людини. Дослідженнn= 3; на тваринах показали ви = 74;едення з організму прасугрелю = 91; грудне молоко. У період грудного вигодовуваl= 5;ня застосуванl= 5;я препарату н = 77; рекомендовk= 2;но.

Фертил&#= 1100;ність

Прасугрель не чинить ніякого впливу на фе= 088;тильність самців і самок щурів при перорал= 00;ному застосуванl= 5;і в дозі, що у 240 разів перевищує рекомендовk= 2;ну добову підт = 88;имуючу дозу для людини (в перерахуваl= 5;ні на мг/м²).

&= #1047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;. Не встановленl= 6; впливу прасугреля на здатніст= 00; керувати транспортнl= 0;ми засобами і м= 077;ханізмами.

Спосі&#= 1073; застосуванl= 5;я та дози.

Д= орослі.

П= рийом прасугрелю починають з одноразовоk= 5;о прийому навантажувk= 2;льної дози 60 мг. Далі щодня приймають підтримуючm= 1; дозу 10 мг. Паці= ;єнти з НС/ІМ БП ST, яким проводитьсn= 3; коронарна ангіографіn= 3; протягом 48 годин після госпіталізk= 2;ції, повинні приймати навантажувk= 2;льну дозу тільки під час проведення ЧКВ. Пацієнт= 080;, які приймають прасугрель, також повин = 85;і щодня приймати АС = 50; (75-325 мг/добу).

У пацієнтів з ГКС, яким було проведено ЧКВ, передча= 089;не припинення терапії будь-якими антиагрегаl= 5;тами, включаючи прасугрель, = 084;оже привести до підвищеногl= 6; ризику тром = 73;озу, інфаркту міокарда аб = 86; смерті внаслідок основного захворюванl= 5;я. Рекомендуєm= 0;ься продовжуваm= 0;и лікування д = 86; 12 місяців, якщ= о не виникнут= 00; показання для відміни прасугрелю (= 076;ив. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Л= ікарський засіб у даному дозуванні н = 77; застосовуєm= 0;ься пацієнтам віком від 75 років.

Л= ікарський засіб у даному дозуванні н = 77; застосовуєm= 0;ься пацієнтам з масою тіла м= 077;нше 60 кг.

Н= иркова недостатніl= 9;ть.

К= орекція дози не потрібна пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю, включаючи пацієнтів з термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті. Досвід застосуванl= 5;я прасугрелю пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю обмежений.

П= ечінкова недостатніl= 9;ть.

К= орекція дози не потрібна пацієнтам з легким та помірним ступенем печінкової недостатноl= 9;ті (клас А і В за Чайлдом-П’ю). Є обмежений досвід застосуванl= 5;я у пацієнтів = 079; легким та помірним ступенем порушення функції печінки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Прасугрель протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (клас С за Чайлдом-П’ю).

С= посіб застосуванl= 5;я.

П= репарат приймають внутрішньо, незалежно від вживанн= 03; їжі. Неприпустиl= 4;о ламати табл = 77;тку перед прийомом. Прийом навантажувk= 2;льної дози прасугрелю 60 мг натщесерце може забезпечитl= 0; найбільш швидкий початок дії.

Д= іти.

Безпеку і ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я прасугрелю = 91; дітей молодше 18 років не встановленl= 6;.

= <= o:p>

&= #1055;ередозуван= ;ня.

Симl= 7;томи: можливе збільшення часу кровот = 77;чі і пов’язані = 079; цим ускладненнn= 3;.

Лікm= 1;вання: інформації = 97;одо оборотностo= 0; фармакологo= 0;чного ефекту прас = 91;грелю немає, проте, якщо потрібне термінове зменшення часу кровотечі, може бути проведено п = 77;реливання тромбоцитаl= 8;ної маси та/або і&#= 1085;ших препаратів крові.

Побічні реакції.<= o:p>

Б= езпека у пацієнтів із гострим коронарним синдромом, які перенесли ЧКВ, була оцінена в одному контрольовk= 2;ному клопідогреl= 3;ем дослідженнo= 0; (TRITON), в якому 6741 пацієнт отримував прасугрель (60 мг навантажувk= 2;льної дози і 10 мг 1 ра = 79; на добу підтримуючl= 6;ї дозі) в середньому протягом 14,5 місяців (5802 пацієнти лікувалися більше 6 місяців, 4136 пацієнтів лікувалися більше 1 року). Частота відміни досліджуваl= 5;ого препарату через небажані явища склал = 72; 7,2 % для прасугрелю = 10; 6,3 % для клопідогреl= 3;ю. Кровотеча була найпош = 80;ренішою побічною реакцією дл= 03; обох препар = 72;тів, що призвело до припинення прийому препарату (2,5 % для прасугрелю = 10; 1,4 % для клопідl= 6;грелю).

К= ровотечі

К= ровотечі, не пов’язан= 10; з АКШ

Ч= астота кровотеч не пов’язаних = 79; АКШ, показан= 072; у дослідженнo= 0; TRITON (таблиця 2). Частота виникнення великих кровотеч TIMI, яl= 2;і не пов’язан= 10; з АКШ, включаючи кровотечі, щ= 086; загрожують життю, та летальні, а також TIMI малі кровотечі була достовірно вища у паціє= 085;тів, які отримували лікування прасугрелеl= 4; порівняно з клопідогреl= 3;ем у пацієнтів = 079; НС/ІМ БП ST та у АСК популяції. Суттєвої різниці не спостерігаl= 3;ося у популяції пацієнтів з = 030;М ЗП ST. Найпоширенo= 0;шими були спонтанні кровотечі ш = 83;унково-кишк&= #1086;вого тракту (1,7 % у групі прасугрелю та 1,3 % - у групі клопідогреl= 3;ю); найчастіше місцем спровоковаl= 5;ої кровотечі було місце пункції артерії (показник 1,3 % у групі прасугрелю та 1,2 % у групі клопідогреl= 3;ю).

Частота ускладнень = 10; кровотеч^а, не пов’язаних = 79; АКШ (% пацієнтів):

Таблиця 2

Побічна реакція	h= 2;сі ГКС	i= 3;С/ ІМ БП ST	g= 0;М ЗП ST
i= 5;расугрель Б + АСК (N=3D= 6741)	i= 0;лопідог-рел&#= 1100; ^б + АСК (N=3D= 6716)	i= 5;расугрель Б + АСК (N=3D= 5001)	i= 0;лопідо-грел&#= 1100; ^б + АСК (N=3D= 4980)	i= 5;расугрель Б + АСК (N=3D= 1740)	i= 0;лопідо-грел&#= 1100; ^б+ АСК (N=3D= 1736)
TIMI великі кровотечі^k= 4;	2,2	1,7	2,2	1,6	2,2	2,0
Кровоте&#= 1095;і, що загрожують життю^г	1,3	0,8	1,3	0,8	1,2	1,0
Летальн&#= 1110;	0,3	0,1	0,3	0,1	0,4	0,1
Симптом&#= 1072;тичні ВЧК^д	0,3	0,3	0,3	0,3	0.2	0,2
Кровоте&#= 1095;і, що потребують інотропів	0,3	0,1	0,3	0,1	0,3	0,2
Кровоте&#= 1095;і, що потребують хірургічно= 075;о втручання	0,3	0,3	0,3	0,3	0,1	0,2
Кровоте&#= 1095;і, що потребують переливанн= 103; (≥ 4 одиниць)	0,7	0,5	0,6	0,3	0,8	0,8
TIMI малі кровотечі^k= 7;	2,4	1,9	2,3	1,6	2,7	2,6

а – Зафіксованo= 0; випадки, визначені з = 72; критеріями класифікацo= 0;ї TIMI-дослідної комісії з тромболізиl= 9;у при інфаркт= 10; міокарда.

б – При необхідносm= 0;і, застосовувk= 2;лася інша стандартна терапія. У клінічних дослідженнn= 3;х 3 фази всі пацієнти відповідно до протокол = 91; також приймали АС = 50;.

в – Будь-якиl= 1; внутрішньоm= 5;ерепний крововилив або кровотеча з наявністю клінічних п = 88;оявів, що супроводжуn= 8;ться зниженням гемоглобінm= 1; ≥5 г/дл.

г –Кровотеч= і, що загрожують життю - підгрупа великих кровотеч за класифікацo= 0;єю TIMI, яка в т.ч. включає вид = 80; кровотеч, представлеl= 5;их нижче. Пацієнти можуть бути зараховані більш ніж до однієї груп = 80;.

д –Внутрішн= ьочерепна кровотеча (ВЧК).

е – Кровотечі з наявністю клінічних проявів, що супроводжуn= 8;ться зниженням гемоглобінm= 1; на ≥3 г/дл, але <5 г/дл.

У пацієнтів старше 75 років частота великих і малих кровотеч за класифікацo= 0;єю TIMI, не пов’язаl= 5;их з АКШ, була наступна:=

Таблиця 3

Вік

Прасугр&#= 1077;ль 10 мг<= /span>

Клопідо&#= 1075;рель 75 мг<= /span>

≥75 років (N=3D= 1785) *

9,0 % (1,0 % летальні)

6,9 % (0,1 % летальні)

<75 років (N=3D116= 72) *

3,8 % (0,2 % летальні)

2,9 % (0,1 % летальні)

<75 років (N=3D718= 0) **

2,0 % (0,1 % летальні)^а

1,3 % (0,1 % летальні)

Прасугр&#= 1077;ль 5 мг

Клопідо&#= 1075;рель 75 мг<= /span>

≥75 років(N=3D2= 060) **

2,6 % (0,3 % летальні)

3,0 % (0,5 % летальні)

* Дослідженнn= 3; TRITON у пацієнті = 74; із ГКС, які перенесли ЧКВ.

** Дослідженнn= 3; TRILOGY-ACS у пацієнтів, які не перенесли ЧКВ:

^а10 мг прасугрелю; 5 мг прасугрелю, якщо маса ті= 083;а <60 кг.

Пацієнти <60 кг

Частота великих і малих кровотеч за класифікацo= 0;єю TIMI, не пов’язаних = 79; АКШ:

Таблиця 4

Маса тіла	Прасуг= рель 10 мг	Клопід= огрель 75 мг
<60 к&= #1075; (N=3D664) *	10,1% (0% летальні)	6,5% (0,3% летальні)
≥60 кг (N=3D12672) *	4,2% (0,3% летальні)	3,3% (0,1% летальні)
≥60 кг (N=3D7845) **	2,2% (0,2% летальні)	1,6% (0,2% летальні)
	Прасуг= рель 5 мг	Клопід= огрель 75 мг
<60 к&= #1075; (N=3D1391) **	1,4% (0,1% летальні)	2,2% (0,3% летальні)

* Дослідженнn= 3; TRITON у пацієнті = 74; із ГКС, які перенесли ЧКВ.

** Дослідженнn= 3; TRILOGY-ACS у пацієнтів, які не перенесли ЧКВ:

10 мг прасугрелю; прасугрелю 5 мг, якщо ≥75 років.

Пацієнти з масою тіла ≥60 кг і старше 75 років

У пацієнтів ≥60 кг і віком до 75 років не пов’язані з АКШ періоди великої або малої крово = 90;ечі TIMI становили 3,6 % для прасугрелю = 10; 2,8 % для клопідl= 6;грелю; частота летальних кровотеч ст = 72;новила 0,2 % для прасугрелю = 10; 0,1 % для клопідогреl= 3;ю.

АКШ-пов’яза= ні кровотечі<= /p>

У фазі 3 клінічних випробуванn= 0; 437 пацієнтам б= уло проведено АКШ. Частота, пов’язана з АКШ великих чи малих кровотеч за шкалою TIMI у циm= 3; пацієнтів, склала 14,1 % у групі прасугрелю = 10; 4,5% в групі клопідогреl= 3;ю. Більш високий ризик виник = 85;ення кровотеч у пацієнтів, які отримув = 72;ли прасугрель, зберігався до 7 днів післ&= #1103; введення останньої дози досліджуваl= 5;ого препарату. Для пацієнтів, які отримал = 80; тієнопіридl= 0;ни протягом 3 днів до АКШ, частота великої чи малої кровотечі TIMI була 26,7 % (12 із 45 па= 094;ієнтів) у групі прасугрелю, порівняно з 5,0= % (3 із 60 пацієнтів) у &#= 1075;рупі клопідогреl= 3;ю. Для пацієнтів, які отримал = 80; останню доз = 91; тієнопіридl= 0;ну за 4-7 днів до АКШ, частота знизилася д = 86; 11,3 % (9 із 80 пацієнтів) у групі прасугрелю = 10; 3,4 % (3 із 89 пацієнтів) у групі клопідогреl= 3;ю.

Для пацієнтів, які отримал = 80; останню доз = 91; тієнопіридl= 0;ну більше ніж з= 072; 7 днів до АКШ, частоти кровотеч, пов’язаних = 79; АКШ, що спостерігаl= 3;ися, були однаковими = 91; групах лікування.=

Кровотечі, пов’язані в часі з навантажувk= 2;льною дозою у пацієнтів з ІМ БП ST

У клінічному дослідженнo= 0; пацієнтів з ІМ БП ST (дослідженн= 03; ACCOAST), де пацієнтам призначали = 82;оронарну ангіографіn= 2; протягом 2-48 годин після рандомізацo= 0;ї, пацієнтам давали нава = 85;тажувальну дозу 30 мг в середньому за 4 години до коронарної ангіографіo= 1; з подальшим = 085;авантаженн&= #1103;м 30 мг під час ЧКВ. Така схема призн = 72;чення мала підвищений ризик перипроцедm= 1;рної кровотечі (н= 077; пов’язані з = 040;КШ), і не мала ніякої додаткової користі пор= 10;вняно з пацієнтам = 80;, які отримували навантажувk= 2;льну дозу 60 мг під час ЧКВ (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Частота кровотеч за шкалою TIMI не пов’язаних = 79; АКШ через 7 днів для пацієнтів була наступ = 85;ою:

Таблиця 5

По&= #1073;ічні реакції	Прасуг= рель перед коронарною ангіографі= 108;ю ^а (N=3D2037), %	Прасуг= рель на момент ЧКВ ^а (N=3D1996), %
TIMI велика кровотеча б	1,3	0,5
Кр&= #1086;вотечі, що загрожують життю^c	0,8	0,2
Ле&= #1090;альні	0,1	0,0
Си&= #1084;птоматичні ВЧК^d	0,0	0,0
Кр&= #1086;вотечі, що потребують інотропів	0,3	0,2
Кр&= #1086;вотечі, що потребують хірургічно= 075;о втручання	0,4	0,1
Кр&= #1086;вотечі, що потребують переливанн= 103; (≥4 одиниць)	0,3	0,1
TIMI малі кровотечі е	1,7	0,6

а При необхідносm= 0;і застосовувk= 2;лася інша станда = 88;тна терапія. У клінічних дослідженнn= 3;х 3 фази всі пацієнти відповідно до протокол = 91; також приймали АС = 50;.

b Будь-який внутрішньоm= 5;ерепний крововилив або будь-яка клінічно явна кровотеча, пов'язана з падінням гемоглобінm= 1; ≥5 г/дл.

c Кровотечі, що загрожують життю, підгрупа ве = 83;иких кровотеч за класифікацo= 0;єю TIMI, яка в т.ч. включає вид = 80; кровотеч, представлеl= 5;і нижче. Пацієнти можуть бути зараховані більше ніж д= 086; однієї груп = 80;.

d ВЧК – внутрішньоm= 5;ерепний крововилив.

е Кровотечі з наявністю клінічних проявів, що супроводжуn= 2;ться зниженням гемоглобінm= 1; на ≥3 г/дл, але <5 г/дл.

Зведена таблиця побічних реакцій

У таблиці 6 наведена інформація про геморагічнo= 0; і негемораг= 10;чні побічні реакції (дослідженн= 03; ТRIТОN) або про ті, які були спонтанно зареєстровk= 2;ні, класифіковk= 2;ні за частотою = 110; класом органів і систем. Частота визначена наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 – <1/10); нечасто (≥ 1/1000 – <1/100); рідко (≥ 1/10000 – <1/1000); дуже рідкl= 6; (<1/10000); частота невідома (не може бути оцінено за наявними даними).

Ге= 084;орагічні і негеморагіm= 5;ні побічні реа = 82;ції

Таблиця 6

Клас органів і систем	Часто=	Нечаст= о	Рідко=	Частот= а невідома
З боку крові і лімфатично= 111; системи	ан&= #1077;мія		тр&= #1086;мбоцитопен= ;ія	тр&= #1086;мботична тромбоцито= 087;енічна пурпура (ТТП) –див. роздіl= 3; «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»
З боку імунно&#= 1111; системи		гі&= #1087;ерчутливіс= ;ть, включаючи ангіоневро= 090;ичний набряк
З боку органу зору		кр&= #1086;вовилив в око
З боку судин	ге&= #1084;атома
З боку дихальної системи, гру&= #1076;ної клітини і середостін= 085;я	но&= #1089;ова кровотеча	кр&= #1086;вохаркання= ;
Шl= 3;унково-кишк&#= 1086;ві розлади	шл&= #1091;нково-кишкl= 6;ві кровотечі	за&= #1086;черевинна кровотеча, ре&= #1082;тальна кровотеча, на&= #1103;вність незміненої крові в калі,= кр&= #1086;вотеча з ясен
З боку шкіри і підшкірної клітковини	ви&= #1089;ипання, ек&= #1093;імоз
З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів	ге&= #1084;атурія
Зk= 2;гальні розлади і розлади в місці введення	ге&= #1084;атома в місці пункції судин, кр&= #1086;вовилив у місці пункції
Тl= 8;авми, отруєння і процедурні ускладненн= 103;	ко&= #1085;тузія	По&= #1089;тпроцедурн= ;а кровотеча	пі&= #1076;шкірна ге&= #1084;атома

У пацієнтів з ТІА або інсультом в анамнезі аб = 86; без нього частота виникнення інсульту в фазі 3 клінічного випробуванl= 5;я була наступ = 85;ою (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»):

ТІА або інсульт в анамнезі	Прасуг= рель	Клопід= огрель
Та&= #1082; (N=3D518)	6,5 % (2,3 % ВЧК*)	1,2 % (0 % ВЧК*)<= /p>
Ні (N=3D13090)	0,9 % (0,2 % ВЧК*)	1,0 % (0,3 % ВЧК*)

ВЧК – внутрішньоm= 5;ерепний крововилив.

Повідомлен&= #1085;я про небажан= 10; побічні реакції

Повідомлен&= #1085;я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливими. Вони дозволяють проводити б = 77;зперервний моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к лікарськогl= 6; засобу. Медичні працівники повинні повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції через націо = 85;альну систему повідомленn= 0;.

Термін придатностo= 0;.= 3 роки.

Умови зберігання. Збер= ігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºС.

Зберіг&#= 1072;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

= Упаковка. По 14 таблеток в б= 083;істері, по 2 блістери &= #1091; пачці.

= Категорія відпуску.

За рецептом.=

= Виробник.

Не= 091;раксфарм Фармасьютіl= 2;алс, С.Л.

= Місцезнахоk= 6;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Ав= 076;а. де Барселон = 72;, 69, Сант Жоан Деспі, Барселона, 08970, Іспанія

<= /o:p>

Вік	Прасугр&#= 1077;ль 10 мг<= /span>	Клопідо&#= 1075;рель 75 мг<= /span>
≥75 років (N=3D= 1785) *	9,0 % (1,0 % летальні)	6,9 % (0,1 % летальні)
<75 років (N=3D116= 72) *	3,8 % (0,2 % летальні)	2,9 % (0,1 % летальні)
<75 років (N=3D718= 0) **	2,0 % (0,1 % летальні)^а	1,3 % (0,1 % летальні)
	Прасугр&#= 1077;ль 5 мг	Клопідо&#= 1075;рель 75 мг<= /span>
≥75 років(N=3D2= 060) **	2,6 % (0,3 % летальні)	3,0 % (0,5 % летальні)